CC BY
14
УДК 338.4:661+339.9 DOI: https://doi.org/10.37405/m9-7206.2020.2(39).36-45
Ганна Зивна Шевцова
д-р екон. наук ORCID 0000-0003-3960-5296
е - mail: shevtsova_hanna@nas.gov.ua,
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
СУЧАСН1 ТРЕНДИ ТА ПР1ОРИТЕТИ РОЗВИТКУ еВРОПЕЙСЬКО! Х1М1ЧНО1 1НДУСТРП: АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД
Постановка проблеми. Впродовж 2016-2019 рр. хь мiчна промисловiсть Укра!ни так i не змогла повнiстю вщновитися пiсля катастрофiчного падiння 20132015 рр., спричиненого сукупшстю руйнiвних чинни-юв економiчного, ринкового та суспшьно-полггачного характеру. Розрахований за даними Державно! служби статистики Укра!ни кумулятивний шдекс промислово! продукцп за видом дiяльностi «Виробництво хiмiчних речовин i хiмiчно! продукцп» за 2013-2019 рр. стано-вить 0,779. У цьому роздМ кумулятивнi iндекси за ок-ремими групами вщображають рiзноспрямовану динамо: у виробництвi основно! хiмi! — 0,668; вироб-ництвi лакофарбово! продукцп — 1,086; виробництвi мила та мийних засобiв, засобiв для чищення та поль рування, парфумних i косметичних засобiв — 0,774. Вщповщний показник за групою виробництв гумових виробiв становить 0,949, виробництв пластмасових ви-робiв — 1,064.
Варто зауважити, що кризовi явища, спричинеш пандемieю COVID-19, практично не позначилися на результативносп базового хiмiчного виробництва (+7,5% у ачш — серпш 2020 р. порiвняно з аналопч-ним перiодом минулого року), проте перервали вщ-новлювальну динамiку у виробнищта гумових i пластмасових виробiв (-5,4%).
Аналiз показниюв динамiки та структури хiмiч-ного виробництва, фiнансово-економiчно! i зовнш-ньоторговельно! дiяльностi суб'eктiв галузi свiдчить, що потенщал традицшно! моделi конкурентоспромо-жностi укра!нського хiмiчного виробництва поступово вичерпуеться. Певне пожвавлення, що спостер^аеться останнiм часом на тдприемствах азотного сегменту, обумовлене насамперед сприятливим ситуативним чинником — зниженням цiн на природний газ, i не може розглядатися як довготермшова стiйка перспектива.
Помгтш системнi структурнi зрушення у галузе-вому виробництвi, що вiдбуваються на фош рiзновек-торних секторальних результата, свщчать про певнi якiснi змши у детермiнантах економiчно! динамiки i появi нових усталених трендiв. 1х iдентифiкацiя i ви-значення стратепчних перспектив структурно-техно-лопчно! модершзацп i розвитку потенцiалу вичизня-ного хiмiчного комплексу мае Грунтуватися на аналiзi м1жнародного досвiду трансформацп хiмiчного бiзнесу та сучасних моделей його оргашзацп.
Рiзнi аспекти розвитку укра1нсько1 хiмiчно! про-мисловостi знайшли свое вщображення у рядi публЬ кацiй вгтчизняних науковцiв i експертiв. Серед до-слiдницьких прiоритетiв варто видшити проблеми поточного функцюнування та перспективного розвитку хiмiчного виробництва, напрями його неошдус^аль-но! модершзацп [1-8] i еколопзацп [9; 10], вплив мш-
народно! конкуренцГ! та перспективи нарощуван-ня експортного потенцiалу [3; 4; 11-13], регюнальш аспекти галузевого виробництва, особливоси застосу-вання кластерних технологш i пiдходу смартспеща-лГзацГ! [14-18], специфщу трансформаций хiмiчного комплексу Донбасу [1; 17-22].
У контекст даного дослщження доцгльно акцен-тувати увагу на публiкацiях Д. Гладких, С. 1щук, Л. Коваль, Л. Созанського, Н. Швець [3; 12; 23; 24], присвячених порiвняльному аналiзу окремих шдика-торiв укра!нсько!, европейсько! i свггово! хГмГчно! про-мисловостi, ощнюванню конкурентоспроможностi европейсько! хiмi!, особливостям шновацшного розвитку лiдерiв свггового ринку хiмiчно! продукцi!. У роботах [25-28] проаналiзовано виклики галузi у контекстi 1ндустрГ! 4.0, секторальш проблеми цифровiзацi! та розроблення концепцГ! Chemicals 4.0.
бвропейський ви6Гр Укра!ни i прагнення штегру-ватися до европейського економiчного простору та вартюних ланцюгiв актуалiзують завдання поглибле-ного вивчення новигах чинникгв, тенденцш i страте-гГчних орiентирiв розвитку окремих европейських секторiв i ринкгв, дослщження ГнституцГйних шстру-ментiв та можливих шляхГв спiвпрацi з кра!нами-чле-нами 6С. З урахуванням зазначеного метою статп е аналiз й узагальнення сучасно! европейсько! практики трансформаций хГмГчного виробництва, виокремлення значущих трендiв i визначення напрямiв залучення европейського досвщу для розв'язання актуальних проблем шновацшно! модернiзацi! укра!нсько! хГмГчно! ГНДУСТРГ!.
Виклад основного матерiалу. ХГмГчна промисло-вГсть е важливим сектором европейсько! економiки та мережi ланцюпв поставок. Вона забезпечуе що-рГчш продаж! на майже €700 млрд (у тому числГ €565 млрд — у кра!нах 6С) [29]. За остант 20 рокгв (19982018 рр.) продажi европейських хiмiкатiв збгльшилися в 1,6 рази, але на Фон! стрГмкого зростання свггового хГмГчного ринку частка 6С скоротилася з 32,9 до 16,9%. Шсля посткризового вщновлення у 2010 р. ев-ропейська хГмГчна промисловГсть вступила у стадГю стагнацГ!. I! середньорГчний темп зростання становить 1,2% при аналопчному свГтовому показниковГ 4% (рис. 1).
За оцшками експертГв CEFIC, така ситуащя збе-режеться i в майбутньому, оскгльки потенцГал знач-ного зростання попиту на хГмГкати зосереджений у Кита! та шших кра!нах, що розвиваються, а европей-ськг виробники реалГзують свою продукцГю переважно на внутршньому (европейському) ринку та у США, де прогнозуються низькг темпи росту попиту. ГоловнГ причини останнього — зршють ринкгв та старшня на-селення.
Рис. 1. Динамка х1М1чного виробництва (без урахування фармацевтики) у свт та кратах €С
бвропейський Союз Св!т
Побудовано за даними джерела [30].
Загострення конкуренцп з боку виробниюв з ш-ших регюшв посилюе питання змщнення конкурен-тоспроможностi европейсько! х1м11, яка зараз знахо-диться пiд тиском вщносно високих цiн на енергоно-с11, несприятливого валютного курсу, високих витрат на робочу силу, регуляторного та податкового наван-таження.
У структурi продаж1в европейських хiмiкатiв пе-реважае базова хiмiя (60,4%), яка включае нафтохiмi-кати (25,4%), полiмери (21,3%) та продукти неорга-шчно1 хiмií (13,7%). Спецiапьнi хiмiкати (фарби, за-соби захисту рослин, барвники, тгменти, кле!, ефiрнi олп та iншi допомiжнi засоби для промисловостi) ста-новлять 27,2% вiд загального обсягу продажiв хiмiкатiв у 6С, а споживчi хiмiкати (мило, миючi засоби, пар-фумерiя та косметика) — 12,4%.
Вщмггною рисою хiмiчноl шдустрп е 11 вагоме мшгалузеве значення. Вона не тшьки виробляе кiнцевi продукти для щоденного споживання, але й постачае новiтнi матерiали та технолопчш рiшення для iнших сфер i галузей, формуючи iнновацiйний базис для мо-дершзацп i реалiзацil стратегiй сталого розвитку у рiз-номанiтних вартiсних ланцюгах, втшюючи принципи низьковуглецево1 та циркулярно1 економiки.
Понад половину хiмiкатiв, вироблених в 6С, спо-живаеться в iнших промислових секторах, зокрема, у виробнищга гумових i пластмасових виробiв — 15,5%, виготовленш виробiв з деревини, виробнищта паперу та полiграфiчнiй дiяльностi — 4,3%, виробництвi коксу, продуктiв нафтоперероблення — 3,6%, текстильному виробництв^ виробництвi одягу, шири та взуття — 3,5%, виробництвi харчових продукив, напо1в та тютюнових виробiв — 3,3%, виробництвi автотран-спортних засобiв та причепiв — 3,0%, металургшному виробництвi — 2,6%, виробництвi комп'ютерiв, елект-ронно1 та оптично1 продукцп — 2,4%, виробництвi го-тових металевих виробiв — 2,4%. Важливими спожива-чами хiмiкатiв також е сектор охорони здоров'я i сощ-ально1 роботи (16,8%), сшьське, люове та рибне гос-подарства (8,0%), сфера послуг (9,2%) та будiвництво (5,1%) [29].
Для европейсько1 хiмiчноl шдустрп характерна висока концентрацiя: бшьше 70% хiмiчного виробництва розмщено у п'яти кра1нах: Нiмеччинi, Фран-цп, 1талп, Нiдерландах та 1спани. Узагальнена характеристика хiмiчних комплексiв краlн-лiдерiв, складена на основi самоощнки нацiональних хiмiчних асоща-цiй, представлена у табл. 1.
Таблиця 1
_Топ-5 европейських краТн-виробниыв хiмiкатiв_
Н1МЕЧЧИНА
_К1льк1сть компанш — 2050; оборот — €203 млрд; кшьшсть зайнятих — 462,6 тис. остб
Сильн1 сторони:
• Високоштегроваш, конкурентоспроможн1 у глобальн1й конкуренцп кластери та х1м1чш парки.
• Високий р1вень 1нновац1йност1.
• Вузькоспещал1зоваш МСП.
• Ключовий гравець у м1жнародних ланцюгах створення вартост1.
• Висока ефектившсть використання ресурс1в.
• Висококвал1ф1кована робоча сила.
• Т1сш вщносини постачальник — замовник.
• Мережа потужно1 дослщницько1 та ушверситетсько1 1нфраструктури.
• Потужна виробнича шфраструктура, розташована у центр1 ввропи.
• Ефективна сшвпраця мiж компанiями та профспшками (соц1альне партнерство).
• Багатор1чний досвщ та орiентацiя на безпеку та захист навколишнього середовища.
• Здатшсть задовольнити складн1 потреби споживач1в.
• Лидерство у налагодженн1 процесш цифров1зацй хш1чно1 промисловост1.
• Позитивний суспшьний 1мщж._
_Продовження табл. 1
Слабю cтоpони:
» Виcокi цiни на e^pro^cn. » Cильна залeжнicть в1д iмпоpтноï cиpовини.
* Залeжнicть в1д автомобiльноï пpомиcловоcтi як вежливого замовника.
* Уpазливicть м1жнаpодноï коопepацiï чepeз зpоcтання пpотeкцiонiзмy та глобальноï напpyжeноcтi. « Уpазливicть до зовшшнк шок1в ^ф^ит багатьоx вид1в cиpовини).
« HeraraEm дeмогpафiчнi зм1ни, оcобливо y ^ль^тй мicцeвоcтi. t Нecтача цифpовиx навичок. t Повiльнe оновлeння IТ-iнфpаcтpyктypи. t Пов1льний пepex1д на в1дновлюват джepeла eнepгiï.
* Тpивалi адм1нicтpативнi пpоцeдypи з пpавовою нeвизначeнicтю_
ФРЛНЦ1Я
_К1лькicть компан1й — 3300; обоpот — €75 млpд; к1льшсть зайнятиx — 166,7 тиc. остб_
Сильнi cтоpони:
t Вeликий пpомиcловий pинок з1 cвiтовими лiдepами в галуз1 eнepгeтики, тpанcпоpтy, аepонавтики, паpфyмepïï, коcмeтики
та очищeння води. t Визнаш eкологiчнi та тexнологiчнi eкcпepтнi знання.
t Виcокий потeнцiал для шновацш (R&D, cиcтeма ф^^увал^ шновацш) та глобально оpieнтований e^rnp^ t Л1дepcтво у xiмiчномy в^обништа, Гpyнтованомy на бiоpecypcаx. t Фгскальш cтимyли, зокpeма податковий кpeдит на до^о^ння. t Виcокооcвiчeна молодь та eфeктивна cиcтeма навчання. t Зpyчнe pозташyвання та тpанcпоpтна iнфpаcтpyктypа. t Атомна eнepг1я i низьк викиди паpниковиx газ1в.
t Багато MC^ 1нновацшна eкоcиcтeма та cильний маpкeтинг i виpобництво. Слaбкi cтоpони:
t Залeжнicть в1д iмпоpтноï cиpовини.
t Низькe визнання гpомадcькicтю xiмiчноï пpомиcловоcтi i пpодyктiв.
' Надмipна к1лькють нацiональниx peгyлятоpниx шщ1атив щодо xiмiкатiв та виpобничиx об^кив_
IТAЛIЯ
_Кiлькicть компанш — 2800; обоpот — €56 млpд; к1лькють зайнятиx — 109,6 тиc. остб._
Сильнi cтоpони:
t Викоpиcтання пepeваг глобатзаци, 1нновацiйнicть, гнyчкicть, cвоeчаcнicть та каcтомiзац1я виpобництва. t Вiдкpитicть до шновацш, залyчeння MCП та ттсна cпiвпpаця з тpадицiйними та cepeдньотexнологiчними ceктоpами ви-pобництва.
t Вeлика к1лькicть здiбниx i вмотивованю iталiйcькиx xiмiкiв з1 cпeцифiчними навичками в такиx галyзяx, як фтоpова
xiм1я, полiypeтани, cпeцiальнi полiмepи, ^eï, активш компонeнти та чиcтячi добавки. t 1нноваци, що базую^я на туковм доcл1джeнняx, та вeлика кшькють xiмiчниx компанш, що e активними у cфepi R&D. t Виотка кyльтypа виpобничиx в1дноcин, гнyчкicть в оpганiзацïï пpацi, cпpияння навчанню та пpацeвлаштyванню молод1. Слaбкi cтоpони:
t Ваpтicть eлeктpоeнepгiï на 20% вищe cepeдньоeвpопeйcькоï, в оcновномy чepeз податки i п1льги для в1дновлювальниx
джepeл eнepгiï. t Б1льш виcокi лопстичш витpати.
' Нeдолiки у вщобничш кyльтypi та бpак довipи до новш тexнологiй у пeвнiй частини cycп1льcтва та iнcтитyцiй_
НIДЕРЛAНДИ
_К1лькicть компанш — 470; обоpот — €55 млpд; к1лькють зайнятиx — 57 тиc. qcí6_
Сильнi cтоpони:
t Ключова чаcтина найбшьшого в ввpопi тpанcкоpдонного xiмiчного клаcтepy. t Виcокооcвiчeна pобоча cила. t Cтаб1льний полгтичний та тещальний кл1мат.
t Поpт Роттepдама cпeцiалiзyeтьcя на базовиx xiмiкатаx та нафтоx1мïï. t П1двищeння пpодyктивноcтi щащ cкоpочye питом1 витpати на оплату щащ. Слaбкi cтоpони:
t Вщноото виcокi eнepговитpати, що потpeбye ^в^ащ м1ж уйма зацiкавлeними cтоpонами для доcягнeння доcтyпного та чиcтого eнepгопоcтачання.
' Cтаp1ння pобочоï cили, що виpiшyeтьcя завдяки пyблiчно-пpиватномy плануванню навичок_
1СПЛНШ
_Кiлькicть компан1й — 3300; обоpот — €65,7 млpд; к1лькicть зайнятиx — 196,8 тиа qcí6_
Сильнi ст^они:
t Лeгкий доcтyп на pинки швидкозpоcтаючиx peгiонiв Пiвнiчноï та Заxiдноï Афpики, cepeдзeмномоpcькиx кpаïн та Ла-
тинcькоï Амepики. Виx1д на pинок xiмiкатiв 6C. t Виcокe внуфшж cпоживання xiмiкатiв. t Найбшьший xiмiчний клаcтep у Cepeдзeмномоp'ï.
t 46 моpcькиx поpтiв з м1жнаpодними тepмiналами, найбшьша в ввpопi мepeжа автомобiльниx доpiг, 3 тpанc'eвpопeйcькi
зал1зничш мepeжi. t Гнучкий pинок пpацi та TO^ype^^ витpати на оплату щащ.
t Тicна cпiвпpаця з оpганами влади пpи pозpобцi нацiональниx cтpатeгiй та пpогpам R&D.
t Тгсна cпiвпpаця з yнiвepcитeтами та бiзнec-школами, наyково-доcл1дними цeнтpами, 1нжeнepами-xiм1ками та пpофeciй-
ними аcоцiац1ями. t Найбшьша газова iнфpаcтpyктypа в ввpопi.
t Нацюнальний план конкypeнтоcпpоможноcтi xiмiчноï пpомиcловоcтi.
t Cильна гpомадcька п1дтpимка xiмiчноï пpомиcловоcтi, що забeзпeчyeтьcя пpогpамою cepтиф1кацïï cоцiальноï в1дпов1-дальноcтi._
_Зактчення табл. 1
• Мщна мгжгалузева сшвпраця: Альянс за конкурентоспроможнiсть промисловост1 (xiMi4Ha, автомоб1льна, металургшна, нафтопереробна, паперова, харчова шдустри); Енергетична промислова платформа (15 ceKTopiB).
• Найб1льше зростання економжи та споживання в кра!нах бврозони. Слабкi сторони:
• Нестача внутршнього виробництва сировини.
• Слабкий доступ до европейського енергетичного ринку_
Складено за даними джерела [31].
Сучасна европейська х1м1чна промисловють е кластерним високоштегрованим комплексом, який нараховуе близько трьохсот промислових майданчи-юв. Майже дв1 третини всього европейського х1м1ч-ного виробництва зосереджено у чотирьох кластерах: Antverpen (Бельпя), Rotterdam (Шдерланди), Frankfurt/ Ludwigshafen та Ruhr/Rhine (Шмеччина) [32]. 1сторично щ кластери розвивалися або навколо джерел сировини, або як постачальники для сумжних галузей. Од-нак тут важливу роль в1д1грае i фактор наявноси гарно! транспортно-лопстично! iнфраструктури, оскльки особливостi хiмiчного виробництва вимагають перемь щення та перероблення великих обсяпв матерiально-енергетичних ресуретв зi специфiчними вимогами до транспортування i вiдповiдними витратами.
Сьогоднi в один з найсучаснших та конкуренто-спроможних центрiв хiмiчно'! промисловостi Шмеч-чини — Центральноевропейську хiмiчну мережу (Central European Chemical Network) — входить шють партнерiв (хiмiчнi парки Chemiepark Bitterfeld-Wolfen GmbH, InfraLeuna GmbH, Dow ValuePark, BASF Schwarzheide GmbH, Infra-Zeitz Servicegesellschaft mbH та асощащя хiмiчно! промисловосп Verband der Chemischen Industrie e. V. Landesverband Nordost, структура i профшь дiяльностi яких розглянуто у статт [33]). Мережа об'еднуе специфiчнi знання, компетенцп та iнновацiйнi розробки учасниюв i пропонуе модульнi й системнi ршення в галузi управлiння безпекою, за-хисту навколишнього середовища, ревiталiзацi! за-бруднених промислових майданчиюв, iнтеграцi! сировини, шфраструктури та цифрових технологш. По-дiбнi сервiснi пропозицГ! можуть бути корисними при створеннi ефективних систем управлшня хiмiчними парками в процес iнновацiйно! модернiзацi! укра!н-ських старопромислових регiонiв i !хньо! штеграцп до
MiXHapogHHX iHHoBa^HHHX Mepex, 30KpeMa GBponeft-cbKo! Mepexi xiMiHHHX perioHiB (European Chemical Regions Network - ECRN).
y ®naHgpi!, mBHiHHoMy perioHi Benbri!, y paMKax peani3a^! noniTHKH npiopuTH3a^! KnacTepHHX im^aTHB Ta KoMep^ani3a^! gocnigxeHb, 6yno 3acHOBaHO Cata-listi — CTpyKiypoyTBoproBanbHHH Knacrep cTano! xiMi! i nnacTMac. Cepeg 3acHoBHHKiB Catalisti — Essenscia (6enb-riftcbKa rany3eBa ^egepa^a xiMiHHo! npoMHcnoBocri Ta HayK npo xHTTa), noHag 100 KoMnamft, yci <£naMaHgcbri yHiBepcHTeTH Ta ^naMaHgcbKHft ypag. Micia Knacrepy nonarae y npucKopeHHi nepexogy go cTanoro po3BHTKy mnaxoM cnpuaHHa BigKpHTHM iHHoBa^aM Ta Mixguc-цнпniнapнoмy napTHepcTBy. OcHOBHa yBara npugi-naeTbca BigHoBnroBanbHHM xiMiKaTaM, BHKopucTaHHro BigxogiB Ta no6raHHX npogyKTiB, iffreHCH^iKa^! npo^-ciB Ta npocyBaHHro eKonorraHHX npogyKTiB.
y Bannom!, niBgeHHift nacTHHi Benbri!, npoMHcnoBa noniTHKa ypagy TaKox ^oKycyeTbca Ha noTeH^ani po3-BHTKy CTano! xiMi!. Knacrep CTano! xiMi! GreenWin opra-Hi3oBaHHÖ HaBKono xurreBoro цнкny MaTepianiB: po3-po6Ka eKonori^HHx npogyKTiB i MaTepianiB, KoMnneKCHa nepepo6Ka MaTepianbHHx pecypciB Ta yтнniзaцia BigxogiB i CTinHHx Bog. y 6C BannoHia BH3HaHa ogHHM 3 mecTH «3pa3KoBHx geMoHcrpa^HHHX perioHiB» (model demonstrator regions) y c^epi xiMraHoro внpo6ннцтвa Ha 3a-cagax CTanoro po3BHTKy.
XiMinHa npoMHcnoBicTb GBponu b ocHoBHoMy 6a3y-eTbca Ha KaniTanoMicTKHx пpoцecax, ToMy цeнтpaмн KnacTepHHX yraopeHb HaftHacrime e BenuK xiMiHHi kom-naHi!. flo peftTHHry Global Top 50 Chemical Companies for 2020, cKnageHoMy 3a gaHHMH 2019 p., yBiftmno 16 eBpo-neftcbKHX KoMnamft, 3oKpeMa 5 нiмeцbкнx, 3 6pHTaH-cbKHX, 2 ^paH^3bKHX, 2 6enbriftcbKHX Ta no ogHift 3 AßcTpi!, HigepnaHgiB, HopBeri! Ta fflBeft^pi! (Ta6n. 2).
Таблиця 2
Свропейськ1 Х1м'шн1 компанп, що входять до рейтингу Global Top 50 Chemical Companies for 2020
Мгсце у рейтингу Ha3Ba KOMnaHii, KpaiHa, ceKTop Обсяг продажу хiмiчно! продукцй Операцшний прибуток Рентабельность, %
2019 р., $млн змши до 2018 р. 2019 р., $млн змши до 2018 р.
1 BASF, HiMenHHHa, gmepcH^iKOBaHa 66401 -5,36 5457 -22,8 8,2
5 Ineos, BegHKo6pHTaHia, Hac^ToxiMiKaTH 32009 -8,60 2477 -39,0 7,7
10 Linde, BegHKo6pHTaHia, npoMHcgoBi ra3H 25429 76,9 4898 65,4 19,3
12 Air Liquide, Opa^ia, npoMHcgoBi ra3H 24171 4,91 2260 0,31 9,4
18 Evonik Industries, HiMeHHHHa, gmepcH^iKOBaHa 14674 -12,8 1330 -32,4 9,1
20 Covestro, HiMenHHHa, gmepcH^iKOBaHa 13895 -15,1 824 -70,8 5,9
23 Yara, HopBeria, arpoxiMiKaTH 12858 -0,54 989 146,0 7,7
24 Solvay, Begtria, cne^agtHi xiMiKaTH 12568 -0,64 1488 -2,17 11,8
27 Bayer, HiMenHHHa, gmepcH^iKOBaHa 11482 15,3 1383 -34,9 12,9
29 Syngenta, fflBeft^pia, arpoxiMiKaTH 10588 1,68 2199 8,75 20,8
30 DSM, HigepgaHgu, cne^agtHi xiMiKaTH 10086 -2,78 1025 -25,2 10,2
33 Arkema, Opa^ia, gmepcH^iKOBaHa 9782 -0,88 984 -11,3 10,1
36 Borealis, ABCTpia, Ha^roxiMiKaTH 9071 -2,81 676 27,8 7,5
40 Johnson Matthey, BegHKo6pHTaHia, KaTagi3aTopH 8819 21,8 410 -26,7 4,6
42 Umicore, Begtria, KaTagi3aTopH 8196 6,64 406 -12,1 4,9
48 Lanxess, HiMeHHHHa, gmepcH^iKOBaHa 7614 -5,5 626 -4,13 8,2
Складено автором за даними джерела [34].
Якщо пор!внювати з даними минулорiчного рейтингу, варто вщмггати повернення на першу позищю компанп BASF (пiсля подглу американсько! DowDuPont на Dow, DuPont та Corteva Agriscience), сугтеве просу -вання британських Linde (+11 позицiй) i Johnson Matthey (+8) та шмецько! Bayer (+5). Данi табл. 2 свщчать про вповгльнення за пщсумками 2019 р. еко-ном!чно! активносп у секторi, де за деякими винят -ками лiдери европейського х!м!чного бiзнесу вiдчутно погiршили результативнiсть дiяльностi.
Пандемiя COVID-19 спричинила найглибшу за остант десятилiття рецесiю у глобальнш економiцi,
зруйнувавши низку великих хiмiчних ринюв. Але про-мiжнi пщсумки 2020 р. демонструють рiзноспрямовану динамiку хiмiчного виробництва за регюнами/кра!-нами та галузевими сегментами.
За даними Statista, через наслiдки коронавiрусу COVID-19 свiтове виробництво хiмiкатiв у ачш — серпнi 2020 р. порiвняно з аналогiчним перiодом ми-нулого року скоротилось на 1,8%. Найбгльше регю-нальне падiння вщбулося у Латинськш Америцi — на 9,8%. бвропейське хiмiчне виробництво за цей перюд зросло на 1,1%. Детальнша статистична iнформацiя вiдображена на рис. 2.
30
25 20 15 10 5
4,3
23,4
0,2
4,7
1,7
-10 -15 -20
-2,5
.ж
4?
>р
.«г
-3,1
-13,9
' /
•SP
сГ
Рис. 2. Динамка хiмiчного виробництва в европейських регюнах/кратах у cinm — серпт 2020р., % Побудовано за даними джерела [35].
0
Що стосуеться окремих сегменив хiмiчного виробництва, то залежно вщ окремих товарних портфе-лiв, деяю з них вiдчутно постраждали (зокрема, ви-робники товарiв тривалого користування), а, напри-клад, виробники пакувальних матерiалiв наростили прибутки.
В щлому, у найбiльшiй кризi перебувае виробництво спещальних хiмiкатiв. Так, продаж! бельгшсь-ко! Solvay споживачам автомобшьно!, аерокосм!чно! та нафтогазово! галузей у кштш — травнi цього року впали на 40%. Компашя була змушена списати $1,7 млрд, пов'язаних, головним чином, з придбаною у 2015 р. компатею Cytec Industries, що спецiалiзуеться на розробцi добавок i смол для аерокосмiчних, авто-мобгльних i порошкових покриттiв, пластмас, компо-зитних матерiалiв.
Для бшьшосп кра!н Центрально! та Схщно! бвропи (ЦС6) хiмiчне виробництво також е вагомою складовою промислового потенцiалу та драйвером шновацшного зростання шших секгорiв економiки. У табл. 3 систематизовано данi щодо ключових показни-юв докризового розвитку х!м!чних комплексiв окремих краш ЦС6.
Вивчення сучасного стану та особливостей розвитку х1м1чних комплексiв кра'!н ЦС6 дозволяе видь лити так! позитивш чинники та сильш сторони, влас-тив! бшьшосп з них: багаторiчна ютор1я та традицп хь м!чного виробництва, наявшсть висококвалГфжовано! робочо! сили, вщносно низью витрати на робочу силу,
Таблиця 3 Показники розвитку xiMi4Horo сектору _промисловост кра'ш ЦС€ _
Кра!на Кшьюсть компан1й, од. Дохщ вщ реал1заци, €млн Кшьшсть зайнятих, ос1б
Болгари 642 1578 13350
Естон!я 97 600 2536
Латв!я 500 699 8901
Литва 114 2200 6300
Польща понад 11 тис. 62150 315000
Румуни 979 2300 22500
Словаччина 307 10347 46143
Словешя 800 6100 31000
Угорщина н/д 5400 15039
Хорвапя 353 809 5987
Чехи 1851 19770 129500
Складено за даними джерела [31].
зростаючий внутршнш, у тому чист м1жгалузевий,попит, застосування передових технологш, вщмшне гео-стратепчне розташування та сучасна транспортно-ло-пстична шфраструктура. До стримуючих чинниюв та слабких сторш х!м!чних шдустрш нащональш експе-рти найчастше вщносять: висок! адмшстративш бар'ери та регуляторне навантаження, жорстю евро-пейсью еколопчш норми та додаткове еколопчне опо-даткування, дефщит власних енерго-сировинних ре-суретв та залежшсть вщ !мпорту, висок! щни на енер-горесурси, зокрема природний газ, низьку сприйнят-
ливють xiMi4Horo виробництва та продукив з боку гро-мадськостi та екологiчних НГО, недостатнш piBeHb пе-реробки вiдходiв, старшня кадрiв, дефiцит власних iнновацiйних швестицш.
Серед рiзноманiтних напрямiв та шструменпв розвитку, що застосовуються для пщвищення конку-рентоспроможностi хiмiчного виробництва у крашах ЦС6, доцшьно акцентувати увагу на тих, що е пер-спективними для iнновацiйного розвитку украшсько1 хiмiчноï галузi.
У Болгарп, Словаччиш, Словенп та Хорватп ве-лике значення придшяеться посиленню спiвпрацi м1ж унiверситетами, науково-дослiдними iнститутами та галузевим бiзнесом пiд егiдою незалежних професш-них органiзацiй (наприклад, Bulgarian Chamber of Chemical Industry, Croatian Chamber of Economy, Slovak Association of Chemical & Pharmaceutical Industry). У цьому ж контекст розглядаються завдання збере-ження та розвитку науково-технолопчного i трудового потенцiалiв хiмiчного виробництва, пiдготовки моло-дих фахiвцiв, зокрема шляхом втшення вiдповiдних державних програм сприяння розвитку природничих наук (Естонiя, Угорщина).
Асощащя хiмiчноï iндустрiï Чехи (Association of Chemical Industry of the Czech Republic) пщтримуе й координуе науково-технолопчш зв'язки за допомогою декшькох технолопчних платформ (Czech Technology Platform for Sustainable Chemistry, Czech Technology Platform PLASTICS, Czech Bio Technology Platform). У Литвi створено три штегроваш науковi, дослiдницькi та дiловi центри (Valleys), яю сприяють розвитку хь мiчноï промисловостi.
Кластерт технологи також застосовуються для шновацшного розвитку хiмiчного виробництва у крашах ЦС6, але це переважно спещальш кластери, сформованi вщносно недавно на засадах м1жсекто-рально'1 колаборацп i спрямоваш на розроблення та впровадження продуктових i технологiчних iнновацiй у контекси завдань сталого розвитку. Так, Латвшсь-кий кластер наук про життя (Life Sciences Cluster of Latvia) включае понад 30 фармацевтичних, хiмiчних та бiотехнологiчних компанiй, а також навчальш та до-слщницью установи, яю спецiалiзуються на досль дженнях в галузi органiчноï хiмiï, бiополiмерiв, мжро-бiологiï та вiрусологiï, геномiки, iмунологiï, бютехно-логп та хiмiï деревини. Асоцiацiя Захiднопоморського хiмiчного кластеру «Зелена х!м!я» (Association West Pomeranian Chemical Cluster Green Chemistry) з центром у Щециш успiшно просувае так! шновацшш про-дукти, як клапани для серця, фотокаталiтична фарба, кристатчш добрива, матерiали для водневих техноло-гш, нанонаповнювачi для полiмерних матерiалiв i т. ш. Поточш проекти кластеру BIOBESTicide та BBI JU пов'язаш !з впровадженням бiотехнологiй для сталого розвитку сшьського господарства.
У скандинавських крашах хiмiчне виробництво е значимим складником багатьох вартюних ланцюпв, зокрема у виробництв! машин, металевих вироб!в, електронiки, целюлози та паперу. Доцшьно зазначити, що у бшьшоси сегментiв х!м!чно1 промисловоси Скандинавы! вагому роль вдаграють доч!рш пщроздши м1жнародних корпорацш (Akzo Nobel, AstraZeneca, Borealis, Linde, Ineos, BASF, Perstorp). Основш показ-ники розвитку х!м!чних комплекетв окремих скандинавських краш представлено у табл. 4.
Таблиця 4
Показники розвитку xïmÎ4hoï промисловост _ краш Скандинав» _
Краша Кшьшсть компан1й, од. Дохщ вщ ре-ал1заци, €млрд Кшьшсть зайнятих, ос1б
Дан!я 277 6,4 10657
Норвепя н/д 16,1 13000
Фшлянд!я 400 24,1 33700
Швеци 2521 32,0 51300
Складено за даними джерела [31].
До характерних рис та сильних CTopiH хГмГчних ceKTopiB скандинавських краш вiдносяться висококва-лiфiкована робоча сила, iнновацiйне зростання, ви-сока яюсть продукцп, спецiалiзацiя, експортоорieнто-ваний характер, гарна виробнича й сощальна шфра-структура, ресурсоефектившсть i передовий рiвень безпеки, ствпраця з профстлками, якiснi дослщни-цьк центри та технiчна iнфраструктура утверситетав, активна полiтика в галузi охорони навколишнього се-редовища. Слабкими сторонами та негативними факторами розвитку хiмiчних шдустрш вважаються висок витрати на робочу силу, старшня кадрiв, розташу-вання на пiвнiчному краю бвропи, висок тарифи на лопстику, недостатня конкурентоспроможнiсть порГв-няно з азшськими та iншими крашами, додатаога ад-мiнiстративнi обмеження, зростаючий фюкальний тиск. Так чинники, як наявшсть/дефщит сировинних та енергетичних ресурсiв, рiвень цiн на них, пози-тивне/негативне ставлення до хiмiчного виробництва з боку громадськосп, залежать вiд особливостей окремих краш, тож 1хнш вплив носить рiзновекторний характер.
У рiзних сегментах хГмГчно! промисловостi Скандинав^ сформовано високоiнтегрованi конкуренто-спроможш кластери та хiмiчнi парки. Так, у шведсь-кому регiонi Gothenburg — Stenungsund розвиваеться великий кластер базово'1 хГмГ1, який прагне стати м1жна-родним лiдером у виробнищга стiйких хiмiчних про-дукпв (sustainable chemicals) до 2030 року. Цей кластер мае високий потенщал для збшьшення виробництва та використання хiмiчних продуктiв на основi бютехно-логiй та вiдновлюваних джерел енергп [36].
Основнi хiмiчнi кластери ФГнляндГ! розташованi у пiвденних та захщних регiонах (Porvoo — нафтохiмiя, Turku — фармацевтика, нафтопереробка), а високо-технологiчний Kokkola Industrial Park е найбшьшим у пiвнiчнiй бврот центром неоргашчних хiмiкатiв, де працюе 17 промислових та понад 60 сервюних компа-нiй, що реалiзують ще! i принципи циркулярно'1 еко-номжи [37].
Скандинавськ кра!ни не розробляють окремi се-кторальнi стратеги, однак беруть участь у реалiзацil низки стратегш i програм горизонтального типу. Так, фшська хiмiчна промисловiсть отримуе вигоди вщ участi у нацюнальнш стратегГ! бiоекономiки (Finnish Bioeconomy Strategy) та стратеги зростання для досль джень, розвитку та шновацшно1 д1яльносп у секторi охорони здоров'я (Health Sector Growth Strategy for Research and Innovation Activities). В рамках нацюналь-но! дорожньо1 карти розвитку циркулярно1 економiки (Finnish Roadmap to a Circular Economy) хГмГчж галузь розробляе секторальну дорожню карту вуглецево1 ней-тральностi.
Шведський уряд також мае нацюнальну стратепю розвитку бюеконом1ки (Swedish Research and Innovation Strategy for a Bio-based Economy), яка включае дост-дження, розробки й шноваци та координацiю роботи фшансових структур, дослiдникiв та потенцiйних спо-живачiв. Прикладом м1жгалузево1 iнновацiйноï взае-моди е стратегiчна iнновацiйна програма BioInnovation, Грунтована на спiвробiтництвi фахiвцiв хiмiчноï та ль сово1 галузей.
Полiтика дослiджень у Норвеги не фокусуеться власне на хiмiчнiй галуз^ але охоплюе бiотехнологiï, клiмат та енергетику, нано- та технологи матерiалiв. Два нацiональних центра передового досвщу (National Centres of Excellence), що фшансуються за допомогою державно'! компанИ Innovation Norway, сприяють про-мисловим шноващям у галузi мiкро- i нанотехнологш, енергетики та змiни клiмату.
Наведенi приклади свiдчать, що сучасний евро-пейський хiмiчний бiзнес вже давно вийшов за межi вузького тдходу екологiзацiï виробництва, Грунтова-ного на завданнях упровадження ресурсозберiгаючих технологш, скорочення джерел забруднення, утилiза-Ц11 вiдходiв i т.п., i зараз будуе сво1 стратеги на засадах парадигми сталого розвитку. Провiднi хiмiчнi компани нарощують зусилля для подолання ключових глобаль-них проблем, таких як змша клiмату, бiднiсть, голод, вщсутшсть чисто води та енергп, забруднення навко-лишнього середовища, виснаження природних ресур-сiв. Ба бшьше, можна стверджувати, що досягнення цшей сталого розвитку (Sustainable Development Goals — SDGs) е вщправною точкою бшьшосп сучасних шно-вацiй у хiмiчному виробництвi i джерелом довгостро-кового стiйкого зростання хiмiчного сектору.
Наприклад, у рамках SDG 2 компашя BASF реа-лiзуе програми, спрямоваш на подолання голоду, досягнення продовольчо1 безпеки, полiпшення харчу-вання i сприяння сталому розвитку сшьського госпо-дарства (Food Security through Sustainable Agriculture, Food Fortification, Food and Nutrition), а для забезпе-чення переходу до рацюнальних моделей споживання i виробництва (SDG 12) фокусуе увагу на напрямах Sustainability in Procurement, Verbund, Sustainable Solution Steering, Alliance to End Plastic Waste, Chemical recycling, Energy and Resources.
Важливим сучасним европейським iнструментом активiзацiï iнновацiйного розвитку та тдвищення конкурентоспроможностi регiонiв е пщхщ смартспещ-алiзацiï, який використовуе ушкальш локальш ресу-рси, потенщал iнновацiйноï екосистеми та тдприем-ницью здiбностi для розвитку обмежено1 кшькосп прiоритетних видiв дiяльностi. З розвитком хiмiчноï промисловостi (або ïï сегменпв) та залученням ïï м1ж-галузевого потенцiалу пов'язанi окремi нацiональнi i регюнальш стратеги розумно1 спецiалiзацiï в Естонп, 1спани, 1тали, Литвi, Нидерландах, Нiмеччинi, Польщi, Словени, Фiнляндiï, Франци, Хорвати, Чехiï та Шве-цИ.
На бвропейськш платформi зi смартспецiалiзацiï (S3 Platform) за сприяння ECRN на основi м1жрегю-нально1 ствпращ сформовано тематичний напрямок Chemicals. Головною метою останнього е модершзащя хiмiчноï промисловостi та ïï трансформацiя у стшкий, енерго- та ресурсоефективний сектор, який пропонуе iнновацiйнi рiшення i мае глобальну конкурентоспро-можнiсть. У рамках цього партнерства розробляються iнновацiйнi ршення у таких напрямах:
— стале виробництво на основi вiдновлювальних джерел сировини та чисгга енергïï (декарбошзована викопна енергiя, сонячна та вггроенергетика);
— скорочення викидiв парникових газiв (голов-ним чином CO2) та споживання енергп i ресуретв на хiмiчних заводах;
— сприяння новим ланцюгам доданоï вартостi та штеграцИ через регiональнi кордони i м1ж такими секторами, як логiстика, сшьське i лiсове господар-ства, енергетика i т. iн., таким чином, щоб використо-вувати комплементарнiсть регюнальних спецiалiзацiй;
— пiдтримка максимально готових для виведення на ринок продуктових нововведень, проекпв масшта-бування, пшотних та демонстрацiйних установок.
Висновки. Свгговою тенденцiею останнiх рокiв (ще до пандемп COVID-19) стало падiння загальноï ефективностi хiмiчного бiзнесу через зниження темтв зростання попиту на хiмiкати. бвропейська хiмiчна промисловiсть, залишаючись вагомим сектором гло-бальноï хiмiчноï шдустрп, поступово втрачае свою ринкову частку (насамперед через експансiю китайсь-ких компанiй). Погiршення конкурентоспроможностi на ринках багатотоннажного базового хiмiчного виробництва европейсью виробники намагаються ком-пенсувати диверсифжащею i прiоритетним розвитком складних наукоемних виробництв на засадах сталого розвитку.
Сильними сторонами европейського хiмiчного сектору е висококвалiфiкована робоча сила, потужна виробнича та транспортно-лопстична iнфраструктура, передовi технологи, цифровiзацiя та формування Chemicals 4.0, високий iнновацiйний потенцiал (розви-нена дослiдницька та унiверситетська мережа, тюна спiвпраця стейкхолдерiв iнновацiйноï екосистеми, шновацшно активнi МСП, система фшансування), значне внутрiшне споживання i штегровашсть у гло-бальнi ланцюги створення вартосп, конкурентоспро-можнi кластери та хiмiчнi парки, м1жсекторальна та м1жрегюнальна спiвпраця, ресурсо- й енергоефектив-шсть, орiентацiя на безпековий компонент, захист на-вколишнього середовища та цЫ сталого розвитку.
З огляду на сучасний стан, шституцшну структуру i системш проблеми украïнськоï хiмiчноï проми-словостi та вiдсутнiсть стратеги розвитку на нацю-нальному рiвнi, перспективнi шляхи ïï трансформацïï та iнновацiйноï модернiзацïï у контекстi евроштеграци доцiльно шукати в процесах регюнального стратегу-вання. До першочергових заходiв слiд вiднести:
— деталiзований аналiз ресурсного, виробничого та iнновацiйного потенцiалiв регiонiв, де хiмiчне виробництво становить сферу традицiйноï спецiалiзацïï;
— вивчення конф^ураци, результативностi та по-тенцiалу наявних кластерiв i парив хiмiчного й сум1ж-них профМв;
— формування/розвиток секторальних iнновацiй-них екосистем регiонiв;
— обГрунтування регюнальних горизонтальних прiоритетiв з урахуванням SDGs та локальноï специ-фiки;
— здшснення процесу пiдприемницького вiд-криття та iдентифiкацiï регiональних смартпрiоритетiв у хiмiчнiй галузi з урахуванням м1жрегюнальних i м1ж-народних перспектив;
— органiзацiя кроссекторальноï колаборацïï, по-шук мiжгалузевоï синерги та реалiзацiя потенцiалу хi-
мГчного виробництва у нових ланцюгах додано1 варто-
CTi;
— налагодження спiвпрацi з европейськими ре-гiонами мереж ECRN та визначення напрямГв страте-пчного партнерства у секцп Chemicals.
Розроблення науково-методичного та оргашза-цшного забезпечення для реалГзацп такого щдходу — завдання для подальших дослiджень.
Список використаних джерел
1. Промисловють Укра1ни 2014-2016: невикорис-танi можливоси, шляхи вщновлення, модершзацп та сучасно1 розбудови: наук. доп.; О. I. Амоша, I. П. Бу-леев, Ю. С. Залознова (редкол.). Ки1в: 1н-т економжи пром-ст НАН Укра1ни, 2017. 554 с.
2. Дейнеко Л. В., Шовкун I. А., Шелудько Е. I. та ш. Неоiндустрiальна трансформащя промислового по-тенцiалу Укра1ни: моногр.; Л. В. Дейнеко (заг. ред.). Ки'ш: НАН Укра1ни, ДУ «Институт економiки та про-гнозування НАН Украши», 2016. 278 с.
3. !щук С. О., Созанський Л. Й. Виклики та пер-спективи розвитку хГмГчно! промисловоси Укра1ни. Економка промисловость 2019. № 1. С. 65-81. doi: 10.15407/econindustry%202019.01.065.
4. Ковеня Т. В. Оцшка стану та основш тенденцп функцiонування хГмГчно! галузi та внутршнього хГмГч-ного ринку в Укра1ш в 2019 рощ. ДП «Черкаський НДIТЕХIМ», 2020. URL: http://nditekhim.com.ua/ himichna-promyslovist-ukrayiny-2.html.
5. Чуприна Н.М. Актуальш економiчнi питання в х1м1чнш галузi Укра1ни. HayKoei записки. СерЯ «Економжа»: зб. наук. праць. Острог, 2013. № 23. С. 125-128.
6. Шевцова Г. З. Трансформащя концептуальних пщход1в до управлшня розвитком х1м1чно1 промисловоси в контексп неошдустрГалГзацп. Економжа та право. Серiя: Економжа. 2016. № 2. С. 146-156.
7. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Дослщження су-часних чинниюв розвитку хГмГчного виробництва в контекстi неошдустрГалГзацп. Економжа промислово-cmi. 2017. № 3. С. 39-57. doi: 10.15407/econindustry 2017.03.039.
8. Деркач Т. Роль х1м1чно1 промисловоси в еко-номщ Укра1ни. Економiчний часопис Схiдноeвропейсь-кого нащонального утверситету iменi ЛеЫ Укратки. 2020. № 1 (21). С. 49-63. doi: 10.29038/2411-4014-202001-49-63.
9. Чуприна Н. М. Особливосп функщонування хГмГчних тдприемств на основ! концепцп еколопч-ного партнерства. Економiчний форум. 2015. № 4. С. 354-361.
10. Ткаченко А. М., Вакулiч А. М. Стратепя еко-лопчно спрямованого шновацшного розвитку хГмГчно! галузi. Економка промисловость 2014. № 2. С. 34-41.
11. Булатова О. В. Трансформащя свггового ринку в умовах глобальних зрушень: базовi передумови для розвитку х1м1чно1 промисловоси. Науковий всник Ужгородського нащонального утверситету. СерЯ : Мiжнароднi економiчнi вiдносини та свтове господарс-тво. 2015. Вип. 3. С. 46-50.
12. Швець Н. В. Сучасш тенденцп та особливосп шновацшного розвитку свггово1 х1м1чно1 шдустрп. Bi-сник Схiдноукраiнського нащонального утверситету жет Володимира Даля. 2017. № 10. С. 144-149.
13. Маслош О. В. Тенденцп та напрями розвитку експортного потенщалу х1м1чно1 промисловоси Украши. Глобальт та нащональт проблеми економки. 2018. Вип. 22. С. 197-201.
14. Коваль Л. П. Кластеризащя регюшв Украши за потенщалом розвитку х1м1чно1 промисловоси. Сощ-ально-економiчнi проблеми сучасного перюду Украти. 2018. Вип. 5. С. 37-43.
15. Швець Н. В. Формування хГмГчних кластерГв в Укра1ш: доцшьшсть та можливоси. Вкник Схiдноук-ратського нащонального утверситету iменi Володимира Даля. 2010. № 7 (2). С. 253-258.
16. Чуприна Н. М. Визначення основних функцш ядра хГмГчного кластеру Украши. Прометей. 2013. № 2 (41). С. 67-72.
17. Амоша О. I., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Передумови смарт-спещалГзацп Донецько-Придншров-ського макрорегюну на основ! розвитку хГмГчного виробництва. Економка промисловостi. 2019. № 3. С. 533. doi: 10.15407/econindustry2019.03.005.
18. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. V. 9 N. 2, June2020. Р. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
19. Вщродження Донбасу: ощнка сощально-еко-номГчних втрат i прюритетт напрями державно1 поль тики : наук. доп.; Е. М. ЛГбанова, О. I. Амоша, В. П. Вишневський та ш.; НАН Украши. Ки1в, 2015. 168 с.
20. Якубовський М. М., Ляшенко В. I. Модерш-защя економГки промислових регюшв: спроба конце-птуалГзацп. Вкник економiчноi науки Украти. 2016. № 1. С. 188-195.
21. Тяжкороб I. В., Касьянова В. О. Х1м1чна про-мисловють як стратепчний напрямок економГчного розвитку Лугансько1 область Науковий всник Херсонсь-кого державного унверситету. Серiя: Економiчнi науки. 2014. Вип. 5(3). С. 180-182.
22. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Потенщал х1м1ч-ного комплексу Лугансько1 обласп: сучасний стан та перспективи структурно1 модершзацп. Економiчний вi-сник Донбасу. 2019. № 1. С. 4-15. doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-4-15.
23. Gladkykh D. European chemical industry competitiveness: historical trends and development prospects. Baltic Journal of Economic Studies. 2015. № 1. P. 62-67.
24. Ishchuk S., Koval L. Development of chemical industry in Ukraine and the world: comparative estimation. Journal of European Economy. 2019. № 18 (2). Р. 270-284. doi: 10.35774/jee2019.02.270.
25. Westerman A., Morawietz M., Geissbauer R., Vedso J. & Schrauf S. Industry 4.0: Building the digital enterprise. Chemicals key findings. PricewaterhouseCoopers. 2016. 12 p.
26. Meincke H., Nickel J.-P., Westerheide P. Chemistry 4.0 — growth through innovation in a transforming world. Journal of Business Chemistry. 2018. V. 15 (1). P. 42-53.
27. Шевцова Г.З. Х1м1чна ГндустрГя 4.0 як галузева концепщя реалГзацп основ четверто1 промислово1 революций Економiчний всник Донбасу. 2017. № 2. С. 3541.
28. Shevtsova H., Maslosh O. Chemical production modernization in the formative phase of Industry 4.0: study of trends and problems of investment support. Technology audit and production reserves. 2019. V. 1. N. 4 (45). P. 3037. doi: 10.15587/2312-8372.2019.157152.
29. CEFIC. 2020 Facts & Figures of the European chemical industry. 78 p.
30. Statista. Change in global chemical production (excluding pharmaceuticals) from 2010 to 2019, by region. The Statiatics Portal. URL: https://www.statista.com/statis tics/272157/chemical-production-forecast-worldwide/.
31. CEFIC. Landscape of the European chemical industry 2020. 140 p.
32. Du Plessis F. Improving competitiveness of European chemical industry clusters. CEFIC, European Chemical Site Promotion Platform. URL: http: //ec. europa.eu/DocsRoom/documents/11988/attachments/1/ translations/en/renditions/native.
33. Шевцова Г.З., Швець Н.В. Кластеризащя хь мiчноï промисловоси: европейський досвiд та уроки для Украши. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2017. № 2. С. 103-109.
34. C&EN. Global Top 50 Chemical Companies for 2020. 2020. URL: https://cen.acs.org/sections/global-top-50. html.
35. Statista. Year-to-date percent change in chemical production due to COVID-19 worldwide in 2020, by region. The Statiatics Portal. URL: https://www.statista. com/statistics/1112682/global-ytd-chemical-output-chan ge-due-to-covid-19-by-region/.
36. Martin H. The scope of regional innovation policy to realize transformative change — a case study of the chemicals industry in western Sweden. European Planning Studies. 2020. doi: 10.1080/09654313.2020.1722616.
37. Kokkola Industrial Park. URL: https://www.kip. fi/en/frontpage.html.
References
1. Amosha O. I., Bulieiev I. P., Zaloznova Yu. S. (Eds.). (2017). Promyslovist Ukrainy 2014-2016: nevykorys-tani mozhlyvosti, shliakhy vidnovlennia, modernizatsii ta suchasnoi rozbudovy [Industry of Ukraine 2014-2016: unused opportunities, ways of restoration, modernization and modern construction]: scientific report. Kyiv, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. 554 p. [in Ukrainian].
2. Deineko L. V., Shovkun I. A., Sheludko E. I., et al. (2016). Neoindustrialna transformatsiia promyslovoho potentsialu Ukrainy [Neoindustrial transformation of industrial potential of Ukraine]. L.V. Deineko (Ed.). Kyiv, State Institution "Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine". 278 p. Retrieved from http: http://ief.org.ua/docs/mg/277.pdf [in Ukrainian].
3. Ishchuk S. O., Sozanskyy L. I. (2019). Vyklyky ta perspektyvy rozvytku khimichnoi promyslovosti Ukrainy [Challenges and prospects of the Ukrainian chemical industry]. Ekonomika promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 1, pp. 65-81. doi: 10.15407/econindustry 2019.01.065 [in Ukrainian].
4. Kovenia T. V. (2020). Otsinka stanu ta osnovni tendentsii funktsionuvannia khimichnoi haluzi ta vnutrishnoho khimichnoho rynku v Ukraini v 2019 rotsi [Assessment of the state and main trends in the functioning of the chemical industry and the domestic chemical market in Ukraine in 2019]. DP "Cherkaskyi NDITEKhIM". Retrieved from http://nditekhim.com.ua/himichna-promyslovist-ukrayiny-2.html [in Ukrainian].
5. Chupryna N. M. (2013). Aktualni ekonomichni pytannia v khimichnii haluzi Ukrainy [Current economic issues in the chemical industry of Ukraine]. Naukovi zapysky. Seriia "Ekonomika ": zb. nauk. prats. Ostroh. Vol. 23, pp. 125-128 [in Ukrainian].
6. Shevtsova H. Z. (2016). Transformatsiia kontsep-tualnykh pidkhodiv do upravlinnia rozvytkom khimichnoi promyslovosti v konteksti neoindustrializatsii [Transformation of conceptual approaches to managing the development of chemical industry within the neo-industrialization context]. Ekonomika ta pravo. Seriia: Ekonomika — Economics and Law. Section "Economics", Vol. 2, pp. 146156. [in Ukrainian].
7. Shevtsova H.Z., Shvets N.V. (2017). Doslidzhen-nia suchasnykh chynnykiv rozvytku khimichnoho vyrob-nytstva v konteksti neoindustrializatsii [Research of the current factors influencing the development of chemical manufacturing within the neo-industrial context]. Ekonomika promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 3, pp. 3957. doi: 10.15407/econindustry2017.03.039 [in Ukrainian].
8. Derkach T. (2020). Rol khimichnoi promyslovosti v ekonomitsi Ukrainy [The role of the chemical industry in the economy of Ukraine]. Ekonomichnyi chasopys Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky — Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University, Vol. 1, pp. 49-63. doi: 10.29038/2411-4014-2020-01-49-63 [in Ukrainian].
9. Chupryna N. M. (2015). Osoblyvosti funktsio-nuvannia khimichnykh pidpryiemstv na osnovi kontseptsii ekolohichnoho partnerstva [Features of functioning of chemical enterprises on the basis of the concept of ecological partnership]. Ekonomichnyi forum — Economic forum, Vol. 4, pp. 354-361 [in Ukrainian].
10. Tkachenko A. M., Vakulich A. M. (2014). Strate-hiia ekolohichno spriamovanoho innovatsiinoho rozvytku khimichnoi haluzi [Strategy of ecologically directed innovative development of chemical industry]. Ekonomika promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 2, pp. 34-41 [in Ukrainian].
11. Bulatova O. V. (2015). Transformatsiia svitovoho rynku v umovakh hlobalnykh zrushen: bazovi peredumovy dlia rozvytku khimichnoi promyslovosti [Transformation of the world market in the conditions of global shifts: basic preconditions for development of the chemical industry]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, Vol. 3, pp. 46-50 [in Ukrainian].
12. Shvets N. V. (2017). Suchasni tendentsii ta osoblyvosti innovatsiinoho rozvytku svitovoi khimichnoi industrii [Current trends and features of innovative development of the world chemical industry]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia — Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian national university, Vol. 10, pp. 144-149 [in Ukrainian].
13. Maslosh O. V. (2018). Tendentsii ta napriamy rozvytku eksportnoho potentsialu khimichnoi promyslo-vosti Ukrainy [Trends and directions of development of exports potential of chemical industry of Ukraine]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky — Global and national economic problems, Vol. 22, pp. 197-201 [in Ukrainian].
14. Koval L. P. (2018). Klasteryzatsiia rehioniv Ukra-iny za potentsialom rozvytku khimichnoi promyslovosti [Clustering of regions of Ukraine according to the potential of chemical industry development]. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy. Vol. 5, pp. 37-43. [in Ukrainian].
15. Shvets N. V. (2010). Formuvannia khimichnykh klasteriv v Ukraini: dotsilnist ta mozhlyvosti [Formation of chemical clusters in Ukraine: feasibility and opportunities]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia — Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian national university, Vol. 7 (2), pp. 253-258 [in Ukrainian].
16. Chupryna N. M. (2013). Vyznachennia osnov-nykh funktsii yadra khimichnoho klasteru Ukrainy [Determination of the main functions of the core of the chemical cluster of Ukraine]. Prometei, Vol. 2 (41), pp. 6772 [in Ukrainian].
17. Amosha O. I., Shevtsova H. Z., Shvets N. V. (2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Pry-
dniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimich-noho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical production development]. Ekonomika promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 3 (87), pp. 5-33. doi: 10.15407/ econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
18. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. (2020). In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development, Vol. 9 No 2, pp. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
19. Libanova E. M., Amosha O. I., Vyshnevskyi V. P., et al. (2015). Vidrodzhennia Donbasu: otsinka sotsialno-ekonomichnykh vtrat i priorytetni napriamy derzhavnoi polityky [Revival of Donbass: assessment of socio-economic losses and priority directions of state policy]: scientific report. Kyiv, NAS of Ukraine. 168 p. [in Ukrainian].
20. Yakubovskyi M. M., Liashenko V. I. (2016). Modernizatsiia ekonomiky promyslovykh rehioniv: sproba kontseptualizatsii [Modernisation of industrial regions economy: the attempt of conceptualization]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of the Economic Sciences of Ukraine, Vol. 1, pp. 188-195 [in Ukrainian].
21. Tiazhkorob I. V., Kasianova V. O. (2014). Khi-michna promyslovist yak stratehichnyi napriamok eko-nomichnoho rozvytku Luhanskoi oblasti [Chemical industry as strategic direction of economic development of Lugansk area]. Naukovyi visnyk KhDU. Seriia: Ekonomichni nauky — Scientific Journal of KSU. Economic Sciences, Vol. 5(3), pp. 180-182 [in Ukrainian].
22. Shevtsova H. Z., Shvets N. V. (2019). Potentsial khimichnoho kompleksu Luhanskoi oblasti: suchasnyi stan ta perspektyvy strukturnoi modernizatsii [The potential of the chemical complex of Luhansk region: current state and prospects for structural modernization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, Vol. 1, pp. 4-15. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-1(55)-4-15 [in Ukrainian].
23. Gladkykh D. (2015). European chemical industry competitiveness: historical trends and development prospects. Baltic Journal of Economic Studies, Vol. 1, pp. 62-67.
24. Ishchuk S., Koval L. (2019). Development of chemical industry in Ukraine and the world: comparative estimation. Journal of European Economy, Vol. 18 (2), pp. 270-284. doi: 10.35774/jee2019.02.270.
25. Westerman A., Morawietz M., Geissbauer R., Vedso J. & Schrauf S. (2016). Industry 4.0: Building the digital enterprise. Chemicals key findings. Price-waterhouseCoopers. 12 p.
26. Meincke H., Nickel J.-P., Westerheide P. (2018). Chemistry 4.0 — growth through innovation in a transforming world. Journal of Business Chemistry, Vol. 15 (1), pp. 42-53.
27. Shevtsova H. Z. (2017). Khimichna industriia 4.0 yak haluzeva kontseptsiia realizatsii osnov chetvertoi promyslovoi revoliutsii [Chemicals 4.0 as a sectoral concept of implementation the foundations of the fourth industrial revolution]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, Vol. 2, pp. 35-41 [in Ukrainian].
28. Shevtsova H., Maslosh O. (2019). Chemical production modernization in the formative phase of Industry 4.0: study of trends and problems of investment support. Technology audit and production reserves, Vol. 1, No. 4 (45), pp. 30-37. doi: 10.15587/2312-8372.2019. 157152.
29. CEFIC. 2020 Facts & Figures of the European chemical industry. 78 p.
30. Statista. Change in global chemical production (excluding pharmaceuticals) from 2010 to 2019, by region. The Statiatics Portal. Retrieved from https://www.statista. com/statistics/272157/chemical-production-forecast-wor ldwide/.
31. CEFIC. Landscape of the European chemical industry 2020. 140 p.
32. Du Plessis F. Improving competitiveness of European chemical industry clusters. CEFIC, European Chemical Site Promotion Platform. Retrieved from http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/11988/attach ments/1/translations/en/renditions/native.
33. Shevtsova H. Z., Shvets N. V. (2017). Klaste-ryzatsiia khimichnoi promyslovosti: yevropeiskyi dosvid ta uroky dlia Ukrainy [Clustering of the chemical industry: European experience and lessons for Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of the Economic Sciences of Ukraine, Vol. 2, pp. 103-109 [in Ukrainian].
34. C&EN. (2020). Global Top 50 Chemical Companies for 2020. Retrieved from https://cen.acs.org/ sections/global-top-50.html.
35. Statista. Year-to-date percent change in chemical production due to COVID-19 worldwide in 2020, by region. The Statiatics Portal. Retrieved from https: // www.statista.com/statistics/1112682/global-ytd-chemical-output-change-due-to-covid-19-by-region/.
36. Martin H. (2020). The scope of regional innovation policy to realize transformative change — a case study of the chemicals industry in western Sweden. European Planning Studies. doi: 10.1080/09654313.2020.1722616.
37. Kokkola Industrial Park. Retrieved from https: / /www.kip.fi/en/frontpage.html.
Crarra Hagmmna go pegaK^i 01.09.2020
Формат цитування:
Шевцова Г. З. Cучаснi тренди та прюритети розвитку европейсько1 х1м1чно1 Гндустрп: аналггачний огляд. Вкник економiчноi науки Украти. 2020. № 2 (39). С. 36-45. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45 Shevtsova H. Z. (2020). Current trends and priorities of the European chemical industry's development: an analytical review. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 36-45. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45
