CC BY
0
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 338.45:338.33:339.9(477)
DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.005 Лариса Олександр1вна Збаразська,
канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут економ1ки промисловостi НАН Укра!ни вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Укра!на E-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
ПРОМИСЛОВ1СТЬ УКРА1НИ У СВ1ТОВОМУ «ЛАНДШАФТ1»: ТЕНДЕНЦ11 В КОНТЕКСТ1 ЗАВДАНЬ ДОВГОСТРОКОВОГО РОЗВИТКУ1
У статп викладено результаты науково-аналпичного дослiдження основних тенденцiй у промисловост Укра'ни, якi характеризують особливостi i'i функцiонування й розвитку за останнi два десятилiття на тлi аналопчних процесiв у свiтi. Основнi акценти зроблено на аналiзi вiдповiдностi тенденцш в Украiнi свiтовим i европейським трендам динамiчного та структурного розвитку промислового виробництва. Дослiджено процеси ре^зацп в нацю-нальнiй промисловостi секторальноi цiлi SDG-9 як комплексу завдань у межах концепцп ста-лого та шклюзивного розвитку виробництва.
Для порiвняльних дослiджень використано iнформацiйно-аналiтичнi ресурси визнаних мiжнародних iнституцiй, що системно здшснюють монiторинг i надають рейтинговi оцiнки поточного стану й розвитку процеЫв у свiтовiй економiцi на единих методологiчних засадах.
Встановлено, що у промисловост Украiни наразi домiнують переважно короткостро-ковi тенденцп, яю формуються та швидко змiнюються пщ впливом кон'юнктурних коливань ринку. Починаючи з 2013 р. провiдну роль у прискоренш розвитку негативних явищ вiдiграе зовнiшньополiтичний чинник - вшськова агресiя РФ.
Скорочення частки технолопчних виробництв в обробнiй промисловостi Укра'ни сут-тево погiршуе поточний стан конкурентоспроможност та потенцiал довгострокового промислового розвитку. Це спричинило зниження темтв i вiдносних обсягiв створення додано' вартостi у промисловостi Укра'ни порiвняно iз загальносвiтовими та регюнальними показ-никами.
На основi даних вщомих свiтових рейтингiв (CIP, SDG) виявлено найбiльш проблемнi зони вiтчизняноi промисловост в контекстi розв'язання прiоритетних завдань довгострокового розвитку в умовах прискорення технолопчних трансформацш.
Запропоновано стратепчш напрями, якi мають потрапити у фокус довгостроково! державно' промислово! полiтики: структурний розвиток, стабiльний внутршнш попит, збалан-сований експорт.
Ключовг слова: промисловють, обробна промисловiсть, довгостроковий розвиток, про-мислова полiтика, конкурентоспроможнiсть, стадий та шклюзивний розвиток, Укра'на, свь това промисловють.
1 Дослщження виконано в межах НДР «Довгостроков1 фактори i тенденцп розвитку надюнально! промисловосп в умовах четверто! промислово! революци» (номер держреестраци 0119U001473).
JEL: O14; O33; L60; L52
© Л. О. Збаразська, 2022
Промисловшть Укра!ни, як i еконо-мша загалом, вступила в еру кардинальних трансформацiй у руслi новiтнiх парадигм глобального розвитку, що потребуе всебiч-ного аналiтичного дослiдження й узагаль-нення як вихiдних умов, так i перспектив-них можливостей.
Складшсть такого аналiзу пов'язана з важливютю врахування багатьох предмет-них ракурЫв, за якими формуеться цшш-ний, системно впорядкований «промисло-вий профшь» кра!ни. На сучасному етапi св^ового економiчного розвитку серед них доцшьно виокремити шновацшно-техноло-гiчний (насамперед розгортання Четверто! промислово! революци - 41Я), ^матично-екологiчний (концепцiя сталого зростання), соцiогуманiтарний (трансформацiя та ефек-тившсть людського капiталу, людський ро-звиток загалом), iнтеграцiйно-глобалiзацiй-ний (новi формати мiжнародно! економiч-но! спiвпрацi). Специфiчнi аналiтичнi характеристики нащонально! промисловост за означеними напрямами е бшьш-менш об-грунтованою основою для висновюв щодо найважливiших тенденцiй, якi вже проявили себе, а також щодо факторiв й умов, яю мають бути активованi на практищ для досягнення вищого рiвня секторально! ефе-ктивностi та конкурентоспроможностi у стратепчнш перспективi.
Оскiльки сучаснi процеси економiч-ного розвитку, насамперед, у промислово-стi, набули надзвичайного динамiзму i пер-манентних змiн, систематична актуалiзацiя аналiтичних висновкiв щодо ключових тен-денцiй i факторiв впливу е важливим нау-ково-практичним завданням у контекстi опрацювання адекватно! промислово! стратеги та державно! пол^ики.
Актуальшсть порiвняльного аналiзу промислових тенденцш в Укра!нi та свiтi зумовлена загальним поглибленням еконо-мiчноl глобалiзацi!, що вiдбуваеться пiд впливом нарощування глобальних викли-юв, а також активiзацiею практичних дш у площинi iнтеграцi! нацiонально! промис-
ловостi в мiжнароднi, перш за все европей-сью, процеси та структури. Це потребуе по-стшних уточнень промислово! iдентичностi та статусу кра!ни в зовнiшнiх обставинах мшця й часу, що постiйно змшюються, для поглиблення розумiння мiсця i перспектив нацiонально! промисловостi в сучасному промисловому «ландшафта»
Найновiтнiшi обставини, а саме во-енна агресiя РФ, звичайно, спричинять пев-нi змши в напрямах (можливостях) викори-стання анал^ичних висновкiв. Оскiльки вiйна та пов'язаш з нею економiчнi втрати е форс-мажорними факторами впливу, важ-ливi тенденцi!, сформованi в передвоенш роки, можуть набути неоч^ваних дефор-мацiй, неоднозначних за змютом, темпами та наслiдками для процеав довгостроко-вого промислового розвитку в Укра!ш. Утiм наразi сформульованi висновки збер^ати-муть функцiю важливого пщгрунтя оцiнок наслiдкiв вiйни для потенщалу вiтчизняно! промисловостi, який мiг би бути реалiзова-ний у мирних умовах.
Тематична бiблiографiя е досить широкою. Проте бшьшшть роб^ мае галузеву (конкретний вид дiяльностi) або функщона-льно-цiльову (ресурсозбереження, еколоп-зацiя, iнвестицi!, iнновацi! тощо) орiента-цiю. Вiдтак комплекснi аналiтичнi ощнки для промисловостi (як виду економiчно! дь яльностi) в ракурсi виявлення !! загального потенцiалу стратегiчного розвитку мають певну наукову доцiльнiсть.
Мета статт полягае у визначеннi ос-новних тенденцiй промисловостi Укра!ни, що формувалися впродовж трьох трансфор-мацшних десятилiть, на тлi загальносв^о-вих (i групових - по кра!нах) промислових трендiв з акцентом на ключових показниках загально! ефективностi виробництва та досягнення секторальних завдань у межах Ц> лей сталого розвитку 2030. Основну увагу придшено обробнiй промисловостi -«manufacturing.», оскiльки саме ця складова нацiонально! промисловостi е нинi най-бiльш проблемною та значущою для
довгострокових промислових перспектив Украши.
Iнформацiйною платформою для по-рiвняльних аналiтичних дослщжень висту-пають ресурси вiдомих мiжнародних шсти-туцiй, що системно здшснюють постiйний монiторинг та надають рейтинговi оцiнки поточного стану i процеав у свiтовiй еконо-мiцi на единих методологiчних засадах.
Промисловiсть Украши як об'ект нау-ково-аналiтичних розвщок перебувае в цен-трi уваги втизняних дослiдникiв. Тради-цiйно значний пласт таких багатоаспектних дослiджень проблем промислового розви-тку накопичений в 1нститут економiки про-мисловостi НАН Украши завдяки фаховим розробкам його провщних фахiвцiв. Тематика цих дослiджень е досить розгалуже-ною, але завжди фокусуеться на найактуа-льшших промислових трендах i проблемах, таких як неоiндустрiалiзацiя, смарт-вироб-ництво, швестицп, шновацп, енергоефекти-внiсть, екологiзацiя та ш Особливе мiсце посiдають розробки, присвячеш галузевим i регiональним аспектам промислового зрос-тання. Як правило, ус зазначенi напрями дослiджуються через призму нових глоба-льних виклиюв i свiтового практичного дос-в^.
У ракурсi дослiдження загальних ас-пектiв розвитку промисловостi Украши на rai свiтових викликiв, ключових тенденцш i цiльових прiоритетiв слiд звернути увагу на такi публшаци1: (Вишневсьий, 2022), (Пщо-ричева, 2021), (Збаразська, 2020), (Солдак, 2020), (Прогшмак, 2020), (Вишневський та iн., 2019), (Брюховецька, Чорна, 2019), (За-лознова, 2017), (Вишневський та ш, 2016).
Дослщженню галузевих та регюналь-них напрямiв i тенденцiй промислового розвитку в Укра1ш присвячено такi роботи: (Июфорова, 2022), (Череватський, Воль-чин, 2022), (Шевцова, 2020), (Ляшенко, Петрова, 2021), (Ляшенко, Солдак, 2018).
Вони мютять порiвняльнi оцiнки та висно-вки щодо специфiки процеав функщону-вання й розвитку ключових промислових галузей в Укра1ш та свт.
Значний внесок у виршення проблем впчизняно! промисловостi здiйснюють учеш 1нституту економiки та прогнозу-вання НАН Украши (1ЕПр), дослiджуючи як теоретико-концептуальш засади, так i ре-альнi процеси li функцiонування й розвитку.
У дослщженш (Юндзерський, 2021) висвiтлено питання iнституцiйних особли-востей досягнення цiлей iнклюзивного промислового розвитку в Укра1ш, 1хш причини, а також висновки щодо формування пол> тики шклюзивно! iндустрiалiзацil в Укра1ш.
У колективнiй доповвд 1ЕПр (Дей-неко та ш 2022a) окреслено десять ключових виклиюв, яю, за оцiнками авторiв, ви-значають промислове майбутне; узагаль-нено висновки щодо поточно! ситуаци та тенденцiй промислового розвитку в Укра-1ш, 1хш можливi наслщки, запропоновано рекомендаци та iнструменти промислово! полiтики для швидкого реагування на щ ви-клики.
Публiкацiю (Дейнеко, Кушшренко та iн., 2022b) присвячено оперативним ощн-кам военних втрат у промисловш сферi Украши (у галузевому та регiональному розр> зах), яю становлять пiдrрунтя для аналiзу ймовiрних змiн промислових тенденцiй у найближчш або бiльш вiддаленiй перспектива
Порiвняльним аналiтичним оцiнкам структурних тенденцiй в украшсьюй та ев-ропейськiй промисловостi присвячено пуб-лжащю науковцiв 1нституту регiональних дослiджень (1щук, Созанський, 2021).
Узагальнюючи огляд профшьних пу-блiкацiй останнiх рокiв, можна сформулю-вати декiлька ключових тез, яю е спiльними для впчизняних науковцiв, щодо стану,
1 У хронолопчному перел1ку посилань наведено лише деяш публжаци за останш 3-5 рошв, контент яких залишаеться нараз1 актуальним у рамках даного дослвдження.
-Економжа npoMucnoeocmi ^ Экономика промышленности-
ISSN 1562-109X 7
2022, № 2 (98)
проблем i прюритеив розвитку промисло-вост в Укра!ш: накопичено чимало проблем, якi не мають швидких i простих р> шень, а також достатнього ресурсного за-безпечення; глобальнi виклики формують контекст подальшого розвитку нацюналь-но! промисловостi, створюючи додатковi драйвери для активно! штеграци у свiтовий промисловий простiр; промислова стратегiя i державна полiтика потребують якiсно! адаптаци до нових трендiв та умов. Це пев-ною мiрою дозволило уточнити предметну сферу анал^ичних порiвнянь й акцентувати увагу на таких питаннях: якi чинники ввдг-рають провiдну роль у виникненш тих чи ш-ших проблем; наскiльки значною е дистан-цiя мiж тенденцiями та показниками нацю-нально! та свiтово! промисловостц якi на-прями (елементи) потребують першочерго-во! концентраци зусиль задля досягнення стратегiчних цiлей розвитку сучасно! про-мислово! моделi в Укршш.
Далi викладено аналiтичнi висновки щодо ключових тенденцiй промислового розвитку Укра!ни переважно за останнi два десятил^тя становлення державностi та си-стемних перетворень. Аналiз виконано ви-ходячи з бачення прюритетност таких базо-вих характеристик розвитку промисловостi, як масштаби (обсяги), динамiзм (темпи), структура, ефектившсть, технологiчний рь вень та шновацшна iнтенсивнiсть.
Мiжнародно визнаною штегрованою оцiнкою рiвня промислового розвитку кра-!ни у глобальному економiчному середо-вищi е iндекс глобально! промислово! кон-курентоспроможностi (ClP-тдекс), який обраховуеться ЮН1ДО та використовуеться у мiжнародних порiвняннях за загальною методологiею ( UNIDO, 2020a).
Слщ зауважити, що данi останньо! та-ко! щорiчно! доповiдi ЮН1ДО репрезенту-ють ситуацiю станом на 2019 р., тобто до початку глобально! кризи COVID-19 та военно! агреси РФ проти Укра!ни (проте вже з урахуванням економiчних наслщюв окупа-цп Криму та окремих райошв Донецько! та
Лугансько! областей). Таким чином, тенденций що склалися на той момент, обмежено враховують вплив форс-мажорних обста-вин, яю розгорталися пiзнiше, а тому вщо-бражають ситуацiю у бшьш сприятливому свiтлi, нiж це е реально сьогодш. Тому ана-лiтичнi висновки частково доповнено й уточнено з урахуванням змш протягом 20202021 рр.
Оскшьки мейнстрим сучасно! еконо-мiчно!/промислово! парадигми пов'язаний iз концептом iнклюзивного та сталого розвитку, в аналiзi стану та тенденцiй промис-лового сектору Укра!ни також використа-но даш експертно-аналiтично! доповiдi ЮН1ДО з цих проблем (UNIDO, 2021a). У нш висвiтлено прогрес рiзних кра!н у дося-гненнi секторально! цш ЦСР-9 (SDG-9), яка безпосередньо окреслюе актуальш базовi завдання для сучасно! промисловость Ме-тодологiя аналiзу та широка база даних уможливлюють мiжнароднi порiвняння Ук-ра!ни з шшими кра!нами та певними регiо-нами, що е принципово важливим в умовах поглиблення глобалiзацiйно-iнтеграцiйних процесiв i посилення конкуренци у свiтовiй економiцi.
Методологiчнi засади аналiзу ЮН1ДО спираються головним чином на часовi ряди та тенденцп, що мали мiсце в ретроспектив^ тренди яко! значною мiрою формувалися в якiсно iншому контекстi обставин i завдань. Нишшнш етап розвитку св^ово! та нацюна-льних економж спричиняе досить кардина-льнi злами попередшх тенденцiй. Тому зробленi на цш основi висновки певною мь рою матимуть обмежене значення в кон-текстi опрацювання сучасного концепту фа-кторiв i тенденцiй довгострокового промислового розвитку. Це е анал^ичним пщгрун-тям для розгляду шерцшних сценарив, за яких нацiональна економша мiнiмально скористаеться революцiйними технолопч-ними здобутками 4IR та вщчуватиме дефь цит ефективних фiнансових й шституцш-них умов. Проте такi анал^ичш порiвняння на базi даних ЮН1ДО iлюструють глобальнi
позицп кра1ни на початку довгострокових процеав промислового зростання у тре-тьому десятил^т ХХ1 ст.
Тенденцн обсяНв, динамики та структури промислового виробництва
Як зазначено в аналiтичнiй доповвд ЮН1ДО (ШГОО, 2021, р. 16), з початку ХХ1 ст. у свт спостерiгалося промислове зростання до кризи 2008-2009 рр. Пюля по-сткризового вiдновлення впродовж 20102012 рр. воно стабЫзувалося з 2013 р. на середньорiчному рiвнi 3% i досягло пiку у 2017 р. - 4,4%. У подальшому щорiчнi тем-пи зростання виробництва у свт зменши-лися до 2,8% пщ впливом чинникiв глобального характеру (змша умов мiжнародноl
торгiвлi, загострення конкуренци мiж еко-номiками, геополiтичнi трансформаци на кшталт БгвхИ та iн.). За оцшками фахiвцiв ЮН1ДО, така динамiка була характерною для вЫх регiонiв i груп кра1н, що мало нега-тивний вплив на свiтову економ^ в щ-лому, торгiвлю, зайнятють i доходи.
Укра1на на зазначених етапах також мала схожу спадну динамжу, проте показ-ники виявилися значно гiршими через апл> кащю на тенденцп, пов'язанi з глобальним контекстом, ще й проблеми зовшшньополь тичного тиску та воeннi втрати, особливо у 2013-2015 рр. (табл. 1, 2). Середньорiчний шдекс продукци у промисловостi Украши у 2013-2021 рр. склав лише 97,9%.
Таблиця 1 - 1ндекси промислово!* продукци в Укршш у 2004-2012 рр. за видами дiяль-ностi, % до попереднього року 1
Код за
Вид д1яльносп КВЕД-2010 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Промисловють В+С+Б 112,5 103,1 106,2 107,1 95,0 79,4 112,0 108,0 99,5
Добувна та перероб-
на промисловють В+С - - - 108,0 94,7 78,2 112,3 108,8 99,1
Добувна промисловють 1розроблення
кар'ер1в В 104,1 104,4 105,8 102,2 94,9 90,3 104,5 106,8 101,9
Переробна промис-
ловють
(Manufacturing) С 114,6 103,0 106,3 110,5 94,6 73,3 116,2 109,6 98,0
Постачання електро-
енерги, газу, пари та
кондицшованого по-
в1тря Б 98,9 102,9 106,7 101,3 97,3 87,9 109,7 103,6 102,0
Джерело: Державна служба статистики Укра1ни.
1 У 2007-2012 рр. вдекси перераховано в1дпов1дно до Класиф1кацп вид1в економ1чно! д1яльност1 (ДК 009:2010) (МЛСБ Яеу.2) за видами д1яльност1 секцш "В", "С", "Б" (кр1м групи 35.3), виходячи з базисного 2010 року, та з урахуванням змш у методологи. За 2010-2012 рр. даш наведено без урахування тимчасово окуповано! територп АР Крим 1 м. Севастополя.
Упродовж передкризового перiоду (2000-2007 рр.) динамжа у промисловостi Украши загалом та в И обробному секторi зокрема була позитивною при значних ко-ливаннях за роками - у межах 3,1-15,8% та 3,0-18,2% вщповщно. Найнижчi iндекси
промислово! продукци спостер^алися у пе-рiод свпово! кризи 2008-2009 рр. Тiльки за щ два роки вiтчизняна промисловють у цiлому скоротила обсяги виробництва майже на 27%, а переробна - на третину (32,1%).
Джерело: Державна служба статистики Укра1ни.
1 Даш наведено без урахування тимчасово окуповано!' територп АР Крим 1 м. Севастополя, за 2014-2021 рр. також без урахування тимчасово окупованих територш Донецько!' та Лугансько!' областей.
Таблиця 2 - 1ндекси промнслово!' продукцп в Укршш у 2013-2021 рр. за видами дiяльно-стi та основними промисловими групами, % до попереднього року 1
Код за
КВЕД- 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021
2010
За видами д1ялъност1
Промисловють Б+С+Б 95,7 89,9 87,7 104,0 101,1 103,0 99,5 95,5 101,9
Добувна та переро-бна промисловють В+С 95,2 89,3 87,9 104,1 102,4 103,0 100,2 95,0 102,1
Добувна промисло-вють { розроблення
кар'ер1в Б 100,8 86,3 89,8 101,1 96,5 103,4 98,4 97,0 101,4
Переробна промис-
лов1сть
(Мап^асШп^) С 92,7 90,7 86,9 105,6 105,2 102,9 100,9 94,1 102,4
Постачання електро-
енерги, газу, пари та
кондицшованого по-
в1тря Б 98,9 93,4 87,0 103,1 94,0 103,0 95,6 99,1 100,8
За основними промисловими групами продукцИ
Товари пром1жного споживання 91,6 88,3 104,4 98,3 102,1 99,1 96,6 106,1
1нвестицшш товари 79,7 84,9 102,1 112,0 114,5 99,0 79,5 105,6
Споживч1 товари ко-
роткострокового ви-користання 101,7 89,0 107,8 107,1 98,9 101,9 99,0 95,4
Споживч1 товари
тривалого викорис-тання 88,7 81,4 100,2 117,6 102,3 106,0 98,1 117,0
Енерпя 85,5 87,6 101,9 96,1 103,2 98,0 97,6 100,2
Водночас у св^овш промисловоси, навт за умов погiршення загально! дина-мiки, зростали обсяги додано! вартост (у порiвнянних цiнах 2015 р.). Проте в Укра!ш позитивна динамжа цього показника була досить стриманою на свiтовому тлi (табл. 3).
Як свщчать наведенi данi, для в^чиз-няно! промисловостi впродовж двох остан-нiх десятилiть (2000-2020 рр.) характер-ними були значнi варiацi! та вiдмiнностi вь дносно загальносв^ових й окремих групо-вих показниюв. Якщо за загальним шдек-сом ВВП економжа Укра!ни досить набли-зилася до свiтового рiвня, а порiвняно з
Евросоюзом навiть мала вищий показник, то за шдексом зростання промислово! додано! вартост кра!на поступалася всiм наведе-ним групуванням. Це, у свою чергу, зумо-вило суттеве зниження питомо! ваги галузi у формуваннi нацюнального ВВП.
За всiма ознаками порiвняно вища промислова динамiка у свт спостерiгалася головним чином у кра!нах, що розвива-ються, та з найнижчими доходами. Це свщ-чить про активiзацiю у даних економiках так звано! неоiндустрiалiзацi! як шляху до вищих промислових стандартiв. Особливе мшце посiдае Китай з його винятковою ди-намiкою промислового розвитку.
Таблиця 3 - Пор1вняльна динамика ВВП i ВДВ у промисловост Укра'ши та окремих груп
кран у 2000-2020 рр.
2000 2020 1ндекс зростання
ВВП (ОБР), млрд дол. США
Укра!на 69,5 97,7 1,4
Св1т 48115,2 81168,0 1,69
Свросоюз 11252,6 13812,9 1,23
Свропа (разом) 15291,3 19430,7 1,27
Кра!ни з доходом нижче середнього 2508,7 6824,1 2,72
Додана вартють (МУЛ), млрд дол. США
Украша 10,4 11,3 1,08
Св1т 7385,5 12985,4 1,75
Свросоюз 1707,5 1965,3 1,15
Свропа (разом) 2245,3 2588,6 1,15
Кра!ни з доходом нижче середнього 377,8 1061,0 2,81
Частка промислово! додано! вартосп у ВВП, %
Укра!на 15,0 11,6 - 3,4 в.п.
Св1т 15,3 16,0 + 0,7 в.п.
Свросоюз 15,2 14,2 -1 в.п.
Свропа (разом) 14,7 13,3 -1,4 в.п.
Кра!ни з доходом нижче середнього 15,06 15,5 +0,5 в.п.
Джерело: складено за (ИМБО, 2020Ь).
У свiтi загалом та iндустрiально роз-винутих кра!нах промисловий сектор зрос-тав значно повшьшше. Головними причинами цього було пришвидшене зростання iнших, постiндустрiальних, секторiв та зага-льне гальмування темпiв розвитку св^ово! економiки.
Найважливiшi тренди макропоказ-никiв промислового розвитку Укра!ни у 2000-2020 рр. порiвняно зi свiтовими показ-никами, ключовими регiональними та еко-номiчними групами кра!н наведено в табл. 4-6.
2000 2010 2020 Тренд й-»*
1 2 3 4 5
Св1т 15,4 16,0 16,0
Укра!на 14,9 15,1 11,5 1
Групи за р1внем промислового розвитку
Промислово розвинут1 кра!ни 14,7 14,2 13,2 *
Кра!ни, що розвиваються (за винятком Китаю)* 15,8 15,5 14,9
Китай 26,1 29,7 27,8
1нш1 кра!ни, що розвиваються 11,2 10,0 11,1
Найменш розвинут1 кра!ни 10,7 10,1 12,8
Таблиця 4 - Пор1вняльна динамика ключових промислових шднкатор1в у 2000-2020 рр. за групами кра'ш та в Укра'шк промислова додана вартiсть у ВВП, %
1 2 3 4 5
Географ1чт рег1они
Европа 14,7 13,8 13,3 *
Ившчна Америка 12,9 12,2 10,6 *
Центральна та Ивденна Аз1я 12,6 14,5 15,4 *
Схщна та Ивденно-Схщна Аз1я 21,7 25,4 25,2 t
Латинська Америка та Карибський басейн 17,0 15,2 12,9
Австратя та Нова Зеланд1я 10,4 8,1 6,1 1
Групи за р1внем доходов
З високими доходами 14,5 14,1 13,1 1
З доходами вище середнього 15,8 14,7 13,7
З доходами нижче середнього 19,1 21,6 22,2 *
З низькими доходами 11,2 9,1 9,3 *
Джерело: складено за (ИМБО, 2021а, р. 86)
* За методолопею ЮН1ДО Укра!ну включено до групи кран «Emerging МшМа! Бсопош1е8» (ИМБО, 2021а).
Таблиця 5 - Пор1вняльна динамика ключових промислових шднкатор1в у 2000-2020 рр.
за групами краУн та в УкраУш: обсяг промнсловоУ додано!' вартостi на душу населення, дол. США
1ндекс
2000 2010 2020 зростання (2020/2000)
Св1т 1209 1490 1667 1,38
Укра!на 213 336 258 1,21
Групи за р1внем промислового розвитку
Промислово розвинут кра!ни 4473 4880 4932 1,10
Кра!ни, що розвиваються (за винятком Китаю) 464 594 636 1,37
Китай 563 1637 2822 5,01
1нш1 кра!ни, що розвиваються 219 260 286 1,31
Найменш розвинут кра!ни 60 88 136 2,67
Географ1чт рег1они
Европа 3096 3373 3464 1,12
Ившчна Америка 6156 6272 5982 0,97
Центральна та Ивденна Аз1я 122 218 309 2,53
Схщна та Ивденно-Схщна Аз1я 974 1813 2628 2,7
Латинська Америка та кра!ни Карибського ба-
сейну 1187 1267 1001 0,84
Австрал1я та Нова Зелацщя 4157 3794 3023 0,73
Групи за р1внем доходов
З високими доходами 4947 5311 5326 1,08
З доходами вище середнього 893 1101 1036 1,16
З доходами нижче середнього 711 1391 1979 2,78
З низькими доходами 56 59 64 1,14
Джерело: складено за (ИМБО, 2021а, р. 87).
Економжа промисловостi Есопоту о/1п<3№&у
Таблиця 6 - Пормвняльна динамика ключових промислових шднкатормв у 2000-2019 рр.
за групами кран та в Укршш: зайняткть у промисловостi, % до загально!'
зайнятост
2000 2010 2019 Тренд
Св1т 15,0 14,5 13,7
Укра!на 13,7 13,3 12,5 1
Групи за р1внем промислового розвитку
Промислово розвинуп кра!ни 18,7 14,3 13,7
Кра!ни, що розвиваються (за винятком Китаю) 12,7 12,4 13,1
Китай 19,2 22,5 19,5
1нш1 кра!ни, що розвиваються 11,7 10,0 10,8 *
Найменш розвинуп кра!ни 5,7 6,9 7,3 А
Географ1чт рег1они
Свропа 19,7 15,4 15,0 |
Ившчна Америка 15,2 10,9 10,5 4-
Центральна та Ивденна Аз1я 10,9 11,6 12,9 Ъ
Схщна та Ивденно-Схщна Аз1я 17,7 19,4 17,7
Латинська Америка та кра!ни Карибського басейну 14,5 13,0 11,9 *
Австратя та Нова Зеланд1я 12,7 9,3 7,2 1
Групи за р1внем доходов
З високими доходами 18,2 13,9 13,3 *
З доходами вище середнього 16,2 14,2 13,5
З доходами нижче середнього 18,1 19,3 17,1
З низькими доходами 5,5 5,4 5,3 *
Джерело: складено за (ИМБО, 2021а, р. 88).
Упродовж аналiтичного перiоду, який охоплюе всi трансформацiйнi роки (19902019 рр.), в Укра!ш спостерiгалися тенден-цп спаду за такими ключовими шдикато-рами промислового розвитку:
промислова додана вартiсть на душу населення;
частка промислово! додано! вартостi в обсязi ВВП;
нацiональна частка промислово! додано! вартост у св^овому обсязi;
частка промислового експорту в зага-льному обсязi експорту кра!ни.
Це свiдчить про довгостроковий тренд деiндустрiалiзацп нацюнально! еко-номiки внаслщок деградацп !! промисло-вого сектору.
Водночас у цьому перiодi тенденци зростання в Укра!ш мали такi промисловi показники:
частка середньо- та високотехнолопч-них виробництв у промисловш доданiй вар-тостц
рiвень технолопчно! iнтенсивностi (рiвень технолопчност дiючих вироб-ництв);
промисловий експорт на душу насе-лення;
частка середньо- та високотехнолопч-них виробництв в обсязi промислового екс-порту;
нацiональна частка в загальносв^о-вому обсязi промислового експорту.
Отже, простежуються певнi позитивнi структурш зрушення у вiтчизнянiй промис-
ловост b6ík зростання технологiчностi та експортного потенщалу.
Однак процеси формування цих тен-денцiй позначенi значною нестабшьшстю показникiв. Це вказуе на переважно кон'юнктурний характер формування тен-денцш у нацiональному промисловому ви-робництвi та вiдсутнiсть необхщно!
усталеностi системних оргашзацшно-тех-нологiчних трансформацiй.
За структурними характеристиками промисловiсть Укра!ни залишаеться на рiв-нi кра!н iз сировинно-матерiальною орiен-тацiею виробництва й експорту. Цю струк-турну особливiсть втизняно! промислово-стi вiдображають данi табл. 7.
Таблиця 7 - Структура реашзованоУ промисловоУ продукцй' в УкраУш за основними про_мисловими групами, % до загального обсягу 1_
Група продукцй 2015 2021 Реатзовано за меж1 кра!ни
Реал1зована промислова продукщя добувно! та переробно! промисловост , усього*, у тому числк 100,0 100,0 36,6
Товари пром1жного споживання 38,4 52,6 46,7
1нвестицшш товари 6,9 8,0 37,9
Споживч1 товари короткострокового використання 24,6 26,2 30,1
Споживч1 товари тривалого використання 1,0 1,4 57,0
Енерпя 29,1 11,8 2,7
Джерело: Державна служба статистики Укра1ни.
1 Даш наведено без урахування тимчасово окупованих територш АР Крим, м. Севастополя, частини Доне-цько!' та Лугансько!' областей.
* Кр1м канал1зацй' та поводження з выходами (роздши 37-39 секци Е КВЕД-2010).
Як свiдчать наведет дат, дещо бшь-ше третини промислово! продукцй' сьогоднi потрапляе на експорт. Порiвняно з початком 2000-х роюв ця частка суттево скороти-лася, що мало бшьше негативний ефект (за-гальний спад виробництва), шж позитивний (зменшення залежност вiд зовнiшнiх рин-кiв).
Тенденщя до структурного домiну-вання галузей, що випускають промiжну продукцiю, посилилася. Водночас нам^и-лися слабкi позитивш зрушення щодо збшь-шення частки продукцй швестицшного та споживчого призначення.
Разом iз тим промисловий профшь кра!ни характеризуеться помiтною часткою високотехнолопчних виробництв у загаль-ному обсязi виробництва промислово! додано! вартост (28,1%) та промислового експорту (35,4%) (UNIDO, 2020a).
В^чизняш тенденци в динамiцi цих показникiв упродовж двох останнiх десяти-лiть були мiнливими: у 2000 р. вони фжсу-валися на рiвнi 23,3 та 37,9% вщповщно
(табл. 8). Проте до початку военно-полпич-них подш в Укра!нi цi iндикатори демон-стрували стабiльнiсть (близько 33% у 20002012 рр.) i навiть позитивну динамiку та не-поганий рiвень - 42% (за обома показни-ками). Проте тшьки за 2014-2019 рр. (перша форс-мажорна «п'ятирiчка») вони рiзко по-пршилися. Зокрема, частка високо- та се-редньо-технологiчних виробництв у проми-словш доданiй вартостi скоротилася з 31,1 до 28,1%, а !хня частка у промисловому екс-портi - з 39,7 до 35,3%.
1з 1990 р. до початку военно! агреси РФ промисловiсть Укра!ни виявила досить непоганий потенцiал позитивних змш у структурi за ознакою технолопчноси. Ди-намiку частки середньо- та високотехнолопчних виробництв в обсязi промислово! додано! вартост впродовж 1990-2019 рр. порi-вняно з деякими кра!нами наведено в табл. 9. Проте наразi спостерiгаеться !! сут-теве вiдставання (у пiвтора-два рази) вщ кра!н промислового авангарду.
Таблиця 8 - Пормвняльна динамика ключових промислових шдикатормв у 2000-2020 рр.
за групами кран i в Укршш: частка середньо- та високотехнолоНчних _виробництв у промисловш додамй вартост^, % до загального^ обсягу_
Кра!ни 2000 2010 2018 Тренд
Св1т 46,4 44,7 44,8 *
Укра!на 23,3 32,7 26,7
Групи за р1внем промислового розвитку
Промислово розвинуп кра!ни 49,2 49,8 50,7
Кра!ни, що розвиваються (за винятком Китаю) 34,0 34,9 35,9 1 1
Китай 42,9 41,4 41,5 1
1нш1 кра!ни, що розвиваються 17,7 19,3 20,5 л ь.
Найменш розвинуп кра!ни 16,5 9,3 8,9 г
Географ1чт рег1они
Свропа 44,7 47,3 49,3 \ 1
Ившчна Америка 50,5 47,1 46,7 \ 1
Центральна та Ивденна Аз1я 36,6 35,9 35,8
Схщна та Ивденно-Схщна Аз1я 50,2 48,4 46,6 \
Латинська Америка та кра!ни Карибського басейну 34,1 31,9 32,2 1
Австрал1я та Нова Зелацщя 24,9 26,4 26,1
Групи за р1внем доходов
З високими доходами 49,1 50,3 51,0 -
З доходами вище середнього 34,1 32,6 33,7 1 г
З доходами нижче середнього 37,6 37,7 39,4
З низькими доходами 12,4 10,4 9,2 1
Джерело: складено за (ИМБО, 2021а, р. 92).
Таблиця 9 - Динамика частки середньо- та високотехнолоНчних виробництв в обсяз1
Кра!на 1990 2000 2010 2019 Змша (+, -) в. п.
Н1меччина 52 55 60 61 +9
Китай 38 43 41 41 +3
США 49 51 48 47 -2
Япошя 51 52 56 57 +6
Республша Корея 45 59 61 64 +19
Польща 34 29 39 33 -1
РФ 34 33 25 26 -8
Укра'ша 21 23 33 28 +7
Джерело: складено за (ИМБО, 2020Ь).
1 Включено ТОП-5 кран С1Р-рейтингу (2020) та найближч1 суадш кра!ни (схвд/захвд).
При поглибленому аналiзi чiтко прос-тежуеться зв'язок позицiй кра!н у рейтингу глобально! конкурентоспроможносп (С1Р) з
рiвнем технологiчностi промислового виро-бництва. Зокрема, Имеччина, маючи фак-тично найкращi показники впродовж трьох
десятилт, впевнено утримуе перше рейти-нгове мюце. У Коре! збiльшення частки ви-сокотехнологiчного виробництва забезпе-чило «стрибок» з 16 (1990 р.) на 5 (2019 р.) рейтингову позищю. Незначш поточнi ко-ливання показника США корелюють з ана-логiчними коливаннями в рейтингу (2-3 мю-це).
Проте Укра!на за цей перюд втратила 27 позицш у рейтингу, навiть на rai позити-вних структурних зрушень. Це дозволяе припустити, що значний вплив на загальний рiвень конкурентоспроможностi промисло-востi Укра!ни мають й iншi системнi фак-тори; питома вага високотехнолопчного ви-робництва е недостатньою для досягнення ще! стратепчно! мети в перспектива
Тенденцн промисловоУ конкуренто-спроможносп, 1нклюзивного та сталого розвитку
За даними останнього свпового рейтингу глобально! конкурентоспроможност (CIP) загальнi позицп промисловостi Укра-!ни характеризувалися таким чином (мшце серед 152 кра!н станом на 2018 р.) (UNIDO, 2020a, р. 296).
За iндексами ключових iндикаторiв масштабiв й ефективностi промислового виробництва:
за загальним iндексом промислово! конкурентоспроможностi (С1Р) - 69 пози-цiя;
за часткою промислово! додано! вар-тост у ВВП - 68;
за виробництвом промислово! додано! вартостi на душу населення - 111;
за часткою середньо- та високотехно-лопчних виробництв в обсязi промислово! додано! вартост - 62;
за рiвнем iндустрiалiзацi! - 66. Що стосуеться експортних можливос-тей впчизняно! промисловостi, то тут спос-тер^алися дещо гiршi рейтинговi позицп, а саме:
за показником промислового експо-рту на душу населення - 74;
за часткою промисловост в загаль-ному експортi - 75;
за часткою середньо- та високотехно-лопчних виробництв в обсязi промислового експорту - 74;
за якютю експорту - 66; за часткою у св^овому обсязi проми-слового експорту - 45.
Незважаючи на те остання рейтингова позицiя е найкращою серед уЫх вищенаве-дених, вiтчизняна промисловють залиша-еться майже непомiтною у свповому про-мисловому експортi (2019 р. - 0,24%) та свь тових обсягах промислово! додано! вартост (0,086%). Для порiвняння: частка у форму-ваннi свiтового обсягу промислово! додано! вартост по кра!нах ТОП-10 у CIP-рейтингу у 2019 р.: Китай - 29,4%, США - 16,5, Япо-шя - 7,1, Шмеччина - 5,1, iншi - у межах 14%. Частка у св^овому промисловому екс-порт кра!н цiе! групи: Китай - 17,6%, Шме-ччина - 9,8, США - 7,3, Япошя - 4,7, Респу-блiка Корея - 3,8, iншi - у межах 1-3% (UNIDO, 2020b).
Проте бшьш аналпично корисними в контекстi визначення вихiдних умов i перс-пективних завдань промислового розвитку в Укра!ш е показники спiввiдношення про-мислових iндикаторiв (CIP score) втизня-но! промисловостi iз загальносвiтовими та по окремих кра!нах.
Насамперед слщ звернути увагу на такi сшввщношення зi середньосвiтовими значеннями.
Значно гiршi (нижчi) оцiнки зафжсо-вано за такими шдикаторами:
iндекс CIP - удвiчi (0,035 проти 0,067); додана варткть на душу населення -нижче у 8 разiв (0,01 проти 0,08);
частка в загальносвповому обсязi промислово! додано! вартостi - у понад 7 разiв (0,003 проти 0,023);
частка у св^овому промисловому експорт - у 2,7 раза (0,014 проти 0,039).
Водночас за низкою показниюв нацю-нальш оцiнки е навiть вищими за середньо-свiтовi, зокрема за: часткою середньо- та ви-сокотехнологiчних виробництв у загальнш промисловiй доданiй вартост (0,331 проти 0,302); рiвнем iндустрiалiзацil (0,337 проти 0,323); часткою промислового експорту в
3aranbH0My eKcnopTi (0,73 npoTH 0,63); aKi-cTro npoMHonoBoro eKcnopTy (0,563 npoTH 0,514).
3a n0Ka3HHK0M nacTKH npoMHonoBocri y BBn Ha^oHa,nbHa оцiнкa cniBnaga,na 3i ce-pegHbocBiTOBoro - 0,343.
O^HroronH CTaH i TeHgeH^i po3BHTKy BiTHH3HaHOi npoMHC^OBOCTi y r^o6anbHOMy BHMipi b KOHTeKCTi gocaraeHHa g0Br0CTp0K0-bhx ^.nefi iHK^ro3HBHoro Ta CTa^oro po3BHTKy (ISID) (UN, 2015), go^^bHo TaKo® 3BepHyTH yBary Ha aHamTHHHi o^hkh b gonoBigi roHIflO (UNIDO, 2021a). flam Ta bhchobkh, aKi b Hift MicTaTbca, xapaKTepH3yroTb piBeHb pea,ni3a^i eKOHOMiKaMH pi3HHx KpaiH CBiTy ceKTopa,nbHoI ^.ni ЦСР-9 «CTBopeHHa rayn-koi iH^pacTpyKTypH, npocyBaHHa iHK.nro3HB-hoi Ta CTinKOi mgycTpiarn3a^i Ta cnpuaHHa
iHHOBa^aM» 1.
y цboмy CBiTOBOMy peHTHHry 3a SDG-9 Industry Index npoMHcnoBicTb yKpa-ihh noci^a 94 Mi^e cepeg 131 KpaiHH (UNIDO, 2021a, p. 93-95).
3a TaKoi po36i®HocT peHTHHroBHx no-3h^h (3a CIP- Ta SDG-iHgeKcaMH) e nigcTaBH CTBepg^yBara, ^o po3bhtok npoMHonoBocri b yKpaiHi noKH ^o HegocTaTHbo «BnHcyeTbca» b KoHTeKcT 3aBgaHb cTa,noro Ta iHKnro3HBHoro 3pocTaHHa2. neBHoro Miporo цe Mo®Ha TpaK-TyBaTH aK c.na6KHH 3B'a3oK 3i cTpaTerinHHMH ^.naMH co^a,nbHo-eKoHoMiHHoro po3BHTKy KpaiHH.
nopiBHaHHa 3 iHmHMH KpaiHaMH Ta pe-rioHaMH TaKo® He Ha KopucTb BiTHH3HaHoi npoMHc^oBocTi. 3oKpeMa, b peHTHHry 3a SDG-9 Industry Index y 2018 p. o^HKa yKpa-ihh (0,188) y 3-4 pa3H HH®na 3a noKa3HHKH T0n-10 KpaiH (0,774-0,563) Ta y 2,8-2,4 pa3a MeHma 3a noKa3HHKH KpaiH gpyroi gecaTKH (0,538-0,452). 3mhho nonepegy TaKo® onH-HH^uca TaKi nocTpagaHcbKi eKoHoMiKH, aK
HuTBa (0,407), Ei^opycb (0,406), EcToHia (0,404), (0,304). fle^o 6^H®ne 3a BignoBi-gHHMH oцiнкaмн y36eKHcTaH (0,222),
Казахстан (0,208) та Молдова (0,191) (UNIDO, 2021a, p. 93-95).
Безумовно, значною мiрою на форму-вання тако! негативно! тенденцн вплинули подii, що розпочалися у 2013-2014 рр. з оку-пацieю Криму та окремих територш Дон-басу.
Протягом 2010-2018 рр. Украша втра-тила 14 позицш у SDG-рейтингу. Подiбну негативну рейтингову динам^ продемон-стрували такi розвинут кра!ни: 1зра!ль (-13 позицiй), Норвепя (-11), Австралiя (-15), 1с-ландiя (-11), Великобританiя (-8). Проте по-казово, що першi 10 кра!н у цьому рейтингу залишалися досить стабшьними. Водночас значнi рейтинговi «прориви» зробили за цей перiод таю кра!ни: В'етнам (+28), Кот-д'1вуар (+22), Пiвнiчна Македонiя (+19), Тушс (+17), (Болгарiя (+15), Саудiвська Аравiя та Сербiя (+12), Бангладеш, Словач-чина та Естонiя (+11), Литва (+9), Туреч-чина та Португалiя (+7) та iн. Отже, процеси неоiндустрiалiзацii, до яких насамперед досить активно включилися кра!ни, що розви-ваються, значною мiрою зорiентованi на до-сягнення Цiлей сталого розвитку. Це спри-чиняе вщповщш рейтинговi «зрушення» у глобальному вимiрi. Тому даний тренд слiд розглядати як глобальний i тривалий, зi зна-чним потенцiалом структурних змш у про-мисловому секторi св^ово! економiки.
Тренди рейтингових позицiй та клю-чових iндикаторiв промислового розвитку в контекст ISID в Укра!ш у 2000-2019 рр. вь дображено в табл. 10.
Слщ звернути увагу на данi за 2013 р. (передвоенний перюд), якi порiвняно з 2000 та 2019 рр. ч^ко iлюструють рiзке розгор-тання негативних тенденцiй саме через вплив зовшшньопол^ичного чинника - военно! експансii РФ з усiма ii наслiдками для промислового потенцiалу Украши. Це ввд-значають i мiжнароднi аналiтики (вставка).
1 SDG-9 «Building resilient infrastructure, promote inclusive and sustainable industrialization and foster innovation».
2 Слщ ураховувати, що методолопя розрахунку SDG-9 Industry Index дещо вщр1зняеться за складом оцшочних шдикатор1в.
-Економжа npoMucnoeocmi ^ Экономика промышленности-
ISSN 1562-109X 17
2022, № 2 (98)
Таблиця 10 - Тренди шднкато|ив розвитку промнсловост УкраУнн ^ у 2000-2019 рр.
2000 2013 2019 Тренд: полшшення (+), попршення (-)
CIP rank 60 58 69 -9
CIP score 0,042 0,051 0,035 -0,008 (-19,0%)
SDG-9 Industry Index (rank) 85 94* -9
Manufacturing value added (% of GDP) 14,99 12,95 11,8 -3,2 в.п.
Manufacturing value added per capita (constant 2015 USD) 213,3 308,9 273,4 +60,1 (+28,2%)
Medium- and high-tech manufacturing value added (% of value added) 23,3 41,97 27,4 +4,1 (в.п.)
Manufacturing employment (% of total employment) 13,7 12,6 12,5* -1,2 (в.п.)
CO2 efficiency * (CO2 emissions from manufacturing per unit of value added (kg per constant 2015 USD) 7,75 3,88 2,83* +4,92** (+63,5%)
Джерело: складено за (UNIDO, 2021a, р. 86-92; UNIDO, 2020b). *Даш станом на 2018 р.
** Зменшення показника е позитивною тенденщею.
Вставка
Авторы donoeidi ЮН1ДО (UNIDO, 2021b, р. 44) привернули увагу до масштаб1в негативних змт у nрoмислoвoстi Украгни за загальним рейтингом i трьома на-прямами оцтювання кoнкурентoсnрoмoжнoстi у европейськт регюнальнт грут. Як виявилося, тыьки протягом 2012-2018 рр. втчизняна промисловкть втратила найбыьше позицт (-13) серед тших европейських економт i noгiршила вс ключoвi оцточт параметри (падтнярейтингу по тших крагнах перебувало в межах 2-5 позицт, а загальна частка таких економт склала третину). Серед причин негативног динамти украгнського промислового експорту вiдзначенo во-енну агрест РФ, а також скорочення зовншнього попиту та внутрштх обся-гiв виробництва через уповыьнення екoнoмiчнoг активнoстi у свrni.
Важливо також звернути увагу на ви-сновки м1жнародних анал1тиюв. Зокрема, (UNIDO, 2021b, p. 27), за майже тридцяти-р1чний перюд (1990-2018 рр.) змши в ран-жуванш та ощнках 1ндикатор1в за вама трупами краш та окремими крашами були не-значними. Це шюструе факт високого сту-пеня шерци промислового розвитку, яка ба-зуеться, як правило, на попередньо створе-ному економ1чному потенщал1 Останнш ri-сно корелюе 1з загальним р1внем економ1ч-ного розвитку краши.
Наочний приклад - усталешсть ТОП-10 краш за шдексом глобально! конкурен-тоспроможност (С1Р). Проте спостер^а-лися й винятки - Китай, Тайвань (Китай) та Республка Корея зробили за цей перюд
надзвичайний прорив у ТОП-10. Причому Китаю на це знадобилося майже 20 роюв (з 32 позици у 1990 р. на другу у 2019 р.), а Коре! - 13 (з 16 на 5 позицш вщповщно).
Фактично найбшьш1 змши вщбулися, починаючи з 2000 р., а ниш ïx динам1зм при-швидшуеться через вплив двох ключових фактор1в: активне розгортання шновацш 4IR та нову хвилю глобальноï конкуренци ^з залученням нових сфер i форматв). Оби-два за економiчною сутнiстю та закономiр-ностями розвитку е факторами довгостро-кового впливу та стратепчних пролонгова-них ефекпв.
Вiдповiдно до загальносвiтовиx тен-денцш промисловiсть Украïни також потра-пила у «пастку» iнерцiйниx процесiв i
залишилася поза навт Т0П-50 промис-лово конкурентоспроможних економiк. Не-гативнi наслщки цих процесiв в Укрш'ш ви-явилися виразнiшими, оскiльки посилюва-лися як тривалими проблемами внутрiшнiх системних трансформацш, так i зовнiшнiми несприятливими чинниками геополiтич-ного характеру.
Висновки
1. З початку ХХ1 ст. промисловий «ландшафт» у свт змiнюеться значно дина-мiчнiше порiвняно з останньою чвертю ХХ ст. Це потребуе особливо! уваги до вирь шення завдань суттевого нарощування ди-намши трансформацш i промислового зрос-тання, що дозволить подолати наявш галь-мiвнi iнерцiйнi процеси, синхронiзувати промислове зростання з революцiйними темпами шновацш 41Я та, як наслiдок, дося-гти помiтних позитивних зрушень у новш геоекономiчнiй структурi, що формуеться. Крiм того, для Укра!ни питання високо! ди-намiки промислового зростання й розвитку набувае надзвичайного значення через не-обхщшсть якнайшвидшого уникнення мас-штабних економiчних втрат, спричинених военною агреаю РФ, та прискореного вщ-новлення нацюнально! економiки загалом.
2. Значне вiдставання промисловостi Укра!ни за основними показниками розвит-ку вiд промислово розвинутих кра!н i навiть кра!н, що розвиваються, вказуе на склад-нiсть та масштабшсть завдань довгостроко-вого промислового розвитку в умовах над-звичайно високого ступеня багатоаспектно! конкуренцп. Вiдтак актуалiзуеться питання амбiтностi цiлей i завдань та готовност всiх зацiкавлених акторiв !х ставити й досягати на практищ.
3. Щоб забезпечити в промисловост Укра!ни розгортання ключових тенденцш, якi е вирiшальними для довгострокового розвитку в умовах 41Я, та задiяти для цього найефективнiшi фактори, необхiдно придi-лити особливу увагу формуванню взаемо-вигiдного стратепчного партнерства саме з кра!нами свпового промислового авангарду. При цьому мають бути враховаш як власш прiоритети та можливостi, так i на-самперед потенцiал секторального розвитку обраних партнерiв.
4. У европейськш регiональнiй групi, до яко! входить Укра!на, концентрацiя шду-стрiально високорозвинутих кра!н е знач-ною - 28 з 39 (майже 72%). Виходячи з цього слщ очжувати суттевий вплив еврош-теграци на формування чинникiв i тенденцш довгострокового промислового розвитку в Укра!ш. З одного боку, це визнача-тиме його загальний концептуальний контекст, насамперед, щодо орiентаци на про-гресивнi свiтовi тренди сучасного соща-льно-економiчного розвитку, з шшого - через високий рiвень еврорегiонально! конку-ренцi! нацюнальна промисловiсть вiдчува-тиме додатковий тиск на здшснення ключових економiчних процесiв (у частинi залу-чення iнвестицiй, iнновацiй, зовнiшньо! то-ргiвлi тощо). Це може мати як позитивш ефекти для динамiки тенденцш промислового зростання (наприклад, у сферi iннова-цiйно! активностi, технолопчно! модернiза-цi!), так i негативний вплив (зокрема, на по-казники присутностi на регiональному ринку промислових товарiв i послуг унаслiдок нижчо! конкурентоспроможностi).
Утiм сам факт штегрованосп в бiльш розвинену промислову спiльноту надае новi та бiльшi можливостi для залучення ефекти-внiших чинникiв довгострокового промис-лового розвитку.
5. При визначенш прiоритетiв довго-строкового промислового розвитку в умо-вах обмежених фiнансово-економiчних мо-жливостей доцшьно враховувати особливо-стi «найслабших ланок», яю нинi суттево погiршують промисловий профшь Укра!ни у глобальному вимiрi. За всiма ознаками специфiки формування провщних промислових тенденцiй, яю дотепер спостерiгалися в Укра!нi, у фокус мають потрапити чин-ники внутршнього попиту та структурних змш
Достатнiй рiвень й усталенiсть попиту необхщш для забезпечення бiльш-менш стабшьно! позитивно! динамiки виробниц-тва та змщнення ринкових позицiй. Струк-турш змiни на рiвнi виробництв i продукцi! мають сприяти пiдвищенню ефективносп промисловостi за сучасними критерiями !! розвитку, а отже, !! конкурентоспроможно-стi. Цi напрями не е принципово новими
прюршетами для впчизнянох' пpoмиcлoвoc-тi, aлe чepeз 1'хню тpивaлy aктyaльнicть бeз cyттeвих змiн y peзyльтaтaх caмe вони ма-ють 6ути y фокуа пpoмиcлoвoï пoлiтики та вщповщнох' пiдтpимки в yмoвaх мacштaб-ного розгортання 4IR.
Пoдaльшi дocлiджeння пpoблeм дов-гocтpoкoвoгo розвитку пpoмиcлoвocтi в Ук-païнi мають 6ути пoв'язaнi з дeтaльним ана-лiзoм ди його ключових чинниюв у piзних умовах oкpeмих краш i peгioнaльних групу-вань на cyчacнoмy eтaпi розгортання глоба-льних тражформацшних тpeндiв.
Лiтеpатуpа
Вишнeвcький В. П. (2022). Цифpoвi тeхнo-логп та пpoблeми розвитку промиолово-cri. Економта Укрaïнu. № 1 (722). С. 4766. DOI: https://doi.org/10.15407/economy ukr.2022.01.047 Пiдopичeвa I. Ю. (2021). 1нновацшш e^OT-cтeми Украши: кoнцeптyaльнi зacaди розвитку в умовах глок^заци та eвpoiнтe-граци. Економта nрoмuслoвoстi. № 2 (94). С. 5-44. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2021.02.005 Збараз^ка Л. О. (2020). Ключoвi ак^нти порядку дeннoгo пpoмиcлoвoгo розвитку в Украшь Економта nрoмuслoвoстi. № 4 (92). С. 5-37. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2020.04.005 Солдак М. О. (2020). Пpoмиcлoвi erocro-тeми i цифpoвiзaцiя в кoнтeкcтi cтaлoгo розвитку. Економта nрoмuслoвoстi. № 4 (92). С. 38-66. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry 2020.04.038 Прогшмак О. Д. (2020). Heoiндycтpiaльнe майбутне Украши: cпoдiвaння vs пepeш-коди. Вктк eкoнoмiчнoï науш Укрaïнu. № 1 (38). С. 16-26. DOI: https://doi.org/ 10.37405/1729-7206.2020.1(38).16-26 Виштев^кий В. П., Вieцькa О. В., Вieць-кий О. А. та in (2019). Смарт-промиоло-вшть: напрями cтaнoвлeння, пpoблeми i piшeння: мoнoгpaфiя; за peд. В. П. Виш-нeвcькoгo. Кшв: Iн-т eкoнoмiки пpoм-cтi HAH Украши. 470 c. (eлeктpoннe ви-дання). URL: https://iie.org.ua/monogra fiyi/smart-promislovist-naprjami-stanovlen
nja-problemi-i-rishennja/ (Дата звepнeння: 20.04.2022). Бpюхoвeцькa H. Ю., Чорна О. А. (2019). !н-тeлeктyaлiзaцiя як прюрш^тний напрям розвитку пpoмиcлoвих пiдпpиeмcтв в умовах Iндycтpiï 4.0. Економта промжлово-cmi. № 4 (88). С. 28-57. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.04.028 Залознова Ю. С. (2017). Екoнoмiчнi та couj-aльнi пpoблeми розвитку пpoмиcлoвocтi. Кшв: IЕП HÄH Украши. 288 c. Виштев^кий В. П., Збараз^ка Л. О., Зашз-дра М. Ю. та iн. (201б). Шц^нальна мо-дeль нeoiндycтpiaльнoгo розвитку Украши: мoнoгpaфiя; за заг. peд. В.П. Виш-нeвcькoгo та Л.О. Збараз^ко^ Кшв: IЕП HAH Украши. 519 c. Hiкiфopoвa В.А. (2022). Дoвгocтpoкoвi фак-тори i тeндeнцiï розвитку мeтaлypгiï Украши. Економта npoмuслoвoстi. № 1(97). С. 32-60. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2022.01.032 Чepeвaтcький Д. Ю., Вольчин I. А. (2022). Дoвгocтpoкoвi фактори та тeндeнцiï розвитку пaливнo-eнepгeтичнoгo кoмплeкcy Украши. Економта npoмuслoвoстi. № 1(97). С. 5-31. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2022.01.005 Шeвцoвa Г. З. (2020). Cy4acm тpeнди та прь opитeти розвитку eвpoпeйcькoï хiмiчнoï iндycтpiï: aнaлiтичний огляд. Вктк еко-нoмiчнoï наут Укpaïнu. № 2 (39). С. 3645. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-72 06.2020.2(39).36-45 Ляшeнкo В.I., Штрова I.П. (2021). BCG-aнaлiз пpoмиcлoвocтi Пpиднiпpoвcькoгo та Дoнeцькoгo eкoнoмiчних райошв: ви-знaчeння cмapт-пpiopитeтiв та cтpaтe-гiй розвитку. Вктк eкoнoмiчнoï науш Украг.nu. № 1 (40). С. 35-46. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.202L1 (40).35-46
Ляшeнкo В. I., Солдак М. О. (2018). Moдep-нiзaцiя пpoмиcлoвocтi peгioнiв в кон-тeкcтi тepитopiaльнoï та фyнкцioнaльнoï дeцeнтpaлiзaцiï. Вктк eкoнoмiчнoï на-ут Укра^. № 2 (35). С. 120-129. URL: http: // www.venu-j ournal .org/%d0%b2%d 0%b8%d0%bf%d1%83%d1%81%d0%ba %d0%b8/%d0%b2%d0%b8%d0%bf%d1%
83%dl%81%d0%ba-2018-235/ (Дата зве-рнення: 14.04.2022).
Кшдзерський Ю. В. (2021). 1нклюзивна ш-дустрiалiзацiя для сталого розвитку: до засад теорп та полiтики формування. Економжа Украти. № 5 (714). С. 3-39. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2021.05.003
Дейнеко Л. В. та iH. (2022a). Виклики май-бутнього для промислового розвитку Украши: наукова доповiдь; за ред. Л.В. Дейнеко. Ки!в: НАН Укра!ни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра!ни». 184 с. URL: http://ief.org.ua/wp-content/ uploads/2022/06/Vyklyky-majbutnjogo-dlja-promyslovogo-rozvytky.pdf (Дата звер-нення: 15.06.2022).
Дейнеко Л. В., Кушшренко О. М., Ципль цька О. О., Гахович Н. Г. (2022b). Нас-лщки повномасштабно! военно! агресп РФ для укра!нсько! промисловостi. Еко-номжа Украши. № 5 (726). С. 3-25. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022. 05.003
1щук С. О., Созанський Л. Й. (2021). Моде-лювання впливу структурних параметрiв переробно! промисловостi на ü ефектив-нiсть (на прикладi кра!н СС). Економжа промисловостг. № 1 (93). С. 60-78. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2021. 01.060
United Nations Industrial Development Organization (2020a). Competitive Industrial Performance Report 2020. Vienna, Austria. 329 р. URL: https://stat.unido.org/database/ CIP%202021# (Дата звернення: 20.04. 2022).
United Nations Development Organization (2021a). Statistical Indicators of Inclusive and Sustainable Industrialization: Biennial Progress Report 2021. Vienna. 98 p. URL: https: // www.unido.org/sites/default/fil es/fi les/2021 -9/SDG_report_2021_final.pdf (Дата звернення: 10.04.2022).
Державна служба статистики Укра!ни (ДСС Укра!ни). Статистична шформащя. Про-мисловiсть. URL: http://www.ukrstat.gov. ua/operativ/menu/menu_u/prom.htm (Дата звернення: 12.05.2022).
United Nations Industrial Development Organization (2020b). Manufacturing Value Added 2020. Database. Vienna. URL: https://stat.unido.org/database/MVA%2020 21,%20Manufacturing (flaTa 3BepHeHHa: 20.04.2022).
UN General Assembly (2015). Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://undocs.org/A/ RES/70/1 (flaTa 3BepHeHHa: 13.04.2022).
United Nations Industrial Development Organization (2021b). The Competitive Industrial Performance (CIP) report 2020. First printing, April 2021. 94 p. URL: https://stat. unido.org/content/publications/competi-tive-industrial-performance-report-2020 (flaTa 3BepHeHHa: 27.04.2022).
References
Vishnevskyi, V. (2022). Digital technologies and problems of industrial development. Economy of Ukraine, 1(722), pp. 47-66. DOI: https://doi.org/10.15407/economy ukr.2022.01.047 [in Ukrainian].
Podorycheva, I. (2021). Innovative ecosystems of Ukraine: conceptual foundations of development in the conditions of glocalization and European integration. Econ.promisl., 2 (94), pp. 5-44. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2021.02.005 [in Ukrainian].
Zbarazska, L. (2020). Key accents of agenda of industrial development in Ukraine. Econ. promisl., 4 (92), pp. 5-37. DOI: https://doi. org/10.15407/econindustry2020.04.005 [in Ukrainian].
Soldak, M. (2020). Industrial ecosystems and digitalization in the context of sustainable development. Econ. promisl., 4 (92), pp. 3866. DOI: https://doi.org/10.15407/econin dustry2020.04.038 [in Ukrainian].
Prognimak, O. (2020). The neo-industrial future of Ukraine: hopes vs obstacles. Herald of economic science of Ukraine, 1 (38), pp. 16-26. DOI: https://doi.org/10. 37405/1729-7206.2020.1(38).16-26 [in Ukrainian]
Vyshnevsky, V., Vietska, O., Vietskyi, O. and etc. (2019). Smart industry: directions of formation, problems and solutions:
monograph; in V. Vyshnevsky (Ed.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. 470 p. (electronic edition). URL: https://iie.org.ua/monografiyi/ smart-promislovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i-rishennja/ [in Ukrainian].
Bryukhovetska, N., & Chorna O. (2019). Intel-lectualization as a priority direction for the development of industrial enterprises in the conditions of Industry 4.0. Econ. promisl., 4 (88), pp. 28-57. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.04.028 [in Ukrainian].
Zaloznova, Yu. (2017). Economic and social problems of industrial development. Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. 288 p. [in Ukrainian].
Vishnevsky, V., Zbarazska, L., Zanizdra, M. and etc. (2016). National model of neo-industrial development of Ukraine: monograph; In V. Vishnevsky & L. Zbarazska (Eds.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. 519 p. [in Ukrainian].
Nikiforova, V. (2022). Long-term factors and trends of the Ukrainian steel industry development. Econ. promisl., 1 (97), pp. 32-60. DOI: https://doi.org/10.15407/econindus-try2022.01.032 [in Ukrainian]
Cherevatskyi, D., & Volchyn, I. (2022). Long-term factors and trends in the development of the fuel and energy complex of Ukraine. Econ. promisl., 1 (97), pp. 5-31. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2022. 01.005 [in Ukrainian]
Shevtsova, G. (2020). Current trends and development priorities of the European chemical industry: an analytical review. Herald of economic science of Ukraine, 2 (39), pp. 36-45. DOI: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2020.2(39).36-45 [in Ukrainian].
Lyashenko, V., & Petrova, I. (2021). BCG analysis of the industry of the Dnipro and Donetsk economic regions: determination of smart priorities and development strategies. Herald of economic science of Ukraine, 1 (40), pp. 35-46. DOI: https://doi.org/10. 37405/1729-7206.2021.1(40).35-46 [in Ukrainian].
Lyashenko, V., & Soldak, M. (2018). Modernization of regional industry in the context of territorial and functional decentralization. Herald of economic science of Ukraine, 2 (35), pp.120-129. URL: http://www.venu-]ournaLorg/%d0%b2%d0%b8%d0%bf%d 1%83%d1%81%d0%ba%d0%b8/%d0%b2 %d0%b8%d0%bf%d1%83%d1%81%d0% ba-2018-235/ [in Ukrainian] Kindzersky, Y. (2021). Inclusive industrialization for sustainable development: to the foundations of the theory and policy of formation. Economy of Ukraine, 5 (714), pp. 3-39. DOI: doi.org/10.15407/econo-myukr. 2021.05.003 / [in Ukrainian] Deineko, L. and etc. (2022a). Future challenges for the industrial development of Ukraine: scientific report; in L. Deineko (Ed). Kyiv: State Institution "Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine", 184 p. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/ 2022/06/Vyklyky-majbutnjogo-dlja-promy slovogo-rozvytky.pdf// [in Ukrainian] Deineko, L., Kushnirenko, O., Tsyplitska, O., & Gakhovich, N. (2022b). Consequences of full-scale military aggression of the Russian Federation for Ukrainian industry. Economy of Ukraine, 5 (726), pp. 3-25. DOI: https://doi.org/10.15407/econo-myukr.2022.05.003// [in Ukrainian] Ishchuk, S., & Sozanskyy, L. (2021). Simulation of the Influence of Structural Parameters of the Processing Industry on its Efficiency (on the Example of the EU Countries). Econ. promisl., 1 (93), pp. 60-78. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2021.01.060 [in Ukrainian] United Nations Industrial Development Organization (2020). Competitive Industrial Performance Report 2020. Vienna, Austria. 329 p. URL: https://stat.unido.org/databa-se/CIP%202021# United Nations Development Organization (2021). Statistical Indicators of Inclusive and Sustainable Industrialization: Biennial Progress Report 2021. Vienna. 98 p. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/fi les/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf State Statistics Service of Ukraine. Statistical information: Industry. Retrieved from
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/ menu_u/prom.htm [In Ukraine] United Nations Industrial Development Organization (2020). Manufacturing Value Added 2020. Database. Vienna. URL: https://stat.unido.org/database/MVA%2020 21,%20Manufacturing UN General Assembly (2015). Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable
Development. URL: https://undocs.org/A/ RES/70/1
United Nations Industrial Development Organization (2021). The Competitive Industrial Performance (CIP) report 2020. First printing, April 2021. 94 p. URL: https://stat. unido.org/content/publications/competiti-ve-industrial-performance-report-2020
Лариса Александровна Збаразская,
канд. экон. наук, с.н.с. Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
ПРОМЫШЛЕННОСТЬ УКРАИНЫ В МИРОВОМ «ЛАНДШАФТЕ»: ТЕНДЕНЦИИ В КОНТЕКСТЕ ЗАДАЧ ДОЛГОСРОЧНОГО РАЗВИТИЯ
В статье изложены результаты научно-аналитического исследования основных тенденций в промышленности Украины, которые характеризуют особенности ее функционирования и развития в последние два десятилетия на фоне аналогичных процессов в мире. Основные акценты сделаны на анализе соответствия тенденций в Украине мировым и европейским трендам динамичного и структурного развития промышленности. Исследованы также процессы реализации в национальной промышленности секторальной цели SDG-9 как комплекса задач в рамках концепции устойчивого и инклюзивного развития производства.
Для сравнительных исследований использованы информационно-аналитические ресурсы признанных международных институтов, которые системно осуществляют мониторинг и представляют рейтинговые оценки текущего состояния и развития процессов в мировой экономике на общих методологических основах.
Установлено, что сегодня в промышленности Украины доминируют преимущественно краткосрочные тенденции, которые формируются и быстро меняются под влиянием конъюнктурных колебаний рынка. Начиная с 2013 г. ведущую роль в ускорении негативных явлений играет внешнеполитический фактор - военная агрессия РФ.
Фактором, существенно ухудшающим текущее состояние конкурентоспособности и потенциал долгосрочного промышленного развития в Украине, является снижение доли технологичных производств в обрабатывающей промышленности. Это обусловило снижение темпов и относительных объемов создания добавленной стоимости в промышленности Украины по сравнению с общемировыми и региональными показателями.
На основе данных известных мировых рейтингов (С1Р, SDG) определены наиболее проблемные зоны отечественной промышленности в контексте решения приоритетных задач долгосрочного развития в условиях ускорения технологических трансформаций.
Предложены стратегические направления, которые должны находиться в фокусе долгосрочной государственной промышленной политики: структурное развитие, стабильный внутренний спрос, сбалансированный экспорт.
Ключевые слова: промышленность, обрабатывающая промышленность, долгосрочное развитие, промышленная политика, конкурентоспособность, устойчивое и инклюзивное развитие, Украина, мировая промышленность.
JEL: 014; 033; Ь60; Ь52
Larysa O. Zbarazska,
PhD in Economics Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
UKRAINIAN INDUSTRY IN THE WORLD "LANDSCAPE": TRENDS IN THE CONTEXT OF LONG-TERM DEVELOPMENT OBJECTIVES
The article presents results of a scientific and analytical study of the main trends in the Ukrainian industry, which characterize the features of its functioning and development in the last two decades against the background of similar processes in the world. The main accents are made on the analysis of the compliance of tendencies in Ukraine with the world and European trends of dynamic and structural development of industry. The processes of implementation in the national industry of the SDG-9 sectoral goal as a set of tasks within the framework of the concept of sustainable and inclusive development of manufacturing have also been studied.
For comparative analytical studies, information and analytical resources of recognized international institutions were used, which systematically carry out constant monitoring and rating assessments of the current state and development of processes in the world economy on general methodological principles.
It has been established that currently the industry of Ukraine is dominated mainly by short-term trends, which are formed and quickly change under the influence of market fluctuations. Starting from 2013, the leading role in accelerating the negative phenomena is played by the foreign policy factor - the military aggression of the Russian Federation.
A factor that significantly worsens the current state of competitiveness and the potential for long-term industrial development of Ukraine is the decline of high-tech industries share in the manufacturing industry. This led to a decrease in the pace and relative volumes of value added creation in Ukrainian industry in comparison with global and regional indicators.
Based on the data of well-known world ratings (CIP, SDG), the most problematic areas of the national industry were identified in the context of solving priority tasks of long-term development in conditions of accelerating technological transformations.
Strategic directions are proposed that should fall into the focus of a long-term state industrial policy - structural development, stable internal demand, balanced exports.
Keywords: industry, manufacturing industry, long-term development, industrial policy, competitiveness, sustainable and inclusive development, Ukraine, world industry.
JEL: O14; O33; L60; L52
Формат цитування:
Збаразська Л. О. (2022). Промисловкть Украши у свповому «ландшафт»: тенденцп в контекст завдань довгострокового розвитку. Економжа промисловост1. № 2 (98). C. 5-24. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.005
Zbarazska, L. O. (2022). Ukrainian industry in the world "landscape": trends in the context of long-term development objectives. Econ. promisl., 2 (98), рр. 5-24. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.005
Надшшла до редакцИ 14.05.2022 р.
