CC BY
7
УДК 330.34(477.62+477.61) DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-2(64)-27-32
В. А. Чеботарьов,
доктор економтних наук, ORCID 0000-0003-1131-9116, e-mail: vena.lnu@gmail.com,
G. В. Чеботарьов,
кандидат економтних наук, ORCID 0000-0001-5963-7637, e-mail: iegor.chebotarov@gmail.com,
ДЗ «Луганський нащональний утверситет iMem Тараса Шевченка», м. Старобтьськ
ПРОПОЗИЦП ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ I РЕАЛ1ЗАЦП «СТРАТЕГИ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ДОНЕЦЬКО1 ТА ЛУГАНСЬКО! ОБЛАСТЕЙ НА ПЕР1ОД ДО 2030 РОКУ»
Пропозицп aBTopiB щодо розробки «Стратеги eK0H0Mi4H0r0 розвитку Донецько! та Лугансько! областей^», представленi до Мшстерства рештеграцл тимчасово окупованих територiй Укра!ни за подан-ням ДЗ «Луганський нащональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка» у червнi 2020 р. i схвалена мiнiстерством !х подальша робота у вщповщнш Мiжвiдомчiй робочiй грут мiнiстерства; попереднi науково-практичнi дослiдження з розробки проблем соцiально-економiчного розвитку даних регiонiв [1-3] i подолання насладив вшни на Донбасi [4]; участь у методично-оргашзащйному забезпеченнi грантово! дiяльностi провiдних мiжнародних благо-дiйних оргашзацш з тдтримки малого та серед-нього бiзнесу Донецько! та Лугансько! областей [5-7]; аналогична записка авторiв за поданням ДЗ «Луганський нащональний ушверситет iменi Тараса Шевченка» 1. 07 2021 р. до Донецького наукового центру НАН Укра!ни i МОН Укра!ни та узагаль-нення напрацювань вiтчизняних дослiдникiв за да-ною тематикою [8-10] е тдгрунтям для таких про-позидiй щодо вдосконалення i реалiзацi! «Стратеги економiчного розвитку Донецько! та Лугансько! областей на перюд до 2030 року».
I. «Стратепя економiчного розвитку Донецько! та Лугансько! областей на перюд до 2030 року» (СЕР), розроблена Мшютерством ре^еграцп тимчасово окупованих територш Укра!ни з заохочен-ням широкого кола представниив державних орга-нiв влади, мiсцевого самоврядування, науково! стльноти i громадськостi за сво!м змiстом i рiвнем опрацювання, у цiлому, вiдповiдае своему функцю-нальному призначенню i може бути взята за основу щодо !! практично! реалiзацi!.
С тдстави вiдмiтити, що Укра!на як держава в шституцюнальному, економiчному й iмiджевому вимiрах багато втратила внаслвдок неприйняття по-дiбного роду документу вже протягом 2015-2016 рр. (вгтчизняною наукою, зокрема, - й економiчною, вiдповiднi пропозицп на достатньо високому рiвнi полiтичнiй владi кра!нi завчасно було представлено, однак - !х було про^норовано).
II. Оприлюднена СЕР, як основа опрацювання й реалiзацi! дш органiв законодавчо! та виконавчо! влади загальнодержавного i регiонального рiвнiв вiдповiдних областей i органiв мюцевого самоврядування щодо практично! реалiзацi! СЕР, разом з тим, (як i будь-який iнший документ подiбного характеру), мiстить певнi змютовш, структурно-ло-гiчнi та фактично-емпiричнi (й редакщйш) прога-лини (!х вже детально визначено представниками вiтчизняних наукових установ [9]).
Пiсля встановленого шестимюячного перiоду Мiнiстерству реiнтеграцi! тимчасово окупованих територш Укра!ни з заохоченням створено! Нацю-нальною академiею наук Укра!ни групи фахiвцiв е доцшьним розглянути пропозицп зацiкавлених сто-рш та, у разi прийнятносп, внести !х в остаточний варiант СЕР (при цьому слiд вважати вкрай непри-пустимими довготривалi обговорення, уточнення тощо).
III. Паралельно з роботою щодо вдосконалення i доопрацювання СЕР, Мшстерству реiнтеграцi! тимчасово окупованих територiй е необхвдним од-разу опрацьовувати систему заходiв державно! регу-ляторно! политики щодо реалiзацi! СЕР.
З оргашзацшно-методичного погляду у межах перiоду до 2030 р. вважати за доцшьне виокремити три часовi етапи протягом три роки кожен: перший (2022 - 2024 рр.); другий (2025 - 2027 рр.); третш (2028 - 2030 рр.).
Таку роботу також е сенс проводит iз заохоченням представнишв НАН Укра!ни та iнших про-фiльних науково-дослщних установ кра!ни.
З метою опрацювання системних засад удоско-налення й ефективно! практично! реалiзацi! обгово-рюваного документу Мшстерства реiнтеграцi! тимчасово окупованих територш Укра!ни в контекст! розробки й провадження середньо- та довгостроко-вих загальнодержавних планiв соцiально-економiч-ного розвитку вважаемо за доцшьне у змют СЕР вiдобразити таи шституцюнальш, економiчнi, на-уково-технiчнi та природничо-охоронш заходи дер-
жавно! регуляторно! политики (пункт I даних пропо-зицш).
Перший пропонований захгд державног регуля-торног полтики щодо вдосконалення змгсту СЕР: «визначити сценарп i часовi меж1 рештеграцп тимчасово-окупованих територiй ДонецькоТ та ЛуганськоТ областей у едине правове, економiчне та iнституцiональне (у тому числ^ - шформа-цiйне) поле УкраТни»1.
Обгрунтування i закрiплення у СЕР можливих сценарпв i часових меж рештеграцп тимчасово не-контрольованих територш слiд супроводити по-дальшою вдентифшащею базового (найбiльш вiро-гiдного) сценарш.
«1. Оптимiстичний сценарiй (у межах 35 найближчих рокпк протягом 2022-2026 рр.)
Базовий сценарш (у межах 7-10 майбутшх рошв: протягом 2028-2030 рр.)
Песимктичний сценарiй (у межах 15-25 ро-кiв: протягом 2037-2047 рр.)».
Така пропозицгя (з гдентифгкацгею трьох прин-ципово означених можливих сценарш) може бути вгдображена на сторгнцг 3 СЕР (тсля третього абзацу, який закгнчуеться словами «... здгйснюють свог повноваження в повному обсязг»),
З метою забезпечення наскрiзного тдходу щодо ре^зацл програмно-цшьового розвитку ви-значена пропозищя та сценарп (за суттю: бо, мож-ливо, можуть бути iншими часовi межi трьох вден-тифшованих сценарпв) мають бути вiдображенi у стратепях i планах розвитку безпосередньо Донець-ко! та Лугансько! областей, укрупнених районiв у межах областей (у сучасних умовах цi аспекти практично випали з кола дослщжуваних вченими i про-гнозовано не знайшли вiдображення у СЕР, що у контекстi регiонального розвитку стане на завадi вже протягом майбутшх двох-трьох рошв) i створе-них об'еднаних територiальних громад (ОТГ).
Загалом слiд вiдмiтити, що проблематика пла-нування й методичного програмно-цшьового забезпечення розвитку об'еднаних територiальних громад також не знайшла ввдображення у змiстi СЕР; досввд роботи у Мiжвiдомчiй робочiй грут Мшю-терства рештеграцп тимчасово окупованих терито-рiй дае тдстави ввдзначити, що за поодиноким ви-ключенням представники ОТГ, незважаючи на чи-сельн пропозицп Мiнiстерства, не проявили особливо! защкавленосп до розгляду питань розвитку сво!х територiй; у Луганськш област такого роду защкавлешсть виявили лише керiвники Старобшь-сько! та Новопсковсько! громад.
Визначення i закрiплення на державному рiвнi принципових перспектив i сценарпв рештеграцп тимчасово неконтрольованих територiй у едине правове, економiчне та iнституцiональне поле Укра!ни слiд вважати також вагомим чинником забезпечення
й безпосереднього проведення шформашйно! про-тидп у пбриднш вiйнi Росшсько! Федерацп та необ-хiдним i вагомим посилом для проукрашсьш налаш-тованих громадян «по той бш» лши зiткнення.
Такий пiдхiд щодо визначення i закрiплення на державному рiвнi можливих сценарпв i часових меж реiнтеграцi! тимчасово неконтрольованих територш у едине правове, економiчне та шституцюнальне поле кра!ни також буде позитивно сприйматися мiжнародною спшьнотою з погляду пiдтвердження i демонстрацп реально! та виважено! политики Укра-!ни у вiдновленнi миру на Донбасс
Другий пропонований захгд державног регуля-торног полтики щодо вдосконалення змгсту СЕР: розширення перелiку очшуваних результатов прий-няття й ефективно! та соцiально вiдповiдально! реа-лiзацi! СЕР такими положениями ( вiдповiдними, прийнятими за методикою СЕР, 1ндикаторами 2030).
«Пiдвищення швестицшноТ привабливост ДонецькоТ та ЛуганськоТ областей для внутрш-нiх i зовнiшнiх iнвесторiв, у тому числi - Свро-пейського Союзу та Мiжнародного валютного фонду».
«Формування ефективноТ системи управ-лшня новоутворених громад, покращення кому-шкаци громадян з органами мiсцевого самовря-дування та забезпечення сошальноТ згуртова-ностi».
Перше з даних положень за логгкою викладення очгкуванихрезультатов у СЕР може бути додано на сторгнцг 30 за номером 9, а друге положення - на цгй же сторгнцг за номером 10,
Таким чином, за прийнятою лопкою висвгт-лення СЕР 1ндикатор 2030 вадповвдно до першого наведеного положення пропонуеться у наступному виглядг « - зростання надходжень прямих шозе-мних iнвестицiй (%): Донецька область - 35%; Луганська область - 22%» (на сторгнцг 30 СЕР).
1ндикатори 2030 другого пропонованого поло-ження даного блоку:
« - довiра до мкцевих органiв влади: До-нецька область - 4,3; Луганська область - 4,5»;
« - iндекс рiвня негативних стереотишв: До-нецька область - 3,5; Луганська область - 3,4»;
« - громадський оптимiзм: Донецька область - 5,5; Луганська область - 5,2» (сторгнка 30 СЕР),
Третш пропонований захгд державног регуля-торног полтики щодо вдосконалення змгсту СЕР, Ввдхвд ввд узагальненого тдходу щодо характеристики територш Донецько! та Лугансько! областей, контрольованих Укра!ною: врахування i вадобра-ження реально iснуючих принципових економiчних, iнституцiональних i природничо-клiматичних ввд-мiнностей субрегiонального рiвня (у Донецькш об-
1 Тут i далi за текстом жирним шрифтом виокремлено фрагменти, якi, у разi !х змiстовного прийняття, можуть бути наведет у СЕР.
ласт подiбного роду вiдмiнностi традищйно мають бiльшу варiацiю як за економiчною, так i за природ-ничо-клiматичною та iнституцiональною ознаками).
Под1бного роду узагалънет характеристики територш Донецъког та Лугансъког областей е по-ширеними, практично, за вс1м зм1стом СЕР.
У Луганськш обласп такими субрегюнальними економшо-просторовими територiями е:
- типовi старопромисловi територп («трикут-ник» Северодонецьк - Рубiжне - Лисичанськ; мiста Щастя та Попасна);
- типовi сiльськi територп, площа яких складае до 4/5 сучасно! територп областi, на яких практично втрачено промисловi пiдприемства, шфраструк-турнi виробничi та логiстичнi об'екти i сощальну сферу.
Недооцiнка та/або iгнорування економiчних, шститущональних i природничо-клiматичних вщ-мiнностей субрегюшв у межах Донецько! та Лугансько! областей стане певним лiмiтуючим чинником реалiзацi! СЕР, особливо - у практичшй дiяльностi правомiрно визначених суб'екпв шститущонально! системи управлшня (Роздщ IV СЕР) та прийняттi управлшських рiшень багатьма новоутвореними об'еднаними територiальними громадами.
Четвертий пропонований захгд державног ре-гуляторног полтики щодо вдосконалення змгсту СЕР: врахування i вiдображення у СЕР сшьськогос-подарсько! структури i спрямованост функщону-вання сучасного регiонального економiчного тд-комплексу Лугансько! областi.
Зокрема, Iнiцiативу 2.2 СЕР «Розвиток сучасного сшьського господарства» е доцiльним допов-нити таким заходом (за змiстом СЕР це може бути Захщ 2.2.5)
«2.2.5. Захвд: забезпечення основ структурноТ перебудови агропродовольчих секторiв Донець-коТ та ЛуганськоТ областей iз запровадженням системи державно-приватно-комунального сшв-робiтництва.
Завдання заходу: використання економiч-ного потенщалу та iнституцiональноТ ролi агро-холдинпв з метою запуску структурноТ перебудови агропродовольчих секторiв Донецькот та ЛуганськоТ областей.
Територiальний принцип.
Заходи впроваджуватимуся на всiй територп ДонецькоТ i ЛуганськоТ областей».
Особливо актуальним з упровадження пропо-нованого Заходу 2.2.5 е для Лугансько! обласп: два дiючi в регiонi агрохолдинги «Агротон» i «№бу-лон», ям сконцентрували понад 100 тис. га земель сшьськогосподарського призначення, консервують i провокують суто сировинну спрямованiсть дiяль-ност (на вiдмiну, наприклад, ввд агрохолдингу «АПК-1нвест», базою господарювання якого е До-нецька область).
Агропродовольча сфера Лугансько! обласп (i сiльськi територi! регюну) перетворилися на си-
ровинний додаток Харивсько! областi. Наприклад, унаслiдок вшни територiя Луганщини не мае сучас-них м'ясопереробних пiдприемств (у Харшвськш обласп !х до двадцяти): за дточою моделлю спочатку «т^иьовий бiзнес» вивозить до пiдприемств Харшв-щини сiльськогосподарських тварин (при цьому, нещадно ошукуючи селян), а поим до Луганщини завозиться продукщя пiдприемств м'ясопереробно! промисловостi.
Далi. Виходячи з того, що внаслiдок вшни на Донбас головною стримуючою проблемою агропродовольчих секторiв Донецько! та Лугансько! областей стала проблема збуту продукцп, е доцiльним доповнити змiст Заходу 2.2.4. «Вiдновлення сшьсь-когосподарсько! iнфраструктури». Зокрема, виклад Завдання заходу тсля слiв «... за рахунок вщнов-лення та розширення потужностей аграрно! шфра-структури» доповнити наступним положениям «та створення мереж1 обслуговуючих кооперативiв сiльськоТ мiсцевостi областей» (стор. 81 СЕР).
Вщповщно, е доцшьним розширення 1ндикато-рiв Заходу 2.2.4 за рахунок нового: «Покриття сшь-ських мiсцевостей областей мережею обслуговуючих кооперативiв» (зi встановленням показнику 100% до 2025 р.) (стор.. 82 СЕР).
Таи обслуговуючi сшьськогосподарсьш коопе-ративи пропонуемо створювати в межах нових ОТГ; спектр дiяльностi кооперативiв мае охоплювати можливо бiльший перелiк пiдгалузей сшьськогоспо-дарського господарства (але, без втрати сенсу еко-номiчно! доцiльностi). Реалiзацiя дано! пропозицл буде мати ще один вагомий шститущональний ефект (окрiм забезпечення економiчно! спромож-ност органiв мюцевого самоврядування та тдви-щення рiвня життя на селi): вона значно усуне супе-речносп з Свропейським Союзом щодо застосу-вання умов функщонування вiтчизияно! агропродо-вольчо! сфери до стандартов СС.
Стосовно пункту III даних пропозицiй (необ-хщносп паралельного зi вдосконаленням змiсту СЕР опрацьовування системи заходiв державно! ре-гуляторно! полiтики щодо безпосередньо! реалiзацi! СЕР) доцiльними вважаемо такi доповнення до документу.
«Виокремлення першочергових «точок росту» соцiально-економiчного розвитку ДонецькоТ та ЛуганськоТ областей» (реалiзацiя таких заходiв мае бути здiйснена в межах запропонова-ного першого трирiчного етапу реалiзацi! СЕР; такi першочерговi заходи мають забезпечити не тшьки суто господарський ефект, а й сформувати шститу-цiональний «поштовх» у створенш «поясу устш-носп» на Донбаа).
Доцiльиiсть виокремлення пропонованих першочергових «точок росту» посилюеться ще й непо-трiбнiстю залучення надзвичайних кошпв задля !х практичного «задiяння».
«У Луганськiй областi такими «точками росту» е доцiльним виокремити наступш.»
Перша пропозицгя щодо реалгзацИ СЕР: «ре-конструкщя лкових насаджень на незамшова-них ланках методом рубки дерев з подальшим проведенням насаджень на ввдсташ до 10-17 км вiд Станищ ЛуганськоТ вглиб територп областi, як було пошкоджено внаслiдок бойових дш».
Реалiзацiя даного заходу на головному пер-шому етат - рубки дерев, не буде потребувати ви-трат державного бюджету та бюджетов мiсцевих ор-ганiв (навiть забезпечить надходження коштiв до бюджетов ввдповвдних рiвнiв, що створить умови для подальшого проведення насаджень) оскiльки вона на 100% може бути досягнена завдяки залу-ченню на платнш (але легальнiй i прозорiй) основi суб'екпв приватного бiзнесу регiону.
Друга пропозицгя щодо реалгзацИ СЕР: «проведення ремонтних робгг залiзничноl гшки Нова Кондрашiвська-Нова - Старобiльськ - Лантра-тiвка та оновлення ТТ локомотивного парку» (мо-ральний i фiзичний знос гiлки та локомотивiв не тальки практично унеможливлюють хоча б бшьш-менш цивiлiзоване використання дано! гiлки, яка е единою у захвднш частит областi, а й створюють поспйну загрозу життедiяльностi громадян вздовж усiе! гiлки).
Реалiзацiя таких заходiв одночасно стане скла-довою забезпечення щодо додаткового стимулю-вання побудови перетинки мгж залiзничними гш-ками Попасна - Сватове - Куп'янск та Нова Конд-рашiвська-Нова - Старобiльськ - ЛантратОвка.
За сукуптстю економiчних, природничих та ш-ституцюнальних чинниив найбiльш доцшьним ва-piaHTOM проходження перетинки з чотирьох, як розглядаються у СЕР, е доцiльним обрати вapiaнт Бшокурашне - Сватове (60 км).
Як реальна альтернатива щодо перетинки ва-piaнту Бiлокуpaкiне - Сватове може розглядатися вapiaнт Стapобiльськ - Сватове (близько 62 км) (ос-таточн висновки мають бути зроблен лише теля поpiвняльного aнaлiзу сукупностi чиннишв природ-ничого характеру та необхвдного обсягу pобiт з ура-хуванням рельефу мiсцевостi за даними вapiaн-тами).
Третя препозиция щодо реалгзацИ СЕР: «проведення ремонтних робгг газорозподшьчо'Т ланки смт. Новопсков i3 забезпеченням повнощнного функцiонування газопроводу Новопсков - Шебе-линка за реверсною схемою роботи ^з пщ'еднан-ням до Краснопошвського п1дземного сховища газу)».
При цьому, слiд зберегти технiко-технологiчнi умови щодо можливостей вiдновлення у майбут-ньому функцiонувaння газопроводу Уренгой - Новопсков за його первюною схемою роботи.
Впровадження такого пропонованого заходу забезпечить ефект не тшьки у контекстi pеaлiзaцii СЕР, а й у бшьш ширшому загальнодержавному ро-зумiннi: соцiaльно-економiчному розвитку кшькох pегiонiв сходу Укpaiни (як мшмум, ще й сусiднiх Хapкiвськоi та Донецькоi областей).
Л1тература
1. Ляшенко В. И., Червова Л. Г., Кузьменко Л. М. и др. Структурные трансформации старопромышленных регионов Украины: монография. НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. Донецк, 2013. 412 с.
2. Чеботарьов В. А. Державна регуляторна политика iнновaцiйноi стpуктуpноi трансформацй хapчовоi та пеpеpобноi пpомисловостi: монограф1я. Луганськ: ДЗ «Луган. нац. ун-т iменi Тараса Шевченка», 2011. 448 с.
3. Методичш pекомендaцii щодо реатзацп в Укpaiнi Концепцii мiжpегiонaльного та прикордонного спiвpобiтництвa держав-учасниць СНД / Кер. авт. кол. та вда. за вип. д-р екон. наук В. I. Ляшенко; Мшрегюнбуд Украши; НАН Украгни, 1н-т економжи пpом-стi. Донецьк, 2011. 248 с.
4. Чеботарьова Н. М., Чеботарьов В. А. Медична реформа: вихiднi iнституцiонaльнi, оpгaнiзaцiйно-економiчнi засади та регюнальш особливостi pеaлiзaцii (на пpиклaдi Луганськ облaстi). Галицький економ(чний в(сник. 2021. № 3. С. 33-42. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2021.03.033.
5. Чеботарьов В. А. Чверть столптя украшсько-американсь^ дружби: допомога Mercy Corps як модель мiжнapодноi сшвпращ у подолaннi нaслiдкiв вшськового конфлiкту на Донбaсi. Агора. Вип. 16. 2016. С. 37-41.
6. Чеботарьов В. А., Колосов А. М., Руденко В. I. та ш. Основи бiзнес-плaнувaння в мжротдприемництвг наук.-практ. довiдник для бенефiцiapiв Mercy Corps. Старобшьськ: ДЗ «Луган. нац. ун-т iменi Тараса Шевченка», 2016. 52 с.
7. Chebotarov Ie. Marketing research of the agro-food market of Luhansk region: the basis for encouraging foreign investments in overcoming the consequences of a military conflict. Economic Herald of the Donbas. 2018. № 4(54). P. 22-28.
8. Горбулин В. П. Как победить Россию в войне будущего. Брайт Стар Паблшш, 2020. 256 с.
9. Амоша О. I., Залознова Ю. С., Новжова О. Ф. та ш. Пропозици та зауваження до проекту Концепцп економiчного розвитку Донецькоi та Луганськ областей. Економ(чний вкник Донбасу. 2021. № 1(63). С. 186-196. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-1(63)-186-196.
10. Колосов А. М. Стpуктуpно-економiчнi аспекти стpaтегii pеiнтегpaцii Донбасу. В(сник економгчно! науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 79-85. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).79-85.
References
1. Liashenko, V. I., Chervova, L. G., Kuzmenko, L. M. et al. (2013). Strukturnyye transformatsii staropromyshlennykh regionov Ukrainy [Structural transformations of old industrial regions of Ukraine]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
2. Chebotarov, V. А. (2011). Derzhavna rehuliatorna polityka innovatsiinoi strukturnoi transformatsii kharchovoi ta pererobnoi promyslovosti [State regulatory policy of innovative structural transformation of food and processing industry]. Luhansk, DZ "Lugan. nat. Taras Shevchenko University" [in Ukrainian].
3. Liashenko, V. I. (Ed.) (2011). Metodychni rekomendatsii shchodo realizatsii v Ukraini Kontseptsii mizhrehionalnoho ta prykordonnoho spivrobitnytstva derzhav-uchasnyts SND [Methodical recommendations on the implementation in Ukraine of the Concept of interregional and cross-border cooperation of the CIS member states]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
4. Chebotarova, N. M., Chebotarov, V. A. (2021). Medychna reforma: vykhidni instytutsionalni, orhanizatsiino-ekonomichni zasady ta rehiona-lni osoblyvosti realizatsii (na prykladi Luhanskoi oblasti) [Medical reform: initial institutional, organizational, economic principles and regional peculiarities of implementation (on the example of Luhansk region)]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk-Galician economic journal, vol. 70, no 3, pp. 33-42. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2021.03.033 [in Ukrainian].
5. Chebotarov, V. A. (2016). Chvert stolittia ukrainsko-amerykanskoi druzhby: dopomoha Mercy Corps yak model mizhnarodnoi spivpratsi u podolanni naslidkiv viiskovoho konfliktu na Donbasi [A quarter of a century of Ukrainian-American friendship: Mercy Corps' assistance as a model of international cooperation in overcoming the consequences of the military conflict in the Donbas]. Ahora -Ahora, Issue 16, рр. 37-41 [in Ukrainian].
6. Chebotarov, V. A., Kolosov, A. M., Rudenko, V. I. et al. (2016). Osnovy biznes-planuvannia v mikropidpryiemnytstvi [Fundamentals of business planning in microenterprise]. Starobilsk, DZ "Lugan. nat. Taras Shevchenko University" [in Ukrainian].
7. Chebotarov, Ie. (2018). Marketing research of the agro-food market of Luhansk region: the basis for encouraging foreign investments in overcoming the consequences of a military conflict. Economic Herald of the Donbas, 4 (54), рр. 22-28.
8. Gorbulin, V. (2020). Kak pobedit' Rossiyu v voyne budushchego. Brayt Star Pablishin [How to defeat Russia in the war of the future]. Bright Star Publishing. 256 р. [in Russian].
9. Amosha, O. I., Zaloznova, Yu. S., Novikova, O. F. et al. (2021). Propozytsii ta zauvazhennia do proiektu Kontseptsii ekonomichnoho rozvytku Donetskoi ta Luhanskoi oblastei [Suggestions and Comments to the Draft Concept of Economic Development of Donetsk and Luhansk Regions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1(63), рр. 186-196. DOI: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-186-196 [in Ukrainian].
10. Kolosov, A. M. (2020). Strukturno-ekonomichni aspekty stratehii reintehratsii Donbasu [Structural and economic aspects of the Donbass reintegration strategy]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Herald of the Economic Sciences of Ukraine, 1(38), рр. 7985. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).79-85 [in Ukrainian].
Чеботарьов В. А., Чеботарьов €. В. Пропозищ1 щодо вдосконалення i peaai3a^'i «Стратега економiчного розвитку Донецько!" та Лугансько!" областей на першд до 2030 року»
На тдгрунл узагальнення науково-практичних розробок eKOHOMiHHnx до^дницьких цен^в краши i провщних вгг-чизняних вчених, сукупност проблем щодо подолання наслщкгв вшни на Донбаа, з урахуванням напрацювань автс^в за даною тематикою, обгрунтовано пропозицii щодо вдосконалення i рeалiзацii «Стратеги eкономiчного розвитку Донецько! та Лугансько! областей на перюд до 2030 року» (СЕР), яку представлено Мшстерством рeiнтeграцii тимчасово окупованих те-риторiй Украши. Наголошено на нeобхiдностi та актуальностi пздбного державного нормативно-правового акта (з визнанням eкономiчних й iнституцiональних втрат краши внаслщок iгнорування його прийняття протягом попeрeднiх рокiв). З метою опрацювання системних засад удосконалення й ефективно! практично! рeалiзацii обговорюваного документу в контекста розробки й провадження середньо- та довгострокових загальнодержавних планiв соцiально-eкономiчного розвитку в СЕР за-пропоновано визначити оптимiстичний, базовий та песимютичний сцeнарii та часовi параметри рештеграцп тимчасово-оку-пованих тeриторiй Донeцькоi та Лугансьюл областей у едине правове, еконотчне та iнституцiональнe (у тому чи^ шфор-мацiйнe) поле Украши з подальшою iдeнтифiкацiею базового (найбшьш вiрогiдного) сценарта - у межах 7-10 майбуттх ро-кiв: протягом 2028-2030 рр. Серед шших запропонованих заходгв дeржавноi рeгуляторноi полiтики е: визначення додаткових очжуваних рeзультатiв прийняття й eфeктивноi та соцiально вiдповiдальноi рeалiзацii СЕР стосовно пiдвищeння швестицш-но! привабливостi Донeцькоi та Лугансьюл областей i формування eфeктивноi системи управлшня новоутворених громад (з обгрунтованими вiдповiдними 1ндикаторами 2030); вiдхiд вщ узагальненого пiдходу щодо характеристики територш До-нeцькоi та Луганськоi областей, контрольованих Украшою; врахування i ввдображення у СЕР сiльськогосподарськоi струк-тури i спрямованостi функцiонування сучасного репонального пiдкомплeксу Луганськоi областi (з пропозищями щодо вдосконалення структури агропродовольчоi сфери Луганщини), а також необхдають виокремлення першочергових «точок росту» соцiально-eкономiчного розвитку Донeцькоi та Луганськоi областей (з виокремленням таких «точок росту» на прикладi Лу-ганського регюну).
Клюноei слова: Украiна, «Стратепя eкономiчного розвитку 2030», Донецька область, Луганська область, Мшстерство рeiнтeграцii тимчасово окупованих територш Украши.
Chebotarov, V. A., Chebotarov, Ie. V. Proposals for Improving and Implementing the "Strategy for Economic Development of Donetsk and Luhansk Regions until 2030"
On the basis of generalization of scientific and practical developments of economic research centers of the country and leading domestic scientists on a set of problems concerning overcoming of consequences of war in Donbass, taking into account works of authors on the given subject, proposals on improvement and implementation of the "Strategy of economic development of Donetsk and Luhansk oblasts for the period up to 2030" (SED), presented by the Ministry of Reintegration of the Temporarily Occupied Territories of Ukraine, are substantiated. The necessity and urgency of such a state legal act is emphasized (with the recognition of the country's economic and institutional losses due to ignoring its adoption in previous years). In order to elaborate the systemic principles of improvement and effective practical implementation of the discussed document in the context of development and implementation of medium- and long-term national plans for socio-economic development in the SED it is proposed to define optimistic, basic and pessimistic scenarios and time parameters of reintegration of the temporarily occupied territories of Donetsk and Luhansk regions into a single legal, economical and institutional (including - informational) field of Ukraine with further identification of the basic (most probable) scenario - within 7-10 upcoming years: during 2028-2030. Among the other proposed measures of state regulatory policy are: determination of additional expected results of adoption and effective and socially responsible implementation of the SED in relation to increase of the investment attractiveness of Donetsk and Luhansk oblasts and formation of an effective management system for newly formed communities (with substantiated relevant Indicators 2030); departure from the generalized approach to the characterization of the territories of Donetsk and Luhansk oblasts controlled by Ukraine; taking into account and reflecting in the SED the agricultural structure and the direction of functioning of the modern regional subcomplex of Luhansk region (with proposals of improving the structure of the agro-food sector of Luhansk region), as well as the necessity to identify priority "growth points" of socioeconomic development of Donetsk and Luhansk regions (with the selection of such "growth points" on the example of the Luhansk region).
Keywords: Ukraine, "Strategy of economic development 2030", Donetsk region, Luhansk region, Ministry of Reintegration of the Temporarily Occupied Territories of Ukraine.
Чеботарёв В.А., Чеботарёв €.В. Предложения по совершенствованию и реализации «Стратегии экономического развития Донецкой и Луганской областей на период до 2030 года»
На основе обобщения научно-практических разработок экономических исследовательских центров страны и ведущих отечественных ученых, совокупности проблем по преодолению последствий войны в Донбассе, с учетом наработок авторов по данной тематике, обоснованы предложения по совершенствованию и реализации «Стратегии экономического развития Донецкой и Луганской областей на период до 2030 года» (СЭР), представленная Министерством реинтеграции временно оккупированных территорий Украины. Отмечена необходимость и актуальность подобного государственного нормативно-правового акта (с признанием экономических и институциональных потерь страны вследствие игнорирования его принятия в предыдущие годы). С целью разработки системных основ совершенствования и эффективной практической реализации обсуждаемого документа в контексте разработки и реализации средне- и долгосрочных общегосударственных планов социально-экономического развития в СЭР предложено определить оптимистичный, базовый и пессимистический сценарии и временные параметры реинтеграции временно-оккупированных территорий Донецкой и Луганской областей в единое правовое, экономическое и институциональное (в том числе информационное) поле Украины с последующей идентификацией базового (наиболее вероятностного) сценария - в пределах 7-10 будущих лет: в течение 2028-2030 гг. Среди других предложенных мер государственной регуляторной политики являются: определение дополнительных ожидаемых результатов принятия и эффективной и социально ответственной реализации СЭР по повышению инвестиционной привлекательности Донецкой и Луганской областей и формирования эффективной системы управления новообразованных общин (с обоснованными соответствующими Индикаторами 2030); уход от обобщенного подхода к характеристики территорий Донецкой и Луганской областей, контролируемых Украиной; учета и отражения в СЭР сельскохозяйственной структуры и направленности функционирования современного регионального подкомплекса Луганской области (с предложениями по совершенствованию структуры агропродовольственной сферы Луганщины), а также необходимость выделения первоочередных «точек роста» социально-экономического развития Донецкой и Луганской областей (с выделением таких «точек роста» на примере Луганского региона).
Ключевые слова: Украина, «Стратегия экономического развития 2030», Донецкая область, Луганская область, Министерство реинтеграции временно оккупированных территорий Украины.
Стаття надшшла до редакцл 11.06.2021 Прийнято до друку 15.06.2021
