CC BY
25
Удк 338
JEL Classification: L110; L230; L610; E230
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕТАЛУРПйИОТ ГАЛУ31 В УКРА1Н1
® 2019 ГРИНЬКО Т. в., АНДРОСОВА I. О.
УДК 338
JEL Classification: L110; L230; L610; E230
Гринько Т. В., Андросова I. О. Проблеми та перспективи розвитку металурпйноТ ^y3i в УкраТш
Дотджено сучасний стан i тенденцИ розвитку металургйних п'дприемств Украни та CBimy. Визначено причини зниження темтв розвитку в!-тчизняних металургйних тдприемств: застарш технологи, в'дсуттсть д'квих регональних програм тдтримки розвитку галузi, малий асорти-мент, необхiднiсть в'дпов'дностi свiтовим стандартам якост'>, посилення конкурента на ринку, зношетсть основних засоб'в, низька iнвестицiйна привабливкть галузи У 2018 роц частка експорту до краш £С вiд загального укранського металургтого експорту становила 34 %, до Туреччи-ни -13 %. Проанал'вовано д'тльшсть тдприемств металургшно1 галуз й об(рунтовано перспектива напрямки розвитку галуз в сучаснш укран-ськш економiui. Визначено стримуюч фактори розвитку галyзi металургИ та надано рекомендаи/i щодо ¡х усунення. Для виршення цих проблем необхiдно розробити комплекс заход'в для покращення стану металургшно1 галуз Украм. УкраЫ тд перейняти досвiд свтового лiдера - Китаю та налагодити повний цикл виробництва на територ'и краши, вдосконалити науково-техтчну й шженерну бази, розширити взаемодю зхiмiчною галуззю для вдосконалення властивостей стал'!, чавуну тощо. Одним iз перших крошв мае бути створення державного регулюючого органу, що буде регламентувати д'тльнкть металургшних тдприемств, забезпечувати впровадження нових енергозбер'гаючих та екологчних технологй, оргатзовувати ствпрацю з 'твесторами длязакутвл'> новогоустаткування, що сприятимевиробництву високояксноÏконкурентоспроможноÏпро-дукцИ втчизняними тдприемствами та дозволить змiинювати ринков'> позицИ, а не т'шьки слугувати сировинним придатком для шших кран. Кпючов'1 слова: металургйна галузь, перспективи розвитку, модертза^я виробництва, потен^ал металургшних тдприемств. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-39-44 Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 10.
Гринько Тетяна ВалерП'вна - доктор економiчних наук, професор, декан факультету економки, Дн'шровський наиональний унверситет 'шен Олеся
Гончара (просп. Гагарша, 72, Дтпро, 49010, Украна)
E-mail: greisy25@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7882-4523
Researcher ID: C-8756-2016
Андросова 1рина Олександрiвна - студент, факультет економки, Дн'шровський наиональний унверситет 'тен Олеся Гончара (просп. Гагарша, 72,
Днпро, 49010, Украна)
E-mail: iraandrosova7887@gmail.com
УДК 338
JEL Classification: L110; L230; L610; E230 Гринько Т. В., Андросова И. А. Проблемы и перспективы развития металлургической промышлености в Украине
Исследованы современное состояние и тенденции развития металлургических предприятий Украины и мира. Определены причины снижения темпов развития отечественных металлургических предприятий: устаревшие технологии, отсутствие действенных региональных программ поддержки развития отрасли, малый ассортимент, необходимость соответствия мировым стандартам качества, усиление конкуренции на рынке, износ основных средств, низкая инвестиционная привлекательность отрасли. В 2018 году доля экспорта в страны ЕС от общего украинского металлургического экспорта составила 34 %, в Турцию - 13 %. Проанализирована деятельность предприятий металлургической отрасли, и обоснованы перспективные направления развития отрасли в современной украинской экономике. Определены сдерживающие факторы развития отрасли металлургии, и даны рекомендации по их устранению. Для решения этих проблем необходимо разработать комплекс мер для улучшения состояния металлургической отрасли Украины. Украине следует перенять опыт мирового лидера - Китая и наладить полный цикл производства на территории страны, усовершенствовать научно-техническую и инженерную базы, расширить взаимодействие с химической отраслью для совершенствования свойств стали, чугуна и т. д. Одним из первых шагов должно быть создание государственного
UDC 338
JEL Classification: L110; L230; L610; E230
Grynko T. V., Androsova I. O. Problems of and Prospects for the Development of the Metallurgical Industry in Ukraine
The current state of and trends in the development of metallurgical enterprises of Ukraine and the world are investigated. There identified the reasons for the slowdown in the development of domestic metallurgical enterprises: outdated technologies, lack of effective regional programs to support the development of the industry, small range of products, need to comply with the international quality standards, increased competition in the market, depreciation of fixed assets, low investment attractiveness of the industry. In 2018, the share of exports to the EU countries in the total Ukrainian metallurgical exports amounted to 34 %, to Turkey -13 %. The activities of enterprises of the metallurgical industry are analyzed, and promising areas in the development of the industry in the modern Ukrainian economy are justified. The constraints in the development of the metallurgy industry are determined, and recommendations for their elimination are given. To solve these problems, it is necessary to develop a set of measures to improve the state of the domestic metallurgical industry. Ukraine should adopt the experience of the world leader - China and establish a full production cycle in the country, improve the scientific, technical and engineering base, expand the cooperation with the chemical industry to improve the properties of steel, cast iron, etc. One of the first steps should be the creation of a state regulatory body which will regulate the activities of metallurgical enterprises; ensure the introduction of new energy-saving and environmental technologies; organize cooperation
регулирующего органа, который будет регламентировать деятельность металлургических предприятий, обеспечивать внедрение новых энергосберегающих и экологических технологий, организовывать сотрудничество с инвесторами на приобретение нового оборудования, что будет способствовать производству высококачественной конкурентоспособной продукции отечественными предприятиями и позволит укреплять рыночные позиции, а не только служить сырьевым придатком для других стран.
Ключевые слова: металлургическая отрасль, перспективы развития, модернизация производства, потенциал металлургических предприятий.
Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 10.
Гринько Татьяна Валерьевна - доктор экономических наук, профессор, декан факультета экономики, Днепровский национальный университет имени Олеся Гончара (просп. Гагарина, 12, Днепр, 49010, Украина) E-mail: greisy25@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1882-4523 Researcher ID: C-8156-2016
Андросова Ирина Александровна - студент, факультет экономики, Днепровский национальный университет имени Олеся Гончара (просп. Гагарина, 12, Днепр, 49010, Украина) E-mail: iraandrosova1881@gmail.com
with investors aimed at purchasing new equipment, which will facilitate the production of high-quality competitive products by domestic enterprises and will strengthen market positions but not only serve as a raw materials appendage for other countries.
Keywords: metallurgical industry, development prospects, modernization of production, potential of metallurgical enterprises. Fig.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Grynko Tatiana V. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Dean of the
Faculty of Economics, Oles Honchar Dnipro National University (72 Haharina
Ave., Dnipro, 49010, Ukraine)
E-mail: greisy25@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7882-4523
Researcher ID: C-8756-2016
Androsova Iryna O. - Student, Faculty of Economics, Oles Honchar Dnipro National University (72 Haharina Ave, Dnipro, 49010, Ukraine) E-mail: iraandrosova7887@gmail.com
Вступ. За сучасних умов еконо]шчного розвитку проблеми ефективного функцюнування промисловост набувають актуальности осккьки Украша мае великий по-тенщал у цьому сегменту що може дозволити зайняти л^и-руючi позищ'1 на ринку. Тривалий час основним флагманом вггчизняно! промисловост була металургшна галузь, адже за останне десятирiччя металургшш тдприемства зменшу-ють обсяги виробництва та втрачають в^пов^ш ринковi позицп, тому розвиток металургп Украши потребуе детального аналiзу, виявлення проблем i подальшо'1 розробки ре-комендацш щодо 1х стратепчного розвитку та виведення тдприемств на свгговий ршень.
Аналiз останшх наукових до^джень. За останш роки проблематику та перспективи розвитку металургп Украши досл^жувало багато вчених, зокрема, розробщ на-прямш розвитку присвячеш пращ: В. Большакова, В. Мазу-ра, С. Кулицького, О. Кленша, О. Андршченко, А. Амош^ А. Пивоварського та ш. Водночас не вистачае досл^жень про особливост сучасного стану, проблем i перспектив розвитку металургшних тдприемств Украши у сучасних умовах функцюнування.
Метою статт е визначення проблем розвитку металургшних тдприемств Украши та розробка рекомендацш щодо тдвищення 1х конкурентоспроможностi.
Викладення основного матерiалу дослiдження. За сучасних умов функцюнування промисловост Украши на-бувае активного розвитку на засадах впровадження нового iнструментарiю та дiевих механiзмiв управлiння.
Металургiйна галузь Украши е одшею з провiдних вь тчизняних галузей краши. За результатами 2018 року Украина займае 10 мкце у свiтi серед виробниив чавуну та 13 мк-це з виробництва сталi [5]. Показники розвитку Украши за 2018 рш показують, що порiвняно з минулими кризовими роками Украша поступово повертае собi лiдируючi позищ'1
на свгтовому ринку серед найбiльш розвинутих краш. За-вдяки цьому металургшна промисловють в^роджуеться та потребуе розвитку та тдтримку у таких напрямках:
■ тдприемства почали активний пошук нових партнерш i нових ринив збуту, а також збiльшили обсяги продажiв за рахунок старих покупцш;
■ металургiйна промисловiсть Украши почала ште-грацiю до глобальних свгтових процесш i тдвищен-ня стандартш для вiдповiдностi на свiтовому ринку.
Металурпя являеться рушiйною промисловiстю в УкраМ. У минулому роцi 1/3 валютних надходжень Украши припало на металургшну промисловiсть. Проте, за да-ними World Steel Association, з 2018 року Украша займае 13 мкце у световому рейтингу виробниив стал [3].
До найбкьших виробникiв сталi у свiтi входять Китай, Iндiя, Японiя, США, Швденна Корея, Росiя, Нiмеччина, Туреччина, Бразилiя, 1ран (табл. 1).
За останш 10 рокiв показники виробництва стам у Китаю та 1ндп виросли у 2 рази, що св^чить про тдви-щення конкуренцп на свiтовому ринку металургiйноï про-дукцп. Найбiльша частка сталi виробляеться у Кита'1, що становить 51,3 % в^ свiтового обсягу виробництва. 20 найбкьших краш, що виробляють сталь, виготовляють у су-купностi бкьше 90 % светового виробництва. Одночасно найбiльшi споживачi стам у свiтi у 2018 рощ були Китай, бвропейський Союз, США та Япотя. Також е краши, що не виробляють товари металургшно'1 галузi або виробляють недостатньо для задоволення внутршнк потреб, а саме краши Близького та Середнього Сходу, Африки, Швденно'1 та Центрально'1 Америки [6].
Порiвняно з краïнами-лiдерами Украша за останш 10 роив вдвiчi скоротила вироблення стам, своею чертою, Китай та Iндiя збкьшили обсяги виготовлення стам в 2 рази (рис. 1).
Таблиця 1
Топ-краТн - виробникiв сталi за 2008 i 2018 рр., млн т [3]
№ рейтингу КраТна Виробництво у 2008 р. Виробництво у 2018 р.
1 Китай 489,2 928,3
2 1нд|я 53,1 106,5
3 Япошя 120,2 104,3
4 США 98,2 86,7
5 П1вденна Корея 51,6 72,5
6 Рост 72,4 71,7
7 Ымеччина 45,8 42,4
8 Туреччина 25,8 37,3
9 Бразилт 33,8 34,7
10 1ран 10,0 25,0
13 УкраТна 42,8 21,1
Виробництво, млн т 1000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
928,3
489,2
ЕЗ] 2008 р. Ш 2018 р.
106,5
1202,104,3
53,1
42,8 21,1
Китай lндiя Японiя УкраТна КраТна
Рис. 1. Виробництво ст^ порiвняно з кра'шами-лщерами [3]
Наразi чорна металурпя свiту перебувае у станi стагнацп, незважаючи на те, що його ринок залишаеться висококонкурентним. При збкьшенш попиту ринок швидко задовольнить потреби через велику ильисть пропозицiй, але все це веде до негативного насл^ку, а саме складування продукцп. Через таку проблему пiдприемства швидко будуть вичерпувати власнi активи та закрива-тись. У груднi 2018 р. свиове виробництво сталi станови-ло 1808,6 млн т, що на 4,6 % бкьше, шж у груднi 2017 р. За таких показниив е можливiсть подальшого зростання виробництва та виходу зi стану стагнаци. Таким чином, кнуе значний резерв потужностей у свт з виплавки сталi, що не використовуеться. Порiвняно з минулим роком резерв виробничих потужностей зростав. Така ситуащя в^ображае загострення конкуренци на ринку свггового сталого плавлення, а з шшого боку - показуе можливкть швидко задовольнити зростаючий попит на сталь у свт. У разi збкьшення попиту можливо використати резерв потужностей, що дозволять не змшювати цшу на товари. Це потрiбно враховувати вiтчизняним металургам при розробщ власно'1 ринково'1 стратеги та тактики на коротко- i середньотермшову перспективу. Також потрiбно враховувати, що значний приплив попиту можливий лише з-за
кордону, тому сл^ налагоджувати полiтичнi й економiчнi стосунки з кра'1нами-експортерами.
Починаючи з 2014 року Укра'1на втратила частину ме-талургiйних потужностей на окупованих територiях Дон-басу, що становить понад 3,3 млн т сталi на рш. За 2018 рш металургiйна галузь Укра'1ни виготовила 20,6 млн т чавуну, що становить 102 % в^носно аналогiчного перюду 2017 р., 20,1 млн т сталi (98,5 % вiдносно 2017 р.), 18,36 млн т прокату (100,2 % в^носно 2017 р.) (рис. 2). Таким чином, «мета-лургшна» частка у ВВП становить понад 15 %, що е досить суттевим.
Укра'на мае статус металургшного нетто-експортера. Минулого року експорт склав 78,5 % обсягу вироблено1 металопродукци, але це переважно продукщя з в^носно низькою доданою вартiстю (напшфабрикати). Частка таких виробiв у 2018 р. - 43 % в^ загального експорту металови-робiв. Тобто стабiльнiсть галузi в Укра'ш пов'язана з ситуа-цiею на свiтовому ринку стам, а також залежить вiд якост та конкурентоспроможностi продукцп [4].
Ситуащя у 2018 рощ попршилась, осккьки адмь нiстрацiя США у березш 2018 р. ввела iмпортне мито на будь-яку металопродукщю, що iмпортуеться в кра'1ну. Це призвело до «ланцюгово'1 реакци», захисних заходiв проти
Виробництво, млн т 21,0
ЕЗ 2017 р. Ш 2018 р.
Чавун Сталь Прокат Металопродущя
Рис. 2. Виробництво чавуну, сталь прокату в УкраТш у 2017 и 2018 рр. [4]
iMnopTOBaHoro металопрокату з боку краш бвропейського Союзу, Туреччини, Pociï. Таким чином, експорт украшсько'1 металопродукцп зменшився, що призвело до скорочення велико'1 частки валютних надходжень до краши. У 2018 рощ частка експорту до краш 6С в^ загального украшського метaлуpгiйнoгo експорту становила 34 %, до Туреччини -13 %.
Уа щ фактори посилюють нaявнiсть у свт надлиш-кових потужностей метaлуpгiйнoï гaлузi на 700 млн т. За ощнкою Оpгaнiзaцiï екoнoмiчнoгo спiвpoбiтництвa та розвитку, для досягнення стабшзацп на мiжнapoднoму мета-луpгiйнoму ринку слд вивести 300-350 млн т стaлi з екс-плуатацп потужностей [5].
Частка металопродукцп, що залишаеться у краШ для внутpiшньoгo використання у 2018 р., становить 21,5 % в^ обсягу металопрокату Украши. Пopiвнянo з 2017 р. (20,4 %) цей показник вирк на 1,1 %. Внутршне споживання металу у 2018 р. становило 5,39 млн т, а у 2017 р. - 5,05 млн т, в^-булось зростання на 6,8 %. 1мпорт металопродукцп у 2017 р. становив 1,3 млн т, у 2018 р. - 1,44 млн т (+11 %). Зростання iмпopту призведе до неплатоспроможност багатьох малих i середшх тдприемств, що скоротить потенщал металур-гшно'1 галузь
До^джуючи одного з нaйбiльших представниив метaлуpгiйнoï гaлузi, слiд зазначити, що компашя «1нтер-пайп» за останш роки скоротила продаж виpoбiв на 10 % [2]. Така ситуащя св^чить, що метaлуpгiйнa галузь мае проблеми, що не дозволяють вийти на свгговий ринок i гальмують розвиток.
Також Украша являеться експортером зaлiзнoï руди. У 2017 р. Украша втратила частину ринку Китаю, але змо-гла завоювати частку ринкш Япони, Серба та Пшденно'1 Ко-ре'1 [3]. Водночас через брак сировини падае виробництво стaлi з брухту. Украша обрала шлях експортування брух-ту через випдну цiну кpaïн-iмпopтеpiв, а не продаж i використання всередиш краши. У 2017 р. було заготовлено для внутршнього споживання 4,2 млн т (дефщит складав 25 %), а у 2018 р. - 3,9 млн т (дефщит становив 29 %) [1]. Через значний дефщит було скорочено обсяг вироблено'1 продукци, зросла собшарткть через закупку сировини у шших краш за значно вищу щну, шж щна на внутрш-
ньому ринку. Ця проблема була виршена у цьому рощ за-вдяки указу Президента про вивiзне мито на металобрухт, що зросте з 42 евро/т до 58 евро/т. Також було скасовано 5-в^соткове мито на ввезення брухту чорних металш [7]. Зазначеш заходи мають знизити сoбiвapтiсть стaлi вiтчиз-няного виробництва.
Також останшми роками особливо'1 aктуaльнoстi набувають проблеми енергозабезпечення. Шдприемства були змушенi обмежити норму споживання для гaлузi на 30 %, як цього потребувала держава. Одночасно вартють газу та електроенергп зросла бiльше нiж у 2 рази [4]. Шляхом виршення тако'1 проблеми е модершзащя зaстapiлих i зношених основних засобш. На бiльшoстi укра'1нських пiд-приемствах металургшно'1 гaлузi, що були засноваш в пер-шiй пoлoвинi ХХ столитя, i дoсi використовуються пеpшi дoменнi печi. Печi такого типу вимагають велико'1 кiлькoстi природного газу, що краша iмпopтуе iз-зa кордону за висо-кою цiнoю. Виршення такого питання можливе лише в paзi замши старих печей на електроплавильщ що значно зни-зить сoбiвapтiсть готових виpoбiв i забезпечить високий piвень екoнoмiчнoï безпеки. Отже, завдяки таким заходам при виpoбництвi продукци знизиться кiлькiсть шкiдливих викидiв в атмосферу на 70 % [3].
Лопстична система гaлузi не дозволяе розвиватись на iншi ринку збуту та гальмуе систему транспортування продукци в Украшь Недoскoнaлiсть транспортних шляхш, мoнoпoлiзaцiя зaлiзницi стали основними проблемами промисловосп, але напрямки налагодження цiеï системи мoжливi лише завдяки взаемодп з державою. У випадку iз зaлiзницею можливо лише укласти дoгoвip про знижки або пкьги для масово'1 поставки товару. Зaлiзниця УкраТни по-требуе теpмiнoвoгo ремонту, але держава на цей час не мае таких значних коштш для налагодження шфраструктури. Тому сл^ враховувати, що piшення цiеï проблеми затяг-неться в чaсi i попм продовжуватиме гальмувати розвиток промисловосп [10].
Починаючи з 2014 року металургшш пiдпpиемствa УкраТни втратили ринок Роса, що значно скоротило експорт багатьох виробш i негативно вообразилось на еко-нoмiцi краши. Тому було прийнято ршення з 2015 року пеpеopiентувaтись на ринки краш 6С, Пiвнiчнoï Африки та
Близького Сходу [4]. Вiдмiна ввiзного мита до 6С на ме-талопродукщю пожвавила експорт, що сприяло зростанню експорту у 2018 р. на 35,9 % порiвняно з 2017 р. [1]. Результатом цих заходш е те, що експорт у кра'ни бвропи, Америки та Близького Сходу продукци компанп «1нтерпайп» в 2016 роцi вперше перевищив 50 % сукупного експорту компанп та утримуе цей показник [2]. Також в^булось пожвавлення споживання на внутршньому ринку. Це в1д-булось за рахунок пожвавлення супутнк галузей, основна з яких - оборонна промисловють, що представлена такими тдприемствами, як «Зоря - Машпроект», «Запорiж-трансформатор» тощо.
Проте основною проблемою залишаеться те, що на рiвнi держави в^сутнш орган координацп промислово'1 полiтики. Така ситуащя утворилась через те, що спорхнет галузi (наприклад: видобувна, енергетики, хiмiчна промисловостi та машинобудування) не можуть узгодити сво'1 подальшi дй. Наслiдком цього е зрив тендерiв, пере-виробництво чи дефщит певних продуктiв. Тому одним iз необхiдних заходш е створення профкьного органу, який створить стратегiю розвитку промисловост Укра'1ни та слiдкуватиме за Н реалiзацiею.
Комплексом проблем е низька яисть виробш, нев^-пов^шсть стандартам та застарiлi основнi засоби, що веде до низького рiвня конкурентоспроможност на свiтовому ринку металургп. Багато пiдприемств Укра'ни мае занадто фiзично та морально застарiлi основш засоби, що не дозво-ляють виготовляти бiльш якiснi та модершзоваш вироби, що повинна вiдповiдати стандартам кра'ни-експортера. Тому Укра'на у багатьох випадках слугуе лише експортером сировини, а не продавцем готових виробiв, що значно по-гiршуе стан економши. На територп кра'1ни лише шдприем-ства ТОВ «1нтерпайп Сталь», ПАТ «Запорiжсталь» здатнi виступати конкурентоспроможними на световому ринку металургп.
Як св^чить досвiд iнших кра'1н, модершзащя тд-приемств металургiйноl промисловостi е ефективною у поеднаннi з розширенням асортименту продукци. Якщо взяти за приклад укра'нське пiдприемство «Метiнвест», то початком виробництва був атмосферостшкий прокат, що виготовлявся за европейськими стандартами. Марiуполь-ський металургшний комбiнат iм. Iллiча та «Азовсталь», що входять до групи «Метiнвест», з 2016 р. розширили ви-робництво та почали виготовляти товстолистовий прокат з конструкцшно! стам, що мае високу стшисть до атмос-ферно'1 корози, та вже мають довгостроковi контракти на поставку продукци до кра'1н бвропейського Союзу. Такий вид сталi став новинкою на територп Укра'ни. Додатково Марiупольський комбiнат став виробляти за новими ев-ропейськими стандартами оцинкований рулонний прокат, що використовуеться при будiвництвi та при виготовлен-ш легких будшельних тонкостiнних конструкцiй i несучих профнастилiв. Завдяки високiй якосп та прийнятнiй цiнi така продукщя мае доволi високий попит на ринках Укра'1-ни й шших кра'1н свiту.
Лише у 2017 р. «Метшвест» реалiзував приблизно 88 тис. т оцинкованого рулонного прокату, з них 3 тис. т -у кра'1ни Пiвденно-Схiдноl бвропи та Близького Сходу [6].
Слд враховувати, що бкьшють активiв металургiйних пiдприемств Укра'ни перебувають у власностi або шд кон-
тролем великих бiзнес-груп, що е шоземними юридично або за реестращею материнських структур. Яскравим прикладом е металургшний комбшат «Агсе1огМ1йа1» у Кривому Розi, що знаходиться у власност найб1льшо'1 мета-лургшно! групи свiту «Агсе1огМ1йа1». Загальний обсяг ви-роблено'1 продукци ще'1 групи пiдприемств у 2017 р. склав 98,1 млн т сталь У 2017 р. вичизняна металургшна група «Метшвест» поршняно з шшими такими компанiями в^-чула на собi великi борговi проблеми. Груш довелось за-явити про техшчний дефолт, але вже на кшець року були прийнятi новi умови виконання боргових зобов'язань за вимогами кредитора за сво'1ми облиащями та термшом погашення у 2017, 2019 i 2020 рр. на суму 1,153 млрд дол. Для виплати тако'1 суми довелось почати з оптимiзацil фi-нансового становища металургшно! групи «Метiнвест» у 2018 р. та скоротити до 30 % пращвниив адмшктрацп у зв'язку з невизначеною ситуащею на ринку сталi в свiтi та значним зниженням свиових цiн на сировину та готову продукщю металургiйноl промисловостi, а також знижен-ня р1вня попиту. Група тдприемств стала яскравим в^о-браження кризи, адже у 2017 р. «Метшвест» за всю свою юторш вперше став збитковим, вй ранш роки був лише прибуток. Холдинг плануе почати дострокове погашення корпоративних боргш у випадку, коли ситуащя на световому та ринку Украши з виробництва сталi та добування сировини покращиться [6].
Для виршення цих проблем необх^но розробити комплекс заходiв для покращення стану металургшно! га-лузi Украшь Одним iз перших крокiв мае бути створення державного регулюючого органу, що буде регламентува-ти дiяльнiсть металургшних пiдприемств, забезпечувати впровадження нових енергозбериаючих та екологiчних технологiй, органiзовувати спшпрацю з iнвесторами для закупiвлi нового устаткування, що сприятиме виробництву високояисно! конкурентоспроможно! продукцй та дозволить змщнювати ринковi позицЦ, а не ткьки слугувати сировинним-придатком для шших краш.
Укра!нi слiд перейняти досв^ свiтового лiдера - Китаю та налагодити повний цикл виробництва на територп краши, вдосконалити науково-техшчну й iнженерну бази, розширити взаемодш з хiмiчною галуззю для вдоскона-лення властивостей сталi, чавуну тощо [9].
Також закриття багатьох тдприемств через !х непри-бутковiсть залишило велику кiлькiсть людей без роботи, а у багатьох пропала мотиващя до роботи, це призвело до зниження продуктивно™ пращ та нестабкьносп кадро-вих ресурс1в. Така проблема мае сощальний характер, тому для тдвищення та стабiлiзацi! продуктивностi пращ в чор-нiй металургй сл^ ввести новiтнi технолог^, що дозволить полегшити працю та зменшити навантаження. Також сл^ застосувати матерiальне заохочення економiчними засо-бами для найефективнiшо! працi.
Функцiонування металургiйно! промисловостi, як i багато iнших галузей, призводить до забруднення навко-лишнього середовища, особливо враховуючи, що старе об-ладнання на тдприемствах не пристосоване до мiнiмiзацu викидiв та не обладнане очисними фкьтрами. Успiшне рi-шення екологiчно! проблеми - важливе регiональне еко-номiчне та соцiальне завдання. Ршенням цiе! проблеми е встановлення на тдприемствах найновгтнших очисних
технологш, що дадуть змогу звести до мшмуму промис-ловi вiдходи та викиди в атмосферу. Як додатковi заходи можуть бути оздоровлення мюць надмiрноï концентрацп пiдприeмств, що виробляють металопродукцiю, також ль мiтний вплив природних факторш на розмiщення об'екпв чорно'1 металургп в регiонах i3 поршняно високим рiвнем заселеностi. Ще одним заходом е багатократне очищення стiчних вод [8].
Висновки. Металургшна галузь Украши поверта-еться в докризовий стан. Проте кнують проблеми, що гальмують розвиток промисловостi та е перепонами для позищонування на нових ринках. Одшею з головних проблем е фiзично та морально застарш технологи, що не до-зволяють бути конкурентоспроможними та задовольняти потреби покупцш у якосп продукцп. Саме модернiзацiя та впровадження iнновацiйних технологiй дозволить в^повь дати свгговим стандартам якостi. Також значними проблемами розвитку металургшних тдприемств е вiдсутнiсть енергозберiгаючих технологiй.
Внасл^ок кризи та вiдсутностi превентивного управлшня змшами вiдбулась втрата значно'1 частки ринку. Для вирiшення виявлених проблем у металургшнш галузi необ-хiдно: по-перше, створення державного регулюючого органу, що одночасно буде регламентувати та контролювати дь яльшсть як металургiйних пiдприемств, так i галузi загалом (комiсiя або комггет при Мiнiстерствi економiчного розвитку i торгшл1). Використання нових енергозберкаючих та екологiчних технологiй дозволить взяти активну участь у рiзноманiтних програмах i грантах, як надають партнери Украши (6С, 6БРР, СОТ тощо). За умови виконання усiх рекомендацш у наступнi роки металургiйна промисловкть якiсно змiниться та зможе завоювати новi ринки збуту. Подруге, смд налагодити спiвпрацю з швесторами та тдви-щити привабливiсть галузi для нових, що дасть можливкть вдосконалити технологи та розширити можливост мета-лургiйних пiдприемств щодо розвитку взаемодп з тдпри-емствами шших галузей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна служба статистики Украши. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/
2. Офщшний сайт корпорацп «1нтерпайп». URL: http:// interpipe.biz/
3. Офщшний сайт World Steel Association. URL: http:// www.worldsteel.org/
4. Подводим итоги 2018 года: Промышленность Украины - уходим в пике или пока еще нет? URL: https://oko-planet.su/finances/financesnews/475902-podvodim-itogi-2018-goda-promyshlennost-ukrainy-uhodim-v-pike-ili-poka-esche-net. html
5. 2018-й: Ик випробувань вггчизняноТ металургп. URL: http://www.ukrmetprom.org/2018-y-rik-viprobuvan-vitchiznyanoi-metal/
6. Хижняк О. С. Сучасний стан металургшних пщпри-вмств Украши: проблеми i перспективи розвитку. Молодий вче-ний. 2017. № 5 (45). С. 762-767.
7. Комитет рекомендув Pадi пщвищити експортне мито на металобрухт металургп. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/ komitet-rekomenduet-rade-povysit-eksportnuyu-1547734625. html
8. Проблеми чорноТ металургп Украши. URL: http://www. novageografia.com/vogels-1723-1.html
9. Гринько Т. В. Транскордонне швробгтництво i стратегГГ розвитку металургiйних пщприемств. Вкник Сх'дноукра'нсько-го нацюнального унверситету iMeHi Володимира Даля. 2013. № 17 (206). С. 158-161.
10. Гринько Т. В. Функцп лопстичноТ системи в умовах за-безпечення конкурентоспроможност пщприемств галузi металургп. Економка та держава. 2016. № 5. С. 12-16.
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/
Hrynko, T. V. "Funktsii lohistychnoi systemy v umovakh zabezpechennia konkurentospromozhnosti pidpryiemstv haluzi metalurhii" [The functions of the logistics system in terms of ensuring the competitiveness of metallurgy enterprises]. Ekonomika ta derzhava, no. 5 (2016): 12-16.
Hrynko, T. V. "Transkordonne spivrobitnytstvo i stratehii roz-vytku metalurhiinykh pidpryiemstv" [Cross-border cooperation and strategy for the development of metallurgical enterprises]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volod-ymyra Dalia, no. 17 (206) (2013): 158-161.
"Komitet rekomenduie Radi pidvyshchyty eksportne myto na metalobrukht metalurhii" [The Committee recommends that the Council increase the export duty on metal scrap metal]. https:// www.rbc.ua/ukr/news/komitet-rekomenduet-rade-povysit-ek-sportnuyu-1547734625.html
Khyzhniak, O. S. "Suchasnyi stan metalurhiinykh pidpryiemstv Ukrainy: problemy i perspektyvy rozvytku" [The current state of the metallurgical enterprises of Ukraine: problems and prospects of development]. Molodyi vchenyi, no. 5 (45) (2017): 762-767.
Ofitsiinyi sait korporatsii «Interpaip». http://interpipe.biz/
Ofitsiinyi sait World Steel Association. http://www.world-steel.org/
"Podvodim itogi 2018 goda: Promyshlennost Ukrainy - uk-hodim v pike ili poka eshche net?" [Summing up the year 2018: Ukraine's industry - are we leaving at the peak or not yet?]. https:// oko-planet.su/finances/financesnews/475902-podvodim-itogi-2018-goda-promyshlennost-ukrainy-uhodim-v-pike-ili-poka-es-che-net.html
"Problemy chornoi metalurhii Ukrainy" [Problems of ferrous metallurgy of Ukraine]. http://www.novageografia.com/vogels-1723-1.html
"2018-i: Rik vyprobuvan vitchyznianoi metalurhii" [2018th: Year of testing of domestic metallurgy]. http://www.ukrmetprom. org/2018-y-rik-viprobuvan-vitchiznyanoi-metal/
Стаття надшшла до редакци 03.04.2019 р.
