CC BY
8
УДК 334.72:332.146:338.45(477) doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66
Н. В. Швець,
кандидат економгчних наук, ORCID 0000-0003-1215-2397, e-mail: shvetsnnn@ukr.net,
Схгдноукрагнський нацгональний университет гменг Володимира Даля, м. Северодонецьк,
Г. З. Шевцова,
доктор економгчних наук, ORCID 0000-0003-3960-5296, e-mail: shevtsova_hanna@nas.gov.ua, 1нститут економгки промисловостг НАН Украгни, м. Кигв
РОЗВИТОК ШДПРИеМНИЦТВА ТА ЙОГО РОЛЬ У РЕАЛ1ЗАЦ11 Ш1ДХОДУ СМАРТ-СШЕЦ1АЛ1ЗАЩ1 В УКРА1Н1
Вступ. Сучасний тдприемницький сектор ввд-грае ключову роль у забезпеченш економiчного зростання i продуктивно! зайнятосп, задоволеннi ринкового попиту в рiзноманiтних товарах та послу-гах, впровадженш iнновацiйних пiдходiв до оргаш-зацп виробництва i збуту продукцп. Для форму-вання i реалiзацi! сво!х конкурентних переваг тд-приемц поспйно шукають новi можливост та ре-зерви. Як зазначено у статт [1], «складовi тдпри-емницького середовища знаходяться в рiзних ступенях зв'язку з тдприемцем», тож на вiдмiну вiд пев-них умовно сталих сфер i параметрiв, тдприемець шукае й активуе потенцiал розвитку через реалiза-цш новаторсько! функци.
Актуальним тенденцiям та проблемним питан-ням функдiонування й розвитку укра!нського тд-приемницького сектору присвячено чимало рiзно-манiтних наукових публiкацiй. Зокрема, до^джу-ються питания сутностi, принцитв дiяльностi, чин-нишв розвитку тдприемництва, дiагностики його проблем на макро- та мiкрорiвнi, пiдвищення i реа-лiзацi! його iнновацiйного потенталу [1-3], тдходи до реформування державно! политики регулювання й пiдтримки пiдприемництва на основi викорис-тання мiжнародного досвщу [4-6], регiональнi ас-пекти розвитку тдприемництва, зокрема малого, та шститущйш мехашзми сприяння його розвитку [714]. Так, В. Ляшенко, I. Шдоричева та I. Петрова на-голошують на необхiдностi посилення iнновацiйно! складово! i пропонують запровадження в практику регюнального розвитку систему «шновацшного лiфта» як ефективного iнструмента розвитку малих iнновацiйних бiзнесiв, нових видiв дiяльностi та секторiв економiки [10].
Останшм часом серед iнструмеитiв пол^ики iнновацiйно! модернiзацi! та тдвищення конкурен-тоспроможностi регiонiв активно розвиваеться тд-хiд смарт-спецiалiзацi! [15]. Вiн передбачае поетап-ний запуск регiональних трансформацш на основi аналiзу регiональних активiв, традицшних сфер спе-цiалiзацi! i потенцiалу регiонально! iнновацiйно! екосистеми, вдентифшащ! ринкових можливостей,
формування нового бачення майбутнього perioHy, генерування та тдтримки нових прiоритeтних сфер i видiв дiяльностi (смарт-спeцiалiзацiй).
Серед наростаючого потоку публшацш укра!н-ських фахiвцiв стосовно впровадження регюналь-них стратегш смарт-спeцiалiзацi! (smart specialization strategy - S3) варто ввдмгтити науковий доро-бок О. Амошi, М. Бублик, В. Григи, I. Дунаева, I. Сгорова, О. Ляха, В. Ляшенка, I. Шдоричево!, Ю. Рижково!, О. Сшгово!, М. Солдак, Д. Череват-ського, I. Чикаренко та ш. У статтях [16-28] проана-лiзовано та узагальнено европeйськi практики формування S3, опрацьовано загальнi концептуально-мeтодологiчнi засади iмплeмeнтацi! тдходу смарт-спeцiалiзацi! в Укра!нi та окрeмi аспекти його регю-нально! i секторально! спeцифiки, розглянуто питания мiжрeгiонального та транскордонного ствро-бгтництва у контeкстi смарт-спeцiалiзацi!, визначено особливосп формування смарт-спeцiалiзацi! на ос-новi кластерного тдходу, дослiджeно пeршi прак-тичнi результати запровадження принципiв смарт-спeцiалiзацi! у стратeгiчнe планування регюнального розвитку, обгрунтовано рeкомeндацi! щодо ви-значення смарт-прiоритeтiв у старопромислових ре-гiонах та запропоновано ряд смарт-проектов регю-нального розвитку.
Ыплементащя тдходу смарт-спeцiалiзацi!' грун-туеться на оргатзацп синeргi! через продyктивнi ко-мyнiкацi! мiж освiтньо-наyковими структурами, бiз-несом, органами влади, експертною стльнотою та iншими стейкхолдерами. Важливим складником цього тдходу е процес тдприемницького вiдкриття (entrepreneurial discovery process - EDP), а активна участь тдприемщв у розробцi i рeалiзацi! S3 е необ-хiдною передумовою !! рeалiстичностi та результативности. Тож на вiдмiнy вiд традицiйного ракурсу, коли проблематика смарт-спeцiалiзацi! розгляда-еться насамперед у регюнальному контекст!, дане до^дження ставить у центр уваги тдприемницький сектор та проблеми його залучення до процесу розробки S3.
За результатами зарубiжних теоретичних та емтричних дослiджень стосовно ролi тдприем-ництва у реалiзацil полiтики розумних спецiалiзацiй та проблем оргашзацп ЕБР [29-32] отримано такi рiзноплановi висновки:
розумна спещатзащя - це не перелш техноло-гiй/секторiв, де регюн мае перевагу, а процес по-шуку у межах життевого циклу, який змiнюеться вiдповiдно до репональних можливостей та тенден-
Ц1Й;
тдприемницьке вiдкриття грунтуеться не на конкретнш галузевiй чи технологiчнiй моделi, а на творчому поеднаннi рiзних способiв скористатися можливостями територiальних надбань;
регюнальний контекст впливае на особливостi процесу тдприемницького вiдкриття;
для досягнення значних регiональних ефектiв результати тдприемницького ввдкриття мають бути iнституцiоналiзованi, зокрема шляхом створення кластерних структур та розвитку iнфраструктури знань;
у рамках управлiння розумною спецiалiзацiею органи влади мають створювати умови для гене-рування та систематизацИ пiдприемницького в1д-криття, обмежуючи при цьому недолiки ринку;
процес тдприемницького вiдкриття також може призводити до блокування трансформацiйних змiн;
платформи з онлайн-механiзмами демонстру-ють багатообiцяючий потентал для залучення стейкхолдерiв протягом усього процесу розробки стратегiй розумно! спецiалiзацil.
Теоретичнi напрацювання та апробоваш евро-пейськi практики сприяють залученню тдприем-ницьких структур до репональних трансформацш, розвитку полiтики смарт-спецiалiзацil та тдви-щенню 11 ефективносп. Водночас потрiбна !хня адаптацiя до украшських реалiй з урахуванням су-
часного стану, рiвня активности та потенщалу розвитку вiтчизняного тдприемницького сектору, особ-ливостей наявних регiональних шноващйних еко-систем та пiдходiв до регюнального стратегiчного планування, досвiду оргатзацп комунiкацiй мiж рiзними стейкхолдерами. Отже, метою статтi е до-^дження питань розвитку пiдприемницького сектору Укра!ни, його ролi у поточних процесах iмпле-ментацИ пiдходу смарт-спецiалiзацil та шляхiв удо-сконалення процесу тдприемницького ввдкриття.
Виклад основного матерiалу. За перiод 20132018 рр. кшьшсть суб'екпв господарювання в Укра-1т збiльшилась на 117,4 тис. одиниць, або 6,8%. При цьому кшькють великих i середнiх тдприемств ско-ротилась на 14,8%: з 19,9 тис. одиниць у 2013 р. до 16,9 тис. у 2018 р. Тобто сукупне зростання ввдбу-лося лише за рахунок збшьшення кшькосп суб'екпв малого тдприемництва, частка яких у 2015 р. до-сягла значення 99,19%. Це ввдповвдае показнику СС, де питома вага малого бiзнесу в економщ становить 98,9% [33].
В украшських реалiях перманентно1 економiч-но! нестабшьност мале й середне пiдприемництво постшно знаходиться у «стресовому сташ», не ввд-чувае дiевоl пiдтримки з боку держави, але чiтко реагуе на будь-як регулюючi заходи. Водночас ма-лий бiзнес мае певт стартовi переваги (простота за-початкування, невеликий розмiр початкових швес-тицш, висока швидшсть обороту ресурсiв та висока гнучкють дiяльностi), як обумовлюють його при-вабливiсть i розвиток. В Укрш'ш найбiльш роз-повсюдженою серед малого пiдприемництва оргат-защйно-правовою формою е фiзична особа-тдпри-емець (ФОП). У 2014-2015 рр. - перiодi початку та активних бойових дiй на сходi Укра1ни - на от зменшення кшькост тдприемств та зайнятих зрос-ла чисельшсть зареестрованих ФОП (рис. 1).
ч о
2,5 2 1,5 1
0,5 0
Ж ¿¿1;
38 т II ш №
1 ■ 1 ■ 1
1 я 1 1 1
т
12 10 8 6 4 2 0
о о
я
ч
2
2013
2014
2015
2016
2017
2018
^¿¿а кшькють тдприемств
к1льк1сть ФОП
и—к1льк1сть заинятих
Рис. 1. Динамжа кiлькiсних моказмикчв стану тдприемницького сектору
Побудовано авторами за даними Держав^ служби статистики Украши.
Шкове значення цього показника знову таки було досягнуто у 2015 р., що на 22,7% бшьше нiж у 2013 р. Це стало результатом вимушеного зростання самозайнятост населения через зупинку багатьох виробництв у Донбаському регiонi та впровадження привабливiших умов ведення бiзнесу, а саме, засто-сування диференцiйованого тдходу у спрощенiй системi оподаткування. Але така тенденщя мала ко-роткочасний прояв, i вже з 2016 р. кшьшсть ФОП
почала скорочуватись, що стало наслвдком змен-шення тдприемницько! активностi через негативнi впливи економiчного та соцiально-полiтичного характеру. При цьому зайиятiсть змiнювалась iншим чином, демонструючи у 2013-2015 рр. негативну ди-намiку та стабшзащю в наступнi три роки.
Слад ввдзначити, що кiлькiсть активних тдпри-емств е нерiвномiрною за регюнами (рис. 2).
40 20
.с» о;? „о0 лу л-0 .о0 .о0 .0° .о» _е° л? .о» .о0 о» .с? л? .о» о?
□ 2015 Н 2016 Н2017 0 2018 П2019
Рис. 2. Кшьккть активних пiдприeмств за регшнами Укратни, од.
Побудовано авторами за даними Державно! служби статистики Украши.
Згiдно з методологiею Державно! служби статистики Укра!ни, активними вважаються суб'екти господарювання, якщо у минулому рощ вони мали найманих працiвникiв та/або здiйснювали реалiза-щю продукцi! (робiт, послуг), а також 11, якi лише подавали квартальну фiнансову звiтнiсть. За цими критерiями впродовж 2015-2019 рр. найбiльша ак-тивнiсть спостерiгалася у м. Ки!в, а п'ятгрку облас-тей-лiдерiв сформували Днiпропетровська, Ки!в-ська, Львiвська, Одеська та Харшвська областi, якi мають найпотужнiшi та найпродуктивнiшi агломе-ращ! в Укра!нi.
100 90 80 70 60 5? 50 40 30 20 10 0
Результативнють економiчно! дiяльностi у тд-приемницькому секторi можна ввдстежити за показ-ником «частка суб'екпв, якi одержують прибуток» (рис. 3). Цей показник у цшому по Укра!нi почина-ючи з 2015 р. дещо покращився, подолавши зна-чення 70%, причому як у групi великих, так й у гру-пах середшх i малих пiдприемств. Зауважимо, що найбiльшу питому вагу прибуткових тдприемств мае секщя «Сiльське, люове та рибне господар-ство» - майже 83%.
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
Рис. 3. Частка тдприемств, якi одержали прибуток
Побудовано авторами за даними Державно! служби статистики Укра!ни.
80
60
0
Динамша розвитку тдприемництва в кра!ш за-звичай корелюе з динамшою капiтальних iнвести-цiй. У 2014 р. унаслвдок анекси Криму, активних вiйськових дiй на територп Донбасу i втрати час-тини його актиыв обсяг iнвестицiй досяг мшмаль-
700
600
500
400
300
200
100
ного за дев'ятирiчний перюд значения. Покращення ситуаци почалося з 2015 р., i у 2019 р. каттальн ш-вестицл становили 624 млрд грн, що на 350,9 млрд грн перевищуе рiвень 2015 р. та у 1,6 раза бшьше за показник 2014 р. (рис. 4).
12
8
6
4
2
10
<и
2013
2014
2015
2016
2017 2018
2019
0
0
и——~ч каттальш швестицп кошти iHBecropiB-Hepe3i^eHTiB
Рис. 4. Капiтальнi швестицп та ix фшансування iнвесторами-нерезидентами
Побудовано авторами за даними Державно1 служби статистики Укра1ни.
Негативним фактом 2016-2018 рр. стало рiзке зниження заткавленосп iноземних iнвесторiв у вкладаннi кошт^в в укра!нський бiзнес, що обумов-лено незадовiльним iнвестицiйним клiматом, який визначаеться насамперед нестабiльнiстю полгтично! i макроекономiчноl ситуаци, а також невиршеними нацiональними проблемами, пов'язаними з коруп-цiею у владi та недовiрою до судово! системи. У 2019 р. ввдбулося обнадiйливе зростання зовшшшх iнвестицiй на 2,9 млрд грн, однак !х обсяг становив лише 48% ввд ткового значення 2016 р.
В умовах тотального дефщиту внутршшх фь нансових ресурсiв завдання динамiчного розвитку економiки Укра1ни потребуе значних iнвестицiйниx вливань iз-за кордону.
Привабливють нацюнально! економiки для зовтшшх iнвесторiв оцiиюеться за допомогою рiз-них мiжнародниx рейтингiв, важливою складовою яких е оцiнка розвитку тдприемницького сектору.
Так, Свгтовий банк щорiчно презентуе резуль-тати рейтингу Doing Business, що оцшюе сприятли-вють нацiональниx умов для ведення бiзнесу та за-лучення зовнiшнix iнвестицiй. За оцiнками експер-■пв Свгтового банку, один пункт в рейтингу Doing Business приносить державi близько 500-600 млн дол. iнвестицiй.
Зпдно зi звiтом Doing Business 2020 [34], Укра-1на займае 64 мюце серед 190 кра1н св^ (мiж Iндiею
та Пуерто Ршо), що на 7 позицiй вище у порiвняннi iз рейтингом 2019 р. (табл. 1). Позитивн зрушення вiдбулися внаслiдок спрощення для тдприемницького сектору певних процедур започаткування дiя-льносп, покращення захисту мшоритарних акцюне-рiв та умов ведення мiжнародноl торгiвлi. На думку експерттв Свiтового банку, розвиток бiзнесу в Укра-irn гальмуеться через недостатнють реформ в опо-даткуваннi, труднощi з вирiшенням проблем непла-тоспроможносп бiзнесу та недолiки у забезпеченн виконання коитрактiв.
Упродовж 2013-2020 рр. Укра!на досягла знач-ного прогресу у покращеннi умов для ведення бiз-несу, пiдиявшись на 73 позицп (рис. 5). Але слад за-уважити, що, демонструючи стайку позитивну дина-мiку у рейтингу Doing Business, наша кра!на все ж ввдстае вiд сво!х найближчих сусiдiв, як знахо-дяться вище у рейтингу: Польща - 40 мюце, Угор-щина - 52, Словаччина - 45, Румутя - 55, Молдова - 48, Бшорусь - 49, Росшська Федеращя - 28 мiсце.
Варто ввдзначити, що даний рейтинг враховуе переважно регуляторш норми та бюрократичнi про-цедури, з якими стикаеться тдприемництво, i не розглядае так значимi для бiзнес-середовища чин-ники, як, наприклад, макроекономiчна стабiльнiсть, корупцiя та ресурст можливостi для розвитку.
Таблиця 1
Позищя Украйни за шдикаторами рейтингу Doing Business у 2018-2020 рр._
1ндикатори рейтингу Doing Business-2018 Doing Business-2019 Doing Business-2020 Змши в рейтингу
Реестрацiя тдприемств 52 56 61 45
Отримання дозволiв на будiвиицтво 35 30 20 |10
Щдключення до системи електропостачання 128 135 128 T7
Реестрацiя власносп 64 63 61 |2
Отримання кредитiв 29 32 37 45
Захист мiиоритарииx iивесторiв 81 72 45 |27
Оподаткування 43 54 65 411
Мiжиародиа торгiвля 119 78 74 |4
Забезпечення виконання коитрактiв 82 57 63 46
Вирiшеиня иеплатоспроможиостi (процедура банкрутства) 149 145 146 41
Шдсумковий рейтинг 76 71 64 T7
Складено авторами за даними [34].
80
70
60
50
40
30
20
10
у-у-у-
у-у-у-
ЯФ
фу-- у-у-у-
WWW
.-WW-
WWW у-у-у-
фу-- у-у-у-
■фу-- у-у-у-
у-у-у-
фу-; у-у-у-
фу-; у-у-у-
2014 2015 2016
2017
iitSi
Ша
1 я ■
1 • 1
« ш 1
1 II «
1 я ■
1 ¡1 1
2018 2019 2020
Рис. 5. Динамжа покращення позицп УкраТни у рейтингу Doing Business вщносно 2013 р.
Побудовано авторами за даними [34].
y pesTHHry The Global Competitiveness Index 2019 [35] 3a n0Ka3HHK0M Business dynamism («guHa-MiHHiCTb 6i3Hecy»), yKpaiHa cepeg 141 KpaiHu nocina 85 мicцe, nigHHBmucb Ha ogHy no3umro y nopiBH^Hm 3 nonepegmM pokom. ^S noKa3HHK BH3HanaeTbc.a 3 BHKopHcraHHHM CTaTHCTmHux gaHHx (3a pefiTHHroM Doing Business) i onmyBaHHH npegcTaBHHKiB 6i3Hecy, BKnronaroHH oцiнкy agMiHicTpaTHBHHx yMoB Soro 3a-nonaTKyBaHHH, ^yHK^oHyBaHHa Ta KyrbTypu nignpu-eMHHUTBa b KpaiHi. 3a pe3ynbTaTaMH gocnig®eHb Mi®-HapogHux eKcnepTiB, yKpaiHCbKuS 6i3Hec HaS6inbme Bigcrae Big CBiToBHx nigepiB y mBugKocri BigHoBneHHa HennaTocnpoMo^HocTi, gннaмiцi 3pocTaHHa iHHoBa-msHHx KoMnamS Ta KoMnaHiS, mo BHKopucTOByroTb npopHBHi igei.
Hu3bKy iHHoBamsHy aKTHBHicTb yKpai'HCbKoi eKo-HoMiKH TaKo® nigTBepg®ye European Innovation
Scoreboard 2019 [36], згвдно з яким Укра1на перебу-вае в групi Modest Innovator («Скромний новатор») з шдексом, який становить 24,7% вiд середнього ш-дикатора по Свропейському Союзу. Global Innovation Index 2019 [37] ощнив шновацшну дiяльнiсть в нашш краiнi у 37,4 бала зi 100, що вiдповiдае 47 по-зицii серед 129 кра!н свiту. Слiд вiдзначити, що для Укра!ни характерна доволi висока зайнятють та тд-готовка кадрiв для сфери R&D, однак при недостат-ньому фiнансуваннi та недолiкаx в оргашзацп iнно-вацiйниx процесiв наша кра!на демонструе низькi об'еми та результативнють iнновацiй у тдприем-ницькому секторi.
Отже, низька зацiкавленiсть укра!нського бiз-несу в реалiзацii шноващйних стратегiй розвитку та численнi вади в управлiннi iнновацiйно-iнвестицiй-ними процесами унеможливлюють покращення по-
0
- 57
Еконмчний вiсник Донбасу № 2(60), 2020
зицш Украши у свгтовш економщ i ввдповвдне збшьшения притоку швестицш у пiдприeмницький сектор. На думку Н. Брюховецько! та I. Булеева [38], сучасна Украша знаходиться у колi вiдсталостi та нехватки катталу: слабка економiка неспроможна достатньо фшансувати науку, освiту, сотальиу сферу, спричиняе падiння куmвельно! спроможно-стi, виутршиього ринку й обсягу iнвестицiй. Для ви-ходу i3 замкнутого кола взаемопов'язаних проблем необхiдно змiнити модель розвитку, яка мае грунту-ватися на активiзацil iнвестицшно-iнновацшно! дiя-льносп, тобто забезпечувати швидк нововведения та розширення виутрiшнiх i зовнiшнiх риишв.
Пiдхiд смарт-спецiалiзацi!, спрямоваиий на по-шук i розвиток ключових прюритетгв i конкурент-них переваг, що визначаються уткальним потеита-лом кожно! територи, е одним iз сучасних шстру-менпв нацiонального/регiонального розвитку, здат-ний iнтенсифiкувати iнновацiйно-iивестицiйиi про-цеси для досягнеиня розумного, сталого та шклю-зивного зростаиия економiки.
Смарт-спецiалiзацiя стрiмко увiйшла у практику украшсько! регiонально! полiтики. Вперше т-лотнi проекти зi смарт-спецiалiзацi! були започатко-ван у Запорiзькiй, Одеськш та Харкiвськiй областях, ввдбулося приеднаиия цих регiонiв до европей-сько! S3 Platform.
У листопадi 2018 р. уряд Украши ухвалив рь шения про застосуваиия тдходу смарт-спецiалiзацi! для стратегiчного плаиувания регюнального розвитку та додав ввдповвдш доповнения до «Порядку розробления регюнальних стратегiй розвитку i пла-тв заходiв з !х реалiзацi!, а також проведения мот-ториигу та оцшки результативност реалiзацil зазна-чених регiональиих стратегiй i планiв заход1в».
Згiдно з новою редакщею цього документу, «не менше нiж одна стратепчна цшь регiонально! стратеги визначаеться на засадах смарт-спетатзаци та передбачае iнновацiйний розвиток прiоритетних ви-дiв економiчно! дiяльностi регiону, тдвищення рiвня конкурет'оспроможнос'п регюну».
Упродовж 2019 р. уа регiони Укра1ни здшсню-вали процес розроблення проектов регюнальних стратегш i планiв заходiв на засадах смарт-спеталь заци. Для ощнювання перших результатiв реатазаци нового тдходу та ролi пiдприемницького сектору в цьому процесi були обранi п'ять лвдируючих за кшьшстю активних тдприемств територiй (див. рис. 2), а також Луганська i Донецька обласп, якi в силу сво1х специфiчних проблем вимагають додат-ково! уваги та запровадження дiевих iнструмеитiв акумулювання ресурсiв i активiзацi! процесiв мо-дертзаци.
Будучи членами регiонально! робочо! групи з розробки проекту Стратеги розвитку Лугансько! области на 2021-2027 роки та плашв заходiв щодо й" ре-атазаци, автори статп приймали участь у проведент SWOT-аналiзу, воркшот-симуляцп (робочiй групi EDP), фокус-групових дослiдженнях, вдентифшаци смарт-прiоритетiв, громадському обговореннi проектов, розробцi проектних iдей до плану заходiв та шших етапах вiдповiдно до дорожньо! карти з розробки стратеги цього регюну. Розумiния усього про-цесу зсередини, аналiз особливостей його оргашза-ци, а також вивчення змiсту розроблених стратегiй розвитку обраних областей (табл. 2) дозволили сформулювати деяк висновки щодо промiжних ре-зультатiв впровадження в регiонах Украши тдходу смарт-спецiалiзацil.
Таблиця 2
Смарт-оркнтоваш цiлi в стратегiях розвитку областей УкраУни_
Смарт-opieHTOBaHa мета Секторальний прiоритет смaрт-спецiaлiзaцü Структура робочо! групи S влада 0 бiзнес И громадськ1сть, установи, орга-нiзaцi!, мiжнaроднi проекти i програми □ освiтa та наука
1 2 3
Дн1пропетровська область
Стратеггчна цть. 1нновацшний розвиток на 0CH0Bi старт-спецiaлiзaцü Хiмiчний комплекс 1Т-сфера Машинобудування 12% ' ' ' fek 1 jjj ¡^ 77%
Продовження табл. 2
1
2
3
Донецька область
Операцшна цшь. Розумна спецiалiзацiя, заснована на знаннях та iнновацiях
Виробництва з високим рiвнем додано! вартостi, високоштелекту-альш та креативнi iндустрi! (перелiк уточняеться), переробка сшьсько-господарсько! продукцi!
27%
33%
21%
Кшвська область
Стратегiчна цшь. Розвиток шновацшно орiентованих галузей економiки (на засадах смарт-спецiалiзацi!)
Виробництво iнновацiйних харчових продуктiв з вдосконаленими спо-живчими якостями (функцiональна !жа); розроблення енергоефективних
рiшень на основi альтернативних джерел енергл; iнновацiйна продук-цiя для будiвництва, дизайну та по-буту; бiоактивнi речовини та фармацевтика для здоров'я людини
14°%
15°%
10%
61%
Львiвська область
Стратегiчна цшь. Конкурентоспроможна економжа на засадах смарт-спецiалiзацi!
Види промислово! дiяльностi з потенцiйно високою доданою вар-тiстю - машинобудування та прила-добудування, текстильна, фармацев-тична, харчова промисловiсть; бю-економiка; креативнi сектори еконо-мiки (сфери 1Т та програмування; творчосп, мистецтва та розваг; виробництво аудю, ввдео продукцi! та рекламних матерiалiв; надання ш-формацiйних послуг; виробництва ювелiрних виробiв, бiжутерi!' та подабних виробiв)
15%
26%
'о
35%
Луганська область
Стратегiчна цшь. Економiчний рiст регюну: конкурентоспроможшсть, смарт-спецiалiзацiя, сприятливе бiзнес-середовище
Хiмiчна, фармацевтична галузi, ввдновлювальна енергетика, iнжинiринг, сiльське господарство
10%
18%
55%
17%
Зактчення табл. 2
1
2
Одеська область
Стратеггчна цгль. Формування на засадах шновацш експортио-орiеи-товано! харчово! iидустрil
Сiльське господарство, харчова промисловють, харчова iндустрiя та гастрономiчний туризм
39%
44%
17%
Хармвська область
Стратеггчна цгль. Побудова конкурентоспро-можно! та смарт-спецiалiзо-вано! просторово!еконо-мiки з високою доданою вартютю
Смарт-спецiалiзованi iнновацiйнi кластери: енергомашинобудування; виробництво бронетанково! технiки; авiацiйна промисловють; створення та виробництво нових матерiалiв; бiофармацевтика; iнформацiйнi технологи; креативна iндустрiя (окрiм iнформацiйних технологiй); агропереробка
31%
34%
24°%
3
Складено авторами за шформащею з оприлюднених на сайтах обласних державних адшшстрацш Стратегш ре-гюнального розвитку на 2021-2027 роки та розпоряджень гол1в облдержадмшстрацш (по Дншропетровськш област -проект Стратеги).
Розроблеш стратегИ св1дчать про в1дм1нност1 за ступенем розумшня та освоения суб'ектами регю-нального розвитку р1зних областей методолопчних iиструмеитiв тдходу смарт-спец1ал1зацИ. Перева-жае включення останнього у загальному виглядi, як нове доповнення до традицшних стратегiчиих щ-лей, пов'язаних з економiчним зростанням, iннова-щями i конкуреитоспроможнiстю, наприклад, «Еко-номiчний рiст регiону: конкурентоспроможнiсть, смарт-спецiалiзацiя, сприятливе бiзнес-середо-вище» - в Луганськш обласп, «1нноващйний розви-ток на основi смарт-спецiалiзацil» - у Дшпропетров-ськш областi. У Донецькш обласп «Розумна спеща-лiзацiя, заснована на знаннях та iнновацiях» визна-чена як оперативна цшь у складi стратепчно! «Оновлена, конкурентоспроможна економша». На вiдмiну вiд iнших, в Одеському регiонi у формулю-вання смарт-орiеитованоl мети вже включена об-рана прюритетна галузь - харчова iндустрiя, що ро-бить И бшьш конкретною.
Слiд вiдзначити, що суб'екти регюнального уп-равлiння, пiдтримуючи позищювання Укра1ни як аг-рарно! держави, придшили значну увагу розвитку агропромислового комплексу, у тому числi з вико-ристанням смарт-технологiй для тдвищення ефек-тивносп сiльськогосподарського виробництва та пе-реробки його продукцп.
Спостертаеться рiзна глибина опрацювання секторальних прюритеттв смарт-спецiалiзацil: вiд загального перерахування економiчних сфер, що ма-ють потенщал смарт-спецiалiзацil (наприклад, у Днiпропетровськiй обласп), до конкретних роздiлiв i груп КВЕД (у Кивськш та Харшвськш областях). На даному етапi iмплемеитацil пiдходу смарт-спещ-алiзацil бiльшiсть областей визначили дуже широкий перелш видiв економiчноl дiяльностi в якосп секторальних прiоритетiв, що ставить тд сумнiв ре-сурснi можливосп та результативнють 1хнього од-ночасного подальшого розвитку. При цьому поки що ввдсутш пропозицп комплексних мiжгалузевих та мiжрегiональних проектов, якi здатнi виконувати роль локомотива iнновацiйних процесiв як на регю-нальному, так i на нацiональному рiвнях.
Успiшна реалiзацiя концепцп смарт-спецiалiза-цн передбачае тюний взаемозв'язок та продуктивну спiвпрацю мiж регiональною владою, бiзнесом, наукою i освiтою. Налагодження такого партнерства починаеться зi створення робочо! групи, яку форму-ють представники вах зацiкавлених сторiн i яка (ввдповвдно до Методики розроблення, проведення мошторингу та оцiнки результативностi реалiзацil регюнальних стратегiй розвитку та планiв заходiв з !х реалiзацil) «...уповноважена здшснювати тдго-
товку пропозицш та обговорення проекту регюналь-но! стратеги та плану заход1в».
У 2019 р. так1 групи були утвореннi у всiх реп-онах, однак !хтй склад та ствввдношення основних учаснишв процесу мають помiтнi вiдмiнностi (див. табл. 2). Деяк регiони для обгрунтування смарт-прiоритетiв ще на пiдготовчому етат сформували окремi затвердженi розпорядженнями голiв облад-мiнiстрацiй фокус-групи (наприклад, в Одеськш та Львiвськiй областях), iншi регiони визначалися зi складом таких груп вже у процесi опрацювання проектiв стратегiй.
У всiх регюнах спостерiгаеться виконання мю-цевими органами влади головно! ролi, що в цшому вiдповiдае затвердженому Порядку розроблення ре-гiональних стратегiй та практищ европейських кра1н, в яких саме влада шщюе процес нала-годження активного дiалогу мiж всiма стейкхолде-рами.
Суттева вiдмiннiсть мiж регiональними коаль цiями спостерiгаеться за часткою представнишв бiз-несу. 1х найбiльшу ввдносну кiлькiсть (причому до-мiнуючу) мае робоча група «Економша» Львiвсько! обласп, у яку увiйшли керiвники асощацш рiзнога-лузевих регiональних кластерiв, тдприемницьких об'еднань та приватного бiзнесу.
У робочш групi Дтпропетровсько! областi най-менша частка стейкхолдерiв з боку тдприемниць-кого сектору i взагалi вiдсутнi представники приватного бiзнесу. Склад групи формують переважно ствробгтники iнфраструктурних пiдприемств державно! i комунально! власносп, а також Федерацл органiзацiй роботодавцiв Днiпропетровщини та Дтпропетровсько! торгово-промислово! палати.
У цiлому аналiз робочих груп засвiдчив, що за-лучення бiзнесу до реалiзацi! тдходу смарт-спета-лiзацi! на даному етат е обмеженим. В основному вони включають представникiв великого регюналь-ного бiзнесу, комунальних пiдприемств, при цьому участь представнишв середнього та малого бiзнесу поки що носить поодинокий характер.
Результати неформального опитування окре-мих представнишв пiдприемницького сектору сввд-чать про низьку зацiкавленiсть бiзнес-сmльноти у партнерських iнновацiйних проектах, шцшованих та/або очолюваних органами влади. Як основт причини пiдприемцi називають недовiру до представни-кiв влади через непрозорють, напередвизначенiсть та корумповатсть при ухваленнi рiшень стосовно проекпв розвитку, вiдсутнiсть оптимiстичних очшу-вань позитивних змiн, побоювання щодо втрати са-мостiйностi у бiзнесi, ввдсуттсть мотивацп щодо участ у партнерських проектах, сумтви у достат-ньому потенцiалi регюнально! науково-технологiч-но! сфери, несистемнють та формальний характер комушкацш мiж регiональними стейкхолдерами, негативний попереднш досвiд та невпевненiсть у майбутшх перспективах проектов. Подiбне став-лення пiдприемцiв, якi за визначенням мають ввд-
гравати ключову роль у процесах пiдприемницького вiдкриття, заважае формуванню регiонального консенсусу, блокуе розробку спiльного бачення шляхiв розбудови регюну, викривлюе смарт-прiоритизацiю на користь потужних лобi i головних регiональних стейхолдерiв, що знижуе ефективнiсть полiтики смарт-спецiалiзацi! у цiлому.
Висновки та пропозицп. Таким чином, дослi-дження показало, що укра!нський пiдприемницький сектор нарощуе свiй потенцiал, але наявнiсть чис-ленних рiзноаспектних проблем стримуе його ефек-тивне використання. Основними перешкодами для розвитку тдприемництва в Укра!т залишаються нестабiльна полiтична та економiчна ситуацiя, а також системнi проблеми, пов'язанi з вiдсутнiстю продуктивного дiалогу мiж державою та пiдприем-ництвом. Укра!на потребуе створення нових моделей та механiзмiв публiчно-приватного партнерства, яш мають будуватися, у тому числ^ шляхом реалiза-цi! тдходу смарт-спецiалiзацi!.
Результати дослiдження засвiдчили, що процес тдприемницького вiдкриття наразi гальмуеться через сукупнiсть проблем: недостатне шформатйне охоплення та залучення до процеив смарт-спецiалi-зацi! нових регюнальних суб'ект^в; складнiсть на-буття новими видами дiяльностi та iнновацiйними проектами критично! маси; слабку комунiкацiю мiж пiдприемницькими, освiтнiми, науковими, фiнан-сово^нвестицшними структурами регiоиу, вiдсут-нiсть шститущйних iнструментiв !хнього спiвробiт-ництва, що перешкоджае прозоросп та iнклюзивно-сп процесу смарт-спецiалiзацi!, стримуе розвиток регюнального iнновацiйного потенцiалу на смарт-засадах. Також слад звернути увагу на необхвдтсть подолання iснуючо! недовiри до оргашв влади з боку бiзнес-сmльноти, оск1льки наразi це е серйоз-ним бар'ером для органiзацi! ефективного процесу тдприемницького ввдкриття й обгрунтованого ви-бору нових точок регюнального зростання.
Необхiдно шукати новi форми взаемодп усiх стейкхолдерiв для активiзацi! дослiдницького по-тенцiалу кожного регюну, розбудови регюнальних шновацшних екосистем та формування смарт-спецi-алiзацiй з використанням потенцiалу галузевих i мiжгалузевих синергш. Тут важливо враховувати, що потрiбний такий органiзацiйний пiдхiд, який буде забезпечувати регулярнiсть спiвпрацi зацiкав-лених сторiн з метою, перш за все, обмiну iнформа-цiею про тдприемницьш можливост^, ринки, новi продукти i технологi!, iнституцiйнi iнструмеити тощо. Для цього на даному етат розроблення регюнальних стратегш смарт-спецiалiзацi! доцшьно створити координацiйнi механiзми та веб-майдан-чики у виглядi науково-технолопчних платформ як iнституцiйного iнструмеиту управлiння процесами смарт-спецiалiзацi! у регiонах. Такий шструмент дозволить органiзувати ефективну комунiкацiю усiх стейкхолдерiв, сформувати локальт iнновацiйнi екосистеми у секторах смарт-спецiалiзацi!, узгодити
стратепчш програми дослiджень й iHHOBam^ мобь лiзувати ресурси для ре^заци смарт-прюритет1в, забезпечити доступнiсть, вiдкритiсть та регуляр-нють дiяльностi i зрештою використати поки що прихований потенщал мiжсекторальних та партнер-ських синергш, знайти новi можливостi довгостро-кового економiчного зростання та забезпечити ста-лий розвиток регiонiв.
Питання про оргашзащйш засади, змiстовне наповнення, умови функцюнування таких платформ та подiбних iнструментiв залишаються вiдкригими i потребують подальшого опрацювання.
Лiтература
1. Жимрь А.А. Сутнiсть пiдприeмництва та чин-ники його економiчного розвитку. 1нвестицИ: практика та досв1д. 2015. № 20. С. 28-33. 2. Кашуба О.М. Щдприемництво в Укрш'ш: проблемы i перспективы розвитку. Економжа та держава. 2015. № 6. С. 103106. 3. Концепти шновацшного розвитку тдприемни-цтва: монографiя / за заг. ред. Храпшно! В.В.; Нацюна-льний унiверситет «Киево-Могилянська академiя». Ки!в: Iнтерсервiс, 2018. 263 с. 4. Костенко О.О. Про-блеми державного регулювання тдприемницько! дя-льностi. Теоретичш i практичш аспекти економжи та ттелектуально'1 власностГ: зб. наук. праць. ДВНЗ «ПДТУ». Марiуполь, 2018. Вип. 17. С. 194-201. 5. Ля-шенко В.1., Толмачова Г.Ф. Сви^ тенденци рефор-мування державного регулювання малого i середнього шдприемництва. Управлiння економжою: теорiя та практика: зб. наук. пр. Ки!в: 1ЕП НАН Украши, 2015. С. 52-79. 6. Ляшенко В.1., Толмачова Г.Ф. Оцшка процесiв дерегуляцй' п^дприемницько! дiяльностi в Ук-раíнi. Економiчний вкник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 23-30. 7. Корнецький А.О. Формування та реалiза-ця репонально! полiтики розвитку малого пвдприем-ництва: монографiя. Днiпро: УМСФ, 2016. 140 с. 8. Газуда М.В., Волощук Н.Ю. Регiональний розвиток сфери малого тдприемництва: монографiя. Ужгород: Вид-во «ФОП Сабов А.М.», 2017. 254 с. 9. Ляшенко В.1., Толмачова Г.Ф., КвМнський О.С. Вплив регiональних чинникiв на розвиток малого тдприемництва. Прометей. 2014. № 2 (44). С. 65-76. 10. Ляшенко В.1., Шдоричева 1.Ю., Петрова 1.П. «Iнновацiйний лiфт» як шструмент стимулювання но-вих видiв дiяльностi в малому 6iзнесi Донбасу. Еконо-мiчний вкникДонбасу. 2017. № 3 (49). С. 11-24. 11. Бу-тенко А., Гришина Л., Гришина Н. Потенщал малого тдприемництва як фактор забезпечення розвитку кон-курентоспроможних галузей: регiональний аспект. Економст. 2015. № 6. С. 20-23. 12. Лях О.В., Ляшенко В.1., Кузьменко Н.В. Концепция шституцшно! п1дтримки iнклюзивного пiдприемництва на репональ-ному рiвнi. Економiчний вiсник Донбасу. 2018. № 2 (52). С. 212-232. 13. Швець Н.В., 1зюмська А.В. Ма-лий бiзнес в Укра1ш аналiз стану та тенденци. Вюник Схiдноукраiнського нацюнального ^iверситету iменi Володимира Даля. 2020. Вип. 2 (258). С. 108-117. doi: 10.33216/1998-7927-2020-258-2-108-117. 14. Смелян-ська Т.П., Мацюк 1.Р. Сучаснi тенденци та перспек-тиви розвитку тдприемництва в Укра!ш за умов ште-
грацiйних процеав. Bíchuk Хмельницького нацюнального утверситету. Ekohomíhhí науки. 2015. № 3(3). С. 249-252. 15. Foray D., Goddard J., Goenaga Beldarrain X., Landabaso M., McCann P., Morgan K., Nauwelaers C., Ortega-Argilés R. Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Luxembourg: Publications Office of the European Union. 2012. May, 122 p. 16. Amosha O., Lyakh O., Soldak M., Cherevatskyi D. Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: Case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy. 2018. № 17 (3). Р. 305-332. doi: 10.35774/jee2018.03.305. 17. Amosha A., Liashenko V., Pidorycheva I. Inter-regional and cross-border spaces in the context of smart specialization. Scientific Papers of Si-lesian University of Technology. Organization and Management Series. 2019. NO. 140. P. 7-16. doi: 10.29119/ 1641-3466.2019.140.1. 18. Amosha O., Shevtsova H., Memedlyaev Z. Utilization of mine water of Kryvbas as an imperative for sustainable development of Dnipropet-rovsk region. E3S Web of Conferences. 2020. 166, 010 09. doi: 10.1051/e3sconf/202016601009. 19. Амоша О.1., Шевцова Г.З., Швець Н.В. Передумови смарт-спець алiзацii Донецько-Придшпровського макрорепону на ochobí розвитку xÍMÍ4Horo виробництва. Економжа промисловоcmi. 2019. № 3 (87). С. 5-33. doi: 10.15407/ econindustry2019.03.005. 20. Bublyk M., Udovychen-ko T., Medvid R. Concept of smart specialization in the context of the development of Ukraine's economy. Economics. Ecology. Socium. 2019. № 3 (2). P. 55-61. doi: 10.31520/2616-7107/2019.3.2-6. 21. Грига В.Ю. Зарубь жна практика впровадження «розумноi спецiалiзацü» та можливостi ii застосування в Украшг Економжа i прогнозування. 2019. № 2. С. 138-153. doi: 10.15407/ eip2019.02.138. 22. Дунаев I. Кластери та першi стратеги смарт-спецiалiзацii для укранських репошв: про-ектування трансформацiйних змiн. Державне управ-лтня та мкцеве самоврядування. 2019. Вип. 1 (40). С. 57-64. 23. Yegorov I., Ryzhkova Y. Innovation policy and implementation of smart specialisation in Ukraine. Ekon. prognozuvanná. 2018. № 3. С. 48-64. doi: 10.15407/ eip2018.03.048. 24. Lobanova A., Bayura V., Vizny-tsia Y., Bratchenko L., Karitka V. Intelligent specialization as a promising strategy for the sustainable development of industrial regions of Ukraine (the case of Kryvyi Rih industrial region). E3S Web of Conferences. 2020. 166, 10020. doi: 10.1051/e3sconf/202016610020. 25. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. V. 9, N. 2, June 2020. Р. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512. 26. Chí-гова О.Ю. Розкриття потеншалу смарт-спецiалiзацii для подолання регiональноi структурноi шертносп в Украi'нi. Економжа Украти. 2018. № 8. С. 75-88.
27. Чикаренко I., Маматова Т., Чикаренко О. Стратегия регионального розвитку на основi Смарт-спешал> заци: методологiчнi засади. Аспекти публiчного управ-лтня. 2020. № 8 (1). С. 30-42. doi: 10.15421/152003.
28. Шевченко А.В. Стратепчш прюритети впровадження смарт-спетатзаци у промисловосп Украши.
Б1знес 1нформ. 2019. № 10. C. 130-135. doi: 10.32983/ 2222-4459-2019-10-130-135. 29. Isaksen A., Kyllingstad N., Rypestol J.O., Schulze-Krogh A.C. Differentiated regional entrepreneurial discovery processes. A conceptual discussion and empirical illustration from three emergent clusters. European Planning Studies. 2018. № 26 (11). P. 2200-2215. doi: 10.1080/09654313.2018.1530143. 30. Hassink R., Gong H. Six critical questions about smart specialization. European Planning Studies. 2019. № 27 (10). P. 2049-2065. doi: 10.1080/09654313.2019. 1650898. 31. Del Castillo Hermosa J., Elorduy J.P., Eguia B.B. Smart specialization and entrepreneurial discovery: Theory and reality. Revista Portuguesa de Estudos Regionais. 2015. № 39. URL: http://www.apdr.pt/siteR-PER/numeros/RPER39/39.1.pdf. 32. Fellnhofer K. Facilitating entrepreneurial discovery in smart specialisation via stakeholder participation within online mechanisms for knowledge-based policy advice. Cogent Business & Management. 2017. № 4. 1296802. doi: 10.1080/233119 75.2017.1296802. 33. Small and medium-sized enterprises: an overview. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/ eurostat/web/products-eurostat-news/-/DDN-20200514-1?inheritRedirect=true&redirect=%2Feurostat%2Fweb% 2Fstructural-business-statistics%2Fpublications. 34. Doing business. World Bank. URL: http://www.domg business.org. 35. The Global Competitiveness Report 2019. World Economic Forum. 2019. URL: http: //www3. weforum.org/ docs/WEF_TheGlobalCompetitivenessRe-port2019.pdf. 36. European Innovation Scoreboard 2019. European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 2019. URL: https://ec.europa.eu/ growth/industry/innovation/facts-figures/scoreboards/ind ex_en. htm. 37. Global Innovation Index 2019. Creating Healthy Lives - The Future of Medical Innovation. Cornell University, INSEAD, WIPO. 2019. URL: https: //www. globalinnovationindex.org/gii-2019-report. 38. Брюхове-цька Н.Ю., Булеев 1.П. Напрями забезпечення швес-тицшно! активносп в Украшг Економiчний eicHUK Дон-басу. 2019. № 2 (56). С. 114-125. doi: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-114-125.
References
1. Zhigir A. (2015). Sutnist pidpryiemnytstva ta chynnyky yoho ekonomichnoho rozvytku [Nature of entre-preneurship and its economic development factors]. Inves-tytsii: praktyka ta dosvid - Investment: Practice and Experience, Vol. 20, pp. 28-33 [in Ukrainian].
2. Kashuba O. (2015). Pidpryiemnytstvo v Ukraini: problemy i perspektyvy rozvytku [Entrepreneurship in Ukraine: problems and prospects of development]. Eko-nomika ta derzhava - Economy and state, Vol. 6, pp. 103106 [in Ukrainian].
3. Khrapkinoi V.V. (Ed.). (2018). Kontsepty inno-vatsiinoho rozvytku pidpryiemnytstva [Concepts of innovative business development]. Kyiv [in Ukrainian].
4. Kostenko A. (2018). Problemy derzhavnoho re-huliuvannia pidpryiemnytskoi diialnosti [State regulation of entrepreneurial business issues]. Teoretychni i prak-tychni aspekty ekonomiky ta intelektualnoi vlasnosti - Theoretical and Practical Aspects of Economics and Intellectual Property, Vol. 17, pp. 194-201. Mariupol [in Ukrainian].
5. Lyashenko V., Tolmacheva A. (2015). Svitovi ten-dentsii reformuvannia derzhavnoho rehuliuvannia maloho
1 serednoho pidpryiemnytstva [Global trends in reforming state regulation of small and medium enterprises]. Up-ravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka: zb. nauk. pr. -Economic management: theory and practice, pp. 52-79. Kyiv [in Ukrainian].
6. Lyashenko V., Tolmacheva A. (2018). Otsinka protsesiv derehuliatsii pidpryiemnytskoi diialnosti v Ukrain [Assessment of Deregulation processes of entrepreneurial activity in Ukraine]. Ekonomichnyi visnykDonbasu - Economic Herald of the Donbas, Vol. 1 (51), pp. 23-30 [in Ukrainian].
7. Kornetskyi A.O. (2016). Formuvannia ta reali-zatsiia rehionalnoi polityky rozvytku maloho pidpryiemnytstva: monohrafiia [Formation and implementation of regional policy for small business development]: monograph. Dnipro. 140 p. [in Ukrainian].
8. Hazuda M.V., Voloshchuk N.Iu. (2017). Rehional-nyi rozvytok sfery maloho pidpryiemnytstva [Regional user of small business] : monograph. Uzhhorod, 254 p. [in Ukrainian].
9. Lyashenko V., Tolmachova A., Kvilinskyi O. (2014). Vplyv rehionalnykh chynnykiv na rozvytok maloho pidpryiemnytstva [The influence of regional factors on the development of small business]. Prometei, Vol.
2 (44), pp. 65-76 [in Ukrainian].
10. Lyashenko V., Pidorycheva I., Petrova I. (2017). "Innovatsiinyi lift" yak instrument stymuliuvannia novykh vydiv diialnosti v malomu biznesi Donbasu ["Innovative lift" as an instrument for stimulating new activities in the small business of the Donbas]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, Vol. 3 (49), pp. 11-24 [in Ukrainian].
11. Butenko A., Gryshyna L., Gryshyna N. (2015). Potentsial maloho pidpryiemnytstva yak faktor zab-ezpechennia rozvytku konkurentospromozhnykh haluzei: rehionalnyi aspect [Small business potential as development's support factor of competitive economy sectors: regional aspect]. Ekonomist, Vol. 6, pp. 20-23 [in Ukrainian].
12. Lyakh O., Lyashenko V., Kuzmenko N. (2018). Kontseptsiia instytutsiinoi pidtrymky inkliuzyvnoho pidpryiemnytstva na rehionalnomu rivni [The concept of institutional support for inclusive entrepreneurship at the regional level]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, Vol. 2 (52), pp. 212-232 [in Ukrainian].
13. Shvets N. V., Iziumska A. V. (2020). Malyi biznes v Ukraini: analiz stanu ta tendentsii [Small business in Ukraine: analysis of the current state and trends]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Vo-lodymyra Dalia - Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian national university, Vol. 2 (258), pp. 108-117. doi:10.33216/1998-7927-2020-258-2-108-117 [in Ukrainian].
14. Smelyanska T. P., Matsuk I. R. (2015). Suchasni tendentsii ta perspektyvy rozvytku pidpryiemnytstva v Ukraini za umov intehratsiinykh protsesiv [Current trends and future business development in Ukraine under conditions of integration]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky - Herald of Khmelny-
H. B. fflBe^, r. 3. ffleB^Ba
tskyi National University. Economic sciences, Vol. 3 (3), pp. 249-252 [in Ukrainian].
15. Foray D., Goddard J., Goenaga Beldarrain X., Landabaso M., McCann P., Morgan K., Nauwelaers C., Ortega-Argiles R. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Luxembourg: Publications Office of the European Union, 122 p. [in English].
16. Amosha O., Lyakh O., Soldak M., Cherevatskyi D. (2018). Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: Case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy, Vol. 17 (3), pp. 305-332. doi: 10.35774/ jee2018.03.305 [in English].
17. Amosha A., Lyashenko V., Pidorycheva I.
(2019). Inter-regional and cross-border spaces in the context of smart specialization. Scientific Papers of Silesian University of Technology. Organization and Management Series, Vol. 140, pp. 7-16. doi: 10.29119/16413466.2019.140.1 [in English].
18. Amosha O., Shevtsova H., Memedlyaev Z.
(2020). Utilization of mine water of Kryvbas as an imperative for sustainable development of Dnipropetrovsk region. E3S Web of Conferences.. 166, 01009. doi: 10.1051/e3sconf/202016601009 [in English].
19. Amosha O. I., Shevtsova H. Z., Shvets N. V. (2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Pry-dniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimich-noho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical production development]. Ekonomika promyslovosti -Economy of Industry. Vol. 3 (87), pp. 5-33. doi: 10.15407/econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
20. Bublyk M., Udovychenko T., Medvid R. (2019). Concept of smart specialization in the context of the development of Ukraine's economy. Economics. Ecology. Socium, Vol. 3 (2), pp. 55-61. doi: 10.31520/26167107/2019.3.2-6 [in English].
21. Hryha, V.Iu. (2019). Zarubizhna praktyka vpro-vadzhennia «rozumnoi spetsializatsii» ta mozhlyvosti yii zastosuvannia v Ukraini [Foreign practice of the implementation of smart specialization and the opportunities of its use in Ukraine]. Ekonomika i prognozuvanna - Economy and forecasting, Vol. 2, pp. 138-153 doi: https://doi.org/10.15407/eip 2019.02.138 [in Ukrainian].
22. Dunaiev I. (2019). Klastery ta pershi stratehii smart-spetsializatsii dlia ukrainskykh rehioniv: proektu-vannia transformatsiinykh zmin [Clusters and first smart-specialization strategies for Ukrainian regions: designing transformational changes]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia - Public Administration and Local Government, Vol. 1 (40), pp. 57-64 [in Ukrainian].
23. Yegorov I., Ryzhkova Y. (2018). Innovation policy and implementation of smart specialisation in Ukraine. Economy and forecasting, Vol. 3, pp. 48-64. doi: 10.15407/eip2018.03.048 [in English].
24. Lobanova A., Bayura V., Viznytsia Y., Brat-chenko L., Karitka V. (2020). Intelligent specialization as a promising strategy for the sustainable development of industrial regions of Ukraine (the case of Kryvyi Rih industrial region). E3S Web of Conferences, 166, 10020. doi: 10.1051/e3sconf/202016610020 [in English].
25. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. (2020). In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development, Vol. 9 No 2, pp. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512 [in English].
26. Snihova, O. Iu. Rozkryttia potentsialu smart-spet-sializatsii dlia podolannia rehionalnoi strukturnoi inertnosti v Ukraini [Smart specialization potential revealing for the overcoming of regional structural inertness in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, Vol. 8, pp. 7588 [in Ukrainian].
27. Chykarenko I., Mamatova T., Chykarenko O. (2020). Stratehiia rehionalnoho rozvytku na osnovi Cmart-spetsializatsii: metodolohichni zasady [Regional development strategy based on Smart-specialization: methodological background]. Aspekty publichnoho upravlinnia - Public Administartion Aspects, Vol. 8 (1), pp. 30-42. doi: 10.15421/152003 [in Ukrainian].
28. Shevchenko A. V. Stratehichni priorytety vprova-dzhennia smart-spetsializatsii u promyslovosti Ukrainy [Strategic Priorities of Introducing Smart-Specialization into Ukraine's Industry]. Biznes Inform - Business Inform, Vol. 10, pp. 130-135. doi: 10.32983/2222-4459-2019-10130-135 [in Ukrainian].
29. Isaksen A., Kyllingstad N., Rypestol J.O., Schulze-Krogh A.C. (2018). Differentiated regional entrepreneurial discovery processes. A conceptual discussion and empirical illustration from three emergent clusters. European Planning Studies, Vol. 26 (11), pp. 2200-2215. doi: 10.1080/09654313.2018.1530143 [in English].
30. Hassink R., Gong H. (2019). Six critical questions about smart specialization. European Planning Studies, Vol. 27 (10), pp. 2049-2065. doi: 10.1080/09654313. 2019.1650898 [in English].
31. Del Castillo Hermosa J., Elorduy J.P., Eguia B.B. (2015). Smart specialization and entrepreneurial discovery: Theory and reality. Revista Portuguesa de Estudos Regionais. Vol. 39. Retrieved from http://www.apdr.pt/sit-eRPER/numeros/RPER39/39.1.pdf [in English].
32. Fellnhofer K. (2017). Facilitating entrepreneurial discovery in smart specialisation via stakeholder participation within online mechanisms for knowledge-based policy advice. Cogent Business & Management, Vol. 4. 1296802. doi: 10.1080/23311975.2017.1296802 [in English].
33. Small and medium-sized enterprises: an overview. Eurostat. Retrieved from https://ec.europa.eu/ eurostat/web/products-eurostat-news/-/DDN-20200514-1? inheritRedirect=true&redirect=%2Feurostat%2Fweb%2F structural-business-statistics%2Fpublications [in English].
34. Doing business. World Bank. Retrieved from http://www.doingbusiness.org [in English].
35. The Global Competitiveness Report 2019. World Economic Forum. 2019. Retrieved from http: //www3. weforum.org/docs/WEF_TheGlobalCompetitivenessRep ort 2019.pdf [in English].
36. European Innovation Scoreboard 2019. European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 2019. Retrieved from https://ec.europa.
EKOHOMÍHHHH BÍCHHK ^OH6acy № 2(60), 2020
eu/growth/industry/innovation/facts-figures/scoreboards/ index_en.htm [in English].
37. Global Innovation Index 2019. Creating Healthy Lives - The Future of Medical Innovation. Cornell University, INSEAD, WIPO. 2019. Retrieved from https://www.globalinnovationindex.org/gii-2019-report [in English].
38. Bryukhovetskaya N., Buleev I. (2019). Napriamy zabezpechennia investytsiinoi aktyvnosti v Ukraini [Directions of providing investment activity in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, Vol. 2 (56), pp. 114-125. doi: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-114-125 [in Ukrainian].
Швець Н. В., Шевцова Г. З. Розвиток пщпри-емництва та його роль у реал1заци шдходу смарт-спещал1заци в УкраТш
У статтi висвiтлено тенденци розвитку тдприем-ницького сектору Укра'ни та дослiджено його участь в iмплементацii пiдходу смарт-спецiалiзацii на регю-нальному рiвнi з визначенням проблем i шляхiв удо-сконалення процесу пiдприeмницького вiдкриття.
Проаналiзовано сучасний стан, динашку, чин-ники i проблеми розвитку пiдприeмництва в Украшг Ввдзначено нарощування кiлькiсноi складовоi' тдпри-емницького потенцiалу, збiльшення частки прибутко-вих суб'екпв та зростання обсягiв каттальних швес-тицiй при одночасному зменшенш iнтересу з боку шо-земних iнвесторiв до укра'нського бiзнесу. На основi аналiзу експертних оцiнок вщомих мiжнародних рей-тингiв акцентовано увагу на низькiй iнновацiйнiй ак-тивносп вiтчизняного пiдприeмництва та наявностi численних вад в управлiннi шновацшно-швестицш-ними процесами, що унеможливлюе покращення пози-цiй Украiни у свiтовiй економщ та стримуе iнвестицii у тдприемницький сектор. Для подолання негативноi ситуаци, прискорення iнновацiйного розвитку, структурно!' модершзаци та пiдвищення конкурентоспро-можносп регiонiв доцiльне подальше використання сучасного тдходу смарт-спецiалiзацii.
У роботi дослщжено органiзацiю процесу iмпле-ментацii mei концепцii та його першi результата на приклащ п'яти лiдируючих за кшьшстю активних тд-приемств територш, а також Донецько' i Лугансько' областей як найбiльш проблемних у сощально-поль тичному та економiчному плат регiонiв. Проаналiзо-вано склад сформованих робочих груп, смарт-орiенто-ванi регюнальш цiлi та обранi секторальнi прюритети. Встановлено вiдмiнностi у застосуваннi методологи смарт-спецiалiзацii, органiзацii i результатах процесу шдприемницького вiдкриття.
Зроблено висновок про обмежене залучення бiз-несу до процесу пвдприемницького вiдкриття та визна-чено причини низько' зацiкавленостi бiзнес-спiльноти у цьому процесi. Представлено попередне бачення нового шструменту комушкацп основних стейкхолдерiв, спрямованого на тдвищення ефективностi процесу пiдприемницького вiдкриття та створення нових на-прямiв спецiалiзацii i точок зростання для забезпе-чення сталого розвитку регiонiв.
Ключовi слова: тдприемництво, регiональний розвиток, смарт-спецiалiзацiя, процес пiдприемниць-кого вiдкриття, стейкхолдери.
Shvets N., Shevtsova H. Entrepreneurship development and its role in implementing the smart specialization approach in Ukraine
The article highlights the development trends of the Ukraine's business sector and explores its participation in implementation of the smart specialization approach at regional level with the identification of problems and ways to improve the entrepreneurial discovery process.
The current state, dynamics, factors and problems of entrepreneurship development in Ukraine are analyzed. An increase in quantitative component of entrepreneurial potential, share of profitable entities and volume of capital investments, while reducing interest from foreign investors in Ukrainian business, are noted. Based on the analysis of expert assessments of well-known international ratings, we focus on domestic entrepreneurship's low innovative activity and numerous shortcomings in the management of innovation and investment processes, which make it impossible to improve Ukraine's position in the global economy and inhibit investment in the business sector. We believe that in order to overcome the negative situation, accelerate innovative development, structural modernization and increase regions' competitiveness, it is advisable to use the modern smart specialization approach.
The paper investigates organization of the process of implementing this concept and its first results by examining five leading territories in terms of the number of active enterprises, as well as Donetsk and Luhansk regions, as the most problematic regions in the socio-political and economic fields. The formed working groups, smart-oriented regional goals and selected sectoral priorities are analyzed. The differences in the smart specialization methodology application and the entrepreneurial discovery process' organization and results are established.
The study concludes that involving a business in the entrepreneurial discovery process is insufficient. The reasons for low interest of the business community in this process are identified. A preliminary vision of a new communication tool for key stakeholders aimed at improving the efficiency of the entrepreneurial discovery process and creating new areas of specialization and growth points to ensure regions' sustainable development is presented.
Keywords: entrepreneurship, regional development, smart specialization, entrepreneurial discovery process, stakeholders.
Швец Н. В., Шевцова А. З. Развитие предпринимательства и его роль в реализации подхода смарт-специализации в Украине
В статье освещены тенденции развития предпринимательского сектора Украины и исследовано его участие в реализации подхода смарт-специализации на региональном уровне с определением проблем и путей совершенствования процесса предпринимательского открытия.
Проанализированы современное состояние, динамика, факторы и проблемы развития предпринима-
тельства в Украине. Отмечено наращивание количественной составляющей предпринимательского потенциала, увеличение доли прибыльных субъектов и рост объемов капитальных инвестиций при одновременном уменьшении интереса со стороны иностранных инвесторов к украинскому бизнесу. На основе анализа экспертных оценок известных международных рейтингов акцентировано внимание на низкой инновационной активности отечественного предпринимательства и наличии многочисленных недостатков в управлении инновационно-инвестиционными процессами, что делает невозможным улучшение позиций Украины в мировой экономике и сдерживает инвестиции в предпринимательский сектор. Для преодоления негативной ситуации, ускорения инновационного развития, структурной модернизации и повышения конкурентоспособности регионов целесообразно дальнейшее использование современного подхода смарт-специализации.
В работе исследованы организация процесса им-плементации этой концепции и его первые результаты на примере пяти лидирующих по количеству активных
предприятий территорий, а также Донецкой и Луганской областей как наиболее проблемных в социально-политическом и экономическом плане регионов. Проанализированы состав сформированных рабочих групп, смарт-ориентированные региональные цели и выбранные секторальные приоритеты. Установлены различия в применении методологии смарт-специали-зации, организации и результатах процесса предпринимательского открытия.
Сделан вывод об ограниченном привлечении бизнеса в процесс предпринимательского открытия и определены причины низкой заинтересованности бизнес-сообщества в этом процессе. Представлено предварительное видение нового инструмента коммуникации основных стейкхолдеров, направленного на повышение эффективности процесса предпринимательского открытия и создания новых направлений специализации и точек роста для обеспечения устойчивого развития регионов.
Ключевые слова: предпринимательство, региональное развитие, смарт-специализация, процесс предпринимательского открытия, стейкхолдеры.
Стаття надшшла до редакци 01.06.2020
Прийнято до друку 11.06.2020
