CC BY
86
УДК 330.3:339.9:669.1 doi: 10.15407/econindustry2018.01.086
Bipa Анатолнвна Шкчфорова,
канд. екон. наук, с.н.с. 1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши 03057, Украша, м. Кшв, вул. Желябова, 2 E-mail: [email protected]
МЕТАЛУРГ1ЙНА ПРОМИСЛОВ1СТЬ СВ1ТУ: СУЧАСН1 ВИКЛИКИ ТА ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ (АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД)
Виявлено глобальш тенденцп розвитку металургп за останне двадцятил1ття, ос-новними серед яких е безпрецедентне зростання обсяпв виробництва, концентращя сталеплавильних потужностей в десяти провщних крашах-металовиробниках, кардина-льш змши географ1чно'1 структури виробництва та споживання металопродукцп, тд-вищення спроможносп галуз1 до генерацп та впровадження шновацш. Визначено, що ключовими сучасними викликами для металургшно!' промисловосп е перевиробництво металу, нестабшьшсть металоторпвл^ необхщшсть шдвищення еколопчносп та ресур-соефективносп виробництва.
Ключовг слова: метал, металургшна промисловють, виклики, тенденцп розвитку, географ1чна структура.
JEL: L61; L52; F13; O14; O19; O24; Q40; Q50.
На сьогодшшнш день метал е одним 1з найуживашших товар1в у свт, що використовуеться в багатьох сферах людського життя - вщ буд1вель i транспорту до найсучасшших гаджетiв. Вщ розвитку металургп значною мiрою за-лежить дiяльнiсть таких металоспожива-ючих галузей, як машинобудування, бу-дiвництво, виробництво металевих виро-бiв тощо. Для Украши, де металургiйна промисловють традицiйно виступае стра-тегiчним видом дiяльностi, вирiшення проблемних питань ïï розвитку - техшко-технологiчна вщсталють, дефiцит деяких сировинних ресурсiв, нестабшьшсть шституцшного середовища та iн. на rai високо'1 залежностi вiд мiжнародноï кон'юнктури - не втрачае свое! актуальность Тому доцшьним е проведення ана-лiтичного огляду св^ово'1 металургп з акцентом як на загальних показниках та тенденцiях дiяльностi галуз^ так i на ïï можливостях задовольняти сучасш потреби споживачiв i вiдповiдати вимогам суспiльства.
Y CBiTOBOMy MacmTa6i goGmg^eHHa rao6a.nbHnx nnraHb po3BHTKy MeTa.nypriï Ta aKyMy^WBaHHa BÎgnoBÎgHnx craTncTHH-hhx h aHa^ÏTHHHHx gaHnx 3gincHroroTb Be-^hkï MÏ^Hapogm Ta perioHa^bm oprarn3a-^ï, AyMKy AKHX ^HyWTb i BHKOpHCTOBy-roTb y cboïh po6oTi npegcTaBHHKH MeTa-nyprÏHHHx KOMnaHiH, opraHiB B.nagn Bcix pÏBHÏB h ynem, mi 3HanHoro MÏporo 30cepe-g^em Ha BnpimeHHÎ 6mbm KOHKperanx 3aBgaHb. TaKHMn opram3a^flMn e CBiTOBa aco^a^a bhpo6hhkïb crarn (World Steel Association - Worldsteel) [1-6], a^minoBa-hhm H^eHOM akoï 3 2016 p. BncTynae yKpa-ÏHCbKe 06'egHaHHa mgnpneMCTB (On) «YKpMeTa^yprnpoM», KoMiTeT 3i cram Op-ram3a^ï eKOHOMÏHHoro cmBpo6iTHnnTBa Ta po3BHTKy (OECP) (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) Steel Committee) [7-12], CBpo-neHcbKa aco^a^a bhpo6hhkïb cram (European Steel Association - EUROFER) [13; 14], Äpa6cbKHH coro3 bhpo6hhkïb naByHy Ta cram (Arab Iron and Steel Union -AISU) [15], iHCTHTyT naByHy Ta cram niB-
© В.А. Нiкiфорова, 2018
денно-Схщно! Азп (South East Asia Iron and Steel Institute - EAISI) [16], Амери-канський iнститут чавуну та сталi (American Iron and Steel Institute - AISI) [17], Китайська асощащя виробникiв чавуну та сталi (China Iron and Steel Association -CISA) [18] та iH.
Зв^и та дослщження вищевказаних органiзацiй мiстять комплексну шформа-цiю щодо глобального стану та тенденцш розвитку металургшно! галузi, виявляють ключовi проблеми та можливi напрями i шляхи ïx вирiшення. Незважаючи на те що такi заходи часто мають рамковий характер, вони вказують глобальний на-прям дш i концентруються на викликах, як зачiпають iнтереси як галуз^ так i всього суспiльства в довгостроковш пер-спективi. Данi оргашзацп виступають своeрiдним майданчиком для вах защка-влених сторiн, де ri можуть обговорити сво'1 проблеми та хоча б приблизно виро-бити загальне бачення ситуацп (або при-наймнi зрозумiти, з чим ïm доведеться стикнутися в майбутньому).
Урахування цiéï шформаци е вкрай необхщним для правильного виокрем-лення та подальшого ефективного вирь шення проблем украшсько'1 металургл, адже галузь традицшно е залежною вiд зовнiшнix ринюв збуту, проте низький рiвень ïï економiчного та техшко-теxнологiчного розвитку навт за умови досить великих обсяпв випуску сталi не дозволяе впливати на загальну ситуащю i змушуе пристосовуватися до наявних умов.
Метою статп е визначення ключо-вих глобальних та регiональниx виклиюв i тенденцiй розвитку металургшно! про-мисловостi, критичних для подальшо'1 дiяльностi нащонально'1 металургл.
Розгляд питання доцшьно розпоча-ти з визначення ролi металу в сучасному ceimi.
На сьогодшшнш день металопро-дукцiя використовуеться на багатьох ри-
нках кшцевого споживання. Близько по-ловини виплавлено! у свiтi сталi застосо-вусться в секторi будiвництва та шфра-структури, включаючи будiвництво жит-ла, залiзниць, мостiв та зелено! енергети-ки. Частка механiчного обладнання й ав-томобiлебудування становить приблизно 30% попиту на сталь, далi - металевi ви-роби, що складаються зi споживчих та iнших товарiв, та iнший транспорт, включаючи суднобудування та по!зди (рис. 1).
За даними Worldsteel1, у будiвницт-вi сталь е невiд'eмною частиною будь-яких споруд та будiвель з безмежними можливостями 11 використання. Метал в основному застосовуеться в армуючих стрижнях - 44%; листових виробах (^в-ля, прогони, внутрiшнi стши, стелi, обли-цювання, iзоляцiйнi панелi для зовнiшнiх стiн) - 31; структурних секцiях будь вель - 25%. Неконструкцшна сталь при-сутня в опалювальному й охолоджуваль-ному устаткуванш, внутрiшнiх пов^ро-водах, ф^ингах (рейки, стелажi, сходи) тощо. Ключова вiдмiннiсть сталi, яка ро-бить 11 основним конструкцiйним матерi-алом, полягае в тому, що вона добре зв'язуеться з бетоном (залiзобетон використовуеться для закладання бшьшосп фундаментiв), маючи аналогiчний коефь цiент теплового розширення та будучи вiдносно рентабельною.
Сталь також використовуеться при будiвництвi шфраструктурних об'ектiв -мостiв, тунелiв, залiзничних колiй, транспортних мереж (включаючи заправш станцп, вокзали, порти, аеропорти тощо) та трубопроводiв з розподшу води та газу (включаючи електростанцп та насоснi цехи). При цьому близько 60% викорис-товуваного металу представляе собою арматуру.
1 Офщшний сайт World Steel Association, роздш «Металургшш ринки» («Steel markets»).
Складено за джерелом [19, с. 10].
Рис. 1. Основт спoживачi сталевог продукци у ceimi
Одним iз найбшьших споживачiв сталi у свт е автомобiлебудування. У середньому на один транспортний зааб витрачаеться 900 кг сталг 34% - на кузов, панелi та двер^ 23% - у приводi, ре-шта - у пiдвiсцi, колесах, шинах, палив-них баках, рульових i розривних системах. За даними Всесв^ньо!' оргашзацп автовиробникiв (Organisation Internationale des Constructeurs d'Automobiles -OICA), у 2016 р. було вироблено близько 95 млн автомобшв, що на 4,5% бшьше, шж попереднього року, i даний показник у подальшому зростатиме, тому попит на метал з боку ще!' галузi на сьогодш е до-сить стабiльним.
Окрiм випуску автомобшв, метал застосовуеться при виробництвi шшого
транспорту, включаючи судна (стiйка до корозп сталева плита для виготовлення корпусiв), транспортнi контейнери (май-же повшстю виготовленi зi сталi), залiз-ничний транспорт (вантажнi та пасажир-ськi вагони, рейки, колеса, двигуни, тд-шипники), лiтаки (шасi). Важливють цьо-го ринку кiнцевого споживання пщкрес-люеться тим, що сталевими суднами тра-нспортуеться 90% св^ових вантаж1в, а контейнерний флот становить близько 17 млн од.; залiзничнi перевезення е най-бшьш економiчними та незамiнними для прничодобувно! та важко! промисловос-тi, тодi як лiтаки - це найбшьш швидкий i прогресивний вид транспорту.
1нструменти й обладнання вщ маленьких форм до великих заводських ро-
60TH30BaHHx MamHH i npoKaTHHx craHiB Te» 3HanHoro Miporo BHroToB.eHi 3 MeTa.y, TaK caMo, aK i no6yTOBa TexHiKa Ta HaMcy-nacmmi rag»eTH, 6e3 aKux cborogHi He-mo».hbo yaBHTH CBoe »urra. HaBiTb aK^o caM npogyKT He BuroToB.eHHH i3 MeTa.y, 3 Be.HKoro iMoBipHicrro Moro 6y.o Bupo6.e-ho 3a gonoMororo MamHH a6o npucTpoïB, Bupo6.eHux i3 cram (HanpuK.ag, 3acrocy-BaHHa cne^a.bHux cra.eBHx $opM g.a n.acTHKoBoï eKcrpy3iï, BugyBHoro $opMy-BaHHa, .HTTa nig thckom Tomo). ^.a ^o-ro, aK npaBH.o, BHKopucroByroTbca «iH-cTpyMeHTa.bHi cram», aKi Bupi3Hae BucoKa M^Hicrb, criMKicTb go HarpiBaHHa, 3Hocy Ta Kopo3iï 3a paxyHoK BHKopucraHHa cne^-a.bHux cn.aBiB i MiKpocTpyKTyp, ag»e bo-hh MaroTb 6yTH 6i.bm TBepguMH, Hi» Ti cram, mo bohh ^opMyroTb.
CTa.b TaKo» BHKopucroByeTbca b eнepгeтнцi g.a внpo6ннцтвa, TpaHcnopTy-BaHHa Ta po3nogi.eHHa 6ygb-aKoro Bugy eHepriï (npucyTHa y rpe6.ax, Typ6iHax, TpaHc^opMaTopax, reHepaTopax, e.eKTpo-gBuryHax, Hacocax, pe3epByapax, Ka6e.ax, Ten.oo6MiHHHKax, coHanHux Ten.oBux na-He.ax Tomo); Heo6xigHa g.a BupomyBaH-Ha, 36epiraHHa Ta gocraBKH ï»i (Big .onaT Ta mothk go ipura^HHux cucreM Ta 6yHKe-piB g.a 36epiraHHa 3epHa); 36opy, 36epi-raHHa, onu^eHHa M po3nogi.eHHa Bogu g.a oco6hcthx Ta bhpo6hhhhx noTpe6 (Tpy6u, цнcтepнн, KpaHH Tomo).
npaKTHHHo Bci $opMH .rogcbKoro 3B'a3Ky Te» noB'a3aHi 3 BHKopucraHHaM MeTa.y: npecu g.a BunycKy gpyKoBaHoï npogy^iï, rn^pacrpyKTypa g.a copTyBaH-Ha .ucriB Ta nocu.oK, 6ygb-aKi pagionepe-gaBani Ta 3annacTHHH go KoMn'roTepHoï TexHiKH. ^h cnucoK Mo»Ha npogoB»yBa-th HecKiHneHHo, npoTe bhchobok 6yge og-Ho3HanHHM - MeTa. e i 3a.umaeTbca He-Big'eMHoro nacruHoro .rogcbKoï »urregia-.bHocri, ToMy po3bhtok MeTa.ypriMHoï ra-
.y3i noTpe6ye nocrinHoï yBaru 3 6oKy bh-po6HHKiB, B.agu Ta HayKH.
KnronoBoro opгaнiзaцiero, aKa goc.i-g»ye po3ßumoK метаnургn Ha MiMHapod-HOMy piem, e CBiToBa aco^a^a bhpo6hh-KiB cram1. Ïï 6y.o 3acHoBaHo 10 .unHa 1967 p. aK Mi»HapogHuM iHcrmyT naByHy Ta cram (International Iron and Steel Institute - IISI), Ha3By 6y.o 3MiHeHo 6 »oBTHa 2008 p. Opгaнiзaцia e HeKoMep^HHoro, Mae mTa6-KBapTupy y Eproccem (Ee.bria) Ta gpyruM o^ic y neKiHi (KuTaM), aKuM Big-KpuBca y KBiTHi 2006 p. Worldsteel npeg-craB.eHo noHag 160 Bupo6HHKaMu cram (BK.ronaronu 9 3 10 HaM6i.bmux MeTa.yp-riMHux KoMnaHiM y cBiTi), Ha^oHa.bHHMH Ta perioHa.bHHMH acoцiaцiaмн MeTa.yp-riMHux nignpueMcTB Ta ra.y3eBHMH goc.ig-ннцbкнмн iHcTHTyTaMH. Ha H.emB opraHi-3a^ï npunagae 6.H3bKo 85% cBiToBoro bh-po6ннцтвa cram.
World Steel Association Bucrynae ko-opguHa^HHHM ^rnpoM g.a MeTa.ypriHHoï npoMHc.oBocri, 3ocepeg»yronucb, 3oKpe-Ma, Ha nuTaHHax eKoHoMinHoï, eKo.orinHoï Ta coцia.bнoï cTiMKocTi; cnpuaHHi po3BHT-Ky r.o6a.bHux puHKiB 36yTy cram Ha 3aca-gax phhkoboï KoHKypeH^ï, Bi.bHoï Big gep»aBHoro BTpynaHHa, ^o 3aBa»ae cnpa-Beg.HBiM TopriB.i; cBoenacHoMy HagaHHi eKoHoMinHoï iн^opмaцiï cBiToBoro piBHa Ta aHa.i3i r.o6a.bHoï MeTa.ypriMHoï ra.y-
3i; nigBH^eHHi o6i3HaHocTi, po3yMiHHa Ta nigTpuMKH MeTa.ypriï cepeg ycix 3oBHim-Hix зaцiкaв.eннx cTopiH Ta K.ronoBux цi-.boBux ayguTopiM no BcboMy cBiTy.
OgHiero 3 HaMBa».HBimux opraHi3a-цiн, ^o 3aHMaeTbca nuTaHHaM po3BHTKy cBiToBoï MeTa.ypriMHoï npoMuc.oBocTi, e KoMiTeT 3i cTa.i OECP (ga.i - KoMiTeT).
1 AaHÎ mogo gia.bHocTi Mi»HapogHHx, peri-oHa.bHHx Ta HamoHa.bHHx opraHi3aqin, aKi goc.i-g»yroTb po3BHToK MeTa.ypriHHoï npoMuc.oBocTi, B3aTo 3 ïx o$iцiнннx canTÎB, aK^o iHme He BKa3aHo.
Вш надае унiкальний форум для урядiв, який мае на мет об'еднання зусиль для виршення складних проблем, що поста-ють перед металургшною галуззю, та ви-значення пол^ичних рiшeнь для заохо-чення вщкритих i прозорих металорин-
KiB.
Робота Ком^ету протягом останнiх двох роюв охоплювала такi питання, як загальний розвиток ринку сталц житте-здатшсть та конкурeнтоспроможнiсть га-лузi; глобальш надлишковi сталеплави-льнi потужностi; еколопчш показники дiяльностi металургл, зокрема, внесок енергоефективних технологий у !х по-лiпшeння та розробка проривних технологий для боротьби зi змшою клiмату; торговельна полiтика, включаючи нета-рифнi заходи та eкспортнi обмеження на поставки сировини; ринки металургшно'1 сировини, оскшьки галузь значною мь рою залежить вiд низки сировинних ма-тeрiалiв для виробничого процесу.
Остання 83 сeсiя Комiтeту вщбула-ся у Париж1 28-29 вересня 2017 р. Ii було присвячено розгляду загально! ситуацп на глобальному металоринку, структур-ним змшам в eкономiцi та довгостроко-вому попиту на сталь, тенденщям у тор-гiвлi мeталопродукцiею та питанням тор-говельно! полiтики, особливо заходам, що можуть обмежувати ii свободу, впли-ву на галузь дигiталiзацii (цифровiзацii) та автоматизацп, рeгiональним змiнам на ринку сталь
Краши Велико1 двадцятки (G20) теж не залишають поза увагою питання розвитку металургшно! галузi. Так, 1х ль дерами на зустрiчi у Ханчжоу (Китай) 4-5 вересня 2016 р. було створено Глобаль-ний форум iз надлишкових сталеплави-льних потужностей (Global Forum on Steel Excess Capacity, GFSEC; далi - Гло-бальний форум), координатором якого виступае Комiтeт зi сталi ОЕСР. Членами
Глобального форуму е 33 краши, яю складаються з члешв Велико! двадцятки та защкавлених членiв ОЕСР. Вiн базу-еться на трирiчному мандатi (закшчуеть-ся у 2019 р.), який може бути подовже-ний за згодою мiж членами. Дiяльнiсть GFSEC спрямована на вдосконалення комушкацп та ствпращ (обмiн шформа-цiею та даними про надлишковi потуж-ност у металургл) мiж урядами кра'ш-виробникiв сталi, розробку конкретних й ефективних заходiв, що сприятимуть по-силенню функцiонування металоринку, складання у 2017 р. зв^у, який мав i був представлений мiнiстрам Велико! двадцятки (бшьш докладно буде розглянуто нижче).
Унаслщок iснування значних роз-бiжностей в iсторичних, географiчних, культурних особливостях, сучасному станi та напрямах розвитку металургшно! промисловостi в регюнах свiту значу роль у дослщженш рiзних аспектiв дiяль-ност галузi вiдiграють регюнальт та нащональт металургшт оргатзацп, яю, щоправда, або е членами всесв^шх органiзацiй, або тюно з ними ствпрацю-ють з метою бшьш ефективного обмшу шформащею та можливостi заявити й обговорити власну позищю при виник-неннi суперечливих питань. Через т самi причини нацiональнi металургiйнi орга-шзаци, як правило, входять до складу ре-гiональних.
Основними регюнальними металур-гiйними органiзацiями е таю.
Свропейська асоцiацiя виробникiв сталi - мiжнародна неприбуткова органь зацiя, заснована у 1976 р., зi штаб-квартирою у Брюсселi (Бельгiя). Членами EUROFER е металургiйнi компанп та на-цiональнi федераци металовиробникiв зi всього Свропейського Союзу (СС). Асо-цiйованими членами е провiднi металур-гiйнi компанп та нацiональнi федерацп
виробниюв сталi Швейцарп та Туреччи-
1
ни .
За даними European Steel Association европейська металурпя е св^овим лщером у сферi iнновацiй та еколопчно1 стiйкостi, мае оборот близько 170 млрд евро i безпосередньо надае роботу 320 тис. висококвашфшованих робггниюв, що виплавляють у середньому 160 млн т сталi на рш. Бiльше 500 металургшних виробництв у 22 крашах-членах €С за-безпечують пряму та опосередковану за-йнятйсть мiльйонiв европейських грома-дян. Металургiя iнтегрована з шшими галузями европейсько1 промисловостi та будiвництвом i виступае основою для ро-звитку, зростання та зайнятостi в €С.
Арабський союз виробникiв чавуну та сталi - громадська оргашзащя, що не мае полiтичного або комерцшного характеру, заснована в Алжирi у 1971 р. як перша арабська оргашзащя, защкавлена у зростанш та розвитку арабсько1 металур-гшно1 промисловостi. Сферою ïï дiяльно-стi виступае пiдготовка дослщжень, ор-
1 До складу EUROFER входять таш основш нацюнальш оргашзацп виробник1в стал1, як Alliance des Minerais, Minéraux et Métaux (Франщя), Bulgarian Association of the Metallurgical Industry (Болгарiя), Federation of the Italian Steel Companies (Iталiя), Belgian steel Federation (Бельпя), Polish Steel Association (Польща), Association of the Hungarian Steel Industry (Угорщина), UK Steel - EEF (Великобританiя), Union of Steel Producers in Romania (Румунiя), German Steel Federation (Шмеч-чина), Spanish Steel Association (1спашя), Association of the Finnish Steel and Metal Producers (Фш-ляндiя), Swedish Steel Producers' Association (Швещя), Austrian Mining and Steel Association (Австрiя), Czech Steel Union (Чеxiя), Hellenic Steelmakers Union (Грещя), Turkish Iron and Steel Producers Association (Туреччина) та in. Членами оргашзацп також виступають мiжнароднi мета-лургiйнi компанп, активи яких розташованi на територп £С, зокрема ArcelorMittal Group, ISD Dunaferr Danube Ironworks Private Company, ISD Huta Czestochowa Sp.z.o.o., U.S. Steel Kosice, Tata Steel Europe Ltd, NLMK Europe, Promet Steel JSC, Metinvest Trametal s.p.a., ThyssenKrupp AG та ш.
гашзащя кyрсiв та проведення конферен-цш з метою процвiтання арабсько'1 мета-лургшно1 промисловостi. Cоюз допома-rae сво'1'м членам в економiчномy, техшч-ному й технологiчномy прогресi. Його членами виступають 85 компанш та ор-ганiзацiй iз кра'1'н Персько'1 затоки та Пiв-нiчноï Aфрики, що виробляють близько 90% вщ загального обсягу випуску сталi в регюш.
1нститут чавуну та сталi Пiвденно-схiдноï Aзiï був заснований y 1971 р. тд епдою Комiсiï Oрганiзацiï Oб'eднаних нацiй (OOH) з Aзiï та Далекого Cходy. Зареeстрований як акцiонерне товариство в Республщ Ciнгапyр, Cекретарiат пос-тшно знаходиться в Шах-Aламi (Малай-зiя). Кра'1'нами-членами органiзацiï e 1н-донезiя, Mалайзiя, Фiлiппiни, Ciнгапyр, Та'1'ланд, В^тнам, Aвстралiя, Пiвденна Корея та Тайвань2.
SEAISI e технiчним iнститyтом, ос-новне завдання якого полягаe в розвитку чорно'1 металyргiï y Пiвденно-Cхiднiй Aзiï, що сприяe передачi технологий з усього свiтy, особливо з Aвстралiï, Япо-н^', Коре'1 та Тайваню. Цшями органiзацiï, зокрема, e заохочення регiональноï спiв-працi мiж урядами, галузями та органiза-щями, надання платформи для мiжнарод-них конференцiй i форyмiв, консульта-цшш послуги й технiчна допомога тощо.
Латиноамериканська асоцiацiя ви-робникiв er^i (Latin American Steel Association, Asociación Latinoamericana del Acero - Alacero) - неприбуткова оргашзащя iз штаб-квартирою в Чил^ заснована y 1959 р. як Латиноамериканський ш-ститут чавуну та сталi (Latin American Iron and Steel Institute). Oрганiзацiя змi-
2 До складу SEAISI входять, зокрема, Iron and Steel Institute of Thailand (Ташанд), Korea Iron & Steel Association (Швденна Корея), Malaysian Iron & Steel Industry Federation (Mалайзiя), Taiwan Steel and Iron Industries Association (Тайвань) та ш.
нила назву у 2011 р. унаслщок низки rni-щатив, з тим щоб вирiшувати поточнi виклики репону з глобальною перспективою. Членами Alacero е 49 компанiй iз 12 краш Латинсько'1 Америки1, продукщя яких становить 95% сталi, вироблено'1 в регiонi. Ще 24 компанп з усього свiту е афшйованими членами.
Латиноамериканська металургiйна промисловiсть, представлена Alacero, зо-середжуеться на змщненш цiнностi регь онально'1 штеграцп, технолопчних шно-вацiях, удосконаленнi людських ресурав, корпоративнiй вiдповiдальностi, сощаль-нiй та еколопчнш стiйкостi.
У багатьох крашах iснують нащо-нальнi оргашзацп металовиробниюв, що тiсно спiвпрацюють як з урядами власних держав, так i з iншими мiжнародними й регюнальними асоцiацiями виробникiв сталi. Серед них слщ вiдзначити Амери-канський шститут чавуну та сталi, Ки-тайську асощащю виробникiв чавуну та стал^ Iндiйську асоцiацiю виробникiв сталi (Indian Steel Association - ISA), Асощащю «Росшська сталь» (Роая), ОП «Укрметалургпром» (Украша), Канад-ську асоцiацiю виробниюв сталi (The Canadian Steel Producers Association -CSPA), Японський шститут чавуну та сталi (Iron and Steel Institute of Japan -ISIJ), Японську федерацiю виробникiв чавуну та сталi (Japan Iron and Steel Federation - JISF), Швденно-Африкансь-кий iнститут чавуну та сталi (South African Iron and Steel Institute - SAISI) та ш.
1 Ao cK.agy Alacero BxogaTb Taxi ochobhî HamoHa.bHi opraнiзaцiï bhpoôhhkîb cTa.i, aK Argentinean Steel Chamber (ÄpreHTHHa), Brazilian Steel Institute (Bpa3H.ia), National Business Association of Colombia (Ko.yM6ia), Federation of Metal Industries of Ecuador (EKBagop), Mexican Iron And Steel Industry Chamber (MeKcuKa), Steel Institute of Venezuela (BeHecye.a) Ta îh.
Лiдери металургшно'1 промисловостi за обсягами виробництва cm^i
За даними Worldsteel, майже весь обсяг чавуну у свт виробляеться вщнос-но невеликою кшькютю краш, яка мае тенденщю до зменшення. Так, у 1997 р. краш-виробниюв чавуну налiчувалася 51, у 2007 р. - 46; у 2016 р. - 44.
Так само 98% св^ового обсягу сталi виплавляеться 68 кранами, з яких 10 ос-новних металовиробниюв (рис. 2) за останш 20 роюв забезпечували 70-80% загального обсягу випуску сталь У рiзнi роки ix частка становила: у 1997 р. -68,8%, 2007 р. - 77,5, 2016 р. - 80,3%, тобто спостер^алася тенденщя до деякох «монополiзацiï» металургiйного виробництва та концентрацп сталеплавильних потужностей.
Склад десятки лiдерiв iз виробництва сталi протягом дослiджуваного перь оду залишався майже незмiнним за виня-тком того, що до нього увшшла Туреч-чина, тодi як Iталiя опинилася на 11 мю-щ. Дещо бiльше варiювався рейтинг кра-ïh у межах десятки.
Китай та Япошя були незмiнними лщерами, хоча обсяги виробництва мета-лу в Японп практично не змшилися, тодi як Китай збiльшив свох майже у 7,5 раза.
Позици США, Росп, Нiмеччини та Пiвденноï Кореï в рейтингу теж не зазнали значних змш, однак в останш десять роюв лише Швденна Корея невпинно на-рощувала обсяг виплавки сталi. Бразилiя традицшно утримувала як дев'яте мiсце, так i обсяги виробництва.
Найбшьшим проривом можна вва-жати входження до десятки лiдерiв у 2009 р. Туреччини, яка «потюнила» 1та-л^, а згодом обiйшла таких традицшних великих виробникiв, як Бразилiя та Украша, а також с^мкий пiдйом 1ндп, яка за 20 роюв з десятого мiсця перемютилася на трете, майже в чотири рази збшьшив-ши обсяг випуску сталь
1997
Китай (108,9)
Япошя (104,5)
_ США (98,5) _
Росш (48,5)_
Ншеччина (45,0) ГИвденна Корея (42,6) 1тал1Я (25,8) Украша (25,6) Бразшпя (26,1)
1нд1я (24,4)
2007
Китай (489,7)
Япошя (120,2) | США (98,1) Рос1я (72,4) 1нд1я (53,5) ГПвденна Корея (51,5) Ншеччина (48,6) Украша (42,8)
Бразишя (33,8) 1тал1я (31,6)
2016
Китай (808,4)
Япошя (104,8)
1ядш (95,5)
США (78,5)
Росш (70,8)
ГПвденна Корея (68,6)
Ншеччнина (42,1)
Туреччша (33,2)
Бразишя (31,3)
Украша (24,2)
Складено за джерелами [1, с. 1-2; 2, с. 10-12]. Рис. 2. Найбшьш1 виробники стал1 у свт1 у 1997, 2007 та 2016рр., млн т
Найбшьших втрат зазнала Украша, яка тд тиском вшськових дш на п тери-торп та несприятливо! зовшшньо! кон'-юнктури перемiстилася в рейтингу з восьмого мюця на десяте, майже у два рази скоротивши обсяг виплавлено! сталь
Стан та основт тенденцп розвитку свiтовоi металурги
Перш за все, слщ вщзначити без-прецедентне зростання обсяг1в метало-виробництва у свтг. За двадцятирiчний перюд (з 1997 по 2016 р.) обсяг виплавки сталi зрю бшьш нiж у 2 рази - з 799 до 1628 млн т, ще у 2004 р. подолавши пор^ 1 млрд т (рис. 3).
Основний тк зростання виробниц-тва припав на перюд 2000-2007 рр., коли вщбувався с^мкий економiчний розви-ток «нових iндустрiальних краш». Китай нарощував металургiйнi потужностi, тiльки ставши основним нетто-експор-
тером металопродукцп, i св^ова кон'юн-ктура без впливу серйозних потрясшь була сприятливою для розширення ви-робництва та збiльшення експорту мета-
лу.
Ситуацiя кардинально змшилася у 2008-2009 рр. унаслiдок св^ово! фшан-сово-економiчноi кризи, пiд час яко! ме-талургiя стала одним iз найбiльш пост-раждалих видiв економiчноi дiяльностi, i дотепер рiвень розвитку галузi так i не досяг докризового стану. Негативш тем-пи зростання обсяпв виплавки сталi спо-стерiгалися також у 2015-2016 рр., що було викликано, головним чином, зага-льним спадом у свгговш економiцi.
При цьому обсяги загального спо-живання готовог металопродукцп у св1-тг вщстають вщ обсягiв випуску металу (рис. 4), що призвело до виникнення од-ше! з найбiльших проблем розвитку су-часно! металургп - перевиробництва, тобто перевищення виробництва над споживанням.
I I Обсяг виплавки стали млн т
■Темпы зростання обсяпв виплавки сташ. % до попереднього пер ¡оду
Складено та розраховано за джерелами [1, с. 2; 1, с. 12].
Рис. 3. Динамта виплавки стал1 у свт1
# ЧС)Ф ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^
□ Обсяг видимого споживання металопродукци у свт ■ Обсяг в1фобницгва стал1 у свт Складено та розраховано за джерелами [1, с. 2, 87; 2, с. 12, 85].
Рис. 4. Динамта обсяг1в виробництва та видимого споживання металу у свт1
Ф1
Протягом 1997-2016 рр. у свт по-стшно спостерiгався профiцит металу, який пщвищувався разом 3i збiльшенням обсяпв виплавки сталi та дещо знижува-вся пiд час кризових для галузi рокiв. Найбiльш помiтно профщит зростав у 2004-2007 рр., коли св^ова кон'юнктура
була для металургшно! промисловостi дуже сприятливою, спонукавши метало-виробникiв розширювати експорт i на-рощувати виробничi потужностi, а також у тслякризовому 2010 р., проте в цьому випадку причиною була низька база для порiвняння (рис. 5).
Розраховано за джерелами [1, с. 2, 87; 2, с. 12, 85].
Рис. 5. Динамта профщиту металу у ceimi
На основi даних Worldsteel виявле-но, що за двадцятирiчний перiод середш щорiчнi темпи зростання виробництва сталi та споживання готово! металопро-дукцп перебували майже на одному рiвнi та становили 104,1 i 104,4% вщповщно, тодi як середнiй темп зростання профщиту металу у свт за той самий перюд був нижчим i складав 101,9% через те, що у несприятливi для галузi роки (1998-1999, 2008-2009, 2015-2016 рр.) обсяги вироб-ництва знижувалися з наступним вико-ристанням запаав; частка профщиту в
загальному обсязi виробництва металу в середньому становила 8,7%, або 102,5 млн т.
Незважаючи на постшну проблему перевиробництва металу, протягом аналь зованого перюду у свiтi продовжували зростати сталеплавильш потужностi (рис. 6).
Вони збiльшувалися навт у най-несприятливiшi для металургл перiоди внаслiдок того, що «.. .за своею природою потужностi повiльнiше реагують на рин-ковi умови, шж виробництво» [19, с. 6].
BiipoóHiPii потужностк млн т Pip.eHb завангаження виробничих потужностей, %
C^agero тa poзpaxoвaнo зa джepeлaми [1, c. 2; 2, c. 12; 3, c. 12; 2G].
Puc. б. Дuнaмiкa вupoбнuчux nomужнocmeй щoдo eumaern cmaлi ma pieern ïx зaвaнmaжeння у ceimoeiü мemaлуpгïï
Упoвiльнeння збiльшeння виpoбни-чиx пoтyжнocтeй y мeтaлypгiï пoчaлo cпocтepiгaтиcя лишe з 2G14 p. yнacлiдoк збepeжeння дocить cтpимaниx пpoгнoзiв щoдo пoжвaвлeння eкoнoмiчнoгo poзвит-ку y глoбaльнoмy вимipi тa нeoбxiднocтi гaлyзi пpиcтocoвyвaтиcя дo нaявниx yмoв. З Щ€1 ж пpичини piвeнь зaвaнтaжe-нocтi виpoбничиx пoтyжнocтeй мaв пo-нижyвaльнy тeндeнцiю, пoчинaючи з 2011 p., дocягши cвoгo icтopичнoгo зa двaдцять poкiв мiнiмyмy y 2G15-2G16 pp., який був тав^ь гipшим, нiж y кpизoвoмy для мeтaлypгiв 2GG9 p.
Пpoблeмa нaдлишкoвиx виpoбни-чиx пoтyжнocтeй y мeтaлypгiï пepeбyвae нa пopядкy дeннoмy впливoвиx мiжнa-poдниx opгaнiзaцiй. Тaк, зa peзyльтaтaми oбгoвopeння нa caмiтi члeнaми Вeликoï двaдцятки бyлo пpийнятo пiдcyмкoвy Дe-клapaцiю, y якiй вoни зaкликaли Глoбa-
льний фopyм з нaдлишкoвиx cтaлeплaви-льниx пoтyжнocтeй зa cпpияння ОЕСР y лиcтoпaдi 2G17 p. poзpoбити кoнкpeтнi пoлiтичнi piшeння для змeншeння тад-лишкoвиx пoтyжнocтeй y мeтaлypгiï зa дoпoмoгoю ycyнeння cyбcидiй тa iншиx видiв пiдтpимки з бoкy ypядiв i пoв'язaниx iз ними opгaнiзaцiй, якi ви-кpивлюють pинoк, тa зaбeзпeчeння пo-cпpaвжньoмy piвнoгo iгpoвoгo пoля для вcix виpoбникiв [21, c. 4].
^м^т зi cтaлi ОЕСР, зa cпpияння якoгo i в пoпepeднi poки здiйcнювaлиcя дocлiджeння щoдo нaдлишкoвиx cтaлe-плaвильниx пoтyжнocтeй y cвiтi [8; 9], пiд 4ac 83 ceciï пpивiтaв Дeклapaцiю ль дepiв G2G з ïï aмбiцiйними зoбoв'язaн-нями щoдo бopoтьби з пpoтeкцioнiзмoм, включaючи вci нeдoбpocoвicнi тopгoвe-льш пpaктики. Ha думку eкcпepтiв ^мь тeтy, нaдлишкoвi пoтyжнocтi, як i paнiшe,
залишатимуться серйозною проблемою для галуз^ адже за прогнозами зовшшшх експертв попит на сталь у 2035 р. досяг-не лише 1,87 млрд т, що на 20,1% нижче рiвня сталеплавильних потужностей, очь куваного на кшець 2017 р. [22].
На виконання ршення лiдерiв Велико! двадцятки 30 листопада 2017 р. у Берлш (Кмеччина) вiдбулося засiдання мЫс^в GFSEC, де було зазначено, що ознаки вiдновлення та помiрного зрос-тання, якi демонструвала металургiя, по-чинаючи з 2016 р., е тимчасовими. Вони спираються в основному на деяке при-швидшення зростання св^ово! економiки та циклiчного вiдновлення ринюв збуту нафти, проте загальна тенденщя залиша-еться слабкою. Iнтенсивнiсть сталi (кшь-кiсть сталi, що використовуеться на оди-ницю ВВП) знижуеться, i це падiння три-ватиме в результат таких структурних змш, як перехiд до бiльш ефективного використання матерiалiв, що супрово-джуеться попитом на бшьш легкi та стш-кi види сталi, та iншi довготривалi роз-робки, таю як дигiталiзацiя, що по-м'якшують свiтовий попит на сталь. Свь това асоцiацiя виробникiв сталi прогно-зуе довгострокове збiльшення попиту на сталь близько 1% на рш [23, с. 2].
За результатами засщання мшс^в було представлено зв^ iз конкретними полiтичними рiшеннями, спрямованими на подолання надлишкових потужностей у металургл. Члени GFSEC досягли до-мовленостi про шiсть принцитв, за до-помогою яких кожен учасник повинен розглянути надлишкову потужшсть сталi [24, с. 8-10].
I. Глобальний виклик, колективш полтичш ршення. Надлишковi стале-плавильнi потужностi е глобальною проблемою, що потребуе уваги у глобальному формат за широко! участ вах еконо-мк й ефективних полiтичних рiшень для полшшення функцiонування ринку та зменшення надлишкових потужностей у металурги.
II. Шдвищення функци ринку (1): вiдмoва eid субсидт та захoдiв держав-ног тдтримки, як викривлюють ринок. Уряди та суб'екти, пов'язаш з державни-ми установами, повинш утримуватися вщ надання субсидш та шших заходiв, якi викривлюють ринок, виробникам стал^ що пiдтримують нерентабельш металур-гiйнi пiдприемства, заохочують швести-цп в новi металовиробничi потужносп, якi в iншому разi не були б збудоваш, полегшують експорт металургшних ви-робiв або шшим способом викривлюють конкуренцiю, сприяючи надлишковим потужностям.
III. Шдвищення функци ринку (2): сприяння створенню piвнuх умов у мета-лургтнт галузi. Незалежно вщ форми власност (приватна або державна) уам пщприемствам, що дiють на металорин-ку, потрiбно забезпечити рiвноправнi умови функцiонування, вони не мають отримувати прямо чи опосередковано субсиди чи iншу пiдтримку, яка викрив-люе конкуренцiю та сприяе надлишковим потужностям, також вони повинш до-тримуватися однакових правил, що ма-ють економiчнi наслщки, включаючи процедури банкрутства. Члени Глобального форуму мають продовжувати боро-тися з протекщошзмом, включаючи вс недобросовюш торговельнi практики, одночасно визнаючи роль законних ш-струментiв торговельного захисту.
IV. Шдвищення функци ринку (3): забезпечення ринкових pезульmаmiв у металургтнт пpoмuслoвoсmi. Рушшною силою металургшного сектору мають бути вщкрит та конкурентш ринки, а також ринковий пщхщ до розподшу ресурав на основi конкурентних позицiй металургшних пщприемств. Новi iнвестицiйнi, виробничi й торговельнi потоки мають вщображати умови ринку на основi попиту та пропозицп.
V. Зниження надлишкових потужностей через заохочення коригування. Уряди беруть участь у просуванш поль
тики, яга OTprae pecтpyктypизaцiï мeтa-лypгiйнoï пpoмиcлoвocтi, пpи мiнiмiзaцiï coцiaльниx витpaт пpaцiвникaм тa гpoмa-дaм. Вoни пoвиннi зaбeзпeчyвaти yмoви для кopигyвaння pинкy шляxoм пoлeг-шeння виxoдy пocтiйнo збиткoвиx ^м-пaнiй, кoмпaнiй-"зoмбi"1, зacтapiлиx ви-poбничиx пoтyжнocтeй i кoмпaнiй, якi нe вiдпoвiдaють eкoлoгiчним вимoгaм, CTa-ндapтaм якocтi тa бeзпeки.
VI. Зaбeзneчeння бiльшo'ï npo3opoc-mi, a maкoж oгляду ma oцiнкu peaлiзaцlï p^ern Глoбaльнoгo фopуму. Уpяди пo-винш нa взaeмнiй ocнoвi пiдвищyвaти пpoзopicть чepeз peгyляpний oбмiн iнфo-pмaцieю, aнaлiз, oгляд, oцiнкy тa oбгoвo-peння дaниx, включнo з yciмa кoнкpeт-ними пoлiтичними piшeннями члeнiв Глoбaльнoгo фopyмy. Вoни мaють зaбeз-пeчити дocтyпнicть нa пocтiйнiй ocнoвi будь-яш^' iнфopмaцiï пpo poзвитoк пoтe-нцiaлy виpoбництвa cтaлi, yмoви пoпитy i пpoпoзицiï тa зaxoди пiдтpимки з 6o^ ypядiв тa ypядoвиx cтpyктyp. Члeни opra-нiзaцiï пoвиннi oбмiнювaтиcя iнфopмaцi-eю пpo xapaктep тa ступшь пiдтpимки eкcпopтниx кpeдитниx aгeнцiй для нoвиx мeтaлypгiйниx пpoeктiв.
У мaйбyтньoмy вci члeни пoвиннi нeyxильнo викoнyвaти дaнi пoлiтичнi pi-шeння, включaючи вкaзaнi пpинципи, пocилити фyнкцioнyвaння pинкy тa CTe-жити зa цими зуотллями шляxoм eфeк-тивнoгo oбмiнy iнфopмaцieю тa oглядy нa Глoбaльнoмy фopyмi.
Пpoтe пoвнoгo кoнceнcycy ^шни дocягти тaк i нe змoгли. Haпpиклaд, Япo-нiя [25] тa ^шни GC [26] зaявили, щo i нaдaлi пpoдoвжyвaтимyть вiдiгpaвaти a^ тивну poль в eфeктивнoмy виpiшeннi пpoблeми нaдлишкoвиx cтaлeплaвильниx пoтyжнocтeй, викopиcтoвyючи cвiй ми-нулий дocвiд cтpyктypнoï пepeбyдoви тa cпiвпpaцi з шшими кpaïнaми, тoдi як K^ тaй i CШA - вiдпoвiднo тайбшьший ^т-тo-eкcпopтep тa нeттo-iмпopтep мeтaлo-
1 Koмпaнiï, y hehx bmpa™ з oбcлyгoвyвaн-ня бopгiв пepeвищyють oпepaцiйний пpибyтoк.
пpoдyкцiï y cвiтi - зaлишaлиcя дaлeкими вiд бaгaтьox питaнь.
Пeкiн нaпoлягaв нa тому, щo вiн зpoбив yce мoжливe для пoдoлaння ^o-блeми нaдмipнo вeликиx пoтyжнocтeй, тoдi як Вaшингтoн зaявив, щo бyдe ^o-дoвжyвaти зaxищaти cвoï кopдoни вiд того, щo вiн ввaжae нeдoбpoякicнoю cтaл-лю. Тaк, acиcтeнт мiнicтpa тopгiвлi K^ тaю Лi Чeнгaнг (Li Chenggang) зacтepiг вiд crnyauiï, кoли йoгo ^arna дoклaдae бoлicниx зycиль, cпpямoвaниx нa œopo-чeння пoтyжнocтeй, "тoдi як peштa cвiтy пpocтo дивитьcя". Вiн тaкoж зaзнaчив, щo "змeншeння пoтyжнocтeй - ne бoлic-ний пpoцec, i Krn^ пoвинeн був пepe-poзпoдiлити corai тиcяч poбiтникiв. Ми зaкликaeмo виpoбникiв y cвiтi пpaцювaти paзoм i вживaти eфeктивниx зaxoдiв щс-дo знижeння пoтeнцiaлy". У тoй жe 4ac Дж. rpip (J. Greer), гoлoвний пepeгoвip-ник вiд СШЛ, зaявив, щo фopyм G2G уз-гoдив "пoчaткoвi кpoки", aлe пoтpiбнo зpoбити нaбaгaтo бiльшe. "Виpiшeння пpoблeми нaдлишкoвиx пoтyжнocтeй пo-тpeбye кoнкpeтниx зaxoдiв ycyнeння cyб-cидiй. Heoбxiднo oднaкoвo cтaвитиcя дo дepжaвниx i ^^aranx виpoбникiв cтa-лi". Вш дoдaв, щo "фopyм нe пpивiв дo знaчнoгo пpoгpecy y визнaчeннi пpичин нaдлишкoвиx cтaлeплaвильниx пoтyжнo-cre^ Звiт нe мicтить пoвнoï iнфopмaцiï пpo викpивлeння pинкy тa ^ нaдae шля-xiв oтpимaння циx дaниx" [27].
Heзвaжaючи нa poзбiжнocтi, щo ви-никли пiд 4ac Глoбaльнoгo фopyмy, пpo-вeдeння тaкиx зycтpiчeй e нeoбxiдним тa дoцiльним з тoчки зopy мoжливocтi ви-cлyxaти i взяти дo yвaги думку бaгaтьox cтopiн, a тaкoж визнaчити пpинaймнi бa-зoвi талями дiй щoдo виpiшeння глoбa-льнж пpoблeм. З iншoгo бoкy, таявшее мaйжe пpoтилeжнoгo бaчeння cитyaцiï cвiдчить пpo aктyaльнicть бiльш peтeль-нoгo дocлiджeння peгioнaльниx ocoбли-вocтeй poзвиткy мeтaлypгiï тa вpaxyвaння дocвiдy pecтpyктypизaцiï гaлyзi в oкpe-миx ^arnax.
Крiм необхщносп боротьби з над-лишковими сталеплавильними потужно-стями, експерти мiжнародних органiзацiй вiдзначають й iншi тенденцп та виклики, що постають перед сучасною металургь ею.
Значна увага придшяеться питан-ням глобальног торг1вл1 металопродукщ-ею. Слiд зауважити, що у св^овому мас-
штабi динамiка сталевого експорту-iмпорту в цшому подiбна до динамiки загальних металовиробництва та спо-живання, хоча спад тут був бшьш серйозним унаслщок того, що торпвля набагато швидше реагуе на змши рин-ково! кон'юнктури, нiж виробництво (рис. 7, 8).
500,0 450,0 400,0 350,0 300,0 250,0 200,0 150,0 100,0 50,0 0,0
140,0 120,0 100,0 I- 80,0
^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ь ^«ь ^ ^ ^ ^
Обсяг експорту напiвфабрикатiв та готово! металопродукцц, млн т
Темпи зростання обсягiв експорту металопродукцц, % до попереднього перiоду
40,0 20,0 0,0
Складено та розраховано за джерелами [1, с. 55; 2, с. 73].
Рис. 7. Динамта загального обсягу експорту металопродукци у свт
Найкращим перюдом для метало-торгiвлi можна вважати першу половину 2000-х роюв, коли св^ова кон'юнктура була найбiльш сприятливою для галузь Найгiршi показники свiтовий експорт та iмпорт металу демонстрували у кризовий 2009 р., впавши приблизно на чверть, але i тсля цього обсяги торгiвлi металопро-дукщею так повнiстю i не вщновилися. Деяке полiпшення ситуацп спостерюало-ся починаючи з 2010 р., проте воно зна-чною мiрою було пов'язане з низькою базою для порiвняння.
Загальнi данi щодо глобального ек-спорту-iмпорту сталево! продукцп в бь льшостi ситуацiй е малошформативними внаслiдок iснування значних розбiжнос-тей мiж розвитком металоторгiвлi в рiз-них регiонах свiту. Тому це питання буде бшьш глибоко дослщжено у другш час-тинi статп.
Загальносвiтовою проблемою, що заважае розвитку металоторпвл^ бшь-шiсть мiжнародних оргашзацш, як i у ви-падку надлишкових потужностей, вважае непрозорють ринкiв та урядову пiдтримку
C^agero тa poзpaxoвaнo зa джepeлaми [1, c. 58; 2, c. 76].
Puc. 8. Дuнaмiкa зaгaльнoгo oбcягу iмnopmу мemaлonpoдукцlïу ceimi
мeтпiдпpиeмcтв, qo викpивлюe «iгpoвe пoлe». Ha думку ^м^ту зi cтaлi OECP, дepжaвнi пiдпpиeмcтвa, якi в пepeвaжнiй бiльшocтi пpиcyтнi y ^amax, щo poзви-вaютьcя, i нa яю y 2G16 p. пpипaдaлo те мeншe 32% cвiтoвoгo виpoбництвa cтaлi, мoжyть кopиcтyвaтиcя piзними фopмaми пiльгoвoгo peжимy. Дaнi нa piвнi ^м-пaнiй cвiдчaть пpo тe, щo дepжaвнi пщ-пpиeмcтвa y cтaлeливapнoмy ceктopi пoв'язaнi з бiльш низькими eкoнoмiчни-ми пoкaзникaми i бшьш виcoкими piвня-ми зaбopгoвaнocтi пopiвнянo з ^mara^ ми пiдпpиeмcтвaми [22]. ^му зaxoди, зaпpoпoнoвaнi для виpiшeння ща ^o-блeми, тicнo пepeплiтaютьcя iз зaxoдaми щoдo змeншeння нaдлишкoвиx cтaлeплa-вильниx пoтyжнocтeй.
Утiм, зa cлoвaми гeнepaльнoгo тек-peтapя OECP A. ryppia (A. Gurría), '^axo-ди щoдo пocилeння тopгiвлi те пoвиннi вiдвepтaти yвaгy вiд кiнцeвoï мeти; ми нe
зaxищaeмo тopгiвлю зapaди тopгiвлi, ми пiдтpимyeмo тopгiвлю чepeз ïï пoзитив-ний вплив та пpoдyктивнicть, aлe нaвiть пpoдyктивнicть нe e caмoцiллю. Ми б xo-тiли, щoб цe бyлo кaнaлoм для пoлiпшeн-ня життя людeй" [28]. Ocтaннe oзнaчae як зaбeзпeчeння eфeктивниx пpoгpaм для пpaцiвникiв мeтaлypгiйнoï пpoмиcлoвoc-тi, якi пocтpaждaли вiд cтpyктypниx pигyвaнь, тaк i пoлiпшeння бeзпeки пpaцi зa paxyнoк пiдвищeння iннoвaцiйнocтi мeтaлypгiйнoгo виpoбництвa.
У cвoeмy виcтyпi A. ryppia тaкoж пiдкpecлилa, щo cтaль yce чacтiшe cтae чacтинoю лaнцюжкiв дoдaнoï вapтocтi (GVC), ocкiльки виpoбництвo i тopгiвля мeтaлoпpoдyкцieю дeдaлi бiльшe nomM-pюютьcя нa дoдaнy вapтicть, a те пpocтo нa oбcяги i тонни. Бiльшe тoгo, гeнepaцiя вapтocтi пo cтaлeвoмy лaнцюжкy ^orpe-cивнo пoв'язaнa з якicтю виpoблeниx то-вapiв. Пaтeнтнi дaнi вкaзyють та тe, щo
- Еттмт npoмucлoвocmi ^^ Economy of Industry
cтaлeвий ce^op дaлeкий вiд cплячoгo огану, вiн мae знaчнi iннoвaцiï як щoдo виpoбничиx пpoцeciв, тaк i щoдo xapa^ тepиcтик мeтaлoвиpoбiв. Kлючoвy poль пpи цьoмy вiдiгpaвaтимe ^o^c дот^ль зaцiï. Ha мeтaлypгiйниx зaвoдax yжe пpиймaютьcя iнтeлeктyaльнi виpoбничi cиcтeми: нaпpиклaд, aвтoмaтичний ^нт-poль cтaлeплaвильниx пeчeй i cтaнiв cпpияe cкopoчeнню пoтpeб y пaливi, тд-вищeнню пpoдyктивнocтi пpaцi тa бeзпe-ки пpaцiвникiв, щo cьoгoднi e нaйвaжли-вiшим пpiopитeтoм для мeтaлypгiйниx ^мший. Haйгoлoвнiшим жe e тe, щo вce цe oкyпaeтьcя. Meтaлypгiйнi кoмпaнiï, якi зocepeдили ocнoвнy yвaгy та якocтi, a нe нa oбcязi, як пpaвилo, витpимyвaли cпaд eкoнoмiки бiльш eфeктивнo, нiж iншi тд-пpиeмcтвa [28].
У cyчacниx yмoвax мeтaлypгiйнa пpoмиcлoвicть, як i бшьшють пpoмиcлo-виx виpoбникiв, cтикaeтьcя щe з двoмa cepйoзними взaeмoпoв'язaними виклига-ми: нeoбxiднicтю niдвuщeння eкoлoгiч-нocmi ma pecуpcoeфeкmuвнocmi eupo6-нuцmвa.
Ha cьoгoднiшнiй дeнь нa кoжнy тонну виплaвлeнoï cтaлi в cepeдньoмy викидaeтьcя близькo 1,8 т вyглeкиcлoгo ^y (CO2). 3a дaними Miжнapoднoгo eнepгeтичнoгo aгeнтcтвa нa чopнy мeтa-лypгiю пpипaдae пpиблизнo 6,7% зaгaль-нж cвiтoвиx викидiв CO2 [29, c. 4], i пo-дaльшe ïx знижeння cтикaeтьcя iз cyтo тexнoлoгiчними oбмeжeннями. Викopиc-тaння e^pri^' та виpoбництвo 1 т cтaлi xo4 i знизилocя зa ocтaннi 5G po^ нa 6G% [3G, c. 9], aлe нe мoжe бути пoвнicтю пpипинeнo внacлiдoк тoгo, щo мeтaл - цe мaтepiaльнa cyбcтaнцiя, вiн нe ви-poбляeтьcя "з пoвiтpя" i зa "дoпoмoгoю пoвiтpя".
Oднaк y дaнoмy випaдкy ашд звep-нути yвaгy нe тшьки нa oбcяги викидiв зaбpyднюючиx peчoвин тa викopиcтaння пaливa, a та здaтнicть мeтaлy бути noc-miйнuм мamepiaлoм у цupкуляpнiй eкoнo-мщ тa мoжливicть мeтaлypгiï пiдтpимy-вaти циpкyляpнy eкoнoмiкy шляxoм npo-
cувaння 4R niдxoду (Reduce - Reuse - Remanufacture - Recycle) [6; 30-32].
Огаль та 1GG% пepepoбляeтьcя. To6to кoли ми вiдмoвляeмocя вiд aвтo-мoбiля, мeтaл iз ньoгo мoжe бути repe-poблeний нe тiльки y нoвий aвтoмoбiль, a тaкoж зacтocoвaний y тexнiцi, яку ви^-pиcтoвyють для випу^у caмoгo aвтoмo-бiля. Пepepoблeння eкoнoмить як ^и-poднi pecypcи, тaк i eнepгiю, i чим бiльшe cтaлi пepepoбляeтьcя, тим бiльшe збepiгa-eтьcя нaвкoлишнe cepeдoвищe. Тaкoж виpoбництвo мeтaлy з бpyxтy пoтpeбye лишe близькo тpeтини e^pri':!, нeoбxiднoï для виpoбництвa cтaлi iз зaлiзнoï pyди. Cвiтoвi пoкaзники вiднoвлeння cтaлi зa ceктopaми oцiнюютьcя y 85% для бyдiв-ництвa, 85% - для aвтoмoбiлeбyдyвaння (пpиблизнo 1GG% y OTA), 9G% - для мaшинoбyдyвaння тa 5G% - для eлeктpo-тa пoбyтoвoï тexнiки. Пpoтe чepeз тpивa-лий тepмiн eкcплyaтaцiï мeтaлoпpoдyкцiï тa виcoкий пoпит нa cтaль бpyxтy чacтo нe виcтaчae. Cepeднiй тepмiн cлyжби cтa-лeвиx виpoбiв cтaнoвить пpиблизнo 45 poкiв. 4ac пepepoбки мoжe вapiювaтиcя вiд дeкiлькox тижшв y випaдкy cтaлeвoï yпaкoвки дo 15-2G poкiв y випaдкy тpaнc-пopтниx зacoбiв тa 5G-1GG po^ y випaд-ку iнфpacтpyктypи й бyдiвeль. Тoмy гa-лузь мae пocтiйнo збaлaнcoвyвaти зaгaль-ний oбcяг i витpaти нa зaлiзнy pyдy, ву-гiлля тa бpyxт, щoб зaбeзпeчити якicний мeтaл, який вiдпoвiдae вимoгaм зaмoвни-кiв [32, c. 3].
3acтocyвaння 4R пiдxoдy y мeтaлyp-гiйнoмy виpoбництвi oзнaчae: змeншeння кiлькocтi мaтepiaлy, eнepгiï тa rnrnnx pe-cypciв, щo викopиcтoвyютьcя для виата-вки cтaлi, a тaкoж мeтaлy, який викopиc-тoвyeтьcя в шшш пpoдyкцiï; noemoprn вuкopucmaння oб'eктa aбo мaтepiaлy для пepвиннoï aбo aнaлoгiчнoï мeти, бeз cyт-тeвoï змiни йoгo фiзичнoï фopми; вiднoв-лeння дoвгoвiчниx cтaлeвиx виpoбiв y нo-вoмy cтaнi; nepepoбку мeтaлoпpoдyкцiï y кiнцi кopиcнoгo cтpoкy ïï викopиcтaння для cтвopeння нoвиx cтaлeй [6; 3G].
З огляду на те, що населення Землi продовжуе невпинно зростати i його чи-сельнiсть, за даними ООН, складатиме у 2030 р. 8,6 млрд чол., у 2015 р. - 9,8, у 2100 р. - 11,2 млрд чол. [33, с. 1], на свгг очшуе подальша швидка урбашзащя з необхщшстю економп ресурсiв i знижен-ня тиску на довкiлля. Важливим аспектом розвитку металургшно1 промислово-стi в цьому контекстi е можливiсть за-пропонувати для кожно1 з вищеперелiче-них сфер дiяльностi вiдповiдне рiшення.
Так, в автомобшебудуванш все бiльш широкого застосування набувають новi марки передових високомiцних сталей (Advanced High-Strength Steels -AHSS), як дозволяють знизити вагу ав-томобiля на 25-39%, або на 170-270 кг, що вщповщае економп у 3-4,5 т парнико-вих газiв протягом усього життевого циклу транспортного засобу. Таке скоро-чення викидiв е бшьшим, нiж загальна кiлькiсть вуглекислого газу, який видшя-еться при виробницта сталi, потрiбноi для випуску автомобшя. AHSS викорис-товують такi велию автовиробники, як Chevrolet, Kia, Volkswagen та ш, а бшь-шють металургiйних компанiй, зокрема ArcelorMittal, швестують значнi суми в розробку високомщних сталей нових по-колiнь [34].
1ншим прикладом е суттеве змен-шення втрат води за рахунок викорис-тання нержав^чо! сталi у водорозпо-дiльних системах великих мiст. Уперше сервiснi труби повнiстю було замшено у Токю, де кожна труба, що з'еднувала ма-гiстральну трубу великого дiаметру з ву-зькими побутовими та комерцшними трубами, тепер була виготовлена з нер-жав^чо! сталь Це привело до зниження зареестрованих втрат води вщ 17 до 2% та економп приблизно 200 м3 води i май-же 4 млрд дол., у тому чист завдяки ско-роченню ремонпв, замiн i технiчного об-слуговування. Наразi подiбнi шфраструк-турнi проекти реалiзуються в таких великих мютах, як Сеул i Тайбей [35].
Унаслщок важливостi проблем еко-логiчностi й енергоефективностi вироб-ництва металовиробники значну увагу придшяють тому, з використанням яко'1 технологи вiдбуваеться виплавка та роз-ливка сталi (табл. 1), адже це прямо впливае на собiвартiсть продукцп, рiвень ii якостi та обсяг викидiв шкiдливих ре-човин.
Найбiльш використовуваним способом виробництва сталi у свт за обся-гами виплавки е киснево-конвертерний. Його переважно використовують краши, якi е великими виробниками металу, ма-ють довгу ютор^ дiяльностi сталеливар-но'1 галуз^ що розпочалася ще у XIX ст., та пройшли весь шлях розвитку й удо-сконалення металургшних технологiй. Серед них - бшьшють краш GC (Австрiя, Бельгiя, Великобриташя, Нiдерланди, Нiмеччина, Польща, Румунiя, Словаччи-на, Угорщина, Фiнляндiя, Францiя, Чехiя, Швецiя), найбiльшi металовиробники краш СНД (Казахстан, Роая, Украша), Китай, Япошя, Пiвденна Корея, Бразилiя, Аргентина, Парагвай, Чиш, Алжир, Шв-денно-Африканська Республша (ПАР), Австралiя, Нова Зеландiя. В Аргентиш, Канадi, США та 1ндп також вiд 40 до 60% сталi виробляеться в конвертерах.
Електросталеплавильний споаб виробництва сталi, який е бшьш новим для галуз^ використовуе бiльша кiлькiсть краш, однак за обсягами виплавки вш поступаеться киснево-конвертерному внаслщок того, що цi виробники не е великими. До них належать краши Близь-кого Сходу та Африки (за винятком ПАР), невелик краши Евросоюзу (Бол-гарiя, Грещя, Люксембург, Португалiя, Словенiя, Хорватiя), Норвепя, Швейца-рiя, Балканськi краши (Албашя, Боснiя i Герцеговина, Македонiя, Чорногорiя), деякi краши СНД (Азербайджан, Бшо-русь, Молдова, Узбекистан), бiльшiсть краш Азп (Бангладеш, Iндонезiя, Малай-зiя, Монголiя, М'янма, Пакистан, Фшш-пши, Сiнгапур, Шрi-Ланка, Ташанд) та
Таблиця 1
Технолог1чна структура виробництва стал1 у свт у 1997*-2016рр. _% вгд загального обсягу виробництва 1_
Регюн (кра'на) Спосiб виробництва сталi Частка безперервно'' розливки сталi
киснево-конвертерний електростале-плавильний мартешвський
1997 2007 2016 1997 2007 2016 1997 2007 2016 1997 2007 2016
Кра'ни
Китай 58,3 88,1 93,6 17,6 11,9 6,4 8,9 - - 60,7 96,7 98,7
Япотя 67,2 74,2 77,8 32,8 25,8 22,2 - - - 96,6 98,0 98,4
США 56,2 41,9 33,0 43,8 58,1 67,0 - - - 94,7 96,7 99,4
Роая 55,0 56,9 66,9 12,8 26,6 30,8 32,5 16,4 2,4 46,8 71,2 81,9
Iндiя 52,7 40,8 42,7 32,9 58,3 57,3 14,4 0,9 - 41,8 70,0 85,9
Пiвденна Корея 56,9 53,5 69,3 43,1 46,5 30,7 - - - 98,7 97,8 98,7
Нiмеччина 73,6 69,1 70,1 26,4 30,9 29,9 - - - 96,0 96,2 95,3
Укра'на 47,4 51,4 71,8 4,6 3,8 6,8 48,0 44,8 21,4 19,8 34,3 48,8
Бразилiя 78,6 74,4 77,3 19,8 23,9 21,1 - - - 73,9 93,3 98,7
Туреччина 37,0 24,8 34,1 61,3 75,2 65,9 - - - 94,3 100,0 100,0
Регiони
Азiя 58,7 76,7 83,8 31,4 21,0 16,0 4,4 0,1 - 79,5 95,6 97,2
СС-28 64,6 59,4 60,5 34,6 40,3 39,5 0,9 0,3 - 90,7 95,8 96,5
СНД 52,2 54,2 67,3 12,1 20,6 26,0 35,9 25,2 6,7 37,3 60,5 75,4
Близький Схiд 21,9 11,7 6,9 78,1 88,3 93,1 - - - 100,0 100,0 100,0
Африка 57,2 36,5 38,5 42,1 63,2 61,4 - - - 97,0 98,2 100,0
Свiт у цiлому 58,4 65,4 73,7 33,8 32,0 25,7 5,6 2,4 0,4 80,8 92,7 95,9
* еС-25.
1 Складено за даними джерел [1, с. 11-12, 21-22, 25-26; 2, с. 23-24, 35-36, 39-40, 42].
Центрально'! i Швденно'' Америки (Куба, Гватемала, Сальвадор, Еквадор, Уругвай, Венесуела, Перу). Електродуговi печi та-кож переважно використовують Iталiя, 1спашя, Туреччина, Мексика, Колумбiя, В'етнам. Останшм часом активно впро-ваджують цей споаб виробництва Аргентина, США, Канада та Iндiя.
Мартенiвський споаб виплавки сталi на сьогоднi майже не використову-еться у св^овш металургн. Переважна бiльшiсть кра'н вщмовилася вiд енерго-емних мартенiвських печей ще наприкш-цi 1990-х - на початку 2000-х роюв. Так, Сгипет, останнiй в Африцi, вщмовився вiд мартенiвського способу з 1998 р., Азербайджан, Казахстан та Бангладеш - з 1999 р., Грузiя та Румушя - з 2000 р., Ки-
тай та Чехiя - з 2002 р., Польща - з 2003 р., Фшптни - з 2004 р., Босшя i Герцеговина - з 2005 р., Латвiя, остання з кра'н Свросоюзу, - з 2011 р., Бшорусь та Узбекистан - з 2012 р., Iндiя, остання серед азшських кра'н, - з 2015 р. При цьо-му бшьшють кра'н, що вивели з об^у ма-ртени (Латвiя, Бшорусь, Бангладеш, Азербайджан, Фшптни, Сгипет), майже на 100% перейшли на електросталепла-вильний спосiб виробництва.
Таким чином, з 2015 р. мартешвсь-кий споаб виплавки сталi використовують лише двi кра'ни у свт - Росiя та Укра'на. Причому в Росн цей показник з 2014 р. становить менше 3%, постшно знижуючись, тодi як в Укрш'ш мартетв-ська сталь у загальному обсязi виробниц-
тва заимае п яту частину, що негативно позначаеться на и ефективносп та конку-рентоспроможностi.
Географiчна структура свiтового виробництва та споживання металопродукци
Унаслщок перевищення пропозици сталево'1 продукци над попитом на не1 та наявносп надлишкових потужностеИ у галузi на початку 2000-х рокiв вщбулося icTorae загострення конкуренцп на св1то-
вому металоринку, головною особливю-тю якого були суттевi змши в географгч-niu структур1 виробництва та споживання металопродукцИ. Вщбулося змь щення «цен^в» виробництва i торriвлi металом у краши Ази, Швшчно! Африки та Близького Сходу, що швидко розви-ваються.
На рис. 9 наведено структуру виробництва металу за основними регюна-ми св^у з виокремленням Китаю та Япо-ни як лiдерiв галузi виплавки сталь
Складено за джерелами [4, с. 15; 5, с. 16-17]. Рис. 9. Географiчна структура свтового виробництва металопродукци
З рис. 9 видно, що безперечна пер-шють зi зростання частки у структурi виробництва металопродукци у свт нале-жить Китаю, якиИ за двадцять роюв збь льшив и у 3,6 раза, заИнявши у 2016 р. маИже половину загального обсягу виробництва металу. Деяке збшьшення пи-томо1 ваги у виробницга металопродукци спостерiгалося також на Близькому Сход^ що на тл посилення позицiИ 1нди та Туреччини як основних металовироб-
ниюв остаточно закрiпило за Азiею роль головного сталеливарного регюну.
Частка шших кран та регiонiв, на-впаки, зменшилася у 2-3 рази, причому таю традицiИнi великi виробники, як Япошя, краши еС, НАФТА1 та СНД зна-чно втратили сво1 позици на свiтовому ринку.
1 Швшчноамериканська угода про в1льну торпвлю (North American Free Trade Agreement -NAFTA або НАФТА).
Серйозних змш в аналiзованому пе- ктура виробництва, але i споживання ме-рiодi зазнала не тiльки географiчна стру- талопродукци у свiтi (рис. 10).
Австра.шя та Нова Зелащця Центральна та Швденна Америка 1н1ш краши Азн 1н1ш краши Свропи Близь кий Схщ Африка СС-28 СНД НАФТА Япошя
0,9 0,7
■4,0 ~Ш _—
Ш~ 17,4 14,6
2,4 ■ 2,6 -2Л-.
2,3
Ш 2,2 2,1 ( _25
Ш 20,8 10,6
4,0 4,5 1 3,2
19,8 11,7 ШИШ
Я"" ПГ^Н
| 14,6 33,8
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% ■ 1997 2007 И2016
Складено за джерелами [4, с. 15; 5, с. 16-17]. Рис. 10. Географ1чна структура свтового споживання металопродукци
Тут так само, як i у випадку з обся-гами виробництва, за останш двадцять роюв спостер^алося перетворення Китаю на безумовного лщера, який наразi споживае майже половину всього виплав-леного металу, та ютотне зменшення (приблизно у 2-3 рази) питомо'1 ваги Япо-ни, краш СС та НАФТА. Ввдмшности по-лягають у тому, що частка краш Близько-го Сходу та Африки, хоч i ненабагато, але зросла внаслщок розвитку в деяких iз них великих шфраструктурних проек-тiв, а СНД майже не змшилася, тому що внутршнш ринок у бiльшостi держав региону був i залишаеться слаборозвине-ним.
Структура обсягiв споживання кш-цево'1' металопродукци на душу населен-ня, зокрема у крашах - основних метало-виробниках теж зазнала змш за останне двадцятил^я (табл. 2).
Найбшьший спад у 2016 р. порiвня-но з 1997 р. вщбувся у США (бшьше 30%), Укрш'ш та Япони (приблизно на чверть), Бразилiя та краши СС також не-суттево знизили обсяг душового спожи-вання металопродукци, тодi як в шших регионах та крашах спостерiгалося його значне збшьшення, особливо у крашах Ази, Близького Сходу та СНД, де показ-ник зрю майже у 2-3 рази.
Порiвняно з докризовим 2007 р. зростання душового споживання метало-продукци спостер^алося в Кита'1 (на 55%), Туреччинi (бшьш нiж на чверть), 1нди (майже на 45%), Ази та Африщ в цшому (бiльш нiж на третину), а найбь льший спад (так само, як i у випадку з обсягами виробництва) - в Укрш'ш (на 45%), крашах СС, Япони та Бразили (майже на чверть), США (бшьш шж на 20%) та СНД (майже 15%). При цьому
- Економжа промисловостI Экономика промышленности -
необхщно враховувати, що душове спо-живання сталi залежить не тiльки вщ об-сягiв виробництва, але i вiд чисельностi населення. Це е однieю з причин бiльш
низького споживання сталi в 1нди та Ро-сп, а бiльш високого - у Швденнш Коре'' та Япони.
Таблиця 2
Динамжа споживання металопродукцПу свгтг на душу населення 1
Кра'на (регiон) кг/чол. %
1997 2007 2016 2007/1997 2016/2007 2016/1997
Кра'ни
Пiвденна Корея 832,1 1125,2 1123,7 135,2 99,9 135,0
Японiя 650,8 631,7 486,7 97,1 77,0 74,8
Нiмеччина 438,2 525,2 494,4 119,9 94,1 112,8
Китай 83,4 313,0 485,2 375,3 155,0 581,8
Туреччина 183,4 341,5 428,6 186,2 125,5 233,7
Роая 104,9 282,1 265,6 268,9 94,2 253,2
США 410,7 360,2 284,9 87,7 79,1 69,4
Бразилiя 92,0 115,5 87,7 125,5 75,9 95,3
Укра'на 127,7 173,6 96,4 135,9 55,5 75,5
Iндiя 23,1 43,6 63,1 188,7 144,7 273,2
'егюни
СС-28 325,5 411,0 313,5 126,3 76,3 96,3
Азiя 95,6 186,0 252,2 194,6 135,6 263,8
Близький Схщ 118,4 220,7 220,1 186,4 99,7 185,9
СНД 94,3 217,2 186,2 230,3 85,7 197,5
Африка 28,0 23,6 30,9 84,3 130,9 110,4
Свiт у цшому 127,9 186,0 207,3 145,4 111,5 162,1
1 Складено та розраховано за джерелами [1, с. 88-90; 2, с. 86-88].
Висновки. Огляд стану i тенденцш розвитку св^ово'' металургп засвiдчив, що головними галузевими трендами останнього двадцятил^я, якi, на думку бiльшостi мiжнародних експертiв, i нада-лi залишатимуться актуальними, е такi:
безпрецедентне зростання обсяпв металовиробництва на та постiйного пе-ревищення виробництва металу над його споживанням i розширення металургш-них потужностей навiть у кризовi перю-ди;
«монополiзацiя» металургшного виробництва та концентрацiя сталепла-вильних потужностей у десяти провщних
кра'нах-металовиробниках, частка яких у свiтовому випуску сталi перевищуе 80%;
кардинальна змша географiчноi структури виробництва та споживання металопродукци зi змiщенням «центрiв» виплавки i торгiвлi металом у кра'ни Азп, Квшчно'' Африки та Близького Сходу, що швидко розвиваються;
пiдвищення спроможностi галузi до генерацп та впровадження iнновацiй, коли сталь усе часпше стае частиною лан-цюжкiв додано'' вартостi та виступае по-стiйним матерiалом у циркулярнш еко-номiцi.
KnwnoeuMU eumuKaMU, 3yMoBneHH-MH bohhbom цнх TeHgeHmM, 3 skhmh cth-KaeTbca rany3b y rno6anbHoMy MacmTa6i, e TaKi:
перевнро6ннцтво MeTany BHacnigoK HaaBHocri Ta nocriMHoro 3pocTaHHa CTane-nnaBHnbHHx noTy^HOCTeM, y TOMy nucni 3a paxyHOK ypagoBoï nigTpuMKH MeTnignpu-
eMCTB;
HecTa6i^bHÏCTb TopriBni MeTanonpo-gyKmero nepe3 CTpyKTypHi gucnponopmï b po3BHTKy cbïtoboï eKOHOMiKH, Henp030-picTb puHKiB, aKa cnoTBoproe «irpoBe none» i 3aBa»ae BinbHiM KoHKypeHmï, Ta BTpaTH a6o 3mïhh ochobhhx phhkïb 36yTy gna 6araTbox MeTanoBHpo6HHKiB yHacnigoK KapgHHanbHHx 3MiH y reorpa^inmM crpyK-Typi внpo6ннцтвa Ta cno:®HBaHHa CTane-bhx BHpo6iB;
Heo6xigHicTb goTpuMyBaTHca Kypcy Ha oxopoHy HaBKonumHboro cepegoBHma, eKoHoMiro HeBigHoBnroBanbHHx npupogHHx pecypciB i 3a6e3neneHHa 6e3neKH пpaцi Ta comanbHoï 3axH^eHocTi po6iTHHKiB.
3a3HaneHi bhkhhkh noTpe6yroTb Big cynacHoï MeTanypriMHoï npoMHcnoBocri 3HaxogHTH eidnoeidni pimennn, ochobow «khx 3ge6inbmoro BHCTynae BnpoBag^eHHa goBrocTpoKoBHx iHHoBamMHHx po3po6oK 3 a^eHTOM Ha gHrÎTani3amï Ta CTaHoBneHHi "po3yMHHx" ("cMapT") внpo6ннцтв, ^o cnpuaTHMyTb 3MeHmeHHro HaBaHTa^eHHa Ha goBKinna, 3HH»eHHro eHepro- Ta pecyp-coeMHocTi BHpo6HHnoro npo^cy, 3agoBo-neHHro aK iHgHBigyanbHHx BHMor KniemÏB, TaK i cycninbCTBa 3aranoM.
YKpaïHCbKa MeTanypria 3HanHoro Mi-poro niggaHa BnnHBy цнх TeHgeHmM i npo-6neM. Ha cborogmmmM geHb rany3b CTHKa-eTbca 3 icToTHHM nocuneHHaM KoHKypeHmï Ha CBiToBoMy MeTanopHHKy i, aK HacnigoK, BTpaToro geaKHx pHHKiB 36yTy; HaaBHicTro HagnumKoBHx CTanennaBunbHHx noTy^Ho-CTeM, mo nocunroeTbca nepe3 Hepo3BHHe-HicTb BHyTpimHboro pHHKy; HeBignoBigmc-
Tro TexHiKo-TexHonorinHoï 6a3H CBiToBHM aHanoraM, HacnigKoM noro e HH3bKuM pi-BeHb eKonorinHocri внpo6ннцтвa Ta bhco-Ka co6iBapTicTb npogyKmï.
^na BHpimeHHa 3a3HaneHHx nuTaHb Heo6xigHe BHpo6neHHa BignoBigHHx Ha-npaMiB, mnaxiB Ta 3axogiB, ageKBaTHHx cy-nacHHM yMoBaM. npoTe BHacnigoK icHy-BaHHa cyTTeBHx BigMiHHocTeM y po3BHTKy MeTanypriï b pi3HHx perioHax i KpaïHax 6inbm KopeKTHe M e^eKTHBHe BHKoHaHHa цboгo 3aBgaHHa noTpe6ye noganbmux goc-nig^eHb.
^ÎTepaTypa
1. Steel statistical yearbook 2017. World Steel Association. 2017. 124 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/ en/dam/j cr:3e275c73 -6f11 -4e7f-a5d8-23d9bc5c508f/Steel+Statistical+Yearbook+ 2017.pdf (Accessed 25 Jan. 2018).
2. Steel statistical yearbook 2007. World Steel Association. 2007. 104 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/en/ dam/jcr:5a3cd3bc-79f9-44e5-ac54-ed23183 2cb21/Steel+statistical+yearbook+2007.pdf (Accessed 25 Jan. 2018).
3. Steel statistical yearbook 2005. World Steel Association. 2005. 105 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/en/ dam/jcr:27b40e2e-a455-4f84-bf71 -6afe8d7 d9933/Steel+statistical+yearbook+2005.pdf (Accessed 25 Jan. 2018).
4. World Steel in Figures 2017. World Steel Association. 2017. 32 p. Retrieved from : https://www.worldsteel.org/en/dam/ jcr:0474d208-9108-4927-ace8-4ac5445c5df 8/W orld+Steel+in+Figures+2017.pdf (Accessed 01 Dec. 2017).
5. World Steel in Figures 2008. World Steel Association. 2008. 32 p. Retrieved from: https://wikileaks.org/gifiles/attach/ 103/103825_WSIF%202008%202nd%20edi tion.pdf (Accessed 14 Feb. 2018).
6. Steel in the circular economy. A life cycle perspective. World Steel Association. 2015. 32 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr:0089 2d89-551e-42d9-ae68-abdbd3b507a1/Steel+ in+the+circular+economy+-+A+life+cycle+ perspective.pdf (Accessed 13 Feb. 2018).
7. Mercier, F., Hotsuka, H. and Silva, F. Steel Market Developments - Q4 2017. OECD. Paris, 2018. 41 p. Retrieved from: http://www.oecd.org/sti/ind/ steel-market-developments-Q42017.pdf (Accessed 11 Feb. 2018).
8. Excess capacity in the global steel industry and the implications of new investment projects. OECD Science, Technology and Industry. Policy Papers No. 18. Paris, 20 Feb 2015. 38 p. Retrieved from: http://www.oecd-il ibrary. org/docserver/ download/5j s65x46nxhj -en.pdf?expires= 1518177139&id=id&accname=guest&chec ksum=38ECA64CE2C1AB91DEADB2B73 EF11A60 doi: 10.1787/5js65x46nxhj-en (Accessed 30 Nov. 2017).
9. Otsuka, Hokuto. Capacity Developments in the World Steel Industry DSTI/SC(2017)2/FINAL. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. Paris, 07-Aug-2017. 24 p. Retrieved from: http://www.oecd.org/industry/ind/CapacityDe velopmentsWorldSteelIndustry_FINAL.pdf (Accessed 10 Feb. 2018).
10. Energy efficiency in the steel sector: why it works well, but not always. OECD Steel Committee. 2015. 38 p. Retrieved from: http://www.oecd.org/sti/ ind/Energy-efficiency-steel-sector-1.pdf (Accessed 01 Feb. 2018).
11. de Carvalho, A. and Sekiguchi, N. The structure of steel exports: Changes in specialisation and the role of innovation. OECD Science, Technology and Industry. Working Papers, 2015/07. OECD Publishing, Paris, 2015. 39 p. Retrieved from:
http://www.oecd-ilibrary.org/docserver/ download/5jrxfmstf0xt-en.pdf?expires= 1519314515&id=id&accname=guest&chec ksum=D0070B9BE9F5EB04199B 121DC9 AE5E9E. doi: 10.1787/5jrxfmstf0xt-en (Accessed 15 Feb. 2018).
12. Greening Steel: Innovation for Climate Change Mitigation in the Steel Sector. OECD. 2015. 8 p. Retrieved from: http://www.oecd.org/sti/ind/Environmental-patents-steel.pdf (Accessed 09 Feb. 2018).
13. European Steel in Figures 2017. The European Steel Association (EU-ROFER). Brussels, April 2017. 20 p. Retrieved from: http://www.eurofer.org/News %26Events/PublicationsLinksList/201705-SteelFigures.pdf (Accessed 25 Sept. 2017).
14. EUROFER Annual Report 2017. The European Steel Association (EU-ROFER). Brussels, 2017. 32 p. Retrieved from: http://www.eurofer. org/News%26 Events/PublicationsLinksList/201705-AnnualReport.pdf (Accessed 25 Sept.
2017).
15. Laid Lachgar, Mohammed. Steel industry in Arab. Arab Iron for Iron Union. OECD. 82nd Session of the OECD Steel Committee. Paris - France, 23-24 March 2017. Retrieved from: http://www.arabsteel.info/en_reports_view. php?id_FULL_SHOW=6 (Accessed 14 Feb.
2018).
16. Statistics Updates. South East Asia Iron and Steel Institute. 2018. Retrieved from: http://www.seaisi.org/ Statistics_Updates/ (Accessed 15 Feb. 2018).
17. The Profile of the American Iron and Steel Institute 2017. American Iron and Steel Institute. 2017. 40 p. Retrieved from: http://www.steel.org/~/media/Files/AISI/Re ports/2017-AISI-Profile-Book.pdf (Accessed 15 Feb. 2018).
18. Statistics. China Iron and Steel Association. 2018. Retrieved from:
http://english.chinaisa.org.cn/do/cn.org.chin aisa.view.Column.d?column=3 (Accessed 15 Feb. 2018).
19. Global Steel Report. U.S. Department of Commerce. International Trade Administration. August 2017. 15 p. Retrieved from: https://www.trade.gov/steel/ pdfs/global-monitor-report-2016.pdf (Accessed 30 Nov. 2017).
20. 2000-2016 Steelmaking capacity. OECD Steelmaking Capacity Database. Retrieved from: http://stats.oecd.org/Index. aspx?datasetcode=STI_STEEL_MAKINGC APACITY (Accessed 07 Feb. 2018).
21. G20 Leaders' Declaration Shaping an interconnected world. Deutsche Bundesbank. Hamburg, 7/8 July 2017. 15 p. Retrieved from: https://www.bundesbank.de/ Redaktion/EN/Downloads/Topics/2017_07_
10_g20_communique.pdf?_blob=publicati
onFile (Accessed 30 Nov. 2017).
22. Top, Lieven. Tentative and vulnerable recovery, amidst excess capacity and market distortions. OECD. 83rd Session of the OECD Steel Committee. Paris, 28-29 September 2017. Retrieved from: http://www.oecd.org/sti/ind/83-oecd-steel-chair-statement.htm (Accessed 23 Nov. 2017).
23. Factsheet "Global Forum on Steel Excess Capacity" and figures for the global steel market. Federal Ministry for Economic Affairs and Energy. Berlin, 30 November 2017. 4 p. Retrieved from: http://www.bmwi.de/Redaktion/EN/Downlo ads/factsheet-global-forum-on-steel-excess-capacity.pdf?_blob=publicationFile (Accessed 16 Jan. 2018).
24. Global Forum on Steel Excess Capacity. Report. Global Forum on Steel Excess Capacity. OECD. Federal Ministry for Economic Affairs and Energy. Berlin 30 November 2017. 51 p. Retrieved from: http://www.bmwi.de/Redaktion/EN/Downlo ads/global-forum-on-steel-excess-capacity-
report.pdf?_blob=publicationFile (Accessed 03 Feb. 2018).
25. Ministerial meeting of the Global Forum on Steel Excess Capacity Held. Ministry of Economy, Trade and Industry of Japan. Tokyo, 4 December 2017. Retrieved from: http://www.meti.go.jp/english/press/ 2017/1204_001.html (Accessed 07 Feb. 2018).
26. EUROFER welcomes deal at global forum on steel excess capacity. Press Release. EUROFER. Brussels, 01 December 2017. Retrieved from: http://www.eurofer. org/News%26Events/Press%20releases/EU ROFER%20welcomes%20Global%20Foru m. fhtml (Accessed 12Feb. 2018).
27. Escritt T., Angel M. China, U.S. at odds over steel overcapacity at G20 forum. In K. Weir (Ed.). Reuters. November 30, 2017. Retrieved from: https://www.reu ters.com/article/us-g20-steel/china-u-s-at-odds-over-steel-overcapacity-at-g20-forum-idUS KBN1DU1TQ (Accessed 03 Feb. 2018).
28. G20 Global Forum on Steel Excess Capacity. Ministerial Meeting Remarks on Trade by Angel Gurria. OECD. Berlin, 30 November 2017. Retrieved from: http://www.oecd.org/economy/g20-global-forum-on-steel-excess-capacity-germany-2017.htm (Accessed 02 Feb. 2018).
29. Steel's Contribution to a Low Carbon Future and Climate Resilient Societies. Worldsteel Position Paper. World Steel Association. Brussels, 2017. 6 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/en/dam/ jcr:66fed386-fd0b-485e-aa23-b8a5e753343 5/Position_paper_climate_2017.pdf (Accessed 09 Feb. 2018).
30. Steel - the Permanent Material in the Circular Economy. World Steel Association. 2016. 24 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcn7e0d c90a-3efe-41bc-9fb4-85f9e873dfc7/Steel+-+The+Permanent+Material+in+the+Circular +Economy.pdf (Accessed 03 Feb. 2018).
31. Life cycle inventory methodology report for steel products. World Steel Association. Brussels, 14 September 2017. 40 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/ en/dam/j cr:6eefabf4-f562-4868-b919-f232 280fd8b9/LCI+methodology+report_2017_ vfinal.pdf (Accessed 30 Jan. 2018).
32. Fact Sheet. Addressing climate change through technology transfer and research products World Steel Association. Brussels, June 2016. 3 p. Retrieved from: https://webcache.googleusercontent.com/sea rch? q=cache:tiFIq7t6pGoJ :https://www.wor ldsteel.org/en/dam/j cr:0191b72f-987c-4057-a104-6c06af8fbc2b/fact_technology%2Btra nsfer_2016_vf.pdf+&cd=5&hl=ru&ct=clnk &gl=ua (Accessed 14 Feb. 2018).
33. World Population Prospects: The 2017 Revision, Key Findings and Advance Tables. United Nations Department of Economic and Social Affairs, Population Division. Working Paper No. ESA/P/WP/ 248. New York, 2017. 47 p. - Retrieved from: https://esa.un.org/unpd/wpp/Publications/ Files/WPP2017_KeyFindings.pdf (Accessed 22 Nov. 2017).
34. Rawlinson R. Steel lightens automotive load. World Steel Association. April 2017. Retrieved from: http://stories. worldsteel.org/automotive/advanced-high-strength-steel-lightens-automotive-load/ (Accessed 28 Nov. 2017).
35. Razavi L. Tackling water loss in Tokyo. World Steel Association. March 2017. Retrieved from: http://stories.world steel.org/infrastructure/tackling-water-loss-tokyo/ (Accessed 28 Nov. 2017).
References
1. World Steel Association (2017). Steel statistical yearbook 2017. 124 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/ en/dam/jcr:3e275c73 -6f11 -4e7f-a5d8-23d9 bc5c508f/Steel+Statistical+Yearbook+2017. pdf
2. World Steel Association (2007). Steel statistical yearbook 2007. 104 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/ en/dam/jcr:5a3cd3bc-79f9-44e5-ac54-ed231832cb21/Steel+statistical+yearbook+2 007.pdf
3. World Steel Association (2005). Steel statistical yearbook 2005. 105 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/ en/dam/j cr:27b40e2e-a455-4f84-bf71 -6afe8d7d9933/Steel+statistical+yearbook+2 005.pdf
4. World Steel Association (2017). World Steel in Figures 2017. 32 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/ en/dam/j cr:0474d208-9108-4927-ace8-4ac5445c5df8/World+Steel+in+Figures+20 17.pdf
5. World Steel Association (2008). World Steel in Figures 2008. 32 p. Retrieved from: https://wikileaks.org/gifiles/ attach/103/103825_WSIF%202008%202n d%20edition.pdf
6. World Steel Association (2015). Steel in the circular economy. A life cycle perspective. 32 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcn0089 2d89-551e-42d9-ae68-abdbd3b507a1/Steel+ in+the+circular+economy+-+A+life+cycle+ perspective.pdf
7. Mercier, F., Hotsuka, H., & Silva, F. (2018). Steel Market Developments - Q4 2017. OECD. Paris. 41 p. Retrieved from: http://www.oecd.org/sti/ind/ steel-market-developments-Q42017.pdf
8. OECD (2015, February 20). Excess capacity in the global steel industry and the implications of new investment projects. Science, Technology and Industry Policy Papers, No. 18. OECD Publishing, Paris. 38 p. Retrieved from: http://www.oecd-ilibrary.org/docserver/download/5js65x46 nxhj-en.pdf?expires= 1518177139&id= id&accname=guest&checksum=38ECA64
CE2C1AB91DEADB2B73EF11A60. doi: 10.1787/5j s65x46nxhj -en
9. Otsuka, H. (2017, August 07). Capacity Developments in the World Steel Industry. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. DSTI/SC(2017)2/FINAL. Paris. 24 p. Retrieved from: http://www.oecd.org/ industry/ind/CapacityDevelopmentsWorld SteelIndustry_FINAL.pdf
10. OECD Steel Committee (2015). Energy efficiency in the steel sector: why it works well, but not always. 38 p. Retrieved from: http://www.oecd.org/sti/ind/Energy-efficiency-steel-sector-1.pdf
11. de Carvalho, A., & Sekiguchi, N. (2015). The structure of steel exports: Changes in specialisation and the role of innovation. OECD Science, Technology and Industry. Working Papers, 2015/07. OECD Publishing, Paris. 39 p. Retrieved from: http://www.oecd-ilibrary.org/docserver/ download/5jrxfmstf0xt-en.pdf?expires= 1519314515&id=id&accname=guest&chec ksum=D0070B9BE9F5EB04199B 121DC9 AE5E9E. doi: 10.1787/5jrxfmstf0xt-en.
12. OECD (2015). Greening Steel: Innovation for Climate Change Mitigation in the Steel Sector. 8 p. Retrieved from: http://www.oecd.org/sti/ind/Environmental -patents-steel.pdf
13. The European Steel Association (EUROFER) (2017, April). European Steel in Figures 2017. Brussels. 20 p. Retrieved from: http://www.eurofer.org/News%26 Events/PublicationsLinksList/201705-Steel Figures.pdf
14. The European Steel Association (EUROFER) (2017). EUROFER Annual Report 2017. Brussels. 32 p. Retrieved from: http://www.eurofer.org/News%26 Events/PublicationsLinksList/201705-AnnualReport.pdf
15. Laid Lachgar, Mohammed (2017, March 23-24). Steel industry in Arab. Arab
Iron for Iron Union. OECD. 82nd Session of the OECD Steel Committee. Paris - France. Retrieved from: http://www.arabsteel.info/ en_reports_view.php?id_FULL_SHOW=6.
16. South East Asia Iron and Steel Institute (2018). Statistics Updates. Retrieved from: http://www. seai si. org/Stati stics_Updates/
17. American Iron and Steel Institute
(2017). The Profile of the American Iron and Steel Institute 2017. 40 p. Retrieved from: http://www.steel.org/~Zmedia/Files/ AISI/Reports/2017-AISI-Profile-Book.pdf
18. China Iron and Steel Association
(2018). Statistics. Retrieved from: http://english.chinaisa.org.cn/do/cn.org.chin aisa.view.Column.d?column=3
19. U.S. Department of Commerce. International Trade Administration (2017, August). Global Steel Report. 15 p. Retrieved from: https://www.trade.gov/steel/ pdfs/global-monitor-report-2016.pdf
20. 2000-2016 Steelmaking capacity (2017). OECD Steelmaking Capacity Database. Retrieved from: http://stats.oecd.org/ Index.aspx?datasetcode=STI_STEEL_MAK INGCAPACITY
21. Deutsche Bundesbank (2017, July 7/8). G20 Leaders' Declaration Shaping an interconnected world. Hamburg. 15 p. Retrieved from: https://www.bundesbank.de/ Redaktion/EN/Downloads/Topics/2017_07_
10_g20_communique.pdf?_blob=publicati
onFile
22. Top, L. (2017, September 28-29). Tentative and vulnerable recovery, amidst excess capacity and market distortions. OECD. 83rd Session of the OECD Steel Committee. Retrieved from: http://www.oecd.org/sti/ind/ 83-oecd-steel-chair-statement.htm
23. Federal Ministry for Economic Affairs and Energy. Global Forum on Steel Excess Capacity (2017, November 30). Factsheet "Global Forum on Steel Excess Capacity" and figures for the global steel
market. Berlin. 4 p. Retrieved from: http://www.bmwi.de/Redaktion/EN/Downlo ads/factsheet-global-forum-on-steel-excess-capacity.pdf?_blob=publicationFile
24. Global Forum on Steel Excess Capacity. OECD. Federal Ministry for Economic Affairs and Energy (2017, November 30). Global Forum on Steel Excess Capacity. Report. Berlin. 51 p. Retrieved from: http://www.bmwi.de/Redaktion/EN/ Downloads/global-forum-on-steel-excess-capacity-report.pdf?_blob=publicationFile
25. Ministry of Economy, Trade and Industry of Japan (2017, December 4). Ministerial meeting of the Global Forum on Steel Excess Capacity Held. Retrieved from: http://www.meti.go.jp/english/press/2017/12 04_001.html
26. EUROFER (2017, December 1). EUROFER welcomes deal at global forum on steel excess capacity. Press Release. Brussels. Retrieved from: http://www.eurofer. org/News%26Events/Press%20releases/EUR 0FER%20welcomes%20Global%20Forum. fhtml
27. Escritt, T., & Angel, M. (2017, November 30). China, U.S. at odds over steel overcapacity at G20 forum. In K. Weir (Ed.). Reuters. Retrieved from: https://www.reuters.com/article/us-g20-steel/ china-u-s-at-odds-over-steel-overcapacity-at-g20-forum-i dUSKBN 1DU1TQ
28. OECD (2017, November 30). G20 Global Forum on Steel Excess Capacity. Ministerial Meeting Remarks on Trade by Angel Gurria. Berlin. Retrieved from: http://www.oecd.org/economy/g20-global-forum-on-steel-excess-capacity-germany-2017.htm
29. World Steel Association (2017). Steel's Contribution to a Low Carbon Future and Climate Resilient Societies. Worldsteel Position Paper. Brussels. 6 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/
en/dam/j cr:66fed386-fd0b-485e-aa23 -b8a5e 7533435/Position_paper_climate_2017.pdf
30. World Steel Association (2016). Steel - the Permanent Material in the Circular Economy. 24 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr:7e0d c90a-3efe-41bc-9fb4-85f9e873dfc7/Steel+-+The+Permanent+Material+in+the+Circular +Economy.pdf
31. World Steel Association (2017, September 14). Life cycle inventory methodology report for steel products. Brussels. 40 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/ en/dam/j cr:6eefabf4-f562-4868-b919-f232 280fd8b9/LCI+methodology+report_2017_ vfinal.pdf
32. World Steel Association (2016, June). Fact Sheet. Addressing climate change through technology transfer and research products. Brussels. 3 p. Retrieved from: https://webcache.googleusercontent. com/search? q=cache :tiFIq7t6pGoJ :https:// www.worldsteel.org/en/dam/jcr:0191b72f-987c-4057-a104-6c06af8fbc2b/fact_techno logy%2Btransfer_2016_vf.pdf+&cd=5&hl= ru&ct=clnk&gl=ua
33. United Nations Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2017). World Population Prospects: The 2017 Revision, Key Findings and Advance Tables. Working Paper No. ESA/P/WP/248. New York. 47 p. - Retrieved from: https://esa.un.org/unpd/wpp/ Publications/Files/WPP2017_KeyFindings. pdf
34. Rawlinson, R. (2017, April). Steel lightens automotive load. World Steel Association. Retrieved from: http://stories.world steel.org/automotive/advanced-high-strength-steel-lightens-automotive-load/
35. Razavi, L. (2017, March). Tackling water loss in Tokyo. World Steel Association. Retrieved from: http://stories.world steel.org/infrastructure/tackling-water-loss-tokyo/
Вера Анатольевна Никифорова,
канд. экон. наук, с.н.с.
Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 E-mail: [email protected]
МИРОВАЯ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ: СОВРЕМЕННЫЕ ВЫЗОВЫ И ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ (АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР)
Выявлены глобальные тенденции развития металлургии за последнее двадцатилетие, основными среди которых являются беспрецедентный рост объемов производства, концентрация сталеплавильных мощностей в десяти ведущих странах-металло-производителях, кардинальные изменения географической структуры производства и потребления металлопродукции, повышение способности отрасли к генерации и внедрению инноваций. Определено, что ключевыми современными вызовами для металлургической промышленности являются перепроизводство металла, нестабильность ме-таллоторговли, необходимость повышения экологичности и ресурсоэффективности производства.
Ключевые слова: металл, металлургическая промышленность, вызовы, тенденции развития, географическая структура.
JEL: L61; L52; F13; O14; O19; O24; Q40; Q50.
Vira A. Nikiforova,
PhD in Economics Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, Zhelyabova Str., 2 E-mail: [email protected]
WORLD STEEL INDUSTRY: CURRENT CHALLENGES AND DEVELOPMENT TRENDS (ANALYTICAL OVERVIEW)
The paper devoted to the definition of the key global challenges and trends in the world steel industry. The relevance of this analytical overview is due to the fact, that metal is one of the most used materials in the world. Therefore, the sector significantly affects the development of related and steel consuming types of activity.
In the process of work, the role of metal in providing human life and the main end use markets (construction, automotive, metal products) are identified. The paper summarized the leading world and regional organizations, engaged in the study of the steel industry's development at the international level. The world leading steel-producing countries over the last twenty years, releasing more than 80% of its output, are revealed.
The dynamics of production, consumption, overproduction and trade of metal products in the world are analyzed. As a result, revealed unprecedented growth in the volume of steel production against the background of the constant metal surplus and the expansion of steelmaking capacity even in times of crisis. The technological structure of steelmaking on a global scale and by regions is considered, as well as the possibility of the industry to generate
and implement innovations, including support for the development of the circular economy, is explored in the paper.
It is determined, that the key current challenges for the industry are the overproduction of metal due to the continuous growth of steelmaking capacities, the instability of metal products' trade, the need to improve the environmental friendliness and resource efficiency of production and ensuring labor safety and social protection of workers. The paper revealed that international experts mainly connect the basic directions of overcoming these problems by eliminating distortions and increasing the transparency of the steel market through the refusal from subsidies and measures of state support and introduction of long-term innovative development.
The author investigated the changes in the geographical structure of world production and consumption of steel products. As a result, it was revealed, that there had been a shift in the "centers" of steel production and trade in the rapidly developing countries of Asia, North Africa and the Middle East, where China gained undoubted leadership.
Keywords: metal, steel industry, challenges, development trends, geographical structure.
JEL: L61; L52; F13; 014; 019; 024; Q40; Q50.
OopMamu цumуeaннн:
Hira^opoBa B.A. MeTanyprrnHa npoMHonoBicrb CBiTy: cynacm bhk^HKH Ta TeHgeHm'i po3BHTKy (aHamTHHHHH oraag). EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2018. № 1 (81). C. 86-114. doi: 10.15407/econindustry2018.01.086
Nikiforova, V.A. (2018). World development trends (analytical overview). 10.15407/econindustry2018.01.086
Hadiuwxa do pedav^ii 19.02.2018 p.
steel industry: current challenges and Econ. promisl., 1 (81), pp. 86-114. doi:
