Научная статья на тему 'ДОВГОСТРОКОВІ ФАКТОРИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ'

ДОВГОСТРОКОВІ ФАКТОРИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
5
0
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Экономика промышленности
Область наук
Ключевые слова
хімічна промисловість / хімічне виробництво / галузь / фактор / тенденція / інноваційний розвиток / цифровізація / сталий розвиток / Україна / chemical industry / chemical manufacturing / factor / trend / innovative development / digitalization / sustainable development / Ukraine / химическая промышленность / химическое производство / отрасль / фактор / тенденция / инновационное развитие / цифровизация / устойчивое развитие / Украина

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ганна Зіївна Шевцова

Хімічна індустрія є вагомим промисловим сектором глобальної економіки й одним із головних драйверів її інноваційного розвитку. Сьогодні галузь перебуває в пошуку відповідей на сучасні кліматичні, енергетичні та технологічні виклики, опрацьовує секторальні особливості цифрового переходу, імплементації парадигми сталого розвитку. Доведено, що національний хімічний сектор має довгостроковий низхідний тренд, обумовлений структурними дисбалансами та глибокою кризою традиційної моделі галузевого виробництва. Водночас виявлено декілька нових позитивних трендів і точок зростання, здатних стати основою довгострокового розвитку вітчизняного хімічного виробництва. Запропоновано концептуальний підхід до визначення факторів і тенденцій розвитку хімічної промисловості України, що базується на: обґрунтуванні великого міжгалузевого значення хімічного виробництва як системоутворюючого фактора; дослідженні ключових глобальних мегатрендів і їх впливу як довгострокових національних факторів; урахуванні внутрішнього і зовнішнього вимірів трансформацій; аналізі синергії трендів і міжгалузевої синергії; виявленні специфічних пріоритетів за сегментами галузі. Обґрунтовано, що рушійною силою довгострокових трансформацій хімічного бізнесу є взаємопосилюючий вплив двох глобальних мегатрендів – розвитку технологій четвертої промислової революції та досягнення цілей сталого розвитку. Довгострокові орієнтири розвитку вітчизняної хімічної галузі пов’язані з цифровізацією, кастомізацією, циркулярністю, кліматичною нейтральністю, ресурсоефективністю та міжгалузевою інтеграцією. На основі аналізу сучасного стану національної хімічної промисловості, її окремих сегментів і визначення детермінант довгострокового розвитку окреслено декілька тенденцій, що мають довгостроковий потенціал реалізації в Україні: створення малотоннажних виробництв диференційованої хімічної продукції з інноваційним складником і потенціалом імпортозаміщення; поглиблення взаємодії виробників хімікатів зі споживачами на основі використання цифрових платформ; розвиток регіональних інноваційних екосистем, активізація кластерних ініціатив і розроблення стратегій смарт-спеціалізації з акцентом на міжгалузеву інтеграцію; декарбонізація, збільшення продукції на основі біотехнологій, поглиблення інших екологічних і безпекових компонентів виробництва і споживання хімікатів; реформування системи технічного регулювання виробництва та обігу хімікатів відповідно до вимог Європейського Союзу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Ганна Зіївна Шевцова

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

LONG-TERM FACTORS AND TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF THE UKRAINIAN CHEMICAL INDUSTRY

The chemical industry is an important industrial sector of the global economy and one of the main drivers of its innovative development. Today, the industry is searching for answers to modern climate, energy and technological challenges, working out the sectoral features of the digital transition, implementation of the sustainability paradigm. We demonstrate that the national chemical sector is in a long-term downward trend caused by structural imbalances and a deep crisis of the long-standing model of chemical manufacturing. At the same time, several new positive trends and growth points, which can become the basis of the long-term development of Ukrainian chemical production, are evolving. The author's conceptual approach to determining factors and trends in the development of the Ukrainian chemical industry includes: (1) highlighting of the great cross-industry importance of chemical production as a system-forming factor, (2) researching of key global megatrends and their influence as long-term national factors, (3) considering of internal and external dimensions of transformations, (4) analyzing of trend synergy and cross-industry synergy, (5 ) identifying of specific priorities by industry segments. The driving power for long-term transformations of the chemical business is the mutually reinforcing influence of two global megatrends – the development of technologies of the fourth industrial revolution and the achievement of sustainable development goals. The long-term guidelines for the development of the Ukrainian chemical industry are related to digitalization, customization, circularity, climate neutrality, resource efficiency and cross-sectoral integration. In this work, based on the analysis of the current state of the national chemical industry and its different segments, as well as the identification of determinants of long-term development, we outline several trends that have a long-term potential for implementation in Ukraine. These include such trends as creating of small-tonnage production of differentiated chemicals with an innovative component and import substitution potential; deepening the interaction of chemical manufacturers with consumers using digital platforms; developing of regional innovation ecosystems, boosting cluster initiatives and designing of smart specialization strategies with an emphasis on cross-industry integration; decarbonization, increasing of bio-based products, deepening of other ecological and safety components of production and consumption of chemicals; reforming the system of technical regulation of production and circulation of chemicals in accordance with the requirements of the European Union.

Текст научной работы на тему «ДОВГОСТРОКОВІ ФАКТОРИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ»

ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТА Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1

УДК 338.45:661(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.025

Ганна Зй'вна Шевцова,

д-р екон. наук

1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: shevtsova_hanna@nas.gov.ua http://orcid.org/0000-0003-3960-5296

ДОВГОСТРОКОВ1 ФАКТОРИ I ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ Х1М1ЧНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ1

XiMi4Ha iндуcтрiя е вагомим промисловим сектором глобально! економжи й одним i3 головних дрaйвeрiв И шновацшного розвитку. Сьогоднi галузь перебувае в пошуку вщпов> дей на сучасш клiмaтичнi, eнeргeтичнi та тeхнологiчнi виклики, опрацьовуе ceкторaльнi осо-бливоcтi цифрового переходу, iмплeмeнтaци парадигми сталого розвитку.

Доведено, що нaцiонaльний хiмiчний сектор мае довгостроковий низхщний тренд, обу-мовлений структурними дисбалансами та глибокою кризою трaдицiйноi модeлi галузевого виробництва. Водночас виявлено дeкiлькa нових позитивних трeндiв i точок зростання, зда-тних стати основою довгострокового розвитку втизняного хiмiчного виробництва.

Запропоновано концептуальний пiдхiд до визначення фaкторiв i тeндeнцiй розвитку хiмiчноi промисловост Украши, що базуеться на: обгрунтуванш великого м1жгалузевого значення х1м1чного виробництва як системоутворюючого фактора; дослщженш ключових глобальних мегатренд1в i !х впливу як довгострокових нацюнальних фактор1в; урахуванш внутршнього i зовнiшнього вимiрiв трaнcформaцiй; aнaлiзi синерги трeндiв i мiжгaлузeвоi синерги; виявлeннi cпeцифiчних прiоритeтiв за сегментами галузг

Обгрунтовано, що рушiйною силою довгострокових трансформацш хiмiчного бiзнecу е взаемопосилюючий вплив двох глобальних мегатрецщв - розвитку тeхнологiй четверто! промислово! революци та досягнення цiлeй сталого розвитку. Довгоcтроковi орiентири розвитку в^чизняно! хiмiчноl гaлузi пов'язaнi з цифровiзaцiею, кacтомiзaцiею, циркулярнicтю, клiмaтичною нейтральшстю, рecурcоeфeктивнicтю та мiжгaлузeвою iнтeгрaцiею.

На оcновi aнaлiзу сучасного стану нащонально! хiмiчноl промиcловоcтi, и окремих се-гмeнтiв i визначення дeтeрмiнaнт довгострокового розвитку окреслено декшька тeндeнцiй, що мають довгостроковий потeнцiaл рeaлiзaцil в Украшк створення малотоннажних вироб-ництв диференцшовано! хiмiчноl продукци з шновацшним складником i потeнцiaлом iмпо-ртозамщення; поглиблення взаемоди виробникiв хiмiкaтiв зi споживачами на оcновi вико-ристання цифрових платформ; розвиток рeгiонaльних шновацшних екосистем, aктивiзaцiя кластерних iнiцiaтив i розроблення cтрaтeгiй cмaрт-cпeцiaлiзaцil з акцентом на мiжгaлузeву iнтeгрaцiю; дeкaрбонiзaцiя, збшьшення продукци на оcновi бiотeхнологiй, поглиблення ш-ших eкологiчних i безпекових компоненпв виробництва i споживання хiмiкaтiв;

1 Стаття пiдготовлeнa в рамках виконання нaуково-доcлiдноi роботи 1нституту eкономiки промис-ловоcтi НАН Украши «Довгоcтроковi фактори i тенденцп розвитку навдонально" промиcловоcтi в умовах чeтвeртоi промислово1 революци» (номер держреестраци 0119U001473).

© Г. З. Шевцова, 2022

реформування системи техшчного регулювання виробництва та o6iry xiMiKaTiB вiдповiдно до вимог Свропейського Союзу.

Ключовi слова: xiMi4rn промисловiсть, хiмiчне виробництво, галузь, фактор, тенденщя, iнновацiйний розвиток, цифровiзацiя, сталий розвиток, Укра!на. JEL: L52, L60, O14, O30

Попри помiтне гальмування темпiв зростання в минулому десятил^и, хiмiчна iндустрiя залишаеться вагомим промисло-вим сектором глобально! економiки й одним iз головних драйверiв И iнновацiйного розвитку. За тдсумками 2021 р. вона забез-печила поставки широкого асортименту ба-зових неоргашчних хiмiкатiв, нафтохiмi!, полiмерiв, агрохiмiкатiв, спещально! та спо-живчо! хiмi! для сумiжних секторiв i юнце-вих споживачiв на 4,73 трлн дол.

Хiмiчна промисловiсть е традицшним базовим сектором економiки Украши, який у найкращi часи формував до 7% валового внутршнього продукту та до 11% валютних надходжень вщ експортних поставок. Але протягом останнього десятил^тя виробни-чий, трудовий та експортний потенщал га-лузi значно скоротився внаслщок загаль-ного падшня конкурентоспроможностi виробництва, посилення мiжнародноl конку-ренци та втрати активiв унаслiдок анекси Криму та военного конфлжту на Донбасi.

За тдсумками 2020 р. частка хiмiч-ного комплексу (без урахування фармацевтики) у загальних показниках нацiональноl економши становила: за обсягом реалiзова-но! продукци - 1,4% (4,5% у промислово-стi), за обсягом вироблено! продукци - 2,0% (5,1% у промисловоси), за кiлькiстю суб'ектiв господарювання - 0,3% (5,2% у промисловоси), за кiлькiстю зайнятих пра-щвниюв - 1,4% (5,6% у промисловоси), за доданою вартiстю - 1,4% (4,6% у промисло-востi). Експорт продукци хiмiчно! та пов'язаних iз нею галузей промисловостi (без фармацевтично! продукци), полiмер-них матерiалiв, пластмас i виробiв iз них становив 5,0% вщ загального обсягу украш-ського товарного експорту.

Однiею з усталених характеристик хь мiчного сектору Украши е його висока

залежшсть вiд кон'юнктури глобальних ри-нкiв через експортоорieнтованiсть базових виробництв, а з iншого боку - значна потреба в iмпортних матерiально-сировинних та енергетичних ресурсах. Зрозумшо, що потенцiал традицшно! моделi конкуренто-спроможностi вiтчизняного хiмiчного виро-бництва майже вичерпаний, а розроблення сучасних напрямiв його трансформаци мае грунтуватися на виявленнi глобальних дов-гострокових факторiв i тенденцiй розвитку.

Значну активнiсть в аналiзi поточних i перспективних трендiв хiмiчно! шдустри, опрацюваннi детермiнант розвитку та фор-муваннi стратегiчних iнiцiатив демонстру-ють експерти мiжнародних i галузевих оргашзацш: (Organisation for Economic Cooperation and Development - OECD (OECD, 2020), United Nations - UN (UNEP, 2019; UNEP, 2020), World Economic Forum -WEF (Spelman, Gomez, Weinelt et al., 2017), International Council of Chemical Associations - ICCA (ICCA, 2017; ICCA, 2019), European Chemical Industry Council - CEFIC (CEFIC, 2019; CEFIC, 2020; CEFIC, 2022)); нащональних асощацш (American Chemistry Council - ACC (ACC, 2022), Association of the Dutch Chemical Industry - VNCI (Stork, de Beer, Lintmijer, den Ouden, 2018)) та консалтингових компанш (McKinsey& Company (Budde, Ezekoye, Hundertmark et al., 2017; Klei, Lorbeer, Weihe, 2021), Deloitte (Deloitte, 2020)). 1х дослщження спрямоваш на формування вщповщей галузi на сучаснi демографiчнi, кшматичш, енергетичнi та те-хнологiчнi змши, реалiзацiю потенцiалу цифрового переходу, iмплементацiю паради-гми сталого розвитку та розроблення ефек-тивно! секторально! регуляторно! системи.

Сучаснi напрями трансформаци хiмi-чного виробництва в контекст iмплемента-ци iдей «зелено!» хiмi!, циркулярно! еконо-

мжи та досягнення Цшей сталого роз-витку (ЦСР) е предметом зaрубiжних нау-кових доcлiджeнь (Arbolino, Boffardi, Ioppolo, 2020; Axon, James, 2018; Blum, Bunke, Hungsberg et al., 2017; Falcone, Hiete, 2019; Matlin, Mehta, Hopf, Krief, 2015; Paulus, 2021; Peleman, 2019; Venkat, 2019; Ven-kata Mohan, Katakojwala, 2021; Yang, Li, Liang et al., 2022). Науковщ вважають, що хiмiчний сектор може зробити ключовий внесок у рeaлiзaцiю aмбiтних ЦСР, але спо-чатку вiн сам мусить зазнати серйозних змiн у сво!х прiоритeтaх, пiдходaх i практиках.

Окремо слщ вiдзнaчити публжаци, присвячеш енергетичним аспектам розви-тку хiмiчноi промиcловоcтi та ролi хiмii у становленш низьковуглецево! eкономiки, зокрема воднево! енергетики (Falter, Langer, Wesche, Wezel, 2020; Kätelhön, Meys, Deutz et al., 2019; Kircher, 2021).

Особливостс, вплив, проблеми i мож-ливост цифровiзaцii хiмiчноi iндуcтрii та формування секторально! модeлi iмплeмeн-таци основ четверто! промислово! револю-цп розглянуто в роботах (Deloitte, 2017; Keller, Bette, 2020; Knop, 2016; Meincke, Nickel, Westerheide, 2018; Ou, Zou, 2015; Richnak, Cambalikova, 2021; Roland Berger, 2017; Stavenhagen, 2020). Чимало дослщжень за-cновaнi на ще! взаемопосилюючого розви-тку цифрово! та сестейново! («зелено!», циркулярно!) економши.

Рiзнi аспекти розвитку хiмiчноi про-миcловоcтi знайшли свое вiдобрaжeння у публшащях вiтчизняних нaуковцiв i експер-тiв. Серед доcлiдницьких прiоритeтiв варто виокремити питання поточного функцюну-вання i перспективного шновацшно-швес-тицiйного розвитку хiмiчного виробництва, зокрема смарт-модершзаци, структурних зрушень у виробництвi, cпоживaннi та

зовшшнш торгiвлi хiмiкaтaми, зменшення iмпортозaлeжноcтi гaлузi, впливу мiжнaро-дно! конкуренци та формування конкурент-них переваг (Ishchuk, Koval, 2019; Pidory-cheva, Antoniuk, 2022; Булатова, 2015; Виш-невський, ред., 2019; Деркач, 2020; 1щук, Созанський, 2019; Ковеня, 2022a; Ковеня, 2022b; Маслош, 2017; Покровська, 2021; Швець, 2017; Шевцова, Швець, 2017a, Шо-вкун, 2020; Якубовский, Солдак, 2017).

Важливою специфжою бшьшост сек-торiв гaлузi е тeриторiaльнa концeнтрaцiя виробництва та застосування кластерних тeхнологiй (Ketels, 2007; Du Plessis, 2020; Martin, 2020; Шевцова, Швець, 2017b). Peri-ональш особливост розвитку хiмiчноi про-миcловоcтi Укра!ни, питання кластеризаци хiмiчного виробництва, створення хiмiчних пaркiв i розроблення стратегш смарт-спещ-aлiзaцii старопромислових рeгiонiв на ос-новi залучення потeнцiaлу хiмiчних класте-рiв розглянуто в роботах (Shevtsova, Shvets, Kramchaninova, Pchelynska, 2020; Амоша, Шевцова, Швець, 2019; 1щук, ред., 2018; Канюка, 2017; Коваль, 2018; Швець, 2020).

Частина зазначених роб^ мютить ко-роткоcтроковi прогнози розвитку хiмiчноi промиcловоcтi Укра!ни за окремими iнди-каторами i секторами, але проблема страте-гування галузевого розвитку з урахуванням глобальних трeндiв до цього часу не набула системного наукового опрацювання.

Метою статп е aнaлiз сучасного стану нацюнально! хiмiчноi промиcловоcтi та визначення перспектив !! розвитку пiд впливом ключових довгострокових факто-рiв i трецщв.

Доcлiджeння виконано на оcновi ш-формaцiйних мaтeрiaлiв Державно! служби статистики Украши1, ДП «Черкаський НД1-ТЕХ1М»2, CEFIC3, ACC4, World Bank5,

1 Державна служба статистики Украши (2022). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/; Промисловють Украши у 2016-2020 роках: стат. зб. Держкомстат Украши; за ред. I. Петренко. Кшв. 2021. 296 с.

2 ДП «Черкаський НД1ТЕХ1М» (2022). URL: http://www.nditekhim.com.ua/

3 CEFIC (2022). European Chemical Industry Council. URL: https://cefic.org/

4 ACC (2022). American Chemistry Council. URL: https://www.americanchemistry.com/

5 World Bank (2022). Indicator. URL: https://data.worldbank.org/indicator/

-Економжа пpoмислoвoстi ^ Экономика промышленности-

ISSN 1562-109X 27

платформи Statista1 станом на 31.12. 2021 р. При аналiзi галузевих iндикаторiв викорис-тано статистичнi данi роздЫв 20 «Виробни-цтво хiмiчних речовин i хiмiчноl продукци» та 22 «Виробництво гумових i пластмасо-вих виробiв» за КВЕД-2010, данi щодо фар-мацевтичного виробництва виключено. Статистичну iнформацiю по Укрш'ш за 2014-2021 рр. наведено без урахування тим-часово окупованих територш АР Крим, м. Севастополя, частини Донецько! та Луга-нсько! областей.

Головш тенденцн розвитку св1тово1 х1м1чно*1 промисловост

Упродовж бшьшо! частини ХХ ст. свь това хiмiчна промисловють була розташо-вана переважно в Сврот, Пiвнiчнiй Аме-рицi та Япони. Глобалiзацiя хiмiчного бiз-несу розпочалася в 1960-1970-х роках, коли у вщповвдь на зростаючий глобальний попит на хiмiкати численш компани по всьому свiту почали швестувати у виробничi поту-жност в iнших крашах.

Особливо швидкими темпами зрос-тали мiжнароднi швестицп американських i захiдноевропейських компанш протягом 1980-1990-х рокiв. У той перюд багато кра!н, що розвивалися, iнiцiювали власнi програми розвитку нащонально! конкурен-тоспроможно! хiмiчноl промисловостi. Ок-рiм Китаю, варто згадати новi iндустрiальнi краши Азп (Сiнгапур, Швденна Корея, Тайвань i Ташанд) i декiлька великих економiк Латинсько! Америки (Аргентина, Бразилiя, Мексика та Венесуела).

Протягом 2000-х роюв головним грав-цем на свiтових ринках нафтохiмil став Бли-зький Схщ, а розвитку хiмiчного виробниц-тва США заважали надвисокi витрати. Од-нак до 2010 р. видобуток сланцевого газу в Пiвнiчнiй Америщ спричинив значнi змiни в собiвартостi виробництва, що дозволило США i Канадi в минулому десятилiттi

залучити великi iнвестицiйнi ресурси для розширення потужностей.

За останш двадцять роюв (2001-2020) обсяги св^ових продaжiв xiMi4HOi продукци зросли в 2,25 раза (рис. 1). Пшове зна-чення було досягнуто у 2013 р. - понад 5,1 трлн дол., але в подальшому св^овий пока-зник зменшився i стабшзувався на рiвнi 3,7-4,2 трлн дол. Вагоме зростання (на 24%) вщбулося лише у 2021 р. на rai постпанде-мiйного вiдновлення ринюв.

Основний прирiст виробництва вщбу-вався за рахунок Азiaтсько-Тихоокеaнсь-кого регюну: за два десятилiття його частка зросла з 28,6 до 54,6%. Китай мае найбь льшу у свт хiмiчну промисловiсть iз рiч-ним обсягом продaжiв понад 1,5 трлн дол., або 44,6% св^ового показника (2021 р.). Його продaжi е бшьшими, нiж у наступних дев'яти кра1'нах з ТОП-10 разом (рис. 2).

Почaтковi ключовi чиннику успiху промислово! полiтики Китаю полягали в за-лученнi прямих шоземних iнвестицiй, за-стосувaннi передових шоземних технологш та урядовiй пiдтримцi державних компанш. Сьогодш негативний вплив на стабшьний розвиток китайського хiмiчного виробництва можуть чинити тaкi фактори, як зроста-ючi витрати на робочу силу, нaявнiсть над-лишкових потужностей, висока зaлежнiсть вiд iмпортноl сировини, посилення еколоп-чних вимог i геополiтикa.

Основною продукцiею китайських х> мiчних виробництв залишаються бaзовi хь мiкaти, включаючи добрива, етилен, пропилен, бензол. Останшм часом збшьшилося виробництво полiмерних мaтерiaлiв i синте-тичних волокон. Перспективи формування смaрт-сегментiв хiмiчноl шдустри пов'язаш зi створенням iнновaцiйних хiмiчних мате-рiaлiв для високотехнологiчних секторiв економжи в рамках нaцiонaльного стратеп-чного плану Made in China 2025.

1 Statista. Chemical industry (2022). URL: https://www.statista.com/

-Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry

6000

5000

H 4000 о

4 3000 fp

5 2000 1000

ниш

0000000000000000000

CNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCN

I Швтчна Америка £вропа

I Африка та Середнiй Сх1д

I Латинська Америка I Пострадянський регiон | Азiйсько-Тихоокеанський регiон

Рисунок 1 - Динамика та структура обсяНв свггових продажчв \1м1кат1в

Джерело: складено та розраховано за даними American Chemistry Council та порталу Statista.

0

Тайвань 1,9%

femi

Бельпя 1,9% 19,7%

1спашя 1,9%

Франщя

2,2%

Iндiя

2,7%

Швденна Корея 2,9%

Японiя 4,1%

Шмеччина 5,8%

Китай 44,6%

Рисунок 2 - ТОП-10 виробникчв cbîtoboï xiMÎ4HOÏ промисловостi

Джерело: складено та розраховано за даними (CEFIC, 2022).

Найбшьшими за обсягами продаж1в х1м1кат1в компашями Аз1атсько-Тихоокеан-ського регюну нараз1 е китайсью Sinopec (2 позищя в рейтингу Global TOP-50), Petro-China (13), Hengli Petrochemical (15), Wan-hua Chemical (29), тайванська Formosa Plastics (6), твденнокорейська LG Chem (7), японсью Mitsubishi Chemical (8), Sumitomo Chemical (16), Toray Industries (17), Shin-Etsu Chemical (18), шдшська Reliance Industries (20).

Свропа е другим за обсягами регюном св1ту з часткою х1м1чного ринку 18,5% (у тому числ1 14,4% - краши СС-27). У другш половиш минулого десятил1ття европейська х1м1чна промисловють вступила у стадш стагнаци через зршшть ринюв, старшня на-селення, висок витрати на робочу силу, ре-гуляторне та податкове навантаження, до яких зараз додаеться значний тиск високих цш на енергоноси.

Для х1м1чно! вдустри GC характерна висока концентращя: бшьше 70% х1м1чного

виробництвa розмщено y 5 крaïнax: Н1меч-чин1, Фрaнцiï, Iтaлiï, Нiдерлaндax тa Iспaнiï. До Global TOP-50 вxодять нiмецькi компя-mï BASF (1 позищя), Evonik Industries (19), Covestro (21), Bayer (27), фрaнцyзькa Air Liquide (12), голлaндськa Shell Chemicals (22), норвезькя Yara (23), швейцярськя Syn-genta (26), бельгiйськa Solvay (28). До лщи-рyючоï десятки св^овж виро6ник1в вxо-дять бритянсью Ineos (4) тa Linde (9).

У структур! продaжiв eвропейськиx xiмiкaтiв перевaжae бaзовa xiмiя (60,4%), яга включae нaфтоxiмiкaти (25,4%), пол1-мери (21,3%) тa продукти неоргaнiчноï xiмiï (13,7%). Спец1гльн1 xiмiкaти (фaрби, зaсоби зaxистy рослин, бaрвники, п1гменти, кле", еф1рн1 олiï тa 1нш1 допом1жш зaсоби для промисловост1) стaновлять 27,2% вщ зягя-льного обсягу продaжiв xiмiкaтiв у GC, a

споживч1 xiмiкaти (мило, миюч1 зaсоби, трфумер1я тa косметикa) - 12,4%.

Зниження конкурентоспроможност1 нa ринкax бaгaтотоннaжного бaзового xiмi-чного виробництвa (через висок1 ц1ни нa енергосировинн1 ресурси) eвропейськi ви-робники нaмaгaються компенсyвaти дивер-сифiкaцieю i пр1оритетним розвитком скля-дниx нayкоeмниx виробництв у традигм1 стглого розвитку. Розвинутою e eвропей-ськa мережa xiмiчниx клaстерiв, як1 сформу-вялися в рiзниx трaдицiйниx тa шновяцш-ниx секторax гялуз1, a тaкож нa зaсaдax м1ж-секторaльноï колaборaцiï (Шевцовa, 2020).

Gвропейський рег1он e л1дером у м1ж-нaроднiй торг1вл1 xiмiкaтaми (рис. 3). Понад 90% aктивного торгового бaлaнсy GC-27 стaновлять споживчa xiмiя тa спещяльш xi-мiкaти (CEFIC, 2022).

Азштсько-Тиxоокеaнський рег1он

37,5%

Експорт

П1вн1чня Америкя 10,7%

Африта тя

Оереднш Cxw

7,4%

Пострядянський

репон

1,8%

Лятинськя Америкя 1,9%

1мпорт

Азштсько-Тиxоокеaнський рег1он 35,7%

Африта тя Оередиш Cx1д 6,9% i

Пострядянський репон 1,7%

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Шаниня Америкa 11,3%

Лaтинськa Америкa 4,4%

Gвропa 40,0%

Рисунок 3 - Структура мiжнародноï торгiвлi xiмiкатами

Джерелй: склaдено тя розрaxовaно зя дaними (ACC, 2022).

Уповшьнення xÎMÎ4Horo виробництва у Пiвденнiй Америщ, починаючи з 2014 р., спричинило падiння ïï частки у св^ових продажах з 29,2 до 14,6%, у тому чи^ США - з 26,0 до 12,7%. У 2021 р. обсяги продажу хiмiчноï продукцп у США стано-вили 517 млрд дол., у тому чи^ базовi xi-мiкати - 58,5%, спещальна xiмiя - 17,7, аг-роxiмiкати - 7,0, споживчi xiмiкати - 16,8%. До Global T0P-50 входить 10 xiмiчниx ком-панiй 3i США, зокрема Dow (3 позищя), LyondellBasell Industries (10), ExxonMobil Chemical (11), DuPont (14), а також канад-ська Nutrien (46).

Зовнiшня торгiвля xiмiкатами у США мае додатне сальдо - 24,8 млрд дол. Найбь льшими статтями експортних поставок е на-фтоxiмiя i промiжнi продукти, полiмери та спецiальна xiмiя.

За прогнозами експерив глобального xiмiчного ринку, тсля його вiдчутного па-дiння у 2019-2020 рр. i швидкого вщнов-лення у 2021 р. найближчими роками вщбу-ватиметься нерiвномiрне по регюнах зрос-тання xiмiчного виробництва (табл. 1): лще-рами залишатимуться Азiатсько-Тиxоокеа-нський регiон, Африка та Середнш Сxiд, а Пiвнiчна Америка i Свропа демонструвати-муть дуже слабку динамiку.

Регюн 2022 2023 2024 2025 Середньорiчний за перюд

Ившчна Америка 2,7 1,9 1,7 1,5 1,9

Латинська Америка 3,2 2,6 2,5 2,5 2,7

Свропа 1,6 1,3 1 1 1,2

Пострадянський регюн 3,5 3,5 2,6 2,4 3,0

Африка та Середнш Схвд 3,1 3,1 3,2 3,3 3,2

Азiатсько-Тиxоокеанський регiон 3,3 3,3 3,3 3,2 3,3

Таблиця 1 - Прогноз щор1чного зростання св1тового х1м1чного виробництва по рег1онах, %

Джерело: складено та розраховано за даними (Fernandez, 2022).

Важливим iндикатором розвитку xîmî-чного сектору е частка xîmÎ4hoï галузi у про-мисловому виробництвi. Данi табл. 2 свщ-чать, що в бiльшостi проаналiзованих краïн свiту частка хiмiкатiв у доданш вартостi промисловостi становить понад 10% i мае тенденцiю до зростання (для порiвняння: за цими ж даними показник Украши у 20132020 рр. становив 6-9,5%).

Що стосуеться довгострокових про-гнозiв розвитку хiмiчного бiзнесу, то фах> вцi мiжнародноï консалтинговоï компанiï Roland Berger (Roland Berger, 2015) акцен-тують увагу на трьох кшькюних орiентирах до 2035 р.:

1) 5,6 трлн евро - рiчний дохщ, який свiтова хiмiчна промисловiсть може отри-мувати, якщо темпи зростання у вах основ-них сегментах ринку перевищуватимуть те-мпи зростання ВВП;

2) 13% - частка св^ового ринку, до яко1 скоротяться хiмiчнi ринки Свропи, що спричинить проблеми на внутрiшньому ринку хiмiкатiв;

3) 56% - сума, на яку з 2008 р. зрос-туть регуляторнi норми £С для хiмiчноi промисловостi, що призведе до збiльшення витрат у Сврот та створення нерiвних мiж-народних умов.

За розрахунками експертiв Свропей-ськоi ради хiмiчноi промисловостi (СЕКТС, 2022), до 2030 р. свiтовi продажi х1мжатв зростуть на 77% (з 3,5 до 6,2 трлн евро) при збшьшенш частки Китаю до 48,6%, Швшч-ноi Америки - до 14,2% за рахунок падiння питомоi ваги СС-27 до 10,5%.

Бшьш довгостроковий прогноз фахiв-цiв цiеi ж органiзацii (СЕБ1С, 2019) грунту-еться на комплексному баченнi майбутнього Свропи та 11 хiмiчноi промисловост у 2050 р. Це бачення формуеться з 8 складових:

Taблиця 2 - Частка xiMiKaTiB у доданш BapTOCTi промисловосТ за окремими краУнами

CBiTy, %

Kparna 1990 2000 2010 2020

Aвcтpaлiя 7 8 9 9

Aвcтpiя 7 7 8 8

Apгeнтинa 12 15 11 И

Бpaзилiя 19 12 10 15

Бeльгiя И 20 И SS

Beликa Бpитaнiя 11 10 И 9

Iзpaïль 9 10 22 н/д

!цщя 14 21 15 19

Iндoнeзiя 9 11 14 11

Icпaнiя 10 10 11 12

Iтaлiя 7 8 9 9

Кaнaдa 11 8 9 10

Кaтap 28 21 22 57

Китaй И 12 11 11

Кyвeйт S S 10 2S

Мaлaйзiя 11 8 12 9

Мeкcикa 18 15 11 8

Нiдepлaнди 16 14 17 15

Нiмeччинa н/д 10 11 11

Пaкиcтaн 15 17 15 16

Пiвдeннa Кopeя 9 10 7 11

Пoльщa 7 8 8 6

Cayдiвcькa Apaвiя н/д 42 25 29

Ciнгaпyp 10 14 22 18

COA 12 12 16 17

Typeччинa 10 10 8 9

Фpaнцiя 14 12 И 15

Фiлiппiни 12 10 7 6

Чexiя нд 7 6 5

Швeйцapiя нд 16 24 28

Швeцiя 7 9 5 И

Япoнiя 10 10 12 11

Джepeлo: cклaдeнo нa ocнoвi дaниx World bank.

1. Гeonoлiтuка. Св^ cтaе зaмoжнiшим i cклaднiшим, i3 фрaгмeнтoвaним i нecтaбi-льним гeoпoлiтичним ceрeдoвищeм. Eno6a-льнi тoргoвeльнi пoтoки cyттевo змшю-ютьcя як yнacлiдoк тexнoлoгiчнoгo рoзви-тку, тaк i чeрeз yce бшьшу iзoльoвaнicть pe-гioнaльнoï гол^ики. Китaй тa Iндiя пepeтвo-pюютьcя нa пpoвiднi eкoнoмiки cвiтy, a Аф-pикa cтaе вaжливим рингам.

2. EKoHoMiKa. Gвpoпa пociдaе cвoе ocoбливe, aлe кoнкypeнтocпpoмoжнe мicцe

в глoбaльнiй eкoнoмiцi. Зpocтaння дoxoдiв евpoпeйcькoï xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi щo-poRy випepeджaе евpoпeйcький ВВП. Bap-тicть евpoпeйcькoгo xiмiчнoгo виpoбництвa зpocтaе зaвдяки cne^ani3a^ï тa зocepeджe-нocтi нa цифpoвiзaцiï.

Э. Циркуляртсть. Gвpoпeйcькa era-шм^ cтaе циpкyляpнoю, a xiмiчнa шдуст-piя пepeбyвaе в цeнтpi щех' eвoлюцiï, висту-пaючи вoднoчac як виpoбник пpoдyкцiï, яку цiнyе cycпiльcтвo, i як лiдep y nepepo6^

вiдходiв. Виршено питання пластикового смiття в довкшш.

4. Кл1мат. Змiни ^мату продовжу-ють перетворювати нашу планету. Свропей-ське суспiльство наближаеться до досяг-нення нульового викиду парникових газiв. Первинний викопний вуглець використову-еться вибiрково та продуктивно. Свропей-ська хiмiчна промисловiсть досягае знач-ного скорочення власних викидiв парникових газiв та адаптуеться до змши клiмату.

5. Навколишне середовище. Свропейщ ставлять захист здоров'я людини та до-вкiлля на вершину поличного порядку денного. Розроблено глобальш стандарти сталого розвитку. Хiмiчна промисловшть Свропи визнана як незамiнний постачаль-ник безпечних, сталих та шновацшних р> шень для суспiльства, а також як надшний партнер i привабливий роботодавець.

6. Промисловгсть. Свропейська про-мисловiсть стае бiльш штегрованою та такою, що ствпрацюе в мережi енергетики, палива, стал^ хiмiкатiв i переробки вщхо-дiв. Зазначена взаемозалежнiсть змiцнюе конкурентнi переваги европейсько! хiмiчноi iндустрii i посилюе И роль у системi транс-формацii европейськох' промисловостi зага-лом.

7. Цифров1защя. Цифровiзацiя повш-стю змшюе способи працi, спiлкування, iнновацiй, виробництва i споживання та за-безпечуе безпрецедентну прозорiсть у лан-цюгах доданоi вартостi. Свропа приймае цифровiзацiю i четверту промислову рево-люцш та вкладае значнi кошти у STEM-освiту.

8. Щл1 сталого розвитку. Цш Оргаш-зацii Об'еднаних Нацiй щодо сталого розвитку та 1х наступнi варiанти становлять основу европейських бiзнес-моделей. Вони вщкривають новi можливостi для бiзнесу зi збiльшенням частки ринку для тих, хто про-понуе ршення у сферi ЦСР. Свропейська хiмiчна промисловiсть здiйснюе свiй внесок у справедливий перехiд до бiльшоi економ> чно1, екологiчноi та соцiальноi стшкост не лише в Свропi, але й у всьому свiтi.

Анал1з поточного стану х1м1чно1 промисловосп УкраУни

Хiмiчна промисловiсть Украiни е складним багатосекторальним комплексом iз широкою продуктовою диверсифжоваш-стю. У 2020 р. до и складу входило 3871 дь юче пщприемство, у тому числi з виробництва промислових газiв - 78, барвниюв i пi-гментiв - 16, добрив i азотних сполук - 227, первинних пластмас - 94, синтетичного каучуку в первинних формах - 3, шших осно-вних неорганiчних хiмiкатiв - 75, шших ос-новних оргашчних хiмiкатiв - 179, пестици-дiв та iншоi агрохiмiчноi продукцii - 74, ла-кофарбових матерiалiв - 229, мила та мий-них засобiв, засобiв для чищення та полiру-вання - 188, парфумних i косметичних засо-бiв - 163, вибухових речовин - 14, клеiв -29, ефiрних олш - 8, хiмiчних волокон - 21, гумових виробiв - 242, пластмасових виро-бiв - 1953, Шшо! хiмiчноi продукцii - 278. На тдприемствах галузi працювало 115,4 тис. оаб. Обсяг вироблених хiмiкатiв стано-вив 145,2 млрд грн, додана вартiсть за ви-тратами виробництва - 43,0 млрд грн.

Динамжа хiмiчного виробництва впродовж останшх двадцяти рокiв (рис. 4) свщчить про циклiчний характер розвитку галузi пiд впливом системних i ситуативних чинникiв. Пiдвищувальна динамiка спосте-риалася у 2001-2004 рр. (подолання наслщ-кiв трансформацiйноi кризи 1990-х роюв, сприятлива ринкова кон'юнктура, нарощу-вання виробничих потужностей та iншi екс-тенсивнi чинники), 2010-2011 рр. (посткри-зове вiдновлення пiсля св^ово! фiнансово-економiчноi кризи, сприятлива ситуащя на товарних i ресурсних ринках), 2016-2019 рр. (часткове вщновлення тсля обвального па-дiння 2013-2015 рр., спричиненого сукупнi-стю руйнiвних чинниюв економiчного, рин-кового та суспшьно-пол^ичного характеру). Але загалом вщбувалося вiдставання темпiв зростання виробництва i реалiзацii хiмiчноi продукцii порiвняно з вщповщ-ними iндикаторами по промисловост, що обумовило поступове падiння частки хiмi-катiв у промисловостi нижче 5% (рис. 5).

120 100 80

0х

60 40 20 0

1 <м 3 4 5 6 7 8 о\ 0 1 2 3 4 5 6 7 8 о\ 0

0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

2 <М 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

_п

П

П

П

п

п

_п

п

□ Виробництво хiмiчних речовин i х1м1чно! продукци

□ Виробництво гумових та пластмасових виробiв

Рисунок 4 - 1ндекси промнслового виробництва в \1м1чн1й промисловостi УкраУнн

Джерело: складено за даними Державно! служби статистики Укра!ни.

140 120 100

н

нгр 80

д

лр 60 40 20 0

о.

-Сг

■ ■

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

■о-

пП

гч сп 000 000 222

-о—о*

-о-

■•С^з—о-

■ее

■сг

тг

-а

00 00 22

6 0 0 2

г-

0 0 2

00 С^ 00 00 22

0

<м

00 22

0 2

ГО

00 22

0 2

о

о

о

о

г- оо с^ о 10 10 10 20

2222

8 7 6 5 4 3 2 1 0

| I Обсяг реал1заци х1м1чно! продукци, млрд грн О Частка х1м1чно! продукци у промисловосп, %

Рисунок 5 - Динамика реалпаци \iMi4H0i продукцiУ в УкраУнi

Джерело: складено за даними Державно! служби статистики Укра!ни.

Особлив1стю розвитку галузевого товарного виробництва е р1зноспрямована ди-нам1ка за окремими секторами п1д впливом сезонности кон'юнктурних 1 макроеконом1-чних чинник1в. Так, протягом 2016-2020 рр. виробництву х1м1чних речовин 1 х1м1чно! продукци так 1 не вдалося повшстю в1дно-витися до докризового р1вня: розрахований

кумулятивний 1ндекс промислово1 продукци за 2013-2020 рр. у зазначеному сектор! становив 0,819, у тому числ! по основнш х1-м11 - 0,711. Сл1д зауважити, що кризов! явища, спричинен1 пaндемiею COVID-19, практично не позначилися на функц1ону-вaнн1 базового х1м1чного виробництва, яке у 2020 р. зросло на 5,1%, а в с1чн1-червн1

- Економжа промисловостi Есопоту о/Industry

Ф Е

2021 р. - на 7,8% (для порiвняння: аналоп-чш показники в цшому по промисловостi Украiни становлять -4,5% та 2,8% вщпо-вщно). Гальмування сектору у другiй половит 2021 р. було вже пов'язане зi стрiмким зростанням щн на енергетику.

1ншу динамiку демонструе виробниц-тво гумових i пластмасових виробiв. Воно зазнало порiвняно меншого скорочення за пiдсумками 2013-2015 рр. i впевнено вщно-вилося впродовж наступних трьох рокiв. Кумулятивний шдекс промислово! продук-цii в цьому секторi за 2013-2020 рр. стано-вив 1,036. А вже у 2021 р. локомотивом зро-стання валових показникiв сектору стало збшьшення виробництва гумових виробiв на 16,4%.

Одним iз головних довгострокових трендiв розвитку нацiональноi хiмiчноi га-лузi е скорочення частки великотоннажних ресурсоемних базових виробництв. Упро-довж тривалого часу вони формували основу виробничого й експортного потенщ-алу укра!'нсько! хiмii. У 2000-х роках таю структуроутворювальш пiдприемства, як ПАТ «Одеський припортовий завод», ПАТ «Концерн Стирол» (м. Горлiвка), ПрАТ «Северодонецьке об'еднання Азот», ПАТ

«Азот» (м. Черкаси), ПАТ «ДншроАзот», ПАТ «Рiвнеазот», ПАТ «Сумихiмпром», ТОВ «Карпатнафтохiм», ПрАТ «Росава», ПрАТ «Кримський ТИТАН», ПАТ «Крим-ський содовий завод», разом забезпечували до двох третин галузевого доходу.

Але з часом у цьому сегмент нарос-тали та поглиблювалися системнi проблеми: неухильне зростання щн на матерiали та ене-ргосировинш ресурси (насамперед, природ-ний газ), нестабшьшсть !х постачання, обме-жена енергоефектившсть застарiлих техно-логiй, попршення ринкових умов збуту, не-обгрунтований iмпорт, надмiрний ступiнь монополiзацii сектору та тривале викорис-тання офшорних схем, у яких вiтчизняне ви-робництво вiдiгравало роль центру витрат i збиткiв. Унаслiдок деструктивного впливу зазначених чинникiв, а також через факти-чну втрату декiлькох стратепчних активiв на окупованих територiях i руйнування важли-вих товарних ланцюпв виробництво ключо-вих азотних продукпв поступово зменши-лося у 5 разiв (рис. 6). Певний стрибок у 2019-2020 рр. пов'язаний зi значним зростанням цiн на продовольчих ринках i вiдпо-вщним збiльшенням платоспроможного по-питу з боку аграрив Украiни.

6000

о «

н

^^^^^^^^^^ооооооооооооооооооооо

0

О Ам1ак синтетичний О Мшеральш добрива

Рисунок 6 - Динамика виробництва основноУ продукцй' азотного сегменту

Джерело: складено за даними Державно! служби статистики Укра!'ни.

Ще одним наслiдком тривалоi кризи в у структурi украiнського експорту товарiв азотному сегментi стало значне падшня екс- (рис. 7). портних поставок хiмiкатiв та !'хньо!' частки

7000 6000 . 5000 § 4000 * 3000 ^ 2000 1000 0

*»—

ж

о

-«Г

о

о

о

о

0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 00000000000000000000 22222222222222222222

12 10 8 6 4 2 0

| I Експорт х1м1чно! продукци, млн дол. О Частка х1м1чно! продукци у товарному експорп, %

Рисунок 7 - Динамика експорту хiмiчноl продукцн

Джерело: складено за даними Державно! служби статистики Укра!ни.

1нший негативний тренд - зростання неконтрольованого !мпорту за багатьма то-варними позищями. У 2021 р. Укра!на !мпо-ртувала х1м1чну продукцш на 11,5 млрд дол. (без урахування фармацевтики). Критично високою е залежшсть в1тчизняних ви-робництв вщ !мпортно! х!м1чно! сировини.

Велике значення з точки зору забезпе-чення продовольчо! безпеки та розвитку по-тенщалу аграрного сектору мають питання подолання залежност вщ !мпорту мшераль-них добрив I створення умов для актив1заци

2500

2000

ч о 1500

д

н

л 2 1000

500

0

власного виробництва. Добрива як одна з найбшьш значущих статей експорту в ми-нулому (близько 2 млрд дол. щор1чно у 2008 р. I 2011-2012 рр.), починаючи з 2015 р. стала статтею з вщ'емним зовшшньотор-говельним сальдо (рис. 8). I якщо у 20172019 рр. оплата !мпортних контрактв щодо мшеральних добрив щор1чно потребувала близько 1 млрд дол., то у 2021 р. цей показ-ник перевищив 1,7 млрд дол.

ООООООООО^н^н^н^н^н^н^н^н^н

ОООООООООООООООООО гчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгч

□ Експорт □ 1мпорт

Рисунок 8 - Динамика зовшшньо!* торгiвлi мiнеральними добривами

Джерело: складено за даними Державно! служби статистики Укра!ни.

У цшому можна констатувати, що за останш два десятил1ття масштаби х!м1чно!

галуз1 Укра!ни (скориговаш з урахуванням шфляцшно! компоненти) суттево

cкopoтилиcя, a y виpoбничoмy й erarop^ нoмy пoтeнцiaлi вiдбyлиcя cтpyктypнi зpy-шeння piзнoгo нaпpямy i xapa^repy. У ган-тeкcтi дaнoгo дocлiджeння дoцiльнo виoкpe-мити дeкiлькa взaeмoпoв'язaниx ocoбливoc-тeй cyчacнoгo poзвиткy гглуз^ якi (зa вщго-вiдниx yмoв i стимулюючих впливiв) мo-жуть cтaти ocнoвoю для ïï устшш! мoдep-нiзaцiï в дoвгocтpoкoвoмy пepioдi.

Пo-пepшe, виявлeнa тeндeнцiя œopo-чeння чacтки бaзoвиx xiмiчниx виpoбництв (paннi cтaдiï глoбaльнoгo лaнцюгa xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi) вoднoчac oзнaчae гоглиб-лeння piвня дивepcифiкaцiï виpoбництвa тa збiльшeння 4aCT^ xiмiкaтiв iз виcoкoю дo-дaнoю вapтicтю (зaвepшaльнi cтaдiï ^o^^ тових лaнцюгiв). Тaкa пpoдyкцiя здeбiль-шoгo зopieнтoвaнa нa внyтpiшнi ceгмeнти yCTaneTOro cпoживчoгo пoпитy (милo тa мийш зacoби, зacoби для чищeння тa голь pyвaння, пapфyмнi тa кocмeтичнi зacoби, лaкoфapбoвa пpoдyкцiя, гyмoвi тa плacтмa-coвi виpoби), щo зaбeзпeчye бiльшy стш-кicть виpoбництвa у кpизoвиx yмoвax тa ш-тeнцiaл виcoкoмapжинaльнoгo збуту в ropi-oди eкoнoмiчнoгo зpocтaння.

Пo-дpyгe, cлiд шгодитися з вистов-кaми eкcпepтiв гaлyзi (Кoвeня, 2022b), щo нa cyчacнoмy eтaпi xiмiчнy пpoмиcлoвicть Укpaïни вжe нe cлiд poзглядaти як cиpoвин-ний ceктop. 3a piвнeм тexнoлoгiчнocтi ^pe-вaжнoï бiльшocтi xiмiчниx виpoбництв ïï мoжнa ввaжaти виcoкoтexнoлoгiчнoю, зi знaчним пoтeнцiaлoм пoдoвжeння пpoдyк-тових лaнцюгiв i пepexoдy нa вищi тexнoлo-гiчнi уклади. Вapтo дoдaти, щo знaчнa 4ac-тинa ceгмeнтiв xiмiчнoï гaлyзi тpaдицiйнo мae вишкий piвeнь aвтoмaтизaцiï виpoбни-цтвa з вщговщними кoмпeтeнцiями ^pco-талу.

Пo-тpeтe, змiни в iнcтитyцiйнiй CTpy-ктypi гaлyзi вiдбyвaютьcя нe нa rapara вe-ликих пiдпpиeмcтв, якi зa вciмa фiнaнcoвo-eкoнoмiчними пoкaзникaми шстутються клacтepy cepeднix пiдпpиeмcтв. Уce ocтaннe дecятилiття (зa виключeнням 2019 p.) CTpy-ктypoyтвopюючi пiдпpиeмcтвa мaють вe-лику сукупну збиткoвicть (пoнaд 19,4 млpд гpн у 2020 p.), a !хня iннoвaцiйнo-iнвecти-

цiйнa дiяльнicть мae тoчкoвий aдaптивний xapaктep. У той жe 4ac вiдбyвaeтьcя дocить динaмiчний poзвитoк мaлoгo i cepeдньoгo xiмiчнoгo бiзнecy, у тoмy чи^ йoгo iннoвa-цiйнoï cклaдoвoï.

Довгостpоковi фaктоpи i тенденцн pозвитку HimioHa.ibHoï

xÍMÍ4Ho'i np0M^.0B0cri

Для визнaчeння пepcпeктив тацюта-льнoï xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi з ypaxyвaнням ïï пoтoчнoгo cтaнy, тpaeктopiй пoпepeднь-oгo poзвиткy тa ключoвиx глoбaльниx дoв-гocтpoкoвиx фaктopiв i тpeндiв ^oro^-еться кoнцeптyaльний тдхвд, який cxeмaти-чнo зoбpaжeнo та pиc. 9.

Нaйвaжливiшим cиcтeмoyтвopюючим фaктopoм, щo визнaчae дoвгocтpoкoвi тeн-дeнцiï poзвиткy xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi, e ïï вeликe мiжceктopaльнe знaчeння тa yчacть у piзнoмaнiтниx пpoдyктoвиx лaнцюгax. Xi-мiчнa iндycтpiя e пocтaчaльникoм тов^шх мaтepiaлiв, пpoдyктiв i тexнoлoгiй, яю ш-лiпшyють cyчacнe виpoбництвo, услуги тa якicть пoвcякдeннoгo життя.

Мaйжe вci cyчacнi coцiaльнo-eкoнoмi-чнi cфepи oтpимyють кopиcть вiд пpoдyктiв, cтвopeниx зaвдяки xiмiï: coнячнa e^pre-тига бaзyeтьcя нa xiмiï нa ocнoвi кpeмнiю; LED ocвiтлeння мoжe œoporara глoбaль-ний пoпит нa eлeктpoeнepгiю для ocвiтлeн-ня нa 30%; плacтикoвi мaтepiaли тa гepмeти-ки мoжyть cкopoтити дo 50% пpoникнeння зoвнiшньoгo пoвiтpя в cepeднiй будишк, змeншyючи пoтpeби в eнepгiï; бeзпeцi aвтo-мoбiлiв cпpияють yдapocтiйкi бaмпepи iз су-мiшi пoлiкapбoнaтy тa виcoкoмiцнi ^ano-нoвi пoдyшки бeзпeки; лiтieвi бaтapeï вига-pиcтoвyютьcя для живлeння бeзлiчi виpo-бiв - вщ гoдинникiв i лixтapикiв дo eлeктpo-мoбiлiв i вiйcькoвoгo oблaднaння; шиpoкий cпeктp xiмiчниx мaтepiaлiв - вщ фтopпoлi-мepiв i aнтипipeнiв дo cилiкoнiв i пoлiкapбo-татних плacтмac - викopиcтoвyeтьcя у ви-poбництвi eлeктpoнiки; xiмiя пpoпoнye чи-мaлo iннoвaцiйниx piшeнь у вигoтoвлe-ннi зaxиcнoгo cпopяджeння для po6o™, cпopтy тa вiдпoчинкy (плacтикoвi такладки, шoлoми, кacки, oкyляpи тoщo); xiмiчнa

и

ш £

2 'Ен

а ш Я

я и

Цифровiзацiя i розвиток технологш 1ндустри 4.0

Сталий розвиток

ФАКТОРИ

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Системоутворюючий фактор

Велике м1жгалузеее значення х1м1чного виробництва

Довгостроковi фактори

Розвиток технологш СЬетюа^ 4.0

1мперативи ЦСР

ЗАГАЛЬНОГАЛУЗЕВ! ТЕНДЕНЦП

Зовшшнш вимiр Розроблення матерiалiв, продуктiв i технологiчних рiшень у парадигмi 1ндуст-рiя 4.0 Розроблення матерiалiв, продуктiв i технологiчних рiшень у парадигмi сталого розвитку

1 о. а ! т в 5Г5 ¡¡а « '53 Цифровiзацiя хiмiчного ви-робництва та формування хiмiчних смарт-вироб-ництв Екологiзацiя i соцiально вiдповiдальний розвиток хiмiчних виробництв

Трансформащя вартiсних ланцюгiв за участю хiмiчного виробництва на засадах 1ндустри 4.0 та сталого розвитку

33

'Ен

р

е н и с а в е

з у

аг

*

Секторальш чинники

Сучасний стан та структура Наявнiсть власно! або доступно! сировинно-енергетично! бази Мiсце в ланцюгу додано! вартост галузi Перспективи i характеристики попиту

Потенщал iмпорто-замiщення та екс-портний потенцiал Портфель шновацшних розробок Перспективи мiжсекторально! колаборацi!

СЕКТОРАЛЬН1 ТЕНДЕНЦП

Рисунок 9 - Концептуальна схема довгострокових факто|Мв i тенденций розвитку нащ-ональноУ \1м1чноУ промнсловост

Джерело: розроблено автором.

Ф Е

- Економжа промисловостi Есопоту о/Industry

переробка вiдходiв е одним i3 головних на-прямiв збереження довкiлля; xiMira^apMa-цевтичне виробництво вiдiграе надважливу роль у забезпеченш здоров'я людини; на xi-мiю припадае чверть вартост матерiальниx ресурсiв, що використовуються для вигото-влення медичного обладнання та медичних товарiв i три чверт вартостi засобiв для очи-щення й дезшфекцп.

Ще бiльше уваги до позитивно! ролi xiмiчного сектору було привернуто у про-цес глобально! боротьби з COVID-19. У бе-резнi 2020 р. у рамках реагування федерального уряду на загрозу COVID-19 МЫстерс-тво внутршньо! безпеки США визначило xiMi4^ промисловiсть як найважливiшу критичну шфраструктуру, сектор промис-ловостi, який мае виршальне значення для громадського здоров'я, економiчноl та нащ-онально! безпеки (ACC, 2022).

Анал^ичш розрахунки (1щук, Созан-ський, 2019; Ковеня, 2022а) пщтверджують, що в Укра!нi xiмiчна галузь вiдiграе значну роль у мiжгалузевому споживаннi промис-лово! продукци, xiмiкати тiею чи iншою м> рою використовуються всiма видами еконо-мiчно! дiяльностi, i «розвиток xiмiчноl про-мисловостi Укра!ни мае розглядатися не як внутршньогалузевий, а як загальнонащона-льний економiчний вектор i прюритет». Так, за пiдсумками 2021 р. на додаток до промiжного споживання в галузi (26%) мiж-секторальне споживання xiмiчно! продукцi! мало таку структуру: виробництво пластма-сових i гумових виробiв (13%), сшьське го-сподарство (12%), будiвництво (6%), побу-тове споживання (6%), металурпя (5%), охорона здоров'я (5%), транспорт i зв'язок (4%), торгiвля (4%), деревообробна проми-словiсть (3%), енергетика (3%), машинобу-дування (3%).

Конкретне наповнення та напрями прояву зазначеного системоутворюючого фактора залежать вiд сукупного впливу рiз-номанiтниx довгострокових чинникiв, пов'язаних iз теxнологiчним розвитком, де-мографiчними процесами, геопол^ичними зрушеннями, ресурсними обмеженнями, екологiчними вимогами тощо. 1х доцiльно

об'еднати у два глобальних мегатренди, якi найбiльшою мiрою впливають на сучаснi соцiально-економiчнi стратегi!:

1) цифровiзацiя i розвиток теxнологiй четверто! промислово! революцi!;

2) парадигма сталого розвитку.

Зазначенi мегатренди е рушшними

силами iнновацiйниx перетворень у будь-якому промисловому секторi, а отже, стано-влять довгостроковi фактори його розвитку з вiдповiдним галузевим контекстом. У xi-мiчнiй промисловост такими довгостроко-вими факторами е розвиток технологш Xi-мiчно! вдустри 4.0 (Chemicals 4.0, або Chemistry 4.0) та iмперативи ЦСР.

Експерти консалтингово! компанi! Deloitte (Deloitte, 2017) зазначають, що т-сля iндустрiалiзацi! та вугiльно! xiмi! (Chemistry 1.0), появи нафтоxiмil (Chemistry 2.0), поширення глобалiзацi! та спецiалiза-цi! (Chemistry 3.0) галузь увшшла в нову фазу, пов'язану з цифровiзацiею, циркуляр-ною економiкою i сталим розвитком (Chemistry 4.0). Основш вiдмiннi риси нового етапу наведено в табл. 3.

У рамках даного дослщження вияв-лено 30 тенденцiй, яю матимуть ключове значення для xiмiчноl промисловостi Име-ччини до 2030 р. На думку анал^июв, най-бiльший вплив чинитимуть такi тренди, як електромобшьшсть, легкi транспортнi за-соби, редагування геному в медичних цiляx та для високоточно! селекци, персоналiзо-вана медицина, промисловi бютехнологи, цифровiзацiя сiльського господарства. До групи трендiв iз середнiм впливом вщне-сено енергоефективнi будiвлi, бiопластики, генетично модифжоваш рослини, ефектив-нiсть матерiальниx витрат у будiвництвi, новi концепци мобiльностi, електронну систему охорони здоров'я, новi медичнi технологи, адитивне виробництво, змiну вщно-син «постачальник xiмiкатiв - кiнцевий спо-живач». До групи з незначним впливом увшшли модульнi будiвлi, комбшаци мате-рiалiв для пакування, вщновлюваш ресурси, зберiгання/використання вловлюваного ву-глецю, xiмiчнi вiдxоди, мiське фермерство, персоналiзацiя, самолiкування.

Таблиця 3 - Пор1вняльннй аналй Chemistry 3.0 та Chemistry 4.0

Аспект Chemistry 3.0 Chemistry 4.0

Технологи Новi процеси синтезу та виробництва за допомогою бiо- та генних техноло-гiй Цифровiзацiя виробничих процесiв

Сировина Збiльшення використання вщновлю-вано! сировини та природного газу Переробка вуглецевмюних вщхо-дiв, H2 iз вiдновлюваних джерел енерги в поеднанш з CO2 викорис-товуеться для виробництва основ-них хiмiкатiв

Продукти Розширення асортименту продукцп, спецiальна хiмiя, орiентована на i^^-вiдуальнi вимоги кл1ент1в, новi лiки, замiна традицшних матерiалiв хiмiч-ною продукцiею Розширення спектру створення цiнностi: хiмiчний сектор стае пос-тачальником масштабних i сталих ршень для клiентiв i навколиш-нього середовища

Дослщження Тюна спiвпраця мiж фундаменталь-ними дослщженнями в унiверситетах i прикладними дослщженнями в компа-нiях Децентралiзацiя R&D на спожив-чих ринках, використання Big Data, спшьна розробка з клiентами

Корпоративна структура Iнтернацiоналiзацiя торгiвлi та виробництва на зарубiжних майданчиках, спецiалiзацiя та зростання малого й се-реднього бiзнесу, консолщащя через M&A, створення хiмiчних парюв Бшьш гнучка спiвпраця в рамках економiчних мереж, цифровi бiз-нес-моделi та консолщащя

Драйвери тран-сформацiй Глобалiзацiя, европейський внутрш-нiй ринок, зростаюча конкуренцiя з боку газово! хiмп, вплив фiнансових ринкiв на корпоративш стратеги, ко-мерцiалiзацiя Цифрова револющя, сталий розви-ток, захист клiмату, замкненiсть матерiальних циклiв

Джерело: складено за даними (Deloitte, 2017).

Науково-практичну значущiсть також мають результати дослщження потенцiалу пiдвищення ефективностi завдяки цифровь заци залежно вiд конкретного сектору xiMi-чно! промисловостi та функционально! пщ-системи. Так, великотоннажш виробництва нафтохiмi! та базових хiмiкатiв (раннi стадi! ланцюга створення вартост) впроваджують цифровi рiшення переважно для пщви-щення операцiйно! ефективностi (максимь зацi! використання активiв, оптимiзацi! ене-ргоспоживання, забезпечення якостi продукций безпеки та безперервностi виробничих процеав). На завершальних стадiях ланцюга (лакофарбовi матерiали, кле!, герметики, тонка та спещальна хiмiя, засоби захи-сту рослин, споживчi хiмiкати) цифровi те-хнологi! застосовуються для поглиблення взаемоди клieнтiв iз цифровим середови-щем i кастомiзацi! виробництва, тобто

додаткова варткть формуеться завдяки маркетингу, продажам та адмЫструванню. Загалом останнi три функцi! мають найви-щий рiвень очiкуваних ефектв цифровiза-цi! - до 40%, тодi як дослiдження i розро-бки - до 30, лопстика та виробництво - 1520, закупiвлi - лише 5%.

Як зазначено в дослщженнях (Шевцова, 2017; Shevtsova, Maslosh, 2019; Shevt-sova, Shvets, Kasatkina, 2020), лщери св^о-вого хiмiчного бiзнесу активно впроваджують шновацшш розробки Chemicals 4.0. Найпоширешшими напрямами е 3В-друк, точне землеробство, «розумш» транспортнi засоби, бютехнологи та новiтнi матерiали. Наприклад, норвезька компанiя Yara, один iз найбiльших у свiтi виробникiв мшераль-них добрив, у 2018 р. запустила цифровий шструмент Atfarm, який допомагае фермерам визначати потреби культур у поживних

peчoвинax зaлeжнo вiд coнячнoгo cвiтлa, ягаст rpyнтy, peльeфy тa iншиx фaктopiв. Викopиcтoвyючи cyпyтникoвi зoбpaжeння, Atfarm cтвopюe дiaгpaми oптимaльнoгo вта-ceння дoбpив. Цeй iнcтpyмeнт cпpияe тай-швшшш peaлiзaцiï пoтeнцiaлy кyльтyp, дo-звoляe фepмepaм yникaти зaйвиx витpaт, зa-пoбiгae вимивaнню пoживниx peчoвин. 1з мoмeнтy зaпycкy Atfarm пepeвaги цифpo-вoгo тoчнoгo зeмлepoбcтвa вiдчyли гонад 100 тисяч фepмepiв у вcьoмy cвiтi.

Щe oдин мeгaтpeнд cyчacнocтi - CTa-лий poзвитoк - пepeбyвae у цeнтpi yвaги тpaдицiйнoï тa iннoвaцiйнoï дiяльнocтi xiмi-чш! iндycтpiï. У Рaмкoвoмy кepiвництвi iз зeлeнoï тa cтaлoï xiмiï Пpoгpaми ООН з та-вкoлишньoгo cepeдoвищa (UNEP, 2020) ш-знaчeнo 10 ключoвиx пpiopитeтiв у цiй cфepi:

1) мiнiмiзaцiя xiмiчниx нeбeзпeк. Рoз-poблeння xiмiкaтiв iз мiнiмiзoвaними ^6o вiдcyтнiми) нeбeзпeчними влacтивocтями для викopиcтaння в мaтepiaлax, пpoдyктax i виpoбничиx пpoцecax («дoбpoякicнi зa ди-зaйнoм»);

2) yникнeння пoгaниx зaмiн i aльтep-нaтив. Рoзpoблeння бeзпeчниx i стглих гль-тepнaтив xiмiчним peчoвинaм, щo виклига-ють зaнeпoкoeння, зa дoпoмoгoю iннoвaцiй у мaтepiaлax i пpoдyктax, якi нe cтвopюють нeгaтивнi кoмпpoмicи;

3) cтaлi джepeлa pecypciв i cиpoвини. Викopиcтaння eкoлoгiчнo чистих pecypciв, мaтepiaлiв i cиpoвини бeз cтвopeння тагати-вних кoмпpoмiciв;

4) стадий poзвитoк виpoбничиx ^o-гоав. 3acтocyвaння iннoвaцiй «зeлeнoï» тa CTanoï xiмiï для пiдвищeння eфeктивнocтi викopиcтaння pecypciв, зaпoбiгaння зaбpyд-нeнню тa мiнiмiзaцiï вiдxoдiв у пpoмиcлo-вих пpoцecax;

5) стадий poзвитoк пpoдyктiв. 3acTO-cyвaння iннoвaцiй «зeлeнoï» тa cтaлoï xiмiï для cтвopeння eкoлoгiчнo чистих пpoдyктiв i cпoживaння з мiнiмyмoм (aбo з вщсутш-стю) пoтeнцiйнoï xiмiчнoï нeбeзпeки;

6) мiнiмiзaцiя xiмiчниx викидiв i зa-бpyднeння. Змeншeння викидiв xiмiкaтiв пpoтягoм життeвoгo циклу xiмiкaтiв i npo-дукпв;

7) зaбeзпeчeння нeтoкcичнoï ц^ку-ляpнocтi. Викopиcтaння xiмiчниx iннoвaцiй для зaбeзпeчeння нeтoкcичниx зaмкнyтиx мaтepiaльниx пoтoкiв i стадих лaнцюжкiв пocтaвoк, cтвopeння вapтocтi пpoтягoм ycьoгo життeвoгo циклу;

8) мaкcимiзaцiя coцiaльниx вигiд. Уpaxyвaння шщадьних чинникiв, виcoкиx cтaндapтiв eтики, ocвiти тa cпpaвeдливocтi в xiмiчниx iннoвaцiяx;

9) зaxиcт пpaцiвникiв, cпoживaчiв i вpaзливиx вepcтв нaceлeння. Зaxиcт здo-poв'я пpaцiвникiв, cпoживaчiв i вpaзливиx гpyп в oфiцiйнoмy тa нeфopмaльнoмy ce^o-

pax;

10) poзpoблeння prnem для в^ь шeння пpoблeм CTanoro poзвиткy. Фoкycy-вaння нa xiмiчниx iннoвaцiяx для poзв'язaння пpoблeм cycпiльcтвa тa cтaлoгo poзвиткy.

Xiмiчнa пpoмиcлoвicть здiйcнюe тай-бiльший внecoк у тaкi ЦСР:

2 «Пoдoлaння гoлoдy» (виpoбляe мь нepaльнi дoбpивa як джepeлo piзниx шжив-них eлeмeнтiв для pocлин тa зacoби зaxиcтy pocлин вiд нaшecтя шкiдникiв, пoкpaщye виpoбництвo xapчoвиx пpoдyктiв i ганади збуту, пoдoвжye тepмiни пpидaтнocтi xap-чoвиx пpoдyктiв);

3 «Мiцнe здopoв'я i блaгoпoлyччя» (вiдiгpae виpiшaльнy poль у мeдичнiй дiaг-нocтицi тa poзpoблeннi лiкiв, дoзвoляючи людям жити дoвшe тa здopoвiшe, a тaкoж пpoпoнye нoвi piшeння для змeншeння зa-бpyднeння тa йoгo впливу та здopoв'я лю-дини);

6 «Чиcтa вoдa тa нaлeжнi caнiтapнi yмoви» (нoвi xiмiчнi мeтoди oчищeння вoди тa дeшeвшi пpoцecи oпpicнeння с^ияти-муть дocягнeнню зaгaльнoгo дocтyпy дo бeзпeчнoï тa нeдopoгoï питнoï вoди, якicть вoди пoкpaщyвaтимeтьcя зaвдяки впpoвa-джeнню «зeлeниx» тexнoлoгiй i cтpaтeгiй зaпoбiгaння зaбpyднeнню);

7 «Дocтyпнa тa чиcтa eнepгiя» (poзpo-бляe нoвiтнi мaтepiaли тa piшeння для виpo-бництвa вiднoвлювaнoï eнepгiï, включaючи coнячнy i вiтpянy, a тaкoж збepiгaння eнep-ги);

9 «Пpoмиcлoвicть, iннoвaцiï тa iнфpa-cтpyктypa» (пpoeктye i вигoтoвляe iннoвa-

щйш мaтepiaли тa пoкpиття для пiдвищeння cтiйкocтi виpoбничиx пoтyжнocтeй i iнфpa-cтpyктypи);

12 «Вiдпoвiдaльнe cпoживaння i виpo-бництвo» (дoпoмaгae пiдвищити яюсть тa eфeктивнicть виpoбничиx пpoцeciв у бaгa-тьox гнлузях пpoмиcлoвocтi, змeншye вплив cпoживaння пpoтягoм життeвoгo циклу, зa-пoбiгaючи втpaтaм пpoдyктiв i вiдxoдaм, a тaкoж фopмye пepeдyмoви для циpкyляpнoï eкoнoмiки);

13 «Пoм'якшeння нacлiдкiв змiни кл> мaтy» (poзpoбляe мaтepiaли i piшeння для ropexo^ дo низькoвyглeцeвoï eкoнoмiки тa cтвopюe aдaптaцiйний пoтeнцiaл для iншиx yчacникiв лaнцюгiв пocтaвoк у вiдпoвiдь та нacлiдки змiни клiмaтy).

Кopпopaтивнa мeтa кoмпaнiï BASF, лiдepa cвiтoвoгo xiмiчнoгo бiзнeca, e тaкoю: «Ми cтвopюeмo xiмiю для cтaлoгo мaйбyт-rnoro». Анaлiз кopпopaтивниx звiтiв iншиx пpoвiдниx cвiтoвиx xiмiчниx кoмпaнiй дo-звoляe cтвepджyвaти, щo cyчacнi cтpaтeгiï ïx poзвиткy пepeдбaчaють poзpoблeння ^o-гpecивниx мaтepiaлiв, пpoдyктiв i тexнoлo-гш зi зpocтaючим aкцeнтoм нa ЦСР. TO6to йдeтьcя пpo гaлyзeвi пiдxoди дo peaлiзaцiï cинepгiï тpeндiв - poзвиткy тexнoлoгiй чeт-вepтoï пpoмиcлoвoï peвoлюцiï, зoкpeмa ци-фpoвиx, для зaбeзпeчeння cтaлoгo poзвиткy.

Вaжливo вщзтачити, щo вплив o6ox дoвгocтpoкoвиx фaктopiв, якi poзглядa-ються, здiйcнюeтьcя у внyтpiшньoмy тa зo-внiшньoмy вимipax. Пepший пepeдбaчae тpaнcфopмaцiю влacнe xiмiчнoï пpoмиcлo-вocтi, тeндeнцiï дo ïï цифpoвoï тa cмapт-мo-дepнiзaцiï, iмплeмeнтaцiï пpинципiв «зeлe-нoï» xiмiï. Дpyгий вимip oxoплюe шиpoкий cпeктp пoтeнцiaльнoгo внecкy xiмiчнoгo ви-poбництвa в poзвитoк iншиx ceктopiв i лaн-цюгiв дoдaнoï вapтocтi, щo oбyмoвлюe тeн-дeнцiю дo збiльшeння чacтки мaтepiaлiв, пpoдyктiв i тexнoлoгiчниx prnem у пapaди-гмax Iндycтpiï 4.0 тa cтaлoгo poзвиткy.

3 ypaxyвaнням вeликoгo мiжгaлyзe-вoгo знaчeння xiмiчнoï iндycтpiï ^pcra^ тиви ïï дoвгocтpoкoвoгo poзвиткy дoцiльнo шyкaти, oкpiм iншoгo, у мiжгaлyзeвiй сита-pгiï, тац^тй нa cтвopeння нoвиx видiв дь яльнocтi тa iннoвaцiйниx виpoбництв.

oднa ocoбливicть cтpaтeгyвaння гaлyзi пoлягae в тaкoмy. Бaгaтoceктopaль-icть i бaгaтoнoмeнклaтypнicть xiмiчнoï ^o-миcлoвocтi, зтачш ceктopaльнi вiдмiннocтi у тexнiкo-тexнoлoгiчниx, pecypcниx, виpoб-ничих, pинкoвиx, eкoлoгiчниx тa iншиx та-paмeтpax yнeмoжливлюють дocтaтню ганк-peтизaцiю eдиниx гaлyзeвиx тeндeнцiй дoв-гocтpoкoвoгo poзвиткy. Отжe, слщ гoвopити пpo пeвний cпeктp ceктopaльниx тeндeнцiй у зaгaльнiй paмцi тpaнcфopмaцiï вapтicниx лaнцюгiв зa yчacтю xiмiчнoгo виpoбництвa нa зacaдax Iндycтpiï 4.0 тa cтaлoгo poзвиткy.

Виxoдячи iз cyчacнoгo cтaнy тацюта-льнoï xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi тa ïï oкpeмиx ceгмeнтiв, a тaкoж глoбaльниx дoвгocтpoкo-вих тpeндiв, мoжнa oкpecлити дeкiлькa тeн-дeнцiй, щo мaють пoтeнцiaл peaлiзaцiï в Ук-parni:

тpивaтимe poзпoчaтa paнiшe тeндeн-цiя cкopoчeння бaзoвиx xiмiчниx виpoб-ництв, aлe чacтинa з них мaють мoжливocтi пoглиблeння пepepoбки i пoдoвжeння вapтi-сних лaнцюгiв, тoж пpiopитeт нaдaвaти-мeтьcя poзвиткy мaлoтoннaжниx виpoб-ництв дифepeнцiйoвaнoï xiмiчнoï пpoдyкцiï з iннoвaцiйнoю cклaдoвoю тa пoтeнцiaлoм iмпopтoзaмiщeння;

зaвдяки цифpoвим плaтфopмaм poзви-вaтимyтьcя нoвi ган^и пpoдaжy й пoглиб-лювaтимeтьcя взaeмoдiя виpoбникiв cпeцia-льних xiмiкaтiв зi cпoживaчaми, щo cпpия-тимe iндивiдyaлiзaцiï виpoбництвa, гeнepy-вaнню дoдaткoвoï вapтocтi, пpиcкopeнoмy впpoвaджeнню iннoвaцiй i змeншeнню чacy пocтaвoк;

дicтaнe poзвиткy peгioнaльний acпeкт гaлyзeвoгo виpoбництвa, aктивiзyeтьcя фop-мyвaння peгioнaльниx iннoвaцiйниx eкocиc-тeм, зacтocyвaння клacтepниx тexнoлoгiй i cтpaтeгiй cмapт-cпeцiaлiзaцiï з aкцeнтoм нa мiжгaлyзeвy iнтeгpaцiю (зaцiкaвлeнi пapт-нepи xiмiчнoï гaлyзi в piзниx пpoдyктoвиx лaнцюгax зi cтiйким внyтpiшнiм пoпитoм, iнвecтицiйними pecypcaми тa знaчними си-нepгeтичними eфeктaми - ciльcькe гocпo-дapcтвo, xapчoвa iндycтpiя, фapмaцeвтикa, oxopoнa здopoв'я, oбopoннo-пpoмиcлoвий кoмплeкc, мaшинoбyдyвaння, eнepгeтикa, бyдiвництвo);

пoглиблювaтимeтьcя тpeнд eкoлoгiзa-цп хiмiчнoгo виpoбництвa (який paнiшe нe вихoдив зa вyзькi мeжi зaвдaнь yпpoвa-джeння pecypcoзбepiгaючих тeхнoлoгiй, cкopoчeння кiлькocтi джepeл зaбpyднeння, yтилiзaцiï вiдхoдiв тoщo) y нaпpямi дeкap-бoнiзaцiï, збiльшeння виpoбництвa хiмiчних пpoдyктiв нa ocнoвi бioтeхнoлoгiй, тдви-щeння iнших eкoлoгiчних i бeзпeкoвих ято-cтeй як вщшвщь, з oднoгo бoкy, нa пщви-щeння eкoлoгiчнoï кyльтypи cycпiльcтвa, a з iншoгo - жopcткiшi мiжнapoднi тa eвpoпeй-cькi cтaндapти i фicкaльнi iнcтpyмeнти;

eвpoiнтeгpaцiйний вeктop poзвиткy Укpaïни зyмoвлювaтимe пpиcкopeнe poзpo-блeння й iмплeмeнтaцiю зaкoнoдaвчoгo тa нopмaтивнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння в тон-тeкcтi ви^^ння вимoг GC щoдo тeхнiч-шго peгyлювaння виpoбництвa тa oбiгy xi-мiкaтiв.

Вжнавш. Хiмiчнa пpoмиcлoвicть Ук-païни пepeбyвae y дoвгocтpoкoвoмy низхщ-нoмy тpeндi, oбyмoвлeнoмy глибoкoю ^и-зoю тpaдицiйнoï мoдeлi гaлyзeвoгo виpoб-ництвa. Оcтaння rpyнтyeтьcя нa виготов-лeннi бaзoвиx xiмiкaтiв iз низь^ю дoдaнoю вapтicтю, eкcплyaтaцiï зacтapiлoгo вeликo-тoннaжнoгo pecypcoeмнoгo oблaднaння тa вишкш зaлeжнocтi вiд pинкiв cиpoвини, eнepгiï тa тoвapнoï пpoдyкцiï. Iнepцiйний c^rnprn poзвиткy цьoгo ceктopy cпpичинe-ний бaжaнням ключoвиx гpaвцiв збepeгти status quo, бaгaтopiчним зacтocyвaнням cxeм штyчнoï збиткoвocтi й вiдcyтнicтю пpoaктивниx iннoвaцiйнo-iнвecтицiйниx cтpaтeгiй. Пoпpи цe, вiдбyвaeтьcя шм^ний poзвитoк мaлoгo тa cepeдньoгo бiзнecy в ne-вних ceктopax cпoживчиx i cпeцiaльниx xi-мiкaтiв, дивepcифiкaцiя тa пiдвищeння тex-нoлoгiчнoгo piвня виpoбництвa.

Aвтopcький кoнцeптyaльний пiдxiд дo визнaчeння фaктopiв i тeндeнцiй poзвиткy xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi Укpaïни бaзyeтьcя та oбrpyнтyвaннi cиcтeмoyтвopюючoгo фa-ктopa, aнaлiзi ключoвиx глoбaльниx мeгaт-peндiв i ïx впливу як дoвгocтpoкoвиx тацю-нaльниx фaктopiв, ypaxyвaннi внyтpiшньoгo тa зoвнiшньoгo вимipiв тpaнcфopмaцiй, ш-нepгiï тpeндiв i мiжгaлyзeвoï cинepгiï, a тa-кoж нaявнocтi cпeцифiчниx ceктopaльниx

пpiopитeтiв y paмкax зaгaльнoгaлyзeвиx тe-ндeнцiй.

Рyшiйнoю cилoю дoвгocтpoкoвиx тpa-нcфopмaцiй xiмiчнoгo бiзнecy e взaeмoпocи-люючий вплив двox глoбaльниx мeгaтpeн-дiв: poзвиткy тexнoлoгiй Chemicals 4.0 тa peaлiзaцiï iмпepaтивiв ЦСР. Ключoвими opieнтиpaми нoвoï cтaдiï poзвиткy xiмiчнoï гaлyзi Укpaïни мaють cтaти цифpoвiзaцiя, кacтoмiзaцiя, циpкyляpнicть, клiмaтичнa нeйтpaльнicть, pecypcoeфeктивнicть тa мiж-гaлyзeвa iнтeгpaцiя. З ypaxyвaнням зтач-нoгo внecкy xiмiчнoгo виpoбництвa в што-вaцiйний poзвитoк iншиx ceктopiв i лaнцю-пв дoдaнoï вapтocтi в дoвгocтpoкoвiй nepc-пeктивi зaзнaчeнi гaлyзeвi тpeнди зyмoвлю-вaтимe збiльшeння чacтки нoвiтнix мaтepia-лiв, пpoдyктiв i тexнoлoгiчниx prnern y na-paдигмax чeтвepтoï пpoмиcлoвoï peвoлюцiï тa cтaлoгo poзвиткy.

У 2022 p. yнacлiдoк пoвнoмacштaбнoï збpoйнoï aгpeciï РФ пpoти Укpaïни вщбу-лocя pyйнyвaння чacтини виpoбничиx готу-жнocтeй тa iнфpacтpyктypниx oб'eктiв тащ-oнaльнoï xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi, зyпинкa дiяльнocтi бaгaтьox xiмiчниx пiдпpиeмcтв чepeз пiдвищeннi тexнoгeннi pизики, poзip-вaння лaнцюгiв пocтaчaння, виpoбництвa тa збуту, cкopoчeння пoпитy тa iншi мaкpoeкo-нoмiчнi чинники. Hacлiдки пepшиx мicяцiв вшни вжe cвiдчaть npo кaтacтpoфiчнi втpaти у пeвниx ceгмeнтax xiмiчнoï гaлyзi тa знaчнy тpaнcфopмaцiю ïï пicлявoeннoгo лaндшaфтy.

Biднoвлeння xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi Укpaïни мae вiдбyвaтиcя вжe нa товт cтpy-ктypнo-тexнoлoгiчнiй ocнoвi, з ypaxyвaнням ключoвиx глoбaльниx дoвгocтpoкoвиx фaк-тopiв i тpeндiв. Toж peзyльтaти дaнoï poбoти дoцiльнo poзглядaти як нayкoвo-aнaлiтичнy бaзy для пoдaльшиx дocлiджeнь щoдo cтpy-ктypнoгo peфopмyвaння гaлyзi тa poзpoб-лeння кoнцeпцiï ïï пicлявoeннoï poзбyдoви.

Лiтeрaтурa

Aмoшa О. I., Шeвцoвa Г. З., Швeць H. В. (2019). Пepeдyмoви cмapт-cпeцiaлiзaцiï Дoнeцькo-Пpиднiпpoвcькoгo мaкpopeгi-oнy нa ocнoвi poзвиткy xiмiчнoгo виpoб-ництвa. E^HoMirn npoMu^oeocmi. № 3.

С. 5-33. DOI: 10.15407/econindustry2019. 03.005

Бyлaтoвa О. В. (2015). Тpaнcфopмaцiя св^-вoгo pинкy в yмoвax глoбaльниx зpy-шeнь: бaзoвi пepeдyмoви для poзвиткy xi-мiчнoï пpoмиcлoвocтi. HayKoem eicHuK Ужгopoдcькoгo нaцioнaльнoгo yHieepcu-тету. Сepiя: Miжнapoднi eкoнoмiчнi вщ-шсини тa cвiтoвe гocпoдapcтвo. Вип. 3. С. 46-50.

Виклики тa пepcпeктиви poзвиткy xiмiчниx виpoбництв у peгioнax Укpaïни. Рeд. С. О. Iщyк. HAH Укpaïни. ДУ «Iнcтитyт peгioнaльниx дocлiджeнь iмeнi M. I. Дo-лiшньoгo HAH Укpaïни». Львiв. 2018. 91 с.

Вишнeвcький В. П., Вieцькa О. В., Вieць-кий О. А., Вopгaч О. А., Гapкyшeнкo О.M., Дaciв А. Ф., Зaнiздpa M. Ю., Збapaзcь-кa Л. О. тa ш. (2019). Смapт-пpoмиcлo-вicть: нaпpями cтaнoвлeння, пpoблeми i piшeння. В. П. Вишжвський (зaг. peд.). Киïв: ШП HAH Укpaïни. 464 c.

Дepкaч Т. (2020). Рoль xiмiчнoï пpoмиcлo-вocтi в eкoнoмiцi Укpaïни. Екoнoмiчнuй чaconuc Схiднoeвponейcькoгo нацюналь-нoгo yHieepeumemy iменi Лес Укpaïнкu. № 1 (21). С. 49-63. DOI: 10.29038/ 2411-4014-2020-01-49-63.

!щук С. О., ^a^w^ Л. Й. (2019). Виклики тa пepcпeктиви poзвиткy xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi Укpaïни. Е^шмжа npoмucлoвocтi. № 1. С. 65-81. DOI: 10.15407/econindustry2019.01.065

Кaнюкa I. В. (2017). Iндycтpiaльнi пapки в Укpaïнi: бeз шюзш. Хiмiчнa npoмucлo-вкть Укpaïнu. № 1. С. 3-11.

^вадь Л. П. (2018). Клacтepизaцiя peгioнiв Укpaïни зa пoтeнцiaлoм poзвиткy xiмiч-TOÏ пpoмиcлoвocтi. Сoцiaльнo-екoнoмiчнi npoблемu cyчacнoгo nep^y Укpaïнu. Вип. 5. С. 37-43.

Кoвeня Т. В. (2022a). Хiмiчнa пpoмиcлo-вicть тa xiмiчний pинoк Укpaïни у 2021 poцi: фaкти, oцiнкa cтaнy, тeндeнцiï, ^o-гтоз. Чepкacький HДIТЕХ[M. 69 с.

Кoвeня Т. В. (2022b). Aнaлiтичнa oujma ситу-aцiï в xiмiчнiй пpoмиcлoвocтi Укpaïни в 2022 p. Maкpoeкoнoмiчний тa ceOTopan^ ний зpiзи. Чepкacький HДIТЕХ[M. 29 с.

Macлoш О. (2017). Сyчacнi питaння cтpaтe-пчшго poзвиткy лaкoфapбoвoгo виpoб-ництвa в Укpaïнi. Екoнoмiчнuй в^тк Дoнбacy. № 1. С. 101-105. Пoкpoвcькa H. M. (2021). Aктyaльнi тeндeн-цп iнвecтyвaння xiмiчниx пiдпpиeмcтв Укpaïни. Hay^oei затст Львiвcькoгo yHieepeumemy 6i3Hecy та npaea. Сepiя era-нoмiчнa. Сepiя юpидичнa. № 29. С. 167175. DOI: 10.5281/zenodo.5718394 Швeць H. В. (2017). Сyчacнi тeндeнцiï тa ocoбливocтi iннoвaцiйнoгo poзвиткy св> тoвoï xiмiчнoï iндycтpiï. Вктк Схiднoyк-païнcькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcumemy iмeнi Вoлoдuмupa Даля. № 10. С. 144-149. Швeць H. В. (2020). Пш^ння фopмyвaння xiмiчнoгo клacтepy в гаш^кст iмплeмe-нтaцiï пiдxoдy cмapт-cпeцiaлiзaцiï у Днiпpoпeтpoвcькiй oблacтi. Екoнoмiчнuй вicнuк Дoнбacy. № 3. С. 70-79. DOI: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-70-79 Шeвцoвa Г. 3. (2017). Хiмiчнa iндycтpiя 4.0 як гaлyзeвa кoнцeпцiя peaлiзaцiï ocнoв чeтвepтoï пpoмиcлoвoï peвoлюцiï. E^HO-мiчнuй вкшк Дoнбacy. № 2. С. 35-41. Шeвцoвa Г. 3. (2020). Сyчacнi тpeнди тa пpiopитeти poзвиткy eвpoпeйcькoï xiмiч-нoï iндycтpiï: aнaлiтичний oгляд. Вктк eкoнoмiчнoï нayкu Укpaïнu. № 2. С. 3645. DOI: 10.37405/1729-7206.2020.2(39). 36-45

Шeвцoвa Г. 3., ^Œseu^ H. В. (2017a). Дocлiд-жeння cyчacниx чинникiв poзвиткy xiмi-чнoгo виpoбництвa в кoнтeкcтi ^orn-дycтpiaлiзaцiï. Е^шмжа npoмucлoвoc-mi. № 3. С. 39-57. DOI: 10.15407/econin dustry2017.03.039 Шeвцoвa Г. 3., Швeць H. В. (2017b). Kna^e-pизaцiя xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi: eвpo-пeйcький дocвiд тa ypora для Укpaïни. Вicнuк eкoнoмiчнoï нayкu У^агш. 2017. № 2. С. 103-109. Шсвкун I. А. (2020). Зaлeжнicть y^arn^^' eкoнoмiки вiд пpoмиcлoвoгo iмпopтy тa пepeдyмoви фopмyвaння eфeктивнoï ви-poбничoï cпeцiaлiзaцiï. Е^шмжа npoмu-^oeo^i. № 3. С. 5-28. DOI: 10.15407/ econindustry2020.03.005 Якyбoвcкий H. H., Сoлдaк M. А. (2017). Вы-6op cтpyктypныx aкцeнтoв aктивизaции

pa3BHTHa np0Mbim.neHH0CTH yKpaHHbi.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. № 2. C. 5-21.

ACC (2022). Guide to the Business of Chemistry. 130 pp.

Arbolino R., Boffardi R., Ioppolo G. (2020). An Insight into the Italian Chemical Sector: How to Make It Green and Efficient. Journal of Cleaner Production. Vol. 264. 121674. DOI: 10.1016/j.jclepro.2020.12 1674

Axon S., James D. (2018). The UN Sustainable Development Goals: How Can Sustainable Chemistry Contribute? A View from the Chemical Industry. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. Vol. 13. P. 140-145. DOI: 10.1016/j.cogsc.2018.04. 010

Blum C., Bunke D., Hungsberg M., et al. (2017). The Concept of Sustainable Chemistry: Key Drivers for the Transition towards Sustainable Development. Sustainable Chemistry and Pharmacy. Vol. 5. P. 94-104. DOI: 10.1016/j.scp.2017.01.001

Budde F., Ezekoye O., Hundertmark T., Prieto M., Simons T. (2017). Chemicals 2025: Will the Industry be Dancing to a Very Different Tune? McKinsey&Company. URL: https://www.mckinsey.com/industries/ chemicals/our-insights/chemicals-2025-will-the-industry-be-dancing-to-a-very-dif ferent-tune (flaTa 3BepHeHHa: 30.05.2022).

CEFIC (2019). Molecule Managers - A Journey into the Future of Europe with the European Chemical Industry. Welcome to 2050! 64 p.

CEFIC (2020). Landscape of the European Chemical Industry 2020. 140 p.

CEFIC (2022). The European Chemical Industry. A Vital Part of Europe 's Future. Facts & Figures 2022. 24 pp.

Deloitte (2017). Chemistry 4.0 - Growth through innovation in a transforming world. URL: https://www2.deloitte.com/content/ dam/Deloitte/global/Documents/consumer-industrial-products/gx-chemistry%204.0-full-report.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 10.04. 2022).

Deloitte (2020). 2021 Chemical Industry Outlook. URL: https://www2.deloitte.com/con tent/dam/Deloitte/us/Documents/energy-

resources/us-2021-chemical-industry-out look.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 31.05.2022).

Du Plessis F. (2020). Improving competitiveness of European chemical industry clusters. CEFIC, European Chemical Site Promotion Platform. URL: http://ec.europa.eu/ DocsRoom/documents/11988/attachments/ 1/translations/en/renditions/native (flaTa 3BepHeHHa: 20.05.2022).

Falcone P. M., Hiete M. (2019). Exploring Green and Sustainable Chemistry in the Context of Sustainability Transition: The Role of Visions and Policy. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. Vol. 19. P. 66-75. DOI: 10.1016/J.C0GSC. 2019.08.002

Falter W., Langer A., Wesche F., Wezel S. (2020). Decarbonization Strategies in Converging Chemical and Energy Markets. Journal of Business Chemistry. Vol. 17(1). P. 19-40. DOI: 10.17879/22139481097

Fernandez L. (2022). Forecast on Global Annual Chemical Industry Production Growth by Region 2020-2025. Statista. URL: https://www.statista.com/statistics/407861/ forecast-for-annual-growth-in-chemical-industry-worldwide-by-region/ (flaTa 3Bep-HeHH* 30.05.2022).

ICCA (2017). Global Chemistry Industry Contributions to the Sustainable Development Goals. URL: https://chemical.report/Resour ces/Whitepapers/5f047582-7715-4655-a0a0-c3 d4e20e0210_Global-Chemical-Industry-Contributions-to-the-UN-Sustainable-Deve lopment-Goals.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 30.04.2022).

ICCA (2019). Long-Range Research Initiative. Global Research Strategy. Advancing Chemical Safety Assessment for the 21st Century. URL: https://icca-chem.org/wp-content/uploads/2020/05/LRI-Global-Rese arch-Strategy-Advancing-Chemical-Safety-Assessment.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 12.03. 2022).

Ishchuk S., Koval L. (2019). Development of Chemical Industry in Ukraine and the World: Comparative Estimation. Journal of European Economy. Vol. 18(2). P. 270-284. DOI: 10.35774/jee2019.02.270

Katelhon A., Meys R., Deutz S., et al. (2019). Climate Change Mitigation Potential of Carbon Capture and Utilization in the Chemical Industry. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. Vol. 116(23). P. 1118711194. DOI: 10.1073/pnas.1821029116 Keller W., Bette N. (2020). Shaping Digital Sustainable Development in Chemical Companies. Journal of Business Chemistry. Vol. 17(1). P. 9-18. DOI: 10.17879/2213 9568338

Ketels C. (2007). The Role of Clusters in the Chemical Industry. Report (Prepared for the Annual Conference of the European Petrochemical Association). URL: https://irp-cdn.multiscreensite.com/bcb8bb e3/files/uploaded/doc_3770.pdf (flaTa 3Be-pHeHra: 10.04.2022). Kircher M. (2021). Reducing the Emissions Scope 1-3 in the Chemical Industry. Journal of Business Chemistry. Vol. 18(1). P. 2-8. DOI: 10.17879/88069570495 Klei A., Lorbeer Ch., Weihe U. (2021). Adapting your Operating Model to the Next Normal: The Next Big Move in Chemicals. McKinsey&Company. URL: https://www.mckinsey.de/industries/chemi cals/our-insights/adapting-your-operating-model-to-the-next-normal-the-next-big-mo ve-in-chemicals (flaTa 3BepHeHHa: 20.03. 2022).

Knop J. (2016). Chemistry 4.0. Challenges and Solutions for the Digital Transformation. Croatica Chemica Acta. Vol. 89(4). P. 397402. DOI: 10.5562/cca3132 Martin H. (2020). The Scope of Regional Innovation Policy to Realize Transformative Change - a Case Study of the Chemicals Industry in Western Sweden. European Planning Studies. 28(12). P. 2409-2427. DOI: 10.1080/09654313.2020.1722616 Matlin S.A., Mehta G., Hopf H., Krief A. (2015). The Role of Chemistry in Inventing a Sustainable Future. Nature Chemistry. Vol. 7 (12). P. 941-943. DOI: 10.1038/ nchem.2389 Meincke H., Nickel J.-P., Westerheide P. (2018). Chemistry 4.0 - Growth through Innovation in a Transforming World. Journal

of Business Chemistry. Vol. 15(1). P. 42-53. DOI: 10.17879/09179496834 OECD (2020). Benefits from Implementing a Chemical Management System. URL: https://www.oecd.org/chemicalsafety/benef its-from-implementing-a-chemical-manage ment-system.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 30.04. 2022).

Ou H., Zou T. (2015). The Application of Digital Factory in Domestic Chemical Industry. The 27th Chinese Control and Decision Conference (2015 CCDC), Qingdao. P. 4305-4308. DOI: 10.1109/CCDC.2015. 7162686

Paulus J. (2021). Is the EU Green Deal Channelling a Transition towards a Sustainable Chemical Industry? Journal of Business Chemistry. Vol. 18(3). P. 96-104. DOI: 10.17879/06039560232 Peleman S. (2019). A Holistic Framework and Development Agenda for an Accelerated Transition towards a Sustainable Chemical Industry. Journal of Business Chemistry. Vol. 16(3). P. 165-179. DOI: 10.17879/931 59804669

Pidorycheva I., Antoniuk B. (2022). Modern Development Trends and Prospects for Innovation in the Technology-Intensive Sectors of Ukraine's Industry. Science and Innovation. 18(1). P. 3-19. DOI: 10.15407/ scine18.01.003 Richnák P., Cambalíková A. (2021). Using Industry 4.0 Concept in Slovak Chemical Industry. Industry 4.0. Vol. VI(3). P. 106109.

Roland Berger (2015). Chemicals 2035 -Gearing up for Growth. Roland Berger GMBX. Munich. 16 pp. Roland Berger (2017). Digital Readiness in

Chemicals. Roland Berger GMBX. Munich. 16 pp.

Shevtsova H., Maslosh O. (2019). Chemical Production Modernization in the Formative Phase of Industry 4.0: Study of Trends and Problems of Investment Support. Technology Audit and Production Reserves. Vol. 1. No. 4 (45). P. 30-37. DOI: 10.15587/ 2312-8372.2019.157152 Shevtsova H., Shvets N., Kasatkina M. (2020). How Leading Global Chemical Companies

Contribute to Industry 4.0. 2020 61st International Scientific Conference on Information Technology and Management Science of Riga Technical University. Riga. Latvia. P. 1-6. DOI: 10.1109/ITMS51158. 2020.9259317

Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. (2020). In Search of Smart Specialization to Ensure the Sustainable Development of the Post-Conflict Territory: the Case of the Luhansk Region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. Vol. 9. No. 2. P. 512-524. DOI: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512

Spelman M., Gomez F., Weinelt B., et al.

(2017). Digital Transformation Initiative. Chemistry and Advanced Materials industry. World Economic Forum. Assen-ture. 40 pp.

Stavenhagen M. (2020). Combine or Combust? -Circular Economy, Digitalization and Collaboration Models for the New Chemical Industry 4.0. Journal of Business Chemistry. Vol. 17 (2). P. 70-82. DOI: 10.17879/911 29604615

Stork M., de Beer J., Lintmijer N., den Ouden B.

(2018). Chemistry for Climate: Acting on the Need for Speed. Roadmap for the Dutch Chemical Industry towards 2050. VNCI, Berenschot, Ecofys. 52 p.

UNEP (2019). Global Chemicals Outlook II. From Legacies to Innovative Solutions: Implementing the 2030 Agenda for Sustainable Development. 700 p.

UNEP (2020). Green and Sustainable Chemistry : Framework Manual. 106 p.

Venkat S. (2019). Green Chemistry and Susta-inability: Grand Challenge for Chemical Industry. Our Heritage. Vol. 68(12). P. 154161.

Venkata Mohan S., Katakojwala R. (2021). The Circular Chemistry Conceptual Framework: A Way forward to Sustainability in Industry 4.0. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. Vol. 28. 100434. DOI: 10.1016/j.cogsc.2020.100434

Yang J., Li L., Liang Y., et al. (2022). Susta-inability performance of global chemical industry based on green total factor productivity. Science of the Total Environment.

Vol. 830. 154787. DOI: 10.1016/j.scito tenv. 2022.154787

References

Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., & Shvets, N. V. (2019). Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical production development. Ekon. promisl., 3 (87), pp. 5-33. DOI: 10.15407/econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].

Bulatova, O. V. (2015). Transformation of the world market in the conditions of global shifts: basic preconditions for development of the chemical industry. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universyte-tu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidno-syny ta svitove hospodarstvo, 3, pp. 46-50 [in Ukrainian].

Ishchuk, S. O. (Ed.) (2018). Challenges and prospects for the development of chemical industries in the regions of Ukraine. Lviv: Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine [in Ukrainian].

Vyshnevsky, V. P., Viietska, O. V., Viiets-kyi O. A. and etc. (2019). Smart industry: directformation, problems and solutions. In V. P. Vyshnevsky (Ed.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].

Derkach, T. (2020). The role of the chemical industry in the economy of Ukraine. Eko-nomichnyi chasopys Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Uk-rainky, 1, pp. 49-63. DOI: 10.29038/24114014-2020-01-49-63 [in Ukrainian].

Ishchuk, S. O., & Sozanskyy, L. I. (2019). Challenges and prospects of the Ukrainian chemical industry. Ekon. promisl., 1 (85), pp. 6581. DOI: 10.15407/econindustry 2019.01. 065 [in Ukrainian].

Kaniuka, I. V. (2017). Industrial parks in Ukraine: no illusions. Khimichna promyslovist Ukrainy, 1, pp. 3-11 [in Ukrainian].

Koval, L. P. (2018). Clustering of regions of Ukraine according to the potential of chemical industry development. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy. 5, pp. 37-43 [in Ukrainian].

Kovenia, T. V. (2022a). Chemical industry and

chemical market of Ukraine in 2021: facts, state assessment, trends, forecast. SE "Cherkasy NDITEKHIM" [in Ukrainian].

Kovenia, T. V. (2022b). Analytical assessment of the situation in the chemical industry of Ukraine in 2022. Macroeconomic and sectoral dimensions. SE "Cherkasy NDITEKHIM" [in Ukrainian].

Maslosh, O. (2017). Modern issues of the strategic development of paint and varnish production in Ukraine. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, 1 (47), pp. 101-105 [in Ukrainian].

Pokrovska, N. M. (2021). Current investment trends of chemical enterprises of Ukraine. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava. Seriia ekonomichna. Seriia yurydychna. 29, pp. 167-175. DOI: 10.5281/zenodo.5718394 [in Ukrainian].

Shvets, N. V. (2017). Current trends and features of innovative development of the world chemical industry. Visnyk Skhidnoukrains-koho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia. 10, pp. 144-149 [in Ukrainian].

Shvets, N. V. (2020). Issues of chemical cluster formation in the context of the implementation of smart specialization approach in Dnipropetrovsk region. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, 3 (61), pp. 70-79. DOI: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-70-79 [in Ukrainian].

Shevtsova, H. Z. (2017). Chemicals 4.0 as a sectoral concept of implementation the foundations of the fourth industrial revolution. Ekonomichnyi visnyk Donbasu. 2 (48), pp. 35-41 [in Ukrainian].

Shevtsova, H. Z. (2020). Current trends and priorities of the European chemical industry's development: an analytical review. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), pp. 36-45. DOI: 10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45 [in Ukrainian].

Shevtsova, H. Z., & Shvets, N. V. (2017a). Research of the current factors influencing the development of chemical manufacturing within the neo-industrial context. Ekon. promisl., 3 (79), pp. 39-57. DOI: 10.15407/ econindustry2017.03.039 [in Ukrainian].

Shevtsova, H. Z., & Shvets, N. V. (2017b).

Clustering of the chemical industry: European experience and lessons for Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2, pp. 103-109 [in Ukrainian].

Shovkun, I. A. (2020). Dependence of Ukrainian economy on industrial import and prerequisites of forming effective industrial specialization. Ekon. promisl., 3 (91), pp. 528. DOI: doi.org/10.15407/econindustry 2020.03.005 [in Ukrainian].

Yakubovskyi, M. M., & Soldak, M. O. (2017). Choosing structural accents of Ukraine's industry development activization. Ekon. promisl., 2, pp. 5-21 [in Russian].

ACC (2022). Guide to the Business of Chemistry. 130 p.

Arbolino, R., Boffardi, R., & Ioppolo, G. (2020). An insight into the Italian chemical sector: How to make it green and efficient. Journal of Cleaner Production. 264, 121674. DOI: 10.1016/j.jclepro.2020.121674

Axon, S., & James, D. (2018). The UN Sustainable Development Goals: How can sustainable chemistry contribute? A view from the chemical industry. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. 13, pp. 140145. DOI: 10.1016/j.cogsc.2018.04.010

Blum, C., Bunke, D., Hungsberg, M., et al. (2017). The concept of sustainable chemistry: Key drivers for the transition towards sustainable development. Sustainable Chemistry and Pharmacy. 5, pp. 94-104. DOI: 10.1016/ j.scp.2017.01.001

Budde, F., Ezekoye, O., Hundertmark, T. and etc. (2017). Chemicals 2025: Will the industry be dancing to a very different tune? McKinsey&Company. Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/che micals/our-insights/chemicals-2025-will-the-industry-be-dancing-to-a-very-differ-ent-tune

CEFIC (2019). Molecule Managers - A Journey into the Future of Europe with the European Chemical Industry. Welcome to 2050! 64 p.

CEFIC (2020). Landscape of the European Chemical Industry 2020. 140 p.

CEFIC (2022). The European Chemical Industry. A Vital Part of Europe 's Future. Facts & Figures 2022. 24 p.

Deloitte (2017). Chemistry 4.0 - Growth through innovation in a transforming world. Retrieved from https://www2.deloitte.com/ content/dam/Deloitte/global/Documents/ consumer-industrial-products/gx-chemis try%204.0-full-report.pdf Deloitte (2020). 2021 Chemical industry outlook. Retrieved from https://www2. deloitte.com/content/dam/Deloitte/us/Docu ments/energy-resources/us-2021-chemical-indus try-outlook.pdf Du Plessis, F. (2020). Improving competitiveness of European chemical industry clusters. CEFIC, European Chemical Site Promotion Platform. Retrieved from http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/ 11988/attachments/1/translations/en/rendi-tions/native

Falcone, P.M., & Hiete, M. (2019). Exploring green and sustainable chemistry in the context of sustainability transition: The role of visions and policy. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. 19, pp. 6675. DOI: 10.1016/J.COGSC.2019.08.002 Falter, W., Langer, A., Wesche, F., & Wezel, S. (2020). Decarbonization strategies in converging chemical and energy markets. Journal of Business Chemistry. 17 (1), pp. 1940. DOI: 10.17879/22139481097 Fernandez, L. (2022). Forecast on global annual chemical industry production growth by region 2020-2025. Statista. Retrieved from: https://www.statista.com/statistics/40 7861/forecast-for-annual-growth-in-chemi-cal-industry-worldwide-by-region/ ICCA (2017). Global Chemistry Industry Contributions to the Sustainable Development Goals. Retrieved from: https://chemical. report/Resources/Whitepapers/5f047582-7715-4655-a0a0-c3d4e20e0210_Global-Chemical-Industry-Contributions-to-the-UN-Sustainable-Development-Goals.pdf ICCA (2019). Long-Range Research Initiative. Global Research Strategy. Advancing Chemical Safety Assessment for the 21st Century. Retrieved from: https://icca-chem.org/ wp-content/uploads/2020/05/LRI-Global-Research-Strategy-Advancing-Chemical-Safety-Assessment.pdf Ishchuk, S., & Koval, L. (2019). Development

of chemical industry in Ukraine and the world: comparative estimation. Journal of European Economy, 18 (2), pp. 270-284. DOI: 10.35774/jee2019.02.270 Katelhon, A., Meys, R., Deutz, S., et al. (2019). Climate change mitigation potential of carbon capture and utilization in the chemical industry. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 116 (23), pp. 11187-11194. DOI: 10.1073/pnas.1821029116 Keller, W., & Bette, N. (2020). Shaping digital sustainable development in chemical companies. Journal of Business Chemistry. 17 (1), pp. 9-18. DOI: 10.17879/22139568338 Ketels, C. (2007). The Role of Clusters in the Chemical Industry. Report (Prepared for the Annual Conference of the European Petrochemical Association). Retrieved from: https://irp-cdn.multiscreensite.com/bcb8bb e3/files/uploaded/doc_3770.pdf Kircher, M. (2021). Reducing the emissions Scope 1-3 in the chemical industry. Journal of Business Chemistry. 18 (1), pp. 2-8. DOI: 10.17879/88069570495 Klei, A., Lorbeer, Ch., & Weihe, U. (2021). Adapting your operating model to the next normal: The next big move in chemicals. McKinsey&Company. Retrieved from: https://www.mckinsey.de/industries/chemi cals/our-insights/adapting-your-operating-model-to-the-next-normal-the-next-big-mo ve-in-chemicals Knop, J. (2016). Chemistry 4.0. Challenges and Solutions for the Digital Transformation. Croatica Chemica Acta, 89 (4), pp. 397402. DOI: 10.5562/cca3132 Martin, H. (2020). The scope of regional innovation policy to realize transformative change - a case study of the chemicals industry in western Sweden. European Planning Studies, 28 (12), pp. 2409-2427. DOI: 10.1080/09654313.2020.1722616 Matlin, S. A., Mehta, G., Hopf, H., & Krief, A. (2015). The role of chemistry in inventing a sustainable future. Nature Chemistry, 7 (12), pp. 941-943. DOI: 10.1038/nchem.2389 Meincke, H., Nickel, J.-P., & Westerheide, P. (2018). Chemistry 4.0 - growth through innovation in a transforming world. Journal

of Business Chemistry, 15 (1), pp. 42-53. DOI: 10.17879/09179496834 OECD (2020). Benefits from implementing a chemical management system. Retrieved from https://www.oecd.org/chemicalsafety/ benefits-from-implementing-a-chemical-management-system.pdf Ou, H. & Zou, T. (2015). The application of digital factory in domestic chemical industry. The 27th Chinese Control and Decision Conference (2015 CCDC), Qingdao. pp. 4305-4308. DOI: 10.1109/CCDC.2015. 62686

Paulus, J. (2021). Is the EU Green Deal channelling a transition towards a sustainable chemical industry? Journal of Business Chemistry, 18 (3), pp. 96-104. DOI: 10.178 79/06039560232 Peleman, S. (2019). A holistic framework and development agenda for an accelerated transition towards a sustainable chemical industry. Journal of Business Chemistry, 16 (3), pp. 165-179. DOI: 10.17879/93159804669 Pidorycheva, I., & Antoniuk, B. (2022). Modern Development Trends and Prospects for Innovation in the Technology-Intensive Sectors of Ukraine's Industry. Science and Innovation, 18 (1), pp. 3-19. DOI: 10.15407/ scine18.01.003 Richnák, P., & Cambalíková, A. (2021). Using Industry 4.0 concept in Slovak chemical industry. Industry 4.0. VI (3), pp. 106-109. Roland Berger (2015). Chemicals 2035 -Gearing up for Growth. Roland Berger GMBX. Munich. 16 p. Roland Berger (2017). Digital Readiness in Chemicals. Roland Berger GMBX. Munich. 16 p. Shevtsova, H., & Maslosh, O. (2019). Chemical production modernization in the formative phase of Industry 4.0: study of trends and problems of investment support. Technology audit and production reserves, Vol. 1, No. 4 (45), pp. 30-37. DOI: 10.15587/2312-8372.2019.157152 Shevtsova, H., Shvets, N., & Kasatkina, M. (2020). How Leading Global Chemical Companies Contribute to Industry 4.0. 2020 61st International Scientific Conference on

Information Technology and Management Science of Riga Technical University. Riga. Latvia. pp. 1-6. DOI: 10.1109/ITMS51158. 2020.9259317 Shevtsova, H., Shvets, N., Kramchaninova, M., & Pchelynska, H. (2020). In Search of Smart Specialization to Ensure the Sustainable Development of the Post-Conflict Territory: the Case of the Luhansk Region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development, 9 (2), 2020, pp. 512-524. DOI: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512 Spelman, M., Gomez, F., Weinelt, B., et al. (2017). Digital Transformation Initiative. Chemistry and Advanced Materials industry. World Economic Forum. Assenture. 40 p. Stavenhagen, M. (2020). Combine or combust? -Circular economy, digitalization and collaboration models for the new chemical Industry 4.0. Journal of Business Chemistry, 17 (2), pp. 70-82. DOI: 10.17879/91129604615 Stork, M., de Beer, J., Lintmijer, N., & den Ouden, B. (2018). Chemistry for Climate: Acting on the Need for Speed. Roadmap for the Dutch Chemical Industry towards 2050. VNCI, Berenschot, Ecofys. 52 p. UNEP (2019). Global Chemicals Outlook II. From Legacies to Innovative Solutions: Implementing the 2030Agenda for Sustainable Development. 700 p. UNEP (2020). Green and Sustainable Chemistry: Framework Manual. 106 p. Venkat, S. (2019). Green Chemistry and Susta-inability: Grand Challenge for Chemical Industry. Our Heritage, 68 (12), pp. 154-161. Venkata Mohan, S., & Katakojwala, R. (2021). The circular chemistry conceptual framework: A way forward to sustainability in industry 4.0. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 28, 100434. DOI: 10.1016/j.cogsc.2020.100434 Yang, J., Li, L., Liang, Y., et al. (2022). Sustainability performance of global chemical industry based on green total factor productivity. Science of the Total Environment. 830, 154787. DOI: 10.1016/j.scitotenv. 2022.154787

Анна Зиевна Шевцова,

д-р экон. наук

Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: shevtsova_hanna@nas.gov.ua http://orcid.org/0000-0003-3960-5296

ДОЛГОСРОЧНЫЕ ФАКТОРЫ И ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ХИМИЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ

Химическая индустрия является важным промышленным сектором глобальной экономики и одним из главных драйверов ее инновационного развития. Сегодня отрасль находится в поиске ответов на современные климатические, энергетические и технологические вызовы, формирует секторальные особенности цифрового перехода, имплементации парадигмы устойчивого развития.

Установлено, что национальный химический сектор пребывает в долгосрочном нисходящем тренде, обусловленном структурными дисбалансами и глубоким кризисом устоявшейся модели отраслевого производства. В то же время выявлено ряд новых позитивных тенденций и точек роста, способных стать основой долгосрочного развития украинского химического производства.

Предложен концептуальный подход к определению факторов и тенденций развития украинской химической промышленности, который базируется на: обосновании большого межотраслевого значения химического производства как системообразующего фактора; исследовании ключевых глобальных мегатрендов и их влияния как долгосрочных национальных факторов; учете внутреннего и внешнего аспектов трансформаций; анализе синергий трендов и межотраслевой синергии; выявлении специфических приоритетов по сегментам отрасли.

Обосновано, что движущей силой долгосрочных трансформаций химического бизнеса является взаимоусиливающее влияние двух глобальных мегатрендов - развития технологий четвертой промышленной революции и достижения целей устойчивого развития. Долгосрочные ориентиры развития химической отрасли Украины связаны с цифровизацией, ка-стомизацией, циркулярностью, климатической нейтральностью, ресурсоэффективностью и межотраслевой интеграцией.

На основе анализа современного состояния национальной химической промышленности и ее отдельных сегментов, а также определения детерминант долгосрочного развития рассмотрено несколько тенденций, которые имеют долгосрочный потенциал реализации в Украине: создание малотоннажных производств дифференцированной химической продукции з инновационной составляющей и потенциалом импортозамещения; углубление взаимодействия производителей химикатов с потребителями на основе использования цифровых платформ; развитие региональных инновационных экосистем, активизация кластерных инициатив и разработка стратегий смарт-специализации с акцентом на межотраслевую интеграцию; декарбонизация, увеличение продукции на основе биотехнологий, углубление других экологических компонентов, аспектов безопасности производства и потребления химикатов; реформирование системы технического регулирования производства и обращения химикатов в соответствии с требованиями Европейского Союза.

Ключевые слова: химическая промышленность, химическое производство, отрасль, фактор, тенденция, инновационное развитие, цифровизация, устойчивое развитие, Украина.

JEL: L52, L60, O14, 030

Hanna Z. Shevtsova,

Doctor of Economics Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: shevtsova_hanna@nas.gov.ua http://orcid.org/0000-0003-3960-5296

LONG-TERM FACTORS AND TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF THE UKRAINIAN CHEMICAL INDUSTRY

The chemical industry is an important industrial sector of the global economy and one of the main drivers of its innovative development. Today, the industry is searching for answers to modern climate, energy and technological challenges, working out the sectoral features of the digital transition, implementation of the sustainability paradigm.

We demonstrate that the national chemical sector is in a long-term downward trend caused by structural imbalances and a deep crisis of the long-standing model of chemical manufacturing. At the same time, several new positive trends and growth points, which can become the basis of the long-term development of Ukrainian chemical production, are evolving.

The author's conceptual approach to determining factors and trends in the development of the Ukrainian chemical industry includes: (1) highlighting of the great cross-industry importance of chemical production as a system-forming factor, (2) researching of key global megatrends and their influence as long-term national factors, (3) considering of internal and external dimensions of transformations, (4) analyzing of trend synergy and cross-industry synergy, (5 ) identifying of specific priorities by industry segments.

The driving power for long-term transformations of the chemical business is the mutually reinforcing influence of two global megatrends - the development of technologies of the fourth industrial revolution and the achievement of sustainable development goals. The long-term guidelines for the development of the Ukrainian chemical industry are related to digitalization, customization, circularity, climate neutrality, resource efficiency and cross-sectoral integration.

In this work, based on the analysis of the current state of the national chemical industry and its different segments, as well as the identification of determinants of long-term development, we outline several trends that have a long-term potential for implementation in Ukraine. These include such trends as creating of small-tonnage production of differentiated chemicals with an innovative component and import substitution potential; deepening the interaction of chemical manufacturers with consumers using digital platforms; developing of regional innovation ecosystems, boosting cluster initiatives and designing of smart specialization strategies with an emphasis on cross-industry integration; decarbonization, increasing of bio-based products, deepening of other ecological and safety components of production and consumption of chemicals; reforming the system of technical regulation of production and circulation of chemicals in accordance with the requirements of the European Union.

Keywords: chemical industry, chemical manufacturing, factor, trend, innovative development, digitalization, sustainable development, Ukraine.

JEL: L52, L60, O14, O30

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

OopMam циmуeaннн:

ffleB^Ba r. 3. (2022). fl0Br0CTp0K0Bi ^aKTopu i TeHgeH^i' po3BHTKy xiMinHoi' npoMHC.no-BOCTi yKpai'HH. EKonoMim npoMUcnoeocmi. №2 2 (98). C. 25-52. DOI: http://doi.org/10.15407/econ industry2022.02.025

Shevtsova, H. Z. (2022). Long-term factors and trends in the development of the Ukrainian chemical industry. Econ. promisl., 2 (98), pp. 25-52. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2022.02.025

Eadiurnna do pedaKy,ii 09.06.2022 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности
Открытая наука