Металургійна промисловість світу: зміни в регіональній структурі та їх наслідки для України (аналітичний огляд) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 339.9:332.12:669.1(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.02.076

Bipa Анатолйвна Н1к1форова,

к.е.н., с.н.с.

1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши 03057, Украша, м. Ки!в, вул. Желябова, 2 e-mail: [email protected]

МЕТАЛУРГ1ЙНА ПРОМИСЛОВ1СТЬ СВ1ТУ: ЗМ1НИ В РЕГ1ОНАЛЬН1Й

СТРУКТУР1 ТА IX НАСЛ1ДКИ ДЛЯ УКРА1НИ (АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД)

Статтю присвячено дослщженню змш та провщних тенденцш розвитку регюнально! структури металургшно! промисловост св1ту за такими традицшними показниками, як об-сяги виробництва, сталеплавильних потужностей, споживання, експорту та 1мпорту мета-лопродукци. Актуальшсть проведення даного анал^ичного огляду пояснюеться вщмшнос-тями в умовах функцюнування металурги в р1зних кра!нах та регюнах св1ту, яю суттево впливають на основш результати д1яльност1 галуз1 та визначення оптимальних ршень що-до И подальшого розвитку в контекст цих результаив.

Виявлено, що у перюд 1997-2016 рр. вщбулося стр1мке зростання рол1 аз1атського ре-гюну за вама традицшними показниками. Безперечне лщерство належало Китаю, проте 1нд1я, 1ндонез1я, Фшптни, Пакистан, В'етнам та Та!ланд значно наростили присутшсть на регюнальному та св1товому металоринках, зокрема, у споживанш й 1мпорт1 сталево! продукций а Швденна Корея та Япошя в основному зберегли сво! позици. Одш з найвищих тем-тв зростання металургшно! промисловост в останне двадцятир1ччя спостер^алися на Бли-зькому Сход1 та в Туреччиш, тод1 як в Африщ та Швденнш Америщ найбшьш сприятли-вим перюдом для розвитку галуз1 були 2000-2007 рр. Одночасно вщбулося зменшення рол1 кра!н GC, СНД, Швшчно! Америки та Океани. Ц регюни демонстрували значне падшня виробництва у 2008-2016 рр., однак европейсью та твшчноамерикансью держави здебшь-шого зберегли позици провщних споживач1в та 1мпортер1в металопродукцп.

Дослщжено географ1чну структуру перевиробництва металу та виявлено регюни з постшним дефщитом сталево! продукци - Швшчна Америка, Близький Схщ, Африка. Ак-центовано увагу на р1вш завантаження сталеплавильних потужностей, пщвищення якого, за шших р1вних умов, могло б виршити проблему браку металопродукцп в даних регюнах, проте цього не вщбуваеться внаслщок юнування низки економ1чних, шновацшних та сощ-альних чинниюв.

Визначено, що позицп Укра'ни на св1товш ареш як провщного металовиробника та експортера у 2008-2016 рр. значно попршилися на rai досить стриманих очжувань щодо зростання попиту на метал на св^овому ринку, пщвищення ролi Ази та Близького Сходу, яю традицiйно були основними ринками збуту для вiтчизняних мeталургiв, та вшськових дiй на Донбасi, що призвели до втрати частини металургшних потужностей. Ситуацiя ускладнюеться через катастрофiчно низький рiвeнь споживання металопродукцп на внут-рiшньому ринку, наслiдком чого е постшне перевиробництво металу та залежшсть вiд зов-нiшньоeкономiчно! кон'юнктури в умовах посилення конкуренцп мiж лiдeрами галузi вна-слiдок зростаючо! концентрацп металовиробництва.

Ключовi слова: металургшна промисловiсть, гeографiчна структура, рeгiональний ро-звиток, виробництво, споживання, сталeплавильнi потужноси, профiцит металу, експорт, iмпорт.

JEL: L61; F13; O14; O18; O19; R11.

Загальносвiтовi виклики i тенденци ють важливими орiентирами для укра'нсь-розвитку св^ово! металурги [1] виступа- ко! мeталургiйно!' промисловостi, яка е не© В.А. Нiкiфорова, 2018

вщ'емною частиною сталеплавильно1' галу-3i CBiTy, значною мiрою залежною вiд зов-нiшнiх обставин. Проте внаслiдок юнуван-ня суттевих вiдмiнностей у географiчномy, клiматичномy, соцiально-економiчномy, iнститyцiйномy та культурному просторi в рiзних регiонах та крашах свiтy прийняття оптимальних ршень щодо розвитку мета-лурги потребуе бшьш детального досль дження репональнох' структури сталепла-вильних потужностей, виробництва, спо-живання, профiцитy, експорту й iмпортy металу з визначенням мюця Украши на глобальному металоринку.

Даш щодо загальнорегюнальних i кра-шових показникiв розвитку металургшно1' промисловостi надають мiжнароднi, регю-нальнi та нащональш металyргiйнi оргаш-заци, основними серед яких е Свiтова асощ-ащя виробникiв сталi (World Steel Association - Worldsteel) [2-7], Ком^ет зi сталi Ор-гашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) Steel Committee) [8-11], Свропейська асощащя виробниюв сталi (European Steel Association - EUROFER) [12], Арабський союз вироб-никiв чавуну та сталi (Arab Iron and Steel Union - AISU) [13], 1нститут чавуну та сталi Пiвденно-Схiдноï' Ази (South East Asia Iron and Steel Institute - EAISI) [14], Американ-ський iнститyт чавуну та сталi (American Iron and Steel Institute - AISI) [15], Китайсь-ка асоцiацiя виробникiв чавуну та сталi (China Iron and Steel Association - CISA) [16] та ш ïх головною вiдмiтною рисою висту-пае спiвставнiсть статистично1' шформаци, що охоплюе практично всiх виробниюв та споживачiв металопродукци.

Аналiз географiчноï структури св^о-во1' металургп (як по регюнах, так i по ок-ремих крашах) необхiдний для правильного виявлення ролi Украши на зовнiшньомy ринку та можливостей держави впливати на загальну ситуацш або пристосовуватися до наявних умов.

Метою статтi е визначення регюна-льних особливостей розвитку металургш-но1' промисловостi свiтy з обгрунтуванням

рекомендацiй щодо посилення позицш Украши на мiжнароднiй ареш.

Розгляд питання доцiльно розпочати з аналiзу регюнальноИ структури виробництва cm^i у ceimi.

Обсяг виплавки сталi для металур-гшно! промисловост е ключовим показни-ком, який першим показуе, яке мюце кра!-на чи регiон посiдае на св^овому метало-ринку.

У табл. 1 наведено даш щодо динамь ки сталевого виробництва по 9 основних регiонах свiту (за класифiкацiею World-steel) та 10 крашах - найбшьших метало-виробниках (станом на 2016 р.). З метою наочно! демонстраци змiн, що вiдбулися у географiчнiй структурi виплавки сталi, ста-тистичну iнформацiю проаналiзовано за двадцятирiчний перюд та наведено данi за 1997, 2007 i 2016 рр.

Регiональна структура металовироб-ництва у 1997-2016 рр. зазнала значних змiн унаслщок того, що свiтову першiсть безапеляцшно перейняв на себе Китай, а з ним i весь азiатський регiон. Протягом двадцяти рокiв Китайська Народна Респуб-лiка (КНР) демонструвала зростання обся-гiв виробництва сталi навiть пiд час фшан-сово-економiчноl кризи 2008-2009 рр., коли практично вс iншi виробники зазнали втрат. Виняток становив лише 2015 р., од-нак зростання вщновилося вже в 2016 р. Наслщком збшьшення виробництва в ана-лiзованому перiодi приблизно у 7,5 раза стало майже чотирикратне пiдвищення ча-стки Китаю в загальносвiтовому обсязi виплавки сталi, яка на сьогодш становить близько 50%.

Ще однiею кра!ною, яка за останне двадцятирiччя демонструвала постiйне зростання металовиробництва, е Iндiя. Од-нак l! результати набагато скромнiшi, i, не-зважаючи на те що обсяги виплавки сталi збiльшилися у 2016 р. порiвняно з 1997 р. майже у чотири рази, у св^овому вимiрi кра!на займае менше 6%.

1ншими азiатськими державами, що традицшно входять до десятки лiдерiв серед металовиробникiв, е Япошя та Пiвденна

Таблиця 1

Динамжа виробництва стали у деяких крагнах та регюнах свиту 1_

Кра!на (рег1он) млн т % до % у загальному обсяз1

1997 2007 2016 2007/1997 2016/2007 2016/1997 1997 2007 2016

Крагни

Китай* 108,9 489,7 808,4 449,7 165,1 742,3 13,6 36,3 49,7

Япошя 104,4 120,2 104,8 115,1 87,2 100,4 13,1 8,9 6,4

1нд1я 24,4 53,5 95,5 219,3 178,5 391,4 3,1 4,0 5,9

США 98,5 98,1 78,5 99,6 80,0 79,7 12,3 7,3 4,8

Рос1я 48,5 73,3 70,8 151,1 96,6 146,0 6,1 5,4 4,3

П1вденна Корея 42,6 51,5 68,6 120,9 133,2 161,0 5,3 3,8 4,2

Н1меччина 45,0 48,6 42,1 108,0 86,6 93,6 5,6 3,6 2,6

Туреччина 14,5 27,6 33,2 190,3 120,3 229,0 1,8 2,0 2,0

Бразил1я 26,2 33,8 31,3 129,0 92,6 119,5 3,3 2,5 1,9

Укра!на 25,6 42,8 24,2 167,2 56,5 94,5 3,2 3,2 1,5

Регюни

Аз1я 297,9 758,4 1124,7 254,6 148,3 377,5 37,3 56,3 69,1

ес-28** 184,6 210,3 162,0 113,9 77,0 87,8 23,1 15,6 10,0

1нш кра!ни Свропи 26,4 30,5 37,7 115,5 123,6 142,8 3,3 2,3 2,3

СНД*** 80,6 124,2 102,4 154,1 82,4 127,0 10,1 9,2 6,3

П1вн1чна Америка 129,5 132,6 110,6 102,4 83,4 85,4 16,2 9,8 6,8

Швденна Америка 36,9 48,2 40,2 130,6 83,4 108,9 4,6 3,6 2,5

Африка 12,9 18,7 13,1 145,0 70,1 101,6 1,6 1,4 0,8

Близький Схвд 9,9 16,5 31,5 166,7 190,9 318,2 1,2 1,2 1,9

Океан1я 9,6 8,8 5,8 91,7 65,9 60,4 1,2 0,7 0,4

Свiт у цiлому 799,0 1348,1 1628,0 168,7 120,8 203,8 100,0 100,0 100,0

1 Складено та розраховано за даними джерел * Без урахування Гонконгу i Тайваню за клас ** £вропейський Союз, у 1997 р. - £С-25. *** Сшвдружшсть незалежних держав.

Корея. Проте щ розвинеш кра!ни, хоч \ зберегли сво! позици протягом 19972016 рр., проте були бшьшою м1рою пщда-ш негативному впливу у кризов! перюди, що призвело як до коливань виробництва у натуральному вираз!, так \ до зменшення !х питомо! ваги у загальносв1товому вим1р1 (бшьш шж у два рази у Японн, на 20% у Швденнш Коре!).

В'етнам, Пакистан та Фшштни та-кож збшьшували обсяги виплавки стал!, внаслщок чого металовиробництво в Ази постшно зростало (майже у чотири рази за двадцять роюв), \ у 2016 р. регюн був без-перечним лщером на св1товому ринку, зай-нявши близько 70%.

, с. 1-2; 3, с. 1-2; 4, с. 3-5; 5, с. 10-12]. [нкащею Worldsteel.

Туреччина, яка вщповщно до регю-нального розпод1лу Worldsteel входить до шших кра!н Свропи, значно посилила сво! позици на св1товому ринку в анал1зованому пер1од1 внаслщок зростання обсяг1в виробництва у 2,3 раза, стабшьно займаючи при-близно 2% св1тового обсягу виплавлено! стал1. Основним пер1одом п1дйому для кра-!ни були 1997-2007 рр., коли виробництво пщвищилося на 90%, у наступному деся-тир1чч1 зростання уповшьнилося до 20% п1д впливом несприятливо! зовн1шньоеко-ном1чно! кон'юнктури. Збшьшення мета-ловиробництва у Туреччин1 стало причиною зростання виплавки стал1 в даному рег1он1 в цшому у 2007-2016 рр. Щоправда, через те що таю досить велик! металови-

- Економжа промисловост( ^^ Есопоту о/ 1пЛш1гу

робники, як Болгарiя та Румушя, 1 Ычня 2007 р. увiйшли до складу Евросоюзу, пи-тома вага шших кра!н Европи дещо знизи-лася у 2007 р. порiвняно з 1997 р.

Близькосхiдний регюн протягом ана-лiзованого перiоду також демонстрував збшьшення виробництва та укршлення власних позицiй на мiжнароднiй ареш. Те-мпи зростання обсягiв виплавки сталi на-вiть у кризовi перiоди були позитивними внаслiдок реалiзацil в регiонi значно! юль-кост iнфраструктурних проектiв, що привело до пщвищення виробництва у 3,2 раза за останш двадцять роюв з основним пiком пiдйому у 2007-2016 рр. та забезпечило у 2016 р. близько 2% св^ового металоринку.

На такому тлi iншi кра!ни та регiони значно втратили сво! позицп. Особливо це стосувалося таких традицiйних металови-робникiв, як кра!ни ЕС, СНД та США.

1з европейських держав тiльки Н1меч-чина залишилася у десятцi лiдерiв, щопра-вда, у два рази зменшивши частку на св^о-вому ринку, а Iталiя, Францiя, 1спашя, Ве-ликобританiя, Бельгiя та ш. постiйно ско-рочували виробництво. Це призвело до зниження питомо! ваги Евросоюзу в зага-льносвiтовому обсязi виплавки сталi у 2,3 раза за останне двадцятирiччя та зменшен-ня майже на чверть виробництва в натуральному виразi у перюд з 2007 по 2016 р., при тому, що у 1997-2007 рр. воно демон-струвало зростання на 13%.

Кра!ни СНД так само с^мко почали втрачати сво! позици в останнi десять роюв. За цей перюд !х частка на св^овому ринку знизилася в 1,6 раза, а обсяги вироб-ництва впали майже на 20%. Основними причинами було скорочення виробництва в Укра!ш (близько 45%) внаслщок св^ово! кризи та вшськових дiй на Донбасi, у Мол-довi (у 7,5 раза, хоча И частка завжди була невеликою) та Роси, де обсяги виплавки сталi у 2007-2016 рр., на вщм^ вiд попе-реднього десятирiччя, були нестабiльними та пiдданими негативному впливу кризо-вих явищ. Незважаючи на це, станом на 2016 р. i Росiя, i Укра!на залишалися у де-сятцi найбшьших металовиробникiв свiту.

У США, як i в цiлому у Швшчнш Америцi, протягом 1997-2016 рр. спостерь галося суттеве скорочення виробництва, що призвело до зменшення !х частки у за-гальносвiтовому обсязi виплавки сталi у 2,5 раза. Темпи зростання металовиробниц-тва в аналiзованому перiодi були або дуже низькими, або вщ'емними, наслiдком чого стало падшня приблизно на 20% виробництва у США та на 15% у регюш в цшому за рахунок деякого збшьшення виплавки ста-лi у Мексищ.

Океанiя е ще одним регюном, який в останнi двадцять роюв демонстрував пос-тiйний спад металовиробництва, що у 2016 р. порiвняно з 1997 р. сягнув майже 40%, а невелика питома вага у св^овш виплавщ сталi знизилася утричг Най-бiльш несприятливим перюдом були 20072016 рр. через попршення св^ово! кон'юн-ктури та швидкий розвиток Азп як основного конкурента.

Тенденцп виробництва у Пiвденнiй Америщ, у тому числi у Бразили, яка входить до десятки найбшьших металовироб-никiв свiту, були дещо схожими з трендами кра!н СНД. Принаймш, це стосувалося основного перюду падiння обсягiв виплавки стал^ який припав на 2007-2016 рр. i ста-новив майже 8% у Бразили та бшьше 15% по регюну загалом унаслщок того, що виробництво знизилося i в iнших твденно-американських кра!нах, особливо у Вене-суелi (у 10 разiв). У загальносв^овому ста-левиробництвi !х частка зменшилася майже у 2 рази.

В Африщ також чiтко простежуеться розбивка на два нерiвнозначних перiоди: 1997-2007 рр., коли спостер^алося збшь-шення обсягiв виробництва на 45% за рахунок таких кра!н, як Швденно-Афри-канська Республiка (ПАР), Египет, Алжир, Лiвiя, i 2007-2016 рр., коли темпи зростання виплавки сталi у тих самих державах в основному були вщ'емними, внаслщок чого сталевиробництво впало на 30%. Незважаючи на те що за пщсумками останшх двадцяти роюв виробництво в регюш зрос-ло майже на 2%, його частка на св^овому ринку впала у два рази.

Отже, одшею з головних характеристик виплавки CTani е !! значна географiчна концентрaцiя у 10 крашах-лщерах1, яка протягом двадцяти рокiв була практично незмшною - 79,8% у 1997 р., 77,3% у 2007 р. та 83,4% у 2016 р. Якщо розглянути десятку найбшьших металовиробниюв станом на 2016 р., то ситуащя дещо вiдрiзня-тиметься, хоча загальна тенденцiя до зрос-тання зберiгaеться: концентрaцiя виробни-цтва становила у 1997 р. 67,4%, у 2007 р. -77,1%. Це свщчить про високу монополiзa-цiю свiтового металоринку та загострення конкурентно! боротьби, що спонукае як провiдних метaловиробникiв, так i iншi кра!ни вдаватися до захисних зaходiв та шукати шляхи зростання ефективностi ви-робничого процесу та якост продукци.

Наступним показником, що потребуе дослщження в тому ж регюнальному розр> зi, що й виробництво стaлi, е обсяг сталеплавильных потужностей, адже найбшь-шi металовиробники мають нaйбiльший обсяг виробничих потужностей.

Унaслiдок того, що даш про динaмiку металургшних потужностей (номiнaльних) представлено Комiтетом за стaлi ОЕСР, !х проaнaлiзовaно за дещо шший перiод -2000-2016 рр. Крiм того, вiдсутня шформа-цiя про обсяг сталеплавильних потужностей Шмеччини як окремо! кра!ни, а зaмiсть Пiвнiчно! Америки наведено даш кра!н НАФТА2 (табл. 2). Однак це не е критич-ним, адже перiод у 17 роюв цiлком висв№ люе ключовi тенденцi! розвитку металургшних потужностей. Нiмеччинa i кра!ни £С у цiлому демонструють однaковi трен-ди щодо !х використання, а на металовиро-бниюв НАФТА припадае майже весь обсяг виплавки стaлi у Швшчнш Америцi.

Анaлiз свiдчить, що головш тренди регiонaльного розвитку сталеплавильних потужностей у 2000-2016 рр. подiбнi до динамши виробництва, адже мiж показни-

1 Перел1к кран - найб1льших виробник1в стал пщбрано окремо по 1997, 2007 та 2016 рр.

2 НАФТА - Швшчноамериканська угода про вшьну торпвлю (North American Free Trade Agreement - NAFTA).

ками юнуе пряма залежшсть, хоча виплав-ка стaлi швидше реагуе на ринковi змши.

Безперечне лiдерство за обсягами i темпами зростання метaлургiйних потужностей належить Китаю та Азi! в цшому, якi в зaгaльносвiтовому вимiрi у 2016 р. займали майже 50 та 70% вщповщно, хоча з 2014 р. зростання дещо уповшьнилося внаслщок реaлiзaцi! в КНР пол^ики щодо зменшення потужностей. В aнaлiзовaному перiодi Китай здiйснив найбшьший прорив у нaрощувaннi виробничих потужностей, збшьшивши !х за двадцять роюв майже у 8 рaзiв, щоправда, основним перiодом пщ-йому були 2000-2007 рр.

Iншi крa!ни-лiдери з виплавки стал^ за виключенням Япони та США, частка яких на св^овому ринку зменшилася вщ-повщно у 2,5 та 2,3 раза, також збшьшува-ли обсяг сталеплавильних потужностей протягом 2000-2016 рр. Нaйвищi темпи зростання демонстрували Iндiя та Туреч-чина з иею рiзницею, що в Iндi! тк зростання припав на 2007-2016 рр., а в Туреч-чиш - на попередне десятирiччя.

Суттеве збшьшення потужностей спостерiгaлося на Близькому Сходi (у 4 рази за двадцять роюв iз пiком зростання у 2007-2016 рр.), в Африщ (майже в 1,6 раза) та Швденнш Америщ (майже в 1,7 раза). Однак частка цих регiонiв у загальносв^о-вому обсязi потужностей була невеликою i демонструвала збiльшення тшьки по бли-зькосхщних кра!нах.

Вщносно незмiнний рiвень металур-гiйних потужностей в aнaлiзовaному пер> одi характерний для кра!н СНД, включаю-чи Росш та Укра!ну, та шших кра!н Свро-пи, за виключенням Туреччини. Проте вна-слiдок значного тдвищення питомо! ваги Китаю частка СНД у глобальному вимiрi скоротилася практично удвiчi, склавши у 2016 р. трохи бшьше 6%.

Поступове зниження обсяпв та часто вiд'емнi темпи зростання сталеплавильних потужностей демонстрували розвинеш ре-гiони - GC, НАФТА та Океашя. 1х частка в загальносв^овому обсязi потужностей у 2000-2016 рр. зменшилася приблизно у 22,5 раза, а найпршим перюдом були 20072016 рр.

- Економта npoMumoeoomi ^^ Economy of Industry

Таблuця 2

Дuнамiка сталеплавшьшх noтужнoстeй та pieern ïx завантаження _в деякж кратах та регюнах свту 1_

Kparna млн т % дo % y зaгaльнoмy oбcязi Piвeнь зaвaнтaжeння, %

(perion) 2000 2007 2016 2007/ 2000 2016/ 2007 2016/ 2000 2000 2007 2016 2000 2007 2016

Kpаmu

KrnaM 149,6 588,5 1164,6 393,4 197,9 778,5 14,3 37,3 48,9 85,0 83,2 69,4

Япoнiя 146,9 129,6 130,5 88,2 100,7 88,8 14,0 8,2 5,5 72,4 92,7 80,3

1нд1я 34,0 60,0 125,8 176,5 209,7 370,0 3,2 3,8 5,3 79,1 89,2 75,9

CШA 116,0 113,4 113,3 97,8 99,9 97,7 11,1 7,2 4,8 87,8 86,5 69,3

Pociя 66,0 77,0 91,5 116,7 118,8 138,6 6,3 4,9 3,8 89,5 95,2 77,4

Пiвдeннa

Kopeя 49,7 57,2 85,5 115,1 149,5 172,0 4,7 3,6 3,6 86,8 90,0 80,3

TypeHHHrn 19,8 32,0 47,4 161,6 148,1 239,4 1,9 2,0 2,0 72,2 86,3 70,0

Бpaзилiя 30,0 39,0 53,0 130,0 135,9 176,7 2,9 2,5 2,2 93,0 86,7 59,0

Укpaïнa 40,5 45,5 42,5 112,3 93,4 104,9 3,9 2,9 1,8 78,5 94,1 56,9

Рeгioнu

Aзiя 427,4 894,4 1608,5 209,3 179,8 376,3 40,9 56,7 67,6 77,7 84,8 69,9

GC-28 228,1 236,7 222,6 103,8 94,0 97,6 21,8 15,0 9,4 84,8 88,8 72,8

1иш1 Rpamn €вpoпи 28,2 39,6 55,7 140,4 140,7 197,5 2,7 2,5 2,3 60,3 77,0 67,6

CНД 118,3 134,7 150,7 113,9 111,9 127,4 11,3 8,5 6,3 83,3 92,2 68,0

НAФTA 152,0 153,9 159,2 101,3 103,4 104,7 14,5 9,7 6,7 88,2 85,3 69,0

Пiвдeииa

Aмepикa 43,6 55,9 73,8 128,2 132,0 169,3 4,2 3,5 3,1 89,7 86,3 54,5

Aфpикa 22,3 29,8 35,3 133,6 118,5 158,3 2,1 1,9 1,5 61,9 62,7 37,1

Близький Cxiд 15,5 22,7 63,1 146,5 278,0 407,1 1,5 1,4 2,6 69,7 72,8 49,9

Окeaиiя 8,7 8,9 9,1 102,3 102,2 104,6 0,8 0,6 0,4 89,7 98,9 63,7

Cbít у щлому 1046,2 1578,8 2380,7 150,9 150,8 227,6 100,0 100,0 100,0 81,0 85,4 68,4

1 CRTaAeTO тa poзpaxoвaнo зa дaними ^epeT [2, c. 1-2; 5, c. 10-12; 6, c. 10-12; 11].

Piвeнь зaвaнтaжeння cтaлeплaвиль-ниx пoтyжнocтeй, який зaлeжить вiд cитya-цп та мeтaлopинкy, дeмoнcтpyвaв гозитив-ну дитам^ y пepioд 2000-2007 pp., дocяг-ши cвoгo пiкy в бiльшocтi кpaïн тa peгioнiв y 2007 p. Пщ 4ac фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï ^изи 2008-2009 pp. пoкaзник пoчaв cвoe пaдiння, якe пpaктичнo no вcьoмy cвiтi нe пpипинилocя i в нacтyпнi poки. З 2014 p. yнacлiдoк дocить cтpимaниx пpoгнoзiв нaйaвтopитeтнiшиx мeтaлypгiйниx oprarn-зaцiй щoдo збiльшeння пoпитy нa мeтaлo-пpoдyкцiю зaвaнтaжeння пoтyжнocтeй y cтaлeливapнiй гaлyзi íototoo знизилocя, ocoбливo y Kитaï, CШA, Бpaзилiï, Укpaïнi, Пiвдeннiй Aмepицi, Aфpицi, нa Близькoмy

Cxoдi. Дocить вишкий piвeнь зaвaнтaжeн-ня cтaлeплaвильниx пoтyжнocтeй збepeгли в ocнoвнoмy poзвинeнi ^aï™ внacлiдoк вивeдeння знaчнoгo oбcягy нaдлишкoвиx пoтyжнocтeй y пoпepeднi poки тa в^доут^-cтi нoвиx пpoeктiв щoдo бyдiвництвa мeт-пiдпpиeмcтв.

Мeтaлypгiйнi пoтyжнocтi тaкoж вщ-piзняютьcя знaчнoю гeoгpaфiчнoю кoнцeн-тpaцieю, xoчa вoнa дeщo пocтyпaeтьcя ви-poбничiй тa мaлa тeндeнцiю дo зpocтaння, ocoбливo y 2000-2007 pp. Ta^ нa 10 ^arn -нaйбiльшиx виpoбникiв CTari (cтaнoм нa 2016 p.) y 2000 p. пpипaдaлo 62,4% зaгaль-нocвiтoвoгo oбcягy cтaлeплaвильниx no-

тужностей, у 2007 р. - 72,4, у 2016 р. -77,9%.

Останш дослщження Ком^ету зi ста-лi ОЕСР та Глобального форуму з надлиш-кових сталеплавильних потужностей (Global Forum on Steel Excess Capacity -GFSEC) [8-10; 17] свщчать про те, що роз-ширення металургiйних потужностей до 2020 р. плануеться в Ази, хоча найбiльшi виробники регiону - Китай та Iндiя -останшми роками дотримувалися курсу на 1х зменшення, а також арабських крашах Близького Сходу та Швшчно! Африки вна-слiдок iснування там внутршнього попиту з боку будiвельноl галузг У СНД (в основному в Роси) та НАФТА (Мексика та США) також передбачаеться введення в дш додаткових сталеплавильних потужностей, але !х обсяг порiвняно невеликий. У крашах GC, Швденно! Америки та Океани введення в дш нових або розширення ю-нуючих потужностей найближчим часом не заплановано.

Слiд зазначити, що розширення ме-талургiйних потужностей у бiльшостi кра!н

плануеться здiйснити, головним чином, за рахунок розвитку електродугових печей, хоча в Роси передбачаеться також введення в дш конвертерiв.

Пiсля визначення динамши i можли-востей рiзних краш i регiонiв виробляти металопродукцш необхiдно дослiдити гео-графiчну структуру ii споживання1, адже рiвень споживання металу значною мiрою свiдчить про темпи зростання економiки та розвиток шших, металоспоживаючих галу-зей, продукщя яких характеризуеться бь льшою доданою вартiстю.

Розпочати доцiльно з визначення кра-lн-лiдерiв зi споживання металопродукци, перелiк яких та ранжування всередиш списку дещо вiдрiзняються вщ перелiку про-вiдних сталевиробникiв. Для наочност десятку найбiльших св^ових металоспожи-вачiв окремо за 1997, 2007 та 2016 рр. наведено на рис. 1, а динам^ споживання готово1 металопродукци в цих крашах та державах-лщерах в виплавки сталi додат-ково вщображено в табл. 3.

США (113,4) Китай (103,2)

Япошя (98,5) Лвденна Корея (38,1) Н1мечшша (36,0) 1тал1я (27,0) 1нд1я (22,9)

_Тайвань (21,0)

Франшя (16,2) Рос1я (15,6)

2007

Китай (418,4)

США (108,3)

Япошя (81,2) ГПвденна Корея (55,2) 1нд1я (51,5) Н1меччина (42,7) Рос1я (40,4) 1тал1я (35,9) 1спашя (24,5) Туреччина (23,8)

2016

Китай (681,0) США (91,8)

1нд1я (83,5) Япошя (62,2)

ГПвденна Корея (57,1) Н1меччина (40,5) Рос1я (38,2)

_Туреччина (34,1)

Мексика (25,4) 1тал1я (24,1)

Складено за джерелами [2, с. 85-87; 5, с. 83-85]. Рис. 1. Найбыьш1 споживач1 металопродукци у ceimi у 1997, 2007 та 2016рр., млн т

1 У статл анал1зуеться видиме споживання (Apparent steel use - ASU) готово1 металопродукци, яке е найбшьш використовуваним показником i розраховуеться Worldsteel як сума обсяпв виробництва та прямого 1мпорту готово1 металопродукцИ за вирахуванням обсягу прямого експорту готово1 металопродукци [18, с. 2-3].

- Економжа npoMumoeocmi ^^ Economy of Industry

Таблиця 3

Динамжа видимого споживання металопродукцп в деяких крагнах _та регюнах ceimy 1_

Кра!на (репон) млн т % до % у загальному обсязi

1997 2007 2016 2007/1997 2016/2007 2016/1997 1997 2007 2016

Крагни

Китай 103,2 418,4 681,0 405,4 162,8 659,9 14,6 34,2 44,9

Японiя 82,1 81,2 62,2 98,9 76,6 75,8 11,6 6,6 4,1

Iндiя 22,9 51,5 83,5 224,9 162,1 364,6 3,2 4,2 5,5

США 113,4 108,3 91,8 95,5 84,8 81,0 16,1 8,8 6,1

РоЫя 15,6 40,4 38,2 259,0 94,6 244,9 2,2 3,3 2,5

Пiвденна Корея 38,1 55,2 57,1 144,9 103,4 149,9 5,4 4,5 3,8

Нiмеччина 36,0 42,7 40,5 118,6 94,8 112,5 5,1 3,5 2,7

Туреччина 11,9 23,8 34,1 200,0 143,3 286,6 1,7 1,9 2,2

Бразилiя 15,3 22,1 18,2 144,4 82,4 119,0 2,2 1,8 1,2

Укра!на 6,4 8,1 4,3 126,6 53,1 67,2 0,9 0,7 0,3

Iспанiя** 13,7 24,5 12,6 178,8 51,4 92,0 1,9 2,0 0,8

Iталiя** 27,0 35,9 24,1 133,0 67,1 89,3 3,8 2,9 1,6

Франщя** 16,2 17,9 14,3 110,5 79,9 88,3 2,3 1,5 0,9

Тайвань** 21,0 18,1 18,3 86,2 101,1 87,1 3,0 1,5 1,2

Мексика** 11,1 17,1 25,4 154,1 148,5 228,8 1,6 1,4 1,7

Регюни

Азiя 307,3 675,8 998,6 219,9 147,8 325,0 43,6 55,2 65,8

СС-28* 146,2 205,1 159,3 140,3 77,7 109,0 20,7 16,8 10,5

Iншi кра!ни Свропи 21,1 30,2 40,6 143,1 134,4 192,4 3,0 2,5 2,7

СНД 25,0 56,4 49,4 225,6 87,6 197,6 3,5 4,6 3,3

Швшчна Америка 141,5 144,0 136,1 101,8 94,5 96,2 20,1 11,8 9,0

Пiвденна Америка 26,5 38,2 35,5 144,2 92,9 134,0 3,8 3,1 2,3

Африка 15,0 22,8 37,6 152,0 164,9 250,7 2,1 1,9 2,5

Близький Схщ 16,2 43,6 53,1 269,1 121,8 327,8 2,3 3,6 3,5

Океанiя 6,5 8,3 6,8 127,7 81,9 104,6 0,9 0,7 0,4

Св1т у цшому 705,2 1224,4 1517,1 173,6 123,9 215,1 100,0 100,0 100,0

1 Складено та розраховано за даними джерел [2, с. 85-87; 3, с. 85-87; 4, с. 96-98; 5, с. 83-85]. * У 1997 р. - еС-25.

** Кра!ни, як в рiзнi роки (див. рис. 1) входили до десятки лiдерiв 3i споживання металопродукцп, однак не входили до перелжу найб1льших держав-металовиробнишв станом на 2016 р.

Р1зниця, перш за все, полягае в тому, що протягом анал1зованого перюду аш Ук-ра!на, аш Бразил1я не входили до десятки лщер1в та мали тенденцш до зменшення споживання металу - за двадцять роюв !х частка в загальносв^овому споживанш сталево! продукци зменшилася вщповщно у 3 i 2 рази. При цьому р1вень споживання металопродукцИ в Укра!ш е найнижчим

серед кра!н - провщних металовиробникiв, i у глобальному вимiрi у 1997-2016 рр. не перевищував навiть 1%. Це спонукае кра!-ну експортувати 80% виготовлено! продукци i робить l! залежною вiд зовнiшнiх ри-нкiв. Основним перюдом падiння споживання в обох кра!нах були несприятливi для галузi 2007-2016 рр.

Замють Украши та Бразили най-бшьшими споживачами металу в рiзнi роки були таю розвинеш краши ЕС, як Iталiя, Францiя та 1спашя, а також Тайвань та Мексика, у яюй темпи зростання сталеливар-но! галузi останнiми роками е найвищими у пiвнiчноамериканському регюш. Крiм цьо-го, протягом 2007-2016 рр. сво! позици як значимих споживачiв металопродукцп змiцнили В'етнам, Ташанд, 1ран, Саудiвсь-ка Аравiя, Египет та Польща.

1ншими провiдними споживачами сталево! продукци е основнi лщери з мета-ловиробництва, першiсть серед яких з 1999 р. належить Китаю, якому змушенi були поступитися США. Найбiльшим про-ривом можна вважати входження до пере-лiку Туреччини та Мексики й ютотне тд-вищення позицiй 1нди, яка у 2016 р. посша трете мюце. Практично всi цi краши протягом аналiзованого перiоду демонстрували бшьш нестабiльнi темпи зростання спожи-вання металу порiвняно з виробництвом стал^ а питома вага в загальносв^овому вимiрi зросла тiльки у КНР (у три рази -майже до 50%), 1нди (у 1,7 раза) та Туреч-чиш (у 1,3 раза).

Концентращя споживання металопродукцп у 10 крашах - найбшьших вироб-никах сталi (станом на 2016 р.) теж е до-сить високою (у 1997 р. - 63,1%, 2007 р. -69,6, 2016 р. - 73,2%), однак нижчою, шж при виробництва Наслщком цього е необ-хiднiсть для бiльшостi даних кра!н постав-ляти надлишковий метал на зовшшнш ри-нок.

У регiональному розрiзi протягом 1997-2016 рр., як i у випадку обсягiв вироб-ництва та сталеплавильних потужностей, вщбулося змiщення центру споживання металу до азiатського регiону, який збшь-шив свою частку у св^овому вимiрi у тв-тора рази за рахунок стрiмкого розвитку Китаю. Iншi краши Европи (в основному за рахунок Туреччини), Африка та Близь-кий Схщ також демонстрували зростання обсяпв i темпiв споживання металопроду-

кцil, тодi як ЕС, Швшчна Америка, СНД, П1вденна Америка та Океашя, навпаки, знижували, особливо у 2007-2016 рр. (див. табл. 3).

Шсля аналiзу виробництва та споживання металопродукци доцiльно розгляну-ти питання географiчноl структури профи циту або дефщиту металу (перевищення або вiдставання виробництва металу вщ його споживання) та визначити, за рахунок яких кра!н i регiонiв формуеться свiтовий обсяг сталевого перевиробництва, що е одним iз ключових викликiв для сучасно! га-лузi.

У табл. 4 наведено динам^ профi-циту або дефщиту металу у тому ж геогра-фiчному розрiзi, що i при розглядi виробництва сталi. Це дозволило оперувати ств-ставними даними та визначити роль кра!н -найбшьших виробниюв у формуваннi свь тового надлишку металу.

Данi табл. 4 свщчать, що в регюналь-ному розрiзi постiйний профiцит металу у 1997-2016 рр. спостер^ався лише у крашах Евросоюзу та СНД. Щоправда, в ЕС вiн був значно нижчим, характеризувався дуже нестабшьними темпами зростання, пiдви-щуючись у несприятливi для галузi перiоди через спад у металоспоживаючих видах дiяльностi, та загалом мав понижувальну тенденцш внаслiдок скорочення виробництва стал^ тодi як у СНД показник пере-виробництва перебував практично на одному рiвнi, оскiльки найбiльшi металови-робники регiону - Роая та особливо Укра-!на, виплавляючи велию обсяги сталi, спо-живали найменше серед провiдних вироб-ниюв (табл. 5).

В Азil, шших кра!нах Европи, П1в-деннiй Америщ та Океанil в окремi роки спостершався дефiцит металу1, який вони мали компенсувати, експортуючи сталеву продукщю, однак причини та динамiка дефщиту були рiзними.

1 У табл. 5 сшввщношення споживання та виробництва становить б1льше 100%.

- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/

Таблиця 4

Динамта профщиту (дефщиту) металу в деяких крагнах та регюнах свту, млн т 1

Краша Роки

(регюн) 1997 1999 2001 2003 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Крагни

Китай 5,7 1,4 -7,1 -18,1 8,3 71,3 65,4 25,7 51,1 60,8 70,9 86,9 111,5 131,5 127,4

Япошя 22,3 25,3 29,7 37,1 35,8 39,0 40,7 34,7 46,0 43,5 43,2 45,4 43,0 42,1 42,6

Iндiя 1,5 -2,0 -1,2 -1,3 5,9 2,0 6,4 5,6 4,1 3,7 4,9 7,6 11,4 8,8 12,0

США -14,9 -19,0 -15,9 -12,0 -10,5 -10,2 -6,5 0,2 0,6 -2,8 -7,5 -8,8 -18,8 -17,3 -13,3

Ро«я 32,9 33,6 32,1 36,2 36,8 32,9 33,0 35,2 30,2 27,4 27,4 25,7 28,5 31,2 32,6

Швденна Корея 4,5 7,2 5,8 0,9 0,7 -3,7 -5,0 3,2 6,5 12,1 15,0 14,3 16,0 13,9 11,5

Шмеччина 9,0 6,0 7,7 9,4 9,2 5,9 3,4 4,5 7,6 3,6 5,2 4,6 3,3 3,4 1,6

Туреччина 2,6 3,3 3,7 3,7 2,6 3,8 5,3 7,3 5,5 7,2 7,4 3,4 3,2 -2,8 -0,9

Бразитя 10,9 10,9 10,0 15,4 14,8 11,7 9,7 7,9 6,2 9,1 7,9 6,2 8,3 12,0 13,1

Украша 19,2 23,6 27,3 30,5 32,9 34,7 30,6 26,0 27,9 29,0 26,8 27,2 22,9 19,6 19,9

Реггони

Азiя -9,4 5,9 1,3 -11,5 18,7 82,6 79,9 43,3 75,6 84,0 88,7 104,3 129,3 136,4 126,1

СС-28* 38,4 25,0 23,9 28,4 27,3 5,2 10,8 18,0 25,1 19,6 27,4 22,8 19,4 11,3 2,7

Iншi кра!-ни Свропи 5,3 1,2 1,5 1,6 0,7 0,3 4,0 5,9 5,0 3,5 5,9 1,8 1,5 -4,1 -2,9

СНД 55,6 60,9 63,7 69,5 71,4 67,8 64,4 61,7 58,8 57,5 53,3 49,9 50,2 50,9 53,0

Пiвнiчна

Америка -12,0 -17,7 -16,6 -12,3 -12,6 -11,4 -8,7 -2,0 -2,5 -6,8 -14,0 -15,6 -29,1 -27,4 -25,5

Пiвденна

Америка 10,4 12,1 10,7 17,7 15,4 10,0 6,4 6,4 1,0 3,5 0,7 -2,0 0,1 2,4 4,7

Африка -2,1 -0,5 -1,8 -1,2 -1,4 -4,1 -11,2 -16,5 -11,8 -13,7 -17,6 -20,4 -22,5 -25,0 -24,5

Близький

Схiд -6,3 -7,2 -11,4 -16,8 -18,8 -27,1 -30,9 -28,2 -28,7 -28,1 -25,7 -25,7 -24,5 -24,4 -21,6

Океанiя 3,1 2,5 1,7 1,0 0,7 0,5 0,0 0,0 0,3 0,3 -1,5 -1,1 -1,9 -1,6 -1,0

Св^ у цiлому 93,8 82,2 72,7 76,4 100,3 123,7 114,7 88,7 122,7 122,8 117,1 114,0 122,5 118,4 110,9

1 Розраховано за даними джерел [2, с. 1-2, 85-87; 3, с. 1-2, 85-87; 4, с. 3-5, 96-98; 5, с. 10-12, 83-85]. * У 1997 р. - еС-25.

Таблиця 5

Динамта ствв1дношення видимого споживання та виробництва металу _в деяких крагнах та регюнах свту, % 1_

Краша (регюн) Роки

1997 1999 2001 2003 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Крагни

Китай 94,8 98,9 104,7 108,1 97,7 85,4 87,2 95,5 92,0 91,3 90,3 89,4 86,4 83,6 84,2

Япошя 78,6 73,1 71,1 66,4 68,2 67,6 65,7 60,3 58,0 59,6 59,7 59,0 61,2 59,9 59,4

Iндiя 93,9 108,2 104,4 104,1 87,1 96,3 88,9 91,2 94,1 95,0 93,7 90,7 86,9 90,1 87,4

США 115,1 119,5 117,6 112,8 111,1 110,4 107,1 99,7 99,3 103,2 108,5 110,1 121,3 122,0 116,9

Ро«я 32,2 34,8 45,6 41,1 44,3 55,1 51,8 41,3 54,9 60,2 61,0 62,8 60,1 56,0 54,0

Швденна Корея 89,4 82,4 86,8 98,1 98,5 107,2 109,3 93,4 89,0 82,3 78,3 78,4 77,6 80,1 83,2

Шмеччина 80,0 85,7 82,8 79,0 79,3 87,9 92,6 86,2 82,6 91,9 87,8 89,2 92,3 92,0 96,2

Туреччина 82,1 76,9 75,3 79,8 87,6 86,2 80,2 71,1 81,1 78,9 79,4 90,2 90,6 108,9 102,7

Бразитя 58,4 56,4 62,5 51,0 53,2 65,4 71,2 70,2 81,2 74,1 77,1 81,9 75,5 64,0 58,1

Зактчення табл. 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Украша 25,0 14,2 17,5 17,3 14,8 18,9 18,0 13,0 16,5 17,8 18,5 17,1 15,8 14,4 17,8

Регюни

Аз1я 103,2 98,1 99,6 102,6 96,9 89,1 89,8 94,7 91,8 91,6 91,4 90,7 88,6 87,7 88,8

ЕС-28* 79,2 86,3 87,3 85,2 86,1 97,5 94,6 87,1 85,5 89,0 83,7 86,3 88,5 93,2 98,3

1иш1 кра!-ни Европи 79,9 92,5 91,5 92,5 97,2 99,0 87,3 79,7 85,2 91,0 85,2 95,3 96,1 111,5 107,7

снд 31,0 28,9 36,1 34,7 36,9 45,4 43,7 36,8 45,7 49,0 51,9 54,0 52,7 49,9 48,2

П1вн1чна

Америка 109,3 113,6 113,8 109,7 109,9 108,6 107,0 102,4 102,2 105,7 111,5 113,1 124,0 124,7 123,1

Швденна

Америка 71,8 65,0 71,4 58,8 66,0 79,3 86,5 83,1 97,7 92,7 98,5 104,4 99,8 94,5 88,3

Африка 116,3 103,9 112,1 107,4 107,8 121,9 165,9 207,1 171,1 187,3 215,0 227,5 251,0 282,5 287,0

Близький

Схвд 163,6 173,5 197,4 225,4 222,9 264,2 286,1 258,4 243,5 221,1 202,8 195,2 181,7 183,0 168,6

Океан1я 67,7 71,9 78,5 88,1 91,9 94,3 100,0 100,0 96,3 95,8 125,9 119,6 134,5 128,1 117,2

Свiт у

цiлому 88,3 89,6 91,5 92,1 91,3 90,8 91,5 92,8 91,4 92,0 92,5 93,1 92,7 92,7 93,2

1 Розраховано за даними джерел [2, с. 1-2, 85-87; 3, с. 1-2, 85-87; 4, с. 3-5, 96-98; 5, с. 10-12, 83-85]. * У 1997 р. - ЕС-25.

Так, в шших крашах Европи, яю про-тягом двадцяти роюв споживали бiльшу частину вироблено! продукци, о^м най-бiльш кризових перiодiв, брак металу ви-явився лише у 2015-2016 рр. за рахунок прискорення економiчного розвитку Ту-реччини. У Швденнш Америцi, де переви-робництво сталi з 2008 р. суттево зменши-лося та зрiс рiвень И споживання всерединi регiону (табл. 5), невеликий дефщит можна було побачити лише у 2013 р., який було швельовано вже наступного року внасль док падiння споживання металопродукци у натуральному виразi на 6%. В Океани не-стача металопродукци мала мкце у 20122016 рр. через те, що И виробництво знизи-лося сильшше за споживання - середнi те-мпи зростання виплавки сталi становили за двадцятирiчний перiод 98,1%, тодi як споживання - 100,9%. У цшому цi регiони протягом 1997-2016 рр. демонстрували здебiльшого наявшсть невеликих обсягiв перевиробництва металу, яю мали тенден-цiю до зменшення тсля фшансово-економiчноl кризи 2008-2009 рр. унаслщок скорочення виплавки стал^ та високий р> вень сшввщношення споживання та вироб-ництва металопродукци.

В азiатському регiонi у 1997, 2002 та 2003 рр. також спостериався дефщит металу, а профщит до 2006 р. нав^ь за наявнос-тi був вщносно невеликим, адже в цей пе-рiод тiльки вiдбувалося становлення Ази як провiдного гравця на глобальному мета-лоринку. З 2007 р. ситуащя кардинально змiнилася, i замкть кра!н Евросоюзу саме азiатськi держави почали забезпечувати левову частку св^ового перевиробництва металопродукци. Лiдерство, як i у випадку попереднiх показникiв (виробництво, ста-леплавильнi потужностi, споживання), на-лежить Китаю, який у 2016 р. порiвняно з 2007 р. збшьшив обсяг сталевого профiци-ту в 1,8 раза, ставши головним постачаль-ником металу на св^овий ринок. Япошя за двадцять рокiв також подвоша обсяг перевиробництва металу i до 2006 р. була лще-ром регiону, потiм поступившись КНР. 1н-дiя бiльш суттево збшьшила профiцит металопродукци з 2013 р., Швденна Корея - з 2011 р. через значне збшьшення обсяпв виплавки сталi. Спiввiдношення споживання та виробництва металу в регюш за-галом було досить високим i становило не менше 87%, за виключенням Японil, де за двадцять роюв воно знизилося майже на 20%.

- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/

Швшчта Aмepикa, Близький Cxiд тa Aфpикa, нaвпaки, пpoтягoм двaдцяти poкiв дeмoнстpyвaли пoстiйний дeфiцит мeтaлy, сбсяг яксго збiльшився в сснсвнсму y 2007-2016 pp. ^и цьсму y пiвнiчнoaмepи-кaнськиx ^arnax, якi тpaдицiйнo e вeлики-ми мeтaлoспoживaчaми, гслсвнсю ^ичи-нсю бpaкy мeтaлoпpoдyкцiï вистyпaлo œo-poчeння oбсягiв виpoбництвa (oкpiм Me^ сики, дe дeфiцит був пoв'язaний зi с^м-ким зpoстaнням спoживaння мeтaлy). В aфpикaнськoмy peгioнi дeфiцит мeтaлoпpo-дукци пoяснювaвся як знижeнням виплaв-ки стaлi в oстaннi poки, тaк i пoжвaвлeнням мeтaлoспoживaння, якe в сepeдньoмy зa двaдцять poкiв пiдвищилoся бiльш нiж нa 5% пepeвaжнo зa paxyнoк apaбськиx ^arn Пiвнiчнoï Aфpики. У близькoсxiдниx дep-жaвax, дe сepeднiй тeмп зpoстaння виплaв-ки стaлi у 1997-2016 pp. стaнoвив бiльшe 6%, нeстaчa стaлeвoï' пpoдyкцiï' пoяснювa-лaся знaчним збiльшeнням спoживaння мe-тaлoпpoдyкцiï, сссбливс в oстaннe дeсяти-piччя.

Cepeд ^arn - нaйбiльшиx в^сбниюв стaлi (стaнoм нa 2016 p.) ^сф^^ мeтaлy пpoтягoм 1997-2016 pp. спoстepiгaвся в Яшни, Hiмeччинi, Potiï, Укpaïнi тa Бpaзи-ли. У Krnaï, 1ндп, Пiвдeннiй Kopeï тa Ту-peччинi в oкpeмi pora мaв мiсцe дeфiцит мeтaлoпpoдyкцiï, ^ичаму у КНР тa 1ндп вш спoстepiгaвся нa пoчaткy 2000-x pp., кали ïx стaлeвиpoбництвo тiльки пoчaлo дyжe стpiмкo poзвивaтися, у Пiвдeннiй Kopeï - нaпepeдoднi тa пiд чaс свiтoвoï кpизи 2008 p., у Typeччинi - у 2015-2016 pp. ута-слiдoк дoвoлi швидкoгo пiдвищeння piвня спoживaння мeтaлoпpoдyкцiï. CШA були eдинoю дepжaвoю, дe виpoбництвo шстш-нo бyлo зтачш нижчим зa спoживaння, o^ piм пiслякpизoвoгo пepioдy 2009-2010 pp., толи спoстepiгaвся зaгaльний спaд e^TO-мши i викopистaння мeтaлy бyлo мiнiмaль-ним.

В Укpaïнi внaслiдoк нepoзвинeнoстi внyтpiшньoгo pинкy пpoфiцит мeтaлy мaв мiсцe пpoтягoм yсьoгo aнaлiзoвaнoгo ropi-oдy i в oснoвнoмy дeмoнстpyвaв пoзитивнi тeмпи зpoстaння, oсoбливo у 1997-2007 pp. Пщ чaс тa пiсля свiтoвoï фiнaнсoвo-

eкoнoмiчнoï ^изи пepeвиpoбництвo пoчa-лo пoтpoxy знижyвaтися, дoсягши свoгo мiнiмyмy пiсля пoчaткy вiйськoвиx дiй нa сxoдi ^aï™ у 2014 p. чepeз сyттeвe ^opo-чeння виpoбництвa. Oднaк што oбсяг yсe oднo e ^mOTTO вeликим тa змушуе дep-жaвy eкспopтyвaти близькo 80% виготов-лeнoï мeтaлoпpoдyкцiï. Гoлoвнa вiдмiннiсть стaлeвoгo пepeвиpoбництвa в Укpaïнi голя-гae в тому, щo oснoвнoю пpичинoю yтвo-peння пpoфiцитy мeтaлy в бiльшoстi кpaïн тa peгioнiв вистyпae вeликий oбсяг виpoб-ничиx пoтyжнoстeй, тoдi як в Укpaïнi -таднизь^ спoживaння мeтaлeвoï ^o^^

ujï.

У ц^му дeсяткa кpaïн-лiдepiв iз ви-плaвки стaлi, пepeвaжнa бiльшiсть якиx xapaктepизyeться нaявнiстю пpoфiцитy мe-тaлy, в aнaлiзoвaнoмy пepioдi зaбeзпeчyвa-лa oснoвний oбсяг стaлeвoгo пepeвиpoбни-щга у свiтi, кoтpий мaв шзитивш тeмпи зpoстaння у тi сaмi пepioди, щo й виpoбни-цтвй тa стaлeплaвильнi пoтyжнoстi. Ств-вiднoшeння глoбaльнoгo пpoфiцитy мeтa-лoпpoдyкцiï тa сyмapнoгo пpoфiцитy в дe-сяти нaйбiльшиx дepжaвax-мeтaлoвиpoб-никax зa двaдцятиpiчний пepioд iстoтнo зpoслo. Якщo у 1997 p. мaйжe 100% rope-виpoбництвa стaлi пpипaдaлo сaмe та цi кpaïни, тo у 2007 p. нaдлишoк мeтaлy, ви-плaвлeний ними, у 1,5 paзa пepeвищyвaв зaгaльнoсвiтoвий, у 2016 p. - вжe у 2,2 pa-зa, щo вкaзye нa знaчнy кoнцeнтpaцiю тa мoнoпoлiзaцiю мeтaлopинкy. Kpiм того, да змушуе дaнi кpaïни eкспopтyвaти знaчний oбсяг виpoблeнoï мeтaлoпpoдyкцiï, сгодь вaючись нa ïï спoживaння шшими дepжa-вaми, пpoтe нaявнiсть зaгaльнoсвiтoвoгo пpoфiцитy мeтaлy свiдчить пpo iснyвaння сepйoзниx пpoблeм зi збyтoм пpoдyкцiï нa зoвнiшнix pинкax.

Haявнiсть peгioнiв, дe iснye дeфiцит мeтaлy, стонуще пoдивитися нa пpoблeмy з точки зopy нaявнoстi тaм надлишкових виробничих потужностей1, aджe ïx вито-

1 Haдлишкoвi стaлeплaвильнi пoтyжнoстi являють сoбoю piзницю м1ж нoмiнaльними ви-poбничими пoтyжнoстями тa фaктичними oбся-гaми виpoбництвa стaлi [19, с. 7; 20].

ристання могло б, за шших рiвних умов, допомогти у виршенш питання.

Тенденци останнiх сiмнадцяти рокiв щодо динамши регюнально! структури

надлишкових металургшних потужностей подiбнi до тенденцiй виробництва ст^ та загального обсягу галузевих потужностей (табл. 6).

Таблиця 6

Динамжа надлишкових сталеплавильних потужностей у деяких крагнах та регюнах свту 1

Кра1на (регюн) млн т % до % у загальному обсязi

2000 2007 2016 2007/ 2000 2016/ 2007 2016/ 2000 2000 2007 2016

Крагни

Китай 22,4 98,8 356,2 441,1 360,5 1590,2 11,3 42,8 47,3

Японiя 40,5 9,4 25,7 23,2 273,4 63,5 20,4 4,1 3,4

Iндiя 7,1 6,5 30,3 91,5 466,2 426,8 3,6 2,8 4,0

США 14,2 15,3 34,8 107,7 227,5 245,1 7,2 6,6 4,6

Роая 6,9 3,7 20,7 53,6 559,5 300,0 3,5 1,6 2,7

Пiвденна Корея 6,6 5,7 16,9 86,4 296,5 256,1 3,3 2,5 2,2

Туреччина 5,5 4,4 14,2 80,0 322,7 258,2 2,8 1,9 1,9

Бразилiя 2,1 5,2 21,7 247,6 417,3 1033,3 1,1 2,3 2,9

Укра1на 8,7 2,7 18,3 31,0 677,8 210,3 4,4 1,2 2,4

Регюни

Азiя 95,5 136,0 483,8 142,4 355,7 506,6 48,1 59,0 64,3

ЕС-28 34,7 26,4 60,6 76,1 229,5 174,6 17,5 11,4 8,1

Iншi кра!ни Европи 11,2 9,1 18,0 81,3 197,8 160,7 5,6 3,9 2,4

СНД 19,8 10,5 48,3 53,0 460,0 243,9 9,9 4,6 6,4

НАФТА 18,0 22,6 49,3 125,6 218,1 273,9 9,1 9,8 6,5

Швденна Америка 4,5 7,7 33,6 171,1 436,4 746,7 2,3 3,3 4,5

Африка 8,5 11,1 22,2 130,6 200,0 261,2 4,3 4,8 2,9

Близький Схiд 4,7 6,2 31,6 131,9 509,7 672,3 2,4 2,7 4,2

Океашя 0,9 0,1 3,3 11,1 3300,0 366,7 0,5 0,04 0,4

Свiт у цiлому 198,5 230,7 752,7 116,2 326,3 379,2 100,0 100,0 100,0

1 Розраховано за даними джерел [2, с. 1-2; 5, с. 10-12; 6, с. 10-12; 11].

Найбшьше зростання демонстрували азiатськi краши (у п'ять разiв за 17 рокiв) на чолi з Китаем (у 15 разiв за 17 рокiв), питома вага якого в загальному обсязi надлишкових потужностей у 2016 р. наблизи-лася до 50%. Саме тому тд час Глобального форуму з надлишкових сталеплавильних потужностей у листопадi 2017 р. значну увагу було прикуто до заходiв, запрова-джуваних КНР задля !х зменшення. При цьому сам Китай вважае подiбний «тиск» неприйнятним [1, с. 98].

Досить висок темпи зростання надлишкових потужностей спостерпалися в 1ндп, Росп та Бразили (особливо пiсля 2007 р.) унаслщок розширення та введення

в дш нових потужностей в умовах зни-ження !х завантаження через скорочення виробництва, бiльш низькi - в Японп, Шв-деннiй Коре!, США та Туреччинi. Причому в Японп за пiдсумками 2000-2016 рр. обсяг металургшних потужностей навт змен-шився внаслщок того, що у 2003-2008 рр. !х завантаження становило бiльше 90% на тлi зменшення загального обсягу. В 1ндп, Росп, Швденнш Коре! та Туреччинi скорочення надлишкових потужностей спостер> галося у 2000-2007 рр. внаслщок пщви-щення обсягiв виплавки металу в контекст загально! сприятливо! кон'юнктури для розвитку металургшно! промисловостi. США протягом аналiзованого перiоду де-

- Економжа промисловост( ^^ Есопоту о/ 1пЛш1гу

мoнстpyвaли шстште зpoстaння нaдлиш-кoвиx стaлeплaвильниx пoтyжнoстeй, aджe ïx зaгaльний oбсяг збiльшyвaвся нa тлi стаду стaлeвиpoбництвa.

В Укpaïнi oбсяг нaдлишкoвиx мeтa-лypгiйниx пoтyжнoстeй пpoтягoм aнaлiзo-вaнoгo пepioдy зaвжди був нeвeликим у свiтoвoмy вимipi й у 2007 p. пopiвнянo з 2000 p. змeншився мaйжe нa 70%, oднaк дeмoнстpyвaв сepйoзнe зpoстaння, шчи-нaючи з 2008 p. (збшьшився у 6,8 paзa зa дeсятиpiчний пepioд) у peзyльтaтi пaдiння мeтaлoвиpoбництвa у кpaïнi в yмoвax CTa-бiльнoгo piвня нaявниx виpoбничиx штуж-нoстeй у гaлyзi.

У гeoгpaфiчнoмy poзpiзi нaдлишкoвi стaлeплaвильнi пoтyжнoстi в aнaлiзoвaнo-му пepioдi збiльшилися aбсoлютнo в yсix peгioнax свiтy. Haйвищi тeмпи зpoстaння (вiд 5 дo 7,5 paзa) дeмoнстpyвaли Пiвдeннa Aмepикa, Близький Cxiд тa Aзiя (oстaння зa paxyнoк Kитaю у 2016 p. зaйнялa мaйжe 65% зaгaльнoсвiтoвoгo oбсягy тадлишто-виx пoтyжнoстeй). Дeщo пoвiльнiшe (2,53,6 paзa) пiдвищyвaлися нaдлишкoвi ш-тyжнoстi в O^amf, Aфpицi, HAФTA тa CHД. £вpoпeйськi дepжaви, включaючи GC-28 тa iншi кpaïни Gвpoпи, збiльшyвaли нaдлишкoвi мeтaлypгiйнi пoтyжнoстi тай-бiльш «скpoмними» тeмпaми - 1,6-1,75 pa-зa. У глoбaльнoмy вимipi знaчнy чaсткy в oбсязi нaдлишкoвиx пoтyжнoстeй, oкpiм Aзiï, тaкoж зaймaють GC-28, CHД тa HA-ФTA, щoпpaвдa, зa сiмнaдцятиpiчний TOpi-oд ïx питoмa вaгa знизилaся у 1,5-2 paзи внaслiдoк китaйськoï «^станси».

Вiдмiннoю pисoю дитамши нaдлиш-кoвиx стaлeплaвильниx пoтyжнoстeй бyлo збiльшeння ïx oбсягy у 2-6 paзiв пepeвaжнo в пepioд 2007-2016 pp. в yrix peгioнax тa кpaïнax-лiдepax з мeтaлoвиpoбництвa вта-слiдoк скopoчeння виплaвки мeтaлy чepeз зaгaльний спaд у гaлyзi нa rai того, щй те-тyжнoстi пoвiльнiшe peaгyють нa pинкoвi змiни.

Koнцeнтpaцiя нaдлишкoвиx CTane-плaвильниx пoтyжнoстeй у 10 ^arnax -нaйбiльшиx виpoбникax мeтaлy (стaнoм нa 2016 p.) тaкoж бyлa дoсить висoкoю тa мa-лa тeндeнцiю дo зpoстaння, склaвши у

2000 p. 57,4%, 2007 p. - 65,8, 2016 p. -71,6%. Ц oзнaчae, щo цим дepжaвaм yсe склaднiшe стae збyвaти виpoблeнy мeтaлo-пpoдyкцiю, a тaкoж пoсилюeться ^^ype-нщя нa свiтoвoмy мeтaлopинкy.

Щoдo ^arn i peгioнiв, дe спoстepiгaв-ся дeфiцит мeтaлy, тo пpи пopiвняннi з o6-сягaми нaявниx тaм нaдлишкoвиx мeтaлyp-гiйниx пoтyжнoстeй (див. тaбл. 4-6) мoжнa пoбaчити, щo ïx oбсяг у бiльшoстi випaдкiв (HAФTA, у тoмy числi СШЛ, iншi кpaïни Gвpoпи, включaючи Typeччинy, Aзiя, включaючи Kитaй, Iндiю тa Пiвдeннy Ko-peю, Пiвдeннa Aмepикa, Oкeaнiя) мiг би з лeгкiстю пoкpити бpaк мeтaлy. Виключeн-ня стaнoвлять близькoсxiдний тa aфpикaн-ський peгioни, дe в oкpeмi pora (з 2012 p. в Aфpицi тa у 2000-2012 тa 2014 pp. та Бли-зькoмy Cxoдi) дeфiцит стaлeвoï пpoдyкцiï пepeвищyвaв нaдлишкoвi гaлyзeвi псгуж-нoстi. Oднaк ïx швте викopистaння мoглo б ^opo™™ нeстaчy мeтaлy нa 84-92% в aфpикaнськиx кpaïнax тa нa 25-60% - у близькoсxiдниx. Пpичoмy мeтaлypгiя Бли-зькoгo Cxoдy внaслiдoк зpoстaння нoмiнa-льниx стaлeплaвильниx пoтyжнoстeй дe-мoнстpyвaлa пoстyпoвe скopoчeння poзpи-ву в oбсягax дeфiцитy стaлeвoï пpoдyкцiï тa нaдлишкoвиx виpoбничиx пoтyжнoстeй.

Haдлишкoвi стaлeплaвильнi псгуж-нoстi мaють мюте в бyдь-якiй кpaïнi aбo periom, щo виpoбляe мeтaлoпpoдyкцiю, oд-так зpoстaння piвня ïx зaвaнтaжeння те вщ-бyвaeться внaслiдoк як пaдiння виpoбницт-вa в кoнтeкстi стpимaниx oчiкyвaнь щoдo збiльшeння пoпитy та мeтaл, тaк i нeoбxiд-тост дoтpимyвaтися нaпpямy пiдвищeння iннoвaцiйнoстi гaлyзi, пpи якoмy викopис-тaння таявнж пoтyжнoстeй мoжe нe вщте-вiдaти зpoстaючим стaндapтaм зi знижeння peсypсoeмнoстi виpoбництвa, пoлiпшeння йoгo eкoлoгiчнoстi, зaбeзпeчeння нeoбxiд-нoгo piвня oxopoни ^a^ тoщo. Kpiм тoгo, пoвнe зaвaнтaжeння нaдлишкoвиx мeтaлyp-гiйниx пoтyжнoстeй те мoжe виpiшити пpoблeмy дeфiцитy мeтaлy чepeз двi oснoв-нi ^ичини: якщo iмпopт мeтaлoпpoдyкцiï e дeшeвшим зa влaснe виpoбництвo тa якщo у кpaïнi/peгioнi нeмae мoжливoстi випуста-

ти продукщю необхщно! якостi або сортаменту.

1снування профiциту та дефщиту ме-талу в рiзних кра!нах та регiонах е однieю з причин металоторпвль Тому наступне пи-тання, що потребуе розгляду, - це аналiз географiчноi структуры загальних обсягiв експорту та Шпорту металопродукцп. Як i у випадку споживання металу, для на-очностi десятку найбшьших свiтових мета-лоекспортерiв та iмпортерiв окремо за 1997, 2007 та 2016 рр. наведено на рис. 2 i

3, а динам^ експорту й iмпорту металопродукцп в цих крашах i державах-лщерах з виплавки сталi додатково наведено у табл. 7 i 8 вiдповiдно.

Провiдними крагнами-експортера-ми сталево! продукци (рис. 2) е бшьшють свiтових лiдерiв з металовиробництва (станом на 2016 р.), частка десяти з яких у св> товому вимiрi ютотно зросла за двадцяти-рiчний перюд i становила у 1997 р. 49,1%, у 2007 р. - 56,5, у 2016 р. - 63,7%, однак е певш вщмшность

1997 Роая (25,4) Ншеччина (23,7) Яиошя (22,9) Батьпя-Лкжсембург (16,5) УкраТна (16,2) Франшя (14,9) ГПвденна Корея (11,3) 1та.шя (10,7) Бразилия (9,1) Китай (8,5)

2007 Китай (66,4) Яиошя (35,6) УкраТна (30,3) Ншеччина (29,9) Рос!я (29,4) Белытя (22,1) Пшденна Корея (18,3) Франшя (18,2)

_1та.01я (17,9)

Туреччина (15,4)

2016 Китай (108,1) Яиошя (40,5) Рос!я (31,2) Пшденна Корея (30,6) Шмеччина (25,1) УкраТна (18,2) 1та.шя (17,9) Белытя (16,7) Туреччина (15,3) Франшя (13,7)

Складено за джерелами [2, с. 53-55; 5, с. 72-73]. Рис. 2. Найбыьш1 експортери металопродукцИу свт у 1997, 2007 та 2016рр., млн т

Перш за все, необхщно звернути ува-гу на те, що в мiжнароднiй металоторгiвлi значну роль завжди вiдiгравали розвиненi кра!ни Свропи, АзiT та ПiвнiчноT Америки, яю входили якщо не в десятку, то у два-дцятку найбшьших експортерiв. Головни-ми причинами !х стiйких позицiй на св^о-вому ринку були як чималi обсяги вироб-ництва, так i якiсть та сортамент виробле-но! продукцi!, якi не могли запропонувати iншi великi експортери, включаючи Китай, !ндш, Росiю та Укра!ну.

З 2006 р. найбшьшим свiтовим екс-портером i нетто-експортером1 металу став Китай, який на сьогодш з великим вщри-вом не просто збер^ае глобальнi позицi!, а протягом аналiзованого перiоду нарощував свою присутшсть на всiх зовнiшнiх ринках в основному за рахунок розширення мета-лургiйних потужностей та збiльшення об-сягiв виробництва на тлi бшьш низько! со-бiвартостi продукцi!. Однак частка КНР-експортера у св^овому вимiрi у 2-2,5 раза нижче частки КНР-виробника та спожива-

1 Експорт за вирахуванням 1мпорту.

- Економжа промисловост( ^^ Есопоту о/ 1пЛш1гу

ча металопродукци та у 2016 р. становила трохи бшьше 20%.

Укра1на пiсля майже двократного зростання зовшшшх поставок металопродукци у 1997-2007 рр. у наступному деся-тирiччi знизила обсяг експорту на 40%, зменшивши за двадцятирiчний перiод свою частку на св^овому металоринку на 2-3%. Однак краша i зараз входить у десятку найбшьших експортерiв сталево! продукций хоча й опустилася на сьоме мiсце у 2016 р. порiвняно з третсм мiсцем у «шко-вому» 2007 р. та п'ятим у 1997 р. Крiм того, як нетто-експортер держава у 2016 р. була третьою у свт, експортувавши 17,1 млн т металопродукци, проте це навряд чи можна вважати досягненням, адже причиною був критично низький рiвень спожи-вання на внутршньому ринку.

До найбшьших нетто-експортерiв ме-талу у свт, ^м Китаю та Укра1ни, у 2016 р. входили Япошя, РоЫя, Бразилiя, Пiвденна Корея, Тайвань, Бельпя, Австрiя, Словаччина [7, с. 27].

Концентращя експорту у 10 крашах-лiдерах, наведених на рис. 2, була вищою порiвняно з десяткою найбшьших вироб-

никiв сталi та становила у 1997 р. 59,4%, у 2007 р. - 63,3, у 2016 р. - 70,0%. Це свщ-чить про посилення конкуренци мiж дани-ми державами на св^овому ринку та пов'язано з тим, що серед провщних мета-ловиробникiв присутнi кра!ни з дефщитом металу, якi змушенi iмпортувати сталеву продукцiю.

У регiональному розрiзi (табл. 7) пер-шiсть також належить Ази, однак порiвня-но з виробництвом, сталеплавильними по-тужностями та споживанням частка регю-ну в загальносвiтовому обсязi експорту металопродукци значно нижча (близько 45%), хоч i збшьшилася удвiчi за двадця-тирiчний перiод. Значну роль усе ще вщь грае Свросоюз, який у 2016 р. займав тре-тину свiтового металоринку, проте його питома вага зменшилася на 30% в аналiзо-ваному перiодi через скорочення обсягiв виплавки металу. Великим експортером виступае СНД, на яку припадае бшьше 10% експорту, однак регюн також дещо поступився сво!ми позицiями Ази, знизив-ши частку на металоринку приблизно на чверть за перюд 1997-2016 рр.

Таблиця 7

Динамжа експорту натвфабрикат1в та готовог металопродукци у деяких регюнах ceimy 1

Краша (регюн) млн т % до % у загальному обсязi

1997 2007 2016 2007/1997 2016/2007 2016/1997 1997 2007 2016

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Крагни

Китай 8,5 66,4 108,1 781,2 162,8 1271,8 3,2 14,8 22,8

Япошя 22,9 35,6 40,5 155,5 113,8 176,9 8,5 7,9 8,5

Iндiя 1,6 6,6 10,3 412,5 156,1 643,8 0,6 1,5 2,2

США 5,7 10,8 9,2 189,5 85,2 161,4 2,1 2,4 1,9

Роая 25,4 29,4 31,2 115,7 106,1 122,8 9,5 6,6 6,6

Швденна Корея 11,3 18,3 30,6 161,9 167,2 270,8 4,2 4,1 6,5

Имеччина 23,7 29,9 25,1 126,2 83,9 105,9 8,8 6,7 5,3

Туреччина 7,2 15,4 15,3 213,9 99,4 212,5 2,7 3,4 3,2

Бразилiя 9,1 10,4 13,4 114,3 128,8 147,3 3,4 2,3 2,8

Укра!на 16,2 30,3 18,2 187,0 60,1 112,3 6,0 6,8 3,8

Бельпя** 16,5 22,1 16,7 133,9 75,6 101,2 6,2 4,9 3,5

Iталiя** 10,7 17,9 17,9 167,3 100,0 167,3 4,0 4,0 3,8

Францiя** 14,9 18,2 13,7 122,1 75,3 91,9 5,6 4,1 2,9

Зактчення табл. 7

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Регюш

Aзiя 54,9 153,1 211,9 278,9 138,4 386,0 20,5 34,2 44,7

CC-28* 113,2 161,8 140,6 142,9 86,9 124,2 42,3 36,1 29,7

Iншi кpaïни Свpoпи 14,6 20,3 18,9 139,0 93,1 129,5 5,4 4,5 4,0

CHД 45,7 66,6 54,2 145,7 81,4 118,6 17,1 14,9 11,4

Швшчта Aмepикa 16,9 23,4 19,4 138,5 82,9 114,8 6,3 5,2 4,1

Пiвдeннa Aмepикa 12,6 13,8 14,3 109,5 103,6 113,5 4,7 3,1 3,0

Aфpикa 4,7 5,0 3,1 106,4 62,0 66,0 1,8 1,1 0,7

Близький Cxiд 1,7 2,3 10,3 135,3 447,8 605,9 0,6 0,5 2,2

Oкeaнiя 3,7 1,5 1,0 40,5 66,7 27,0 1,4 0,3 0,2

cbít у цшому 267,9 447,9 473,7 167,2 105,8 176,8 100,0 100,0 100,0

1 C^aAero тa poзpaxoвaнo зa дaними джepeл [2, с. 5З-55; З, с. 5З-55; 4, с. 65-66; 5, с. 72-73]. * У 1997 p. - еС-25.

** Kpaï™, яш в piзнi pora (див. p^. 2) вxoдили дo дeсятки лiдepiв з eкспopтy мeтaлoпpoдyкцiï, oднaк ж вxoдили дo пepeлiкy нaйбiльшиx дepжaв-мeтaлoвиpoбникiв стaнoм нa 2016 p.; у 1997 p. нaвeдe-нo дaнi щoдo сyмiснoгo eкспopтy Бeльгiï тa Люксeмбypгy.

Динaмiкa eкспopтy мeтaлoпpoдyкцiï бyлa дoсить нeoднopiднoю. Oснoвним те-pioдoм зpoстaння були спpиятливi для га-лyзi 2000-2007 pp., кoли Кш^й, Iндiя, Ty-peччинa, Укpaïнa, Пiвдeннa Kopeя тa iншi кpaïни пpиблизнo у 2-8 paзiв збiльшили oбсяги стaлeвoгo eкспopтy. Haстyпний, дo-вoлi кpизoвий пepioд 2008-2016 pp. xapa^ тepизyвaвся скopoчeнням eкспopтниx ш-стaвoк iз Hiмeччини, CШA, Укpaïни (та 1540%), кpaïн GC тa iншoï Gвpoпи, СНД, Шв-нiчнoï Aмepики тa Oкeaнiï. Haйбiльшe та-дiння спoстepiгaлoся в Aфpицi тa Oкeaнiï (35-40%), СНД тa Швшчта Aмepикa втpa-тили дo п'ятoï чaстини eкспopтy. Oснoвни-ми ^ичитами e скopoчeння зaгaльниx o6-сяпв виpoбництвa в циx кpaïнax тa perio-нax, пepeвтiлeння Aзiï тa, звiснo ж, Kитaю нa св^вж лiдepiв iз пoстaвoк стaлeвoï пpoдyкцiï.

Дo пepeлiкy npoeidHux iMnopmepie мemалonpoдукцiï, нaвeдeниx нa pис. З, тa-кoж вxoдить знaчнa кiлькiсть пpoвiдниx мeтaлoвиpoбникiв свiтy, oднaк бiльшoю мipoю зaкyпiвля мeтaлy нa зoвнiшньoмy pинкy пoв'язaнa з oбсягaми тa динaмiкoю йoгo спoживaння нa внyтpiшньoмy pинкy кpaïн i peгioнiв.

Гoлoвним iмпopтepoм тa нeттo-iмпopтepoм1 стaлeвoï пpoдyкцiï у свiтi e CШA, яю збepiгaють пepшiсть пpoтягoм двaдцяти po^ тa зaймaють бiльшe 6% свь тoвoгo pинкy внaслiдoк як зтачнж oбсягiв викopистaння мeтaлoпpoдyкцiï для пoдa-льшoï пepepoбки у мeтaлoспoживaючиx гaлyзяx, тaк i скopoчeння влaснoгo мeтaлo-виpoбництвa.

Iстoтнi зoвнiшнi зaкyпiвлi мeтaлy тa-кoж тpaдицiйнo пpитaмaннi poзвинeним кpaïнaм Gвpoпи тa Пiвнiчнoï Aмepики, дo якиx oстaннiми poкaми пpиeднaлися aзiaт-ськi й apaбськi Hpaï™, щo швидкo poзви-вaються.

Kpiм CШA, пpoвiдними нeттo-iм-пopтepaми мeтaлoпpoдyкцiï у 2016 p. були Ваттам тa Taïлaнд, щo вxoдять дo пepeлiкy нaйбiльшиx iмпopтepiв, Iндoнeзiя, Сгитет, Мeксикa, Cayдiвськa Apaвiя, Aлжиp, №ль-щa, Пaкистaн, Oб'eднaнi Apaбськi Емipaти (OAE) [7, с. 27]. Ц свiдчить пpo зpoстaння спoживaння мeтaлy в apaбськиx тa aзiaтсь-rax кpaïнax i змiщeння мeтaлopинкiв iз нaйбiльшoю eмнiстю дo Близькoгo Cxo^, Пiвнiчнoï Aфpики тa Пiвдeннo-Cxiднoï Aзiï.

1 Iмпopт зa виpaxyвaнням e^rop^.

- EmuoMirn npoмuслoвoсmi ^^ Economy of Industry

1997

2007

2016

США (29,0) Ншеччина (17,5) 1тал1я (13,7) Китай (13,5) Франшя (12,9) [ Тайвань (12,6)

ГОвденна Корея (9,4) [ Ташанд (8,1) Гонконг (7,3) Канада (6,7)

США (31,4) Шмеччина (27,4) ГПвденна Корея (26,2) 1та.01я (24,6) Франшя (18,1) Белытя (17,3) Китай (17,2) 1спашя (15,0) Туреччина (13,5) 1ран (12,2)

США (30,9) Ншеччина (25,5) ГПвденна Корея (23,3) 1та.01я (19,6) В'етнам (19,5) Ташанд (17,6) Туреччина (17,0) Франшя (14,6) Китай (13,6) Бедытя (13,0)

Складено за джерелами [2, с. 56-58; 5, с. 74-76]. Рис. 3. Найбыьш1 ¡мпортери металопродукцпу свт у 1997, 2007 та 2016рр., млн т

Концентращя iмпорту у 10 кра!нах-лщерах становила у 1997 р. 52,4%, у 2007 р. - 47,0, у 2016 р. - 42,2%. Порiвняно з концентращею виробництва, сталеплави-льних потужностей, споживання й експор-ту вона була значно нижчою i, на вiдмiну вiд перелiчених показникiв, мала понижу-вальну тенденцiю. Питома вага 10 кра!н -найбiльших виробникiв сталi в загальному обсязi iмпорту металу була ще меншою, склавши у 1997 р. 35,2%, у 2007 р. - 32,3, у 2016 р. - 29,2%. Причинами е як здатшсть задовольнити потреби внутршнього ринку за рахунок власного виробництва, так i на-явнiсть велико! кшькост кра!н, що не ма-ють достатньо розвинено! металургiйно! промисловост та змушенi ввозити сталеву продукцш для подальшого використання.

Укра!на закуповуе незначний обсяг металопродукцi! в натуральному вираженш внаслiдок низького рiвня !! споживання, однак мае один iз найвищих середнiх тем-пiв зростання iмпорту за двадцятирiчний перiод (майже 110%). Щоправда, пiк пщ-вищення iмпорту припав на сприятливi для св^ово! економiки 2000-2007 рр., тодi як у наступному десятирiччi, особливо у 2012-

2015 рр. у кра!ш спостерiгалася тенденцiя до скорочення зовшшшх закупiвель стале-во! продукци. Наразi держава займае лише 0,2% загальносв^ового обсягу iмпорту металу, а найвищий рiвень становив 0,5% у 2007 р.

У регюнальному розрiзi провщними iмпортерами виступають кра!ни СС, що традицшно ввозять бiльше 100 млн т металопродукцп та займають третину глобального ринку, Азн, де в останнi роки пер-шiсть перейняли Та!ланд та В'етнам, а Китай посщае лише трете мюце, та Пiвнiчно! Америки, частка яко! у свiтовому вимiрi становить бiльше 10% через постшний брак сталево! продукцi! у регюш Вiдносно новими iмпортерами через зростання деф> циту металу е арабсью кра!ни Близького Сходу та Швшчно! Африки. Iншi кра!ни Свропи за рахунок Туреччини також наро-стили обсяги ввозу металопродукцп, тодi як СНД та Океанiя за минуле десятирiччя втратили позицi! порiвняно з шшими регi-онами, хоча в натуральному вираженш обсяги iмпортованого металу тут збшьшили-ся (табл. 8).

Таблиця 8

Динамта ¡мпорту натвфабрикат1в та готовог металопродукцп в деяких регюнах свту 1

Кра!на (рег1он) Млн т % до % у загальному обсяз1

1997 2007 2016 2007/ 1997 2016/ 2007 2016/ 1997 1997 2007 2016

Крагни

Китай 13,5 17,2 13,6 127,4 79,1 100,7 5,4 4,0 2,9

Япон1я 6,4 4,8 6,0 75,0 125,0 93,8 2,6 1,1 1,3

1нд1я 2,2 7,7 9,9 350,0 128,6 450,0 0,9 1,8 2,1

США 29,0 31,4 30,9 108,3 98,4 106,6 11,6 7,3 6,7

Рос1я 3,4 7,3 4,4 214,7 60,3 129,4 1,4 1,7 1,0

П1вденна Корея 9,4 26,2 23,3 278,7 88,9 247,9 3,8 6,1 5,1

Имеччина 17,5 27,4 25,5 156,6 93,1 145,7 7,0 6,3 5,5

Туреччина 5,1 13,5 18,0 264,7 133,3 352,9 2,0 3,1 3,9

Бразил1я 0,8 1,6 1,9 200,0 118,8 237,5 0,3 0,4 0,4

Укра!на 0,6 2,2 1,1 366,7 50,0 183,3 0,2 0,5 0,2

Бельг1я** 8,1 17,4 13,0 214,8 74,7 160,5 3,2 4,0 2,8

1спашя** 6,7 15,0 9,4 223,9 62,7 140,3 2,7 3,5 2,0

1тал1я** 13,7 24,6 19,6 179,6 79,7 143,1 5,5 5,7 4,2

Франц1я** 12,6 18,1 14,6 143,7 80,7 115,9 5,0 4,2 3,2

Канада** 6,7 8,0 7,7 119,4 96,3 114,9 2,7 1,9 1,7

Гонконг** 7,3 5,2 3,2 71,2 61,5 43,8 2,9 1,2 0,7

В'етнам** 1,3 8,5 19,5 653,8 229,4 1500,0 0,5 2,0 4,2

Тайвань** 12,3 9,2 7,9 74,8 85,9 64,2 4,9 2,1 1,7

Та!ланд** 8,1 9,8 17,6 121,0 179,6 217,3 3,2 2,3 3,8

1ран** 1,6 12,2 4,7 762,5 38,5 293,8 0,6 2,8 1,0

Регюни

Аз1я 78,8 113,8 149,4 144,4 131,3 189,6 31,6 26,4 32,4

СС-28* 91,3 172,5 148,2 188,9 85,9 162,3 36,6 40,0 32,1

1нш1 кра!ни Свропи 11,2 20,7 23,0 184,8 111,1 205,4 4,5 4,8 5,0

СНД 5,7 16,8 11,1 294,7 66,1 194,7 2,3 3,9 2,4

П1вн1чна Америка 38,5 50,5 53,2 131,2 105,3 138,2 15,4 11,7 11,5

П1вденна Америка 5,9 9,2 11,8 155,9 128,3 200,0 2,4 2,1 2,6

Африка 7,6 14,2 29,7 186,8 209,2 390,8 3,0 3,3 6,4

Близький Схщ 8,8 31,4 32,4 356,8 103,2 368,2 3,5 7,3 7,0

Океан1я 1,7 2,8 2,5 164,7 89,3 147,1 0,7 0,6 0,5

Св1т у цшому 249,6 431,7 461,3 173,0 106,9 184,8 100,0 100,0 100,0

1 Складено та розраховано за даними джерел [2, с. 56-58; 3, с. 56-58; 4, с. 67-69; 5, с. 74-76].

* У 1997 р. - еС-25.

** Краши, яш в р1зш роки (див. рис. 3) входили до десятки лвдер1в з 1мпорту металопродукцп, од-нак не входили до перелжу найбшьших держав-металовиробнишв станом на 2016 р.; у 1997 р. наведено даш щодо сумюного 1мпорту Бельгп та Люксембургу.

Питома вага Ази та СС на св1товому ринку останшм часом зр1внялася (трохи бшьше 30% на кожен регюн), хоча темпи зростання ¡мпорту сталево! продукци в анал1зованому перюд1 були вищими в азь атських кра!нах. Найбшьший прорив в об-

сягах ¡мпорту металу у 1997-2007 рр. здш-снив близькосхщний регюн, подво!вши свою частку на св1товому ринку, а у 20072016 рр. - африканський.

Висновки. Здшснений огляд змт i тенденцш розвитку регюнальноИ струк-

тури свiтовоi металурги засвщчив, що за останне двадцятирiччя першiсть на глобальному металоринку за обсягами вах тра-дицiйних показникiв посiв азiатський реп-он на чолi з Китаем, однак найвищi темпи зростання демонстрували арабськi кра!ни Близького Сходу та Швшчно! Африки. Традицiйнi металургшш регiони - СС, СНД та Швшчна Америка - дещо втратили сво! позицi! на свiтовому ринку, щоправда, зберiгши вплив у споживанш металу та ме-талоторгiвлi.

Дослщження регiональних зрушень у металургiйнiй промисловост у глобальному масштабi дозволило виявити роль Укра-ши на мiжнароднiй аренi й визначити осо-бливост1 та «вузьш» м^ця галузi в кон-текстi основоположних кшьюсних резуль-татiв функцiонування.

У розвитку в^чизняно! металургi! простежуються два основних перiоди з абсолютно протилежними тенденцiями та пiдсумками дiяльностi, притаманш бшьшо-стi традицiйних металовиробникiв св^.

У загальносприятливi 1997-2007 рр. галузь iнтенсивно нарощувала виробницт-во, ефектившсть якого дозволяла одержу-вати прибутки, характеризувалась високим рiвнем завантаження виробничих потуж-ностей, а зовшшш ринки, де також спосте-ршалося зростання, з легкiстю споживали великий обсяг впчизняного перевиробниц-тва металу, який поставлявся на експорт.

Наступнi, досить кризовi 20082016 рр., навпаки, демонстрували спад практично вах основоположних показни-кiв роботи металургi! внаслщок стриманих очiкувань щодо зростання попиту на мета-лопродукцiю на свповому ринку, низького металу споживання всередиш кра!ни, недо-статньо! ефективностi виробництва та з 2014 р. вшськових дiй на Донбасi, що при-звели до втрати значно! частини метпщ-приемств. Однiею з найбшьших проблем цього перiоду можна вважати зростання профщиту сталево! продукцi! на тлi збiль-шення надлишкових виробничих потужно-стей, що створюе додатковi труднощi для

реалiзацi! металопродукцп на зовнiшнiх ринках.

Спiльними рисами обох перiодiв е незначний iмпорт Укра!ною сталево! про-дукцi! внаслiдок наднизьких обсягiв !! ви-користання всередиш кра!ни та досить ста-бшьний рiвень виробничих потужностей у глобальному вимiрi, адже в державi майже не реалiзовувалися проекти зi створення нових та суттевого розширення вже наяв-них металургiйних потужностей.

Визначальним чинником розвитку в^-чизняно! металурги е те, що Укра!на, не-зважаючи на традицiйне входження в десятку найбшьших св^ових виробниюв й експортерiв металопродукцi!, характеризу-еться катастрофiчно низьким рiвнем !! споживання порiвняно з iншими лщерами га-лузi через нерозвиненiсть внутршнього ринку. Унаслiдок цього постiйний проф> цит сталево! продукцi!, який становить приблизно 80%, змушуе державу поставля-ти виплавлений метал здебшьшого зару-бiжним споживачам, роблячи !! критично залежною вiд мiжнародно! кон'юнктури, що знижуе або практично нiвелюе можли-востi впливати на свiтовий металоринок. Саме тому високий «ранг» Укра!ни як про-вiдного експортера та нетто-експортера металопродукцп не е досягненням, а навпаки, робить металурпю надзвичайно вразливою з боку коливань свпово! еконо-мiки.

Для прийняття актуальних й оптима-льних ршень щодо збереження та укрiп-лення конкурентних позицiй укра!нсько! металургiйно! промисловоси на внутрiш-ньому та зовшшньому ринках у контекстi !! ютотно! залежностi вiд мiжнародно! кон'юнктури важливо враховувати особли-вост1 розвитку реглональних металорин-тв.

Арабський та азiатський регюни зав-жди мали велике значення для укра!нських металовиробникiв як провщш споживачi вiтчизняно! продукцi!. Проте !х швидке пе-ретворення на значних гравцiв на глобальному та регюнальних металоринках зму-шуе Укра!ну або переорiентувати збут ме-

талу на iншi ринки, або, за можливостс, конкурувати за цiновим фактором, що ви-кликае вiдповiдь у виглядi протекцюшст-ських заходiв.

Свропейський ринок для Укра!ни та-кож традицшно був одним iз прюритетних унаслiдок географiчно! близькостi, юторич-них зв'язюв, наявностi металургiйних ак-тивiв, що входять до складу втизняних меткомпанiй, та можливостi збувати мета-лопродукцiю з низькою доданою вартктю для !! подальшо! переробки виробниками СС. Проте погiршення стану та падшня основних показникiв дiяльностi галузi в Свропi переводить укра!нську продукцш в зону ризику застосування антидемтнгових розслiдувань через необхiднiсть пiдтримки (хоч i непрямо!) власних виробникiв для зменшення економiчних та соцiальних нас-лiдкiв.

Схожi тенденцi! спостерiгаються на металоринку СНД, де останнiми роками ситуащя ускладнилася наявнiстю пол^ич-них розбiжностей iз Росiею, яка з моменту набуття Укра!ною незалежностi була одним iз головних ринюв збуту вiтчизняно! металопродукцi!.

Iншi регюнальш ринки для укра!нсь-ко! металургп е менш привабливими через !х географiчну дальнiсть, що збiльшуе ви-трати на транспортування продукцi!, та на-явнiсть власних регiональних лiдерiв на тлi глобального розширення впливу Китаю, однак повнiстю «списувати з рахунюв» !х не варто через доцшьшсть розширення ди-версифiкацi! ринюв збуту.

Для Укра!ни змiни регюнально! стру-ктури металовиробництва та посилення конкурентно! боротьби мiж найвпливовь шими металургiйними державами з огляду на несприятливi умови розвитку галузi ма-ють негативнi наслiдки, що потребуе не-вiдкладного впровадження вщповщних за-ходiв.

Втримання i полшшення конкурент-них позицiй укра!нсько! металургп на свь товому та регюнальних металоринках мае фунтуватися на трьох ключових скла-дових.

прюритетний розвиток внутршньо-го ринку металопродукцИ - забезпечить бшьш стабшьний збут втизняним вироб-никам, тим самим зменшивши залежшсть вiд коливань свiтово! кон'юнктури, знизить загальний обсяг металу, що тдлягае екс-порту, а також забезпечить апробацш iнновацiйних рiшень;

шновацшний розвиток у контекст1 становлення смарт-виробництв - сприя-тиме зниженню собiвартостi продукцп, пiдвищенню !! якостi та полшшенню сортаменту, зокрема, створенню сталевих ви-робiв з ушкальними властивостями, затре-буваними в найсучасшших секторах мета-лоспоживаючих галузей та на будь-якому ринку збуту, виконанню загальносуспшь-них вимог, включаючи захист довюлля, охорону працi тощо;

диверсифжащя зовтшюх ринтв збуту (значною мiрою залежатиме вiд реалi-защя двох попереднiх напрямiв) - перевагою орiентацi! на металоринки кра!н, що розвиваються, виступае !х здатшсть бiльш суттево розширювати споживання металу пiд час прискорення темтв зростання еко-номiки, а розвинених кра!н - те, що вар-тiсть сталево! продукцi! там часто е ви-щою, так само, як i вимоги до !! якостi, що виступае додатковим стимулом впровад-ження iнновацiй у впчизнянш галузi.

З урахуванням вищезазначеного по-дальшi дослiдження важливо зосередити на виявленш особливостей розвитку металур-гiйно! промисловостi на основних регюнальних металоринках з позицш сортаменту продукцп, що виробляеться, та динамжи впровадження iнновацiйних рiшень у галу-зi, якi сприятимуть становленню найсучасшших сталеплавильних смарт-виробництв.

Л1тература

1. Июфорова В.А. Металургiйна про-мисловють свiту: сучаснi виклики та тен-денцi! розвитку (аналiтичний огляд). Економжа промисловост1. 2018. № 1 (81). С. 86-114. ёо1. https://doi.org/10.15407/ есошпё^гу2018. 01.086.

- Економжа промисловост( ^^ Есопоту о/ 1пЛш1гу

2. Steel statistical yearbook 2017. World Steel Association. 2017. 124 p. URL: https://www.worldsteel.Org/en/dam/jcr:3e275 c73-6f11-4e7f-a5d8-23d9bc5c508f/Steel+ Statistical+Yearbook+2017.pdf (flaTa 3Bep-HeHHa 12.04.2018).

3. Steel statistical yearbook 2015. World Steel Association. 2015. 122 p. URL: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr:3e501 c1b-6bf1-4b31-8503-a2e52431e0bf/Steel+ Statistical+Yearbook+2015+r3.pdf (flaTa 3Be-pHeHHa 12.04.2018).

4. Steel statistical yearbook 2008. World Steel Association. 2008. 124 p. URL: https: // www.worldsteel .org/ en/dam/j cr:1044 cace-dd58-4bf6-a59a- 139249fd5170/Steel+ statistical+yearbook+2008.pdf (flaTa 3Bep-HeHHa 12.04.2018).

5. Steel statistical yearbook 2007. World Steel Association. 2007. 104 p. URL: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr:5a3cd 3bc-79f9-44e5-ac54-ed231832cb21/Steel+ statistical+yearbook+2007.pdf (flaTa 3Bep-HeHHa 12.04.2018).

6. Steel statistical yearbook 2005. World Steel Association. 2005. 105 p. URL: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr:27b40 e2e-a455-4f84-bf71-6afe8d7d9933/Steel+ statistical+yearbook+2005.pdf (flaTa 3Bep-HeHHa 12.04.2018).

7. World Steel in Figures 2017. World Steel Association. 2017. 32 p. URL: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr:0474d 208-9108-4927-ace8-

4ac5445c5df8/World+Steel+in+Figures+2017 .pdf (flaTa 3BepHeHHa 23.04.2018).

8. Excess capacity in the global steel industry and the implications of new investment projects. OECD Science, Technology and Industry. Policy Papers No. 18. Paris, 20 Feb 2015. 38 p. URL: http://www.oecd-ilibrary.org/docserver/download/5js65x46 nxhj -en.pdf?expires=1518177139&id=id&acc name=guest&checksum=38ECA64CE2C1AB 91DEADB2B73EF11A60. doi: https://doi.org/ 10.1787/5js65 x46nxhj-en (flaTa 3BepHeHHa 20.04.2018).

9. Sekiguchi Naoki, OtsukaHokuto, de Carvalho Anthony, Silva Filipe. Capacity

Developments in the World Steel Industry DSTI/SU/SC(2015)8/FINAL. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. Paris, 2016. 08 Apr. 26 p. URL: http://www.oecd.org/officialdocuments/ publicdisplaydocumentpdf/?cote=DSTI/SU/ SC(2015)8/FINAL&docLanguage=En (flaTa 3BepHeHHA 20.04.2018).

10. Otsuka Hokuto. Capacity Developments in the World Steel Industry DSTI/SC(2017)2/FINAL. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. Paris, 2017. 07 Aug. 24 p. URL: http://www.oecd.org/industry/ind/CapacityDe velopmentsWorldSteelIndustry_FINAL.pdf (flaTa 3BepHeHHa 20.04.2018).

11. 2000-2016 Steelmaking capacity. OECD Steelmaking Capacity Database. URL: http://stats.oecd.org/Index.aspx?datasetcode= STI_STEEL_MAKINGCAPACITY (flaTa 3BepHeHHA 12.04.2018).

12. EUROFER Annual Report 2017. The European Steel Association (EUROFER). Brussels, 2017. 32 p. URL: http://www.eurofer. org/News%26Events/PublicationsLinksList/2017 05-AnnualReport.pdf (flaTa 3BepHeHHa 30.04.2018).

13. Laid Lachgar, Mohammed. Steel industry in Arab. Arab Iron for Iron Union. OECD. 82nd Session of the OECD Steel Committee. Paris - France. 2017. 23-24 March. URL: http://www.arabsteel.info/en_reports_ view.php?id_FULL_SHOW=6 (flaTa 3Bep-HeHHA 30.04.2018).

14. Statistics Updates. South East Asia Iron and Steel Institute. 2018. URL: http://www.seaisi.org/Statistics_Updates/ (fla-Ta 3BepHeHHa 30.04.2018).

15. The Profile of the American Iron and Steel Institute 2017. American Iron and Steel Institute. 2017. 40 p. URL: http: //www.steel.org/~/medi a/Fil es/AISI/Repo rts/2017-AISI-Profile-Book.pdf (flaTa 3Bep-HeHHa 30.04.2018).

16. Statistics. China Iron and Steel Association. 2018. URL: http://english.chinaisa. org.cn/do/cn.org.chinaisa.view.Column.d?colu mn=3 (flaTa 3BepHeHHa 30.04.2018).

17. Global Forum on Steel Excess Capacity. Report. Global Forum on Steel Excess Capacity. OECD. Federal Ministry for Economic Affairs and Energy. Berlin. 30 November 2017. 51 p. URL: http://www.bmwi. de/Redaktion/EN/Downloads/global-forum-

on-steel-excess-capacity-report.pdf?_blob=

publicationFile (flaTa 3BepHeHHa

23.04.2018).

18. Molajoni, Pierluigi, Szewczyk, Adam. Indirect trade in steel: definitions, methodology and applications. World Steel Association. Working paper. 2012. 11 April 7 p. URL: https://www.worldsteel.org/en/dam/ j cr: 7fa65681 -af26-450a-ad79-559f140d627c/Indirect+trade.pdf (flaTa 3Bep-HeHHA 19.05.2018).

19. Brun, Lukas. Overcapacity in Steel. China's Role in a Global Problem. Center on Globalization, Governance & Competitiveness, Duke University. 2016. September. 54 p. URL: https://aamweb.s3.amazonaws.com/uplo ads/resources/0vercapacityReport2016_R3 .pdf (flaTa 3BepHeHHa 19.05.2018).

20. What is 'Excess Capacity'? Inves-topedia. URL: https://www.investopedia.com/ terms/e/excesscapacity.asp#ixzz5FxVULUzN (flaTa 3BepHeHHa 19.05.2018).

References

1. Nikiforova, V.A. (2018). World steel industry: current challenges and development trends (analytical overview). Econ. promisl., 1 (81), pp. 86-114 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/econindustry2018.01. 086.

2. World Steel Association (2017). Steel statistical yearbook 2017. 124 p. Retrieved from https://www.worldsteel.org/en/ dam/j cr:3e275c73-6f11 -4e7f-a5d8-23d9bc5c 508f/Steel+Statistical+Yearbook+2017.pdf

3. World Steel Association (2015). Steel statistical yearbook 2015. 122 p. Retrieved from https://www.worldsteel.org/ en/dam/jcr:3e501c1b-6bf1-4b31-8503-a2e52 431 e0bf/Steel+Statistical+Yearbook+2015+r3. pdf

4. World Steel Association (2008). Steel statistical yearbook 2008. 124 p.

Retrieved from https://www.worldsteel.org/ en/dam/j cr: 1044cace-dd58-4bf6-a59a-139249 fd5170/Steel+statistical+yearbook+2008.pdf

5. World Steel Association (2007). Steel statistical yearbook 2007. 104 p. Retrieved from https://www.worldsteel.org/ en/dam/jcr:5a3cd3bc-79f9-44e5-ac54-ed2318 32cb21/Steel+statistical+yearbook+2007.pdf

6. World Steel Association (2005). Steel statistical yearbook 2005. 105 p. Retrieved from https://www.worldsteel.org/ en/dam/jcr:27b40e2e-a455-4f84-bf71-6afe8d7 d9933/Steel+statistical+yearbook+2005.pdf

7. World Steel Association (2017). World Steel in Figures 2017. 32 p. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/en/dam/j cr: 0474d208-9108-4927-ace8-4ac5445c5df8/ World+ Steel+in+Figures+2017.pdf

8. OECD (2015, February 20). Excess capacity in the global steel industry and the implications of new investment projects. Science, Technology and Industry Policy Papers, No. 18. OECD Publishing, Paris. Retrieved from: http://www.oecd-ilibrary.org/ docserver/download/ 5j s65x46nxhj -en.pdf? expires=1518177139&id=id&accname=guest &checksum=38ECA64CE2C1AB91DEADB2 B73EF11A60. doi: https://doi.org/10.1787/ 5js65x46nxhj-en

9. Sekiguchi, N., Otsuka, H., de Carvalho, A. & Silva, F. (2016, April 08). Capacity Developments in the World Steel Industry. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. DSTI/SU/ SC(2015)8/FINAL. Paris. Retrieved from http://www.oecd.org/officialdocuments/ publicdisplaydocumentpdf/?cote=DSTI/SU/SC (2015)8/FINAL&docLanguage=En

10. Otsuka, H. (2017, August 07). Capacity Developments in the World Steel Industry. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. DSTI/SC(2017)2/FINAL. Paris. Retrieved from : http: //www.oecd.org/industry/ind/ CapacityDevelopmentsWorldSteelIndustry_ FINAL.pdf

11. OECD Steelmaking Capacity Database. Retrieved from http://stats.oecd.org/

- Ekohomk npoMucnoBocmi ^^ Economy of Industry

Index.aspx?datasetcode=STI_STEEL_MA KINGCAPACITY

12. The European Steel Association (EUROFER) (2017). EUROFER Annual Report. Brussels. Retrieved from http://www.eurofer.org/News%26Events/Pub licationsLinksList/201705-AnnualReport.pdf

13. Laid Lachgar, Mohammed (2017, March 23-24). Steel industry in Arab. Arab Iron for Iron Union. OECD. 82nd Session of the OECD Steel Committee. Paris - France. Retrieved from: http://www.arabsteel.info/ en_reports_vi ew.php?id_FULL_SHOW=6

14. South East Asia Iron and Steel Institute (2018). Statistics Updates. Retrieved from http://www.seaisi.org/Statistics_Updates/

15. American Iron and Steel Institute

(2017). The Profile of the American Iron and Steel Institute. Retrieved from http://www.steel.org/~/media/Files/AISI/Repo rts/2017-AISI-Profile-Book.pdf

16. China Iron and Steel Association

(2018). Statistics. Retrieved from http://english. chinaisa.org.cn/do/cn.org.chinaisa.view. Column.d?column=3

17. Global Forum on Steel Excess Capacity. OECD. Federal Ministry for Economic Affairs and Energy (2017, November 30). Global Forum on Steel Excess Capacity. Report. Berlin. Retrieved from http://www.bmwi.de/ Redaktion/EN/Downloads/global-forum-on-

steel-excess-capacity-report.pdf?_blob=

publicationFile

18. Molajoni, P., & Szewczyk A. (2012, April 11). Indirect trade in steel: definitions, methodology and applications. World Steel Association. Working paper. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/ en/dam/j cr: 7fa656 81-af26-450a-ad79-559f140d627c/Indirect+ trade.pdf

19. Brun, Lukas. (2016, September). Overcapacity in Steel. China's Role in a Global Problem. Center on Globalization, Governance & Competitiveness, Duke University. Retrieved from: https://aamweb.s3. amazonaws.com/uploads/resources/Overcapa cityReport2016_R3.pdf

20. Investopedia. What is 'Excess Capacity'? Retrieved from: https://www.investo pedia.com/terms/e/excesscapacity.asp#ixzz5 FxVULUzN

Вера Анатольевна Никифорова,

канд. экон. наук, с.н.с.

Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 e-mail: [email protected]

МИРОВАЯ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ: ИЗМЕНЕНИЯ

В РЕГИОНАЛЬНОЙ СТРУКТУРЕ И ИХ ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ УКРАИНЫ

(АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР)

Статья посвящена исследованию изменений и ведущих тенденций развития региональной структуры мировой металлургической промышленности по таким традиционным показателям, как объемы производства, сталеплавильных мощностей, потребления, экспорта и импорта металлопродукции. Актуальность проведения данного аналитического обзора объясняется различиями в условиях функционирования металлургии в разных странах и регионах мира, которые существенно влияют на основные результаты деятельности отрасли и определение оптимальных решений ее дальнейшего развития в контексте этих результатов.

Выявлено, что в период 1997-2016 гг. произошло стремительное увеличение роли Азиатского региона по всем традиционным показателям. Бесспорное лидерство принадлежало Китаю, однако Индия, Индонезия, Филиппины, Пакистан, Вьетнам и Таиланд значительно нарастили присутствие на региональном и мировом металлорынках, в частности, в потреблении и импорте стальной продукции, а Южная Корея и Япония в основном сохра-

нили свои позиции. Одни из самых высоких темпов роста металлургической промышленности в последнее двадцатилетие наблюдались на Ближнем Востоке и в Турции, тогда как в Африке и Южной Америке наиболее благоприятным периодом для развития отрасли были 2000-2007 гг. Одновременно произошло снижение роли стран ЕС, СНГ, Северной Америки и Океании. Эти регионы демонстрировали значительное падение производства в 20082016 гг., однако европейские и североамериканские государства преимущественно сохранили позиции ведущих потребителей и импортеров металлопродукции.

Исследована географическая структура перепроизводства металла и выявлены регионы с постоянным дефицитом стальной продукции - Северная Америка, Ближний Восток, Африка. Акцентировано внимание на уровне загрузки сталеплавильных мощностей, повышение которого, при прочих равных условиях, могло бы решить проблему нехватки металлопродукции в данных регионах, однако этого не происходит вследствие существования ряда экономических, инновационных и социальных факторов.

Определено, что позиции Украины на мировой арене как ведущего металлопроизво-дителя и экспортера в 2008-2016 гг. значительно ухудшились на фоне достаточно сдержанных ожиданий относительно роста спроса на металл на мировом рынке, повышения роли Азии и Ближнего Востока, которые традиционно были основными рынками сбыта для отечественных металлургов, и военных действий на Донбассе, которые привели к потере части металлургических мощностей. Ситуация усугубляется по причине катастрофически низкого уровня потребления металлопродукции на внутреннем рынке, следствием чего является постоянное перепроизводство металла и зависимость от внешнеэкономической конъюнктуры в условиях усиления конкуренции между лидерами отрасли вследствие увеличивающейся концентрации металлопроизводства.

Ключевые слова: металлургическая промышленность, географическая структура, региональное развитие, производство, потребление, сталеплавильные мощности, профицит металла, экспорт, импорт.

JEL: L61; F13; O14; O18; O19; R11.

Vira A. Nikiforova,

PhD in Economics, Senior Research Associate Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, Zhelyabova Str., 2 е-mail: [email protected]

WORLD STEEL INDUSTRY: CHANGES IN THE REGIONAL STRUCTURE AND THEIR EFFECTS FOR UKRAINE (ANALYTICAL OVERVIEW)

The paper studies changes and basic trends in the development of the regional structure of the world steel industry on such traditional indicators as production volumes, steelmaking capacities, consumption, exports and imports of metal products. The relevance of this analytical review is explained by the differences in the operating conditions of metallurgy in different countries and regions of the world, which significantly affect main results of the industry and determine the optimal solutions for its further development in the context of these results.

It is revealed, that during the period of 1997-2016 there was a rapid increase of the Asian region role by all traditional indicators. Undisputed leadership belonged to China, but India, Indonesia, the Philippines, Pakistan, Vietnam and Thailand significantly increased their presence in the regional and global metal markets, in particular - in terms of consumption and import of steel products, while South Korea and Japan maintained their positions. One of the highest growth rates of the steel industry in the last 20 years was observed in the Middle East and Turkey, whereas in Africa and South America the most favourable period for the development of the

industry was in 2000-2007. At the same time, the role of the countries of the EU, the CIS, North America and Oceania have decreased. These regions showed a significant drop in production during 2008-2016, but EU member countries and countries of North America have mostly retained positions of leading consumers and importers of metal products.

Geographic structure of metal overproduction was explored and regions with a permanent deficit of steel products (namely - North America, Middle East, and Africa) were identified. In the paper attention was accentuated on the level of steelmaking capacities' loading, the increase of which, caeteris paribus, could solve the problem of steel products shortage in these regions, which didn't occur due to the existence of a number of economic, innovative and social factors.

It is defined that Ukraine's position on the world stage as the leading metal producer and exporter in the 2008-2016 significantly worsened on the background of rather restrained expectations, regarding the growth of demand for metal on the world market; increasing role of Asia and the Middle East, which have traditionally been the main markets for Ukrainian steelmakers; and military operation in the Donbas, which led to the loss of part of the steelmaking capacities. The situation is exacerbated by the catastrophically low level of steel products consumption in the domestic market, resulting in a continuous metal overproduction and dependence on foreign economic conditions in the face of increased competition between industry leaders due to the growing concentration of steel production.

Keywords: steel industry, geographical structure, regional development, production, consumption, steelmaking capacity, metal surplus, exports, imports.

JEL: L61; F13; O14; O18; O19; R11.

Формати цитування:

Июфорова В.А. Металургшна промисловють CBiTy: змши в регюнальнш crpyKTypi та 1х наслщки для Украши (аналпичний огляд). Економта промисловост1. 2018. № 2 (82). С. 76-101. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.02.076

Nikiforova, V.A. (2018). World steel industry: changes in the regional structure and their effects for Ukraine (analytical overview). Econ. promisl., 2 (82), рр. 76-101. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.02.076

Надшшла до редакцИ 26.03.2018 р.