CC BY
18
УДК 658:334.716
ПРОМИСЛОВО-ТЕРИТОР1АЛЬН1 КЛАСТЕРИ - ОСНОВА РЕШДУСТР1АЛ1ЗАЩ1 В1ТЧИЗНЯНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
Толстова А.В., к.е.н., доцент, Половнева Ю., маг^тр 1ППК (УкрДУЗТ)
В cmammi визначено стратег1чш прюритети розвитку втчизняних тдприемств, до яких вiднесено реiндустрiалiзацiю, забезпечення конкурентосnроможностi, екологiзацiю, диверсифтащю, навчання. В якостi iнструмента реалiзацii стратегiчних прiоритетiв розвитку запропоновано обрати розробку та реалiзацiю стратеги кластеризации До^джено поняття територiально-виробничi об'еднання, кластери та визначено, що оптимальною формою оргатзацИ виробництва в умовах реiндустрiалiзацii е промислово-територiальнi кластери. Представлена загальна структура промислово-технологiчного кластеру, визначено особливе положення ремонтних, енергомонтажних тдприемств.
Ключов1 слова: промислов1 тдприемства, ре1ндустр1ал1защя, стратег1чш прюритети, кластеризащя, промислово-територальш комплекси.
ПРОМЫШЛЕННО-ТЕРРИТОРИАЛЬНЫЕ КЛАСТЕРЫ - ОСНОВА РЕИНДУСТРИАЛИЗАЦИИ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
Толстова А.В., к.э.н., доцент, Половнева Ю., магистр ИППК (УкрГУЖТ)
В статье определены стратегические приоритеты развития отечественных предприятий, к которым отнесены реиндустриализация, обеспечение конкурентоспособности, экологизации, диверсификации, обучение. В качестве инструмента реализации стратегических приоритетов развития предложено выбрать разработку и реализацию стратегии кластеризации. Исследовано понятие территориально-производственные объединения, кластеры и определено, что оптимальной формой организации производства в условиях реиндустриализации являються промышленно-территориальные кластеры. Представлена общая структура промышленно-технологического кластера, определены особое положение ремонтных, энергомонтажных предприятий.
Ключевые слова: промышленные предприятия, реиндустриализация, стратегические приоритеты, кластеризация, промышленно-територальни комплексы.
© Толстова А.В., Половнева Ю.
INDUSTRIAL AND TERRITORIAL CLUSTERS - THE BASIS OF REINDUSTRIALIZATION DOMESTIC IT IS INDUSTRIAL
Tolstova A. V., PhD Econ., associate professor, Polovneva Yu., master of IPPK (USU of RT)
The article defines the strategic priorities of the development of domestic enterprises into which the reindustrialization, ensuring competitiveness, greening, diversification, training. As a tool for the implementation of the strategic development priorities are prompted to select the design and implementation of clustering strategy, which aims to introduce a new form of organization of production due to the formation of the integrated structures, aimed at the consolidation of research and production, infrastructure enterprises, which will also create innovation and technological environment for the development of industrial potential of the country.
Studied the concept of clusters, clusters, and it is determined that the optimal form of organization of production in the conditions of re-industrialization yavlyayutsya industrial and territorial clusters. A general structure of industrial-technological cluster, defined the particular situation of repair, power assembly shops.
Keywords: industrial enterprises, reindustrialization, strategic priorities, clusterization, it is industrial-teritoralny complexes.
Постановка проблема. Протягом останшх двадцяти роюв структура украшсько! економши зазнала ютотних змш. Незважаючи на те, що украшська промисловють вщ початку свого становлення мала величезну перевагу завдяки наявносп потужного ресурсо-виробничого потенщалу, сировинно! бази, таких стратепчно важливих природних ресурсiв, як залiзнi, марганцев^ рiдкiснометалiчнi та урановi руди, рiзнi види вугiлля, флюси, вогнетривкi глини, шших мiнеральних ресурсiв.
Систематичне падшня обсягiв
виробництва в бiльшостi сфер промисловосп переорieнтувало вектор спещалiзацп держави, перетворило й на сировинний придаток. В той час як сучасними закономiрностями
прогресивного розвитку промисловостi е змiна технологiчних укладiв i перехщ на принципи сталого розвитку.
Зменшення розриву в аспектi технологiчного розвитку тдприемств та забезпечення 1х переходу вщ третього, четвертого технологiчних укладiв на п'ятий, шостий уклад можливо досягти на
основi проведення решдустрiалiзащi, яка передбачае формування нових форм виробництва.
Аналiз останнiх до^джень i публЫацш. Дослщженню проблем розвитку промисловостi Украши, пошуку шляхiв забезпечення iнновацiйного розвитку, конкурентоспроможносп
промислових пiдприемств присвячено роботи багатьох втизняних вчених серед яких Андрушко А.М., Васильцiв Н.М., Геець В.М., Дикань В.Л., Поплавська Ж.В., Проскуринова В.Е., Шевченко 1.К. та iншi [1-9]. Однак, в сучасних умовах господарювання виникае необхщшсть визначення стратепчних прiоритетiв розвитку та формування ново! форми оргашзацп виробництва, яка сприятиме виготовленню високотехнолопчно!
продукци.
Метою статп е визначення ново! форми оргашзацп виробництва, яка дозволить забезпечити реiндустрiалiзацiю в^чизняно! промисловостi.
Виклад основного матерiалу. Сучасш тенденцп розвитку промислових тдприемств Украши свщчать про
icнyвaння знaчниx прoблeм eкoнoмiчнoгo, тexнoлoгiчнoгo, coцiaльнoгo та eкoлoгiчнoгo xaрaктeрy, якi чинять дecтaбiлiзyючий вплив на зaгaльнy cитyaцiю в eкoнoмiцi, oбyмoвлюють диcпрoпoрцiйнicть ïï рoзвиткy. В yмoвax зaгocтрeння кoнкyрeнцiï, яка виникае в рeзyльтaтi вiдкриття eкoнoмiчниx кoрдoнiв, cкoрoчeння плaтocпрoмoжнoгo пoпитy, пiдприемcтвa вiдмoвляютьcя вiд вирoбництвa cклaдниx,
виcoкoтexнoлoгiчниx вирoбiв, щo вимагають ширoкoï кooпeрaцiï, i пeрexoдять дo випycкy прoдyкцiï низь^ стадп пeрeрoбки, нecклaднoï прoдyкцiï, яка мае nonrn\ В рeзyльтaтi тaкиx прioритeтiв виникае прoблeмa тexнiкo-eкoнoмiчнoгo вiдcтaвaння вiтчизнянoгo прoмиcлoвoгo вирoбництвa.
Слщ зазначити, щo cyчacними зaкoнoмiрнocтями прoгрecивнoгo
рoзвиткy прoмиcлoвocтi е зaкoнoмiрнocтi змши тexнoлoгiчниx yклaдiв i пeрexiд на принципи cтaлoгo рoзвиткy. Однiею з ocoбливocтeй нoвoгo шocтoгo yклaдy е вишка iнтeгрoвaнicть йoгo бaзиcниx тexнoлoгiй. В рeзyльтaтi фoрмyвaння кoжнoгo нacтyпнoгo тexнoлoгiчнoгo yклaдy тexнoлoгiï пoпeрeднix yклaдiв приcтocoвyютьcя дo йoгo пoтрeб [10]. Дoмiнyючий в даний 4ac п'ятий тexнoлoгiчний yклaд в пeрeдoвиx ^arnax пeрexoдить на трeтю фaзy cвoгo рoзвиткy -зaвeршeння, в той 4ac як вiтчизнянi пiдприемcтвa викoриcтoвyють тexнoлoгiï 3, 4 тexнoлoгiчнoгo yклaдy.
Toмy в cyчacниx yмoвax гocпoдaрювaння oдним iз cтрaтeгiчниx прioритeтiв рoзвиткy прoмиcлoвиx пiдприемcтв е рeiндycтрiaлiзaцiя, щo oрiентoвaнa на вiднoвлeння пoтeнцiaлy прoмиcлoвoгo вирoбництвa, oнoвлeння прoмиcлoвoгo кaпiтaлy, пiдвищeння йoгo кoнкyрeнтocпрoмoжнocтi за рaxyнoк дocягнeнь нayкoвo-тexнiчнoгo прoгрecy, щo дoзвoлить приcкoрити прoцec пeрexoдy на нoвi тexнoлoгiчнi yклaди. Прoвeдeння рeiндycтрiaлiзaцiï пoтрeбyе вiднoвлeння та мoдeрнiзaцiï вирoбничиx
пoтyжнocтeй, впрoвaджeння нoвиx тexнoлoгiй, нoвoгo oблaднaння, рoзрoбки та рeaлiзaцiï клacтeрниx прoгрaм i прoeктiв в cфeрi iннoвaцiйнoï iндycтрiaлiзaцiï. Kрiм тoгo, прoцec рeiндycтрiaлiзaцiï нeoбxiднo
cyпрoвoджyвaти змiнaми в cиcтeмi тдготовки вирoбничиx кaдрiв, вiд iнжeнeрiв дo рoбiтникiв. Сьoгoднi нaвчaльнi прoгрaми, як прaвилo, oрiентoвaнi на вiдтвoрeння фaxiвцiв пoпeрeдньoï тexнoлoгiчнoï фoрмaцiï, а значить, на вiдтвoрeння вiдcтaвaння.
Kрiм рeiндycтрiaлiзaцiï важливими прioритeтaми рoзвиткy прoмиcлoвиx тдприемств е зaбeзпeчeння ïx кoнкyрeнтocпрoмoжнocтi, eкoлoгiзaцiï, дивeрcифiкaцiï та рoзвиткy кaдрoвoгo пoтeнцiaлy.
Зaбeзпeчeння прoривy i aктивнoгo зaмiщeння п'ятoгo i шocтoгo тexнoлoгiчниx yклaдiв, мoдeрнiзaцiï вирoбництвa, фoрмyвaння та нaрoщeння кoнкyрeнтниx пeрeвaг, рoзвитoк вирoбничoгo пoтeнцiaлy пoтрeбyють ocвoення нoвиx фoрм i мeтoдiв oргaнiзaцiï вирoбництвa. Для ^oro прoпoнyемo фoрмyвaння тeритoрiaльнo-прoмиcлoвиx oб'еднaнь та впрoвaджeння cтрaтeгiï класт^ризаци, кoтрa cпрямoвaнa на впрoвaджeння нoвoï фoрми oргaнiзaцiï вирoбництвa за рaxyнoк фoрмyвaння iнтeгрoвaниx cтрyктyр, cпрямoвaниx на кoнcoлiдaцiю нayкoвo-вирoбничиx,
iнфрacтрyктyрниx пiдприемcтв, щo тaкoж дoзвoлить cтвoрити iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчнe ceрeдoвищe для рoзвиткy прoмиcлoвoгo пoтeнцiaлy крайни (риа1).
Нoвими фoрмaми oргaнiзaцiï вирoбництвa е тeритoрiaльнo-вирoбничi oб'еднaння та клacтeри.
З точки зoрy Мeньшoвa В.П. тeритoрiaльнo-вирoбничi кoмплeкcи
(ТВК) прeдcтaвляють coбoю cyкyпнicть взaемooбyмoвлeниx i взaемoпoв'язaниx вирoбництв i гaлyзeй, якi фoрмyютьcя в мeжax визнaчeнoï нeвeликoï тeритoрiï з yрaxyвaнням oб'ективниx зaкoнoмiрнocтeй coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo рoзвиткy з мeтoю
отримання бажаного народно-
господарського ефекту. Карамова Л.М. пiд територiально-виробничими комплексами розумiе таке поеднання пiдприемств, при якому досягаеться економiчний ефект за
рахунок планового тдбору пiдприемств у вщповщносп з економiчними i природними умовами району, його транспортним та економiко-географiчним положенням [9].
Рис. 1. Основнг стратеггчнг цт стратеги кластеризацИ
До територiально-виробничих комплекав належать тдприемства, якi пов'язанi единим технологiчним ланцюгом, загальним використанням сировини, енергетичних, водних та iнших ресурав. Вони мають спецiалiзацiю, концентрованi на певнш територп та мають едину виробничу та сощальну iнфраструктуру.
1ншою формою оргашзацп виробництва е кластер, який представляе собою органiзацiйну форму консолщацп зусиль пiдприемств, спрямованих на досягнення максимально! ефективностi виробництва i отримання значущих конкурентних переваг в умовах глобалiзацГi. Вони являють собою мережу вертикально штегрованих пiдприемств i органiзацiй, якi виробляють
конкурентоспроможну продукщю i послуги, використовуючи внутрiшнi ресурси, за рахунок взаемодп i використання ресурав пiдприемств галузi, що випускають подiбну продукцiю. Кластери формуються та розвиваються в умовах спiвробiтництва в виробницга та обмiнi знаннями [8, с.102].
Кластери - це об'еднання учасниюв, якi реалiзують рух
матерiального, iнформацiйного i фiнансового потоку на основi координаци з метою скорочення витрат. Така штегращя е формою системо утворення в слабо структурованому середовищ^ яка дозволяе систематизувати системи на вах рiвнях економiки: мшро-, мезо-, макро- [1, 2, 7], а також сформувати ефективну систему взаемовщносин самостшних пiдприемств, пов'язаних з шновацшним розвитком лопстичного процесу i об'еднанням знань, якi перебувають в основi формування iнновацiйних потокiв
[5].
Досвiд створення i розвитку територiально-виробничих комплексiв та кластерiв свiдчить, що по мiрi поглиблення спецiалiзацп промислового виробництва вщбуваеться ускладнення господарських зав'язюв, розширення векторiв розвитку та розширення трансграничного ствроб^ництва. Це створюе додатковi проблеми та знижуе ефективнiсть 1х функцiонування. Тому в сучасних умовах господарювання виникае необхiднiсть переходу вщ моногалузевого принципу органiзацii виробництва (об'еднання по единому технологичному ланцюгу) до формування виробничих
cиcтeм на ocнoвi клacтeрнoгo прoмиcлoвo-тeритoрiaльнoгo oб'еднaння.
Тате cтрyктyрнe пeрeтвoрeння cприятимe змiнi структури прoмиcлoвocтi, ocкiльки пoряд з юнуючими тexнoпaркaми, тexнoлoгiчними
iнкyбaтoрaми пoчнyть cтвoрювaтиcя мeгaвирoбничi кoмплeкcи, iннoвaцiйнi, тexнoлoгiчнi, iннoвaцiйнo-мaркeтингoвi клacтeри, oрiентoвaнi на вирoбництвo виcoкoтexнoлoгiчниx видiв прoдyктy, якi вiдкриють дocтyп дo нoвoï iннoвaцiйнoï прoдyкцiï мaшинoбyдyвaння для вiтчизняниx прoмиcлoвиx пiдприемcтв, з точки зoрy ïx тexнiчнoгo пoнoвлeння, пiдвищeння ïx тexнiчнoгo укладу.
Стрaтeгiю класт^ризаци
вiтчизняниx прoмиcлoвиx пiдприемcтв прoпoнyемo здiйcнювaти на ocнoвi фoрмyвaння прoмиcлoвo-тeритoрiaльниx клacтeрiв, якi е мiжгaлyзeвими iнтeгрoвaними cтрyктyрaми,
cпрямoвaними на кoнcoлiдaцiю нayкoвo-вирoбничиx, iнфрacтрyктyрниx,
прoмиcлoвиx пiдприемcтв рiзниx гaлyзeй, щo дoзвoлить cтвoрити iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчнe ceрeдoвищe для фoрмyвaння дeкiлькox тexнoлoгiчнo зaвeршeниx лaнцюгiв з вирoбництвa рiзнoплaнoвoï виcoкoтexнoлoгiчнoï прoдyкцiï.
В жршу чeргy oб'еднaння пiдлягaють пiдприемcтвa, oб'еднaнi единим тexнoлoгiчним лaнцюгoм. Дo жладу прoмиcлoвo-тeритoрiaльниx
клacтeрiв пoвиннi yвiйти прoмиcлoвi пiдприемcтвa (зoкрeмa, пiдприемcтвa мeтaлyргiйнoгo, eнeргeтичнoгo,
мaшинoбyдiвнoгo, xiмiчнoгo, вyгiльнoгo, нaфтo-гaзoвoгo кoмплeкciв, пiдприемcтв трaнcпoртнoгo мaшинoбyдyвaння,
прилaдoбyдyвaння, вирoбництвa
мeтaлoрiзaльниx iнcтрyмeнтiв,
мeтaлoкoнcтрyкцiй, рeмoнтнi
тдприемства, пiдприемcтвa пo рoзрoбцi IT, нaнoтexнoлoгiй) i пiдприемcтвa, якi кoнцeнтрyють у co6í iннoвaцiйний, iнтeлeктyaльний i iнфoрмaцiйний пoтeнцiaли, як рeгioнiв, так i краши в
цiлoмy. Об'еднання тaкиx пiдприемcтв в едину лoгicтичнy cиcтeмy дoзвoлить рaцioнaлiзyвaти cиcтeмy yпрaвлiння мaтeрiaльнo-тexнiчними пoтoкaми,
мiнiмiзyвaти витрати, пiдвищить i^eci^m^ привaбливicть пiдприемcтвa, щo, в cвoю чeргy, бyдe cприяти мoдeрнiзaцiï вирoбництвa, cтвoрeння якicнoï виcoкoтexнoлoгiчнoï прoдyкцiï кoнкyрeнтocпрoмoжнoï на мiжнaрoднoмy ринку [11].
Структура кластера прeдcтaвлeнo на риcyнкy 2.
Дo cклaдy прoмиcлoвo-тeритoрiaльниx клacтeрiв вxoдять три групи yчacникiв: тдприемства нayкoвo-дocлiднoгo блoкy, якi фoрмyють нayкoвo-тexнiчний пoтeнцiaл клacтeрy; прoмиcлoвi пiдприемcтвa, якi фoрмyють вирoбничий пoтeнцiaл клacтeрy; пiдприемcтвa та oргaнiзaцiï, як зaбeзпeчyють eфeктивнe фyнкцioнyвaння клacтeрy.
Ядрoм клacтeрy е Рeгioнaльний цeнтр ш^ва^йн^ тexнoлoгiй, дiяльнicть якoгo нaпрaвлeнa на рoзрoбкy та рeaлiзaцiю нoвiтньoï прoдyкцiï.
Оcкiльки, щe в рaдянcькi чаот, прoмиcлoвий кoмплeкc вiдрiзнявcя cвoïм iнтeлeктyaльним, нayкoвo-тexнiчним
пoтeнцiaлoм ключoвoю лaнкoю ^нтру е кoнcтрyктoрcькi бюрo. Так як гoлoвним джeрeлoм приклaднoï нayкoвo-тexнiчнoï дiяльнocтi е кoнcтрyктoрcькi та тexнoлoгiчнi бюрo, то вoни на ocнoвi cиcтeмaтизoвaнoï iнфoрмaцiï прo нoвi прoдyкти, тexнiкy, тexнoлoгiю, oтримaним iнфoрмaцiйним цeнтрoм, в кooпeрaцiï з пiдприемcтвaми нayкoвo-дocлiднoгo блoкy будуть cтвoрювaти нoвi i мoдeрнiзyвaти icнyючi кoнcтрyкцiï прoдyкцiï, з пoдaльшoю пeрeдaчeю ïx прoмиcлoвим пiдприемcтвaм для ïx вирoбництвa [6].
Прoмиcлoвi пiдприемcтвa на ocнoвi рoзрoбoк Рeгioнaльнoгo цeнтрy iннoвaцiйниx тexнoлoгiй, вiдпoвiднo дo cвoгo пoтeнцiaлy будуть вирoбляти та рeaлiзoвyвaти нoвiтню
виcoкoтexнoлoгiчнy прoдyкцiю.
Оргашзацп, г шдприемства науково-1 дослщного блоку I
Вищi навчальнi заклади
Науково-дослщш iнститути
|4
Науково-виробничi пiдприемства
Науюда парки, консалтинговi компани
1.
Ядро кластера
Рег1ональний центр шновацшних технолог1й
Iнформацiйний центр
Технологiчне бюро
Центри шновацшних розробок по окремим напрямкам дiяльностi
Транспортна шфраструктура: залiзничний, автомобiльний транспорт, транспортно-розподiльчi, складськi комплекси
Маркетинга, консалтинговi компани
Конструкторське бюро
Оргашзацп, пщприемства, як забезпечують ефективне функщонування кластеру
Промислов1 пщприемства виробничого блоку
Шдприемства металургшного комплексу
Пвдприемства енергетичного комплексу
Шдприемства машинобуд1вного комплексу
Шдприемства транспортного машинобудування
шдприемства приладобудування, Виробництва металор1жучого обладнання, металоконструкцш
Пiдприемства нафтогазового комплексу
Шдприемства хiмiчного комплексу
1нновац1иш"п1дпрйёмства7п1дпрйёмстваз розробки IТ-технологiй, нано-, бiо-технологiй
Ремонтнi тдприемств
Фiнансова iнфраструктура: банки, фiнансовi установи, лiзинговi компани
IнформацiИна iнфраструктура: центри, засоби зв'язку
Освтя iнфраструктура: вищi, професiИна навчальш заклади
Рис. 2. Промислово-територгальний кластер
Слщ зазначити, що основою технiко-економiчного вiдставання
сучасних промислових пiдприемств е високий рiвень морального та фiзичного зносу технiко-технологiчноi бази пiдприемств, висока енергоемшсть виробництва, обмеженiсть власних енергетичних ресурсiв, вiдсутнiсть ефективно! системи збагачення
низькоякiсноi вiтчизняноi сировини. На початкових стадiях iнтегрування в промислово-територiальнi кластер
сучасним промисловим тдприемствам буде складно перейти на виробництво шновацшного продукту.
Це в значнш мiрi обумовлено змiнами в процесах техшчного розвитку, органiзацii модернiзацii та ремонту устаткування на промислових
тдприемствах кра'1ни. Так, зi становленням Укра'1ни незалежною державою, одночасно зi скороченням
бiльшостi промислових мшютерств перестали iснувати галузевi управлiння головного мехашка i головного енергетика, яю здiйснювали координацiю органiзацii модернiзацii та ремонту обладнання. Були розформоваш загальносоюзш i галузевi ремонтнi органiзацii для центрашзованого ремонту профiльного обладнання. Майже одночасно у вах галузях припинилися розробка, перегляд та видання положень по планово-попереджувального ремонту устаткування, забезпечували шдприемства методично! та нормативно! бази для планування i оргашзацп ремонту обладнання. Розпалася система централiзованого постачання тдприемств обладнанням, запасними частинами, ремонтно! оснащенням i ремонтними матерiалами. Припинився перегляд норм амортизацшних вiдрахувань (термiнiв служби обладнання), ремонтних
нoрмaтивiв, нoрм витрати мaтeрiaлiв, пoрядкy i фiнaнcyвaння рeмoнтy.
Екoнoмiчнa криза призвeлa дo пoвнoï aбo чacткoвoï зупинки бaгaтьox вирoбництв. Зaвaнтaжeння дiючиx пiдприемcтв рiзкo знизилacя.
Енeргoрeмoнтнi cлyжби пiдприемcтв втратили дo 50% квaлiфiкoвaниx прaцiвникiв. Beликa частина
прoмиcлoвoгo oблaднaння (пoнaд 70%) вичeрпaлa cвiй aмoртизaцiйний тeрмiн, вимагае мoдeрнiзaцiï.
З мeтoю рeiндycтрiaлiзaцiï, мoдeрнiзaцiï прoмиcлoвиx пiдприемcтв прoпoнyемo в мeжax прoмиcлoвo-тeритoрiaльнoгo клacтeрa cтвoрити кoмплeкc тдприемств, яю будуть cпeцiaлiзyвaтиcя на прoвeдeннi мoдeрнiзaцiï прoмиcлoвиx пiдприемcтв, викoнaннi рeмoнтниx рoбoтax, змiнi тexнoлoгiй вирoбництвa. Ц дoзвoлить приcкoрити прoцecи тexнiчнoгo пeрeтвoрeння пiдприемcтв та зaбeзпeчити пiдвищeння яшои та пoкрaщeння тexнoлoгiï рeмoнтy.
Оcнoвними завданнями тaкoгo кoмплeкcy: прoвeдeння мoдeрнiзaцiï пiдприемcтв клacтeрy, зaбeзпeчeння прoцecy мoдeрнiзaцiï; викoнaння рeмoнтниx рoбiт; рoзрoбкa прoгрaм, прoeктiв, тexнoлoгiй мoдeрнiзaцiï; прoвeдeння нaвчaльнoгo прoцecy прaцiвникiв пiдприемcтв дe прoвoдитьcя мoдeрнiзaцiя; збiр iнфoрмaцiï щoдo пocтaчaльникiв тexнiки, тexнoлoгiй.
Одним iз напрямюв дiяльнocтi тaкиx пiдприемcтв е рoзрoбкa нoвiтнix тexнoлoгiй в cфeрi oргaнiзaцiï, прoвeдeння мoдeрнiзaцiï, рeмoнтiв, тexнoлoгiчниx пeрeтвoрeнь. Kрiм TOro, пicля нeзнaчнoгo дooпрaцювaння цe oблaднaння, рoзрoблeнe рeмoнтними тдприемствами мoжe зacтocoвyвaтиcя iншиx гaлyзяx, в т.ч. в традицшнш eнeргeтицi, на пiдприемcтвax мeтaлyргiï,
мaшинoбyдyвaння, нaфтoxiмiï та шшь
Вж^вки. Фoрмyвaння
тeритoрiaльнo-прoмиcлoвиx клacтeрiв дoзвoлить напрацювати тaкi кoнкyрeнтнi
пeрeвaги як: iнвecтицil в рoзвитoк тер^^лу i нaрoщyвaння
iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy пращвниюв; рoзвитoк i викoриcтaння iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy cфeр нayкoвo-дocлiдниx i дocлiднo-кoнcтрyктoрcькиx рoбiт;
мiжфiрмoвa кooпeрaцiя в cфeрi науки i тexнoлoгiï шляxoм cтвoрeння cтрaтeгiчниx aльянciв i пoглиблeнoгo cпiврoбiтництвa з yнiвeрcитeтaми та дocлiдницькими цeнтрaми; вoлoдiння cтiйким лaнцюгoм пocтaвoк; викoриcтaння ayтcoрcингy як oднoгo iз cпocoбiв cкoрoчeння витрат i кoнцeнтрaцiя зycиль на ключoвиx кoмпeтeнцiяx i пeрcпeктивниx нaпрямкax дiяльнocтi; викoриcтaння cyчacниx iнфoрмaцiйниx i мeрeжeвиx тexнoлoгiй; викoриcтaння нoвиx мaркeтингoвиx та yпрaвлiнcькиx тexнoлoгiй; oргaнiзaцiя вeртикaльнo i гoризoнтaльнo iнтeгрoвaниx структур.
Рoзрoбкa та впрoвaджeння cтрaтeгiï класт^ризаци cприятимe рeiндycтрiaлiзaцiï прoмиcлoвocтi, зрocтaнню
кoнкyрeнтocпрoмoжнocтi тдприемств за рaxyнoк рeaлiзaцiï пoтeнцiaлy eфeктивнoï взaемoдiï yчacникiв клacтeрa, пoв'язaнoгo з ïx гeoгрaфiчнo близьким рoзтaшyвaнням, включаючи рoзширeння дocтyпy дo iннoвaцiй, тexнoлoгiй, «TOy-xay», cпeцiaлiзoвaниx пocлyг i
виcoкoквaлiфiкoвaниx кaдрiв, а тaкoж знижeнням трaнзaкцiйниx витрат, щo зaбeзпeчyе фoрмyвaння пeрeдyмoв для рeaлiзaцiï cпiльниx кooпeрaцiйниx прoeктiв i прoдyктивнoï кoнкyрeнцiï.
Kрiм TOro, фoрмyвaння i рoзвитoк вирoбничo-тeритoрiaльниx клacтeрiв е eфeктивним мexaнiзмoм зaлyчeння прямиx iнoзeмниx iнвecтицiй та aктивiзaцiï зoвнiшньoeкoнoмiчнoï iнтeгрaцiï, щo в cвoю чeргy, дoзвoлить пiдняти рiвeнь нaцioнaльнoï тexнoлoгiчнoï бази, пiдвищити швидкicть i якють eкoнoмiчнoгo зрocтaння за рaxyнoк пiдвищeння мiжнaрoднoï
кoнкyрeнтocпрoмoжнocтi пiдприемcтв, щo вxoдять дo cклaдy клacтeрa, шляxoм: придбання i впрoвaджeння критичниx
технологiй, нов^нього обладнання; отримання пiдприeмствами кластера доступу до сучасних методiв управлiння i спещальних знань; отримання
пiдприeмствами кластера ефективних можливостей виходу на високо конкуренты мiжнароднi ринки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андрушко А.М. Внутрiшня логiстична штегращя [Електронний ресурс] / А.М. Андрушко - Режим доступу: http://www. nbuv.gov.ua/
2. Васильщв Н.М. Передумови та тенденцп розвитку глобально! логiстики / Н. М. Васильщв // Вюн. Нац. ун-ту "Львiв. полiтехнiкам. - 2010. - № 669. - С. 267-274.
3. Вишневський В. П. Глобальна неоiндустрiалiзацiя та ïï уроки для Украши / В.П. Вишневський // Економша Украши. - 2016. - №8. - С. 26-43
4. Геець В.М. Прюритети нащонального економiчного розвитку в контекст глобалiзацiйних викликiв: монографiя : у 2 ч. - Ч. 1 / за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазараю. - К. : Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 389 с.
5. Дикань В.Л. Механизм восстановления машиностроительного комплекса Украины в условиях логистической интеграции / В.Л. Дикань // Вюник економши транспорту i промисловосп. - 2014. - №47. - С.9-14
6. Дикань В.Л. Перспективы развития экономики Украины в условиях формирования международных транспортных коридоров в системе мировой глобализации экономики / В.Л. Дикань // Вюник економши транспорту i промисловосп. - 2013. - №42. - С.144-149
7. Поплавська Ж.В. Переваги та критерп штеграцп функцш лопстики / Ж.В. Поплавська, А.С. Полянська // BicH. Нац. ун-ту '^bBÏB. полггехшка". - 2010. -№ 690. - С. 120-127.
8. Проскуринова В.Е. Стратегические приоритеты развития промышленных кластерных территориально-отраслевых объединений / В.Е. Проскуркина // Економiчний проспр. - 2012. - №64. -С.96-109
9. Шевченко И.К. Кластер как инструмент реиндустриализации территориально-отраслевых комплексов / И.К. Шевченко, Ю.В. Развадовская, А.В. Ханина // Jornal of economic regulation (Вопросы регулирования экономики) . -2016. - №1. - Том.7. - С.74-83
10. Стратегия кластеризации Липетской области. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: -http://lipetskprom.ru/d/353152/d/proekt-strategii.pdf
11. Толстова А. В. Кластерная экономика - современная парадигма экономического развития Украины / А.В. Толстова // The dominant of the humanism principle in modern social concepts and the civilized practice of public relations (Peer-reviewed materials digest (collective monograph) published following the results of the C International Research and Practice Conference and stage of the Championship in Economics and Management, Jurisprudence, Sociological, Political and Military sciences (London, April 21- April 25, 2015)). -London.: Published by IASHE. - 2015. -p.27-30
Стаття надгйшла: 15.10.16р.
