CC BY
15
УДК 303.722.4:332.146.2:66(477.63) doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-70-79
Н. В. Швець,
кандидат економ!чних наук, ORCID 0000-0003-1215-2397, e-mail: shvetsnnn@ukr.net, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ПИТАНИЯ ФОРМУВАННЯ Х1М1ЧНОГО КЛАСТЕРУ В КОНТЕКСТ 1МПЛЕМЕНТАЦП П1ДХОДУ СМАРТ-СПЕЩАЛ1ЗАЦП У ДН1ПРОПЕТРОВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Вступ. З 2015 р. Украша почала впроваджувати европейську модель управлшня регiональним роз-витком, яка передбачае стратепчне, операцiйне пла-нування i застосування конкурсних механiзмiв вщ-бору проекпв для включення у план заходiв !х реа-лiзащi для подальшого цiльового фiнансування. Змiна модел^ на думку В. I. Ляшенка та I. П. Петрово!, зумовлена глобальними викликами i наявними проблемами розвитку регiонiв та шюструе вiдмову вiд надмiрно централiзованого управлiння [1]. У 2018 р. нову модель було доповнено тдходом смарт-спещалiзащi, на основi якого у сучаснш прак-тицi европейських кра1н розробляються стратеги до-слiджень та iнновацiй (Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation - RIS3), що передбачае кондентрацiю фiнансових ресурав, мобшза-цiю мiсцевих активiв та тдприемницько! спромож-ност на розумно обраних прiоритетах [2].
Процес iмплементацii в Украiнi пiдходу смарт-спецiалiзацii поступово набирае обертгв i вже здшс-ненi першi практичнi кроки. У поточному рощ зпд-но з дточою «Методикою розроблення, проведения мошторингу та оцiики результативности реалiзацii регiональиих стратегiй розвитку та плашв заходiв з !х реалiзащi» [3] були затверджеш обласнi Стратегii розвитку iз визначенням не менш одно! стратегiчноi цiлi на засадах смарт-спецiалiзацii. Поки що регiони визначилися лише з галузевими напрямками, за якими далi необхiдно виявити регiональиi смарт-прюритети потеидiйного iнновацiйного розвитку. Саме цей етап е найбшьш важливим i визначальним для досягнення реальних результатов реалiзацii кон-цепцii смарт-спецiалiзацii, тому потребуе консолща-uji зусиль iииовацiйно спроможних регiональиих акторiв та оргашзацл злагодженоi, продуктивно! ро-боти в рамках локальних iнновацiйних екосистем.
Науковщ [4; 5] наголошують на тому, що для створення стабiльного та ефективно дiючого шнова-цiйного простору важливо змiциювати зв'язки, по-кращувати взаемодiю мiж передовими знаннями i сферами !х реалiзацii, а також правильно визначати вектори шновацшного розвитку регюшв та способи, можливосп, виконавщв його забезпечення.
Одшею з ефективних форм розвитку регюналь-них iииовацiйиих екосистем у свiтi вважаеться кластер. Мiжнародна практика доводить, що клас-териi технологii можна застосовувати на вах етапах
eK0H0Mi4H0r0 розвитку, не тшьки у розвинених еко-номшах; !х використання покращуе eKOHOMi4Hi по-казники, пiдвищуe яшсть бiзнeс-сeрeдовища та ство-рюе умови для подальшого зростання [6].
На сучасному eтапi eвропeйськi фахiвцi з пи-тань управлшня рeгiональним розвитком [7-10] роз-глядають кластeрну полiтику та тдхщ смарт-стещ-алiзацi! як основнi eлeмeнти единого мeханiзму рeа-лiзацi! еврогайсько! стратeгi! зростання. Рeзультати eмпiричних дослiджeнь [9] показують, що концeнт-ращя кластeрних органiзацiй можe вважатися одним з iндикаторiв рeзультативностi пiдприемнидького вщкриття чeрeз встановлeння залeжностi мiж рiвнeм конвeргeнцi! знань та рiвнeм оргашзацл кластера.
Актуалiзацiя кластeрного пiдходу в Укра!ш вiдбулася щe на початку 2000-х роив, протe досягти дшсно стойких та вражаючих рeзультатiв класт^ри-зацi! поки щe нe вдалося. За навeдeними у статп [11] даними, загалом у кра!нi як класт^ри сeбe позищо-нують 40 утворeнь, однак, за оцiнками фахiвцiв, тальки одиницi з них можна вважати такими зпдно з евротейською практикою.
Вiтчизнянi вчeнi [12; 13] пiдкрeслюють важли-вiсть кластeрiв для розвитку укра!нсько! eкономiки та звeртають увагу на нeобхiднiсть поеднання клас-тeризацi! з формуванням модeлeй рeгiонального iнновацiйного розвитку. У цьому рощ така позищя знайшла втiлeння у затвeрджeнiй Дeржавнiй стратe-гi! рeгiонального розвитку на 2021-2027 роки, в якш зазначeно, що досягнeння стратeгiчно! цiлi 2 «Шд-вищeння рiвня конкурeнтоспроможностi рeгiонiв» будe вiдбуватися у тому чи^ чeрeз досягнeння ста-лого розвитку промисловост (опeративна цшь 5), зокрeма, шляхом розвитку прюртетних видiв era-номiчно! дiяльностi, визначeних на засадах смарт-спeцiалiзацi! та сприяння «створeнню рeгiональних, мiжрeгiональних та нащональних кластeрiв свгто-вого рiвня, а також iнтeрнацiоналiзацi! кластeрних шщатив» [14].
Отжe, на даному eтапi пeрeд рeгiонами Укра!ни постало важливe завдання - консолiдувати наявний науково-дослщний, виробничий та тдприемниць-кий потeнцiал для виявлeння на засадах смарт-сте-цiалiзацi! конкрeтних iнновацiйних i нових дiлових можливостeй. Вирiшeння цього завдання можe вщ-буватися чeрeз створeння та розвиток рiзних кластe-рiв, профiль яких будe визначатися стартовими
особливостями кожного регюну й результативнютю процесу пiдприeмницького ввдкриття на мiсцях.
Мета статтi - анатз середовища для форму-вання хiмiчного кластеру у Дшпропетровськш об-ласт та розробка рекомендацiй щодо вдентифшацд його потенцiйних учаснишв й оргашзаци спiвпрацi мiж ними на основi пiдходу смарт-спещалiзащ!.
Виклад основного матерiалу. Дшпропетров-ська область як старопромисловий регiон е об'ектом комплексних дослiджень провiдних науковцiв уста-нов Нащонально! академп наук Укра!ни та окремих унiверситетiв. Серед останнiх публшацш слiд ввдзна-чити роботи О. I. Амош^ В. П. Антонюк, Л. В. Без-зубко, С. А. Давимуки, С. В. Дзюби, С. В. 1ванова, В. I. Ляшенка, Н. В. Осадчо!, I. П. Петрово!, I. Ю. Ш-доричево!, О. Ю. Сшгово!, М. О. Солдак, Н. В. Труш-шно!, Л. I. Федулово!, Ю. М. Харазiшвiлi, I. А. Чика-ренко, Г. З. Шевцово!, М. М. Якубовського та ш. [5; 11; 15-29]. Постшна увага до Дншропетровщини з боку науково! спшьноти пояснюеться вагомим зна-ченням цього регюну для економши Укра!ни та його наявним ресурсним потенцiалом, розумне викорис-тання якого здатне вивести кра!ну на новий рiвень глобально! конкурентоспроможносп. Однак для цього потрiбно вирiшити комплекс актуальних для регюну завдань, серед яких особливого значення на-бувае подолання iнновацiйно! шертносп у реальному секторi економiки.
Так, О. I. Амоша та I. Ю. Пiдоричева зазнача-ють, що недостатня активнiсть iнновацiйно! дгяль-ност у Днiпропетровськiй областi, попри юнуючий науково-технiчний потенцiал, пояснюеться обмеже-ним обсягом попиту на шновацп з боку регюналь-них промислових пiдприемств через вiдсутнiсть дiе-вих мотивацi! та стимулiв, а також <андиферентне вiдношення власнишв тдприемств до науки й iнно-вацiй, послаблення зв'язшв науково! сфери з про-мисловютю» [15].
Треба враховувати, що неможливо створити унiфiковану модель управлшня iнновацiями. Кожен регiон мае сво! унiкальнi умови для появи шноващй, якi визначаються рiвнем його сощально-економiч-ного розвитку, структурою економiки, ефектив-нiстю iнституцiй, що акумулюють знання та компе-тенцi!, культурою населення [30]. Тому розвиток ре-гюнально! iнновацiйно! екосистеми мае бути у цешр уваги саме мiсцево! влади, ди яко! у рамках стратепчного управлiння регiоном доцiльно спря-мовувати на створення умов для злагоджено!, плвд-
но1 спiвпрацi, перш за все, мiж науково-дослiдною сферою та тдприемницьким сектором.
У затвердженiй Стратеги розвитку Дшпропет-ровсько1 област на перюд до 2027 року зазначено, що «Стратегия розвитку Днiпропетровсько1 обласп Грунтуеться на вимогах СС щодо визначення смарт-спецiалiзацii» [31, с. 72]. У перелш стратегiчних щ-лей увiйшла одна смарт-орiентована цшь - «1ннова-цiйний розвиток регюну на основi смарт-спецiалiза-цл», яку деталiзують двi операцiйнi цiлi - «Смарт. А. Розвиток потендiалу хiмiчного комплексу» та «Смарт. В. Полiпшення умов для розвитку наукоем-ного виробництва, зокрема, машинобудування». За-значеш операцiйнi цiлi видiлили прiоритетнi галуз^ за якими необхiдно здiйснювати пошук прiоритетiв смарт-спецiалiзацi1. Однак подальшого розкриття обраних напрямшв у виглядi основних завдань, ета-тв та механiзмiв реалiзацi1 дано1 стратегiчно1 цiлi не ввдбулося, а у Планi реалiзацi1 Стратегi1 на 2021 -2023 роки стратепчна цiль «Iнновацiйний розвиток регюну на основi смарт-спецiалiзацii» взагалi вщ-сутня. Стратегiею розвитку обласп передбачаеться досягнення зазначено1 цiлi шляхом поступового переходу на кластерну модель розвитку економiки та створення, зокрема, хiмiчного кластеру [31, с. 7374].
На важливiсть розвитку хiмiчноi галузi у ре-гюш та застосування кластерних утворень для тд-вищення ефективностi використання наявного iнно-вацiйного потендiалу також наголошують автори робiт [15-17; 21; 25; 28; 32].
Доцшьшсть обрання областю цього стратепчного напряму доводить й те, що у сучаснш свгтовш iндустрi1 хiмiчна промисловiсть вважаеться одним iз впливовiших в шноващйно-технолопчному планi сегментов. Вона е ключовим постачальником iнно-вацiйних матерiалiв i технологiй та визначае новi вектори розвитку економши, стимулюючи та тд-тримуючи розгортання процесiв Iндустрii' 4.0. Акту-альнiсть такого галузевого фокусу демонструють европейськi регiони, якi вже обрали конкретн сек-тори хiмiчного виробництва у якосп смарт-прюри-тепв.
На европейськiй Платформi зi смарт-спещаль зацi1 (Smart Specialisation Platform) у тематичнш секцi1 <Жмшати» (Chemicals) видшеш чотири клю-човi прiоритети та п'ять проектов смарт-спецiалiза-ui1, як розробленi у результат мiжгалузево1 та мш-регiонально1 спiвпрацi (див. таблицю).
Таблиця
Прiоритети та проскти смарт-спещ^зацп за напрямом Chemicals, 3apeccTpoBaHÏ на Платформi S3
Проект Ввдповщальний perioH Залученi регiони Iншi актори
1 2 3 4
Прюритет - Альте рнативна сировина (Alternative feedstock)
Переробка бюмаси (Valorisation of agro-food biomass project) Ломбардiя (Iталiя) Лiмбург (Шдерланди); Каталошя (Iспанiя); Мазовiя (Польща) Assolombarda - асощащя компанiй у провiнцiях Мшан, Лодi, Монца, Брiанца, Павiя
Зактчення таблиц
1 2 3 4
Технология елект-ричного крекингу (Electric cracking technology) Лiмбypг (Нвдерланди) Ломбаpдiя (Iгалiя); Каталоня (1спаня) Brightlands Chemelot Campus - екосис-тема дослiдникiв, пiдпpиемцiв та сту-дeнгiв, що працюють над високояшс-ними магepiалами, сгiйкими проце-сами та бiомeдичними iнновацiями. Лiмбypг (Нiдepланди)
Прюритет - Полшери (Polymers)
Переробка пластмас (Plastics recycling) Лiмбypг (Нвдерланди) Саксонiя-Анхальг (Нiмeччина); Ломбаpдiя (Iгалiя); Каталоня (Iспанiя); Усгi (Чeхiя); Мазовiя (Польща) Brightlands Materials Center - науково-дослiдний шсттут, який дослвджуе та впроваджуе iнновацiï в галyзi сгiйкоï енергетики, мобiльносгi та здоров'я та добробуту. Лiмбypг (Нiдepланди)
Прюритет - XÏMÏ4Ha переробка (Chemical recycling)
Хiмiчна переробка (пipолiз) (Chemical Recycling pyrolysis project) Усп (Чeхiя) Мазовiя (Польща); Саксонiя-Анхальг (Нiмeччина) Unipetrol Centre for Research and Education - науково-дослщний та нав-чальний центр, що проводить прикла-дн та фyндамeнгальнi дослiджeння в галyзi пpомисловоï хiмiï. Усгi (Чeхiя)
Прюритет - Стшм технологiчнi процеси (Sustainable process technologies)
Хiмiя потоку (Flow Chemistry project) Кагалонiя (1спашя) Ломбаpдiя (Iгалiя); Мазовiя (Польща); Саксонiя-Анхальг (Шмеччина) Research of Catalonia (ICIQ) - шститут хiмiчиих дослiджеиь в двох основных напрямках: каталiз i вiдиовлювальиа енерпя. Каталоиiя (Iспаиiя)
Складено автором за даними джерела [33].
Крiм зазначених у табл. 1 регюшв до партнерства залучеш також бельгiйський регiон Валлонiя, провшщя Каскi-Пох'яимаа у Фiиляндii та Варшав-ське воеводство у Польщi. Защкавлешсть у ствро-бiтництвi проявляють голландсьш провiнцii Гронш-ген, Дренте, Швденна Голландiя та нiмецька земля Бранденбург (див. рисунок).
Сьогодн европейськ регюни прагнуть до спiльиих дiй i реалiзацii спiльиих iивестицiйних проектiв та досягненн сталого партнерства для стратепчного мiжрегiонального спiвробiтництва у прiоритетиих сферах розумно! спецiалiзацii за тема-тичними платформами Smart Specialisation Strategy (S3), ям визначенi Свропейською комiсiею [34]: аг-ропродовольчо! (Agri-Food), Енергетичноi (Energy) та Промислово! (Industrial) модернiзацii. Ц сфери стратегiчного зростання мають стати орiеитиром для регiонiв Укра!ни у пошуках актуальних i житте-здатних смарт-прiоритетiв та задля розвитку класте-рiв у напрямку евроiитеграцii та европартнерства.
Проведенн дослiджеиня [25] показали, що Дшпропетровська область забезпечуе 13,2% загаль-ноукра!нського обсягу реалiзованоi хiмiчноi про-дукцii, у тому чи^ 19,9% базових хiмiкатiв. За об-сягами експорту частка област у загальних показни-ках хiмiчноi шдустрн Украiии становить 10,0%, iм-порту - 9,9%. Регiон мае юторично сформовану структуру хiмiчноi промисловост з акцентом на ве-ликотоннажному азотному сегменп, системшсть й
iнтегрованiсть галузевого 6i3Hecy з утворенням pi3-номаштних продуктових ланцюжкiв, 6агатоpiчнi ре-зультативш зв'язки промислово-виробничого та на-уково-освгтнього комплeксiв, наявнiсть галузевого експертного середовища. Зазначене свiдчить про тривале функщонування в peгiонi формальних та неформальних мережевих структур, потeнцiал яких треба залучити для визначення peгiональних смарт-пpiоpитeтiв та створення формального хiмiчного кластеру на основi наявних eкономiчних можливос-тей, новiтнiх галузевих тpeндiв та перспектив мiж-секторального та мiжpeгiонального ствробгт-ництва.
Iнтeгpацiя сконцентрованих у peгiонi суб'екпв хiмiчного комплексу у регюнальний хiмiчний кластер мае ввдбуватися на до6pовiльних засадах, iз за-стосуванням стимулюючих та тдтримуючих захо-дiв для його ефективного функщонування й розвитку.
Сформований кластер повинен мати там го-ловн ознаки (доопрацьовано автором на основi [12, с. 124]):
ввдкритють, що перед6ачае можливiсть вшь-ного входу нових учаснишв та створення мiжгалyзe-вих, мiжкластepних, мiжpeгiональних зв'язшв;
полiстpyктypнiсть, то6то використання piзних оpганiзацiйних форм всepeдинi кластеру (напри-клад, iндyстpiальних паpкiв, 6iзнeс-iнкy6атоpiв, 6iз-нeс-аксeлepатоpiв тощо);
Рисунок. Регшни смарт-партнерства за напрямом Chemicals [33]
цшснють - зв'язанiсть суб'екпв у едине внут-рiшне iнформацiйне, науково-освiтне середовище та взаемодiя iз зовнiшнiми агентами з позици цшсно-ст системи (кластеру);
компетентнють, що передбачае накопичення, трансфер i розвиток знань та досввду учасниив кластеру;
динамiзм - здатшсть кластерного утворення змiнюватися та розвиватися.
Вивчення практики створення та функцюну-вання европейських хiмiчних кластерiв [35] показало, що вони суттево вiдрiзняються за такими характеристиками, як технолопчна спрямовашсть, кiлькiсть учасниив, спiввiдношення великих i ма-лих тдприемств, структура й управлiння, набiр по-слуг та сервiсiв для учасниив, ступiнь державно1 пiдтримки. Стосовно останнього, слiд тдкреслити важливу роль владних структур у процесах устш-ного та довгострокового функцiонування кластер-них утворень. Як показуе свгтовий досвiд [36], влада виступае у ролi фасилiтатора, а не лвдера кластерних
iнiцiатив. Найуспiшнiшими з них е ii, що Грунту -ються на публiчно-приватному партнерствi та ве-дуть дiяльнiсть при постiйнiй защкавленш участi всiх ключових стейкхолдерiв, а не лише влади. Политика останньо1 стосовно кластерiв мае бути збала-нсованою: з одного боку, зорiентованою на створення сприятливого iнновацiйного та бiзнес-середо-вища й довiри мiж державними i приватними акторами екосистеми, а з iншого - здiйснення державного впливу не може приводити до знищення або зменшення конкуренцi1 на ринку.
Конфiгурацiя регiонального кластеру бачиться динамiчною, 11 трансформацi1 залежатимуть ввд ви-значених у процесi тдприемницького вiдкриття (entrepreneurial discovery process - EDP) прюритет-них видiв дiяльностi хiмiчних п1дприемств та стра-тепчних цiлей кластерного утворення. Крiм того, якють та результативнiсть EDP будуть суттево впли-вати на стшшсть та ефективнiсть дiяльностi усього кластеру у подальшому.
До старту процесу тдприемницького вiдкриття говорити про чгтке уявлення моделi регiонального xiMi4Horo кластеру поки ще зарано. Завданнями поточного етапу iмплементацп пiдходу смарт-спета-лiзацi! е активiзацiя локально! галузево! шновацш-но! екосистеми, формування сприятливого середо-вища, мотивiв i механiзмiв iнтенсифiкацi! шновацш-но! дiяльностi для запуску розумних секторальних трансформацiй, модертзацл i диверсифiкацi! наяв-ного хiмiчного виробництва, заснування нових бiз-нес-напрямшв та сфокусовано! iнвестицiйно! тд-тримки обраних смарт-прiоритетiв.
Згiдно з европейською методологiею RIS3, треба зосереджуватися на обмежетй кiлькостi iнно-вацiйних та дослвдницьких прiоритетiв, як вденти-фiкуються у процесi пiдприемницького вiдкриття. Надзвичайно важливим для визначення реального потенщалу зростання регiону е врахування певних аспектов EDP, встановлених за результатами уза-гальнення зарубiжних теоретичних та емтричних дослiджень [37]:
регiональний контекст впливае на особливостi процесу тдприемницького ввдкриття;
пiдприемницьке вiдкриття грунтуеться не на конкретнш галузевiй чи технолопчтй моделi, а на творчому поеднант рiзних способiв скористатися можливостями територiальних надбань;
шукаючи новi точки зростання, треба врахову-вати взаемодоповнюватсть спорвднених видiв еко-номiчно! дiяльностi, дивитися назовнi для визначення можливостей спiвпрацi з iншими регiонами, галузями, кластерами i вбудовування регiональних виробництв у европейськ та глобальт ланцюги вартосп.
Успiшна реалiзацiя концепцп смарт-спецiалiза-цп передбачае тюний взаемозв'язок та продуктивну спiвпрацю мiж регiональною владою, бiзнесом, наукою i освгтою. У кожнiй област Укра!ни нала-годження такого партнерства почалося зi створення робочо! групи, яку сформували представники всiх зацiкавлених сторiн i яка (вiдповiдно до [3]) була «.. .уповноважена здiйснювати пiдготовку пропози-цш та обговорення проекту регiонально! стратеги та плану заходiв».
Аналiз структури створено! у Дтпропетров-ському регют робочо! групи показав, що мiсцевi ор-гани влади на етат розробки проекту регiонально! стратеги виконували головну роль (!хня частка ста-новила 77%) [37]. Такий тдхвд в цiлому вiдповiдае затвердженому Порядку розроблення регiональних стратегiй та практищ европейських кра!н, в яких саме влада шщюе процес налагодження активного дiалогу мiж всiма стейкхолдерами. Але залучення бiзнесу до реалiзацi! тдходу смарт-спецiалiзацi! на даному етапi було дуже обмеженим (4% в складi робочо! групи). Пiдприемницький сектор був представлений ствробгтниками шфраструктурних тд-приемств державно! i комунально! власносп, а та-кож Федераци органiзацiй роботодавтв Дтпропет-
ровщини та Дшпропетровсько! торгово-промисло-во! палати, i взагалi були вiдсутнi представники приватного бiзнесу. Крiм цього треба зауважити, що е великий ризик низько! заткавленост з боку бiзнес-спiльноти в партнерських iнновацiйних проектах, шщйованих та/або очолюваних органами влади через недовiру до державних структур, яка спостер^а-еться в укра!нському суспiльствi.
Активна ж участь тдприемщв у розробцi i реа-лiзацi! RIS3 е необхiдною передумовою !! реалю-тичностi та результативности, особливо це важливо на етат EDP. Зпдно з европейською методолопею та розробленими на !! основi методичними рекомен-дацiями Укра!нського шституту мiжнародно! поль тики [38], склад учаснишв фокус-груп для стади тдприемницького ввдкриття мае формуватися за принципом 40/40/20 (40% - приватний бiзнес; 40% - на-уковцц 20% - влада та громадсьшсть). Також перед-бачено, що процес EDP буде включати так етапи: пiдготовчий, партисипативний та планування впро-вадження.
З огляду на вищенаведене, доцшьно рекомен-дувати на першому етапi EDP проведення певних тдготовчих дiй, як будуть спрямоват на забезпе-чення бiльш повно! вдентифшаци зацтавлених сто-рiн та високо! результативности процесу пошуку смарт-прiоритетiв.
1. Враховуючи багатономенклатурний характер хiмiчного виробництва та велику кiлькiсть суб'екпв господарювання областi, що працюють за роздшами КВЕД 20, 21, 22, - понад 600, здшснити аналiз статистично! iнформацi! про кшьшсть, роз-мiри та динамiку економiчно! дiяльностi таких суб'екпв господарювання з деталiзацiею за групами i класами КВЕД. Мета: вдентифшувати сфери дiяль-ност (напрями бiзнесу) з найбiльшою концентрацто пiдприемництва та/або високою динамiкою розви-тку.
2. За вдентифшованими сферами дiяльностi (на-прямами бiзнесу) визначити цiльовi пiдприемницькi структури, встановити комунiкацi! з ними та провести попередт консультаци (круглi столи, вебь нари, опитування тощо). Мета: дослiдити сучасний стан, конкурентт переваги, проблеми та перспек-тиви розвитку наявних хiмiчних виробництв, необ-хiднi ресурси для проекпв модертзацп, диверсифь кацп i зростання та визначити попередтй склад учаснишв процесу EDP вiд тдприемницького сектору.
3. Оцiнити освiтньо-дослiдницький та шнова-цiйний потентал хiмiчного сектору регюну, встановити комунжацп з профшьними кафедрами Укра!н-ського державного хiмiко-технологiчного утверси-тету та шших ЗВО, провiдними iнжинiринговими компанiями. Мета: вдентифшувати провiднi дослвд-ницьк! групи, !х компетенцп та науково-техноло-пчт розробки, отнити потендiал впровадження результата прикладних дослiджень для модертза-цi!/органiзацi! нових хiмiчних виробництв, визна-
чити перспективнi напрями дослiджень та iнновацiй хiмiчного сектору регюну з урахуванням динамiки ринкових потреб.
4. Оцiнити (на основi опитування представни-кiв виробничого сектору, iнжинiрингових компанiй, закладiв науки й освгти) регiональний потенцiал xi-мiчного та спорiднениx галузей для шноващйного вирiшення вже визначених у Стратеги регюналь-ного розвитку [31] завдань, а саме:
1.А.2. Розвиток наукоемних та iнновацiйниx виробництв;
1.В.1. Створення сiльськогосподарського ви-робництва на основi розвитку фермерства;
1.В.2. Розвиток переробно! промисловост в аг-ропромисловiй сферц
2.А. Створення умов для полiпшення стану довшлля;
2.В. Пiдвищення ефективност управлiння вiд-ходами.
5. Сформувати попередню локальну галузеву iнновацiйну екосистему з урахуванням ключових акторiв та наявних/перспективних ланцюгiв варто-сп, визначити потенщал i критери !! розширення на основi мiжгалузевого, мiжрегiонального та мiжна-родного ствробгтництва.
6. У межах зазначено! локально! галузево! еко-системи видшити перспективнi (з точки зору смарт-спецiалiзацi!) види дiяльностi, ям можуть становити основу xiмiчного кластеру, розробити дорожню карту його формування та обгрунтувати попереднiй концепт.
7. Оргашзащя iнформацiйно! тдтримки та на-лагодження ефективно! комунiкацi! зацiкавлениx стейкxолдерiв вимагатиме створення певного коор-динацшного меxанiзму у виглядi окремо! секторально! науково-технолопчно! платформи (або складо-во! загально! регiонально! науково-теxнологiчно! платформи як шституцшного iнструменту управ-лiння процесами смарт-спецiалiзацi! у регiонi), яка забезпечить доступнiсть, вiдкритiсть i регулярнють дiяльностi, у тому числi при проведенш/обговоренш результатов EDP, i стане онлайн майданчиком для формування й розвитку майбутнього xiмiчного кластеру.
Напришнщ треба зазначити, що успiшнiсть впровадження пiдxоду смарт-спецiалiзацi! значною мiрою залежатиме вiд спроможност мiсцевиx орга-шв влади подолати бар'ери, як поки ще е мiж вла-дою, бiзнесом i наукою. Для цього необxiдно по-спйно виявляти вузьк мiсця та стримуючi чинники як у спiвробiтництвi м1ж стейкхолдерами, так й шновацшно! дiяльностi в регюш.
Висновки. Проведений аналiз зовнiшнix i внут-рiшнix умов для формування у Дшпропетровськш област регiонального xiмiчного кластеру на засадах смарт-спецiалiзацi! дозволяе зробити такi основнi висновки.
1. Дшпропетровська область мае певнi переду-мови створення формального регiонального xiмiч-
ного кластеру. Вибiр даного галузевого прiоритету для процесу пiдприемницького ввдкриття може за-класти основу для розвитку нових сфер розумного зростання, на якi роблять ставку кра!ни СС.
2. Утворенню формального регюнального xi-мiчного кластеру мае передувати активiзацiя та тд-вищення ефективност дiяльностi галузево! шнова-цiйно! екосистеми, в якш важлива роль поклада-еться на владу як фасилгтатора процесу взаемоди мiж стейкхолдерами.
3. Конфiгурацiя регiонального xiмiчного кластеру може бути визначена тшьки партисипативним, а не директивним шляхом у результат проходження EDP та може мати декшька гiлок розвитку.
4. Для забезпечення ефективного здiйснення процесу тдприемницького вiдкриття необxiдно провести певну тдготовчу роботу, яка мае бути спрямована, головним чином, на вдентифшащю фокусного кола стейкxолдерiв та налагодження мiж ними ефективних комушкацш.
Подальшi дослiдження будуть пов'язанi з ви-значенням структури регiонального xiмiчного кластеру та обгрунтуванням його напрямiв дiяльностi, завдань, функцiй учаснишв та характеру мережево! спiвпрацi.
Лггература
1. Ляшенко В. I., Петрова I. П. Стратегу вання в системi державного управлшня: виклики сьогодення та науково-експертш платформи. BicHUK eKOHOMiHHOi науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 86-96. doi: 10.37405/ 1729-7206.2020.1(38).86-96. 2. Ahner D., Landaba-so M. Regional policies in times of austerity. European Review of Industrial Economics and Policy. 2011. No. 2. Р. 2-6. URL: http://revel.unice.fr/eriep/index.html ?id= 3238. 3. Методика розроблення, проведения мониторингу та оцшки результативносп реалiзацi! репональних стратегш розвитку та плаиiв заxодiв з !х реалiза-ци. Офщшний сайт Верховно! Ради Украши. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/ z0632 - 16 # Text.
4. Сгоров I. Ю. Формування державно! науково-технь чно! та ^новацино! полгтики на осиовi розширено! мо-делi «потршно! сшрали> (держава-наука-промисло-вiсть) (коротка шформащя про проект). Nauka innov. 2018. № 14 (1). С. 86-89. doi: 10.15407/scin14.01.086.
5. Давимука С. А., Федулова Л. I. Регюнальш шнова-цшш екосистеми: напрями розбудови в умовах евро-пейсько! штеграци: монограф!я. ДУ «1нститут репональних дослщжень iмеиi М. I. Долшнього НАН Украши». Львiв. 2016. 464 с. 6. Ketels Ch., Protsiv S. Cluster presence and economic performance: a new look based on European data. Regional Studies. 2020. AHEAD-OF-PRINT. doi: 10.1080/00343404.2020.1792435/. 7. Smart Guide to Cluster Policy. How to support SME Policy from Structural Funds. European Commission. General for Internal Market, Industry, Entrepreneurship and SMEs Directorate-General for Internal Market, Industry, Entrepre-neurship and SMEs Directorate. 2016. 60 p. URL: https://ec.europa.eu/growth/content/smart-guide-cluster-policy-published-0_en. 8. European observatory for clus-
ters and industrial change. European Commission. 2020. URL: https ://ec .europa. eu/growth/industry/policy/cluster/ observatory_en. 9. Bianchi L., Borrello V., Cappella-no F., Cantafio G. et al. Research and Innovation Strategies in Cluster Policies. Methodological Approach to Cluster Spatialisation. March 2016. Maps-Led Project was founded by Horizon 2020. MSCA RISE. 408 p. 10. Sa-ha N., Saha P. (2017). The synergies influence of clustering and smart specialization strategy: Do they really stimulate entrepreneurship and regional development? Global Journal of Business, Economics and Management: Current Issues, No 7(1), pp.159-168. 11. Пдоричева I. Ю. 1нно-вацшна екосистема Придшпровського eK0H0MÍ4H0r0 району: актори, 'х яшсть та повнотаю. Bíchuk економн hoí науки Украти. 020. № 1 (38). С. 116-130. doi: 10.37405/1729-7206.2020.1(38).116-130. 12. Кластери в eкономiцi Украши: моноrрафiя / за наук. ред. М.П. Вой-наренка. Хмельницький: ХНУ; ФОП Мельник А.А., 2014. 1085 с. 13. Смертенко П. С., Чернишев Л. I., Бшан I. I., Солонш Ю. М., Гороховатська М. Я., Куль-чицький I. I., Кот О. В., Бойко Н. В. Кластери i техно-лопчш платформи як мехашзми розвитку eкономiки Украши. Bíchuk Нацiональноi академи наук Украти. 2014. № 3. С. 67-76. 14. Державна стратепя репональ-ного розвитку на 2021-2027 роки. КМУ. URL: https: //www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnoyi -strategiyi-regionalnogo-rozvitku-na-20212027-t50820. 15. Амоша О. I., Пiдоричева I. Ю. Iнновацiйний по-тeнцiал Придшпровського рeriону: стан, тенденцп та проблеми розвитку. Держава та регюни. Серiя: Еко-номта та тдприемництво. 2014. № 5. С. 17-31. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2014_5_6. 16. Ляшенко
B. I., Прокопенко Р. В., Якубовський М. М. Обгрун-тування напрямiв розвитку промислових рeriонiв Украши з метою структурно-технолопчно' модeрнiзацii. Управлтня економкою: теорiя та практика: зб. наук. пр. Ки'в: IEn НАНУ. 2017. С. 3-26. 17. Ляшенко В. I., Прокопенко Р. В., Дзюба С. В. Сценарп ринковоi орь ентацй' зовнiшньоeкономiчноi' дiяльностi Придшпров-ського eкономiчного району в сучасних умовах. Ekohomíhhuü eicHUK Донбасу. 2017. № 2. С. 75-89. 18. Сш-гова О. Ю. Можливосп формування постiндустрiаль-них конкурентних переваг старопромислових рeriонiв Украiни. Ekohomíhhuü eicHUK Донбасу. 2017. № 1 (47).
C. 39-51. 19. Модершзащя економши промислових репошв Украши в умовах дeцeнтралiзацii' управлiння: монография / О. I. Амоша, Ю. М. Харазшвш, В. I. Ляшенко та ш. НАН Украши. Iн-т економши пром-стi. Кшв, 2018. 300 с. 20. Soldak M. O., Shamileva L. L. Factors of the industrial regions' development: opportunities for modernization on an innovative basis. Економка промиcловоcтi. 2018. № 1 (81). С. 21-43. doi: 10.15407/econindustry2018.01.021. 21. Просторов! форми оргашзацп бiзнeсу в Украш: тенденцп, перспе-ктиви та мехашзми розвитку: наукова доповвдь / наук. ред. М. I. Мельник. НАН Украши. ДУ Институт репо-нальних дослiджeнь iмeнi М. I. Долшнього НАН Украши». Львiв, 2018. 107 с. 22. Беззубко Л. В., Беззуб-ко Б. I. Розвиток стратегш старопромислових репошв. Ekohomíhhuü eicHUK Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 40-44. 23. Иванов С. В., Ляшенко В. I., Шамшева Л. Л., Труш-кша Н. В. Тенденцп розвитку транспортно-лопстич-
но1 системи Приднiпровського eK0H0Mi4H0r0 району. BicHUK економЫно'' науки Украти. 2019. № 2 (37). С. 143-150. doi: 10.37405/1729-7206.2019.2(37).143-150. 24. Осадча Н. В., Ляшенко В. I., Галясовсь-ка О. В., Дзюба С. В. Особливосп експорту агропро-мислово! продукцii в Укра!ш та Приднiпровському регiонi. BicHUK економЫно'' науки Украти. 2019. № 1. С. 82-91. 25. Амоша О. I., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Передумови смарт-спецiалiзацii Доне-цько-Придншровського макрорегiону на основi розвитку хiмiчного виробництва. Економжа промиcловоcтi. 2019. № 3 (87). С. 5-33. doi: 10.15407/econindustry 2019.03. 005. 26. Чикаренко I., Маматова Т., Чика-ренко О. Стратепя репонального розвитку на основi Cмарт-спецiалiзацii: методолопчш засади. Аспек-ти публiнного управлтня. 2020. № 8 (1). С. 30-42. doi: 10.15421/ 152003. 27. Петрова I. П. Модершзащя економши старопромислових репошв на засадах smart-спецiалiзацii (за матерiалами наукового поввдом-лення на засiданнi Президii НАН Украши 11 бере-зня 2020 р.). Вкник Нацюнально'' академИ наук Украти. 2020. № 6. С. 30-37. doi: 10.15407/visn2020.06.030. 28. Amosha O., Shevtsova H., Memedlyaev Z. Utilization of mine water of Kryvbas as an imperative for sustainable development of Dnipropetrovsk region. E3S Web of Conferences. 2020 166, 01009. doi: 10.1051/ e3sconf/ 202016601009. 29. Ьанов С. В., Антонюк В. П., Ляшенко В. I. Проблеми ввдтворення наукових кадав старопромислових репошв Донбасу i Придншров'я для забезпечення !х iнновацiйноi модернiзацii. Еконо-мiнний вкник Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 200-208. doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-208. 30. Pido-rycheva I., Shevtsova H., Antonyuk V., Shvets N., Pchelynska H. A Conceptual Framework for Developing of Regional Innovation Ecosystems. European Journal of Sustainable Development. 2020. V. 9 N. 3, Р. 626-640. doi: 10.14207/ejsd. 2020.v9n3p626. 31. Стратепя репонального розвитку дшпроштров^ко! обласп на перюд до 2027 року. Офщшний сайт дншроштровсько! облас-но! ради. 2020. 121 с. URL: https://oblrada.dp.gov.ua/ category/ rishennia/sklikannia-7/xxiv-sesiya/. 32. Ви-клики та перспективи розвитку хiмiчних виробництв у регiонах Украши: наукове видання / наук. ред. С. О. 1щук. НАН Украiни. ДУ «1нститут регiональних досль джень iменi М. I. Долiшнього Нацiональноi академи наук Украши». Львiв, 2018. 91 с. 33. Chemicals. Smart Specialisation Platform. URL: https://s3platform.jrc.ec. europa.eu/chemicals. 34. Rakhmatullin R., Hegyi F.B., Ciampi S. K., Gomez P. J., Mieszkowski K. Methodological Manual. Developing Thematic Interregional Partnerships for Smart Specialisation. European Commission. 2020. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/ repository/bitstream/JRC116630/s3p-thematicmanual_-_ online.pdf. 35. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Кластери-защя хiмiчноi промисловостг европейський досвiд та уроки для Украши. В^ник економЫно'' науки Украти. 2017. № 2 (33). С. 103-109. 36. Ketels Ch., Memedo-vic O. From clusters to cluster-based economic development. International Journal of Technological Learning, Innovation and Development. (IJTLID). 2008. No. 3, Vol. 1. Р. 375-392. doi: 10.1504/IJTLID.2008.019979. 37. Швець Н. В., Шевцова Г. З. Розвиток шдприем-
ництва та його роль у реалiзацil тдходу смарт-спеща-лiзацil в Укра1ш. Економiчний eicHUK Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 53-66. doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66. 38. Методолопя щодо впровадження процесу шдприемницького ввдкриття. Неофiцiйна версiя. Укра-1нський iнститут мiжнародноl полiтики. 2020. 46 с. URL: http://surl.li/fopw.
References
1. Liashenko V. I., Petrova I. P. (2020). Strategies in the system of public administration: current challenges and scientific and expert platforms. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 1 (38), рр. 86-96. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.1(38).86-96 [in Ukrainian].
2. Ahner D., Landabaso M. (2011). Regional policies in times of austerity. European Review of Industrial Economics and Policy, Vol. 2, pp. 2-6. Retrieved from http://revel.unice.fr/eriep/index.html?id=3238 [in English].
3. Metodyka rozroblennia, provedennia monitorynhu ta otsinky rezultatyvnosti realizatsii rehionalnykh stratehii rozvytku ta planiv zakhodiv z yikh realizatsii. Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. Retrieved from https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/z0632-16#Text [in Ukrainian].
4. Yegorov I. Yu. (2018). The Formation of National R&D and Innovation Policy Based on «Triple Helix» (Government-Science-Industry) Extended Model (brief information about the project). Nauka innov, Vol. 14 (1), pp. 86-89. doi: 10.15407/scin14.01.086 [in Ukrainian].
5. Davymuka S. A., Fedulova L. I. (2016). Rehionalni innovatsiini ekosystemy: napriamy rozbudovy v umovakh yevropeiskoi intehratsii [Regional innovation ecosystems: directions of development in the conditions of European integration]. Lviv, SI Dolishny Institute for Regional Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. 464 p. [in Ukrainian].
6. Ketels Ch., Protsiv, S. (2020). Cluster presence and economic performance: a new look based on European data. Regional Studies, Ahead-of-Print doi: 10.1080/003 43404.2020.1792435 [in English].
7. Smart Guide to Cluster Policy. (2016). How to support SME Policy from Structural Funds. European Commission. General for Internal Market, Industry, Entrepre-neurship and SMEs Directorate-General for Internal Market, Industry, Entrepreneurship and SMEs Directorate, 60 p. Retrieved from https://ec.europa.eu/growth/content/ smart-guide-cluster-policy-published-0_en [in English].
8. European observatory for clusters and industrial change. (2020). European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/growth/industry/policy/cluster/obser-vatory_en [in English].
9. Bianchi L., Borrello V., Cappellano F., Cantafio G. and all. (2016). Research and Innovation Strategies in Cluster Policies. Methodological Approach to Cluster Spa-tialisation. March 2016. Maps-Led Project was founded by Horizon 2020, MSCA RISE, 408 p. [in English].
10. Saha N., Saha P. (2017). The synergies influence of clustering and smart specialization strategy: Do they really stimulate entrepreneurship and regional development? Global Journal of Business, Economics and Management: Current Issues, Vol. 7(1), pp.159-168 [in English].
11. Pidorycheva I. Yu. (2020). Innovation ecosystem of Pridneprovsky economic region: actors, their quality and completeness. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 1 (38), pp. 116-130 doi: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2020.1(38). 116-130 [in English].
12. Voinarenko M.P. (Ed.). (2014). Klastery v ekonomitsi Ukrainy [Clusters in the economy of Ukraine]. Khmelnytskyi, KhNU. 1085 p. [in Ukrainian].
13. Smertenko, P.S., Chernyshev, L.I., Bilan, I.I., Solonin, Y.M., Gorohovatska, M.Ya., Kulchytsky, I.I., Kot, O.V., Boyko N.V. (2014). Clusters and Technology Platforms as a Mechanism for Development of Economy of Ukraine. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, Vol. 3, pp. 67-76 [in Ukrainian].
14. Derzhavna stratehiia rehionalnoho rozvytku na 2021-2027 roky [State strategy of regional development for 2021-2027]. (2020). KMU. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzha vnoyi-strategiyi-regionalnogo-rozvitku-na-20212027-t50 820 [in Ukrainian].
15. Amosha, O., Pidorycheva, I. (2014). Innovative Potential of the Prydniprovs'kyi Region: Condition, Tendencies and Problems of Development. State and regions. Series: Economics and Business, Vol. 5, pp. 17-31. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2014_5_6 [in Ukrainian].
16. Liashenko V. I., Prokopenko R. V., Yakubovskyi M. M. (2017). Obgruntuvannia napriamiv rozvytku pro-myslovykh rehioniv Ukrainy z metoiu strukturno-tekhnolohichnoi modernizatsii [Substantiation of directions of development for Ukrainian industrial regions for the purpose of structural and technological modernization]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka- Economic management: theory and practice, (pp. 3-26). Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
17. Liashenko, V., Prokopenko, R., Dzyuba, S. (2017). Scenarios of the market orientation of foreign economic activity of the Pridneprovsky economic region under perfect conditions. Ekonomichnyi visnyk Donbasu -Economic Herald of the Donbas, 2, pp. 75-89 [in Ukrainian].
18. Snihova O. (2017). The possibilities of postindustrial competitive advantages' formation of old-industrial regions of Ukraine. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (47), pp. 39-51 [in Ukrainian].
19. Amosha O. I., Kharazishvili Yu. M., Liashenko V. I. et al. (2018). Modernizatsiia ekonomiky promyslo-vykh rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii up-ravlinnia [Modernization of the economy of industrial regions of Ukraine in the conditions of decentralization of management]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 300 p. [in Ukrainian].
20. Soldak M. O., Shamileva L. L. (2018). Factors of the industrial regions' development: opportunities for modernization on an innovative basis. Ekonomika promys-lovosti - Economy of Industry, Vol. 1 (81), pp. 21-43 doi: 10.15407/econindustry2018.01.021 [in English].
21. Melnyk M. I. (Ed.). (2018). Prostorovi formy orhanizatsii biznesu v Ukraini: tendentsii, perspektyvy ta mekhanizmy rozvytku [Spatial forms of business organization in Ukraine: trends, prospects and mechanisms
of development]. Lviv, SI Dolishny Institute for Regional Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. 107 p. [in Ukrainian].
22. Bezubko L., Bezzubko B. (2018). Development of strategies of old industrial regions. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (51), pp. 4044 [in Ukrainian].
23. Ivanov S. V., Lyashenko V. I., Shamileva L. L., Trushkina N. V. (2019). Development trends of the transport and logistics system of the Prydniprovsky economic region. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 2 (37), pp. 143-150 doi: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2019.2(37).143-150 [in Ukrainian].
24. Osadcha N. V., Lyashenko V. I., Haliasovska O. V., Dzyuba S. V. (2019). Features of Agricultural Products Export in Ukraine and Dnipro Region. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 1, pp. 82-91 [in Ukrainian].
25. Amosha O. I., Shevtsova H. Z., Shvets N. V.
(2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Prydniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimichnoho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical production development]. Ekon. promisl., 3 (87), pp. 5-33. doi: 10.15407/econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
26. Chykarenko I., Mamatova T., Chykarenko O.,
(2020). Regional development strategy based on Smart-specialization: methodological background. Public Administartion Aspect, Vol. 8 (1), pp. 30-42 doi: 10.15421/152003 [in Ukrainian].
27. Petrova I. P. (2020). Modernization of the Economy of the Old Industrial Regions on the Basis of Smart Specialization (According to the scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine March 11, 2020). VisnykNatsionalnoi akademii nauk Ukrainy, Vol 6, pp. 30-37 doi: 10.15407/visn2020.06.030. [in Ukrainian].
28. Amosha O., Shevtsova H., Memedlyaev Z. (2020). Utilization of mine water of Kryvbas as an imperative for sustainable development of Dnipropetrovsk region. E3S Web of Conferences 166, 01009. doi: 10.1051/e3sconf/202016601009. [in English].
29. Ivanov S., Antoniuk V., Liashenko V. (2020). Problems of Reproduction of Research Personnel in the Old Industrial Regions of Donbass and Dnieper to Ensure their Innovative Modernization. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, Vol. 2 (60), pp. 200-208 doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-208 [in Ukrainian].
30. Pidorycheva, I., Shevtsova, H., Antonyuk, V., Shvets, N., Pchelynska, H. (2020). A Conceptual Framework for Developing of Regional Innovation Ecosystems. European Journal of Sustainable Development, V. 9, N. 3, pp. 626-640. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n3p626.
31. Stratehiia rehionalnoho rozvytku Dnipro-petrovskoi oblasti na period do 2027 roku [Strategy of regional development of Dnipropetrovsk region for the period up to 2027]. Ofitsiinyi sait Dnipropetrovskoi oblasnoi rady. Retrieved from https://oblrada.dp.gov.ua/ category/rishennia/ [in Ukrainian].
32. Ishchuk S. O. (Ed.). (2018). Vyklyky ta perspek-tyvy rozvytku khimichnykh vyrobnytstv u rehionakh
Ukrainy [Challenges and prospects for the development of chemical production in the regions of Ukraine]. Lviv, SI Dolishny Institute for Regional Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. 91 p. [in Ukrainian].
33. Chemicals. Smart Specialisation Platform. Retrieved from https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/chemicals [in English].
34. Rakhmatullin R, Hegyi F. B., Ciampi S. K., Gomez P. J., Mieszkowski K. (2020). Methodological Manual. Developing Thematic Interregional Partnerships for Smart Specialisation. European Commission. Retrieved from https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bits tream/JRC116630/s3p-thematicmanual_-_online.pdf [in English].
35. Shevtsova H. Z., Shvets N. V. (2017). Clustering of the chemical industry: European experience and lessons for Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 2 (33), pp. 103-109 [in Ukrainian].
36. Ketels Ch., Memedovic O. (2008). From clusters to cluster-based economic development. International Journal of Technological Learning, Innovation and Development. (IJTLID), Vol. 3 (1). pp. 375-392 doi: 10.1504/IJTLID.2008.019979 [in English].
37. Shvets N., Shevtsova H. (2020). Entrepreneurship development and its role in implementing the smart specialization approach in Ukraine. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, Vol. 2 (60), pp. 53-66 doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66 [in Ukrainian].
38. Metodolohiia shchodo vprovadzhennia protsesu pidpryiemnytskoho vidkryttia. Neofitsiina versiia [Methodology for implementing the process of entrepreneurial discovery. Unofficial version]. (2020). Ukrainian Institute for International Politics, 46 p. Retrieved from http://surl.li/fopw [in Ukrainian].
Швець Н. В. Питання формування хiмiчного кластеру в контекст iмплементащl шдходу смарт-спещаташ! у Дншропетровськш облает
У статп проаналiзованi зовшшш та внутршш умови для формування репонального хiмiчного кластеру у Дшпропетровськш област на основi тдходу смарт-спецiалiзацii та сформульоваш рекомендаци для проведения тдготовчого етапу процесу тдприем-ницького вщкриття.
Ввдзначено, що застосування ново! моделi управ-лшня регюнальним розвитком з використанням методологи смарт-спецiалiзацii потребуе створення цшс-ного ефективного шновацшного простору, розвиток якого може ввдбуватися шляхом кластеризаци регю-нальноi економiки.
У результата вивчення закордонного досвiду роз-витку кластерiв звернено увагу на важливу роль влади як фасилiтатора, а не лщера кластерних iнiцiатив. Зроблено висновок про неповне опрацювання смарт-орiентоваиоi стратегiчноi цiлi у Стратеги розвитку Днiпропетровськоi областi на перюд до 2027 року. Доведена дощльшсть обрання регiоном хiмiчноi галузi як прiоритетноi для подальшого пошуку точок розумного зростання. Розглянуто прюритети та проекти за хiмiч-ним напрямом, зареестровано на европейськiй Плат-формi зi смарт-спецiалiзацii. Вiдзначено, що Дшпро-
петровська область мае певш передумови для утво-рення формального регiонального xÍMÍ4Horo кластеру на основi наявних економiчних можливостей, новггшх галузевих трендiв та перспектив мiжсекторального та мiжрегiонального спiвробiтництва.
У робот визначенi головнi ознаки майбутнього хiмiчного кластеру та його загальна характеристика. Зроблено акцент на те, що до початку процесу тдпри-емницького вщкриття неможливо розробити кон-кретну модель хiмiчного кластеру, його профшь може стати зрозумiлим лише за результатами цього процесу. Розкрито важливi аспекти та вимоги до процесу тд-приемницького вiдкриття, як1 треба враховувати до початку та впродовж його здшснення. Розроблено реко-мендацп щодо сукупностi пiдготовчих дш, спрямова-них на забезпечення повшшо! щентифшацп стейкхол-дерiв та високо! результативностi процесу пошуку смарт-прiоритетiв.
Ключовi слова: кластер, хiмiчна галузь, репональ-ний розвиток, шновацп, iнновацiйна екосистема, смарт-спецiалiзацiя, процес шдприемницького вiд-криття, стейкхолдери.
Shvets N. Issues of Chemical Cluster Formation in the Context of the Implementation of Smart Specialization Approach in Dnipropetrovsk Region
The article analyzes the external and internal conditions for the formation of a regional chemical cluster in Dnipropetrovsk region based on smart specialization approach and formulates recommendations for the preparatory stage of the entrepreneurial discovery process.
It is noted that the application of a new model of regional development management using smart specialization methodology requires the creation of integral effective innovation space, the development of which can occur by regional economy clustering.
By studying foreign experience in cluster development, attention is drawn to the important role of the authorities as a facilitator and not a leader of cluster initiatives. The conclusion is made about the incomplete elaboration of a smart oriented strategic goal in the Development Strategy of Dnipropetrovsk region for the period until 2027. The expediency of the region's choice of chemical industry as a priority for further search for smart growth points has been proved. The chemical sphere priorities and projects registered on the European Smart Specialization Platform were considered. It is noted that Dnipropetrovsk region has certain prerequisites for the formation of a formal regional chemical cluster based on existing economic opportunities, the latest industry trends and prospects for cross-sectoral and cross-regional cooperation.
The work identifies the main features of the future chemical cluster and its general characteristics. The emphasis is made on the fact that it is impossible to develop a specific chemical cluster model before the start of entrepreneurial discovery process; its profile will be understood only by the results of this process. The important aspects and requirements for the entrepreneurial discovery process are revealed, which must be taken into account before and
during its implementation. Recommendations have been developed, including a set of preparatory actions, aimed at ensuring a more complete stakeholder identification and high efficiency of smart priority search process.
Keywords: cluster, chemical industry, regional development, innovation, innovation ecosystem, smart specialization, entrepreneurial discovery process, stakeholders.
Швец Н. В. Вопросы формирования химического кластера в контексте имплементации подхода смарт-специализации в Днепропетровской области
В статье проанализированы внешние и внутренние условия для формирования регионального химического кластера в Днепропетровской области на основе подхода смарт-специализации и сформулированы рекомендации для проведения подготовительного этапа процесса предпринимательского открытия.
Отмечено, что применение новой модели управления региональным развитием с использованием методологии смарт-специализации требует создания целостного эффективного инновационного пространства, развитие которого может происходить путем кластеризации региональной экономики.
В результате изучения зарубежного опыта развития кластеров обращено внимание на важную роль власти как фасилитатора, а не лидера кластерных инициатив. Сделан вывод о неполной проработке смарт-ориентированной стратегической цели в Стратегии развития Днепропетровской области на период до 2027 года. Доказана целесообразность выбора регионом химической отрасли как приоритетной для дальнейшего поиска точек разумного роста. Рассмотрены приоритеты и проекты химического направления, зарегистрированные на европейской Платформе по смарт-специ-ализации. Отмечено, что Днепропетровская область имеет определенные предпосылки для образования формального регионального химического кластера на основе имеющихся экономических возможностей, новейших отраслевых трендов и перспектив межсекторального и межрегионального сотрудничества.
В работе определены главные признаки будущего химического кластера и его общая характеристика. Сделан акцент на то, что до начала процесса предпринимательского открытия невозможно разработать конкретную модель химического кластера, его профиль будет понятен только по результатам этого процесса. Раскрыты важные аспекты и требования к процессу предпринимательского открытия, которые надо учитывать до начала и в течение его осуществления. Разработаны рекомендации, включающие совокупность подготовительных действий, направленных на обеспечение более полной идентификации стейкхолдеров и высокую результативность процесса поиска смарт-приоритетов.
Ключевые слова: кластер, химическая отрасль, региональное развитие, инновации, инновационная экосистема, смарт-специализация, процесс предпринимательского открытия, стейкхолдеры.
Стаття надшшла до редакци 31.08.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
