ДОВГОСТРОКОВІ ФАКТОРИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338:339:669.1 (477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustiy2022.01.032

Bipa Анатолй'вна Шкчфорова,

канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Ки!в, 03057, Укра!на E-mail: nikiforova_V@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-7644-5821

ДОВГОСТРОКОВ1 ФАКТОРИ I ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГП УКРА1НИ

Статтю присвячено дослщженню довгострокових фактор1в i тенденцш розвитку ме-талургшно! промисловостi Укра!ни в контекст впливу глобальних галузевих трендiв. Його актуальшсть пояснюеться значимiстю галузi у св^овш та нацiональнiй економiцi, а також необхщшстю урахування сучасних економiчних, технологiчних, суспiльних та клiматичних виклиюв i можливостей майбутнього розвитку.

Визначено, що провiдними факторами розвитку св^ово! металурги в довгостроковiй перспективi е попит на металопродукцш, упровадження нов^шх технологiй i посилення державно! промислово! полiтики. 1х вплив проявлятиметься у збшьшенш споживання ста-левих виробiв унаслiдок зростання чисельностi населення, пщвищенш ефективностi мета-лургiйного виробництва в результат впровадження «розумних» технологiй, посиленш державно! пiдтримки галузi, зокрема за рахунок протекцiонiстських заходiв.

Основними довгостроковими тенденщями розвитку металургп у глобальному масш-табi, зумовленими дiею зазначених факторiв, е змiни географiчно! та продуктово! структу-ри свiтового металоринку вбiк лiдерства азiатського регiону та збшьшення використання високомiцних сталей; пщвищення екологiчностi галузi з метою досягнення ^матично! нейтральностi внаслiдок упровадження проривних технологiй; збiльшення металоемностi ВВП через зростання обсяпв виробництва сталi, що демонструе досить мщш позици мета-лургiйно! промисловостi в економiцi.

Виявлено певне зниження ролi таких традицшних факторiв розвитку сталеливарно! галузi, як щни на металопродукцiю, iнвестицi! та сировина, у зв'язку з тдвищенням значи-мостi засобiв i напрямiв використання ресурсiв замiсть !х просто! наявностг

Обгрунтовано, що головними факторами розвитку металургп в Укра!нi в довгостро-ковiй перспективi, якi здебшьшого е тотожними свiтовим унаслiдок !! надмiрно! експорто-орiентованостi, виступають змши на глобальному металоринку, розвиток нов^шх техноло-гiй i покращення конкурентного середовища, а довгостроковими тенденцiями - змши по-питу на металопродукцш, пщвищення еколопчност галузi та зниження металоемност ВВП.

Вплив наведених факторiв i тенденцiй в основному мае негативний характер i може призвести до зменшення ролi металургп в економщ через значне вiдставання кра!ни за темпами впровадження новiтнiх технологш на тлi зростання конкуренци на зовшшньому ринку, вiдсутностi дiево! промислово! полпики в умовах нерозвиненостi внутршнього металоринку, можливого зменшення попиту на металопродукцiю в контекстi скорочення чи-сельностi населення i зниження обсяпв виробництва металу.

Покращенню ситуацп сприятимуть удосконалення конкурентного середовища за до-помогою розроблення довгостроково! стратеги розвитку галузi у виглядi окремого нормативного акта, активiзацiя внутршнього ринку, розвиток фундаментально! та галузево! нау-

© В. А. НЫфорова, 2022

ки для розроблення передових технологш 1ндустри 4.0 та тдтримка оргашв державно1 влади у просуванш металургшно1 продукцiï на ринки iноземних держав.

Ключовi слова: металургшна промисловiсть, довгостроковi фактори, довгостроковi тенденцiï, розвиток, Украша, географiчна структура металоринку, новiтнi технологи, еко-логiчнi вимоги, промислова пол^ика, протекцiонiзм, металоeмнiсть ВВП.

JEL: L61; L52; F01; O14; О13; O30; O52; Q50

Глобальна металургшна промисло-вшть протягом останнiх двадцяти роюв де-монструвала здебiльшого позитивну дина-мiку сталеплавильних потужностей, вироб-ництва та споживання металопродукци (зростання обсяпв бiльш нiж у 2 рази у 2020 р. порiвняно з 2000 р.), забезпечуючи свiт одним з основних конструкцшних ма-терiалiв - сталлю та здiйснюючи значний внесок у розвиток економжи.

Однак непохитне мюце галузi у люд-ськiй дiяльностi не тiльки в останш роки, але i протягом двох столт, а також ефек-тивнiсть традицiйних методiв управлiння нею наразi опинилися пiд питанням. Дина-мiка природно-клiматичних, сощально-еко-номiчних i суспiльно-полiтичних змiн в умовах упровадження новiтнiх технологiй Четверто! промислово! революци потребуе переосмислення факторiв i тенденцш роз-витку металурги в довгостроковш перспек-тивi (не менше 15 роюв) на предмет !х вщ-повiдностi сучасним викликам i можливос-тям розбудови конкурентоспроможного сталеливарного виробництва.

Украшська металурпя iсторично i традицiйно була невщ'емною частиною св^ово! галузi, займае лiдируючi позици як виробник та експортер металопродукци, однак разом з тим ютотно залежить вiд зо-вшшньо! кон'юнктури. Останне означае суттевий вплив будь-яких перетворень на глобальному металоринку на розвиток в№ чизняно! металурги з практично нульовою можливiстю !х уникнути. Це, у свою чергу, потребуе виявлення оновлених довгостро-кових факторiв i тенденцiй розвитку галузi, що пiдкреслюеться И значущштю для нащ-онально! економiки.

Так, у 2020 р. частка металурги в за-гальному обсязi реалiзованоl продукци в

економщ в цшому становила 3,8% (15,0% у промисловосп), у загальнiй вартост основних 3aco6iB - 4,2% (10,9% у промисло-востi), у середньооблжовш кiлькостi штат-них пpaцiвникiв - 2,5% (10,3% у промис-ловоси), у загальному обсязi валово! додано! вартост - 2,2% (у 2019 р.), питома вага недорогощнних метaлiв та виpобiв i3 них у загальному обсязi експорту - 18,4%, у загальному обсязi перевезень вaнтaжiв зaлiз-ничним транспортом - 7,4%, морським -58,9%.

Дослщження нов^шх фaктоpiв i тенденцш розвитку металурги вщображено у працях багатьох учених. Особливе значен-ня в довгостpоковiй пеpспективi автори придшяють споживанню металу, попиту на металопродукщю та метaлоeмностi еконо-мжи, якi, на !х думку, залежать вiд piвня розвитку кра!ни та здебшьшого визнача-ють И енергетичну й екологiчну полiтику (Döhrn, Krätschell, 2014; Wärell, 2014; Bordigoni, Cattier, 2016; Gao, Wang, Liu et al., 2019; Устинов, 2019; POSCO Research Institute, 2018).

Значну кшькють pобiт присвячено питанням впливу на розвиток гaлузi найсу-чaснiших техшко-технолопчних piшень, спрямованих на пiдвищення енергоефек-тивностi, безпеки пpaцi, полiпшення кому-нiкaцiй тощо, серед яких провщну роль вь дiгpae цифpовiзaцiя економжи i суспiльст-ва (Je-Ho Cheong, 2016; Choi Dongyong, 2017; Romanova, Sirotin, 2019; Branca, Fornai, Colla, Murri, Streppa, Schröder, 2020).

Чшьне мiсце серед дослщжуваних довгострокових тpендiв посiдae пщвищен-ня екологiчностi металургшно! промисло-вост та li декapбонiзaцiя, що можливо як завдяки розвитку новiтнiх технологш, так i

^ Экономика промышленности-

33

внаслщок посилення суспшьних вимог що-до рiвня життя та соцiально! вщповщаль-ностi бiзнесу (Allwood, Cullen, Mil-ford, 2010; Rissman et al., 2020; Wang, Ryberg, Yang et al., 2021; Буданов, 2021).

Питання перспективного розвитку свпово! металургп також е предметом до-слiджень таких мiжнародних органiзацiй, як Оргашзащя економiчного сшвробпниц-тва та розвитку (ОЕСР) (OECD, 2019), Все-свпнш економiчний форум (ВЕФ) (WEF, 2015; WEF, 2017), Свпова оргашзащя ви-робникiв сталi (Worldsteel) (Worldsteel, 2021; Martinez C., 2021), McKinsey& Company (Frank, Van Hoey, 2021). 1х публ> кацп охоплюють практично весь спектр проблем галузево! дiяльностi в окремих регiонах й у свт загалом.

Металургiйна промисловiсть тради-цiйно залишаеться в центрi уваги впчизня-них дослiдникiв. Лише за останш роки проблематицi галузi присвячено чимало наукових праць, у яких проаналiзовано !! сучасний стан (Кушакова, 2019; Мушнико-ва, 2019), виявлено основш фактори, тен-денцп та проблеми розвитку (Гончарук, 1гнашкша, Броншкова, 2020; Гринько, Андросова, 2019; Янголь, 2019), розкрито рiз-ш аспекти дiяльностi - вiд динамши вироб-ництва та експорту (Забашта, 2019) до пи-тань технолопчно! модернiзацi! (Венгер, Хаустов, 2019) та глобально! конкуренто-спроможностi (Кравчук, Матросова, 2020).

Водночас у впчизнянш наущ бракуе актуальних дослiджень щодо визначення напрямiв стратегiчних перетворень у металургп в умовах переоцiнки проблем, чин-никiв, завдань i перспектив промислового розвитку в Укра!ш та свт в контекст но-вих виклиюв епохи Четверто! промислово! революци.

Метою статтi е виявлення довго-строкових факторiв i тенденцiй розвитку металургшно! промисловостi Укра!ни в контекст новпшх викликiв сощально-економiчного, техшко-технолопчного, еко-логiчного та гуманiтарного характеру й

особливостей мшця i ролi галузi на свпо-вому та внутршньому металоринку.

Дослiдження виконано на основi iн-формац^! Державно! служби статистики Укра!ни (Державна служба статистики Укра!ни, 2022), World Steel Association (Worldsteel, 2022) та Свпового банку (World Bank, 2022) станом на 10.01.2022 р. Статистичш даш по Укра!нi за 20142020 рр. наведено без урахування тимчасо-во окупованих територiй АР Крим, м. Севастополя i частини Донецько! та Лу-гансько! областей.

Основний виклад матерiалу розпоча-то з визначення довгострокових факторiв i тенденцiй розвитку свпово! металург^! як загальних рамкових умов !х формування в Укра!нi.

Довгостроковi фактори i тенденцй' розвитку CBiTOBOi металургй'

Слiд вiдзначити, що виокремлення саме цих довгострокових факторiв i тен-денцiй певною мiрою е умовним. 1х кiль-кiсть е бшьшою, вони щiльно пов'язанi мiж собою, характеризуються взаемним впли-вом i динамiчнiстю. Однак з урахуванням iсторично! ретроспективи галузево! дiяль-ностi, !! сучасного стану та загальних тен-денцiй розвитку економши, науки та суспi-льства саме щ фактори i тенденц^! ввдгра-ватимуть визначальну роль у розвитку ме-талург^! майбутнього. Основнi з них представлено у виглядi схеми (рис. 1).

На думку фахiвцiв й експертв, метал е та залишатиметься одним з основних конструкцшних матерiалiв, вiд наявностi якого залежатиме ефективний розвиток металоспоживаючих галузей (машинобу-дування, будiвництво, добувна, енергетич-на тощо) завдяки його вщносно низькiй вартостi, можливостi майже 100-вiдсотково! переробки та полiпшення якос-тi пiд час цiе! переробки, на вiдмiну вiд iн-ших матерiалiв, зокрема бетону та дерева (Worldsteel, 2018; Worldsteel, 2021).

Фактори

Попит на металопродукщю Розвиток нов^шх технологий Посилення державно! промислово! пол^ики та пpотекцiонiстських -зaходiв

Тенденцн

Змши геогpaфiчно! та продуктово! структури свiтового металоринку Пiдвищення екологiчностi металургшно! гaлузi Збiльшення метaлоемностi ВВП (за виробництвом)

Рисунок 1 - Довгостроков1 фактори i тенденцн розвитку свггово*1 металургй'

Джерело: складено автором.

Довгостроковi фактори розвитку CBiTOBOi металургй' Попит на металопродукщю

За прогнозом Ком^ету зi CTani ОЕСР, попит на метaлопpодукцiю зростатиме. Так, до 2035 р. видиме споживання та ви-робництво CTani зросте приблизно на 8% -до 1,87 та 2,02 млрд т вщповщно (OECD, 2017, с. 22), у той час як споживання мета-левих руд i мет^в у бшьш вщдаленш пер-спективi (до 2060 р.) може збшьшитися до 20 Гт поpiвняно з 9 Гт у 2017 р. (OECD, 2019, с. 3, 124).

Попит на сталь здебшьшого тдви-щуватиметься внaслiдок зростання чисель-ностi населення у свiтi та процесу урбаш-заци. За даними ООН, до 2050 р. кшьюсть населення зросте на 2 млрд i становитиме 9,7 млрд оаб, бiльшiсть з яких проживати-ме в мютах: показник сягне майже 70% у 2050 р. поpiвняно з 55% у 2020 р. (ООН, 2021c). Це означав тдвищення попиту на житло, транспортш засоби та шфраструк-туру, основним констpукцiйним мaтеpia-лом для яких залишатиметься метал.

При дослщженш майбутнього попиту на металопродукщю неможливо обшти та-ку серйозну проблему для економiчного розвитку, як пaндемiя COVID-19. Хоча власне металургшш пiдпpиeмствa працю-вали i продовжують працювати пiд час карантину, змши торкнулися зменшення ем-ност багатьох pинкiв збуту у сфеpi послуг

(туризм, тоpгiвля, ресторанний бiзнес, пе-ревезення тощо) внaслiдок прямих обме-жень на пересування населення, закриття пщприемств i скорочення кутвельно! спpоможностi споживaчiв.

У даному контекст подальший роз-виток гaлузi та !! вiдновлення пiсля завер-шення пандеми приведе до зростання кшь-костi та зaкpiплення спiвpобiтникiв, яю працюють дистaнцiйно, за допомогою при-скорення pеaлiзaцil цифрових стpaтегiй, трансформаци глобальних виробничо-збу-тових лaнцюжкiв через тpуднощi з iмпоp-том сировини, розширення спiвpобiтництвa з державними та громадськими оргашзащ-ями та посилення державно! тдтримки (Deloitte, 2020). У свою чергу, збереження значно! кiлькостi дистанцшних пpaцiвникiв у багатьох iнших галузях може потребува-ти покращення !х житлових умов, що дасть поштовх розвитку будiвництвa, або зменшення з ще! само! причини транспортних перевезень, що позначиться на сорта-ментнш стpуктуpi вироблено! сталево! продукци.

Розвиток Hoeimnix технологш

1ншим довгостроковим фактором, вплив якого штотно змiнюе «обличчя» ме-тaлуpгiйно! пpомисловостi, е розвиток но-вiтнiх технологiй. Четверта промислова pеволюцiя обумовлюе пеpехiд вiд автома-тизаци пiдпpиемств до iнтелектуaлiзaцi! вЫх пpоцесiв за допомогою «розумних»

технологш, унаслщок чого створюються HOBi цшностг

У сталеливарнiй галузi в рамках циф-ровiзацi! виробництва використовуються (Kumar, Bandi, Tenneti, 2019, с. 19-23):

1нтернет речей (IoT), який дозволяе отримувати сповiщення про технiчний стан обладнання, що економить енергiю, скоро-чуе витрати та час просто!в, пiдвищуе ефективнiсть роботи;

роботи та дрони, оснащеш штучним iнтелектом, вбудованим у машинне на-вчання, яю можуть збирати данi, перевiря-ти партп товарiв на наявнiсть помилок, ав-томатизувати транспортування незаверше-ного виробництва або готово! продукцп, вiдстежувати обсяги виробництва, а також запобпати ризикам безпеки за допомогою предиктивно! аналiтики, працюючи цшо-добово;

3В-друк, який повiльно досягае точки, коли покупщ можуть швидко засво!ти технологiю та отримати бшьше застосу-вань у сталеливарнiй промисловостг Дизайн роздрукованих об'ектiв можна легко покращити, а деталi можуть вироблятися за запитом за наявност принтерiв й основного матерiалу - сталевого порошку;

штучний штелект, який включае пре-диктивну та превентивну аналiтику, дозво-ляючи уникнути витрат, пов'язаних зi збо-ями в ланцюжку постачання, прогнозувати попит, оптимiзувати виробництво, вихiднi перевезення, нас^зну продуктивнiсть i прибутковiсть за рахунок iнтеграцi! та вза-емозв'язку рiзних бiзнес-операцiй i планiв;

великi даш, якi використовують про-гнозну аналпику, зокрема логiстичну ре-гресiю та нейронш мережi, допомагають при розрахунку нестачi сировини та мож-ливих затримок iз доставкою, вiдстеженнi даних про позаплановi просто! виробництва та стану активiв тощо.

1з розвитком цих технологiй не тшь-ки вiдбуваеться перетворення пiдприемств на «розумш», але i виникають новi виробництва та послуги - «розумш» автомобш, енергетика, будiвлi, що приводить до гли-боких прямих i непрямих змiн у металур-гiйнiй промисловостi. Непрямий вплив на

сталевий попит проявляеться через метало-споживаючi галузi, прямий - через процес виробництва металу. «Розумнi» заводи можуть зменшити виробничi витрати за рахунок пщвищення ефективностi роботи, скорочення вiдходiв i швидшого прийняття ршень (Choi Dongyong, 2017, с. 9).

Технолопчш змiни стосуються й енергетично! складово! виробничого про-цесу. У металургп дослiджуеться та поде-куди вже реалiзуеться можливiсть викорис-тання водню замiсть вуглецевого вщнов-ника. Засноване на водш рiшення для прямого вщновлення дозволяе безпосередньо використовувати будь-яю види залiзно! руди, практично виключаючи вуглецевий слщ при виробництвi металу, переробляти побiчнi продукти та виконувати процеси з максимальною енергоефектившстю. Цю технологiю вже почали активно розвивати велию металургшш компанi!: Arcelor Mittal, Voestalpine, SSAB, Dillinger та iн. Японська Nippon Steel заявила про намiри до 2025 р. вщмовитися вiд технологи вико-ристання вуглецю на користь водню. На сьогодшшнш день тако! промислово! установки немае, але коли !! буде запущено, деякий час вона працюватиме в невеликих масштабах.

Серед сталеплавильних технологш i надалi використовуватимуться киснево-конвертерний та електросталеплавильний процеси i сумiщенi процеси виплавки та прокатки металу. Наразi бiльшiсть нових технологiчних лiнiй намагаються будувати в тому чи шшому модульному вигляд^ що дозволяе економити площi, скорочувати логiстичнi витрати i час виконання замов-лення. 1снують модулi, яю поеднують плавлення, розливання i гарячу прокатку, а також холодну прокатку рулошв або дов-гомiрного прокату, витягування дроту та iн. Тобто на виходi з цеху отримуеться не тшьки гарячекатаний прокат, але i продук-цiя вищих передiлiв (Метшвест, 2020).

Посилення державног промисловоИ nолiтики та протекщошстських заходiв

На глобальному рiвнi наразi просте-жуеться тдвищена увага до промислово! полiтики та посилення ролi держави, особ-

ливо в нов^шх виробництвах. За даними GMK-Center, бшьше 80 кра!н мають фор-малiзованi CTpaTerii' промислового розвит-ку, i саме на них припадае 90% свiтового ВВП (Зшченко, Тарасенко, Глущенко, Бер-динських, Пашинський, 2019, с. 7). Навiть т кра!ни, якi ранiше пропагували вшьне рин-кове регулювання, визнають зростаючу не-обхiднiсть державного втручання та пщт-римки критично важливих для економжи галузей. Металургiя може або пщпадати пiд дiю бiльш загальних нормативних докумен-тiв щодо розбудови промисловоси, або ж мати власну стратегiю розвитку.

Окремими прикладами подiбних до-кументiв у Gвропi е «Нова iндустрiальна стратегiя Свропи» (A New Industrial Strategy for Europe, 2020) та «Сталь: забез-печення стшких робочих мiсць та економ> чного зростання у Сврот» (Steel: Preserving sustainable jobs and growth in Europe, 2016), в 1ндп - «Нащональна мета-лургiйна полiтика 2017» (National steel policy 2017, 2017), у Кита! - «Вироблено в Кита! 2025» (Made in China 2025, 2015), у США - «Закон про шфраструктурш швес-тици та робочi мкця» (Infrastructure Investment and Jobs Act, 2021), у РФ - «Зве-дена стратепя розвитку обробно! промис-ловостi Росшсько! Федерацп до 2024 року та на перюд до 2035 року» (Сводная стратегия развития обрабатывающей промышленности Российской Федерации до 2024 года и на период до 2035 года, 2020) та «Стратепя розвитку чорно! металургп Роси на 2014-2020 роки i на перспективу до 2030 року» (Стратегия развития черной металлургии России на 2014-2020 годы и на перспективу до 2030 года, 2014).

Глобально до основних питань дов-гостроково! промислово! пол^ики входять розвиток проривних технологш, посилення захисту довкшля, забезпечення безперебш-них поставок сировини, тдвищення стан-дартiв безпеки та здоров'я спiвробiтникiв, зайняття нових шш на свiтовому ринку тощо.

Значний вплив на розвиток металур-гi! у свiтлi розширення державного втручання мае посилення протекщошстських заходiв. Як приклад можна навести одер-жання металургами США великих замов-лень у рамках реалiзацi! нового федерального закону про масштабш державш швес-тицi! в iнфраструктуру, з яких 225 млрд дол. припадають на програми, якi форму-ють додатковий попит на сталь (Railway Supply, 2021), або заклик Свропейсько! асоцiацi! виробникiв сталi (EUROFER) до Gврокомiсi! скоротити щорiчне збiльшення обсягу квот на iмпорт сталi до £С з 3 до 1%, оскшьки поточний рiвень лiбералiзацi! квот сприяе !х зростанню до рiвня, що пе-ревищуе попит (GMK-Center, 2022).

Крiм цього, заходом непрямо! тдт-римки цiлком можна вважати тдвищення еколопчних стандартiв у розвинутих кра!-нах. Так, члени Свропарламенту пропону-ють скоротити перехщний перiод запровад-ження механiзму Carbon Border Adjustment (CBAM) до юнця 2024 р., який покликаний зрiвняти умови для постачальникiв мета-лопродукци до СС, до яких унаслщок м'якшого мiсцевого законодавства можуть висуватися бшьш низькi вимоги щодо рiв-ня викидiв (Левчук, 2022).

Довгостроков1 тенденцй розвитку

св1тово*1 металургй Змши географiчноi та продуктовой структури свiтового металоринку

Протягом останшх 30 роюв спостер> галися кардинальнi зрушення у структурi глобального виробництва та споживання металопродукцп. Загальне зростання по-казникiв вiдбувалося нерiвномiрно, коли деяю кра!ни, що розвиваються, зайняли лiдируючi позицi! на свiтовому металоринку внаслщок вищих темпiв економiчного зростання, тодi як розвинутi (США, кра!ни Свропи, Японiя, Пiвденна Корея) зменши-вши присутнiсть на ринку, зосередилися на якост продукцi!, що виробляеться, та по-силеннi соцiально! вщповщальност бiзне-су, включаючи екологiзацiю металургшно! галузi (див. таблицю).

Тaблиця - Динaмiкa гeогрaфiчноï структури свггового виробництвa Ta споживaння _мeтaлопродукцi'l, % вiд зaгaльного обсягу_

Kparna фегюн) Виpoбництвo Сгоживяння

1992 2000 2010 2019 1992 2000 2010 2019

£вpoпa 26,0 24,8 14,3 10,5 23,3 24,4 13,4 10,8

CHД 16,4 11,6 7,5 5,4 12,8 4,3 3,8 3,3

Швшчня Aмеpикa 14,9 15,9 7,8 6,4 17,2 20,3 8,7 7,9

Швдення Aмеpикa 4,5 4,6 3,1 2,2 2,9 3,4 3,3 2,1

Aфpикa 2,0 1,6 1,2 0,9 2,2 1,9 2,4 2,2

Близький Схщ 0,8 1,3 1,4 2,4 2,1 2,6 3,7 2,7

Aзiя, у тoмy числк 34,4 39,2 64,1 72,0 38,6 42,3 64,2 70,6

Kитaй 11,2 15,1 44,5 53,1 11,6 16,3 44,6 51,4

Iндiя 2,5 3,2 4,8 5,9 2,6 3,6 4,9 5,8

Япoнiя 13,6 12,5 7,6 5,3 13,2 10,0 4,8 3,6

Океaнiя 1,1 0,9 0,6 0,3 0,9 0,9 0,6 0,4

Джеpелo: poзpaхoвaнo зя дяними World Steel Association.

Безaпеляцiйним лiдеpoм y npo^ri зя-вoювaння свiтoвoгo метaлopинкy, який i нaдaлi зaлишaтиметься яктуяльним, e яз> ятський pегioн ня чoлi з Kитaeм. I xo4a де-якi тpaдицiйнi стaлевиpoбники (Ягошя, Пiвденнa Kopея) дещo знизили виpoбницт-вo, iншi кpaïни (Iндiя, Ваттам, Iндoнезiя, Maлaйзiя) нapoщyють як виплявку тя oto-живяння метaлy, тяк i oбсяги стялепля-вильних пoтyжнoстей, щoб не зялежяти вiд iмпopтy пpи poзбyдoвi влясних метaлoспo-живяючих виpoбництв. Те сяме стoсyeться деяких apaбських (Тypеччинa, Ipaн, Египет, Сayдiвськa Apaвiя) тя лaтинoaмеpи-кянських (Бpaзилiя, Mексикa) кpaïн. Kpaïни СЦД пpoдoвжyють втpaчaти пoзицiï чеpез низью темпи екoнoмiчнoгo зpoстaння тя вщсутшсть дieвoï гaлyзевoï пoлiтики. Cop-тяментня стpyктypa пpoдyкцiï, щo виpoбля-eться, тaкoж зязняля змiн, i внясн^к евo-люци пoтpеб клieнтiв мoжнa пpипyстити пoдaльше зpoстaння пoпитy ня висoкoмiцнi мapки стaлi, стaлi з виш^ю yдapнoю в'язкiстю тя кopoзiйнoю стiйкiстю. Ошб-ливo це гом^то в aвтoмoбiлебyдyвaннi, де нopми безпеки тя екoнoмiï пяливя, якi ш-стiйнo пiдвищyються, змушують виpoбни-юв poзpoбляти бiльш легкi, екoлoгiчнi тя нaдiйнi мяшини. Типoвий сучясний явто-мoбiль мiстить близькo 30% виштомщних

(HSS) тя 30% пpoгpесивних виштомщних стялей (AHSS) iз пoдaльшoю тенденцieю дo зниження чястки «м'яких» низь^вугле-цевих низькoлегoвaних стялей (Ghoi Dongyong, 2017, с. 10-11; Mетiнвест, 2020).

Шдвищення eкологiчносmî Memmypd^oï галузi Однieю з няйвяжливших тя шиpoкo oбгoвopювaних дoвгoстpoкoвих тенденцiй poзвиткy метaлypгiï e пщвищення ïï екoлo-гiчнoстi, щo вистyпae чaстинoю глoбaль-них зaхoдiв бopoтьби зi змiнoю клiмaтy.

3a тдсумкями Koнфеpенцiï OOH з питянь змiни клiмaтy у Глaзгo (KC-26), якя вiдбyлaся у листoпaдi 2021 p., 6yno визня-нo, щo вплив змiни клiмaтy буде табята™ нижчим пpи пiдвищеннi темпеpaтypи ня 1,5 °C пopiвнянo з 2 °C (темпеpaтypнa метя Пapизькoï угоди), щo пoтpебyвaтиме швид-кoгo, ra^oraro тя стiйкoгo скopoчення глoбaльних викцщв пapникoвих гaзiв, включяючи зниження глoбaльних викидiв вyглекислoгo гязу ня 45% дo 2030 p. пopiв-нято з piвнем 2010 p. тя дo нуля пpиблизнo в сеpединi стoлiття, a тaкoж глибoкoгo œo-poчення oбсягy iнших пapникoвих гaзiв (UN Climate Change, 2021, с. 3).

Kpaïm poзpoбляють клiмaтичнi пля-ни для дoсягнення зaгaльнoï мети з вшк-

ремленням галузевих прюритетв. Напри-клад, згщно з «Свропейським зеленим курсом» (European Green Deal) европейська металурпя мае продемонструвати 55-вiдсоткове зниження викидiв СО2 вже у 2030 р., а у 2050 р. - достягти ^матично! нейтральност (European Commission, 2019, с. 4), тодi як Китай плануе стати вуглецево нейтральним до 2060 р., але при цьому пiк викидiв СО2 припаде саме на 2030 р. (GMK-Center, 2021b).

За даними Worldsteel, у 2020 р. зага-льний обсяг прямо! емiсi! СО2 у металургп становив близько 2,6 млрд т, або 7-9% гло-бальних антропогенних викидiв вуглекис-лого газу. Для того щоб галузь змогла до-сягти вуглецево! нейтральностi, асощащею було розроблено вiзiю даного процесу, де основними напрямами визначено полш-шення дiяльностi металургiйних заводiв (оптимiзацiя вибору i використання сиро-вини, пщвищення енергоефективностi та мiнiмiзацiя вiдходiв, пiдвищення надш-ностi процесу та прибутковост), макси-мальне використання металобрухту (з 390 млн т у 2018 р. до 600 млн т у 2030 р. i 900 млн т у 2050 р.) та розвиток проривних технологш безвуглецевого виробництва (Ekdahl, 2021).

Однак використання сучасних най-кращих практик (пщвищення енергоефек-тивностi, замша коксу та пиловугшьного палива на деревне вугшля, синтез-газ i во-день, виробництво сталi в електродугових печах iз використанням брухту та збшь-шення використання брухту в киснево-кон-вертерному виробництвi) дозволить скоро-тити викиди не бiльш шж на 25-30%. Цьо-го недостатньо, щоб досягти необхщних цiлей зниження викидiв. Для безвуглецевого виробництва потрiбнi новi технологи, якi поки що перебувають на рiзних стадiях розроблення: уловлювання та захоронения / утилiзацiя вуглекислого газу (CCS / CCU), використання бюгазу або водню за-мiсть природного газу у виробництвi залiза прямого вщновлення, вiдновлювальне пла-влення, електролiтичний процес вироб-

ництва залiза з використанням електро-енергн з вiдновлюваних джерел (GMK-Center, 2021a, с. 9-19).

Крiм того, за ощнками Мiжнародного енергетичного агентства (IEA), залежно вщ застосовуваних технологiй витрати на ви-плавку сталi зростуть на 10-50%. У зв'язку з цим металургшна галузь потребуватиме державно! пiдтримки, а конкретш способи вирiшення проблеми глобального потеп-лiння мають визначатися нащональною специфiкою (Укрудпром, 2021).

Збтьшення металоемност1 ВВП (за виробництвом)

Ще одшею тенденцiею розвитку св> тово! металургп е зростання металоемнос-тi ВВП унаслщок позитивно! динамiки як обсяпв ВВП, так i виплавки металу, за ви-ключенням перiоду фшансово-економiчно! кризи 2008-2009 рр. i деяко! нестабiльностi виробництва сталi у 1990-х роках (рис. 2).

Незважаючи на те що показник про-тягом останнiх 30 роюв коливався, його значення прагнуло до збшьшення, що означае досить мщш позицi! галузi у стру-ктурi економiки. Однак у довгостроковiй перспективi металоемнiсть може дещо зни-зитися в результат ширшого використання бшьш легких i мiцних сталей у «розумних» будiвлях, енергетичнiй iнфраструктурi, ав-томобiле- та суднобудуваннi (Choi Dongy-ong, 2017, с. 10-11).

Слщ вiдзначити, що металоемнiсть ВВП не е однорщною по всьому св^. Во-на зростае швидше у кра!нах, що розвива-ються, внаслiдок бiльш динамiчно! розбу-дови iнфраструктури та житла та сповшь-нюеться в розвинутих кра!нах, зосередже-них на шноващях та якостi. На думку авто-рiв (Döhrn, Krätschell, 2014; Wärell, 2014; Gao, Wang, Liu et al., 2019), динамiка по-казника залежить вiд рiвня доходу на душу населення, i поворотним моментом посту-пового зниження металоемност, хоч i з великою обережнiстю, називаються суми 19 та 30 тис. дол.

20 19'4 19,318,6 18'7 18,5

С m и

н 15

о ч и

s 10

н

S 5

и и о H

0

18'0 17,5 17,117,7 17,418'0

18,7

19,8

20,3

21,9 22,2

21,2 21,9 21,2

19,8

23,1 23,4 22,2 23,0

23,1 22,8 23,0 21,8 22,222,2 23,0

21,7

21,2

■ Металоeмнiсть свггового ВВП за обсягом виробництва сталi, т/млн дол.

Рисунок 2 - Динамика металоемност ВВП у cbîtî за обсягом виробництва crani (ВВП у постшннх цша\ 2015 р.)

Джерело: розраховано за даними World Steel Association та World Bank.

Анaлiз нншшнього стану металургн УкраУнн

Металурпя Украши е невщ'емною частиною св1тово! галуз1 та тсля набуття крашою незалежност традицшно посщала чшьне мюце серед виробниюв й експорте-

р1в металу, будучи базовим видом д1яльно-ст нащонально! економши. Незважаючи на це, роль Украши за обсягами виплавки стал1 на глобальному р1вш мае негативну тенденцш (рис. 3).

1992 ^ 5 упсц7> 41,8 млн т 5,8% св1тового виробництва у> ^ 7 viicLuP^ 31,8 млн 3,7% св1тового виробництва

2010 ^ 8 упсц7> 33,4 млн т 2,3% св1тового виробництва у>

2017 ^12 мюце^21,4 млн т 1,2% св1тового виробництва

2020 ^12 viicuc 20,6 млн т 1,1% св1тового виробництва у>

Рисунок 3 - Мкце УкраУнн серед найбшьших внробннюв cтaлi у 1992-2020 рр.

Джерело: складено за даними World Steel Association.

У перш1 ж роки незалежност вироб-ництво знизилося на 10 млн т, а частка кра-1ни в загальносвповому обсяз1 виплавки стал1 - на 2,1%, однак ш вдалося зберегти мюце в десятщ найбшьших сталевиробни-юв i закршити позици в наступному деся-mnirri. У подальшi роки ситуацiя кардинально змшилася, i в 2017 р. Украша не тшь-

ки втратила мiсце в «десятщ», але i в 5 ра-зiв скоротила присутнiсть на свiтовому ринку. У 2020 р. впчизняш металурги посiли лише 12 мiсце внаслщок майже двократно-го скорочення обсяпв виробництва сталi порiвняно з 1992 р., штотно збiльшивши розрив iз найближчими конкурентами. Якщо у 1992 р. Украша поступалася Японп

(найбшьший виробник ст^ того року -98,1 млн т) лише у 2,5 раза, то у 2020 р. розрив з Iндieю (друге мкце тсля Китаю -100,3 млн т) становив уже 5 разiв, i тенден-цiя може зберегтися через нестабшьшсть випуску металопродукцй в Укрш'ш, особ-

ливо порiвняно з глобальними показника-ми.

Аналiз виробництва основних видiв металопродукцi! в Укра!ш та свiтi (рис. 4, 5) свщчить про значнi коливання !х обсягiв у нашiй кра!ш на противагу свiтовiй тенденций

45 40 35 30 25 20

н к

j 15 10 5

0 -

<# cpb ф Ф Ф ф djb ф A Л Л > А Ф Л Л Л ч\ Л Л > Л ЧЬ А А Л Л

Н Обсяг виробництва чавуну в Укрш'ш, млн т А Обсяг виробництва стал в Укра!ш, млн т —•—Обсяг виробництва прокату гарячекатаного чорних метал1в в Укрш'ш, млн т

Рисунок 4 - Динамика виробництва основних вид1в металопродукцй' в Укрш'ш

Джерело: складено за даними World Steel Association.

2000

1500

н к

1000

500

■ Обсяг виробництва чавуну у свт, млн т

* Обсяг виробництва стал у свiтi, млн т

• Обсяг виробництва прокату гарячекатаного чорних металiв у свт, млн т

Рисунок 5 - Динамика виробництва основних вид1в металопродукцй' у свт

Джерело: складено за даними World Steel Association.

0

У глобальному масштабi в аналiзова-ному перiодi спад виробництва спостериа-вся лише тд час фшансово-економiчно! кризи 2008-2009 рр., який свiтова металур-гiя перенесла з набагато меншими втрата-ми, нiж вiтчизняна: глобальний випуск сталевих виробiв скоротився не бшьш нiж на 10%, тодi як вiтчизняний - на 15-20%. Вщновлення галузi в Укра!ш також було повшьшшим унаслiдок незадовiльного стану економжи загалом, залежностi вiд свпового ринку та вiдсутностi довгостро-ково! промислово! полiтики. В iншi роки св^ова металургiя демонструвала стабшь-ну тенденцiю до зростання обсягiв виробництва як через появу нових галузевих л> дерiв, нацiлених на завоювання зовнiшнiх ринкiв збуту, так i з причини реалiзацil ви-важено! державно! полiтики традицiйними металовиробниками, якi виконали «роботу над помилками» у посткризовому перiодi, зосередившись на нов^шх факторах роз-витку.

Окрiм вказаного, в Укра!ш спостер> галося ще два основних перiоди спаду в галузь Перший (1993-1996 рр. тсля розпа-ду СРСР) призвiв до розриву господар-ських зв'язкiв мiж виробниками i спожива-чами металу та постачальниками ресурсiв, загального економiчного спаду та необхщ-ностi роботи в нових для кра!ни ринкових умовах. Однак металурги змогли присто-суватися до змiн i закршитися в десятцi найбiльших виробникiв сталi на 11 рокiв, використовуючи конкурентнi переваги у виглядi вдалого географiчного розташу-вання, дешево! робочо! сили та наявност природних ресурсiв. Крiм того, на зовшш-ньому ринку тодi спостерiгався значний попит на бшьш дешевi напiвфабрикати укра!нського походження на тлi меншо! кiлькостi конкурентiв, яю iснують сьогод-нi.

Наступним перюдом галузевого спаду, який кра!на не подолала i до тепер, були 2014-2015 рр., коли було тимчасово окуповано територi! Автономно! Республ> ки Крим, м. Севастополя, частини Донець-

ко! та Лугансько! областей, де iсторично розташовано багато металургшних i вуп-льних тдприемств. Скорочення випуску металопродукцi! на 13-18% i подальшi ко-ливання обсяпв виробництва стали причиною двократного зниження присутност Укра!ни на св^овому металоринку порiв-няно з 2010 р. i зростання невизначеностi майбутнього галузг I хоча основною причиною спаду були военш ди на Донбасi, не слiд виключати й iнших факторiв розвитку металурги, iгнорування яких негативно по-значиться на !! перспективах у довгостро-ковому перiодi.

Тенденцiю зниження виробництва металу в Укра!ш на тлi його зростання у свт вiдображае випуск сталi на душу на-селення (рис. 6). Незважаючи на те що аб-солютне значення показника у глобальному масштабi значно поступаеться укра!н-ському (вiд 6,3 раза у 1994 р. до 2 разiв у 2020 р.), розрив мiж ними постшно скоро-чуеться. Крiм того, подушовий випуск ста-лi в Укра!нi безперервно знижуеться, на-вiть за умови зменшення чисельностi насе-лення, тодi як у свiтi вiн пщвищуеться в умовах, навпаки, зростання кшькост насе-лення, що ще бшьше пiдкреслюе проблему спаду вiтчизняного металовиробництва.

Крiм обсягiв виробництва металу, одним з основних показниюв розвитку га-лузi е обсяг споживання металопродукцп. Його аналiз за 1992-2020 рр. свщчить про вкрай негативнi тенденцп у вiтчизнянiй металургi! порiвняно iз свiтовою, якi поля-гають як у зниженш самого обсягу видимого споживання готово! металопродукцп, так i надто низькому рiвнi споживання металу порiвняно з його виробництвом (рис. 7).

Лише у 1992 i 1993 рр. питома вага споживання металопродукцп в загальному обсязi випуску становила 60,6 та 45,9% вщ-повiдно, у наступш роки вона не переви-щувала 26,4% (у 1996 р.) та була мЫмаль-ною у 1999 р. - 8,7%. У середньому у 19942020 рр. частка споживання сталевих виро-бiв становила 17,6%, що, з одного боку,

6,1

6,3

1000 900 800 700 600 500 ¿3 400 300 200 100 0

I I Обсяг виробництва стал1 на душу населения в Укршт, кг

^^ Обсяг виробництва стал1 на душу населення у свт, кг

—•— Сшвввдношення обсягу виробництва стал1 на душу населення в Укрш'ш та свт, раз1в

Рисунок 6 - Дннампка внробннцтва cтaлi на душу населення в Укрaïнi та свт

Джерело: розраховано за даними World Steel Association та World Bank.

dn

X1

о4

100 90 80 70 60 50 40 30 20 10

& s? ¿f 4> # # # s4 ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ c

2000 1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0

я riö^ ri»' ^ rSv -«У' ja* -«S" ja1, -<av

Частка видимого споживання готово1 металопродукцп у загальному обсяз1 виробництва стал1 в Украш, % I I Частка видимого споживання готово1 металопродукцп у загальному обсяз1 виробництва стал1 у свт, % и Обсяг видимого споживання готово1 металопродукцп в Украш, млн т • Обсяг видимого споживання готово1 металопродукцп у свт, млн т

Рисунок 7 - Дннампка внднмого спожнвання готовоУ металопродукцп в УкраУш та cвiтi

Джерело: складено та розраховано за даними World Steel Association.

зробило Укра1ну одним iз найбiльших нет-то-експортерiв св^, а з iншого - призвело до залежност вiд кон'юнктурних коливань

на зарубiжних ринках i вщставання в роз-витку внутрiшнього металоринку. Останне практично нiвелюе ефект ввд суттево! при-

3

0

сутност кра!ни у глобальному сталевому простор^ що заважае iнновацiйному роз-витку галузi та робить галузеву полпику менш ефективною.

Несприятлива ситуацiя навiть в ос-новних показниках дiяльностi сталеплавильно! галузi потребуе бiльш детального дослщження факторiв i тенденцiй, якi ви-значатимуть розвиток галузi в довгостро-ковiй перспективi.

Довгостроков1 фактори 1 тенденцн розвитку металургн УкраУни

Унаслщок критично! залежностi ме-талургi! Укра!ни вiд зовнiшньо! кон'юнктури всi значущi фактори i тенден-цi! розвитку свпово! галузi безпосередньо впливатимуть на !! дiяльнiсть, маючи лише деяю особливостi з урахуванням сучасного стану галузi та вiдмiнностей внутрiшньо! полпики. Основш з них наведено на рис. 8.

Рисунок 8 - Довгостроковi фактори i тенденщУ розвитку металургн УкраУни

Джерело: складено автором.

Довгостроковi фактори розвитку

металурНУ УкраУни Змши на глобальному металоринку

Найголовшшим фактором довгостро-кового розвитку металургп Укра!ни вна-слiдок !! надмiрноl експортоорiентованостi е змiни на свповому металоринку, що в глобальному контекст виступають лише тенденцiею, тодi як впчизняна галузь практично нiчого не може !м протиставити через нерозвинешсть внутрiшнього ринку, технологiчну вiдсталiсть i вiдсутнiсть галу-зево! полiтики.

Протягом останшх 30 рокiв спостерi-галося поступове зниження частки Укра!ни в загальносвповому обсязi виплавки сталi, експорту металопродукцi! та !! споживаннi (рис. 9). Причина цього здебшьшого поля-

гае в дiях конкурентiв на зовшшньому ринку.

Так, до 2005 р. одним iз головних ри-нкiв збуту для укра!нських металургiв ви-ступав Китай, який потм сам став най-бшьшим експортером сталевих виробiв i залишиться ним у подальшому, потiснив-ши впчизняних виробникiв майже в уах регiонах.

Ще один великий ринок збуту у 2000-х i на початку 2010-х роюв - кра!ни Близького Сходу. Вони, усвiдомивши не-обхiднiсть наявностi металу для розбудови власно! економiки, вирiшили розвивати нащональну металургiйну промисловiсть, особливо активiзувавшись тсля кризи 2008-2009 рр. i використовуючи для цього бiльш сучаснi технологи.

—■—Частка Украши у загальному о6сяз! виробництва сталi у свт, % о Частка Украши у загальному обсяз1 експорту нашвфабрикапв i готово! металопродукцii у свт, % Частка Украши у загальному обсязi споживання готово! металопродукцп у свт, %

Рисунок 9 - Динамика частки Укра'ши в загальному обсязi виробництва, експорту та споживання металопродукцп у свт

Джерело: розраховано за даними World Steel Association.

Свропейський ринок, який нараз1 зай-мае бшьше третини у структур! укра'н-ського сталевого експорту, хоч i е для кра!-ни традицшним, пов'язаний здебшьшого з поставками продукци з невисоким ступе-нем переробки, а кл!матична полпика £С може створити для Укра!ни значш пере-шкоди для експорту металопродукцп. Про-те останне теоретично може пщштовхнути в!тчизняну металургш до бшьш суттевих технолопчних змш

Наступний традицшний ринок - ринок кра'н СНД - нараз! перебувае в зане-пад! внаслщок напружених полпичних вщ-носин м!ж Укра'ною та РФ (куди експорт чорних метал!в та вироб!в !з них у 2020 р. пор!вняно з 2013 р. знизився майже у 5 ра-з!в), i прогнозувати ситуацш неможливо.

Таким чином, у довгостроковш перс-пективi присутшсть металургп Украши на глобальному ринку i надалi зменшувати-меться через посилення та збшьшення к> лькост конкуренпв, i найбшьш оптималь-ними напрямами розвитку в цьому кон-текстi е розширення внутршнього ринку та полiпшення якост продукци. Досить перс-пективними зовшшшми ринками, незва-жаючи на посилення конкуренци, залиша-

тимуться европейський (через географiчну близьюсть, тенденцiю до зближення в рамках «Угоди про асощацш з £С» i можли-вшть стати частиною iнновацiйних проек-тв щодо розбудови металургп майбутньо-го) та арабський (через неможлившть шви-дко створити металургiйну галузь з нуля в умовах випередження попиту над пропози-цiею та репутацшш надбання впчизняних металургiв).

Розвиток новттх технологш

Такий найважливший фактор довго-строкового розвитку металургп, як новпш технологи, в Украiнi використовуеться не-повною м!рою та значно вщстае вщ свпо-вого р!вня.

Бiльш-менш помпною е цифровiзацiя окремих етапiв виробництва. Наприклад, упровадження датчиюв для контролю за роботою обладнання, як! допомагають на раннiх стадiях виявляти проблеми його функцiонування, оптимiзувати споживання сировинних ресурсiв, пщвищують точшсть й обсяг даних щодо технолопчного проце-су всерединi агрегатiв; використання 1нтер-нету речей, що дозволяе управляти вироб-

ничим процесом у режимi реального часу та зв'язувати воедино Bei його частини на великш територи, дистанцшно керувати роботою будь-якого пристрою та облад-нання, пiдключених до едино! системи. Та-кож активно впроваджуються системи управлшня ресурсами тдприемства (ERP), призначенi для автоматизаци управлшня виробничими i фiнансовими потоками, складськими запасами й отримання шфор-маци про !х динамiку, якi дозволяють знач-ною мiрою прискорити збiр та аналiз да-них, ощнку потенцiальних ризикiв, прий-няття ршень при одночасному скороченнi персоналу (Амоша, Нiкiфорова, 2019, с. 1416). . .

Однак у цшому для металурги Укра!-

ни бшьш характерними е реноваци, коли традицшш технологи модернiзуються i вдосконалюються з метою тдвищення якостi вироблено! продукци та забезпечен-ня !! конкурентоспроможност (оснащения доменних печей системами очищення, упровадження систем аспiрацi! на аглофаб-риках, модернiзацiя iснуючих прокатних станiв тощо) (Метiнвест, 2020). Ц заходи необхiднi в поточнiй дiяльностi пiдпри-емств та е досить ефективними для утри-мання ринкових нiш у коротко- i середньо-строковiй перспектив^ проте в довгостро-ковому перiодi зосередженiсть на техноло-гiях минулого й iгнорувания найкращих свiтових практик може вщкинути галузь у розвитку на десятилiття.

Покращення конкурентного середовища

1ншим довгостроковим фактором розвитку металурги виступае покращення конкурентного середовища шляхом роз-роблення та впровадження виважено! про-мислово! полiтики, прийняття вщповщних нормативных актiв.

На сьогодшшнш день в Укра!нi не-мае окремого документа, у якому було б визначено цш та напрями розвитку галузi в довгостроковiй перспективi. Окремi по-ложення викладено в «Нащональнш еко-номiчнiй стратеги на перiод до 2030 року» (Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни, 2021), де ви-

окремлено 4 стратепчш мети промислово-го розвитку, яю вiдповiдають потребам ме-талурпв, i розроблено Проект Закону Укра-!ни «Про державну промислову полпику» (Мiнстратегпром, 2021), який може розгля-датися як рамковий при подальшому ви-значенш та законодавчому закрiпленнi га-лузево! полiтики.

З урахуванням свпових тенденцiй розвитку металурги та проблем у !! дiяль-ностi в Укра!ш покращенню конкурентного середовища сприятиме:

розроблення довгостроково! стратеги розвитку галузi у виглядi нормативного документа (надасть чiткi цiлi, завдання, принципи, прiоритети, напрями та строки розбудови металургшного виробництва з визначенням учасниюв i вiдповiдальних сторiн);

активiзацiя внутршнього металорин-ку (дозволить знизити залежшсть вiд екс-порту та негативного впливу зарубiжних протекцiонiстських заходiв, матиме пози-тивне значення для нащонального госпо-дарства в результатi збереження значно! ролi металурги в економщ та промислово-стi кра!ни, критично! необхщност розвит-ку металоспоживаючих галузей);

розвиток фундаментально! та галузе-во! науки для розроблення передових тех-нологiй 1ндустри 4.0 (дозволить активiзу-вати та пiдвищити ефектившсть упровадження ресурсозберiгаючих i природоохо-ронних технологiй, зокрема технологiй альтернативно! енергетики);

тдтримка органiв державно! влади у просуванш металургiйно! продукци на ринки шоземних держав (дозволить легше штегруватися до глобальних ланцюжкiв створення вартост та створить умови для розширення експорту).

Довгостроков1 тенденцй розвитку

металургй УкраУни Змти попиту на металопродукцЮ

Стосовно металурги Укра!ни змши попиту на металопродукцш визначено як довгострокову тенденцiю розвитку галуз^ а не як фактор, у зв'язку з !! колосальною

залежшстю вщ кон'юнктури зовшшнього ринку i спроможшстю покращити конку-рентне середовище всерединi кра'ни. Це зде6iльшого i визначатиме, скшьки стале-во! продукци може бути спожито на внут-ршньому ринку та чи буде металурпя кон-курентоспроможною на свповому ринку.

Аналiз стану та перспектив галузево-го розвитку свщчить, що змши попиту на впчизняш металовироби можуть бути не-однозначними. З одного боку, попршення конкурентних позицш на зовшшшх ринках, продовження пандеми COVID-19 з не-визначеними до юнця наслiдками, нестаб!-льшсть загальноеконом!чно! та полпично! обстановки тощо не сприяють пiдвищенню споживання. Кр!м того, у довгостроковому перiодi в Укра'ш прогнозуеться значне скорочення чисельност населення. За да-ними ООН (ООН, 2021a), у 2050 р. населення кра'ни становитиме лише 35 млн оаб проти 41,5 млн на початок 2021 р., що негативно позначиться на попит! на метал.

З шшого боку, реал!защя виважено! промислово! полпики, спрямовано! на за-м!ну старо! енергетично! та транспортно! шфраструктури, розбудову нового житла та прюритетний розвиток машинобудуван-ня, зможе розширити емшсть внутршнього металоринку, особливо за умови зростання шдексу урбашзаци, який у 2050 р. збшь-шиться на 10% пор!вняно з 2018 р. i сягне майже 80% (UN, 2018).

Шдвищення екологiчносmi металурайноИ галузi

Украша тд час Конференци ООН з! змши кл!мату КС-26 у Глазго пщтвердила, що i в подальшому дотримуватиметься Па-ризько! угоди та скорочуватиме викиди парникових газ!в. Своею метою до 2030 р. кра!на визначила зменшення емш! парникових газ!в на 65%, хоча рашше зобов'язу-валася знизити !х лише на 40% вщ р!вня 1990 р., а також досягнення кл!матично! нейтральност не шзшше 2060 р. Для цього плануеться здшснити модершзацш енергетично! шфраструктури та промислових пщ-приемств, розвивати вщновлюваш джерела

енерги, пiдвищувати енергоефективнiсть у Bcix галузях економiки. Практичнi кроки передбачають утеплення будiвель, розвиток екологiчно чистого сшьського госпо-дарства, сприяння використанню електро-мобiлiв, модернiзацiю транспортного парку, ефектившшу переробку вiдходiв, вщ-новлення лiсiв i реформування лiсового господарства (ООН, 2021b).

^iM цього, у рамках зобов'язань що-до iмплементацii низки документiв i3 про-тидii змiнам клiмату в рамках Угоди про асощащю з £С, в Украiнi у 2019 р. було ухвалено Закон «Про засади мошторингу, звiтностi та верифжаци викидiв парникових газiв», який створюе основу для впро-вадження у крам торгiвлi парниковими квотами, та вщповщш урядовi постанови, де визначено мехашзми для реалiзацii по-ложень даного закону.

Подiбнi зобов'язання та законодавчi змiни суттево впливатимуть на розвиток металургiйноi промисловостi, оскшьки га-лузь е одним iз найбiльших забруднювачiв довкiлля: ii частка в загальному обсязi ви-кидiв забруднюючих речовин в атмосферне повпря у 2020 р. становила 32,6%, у загальному обсязi викцщв дiоксиду вугле-цю - 28,3%.

Недотримання нових екологiчних вимог загрожуватиме металургiйним пiд-приемствам або зменшенням прибутку внаслiдок необхiдностi додаткових плате-жiв, або навiть втратою ринкiв збуту, що в умовах перерозпод^ глобального метало-ринку та помпного втрачання Украшою сво1'х позицш е неприйнятним. Наприклад, у 2020 р. 32,7% чорних металiв та 45,5% виробiв iз них експортувалося до Евросоюзу, i заплановане введення в дш механiзму Carbon Border Adjustment (платж, який стягуватимуть пiд час ввезення до £С про-дукцii, виходячи з обсяпв викидiв СО2 у процесi ii виробництва) збшьшить фю-кальне навантаження на виробникiв чаву-ну i напiвфабрикатiв орiентовно на 15% (Левчук, 2021).

Ситуацiя погiршуеться тим, що в Украш дуже повiльно впроваджуються

навпь iснуючi технологи щодо зниження шкщливих викидiв, не кажучи вже про проривш технологи безвуглецевого вироб-ництва сталг

Позитивним моментом декарбонiзацiï металургн може бути активiзацiя внутрш-нього металоринку внаслiдок анонсованоï модернiзацiï енергетичноï iнфраструктури, зокрема розвитку вiдновлюваних джерел енерги, та транспортного парку, включаю-чи використання електромобiлiв, що створить не тшьки додатковий попит на сталевi вироби, але i потребуватиме продукцiï ви-щоï якостг

Зниження металоемностг ВВП (за виробництвом)

Ще однiею довгостроковою тенден-щею розвитку вiтчизняноï металургн е зниження металоемност ВВП. На вiдмiну вщ аналогiчного показника у свiтi, який характеризувався деяким зростанням, в Украм його значення демонструвало ко-ливання у 1990-х роках та стабшьне i знач-не падшня пiсля 2000 р. унаслщок швид-шого пiдвищення обсягiв ВВП порiвняно з обсягами виплавки сталi у 2000-х роках i скорочення обох показниюв у 2010-х роках (рис. 10).

о

н

600

500

С m m

н

о

д

26,7

400

16,8

300

200

100

0

26,8 . 26,0

23,3

24,5 ^ 20,6 18,4

19,5 ' 17'3 15,2 " 14,7

15,3 13,4

' - 14,2 11,7 12 3 12,3

30

25

20

0 15 g

11,6 10,3 „ , 9,2 £ 9,7 9,2

10

i-1 Металоемшсть ВВП Украши за обсягом виробництва стал1, т/млн дол.

• Стввиношення металоемносп ВВП в Укрш'ш та свт, раз1в

5

0

Рисунок 10 - Дннампка метaлоемноcтi ВВП в Укрaïнi за обсягом внробннцтва cтaлi (ВВП у постшинх щнах 2015 р.)

Джерело: розраховано за даними World Steel Association та World Bank.

Як i у випадку з виробництвом сталi на душу населення, абсолютне значення металоемност ВВП Украши в рази пере-вищуе свiтове у зв'язку з досить значним обсягом виробництва, однак так само спо-стериаеться стабiльне зменшення розриву мiж його впчизняним i загальносвiтовим рiвнями. Це свщчить про деяке послаблен-ня ролi галузi в економiцi Украши внаслi-док випередження зниження виробництва металу порiвняно з темпами зростання ВВП.

Крiм розглянутих довгострокових факторiв розвитку металурги, не можна не вщзначити ще три фактори, яю впливали i надалi впливатимуть на галузеву дiяль-нiсть: цiни та металопродукщю, iнвестицiï та наявнiсть сировинних ресурсiв.

Незважаючи на ïx важливють, роль даних факторiв дещо зменшилася в кон-текстi новiтнix умов i цшей розвитку не тшьки металурги, але i економiки та сус-пiльства загалом.

Так, у всьому свт доходять виснов-ку про життеву необхiднiсть захисту нащ-онально! металурги вiд дешевшого iмпорту та державно! пiдтримки галузi та конкрет-них дiй у цьому напрямi навiть при зни-женнi цш на металопродукцт. Ихто не хоче залежати вiд ввезення металу, який е сировиною для розвитку бiльш продуктив-них i технологiчно розвинутих металоспо-живаючих галузей. Тобто важливiшою стае державна полпика у металургiйнiй про-мисловостi.

Особливим прикладом е кра!ни Шв-денно-Схщно! Азi!, де формування мета-лургшного виробництва «... вiдбуваеться незалежно вщ кон'юнктури на глобальному ринку металу (попиту, цiн), ефективнос-т дiяльностi пiдприемств (наявностi при-бутюв i збиткiв) та наявностi в кра!ш швес-тицiйно! бази» (Буданов, 2021, с. 59).

Ывестици., хоч i являють собою ру-шiйну силу та своерiдне «мастило» розвитку галузi, можуть бути абсолютно неефек-тивними, якщо вкладеш «не туди». Зокре-ма, це стосуеться розроблення та впровад-ження технологш, серед яких розрiзняють-ся проривш, здатнi змiнити «обличчя металурги», та просто полiпшенi, ефективнi здебшьшого в поточнiй дiяльностi. Таким чином, на перший план знову виходять об-грунтовашсть i виваженiсть промислово! полiтики.

Крiм того, металоемнiсть iнвестицiй у довгостроковш перспективi скорочува-тиметься внаслiдок перетворень у метало-споживаючих галузях. Наприклад, в авто-мобiлебудуваннi вмiст сталi в розрахунку на один транспортний зааб знизиться в мiру того, як автомобшьш матерiали ста-нуть легшими та мiцнiшими через тдви-щення стандартiв паливно! економiчностi, електрифжаци та мiркувань безпеки; у суд-нобудуваннi обсяг використання сталi в розрахунку на тоннаж корабля постшно зменшуватиметься в мiру того, як судна ставатимуть бшьшими та легшими, i надалi знижуватиметься з появою електричних двигунiв i безпшотних та автономних суден; питома вага сталi в iнвестицiях у буд>

вництво продовжуватиме знижуватися, оскшьки для «розумних» i «зелених» мют програмне забезпечення потребуе бiльших швестицш, нiж метал; металоемнiсть швестицш в енергетику пiдтримуватиметься за рахунок збiльшення вкладень у передачу та розподш енергiï, однак скорочуватиметься в енергетичну iнфраструктуру (Choi Dongyong, 2017, с. 10-11).

Наявтсть сировини залишаеться у фокус уваги металовиробникiв, i значна кшьюсть краïн, особливо тих, яю не мають достатнiх покладiв мiнеральних ресурсiв, прагне забезпечити рiвнi умови з конкурентами (единого «игрового поля») у пи-таннях доступу до ресурсiв, зокрема за до-помогою модернiзацiï iнструментiв торго-вельного захисту (European Commission, 2016).

Проте сама по œ6i сировина також не означае ефективного розвитку галузi в довгостроковш перспектива Показовим у цьому контекст е приклад Украши, яка, маючи значнi поклади залiзноï руди, при найменших проблемах на зовшшньому ме-талоринку або в самш галузi протягом усього перюду незалежностi одразу пере-орiентовувалася на експорт сировини без урахування ïï необхiдностi в майбутньому та нашвфабрикатв iз найнижчим ступенем обробки (рис. 11). Подiбна ситуацiя спо-стерiгалася у 1990-х роках i на постшнш основi пiсля кризи 2008-2009 рр., яку вп-чизняна металурпя до кiнця не подолала. При цьому пiковими були 2015 (початок военних дш на Донбаа) та 2020 рр. (нега-тивний вплив пандеми COVID-19). Одноразово переорiентацiю на експорт сировини можна було б розглядати як необхщ-шсть для короткостроково1' тдтримки га-лузi в критичнiй ситуаци, однак зловжи-вання заходом призводить лише до втрати невщновлюваних ресурав i закрiплення ролi постачальника продукци з низьким ступенем переробки. З урахуванням нега-тивних тенденцiй розвитку галузi можна припустити, що вивезення сировини з кра-1'ни триватиме.

ononononononononooooooooooooooooooooo

о Обсяг експорту напiвфабрикатiв i готово! металопродукцп, млн т —■—Обсяг експорту чавуну, млн т * Обсяг експорту руди залiзноi, млн т

Рисунок 11 - Динамика експорту деяких вид1в продукци ГМК УкраУни

Джерело: складено за даними World Steel Association та Державно! служби статистики Укра!ни.

Висновки. Металурпя в усьому свт та Укра!ш залишаеться одшею з провщних галузей, i питання ii довгострокового роз-витку перебувають на порядку денному металовиробниюв, науковцiв, а також м!ж-народних органiзацiй та оргашв державно! влади.

Швидкi та подекуди радикальнi змiни глобально! кон'юнктури, де вирiшальну роль вiдiграють новпш технологii, потре-бують переосмислення факторiв та обумов-лених ними тенденцш розвитку сталели-варно! промисловостi, розумшня яких до-помогло б визначитися з !! мiсцем в еконо-мiцi майбутнього та можливостями задово-льняти динамiчнi вимоги суспiльства.

Виявлено послаблення ролi деяких традицiйних факторiв, таких як цiни на ме-талопродукцiю, наявнiсть сировинних та швестицшних ресурсiв, якi е своерiдним базисом розвитку металургп, з одночасним пщвищенням значимостi впровадження проривних технологiй i реалiзацii новiтньоi державно! галузево! полпики, що визнача-ють засоби оптимального використання цих ресурЫв i найбшьш ефективнi напрями !х застосування.

У глобальному масштаб! спостер1га-еться зростання виробництва та споживан-ня металопродукцп, прогнозуеться подаль-

ше тдвищення попиту на сталев1 вироби внаслщок збшьшення чисельност насе-лення, досить високих темтв економ1чного зростання у кра!нах, що розвиваються, та ушверсальност стал1 як конструкцшного матер1алу, необхщного для розвитку бшьш технолопчно розвинутих галузей i вироб-ництв. Наслiдком е тенденщя до зростання металоемностi ВВП, що тдкреслюе значи-мють галузi у свповш економiцi та потре-буе пiдвищеноi уваги до ii розвитку. Це вщбуваеться на rai кардинально! змши гео-графiчноi (убж Азiатського регiону) та продуктово! (убж високомщних марок стал!) структури свпового металоринку й ю-тотного посилення екологiчних вимог до д!яльност металургii (декарбонiзацiя та пiдвищення енергоефективностi). Останне, щоправда, часто виступае як протекцюш-стський захiд, покликаний захистити мю-цевих виробниюв вщ бшьш «агресивних» зарубiжних конкурентiв.

В укра!нських реалiях вплив довго-строкових факторiв i тенденцiй розвитку металургii, як! через надмiрну експортоорь ентованiсть галузi в основному е тотожни-ми загальносвповим, здебiльшого мае не-гативний вщтшок.

Зростання кшькосп та тдвищення конкурентоспроможностi провщних акто-

piB глобального металоринку в умовах значного вщставання Укра!ни у впровад-женш не тiльки проривних, а навпь рено-вацiйних технологiй i низького рiвня спо-живання сталевих виробiв усерединi кра!ни може призвести до зменшення присутностi вiтчизняних металургiв на зарубiжних ринках i, як наслщок, до зниження виробницт-ва металу та металоeмностi ВВП. Це озна-чатиме послаблення ролi та зменшення внеску галузi в нащональну економiку, зб> льшення залежностi вщ iмпорту метало-продукци, що в контекст посилення про-текцiонiзму у свт може стати на завадi розбудовi металоспоживаючих видiв дь яльност.

Вiдсутнiсть новiтнiх технологiчних розробок щодо зменшення негативного впливу металурги на довкiлля у свiтлi взя-тих кра!ною зобов'язань перед свповою спiльнотою щодо зниження викидiв парни-кових газiв може негативно позначитися як на обсягах сталевого експорту, так i на ре-путаци Укра!ни. Це опосередковано впли-ватиме на можливiсть реалiзувати метало-продукцiю в майбутньому.

Бшьш позитивним фактором довго-строкового розвитку металурги, який част-ково може згладити дiю попереднiх, е по-кращення конкурентного середовища. Йо-го устшна реалiзацiя, якiй передусiм спри-ятиме розроблення й упровадження вива-жено! та обгрунтовано! державно! промис-лово! полiтики, дозволить збiльшити попит на сталевi вироби за рахунок розвитку значно бiльш стiйкого внутршнього металоринку, переорiентуватися на новi або закрiпитися на традицiйних зарубiжних ринках, досягти активiзацi! розроблення передових продуктiв i технологiй, зокрема еколопчних, захистити вiтчизняних мета-ловиробникiв, надавши !м перевагу у ви-падку державних закупiвель тощо.

У даному контекст першочерговим кроком вбачаеться розроблення довгостро-ково! стратегi! розвитку галузi у виглядi окремого нормативного акта, у якому було б чiтко визначено цш, завдання, принципи, прiоритети, напрями, строки, учасники та

ввдповвдальш сторони розбудови металурги. «Нащональна економiчна стратегiя на перiод до 2030 року», хоч i вiдповiдае в цшому новiтнiм викликам, але потребуе розширення строкiв виконання внаслiдок надто значного технолопчного вiдставання сталеливарно! промисловост Укра!ни вiд свiтових аналогiв i поглиблення галузево! складово! з виявленням бшьш чпких на-прямiв та особливостей розвитку металурги.

З урахуванням вищезазначеного по-дальшi дослщження в розглянутiй сферi доцiльно присвятити обгрунтуванню шля-хiв модернiзацi! фiнансово-економiчного стимулювання розвитку металургiйно! промисловост вiдповiдно до вимог Четверто! промислово! революцi!.

Л1тература

Амоша О.1., НЫфорова В.А. (2019). Розви-ток металургшно! смарт-промисловостi: свiтовий досвiд та уроки для Укра!ни. Економжа Украти. № 9-10. С. 3-23. Буданов И.А. (2021). Влияние социальных процессов на развитие металлургии. Научные труды. Институт народнохозяйственного прогнозирования РАН. С. 34-62. DOI: https://doi.org/10.47711/ 2076-318-2021-34-62. Венгер В В., Хаустов В.К. (2019). Сучас-ний стан та перспективи розвитку мета-лургшно! галузi Укра!ни: напрями тех-нолопчно! модершзаци. Економжа Украти. № 9-10. С. 24-43. Гончарук О.В., 1гнашкша Т.Б., Броншко-ва В.Ю. (2020). Сучасний стан прничо-металургшного комплексу Укра!ни: чин-ники, тенденцi! й результати. Ефектив-на економжа. № 9. URL: http://www.eco nomy.nayka.com.ua/?op=1&z=8189. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.9.60 (дата звернення: 13.05.2021). Гринько Т.В., Андросова 1.О. (2019). Проб-леми та перспективи розвитку металур-гiйно! галузi в Укра!нi. Проблеми економжи. № 2. C. 39-44. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-39-44

Державна служба статистики Укра!ни (2022). Статистична шформащя. Державна служба статистики Украгни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 10.01.2022).

Забашта £.Ю. (2019). Металургшний комплекс Укра!ни: динамiка i перспективи розвитку. Збгрник наукових праць Доне-цького державного утверситету управ-лтня «Проблеми та перспективи забез-печення стабшьного сощально-еконо-м1чного розвитку». Сер1я "Економжа". Т. ХХ, вип. 314. Марiуполь, ДонДУУ. С. 222-236.

Зшченко С., Тарасенко А., Глущенко А., Бердинських О., Пашинський М. (2019). Сучасш технологи та свiтовi тенденци в металурги. GMK-Center. 31 с. URL: https://gmk. center/wp-content/uploads/2019/ 04/Promislova-politika-i-GMK-svitovij-dosvid-dlya-Ukraini-1.pdf (дата звернення: 07.02.2022).

Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни (2021). Нацю-нальна економiчна стратегiя на перiод до 2030 року. Постанова вщ 03 березня 2021 р. № 179 ^з змшами, внесеними згiдно з Постановою КМУ вiд 10.03. 2021 р. № 202). URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/202-2021-%D0%BF? lang=en#Text (дата звернення: 09.02. 2022).

Кравчук Н.М., Матросова 1.Д. (2020). Тенденци розвитку металургшно! промис-ловост Укра!ни: глобальна конкуренто-спроможшсть та iнновацiйний аспект. Приазовський економгчний в1сник. Вип. 1(18) С. 32-37. DOI: https://doi.org/10. 32840/2522-4263/2020-1-6

Кушакова Н.О. (2019). Металургiйний комплекс Укра!ни: загальна характеристика та сучасний стан розвитку. Науко-вий в\сник Ужгородського нацюнально-го утверситету Сер1я: Мгжнародт економгчт вгдносини та свтове госпо-дарство. Вип. 23. Ч. 1. С. 162-166.

Левчук К. (2021, 17 березня). Третина укра-!нського експорту до £С може потрапи-ти тд дш CBAM. GMK-Center. URL: https://gmk.center/ua/news/tretina-ukrains

kogo-eksportu-do-ies-mozhe-potrapiti-pid-diju-cbam/ (дата звернення: 07.02.2022).

Левчук К. (2022, 3 ачня). Свродепутати пропонують завершити впровадження CBAM до кшця 2024 року. GMK-Center. URL: https://gmk.center/ua/news/ievrode putati-proponujut-zavershiti-vprovadzhen nya-cbam-do-kincya-2024-roku/ (дата звернення: 07.02.2022).

Метiнвест (2020, 13 березня). Сучасш технологи та свiтовi тенденци в металурги. Меттвест. Блог. URL: https://metinvest holding.com/ua/media/article/sovremennie-tehnologii-v-metallurgii-i-mirovie-tenden cii (дата звернення: 06.02.2022).

Мшстратегпром (2021). Проект Закону Укра!ни «Про державну промислову по-лiтику». МШстерство з питань стра-тег1чних галузей промисловост1. URL: https://mspu.gov.ua/zakonodavcha-baza/ regulyatorna-politika/proyekti-regulyator nih-aktiv-dlya-obgovorennya (дата звер-нення: 09.02.2022).

Мушникова С.А. (2019). Сучасний стан та перспективи розвитку пщприемств металургшно! галузi Укра!ни. В1сник еко-номжи транспорту i промисловост1. № 68. С. 273-279.

ООН (2021a, 19 листопада). Демографiчнi процеси. Оргатзащя об'еднаних нацт. Украгна. Аналпична довщка ООН. URL: https://ukraine.un.org/sites/default/files/20 21-11/UN%20Policy%20Paper%20on%20 Population%20Dynamics_FINAL%20UKR. pdf (дата звернення: 09.02.2022).

ООН (2021b, 2 ноября). Соблюдая Парижское соглашение, Украина продолжит сокращать выбросы парниковых газов. Новости Организации Объединенных Наций. URL: https://news.un.org/ru/story/ 2021/11/1413042 (дата звернення: 07.02. 2022).

ООН (2021c). Демографические изменения. Организация Объединенных Наций. URL: https://www.un.org/ru/un75/shifting-demographics (дата звернення: 06.02. 2022).

Укрудпром (2021, 21 мая). Worldsteel опубликовала стратегию снижения вы-

бросов углекислого газа. Укрудпром. URL: https://ukrrudprom.com/news/World steel_opublikovala_strategiyu_snigeniya_v ibrosov_uglekislog.html (дата звернення: 07.02.2022). Устинов В.С. (2019). Взаимосвязи качественных и количественных изменений в системе оборота металла. Научные труды. Институт народнохозяйственного прогнозирования РАН. С. 174-191. DOI: https://doi.org/10.29003/m816.sp_ ief_ras2019/174-191 Янголь Г.В. (2019). Глобальш та нацюна-льш фактори впливу на результатив-шсть тдприемств металургшно! галуз! Стратег1я економгчного розвитку Украгни. № 44. С. 119-140. DOI: 10.33111/sedu.2019.44.119.140 Allwood J.M., Cullen J.M. and Milford, R.L. (2010). Options for achieving a 50% cut in industrial carbon emissions by 2050. Environmental Science & Technology. Vol. 44. No. 6. Р. 1888-1894. DOI: https://doi.org/10.1021/es902909k Bordigoni M., Cattier F. (2016, 19 June). Steel intensity as a dynamic function of economic growth. URL: https://www.iaee. org/en/publications/proceedingsabstractpdf. aspx?id=13543 (дата звернення: 01.02. 2022).

Branca T.A., Fornai B., Colla V., Murri M.M., Streppa E. and Schröder A.J. (2020, February). The Challenge of Digitalization in the Steel Sector. Metals. Vol. 10, is. 2. URL: https://www.mdpi.com/2075-4701/ 10/2/288/htm. DOI: doi:10.3390/met100 20288 (дата звернення: 05.02.2022). Choi Dongyong (2017, June). Future Megatrends and the Steel Industry. Asian Steel Watch. Vol. 03. Р. 6-11. Deloitte (2020, Май). Тенденции развития горнодобывающей и металлургической отрасли - 2020. Версия «COVID-19». АО «Делойт и Туш СНГ». 12 с. URL: https://www2.deloitte.com/content/dam/De loitte/ru/Documents/energy-resources/Rus sian/ttt_C0VID_2020.pdf (дата звернення: 06.02.2022).

Döhm R., Krätschell K. (2014). Long-term trends in steel consumption. Mineral Economics. Vol. 27. Р. 43-49. DOI: https://doi.org/10.1007/s13563-014-0046-8 Ekdahl Â. (2021, 19 May). Climate Change and the Production of Iron and Steel: an Industry View. World Steel Association. 30 p. URL: https://worldsteel.org/wp-content/uploads/Climate-change-and-the-production-of-iron-and-steel-an-industry-view.pdf (дата звернення: 07.02.2022). European Commission (2016). Steel: Preserving sustainable jobs and growth in Europe. European Commission URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorne r/detail/en/MEMO_16_805 (дата звернення: 07.02.2022). European Commission (2019). The European Green Deal. Communication from the Commission, Brussels, 11.12.2019. COM (2019) 640 final, 24 с. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid= 1588580774040&uri=CELEX:52019DC06 40 (дата звернення: 07.02.2022). Gao X., Wang A., Liu G. et al. (2019). Expanded S-Curve Model of a Relationship Between Crude Steel Consumption and Economic Development: Empiricism from Case Studies of Developed Economies. Natural Resources Research. Vol. 28, Iss. 2. Р. 547-562. DOI: https://doi.org/10. 1007/s11053-018-9406-3 GMK-Center (2021a). Декарбонизация стальной отрасли: вызов на ближайшие десятилетия. GMK-Center. URL: https://gmk.center/wp-content/uploads/ 2021/07/Decarbonisation-rus_2021.pdf (дата звернення: 07.02.2022). GMK-Center (2021b, 22 ноября). Как Китай декарбонизирует стальную отрасль. GMK-Center. URL: https://gmk.center/wp-content/uploads/2021/11/China_Steel-De carbonization_final-1.pdf (дата звернення: 07.02.2022). GMK-Center (2022, 24 сшня). EUROFER закликае £врокомiсiю скоротити лiбе-ралiзацiю квот до 1% на рш. GMK-Center. URL: https://gmk.center/ua/news/ eurofer-zaklikaie-ievrokomisij u-skorotiti -

liberalizaciju-kvot-do-1-na-rik/ (дата зве-рнення: 07.02.2022).

Je-Ho Cheong (2016, October). The Fourth Industrial Revolution: The Winds of Change Are Blowing in the Steel Industry. Asian Steel Watch. Vol. 02. Р. 6-15.

Kumar K., Bandi J., Tenneti L. (2019, November) The Indian steel industry: Growth, challenges and digital disruption. PwC India. 27 р. URL: https://www.pwc.in/ assets/pdfs/consulting/technology/the-indi an-steel-industry-growth-challenges-and-digital-disruption.pdf (дата звернення: 06.02.2022).

OECD (2017, September 28). Steel Demand Beyond 2030. Forecast Scenarios. OECD. 83rd Session of the Steel Committee, Paris. URL: https://www.oecd.org/industry/ind/ Item_4b_Accenture_Timothy_van_Audena erde.pdf (дата звернення: 05.02.2022).

OECD (2019). Global Material Resources Outlook to 2060 - Economic drivers and environmental consequences. OECD Publishing, Paris, 212 p. URL: https://read.oecd-ilibrary.org/environment/global-material-resources-outlook-to-2060_97892643074 52-en#page1 DOI: https://doi.org/10.1787/ 9789264307452-en (дата звернення: 05.02.2022).

POSCO Research Institute (2018, June). A comprehensive survey of steel demand forecasting methodologies and their practical application for the steel industry. Asian Steel Watch. Vol. 05. Р. 84-95. URL: https://posri.re.kr/files/file_pdf/82/15223/8 2_15223_file_pdf_1531188440.pdf (дата звернення: 05.02.2022).

Railway Supply (2021, 16 листопада). Металлурги США получат крупные заказы. Railway Supply. URL: https://www.rail way.supply/metallurgi-ssha-poluchat-krup nye-zakazy/ (дата звернення: 07.02.2022).

Rissman J. et al. (2020, 15 May). Technologies and policies to decarbonize global industry: review and assessment of mitigation drivers through 2070. Applied Energy. Vol. 266. 34 р. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.apenergy.2020.114848

Romanova O.A., Sirotin D.V. (2019, 17 March). Metal Industry Development in the Conditions of Formation of New Technological and Institutional Trends. Theoretical and practical conference with international participation and School for young scientists «FERROALLOYS: Development prospects of metallurgy and machine building based on completed Research and Development», KnE Materials Science. Р. 15-28. DOI: 10.18502/kms. v5i1.3949

UN (2018). World Urbanization Prospects 2018. United Nations. Population Division. Department of Economic and Social Affairs. URL: https://population.un.org/wup/ Country-Profiles/ (дата звернення: 09.02.2022).

UN Climate Change (2021). Glasgow Climate Pact. United Nations Framework Convention on Climate Change. 11 р. URL: https://unfccc.int/sites/default/files/resourc e/cma3_auv_2_cover%20decision.pdf (дата звернення: 08.02.2022).

Wang P., Ryberg M., Yang Y. et al. (2021). Efficiency stagnation in global steel production urges joint supply- and demand-side mitigation efforts. Nature Communications. No. 12 (2066). URL: https://www.nature.com/articles/s41467-021-22245-6.pdf. DOI: https://doi.org/10. 1038/s41467-021-22245-6

Wârell L. (2014, March). Trends and developments in long-term steel demand - The intensity-of-use hypothesis revisited. Resources Policy. Vol. 39. P. 134-143. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resourpol. 2013.12.002

World Bank (2022). Indicator. World Bank. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ (дата звернення: 10.01.2022).

Worldsteel (2018). Steel Facts. A collection of amazing facts about steel. World Steel Association. 131 p. URL: https://worldsteel. org/publications/bookshop/steelfacts/ (дата звернення: 06.02.2022).

Worldsteel (2021). Sustainable Steel. Indicators 2018 and industry initiatives. World Steel Association. 5 p. URL:

https://worldsteel.org/publications/booksho p/sust2021/ (gaTa 3BepHeHHa: 06.02.2022).

Worldsteel (2022). World Steel Association. URL: https://worldsteel.org/ (gaTa 3Bep-HeHHa: 10.01.2022).

References

Amosha, O. & Nikiforova, V. (2019). Development of smart steel industry: world experience and lessons for Ukraine. Economy of Ukraine, 9-10, pp. 3-23. [in Ukrainian].

Budanov, I.A. Influence of Social Processes on the Deve-lopment of Metallurgy. Scientific works: Institute of Economic Forecasting of the Russian Academy of Sciences, pp. 34-62. DOI: 10.47711/2076-3182021-34-62 [in Russian].

Venger, V., & Khaustov, V. (2019). Current state and development prospects of Ukraine's metallurgical industry: guidelines of technological modernization. Economy of Ukraine, 9-10 (694-695), pp. 24-43 [in Ukrainian].

Honcharuk, O., Ihnashkina, T. & Bronnikova, V. (2020). Current state of the mining and metallurgical complex of Ukraine: factors, trends and results. Efektyvna ekonomika, 9. Retrieved from http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=8189. DOI: 10.32 702/2307-2105-2020.9.60 [in Ukrainian].

Grynko, T.V., & Androsova, I.O. (2019). Problems of and Prospects for the Development of the Metallurgical Industry in Ukraine. The Problems of Economy, 2, pp.39-44. DOI: https://doi.org/10.32983/ 2222-0712-2019-2-39-44 [in Ukrainian].

State Statistics Service of Ukraine (2022). Statistical information. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

Zabashta, Ye.Yu. (2019). Innovative development of metallurgical enterprises in Ukraine. Collection of scientific papers of Donetsk state university of administration. Series: Economy, Vol. 3, Iss. 9, pp. 222236 [in Ukrainian].

Zinchenko, S., Tarasenko, A., Glushchenko, A., Berdynsky, O., & Pashinsky, M. (2019).

Modern technologies and world trends in steel industry. GMK-Center. 31 p. Retrieved from https://gmk.center/wp-content/ uploads/2019/04/Promislova-politika-i-GMK-svitovij -dosvid-dlya-Ukraini- 1.pdf [in Ukrainian].

Cabinet of Ministers of Ukraine (2021). National Economic Strategy 2030 from 03.032021 № 179 (edition of 10.03.2021). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/202-2021 -%D0%BF?lang=en# Text [in Ukrainian].

Kravchuk, N., & Matrosova, I. (2020). Trends in the development of the metallurgical industry of Ukraine: global competitiveness and innovation aspect. Pryazovskyi economic herald, 1 (18), pp. 32-37. DOI: https://doi.org/10.32840/2522-4263/2020-1-6 [in Ukrainian].

Kushakova, N. (2019). The metallurgical industry of Ukraine: the current situation and problems. Uzhorod National University Herald. International Economic Relations and World Economy, 23, Part 1, pp. 162166 [in Ukrainian].

Levchuk, K. (2021, 17 March). CBAM might apply to one third of Ukraine's exports to the EU. GMK-Center. Retrieved from https://gmk.center/ua/news/tretina-ukrains kogo-eksportu-do-ies-mozhe-potrapiti-pid-diju-cbam/ [in Ukrainian].

Levchuk, K. (2022, 3 January). European deputies propose to complete the implementation of CBAM by the end of 2024. GMK-Center. Retrieved from https://gmk. center/ua/news/ievrodeputati-proponujut-zavershiti-vprovadzhennya-cbam-do-kin cya-2024-roku/ [in Ukrainian].

Metinvest (2020, 13 March). Modern Technologies and Global Trends in Metallurgy. Metinvest. Blog. Retrieved from https://metinvestholding.com/ua/media/arti cle/sovremennie-tehnologii-v-metallurgii-i-mirovie-tendencii [in Ukrainian].

Ministry for Strategic Industries of Ukraine (2021). Draft Law of Ukraine «On State Industrial Policy». Ministry for Strategic Industries of Ukraine. Retrieved from https://mspu.gov.ua/zakono

davcha-baza/regulyatorna-politika/proyek ti-regulyatornih-aktiv-dlya-obgovorennya [in Ukrainian].

Mushnykova, S.A (2019). Current state and prospects for the development of metallurgical enterprises of Ukraine. The bulletin of transport and industry economics, 68, pp. 273-279 [in Ukrainian].

UN (2021a, 19 November). UN Policy Paper on Population Dynamics. United Nations. Ukrain. Retrieved from https://ukraine.un. org/sites/default/files/2021-11/UN%20Poli cy%20Paper%20on%20Population%20Dy namics_FINAL%20UKR. pdf [in Ukrainian].

UN (2021b, 2 November). By complying with the Paris Agreement, Ukraine will continue to reduce greenhouse gas emissions. United Nations News. Retrieved from https://news.un.org/ru/story/2021/11/14130 42 [in Russian].

UN (2021c). Shifting Demographics. United Nations. Retrieved from https://www.un. org/ru/un75/shifting-demographics [in Russian].

Ukrrudprom (2021, 21 May). Worldsteel published strategy to reduce carbon emissions. Ukrrudprom. Retrieved from https://ukrrudprom.com/news/Worldsteel_ opublikovala_strategiyu_snigeniya_vibros ov_uglekislog.html [in Russian].

Ustinov, V.S (2019). Interrelationships of qualitative and quantitative changes in the system of metal turnover. Scientific works: Institute of Economic Forecasting of the Russian Academy of Sciences. pp. 174-191. DOI: https://doi.org/10.29003/m816.sp_ ief_ras2019/174-191 [in Russian].

Yangol, H.V. (2019). Global and local factors, which influence the performance of metallurgical enterprises. Strategy of economic development of Ukraine, 44, pp. 119-140. DOI: 10.33111/sedu.2019. 44.119.140 [in Ukrainian].

Allwood, J.M., Cullen, J.M., & Milford, R.L. (2010). Options for achieving a 50% cut in industrial carbon emissions by 2050. Environ. Sci. Technol, 44, pp. 1888-1894. DOI: https://doi.org/10.1021/es902909k

Bordigoni, M., & Cattier, F. (2016, 19 June). Steel intensity as a dynamic function of economic growth. Retrieved from https://www.iaee.org/en/publications/proce edingsabstractpdf.aspx?id=13543 Branca, T.A., Fornai, B., Colla, V., Murri, M.M., Streppa, E., & Schröder, A.J. (2020, February). The Challenge of Digitalization in the Steel Sector. Metals, 10(2). Retrieved from https://www.mdpi.com/2075-4701/10/2/288/htm. DOI: doi:10.3390/ met10020288 Choi, Dongyong (2017, June). Future Megatrends and the Steel Industry. Asian Steel Watch. 03, pp. 6-11. Deloitte (2020, May). Mining and Steel Industry Development Trends - 2020. Version «COVID-19». Deloitte. 12 p. Retrieved from https://www2.deloitte.com/ content/dam/Deloitte/ru/Documents/energy -resources/Russian/ttt_C0VID_2020.pdf [in Russian]. Döhrn, R. & Krätschell, K. (2014). Long-term trends in steel consumption. Miner Econ., 27, pp. 43-49. DOI: https://doi.org/10. 1007/s13563-014-0046-8 Ekdahl, Â. (2021, 19 May). Climate Change and the Production of Iron and Steel: an Industry View. World Steel Association. 30 p. Retrieved from https://worldsteel. org/wp-content/uploads/Climate-change-and-the-production-of-iron-and-steel-an-industry-view.pdf European Commission (2016). Steel: Preserving sustainable jobs and growth in Europe. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/commission/ presscorner/detail/en/MEM0_16_805 European Commission (2019). The European Green Deal. Communication from the Commission, Brussels, 11.12.2019. COM (2019) 640 final, 24 c. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?qid=1588580774040&uri=CELEX:5 2019DC0640 Gao, X., Wang, A., Liu, G. et al. (2019). Expanded S-Curve Model of a Relationship Between Crude Steel Consumption and Economic Development: Empiricism

from Case Studies of Developed Economies. Nat Resour Res, 28, pp. 547-562. DOI: https://doi.org/10.1007/s11053-018-9406-3

GMK-Center (2021a). Decarbonization of the steel industry: a challenge for the coming decades. GMK-Center. Retrieved from https://gmk. center/wp-content/uploads/2021/ 077Decarbonisation-rus_2021.pdf [in Russian].

GMK-Center (2021b, 22 November). How China is decarbonizing the steel industry. GMK-Center. Retrieved from https://gmk. center/wp-content/uploads/2021/11/China_ Steel-Decarbonization_final-1.pdf [in Russian].

GMK-Center (2022, 24 January). EUROFER calls on the European Commission to reduce quota liberalization to 1% per year. GMK-Center. Retrieved from URL: https://gmk.center/ua/news/eurofer-zakli-kaie-ievrokomisiju-skorotiti-liberalizaciju-kvot-do-1-na-rik/ [in Ukrainian].

Je-Ho, Cheong (2016, October). The Fourth Industrial Revolution: The Winds of Change Are Blowing in the Steel Industry. Asian Steel Watch, 02, pp. 6-15.

Kumar, K., Bandi, J. & Tenneti, L. (2019, November) The Indian steel industry: Growth, challenges and digital disruption. PwC India. 27 p. Retrieved from https://www.pwc. in/assets/pdfs/consulting/technology/the-indian-steel-industry-growth-challenges-and-digital-disruption.pdf

OECD (2017, September 28). Steel Demand Beyond 2030. Forecast Scenarios. OECD. 83rd Session of the Steel Committee, Paris. Retrieved from https://www.oecd.org/in dustry/ind/Item_4b_Accenture_Timothy_ van_Audenaerde.pdf

OECD (2019). Global Material Resources Outlook to 2060 - Economic drivers and environmental consequences. OECD Publishing, Paris, 212 p. Retrieved from https://read.oecd-ilibrary.org/environment/ global-material-resources-outlook-to-2060 _9789264307452-en#page1

POSCO Research Institute (2018, June). A comprehensive survey of steel demand

forecasting methodologies and their practical application for the steel industry. Asian Steel Watch, 05, pp. 84-95. Retrieved from https://posri.re.kr/files/file_ pdf/82/15223/82_15223_file_pdf_1531188 440.pdf

Railway Supply (2021, 16 November). US steelworkers will receive large orders. Railway Supply. Retrieved from https://www.railway.supply/metallurgi-ssha-poluchat-krupnye-zakazy/ [in Russian].

Rissman, J. et al. (2020, 15 May). Technologies and policies to decarbonize global industry: review and assessment of mitigation drivers through 2070. Appl. Energy, 266, 34 p. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.apenergy.2020.114848

Romanova, O A. & Sirotin D.V. (2019, 17 March). Metal Industry Development in the Conditions of Formation of New Technological and Institutional Trends. Theoretical and practical conference with international participation and School for young scientists «FERROALLOYS: Development prospects of metallurgy and machine building based on completed Research and Development», KnE Materials Science, pp. 15-28. DOI: 10.18502/kms. v5i1.3949

UN (2018). World Urbanization Prospects 2018. United Nations. Population Division. Department of Economic and Social Affairs. Retrieved from https://population. un.org/wup/Country-Profiles/

UN Climate Change (2021). Glasgow Climate Pact. United Nations Framework Convention on Climate Change. 11 p. Retrieved from https://unfccc.int/sites/default/files/ resource/cma3_auv_2_cover%20decision. pdf

Wang, P., Ryberg, M., Yang, Y. et al. (2021). Efficiency stagnation in global steel production urges joint supply- and demand-side mitigation efforts. Nat Commun, 12 (2066). Retrieved from https://www.nature.com/articles/s41467-021-22245-6.pdf. DOI: https://doi.org/10. 1038/s41467-021-22245-6

Warell, L. (2014, March). Trends and developments in long-term steel demand - The intensity-of-use hypothesis revisited. Resources Policy, 39, pp. 134-143. DOI: https://doi.org/10.1016/]. resourpol.2013.12. 002

World Bank (2022). Indicator. World Bank. Retrieved from https://data.worldbank.org/ indicator/

Worldsteel (2018). Steel Facts. A collection of amazing facts about steel. World Steel

Association. 131 p. Retrieved from https://worldsteel.org/publications/booksho p/steelfacts/

Worldsteel (2021). Sustainable Steel. Indicators 2018 and industry initiatives. World Steel Association. 5 p. Retrieved from https://worldsteel.org/publications/booksho p/sust2021/

Worldsteel (2022). World Steel Association. Retrieved from https://worldsteel.org/

Вера Анатольевна Никифорова,

канд. экон. наук, старший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: nikiforova_V@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-7644-5821

ДОЛГОСРОЧНЫЕ ФАКТОРЫ И ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ МЕТАЛЛУРГИИ УКРАИНЫ

Статья посвящена исследованию долгосрочных факторов и тенденций развития металлургической промышленности Украины в контексте влияния глобальных отраслевых трендов. Его актуальность объясняется значимостью отрасли в мировой и национальной экономике, необходимостью учета современных экономических, технологических, общественных и климатических вызовов и возможностей будущего развития.

Определено, что ведущими факторами развития мировой металлургии в долгосрочной перспективе являются спрос на металлопродукцию, внедрение новейших технологий и усиление государственной промышленной политики. Их влияние будет проявляться в увеличении потребления стальных изделий вследствие роста численности населения, повышении эффективности металлургического производства в результате внедрения «умных» технологий, усилении государственной поддержки отрасли, в частности за счет протекционистских мер.

Основными долгосрочными тенденциями развития металлургии в глобальном масштабе, обусловленными действием данных факторов, являются изменение географической и продуктовой структуры мирового металлорынка в сторону лидерства азиатского региона и использования высокопрочных сталей; повышение экологичности отрасли в целях достижения климатической нейтральности в результате внедрения прорывных технологий; увеличение металлоемкости ВВП по причине роста объемов производства стали, что демонстрирует довольно крепкие позиции металлургической промышленности в экономике.

Выявлено некоторое ослабление роли таких традиционных факторов развития сталелитейной отрасли, как цены на металлопродукцию, инвестиции и сырье, вследствие повышения значимости средств и направлений использования ресурсов вместо их простого наличия.

Установлено, что главными факторами развития металлургии в Украине в долгосрочной перспективе, которые в основном тождественны мировым вследствие ее чрезмерной экспортоориентированности, выступают изменения на глобальном металлорынке, развитие новейших технологий и улучшение конкурентной среды, а долгосрочными тенден-

циями - изменения спроса на металлопродукцию, повышение экологичности отрасли и снижение металлоемкости ВВП.

Влияние представленных факторов и тенденций в основном имеет негативный характер и может привести к уменьшению роли металлургии в экономике вследствие значительного отставания страны по темпам внедрения новейших технологий на фоне роста конкуренции на внешнем рынке, отсутствия действенной промышленной политики в условиях неразвитости внутреннего металлорынка, возможного уменьшения спроса на металлопродукцию в контексте сокращения численности населения и снижения объемов производства металла.

Улучшению ситуации будет способствовать совершенствование конкурентной среды посредством разработки долгосрочной стратегии развития отрасли в виде отдельного нормативного акта, активизация внутреннего рынка, развитие фундаментальной и отраслевой науки для разработки передовых технологий Индустрии 4.0 и поддержка органов государственной власти в продвижении металлургической продукции на рынки иностранных государств.

Ключевые слова: металлургическая промышленность, долгосрочные факторы, долгосрочные тенденции, развитие, Украина, географическая структура металлорынка, новейшие технологии, экологические требования, промышленная политика, протекционизм, металлоемкость ВВП.

JEL: L61; L52; F01; O14; О13; O30; O52; Q50

Vira A. Nikiforova,

PhD in Economics, Leading Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: nikiforova_V@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-7644-5821

LONG-TERM FACTORS AND TRENDS OF THE UKRAINIAN STEEL INDUSTRY DEVELOPMENT

The paper deals with the study of long-term factors and trends of the Ukrainian steel industry development in the context of the influence of global industry trends. Its relevance is explained by the importance of the industry in the global and Ukrainian economy and the need to take into account modern economic, technological, social and climate challenges and opportunities for its future development.

It was defined that leading factors of the world steel industry development in the long run are the demand for steel products, the implementation of latest technologies and the strengthening of a state industrial policy. Their influence will manifest in the increase of steel products consumption due to population growth, the priority implementation of smart technologies to improve the efficiency of steel manufacturing and strengthening of a state support for the industry, in particular - through protectionist measures.

The main long-term trends of steel industry development on a global scale, due to the action of these factors, are the change in the geographical and product structure of the world steel market towards the leadership of the Asian region and the use of high-strength steels; increasing the environmental friendliness of the industry in order to achieve climate neutrality as a result of the implementation of breakthrough technologies; an increase of GDP steel intensity due to rise of steel production, which demonstrates a rather strong position of the steel industry in the economy.

The study showed a slight decrease in the role of such traditional factors of the steel industry development as prices for steel products, investments and raw materials due to the increasing importance of means and directions for using resources instead of their ordinary availability.

It was established that the main factors of the Ukrainian steel industry development in the long run, which are basically identical to the world ones due to its excessive export orientation, are changes in the global steel market, the development of latest technologies and the improvement in the competitive environment. And long-term trends are changes of steel products demand, increasing the environmental friendliness of the industry and reducing the GDP steel intensity.

The influence of these factors and trends is largely negative and may lead to decrease of the role of steel industry in the economy due to the country's significant lag in terms of the introduction of latest technologies against the backdrop of increased competition in the foreign market, the lack of an effective industrial policy in the conditions of underdevelopment of the domestic steel market, a possible decrease in demand for steel products in the context of a declining population and a decrease in metal production.

The improvement of the situation will contribute by the enhancement of the competitive environment through the elaboration of a long-term strategy for the industry development in the form of a separate regulatory act, the activation of the national market, the development of fundamental and industry science for the elaboration of advanced technologies of Industry 4.0 and the support of state authorities in promoting steel products to foreign markets.

Keywords: steel industry, long-term factors, long-term trends, development, Ukraine, geographical structure of the steel market, advanced technologies, environmental requirements, industrial policy, protectionism, GDP steel intensity.

JEL: L61; L52; F01; O14; 013; O30; O52; Q50

OopMam циmуeaннн:

HiKi^opoBa B. A. (2022). ,flpBr0CTp0K0Bi ^aKTopn i TeHgeH^i po3Bmrcy MeTanyprii yKpaiHH. ExonoMixa npoMUcnoeocmi. № 1 (97). C. 32-60. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2022.01.032

Nikiforova, V. A. (2022). Long-term factors and trends of the ukrainian steel industry development. Econ. promisl., 1 (97), pp. 32-60. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2022.01.032

Hadiumna do peda^ii 28.01.2022 p.