CC BY
15
В.В. Микитенко
ЕКСПРЕС-Д1АГНОСТИКА ПРОМИСЛОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Розв'язання актуальних проблем розвитку промисловосп з огляду на обмеженють pecypciB потребуе ix концентраци на найбiльш актуальних напрямах. Реали сьогодення е такими, що вiтчизнянi економiсти демонструють небачену рашше еднiсть поглядiв щодо необхщносп термiнового запровадження прогресивних теxнологiй та
оргашзацшних нововведень, без чого конкурентоспроможнють вичизияно' продукцп буде низькою. Пщвищення цiн на природний газ як один з основних видiв енергоносив для Украши (при цьому залежнiсть Украши вщ постачань газу з територи Роси становить близько 70%, що також е свщченням безальтернативностi курсу на пошук додаткових способiв заощадження енергоресурав) активiзyвали
обговорення зазначено'' проблеми у суспшьсга та формування шформацшно1 бази даних можливих та доцшьних для впровадження шновацш. Вiтчизняна преса навггь проголосила, що iдея енергозбереження та реалiзацii полiтики у сферi енергоефективносп е "нащональною", яку "подарували нам роаяни" [1]. Як вiдомо, в Укра1ш розроблено достатньо iнновацiйниx проекпв та енергоефективних теxнологiй, якi можливо використати у процес реалiзацii урядових Ыщатив, зокрема щодо "скорочення протягом найближчих трьох рокiв обсяпв споживання газу у промисловостi на 10%" [2]. Загальним стае питання вибору варiантiв найбшьш ефективних технологш та обладнання для впровадження в галузях iз метою
зниження енергоемносп продукцil та пiдвищення 11 конкурентоспроможносп. Тому автором у данiй статп було запропоновано деякi способи розв'язання зазначено'1 проблеми, зокрема охарактеризовано порядок ре&шзацп методики кшькюно! експрес-оцiнки енергоефективносп промислових
технологiй за визначенням штегральних показникiв енергоефективностi та ресурсозбереження, а також з урахуванням зниження собiвартостi продукцп, що е одним з етапiв виведення на ринки нових укра!нських високотехнологiчних товарiв.
Методологiчною базою даного дослщження стали науковi концепци та розробки з проблем оцшювання ефективностi ново! технiки,
упровадження прогресивних
промислових технологш та
1х системного аналiзу як вггчизняних авторiв - О.М. Алимова, В.С. Нейенбурга, М.М. Скрипника, так i зарубiжних О.С. Астахова,
Р.М. Петухова, Т.С. Хачатурова та ш. [36].
У контекстi висвплення нами у дослiдженi [7] сутнюних особливостей формування теоретико-методологiчних пiдходiв до комплексно! ощнки та прогнозування рiвнiв енергоефективностi у промисловостi аналiз економжо-математичних моделей замiщення технологiй, коефщенпв та показникiв енергоефективностi дозволяе
обгрунтувати економiчно доцiльнi напрями використання енергоресурав у галузях. Можна стверджувати також, що цi напрями будуть грунтуватися на
) Микитенко В1ктор1я Володимир1вна - кандидат економ1чних наук. Рада по вивченню продуктивних сил Укра1ни НАН Укра1ни, Ки1в.
ISSN 1562-109X
використанш декшькох рiзних промислових технологiй (базових та прогресивних), що можуть доповнювати одна одну. Використовуючи фактори зв'язку методiв прогнозування та оптимiзащi, що синтезують рiзнi напрями моделювання, вважаемо за доцiльне розробити комплекс iмiтацiйних схем та адаптивних економiко-математичних моделей для кшькюно1 оцiнки енергоефективностi промислових
технологш. Слiд ураховувати i те, що запропоноваш нами моделi, яю лежать в основi шновацшно1 дiяльностi галузей, розглядаемо на основi розроблено'1' в [8] системи показникiв для оцшки ефективностi використання
енергоресурсiв у промисловосп.
Слiд мати на уваз^ що рiзнi технологи по-рiзному сприймають нововведення у зв'язку з юнуванням розбiжностей 'х внутрiшнiх
характеристик, параметрiв, режимiв та циклiв. Кiлькiсть виникнення
нововведень або прогресивних технологш вщмшних за фактором енергоефективнють щодо базових може бути постшною в межах кожно'' однорщно1 групи або системи технологш. При цьому необхщно враховувати варiацii у середнш частотi появи нововведень для окремо1 технологи, групи технологiй, пiдприемств, яю однорiднi за фактором "специфiчшсть", а також нововведення в масштабi окремо1 галузi промисловостi. Слiд мати на уваз^ що вiдмiннiсть використовуваних характеристик "система-об'ект", "об'ект-аналог" галузей i промислових технологiй обумовлена, у першу чергу, рiзними рiвнями енергоефективностi об'екпв та аналогiв, а також рiзними масштабами виробництва. Тому важливим напрямом наукових дослiджень е адаптащя прогресивних технологiй промисловостi з урахуванням специфiчних умов 1х використання.
Досить часто на початкових етапах еволюци технологш виникають численнi 1х вiдгалуження, що дозволяють краще задовольнити вимоги, яю висуваються до енергоефективносп галузей i
застосовуваних технологiй. Якщо початковi етапи еволюци технологiй пройдеш, можливе створення едино1 системи, здатно1 виконувати багато виробничих функцiй. Таким чином, юнуе явище, яке називають "ефектом унiверсальноi конструкцii": розвиток технологш приводить до створення машин або обладнання, що виконують багато функцш замють декiлькох машин. Розробка ^^о^льно' технологiчноi стратегii не вкладаеться у традицшш межi економiчного аналiзу, наприклад методом "витрати-тривалiсть".
Технологiчне планування розвитку галузi повинно грунтуватися на кшькох критерiях, якi охоплюють одночасно економiчнi, специфiчнi i технiчнi аспекти, а не тшьки будь-який один iз них за рахунок шшого.
Складемо математичну модель задачi визначення коефiцiентiв енергоефективностi для окремо взято' технологи або шновацшного проекту, яка грунтуеться на використанш економжо-математичних моделей замiщення технологш, запропонованих нами у дослщжеш [8]. Суть методики оцшки рiвнiв i визначення ефективностi заходiв щодо пiдвищення рiвня
енергоефективностi в галузях
промисловосп полягае в такому: для дефшщп того чи iншого коефiцiента енергоефективносп нами пропонуеться взяти три параметри, що характеризують максимальнi i мЫмальш значення витрат енергii та фактор часу, тобто перюд часу, необхщний для переходу вiд iснуючоi традицiйноi технолог11 до бiльш досконало1 та енергоефективно".
Формування адаптивних моделей ефективносп використання
енергоресурав е основою даного дослiдження. Тому, на наш погляд, у першу чергу необхщне обгрунтування едино'1 провщно'1' ще'1', а саме методики дослщжень та единих критерив енергооцiнки, на яких грунтуються основнi науковi результати, у тому чист методика оцшки технологш за фактором "енергоефективнють" з урахування ïï ресурсозбереження, оптимально'1' собiвар-тостi продукцп, що забезпечить прогнозування рiвнiв енергоефективностi та перенесення результат дослiджень iз базових технологiй на прогресивш, й нав-паки. Провщна iдея дослiдження - це ощнка ефективностi використання енергоресурсiв у промисловосп, техшко-економiчне обгрунтування кiлькiсних i якiсних показникiв енергоефективностi систем технологш на основi единих критерив - системи штегральних показникiв енергоефективностi та ресурсозбереження, собiвартостi
продукцп, якi дозволяють:
по-перше, охопити найбiльш можливу сукупнють (теоретично - всю сукупнiсть) варiантiв можливого впровадження прогресивних технологiй та систем з урахуванням режимiв ïx використання;
по-друге, поетапно вiдсiкати неефективнi або недостатньо ефективнi теxнiчнi ршення (з використанням електричних схем замщення теxнологiй, режимних i циклiчниx характеристик "система-об'ект", сучасних методiв лiнiйного, нелшшного i динамiчного програмування, методiв "об'ект-аналог", гармонiчного балансу, стандартизованих енергетичних характеристик тощо), а в кiнцевому тдсумку - обгрунтувати такi режими i системи технологш, при яких забезпечуються найбшьш високi рiвнi енергоефективностi та
ресурсозбереження при одночасному зменшенш собiвартостi промислово'1' продукцп;
по-трете, обгрунтувати po6o4i i критичнi зони експлуатацп режимiв систем технологiй, а також методи i моделi прогнозування енергоекономiчноï ефективностi функцiонування галузей, перенесення найбшьш оптимальних результат дослiджень на мшро-, мезо-та макрорiвнях.
Енергоекономiчну ефективнiсть будь-яких режимiв використовуваних технологш (теоретично можливий набiр варiантiв) доцшьно розглядати як множину точок, яю характеризують взаемозв'язок мiж поточними витратами (витратами на технологш,
матерiальними i трудовими витратами тощо), з одного боку, i кшькюними та якюними показниками промислово'1' продукцп' - з шшого. Оскiльки поточнi й одноразовi витрати, а також показники енергоефективносп та
ресурсозбереження не можуть приймати вщ'емних значень, то названа множина е множиною точок першого квадранта. У нiй завжди можливо видшити геометричне мiсце точок iз певними ознаками, якi вiдрiзняють ïx вiд решти точок площини. Таким геометричним мiсцем точок е, наприклад, залежносп собiвартостi одиницi промислово'1' продукцп' вiд обсягiв ïï випуску (гiперболiчнi залежностi) або собiвартостi рiчноï продукцп вщ виду застосовуваних теxнологiй (лшшш залежностi).
Таким чином, порiвняння варiантiв систем теxнологiй, а також моделей i показниюв енергоефективностi та ресурсозбереження - це е (у кшцевому пiдсумку) порiвняння залежностей витрат на електроенергш i собiвартостi рiчноï продукцп вiд виду технологш або вщ кiлькостi пристро'1'в. Сдиш критерп оцiнки названих залежностей, режимiв i систем теxнологiй - це штегральш показники енергоефективностi,
ресурсозбереження та собiвартостi продукцп' (IE, 1ЕР та 1ЕРС - показники).
Вони дозволяють проводити поточний експрес-аналiз ефективносп
використання pecypciB на пiдприeмствi або галуз^ а також прогнозування i перенесення резyльтатiв дослiджень з одних технологш на iншi в межах пщприемства або на рiвнi галузей. Практична реалiзацiя методiв енергоефективностi грунтусться на використаннi моделювання i
прогнозування технологш, по-перше, для систематично! оцшки ефективностi режимiв i технологiй; по-друге, для науково обгрунтованого вибору пристро'1'в i промислових технологш у цшому, обгрунтування меж регулювання потyжностi систем технологiй або емносп; по-трете, для забезпечення единих критерпв оцiнки кiлькiсних i якiсних показниюв кiнцевоï продукцп галyзi або пщприемства.
При розробщ методiв i моделей енергоефективносп можливий один iз трьох пiдходiв. Перший пiдхiд грунтуеться на використанш одного укрупненого показника (наприклад, рiчного обсягу випуску промисловоï продукцп). Другий пщхщ передбачае використання сукупносп показникiв, якi характеризують енергоефективнiсть промислового виробництва. Третш пiдхiд, який запропоновано, грунтуеться на використанш штегральних показниюв енергоефективносп, ресурсозбереження та собiвартостi продукцп, яю дозволяють будь-яку сyкyпнiсть показниюв енергоекономiчноï ефективностi
виражати через один штегральний (об'еднуючий) показник. Таким чином, третш пщхщ е об'еднуючим по вщношенню до попереднiх пiдходiв, при цьому в ньому збер^аються переваги двох попередшх пiдходiв.
Кожен з названих пiдходiв мае своï переваги i недолжи. Переваги першого пщходу - простота моделей. Але щ моделi е орiентовними, в них не вико-ристовуються характеристики "система-
об'ект" опромiнювання. Тому моделi першого типу не дозволяють визначити "питомий внесок" параметрiв, режимiв i ци^в базових технологiй у кривi зростання (спаду) випуску промислово! продукцп. При другому пiдходi моделi е бшьш досконалими, хоч i бiльш складними. Разом з тим вони не охоплюють весь дiапазон регулювання основних параметрiв базових або прогресивних технологш. Крiм того, наявнiсть велико! кшькосп показникiв унеможливлюе ефективне використання моделей другого типу в практичнш дiяльностi при оцiнцi та прогнозуваннi енергоефективносп.
Сутшсть першого типу економiко-математичних моделей зводиться до того, що заходи з енергоефективносп або шноваци розглядаються як результат взаемоди факторiв ефективностi використання енергетичних ресурав та "специфiчностi" технологiй. В основi другого типу економiко-математичних моделей - взаемодiя факторiв енергоефективностi та
ресурсозбереження технологш. Третього типу економжо-математичш моделi -формуються як результат взаемоди факторiв енергоефективностi,
ресурсозбереження та собiвартостi промислово! продукцп, що обгрунтовано нами при формуванш методологiчних засад реашзаци методики експрес-оцiнки енергоефективностi прогресивних та базових технологш (рис.1). Назван моделi i показники вiдображають реальнi процеси, що пов'язаш з iнновацiйною дiяльнiстю галузей. Причому якщо економiко-математичнi моделi не будуть враховувати характер динамжи випуску промислово! продукцп, то !х обгрунтування може бути неповним, оскiльки аналiз кривих зростання (спаду) випуску промислово! продукци дозволяе визначити меж^ в яких змiнюються параметри базових або нових технологш.
1з використанням обгрунтованих на рис. 1 методолопчних засад реалiзацiï методики кшькюно'1 оцiнки ефективностi промислових теxнологiй нами розроблеш моделi третього типу, яю, на наш погляд, е найбшьш перспективними, оскшьки в них використаш единi критери оцiнки промiжниx i кшцевих результатiв функцiонування - штегральш показники енергоефективностi, ресурсозбереження та собiвартостi продукцп (IE, 1ЕР, 1ЕРС -показники), яю вперше запропоновано для оцшки енергоекономiчноï
ефективностi галузей i технологш. Доцшьно зазначити, що едина провщна щея вае'1 роботи - теоретичне i експериментальне обгрунтування
енергоефективносп промислового
виробництва на основi вищеназваних единих критерив - IE, IEP та 1ЕРС -показникгв. Обгрунтування штегральних показниюв енергоефективносп (IE -показникгв) грунтуеться на
використанш параметричних, режимних i ци^чних характеристик "система-об'ект", моделей енергоефективносп, кривих зростання (спаду) випуску
промислово! продукцп, отриманих з урахуванням динамжи останнiх. Названi iнтегральнi показники характеризують також ефективнiсть використання енергоресурсiв, що досягнуто за рахунок зменшення втрат потужносп в технологiях, взаемозв'язаного
регулювання iндуктивностi i емностi тощо.Обгрунтування штегральних
показникiв енергоефективностi та ресурсозбереження (1ЕР - показник1в) грунтуеться на використанш мЫмально! кiлькостi вихiдних даних - техшко-еко-номiчного обгрунтування базових i прог-ресивних технологiй, у результат отримуемо вiдповiднi моделi
енергоефективностi та
ресурсозбереження. 1нтегральш
показники енергоефективностi,
ресурсозбереження та собiвартостi продукцп е об'еднуючим фактором по вiдношенню до 1Е та 1ЕР-показниюв. Вони забезпечують перехщ вiд 1ЕРС-моделей до прогнозних моделей i моделей перенесення
(трансферу) результатiв дослщжень iз
режиму на режим, iз системи технологiй на систему, iз галузi в галузь тощо.
Для забезпечення едино! провщно! ще! та единих критерив оцiнки енерго-економiчноi ефективностi промислового виробництва необхiдне обгрунтування основних вимог до процеав ефективносп використання енергоресурсiв на пiдприемствах i в галузях, загально! структури реалiзацii режимiв i систем технологiй, електричних схем замщення технологiчних систем, моделей зростання i спаду, енергоефективностi та ресурсозбереження, прогнозування i перенесення результат дослiджень на рiзних рiвнях управлшня промисловiстю та трансферу передових технологш мiж кра'1'нами. В основу розроблених моделей покладено таю структури (рис. 2а, 2б, 2в, 2г, 2д, 2к, 2л, 2м ), яю сформованi нами у взаемозв'язку ланок :
вимоги - характеристики "система-об'ект" (останнi визначають вплив параметрiв, режимiв i циклiв технологiй на випуск промислово! продукцii) - кривi зростання (спаду) - моделi енергоефективносп - 1Е-показники;
Рис. 2а
- вимоги - моделi заощадження електрично! енергii, матерiальних i трудових ресурав - 1ЕР-показники;
Рис. 2б
вимоги - моделi тдвищення ефективносп використання
енергоресурсiв, зменшення втрат потужносп обладнання, взаемозв'язаного
регулювання шдуктивносп i емностi
устаткування, пiдвищення термЫв
використання технологiй - 1ЕР-показники;
Рис. 2 в
вимоги - моделi ресурсозбереження - 1Е-показники - 1ЕР-
енергоефективностi та показники - 1ЕРС-показники - ТЕП;
Рис. 2г
вимоги - 1ЕРС-показники - моделi прогнозування параметрiв, режимiв та ци^в застосовуваних технологiй;
Рис. 2д
вимоги - 1ЕРС-показники - моделi прогресивних технологш на мшро-, мезо-перенесення оптимальних параметрiв, i макрорiвняx; режимiв, циклiв застосовуваних i
Рис. 2к
вимоги - 1ЕРС-показники - матриц енергоефективносп, ресурсозбереження - кiлькiснi показники кшцево'1 продукцп;
Рис. 2л
вимоги - 1ЕРС-показники - продукцп - якюш показники кшцево'1 решiтчастi дiаграми якостi промислово! продукцп.
Рис. 2м
Рис. 2. Загальна схема оцгнювання енергоефективностг технологш у галуз1
Як показуе аналiз, у кожнш з цих ефективносп використання
структур задiянi едиш критерiï оцiнки енергоресурсiв у галузях та технолопях,
тобто штегральш показники, яю у комплекс оцiнюють енергоефективнiсть, ресурсозбереження та собiвартiсть продукцп (1Е, 1ЕР, 1ЕРС-показники). Важливим фактором при дефшщи зазначених штегральних показникiв е також використання кривих зростання (спаду) випуску промислово'1 продукци як результат впливу параметрiв, режимiв, циклiв застосовуваних або прогресивних технологш. Забезпечення единих критерив оцiнки енергоефективносп промислового виробництва пов'язане зi структурним аналiзом систем технологiй, процесiв використання енергоресурав, починаючи вiд загальних вимог до галузей i технологiй, закшчуючи iнтегральними показниками енерго-ефективностi, ресурсозбереження. Таким чином, зазначимо, що базова структура повинна мати вигляд замкнутого циклу оцшювання, а саме: вимоги до процеав використання енергоресурсiв у галузях або промисловосп в цшому -характеристики "система-об'ект"
(параметричнi, режимш, циклiчнi) -кривi зростання (спаду) випуску промислово'1 продукци - моделi енергоефективностi - iнтегральнi показники енергоефективносп -скорегованi вимоги.
Обгрунтування розрахунку
штегральних показниюв
енергоефективностi, ресурсозбереження
та собiвартостi продукци, а також приклад розрахунку 1ЕРС-показниюв наведено в табл. 1-3.
Запропонована методика кшькюно! оцшки енергоефективносп промислових технологш дозволяе порiвнювати мiж собою одночасно будь-якi системи технологш, 1'х режими та параметри, процеси використання енергоресурав на тдприемствах, у галузях або промисловостi у цшому на основi единих критерив оцiнки - 1ЕРС-показник1в. Крiм того, слiд зазначити, що запропонована методика за використання адаптивних моделей та розрахунку штегрального показника енергоефективносп,
ресурсозбереження та собiвартостi продукцп може бути використана як для порiвняння базових або опорних технологш, так i порiвняння, а також вибору найкращих варiантiв будь-яких техшко-технолопчних рiшень в iнших галузях народного господарства.
На прикладi iнтегральний показник енергоефективносп промислово'1'
технологи дорiвнюе q=0,923. На основi оцiночних показникiв
енергоефективносп з урахування ресурсозбереження та собiвартостi маемо змогу провести аналiз та ранжування технологш. Причому слщ мати на уваз^ що чим менший iнтегральний показник, тим вища енергоекономiчна ефективнiсть об'екта дослiдження.
Таблиця 1. Обгрунтування розрахунку ттегрального показника енергоефективност^ ресурсозбереження та собiвартостi продукцИ1
Показники Технологи
Базова (опорна) Прогресивна
1 2 3
Поточш витрати, грн. а1£г а2£,
Поточш витрати на одиницю продукцп, грн./шт. а1 а2
Одноразовi витрати, грн. Ь1 Ь2
Собiвартiсть рiчного випуску продукцп, грн. Rl R2
Вихщш даш S, п R, b при —^ = 0 —^ = Sm Rm R1 S, п R, b2 при —^ = 0 —^ = Sm Rm R1
при А. = 1 А = 1 Sm Rm St , R R2 при —^ = 1 —- = — Sm Rm R1
1 За рoзрaxyнкaми автора.
Зaкiнчeння табл. 1
1 2 3
Вихщш зaлeжнocтi St Rm R Sm l - bl Rl R b2 s, Rm R2 Sm l b2 rj
Вих1дн1 мoдeлi eнeргoeфeктивнocтi R л bl. st b = (l —L)—-+— Rm R1 Sm R1 R = ( R2 - b2) s, + b2 Rm R1 Sm R1
Кoeфiцieнти eнeргoeфeктивнocтi JA II JR Jb = jR
1-Ki tr — R2 V- _ a2 A, =--A, = - 3 Rl 2 Rl
Мoдeлi eнeргoeфeктивнocтi, рecyрcoзбeрeжeння та coбiвaртocтi прoдyкцГï RS = (1 -+K: T? 1 ? 1 mm R = ( ^ - K 2) A.+K 2 22 Rm R1 S m
Вeрxня межа iнтeгрyвaння 1
Нижня мeжa iнтeгрyвaння b2 - bl Sm (al - a2)
Iнтeгрaльний гоказник eнeргoeфeктивнocтi, рecyрcoзбeрeжeння та coбiвaртocтi ^o^^i'i' l Г( s ( b2 -bj ( ^ Sm (al-a2) R ^ S —2--K —'—h K R1 2 J Sm 2 J d Í S-] S m J
^ = 1 j b2 -bl Sm (al-a2) s Л (1 - Kl )-L + Kl d _ Sm J S. s m J
Таблиця 2. Buxidm дат длярозрахунку iнтeгрaльних показниюв eнeргоeфeктивностi, рeсурсозбeрeжeння та соб,вартост, продукци1
Тexнoлo riï Пoтoчнi витрати, грн. Однoрaзoвi витрати, грн. Сoбiвaртic ть рiчнoгo випycкy прoдyкцiï, грн.
витрати eлeктричн oï eнeргiï' мaтeрiaл и i пaливo зaрo-бiтнa плата aмoртизa цГЯ вiдрaxyвaн ня на пoтoчний рeмoнт вaртicть eлeктрoo бладнанн я варить мoнтaжy i нала-гoджyвaн
ня
Базова (опорна) 42301,44 19180,8 5241,6 668,17 604,8 12617,0 757,0 81370,81
Прогрес ивна 31982,24 19180,8 5241,6 783,36 708,48 14778,6 886,7 73541,78
Таблиця 3. Розрахунок штегральних показник1в енергоефективностi, ресурсозбереження та собiвартостi промисловог продукцИ'
1
Показники Технологи
Базова (опорна) Прогресивна
Поточш витрати, грн. 67996,8 57876,48
Поточш витрати на одиницю продукцп, грн./шт. 118,05 100,48
Одноразовi витрати, грн. 13374 15665,3
Собiвартiсть рiчного випуску продукцп, грн. 81370,81 73541,78
Собiвартiсть одинищ продукцп, грн./шт. 141,27 127,67
Коефiцiенти енергоефективностi (базова технолопя) 0,164 0,19
(прогресивна технологiя) 0,836 0,71
Моделi енергоефективносп, ресурсозбереження та собiвартостi продукцп R V = 0,836—- + 0,164 ^ Sm R V —L = 0,71—- + 0,19 ^ Sm
Верхня межа штегрування 1
Нижня межа штегрування 0,226
1нтегральний показник енергоефективностi, ресурсозбереження та собiвартостi продукцп (1ЕРС-показник) 0,923
Враховуючи зазначене вище, вважаемо, що цшьова функщя ефективностi використання
енергоресурав (на базi яко'1 побудована методика експрес-оцшки промислових
технологiй) у промисловосп з урахуванням показникiв
ресурсозбереження та собiвартостi продукцп мае вигляд:
Ь -Ь
Я1 Л 4 Г А1
- К 2 у —+К 2 5т _
—1 т У
ч
s, (а - а )
1
Ь -Ь 5 (а - а)
(1 - к,) А.+к,
d
чл
^ т у
^ тт,
(1)
де R1, R2 - собiвaртiсть рiчного випуску промислово! продукци за опорною i прогресивною технологiями; шт.
К1, К2 - коефiцieнти енергоефек-тивносп;
а1, а2 - поточнi витрати на одиницю продукцп, грн./шт.;
с
0,71—- + 0,019
Ь1, Ь2 - одноразовi витрати, грн.; - обсяг випуску продукцп, тис.
Тодi 1ЕРС-показник мае вигляд :
Ь2 -Ь
4
'О
с
V0 т У
ч =
5т (а1 -а2)
1
Ь2 -Ь
5
0,836 —- + 0,164
5т (а1 -а2)
Ь2 - Ь1
а1 - а2
^ Ш1П
К 2 + К 3 II — 2—
К 2 = К 3
— —
Верхне обмеження
а1Ь2 Nг
—
Ь2 - Ь ып
Нижне обмеження
—
Я..
крит
Я,
а1Ь2 - а2 Ь1 Я1 (а1 - а2) '
Г) _ 12 2 1
крит
(3)
(4)
(5)
Таким чином, перевага
запропонованих адаптивних моделей, системи коефщенпв та показниюв енергоефективносп полягае в тому, що вони характеризують ефективнють будь-
4
с
V0 т у
^ Ш1П
(2)
або
Ь2 - Ь1
а
1
^ Ш1П
а
К, + К = —2
2 3 —
К 2 + К 3 >0 К2 + К3 < 1
якого сектора промисловосп за фактором використання енергоресурсiв не взагал^ не тiльки загальнi технiко-економiчнi показники галузi, а й енергоефективнють для кожно! окремо взято! технологи, технолопчного процесу, режиму експлуатаци технолопчного обладнання з урахування ресурсозбереження та собiвартостi промислово! продукцп. Це дозволяе не тшьки спростити аналiз галузей, технологш i процесiв, а й тдвищити достовiрнiсть прогнозування ефективностi використання
енергоресурав у базових i нових технолопях (одночасно порiвнюючи
2
oбидвi), o^i^m зaпрoпoнoвaнa cиcтeмa кoeфiцieнтiв rрyнтyeтьcя на oцiнцi xaрaктeриcтик "cиcтeмa-oб'eкт" та "oб'eкт-aнaлoг". КРГМ тoгo, мoжнa врaxoвyвaти вимoги i oбмeжeння, якГ пoтрeбyють кoмпрoмicниx рiшeнь щoдo впрoвaджeння зaxoдiв y прoмиcлoвocтi з пiдвищeння рГВНЯ eнeргoeфeктивнocтi.
суть зaпрoпoнoвaнoï мeтoдики кiлькicнoï oцiнки eнeргoeфeктивнocтi прoмиcлoвиx тexнoлoгiй пoлягae y визнaчeннi iнтeгрaльниx пoкaзникiв (гоказниюв рoзвиткy гaлyзi,
пiдприeмcтвa aбo ^вш!' тexнoлoгiï) на ocнoвi eкoнoмiкo-мaтeмaтичниx мoдeлeй зaмiщeння тexнoлoгiй. Texнoлoгiя ввaжaeтьcя eфeктивнoю, якщo iнтeгрaльний пoкaзник e мeншим за oдиницю, i чим вш мeншe, тим крaщe (aлe м < 0,5). На ocнoвi визнaчeнoгo пoкaзникa e мoжливим ранжування та вщ6гр 6гльш eфeктивниx тexнoлoгiчниx рiшeнь (oптимaльнi пoкaзники y мeжax q=0,71 ^ 0,86). He викликae cyмнiвy нeoбxiднicть пeрeбyдoви icнyючoï cтрyктyри впрoвaджeння прoгрecивниx тexнoлoгiй шляxoм вiдбoрy крaщoï для зacтocyвaння. Aвтoрcький пiдxiд пoлягae y вирiшeннi вкaзaниx прoблeм на ocнoвi кoмплeкcy eнeргoeкoнoмiчниx мoдeлeй згiднo з рoзрoблeнoю мeтoдикoю eкcпрec - aнaлiзy. Цe oбyмoвлюe мoжливicть oтримaння рeзyльтaтiв чeрeз вiдcyтнicть фiнaнcoвиx рecyрciв i чacy, ^н^траци ïx на пeршoчeргoвиx зaxoдax для впрoвaджeння. Бшьш тoгo, вжe на пeршoмy eтaпi рoзрoбки дoвгocтрoкoвиx прoгрaм y cфeрi eнeргoeфeктивнocтi, при викoриcтaннi зaпрoпoнoвaнoï aвтoрoм мeтoдики, мoжнa виявити рeзeрви пiдвищeння eфeктивнocтi вирoбництвa, визначити прioритeтнi напрями зaoщaджeння мaтeрiaльниx i трyдoвиx рecyрciв, cпрoгнoзyвaти пoкaзники та рГвнГ eнeргoeфeктивнocтi за yмoви впрoвaджeння нoвoввeдeнь.
Оптоана мeтoдикa eкcпрec-oцiнки прoмиcлoвиx тexнoлoгiй та зaxoдiв щoдo пiдвищeння eнeргoeфeктивнocтi на ocнoвi рoзрoблeниx eкoнoмiкo-мaтeмaтичниx мoдeлeй зaмiщeння тexнoлoгiй мoжe бути зacтocoвaнa тaкoж для вирiшeння iншиx задач oптимaльнoгo рoзпoдiлy oбмeжeниx eнeргoрecyрciв y гaлyзяx прoмиcлoвocтi. Таким чинoм, нayкoвo oбгрyнтoвaний ви6ГР
нoвoввeдeнь oбyмoвлюe мoжливicть викoриcтaння eдиниx кривив (iнтeгрaльних показник,в) i для oцiнки ïx eфeктивнocтi, i для прoгнoзyвaння, щo cyттeвo cпрoщye рoзрaxyнки. Цe i зyмoвилo мoжливicть рoзширeння ввeдeнoгo нами пoняття: кoмплeкc eнeргoeкoнoмiчниx мoдeлeй (ГСТП-структур) [8], який бaзyeтьcя на aнaлiзi витрат eнeргiï, врaxoвye cтрyктyрy, ма^таб i рiвeнь тexнiчнoï пiдгoтoвки вирoбництвa, oбcяги випycкy
прoмиcлoвoï прoдyкцiï, дoдaткoвo врaxoвyючи пoкaзники
рecyрcoзбeрeжeння та coбiвaртocтi прoмиcлoвoï прoдyкцiï.
Зaзнaчимo, щo на даний чac ceрeд прoмиcлoвиx вiтчизняниx пiдприeмcтв зрocтae чacткa тиx, яю cтaвлять виcoкi вимoги дo рeaлiзaцiï прoцeciв eнeргoзбeрeжeння та випycкaють виcoкoтexнoлoгiчнy прoдyкцiю, тoмy для прoгнoзyвaння ïx eфeктивнocтi нeoбxiднo впрoвaджyвaти нoвi Ти^^аль^ мeтoди eкcпрec-oцiнки з мeтoю вибoрy нaйбiльш oптимaльниx вaрiaнтiв тexнiкo-тexнoлoгiчниx рiшeнь для адаптаци на вирoбництвi. СлГд тaкoж зазначити, щo нeдoлiки в прoцeci здiйcнeння iннoвaцiй мoжливo ycyнyти, викoриcтoвyючи прoгнoз за вишристання мoдeлeй зaмiщeння тexнoлoгiй на рiзниx eтaпax yпрoвaджeння прoгрecивниx зaxoдiв. Сукупнють гaлyзeвиx вимoг дo oблaднaння i тexнoлoгiчниx прoцeciв e виxiдними даними для рoзрoбки нoвиx тexнoлoгiй. Пр^^рити тeрмiни
впровадження нововведень можна за рахунок тих, що мають найвищий рiвень енергоефективностi.
Головною проблемою стае обгрунтування тривалостi етапiв впровадження заходiв з
енергоефективносп. Для цього можна використовувати узагальнюючi
показники технологiчних процесiв на основi запропонованих адаптивних моделей. Отже, використовуючи однi й тi ж ресурси, можна значно швидше виконати вс етапи впровадження нових технологш та !х трансферт. З щею метою нами проведено обгрунтування ново! концепци оцiнки ефективностi прогресивних заходiв - полiтики експрес-реагування - з урахуванням методолопчних основ системного аналiзу, застосування системи
iнтегральних показникiв (1Е, 1Р та 1ЕРС-показникгв) та змши юнуючо! структури створення, вщбору i використання прогресивних нововведень. Зазначене обумовить активiзацiю впровадження:
програм проведення енергетичного аудиту та з обмшу досвiдом i поширення шформаци (консультацiйних центрiв) щодо впровадження енергозбер^аючо! технiки та прогресивних технологш;
спещального збору для тих видiв енергоемних виробництв i пiдприемств, яю мають низькi показники питомого енергоспоживання порiвняно iз крашами
еС;
паспортизаци галузей та застосо-вуваних у них технологш за фактором "енергоефективнють";
вдосконалення структури
генеруючих потужностей iз замiною та каттальним ремонтом обладнання;
технологiчного управлшня
режимами енергоспоживання,
формування iнтегрованих систем контролю, облжу та управлiння енергоспоживанням;
жорстких вимог до обладнання,
реалiзацii програм енергоефективного маркування та стандартизации
малозатратних оргашзацшних заходiв з удосконалення ОСУ промислових пщприемств та створення служб енергоменеджменту;
ресурсозатратних шновацшних технологiчних проектiв на
пiдприемствах, енергоемних
виробництвах i в галузях;
програм з енергомаркетингу, поширення досвщу бiзнес-планування та менеджменту прогресивних проекпв.
Л1тература
1. Рожен О. Роаяни подарували нам нацiональну щею // Дзеркало тижня. - 2006. - № 1 (580).
2. 1нтерв'ю у прямому ефiрi Прем'ер-мшютра Украши Ю. еханурова. // www.5tv.com.ua 15.01.2006 р.
3. Алимов О.М., Микитенко В.В. Ме-тодологiчнi пщходи з обгрунтування i прогнозування прогресивних технологiчних систем у промисловосп // Економка промисловосп. - 2003. - №4 (22). - С. 48-57.
4. Нейенбург В.Е. Пособие для определения экономической эффективности применения новой техники: Сб. науч. информации. -Донецк, 1970. - 79 с.
5. Скрипник М.М., Микитенко В.В. Свiтовi технологи та !х техшчне забезпечення// Зовшшня торпвля: право та економiка: Зб. наук. праць - К.: УАЗТ. - 2001. - №1 (5). - С. 17-28.
практика определения эффективности капитальных вложений и новой техники. Сб. науч. информации. - М.: Наука., 1972. - 175 с.
7. Микитенко В.В. Формування комплексно! системи управлшня енергоефективнютю у галузях промисловосп: Монографiя. - К.: Укр.вид.-полт компашя „Екс.Об.", 2004.
- 336 c.
8. Микш^нш В.В.
Енeргoeфeктивнicть прoмиcлoвoгo
вирoбництвa: Мoнoгрaфiя. - К.: Об^днаний iнcтитyт eкoнoмiки HAH Украши, 2004. - 282 c.
