Научная статья на тему 'СУЧАСНІ ПАРАДИГМИ ТА МЕГАТРЕНДИ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ'

СУЧАСНІ ПАРАДИГМИ ТА МЕГАТРЕНДИ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
8
1
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Экономика промышленности
Область наук
Ключевые слова
промисловість / світова промисловість / обробна промисловість / довгостроковий розвиток / промислова політика / промислові стратегії / технологічні інновації / четверта промислова революція (4IR) / цифровізація / економічна глобалізація / сталий та інклюзивний розвиток / industry / world industry / manufacturing / long-term development / industrial policy / industrial strategies / technological innovation / fourth industrial revolution (4IR) / digitalization / economic globalization / sustainable and inclusive development

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Лариса Олександрівна Збаразська

У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження ключових змін у світовому промисловому розвитку, що відбуваються на межі ХХ-ХХІ ст. Проаналізовано зміни загальних рамкових форматів (парадигм) та основних глобальних трендів (мегатрендів), які характеризують стан та ймовірні перспективні вектори розвитку світової промисловості. Зроблено акцент на дослідженні змістовних домінант чотирьох парадигм, які мають стратегічне значення для формування тривалих процесів довгострокового промислового розвитку. Як базові запропоновано розглядати системно-цивілізаційну, соціогуманітарну, інноваційну та глобалізаційну парадигми. Вони формують фундамент перспективного розвитку промислового виробництва на засадах, які є адекватними сучасним глобальним викликам і загрозам. До того ж ключові сучасні мегатренди світової промисловості цілком логічно вкладаються в зазначені формати трансформацій. Унаслідок змін, що відбуваються в системно-цивілізаційній парадигмі, формується якісно інший глобальний контекст для розроблення та реалізації довгострокових стратегій усіма зацікавленими суб’єктами промислової діяльності. Глобальний характер викликів зумовлює необхідність органічного та гармонійного включення всіх національних економік у нові парадигмальні рамки розвитку. Це потребує активного переосмислення стратегічних концептів і промислових політик політичними й економічними елітами національного, регіонального, глобального рівнів. Набуває розвитку тренд розширення цільової багатовимірності розвитку промисловості як складової цілісних соціально-економічних систем будь-якого рівня. Актуалізується завдання поглиблення збалансованості та гармонізації окремих векторів і процесів як у промисловому, так і в суміжних секторах економіки. У межах імплементації імперативів соціогуманітарної парадигми формуються мегатренди пріоритетного включення цілей гуманітарного прогресу у промислові стратегії та політики, переходу до клієнтоорієнтованих моделей організації бізнесу, переорієнтації промислової діяльності на формування/розширення «зони комфорту» (у різних вимірах). Стратегічно важливим для світового промислового розвитку є тренд системних змін у моделях виробничого використання всіх видів ресурсів на засадах максимізації ресурсоефективності та безпеки для довкілля. Це зумовить зміщення акцентів у довгострокових стратегіях із максимізації об’ємно-кількісних на оптимізацію структурно-якісних параметрів промислових виробництв. Перспективи імплементації інноваційної парадигми розвитку промисловості переважно визначатимуться масштабами та динамікою розгортання 4IR за ключовими технологічними напрямами (цифровізація, роботизація, Інтернет речей, штучний інтелект та ін.). Перманентна інноваційна адаптивність до змін стає необхідною властивістю стійкого та інклюзивного розвитку промислових виробничо-економічних систем на всіх рівнях. В умовах розгортання технологічного тренду, викликаного 4IR, великого значення набувають фактори інформаційно-комунікаційних та людських ресурсів. Реалізація інноваційної парадигми промислового розвитку сприяє динамічному формуванню та розгортанню тренду креативності при розробленні та модернізації бізнес-моделей і промислових проєктів. На сучасному етапі світового промислового розвитку реалізація парадигми глобалізації супроводжується суперечливими явищами. Проте економічні ефекти глобалізації, які вже виявили себе або є потенційно можливими, надають підстави розглядати спричинені нею тренди як відносно сталі тренди довгострокового характеру. Нинішні процеси національної/регіональної автономізації слід розглядати як тактичний адаптаційний маневр в економічній політиці держав і регіональних утворень.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Лариса Олександрівна Збаразська

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

MODERN PARADIGMS AND MEGATRENDS OF INDUSTRIAL DEVELOPMENT

The article presents results of a scientific and analytical study of key changes in the world industrial development taking place at the turn of the twentieth and twenty-first centuries. The analysis focuses on changes in the general framework formats (paradigms) and major global trends (megatrends) that characterize the state and likely vectors of the prospects for the development of world industry. The main emphasis is placed on the study of the substantive dominants of the four paradigms, which are of strategic importance for the formation of sustainable processes of long-term industrial development. The author proposes to consider the systemic-civilizational, socio-humanitarian, innovative and globalization paradigms as the basic ones. They form the foundation for the long-term development of industrial production on the basis of principles that are adequate to current global challenges and threats. In addition, the key modern megatrends of the world industry are quite logically integrated into these transformation formats. The main conclusions are summarized as follows. Changes in the systemic and civilizational paradigm are creating a qualitatively different global context for the development and implementation of long-term strategies by all industrial stakeholders. The global nature of the challenges necessitates the organic and harmonious integration of all national economies into a new paradigmatic development framework. This requires active rethinking of strategic concepts and industrial policies by political and economic elites at the national, regional, and global levels. There is a growing trend towards expanding the targeted multi-dimensionality of industrial development as a component of holistic socio-economic systems at any level. Thus, the task of deepening the balance and harmonization of individual vectors and processes, both in the sector itself and in related sectors of the economy, is becoming more urgent. As part of the implementation of the imperatives of the socio-humanitarian paradigm, megatrends are being formed to prioritize the inclusion of humanitarian progress goals in industrial strategies and policies, transition to customer-oriented business models, and reorientation of industrial activities to form/expand the "comfort zone" (in various dimensions). The trend of systemic changes in the models of production use of all types of resources on the basis of maximizing resources’ efficiency and environmental safety is strategically important for global industrial development. This will lead to a shift in emphasis in long-term strategies from maximizing the volume and quantity to optimizing the structural and quality parameters of industrial production. The prospects for implementing the innovative paradigm of industrial development will be mainly determined by the scale and dynamics of 4IR deployment in key technological areas (digitalization, robotics, Internet of Things, artificial intelligence, etc.). For sustainable and inclusive development permanent innovative adaptability to changes is becoming a necessary property of industrial production and economic systems at all levels. In the context of the technological trend caused by the 4IR, the factors of information and communication and human resources are becoming increasingly important. The implementation of the innovative paradigm of industrial development contributes to the dynamic formation and deployment of the trend of creativity in the development and modernization of business models and industrial projects. At the current stage of world industrial development, the implementation of the globalization paradigm is accompanied by contradictory phenomena. However, the economic effects of globalization, which have already manifested themselves or are potentially possible, provide grounds to consider the trends caused by it as relatively stable long-term trends. The current processes of national/ regional autonomisation should be viewed as a tactical adaptation maneuver in the economic policy of states and regional entities.

Текст научной работы на тему «СУЧАСНІ ПАРАДИГМИ ТА МЕГАТРЕНДИ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ»

МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1

УДК 338:338.45:330.341.1:339.9+004 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.005

Лариса Олександр1вна Збаразська,

канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Кш'в, 03057, Украша E-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643

СУЧАСН1 ПАРАДИГМИ ТА МЕГАТРЕНДИ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ

У статт викладено результаты науково-анал1тичного дослщження ключових змш у свь товому промысловому розвитку, що вщбуваються на межi ХХ-ХХ1 ст. Проан^зовано змiни загальних рамкових форматiв (парадигм) та основних глобальних трендiв (мегатрецщв), якi характеризують стан та ймовiрнi перспективнi вектори розвитку св^ово1 промисловостг

Зроблено акцент на дослiдженнi змютовних домiнант чотирьох парадигм, якi мають стратегiчне значення для формування тривалих процесiв довгострокового промислового розвитку. Як базовi запропоновано розглядати системно-цившзацшну, соцiогуманiтарну, iнновацiйну та глобалiзацiйну парадигми. Вони формують фундамент перспективного розвитку промислового виробництва на засадах, яю е адекватними сучасним глобальним викли-кам i загрозам. До того ж ключовi сучаснi мегатренди св^ово1 промисловостi цiлком логiчно вкладаються в зазначенi формати трансформацiй.

Унаслщок змiн, що вiдбуваються в системно-цивЫзацшнш парадигмi, формуеться якiсно iнший глобальний контекст для розроблення та реалiзацil довгострокових стратегiй усiма зацiкавленими суб'ектами промислово! дiяльностi. Глобальний характер виклиюв зу-мовлюе необхiднiсть органiчного та гармоншного включення всiх нацiональних економж у новi парадигмальнi рамки розвитку. Це потребуе активного переосмислення стратепчних концептiв i промислових полiтик пол^ичними й економiчними елiтами нацiонального, реп-онального, глобального рiвнiв. Набувае розвитку тренд розширення цшьово1 багатовимiрно-ст розвитку промисловостi як складово! цшсних соцiально-економiчних систем будь-якого рiвня. Актуалiзуеться завдання поглиблення збалансованостi та гармошзацп окремих векто-рiв i процеав як у промисловому, так i в сумiжних секторах економiки.

У межах iмплементацil iмперативiв соцюгумаштарно1 парадигми формуються мегатренди прiоритетного включення цшей гуманiтарного прогресу у промисловi стратеги та по-лiтики, переходу до клiентоорiентованих моделей оргашзаци бiзнесу, переорiентацil проми-слово1 дiяльностi на формування/розширення «зони комфорту» (у рiзних вимiрах).

Стратегiчно важливим для св^ового промислового розвитку е тренд системних змш у моделях виробничого використання вах видiв ресурсiв на засадах максимiзацil ресурсо-ефективностi та безпеки для довкшля. Це зумовить змщення акцентiв у довгострокових стратегiях iз максимiзацil об'емно-кiлькiсних на оптимiзацiю структурно-якюних параметрiв промислових виробництв.

Перспективи iмплементацil шновацшно1 парадигми розвитку промисловост переваж-но визначатимуться масштабами та динамiкою розгортання 4IR за ключовими технолопч-ними напрямами (цифровiзацiя, роботизацiя, 1нтернет речей, штучний iнтелект та iн.). Перманентна шновацшна адаптивнiсть до змiн стае необхщною властивiстю стiйкого та ш-клюзивного розвитку промислових виробничо-економiчних систем на вЫх рiвнях. В умовах розгортання технолопчного тренду, викликаного 4IR, великого значення набувають фактори

© Видавець ВД «Академперюдика» НАН Украши, 2023

шформацшно-комушкацшних та людських ресурсiв. Реалiзацiя шновацшно1 парадигми про-мислового розвитку сприяе динамiчному формуванню та розгортанню тренду креативност при розробленнi та модершзаци бiзнес-моделей i промислових проeктiв.

На сучасному етапi свiтового промислового розвитку ре^защя парадигми глобалiза-цп супроводжуеться суперечливими явищами. Проте економiчнi ефекти глоб^заци, якi вже виявили себе або е потенцшно можливими, надають пiдстави розглядати спричиненi нею тренди як вщносно сталi тренди довгострокового характеру. Нишшш процеси нацюналь-но1/регюнально1 автономiзацil слiд розглядати як тактичний адаптацшний маневр в еко-номiчнiй полiтицi держав i регiональних утворень.

Ключовi слова: промисловшть, свiтова промисловють, обробна промисловiсть, довго-строковий розвиток, промислова полiтика, промисловi стратеги, технолопчш шновацп, чет-верта промислова револющя (4IR), цифровiзацiя, економiчна глобалiзацiя, стадий та шклю-зивний розвиток.

ЖЬ: 050; 025; 033; 038

На межi ХХ-ХХ1 ст. у свiтовiй проми-словост розпочалася активна змiна загаль-них парадигм розвитку (тд парадигмою будемо розум^и свiтоглядний рамковий формат розвитку з певною мотивацшно-щ-льовою орiентацiею / цiннiсними установками). Це було спричинено яюсними зру-шеннями в системi життедiяльностi людс-тва, насамперед в економiчнiй сферi. На-були критичного загострення внутрiшнi протирiччя процесiв взаемодп у ключових економiчних тандемах: «економжа-при-рода», «людина-технологи», <^знес-сус-пшьство», «держава^знес» та iн. (детал> зацiя може бути продовжена на бажану «глибину» декомпозицп економiчноl сис-теми залежно вiд анадiтичних цшей). Про-сторовi масштаби протирiч розширилися з локальних до глобальних. Причини корши-лися як у суто природничш площинi юну-вання людства (спiльне довкiлля та ресу-рси), так i в активному розгортанш мiжна-родно! економiчноl дiяльностi (торпвля, кооперацiя, iнтеграцiя). Водночас суттево зросла швидюсть, з якою протирiччя набу-вають характеристик, що е критичними з точки зору забезпечення стратепчно1 стш-костi та безпеки соцiально-економiчних систем.

Протирiччя нинi сприйнят у свiтi як глобадьнi виклики стратепчного значення, на якi необхщно знайти вiдповiдi, адекватнi новiтнiм обставинам та умовам. Це приз-вело до переосмислення загальних щеоло-гем, iмперативiв i перспективних цiльових орiентирiв економiчного розвитку у свiтi з

подальшою адаптацiею до навдональнох специфжи окремих кра1н та регiонiв. Тобто стало очевидним, що формуеться якюно ш-ший контекст для розроблення та реадiзацil довгострокових стратегiй.

Глобальний характер викликiв зумо-влюе необхщшсть органiчного та гармо-нiйного включення всiх нацiональних еко-номiк у новi парадигмальнi рамки розвитку. Розв'язання цього завдання дозволить тдвищити рiвень узгодженостi / збалансо-ваност розвитку св^ово1 економiки в щ-лому та И окремих секторiв, пом'якшити проблему економiчноl нерiвномiрностi та мiжнацiональних дисбалансiв. Тому щен-тифжащя ключових парадигм сучасного економiчного розвитку е актуальним нау-ково-практичним завданням.

Водночас важливо своечасно визна-чити нацюнальну специфiку сприйняття i перспектив реалiзацil нових парадигм розвитку економши, насамперед у И промисло-вому секторi. Довгостроковий промисло-вий розвиток у кожнш кра1ш, як правило, мае сво! особливостi, зумовленi головним чином рiвнем розвитку нацюнально1 еконо-мiки, И ресурсним потенцiадом, шституцш-ною специфiкою, мiсцем i роллю у мiжна-родних економiчних системах та процесах (виробництва, торгiвлi, швестицш тощо). Проте в умовах активное' економiчноl гло-балiзацil загадьнi свiтовi тренди вiдiграють досить впливову роль у формуванш нацю-нальних тенденцш та умов розвитку нацю-нально1 промисловостi. Тому глобальний фон секторальних викликiв i зумовлених

ними мегатрецщв мае бути постшно у фо-Kyci науково-аналiтичних спостережень. Результати такого aHani3y мають полшшу-вати пщгрунтя процесiв опрацювання нащ-онально1 промислово1 стратеги та полi-тики.

Феномен так звано1 «ново1 реальности», який вiдобрaжaе формування i перехщ у глобальному мaсштaбi до нов^нього етапу суспiльного розвитку, спричинив по-мiтну хвилю активних науково-практичних дослщжень сучасних явищ i тенденцiй у промисловост як окремих краш, так i в свт загалом. Мейнстрим цих напрацю-вань - переосмислення загальног фыософп промислового розвитку в контекст1 розгортання HoeimHix цившзацтних, геопол1-тичних, геоекономiчних, технологiчних, со-цюгуматтарних трансформацт.

На рiвнi провщних мiжнaродних ш-ституцш з'явилася низка програмних доку-ментiв та експертно-анал^ичних дослщ-жень довгостроково1 перспективи розвитку св^ово1 економiки (та ïï ключових регюна-льних i галузевих секторiв), що базуються на aнaлiзi ролi та впливу таких фaкторiв, як, енергозабезпечення, клiмaтичнi змiни, iнновaцiï, виробнича лопстика, оргашза-цiйно-виробничi структури, попит, ринок пращ, шституци та ш

Нагадаемо лише декiлькa рамкових мaтерiaлiв останнього десятилiття, якi нао-чно шюструють принциповi напрями мето-дологiчно-концептуaльноï трaнсформaцiï стрaтегiй розвитку промисловостi на мiж-народному рiвнi (як у ракурс загальних економiчних змiн, так i специфiчно прита-манних промисловому сектору свiтовоï економiки).

Доцiльно звернути увагу, зокрема, на документ (UN General Assembly, 2015), де висв^лено загальний контекст економiч-них трансформацш на глобальному рiвнi з позицш сталого розвитку. Про найважли-вiшi особливостi та прiоритетнi напрями розвитку св^овох' промисловостi на сучас-ному етaпi йдеться, зокрема, в доповщях UNIDO (UNIDO, 2015; UNIDO, 2017; UNIDO, 2019). Анaлiзуються тренди техно-логiчних iнновaцiй, iнклюзивного та сталого розвитку, iндустрiaлiзaцiï на основi цифрових трaнсформaцiй.

Ключовi концептуaльнi новаци Свро-пейськоï промисловоï стрaтегiï i пол^ики зaфiксовaнi у (European Commission, 2014; European Commission, 2020).

Нов^ш тренди у формуванш глоба-льних лaнцюжкiв постачань (GSCs) та вар-тостi (GVCs), спричинеш насамперед шо-ковим впливом COVID-19, i трансформации стрaтегiчнi завдання промислового розвитку в цьому контекст е предметом aнaлiзу та розроблення рекомендaцiй у (UNIDO, 2022; European Parliament, 2021; World Economic Forum, 2022).

Про найбшьш визначальш виклики для промисловостi, aктуaльнiсть переосми-слення та переробки промислових страте-гш, якi забезпечують стiйкiсть (резильент-нiсть) виробництва за критерiями продуктивности iнновaцiй та економiчного зрос-тання, йдеться у «нaйсвiжiшому» спшь-ному звiтi ВЕФ, ЮН1ДО та Кембридж-ського унiверситету (World Economic Forum, 2023). Зокрема, увагу сфокусовано на п'яти ключових викликах i трьох глобаль-них мегатрендах, яю впливають на лан-цюги створення вaртостi та спонукають об-робну промисловiсть трансформуватися. Серед мегaтрендiв - новiтнi технологи, змiнa ^мату та геополiтичнa напруже-нiсть. Ключовi виклики - декaрбонiзaцiя виробничих операцш, продуктiв i лaнцюгiв постачання; тдвищення стiйкостi ланцюга поставок; прискорення розширення та впровадження нових промислових техно-логiй; забезпечення майбутнього виробни-чоï робочоï сили; пов'язування щнностей бiзнесу iз соцiaльною та еколопчною вщ-повiдaльнiстю.

Одне з провщних мюць у дослщжен-нях сучасних трансформацшних процесiв у св^овш промисловостi посiдaють тренди технологiчних змш, пов'язаних iз переходом до Четвертоï промисловоï революцiï (4IR). Вщправною точкою в цьому напря-мку е робота (Schwab, 2016). Подaльшi на-уково-aнaлiтичнi доробки за рiзними на-прямами впровадження базових технологш 4IR (роботизaцiя, штучний iнтелект, шфор-мaцiйно-комунiкaцiйнi, бiо- та новi обробш технологи) поширюються в геометричнiй прогреси. Проте очевидно, що економiч-ний аспект таких дослщжень, насамперед у

в^чизнянш наущ, мае ще багато потен-цiйно важливих предметних сфер, яю пот-ребують поглибленого аналiзу.

Серед фахових дослiджень проблеми вiтчизняними науковцями слщ згадати, зо-крема, публшаци науковцiв НАН Украши -1нституту економiки промисловостi та 1нституту економжи та прогнозування (Amosha et al., 2021; Дейнеко та iн., 2022; Геець, 2020; Вишневський, 2022; Зба-разська, 2020; 2022; Сiденко, 2021; Солдак, 2020).

Аналiз свiдчить про досить значний дiапазон ракурсiв i вiдповiдно трендiв свь тового промислового розвитку, якi потра-пили в поле активних мiжнародних диску-сш та наукових дослiджень. Це дало тдс-тави для здiйснення узагальнень та спроби !х систематизувати.

Мета статт полягае у критичному на-уково-аналiтичному оглядi та систематиза-цп домiнантних парадигм i мегатрендiв промислово! дiяльностi у свiтi як науково-методологiчного пiдrрунтя для актуалiзацi! системного бачення загальних контурiв i ключових векторiв !! розвитку при опрацю-ваннi сучасно! промислово! стратеги Украши.

Свiтова промисловiсть, як i еконо-мiка загалом, з початку ХХ1 ст. демонструе новi тренди, викликаш кардинальним оно-вленням парадигм (базових iдеологем) глобального соцiально-економiчного розвитку. Це е закономiрною еволюцiйною реак-цiею на новi виклики та потреби, що фор-муються.

Сучасними базовими концептуаль-ними парадигмами вибудовування моделей нишшньо! та майбутньо! св^ово! еконо-мiки (вiдповiдно И промислового сектору) е системно-цившзацшна, соцюгумаштар-на, шновацшна та глобалiзацiйна. У межах кожно! з них у св^овш промисловостi фор-муються певнi ключовi вектори (мега-тренди) руху (процес е вщкритим i незаве-ршеним остаточно). За прогнозно-анал^и-чними оцшками, вони матимуть довгостро-ковий характер. У коротко- та середньост-роковому горизонтах св^ового промислового розвитку щ мегатренди виявляють себе через тенденци, склад (дiапазон) яких може бути специфжований i деталiзований

за рiзними ознаками вiдповiдно до цiлей i завдань конкретних аналiтичних досль джень. Розподш на мегатренди та тенденци може сприйматися як дискусiйний, але з певною часткою умовностi прийнятним е оперування цими поняттями як такими, що мають вiдмiнностi за термшом iснування та рiвнем агрегаци процеав. Використання в данiй статтi термшв «мегатренд» i «тренд», що характеризують процеси у св> товiй промисловоси, е синонiмiчним.

Розглянемо декiлька актуальних базових трендiв, що наразi набули динамiч-ного розвитку та ч^ких контурiв у свiтовiй промисловост.

По-перше, це цыьова багатовим1р-тсть промислового розвитку та пов 'язана з нею актуальтсть поглиблення збалансо-ваност1 й гармотзацп окремих вектор1в i процеав.

Промисловють розглядаеться у широкому аспект як складова цЫсно! соща-льно-економiчноl системи, а не тшьки з ви-нятково технократичних чи маржинальних позицш. Вiдтак вiдбуваеться цiльове «вмонтовування» промислового виробниц-тва в сучасш стратеги розвитку на нацюна-льному, регiональному та глобальному рiв-нях. Це суттево розширюе спектр цiльових орiентирiв розвитку промисловост та И функцiональних завдань. Водночас це зумовлюе необхiднiсть досягнення нового, вищого рiвня збалансованостi та гармошза-ци розвитку окремих напрямiв промислового зростання, взаемоди факторiв, узго-дження тенденцiй. В iнституцiйному вимiрi значно розширюеться оргашзацшно-коор-динацiйний просир та ускладнюеться алгоритм забезпечення консенсусу держави, су-спiльства й бiзнесу при опрацюваннi довго-строкових промислових стратегiй i про-грам.

У св^овш промисловостi (принаймнi у кра!нах промислового авангарду) нинi га-рмонiзацiя секторальних процесiв довго-строкового розвитку здшснюеться щонай-менше за трьома штегрованими цiльовими напрямами: ефективне економiчне зростання на основi iнновацiй, соцiальна спра-ведливiсть (через принципи шклюзивно! та транспарентно! оргашзаци виробництва й розподiлення), сталий розвиток (у

декшькох вимфах - геопол1тичному, геое-коном1чному, еколопчному, сощально-економ1чному та in).

Чим вище економiчний piBeHb кра!ни, тим виразнiшим е тренд гармошзовано! ре-алiзацi! багатоцiльових промислових стра-

тегiй.

Вставка

У Декларацп Генеральное' Асамбле! ООН тривекторний вимiр розглядаеться як концептуальний принцип розбудови глобального плану дш для досягнення стра-тегiчних цiлей стiйкого розвитку: «The 17 Sustainable Development Goals and 169 targets which we are announcing today demonstrate the scale and ambition of this new universal Agenda.. ..They are integrated and indivisible and balance the three dimensions of sustainable development: the economic, social and environmental»1 (UN General Assembly, 2015, р. 5). I далк «It is important to recognize the link between sustainable development and other relevant on going processes in the economic, social and environmental fields»2 (UN General Assembly, 2015, р. 17).

З огляду на поточну ситуацш в Укра!ш, слщ також тдкреслити принципову тезу дано! Деклараци про нерозривний взаемозв'язок стшкого розвитку i3 забезпе-ченням миру та безпеки: «Sustainable development cannot be realized without peace and security; and peace and security will be at risk without sustainable development»3. (UN General Assembly, 2015, р. 13).

На нерозривному взаемозв'язку промислового розвитку з напрямами сощаль-ного прогресу та еколопчно! безпеки акцентував увагу також Генеральний директор ЮН1ДО Г. Мюллер, виступаючи на сеси з питань цифрово! економiки, торгiвлi, шве-стицiй для стшкого розвитку та ланцюпв постачання (червень 2022 р.): «Trade is a key element in achieving our common goals. We need fair and sustainable trade. That means competitiveness combined with social progress, protection of the environment and reduced emissions. The basis for such trade are sustainable industrial policies»4.

Другий тренд, який можна виокре-мити як сучасний, - це посилення впливу на промысловый розвиток ¡мператив1в сощо-гуматтарног парадигми.

Це вщображаеться в тому, що на перший план у сучасних моделях ведення бiз-несу, насамперед промислового, виходять вимоги ^матично-еколопчно! безпеки, сощально! справедливости яюсного управ-лшня заради забезпечення гумаштарного

прогресу. Зокрема, щ засадничi принципи знайшли вiдображення в концепци швесту-вання й розвитку «ESG» - «environmental, social, governance». На них досить активно орiентуються виробники та швестори бага-тьох кра!н, перш за все £С, Швшчно! Америки та розвинутих кра!н Ази, намагаю-чись адаптуватися до нових виклиюв «ново! реальностi».

1 «17 Цшей стшкого розвитку та 169 завдань, як1 ми анонсуемо сьогодш, демонструють масштаб i амбщшшсть цього нового ушверсального порядку денного. .Вони штегроваш й неподшьш та збалансо-вують (вр1вноважують) три вим1ри стшкого розвитку: економ1чний, сошальний та еколопчний».

2 «Важливо визнати зв'язок мгж стшким розвитком та шшими поточними процесами в економ1чнш, сошальнш та еколопчнш сферах».

3 «Стшкий розвиток неможливий без миру та безпеки, а мир та безпека будуть у сфер1 ризику без стшкого розвитку».

4 «Торпвля е ключовим елементом у досягненнi наших спшьних цiлей. Нам потрiбна чесна та стшка торгiвля. Це означае конкурентоспроможшсть у поеднаннi iз соцiальним прогресом, захистом довкiлля та скороченими викидами. Основою тако! торгiвлi е стшка промислова полггика» (https://www.unido.org/news/ director-general-muller-brics-ministers-industrial-policies-can-help-us-decarbonize).

Певш обмеження з боку урядiв та iHBecTopiB стають нормою для здшснення 6i3Hec-npoeKTiB без виразно! сощально-еко-лопчно! складово! (та вiдповiдних оч^ва-них ефекпв). Суспiльства висувають саме критерп соцiально-екологiчного характеру як прiоритетнi для ощнки параметрiв дш-чого виробництва та наслiдкiв реалiзащ! стратегiчних проекпв його розвитку. Це значно прискорюе перехiд промисловостi до реалiзащ! прогресивних концепцiй розвитку, насамперед еколопчно безпечних та ресурсоефективних.

У даному контекст слiд нагадати та-кож про концепт «Society 5.0», який реаль зуеться паралельно з 4IR, на li технолопч-нiй основi: «The concept can be defined as «a human-centered society that balances economic advancement with the resolution of social problems by a system that highly integrates cyberspace and physical space»1 (UNIDO, 2021а).

Зростаючий вплив сощогумаштарно! парадигми виявляеться також в активному формуванш трендiв iндивiдуалiзащ! (пер-сошфшацл) попиту споживачiв i перетво-реннi !х на активних акторiв процесiв виро-бництва. Це спричиняе прискорений розви-ток i домiнування клiентоорiентованиx моделей оргашзащ! бiзнесу, потребуе значно! продуктово! диверсифiкацi!, ускладнюе ефективне масштабування виробництва та щноутворення на рiвнi пiдприемств.

Особливiстю сучасного етапу реал> зацп соцiогуманiтарно! парадигми е те, що драйверами розвитку стають переважно людськi потреби (штереси, цiнностi) ви-щих рiвнiв iерарxi!. Вочевидь, це слiд ощ-нювати як закономiрний факт загальних еволюцiйниx процесiв розвитку суспшьс-тва загалом та економiки зокрема.

Саме щ потреби формують «зону комфорту» життедiяльностi як окремо! лю-дини, так i суспiльства загалом, вщповщно звужуючи поступово «зону юнування» в

межах мiнiмальних матерiальних i духов-них потреб.

Намагання суттево розширити «зону комфорту» («комфортний просир») досить виразно простежуеться в системi прюрите-тiв (вимог) сучасного людства. Насамперед це асоцiюеться з постшним зростанням вимог до якост життя як iнтегральноï характеристики сукупност якiсних змiн у вах сферах (збiльшення кiлькiсних економiч-них показникiв, якщо воно не набувае пев-ноï «матерiалiзацiï» в явищах комфортно-стi, стае абстрактною характеристикою розвитку i не сприймаеться суспшьством/осо-бою як досягнення нового - вищого - сту-пеня якост життя.)

Можливостi сучасних технологш, насамперед 4IR, надають новий вщчутний по-штовх актуалiзацiï щнност комфорту (як системи певних яюсних параметрiв рiзних сфер життедiяльностi) у системi мотивацiï промислового розвитку, оскшьки вони створюють сприятливi умови для реалiзацiï цього прiоритету як для безпосередшх уча-сникiв промислово!' дiяльностi, так i для споживачiв промислових товарiв i послуг з якюно вищими властивостями/функцiями. Зокрема, одним iз найхарактернiших про-явiв переходу до реалiзацiï концепцiй пвд-вищення комфорту у промисловост можна вважати розбудову смарт-виробництв на базi сучасних 1КТ з якiсно кращими - ком-фортнiшими - умовами органiзацiï виробництва та пращ.

У довгостроковому горизонт промислового розвитку слщ оч^вати зростання мотивацiйноï ролi феномена комфортност як сучасноï iндивiдуальноï та колективноï потреби. Головний аргумент на користь цiеï тези - значний потенщал економiчноï результативностi такоï мотивацп до ефек-тивноï працi в умовах кардинальноï транс-формацп моделi взаемодп людини та тех-шки в сучасних кiберфiзичних виробничих системах.

1 «Концепт можна визначити як «людино-ор1ентоване суспшьство, яке збалансовуе економ1чний прогрес 1з виршенням сощальних проблем за допомогою системи, яка на високому р1вш штегруе шбер-проспр i ф1зичний проспр».

Ф E

- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry

Нацюнальш прояви формування та динамши зазначеного тренду залежатимуть вiд рiвня розвитку кожно! кра!ни - !! еконо-мiки, зрiлостi суспiльства, пол^ично! вщ-повiдальностi влади, а також значною м> рою - вiд ступеня та змiсту iнтегрованостi в розвинут регiональнi/глобальнi еконо-мiчнi системи.

Слщ вiдзначити, що розглянутi трен-ди внутршньо взаемопов'язанi та мають мiжнародно визнанi iнституцiйнi рамки у виглядi «Цiлей сталого розвитку 2030» -стратепчних орiентирiв для подальшого розвитку у глобальному масштабi (UN General Assembly, 2015).

Вставка

У листопадi 2015 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила «The 2030 Development Agenda «Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development».

Цшь № 9 «Industry, Innovation and Infrastructure» тдкреслюе нерозривний зв'язок промислового розвитку з багатоцiльовим рухом глобального соцiально-економiчного прогресу на сучасному iсторичному етапi. Як зазначено у (UNIDO, 2021b, р. 9), «Inclusive and sustainable industrial development (ISID) has been included in the global development agenda in recognition of its relevance in an integrated approach to all three pillars of sustainable development, namely the economic, environmental and social dimensions»1.

Водночас кожна кра!на мае власний, адаптований до нацiональних реалiй, набiр програмних документiв «ЦСР». В Укра!ш нацiональнi завдання ЦСР, iндикатори для мошторингу виконання завдань та цiльовi орiентири для !х досягнення до 2030 року вщображено в Нацюнальнш доповiдi «Цiлi сталого розвитку: Укра!на» (https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/natsionalna-dopovid-csr-Ukrainy.pdf). Створена нацiональна система завдань та показниюв Цiлей сталого розвитку затверджена Указом Президента Укра!ни № 722/2019 вщ 30.09.2019 р. (https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/722/2019#Text) для дотримання на вЫх рiвнях та забезпечуе мщну основу для подальшого комплексного мошторингу розвитку кра!ни. У груднi 2020 р. Кабше-том Мiнiстрiв Украши було внесено змши до Регламенту, яким вщтепер встановлено, що необхщшсть досягнення Цiлей сталого розвитку враховуеться у процес формування та реалiзацil державно! полiтики Укра!ни. Загалом 17 цiлей та 86 нацюнальних завдань iнкорпорованi у 145 нормативно-правових актiв Уряду, на реалiзацiю цшей i завдань спрямовано 1052 завдання та 3465 заходiв, закрiплених у цих актах (https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina).

Третш стратеггчний тренд у световому промисловому сектор1 - системы змши в моделях виробничого використання всгх видгв ресурав на засадах максим1зацп ресурсоефективност1 та безпеки для до-втлля (через рацюнальне використання / збереження невщновлюваних джерел енер-ril та природних ресурав, перехщ до нових видiв сировини та матерiалiв, мiнiмiзацiю

утворення та комплексну переробку вщхо-дiв тощо). Цей тренд формуеться на «пере-хрестi» базових положень системно-цивш> зацiйно! та соцiогуманiтарно! парадигм, на-самперед принципiв сталого й шклюзив-ного розвитку.

Ключовим каталiзатором цих змш е всеохоплююче зростання ресурсних обме-жень, що в пiдсумку формуе сучасну

1 «1нклюзивний та стшкий промисловий розвиток (ISID) був включений у глобальний порядок ден-ний розвитку як визнання його значущосп в комплексному п1дход1 до вах трьох основ ст1йкого розвитку, а саме в економ1чному, еколог1чному та сощальному вим1рах».

щеологш подальшого довгострокового економiчного розвитку. Причому щ ресур-снi обмеження мають системний характер та не е спонтанними, випадковими i тимча-совими явищами. Навпаки, вони глобально усвщомлеш як закономiрнi та тривалi, що зумовлюе кардинадьнi зрушення у промис-ловому ресурсоспоживаннi.

Серед факторiв, яю також суттево впливають на прискорене запровадження нових моделей промислового викорис-тання ресурсiв, слiд вщзначити негативнi клiматичнi змiни та попршення стану до-вкiлля, що значно знижують якiсть життя сьогоднi та загрожують iснуванню людства в перспектива

Основнi вектори розгортання тренду пов'язаш з переходом до таких моделей

економжи (з реалiзацiею в окремих видах / секторах дiяльностi, насамперед у промис-ловостi), як «зелена», «циркулярна», «низь-ковуглецева» та шш^ якi орiентованi на об-межене використання природних, невщно-влюваних i поширення вiдновлюваних джерел енерго- та матерiальних ресурсiв, багатоциклiчнiсть, мiнiмiзацiю шкщливих екологiчних наслiдкiв тощо. Також слщ за-уважити, що свiдченням детермшантно! ролi еколопчно! складово! стiйкого розвитку при визначенш стратегiчних економiч-них перспектив у розвинутих кра!нах е ор-ганiзацiйнi трансформаци державного уп-равлiння й регулювання. Наприклад, у Н> меччинi посада мшютра економiки та кл> мату е штегрованою за функцiонадьним контентом.

Вставка

При практичнш реадiзацil цих iдей, у цшому визнаних на глобальному рiвнi ак-туальними для людства, наразi виникають труднощi, пов'язанi з досягненням консенсусу мiж кра!нами щодо масштабiв i темпiв змiн. Це зумовлено переважно специфжою нацiональних економш, масштабами !хшх економiчних амбiцiй на перспективу, реаль-ним потенцiадом для системних зрушень.

Одна з «найсвiжiших» iлюстрацiй - пiдсумки Конференци ООН з ^матичних змiн (26 сеЫя Конференци сторiн Рамково! конвенци ООН про змши клiмату - КС 26 РКЗК ООН; 31 жовтня-12 листопада 2021 р., Глазго, Шотландiя)1. Делегаци майже 200 кра1н-учасниюв сам^ затвердили спiльну декларацiю - Кдiматичний пакт Глазго. У горизонтi до 2050 р. зафжсоваш основнi завдання для запоб^ання загрозливим ^ма-тичним змшам - скоротити обсяги використання вугшля й метану, а також !хшх вики-дiв, зупинити зникнення лiсiв, перейти на авто з нульовим рiвнем викидiв тощо.

Проте намiри i конкретнi плани багатих i бiдних кра!н стосовно скорочення вуг-лецевих викидiв знову мали суттевi протирiччя. Зокрема, понад 40 кра!н зобов'язалися до 2040 р. вщмовитися вiд використання вугiлля в енергетищ. Однак низка великих кра!н, якi значною мiрою залежать вщ вугiлля (Австрадiя, Китай, Iндiя та США), не пщписали цю угоду.

В Укра!ш на державному рiвнi2 також визначенi прiоритети щодо долучення до «Свропейського зеленого курсу», зокрема у сферi циркулярно! економiки та оргашч-ного землеробства, довкiлля, енергетики й енергоефективноси, транспорту тощо.

1 https://unfccc.int/news/greater-ambition-now-critical-as-un-climate-change-conference-opens

2 Див., зокрема: https://www.kmu.gov.ua/news/v-uryadi-predstavili-prioriteti-u-golovnih-sferah-yevro pejskogo-zelenogo-kursu (В Урядi представили прюритети в головних сферах «Свропейського зеленого курсу»); https://www.kmu.gov.ua/news/premyer-ministr-ukrayina-ye-nevidyemnoyu-chastinoyu-realizaciyi-cilej-yevropejskogo-zelenogo-kursu (Прем'ер-мшстр: Украна е невiд'eмною частиною реалiзацii цiлей «£вро-пейського зеленого курсу»).

Cnig nigKpecnuTH, ^o TpeHg 3poc-TaHHa pecypcHux o6Me^eHb cnprnuHae 3MiHH b Mogenax He TinbKH Bupo6HHHoro, ane i no6yTOBoro cno^HBaHHa TOBapiB Ta nocnyr Ha 3acagax MimMi3auil (eKOHOMii). Cnocrepi-raeTbca po3noBcrog^eHHa (nonynapu3auia) igei BigMupaHHa cno^HBaubKoro cycninbcTBa aK Mogeni, ^o cTHMynroe eKOHOMinHHH po3-bhtok. 36inbmyeTbca aKTHBHicTb peani3auil кoнцeптy «aHTHKOHCbroMeproMy» (anti-consumerism, a6o «amucno^HBaHHa», aK pi-3HOBug - «n0CTK0HCbroMepH3M») aK aHTHTe3H $inoco$il cno^HBaubKo! eKOHOMiKH. hk Ba^-nuBufi HanpaM gianbHocTi CBiToBoi cninbHoTH po3rnagaeTbca, 3oKpeMa, «nepexig go crifi-khx Mogenefi cno^HBaHHa» npogoBonbcTBa, opieHToBaHHx Ha fioro 6e3BigxogHe bhpo6hh-цтвo Ta HH3bKy pecypcoeMHicTb1. ^fi HanpaM 6e3nocepegHbo noB'a3aHufi i3 npoMuc-noBHMH nepepo6HHMH Bupo6HuuTBaMH AnK Ta MacmTa6aMH npogoBonbnux puHKiB.

TaKi o6Me^eHHa 3 6oKy cno^HBnoro puHKy onocepegKoBaHo nocunroBaTHMyTb BnnuB 6a3oBHx pecypcHux o6Me^eHb y Bupo-6HHnoMy ceKTopi Ta MomyTb BigirpaTH go-cuTb noMiTHy ponb y goBrocTpoKoBoMy po3-BHTKy npoMucnoBocTi ^ogo o6cariB, TeMniB, gHBepcu^iKauil внpo6ннцтвa. OneBugHo, ^o ue 3yMoBHTb 3Mi^eHHa aкцeнтiв y goBro-ctpokobhx cTpaTeriax i3 MaKcHMi3auil o6'eMHo-KinbKicHux Ha onTHMi3auiro cTpyK-TypHo-aKicHux napaMeTpiB npoMucnoBux bh-po6ннцтв.

HacKinbKH guHaMinHo po3ropTaTH-MyTbca цi пpoцecн «cxygHeHHa» rno6anb-Horo cno^HBnoro puHKy, 3HanHoro Miporo 3a-ne^aTHMe Big geMorpa^inHux TeHgeHuifi -3pocTaHHa/cKoponeHHa nucenbHocri Hace-neHHa. CKopime 3a Bce, Ha Tni 36epe^eHHa y cBiTi aBH^ 6igHocTi Ta HaBiTb ronogy, a6co-nroTHoro 3MeHmeHHa cno^HBaHHa Ha cBiTo-bhx cno^HBHux puHKax y goBrocrpoKoBifi nepcneKTHBi, npuHafiMHi go 2050 p., He Big-6yBaTHMeTbca. HMoBipmme, ^o цe Mo^Ha oniKyBaTH Ha oKpeMux perioHanbHux puHKax, ge piBeHb cno^HBaHHa e gocTaTHbo bhcokhm,

a ToMy igea «aHTucno^HBaHHa» Mae 6inbm cnpuaTnuBi yMoBH gna cycninbHol iMnneMeH-Tauil. yTiM aK TpeHg, ^o BH3HanaTHMe goBro-cTpoKoBi npoMHcnoBi nepcneKTHBH y cBiTi, BiH Mae 6yTH y $oKyci yBaru ypagiB i aKTHBi-3yBaTH 3axogu npoMucnoBol noniTHKH b Ha-npaMi nigTpuMKH cTpyKTypHHx 3MiH i nigBH-^eHHa aKocTi npogyKuil.

TpeHg nocuneHHa BnnuBy pecypcHux o6Me^eHb Ha po3bhtok bhpo6hhho! c^epu B^e Ha6yB rno6anbHux MacmTa6iB, aKi, hmo-BipHo, i Hagani 6ygyTb 36inbmyBaraca. npoTe Ha piBHi HauioHanbHux eKoHoMiK ^aKTHHHufi cTyniHb i nepcneKTHBH npoaBiB TpeHgy bh-3HanaroTbca HH3Koro hhhhhmb, cepeg aKux HaHBamnuBimuMH e: npupogHo-reorpa^in-hhh (Kopucm KonanuHH, 3eMenbHi Ta BogHi pecypcu, TepuTopia aK noTeHuifiHufi npocTip gna bhpo6hhhhx MafigamuKiB i noricTHHHux KaHaniB); geMorpa^inHufi (cTpyKTypHi Ta gu-HaMinm napaMeTpu HaceneHHa aK TpygoBoro pecypcy); cTpyKTypHufi (caMe cipyKTypa eKo-HoMiKH Ta npoMucnoBocTi 3oKpeMa 3yMoBnroe KnronoBi napaMeTpu Bupo6HHHoro pecypco-cno^HBaHHa, a oT^e, MacmTa6u icHyronux i nepcneKTHBHux o6Me^eHb).

BogHonac He Mo^Ha HegoouiHroBaTH ponb iHcTHTyuifiHHx HHHHHKiB (uinecnpaMo-BaHe 3aKoHogaBcTBo, aKicTb gep^aBHoro yn-paBniHHa Ta perynroBaHHa, piBeHb cycninbHol cBigoMocTi Ta KopnopaTHBHol BignoBiganbHo-cTi Ta iH.). HuHi ue npocTemyeTbca y nocni-goBHoMy nocuneHHi b pi3Hux KpalHax gep^a-BHoro perynroBaHHa ^ogo BHKopucTaHHa Ha-uioHanbHux npupogHux pecypciB HauioHanb-hhmh Ta iHo3eMHHMH KoMnaHiaMH, cTHMynro-BaHHi po3BHTKy BigHoBnroBaHux g^epen eHe-pril, 3aoxoneHHi Ta nigTpuMui Bupo6HHKiB ^ogo cTBopeHHa KoMnneKcHux Ta 3aMKHeHux uuKniB nepepo6KH cupoBHHH i MaTepianiB to^o.

y pe3ynbTaTi ouiHroBaHHa MoxnHBHx HacnigKiB npucKopeHoro po3ropTaHHa b nepcneKTHBi TpeHgy 3pocTaHHa ^opcTKux pecypcHux o6Me^eHb Mo^Ha npunycTHTH, ^o neB-Horo Miporo ue Mo^e cnpunuHHTu nomupeHe

1 https ://www.un.org/en/food-systems-summit/action-tracks

запровадження нормативних пщход1в до розпод1лу та споживання як шструменту оптимiзацii ресурсних витрат. Це, у свою чергу, може вплинути на процеси плану-вання й оргашзаци виробництва, тим 6i-льше що сучаснi 1КТ надають для цього не-обмежеш iнформацiйно-технологiчнi мож-ливостi на вЫх рiвнях.

Особливе мiсце в сучаснш системi парадигм довгострокового промислового розвитку посiдае iнновацiйна.

Ключовими глобальными трендами реал1зацп ¡нновацтног парадигми е збшь-шення масштабiв, пщвищення темпiв i ви-переджальний розвиток R&D, нацюнальна та мiжнацiональна штегращя науки i виробництва, всебiчний та динамiчний розвиток iнновацiйного пщприемництва (зокрема стартапiв) та iнфраструктури, зростання ю-лькостi технологiчних та продуктових про-мислових iнновацiй. Вони вщображають кардинальнi змiни в моделях зростання ви-робництва та забезпечення його ефектив-ност з урахуванням нов^шх системних ви-кликiв. Вiдповiдно активно виявляють себе тенденцп змiцнення фiнансовоi бази цих процесiв, насамперед щодо значного збшь-шення бюджетних витрат на науково-шно-вацiйний сектор (зокрема в £С до 3% ВВП). Якщо ранiше випереджальнi показ-ники iнновацiйноi дiяльностi демонстру-вали переважно промислово розвинутi кра-ши, то ниш щ процеси помiтно активiзува-лися у крашах iз рiзним рiвнем економiч-ного розвитку, яю таким чином намага-ються здшснити неоiндустрiальну модерш-зацiю. Проте шновацшна «нерiвнiсть» за-лишаеться поки що характерною ознакою процесiв розвитку св^ово! промисловостi.

За рiзними експертно-аналiтичними оцшками, розгортання 4IR суттево вплива-тиме на прискорення промислових шнова-цш, передусiм за такими напрямами, як ро-ботизацiя виробництва, iнтелектуалiзацiя («смартизащя») виробничих та управлiнсь-ких процеав на основi 1КТ (зокрема, про-мислового 1нтернету речей, використання «великих даних», «хмарних» сервiсiв,

штучного штелекту тощо), запровадження принципово нових конструктивних та об-робних технологiй (адитивних, лазерних, бюшженерп тощо).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Водночас слщ звернути увагу на той очевидний факт, що в умовах сучасноi нау-ково-технологiчноi та промисловоi рево-люцii життевий цикл будь-якоi шновацп (продукту чи технологii) значно скорочу-еться. I в подальшому даний процес става-тиме динамiчним. Унаслщок цього потен-цiал довгостроковоi ефективност конкрет-них iнновацiй матиме певш об'ективнi ча-совi обмеження. Тобто щоб зберегти довго-строковi ефекти iнновацiйноi дiяльностi, необхiдно постiйно прискорювати ii темпи та оновлювати напрями. 1накше кажучи, перманентна iнновацiйна адаптившсть до змiн мае стати важливою властивiстю промислових виробничо-економiчних систем на вах рiвнях.

У свою чергу, розвиток промислово-го виробництва вщповщно до iнновацiйноi парадигми потребуе формування / рефор-мування / рекомбшаци визначальних для нього факторiв i прискореного розгортання iндукованих ними ключових тенденцiй. Серед ушверсальних прiоритетних чинникiв -R&D, швестицшш ресурси, iнновацiйна iн-фраструктура, яюсть людського капiталу. Безумовно, особливу роль ввдграе фактор стабiльно активного попиту на iнновацiйну продукцiю як на швестицшному, так i на споживчому ринках. Зазвичай цей фактор активiзуеться та тдтримуеться у свiтi на основi проактивно1' державно!' полiтики. Наприклад, сьогоднi у кра'нах GC активно розгортаються програми державного сти-мулювання попиту на електромобЫ - шляхом фшансового заохочення та шших пiльг. Досить розповсюдженою е практика стимулювання переходу до вщновлюваних джерел енергп через тарифно-цiнове регу-лювання, кредитнi механiзми. Певного по-штовху надають процеси кастомiзацii (ш-дивiдуалiзацii) споживчого попиту, спри-чиняючи потреби в нових нiшових продуктах та послугах.

Орiентири для специфжацп визна-чальних факторiв в умовах конкретноi кра-ши надають методики мiжнародних шно-вацшних рейтингiв, у яких оцiночнi сис-теми побудованi за набором найбшьш впливових факторiв. Безумовно, для кож-но! краши варiацiя факторiв шновацшного розвитку мае бути адаптована до ii реаль-них умов, можливостей та обраних цшьо-вих орiентирiв. Зокрема, специфiчнi пара-метри довгострокових ефекпв iнновацiй у нацiональних економжах залежать насам-перед вiд галузевоi структури, штенсивно-стi та якост здiйснюваних iнновацiй.

Особливе мiсце в контекст аналiзу стратегiчно значимих факторiв i тенденцiй розвитку сучасноi св^ово! промисловостi посiдае технолог1чний тренд Четвертог

промисловог революцп - 4IR (у межах шно-вацiйноi парадигми). Його змшт асощю-еться з переходом до кiберфiзичних систем iз провщною роллю 1КТ, всеохоплюючою цифровiзацiею промислових об'ектiв i про-цесiв, формуванням iндустрiального 1нтер-нету речей («IIoT»), принципово новими методами вироблення енергп та матерiалiв, а також 'хньо! обробки. У промисловостi розвинутих краш це проявляеться в реал> зацп концепту «Industry 4.0» з акцентом на розвитку смарт-виробництв, якi базуються на запровадженш у виробничi та управлш-ськi процеси 1КТ сучасних поколiнь (на-самперед, штучного штелекту, «великих даних», робототехнiчних систем, адитив-них методiв обробки, нових фiзико-хiмiч-них i бiотехнологiй тощо).

Вставка

Важливою ознакою процесiв iмплементацii сучасних технологш е високi темпи

з тенденщею зростання. Наприклад, за оцшками ITU Telecommunication Development Bureau, за останш три десятилiття кiлькiсть користувачiв iнтернету зросла з кiлькох мшьйошв у 1992 р. до майже п'яти мiльярдiв у 2021 р. Уже двi третини людства мають доступ до онлайн-св^.

Однак суттевою залишаеться рiзниця мiж показниками розвинутих краш, тих, що розвиваються, та найменш розвинутих за географiчними, вжовими, гендерними та ш-шими ознаками. Наприклад, у вшовш групi 15-24 роки штернетом користуються: у свт - 71, Gвропi - 97, Америщ - 92, а в Африщ - лише 40% молодо Спостерiгаеться залежнiсть цього показника вщ рiвня доходiв кра1н - вщ 99% у кра1нах iз високими доходами до 28 % з найнижчими (ITU, 2022).

Нов^нш технолопчний тренд 4IR суттево впливае на трансформацш складу та iерархii (прюритетност) факторiв довго-строкового розвитку промисловост, а також на специф^ формування основних те-нденцiй.

Великого значення набувають iнфор-мацiйно-комунiкацiйний та людський фак-тори - як ресурсш. Вiдповiдно набувае прiоритетностi та активiзуеться розвиток пов'язаних iз ними довгострокових тенден-цiй - зростання нематерiальних активiв, прискорене iнвестування в 1КТ, реструкту-ризацiя зайнятостi в розрiзi галузей та ок-ремих виробничо-продуктових сегментiв, iнтелектуалiзацiя процесiв у промисловос-

тi, мiжгалузевий та мiжфакторний перероз-подiл створеноi вартостi / доходу та ш. (де-тальний статистичний аналiз цих тенденцiй потребуе окремоi уваги та науково обгрун-тованого методичного забезпечення).

Характерною тенденцiею в умовах розвитку цифрових технологiй стае колек-тивне використання iнформацiйного ресурсу на основi послуг розгалуженоi сiтьовоi шфраструктури (з використанням техноло-гiй «хмарних обчислень» i «великих даних»). Це сприятиме реалiзацii нових, еко-номiчно ефективнiших моделей ресурсного забезпечення виробництва i водночас зумо-влюватиме змши у структурi виробничих витрат.

Вставка

Надзвичайно швидко набувають розвитку цифровi платформи, де спiльно вико-ристовуеться шформацшно-анал^ичний потенцiал багатьох учасникiв на засадах так звано! «економжи спiльного використання, або «шерингово! економiки» (sharing economy): «Економжа спiльного використання - це економiчна модель, що визначаеться як дiяльнiсть на основi однорангового зв'язку (P2P - peer to peer ), яка полягае у прид-банш, наданш або спшьному доступi до товарiв та послуг, що часто здiйснюються за допомогою онлайн-платформи, засновано! на спiльнотi»1. Це досягаеться на основi використання IT-ршень i big data-застосункiв або децентралiзованих порталiв / платформ. Ринок спшьного споживання товарiв та послуг швидко зростае, i подальшi про-гнози е доволi оптимштичними. Найбiльш активними учасниками шерингово! еконо-мiки е пiдприемцi сектору МСБ. Економiчнi ефекти цiе! ресурсно! моделi для вироб-никiв зумовленi полегшенням доступу до рiзних ринкiв, економiею витрат, пов'язаних iз формуванням власних вартiсних активiв, запасiв i з транзакщями за участю посере-дниюв.

Провiдним напрямом розгортання новiтнього технолопчного тренду у проми-словостi е цифров1защя (окремих вироб-ництв, пщприемств, секторiв/галузей). Ци-фровi трансформацi! створюють базис для здшснення промислово! дiяльностi в реальному часi та за мшмальних просторових обмежень.

Промисловi цифровi трансформацi! спираються головним чином на фактор ш-вестицiй у розвиток 1КТ та вiдповiдно! ш-фраструктури. Крiм того, важливу роль вь дiграе органiзацiйний фактор, а саме обгру-нтована (рацiональна) послщовшсть здшс-нення цифрових трансформацiй конкрет-них об'ектiв вiдповiдно до ступеня !хньо! готовностi. Саме пiд впливом цих факторiв формуються параметри тенденцш цифровь зацi! промисловостi в окремих кра!нах та регiонах.

Корисними в цьому сена е висновки та пропозицп, що мштяться у рiчнiй допо-вiдi компанi! Huawei «Глобальний iндекс сiтьово! взаемодi!» (Global Connectivity Index - GCI) за 2020 р. (HUAWEI TECHNOLOGIES CO., LTD, 2020, p. 62). Виокре-млено п'ять основних етапiв цифрово!

TpaHc^opMaui! rany3efi 3rigHo 3 piBHeM 3pi-nocTi IKT (figeTbca npo rany3i eKoHoMiKH, to6to i npoMucnoBicTb 3oKpeMa, ane uefi nig-xig gouinbHo peani3yBaTH i ctocobho rnmux o6'eKTiB) - e^eKTHBHicTb 3aBgaHb, $yHKuio-HanbHa, cucTeMHa, opraHi3auifiHa e^eKTHB-HicTb Ta rHyHKicTb, e^eKTHBHicTb i cTifiKicTb eKocucTeMH.

^axiBui Big3HanaroTb npucKopeHHa uu-$poBi3auil' nig BnnuBoM naHgeMU COVID-2019 Ha Tni HeraTHBHux TeHgeHuifi, cnpunu-HeHux Hero ^ogo o6cariB i TeMniB npoMucno-Boro BunycKy fi peani3auil npogyKuil, 3afiHa-TocTi, Mi^HapogHol TopriBni to^o. 3oKpeMa, y (UNIDO, 2020) nigKpecnroeTbca: «The pandemic has accelerated industry's move towards digitalisation, with many manufacturers fast-tracking digital strategy plans and leveraging technology to circumnavigate lock-downs and maintain production»2.

He Mo^Ha 3anumuTH no3a yBaroro $e-HoMeH cynepennuBocri TpeHgiB, ^o Bigo6pa-^aroTb ponb nrogcbKoro ^aKTopa y npoMuc-noBoMy Bupo6HuuTBi, opieHToBaHoMy Ha Tex-Honorinm iHHoBauil 4IR. Цe uinKoM Kopenroe

3 KoHTpBepcifiHHMH HayKoBo-eKcnepTHHMH

ouiHKaMH noTeHuifiHux HacnigKiB 4IR y

1 https://business.diia.gov.ua/handbook/impact-investment/ekonomicna-model-spilnogo-spozivanna-serin gova-ekonomika

2 «Пандемiя прискорила рух промисловосп до цифровiзацii через прискорення багатьма виробни-ками стратегiчних планiв щодо цифровiзацii та використання технологiй, щоб обшти локдауни та зберегти (шдтримати) виробництво».

сферi зайнятост, яю нинi переповнюють зарубiжнi та вiтчизнянi публiкацii. Зок-рема, у (UNIDO, 2021b, р. 24) зазначаеться: «Advanced manufacturing such as automation, robotics and digitization have generated a widespread discussion on the long-term effects on employment opportunities»1.

З одного боку, сучасш технологи ор> ентоваш на максимальне усунення людини з виробничих та управлшських процесiв, а з iншого - саме новi технологii потребують пращвниюв iз бiльш досконалими та ком-плексними навичками i компетенцiями, а особливо з вищим рiвнем вщповщальност та мотивацii до продуктивно! пращ. Крiм того, досить iмовiрними видаються припу-щення про появу нових актуальних для ви-робництва професiй, якi сприятимуть «аб-сорбцii» вивiльнених зi старих виробництв працiвникiв (за умови 1хньо1 перепiдгото-вки, що, у свою чергу, створюе нову проб-лему)2.

Цифровiзацiя як мейнстрим нов^-нього технологiчного тренду породжуе дуже суперечливi тенденцii на ринку пращ, в оргашзацп та управлшш персоналом на виробництвi. 1деться насамперед про руй-нацiю усталених структур трудових вщно-син унаслiдок використання моделей нефо-

•• • • -3

рмально1 зайнятостi - «пг-економжи» , «гiбридноi роботи». За ними часто прихо-вуються схеми трудово" експлуатацii та в> дсутнiсть будь-яких соцiально-економiч-них гарантiй (постiйноi зайнятост, оплати працi, медичного страхування) для пращв-никiв цифрових платформ та Ихшх клiентiв.

Проте послаблення формальних рамок трудових вiдносин, яке зменшуе залеж-

нiсть працiвника вщ працедавця, може сприяти бiльш активному пошуку ефектив-нiших робочих мшць, оптимiзацii процесiв професiйного удосконалення тощо. Для працедавцiв це створюе можливост мобь льного вiдбору найефективнiших пращв-никiв, особливо у сферах, де щнуються творчi компетенцii, а також пщ конкретнi проекти. У пщсумку це економiя витрат на оплату пращ та корпоративш «соцiальнi пакети».

Поширення тенденцiй «пг-еконо-мiки» у промисловому виробництвi е ха-рактерним насамперед на стадiях конст-рукторсько-технолопчного проектування, упровадження iнновацiй, маркетингового та збутового супроводження продукцii, тощо (про масштаби та динам^ залучення фрiлансерiв та iнших позаштатних пращв-ниюв можна детальнiше дiзнатися з рiзних мiжнародних iнформацiйно-аналiтичних джерел, що висв^люють проблеми ринку працi та зайнятост).

Специфiка сучасного етапу форму-вання трендiв людського капiталу пов'яза-на також iз постковiдним шоком. На глобальному рiвнi його наслщки для зайнятостi (ринку працi) ощнюються як безпрецеден-тнi пiсля ДругоИ свiтовоi вiйни та як довго-тривалi в перспективi: «The employment impacts of COVID-19 are deep, farreaching and unprecedented». I далк «... in the current crisis the impact on employment was immediate and sweeping, as a result of lockdowns and other measures. The employment drop implies that numerous workers around the world are facing or will face a loss of income,

1 «Передов1 технологи, таш як автоматизащя, робототехшка та цифров1зац1я, згенерували широку дискуаю про довгостроков1 ефекти на можливосл зайнятост1».

2 Про фактори, зм1ст поточних i потенц1йних зм1н у сфер1 зайнятост1 та трудових вщносин в умовах революц1йних технолог1чних зрушень див. (PwC, 2018; Колот, 2021; Колот, Герасименко, 2022).

3 Пг-економ1ка (англ. Gig Economy; gig-economy, гигномика, «вщкрита талант-економ1ка», «еконо-м1ка вшьного зароб1тку», «економ1ка короткострокових контракт1в») - модель трудових ввдносин, засно-

вана на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях (шакше - на тимчасових робочих

мюцях). Проблемою г1г-економ1ки вважають соц1альну незахищен1сть прац1вник1в i невизначешсть

в1дпов1дальност1 прац1вник1в i роботодавц1в (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B3-%

D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0; https://hrliga.com/

index.php?module=news&op=view&id=21987

in many cases leading them and their families to (deeper) poverty»1.

BogHonac noTeHuifiHo fiMoBipHHMH bh-3HaroTbca fi iHmi cepegHbo- Ta goBrocTpoKoBi e^eKTH mogo TpaHc^opMauifi Ta aKocTi

po3BHTKy nrogcbKoro KaniTany: «...the spillover effects on multidimensional poverty indicators (health and nutrition, education, living standards) will be manifested in the medium and long-term»2 (CCSA, 2020, p. 20, 44-45).

BcrnaeRU

^ocuTb necuMicTHHHy KapTHHy noTeHuifiHHx couianbHo-eKoHoMiHHHx noTpaciHb yHacnigoK MacmTa6Hol peani3auil HoBiTHix TexHonorifi 4IR, aKi cTocyroTbca 6e3nocepeg-Hbo npauiBHHKiB, cnporHo3yBaB y cbo!x 6ecTcenepax, a TaKo® nig Hac gucKycil Ha BE^-2020 BigoMufi iзpa!nbcbкнfi ^yTyponor M.H. Xapapi (Yuval Noah Harari).

3a fioro nporHo3aMH TaKi TexHonorn, aK po6oTH3auia, mTyHHufi iHTeneKT Ta iH., npu-3BegyTb go cyrreBux BTpaT po6onux Micub Ta noaBH 3HaHHol KinbKocTi (HaBiTb Knacy) «He-KopucHHx» nrogefi. Цe, y cBoro Hepry, cnpuHHHaTHMe noganbme nornu6neHHa HepiBHocTi Mi® hhmh i npomapKaMH ginoBol Ta noniTHHHol eniTH. Hk HacnigoK, Ha3piBaTHMyTb peBo-nrouifim cuTyauil 3 hobhm igefiHHM BeKTopoM: «Mo®nHBo, y XXI ct. nonynicTcbKi peBo-nrouil 6ygyTb cnpaMoBaHi He npoTH eKoHoMiHHol eniTH, aKa eKcnnyaTye nrogefi, a npoTH eKoHoMiHHol eniTH, aKa b hhx 6inbme He Mae noTpe6u. CKopime 3a Bce, ua 6uTBa 6yge npo-rpaHa. npoTucToaTH HenoTpi6HocTi Ha6araTo Ba®ne, Hi® 6opoTuca npoTH eKcnnyaTauil»3.

Ha gyMKy M.H. Xapapi, 3arpo3nHBa couianbHa nonapu3auia Mo®e 3anenHTH He TinbKH cycninbcTBa oKpeMHx KpalH, ane fi Mi®KpalHHi BigHocuHH. Hk iMoBipHi TpeHgu Mafi-6yTHboro BiH nporHo3ye TaKo® npouecu «HeKoHTponboBaHol eKcnaHcil KonoHiani3My ga-hhx i uh^pobhx gHKTaTyp». Buxig HayKoBeub B6anae y piBHoMipHoMy po3nogini e^eKTy Big BHKopucTaHHa mTyHHoro iHTeneKTy Ha rno6anbHoMy piBHi.

AHani3yronu noTeHuifiHi HacnigKH «HacTyny» mTyHHoro iHTeneKTy nopiBHaHo 3 Mo®nHBocTaMH nrogHHH, M.H. Xapapi onepye noHaTTaM «^inoco^cbKe 6aHKpyTcTBo» -aBHme, Konu cycninbcTBo He MaTHMe «pecypciB fi iHcTpyMeHTiB, mo6 ycBigoMHTH Ta noac-HHTH 3MiHH, aKi Big6yBaroTbca».

y KoHTeKcTi aHani3y peani3auil iHHoBa-uifiHol napagHrMH npoMHcnoBoro po3BHTKy gouinbHo aKueHTyBaTH yBary Ha gHHaMiHHoMy po3ropTaHHi TpeHgy KpeaTHBHocTi npH po3po-6neHHi fi ynpoBag®eHHi 6i3Hec-Mogenefi Ta npoMucnoBHx npoeKTiB. Hk cBigHHTb cBiToBa npaKTHKa, TBopna (KpeaTHBHa) MoTHBauia Ta BignoBigHufi noTeHuian npo^ecifiHoro caMo-Bupa®eHHa MaroTb BenHKe 3HaneHHa gna cy-HacHHx npauiBHHKiB Ta ynpaBniHuiB, a Bigno-BigHi KoMneTeHuil po3rnagaroTbca aK nepmo-pagHi KpuTepil ouiHKH npu Big6opi npauiB-

HHKiB, oco6nHBo go HayKoBo-TexHonoriHHHx Ta iHHoBauifiHHx nigpo3giniB bhpo6hhhhx ko-pnopauifi.

OneBHgHHM e TicHufi B3aeMo3B'a3oK

TpeHgy KpeaTHBHocTi 3 iHmHMH TpeHgaMH iHHoBauifiHoro cnpaMyBaHHa, ocKinbKH 6ygb-aKa npoMucnoBa iHHoBauia noHHHaeTbca 3 KpeaTHBHol KoHcTpyKTopcbKol hh TexHonori-hho! igel. y uboMy ceHci TaKi TpeHgu MaroTb noTeHuian no3HTHBHoro BnnHBy Ha goBro-cTpoKoBe npoMucnoBe 3pocTaHHa 3a yMoBH lx iHTerpoBaHoro po3BHTKy.

1 «BnnHB COVID-19 Ha 3afiHaTicTb e rnH6oKHM, i3 ganeKHMH HacnigKaMH Ta 6e3npeuegeHTHHM. ...3a HHHimHbol Kpu3H BnnHB Ha 3aHHrncTb 6yB HeBigKnagHHM Ta mupoKHM, aK pe3ynbTaT caMoi3onauil Ta rnmux 3axogiB. CKopoueHHa 3afiHaTocri o3Hauae, mo 6araTo npauiBHHKiB y BcboMy cBiTi cTHKaroTbca a6o me 3iTK-HyTbca 3 BTpaToro goxogiB, mo b 6araTbox BunagKax npu3BoguTb lx Ta lxHi ciM'l go me 6inbmoro 36igHiHHa».

2 «...no6iHHi e^eKTH Ha iHguKaTopu 6araTOBHMipHol 6igHocTi (3gopoB'a, xapnyBaHHa, ocBira, piBeHb (craHgapTH) ®urra 6ygyTb BHaBnaTuca a cepegHbo- Ta goBrocTpoKoBifi nepcneKTHBi».

3 https://www.litres.ru/uval-noy-harari/21-urok-dlya-xxi-veka/chitat-onlayn/page-2/

Вставка

С пщстави вважати, що тренд збшьшення креативно! складово! все повшше ви-являтиме себе не тшьки в межах «креативних iндустрш» (згщно iз законодавчо-норма-тивним визначенням) 1.

З певним ступенем умовностi можна говорити про формування та розвиток «креативного катталу» як економiчно значущо! складово! в структурi сучасного промис-лового капiталу, насамперед у високотехнолопчних секторах обробно! промисловостi. Вш, зокрема, впливае на економiчну ефектившсть виробництв через створення i наро-щування iнтелектуально! власностi, формування брендiв, зростання продуктивностi працi внаслiдок бшьш повно! самореалiзацi! працiвникiв тощо.

Крiм того, промисловiсть тiсно спiвпрацюе з видами дiяльностi, якi належать до сектору креативних шдустрш. Найперше - це 1Т галузь, де продукуеться програмний продукт i послуги, без чого перехщ реального виробництва до системно! цифровiзацi! неможливий. Тобто вщбуваеться опосередкований вплив креативного фактора на про-мисловий розвиток.

Як реакцiя на посилення ролi таланту, творчих здiбностей пращвниюв у забезпе-ченнi розвитку й ефективност економiчно! дiяльностi та будь-яких iндустрiй з'явилося поняття «талант-економжа», насамперед в умовах формування нових моделей оргаш-заци працi. Попит бiзнесу на таланти, як провiдного джерела створено! вартост, зрос-тае пропорцшно динамiцi iнновацiй i водночас загостренню проблеми забезпечення якiсним «людським катталом». Конкурентна боротьба кра!н за таланти вщобража-еться у проведеннi мiжнародних рейтингiв, якi оцiнюють нацiональний потенщал для !х ефективного економiчного використання та розвитку2. Перспективною в довгостро-ковому вимiрi може виявитися тенденщя формування нових талантiв на основi поед-нання можливостей робототехнiки та штучного штелекту3.

У контекст дослщження процесiв св^ового промислового розвитку доцшьно також акцентувати увагу на парадигмi гло-балiзацiï, яка наразi визначае i визначатиме в пeрспeктивi його провщш тренди.

Економiчна глобалiзацiя як процес ро-зширення i поглиблення eкономiчноï взае-мозалeжностi та ствпращ у мiжнародному вимiрi - об'ективний та закономiрний процес, зумовлений змшою ролi й значення фа-кторiв простору та часу для забезпечення соцiально-eкономiчноï eфeктивностi в нових технолопчних та iнституцiйних обста-винах сучасного iсторичного етапу св^о-вого розвитку. Поглиблюеться штегрова-шсть нацiональних eкономiк (насамперед промисловостi), посилюеться ïхнiй взаемов-плив та взаемозалежшсть на рiзних рiвнях та в рiзних сегментах, зокрема в межах

утворення дво- та багатостороншх економ> чних угрупувань, а з поширенням цифров> зацiï - через формування секторальних i фу-нкцiональних цифрових платформ. Геогра-фiчнi мeжi будь-яко!' держави стають факти-чно умовними для бiзнeсу.

Свiтовi тeндeнцiï зростання обсяпв зовнiшньоeкономiчноï дiяльностi за вЫма ïï напрямами (торгiвля, науково-тeхнiчнe ствроб^ництво, виробнича коопeрацiя та iн.) свщчать про глобальне масштабування промислового виробництва та новiтньоï iнформацiйно-комунiкацiйноï шфраструк-тури. Певною iлюстрацiею eкономiчноï глобалiзацiï е GVCs та GSCs, основу яких становлять таю форми мiжнародного роз-подiлу працi, як спeцiалiзацiя та коопера-цiя, з урахуванням конкурентних переваг окремих краïн та виробниюв.

1 Див., зокрема, в Украш (Кабшет М1н1стр1в Украши, 2019).

2 Свггов1 щор1чн1 рейтинги таланпв (World Talent Ranking - WTR) здшснюе Мiжнародний iнститут розвитку менеджменту (IMD, Лозанна, Швeйцарiя; http://www.imd.org/wcc/)

3 Див. (Рыбаченко, 2020).

Глобалiзацiя сприяе задiянню таких важливих чинниюв ефективностi функцю-нування i розвитку промислового виробни-цтва, як масштабування (виробництва, ри-нкiв), ефективна локалiзацiя (з урахуван-ням конкурентних переваг, наявност / на-ближення до ресурсних джерел та / або до споживача), виробнича спецiалiзацiя та ко-операцiя (через мiжнародний розподiл працi в GVCs), диверсифiкацiя (галузева, продуктова, ринкова), штегращя зусиль i ре-сурсiв. Економiчнi ефекти цих чинникiв пов'язанi зi скороченням вiдтворювального та виробничого ци^в, створенням нових ринкових сегментiв, використанням дешев-ших ресурсiв i кращих бiзнесових практик тощо.

Це дае пщстави розглядати глобалiза-цiйнi тренди як вщносно стiйкi тренди дов-гострокового характеру, якi тiею чи шшою мiрою i надалi позначатимуться на оргашза-цiï та ефективностi промислово! дiяльностi.

Проте в останнi роки спостер^аються зворотнi процеси економiчноï автономiзацiï краш i локалiзацiï виробництв на резидент-них територiях (деглобалiзацiя). Основними драйверами ïx розгортання стали фактори геополiтичниx зрушень i погiршення дина-мiки та збалансованостi сощально-економ> чного розвитку у свт та в окремих краïнаx. Додаткового вiдчутного поштовху приско-ренню антиглобалiзацiйниx тенденцiй на-дала пандемiя COVID-2019.

Вставка

Одним iз яскравих прикладiв перегляду промислових стратегiй з позицiй релока-цп е формування европейськоï iнiцiативи The EU Chips Act1. Ïï ключова мета - перебу-дувати ланцюжки вартостi та постачань в iндустрiï чiпiв iз глобальних у регюнальш в межах GC (та окремих треих краш), кардинально змiнюючи стутнь зовнiшньоï зале-жностi вiд азiатськиx краш Утiм курс на европейську локалiзацiю зберiгае регюналь-ний рiвень iнтеграцiï по всьому циклу продукци, оскiльки це зумовлено вагомими еко-номiчними факторами - обсягом необхщних витрат i перевагами науково-технолопч-но1' та iнновацiйноï кооперацiï.

Водночас проблема нишшнього регресу щодо глобального економiчного ствро-бiтництва доволi гостро вщчуваеться на мiжнародному рiвнi. Достатньо згадати тематику останнього Мiжнародного економiчного форуму в Давосi (16-20 Ычня 2023 р.) -«Ствпраця у фрагментованому свт»2

А ВЕФ-2022 (Давос, 23 травня 2022 р.), на якому було вщзначено посилення ролi спiльниx дiй на нинiшньому складному етат свiтового розвитку, став тонером у ство-реннi першо1' глобальное' цiльовоï платформи метавсесвiту - The Global Collaboration Village. Мета - «.. .to harness the potential of the metaverse as a platform for collaborative, inclusive and effective international action»3.

З огляду на економiчнi ефекти глоба-лiзацiï, яю вже виявили себе або е потен-цiйно можливими, зазначенi процеси нащ-ональноï / регiональноï автономiзацiï мати-муть лише тимчасовий характер i перева-жно короткостроковi позитивнi результати.

Ïx можна розщнювати як тактичний адап-тацiйний маневр в економiчнiй полiтицi держав i регiональниx утворень, який дозволить нацюнальним економшам або ок-ремим секторам структурно «переформа-

1 https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_22_729

2 «Cooperation in a Fragmented World» (https://www.weforum.org/events/world-economic-forum-annual-meet).

3 «.. .щоб використати потенщал метавсесвиу як платформи для стльних, iнклюзивних та ефек-тивних мiжнародних дш» (https://www.weforum.org/press/2022/05/world-economic-forum-unveils-virtual-global-collaboration-village-as-the-future-of-strong-public-private-cooperation/).

туватися» вщповщно до геоекономiчних та геопол^ичних зрушень, що вiдбуваються.

Сьогоднi глоб^зацшш тренди роз-виваються через подолання певних проти-рiч, що може спричинити в довгостроко-вому перiодi як позитивнi, так i негативш !! прояви. Тому актуальним науково-практи-чним завданням е поглиблений аналiз фак-торiв, якi можуть сприяти саме позитивному впливу глобалiзацiйних процесiв на промисловий розвиток.

Багатошаровiсть, рiзновекторнiсть та водночас нерозривний дiалектичний взае-мозв'язок парадигм i мегатрендiв, що ниш визначають основнi параметри у св^овому промисловому секторi, формують об'екти-вш передумови для посилення ролi шсти-туцiйного базису в реалiзацi! модершзацш-них процесiв.

1деться насамперед про шституцш-ний потенцiал впливу держави, пол^ичних партiй, громадянського суспiльства на за-значенi процеси в промисловость В умовах глобалiзацiйно-iнтеграцiйних трендiв характерна особливють полягае у змщенш такого впливу на мiждержавний рiвень (у межах регюнальних i глобальних економiч-них угрупувань) через спiльне опрацю-вання та узгодження принципiв економiч-но! дiяльностi та векторiв руху.

Така зовшшньо орiентована модель iнституцiоналiзацi! процесiв промислового розвитку мае як недолши, так i переваги. Серед останнiх - можливють для окремих нацiональних економж швидше й ефектив-нiше налаштуватися на загальносвiтовi ключовi тренди й адаптувати практичний досвiд до власних умов. Утiм зростають ри-зики втрати певно! частки економiчно! суб'ектност держави у розробленнi проми-слово! полiтики, а також зовнiшнiй тиск на вибiр прiоритетiв i цшей.

Проте в будь-якому випадку очевид-ним е тренд активно! державно! пол^ики в промисловостi. Факти, яю пiдтверджують цю тезу: iнiцiативи урядiв кра!н щодо реа-лiзацi! державних промислових та шфра-структурних проекпв i програм; розвиток рiзних форм взаемодп з бiзнесом (консуль-

таций державнi замовлення, бюджетне ф> нансування R&D i пiлотних проектiв, фь нансово-економiчне партнерство); поглиб-лення протекцюшзму тощо.

Як свiдчить свiтова практика остан-нiх двох десятилiть, посиленню ролi держави як стратепчного актора в економiчнiй сферi, насамперед, у промисловост, знач-ною мiрою сприяли перманентнi кризи як закономiрнi прояви зростаючоi нестабшь-ностi та невизначеностг Це такi кризи, як фшансова 2008-2009 рр., COVID-криза у 2019-2022 рр.; ниш розгортаються енерге-тична та «чшова» (про яку згадувалося вище) та iн. Це стимулюе уряди й бiзнес до спшьних активних дiй на основi узгоджень, компромiсiв та об'еднання ресурав.

Тренд змiцнення iнституцiоналiзацii промислового розвитку на вах рiвнях (глобальному, регюнальному, нацiональному) базуеться на процесах органiзацiйно-кому-нiкацiйних трансформацiй. Вони охоплю-ють тенденцii системноi перебудови мiжде-ржавних вiдносин, корпоративного управ-лшня, розгортання мережевих (горизонта-льних) структур оргашзаци та управлiння виробництвом, оновлення форм взаемодп основних суб'ектв у промисловш сферi згiдно з принципами шклюзивност та соцi-альноi вщповщальностг Факторами, якi спричинили цi змши i надалi впливатимуть на формування вщповщних тенденцiй, е, з одного боку, сучасш 1КТ, а з шшого - запит на нову якють органiзацiйно-економiчних вiдносин, зокрема виробничих, побудова-них на засадах оптимiзацii / збалансування iнтересiв суспiльства, бiзнесу та держави.

Iнституцiоналiзацiя процесiв промислового розвитку (як i економiчного зага-лом) на сучасному еташ мае таку принци-пову особлившть, як безпрецедентне посилення впливу геопол^ичних зрушень - усiх тих змш, що охоплюють переформату-вання «свiтопорядку», «центрiв сили та впливу», «територш iнтересiв», мiждержа-вних та регюнальних пол^ичних утворень тощо. Таке посилення впливу геопол^ич-ного фактора в епоху глобалiзацii та назр> вання новiтнiх масштабних i стратепчно

зaгpoзливиx виклиюв - цiлкoм зaкoнoмipнe явищe з oбrpyнтoвaним лoгiчним пoяcнeн-ням. Пpoтe йoгo xapaктepиcтики тa rac-лiдки пoвнoю мipoю зaлeжaть вщ виxiдниx yмoв кoнкpeтнoï дepжaви (eкoнoмiки), ïï го-тoвнocтi тa cпpoмoжнocтi бpaти yчacть як cyвepeнний cyб'eкт y тaкиx глoбaльниx cтpyктypниx змiнax.

У cвiтлi пoдiй, щo вiдбyвaютьcя, cлiд звepнyти yвaгy нa тe, щo Укpaïнa в циx ^o-цecax oпинилacя зoвciм нe та пepифepiï (нa вiдмiнy вiд ïï cтaнoвищa y cвiтoвiй e^TO-мщ), a бeзпocepeдньo в ïx en^empi - нa пepeтинi гeoпoлiтичниx iнтepeciв СШA, GC тa РФ. Чepeз цe фopмyвaння дepжaвнoï ^o-миcлoвoï cтpaтeгiï тa пoлiтики мae вiдбyвa-тиcя з чiтким бaчeнням швж гeoпoлiтич-ниx peaлiй i пoдaльшиx пepcпeктив ïxньoгo poзвиткy. Tiльки зa циx yмoв нaцioнaльнi cтpaтeгiчнi цш й зaвдaння нaбyдyть mo6-x^TOro piвня aдeквaтнocтi тpeндaм cвiтo-вoгo poзвиткy.

В^твш. Cьoгoднi cвiтoвa пpoмиc-лoвicть пepeбyвae в aктивнoмy CTam гарди-нaльниx зpyшeнь пiд впливoм мoдepнiзa-цiйниx змiн y cиcтeмi фyндaмeнтaльниx iдeй (пapaдигм) eкoнoмiчнoгo poзвиткy тa пpaктичниx кoнцeпцiй ïx peaлiзaцiï. Об'eктивнo цe пoв'язaнo з низшю чинни-кiв, пopoджeниx як зaгaльними цивiлiзaцiй-ними змiнaми, тaк i бeзпocepeдньo e^TO-мiкo-тexнoлoгiчними ocoбливocтями cy-чacнoгo eтaпy. Цi зaкoнoмipнi вжe

визнaчaють i визнaчaтимyть y дoвгocтpoкo-вiй пepcпeктивi ключoвi тpeнди poзвиткy пpoмиcлoвoгo виpoбництвa. Toбтo фopмy-eтьcя якicнo iнший глoбaльний кoнтeкcт для poзpoблeння тa peaлiзaцiï дoвгocтpo-кoвиx cтpaтeгiй yciмa зaцiкaвлeними cyб'eктaми пpoмиcлoвoï дiяльнocтi.

Глoбaльний xapaктep виклиюв зyмo-влюe нeoбxiднicть opгaнiчнoгo тa гapмo-нiйнoгo включeння вcix нaцioнaльниx e^-нoмiк y нoвi пapaдигмaльнi paмки poзви-тку. Cтpaтeгiчнa зтачущшть циx змiн для пoдaльшoгo ^o^ecrnTOro coцiaльнo-eкo-нoмiчнoгo poзвиткy визнaeтьcя шл^ич-ними тa eкoнoмiчними eлiтaми нaцioнaль-нoгo, peгioнaльнoгo, глoбaльнoгo piвнiв. Ц

cпpичинилo aктивнi пpoцecи пepeocмиc-лeння cтpaтeгiчниx кoнцeптiв i пpoмиcлo-вж пoлiтик y cвiтi, ocoбливo в ocтaннi двa дecятилiття.

В yмoвax зpocтaння eкoнoмiчнoï ж-cтaбiльнocтi, нeвизнaчeнocтi й нeпepeдбa-чyвaнocтi пepмaнeнтний aнaлiз бaзoвиx пpoмиcлoвиx мeгaтpeндiв тa ïxmx взae-мoзв'язкiв нaбyвae нayкoвo-пpaктичнoï a^ тyaльнocтi. Meтoдoлoгiчнo кopиcним при виpiшeннi цьoгo зaвдaння e виявлeння ïx дь aлeктичнoï взaeмooбyмoвлeнocтi нa ocнoвi cиcтeмaтизaцiï в paмкax ключoвиx rnpa-дигм. 3a peзyльтaтaми aвтopcькoгo дocлi-джeння дoвoлi шиpoкoгo дiaпaзoнy пpoми-cлoвиx тpeндiв, якi нapaзi пoтpaпили в arn-лiтичнe пoлe мiжнapoдниx тa нaцioнaльниx iнcтитyцiй, зaпpoпoнoвaнo poзглядaти ïx y кoнтeкcтi чoтиpьox mpa^ra: cиcтeмнo-цивiлiзaцiйнoï, coцioгyмaнiтapнoï, iннoвa-цiйнoï тa глoбaлiзaцiйнoï. Вoни виoкpeм-лeнi зa oзнaкaми вiдпoвiднocтi ключoвим глoбaльним викликaм, дoмiнaнтнoï pyшiй-нoï can^ бaзoвиx iмпepaтивiв тa мoжливo-cri виcoкoгo cтyпeня yзaгaльнeння (aгpeгo-вaнocтi) piзнoacпeктниx тpeндiв, якi cпoc-тepiгaютьcя y cвiтoвiй пpoмиcлoвocтi.

Cтpaтeгiчнe знaчeння мae тpeнд poз-шиpeння цiльoвoï бaгaтoвимipнocтi пpoми-cлoвoгo poзвиткy вта^^к poзглядy пpo-миcлoвocтi як cклaдoвoï цiлicнoï coцioeкo-нoмiчнoï cиcтeми бyдь-якoгo piвня. Вiдбy-вaeтьcя цiльoвe «вмoнтoвyвaння» пpoмиc-лoвoгo виpoбництвa в cyчacнi нaцioнaльнi, peгioнaльнi тa глoбaльнi cтpaтeгiï poзвиткy. Haбyвae aктyaльнocтi зaвдaння гоглиб-лeння збaлaнcoвaнocтi тa гapмoнiзaцiï o^e-миx вeктopiв i пpoцeciв як y caмoмy ceк-тopi, тaк i в cyмiжниx ceктopax eкoнoмiки. Пpiopитeтними для гapмoнiзaцiï ceктopaль-нж пpoцeciв дoвгocтpoкoвoгo poзвиткy e i мaють зaлишитиcя щoнaймeншe три цiльo-виx нaпpями: eфeктивнe eкoнoмiчнe зpoc-тaння нa ocнoвi iннoвaцiй, coцiaльнa cпpa-вeдливicть (чepeз принципи iнклюзивнoï тa тpaнcпapeнтнoï opгaнiзaцiï виpoбництвa й poзпoдiлeння) i cтiйкий poзвитoк. ^й тpeнд дiaлeктичнo пoв'язaний iз piвнeм po-звитку кpaïн, xapaктepизye пepeдyмoви ïx

системного c0^anbH0-eK0H0MÎ4H0ro про-гресу та потенщал конкурентоспроможно-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

CTi.

Посилення впливу на промисловий розвиток iмперaтивiв соцiогумaнiтaрноï па-радигми вiдобрaжaeться у формувaннi низки трецщв, серед яких: прюритетшсть для policymakers та бiзнесу цшей / вимог, якi спрямовaнi на забезпечення гумаштарного прогресу (вимоги клiмaтично-екологiчноï безпеки, соцiaльноï спрaведливостi, людсь-кого розвитку, яюсного упрaвлiння та ш); домiнувaння клieнтоорieнтовaних моделей оргaнiзaцiï бiзнесу; переорieнтaцiя промис-ловоï дiяльностi на формування / розши-рення «зони комфорту» прaцiвникa, лю-дини, колективу, суспшьства загалом (за рахунок створення та використання доско-нaлiших технологи, продукцiï, послуг, форм оргaнiзaцiï виробництва).

У системi соцiогумaнiтaрноï мотива-цп промислового розвитку сучaснi технологи 4IR надають нового вiдчутного по-штовху aктуaлiзaцiï тренду цiнностi комфорту (як системи певних якюних парамет-рiв), оскiльки вони створюють сприятливi умови для задоволення зростаючих вимог як для безпосереднiх учасниюв промисло-во1' дiяльностi, так i для споживaчiв проми-слових товaрiв i послуг з якiсно вищими властивостями / функцiями.

Системнi змши в моделях виробни-чого використання вах видiв ресурсiв на засадах мaксимiзaцiï ресурсоефективностi та безпеки для довкшля характеризують змiст ще одного стратепчного тренду у свь товому промисловому секторi. Вiн розгор-таеться на пiдrрунтi всеохоплюючого зростання ресурсних обмежень як зaкономiр-ного явища, яке формуеться пiд впливом природно-^матичних, демогрaфiчних, со-цiaльних, юторико-культурних, геопол^и-чних та iнших фaкторiв.

Зростання ресурсних обмежень спри-чиняе змши в моделях не тшьки виробни-чого, але i побутового споживання товaрiв та послуг. Це формуе передумови для опо-середкованого посилення впливу базових ресурсних обмежень у виробничому сек-

Topi. У довгостроковому розвитку промис-лoвoстi тренд ефективного ресурсоспожи-вання матиме вплив на тенденци oбсягiв, темтв, диверсифжаци виробництва. Очевидно, що це зумовить змщення акцентiв у довгострокових стратепях щодо максим> заци об'емно-кшьюсних на oптимiзацiю стpуктуpнo-якiсних паpаметpiв промисло-вих виробництв.

Прискоренню динамiки тренду тран-сфopмацiï моделей виробничого ресурсо-споживання сприятиме розвиток ефектив-ного шституцшного середовища (цшеспря-моване законодавство, яюсть державного упpавлiння та регулювання, piвень суспшь-но1' свщомост, корпоративно!' вщповщаль-нoстi, гаpмoнiзацiя стратегш i захoдiв на мiждеpжавнoму piвнi тощо).

Перспективи iмплементацiï шнова-цшно1' парадигми розвитку пpoмислoвoстi переважно визначатимуться масштабами та динамiкoю розгортання 4IR. Розвиток тренду нарощування та прискорення про-мислових технoлoгiчних iннoвацiй спира-тиметься на такi напрями, як роботизащя виробництва, iнтелектуалiзацiя («смарти-защя») пpoцесiв на oснoвi сучасних 1КТ (зокрема, промислового 1нтернету речей, використання «великих даних», штучного iнтелекту тощо), запровадження принци-пово нових конструктивних та обробних технoлoгiй (адитивних, лазерних, бюшже-нери та iн.). Перманентна шновацшна ада-птивнiсть до змш стае важливою властивь стю та критичним трендом стшкост (ре-зильентност) промислових виробничо-екoнoмiчних систем на вах piвнях.

Технoлoгiчний тренд, спричинений iмплементацiею досягнень 4IR, суттево впливае на тpансфopмацiю складу та iеpаp-хи (пpiopитетнoстi) фактopiв довгостроко-вого розвитку промисловост та специфiку формування основних тенденцiй. Великого значення набувають фактори шформа-цiйнo-кoмунiкацiйних i людських pесуpсiв. Водночас збеpiгають свое впливове значення фактори R&D, швестицшних ресур-сiв, iннoвацiйнoï iнфpастpуктуpи. Особ-ливу роль вiдiгpае фактор стабшьно актив-

ШГО гопиту нa iннoвaцiйнy пpoдyкцiю як та iнвecтицiйнoмy, тaк i та cпoживчoмy ри-нкax. Зaзвичaй ^й фaктop aктивiзyeтьcя тa пiдтpимyeтьcя у cвiтi нa ocнoвi aктивнoï дepжaвнoï пoлiтики.

Пpoвiдним нaпpямoм poзгopтaння тe-xнoлoгiчнoгo тpeндy 4IR у пpoмиcлoвocтi e цифpoвiзaцiя (oкpeмиx виpoбництв, тдп-pиeмcтв, ceктopiв / гaлyзeй). Вщшвщш ци-фpoвi тpaнcфopмaцiï cпиpaютьcя гoлoвним чинoм нa фaктop iнвecтицiй у poзвитoк IKT тa вiдпoвiднoï iнфpacтpyктypи. Кpiм тoгo, вeликe знaчeння мae opгaнiзaцiйний фaк-тop, a caмe oбrpyнтoвaнa пocлiдoвнicть здiйcнeння цифpoвиx тpaнcфopмaцiй тонк-peтниx oб'eктiв вiдпoвiднo дo cтyпeня ïx-ньoï гoтoвнocтi.

Цифpoвiзaцiя як мeйнcтpим шв^-ньoгo тexнoлoгiчнoгo тpeндy викликae дyжe cyпepeчливi тeндeнцiï нa ринку пpaцi, в opгaнiзaцiï тa yпpaвлiннi пepcoнaлoм нa виpoбництвi, щo cтвopюe пepeдyмoви для пocилeння кopпopaтивнoï тa coцiaльнoï кoнфлiктнocтi. Вiдтaк aктyaлiзyeтьcя зa-вдaння гapмoнiзaцiï ц^й пpoмиcлoвoгo тa coцiaльнoгo poзвиткy.

Рeaлiзaцiя iннoвaцiйнoï пapaдигми пpoмиcлoвoгo poзвиткy c^rae динaмiч-нoмy фopмyвaнню тa poзгopтaнню тpeндy кpeaтивнocтi при poзpoблeннi тa мoдepнiзa-цп бiзнec-мoдeлeй i пpoмиcлoвиx пpoeктiв. Ticний взaeмoзв'язoк тpeндy кpeaтивнocтi з iншими тpeндaми iннoвaцiйнoгo cпpямy-вaння cпpияe нapoщyвaнню пoтeнцiaлy дoвгocтpoкoвoгo пpoмиcлoвoгo зpocтaння зa yмoви ïx iнтeгpoвaнoгo тa пapaлeльнoгo poзвиткy.

Ha cyчacнoмy eтaпi cвiтoвoгo пpoми-cлoвoгo poзвиткy peaлiзaцiя пapaдигми rao-бaлiзaцiï cyпpoвoджyeтьcя cyпepeчливими явищaми. Пpoтe eкoнoмiчнi eфeкти глoбa-лiзaцiï щoдo мacштaбyвaння, eфeктивнoï лoкaлiзaцiï, cпeцiaлiзaцiï тa ^o^pa^f, ди-вepcифiкaцiï виpoбництвa тa ринюв, irn^-paцiï зycиль i pecypciв нaдaють пiдcтaви po-зглядaти cпpичинeнi нeю тpeнди як вщш-œo cтiйкi тpeнди дoвгocтpoкoвoгo xapa^ тepy.

Вoднoчac cпocтepiгaeтьcя aктивiзaцiя aнтиглoбaлiзaцiйниx тeндeнцiй пiд впли-вoм фaктopiв гeoпoлiтичниx зpyшeнь, rori-pшeння динaмiки coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy y cвiтi, йoгo acимeтpiï мiж ^aï-нaми тa peгioнaми, пaндeмiï COVID- 2019.

3 oглядy нa eкoнoмiчнi eфeкти глoбa-лiзaцiï, якi вжe виявили ceбe aбo e пoтeн-цiйнo мсжливими, npo^№ нaцioнaльнoï /peгioнaльнoï aвтoнoмiзaцiï, iмoвipнo, мa-тимуть лишe тимчacoвий xapaктep i пepeвa-жнo кopoткocтpoкoвi пoзитивнi eфeкти. ïx мoжнa poзцiнювaти як тaктичний agarna-цiйний мaнeвp в eкoнoмiчнiй пoлiтицi дep-жaв i peгioнaльниx yтвopeнь, який дoзвo-лить нaцioнaльним eкoнoмiкaм aбo o^e-мим ceктopaм cтpyктypнo «пepeфopмaтyвa-тиcя» вiдпoвiднo дo гeoeкoнoмiчниx тa reo-пoлiтичниx зpyшeнь.

Бaгaтoшapoвicть, piзнoвeктopнicть тa вoднoчac нepoзpивний дiaлeктичний взae-мoзв'язoк пapaдигм i мeгaтpeндiв у cвiтo-вoмy пpoмиcлoвoмy ceктopi зyмoвлюють oб'eктивнy пoтpeбy у змщтанш шституцш-нoгo пoтeнцiaлy дepжaви, пoлiтичниx тар-тiй, гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa при фop-мyвaннi тa peaлiзaцiï cцeнapiïв дoвгocтpo-кoвoгo пpoмиcлoвoгo poзвиткy. Очeвидним e тpeнд aктивнoï дepжaвнoï пoлiтики в пpo-миcлoвocтi. В yмoвax пoглиблeння гeoпoлi-тичниx i гeoeкoнoмiчниx зpyшeнь виявляe ceбe тeндeнцiя дo змiщeння цeнтpiв ïï фop-мyвaння нa мiждepжaвний piвeнь (у мeжax peгioнaльниx тa глoбaльниx eкoнoмiчниx yгpyпyвaнь). Цe мae як нeдoлiки, тaк i пepe-вaги. Cepeд ocтaннix - мoжливicть для o^ peмиx нaцioнaльниx eкoнoмiк швидшe й eфeктивнiшe нaлaштyвaтиcя нa зaгaльнoc-вiтoвi ключoвi тpeнди. Утiм зpocтaють ри-зики втpaти пeвнoï чacтки eкoнoмiчнoï cyб'eктнocтi дepжaв у poзpoблeннi пpoмиc-лoвoï пoлiтики, a тaкoж зoвнiшнiй тиcк нa вибip пpiopитeтiв i цiлeй.

У пoдaльшиx дocлiджeнняx дoцiльнo зocepeдитиcя нa aнaлiзi кoнкpeтниx пpoявiв cвiтoвиx пpoмиcлoвиx тpeндiв у пpoмиcлo-вocтi Укpaïни тa мoжливocтяx ïxньoгo poз-витку з ypaxyвaнням cпeцифiки нинiш-

нього стану та повоенно! стратеги розбу-дови нов^ньо! нащонально! економiки.

Лггература

Вишневський В. П. (2022). Цифровi технологи та проблеми розвитку промислово-стi. Економжа Украши. № 1. С. 47-66. DOI: https://doi.org/10.15407/economy ukr.2022.01.047 Геець В. М. (2020). Феномен нестабшьнос-тi - виклик економiчному розвитку / ДУ «1нститут економiки та прогнозування НАН Украши». Ки1в: ВД «Академперю-дика». 456 с. Дейнеко Л. В. та ш (2022). Виклики майбу-тнього для промислового розвитку Укра!ни: наукова доповщь; за ред. Л. В. Дейнеко. Кшв: НАН Украши, ДУ «1н-т економжи та прогнозування НАН Украши». 184 с. Збаразська Л. О. (2020). Ключовi акценти порядку денного промислового розвит-ку в Укра!ш Економжа промисловост1. № 4 (92). С. 5-37. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2020.04.005 Збаразська Л. О. (2022). Промисловiсть Украши у св^овому «ландшафтi»: тенден-ци у контекстi завдань довгострокового розвитку. Економжа промисловост1. № 2 (98). С. 5-24. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.005 Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни (2019). Про за-твердження видiв економiчноi дiяльно-стi, якi належать до креативних i^^CT-рiй: Розпорядження вщ 24.04.2019 р. № 265-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/265-2019-%D 1%80#Text (дата звернення: 21.01.2023) Колот А. М. (2021). Сощально-трудова ре-альнiсть - XXI: фiлософiя становлення, можливостей та виклиюв. Економта Украши. № 2. С. 3-31. DOI: https://doi.org/ 10.15407/economyukr.2021.02.003 Колот А. М., Герасименко О. О. (2022). Но-вiтнi формати оргашзацн трудово! дiяль-ностi: природа, виклики, траекторн розвитку. Економжа Украши. № 5. С. 59-76. DOI: https://doi.org/10.15407/economy ukr.2022.05.05

Рыбаченко А. (2020). Кто первым заберет вашу работу: робот или гиг? HR Лига. URL: https://hrliga.com/index.php7modu le=news&op=view&id=21987 (дата звернення: 18.01.2023) Сщенко В. Р. (2021). Виклики i ризики цифрово1' трансформаций св^овий та ук-рашський контексти. Економжа Украши. № 5. С. 40-58. DOI: https://doi.org/10. 15407/economyukr.2021.05.040 Солдак М. О. (2020). Промисловi екосис-теми i цифровiзaцiя в контекстi сталого розвитку. Економжа промисловост1. № 4 (92). С. 38-66. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2020.04.038 Amosha O., Pidorycheva I., Zemliankin A. (2021). Key trends in the world economy development: new challenges and prospects. Science and Innovation. Vol. 17. No. 1. pp. 3-17. Committee for the Coordination of Statistical Activities (CCSA, 2020). How COVID-19 is changing the world: a statistical perspective. 90 р. URL: https://unstats.un.org/unsd/ ccsa/ documents/covid19-report-ccsa. pdf (дата звернення: 18.01.2023) European Commission (2014). For a European Industrial Renaissance. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Brussels. C0M/2014/014 final. URL: https://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri =CELEX: 52014DC0014& (дата звернення: 30.01.2023) European Commission (2020). A new industrial strategy for Europe. Communication from the commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Brussels, 10.3.2020 com (2020) 102 final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020DC0 102 (дата звернення: 02.02.2023) European Parliament (2021). Resilience of global supply chains: Challenges and solutions. URL: https://www.europarl.europa.

eu/RegData/etudes/BRIE/2021/698815/ EPRS_BRI(2021)698815_EN.pdf (дата звернення: 30.01.2023) HUAWEI TECHNOLOGIES CO., LTD (2020). Global Connectivity Index 2020. Shaping the New Normal with Intelligent Connectivity. 64 p. URL: https://www.huawei. com/minisite/gci/assets/files/gci_2020_ whitepaper_en.pdf?v=20201217v2 (дата звернення: 30.01.2023) International Telecommunication Union (ITU, 2022). The Global Connectivity Report 2022. Geneva, Switzerland. 186 с. URL: https: //www. itu. int/dms_pub/itu-d/opb/ind/ d-ind-global.01-2022-pdf-e.pdf (дата звернення: 30.01.2023) PwC (2018). Будущее рынка труда: противоборство тенденций, которые будут формировать рабочую среду в 2030 году. URL: https://www.pwc.com/kz/ru/pub-lications/publications-new/workforce.html (дата звернення: 30.01.2023) Schwab K. (2016). The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond. World Economic Forum, January, 2016. URL: https://www.weforum.org/agenda/ 2016/01/the-fourthindustrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond/ (дата звернення: 30.01.2023) UN General Assembly (2015). Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://undocs.org/ A/RES/70/1 (дата звернення: 18.01.2023) United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2015). Industrial Development Report 2016. The Role of Technology and Innovation in Inclusive and Sustainable Industrial Development. Vienna. 286 р. URL: https://www.umdo. org/sites/default/files/2015-12/EBOOK_ IDR2016_FULLREPORT_0.pdf (дата звернення: 30.01.2023) United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2017). Industrial Development Report 2018. Demand for Manufacturing: Driving Inclusive and Sustainable Industrial Development. Vienna. 274 р. URL: https://www.unido.org/sites/ default/files/files/2017-11/IDR2018 FUL

L%20REPORT.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 10.01.2023) United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2019). Industrial Development Report 2020. Industrializing in the digital age. Vienna. 228 p. URL: https: // www.unido.org/sites/default/fil es/fi les/2019- 12/UNID0%20IDR20%20main %20report.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 30.01. 2023)

United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2020). The Future of Manufacturing in a Post-Pandemic World. URL: https://www.unido.org/sites/default/ files/files/2020-11/GMIS2020%20Virtual %20Summit%20Outcomes%20PDF%20 Version.pdf#GMIS2020%20Virtual%20 Summit%20Outcomes%20PDF%20Versi on.indd%3A.103301%3A101 (gaTa 3Bep-HeHHa: 20.01.2023) United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2021a). Propelling LDCs in the Digital Age: A 4IR Perspective for Sustainable Development. Fifth United Nations conference on least developed countries (LDC5). Vienna, Austria 2021. 102 p. URL: https://hub.umdo.org/ sites/default/files/publications/Propelling% 20LDCs%20in%20the%20Digital%20Age _2021_EN_0.pdf?_ga=2.95978143.20676 91475.1648038699-632838333.16155555 60 (gaTa 3BepHeHHa: 20.01.2023) United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2021b). Statistical Indicators of Inclusive and Sustainable Industrialization: Biennial Progress Report 2021. Vienna. 98 p. URL: https://www.unido. org/sites/default/files/files/2021 -9/SDG_ report_2021_final.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 19.01.2023) United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2022). Industrial Development Report 2022. The future of industrialization in a post-pandemic world. URL: https://www.unido.org/sites/default/ files/files/2021-11/IDR%202022%20-%20 EBOOKpdf (gaTa 3BepHeHHa: 30.01.2023) World Economic Forum (2022). Taking Big Leaps in Value Chain Resilience - adap-

tation and transformation. URL: https: //www. weforum. org/agenda/2022/ 09/taking-big-leaps-in-value-chain-resili ence-adaptation-and-transformation (дата звернення: 22.01.2023)

World Economic Forum (2023). The Future of Industrial Strategies: Five Grand Challenges for Resilient Manufacturing. URL: https: // www.unido.org/news/what-next-future-industrial-strategies (дата звернен-ня: 25.01.2023)

References

Vishnevsky, V. (2022). Digital technologies and problems of industrial development. Economy of Ukraine, 1, pp. 47-66. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022. 01.047 [in Ukrainian].

Heyets, V. M. (2020). The phenomenon of instability is a challenge to economic development / Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv: Akadempe-riodyka Publishing House, 2020. 456 p. [in Ukrainian].

Deineko, L. & etc. (2022). Future challenges for the industrial development of Ukraine: scientific report. In L. Deineko (Ed.). Kyiv: State Institution "Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine", 184 p.

Zbarazska, L. (2020). Key accents of agenda of industrial development in Ukraine. Econ. promisl., 4 (92), pp. 5-37. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2020. 04.005 [in Ukrainian].

Zbarazska, L. (2022) .Industry of Ukraine in the world "landscape": trends in the context of long-term development objectives. Econ. promisl., 2 (98), pp. 5-37. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022. 02.005 [in Ukrainian].

Cabinet of Ministers of Ukraine (2019). On Approval of Types of Economic Activity Belonging to Creative Industries: Order of April 24, 2019, No. 265-p. Retrieved from https: //zakon.rada. gov. ua/laws/show/265-2019-%D 1%80#Text [in Ukrainian].

Kolot, A. M. (2021). Social and labor reality -XXI: philosophy of formation, opportunities and challenges. Ekon. Ukr., 2, pp. 3-31. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2021.02.003 [in Ukrainian].

Kolot, A. M., & Herasymenko, O. O. (2022). Novel formats of labor activity organization: nature, challenges, development trajectories. Ekon Ukr. (5), pp. 59-76. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022. 05.05 [in Ukrainian].

Rybachenko, A.(2020). Who will pick up your work first: a robot or a gig? Retrieved from https://hrliga.com/index.php?module= news&op=view&id=21987 [in Russian].

Sidenko, V. R. (2021). Challenges and Risks of Digital Transformation: Global and Ukrainian Contexts. Economy of Ukraine, 5, pp. 40-58. DOI: https://doi.org/10.154 07/economyukr.2021.05.040 [in Ukrainian].

Soldak, M. O. (2020). Industrial ecosystems and digitalization in the context of sustainable development. Econ. promisl., 4 (92), pp. 38-66. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2020.04.038 [in Ukrainian].

Amosha, O., Pidorycheva, I., & Zemliankin, A. (2021). Key trends in the world economy development: new challenges and prospects. Science and Innovation, 17 (1), pp. 3-17. DOI: https://doi.org/10.15407/ scine17.01.003

Committee for the Coordination of Statistical Activities (CCSA, 2020). How COVID-19 is changing the world: a statistical perspective. 90 p. Retrieved from https://unstats. un.org/unsd/ccsa/documents/covid19-report-ccsa.pdf

European Commission (2014). For a European Industrial Renaissance. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Com-mittee and the Committee of the Regions. Brussels. COM/2014/014 final. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/PDF/?uri=CELEX: 52014DC0014&

European Commission (2020). A new industrial strategy for Europe. Communication

from the commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Brussels, 10.3.2020 com (2020) 102 final. Retrieved from https://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CE LEX:52020DC0102 European Parliament (2021). Resilience of global supply chains: Challenges and solutions. Retrieved from https://www.euro-parl. europa. eu/RegData/ etudes/BRIE/2021/ 698815/EPRS_BRI(2021)698815_EN.pdf HUAWEI TECHNOLOGIES CO., LTD (2020). Global Connectivity Index 2020. Shaping the New Normal with Intelligent Connectivity. 64 p. Retrieved from https: //www.huawei. com/minisite/gci/as-sets/files/gci_2020_whitepaper_en.pdf?v= 20201217v2 International Telecommunication Union (ITU, 2022). The Global Connectivity Report 2022. Geneva, Switzerland. 186 p. Retrieved from https://www.itu.int/dms_pub/ itu-d/opb/ind/d-ind-global.01 -2022-pdf-e.pdf PwC (2018). The Future of the Labor Market: Confronting Trends That Will Shape the Workplace in 2030. Retrieved from https://www.pwc.com/kz/ru/publications/ publications-new/workforce.html Schwab, K. (2016, January). The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond. World Economic Forum. Retrieved from https://www.weforum.org/ agenda/2016/01/the-fourthindustrial-revo-lution-what-it-means-and-how-to-respond/ UN General Assembly (2015). Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. Retrieved from https://undocs.org/ A/RES/70/1 United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2015). Industrial Development Report 2016. The Role of Technology and Innovation in Inclusive and Sustainable Industrial Development. Vienna. 286 p. Retrieved from https: // www.unido.org/sites/default/fil es/ 2015-12/EBOOK_IDR2016_FULLREPO RT_0.pdf

United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2017). Industrial Development Report 2018. Demand for Manufacturing: Driving Inclusive and Sustainable Industrial Development. Vienna. 274 p. Retrieved from https://www.umdo. org/sites/default/files/files/2017-11/IDR20 18_FULL%20REPORT.pdf United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2019). Industrial Development Report 2020. Industrializing in the digital age. Vienna. 228 p. Retrieved from https://www.unido.org/sites/default/ files/files/2019-12/UNIDO%20IDR20%20 main%20report.pdf United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2020). The Future of Manufacturing in a Post-Pandemic World. Retrieved from https://www.unido.org/ sites/default/files/files/2020-11/GMIS2020 %20Virtual%20Summit%20Outcomes% 20PDF%20Version.pdf#GMIS2020%20 Virtual%20Summit%20Outcomes%20PD F%20Version.indd%3A.103301%3A101 United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2021a). Propelling LDCs in the Digital Age: A 4IR Perspective for Sustainable Development. Fifth United Nations conference on least developed countries (LDC5). Vienna, Austria 2021. 102 p. Retrieved from https://hub.unido. org/sites/default/files/publications/Propel-ling%20LDCs%20in%20the%20Digital% 20Age_2021_EN_0.pdf?_ga=2.95978143. 2067691475.1648038699-632838333.161 5555560

United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2021b). Statistical Indicators of Inclusive and Sustainable Industrialization: Biennial Progress Report 2021. Vienna. 98 p. Retrieved from https: // www.unido.org/sites/default/fil es/fi les/2021 -9/SDG_report_2021_final.pdf United Nations Industrial Development Organization (UNIDO, 2022). Industrial Development Report 2022. The future of industrialization in a post-pandemic world. Retrieved from https://www.unido.org/

- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi Economy of Industry

sites/default/files/files/2021-11/IDR%202 022%20-%20EBOOK.pdf World Economic Forum (2022). Taking Big Leaps in Value Chain Resilience - adaptation and transformation. Retrieved from https: //www. weforum. org/agenda/2022/

09/taking-big-leaps-in-value-chain-resi lience-adaptation-and-transformation World Economic Forum (2023). The Future of Industrial Strategies: Five Grand Challenges for Resilient Manufacturing. Retrieved from https://www.unido.org/news/ what-next-future-industrial-strategies

Larysa O. Zbarazska,

PhD in Economics Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643

MODERN PARADIGMS AND MEGATRENDS OF INDUSTRIAL DEVELOPMENT

The article presents results of a scientific and analytical study of key changes in the world industrial development taking place at the turn of the twentieth and twenty-first centuries. The analysis focuses on changes in the general framework formats (paradigms) and major global trends (megatrends) that characterize the state and likely vectors of the prospects for the development of world industry.

The main emphasis is placed on the study of the substantive dominants of the four paradigms, which are of strategic importance for the formation of sustainable processes of long-term industrial development. The author proposes to consider the systemic-civilizational, socio-humanitarian, innovative and globalization paradigms as the basic ones. They form the foundation for the long-term development of industrial production on the basis of principles that are adequate to current global challenges and threats. In addition, the key modern megatrends of the world industry are quite logically integrated into these transformation formats.

The main conclusions are summarized as follows. Changes in the systemic and civilizational paradigm are creating a qualitatively different global context for the development and implementation of long-term strategies by all industrial stakeholders. The global nature of the challenges necessitates the organic and harmonious integration of all national economies into a new paradigmatic development framework. This requires active rethinking of strategic concepts and industrial policies by political and economic elites at the national, regional, and global levels. There is a growing trend towards expanding the targeted multi-dimensionality of industrial development as a component of holistic socio-economic systems at any level. Thus, the task of deepening the balance and harmonization of individual vectors and processes, both in the sector itself and in related sectors of the economy, is becoming more urgent.

As part of the implementation of the imperatives of the socio-humanitarian paradigm, megatrends are being formed to prioritize the inclusion of humanitarian progress goals in industrial strategies and policies, transition to customer-oriented business models, and reorientation of industrial activities to form/expand the "comfort zone" (in various dimensions).

The trend of systemic changes in the models of production use of all types of resources on the basis of maximizing resources' efficiency and environmental safety is strategically important for global industrial development. This will lead to a shift in emphasis in long-term strategies from maximizing the volume and quantity to optimizing the structural and quality parameters of industrial production.

The prospects for implementing the innovative paradigm of industrial development will be mainly determined by the scale and dynamics of 4IR deployment in key technological areas (digi-talization, robotics, Internet of Things, artificial intelligence, etc.).

For sustainable and inclusive development permanent innovative adaptability to changes is becoming a necessary property of industrial production and economic systems at all levels. In the context of the technological trend caused by the 4IR, the factors of information and communication and human resources are becoming increasingly important. The implementation of the innovative paradigm of industrial development contributes to the dynamic formation and deployment of the trend of creativity in the development and modernization of business models and industrial projects.

At the current stage of world industrial development, the implementation of the globalization paradigm is accompanied by contradictory phenomena. However, the economic effects of globalization, which have already manifested themselves or are potentially possible, provide grounds to consider the trends caused by it as relatively stable long-term trends. The current processes of national/regional autonomisation should be viewed as a tactical adaptation maneuver in the economic policy of states and regional entities.

Keywords: industry; world industry; manufacturing; long-term development; industrial policy; industrial strategies; technological innovation; fourth industrial revolution (4IR); digitalization; economic globalization; sustainable and inclusive development.

JEL: O50; O25; O33; O38

OopMam цumувaннн:

36apa3CbKa .H. O. (2023). Cynacm napagurau Ta MeraTpeHgu npoMuonoBoro po3Bmrcy. ExoHOMixa npoMUcnoBocmi. № 1 (101). C. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry. 2023.01.005

Zbarazska, L. O. (2023). Modern paradigms and megatrends of industrial development. Econ. promisl., 1 (101), pp. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.005

Eadiumna do pedaKy,ii 11.02.2023 p.

- EKoHoMiKa npoMUcnoBocmi Economy of Industry

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности
Открытая наука