CC BY
10
Олександр Проценко. ГПдприемництво в систем! цЫнюних ор1ентир1в
Олександр ПРОЦЕНКО
П1ДПРИСМНИЦТВО В СИСТЕМ1 Ц1НН1СНИХ ОР1СНТИР1В
Цтшсть — це... повсякденний оргентир, за допомогою якого тдивгд погоджуе свог думки й дгг з наявною соцгальною дшсшстю.
Це те, що спонукае його й чим вгн керуеться, живучи у свтг приватних мирських турбот г щоденних ттереав.
О. Дробницький
У статтг проаналгзовано мгсце та роль пгдприемництва в аксгосферг соцгуму, його вплив на систему та герархт цтностей, гх трансляцгю в особистгсний потенцгал соцгального суб'екта.
У зв'язку з розвитком демократа й переходом до ринково! економши у вггчизнянш фшософсько-соцюлопчнш та економ1чнш думщ пщвищилась защкавлешсть науково-теоретичними дослщженнями, пов'язаними з феноменом пщприемництва. Це обумовлено насамперед тим, що саме пщприем-ництво на сьогодш е тим ресурсом, який може значно впливати на стан основных сфер жипвдяльносп людини. Розумдачи пщприемництво як р1зно-вид доцшьно!, продуктивно! д1яльност1, можна позначити т1 стани сощуму, у яких роль суб'екта пiддриемництва особливо вщчутна. В умовах глобалiзацii до сфер, що вимагають найбтьшо! уваги з погляду формування цiннiсних прiоритетiв, варто вiднести еколопю, що попршуеться, а також небезпеку, яку спричинюють ризикогенш кризов1 стани. У наш час вони охоплюють практично весь життевий проспр людей, включаючи не лише стан природи, економжи, политики, а й культури, в тому числ1 й освгги як !! похщно!. У зв'язку з цим актуальшсть сощально-фтософських дослщжень в галуз1 пщприемництва зумовлена не лише науково-теоретичними пошуками, а й практичною потребою розширити обсяг знань людей, що пщвищують свш осви-нш р1вень. Виразною прикметою сьогодення стала потреба в постшному оновлент програм 1 курсiв вищо! школи з метою виявлення нових перспектив у ситуацц дшсносп, що постшно змiнюеться, формування вщповщаль-носп сощального суб'екта за ухваленi ршення й результати !х реашзаци.
Ha cyчacнe пiдпpиeмництвo пoклaдaютьcя нaдiï i як та мexaнiзм, щo peгyлюe coцiaльнy взaeмoдiю з пoзицiï opierna^ï нa гyмaнicтичнi цш-нocтi. Дyxoвнo-пpaктичний пoтeнцiaл cyб'eктa пiдпpиeмництвa мicтить твopчo-iннoвaцiйний aктив, cпoлyчeний iз зycиллями вoлi й знaнь y cфepi opгaнiзaцiï й yпpaвлiння, як1 cyкyпнo cпpямoвaнi нa caмoвдocкoнaлeння й caмoзбepeжeння. Ha думку yкpaïнcькиx фaxiвцiв y cфepi coцiaльнo-фiлocoфcькиx дocлiджeнь А. Toлcтoyxoвa тa I. Пapaпaн, cпeцифiкa XXI cтopiччя пoлягae нe cтiльки в oчeвиднiй глoбaлiзaцiï вcix coцiaльниx npo-цeciв, cкiльки y вiдмoвi вщ зacтapiлиx cпocoбiв opгaнiзaцiï плaнeтapнoï cпiвдpyжнocтi. Cьoгoднi пpoблeмa виживaння пoв'язaнa зi змiнeнням coцiaльниx i кyльтypниx пapaдигм [б, 10]. У зв'язку з цим ocoбливoï aктy-aльнocтi нaбyвae змiнa мoтивaцiйнoï зacaди coцiaльнoï дiяльнocтi, щo та-лягae в пepexoдi вiд peaлiзaцiï пpивaтниx iнтepeciв дo ocвoeння зaгaльнo-людcькиx цiннocтeй.
Ан&таз цiннicнo-paцioнaльнoï cпpямoвaнocтi co^a^^'i дiяль-^cri дocить шиpoкo пpeдcтaвлeний y фiлocoфcькиx дocлiджeнняx y^a^^^x фaxiвцiв, y якж aктyaлiзoвaнo гyмaнicтичний acпeкт цш-н^нта opieнтиpiв cyчacнocтi (А. Toлcтoyxoв, I. ^para^, цiннicнo-змicтoвий yнiвepcyм iнтepпpeтoвaнo як нeвiд'eмний eлeмeнт пpeдмeт-того пoля фiлocoфcькoгo знaння (C. ^им^ки^. Pociйcькi фaxiвцi пpoдoвжyють дocлiджyвaти шляxи фopмyвaння цинкто'! cвiдoмocтi (H. Poзoв, Л. Cтoлoвич), вpaxoвyючи iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивнi ^o^ra, щo вiдбyвaютьcя в cyчacнoмy ^ocTOpi кyльтypи (А. Co^-лoв), a тaкoж aнaлiзyвaти cтaн i poль цiннicниx cиcтeм y дocягнeннi coцiaльнoï гapмoнiï (А. Бepeлexic, C. Iнтepec cтaнoвлять
тaкoж дocлiджeння, пoв'язaнi з мopaльнo-eтичним диcкypcoм цш-нicнo-oцiнниx вiднocин, якi дeклapoвaнo як влacнicть (В. Iнoзeмцeв) aбo як cпpaвeдливicть (Г. Пиpoгoв, А. Gфимoв).
Ф. Фyкyямa, дocлiджyючи зaгaльнi змiни, щo вiдбyвaютьcя в куль-тypниx цiннocтяx, пpиxoдить дo виcнoвкy: вoни пoв'язaнi нacaмпepeд iз зaгaльними змiнaми «y пpиpoдi пpaцi, щo вiдбyвaютьcя вiдпoвiднo дo тoгo, як cycпiльcтвo здшотюе пepexiд в1д eкoнoмiки iндycтpiaльнoгo cmrnrra дo eкoнoмiки iнфopмaцiйнoгo» [9, 95]. ^миним внecкoм y poз-виток iдeй, кoгepeнтниx мopaльнo-eтичнoмy i цинктому кoнтинyyмy, мoжнa ввaжaти пpaцi як pocm^x^ aвтopiв (А. Гyceйнoв, А. Пpoкoф'eв), тaк i нiмeцькиx (K.-О.Ажль, Ю. Гaбepмac). Heзвaжaючи нa тe, щo y фiлocoфcькoмy знaннi пpoблeмy пiдпpиeмництвa вжe пopyшили й poзгля-дaють з пoзицiй мopaльнo-eтичниx цiннocтeй, зoкpeмa pociйcькi фaxiвцi В. Бaкштaнoвcький i Ю. Coгoмoнoв, a тaкoж нiмeцькi — K. Xoмaн i Ф. Блюмe-Дpeз, oднaк вoнa щe пepeбyвae в cтaтyci мaлoвивчeниx пpoб-лeм (ocoбливo цe cтocyeтьcя вiтчизнянoгo фiлocoфcькoгo знaння пpo cycпiльcтвo тa людину. З oглядy нa цю ocoбливicть, y cтaттi здiйcнeнo cпpoбy oзнaчити мicцe й poль пiдпpиeмництвa в кoнcтитyювaннi aкcio-cфepи coцiyмy з тазицш йoгo тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв.
«Цшшсть» як кaтeгopiя i як cклaдний тa нeoднoзнaчний co^oxy^-тypний фeнoмeн yвiйшлa в пpeдмeтнe пoлe фiлocoфcькoгo знaння в cepe-динi XIX cтopiччя. З того мoмeнтy, як Г. Лoтцe тазтачив нaявнicть нaдiндивiдyaльниx cyтнocтeй як cyтнocтeй ocoбливoгo poдy щoдo cвiтy мaтepiaльниx пpeдмeтiв, пpoблeмa цiннocтeй cтaлa ж пpocтo oднieю з вaжливиx, ключoвиx для poзв'язaння низки фiлocoфcькиx пpoблeм i coцiaльнo-aнтpoпoлoгiчниx нacaмпepeд. У цьoмy acпeктi вapтa yвaги та-зищя H. Гapтмaнa пpo зв'язoк щн™^ iз блaгoм.
Будучи зa cвoeю cyтнicтю явищeм oб'eктивним, цiннocтi тaк чи rna-кшс фopмyють ocoбиcтicний пoтeнцiaл, гapмoнiзyючи бiocoцiaльнe й ду-xoвнe в життeвoмy cвiтi людини. Kpiм тoгo, цiннocтi cитyaтивнi, вoни ви-знaчaютьcя й фyнкцioнyють y кoнкpeтниx yмoвax i пoв'язaнi з peaльними цшями aктивнoгo coцiaльнoгo cyб'eктa. «Для кoжнoгo цiннicнoгo змicтy цшнюний змicт мae бути aктивiзoвaний oкpeмo. Aлe caмe цiннicнi змicти лeжaть у^ди... Ми в будь-який чac бaчимo ïx бeзпocepeдньo пepeд co-бoю, i вce-тaки знoвy ж пoмiчaeмo. Koжнa ocoбиcтicть, кoжeн люд^кий xapaктep cпoвнeнi цiннicнoгo змicтy, вaжливi й yнiкaльнi aж дo m^pí6-нiшиx вiдтiнкiв. Людинa — да cвiт y мaлoмy, i ж тшьки як ocoбливa cтpyктypa буття, a й ocoбливa цiннicнa cтpyктypa» [2, 9б].
Цiннicнa cтpyктypa мгстить змicти зaгaльнoгo тa oкpeмoгo xapaxrepy. Bвeдeнi в нopмaтивнi cиcтeми, ци^га здaтнi виcтyпaти як зaciб CTa^ дapтизaцiï й yпopядкyвaння нe тшьки iндивiдyaльнoгo буття людини з того aфeктивнo-вoльoвoю cпpямoвaнicтю пoвeдiнки, якa втотугае cилoю, щo cпpичинюe дo д^ль^ел, a й гapмoнiзyвaти aтмocфepy ^шуму зaгa-лoм. У життeвиx rnprnax люди, poз'eднyючиcь, oб'eднyютьcя зaвдяки збтам y пpiopитeтax, як1 втiлюютьcя в зaгaльнoлюдcькi cиcтeми й iepapxiï цiннocтeй.
Дoтpимyючиcь iдeй H. Гapтмaнa, H. Лoccький вiдзнaчaв, щo «eraxa мoжe вcтaнoвити eднicть мeти й пoвeдiнки в^ icтoт y едину cиcтeмy цiннocтeй» [З, 90]. В iepapxiï дyxoвниx цiннocтeй мopaльнi цiннocтi мaють мaйжe визнaчaльнe знaчeння. Koнcoлiдaцiя людeй, щo бaзyeтьcя нa мo-paльниx кoдeкcax, xoчa визнaнa й cxвaлeнa людcьким cпiвтoвapиcтвoм, нaвpяд чи caмa пo co6í e cтiйкoю й peзyльтaтивнoю y фopмyвaннi жит-тeвиx пoзицiй. Eфeктивнicть мopaльниx цiннocтeй, стулть ïx poзпoвcюд-жeння й peaлiзaцiï y вчинкax oбyмoвлeнa cпiввiднeceнicтю iз цiннicтю iншoгo ^тунку, iнcтpyмeнтaльнoю зa cвoïм xapaктepoм, — кopиcтю, якщo poзyмiти ocтaнню як cиcтeмy зacoбiв, фaктiв тa yмoв, пpидaтниx для o^ pимaння пoзитивниx peзyльтaтiв y будь-якш дiяльнocтi.
Taxi opieнтиpи, як xopTO^, eфeктивнicть, y^ix, e ^газни^ми цiннicнo-paцioнaльнoгo миcлeння й нaйбiльшoю мipoю пpoявляють ceбe в yмoвax pинкoвoï eкoнoмiки. Зa зayвaжeнням P. Aпpecянa, «нe тiльки xo-pиcть як цшнють виявляeтьcя лишe в тому coцiaльнoмy пpocтopi, яким e pинoк, a й людинa, щo ^arae дo кopиcтi, cтae coцiaльнo дeтepмiнoвaнoю людинoю, лишe знaйшoвши cвoe мюда в цьoмy пpocтopi» [1, 21]. Щрб
зд^нити цe, людинa змyшeнa звepнyтиcя дo тиx пpинципiв, пpaвил пoлiтичнoгo, мopaльнo-пpaвoвoгo тa xyдoжньo-ecтeтичнoгo xapaктepy, як1 випpaвдaли ceбe й aпpoбoвaнi, зaвдяки чoмy й cтaли взipцями й тавоть iдeaлaми y ïï життeвiй cтpaтeгiï. Якщo кopиcть cyмipнa з yявлeннями пpo мopaльнo-цiннicнe (взaeмoдoпoмoгa, cпpaвeдливicть i т. ш.), тo вигoдa, як ïï кpaйня фopмa, мoжe 6ути квaлiфiкoвaнa як тaкa, щo ^oracTOrib мo-paльнo-цiннoмy (кopиcть, кopиcливicть тa iншe). Bигoдa opieнтoвaнa нe нa еднкть зaгaльнoгo й чacткoвoгo iнтepeciв, a та вiдoкpeмлeння oCTa^ ньoгo й тeндeнцiйнe дoтpимaння тiльки йoгo.
Цшнюш cтpyктypи здaтнi впливaти нa виникжння пoтpeб, як1 та-вcюднo peaлiзyютьcя в дoцiльнy й peзyльтaтивнy дiяльнicть. Цe пiдтвepд-жeнe iдeями пpeдcтaвникiв бaдeнcькoï тa мapбypзькoï фiлocoфcькиx шыл щoдo тoгo, щo змicт таняття «цшнгсть» poзкpивaeтьcя чepeз зв'язoк з та-няттями «знaчeння» i «нaлeжнicть», кoтpi включaютьcя в мoтивaцiйний бaлaнc кpeaтивниx iнiцiaтив пiдпpиeмця як co^a^^ra cyб'eктa.
Coцioлoгiчнa дyмкa, cпpямoвaнa та пoшyк дeтepмiнaнт гapмoнiзaцГï co^a^^ï взaeмoдiï, виcyнyлa пoлoжeння пpo фopмyвaння цiннicнoгo кoнceнcycy, тoбтo з6Ггу цiннicниx opieнтиpiв як зacaди cпiвдpyжнocтi, пapтнepcтвa й будь-якж iншиx фopм coцiaльнoгo едтання. Дopeчнoю в дaнoмy кoнтeкcтi тaкoж виявитьcя тeзa T. Пapcoнca npo «eтaлoни цш^-cтeй», якг здaтнi нe лишe вcтaнoвлювaти coцiaльнy piвнoвaгy, a й rapra-ють aдaптaцГï, пpиcтocyвaнню й, тaким чинoм, пpилyчeнню ocoбиcтocтi дo piзниx cиcтeм ^щвльн^ зв'язюв i вiднocин [5, 489].
У кoнcтитyювaннi aкciocфepи coцiyмy ocoбливe мicцe нaлeжить пiдпpиeмництвy. Як вiднocнo caмocтiйний фeнoмeн пiдпpиeмництвo та-CTae ocoбливим видoм co^a^rnï взaeмoдГï, piзнoвидoм co^a^TOï дгяль-нocтi, з opигiнaльними oзнaкaми: цiннicнo-paцioнaльнoю cпpямoвaнicтю, кopиcнo opieнтoвaнoю тeндeнцieю, кpeaтивнo-iннoвaцiйним пoтeнцia-лoм. У вузь^му знaчeннi пiдпpиeмництвo cпiввiднocнe з дoцiльнoю, npo-дyктивнo-peзyльтaтивнoю aктивнicтю co^a^^ra cyб'eктa, дe визнaчaль-ними фaктopaми виcтyпaють йoгo iндивiдyaльнa iнiцiaтивa, cвoбoдa вибo-py, виявлeння ocoбиcтicниx пepeвaг, твopчиx пopивiв i цiлecпpямoвaнicть у зaдoвoлeннi пoтpeб тa peaлiзaцГï toepe^.
Дocлiджyючи фeнoмeн пiдпpиeмництвa з тазицш мopaльнo-eтичнoï диcкypcивнocтi, P. Aпpecян звepтae yвaгy нa щe oднy тага oзнaкy: «Пщ-пpиeмництвo здiйcнюeтьcя чepeз вплив нe нa пpeдмeти пpиpoди aбo npo-дукти yпpeдмeтнeнoï npayi, a нa yмoвy й пopядoк гpoмaдcькoгo життя лю-дeй. ^му йoгo, бeзyмoвнo, вapтo poзглядaти як вид co^a^TOï твopчocтi, пpичoмy, мoжливo oдин Гз нaйбiльш iнтeнcивниx» [l, 24]. Звiдcи пад^и-eмницькa дГяльнкть acoцiюeтьcя нe стшьки з пpaцeю як пpeдмeтнo-пepeтвopювaльнoю пpaктикoю, cxi^™ Гз зycиллями, втiлeними в до, яш, зpeштoю, acoцiюютьcя з пoзитивним coцiaльнo-кoмyнiкaтивним пpoдyктoм.
Фeнoмeн «пiдпpиeмництвo» визнaчeний oб'eктивними yмoвaми. Йoмy пpитaмaннa чига xpoнoлoгiя i динaмiкa видoзмiн. пoявa oбy-
мoвилa зapoджeння кaпiтaлicтичнoгo гocпoдapювaння, кoли y XV cтopiччi пpoявилиcя eкoнoмiчнi й пoлiтикo-пpaвoвi змiни, щo cтимyлювaли фop-мyвaння yявлeнь ^o пpинципи cвoбoди, piвнocтi й cпpaвeдливocтi. Ота-нoвлeння ж нeзaлeжнoï aвтoнoмнoï ocoбиcтocтi як yнiкaльнoгo мoдycy co^oK^Kryp™x тpaнcфopмaцiй, щo втiлилacя згoдoм в oбpaзi пщ-пpиeмця, нaлeжить дo XVII—XVIII cтopiч. У cвoeмy пoкликaннi пщ^и-eмництвo cтaнoвить caмocтiйнy й caмoдocтaтню цiннicнy cтpyктypy, як1й пpитaмaннi тpaнcфopмaцiйнi й тpaнcляцiйнi тeндeнцiï.
У xoдi ^TOpm^'! змiни cвoïx видiв i фopм пiдпpиeмництвo здaтнe пepeвoдити пpiopитeтнi для ньoгo cиcтeми цiннocтeй з oднieï cфepи ^o-мaдcькoгo життя в iншi (з eкoнoмiчнoï — y пoлiтикo-iдeoлoгiчнy, з мopaльнoï — y cфepy пpaвoвoгo aдмiнicтpyвaння, зi звичoк пoвcякдeннoгo життя — y cтpaтeгiю iнcтитyцioнaльниx вiднocин), вoднoчac нaдiляючи ïx пpинципoвo iншим cтaтycoм. Пpимipoм, пopoджeнi здopoвим глyздoм пiдпpиeмцiв цiннocтi пoвcякдeннoгo cпiлкyвaння (мeтoдичнicть, oщaд-ливicть, люб'язнicть тa iн.) ^тють тeopeтикo-пpиклaдним кypcoм нe тiльки ycmxy в cпpaвax, a й збaгaчeння взaгaлi.
Пpo цe cвiдчaть caмi нaзви пpaць H. Xiллa: «^^н yraixy. Mipxyn i бaгaтiй», «Хлюч дo yraixy. He ^o^ cвoгo шaнcy». Cвiй xypc H. Xira ввa-жae peзyльтaтoм «peтeльнoгo aнaлiзy життя й дiяльнocтi cтa ocí6, як1 в cвoïй cпpaвi дocягли видaтниx уотшв» [10, 9]. В yмoвax cyчacнoгo iнфop-мaцiйнo-кoмyнiкaтивнoгo ^шуму вiдбyвaeтьcя yнiвepcaлiзaцiя лoкaльниx цiннocтeй пiдпpиeмництвa (eтнoкyльтypнi звичя! й мeнтaльнicть rnpo^, влaдa пaтpiapxaльниx вiднocин, peлiгiйнi огляди), зaвдяки чoмy poзши-pюeтьcя ж лишe кoлo eкoнoмiчнoï взaeмoдiï мш кpaïнaми й нapoдaми, a й ^ocrip oбмiнy цiннocтями кyльтypи.
Цинний пoтeнцiaл пiдпpиeмництвa зa cвoïм xapaктepoм тeмпo-paльний i cитyaтивний. Вш зyмoвлeний coцiaльним чacoм i oтpимye cвoю визнaчeнicть y кoнкpeтниx yмoвax пpaктичнoгo життя. Ha дoлю цiннicнo-гo кoнтинyyмy пи^^мни^^'! дiяльнocтi випaдaють змiни в диxoтoмiï «тpaдицiя — нoвaцiя». У цьoмy пpoцeci дeякi цiннocтi дeклapyютьcя й пe-peдaютьcя як дocвiдчeнe знaння в1д mm^m™ дo пoкoлiння, як пeвнi виндш пocтyлaти, дeякi ж з нж змiнюютьcя aбo вiдxoдять, втpaтивши ax-тyaльнicть. Пpoцec oнoвлeння цiннocтeй мoжнa пpocтeжити нa пpиклaдi змiни змaльoвaнoгo K. Mapкcoм ocoбиcтicнoгo типу пiдпpиeмця як «exo-нoмiчнoï людини», cxnap^ якa нaлeжить дo eпoxи пepвicнoгo нaгpoмaд-жeння кaпiтaлy, нa людину, щo мae pинкoвий xapaктep, кoтpий вiдпoвiдae cyчacним yмoвaм coцiyмy, щo вiдзepкaлив y cвoïx дocлiджeнняx E. Фpoмм.
Tyr yжe нe мaють визнaчaльнoгo знaчeння oщaдливicть, пypитaнcь-кий acкeтизм, poзмipeнicть тa iншe, щo бyлo oбoв'язкoвим y випaдкy K. Mapxca. E. Фpoмм yкaзye та знижeння poлi iнiцiaтивнocтi й caмo-cтiйнocтi, нa мoжливocтi cвoбoди вибopy i йoгo peaлiзaцiï в iндивiдyaльнiй дiяльнocтi в yмoвax cyчacниx eкoнoмiкo-пoлiтичниx вiднocин. Meтa pин-
кoвoгo xapaктepy, нa думку E. Фpoммa, — цiлкoвитa aдaптaцiя, щoб бути пoтpiбним зa бyдь-якиx yмoв, збepeгти пoпит нa ceбe. Taкi люди «ж мa-ють нaвiть влacнoгo «я», нa якe вoни мoгли б cпepтиcя», фyнкцioнyючи вiдпoвiднo дo лoгiки «мeгaмaшини», чacтинoю якoï вoни e» [8, l70—l72]. У cиcтeмi цiннocтeй пiдпpиeмництвa мoжнa виoкpeмити ^rapa^m, a^ тyaльнi тa пepифepiйнi (ri, щo тимчacoвo втpaтили cвoe знaчeння).
У пpoцeci oнoвлeння cиcтeми цiннocтeй пiдпpиeмництвa дeякi ïï cклaдoвi нaбyвaють зaгaльнoлюдcькoгo cтaтycy. Дo ниx мoжнa вiднecти фopмyвaння цiннicнo-paцioнaлiзoвaнoï cпpямoвaнocтi cвiтoглядy й вадта-вiдaльнocтi, як1 cпpияють збepeжeнню виcoкoгo cтaтycy oco6TOTOÏ cвoбo-ди й здiйcнeнню низки дeмoкpaтичниx пepeтвopeнь дeклapaцieю цш^-cтeй, пoв'язaниx зГ збepeжeнням yмoв життeдiяльнocтi людeй, a тaкoж cфep coцiaльнoï зшди й кoнтpoлю няд дiяльнicтю coцiaльнoгo cyб'eктa зa пoвaги дo тага людcькиx пpaв i гiднocтi. Д. Дью'1, poзмipкoвyючи пpo pe-кoнcтpyкцiï у ф^^фи, poбить виcнoвoк, щo caмe poзyм «пoвинeн poз-poбити мeтoди, зa дoпoмoгoю якиx мoжнa бyлo б дeтaльнo aнaлiзyвaти пoтpeби, yмoви, cклaднoщi й pecypcи кoнкpeтниx cитyaцiй. Biддaлeнi вГд кoнкpeтики aбcтpaктнi yзaгaльнeння дaють мoжливicть poбити виcнoвки, як1 випepeджaють пpиpoдy» [3, l38].
Oнoвлeння цiннocтeй, щo cтaнoвлять пoзитивнy cyтнicть пщ^ием-ництвa, пoв'язaнe зГ змiнeнням ïx iepapxiчнoï cтpyктypи. Зoкpeмa нeзa-лeжнicть в opгaнiзaцiï rie'i чи iншoï дiяльнocтi, cкopигoвaнa yмoвaми взaeмoкopиcтyвaння, opieнтye вжe нe тГльки нa peaлiзaцiю oco6totoï ви-шди, a й Ka зaгaльнe дoбpo. Пpoгнoзyючи cтaн цiннicнoï cвiдoмocтi нa пepcпeктивy, H. Poзoв cтвepджye, щo «глoбaльнi пpoблeми пiдштoвxyють дo тoгo, щo ocвoeння й кoнcтpyювaння cфepи cвiтoглядy й цiннocтeй вap-тo poзпoчaти paнiшe, нГж пiзнiшe» [б, 97]. Ц визнaчae фyккцioнaльнy cпpямoвaнicть фiлocoфcькoгo згання, a caмe: peфлeктyвaти няд cпocoбoм життя, piшeннями й дгями oкpeмиx Гндивщв, opгaнiзaцiй i cпiвтoвapиcтвa для визнaчeння шляxiв i збepeжeння людcтвa як aбcoлютнoï цiннocтi.
Цiннicнa плюpaльнicть пiдпpиeмництвa aнтинoмiчнa зa cвoïм xapa^ тepoм, щo пpивoдить дo piзниx, нaйчacтiшe нecyмicниx, йoгo oцiнoк як у coцiaльнo-мopaльниx тeopiяx, тaк i в cycпmьнiй думщ, пoвcякдeннoмy cпpийняттi цьoгo фeнoмeнy. З пoглядy i^rop^^re poзвиткy cycпmьcтвa пiдпpиeмництвy вiдвeдeнa poль aктивнoгo фaктopa, щo cтимyлюe ^o^e-cивнi тeндeнцiï в динaмiцi ж тгльки eкoнoмiчнoï cфepи cycпiльcтвa, a й кyльтypнo-ocвiтньoï, як з пoзицiï coцiaльнoгo, тaк i дyxoвнoгo poзкpiпa-чeння iкдивiдa. Пiдпpиeмництвo aпeлюe дo caмocтiйнocтi й нeзaлeжкocтi iндивiдyaльнoï cвiдoмocтi, щo виpaжaeтьcя в пpaгнeннi мaтepiaльнoгo дoбpoбyтy й фiнaнcoвиx мoжливocтeй людeй, a тaкoж у ïx yявлeннi пpo щacтя як мaкcимaльнe зaдoвoлeння пoтpeб. He випaдкoвo пepшi пpoяви iндивiдyaльнoï пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi в ernxy Biдpoджeння збiглиcя з виниккeнням i poзвиткoм пpинципy гyмaнiзмy пpeдcтaвникaми фГго-coфcькoï думки цьoгo пepioдy. Пpaгнeння дo вoлoдiння бyлo й зaлишa-
Олександр Проценко. ГПдприемництво в систем! цЫнюних ор1ентир1в
еться ст!йкою мотивац!ею до реал!заци особист!стю в соц!альнш твор-чост!. Однак через наявн!сть у пщприемницькш дмльност! механ!зму осо-бист!сного свав!лля й прагнення до прибутку як юнцево! мети 11 корис-ност! «модус волод!ння» суперечить «модусу буття» (Е. Фромм). Це приводить до тр!умфу его!стичного !нтересу, гонитви за прибутком, що руй-нують духовн! ц!нност! й завдають непоправно! шкоди умовам безпеки життедмльност! людей у масштаб! всього людства.
Отже, п!дприемництво, з моменту свого визначення як р!зновиду соц!ально1 активност! й способу життедмльност!, наявне в акс!осфер! соц!уму у рол! вщносно самост!йного феномену, здатного впливати на 11 зм!стов! й функцюнальн! характеристики. Пщприемництво виступае нос!ем нових ! транслятором усталених ц!нн!сних ор!ентир!в. У сукуп-ност! сво1х вид!в ! форм цей вид соц!ально1 творчост! пов'язаний !з про-цесом оновлення пр!оритетних домагань у дмльност! соц!ального су-б'екта, формуванням 1х !ерарх!чно1 послщовност!, пов'язано! з ун!вер-сальними, загальнолюдськими прагненнями. Плюральн!сть й антином!ч-н!сть ц!нн!сно1 структури п!дприемництва може сприяти його входженню в д!алоговий формат комун!кативного простору культури, сприяючи культивуванню в!дпов!дальност!, справедливост!, толерантност! й !нших важливих атрибут!в соц!ального сп!вроб!тництва.
Л1тература:
1. Апресян Р.Г. Добро и польза / Р.Г.Апресян // Этическая мысль: Научно-публицистические чтения. — М : Республика, 1991. — С. 14—38.
2. Гартман Н. Этика / Н. Гартман. — СПб: Изд-во «Владимир Даль», 2002. — 707 с.
3. Дьюи Д. Реконструкция в философии / Д.Дьюи; [перевод]. — М.: Логос, 2001. —168 с.
4. Лосский Н.О. Условия абсолютного добра: Основы этики. Характер русского народа / Н.О.Лосский. — М.: Политиздат, 1991. — 386 с.
5. Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс; [пер. с англ.]. — М. : Академический проект, 2000. — 800 с.
6. Розов Н.С. Конструктивная аксиология и этика ценностного сознания / Н.С.Розов // Философия и общество. — 1999. — № 5. — С. 93—117.
7. Толстоухов А. Науковий розум ! гуманютичш цшностк глобалктський контекст / А. Тостоухов, I. Парапан // Фшософська думка. — № 2. — 2001. — С. 8—25.
8. Фромм Э. Быть или иметь / Э. Фромм; [пер. с англ.]. — М.: Прогресс, 1986. — 258 с.
9. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Ф. Фукуяма. — М.: АСТ, 2008. — 474 с.
10. Хилл Н. Закон успеха. Думай и богатей / Н. Хилл. — Екатеринбург: Литур, 2000. — 704 с.
Александр Проценко. Предпринимательство в системе ценностных
ориентиров.
В статье анализируются место и роль предпринимательства в аксиосфере социума, его влияние на изменение системы и иерархии ценностей, их трансляцию в деятельность и личностный потенциал социального субъекта.
Oleksandr Protsenko. Enterprising in the System of Value Orientations.
The author analyses the place and role of enterprising, its effect on values system and hierarchy, its translation in personality potential of social subject.
