CC BY
93
АНАЛ1ТИЧН1 ОГЛЯДИ
УДК 330:338.45:574
doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.075 Солдак Мирослава Олексйвна,
канд. екон. наук, с.н.с. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Укра!ни 03057, Укра!на, м. Ки!в, вул. М. KanHicT, 2 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-4762-3083
ПРОМИСЛОВ1 ЕКОСИСТЕМИ I ТЕХНОЛОГ1ЧНИИ РОЗВИТОК
У статп запропоновано розглядати промиcловi екосистеми в контекст технолопчно-го розвитку. Дослщження в цiй cфeрi потребують застосування еволюцшно! eкономiчно! методологи, яка використовуе iнcтрумeнтaрiй еволюцшно! бюлогп, зокрема поняття екосистеми. У рамках дано! методологи пропонуються новi пiдходи до виршення eкономiч-них проблем, яю не в змозi вирiшити традицшний eкономiчний мейнстрим, акцентований на его!стичну рaцiонaльну повeдiнку eкономiчних cуб'eктiв й aнaлiз рiвновaжних cтaнiв. Разом з тим вона все ще залишаеться диcкуciйною, фрагментарною та потребуе подальшо-го розвитку.
Доcлiджeно поняття екосистеми в бюлогп та eкономiцi, надано загальну характеристику оcтaннiх з позицш еволюцшно! методологи eкономiчних дослщжень як стшко! мeрeжi взаемопов'язаних пщприемств, засновано! на вщповщних виробничих технолопях. При цьому р1зним р1вням технолопчного розвитку вщповщають р1зн1 за ступенем розвитку промислов1 екосистеми, м1ж яким юнують технолопчш розриви. Обгрунтовано, що дом> нуюч1 технологИ та вщповщш шститути змшюються пщ впливом географ1чних, юторичних та генно-культурних чинниюв, яю визначають здатшсть до виживання, довгол1ття i репро-дуктивний потeнцiaл екосистем. Встановлено, що, як i в бюлогп, екосистеми у промисло-вост можуть бути рiзного рiвня: локальш екосистеми, розтaшовaнi в одному мют^ рaйонi чи облacтi; рeгiонaльнi екосистеми, що охоплюють проcтiр окремих регюшв; нaцiонaльнi екосистеми, тобто системи в масштабах держав, яю мають суверештет, нaцiонaльнi шсти-тути та культуру; наднацюнальш екосистеми, якi об'еднують взаемопов'язаш та взаемодь ючi пiдприемcтвa й шститути cумiжних кра!н або нав^ь континeнтiв.
Для характеристики промислових екосистем нацюнального рiвня доcлiджeно показ-ники eкономiчного, промислового та iнновaцiйного розвитку в розрiзi груп вiдноcно одно-рiдних в eкономiчному вiдношeннi кра!н. Встановлено, що в групi кра!н захщно! традици США поки що випереджають европeйцiв: iнновaцiйнa та оргашзацшна культура американ-ських корпорaцiй вище, нiж у европейських конкурeнтiв. У сучасш лiдeри за обраними по-казниками поступово виходять також представники кра!н конфущансько! та шду!стсько! культур, рутини багатьох пщприемств яких вже пройшли природний вiдбiр i дозволяють генерувати eкономiчно знaчущi знання, що сприяють !х виживанню та подальшому устш-ному розвитку. На вiдмiну вiд eкономiчних екосистем провiдних промислових кра!н, про-миcловiй eкоcиcтeмi Укра!ни не вдалося зберегти й уна^дувати оргaнiзaцiйнi рутини та культурний каттал, на яких базуються виcокi промиcловi технологи, що збiльшуе технолопчш розриви мiж вiтчизняною iндуcтрiею та iндуcтрiею розвинутих кра!н.
З метою прискорення розвитку промислово! екосистеми Украши та подолання його негативних тенденцш запропоновано внесення вiдповiдних коректив до проекту Стратеги
1 Стаття тдготовлена в рамках виконання проекту «Технолопчш розриви i шляхи !х подолання в умовах глобально! нестабшьносп» щльово! комплeкcно! програми наукових дослщжень НАН Украши «Реконструкция економ1ки Укра!ни: юторичш виклики i сучасш проекти».
© М. О. Солдак, 2019
шновацшного розвитку Укра!ни щодо створення груп високого рiвня за ключовими техно-логiями; визначення та перiодичного оновлення нащонального перелiку ключових техно-логш; пiдвищення рiвня фiнансування НДДКР; стимулювання приватного фiнансування НДДКР.
Ключовi слова: еволюцшна економiка, екосистема, економiчна екосистема, промис-лова екосистема, технологiчний розвиток, технолопчний розрив.
JEL: 0330, 0140
1. Вступ
Новi промисловi та цифровi техноло-гiй стрiмко змшюють людину, економiку i суспiльство. «Розумш» машини витiсняють людей iз багатьох сфер дiяльностi, у яких рашше вони вважалися незамiнними. Сама людина стае все бiльш кiбернетичною. Пь дсумком усiх цих трансформацiй е нова «оцифрована» реальшсть i нова промисло-вiсть (Iндустрiя 4.0), що характеризуеться злиттям фiзичного i вiртуального свiту в «розумнi» кiберфiзичнi системи. Разом з тим процеси становлення ново! глобально! промислово! системи вщбуваються дуже нерiвномiрно. У свiтi, як i ранiше, багато кра!н, економша яких заснована на галузях ще другого, третього i четвертого техноло-гiчного укладiв. При цьому кра!ни вiдрiз-няються географiчною, iсторичною та культурною специфжою, що позначаеться на процесах !х еволюци у просторi та часi.
Свого часу А. Маршалл стверджував, що «Меккою економюта е скорiше еконо-мiчна бiологiя, нiж економiчна динамiка» [1, с. 53]. Питання про важлившть розвитку еволюцшно! економiки також розглядав Т. Веблен, який вважав необхщною побу-дову тако! теори кумулятивно! послщовно-стi економiчних iнститутiв, яка була б сфо-рмульована в термшах саме цього процесу [2, р. 393].
Сьогодш передбачення науковщв по-чинають здiйснюватися, i нова економiчна методологiя, що використовуе шструмен-тарiй еволюцiйно!' бюлоги, у тому чи^ поняття екосистеми, поступово розширюе сферу свого впливу завдяки вагомим нау-ковим доробкам Р. Нельсона i С. Вiнтера, Дж. Ходжсона, Т. Кнудсена [4-6] та ш.
У бiологi! пiд екосистемою зазвичай розумшть спiльноту живих органiзмiв у поеднанш з неживими компонентами на-
вколишнього середовища, якi взаемодiють як система, а в економщ - динамiчнi ста-бiльнi мережi взаемопов'язаних тдпри-емств та iнститутiв, що функцюнують у межах обмеженого географiчного простору [7, р. 1]. Останшм часом кiлькiсть науко-вих публжацш, присвячених екосистемам в економiцi, зростае випереджаючими темпами [8, рр. 315-317]. У свт спостер^аеть-ся бум дослщжень четверто! промислово! революцп та Iндустрi! 4.0. На перетиш цих двох трендiв перебувае поняття промислово! екосистеми. Промисловi екосистеми розглядаються в багатьох наукових працях, але здебiльшого в рамках еколопчно! проблематики [10]. Щодо промислових еко-систем у контекстi технолопчного розвитку, то це вщносно новий напрям дослiд-жень, якому присвячено дану статтю.
Структурно стаття побудована таким чином. Спочатку дослщжено поняття екосистеми в бюлогп та економiцi, викладено загальну характеристику останнiх з пози-цш еволюцiйно! методологi! економiчних дослiджень. Поим розглянуто промисловi екосистеми у технолопчному аспектi й ви-значено !х основнi типи. Проаналiзовано особливостi промислових екосистем Украши з питань еволюци промислових екосистем у контекст технолопчного розвитку. Пщсумки дослщження вiдображено в коротких висновках.
2. Поняття екосистеми
2.1. Iсторiя поняття
Екосистеми в бюлогп. Ключове для екологи та бюлоги поняття «екосистема» ввiв в науковий обiг у 1935 р. британський боташк А. Тен^ [11], який висунув тезу про те, що динамiчно стiйкi мережi взаемопов'язаних органiзмiв i неоргашчних ре-сурсiв становлять особливу сферу аналiзу.
- Економгка промисловостг ^^ Есопоту о/
На його думку, саме таю системи е основ-ними одиницями природи на поверхнi Зем-лi [11, р. 299]. Бшьшють сучасних еколопв згоднi з тим, що екосистема - це будь-яка функцюнальна едшсть (рiзного обсягу i рангу), що включае всi органiзми на данш дiлянцi та взаемодiе з абютичним середо-вищем таким чином, що потш енерги ство-рюе чпку трофiчну1 структуру i кругообiг речовин усередиш системи, який за обся-гом перевершуе обмiн речовин ще! системи i3 зовнiшнiм середовищем [12, с. 7]. При цьому екосистеми утворюють структуру, подiбну до iерархil, в якiй екосистеми низького рангу входять як активш елемен-ти в екосистеми вищого рангу [12, с. 7].
Основним елементом екосистем е популяци, яю являють собою сукупнiсть органiзмiв рiзних видiв i умов 1х юнування, що спiльно мешкають. Тiльки в популяци (а не на особиш оргашзму даного виду) можна простежити вщносини даного виду з шшими видами й умови середовища, на змши яких вiн реагуе перш за все змшою свое! чисельност [13, с. 249].
У цшому екосистемна методологiя iстотною мiрою вплинула на теорiю ево-люци, в яюй на перший план вийшли про-блеми мiнливостi та стабшьност не окре-мих бiологiчних вцщв, а екосистем. Шзш-ше щ ще! були розвинутi економiстами.
Екосистеми в економщ. Еволюцшна економiка потрапила в поле зору економю-ив ще в кiнцi XIX ст. У першш половинi ХХ ст. розвиток цього напряму призупи-нився у зв'язку з иею негативною реакщ-ею, яку отримала теорiя соцiального дарвь нiзму. Однак ближче до середини стол^тя такi видатш економiсти, як Й. Шумпетер, Ф. Хайек, М. Фрщмен, пiдтримали еволю-цiйну перспективу аналiзу процесiв еконо-мiчних змiн у сферах шновацш, динамiки конкуренци, еволюци iнститутiв та ш Шз-нiше еволюцiйна проблематика була роз-
1 Троф1чна структура визначаеться як роз-под1л бюмаси м1ж троф1чними р1внями (п1дмно-жиною еколог1чного сп1втовариства, як1 збирають енергш i поживн1 речовини) та зазвичай зобра-жуеться граф1чно у вигляд1 еколог1чних п1рам1д
[14].
винена у монографи Р. Нельсона i С. Вш-тера «Еволюцiйна теорiя економiчних змiн» (1982 р.) [4], яка стала вже класич-ною i стимулювала потiк дослiджень сучасних науковщв [3; 5; 6; 7; 15; 16]. Сього-днi для багатьох економютв, якi пiдтри-мують еволюцшну перспективу наукових дослiджень, основний штерес полягае в розумiннi процеав, якi ведуть до кумуля-тивних економiчних змiн, i вони вважають еволюцшш аргументи природними i кори-сними для ц1е1 мети [15].
У 1993 р. у статп «Хижаки i жертва: нова еколопя конкуренцil» Дж. Мур [16] запропонував розглядати економiчну дiя-льнiсть як екосистему, де покупцi та вироб-ники вiдiграють взаемодоповнюючi ролi, спшьно еволюцiонуючи в напрямi, що за-даеться компанiями, якi перебувають у цен^ екосистеми. Дж. Мур визначае <^з-нес-екосистему» як економiчне ствтова-риство, яке складаеться iз сукупност взае-мопов'язаних органiзацiй i фiзичних осiб. Це спiвтовариство виробляе товари i пос-луги, цiннi для споживача, яю також е час-тиною екосистеми. До складу екосистеми будь-якого тдприемства входять i поста-чальники, провiднi виробники, конкуренти та iншi зацiкавленi сторони. Згодом вони коеволюцюнують, прагнучи вiдповiдати напрямам, визначеним одшею або кiлькома компанiями-лiдерами.
Сучасш дослiдники у визначеннi економiчних екосистем роблять акцент на неiерархiчному та багатосторонньому ха-рактерi цих структур, узгодженост дiяль-ностi акторiв, координаци !х взаемозалеж-ностi за допомогою набору ролей, яю усу-вають необхщшсть укладання iндивiдуаль-них договiрних угод iз кожним партнером [9; 17].
2.2. Еволюцшна методолопя дослвд-ження екосистем
Основу наукового розумшня еконо-мiчних екосистем становить еволюцшна методолопя, зокрема концепщя узагальне-ного дарвЫзму (generalized Darwinism) [18]. Головна його щея полягае в тому, що еволющя шляхом природного вщбору е не
тшьки бюлопчною категорieю. Вона мае мюце i в iнших сферах, якщо для цього створеш вiдповiднi умови. Зокрема, в еко-номiцi вчеш застосовують еволюцiйний iнструментарiй для кращого розумiння ку-мулятивних процесiв динамiчних 3MiH, не залучаючи при цьому до аналiзу специфiч-но бюлопчний контекст.
Однак досягнення еволюцшно! еко-номiки (evolutionary economics) поки ще мають фрагментарний характер [3], а це, у свою чергу, дае тдстави для критики, згщ-но з якою узагальнений дарвiнiзм не здатен охопити багато важливих особливостей культурного розвитку, а тому часто е ана-лопю, яка може вводити в оману [19, p. 343].
Еволюцшну теорiю в економiцi за-звичай застосовують для виршення таких головних питань [18, p. 583-585]:
як створюеться рiзноманiтнiсть в економiчнiй популяци?
як зберiгаеться i передаеться корисна шформащя, що стосуеться вирiшення кон-кретних адаптивних проблем?
чому суб'екти вiдрiзняються за дов-голiттям i репродуктивним потенцiалом (плодючiстю, фертильнiстю - fecundity).
1снуе декiлька рiзних пiдходiв до ви-рiшення наведених питань, витриманих в альтернативнш (взаемодоповнюючiй) лоп-цi генетичного пiдходу (генетичного дете-рмiнiзму) i негенетичного (епiгенетичного) «м'якого спадкування» [20].
У рамках генетично! парадигми фiр-ма аналогiчна оргашзму в бiологiчнiй еко-системi, який виступае iнтерактором [7, р. 7], а ДНК фiрми - це економiчно значу-щi знання, вбудоваш у фiрму, вiд яких за-лежить li виживання. Категорп «ген» у бю-логп вiдповiдае економiчне поняття «рутина». Це т специфiчнi для фiрми функцп, як пов'язують вхiднi данi з вихщними з урахуванням внутрiшнього контексту i зо-внiшнього середовища бiзнес-операцiй [7, р. 7]. Рутини виступають у формi сощаль-них реплiкаторiв, тобто вони успадкову-ються, визначають можливу поведiнку су-б'екта, але схильш також i до вiдбору. Ор-ганiзми, що мають кращi рутини, можуть
краще за iнших пристосовуватися до змш середовища i розвиватися.
Негенетичне спадкування може ввд-буватися, наприклад, у формi поведшково-го i культурного успадкування. Специфiка поведiнкового спадкування полягае в тому, що новi ознаки «накопичуються» в дiях родичiв i транслюються наступним поко-лiнням завдяки iмпринтингу, наслiдуванню i навчанню. У культурному спадкуванш, навпаки, репрезентацiя i транслящя спад-ково! шформацп здiйснюються в культурно обумовлених знаково-символiчних системах [20, с. 61]. При цьому «... для розу-мшня еволюцшного розвитку i пояснення походження таких системних явищ, як мо-ва, культура, наука, недостатньо спиратися тшьки на вивчення шдивщуальних механi-змiв генетичного кодування i випадковi мутаци генiв, що дозволяють створювати, збер^ати й акумулювати кориснi ознаки. Акумулююча i транслююча функцil влас-тивi також надiндивiдуальним природним, бiологiчним i соцiальним системам, якi за-вдяки «м'якому спадкуванню», роблять еволющю не такою випадковою» [20, с. 62].
Багатограншсть життя на Землi на рi-внi генiв, видiв та екосистем забезпечуеть-ся бюлопчною рiзноманiтнiстю, яке пояс-нюе !х стабiльнiсть i стiйкiсть до зовшшшх впливiв. В економiчнiй екосистемi рiзно-манiтнiсть вiдповiдних атрибутiв, що визначають динам^ екосистем, також необ-хiдна для пiдвищення ймовiрностi ll переходу до вищого стану. Зокрема, для усшш-ного розвитку економiчноl екосистеми ва-жливе значення мае рiзноманiтнiсть техно-логiчних лiдерiв, практик ведення бiзнесу, органiзацiйних структур управлшня, пiд-ходiв до винаходiв та iнновацiй.
Наприклад, рiзноманiтнiсть тдприе-мницьких пiдходiв до винаходiв та шнова-цiй збiльшуе шанси на плщний пошук по-рiвняно з тим, якщо ва пошуки були б зо-середженi в одному мшщ та напрямi. У мь ру змiни економiчних умов шституцшш структури деяких фiрм можуть стати бшьш пристосованими до !х виживання i зрос-тання, а фiрми з менш придатними струк-
- Економжа npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
турами - зникнути. Наявшсть такого роз-ма!ття означае, що економiчнi ствтоварис-тва в цiлому (екосистеми) можуть швидше й адекватно реагувати на мiнливi економь чнi умови. Чим бшьше розма!ття iснуючих бiзнес-структур, тим iз бiльшою iмовiрнiс-тю буде обрана саме та з них, яка краще пристосована до мшливих обставин зовш-шнього середовища [22, р. 159].
Навпь такий короткий перелж де-яких iдей еволюцшно! економiки свiдчить про те, що еволюцшна методологiя пропо-нуе новi пiдходи до проблем, якi не в змозi вирiшити традицiйний економiчний мейнс-трим, акцентований на его!стичну рацюна-льну поведiнку економiчних суб'екпв й аналiз рiвноважних станiв. Однак при цьо-му вона залишаеться дискусiйною, фрагментарною i потребуе подальшого розвит-ку, у тому чи^ в контекстi дослiдження такого популярного явища, як економiчнi екосистеми.
2.3. Кластер або екосистема?
Поняття економiчно! екосистеми у низщ аспектiв близьке до поняття економ> чного кластера. Згщно широко вiдомого визначенням М. Портера, кластери явля-ють собою географiчне зосередження фiрм, постачальникiв, пов'язаних галузей та спе-цiалiзованих шститупв [23, с. 21]. Близьке поняття бiзнес-мережi використовують для опису формальних та неформальних взае-модiй груп фiрм, розташованих в даному регюш i якi переслiдують певнi цЫ.
Прийняття формулювання економiч-но! екосистеми як мережi взаемо-пов'язаних пщприемств та iнститутiв в об-меженому географiчному просторi приводить до лопчного питання: у чому полягае принципова вiдмiннiсть «кластерiв» або !х близьких родичiв «мереж» вiд «екосис-тем»?
Екосистему вiд кластера вiдрiзняють три ключових моменти [24, рр. 20-21]:
1) стшккть (sustainability) - здатшсть екосистеми успiшно розвиватися без зов-нiшнього впливу або допомоги, а також задовольнити потреби нишшнього часу, не
ставлячи пiд загрозу здатнiсть задовольня-ти потреби в майбутньому;
2) самоврядування (self-governance) -екосистема не залежить вщ зовшшньо! си-ли i не контролюеться одним домiнуючим суб'ектом в екосистем^ що означае вщсут-шсть одностороннього iерархiчного контролю згори вниз. Незважаючи на те що де-якi види дiяльностi регулюються загальним набором формальних правил i неформаль-них норм, екосистема допускае появу кон-куруючих правил або стандарив, якi кида-ють виклик встановленим;
3) еволющя (evolution) - здатнiсть розвиватися з часом за допомогою мехашз-мiв спадковостi, мiнливостi та вщбору.
Можна сказати так, що екосистеми -це т самi кластери, але розглядаються з позицiй еволюцшно! перспективи, тобто з точки зору наявност властивостей стшкос-тi, самоврядування i здатностi еволюцюну-вати на основi природного вiдбору. Однак це не означае, що вс щ властивостi мають бути розвиненi однаковою мiрою. Напри-клад, успiшнi екосистеми, створеш Apple або Google, надають технологiчнi платфо-рми для спшьнот, що пiдтримують вироб-никiв, зокрема розробниюв прикладного програмного забезпечення. Попри те що такi екосистеми можуть бути стшкими, вони дещо обмежеш у планi самоврядування та еволюци, оскiльки !х здатнiсть адапту-ватися до мiнливого зовнiшнього середовища стримуеться домiнуванням лiдерiв единих платформ, якi формують стандарти й умови використання ресурсiв.
3. Поняття промнсловоУ екосистеми (industrial ecosystem)
3.1. Промнслова екосистема в контекст! екологн
Уперше промисловi екосистеми стали розглядатися в контекст промислово! екологi!. Ця концепцiя набула популярнос-тi пiсля публiкацi! в 1989 р. статп Р. Фро-ша i Н. Галлопоулоса [25]. Основний ви-сновок авторiв полягае в тому, що тради-цшна модель промислово! дiяльностi, в якш виробничi процеси виробляють про-дукти для продажу, а також вщходи, що
пщлягають утишзацп, мае бути перетворена на бiльш iнтегровану модель - промис-лову екосистему.
Промислова екосистема функщонуе аналопчно бiологiчним екосистемам, де рослини синтезують живильш речовини, якi використовуються траво!дними твари-нами, якi, у свою чергу, живлять ланцюг м'ясо!дних тварин, вщходи i тiла яких зре-штою живлять подальшi поколiння рослин. Бюлопчна екосистема переробляе най-бшьш важливi поживнi речовини, викорис-товуючи тшьки сонячну енергiю для при-ведення системи в рух. Цю iдею покладено в основу промислових екосистем. Таким чином, прихильники промислово! екологи використовували екосистемний пiдхiд для
того, щоб по-новому пiдiйти до фундаментального питання про причини еколопчно! кризи.
На вiдмiну вiд бюлопчно!, промис-лова екосистема не е повшстю стiйкою. Циклiчний потiк речовин та енерги, типо-вий для стшко! бюлопчно! екосистеми, -ось щеальний стан промислово! екосистеми, а шлях до досягнення стшкост лежить через переробку вiдходiв (recycling) та роз-подiл енергi! мiж промисловими суб'ектами [26, р. 20].
Концепщя промислово! екосистеми мае велике значення для правильного ро-зумiння еколопчних проблем i розробки полiтики у сферi управлiння розвитком промислових екосистем (див. вставку).
Вставка
Приклад усшшнот реалiзащт полiтики формування промисловоТ екосистеми в контекстi екологи згщно з принципами бюлопчнот екосистеми
Одна з найбшьш вiдомих промислових екосистем, розташована в регiонi Kalundborg у Дани, почала розвиватися в 1960-х роках за рахунок того, що керiвництво електростанцi! ASNAES перейшло на систему спшьного виробництва електроенергi! та тепла (СНР) з подальшим перекиданням промислово! пари на розташоване поблизу пщ-приемство з переробки нафти (Statoil). Керiвництво ASNAES знайшло додата^ варiан-ти реалiзацi! промислово! пари, передаючи !! на фармацевтичну фабрику, у теплищ, бу-динки i на рибну ферму. Згодом промислова екосистема Kalundborg продовжила свiй ро-звиток завдяки поглибленню кооперацi! мiж ASNAES i Statoil i включенню до виробни-чого циклу регюнальних пiдприемств (виробника сiрчано! кислоти Kemira i пщприемст-ва з виготовлення штукатурних блокiв Gyproc), вiдходiв нафтопереробного тдприемства Statoil i фармацевтично! фабрики Novo Nordisk.
Див.: Iisbe.org. (2019). The industrial symbiosis in Kalundborg, Denmark. [online] Available at:
http://www.iisbe.org/iisbe/gbpn/documents/policies/instruments/UNEP-green-ind-zones/UNEP-GIZ-ppt-
kalundborg%20case.pdf
3.2. Промислов1 екосистеми в контекст! виробничих технологш
Технологи та шститути являють собою два основних об'екти з позици еволю-цiйно! економiчно! теорi! [27, с. 2]. Технологи подшяються на виробничi (трансфор-мацiйнi) та трансакцшш, якi використовуються у сферi послуг, iнформацi!, управ-лшш, фiнансах, маркетингу та iн. Кумуля-тивний розвиток комплексiв цих технологш у просторi та чаа характеризуе важливi
етапи розвитку глобально! економiчноi си-стеми.
Зазвичай видiляють кшька рiвнiв розвитку технологiй i вiдповiдних iнститутiв, якi пов'язують iз промисловими революцi-ями. Перша промислова револющя (кiнець
XVIII ст.) характеризувалася використан-ням енергi! вугiлля та пари для мехашзаци виробництва. Друга револющя (кшець
XIX - початок XX ст.) об'еднала широке використання нафти й електрики з перехо-
- Економжа npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
дом до масового виробництва. Третю по-в'язують iз розвитком атомно! енергетики, автоматизащею виробництва та застосу-ванням комп'ютерних технологiй. Четвер-тiй промисловiй революцп притаманнi пе-рехiд до вщновлюваних джерел енергi! та злиття шновацшних технологiй, що розми-вають лши мiж фiзичними, цифровими i бюлопчш сферами [28, с. 11-12].
У контекст четверто! промислово! революцi! йдеться про Iндустрiю 4.0 (смарт-промисловiсть), яка заснована на досягненнях цифрово! революци та являе собою мережу «розумних» пiдприемств, взаемопов'язаних iз дослiдниками, розроб-никами, постачальниками, дистриб'ютора-ми, споживачами та ш. через шформацш-но-комунiкацiйнi технологi!, завдяки чому формуеться глобальна цифрова платформа для полiпшення координацi! та тдвищення активностi участi всiх партнерiв як в окре-мих ланцюгах, так i в широких мережах створення вартостi [29, с. 150].
Розгляд процесу економiчно! еволю-цi! в контекст розвитку промисловостi та промислових революцiй обумовлюе зако-номiрнiсть питання про окремий ан^з промислових екосистем.
Промисловi екосистеми доцшьно до-слiджувати в технолопчному (а не лише в еколопчному) контекстi з таких причин:
по-перше, саме нове поколiння технологи, а точнiше !х злиття ^зичних, ци-фрових, бiологiчних), е головною вщмп-ною рисою сучасно! «розумно!» промисло-востi, яка iстотно вiдрiзняеться вiд iнших видiв господарсько! дiяльностi та е неза-мiнним драйвером економiчного зростання та iнновацiй у нацюнальних економiках i свiтi загалом;
по-друге, формування стiйких мереж взаемопов'язаних пщприемств й iнститутiв, необхiдне для устшного розвитку сучасно! промисловостi, також вщбуваеться на базi вiдповiдних виробничих технологи;
по-трете, перехiд вiд одних домiную-чих технологiй до шших не може розгляда-тися як суто шженерна проблема, а потре-буе врахування впливу безлiчi рiзних чин-никiв (у тому чи^ географiчних, юторич-
них, культурних), яю визначають здатнiсть до виживання, довгол^тя i репродуктив-ний потенцiал екосистем, а також станов-лять предмет дослщження еволюцiйно! те-орi!.
При цьому не мае значення, яка саме гшка еволюцiйно! теорi! використовувати-меться для розумшня й аналiзу промислових екосистем (генетичний детермшзм або бшьш «м'якi» епiгенетичнi концепцi!), ва-жливим е сам принцип розумiння, який на-лежить до найсильнiших щей останшх двох столiть, - еволющя шляхом природного вiдбору.
У св^овш економiцi одночасно пред-ставлеш рiзнi види виробничих технологiй i вiдповiдних iнститутiв рiзного рiвня. На-вiть у межах однiе! кра!ни вони можуть значно рiзнитися. Однак, як правило, мож-на виокремити домiнуючi технологi!, якi визначають характер вщповщних промис-лових екосистем. При цьому важливо ро-зумiти, що, як i в бiологi!, екосистеми у промисловоси можуть бути рiзного рiвня та мати рiзну «кормову базу», а саме:
локальш екосистеми, розташоваш в одному мiстi, районi чи областц
регiональнi екосистеми, що охоплю-ють простiр окремих регiонiв;
нацюнальш екосистеми, тобто систе-ми в масштабах держав, яю мають сувере-нiтет, нацiональнi iнститути та культуру;
наднацюнальш екосистеми, якi об'е-днують взаемопов'язанi та взаемодiючi пi-дприемства й шститути сумiжних кра!н або навпь континентiв.
Рiзним ступеням технолопчного розвитку вiдповiдають рiзнi за ступенем розвитку промисловi екосистеми, мiж яким iснують технологiчнi розриви.
Дослщження промислових екосистем залежить вщ точки зору на масштаби i ча-совi рамки аналiзу. Власне, те саме, що i стосовно промислових кластерiв, але з иею важливою рiзницею, що екосистеми по-виннi мати властивостi стiйкостi, самовря-дування та розвитку через природний вiд-бiр, а також вивчатися з позицш еволюцiй-но! динамши, а не аналiзу рiвноважних сташв.
Як приклад дoцiльнo poзглянyти poз-виток пpoмиcлoвиx eкocиcтeм дeякиx кpaïн cвiтy.
4. Нацioнальнi пpoмиcлoвi eKocnc-тeми у cвiтi. Оcoбливocтi пpoмиcлoвoï eкocиcтeми Укpаïни
Для aнaлiзy oбpaнo групи вiднocнo oднopiдниx в eкoнoмiчнoмy mam кpaïн, щo мoжнa ввaжaти peзyльтaтoм тpивaлoгo впливу гeoгpaфiчниx, icтopичниx, генш-
кyльтypниx чинникiв (див. тaблицю). Для ïx пoдaльшoï xapaктepиcтики викopиcтaнo нopмoвaнi знaчeння пoкaзникiв, щo xapaк-теризують piвнi eкoнoмiчнoгo, пpoмиcлo-вoгo й iннoвaцiйнoгo poзвиткy: ВВП нa душу нaceлeння; дoдaнa вapтicть у пepepo-бнiй пpoмиcлoвocтi нa душу та^лення; eкcпopт виcoкиx тexнoлoгiй, % вщ етешр-ту oбpoбнoï пpoмиcлoвocтi; витpaти нa дo-cлiджeння i poзpoбки, % дo ВВП (див. ри-cyнoк).
Тaблиця - Kopomíi \аpактepиcтика oкpeмиx KpniH cвiту
Грута кряж Дoмiнyючi peлiгiï Дoмiнyючi культури (цивiлiзaцiйний acпeкт) Дoмiнyючi шститути (iнклюзивнi I eкcтpaктивнi)
А. Kpaïни кoнтинeнтa-льнoï Gвpoпи: Имеччи-нa, Фpaнцiя, Iтaлiя Kaтoлицизм, пpoтecтaнтизм Kyльтypa зaxiднoï цивiлiзaцiï Iнcтитyти пepeвaжнo iнклюзивнoгo типу
B. Пiвнiчнoaмepикaнcь-кi кршни: CШA, Kaнaдa Kaтoлицизм, пpoтecтaнтизм Kyльтypa зaxiднoï цивiлiзaцiï Iнcтитyти пepeвaжнo ш^юз^того типу
C. Kpaïни Cx^TO!' Aзiï: Kитaй, Kopeя, Япoнiя Koнфyцiaнcтвo, дaocизм, буддизм, отт^зм Kyльтypa кoнфyцiaн-cькoï тa япoнcькoï цивiлiзaцiï Змiшaнi шклюзивш-eкcтpaктивнi шститути
D. ^шни пiвдeннoï Aзiï: Iндiя Iндyïзм, icлaм Kyльтypa iндyïcтcькoï цивiлiзaцiï Шститути пepeвaжнo eкcтpaктивнoгo типу
E. ^шни cxiднoï Gвpo-пи: Pociя, Укpaïнa Пpaвocлaв'я Kyльтypa cлoв'янo-пpa-вocлaвнoï цивiлiзaцiï Шститути пepeвaжнo eкcтpaктивнoгo типу
60,0
40,0
20,0
0,0
55,4
46,9
16,7
1,6
6,7
2,2 i
ŒL
33,7
17,5
1,1
2,2 г
5,5
2S,0
1,9
SSL
18,2
3,3
6,5
а
7,S 9,0
0,3
0,6
0,0004
S,0
0,3
0,8 1,0
Груш A
Гpyпa B
Гpyпa C
Груш D
Гpyпa E
□ ВВП ш душу нaceлeння зa ÏÏKC, мiжнap.дoл., у пoтoчниx цiнax H Ладею: тexнoлoгiчнoï cклaднocтi (ECI)
□ Виcoкoтexнoлoгiчний eкcпopт, % дo eкcпopтy пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi ■ Видaтки нa дocлiджeння тa poзpoбки, % дo ВВП
□ Дoдaнa вapтicть у пepepoбнiй пpoмиcлoвocтi нa душу нaceлeння, тиа дoл., у пocтiйниx цiнax 2010 р. Cклaдeнo зa дaними джерел [30-35].
Pиcyнoк - Сepeднi значeння доказнишв, щo xаpактepизують пpoмиcлoвi eкocиcтeми для rpyn oбpаниx Kp^m
- Екoнoмiкa npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
Отже, за показниками економiчного, промислового та шновацшного розвитку групи А, В, С - це явш лщери; D i Е - явш аутсайдери. Однак у динамiцi все виглядае шакше. Якщо кiлька десятилт тому Китай (входить до групи схiдно-азiатських еко-номiк) значно вщставав, то наразi вiн серед лiдерiв i за прогнозами PwC уже в 2030 р. буде першою економжою св^. Iндiя та-кож мае явно позитивну динамiку: у 2030 р. вона може посюти трете, а у 2050 р. - друге мюце у свт за обсягами ВВП [39, р. 7].
Згщно з термшолопею еволюцшно! теорi! цiнностi та норми Захщного свiту, заснованого на iндивiдуалiзмi та рацюна-льно его!стичнiй поведiнцi, починають програвати в конкуренцi! культурi Сходу, яка бшьшою мiрою визнае важливють ко-лективiзму та iерархi!, а також «вмшня по-ступитися, щоб дати бути шшому» [36]. Що стосуеться органiзацiйних рутин, тра-дицшно успiшних у кра!нах захщно! тра-дицi!, то рутини багатьох тдприемств у кра!нах конфуцiансько! та iнду!стсько! культур уже пройшли природний вiдбiр i до-зволяють генерувати економiчно значущi знання, що сприяють !х виживанню та по-дальшому успiшному розвитку.
У груш кра!н захiдно! традици США поки що явно випереджають европейщв: iнновацiйна та органiзацiйна культура аме-риканських корпорацiй вище, шж у евро-пейських конкурентiв. Про це свщчать рейтинги iнновацiйностi нацюнальних економiк i найдорожчих компанiй св^ [40; 41].
При розглядi проблеми розвитку в контекстi домiнуючих технологш слiд ввд-значити, що до 1ндустри 4.0 поки що мож-на впевнено вiднести лише декшька кра!н свiту: США, Имеччину, Швейцарш, Япо-нiю, Пiвденну Корею та ш. [37, с. 107]. Однак ситуащя швидко змiнюеться, i пода-льшi довгi перспективи розвитку нацюнальних економж залежатимуть вiд успiхiв у просуваннi новiтнiх кiберфiзичних та ш-ших ключових технологiй. Хто буде !х ус-пiшно розвивати, той i виграе у процес еволюцi!. Не випадково зараз у свт загос-трилася боротьба за технологш 5G, вiд
яко! залежать можливостi промислового iнтернету речей i яку сьогоднi, схоже, по-чинае вигравати Китай [38].
Наразi промислова екосистема Роси використовуе в основному висок техноло-гi! у сферах видобутку корисних копалин, енергетики та оборонного виробництва. У цих галузях, на вiдмiну вiд багатьох шших, було збережено й успадковано устшш ор-ганiзацiйнi рутини i культурний капiтал. Тому, за прогнозом PwC, РФ швидше за все залишиться у першiй шiстцi кра!н-лiдерiв свiту до 2050 р. i навiть може обiй-ти сво!х головних европейських конкурен-тiв (Имеччину, Францiю, Iталiю) [39, р. 7].
Укра!на теж багато чого успадкувала вщ колишнього СРСР, але не змогла пере-дати високi промисловi технологi! та пов'я-занi з ними оргашзацшш рутини i промис-лову культуру новим поколiнням. По сут, мав мiсце негативний вiдбiр, який погiр-шив конкурентнi позици кра!ни у свiтi та !! перспективи подальшого розвитку. За да-ними Свiтового банку Укра!на до цих тр не досягла рiвня ВВП 1990 р. [42]. Вона практично втратила високотехнологiчну промисловiсть. У цшому кра!на вже не може називатися iндустрiальною, оскiльки рiвень ВВП у промисловост на душу насе-лення менше за середньосвiтовий. Промис-ловiсть, яка зберiглася (це перш за все пщ-приемства прничо-металургшного комплексу) теж може бути перебудована вщ-повiдно до кiберфiзичних технологiй. Але тiльки в принцит, оскiльки органiзацiйнi рутини i культура шновацшного розвитку промисловост значною мiрою втраченi. Крiм того, наука, дослщження i розробки фiнансуються в кра!ш за залишковим принципом i на дуже низькому рiвнi [43]. Не такою провальною е ситуацiя у сферi цифрово! економiки [37, с. 110-116], але сама по соб^ без розвитку промисловост, вона мало чого варта. «Пщтягнути» iндус-трш за допомогою цифрово! трансформа-цп не так просто, як скотювати або купити новi виробничi технологи (якщо в кра!ну вкладатимуться швестици) та навчити персонал, - це ще не виршення проблеми, оскшьки необхiдно одночасно «пiдтягува-ти» всю промислову екосистему з прита-
манними 1й оргашзацшними рутинами i культурою.
Одними з перших кроюв у цьому на-прямi можуть стати внесення вщповщних коректив до Стратеги шновацшного розви-тку Украши, яка формуеться, щодо ство-рення груп високого рiвня за ключовими технолопями; визначення та перiодичне оновлення нащонального перелiку ключо-вих технологiй; пщвищення рiвня фшансу-вання НДДКР мшмум до 2% ВВП; стиму-лювання приватного фiнансування НДДКР i доведення його частки в загальному обся-зi фiнансування до 50% [37, с. 121] та ш.
Висновки
1. Стрiмкi змiни економiки та сус-пiльства пiд впливом диriталiзацп та прис-корення розвиту смарт-промисловост (1н-дустри 4.0) формують нову реальшсть i спонукають науковцiв до пошуку нових iнструментiв пiзнання економiчних явищ i процесiв. До них, зокрема, належить ево-люцiйна економша, яка використовуе ш-струментарiй еволюцшно! бюлоги, зокрема поняття екосистеми, для розгляду процеав, що спричиняють кумулятивш економiчнi змiни. I хоча еволюцшна теорiя стосовно економiчних дослiджень е дискусшною, фрагментарною та потребуе подальшого розвитку, вона пропонуе новi пiдходи до вирiшення проблем, як не в змозi вирши-ти традицшний економiчний мейнстрим, акцентований на его1стичну рацiональну поведiнку економiчних суб'екив й аналiз рiвноважних станiв.
2. Екосистема в бюлоги - це спшь-ноти живих органiзмiв у поеднанш з нежи-вими компонентами навколишнього сере-довища, якi взаемодшть як система, а в економщ - динамiчнi стабiльнi мережi взаемопов'язаних тдприемств та шститу-тiв, що функцюнують у межах обмеженого географiчного простору. Отже, економiчнi екосистеми - це и самi кластери, але роз-глядаються вони з позицш еволюцшно! перспективи, тобто з точки зору наявност у них властивостей стшкоси, самовряду-вання i здатност еволюцiонувати на основi природного вщбору.
3. Основу наукового розумiння еко-номiчних екосистем становить еволюцiйна методолопя, зокрема концепцiя узагальне-ного дарвшзму, в якiй спiвiснують декшь-ка рiзних пiдходiв до вирiшення питань економiчно! еволюци, витриманих в альте-рнативних (взаемодоповнюючих) логiках генетичного пщходу (генетичного детермь нiзму) i негенетичного (етгенетичного) «м'якого спадкування».
У рамках генетично! пiдходу фiрма вважаеться аналогом оргашзму в бюлопч-нiй екосистем^ який виступае як штерак-тор, ДНК фiрми - це економiчно значущi знання, вбудованi у фiрму, вiд яких зале-жить И виживання, а ген вщповщае еконо-мiчному поняттю «рутина». Рутини висту-пають у формi соцiальних реплiкаторiв, тобто вони успадковуються i вщбирають-ся. Органiзми, якi мають кращi рутини, можуть краще за шших пристосовуватися до змiн навколишнього середовища i роз-виватися.
Негенетичне спадкування може вщ-буватися, наприклад, у формi поведшково-го i культурного спадкування. Специфша поведiнкового спадкування полягае в тому, що новi ознаки «накопичуються» в дiях родичiв i транслюються наступним поко-лiнням завдяки iмпринтингу, наслiдуванню i навчанню. У культурному спадкуванш, навпаки, репрезентацiя та транслящя спад-ково! шформаци здiйснюються в культурно обумовлених знаково-символiчних системах.
4. Промисловi екосистеми зазвичай розглядаються в контекст промислово! екологи, а 1х розгляд з позицiй технолопч-ного розвитку е вiдносно новим напрямом дослiдження. Доцiльнiсть виокремлення такого напряму спричинена тим, що злиття фiзичних, цифрових i бiологiчних техноло-гш визначае особливостi сучасно! «розум-но!» промисловостi. Для И успiшного розвитку необхiдне формування стiйких мереж взаемопов'язаних тдприемств, що та-кож формуються на базi вщповщних ви-робничих технологiй. Нарештi, перехщ вiд одних домiнуючих технологiй до шших не може розглядатися як суто шженерна проблема, а потребуе врахування впливу бага-
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/
тьох рiзних чинниюв (у тому чи^ геогра-фiчних, iсторичних, культурних), яю ви-значають здатнiсть до виживання, довго-лiття i репродуктивний потенщал екосис-тем.
Встановлено, що, як i в бiологi!, еко-системи у промисловост можуть бути рiз-ного рiвня: локальнi екосистеми, розташо-ваш в одному мiстi, районi чи областц ре-гiональнi екосистеми, що охоплюють прос-тiр окремих регюшв; нацiональнi екосис-теми, тобто системи в масштабах держав, якi мають суверештет, нацiональнi шсти-тути та культуру; наднацюнальш екосистеми, якi об'еднують взаемопов'язанi та взаемодiючi пiдприемства й шститути су-мiжних кра!н або навпь континентiв.
5. Для характеристики промислових екосистем нацiонального рiвня дослiджено показники економiчного, промислового та шновацшного розвитку в розрiзi груп вщ-носно однорiдних в економiчному планi кра!н, нинiшнi позицi! яких у свт можна вважати результатом тривалого впливу ге-ографiчних, юторичних, генно-культурних чинникiв. У результатi аналiзу обраних по-казникiв встановлено, що в груш кра!н за-хщно! традицi! США поки що явно випе-реджають европейцiв: iнновацiйна та орга-нiзацiйна культура американських корпо-рацiй вище, нiж у европейських конкурен-тiв. У лiдери за обраними показниками по-ступово виходять також представники кра-!н конфущансько! та iнду!стсько! культур, рутини багатьох пщприемств яких вже пройшли природний вiдбiр i дозволяють генерувати економiчно значущi знання, що сприяють !х виживанню i подальшому ус-тшному розвитку.
6. Укра!нський промисловiй екосис-темi не вдалося зберегти й успадкувати ор-ганiзацiйнi рутини та культурний капiтал, притаманнi високим промисловим техно-логiям. Крiм того, наука, дослщження i ро-зробки фшансуються в кра!нi за залишко-вим принципом i на дуже низькому рiвнi. У зв'язку з цим з метою прискорення розвитку нацюнально! промислово! екосистеми та подолання його негативних тенденцiй за-пропоновано внесення вiдповiдних корек-тив до проекту Стратеги шновацшного ро-
звитку Укра!ни щодо створення груп висо-кого рiвня за ключовими технолопями, ви-значення та перiодичного оновлення нащ-онального перелiку ключових технологш, пiдвищення рiвня фiнансування НДДКР мшмум до 2% ВВП, стимулювання приватного фшансування НДДКР
В статп висвiтлено загальнi пробле-ми нацюнально! промислово! екосистеми та рекомендаци щодо прискорення !! розвитку в напрямi формування стiйких мереж взаемопов'язаних пiдприeмств на базi ви-соких промислових технологiй. Бiльш кон-кретш рекомендац^' необхiдно розробляти з урахуванням галузево! специфiки регiо-нальних екосистем i можливостей адапта-ц^' устшного досвiду кра!н-лiдерiв, що е перспективним напрямом подальших до-слiджень.
Л1тература
1. Маршалл А. Основы экономической науки / предисл. Дж.М. Кейнс; пер. с англ. В.И. Бомкина, В.Т. Рысина, Р.И. Столпера. Москва: Эксмо, 2007. 832 с.
2. Veblen T. Why is Economics not an Evolutionary Science? Quarterly Journal of Economics. 1898. № 12. pp. 373-397.
3. Hodgson G.M., Lamberg, J.-A. The past and future of evolutionary economics: some reflections based on new bibliometric evidence. The Evolutionary and Institutional Economics Review. 2018. Vol. 15 (1). Р. 167187. doi: http://dx.doi.org/10.1007/ s40844-016-0044-3
4. Нельсон Р.Р., Уинтер С.Дж. Эволюционная теория экономических изменений / пер. с англ. Москва: Дело, 2002. 536 с.
5. Hodgson G.M. Economics and Evolution: Bringing Life Back into Economics. Oxford: Polity Press, 1993. 381 p.
6. Hodgson G.M., Knudsen T. Darwin's Conjecture: The Search for General Principles of Social and Economic Evolution. University of Chicago Press, 2013. 304 p.
7. Auerswald P., Dani, L. Economic Ecosystems. The New Oxford Handbook of Economic Geography. Ed. by Gordon L. Clark, Maryann P. Feldman, Meric S. Gertler, and Dariusz Wojcik. Oxford University Press,
2018. 30 р. doi: http://dx.doi.org/10.1093/ oxfordhb/9780198755609.013.47
8. Audretsch D.B., Cunningham J.A., Kuratko D.F., Lehmann E.E., Menter M. Entrepreneurial ecosystems: economic, technological, and societal impacts. The Journal of Technology Transfer. 2019. Vol. 44. Р. 313325. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s10961-018-9690-4
9. Jacobides M.G., Cennamo C., Gawer A. Towards a theory of ecosystems. Strategic Management Journal. 2018. Vol. 39 (8). Р. 2255-2276. doi: http://dx.doi. org/10.1002/smj.2904
10. Frosch RA., Gallopoulos N.E. Strategies for Manufacturing. Scientific American. 1989. Vol. 261 (3). Р. 144-152. doi: http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican09 89-144
11. Tansley A.G. The use and abuse of vegetational concepts and terms. Ecology. 1935. Vol. 16. Р. 284-307. doi: http://dx.doi. org/10.2307/1930070
12. Данилов-Данильян В.И. Экосистема - одно из важнейших фундаментальных понятий современной науки. Экосистемы: экология и динамика. 2017. Т. 1. № 1. С. 5-9.
13. Гиляров М.С. Вид, популяция и биоценоз. Русский орнитологический журнал. 2015. Т. 24. Экспресс-выпуск 1098.
C. 247-259.
14. Preisser E. (2008). Trophic Structure - an overview ScienceDirect Topics. [online]. URL: https://www.sciencedirect. com/topics/earth-and-planetary-sciences/tro phic-structure (дата звернення: 04.11.2019).
15. Nelson R. Universal Darwinism and evolutionary social science. Biology and Philosophy. 2007. Vol. 22. P. 73-94. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s10539-005-9005-7
16. Moore J. Predators and Prey: A new ecology of competition. Harvard Business Review. 1993. Vol. 71(3). Р. 75-86.
17. Adner R. Ecosystem as Structure: An Actionable Construct for Strategy. Journal of Management. 2016. Vol. 43(1). P. 39-58. doi: https://doi.org/10.1177/0149206316678 451
18. Aldrich HE., Hodgson G.M., Hull
D.L., Knudsen T., Mokyr J., Vanberg V.J. In
defence of generalized Darwinism. Journal of Evolutionary Economics. 2008. Vol. 18(5). Р. 577-596. doi: https://doi.org/10.1007/ s00191-008-0110-z
19. Stoelhorst J. W. The Explanatory Logic and Ontological Commitments of Generalized Darwinism. Journal of Economic Methodology. 2008. Vol. 15(4). Р. 343-363. doi: http://dx.doi.org/10.1080/135017808025 06661
20. Суховерхов А.В. Негенетические системы наследования и новый эволюционный синтез. Вестник Томского государственного университета. 2015. № 397. С. 60-64. doi: http://dx.doi.org/10.17223/ 15617793/397/11
21. Hodgson GM. The Mystery of the Routine. The Darwinian Destiny of an Evolutionary Theory of Economic Change. Revue économique. 2003. Vol. 54 (2). P. 355-384. doi: http://dx.doi.org/10.2307/3503007
22. Clem T. Diversity and economic evolution: failures of competitive economic system. Contemporary Economic Policy.
1999. Vol. 17(2). P. 156-165.
23. Портер М. Конкуренция: учеб. пособие / пер. с англ. Москва: Вильямс,
2000. 495 с.
24. Sako M. Technology strategy and Management Business Ecosystems: How Do They Matter for Innovation? Communications of the ACM. 2018. Vol. 61 (4). P. 20-22. doi: http://dx.doi.org/10.1145/3185780
25. Frosch RA., Gallopoulos N.E. Strategies for Manufacturing. Scientific American. 1989. Vol. 261. P. 144-152. doi: http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican 0989-144
26. Korhonen J. Industrial Ecosystem. Using the Material and Energy Flow Model of an Ecosystem in an Industrial System. Jyväskylä Studies in Business and Economics 5. Jyväskylä, 2000. 131 p.
27. Сухарев О.С. Проблема периодизации технологического развития в эволюционном анализе. Экономический анализ: теория и практика. 2013. № 23 (326). С. 218.
28. Шваб К. Четвертая промышленная революция. Москва: ЭКСМО, 2016. 138 с.
- Екoнoмiкa npoMurnoeocmí ^^ Economy of Industry
29. Вишневський В.П., Bie^Ka О.В., Гаркушенко О.М., Князев С.1., Лях О.В., Че-юна В.Д., Череватський Д.Ю. Смарт-про-мисловiсть в епоху цифрово! економiки: перспективи, напрями i мехашзми розвит-ку / за ред. В.П. Вишневського; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-CTi. Ки!в, 2018. 192 с.
30. The World Bank. Manufacturing, value added (constant 2010 US$) [online]. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ NV.IND.MANF.KD?view=chart (дата звер-нення: 01.11.2019).
31. The World Bank. Population, total [online]. URL: https://data.worldbank.org/ indicator/SP.POP.TOTL (дата звернення: 01.11.2019).
32. The World Bank. High-technology exports (% of manufactured exports) [online]. URL: https://data.worldbank.org/indi ca-tor/TX.VAL.TECH.MF.ZS (дата звернення: 06.11.2019).
33. The World Bank. GDP per capita, PPP (current international $) [online]. URL: https:// data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP.PP.CD?view=chart (дата звернення: 01.11.2019).
34. The World Bank. Research and development expenditure (% of GDP) [online]. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ GB.XPD RSDV. GD.ZS (дата звернення: 01.11.2019).
35. Complexity Rankings [online]. URL: http ://atlas.cid. harvard. edu/ rankings/ (дата звернення: 01.11.2019).
36. Малявин В. О глобальной стратегии Китая [online]. URL: http://trends. skolkovo.ru/2016/04/vladimir-malyavin-o-glo balnoy-strategii-kitaya/ (дата звернення: 06.11.2019).
37. Трансформацшний потенщал цифровiзaцii економши Укра!ни: звп про НДР (заключний) / НАН Укра!ни, 1н-т еко-номiки пром-стi; кер. В.П. Вишневський; викон.: Вишневський В.П., Чекша В.Д., Гаркушенко О.М. та ш. Ки!в, 2018. 176 с.
38. Синдун Ф. Многие боятся верить, что Китай действительно обогнал США в сфере 5G (Гуаньча, Китай) [online]. URL: https://inosmi.ru/science/20190715/ 245464900.html (дата звернення: 06.11.2019).
39. PwC. The long view: how will the global economic order change by 2050? PricewaterhouseCoopers LLP, 2017. 72 р.
40. Global Innovation Index 2019 [online]. URL: https://www.globalinnovation index.org/analysis-indicator (дата звернення: 15.10.2019).
41. PwS. Global Top 100 companies [online]. URL: www.pwc.com/gx/en/services/ audit-assurance/publications/global-top-100-companies-2019.html (дата звернення: 06.11.2019).
42. The World Bank. GDP per capita (constant 2010 US$) [online]. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP.KD?view=chart (дата звернення: 01.11.2019).
43. Вишневський В.П., Князев C.I. Як пщвищити готовшсть промисловост Укра!ни до смарт-трансформацш. Наука та тноваци. 2018. № 14(4). С. 55-69. doi: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055
References
1. Marshall, A. (2007). Foundations of Economics (V.I. Bomkin, V.T. Rysin, R.I. Stolper, Trans.) Moskow: Eksmo [in Russian].
2. Veblen, T. (1898) Why is Economics not an Evolutionary Science? Quarterly Journal of Economics, 12, pp. 373-397.
3. Hodgson, G.M., & Lamberg, J.-A. (2018) The past and future of evolutionary economics: some reflections based on new bibliometric evidence. The Evolutionary and Institutional Economics Review, 15 (1), pp. 167-187. doi: https://doi.org/10.1007/ s40844-016-0044-3.
4. Nelson, R.R., & Winter, S.G. (1982). An Evolutional Theory of Economic Change. (Trans.). Moskow: Delo [in Russian].
5. Hodgson, G.M. (1993). Economics and Evolution: Bringing Life Back into Economics. Oxford: Polity Press.
6. Hodgson, G.M., & Knudsen, T. (2013). Darwin's Conjecture: The Search for General Principles of Social and Economic Evolution. University of Chicago Press.
7. Auerswald, P., & Dani, L. (2018). Economic Ecosystems. The New Oxford Handbook of Economic Geography. In Gor-
don L. Clark, Maryann P. Feldman, Meric S. Gertler, and Dariusz Wójcik (Eds). Oxford University Press. doi: http://dx.doi.org/10. 1093/oxfordhb/ 9780198755609.013.47.
8. Audretsch, D.B., Cunningham, J.A., Kuratko, D.F., Lehmann, E.E., & Menter, M. (2019). Entrepreneurial ecosystems: economic, technological, and societal impacts. The Journal of Technology Transfer, 44, pp. 313325. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s10961-018-9690-4.
9. Jacobides, M.G., Cennamo, C. & Ga-wer, A. (2018). Towards a theory of ecosystems. Strategic Management Journal, 39 (8), pp. 2255-2276. doi: http://dx.doi.org/10.1002/ smj.2904
10. Frosch, R A., & Gallopoulos, N.E. (1989). Strategies for Manufacturing. Scientific American, 261 (3), pp. 144-152. doi: http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican09 89-144
11. Tansley, A G. (1935). The use and abuse of vegetational concepts and terms. Ecology, Vol. 16, pp. 284-307. http://dx.doi. org/10.2307/1930070
12. Danilov-Danilyan, V.I. (2017). Ecosystem is one of the most important fundamental concepts of modern science. Ecosystems: Ecology and Dynamics, 1 (1), pp. 59 [in Russian].
13. Gilyarov, M.S. (2015). Species, population and biocenosis. The Russian Journal of Ornithology, 24 (1098), pp. 247-259 [in Russian].
14. Preisser, E. (2008). Trophic Structure - an overview | Science Direct Topics. Retrieved from https://www.sciencedirect. com/topics/earth-and-planetary-sciences/trop hic-structure.
15. Nelson, R. (2007). Universal Darwinism and evolutionary social science. Biology and Philosophy, 22, pp. 73-94. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s10539-005-9005-7
16. Moore, J. (1993). Predators and Prey: A new ecology of competition. Harvard Business Review, 71(3), pp. 75-86.
17. Adner, R. (2016). Ecosystem as Structure: An Actionable Construct for Strategy. Journal of Management, 43(1), pp. 39-58. doi: https://doi.org/10.1177/01492063166784 51
18. Aldrich, HE., Hodgson, G.M., Hull, D.L., Knudsen, T., Mokyr, J., & Van-berg, V.J. (2008). In defense of generalized Darwinism. Journal of Evolutionary Economics, 18(5), pp. 577-596. doi: https://doi.org/ 10.1007/s00191-008-0110-z.
19. Stoelhorst, J. W. (2008). The Explanatory Logic and Ontological Commitments of Generalized Darwinism. Journal of Economic Methodology, 15(4), pp. 343-363. doi: http://dx.doi.org/10.1080/135017 808025 06661
20. Suhoverhov, A.V. (2015). Non-genetic systems of inheritance and a new evolutionary synthesis. Tomsk State University Journal, 397, pp. 60-64 [in Russian]. doi: http://dx.doi.org/ 10.17223/15617793/397/11
21. Hodgson, G.M. (2003). The Mystery of the Routine. The Darwinian Destiny of an Evolutionary Theory of Economic Change. Revue économique, 54 (2), pp. 355-384. doi: http://dx.doi.org/10. 2307/3503007
22. Clem, T. (1999). Diversity and economic evolution: failures of competitive economic system. Contemporary Economic Policy, 17(2), pp. 156-165.
23. Porter, M. (2000). Competition. (Trans.) Moscow: Wiliams [in Russian].
24. Sako, M. (2018). Technology strategy and Management Business Ecosystems: How Do They Matter for Innovation? Communications of the ACM, 61 (4), pp. 20-22. doi: http://dx.doi.org/10.1145/3185780
25. Frosch, R A., & Gallopoulos, N.E. (1989). Strategies for Manufacturing. Scientific American, 261, pp. 144-152. doi: http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican09 89-144.
26. Korhonen, J. (2000). Industrial Ecosystem. Using the Material and Energy Flow Model of an Ecosystem in an Industrial System. Jyväskylä Studies in Business and Economics 5. Jyväskylä.
27. Suharev, O.S. (2013). The problem of periodization of technological development in evolutionary analysis. Economic Analysis: Theory and Practice, 23 (326), pp. 2-18 [in Russian].
28. Schwab, K. (2016). The Fourth Industrial Revolution. Moscow: Ecsmo [in Russian].
- EKOHOMiKa npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
29. Vishnevsky, V.P., Viietska, O.V., Gar-kushenko, O.N., Kniaziev, S.I., Lyakh, A.V., Chekina, V.D. & Cherevatskyi, D.Yu. (2018). The Smart Industry in the Digital Economy: Perspectives, Directions and Mechanisms for Development. In V.P. Vishnevsky (Ed.). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
30. The World Bank. Manufacturing, value added (constant 2010 US$). Retrieved from https:// data.worldbank.org/indicator/NV. IND.MANF.KD?view=chart [Accessed 1 Nov. 2019].
31. The World Bank. Population, total. Retrieved from https://data.worldbank.org/indi cator/SP.POP.TOTL.
32. The World Bank. High-technology exports (% of manufactured exports). Retrieved from https://data.worldbank.org/indi cator/TX.VAL.TECH.MF.ZS.
33. The World Bank. GDP per capita, PPP (current international $). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP.PP.CD?view=chart
34. The World Bank. Research and development expenditure (% of GDP). Retrieved from https://data.worldbank.org/indi cator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS
35. Complexity Rankings. Retrieved from http://atlas.cid.harvard.edu/rankings/
36. Malyavin, V. (2016). About China's Global Strategy. Retrieved from http://trends.
skolkovo.ru/2016/04/vladimir-malyavin-o-globalnoy-strategii-kitaya/
37. Vishnevsky, V.P, Chekina, V.D., & Garkushenko, O.N. (2018). Transformational potential of digitalization of the Ukrainian economy: research report (final). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
38. Sindun, F. (2019). Many are afraid to believe that China has truly overtaken the United States in the 5G sector (Guancha, China). Retrieved from https://inosmi.ru/science/ 20190715/245464900.html.
39. PwC. (2017). The long view: how will the global economic order change by 2050? PricewaterhouseCoopers LLP.
40. Global Innovation Index 2019. Retrieved from https://www.globalinnovation index.org/analysis-indicator.
41. PwS. Global Top 100 companies (2019). Retrieved from //www.pwc.com/gx/ en/services/audit-assurance/publications/global-top- 100-companies-2019.html.
42. The World Bank. GDP per capita (constant 2010 US$). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP.KD?view=chart
43. Vishnevsky, V.P., & Kniaziev, S.I. (2018). How to Increase the Readiness of Ukraine's Industry to Smart Transformation. Sci. Innov., 14(4), 55-69. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/ 10.15407/scin14.04.055
Мирослава Алексеевна Солдак,
канд. экон. наук
Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-4762-3083
ПРОМЫШЛЕННЫЕ ЭКОСИСТЕМЫ И ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ
В статье предложено рассматривать промышленные экосистемы в контексте технологического развития. Исследования в этой сфере требуют применения эволюционной экономической методологии, которая использует инструментарий эволюционной биологии, в частности понятие экосистемы. В рамках данной методологии предлагаются новые подходы к решению экономических проблем, которые не в состоянии решить традиционный экономический мейнстрим, акцентированный на эгоистическое рациональное поведение экономических субъектов и анализ равновесных состояний. Вместе с тем она все еще остается дискуссионной, фрагментарной и требует дальнейшего развития.
Исследовано понятие экосистемы в биологии и экономике, представлена общая характеристика последних с позиций эволюционной методологии экономических исследова-
ний как устойчивой сети взаимосвязанных предприятий, основанной на соответствующих производственных технологиях. При этом различным уровням технологического развития соответствуют разные по степени развития промышленные экосистемы, между которыми существуют технологические разрывы. Обосновано, что доминирующие технологии и соответствующие институты меняются под влиянием географических, исторических и генно-культурных факторов, которые определяют способность к выживанию, долголетию и репродуктивный потенциал экосистем. Установлено, что, как и в биологии, экосистемы в промышленности могут быть разного уровня: локальные экосистемы, расположенные в одном городе, районе или области; региональные экосистемы, охватывающие пространство отдельных регионов; национальные экосистемы, то есть системы в масштабах государств, имеющих суверенитет, национальные институты и культуру; наднациональные экосистемы, которые объединяют взаимосвязанные и взаимодействующие предприятия и институты сопредельных стран или даже континентов.
Для характеристики промышленных экосистем национального уровня исследованы показатели экономического, промышленного и инновационного развития в разрезе групп относительно однородных в экономическом отношении стран. Установлено, что в группе стран западной традиции США пока опережают европейцев: инновационная и организационная культура американских корпораций выше, чем у европейских конкурентов. В современные лидеры по выбранным показателям постепенно выходят также представители стран конфуцианской и индуистской культур, рутины многих предприятий которых уже прошли естественный отбор и позволяют генерировать экономически значимые знания, способствующие их выживанию и дальнейшему успешному развитию. В отличие от экономических экосистем ведущих промышленных стран, промышленной экосистеме Украины не удалось сохранить и унаследовать организационные рутины и культурный капитал, на которых базируются высокие промышленные технологии, что увеличивает технологические разрывы между отечественной индустрией и индустрией развитых стран.
С целью ускорения развития промышленной экосистемы Украины и преодоления его негативных тенденций предложено внесение соответствующих корректив в проект Стратегии инновационного развития Украины по созданию групп высокого уровня по ключевым технологиям; определению и периодическому обновлению национального перечня ключевых технологий; повышению уровня финансирования НИОКР; стимулированию частного финансирования НИОКР.
Ключевые слова: эволюционная экономика, экосистема, экономическая экосистема, промышленная экосистема, технологическое развитие, технологический разрыв.
JEL: 0330, 0140
Myroslava O. Soldak,
PhD in Economics, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-4762-3083
INDUSTRIAL ECOSYSTEMS AND TECHNOLOGICAL DEVELOPMENT
The paper proposes to consider industrial ecosystems in the context of technological development. Researches in this area require the application of an evolutionary economic methodology that uses the tools of evolutionary biology, in particular - the notion of an ecosystem. This methodology offers new approaches to solving economic problems that cannot be solved by the traditional economic mainstream, focused on the selfish rational behavior of economic agents and analysis of equilibrium states. At the same time, it still remains debatable, fragmentary and needs further development.
- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
The concept of ecosystems in biology and economics is analyzed, and general characteristics of the latest economic researches, from standpoints of evolutionary methodology as a stable network of interconnected enterprises, based on corresponding manufacturing technologies, is presented. In this case, diverse by the degree of development industrial ecosystems correspond to different stages of technological development, between which there are technological gaps. It is justified that dominant technologies and relevant institutions are changing under the influence of geographic, historical, genetic and cultural factors, which determine the ability to survive, longevity and reproductive potential of ecosystems. It was established that, as in biology, industrial ecosystems can be of different levels: local ecosystems located in the same city, district or region; regional ecosystems, spanning individual regions; national ecosystems, that is, the systems across the states having sovereignty, national institutions and culture; supranational ecosystems that unite interconnected and interacting enterprises and institutions of neighboring countries or even continents.
To characterize industrial ecosystems at the national level, indicators of the economic, industrial, and innovative development in the context of groups of relatively homogeneous countries have been examined. It was established that in the group of countries of the Western tradition the USA are still ahead of Europe: the innovative and organizational culture of American corporations is higher than that of EU competitors. According to given indicators, representatives of Confucian and Hindu cultures are also becoming contemporary leaders, routines of whose many enterprises have already undergone a natural selection and allow them to generate economically meaningful knowledge that contributes to their survival and further successful development. Unlike economic ecosystems of leading industrial countries, Ukrainian industrial ecosystems have failed to be preserved and inherit organizational routines and cultural capital that underpin high industrial technologies, which widens technological gaps between the domestic industry and the industry of developed countries.
In order to accelerate the development of the industrial ecosystem of Ukraine and overcome its negative trends, it is proposed to make appropriate adjustments to the draft of Strategy of innovative development of Ukraine, aimed at creating high-level groups by key technologies; to define and periodically update the national list of key technologies; to raise the level of R&D funding; to stimulate private R&D funding.
Keywords: evolutionary economics, ecosystem, economic ecosystem, industrial ecosystem, technological development, technological gap.
JEL: 0330, 0140
OopMam циmуeaннн:
Co^gaK M.O. npoMuonoBi eKOCHCTeMH i TexHonorinHHu po3bhtok. EKOHOMiKa npoMUcno-eocmi. 2019. № 4 (88). C. 75-91. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.075
Soldak, M.O. (2019). Industrial ecosystems and technological development. Econ. promisl., 4 (88), pp. 75-91. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.075
Hadium^a do pedaKn^ii 08.11.2019 p.
