КАРБОНОЄМНІСТЬ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ: ПОТОЧНИЙ СТАН І ФОРСАЙТИНГ

Марія Юріївна Заніздра

МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1

УДК 338.45:502.33:502.5(477)

DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.01.061

Мар1я Юрпвна Зан1здра,

канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Ки!в, 03057, Украша E-mail: marin2015zzz@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-3528-0212

КАРБОНОСМШСТЬ ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ: ПОТОЧНИЙ СТАН I ФОРСАЙТИНГ

У рамках оцшювання поточно! карбоноемност та форсайту перспектив декарбошза-цп промисловостi Укра!ни визначено найбшьш вуглецевоемнi (визначально утворюють значний карбоновий слщ) та карбоново-вразливi (демонструють найвищi темпи зростання карбоноемностi з часом) сектори. Обгрунтовано, що переробна промисловють, сiльське господарство, транспорт та енергетика, яким притаманш обидвi негативнi характеристики, мають найбiльше конкурентне значення для ВВП Укра!ни та е найбшьш перспективними галузями для прiоритетного розвитку.

Визначено, що протягом 1990-2020 рр. карбоноемшсть ВВП Укра!ни е вищою за се-редньосвiтовий та европейський рiвнi, незважаючи на певнi сприятливi тенденци останнiх рокiв. Станом на 2022 р. карбоновий слщ промисловост Украши не перевищуе встановле-ну квоту, проте при збереженнi юнуючих тенденцiй вона може бути вичерпана у 2040 р. При цьому повшьний прогрес декарбошзаци енергетичного сектору Украши, спадна дина-мiка створення додано! вартост у промисловостi, слабка мотивуюча роль екологiчних по-датюв i низька iнвестицiйна активнiсть у промисловост не забезпечують сприятливих пе-редумов для ефективно! декарбонiзацi! та цифровiзацil промислового комплексу.

Виявленi позитивш тенденцi! скорочення карбоноемностi зумовленi деструктивними в довгостроковш перспективi явищами (деiндустрiалiзацiею економiки та економiчною стагнацiею внаслщок пандемi!) та мають тимчасовий характер.

Вщповщно до базового сценарiю декарбошзаци промисловостi Укра!ни (збереження поточних тенденцш i явищ) очiкуеться вичерпання нацюнально! квоти на емiсiю парнико-вих газiв у 2040 р., подальша деiндустрiалiзацiя економiки, збiльшення технологiчних роз-ривiв iз розвинутими кра!нами св^ та зростання конкурентно! вразливостi втизняних товаровиробникiв-експортерiв.

Оптимiстичний сценарiй передбачае устшну декарбонiзацiю та цифровiзацiю техно-лопчного укладу промислового комплексу. Його реалiзацiя забезпечуе досягнення «вугле-цево! нейтральностЬ) економши у 2060 р., а також шших цiльових iндикаторiв та яюсних змiн, запланованих в офщшних державних стратегiях екологiчно! полiтики й економiчного розвитку на 2030 р. Проте втшення цього сценарiю потребуе значного посилення шнова-цiйно! активност - на рiвнi результатiв низьковуглецевих лiдерiв СС, якi прийняли тдви-щенi зобов'язання щодо досягнення «вуглецево! нейтральности». Ключовою передумовою реалiзацi! оптимштичного сценарiю е участь Укра!ни у мiжнародних проектах щодо запо-б^ання змiнi клiмату.

Ключовi слова: парниковi гази, вуглецева нейтральнiсть, декарбонiзацiя, промис-ловiсть, форсайт, вуглецевий податок, експорт, альтернативш джерела енергi!, сценарi!.

JEL: O14, O44, Q57

За даними (Climate Watch Portal, 2021; European Commission, 2021a) гло-бальний обсяг викцщв парникових ra3iB у натуральному вираженш з 1990 по 2019 р. демонструе сталу тенденцш до зростання. У цiлому за даний перюд обсяг eMiciï зб> льшився майже у 4 рази - вщ 9,35 млн т до 34,81 млрд т СО2-е^валента (далi - СО2-екв.). При цьому максимальний карбоно-вий слщ утворюють економiчно розвинутi краïни та краши, що розвиваються, з висо-ким рiвнем iндустрiалiзацiï i темпами зростання економжи. Зокрема, станом на 20192020 рр. до краïн-лiдерiв за питомим показ-ником викидiв парникових газiв на душу населення належать Австралiя (16,45 т СО2-екв. / особу), США (15,975), Швденна Африка (8,13), КНР (7,32), СС-27 (5,84), Великобританiя (5,46), Бразилiя (2,30) та Iндiя (1,92 т СО2-екв. / особу). Водночас бшьшють зазначених краïн також належать до економж свiту, якi очолили рейтинг М!жнародного валютного фонду на 2022 р. за даними ВВП у 2021 р. та його прогноз-ними значеннями на 2022 та 2023 рр. (International Monetary Fund, 2022).

Загострення еколопчнох' кризи, зумов-лено1' глобальною змшою клiмату1, спону-кае свiтове суспiльство докладати зусиль щодо зменшення вуглецево1' або карбоновох' емностi нацiональних економiк. Концепцiя декарбошзаци енергетичноï системи та до-сягнення "вуглецевоï нейтральностiм еко-номiки знайшла вiдображення в довгостро-кових конкурентних стратегiях Евросоюзу (European Commission, 2019), США (Ocasio-Cortez, 2019), Китаю (UN News, 2020), Шв-денноï Коре^ Саудiвськоï Аравiï (Deokhyun, 2022) та поступово поширюються на iншi краши, у тому числi Украшу (Верховна Рада Украши, 2021).

Новий глобальний мейнстрим загалом отримав назву "Зеленого нового курсу"

1 Незворотш наслвдки для екосистеми пла-нети прогнозують уже при глобальному потеп-лiннi бiльш нгж на 2 °С, що очшуеться у 2100 р. за умов збереження iснуючих тенденцiй (IPCC, 2021; Lyon, 2021).

(англ. Green New Deal) або "Зеленого пакту". Його головною метою е досягнення нульового нетто-викиду парникових ra3iB та/або нульового сумарного забруднення довкшля станом на 2050 р. для США та Евросоюзу (2030 р. для Фшлянди, 2040 р. для Австрп, 2045 р. для Швеци), 2060 р. - для КНР (Зашздра, 2021). Практична реалiзацiя кшьюсних цшей "Зеленого курсу" передба-чае:

1) принципову трансформацш техно-логiчного укладу галузей виробництва2, якi е найбiльшими споживачами видiв викоп-ного палива, убж ix екологiзацii3;

2) декарбонiзацiйно-орiентовану по-даткову реформу4;

3) змiну експортно]! полiтики щодо посилення конкурентних бар'ерiв для входу на "екологiчно чистГ' внутрiшнi ринки на пiдставi показниюв карбоноемностi житте-вого циклу кшцевого продукту та ii штер-налiзацii (врахування в собiвартостi).

Станом на 2022 р. конкретизований план дш i фiнансовi меxанiзми щодо досягнення "вуглецево].' нейтральностi" та запо-бiгання "вiдпливу вуглецю" розроблено та офщшно затверджено лише Европейською Комiсiею (European Commission, 2019), проте науковою та бiзнес-спiльнотою роз-почато чимало дослiджень щодо оцшю-вання економiчниx наслiдкiв упровадження ринкових регуляторiв вуглецево].' мюткост та декарбонiзацii економiки.

Слщ вщзначити оцiнку впливу варто-ст вуглецю 2005-2018 рр. i безкоштовних квот на викиди парникових газiв на ршен-ня бiзнесу про завантаження потужностей або розмiщення виробництва (Ähman,

2 Енергетичний сектор, автомобшебуду-вання, транспортний i сiльськогосподарський сектори, металургшна та цементна промисловiсть тощо.

3 Переход на альтернативнi "зелеш" та вщ-новлюванi джерела енергп: "зелений водень", со-нячну, вiтрову та пдроенергш, енергiю бюпали-ва.

4 Збшьшення складово1 "вуглецевого по-датку" в собiвартостi виробництва й експорту продукцп.

Economy of Industry-

Arensa, Vogla, 2020); aHani3 наслiдкiв упро-вадження вуглецевого податку на динам^ експорту (Zachmann, McWilliams, 2020; Pyrka, Boratynski, Tobiasz, Jeszke, Sekula, 2020); ощнку стимулюючого ефекту ство-рення спецiaлiзовaних ринкiв "зелених ма-терiaлiв" для поширення виробництва ни-зьковуглецевих мaтерiaлiв за рахунок суб-сидш, "контрaктiв на рiзницю", введення стандарт i маркування вуглецево! мютко-ст для мaтерiaлiв, пiдтримку НДДКР та фшансування пiлотних проeктiв (Nilsson, Bauer, Ähman et al., 2021; Garnadt, Grimm, Reuter, 2020); дослiдження феномена "вщ-пливу вуглецю" - перенесення виробництв i3 значним обсягом викидiв або споживан-ням енергоресурсiв до кра!н, за юрисдикщ-ею яких не передбачено суттевих вуглеце-вих податюв (Acworth, Kardish, Kellner, 2020); розроблення сценарив сощально-економiчного розвитку в зaлежностi вiд логiки декарбошзаци економiки (Порфирь-ев, Широв, Колпаков, Единак, 2022); сце-нарне прогнозування розвитку ринюв GC для товaрiв, охоплених мехaнiзмом транскордонного вуглецевого регулювання (Bleischwitz et al., 2018; Krausmann et al., 2020; Haberl et al., 2021; Virag et al., 2021; Башмаков, 2022).

Вщповщно до джерела (Верховна Рада Укра!ни, 2021) серед орiентирiв, прин-цитв i щнностей економiчноl полiтики Укра!ни на 2030 р. визначено декарбошза-цiю економжи (пiдвищення енергоефек-тивностi, розвиток вщновлюваних джерел енергп, розвиток циркулярно! економжи та синхронiзaцiя з iнiцiaтивою "Свропейський зелений курс"), у тому числк декарбошза-цiю промисловостi та транспортно! гaлузi з метою досягнення цшей ^матично! нейт-рaльностi не шзшше 2060 р. За даними (Представництво Укра!ни при Свропейсь-кому Союз^ 2021) з 13 серпня 2020 р. роз-почато переговори щодо долучення Укра!-ни до "Свропейського зеленого курсу" з урахуванням "Угоди про Асощащю" та ви-значення способiв пiдтримки Укра!ш вщ-повщними установами GC у переходi до

"зеленоГ економiки. Упродовж наступних 2020-2021 рр. також вжито заходiв щодо:

обмiну iнформацiею та пiдвищення обiзнаностi широкого кола фахiвцiв про декарбошзацшш iнiцiативи Евросоюзу, доступнi для украшських учасникiв (19.11.2020 р.);

формування Мiжвiдомчоï робочоï групи з питань координацп подолання на-слiдкiв змiни ^мату в рамках "Свропейського зеленого курсу" (19.01.2021 р.) для гармошзаци вщомчих i бiзнес-стратегiй, вироблення спiльноï позицiï уряду Украши щодо визначення рiвня клiматичних амбь цiй та кроюв щодо ïx реалiзацiï;

схвалення постанови "Про утворення робочоï групи для узгодження пiдxоду щодо застосування до Украши меxанiзму ко-ригування вуглецю на кордонi для прове-дення консультацiй з Свропейською Ком> сiею" (24.03.2021 р.).

Метою статт е оцiнювання поточноï карбоноемност та форсайт-перспектив де-карбонiзацiï нащонального промислового комплексу Украши за базовим й оптимю-тичним сценарiями.

Як зазначено вище, глобальний кар-боновий слщ безперервно зростав з 1990 р. для переважноï бiльшостi 1 секторiв гло-бальноï економiки (рис. 1). Як свщчить га-лузева структура емiсiï парникових газiв за обсягом викцщв, переважають такi секто-ри: електропостачання та опалення (англ. Electricity & Heat) «30% загальноï емiсiï, дорожнiй транспорт (англ. Transport) «15%, будiвництво (англ. Construction) «12% та сшьське господарство (англ. Agriculture) «11,5%. За темпами зростання карбоно-емностi галузей найбiльше посилення техногенного навантаження спостер^алося в таких секторах: промислове виробництво (англ. Industry) - (+174%); авiацiя та судно-плавство (англ. Aviation & Shipping) -(+97%); електропостачання та опалення -

1 Спадну динамiку демонструе лише сектор земле- та лкокористування (англ. Land-Use Change & Forestry).

(+74%), дорожнш транспорт - (+71%), бу-дiвництво - (+54%). Розглянутi сектори глобально! промисловост е найбiльш кар-боново-залежними або карбоново-вразли-вими через те, що визначально мають знач-ний вуглецевий слщ або потенцiал для йо-го наростання.

Порiвняння секторального складу глобального карбонового сл1ду (див.

рис. 1) i3 структурою ВВП Укра!ни за ви-робничим методом (рис. 2) свщчить, що 4 найбшьш карбоноемнi сектори економiки (електропостачання та опалення, сiльське господарство, дорожнш транспорт, буд1в-ництво), яю вiдповiдальнi за 75,3% емiсi! СО2-екв. у свiтi, посiдають важливе мюце в нацiональнiй економiцi та сумарно скла-дають майже 22% ВВП Укра!ни.

Прирют СО2-екв1валента, %

200

150

100

50

У

-50

O^iNrO^riO^Ot^OOOSO

(Nm^in^Ot^OOOSO

ОООООООО^Н

ооооооооооооооо

Промислове виробництво (1) Ав1ац1я i судноплавство (2) Електрика та опалення (3) Дорожнш транспорт (4) Земле та люокористування (5) Будiвництво (6) Неоргашзоваш викиди (7)

- Сшьське господарство (8)

- Вiдходи (9)

•Будiвлi (10)

- Спалювання шших видiв палива (11)

0

PucyHOK 1 - npnpicr EHKHgie napHiiKOBiix ra3iB 3a rany3HMH y cbItI (C02-eKB.) nopieHHHO 3 1990 p., %

ffwepeno: CK^agero 3a CAIT Climate Data Explorer, and downloaded from the Climate Watch Portal. Available here: https://www.climatewatchdata.org/data-explorer/historical-emissions.

Структура ем1сп парникивих газ1в

Структура ВВП Украши

|£ЕЗ (а) dHHH ф)

(с)

Э (d)

(I) В

(II) еввр

(III) шшшшшшш,

(IV) MWWW^

(V)

(VI)

40,0 30,0 20,0 10,0 □ 2016 ЕЗ 1990-2016

Умовт позначення:

0,0

0,0 5,0 10,0 15,0 □ 2020 □ 2010-2020

20,0

Класифшащя сектор1в економ1ки за:

a 3,0

b 6,2

I 3,5

с 5,8

II 11,3

III 21,9

IV 14,2

V 27,9

d 2,2

VI 4,1

Рисунок 2

складом емlсli парникових газ1в (наукове онлайн-видання "Our World in Data")

Спалювання 1нших вид1в палива буд1вл1

В1дходи

Неорган1зован1 викиди

складом ВВП Украши за виробничим методом (Державна служба статистики Украши)

Водопостачання; канал1зац1я, поводження з в1дходами

Буд1вництво Буд1вництво

С1льське господарство + Земле- та . ,

С1льське, л1сове та рибне господарство

л1сокористування

Транспорт, складське господарство, пошто-ва та кур'ерська д1яльн1сть Постачання електроенергп, газу, пари та

лення

кондиц1йованого повггря

Дорожн1й транспорт

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Ав1ац1я та судноплавство Переробна промислов1сть

Переробна промислов1сть + Добувна про-мислов1сть 1 розроблення кар'ер1в

0,44

2,54 9,52

6,84

2,96

17,35

ничим методом, %

Джерело: складено за (Climate Watch Portal, 2021; Державна служба статистики, 2021а).

Також сл1д в1дзначити, що сектори "переробна промислов1сть" i "добувна про-мислов1сть i розроблення кар'ер1в" (за кла-сиф1кац1ею Державноi служби статистики Украiни), на як1 припадае в середньому 17% ВВП Украши, демонструють найвищу тенденц1ю до приросту карбоноемност1 зг1дно з даними рис. 1 (сектор "промисло-вого виробництва" за класиф1кац1ею нау-

кового онлайн-видання "Our World in Data").

Отже, за детермшантами карбоно-емност1 економ1ки Украша демонструе дв1 протилежн1 тенденци, що визначають по-точну ситуацш у формуванн1 карбонового сл1ду.

З одного боку, на тл1 тотального зро-стання емiсii парникових газ1в у св1т1 та найб1льших економ1ках, як1 активно розви-

ваються (Climate Watch Portal, 2021), вне-сок Укра!ни у глобальний карбоновий слщ становить менше 1% та з 1986 р. збериае спадну динамку (рис. 3). Так, станом на 2020 р. карбоновий слщ економжи Укра!ни зменшився майже у 3,5 раза (з 742,19 до 213,91 млн т СО2-екв.). При цьому хоча загальна карбоноемшсть на 1 дол. ВВП

Укра!ни за 1990-2019 рр. залишаеться вище середньосв1тового показника, вона також збер1гае сприятливу спадну тенденцш (рис. 4). Тому розходження м1ж укра!нсь-ким та середньосв1товим показниками ско-ротилося з 2 раз1в у 1990 р. до 1,2 раза у 2019 р.

700 млн т

Укра!на

1900

1950

1985

2000

2020

Рисунок 3 - Динамжа eMici'i парникових rasie в Укра'ш!

Джерело: складено за (Our World in Data, 2021).

1600 1400 1200 1000 800 600 400 200

o^tNm^tin'-.ot^ooaNO^tNm^tin'-.ot^ooaNO^tNm^tin'-.ot^ooas

ONONONONONONONONONONOOOOOOOOOO^H^H^H^H^H^H^H^H^H^H

asasaNaNaNaNasasasaNOOoooooooooooooooooo

Китай ----ЕС ----Роая

•У свт

■ Укра!на

Рисунок 4 - Викиди CO2 / дол. США ВВП за краТнами та трупами у 1990-2019 рр.

Джерело: складено за (Olivier, Peters, 2020, р. 68).

З шшого боку, з 2016 р. в Укра!ш статистично враховуються лише викиди парникових газ1в вщ стащонарних джерел,

тобто здебшьшого карбоновий слщ про-мисловост (Державна служба статистики Укра!ни, 2021 b). У склад1 ВВП переважа-

0

ють карбоноемш сектори, що демонстру-ють схильнiсть до прискореного зростання техногенного навантаження. При цьому рiвень карбоноемност на 1 дол. ВВП Укра-!ни, незважаючи на позитивнi тенденци, все ще у 2,4 раза вище, нiж у крашах Евросоюзу, та його зменшення переважно зумо-влене спадними тенденцiями в розвитку промислового сектору. Цей висновок тд-

тверджуеться щiльною кореляцieю динам> ки емюи CO2 за статистичними даними Украши з динамiкою додано^' вартостi у промисловостi (рис. 5), а також низьким piBHeM розвитку альтернативное' енергетики (не перевищуе 5% енергобалансу Украши), засновано1' на еколопчно чистих вщновлю-вальних джерелах енергп.

о

s

н

^

О

U s

и s

M

700000 600000 500000 400000 300000 200000 100000 0

<N as as

4

as as

6

as as

00 as as

0 0 0

<N

0 0

<N

4 0 0

<N

6 0 0

<N

OO

0 0

<N

0

<N

0

<N

0

<N

0

<N

О <N

100000 90000 80000 70000 ® 60000 5

i i Викиди CO2 (тис. т)

Промисловiсть (включаючи будiвництво), додана вартють (млн 2010 дол.)

«

о ч о

50000 40000 30000 20000 10000

л н о

'н «

а я а

ч

о «

0

Рисунок 5 - Динамика викид1в CO2 в yKpaÏHi вщповщно до динамiки промислового сектору

Джерело: складено за (The World Bank Group, 2020).

Пандем1я COVID-19 та зумовлене нею критичне падшня економ1чно1 ак-тивност е головними чинниками, яю перервали негативну загальносв1тову тенденцш зростання карбонового слщу. У вс1х великих промислово розвинутих крашах, за ви-нятком Китаю, емшя CO2 скоротилася (табл. 1). Максимальний результат досяг-нуто в енергетичному сектор1 GC-27 (-13,9% ем1си) у цшому глобальш викиди CO2 у 2020 р. скоротилися на 5,1% - майже до р1вня викид1в, зареестрованого в 2013 р. (36,0 Гт CO2) (European Commission, 2021а, р. 19-20).

В Укрш'ш також зафксовано скоро-чення карбонового сл1ду пщ час пандеми -

на 4% в енергетищ, по 2% в секторах "бу-динки", "транспорт" та "шш1 види промислового спалювання", а також на 8% в ш-ших секторах економжи (European Commission, 2021а, р. 236). Отже, виходячи з поточно! динамжи та умов формування ем1си парникових газ1в, економжа Украши належить до економж св1ту з карбоноем-шстю ВВП вище за середньосв1товий та европейський р1вш, проте не перевищуе рамок встановлено1 квоти. При цьому по-зитивш тенденци скорочення карбоноем-ност зумовлеш деструктивними в довго-строковш перспектив! явищами - дешдуст-р1ал1защею економши та економ1чною ста-гнащею внаслщок пандеми.

Таблиця 1 - В1дсотков1 змши емки CO2 за 2019-2020 рр. у найбшьших джерелах вики_дiв за макросекторами, %_

Кра!на Частка глобальних викцщв CO2, що припадае на сектор у 2020 р.

9,4% 36,5% 20,3% 21,7% 12,1%

Будинки Енергетична промисловють Транспорт 1нш1 види промислового спалювання 1нш1 сектори

У свт загалом -4,3 -4,5 -11,7 -3,2 1,1

Китай 2,2 0,8 2,3 1,2 3,4

США -4,1 -12,3 -12,1 -6,0 -4,4

СС-27 -7,4 -13,9 -12,9 -9,6 -1,0

1нд1я -8,3 -5,6 -9,4 -6,3 -0,7

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

РФ -6,8 -7,4 -5,6 -6,5 1,8

Япошя -8,5 -4,9 -11,3 -7,5 -5,0

Украгна -2,0 -4,0 -2,0 -2,0 -8,0

Джерело: складено за (European Commission, 2021a, с.19, 236).

Припускаючи, що зменшення техногенного навантаження, зумовлене еконо-м1чною та епщемюлопчними кризами, мае тимчасовий характер, при збереженш тра-дицшних карбоноемних технолопчних ук-лад1в, емюя СО2-екв1валента здатна по-вернутися на докризовий р1вень тсля по-лшшення сощально-економ1чно! ситуацп -решдустр1ал1заци економжи Укра!ни, при-пинення "економ1чних локдаушв" та зрос-тання потужностей виробництва.

Майбутня динамша карбоноемност промисловост Укра!ни зумовлена поед-нанням таких передумов:

звуження рамок квоти на емкш пар-никових газ1в до !! вичерпання у 2060 р., за наголошеними нам1рами Уряду Укра!ни (Кабшет МЫстр1в Укра!ни, 2020; Урядо-вий портал, 2021; Верховна Рада Укра!ни, 2021);

тдвищення вартост викцщв вуглецю (за 1 т СО2-екв.) у форм1 податюв для внут-ршшх товаровиробниюв Укра!ни (Державна фккальна служба Укра!ни, 2020) та до-даткових податюв для укра!нських експор-тер1в на рики СС (у рамках компенсацшно-го мехашзму транскордонного вуглецевого регулювання) (IEA, 2020; ICAP, 2020);

визначення стратепчними прюрите-тами розвитку законодавчого р1вня декар-бошзацп та цифров1заци економжи, стиму-лювання експорту та внутр1шнього спожи-вання, забезпечення конкурентоспромож-

ност промисловост Укра!ни шляхом реш-дустр1ал1заци на шновацшнш основу по-довження ланцюга створення додано! вар-тост юнцево! продукци в сшьському гос-подарств1 (Кабшет МЫстр1в Укра!ни, 2020; Урядовий портал, 2021; Верховна Рада Укра!ни, 2021);

повшьш темпи розвитку альтерна-тивних невуглецевих джерел енерги, висо-ка залежшсть енергобалансу Укра!ни вщ вуглецевих копалин та атомно! енергетики з потенцшно високими еколопчними ризи-ками (Державна служба статистики Ук-ра!ни, 2020);

низька швестицшна актившсть в еко-лопчнш сфер1 та низька еколопчна окуп-шсть швестицш у цифров1 технологи, влас-тива для кластера "наздоганяючих", до яких вщнесено економ1ку Укра!ни (Vishnevsky, Harkushenko, Zanizdra, Kniaziev, 2021).

Зменшення квоти на ем1ст СО2-екв1валента. За офщшними джерелами (Урядовий портал, 2021), декарбошзащю економши Укра!ни визначено "лопчним продовженням евроштеграцшного курсу". У зв'язку з цим схвалено "Оновлений нащ-ональний визначений внесок Укра!ни до Паризько! угоди щодо кл1мату" (НВВ2), де "закладено таку мету: до 2030 р. скоротити викиди парникових газ1в до р1вня 35% по-р1вняно з 1990 р." Проте на Конференци ООН щодо змши кл1мату КС-26 у Глазго

(31.10-12.11.2021 р.) (Иваницкий, 2021) Президентом Укра1'ни наголошено на збшь-шеннi цих зобов'язань, а саме на "скоро-ченнi викидiв парникових газiв на 65% вщ рiвня 1990 р. до 2030 р. i досягнення ^матично! нейтральностi не шзшше 2060 р." Отже, оскiльки щорiчна квота Укра1'ни на емiсiю парникових г^в за "Кютсь-ким протоколом" складала 920 млн т вики-дiв С02-екв., лiмiт 2030 р. становитиме 322 млн т, у той час як фактично зафж-сований рiвень емюп парникових газiв в Укра!ш з 2015 р. становить 223,8-213,9 млн т щорiчно (Our World in Data CO2 and GHG Emissions Dataset, 2021). Тобто у 1,5 раза менше квоти, що дозволяе продавати неви-користовуванi одиницi в межах "системи торгiвлi квотами"1 (СТК - англ. emissions trading system).

За умов збереження поточного спад-ного тренду емюп парникових газiв в Укра-!ш встановлена квота 35% вщ рiвня 1990 р. (322 млн т С02-екв.) буде вичерпана у 2040 р. (рис. 6). Тобто фактичних темтв декарбошзаци промисловост Укра!ни не-достатньо для виконання добровiльних зобов'язань Укра!ни щодо досягнення "вуг-лецево! нейтральностi" у 2060 р., яка пот-ребуе модершзаци технологiчних укладiв.

Вуглецеве цшоутворення. Свiтовий банк нарахував 64 дiючi або запланованi (яю мають дату початку дп) шщативи з вуглецевого цiноутворення, у тому чи^ 31 СТК i 30 податюв на викиди вуглецю (IEA, 2020), якi покривають 22,3% глоба-льних викидiв парникових газiв. За ощнка-ми Мiжнародного енергетичного агентства (англ. International Energy Agency - IEA), для досягнення цшей "Паризько! угоди з ^мату" необхiдно довести поточш серед-ньосвiтовi цiни (або вуглецевi податки -англ. сarbon tax) до 40-80 дол. / т С02-екв. i навiть до 50-100 дол. / т С02-екв. до 2030 р. (ICAP, 2020). Фактичш щни на вуглець

1 Реал1защя принципу "вуглецево! нейт-ральносп" економ1ки у 2060 р. також визначае поступове припинення функцюнування СТК, а отже, усунення можливосп отримання доход1в для Укра!ни за рахунок реал1заци надлишку квоти.

широко варшються для рiзних СТК св^ -вiд 1 до 127 дол. за 1 т С02-екв. (у Швеци), а середня щна становить 10 дол. США за 1 т СО2-екв. (табл. 2) (IEA, 2020). Лише 5% поточних цiн на вуглець у свт перебува-ють на рiвнi, що вщповщае траекторiям викидiв за цшями "Паризько! угоди", i менше 4% - на рiвнi, вщповщному траектор> ям викидiв у сценари сталого розвитку Мiжнародного енергетичного агентства. При цьому внаслiдок пандеми COVID-19 було вiдкладено пiдвищення ставок вуглецевого податку в деяких кра!нах i вщбуло-ся зниження ринкових щн у рамках СТК через змiну структури попиту.

Слiд також зазначити, що в результат аналiзу даних 18 кра!н (див. табл. 2) не знайдено достатньо сильного кореляцшно-го зв'язку мiж розмiром ставок вуглецевого податку та енергоемшстю ВВП (макси-мальний R2=0,2), а також вуглецевим по-датком i часткою вiдновлюваних джерел в енергобаланс кра!ни (максимальний R2=0,3). Кра!ни з високими цiнами на вуглець i питомою вагою вщновлюваних джерел (Фiнляндiя, Швецiя та Норвепя) мо-жуть характеризуватися енергоемшстю ВВП бшьшою, нiж кра!ни з меншими ставками вуглецевих податюв i меншою часткою альтернативних джерел енергп (на-приклад, Япошя, Великобританiя, Порту-галiя та ш) (рис. 7). Так, Швейцарiя з щ-ною на вуглець вище, нiж у Фшлянди, та-кож мае значно меншу частку альтернатив-них джерел енерги та меншу енергоемшсть ВВП, нiж Фiнляндiя.

Серед розглянутих кра!н Укра!на ха-рактеризуеться найменшою ставкою за ви-киди вуглецю, одним iз найнижчих показ-ниюв частки вiдновлюваних джерел i най-вищою енергоемнiстю ВВП. Вуглецевий податок (визначений роздшом VIII Подат-кового кодексу Украши) впроваджено як ставку за викиди двоокису вуглецю (СО2) у складi загального екологiчного податку у 2011 р. За даними (Державна фккальна служба Украши, 2020) розмiр вуглецевого податку в Укра!ш становить близько 0,3 евро / т CO2, що е одним iз найменших показникiв у свiтi (див. табл. 2).

1000

900 « 800

екв 700 -2600 О 500 т 400 « 300 2 200 100 0

— — - ^oxa ^и змeншeннl na 35% —и— ^oxa пpи змeншeннl na б5%

♦ фaкxичнa eмlclя ......... тpeнд фaктичнoï eмiciï

Pиcyнoк б - Динaмiкa фaктичноï Ta прогнозно!' eMiciï пярникових гaзiв вщносно оф^ цшно*1 квоти для yKpa'1'ни, млн т СО2-екв.

Джерелo: cклaдeнo зa (Кaбiнeт Miнicтpiв Укpaïни, 2020; Вepxoвнa Paдa Укpaïни, 2021; Уpядoвий пopтaл, 2021; Ивaницкий, 2021).

Тaблиця 2 - Декapбонiзaцiйний вплив^ вуглецевого подaтку

Kparna Cтaвкa вyглeцe-вoгo пoдaткy, eвpo/т CO2 Prn !мпле-мeнтaцiï пoдaткy Енepгoeмнicть ВВП, т.н.е./1000 дoл. 4acraa вщтов-лювaниx джepeл eнepгiï в eнepгo-бaлaнci, %

Пoльщa 1 1990 0,11 11,8

Фшлянд!я 73 0,19 39,3

Hopвeгiя 56 1991 0,12 69,4

Швeцiя 140 0,15 53,9

Дaнiя 27 1992 0,1 30,8

Лaтвiя 6 1995 0,18 37,6

Cлoвeнiя 20 1996 0,14 22

Еcтoнiя 2 2000 0,22 28,6

Фpaнцiя 36 2009 0,12 15,2

Швeйцapiя 87 2008 0,08 15

Ipлaндiя 24 2010 0,08 9,2

Укpaïнa 0,3 2011 0,3 6,8

Япoнiя 3 2012 0,11 10,1

Вeликoбpитaнiя 24 2013 0,09 8,2

Пopтyгaлiя 8 2014 0,1 28

Meкcикa 3 0,12 7

ЧИЛ1 5 0,13 22,2

Пiвдeннa Афpикa 7 2015 0,25 16,9

Кioxcький пpoxoкoл ! мПapизькa yгoдa щoдo клiмaxyм

1990 2000 2010 2020 2030 2040 2050 2060

Джерелo: cклaдeнo зa (Дepжaвнa фicкaльнa cлyжбa Укpaïни, 2020).

Пpи цьoмy 09.11.2020 p. y Вepxoвнiй Paдi Укpaïни зapeecтpoвaнo зaкoнoпpoeкт мПpo вне^ння зм1Н дo Пoдaткoвoгo кoдeкcy Укpaïни щoдo пepeглядy cтaвoк oкpeмиx шдaткiв" (№ 4346), y якoмy пpoпoнyeтьcя

збiльшeння cтaвки пoдaткy нa викиди СО2 дo 30 гpн зa 1 т викид1в з мeтoю зaбeз-печення джepeл фiнaнcyвaння eнepгo-ефективник зaxoдiв (Дepжaвнa фicкaльнa cлyжбa Укpaïни, 2020).

30 40 50

Частка ВДЕ в енергобалана, % Pиcyнoк 7 - Вщношення стaвок вуглецевого подaтку (0), енеpгоeмностi ВВП (х) тa 4a-стки вiдновлювaниx джерел в енеpгобaлaнсi (y)

Джеpелo: cклaдeнo зa (Дepжaвнa фicкaльнa cлyжбa Укpaïни, 2020).

Сmpаmегiчнi npiopumemu po3eumку npoMu^oeocmi y^amu. В^тав^то дo фopcaйт-дocлiджeння cтpyктypи мaйбyт-ньoï eкoнoмiки Укpaïни нa чacoвиx rop^ зoнтax 2015-2020 i 2020-2030 pp. ^opcarö eкoнoмiки Укpaïни, 2015, c. 46-51), y ятому

o^^TO пoтeнцiaл poзвиткy пpiopитeтниx клacтepiв е^дом^и зa yмoв ïx пepexoдy та тexнoлoгiï V i VI тexнoлoгiчниx уклэд1в, пepeвaжнa бiльшicть (б !з 9 нaпpямiв) ^p-cпeктивниx клacтepiв нaлeжaть дo '^ЗУМ-ниx" гaлyзeй i cфep дiяльнocтi (тaбл. 3).

Тaблиця 3 - Пpiоpитетнi костери мaйбутньоï економiки yKpa'1'ни

Внecoк y зaгaльнe Чacoвий iнтepвaл

Клacтep е^^мши зpocтaння eкoнoмiки, % зpocтaння raac-

2015-2020 2020-2030 тepa (pora)

Агpapний œ^op 14 17 2015-2020

Вiйcькoвo-пpoмиcлoвий кoмплeкc 13 15 2015-2030

Iнфopмaцiйнo -кoмyнiкaцiйнi тexнoлoгiï 8 12 2015-2020

Poзpoблeння нoвиx peчoвин i мaтepiaлiв, нaнoтexнoлoгiï 7 12 2020-2025

Енepгeтикa 7 11 2017-2025

Виcoкoтexнoлoгiчнe мaшинoбyдyвaння 6 8 2020-2025

Poзвитoк тpaнзитнoï iнфpacтpyктypи 2 5 2020-2030

"Hayки пpo життя" (бioмeдичнa iнжeнepiя, клiтиннa мeдицинa, фapмaцeвтикa) 1 5 2020-2025

Тypизм 2 5 2017-2025

1НШ1 клacтepи 40 10 2017-2030

Джеpелo: ^opcaftr eкoнoмiки Укpaïни, 2015, c. 73).

-Еттмта npoMumoeocmi ^ Эттмта npoMbimnemocmu-

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 71

2022, № 1 (97)

При цьому кластери "Аграрний сектор" (14-17% в загальне зростання еконо-мiки), "Енергетика" (7-11%) та "Розвиток транзитно! iнфраструктури" (2-5%) належать до потенцшно карбоноемних: «12; «30 та «15% загально! св^ово1 емки пар-никових газiв вiдповiдно. Тому переорiен-тацiя економiки Украши на 1х прюритет-ний розвиток без тдвищення технолопч-ного укладу може суттево змшити ситуа-цiю у формуванш карбонового слiду для промисловост на гiрше.

Згiдно iз стратепчною програмою Кабiнету Мiнiстрiв Украши "Вектори еко-номiчного розвитку 2030" (Кабшет М!шст-рiв Украши, 2020) для секторального на-пряму "промисловiсть" визначено таю стратепчш прiоритети:

стимулювання експорту та внутрiш-нього споживання, а також забезпечення конкурентоспроможностi промисловостi Украши шляхом виконання вимог ЕС що-до регулювання викидiв СО2 станом на 2030 р.;

створення нових виробництв та акти-вiзацiя шновацшно! дiяльностi.

Питома вага зовшшньо1 торгiвлi Украши з крашами ЕС-28 за 2010-2020 рр. зросла з 25,5 до 37,8% (41,5% у 2019 р.) за обсягами експорту та з 31,5 до 43,9% (41,1% у 2019 р.) - iмпорту (Державна служба статистики Украши, 2021с). У натуральному вираженш у 2020 р. це стано-вило 23,7 млрд дол. США експортних над-ходжень та 32,8 млрд дол. США iмпортних витрат. При цьому категори експортних товарiв1, що за прогнозами пщпадатимуть тд додаткове оподаткування вуглецевим податком Евросоюзу, становлять «19,74% загальних експортних надходжень Украши у 2020 р. («9,7 млрд дол. США). Отже, вве-дення додаткового вуглецевого податку для експортерiв на ринок ЕС (орiентовно у

1 Передбачаеться, що пвд вуглецеве оподаткування тдпадатимуть: цемент, електроенерпя, добрива, алюмшш та його сплави, зал1зо i нелего-вана сталь.

2026 р. у рамках мехашзму транскордонного вуглецевого регулювання, англ. Carbon Border Adjustment Mechanism - CBAM) та зростання собiвартостi iмпортованоl про-дукци з европейського ринку мають потен-щал iстотного впливу на результати зов-нiшньоекономiчноl дiяльностi вiтчизняних товаровиробникiв i зменшення кутвельно! спроможностi споживачiв.

Упровадження CBAM супроводжу-еться певними ризиками для внутршшх виробникiв Евросоюзу й експортерiв СВАМ-товарiв (нафтопродукти, продукцiя хiмil, чорна металурпя, кольоровi метали, целюлозно-паперова промисловiсть) iз наднизьким запасом рентабельностi для компенсацп зростання вуглецево! складо-во! щни експортно! продукцil на ринки £С (Башмаков, 2022) (табл. 4). Згщно з екс-пертними оцiнками (Gorlach et al., 2020; Garnadt et al., 2020; Pyrka et al., 2020; van Schaik, 2021; Zachmann, McWilliams, 2020; European Commission, 2021 b; Башмаков, 2022) декарбошзацшна пол^ика Евросоюзу створюе ризики втрати ринково! нiшi та перерозподiлу товарних й швестицшних потокiв не лише для краlн-експортерiв ЕС, але i для внутрiшнiх виробникiв та через це не характеризуеться високим рiвнем тд-тримки у приватного бiзнесу.

За результатами моделювання2 дина-мiки експорту СВАМ-товарiв виробниками РФ, яю посiдали три перших мюця за обся-гом експорту чорних металiв, добрив та алюмiнiю на ринок ЕС у 2016-2020 рр., при зростанш щн на вуглець втрати доходiв вiд експорту у 2026 р., коли починае дiяти СВАМ, ощнено на рiвнi 200 млн дол., у 2030 р. - 0,7-1,2 млрд, у 2050 р. - 1,3-2 млрд (Башмаков, 2022, с. 100). Таким чином, так званий ефект "низьковуглецевих лещат"

2 За iмiтацiйною моделлю CBAM-RUS, що враховуе ефекти "низьковуглецевих лещат": зни-ження попиту на ринку ЕС унаслвдок збшьшення цiн уйма постачальниками; зб№шення поста-чання товару на ринок ЕС конкурентами з мен-шою карбоновою мiсткiстю та нижчою вуглеце-вою складовою експортно1 цiни.

Economy of Industry-

Таблиця 4 - Конкурентш ризики, зумовлеш впровадженням CBAM

Ризики для шдприемщв Евросоюзу

Ризики для eKcnopTepiB СВАМ-TOBapiB на европейський ринок

1. Скорочення завантаження або виведення юную-чих потужностей унаслiдок зростання обсягу iмпорту та iнвестицiй у виробництво краш iз "м'яким" вугле-цевим регулюванням. Вважаеться найбiльш суттевим для нафтопродукпв, продукцiï xîmîï, чорно! металур-riï, кольорових металiв, целюлозно-паперово! промис-ловостi. Вiдповiдно до (European Commission, 20216; Görlach et al., 2020) прогнозуються висок ризики для "вщпливу вуглецю" з ЕС до Росп, Китаю, США та Туреччини для сировинних товарiв iз потенцiйною часткою вартостi вуглецю в цiнi продукци понад 20% (Башмаков, 2022, с. 91).

2. Втрати европейськими експортерами частини зовшшшх ринюв при помггному пiдвищеннi цiни на вуглець. Можливi втрати випуску СВАМ-товарiв у ЕС оцшюються на рiвнi 1-3 (Pyrka et al., 2020).

3. Скорочення обсягу виробництва через подорож-чання сировини для пiдприемцiв ЕС i вiдповiдне зни-ження обсягу експорту на 1%. При цьому очшуеться компенсащя за рахунок продукци шших секторiв (European Commission, 20216).

4. Зниження ефективностi використання катталу та робочо! сили.

5. Пол^ичний опiр запровадженню механiзмiв, по-дiбних до СВАМ, i скасування чинного стимулюючо-го механiзму щодо безкоштовного видiлення квот на емiсiю парникових газiв через низький рiвень тдтри-мки "зеленого курсу" бiзнес-середовищем.

6. Ефект "каскадного протекцюшзму", виникнення суперечносп чинним правилам СОТ, втрата частини союзниюв iз низьковуглецево! трансформацiï з-помiж розвинутих краïн i краïн, яю розвиваються (Garnadt et al., 2020; Pyrka et al., 2020; van Schaik, 2021; Zachmann, McWilliams, 2020; Башмаков, с. 93)_

1. Втрата ринково1' нiшi та падш-ня рентабельностi експортерiв висо-ковуглецево1' продукцiï при жорст-кш цiновiй конкуренцiï на ринках СВАМ-товарiв, обумовленi:

нерiвнiстю ставок вуглецевих податюв та експортних мит на виве-зення сировини в конкуруючих кра-1'нах;

фазою насичення ринкiв; високою волатильнiстю експортних цiн на СВАМ-товари;

розбiжностями вуглецево1' мют-кост життевого циклу експортова-но1' продукци;

технолопчними розривами ви-робничих комплекшв та iнвестицiй-ними розривами фшансування НДДКР, пов'язаних iз низьковугле-цевими технолопями, серед кра1'н-експортерiв (Башмаков, с. 94).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2. Зниження ефективносп еко-номiчноï дiяльностi, використання катталу та робочо1' сили через вiд-сутнiсть ефективних методик бенч-маркшгу (порiвняльного аналiзу з еталонними показниками) за пито-мими викидами парникових газiв при виробництвi базових матерiалiв СВАМ-товарiв в експортерiв. Пiд-вищуеться внаслiдок запланованого зниження рiвня бенчмаркшгу у ЕС до нуля у 2050 р. та високого рiвня цши на вуглець

Джерело: складено за (Görlach et al., 2020; Garnadt et al., 2020; Pyrka et al., 2020; van Schaik, 2021; Zachmann, McWilliams, 2020; European Commission, 20216; Башмаков, 2022).

для росшських експортерiв пом^но зрос-тае, незважаючи на оч^вану компенсацш втрат за рахунок платежiв европейськими iмпортерами СВАМ-товарiв iз РФ. За екс-пертними оцiнками попереднiх перiодiв потенцшш втрати варiювалися в широкому дiапазонi: вiд 80-100 млн до 5-8 млрд евро на рж iз можливим зростанням до 2050 р. до 24 млрд евро на рш (КПМГ, 2020; Marcu et al., 2021; Широв, 2021; ИПЕМ, 2021).

Оскшьки згiдно з оцшками iндексу глобально1' конкурентоспроможностi, який ураховуе яюсть iнститутiв та iнфраструк-тури, макроекономiчну стабiльнiсть, ква-лiфiкацiю трудових ресурсiв, ефективнiсть ринкiв1, рiвень технолопчного розвитку, конкурентоспроможнiсть пiдприемств та

1 Ринку товар1в та послуг, ринку пращ, фь нансового ринку.

шновацшний потенщал, Украша1 поступа-еться в рейтингу 2021 р. РФ2 (Гуманитарный портал, 2022), доцшьно оч^вати, що ll експортнi позицп (без тдвищення ств-працi iз "зеленими" iнвестицiйними шсти-тутами ЕС) е бшьш вразливими.

Також при стратепчному плануваннi iнвестицiйних проектiв iз декарбошзаци промисловостi за рахунок цифрових технологи слiд ураховувати низьку еколопчну окупнiсть таких iнвестицiй, властиву для кластера "наздоганяючих", до якого вщне-сено економiку Украши (Vishnevsky, Harkushenko, Zanizdra, Kniaziev, 2021). Вщ-повщно до куту нахилу лiнiй тренду на рис. 8, цифровiзацiя економши у кластерах Б та В мае набагато менший позитивний ефект на еколопчну ефектившсть еконо-мiк, нiж в кластерi А. Тобто зв'язок мiж просуванням цифрових технологiй та еко-логiчною ефективнiстю в кластерах "на-здоганяючi" i крашах "аутсайдерах", що не належать до розвинутих економш, е не до-статньо сильним. Без ув'язки iз загальним рiвнем розвитку економiки в цiлому i тех-нологiй реального сектору зокрема, цифро-вiзацiя не забезпечуе еколопчно сталого зростання. Тому для ршення проблеми декарбошзаци укра1нсько1 промисловост ва-жливе значення мае врахування специфiки нацiонального науково-технiчного розвитку, а також його загальна стратепчна спрямованiсть.

Декарботзащя енергетичного сектору. Енергоемшсть ВВП Украши за паритетом кушвельно! спроможностi 2017 р. у 2019 р. скоротилася на 36,1% порiвняно iз показником 2007 р. i становила 0,092 т н.е./тис. мiжнародних доларiв (Державна служба статистики Украши, 2020). Загаль-не постачання енерги вiд вiдновлюваних джерел за 2007-2019 рр. збшьшилося на 82,43%, вщповщно !х частка у загальному постачаннi за перiод 2007-2019 р. зросла з

1 85 м1сце в рейтингу 2021 р. та 57 бал1в за GCI-2022.

2 43 м1сце 1з 66,7 балами GCI-2022.

1,7 до 5%. При цьому, юнцеве споживання енерги в цшому за 2007-2019 рр. зменши-лося на 42,6%. Станом на 2020 р. за яюс-ним складом енергопостачання вщ вщнов-люваних джерел на 77,3% забезпечено енерпею бiопалива та вiдходiв (Державна служба статистики Украши, 202Ц), 12,9% - гщроенергетикою та 4,6% - вдовою i сонячною енерпею. При цьому, обся-ги вироблення енергil у гiдроенергетичнiй галузi скоротилися у 1,5 раза з 2007 р., у той час як обсяги використання бюпалива та вiдходiв збiльшилися у 2 рази, а в^рово1 та сонячно1 енергil - у десятки разiв.

Проте загальна частка "зеленоГ енер-гИ у загальному обсязi вироблено1 енергil залишаеться незначною3, а отже - недоста-тньою в контекст забезпечення "еколопч-но! чистоти" енергетично1 галузi. Вщпов> дно до енергетичного балансу 2019 р., джерелом понад 70% вироблено1 енергil е спалювання фосильних копалин. Зокрема: вугiлля та торфу - 28,98%, природного газу - 26,35%. Понад 24,5% представлено атомною електроенерпею.

Форсайт-сценарп декарбошзаци про-мисловост1 Украти. З урахуванням про-аналiзованих глобальних трендiв i тенден-цiй щодо декарбонiзацil вiтчизняноl про-мисловостi та ринкового регулювання вуг-лецево1 емностi життевого циклу продукцп доцiльно розглянути два варiанти розвитку ситуаци у промисловому секторi Укра1-ни: за базовим та оптимютичним сценарiя-ми.

Базовий сценарш розвитку до 2035 р. передбачае екстраполяцш поточних тен-денцiй та явищ. Основними передумовами його реалiзацil е:

недостатшсть стимулiв i фiнансових можливостей щодо iнвестування у впро-вадження низьковуглецевих технологш у виробництвi;

3 Максимальний результат (2019 р.) стано-вив 4,9%.

Economy of Industry-

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 1 (97)

т с о н в и

кти

е ф

е

о

н

g

о

л

кол

е кс е

90,0 80,0 70,0 60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0

А

R2 = 0,7812 4 8 12

Б

R2 = 0,5837

Умоет позначення:

0 4 8 12 1ндекс розвитку 1КТ

В

f

R2 = 0,22

12

0

4

8

А Б В

Кластери "лщери" та "переслщувачГ' (краши з високим рiвнем цифровiзацii) Кластер "наздоганяючГ' (краши ¡з середшм р1внем цифров1заци) Кластер "аутсайдери" (краши з низьким р1в-нем цифров1заци)

"лщери" "переслщувачГ'

Швейцар1я, 1рлан-д1я, Норвепя, Да-шя, Шдерланди, Швец1я, Япошя, Шмеччина, Фш-лянд1я, Австр1я, США, Великобри-ташя, Бельпя, 1з-ра1ль, Франц1я, Канада, Австрал1я, Ггал1я, Нова Зела-нд1я, Словешя, !спашя (21 крана) Швденна Корея, Чеська Респуб-л1ка, Малайз1я, Естошя, Сло-ваччина, Угор-щина, Китай, Фшпшни, Кос-та-Рша, Тайланд, Мексика (11 кра1н) Кшр, Литва, Польща, Латвiя, Грецiя, Португалiя, Уругвай, РФ, Хорватiя, Панама, Аргентина, Румунiя, Чилi, Болгарiя, Бiлорусь, Казахстан, Мав-рикiй, Бразилiя, Туреччина, Сербiя, Македонiя, Тунiс, Грузiя, Колумбiя, Укра1на, Албанiя, Пiвденна Африка, Боснiя та Герцеговина, Марокко, Йордан, Перу, Лiван, Домшканська Республiка, Сальвадор, Еквадор, Ямайка, Молдова, Алжир, Парагвай, Iндонезiя, Шрi Ланка, Египет, Мон-голiя, Гватемала, Киргизька Респуб-лiка (45 кра1н) Намiбiя, Болiвiя, Нiкара-гуа, Гондурас, Камбоджа, Iндiя, Кот-д'1вуар, Лаос, Сенегал, Лесото, Гамбiя, Непал, Зiмбабве, Бангладеш, Кешя, Шге-рiя, Замбiя, Бенш, Камерун, Пакистан, Уганда, Танзанiя, М'янма, Гвь нея, Буркша Фасо, Мадагаскар, Мозамбк, Ефю-пiя, Бурундi (29 кра1н)

Рисунок 8 - Залежшсть м1ж 1ндексами розвитку 1КТ та еколоНчною ефективн1стю за кластерами кра'ш св1ту

Джерело: (Vishnevsky, Harkushenko, Zanizdra, Kniaziev, 2021).

нерозвиненiсть альтернативних (вщ-новлюваних невуглецевих) джерел енергii в енергобаланс Украiни (залишатиметься на рiвнi 5%);

збiльшення податкового тягаря та конкурентних перешкод на ринку ЕС для украшських виробникiв-експортерiв.

За даних умов оч1куваш наслiдки по-лягають у такому:

по-перше, подальша дешдустр1ал1за-щя економiки Украiни та збiльшення тех-

нологiчних розривiв iз розвинутими кра1-нами свiту. Це означае зменшення можли-востей iнвестування у сталий розвиток на-цiональноi економiки iз власних джерел на тлi зменшення iнвестицiйноi привабливостi для зовнiшнiх iнвесторiв, скорочення по-питу на розроблення шновацш, а також занепад матерiально-технiчноi бази для !х апробацii;

по-друге, вичерпання квоти на емiсiю парникових газiв у 2040 р. (див. рис. 6),

втpaтa цiнoвoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi yкpaïнcькиx eкcпopтepiв CВAM-тoвapiв нa pинкax "вyглeцeвo-нeйтpaльниx" Rparn £в-pocoюзy, CШA тa Китaю, щo нeгaтивнo вплине нa вapтicть вглюти нa внyтpiшньoмy pинкy Укpaïни тa cпpичинить нeoбxlднicть ЗМ1НИ якlcнoï cтpyктypи eкcпopтy aбo ето-нoмiчнoï гeoгpaфiï йoгo cпpямyвaння - дo Rparn !з менш жopcтким клiмaтичним зaкo-нoдaвcтвoм. Paзoм !з тим це cпpиятимe го-дaльшoмy зaкpiплeнню зacтapiлиx ^P6OTO-eмниx тexнoлoгiчниx yклaдiв i збepeжeнню "eкoлoгiчнo бpyдниx" iнcтитyцioнaльниx пpaвил пpoмиcлoвoгo пpиpoдoкopиcтyвaн-ня, пoгipшeнню cвiтoвoï peпyтaцiï Укpaïни тa знaчнo звузить пoтeнцiйнi pинки З6УТУ, ocкiльки ^aï™ з вyглeцeвoю eкoнoмiкoю тaкoж e пepeвaжнo пocтaчaльникaми rapo-вини тa пpoмiжнoï пpoдyкцiï, a oтжe, де-фaктo виcтyпaють кoнкypeнтaми Укpaïни.

ПО^ум^м peaлiзaцiï бaзoвoгo одета-piю дeкapбoнiзaцiï пpoмиcлoвocтi Укpaïни буде дoвгocтpoкoвa cтaгнaцiя eкoнoмiчнoгo тa нayкoвo-тexнiчнoгo poзвиткy, збшьшен-ня тexнoлoгiчнoгo poзpивy з кpaïнaми -цифpoвими лiдepaми, зpocтaння тонку-peнтнoï вpaзливocтi вiтчизняниx тoвapoви-poбникiв i пocилeння пepeшкoд для вxoдy нa зoвнiшнiй pинoк. Це cпpиятимe падшню piвня дoxoдiв, кyпiвeльнoï cпpoмoжнocтi, щo пpизвeдe дo пoгipшeння ятост! життя нaceлeння, a тaкoж, з ypaxyвaнням фiнaн-cyвaння пpиpoдooxopoннoï дiяльнocтi зa зaлишкoвим пpинципoм, - дo пiдвищeння pизикy пoглиблeння eкoлoгiчнoï ^изи тa дeгpaдaцiï eкocиcтeм.

OnmuMicmu4uuu c^napiu poзвиткy дo 2035 p. пepeдбaчae пoзитивнi якicнi зpy-шення в тexнoлoгiчнoмy УКЛЭД! пpoмиcлo-вoгo ^миле^у В61К йoгo дeкapбoнiзaцiï тa цифpoвiзaцiï. Пepeдyмoвaми peaлiзaцiï ^o-гo c^rap^ e:

пocилeння cпiвpoбiтництвa ypядy Укpaïни з пpиpoдoзaxиcними м1жм-poдними тa eвpoпeйcькими ycтaнoвaми в чacтинi peaлiзaцiï cпiльниx пpoeктiв щoдo зaпoбiгaння змш клiмaтy шляxoм eкoлo-

гiчнo ч^то!' iннoвaцiйнoï мoдepнiзaцiï пpoмиcлoвoгo ceктopy Укpaïни;

aктивiзaцiя пpивaтнo-дepжaвнoгo пapтнepcтвa пpoвiдниx виpoбникiв-eкcпop-тepiв тa ypядy Укpaïни у cфepax дeкapбoнi-зaцiï тa цифpoвiзaцiï пpoмиcлoвoгo ceктopy з мeтoю пщвищення йoгo кoнкypeнтocпpo-мoжнocтi нa глoбaльнoмy pинкy;

eфeктивнa peaлiзaцiя дoвгocтpoкoвиx cтpaтeгiй poзвиткy, cxвaлeниx ypядoм Укpaïни (Cтpaтeгiï дepжaвнoï eкoлoгiчнoï пoлiтики нa 2025 тa 2030 pp., Cтpaтeгiчнoï пpoгpaми КMУ "Вeктopи eкoнoмiчнoгo poзвиткy 2030"), у тому чиолк

a) ^pex^ в1д cиpoвиннoï мoдeлi "ву-глeцeвoeмнoгo" eкcпopтy дo нayкoeмнoгo "eкoлoгiчнo чиcтoгo" eкcпopтy кiнцeвoï пpoдyкцiï з виш^ю дoдaнoю вapтicтю, якa виpoблeнa з викopиcтaнням нaйбiльш ^o-гpecивниx тexнoлoгiй cyчacнocтi aбo н^е-жить дo ниx;

b) пiдвищeння питoмoï вaги aльтep-нaтивниx (вiднoвлювaниx нeвyглeцeвиx) джepeл eнepгiï в eнepгoбaлaнci Укpaïни (включто з гiдpoгeнepyючими пoтyжнoc-тями i тepмaльнoю eнepгieю) дo 17%;

c) poзвитoк "зeлeнoгo" pинкy eкoлo-пчнж тoвapiв i пocлyг, a тaкoж "зeлeнoгo" бiзнecy - мaлoвiдxoдниx виpoбництв !з зaмкнyтими циклaми pecypcocпoживaння тa мiнiмaльним eкoлoгiчним cлiдoм в ето-cиcтeмi.

Пiдcyмкoм peaлiзaцiï oптимicтичнoгo c^rap^ дeкapбoнiзaцiï тa цифpoвiзaцiï пpoмиcлoвoгo томпле^у Укpaïни e зaплa-нoвaнe дocягнeння "вyглeцeвoï ^^pan^ нocтi" eкoнoмiки у 20б0 p., a тaкoж вито-нaння кiлькicниx цiльoвиx iндикaтopiв i шзитивнж якicниx зм1н, зaплaнoвaниx у дoвгocтpoкoвиx cтpaтeгiяx poзвиткy Укpaï-ни (Cтpaтeгiï дepжaвнoï eкoлoгiчнoï голь тики та 2025 тa 2030 pp., Cтpaтeгiчнiй ^o-гpaмi КMУ "Вeктopи eкoнoмiчнoгo poз-витку 2030"), у тому чжл1:

звiльнeння eкcпopтнoï пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï з Укpaïни в1д дoдaткoвoï cepтифi-кaцiï для дoпycкy та внyтpiшнiй pинoк GC;

поширення використання передових свiтових практик у промисловому ceKTopi Украши, зокрема практики циркулярное' економiки;

забезпечення конкурентоспроможно-ст промисловостi Украши в секторi висо-котехнологiчноï продукцiï.

Для оцiнювання можливостей прак-тичноï реалiзацiï оптимiстичного сценарш декарбонiзацiï та цифровiзацiï промислово-ст Украши доцiльно орieнтуватися на к>

лькiснi результати iнновацiйноï активностi низьковуглецевих лiдерiв GC, якi прийняли пщвищеш зобов'язання щодо досягнення "вуглецево1' нейтральности1: 2030 р. - Фш-ляндiя, 2040 р. - Австрiя, 2045 р. - Швещя. Кiлькiснi штервали драйверiв шновацшно-стi даних краш за рейтингом iнновацiйних економiк Bloomberg-2021 е досить широкими та варiативними за кiлькiстю ефек-тивних комбiнацiй (табл. 5).

Таблиця 5 - Драйвери шновацшносл економпк низьковуглецевих лiдерiв Свросоюзу

Драйвер Ощнка ефективност драйвера краïн-лiдерiв, батв Вага показ- ника, %

Швещя Фшлян-дiя Авст-рiя орiенто- вний дiапазон

R&D intensity (обсяг кошт1в у вщсотковому вщ-ношенш до ВВП, який держава спрямовуе на дослщження та розробки) 4 11 6 4-11 20

Manufacturing capability (додана вартють вироб-ництва у вщсотковому вщношенш до ВВП) 21 12 9 9-21 10

Productivity (ВВП у розрахунку на годину робо-чого дня) 12 17 15 12-15 20

High-tech density (частка публ1чних високотех-нолопчних компанш серед ус1х публ1чних компанш у держав^ 6 13 23 6-23 20

Tertiary efficiency (вщвщувашсть вищих навча-льних заклад1в, вщсоток дипломованих спеща-люпв вщ загального обсягу набору та частка дипломованих спещалют1в у загальному обсяз1 працюючого населення в держав^ 7 14 16 7-16 5

Researcher concentration (кшьюсть науковщв на 1 млн жител1в) 7 10 9 7-10 20

Patent activity (кшьюсть патенпв, що подаються мюцевими компашями, у розрахунку на 1 млн жител1в та 1 млн дол., витрачених на науково-дослщну д1яльн1сть) 21 10 5 5-21 5

Загальна оцтка 86,39 84,86 83,93

Джерело: складено за (Jamrisko, Lu, Tanzi, 2021).

Особливу увагу слщ придiляти драйверам iз бiльшою вагою показникiв: обсяг вщрахувань ВВП на R&D, частка нащона-льних високотехнологiчних компанiй, ю-лькiсть науковцiв на 1 млн жителiв. Осю-льки за класифшащею Всесвiтнього еко-

номiчного форуму (World Economic Forum, 2019, с. 319-320) Украша перебувае у про-цес трансформацiï мiж першою та другою стадiями економiко-технологiчного розвит-ку, тобто до найбшьш значимих чинникiв конкурентоспроможност (iз вагою 40-

60%) належать "базов! потреби" та " поси-лювач1 ефективностГ' (!з вагою 30-50%), доцшьно ор1ентуватися на показник додано! вартост виробництва у вщсотковому вщношенш до ВВП.

На сьогодш за оцшками В1оотЬе^-2021 рейтинг Укра!ни (58 мкце) попршив-ся на дв! позици портняно з результатом 2020 р.

Висновки. Карбоноемшсть промисло-вост! Укра!ни та здатшсть урядовщв ! влас-ник!в пщприемств управляти вуглецевою емшстю життевого циклу продукци в умо-вах глобального тренду прагнення до "вуг-лецево! нейтральностГ' економшно! д!яль-ност! стають одними з ключових чинниюв конкурентоспроможност в1тчизняних екс-портерш у найближчому майбутньому. Ра-тифшацш "Паризько! угоди щодо клшату" у 2016 р. стала тдставою для систематичного скорочення нацюнальних квот на ем> с!ю парникових газт для кра!н-учасниць при постшному зростанш ц!н на вуглець у системах торпвл1 квотами. За попередшми оцшками, уже в 2026 р. набувае чинност! мехашзм транскордонного вуглецевого ре-гулювання, призначений Европейською Комюею для захисту европейських низь-ковуглецевих виробниюв шляхом введення додаткових податюв на окрем1 види екс-портно! продукци. Законодавчо затвердже-но кшцев1 термши досягнення "вуглецево! нейтральностГ' кра!н, як! мають економш-ну та пол1тичну силу визначати глобальний мейнстрим економшного та науково-техно-лопчного розвитку. Поеднання наведених чинникт формуе нову цифрову та вуглеце-во-нейтральну економшну реальшсть, в умовах яко! карбоноемш технолопчш ук-лади втрачають ринков! н!ш! та стають аутсайдерами.

Для уникнення поширення техноло-пчних та швестицшних розривт ! збере-ження конкурентоспроможност Укра!ни на зовшшньому ринку доцшьним е розроб-лення ефективно! нацюнально! стратеги промислового розвитку з урахуванням ак-

туальних формуючих трендт ! "довгих правил", базисних шновацш, стимулю-ючих та компенсацшних мехашзмт декар-бошзаци без втрати конкурентного потен-щалу в1тчизняних виробниюв.

Вщповщно до результат аналпу глобальних трендт у сфер1 запобкання зм!н! клшату та регулювання карбонового сл!ду економшно! д!яльност! визначено найбшьш вуглецевоемш та карбоново-вразлив1 сектори промисловостк

енергетичний, транспортний, будь вельний ! сшьськогосподарський, традицию технологшш уклади, як! визначально утворюють значний карбоновий сл!д;

переробно! промисловосп, авкци та судноплавства, енергетичний ! транспортний, як! демонструють найвищ1 темпи зростання карбоноемност з часом, порт-няно з шшими напрямами економшно! д!-яльност!.

Обгрунтовано, що карбоново-вразли-в! сектори (переробна промисловють, с!ль-ське господарство, транспорт й енергетика) мають найбшьше конкурентне значення для утворення ВВП Укра!ни та е найбшьш перспективними галузями для прюритет-ного розвитку згщно з результатами остан-н!х форсайт-дослщжень та офщшних дер-жавних стратегш за умов !х переходу на вищ! технологшш уклади.

За динамшою та умовами формуван-ня емюи парникових газт протягом 19902020 рр. карбоноемшсть ВВП Укра!ни е вищою за середньосвповий та европейсь-кий р!вн!, незважаючи на сприятлив1 спад-н! тенденци в техногенному навантаженш останшх роюв. Станом на 2022 р. карбоновий слщ промисловост Укра!ни не пере-вищуе встановлено! квоти, проте при збе-реженш наявних тенденцш вона може бути вичерпана у 2040 р. 1снуюч1 передумови довгострокового промислового розвитку не мютять достатшх драйверт для и ефективно! декарбошзаци та цифровпаци, а саме:

частка альтернативних невуглецевих джерел енерги не перевищуе 5% енергоба-

лансу, у той час як понад 70% припадае на фосильш копалини та понад 24,5% - на атомну електроенергiею;

показник додано! вартоси, утворено! промисловим сектором, за 1992-2019 рр. демонструе спадну динамiку та зменшився майже у 3 рази;

еколопчш податки слабо мотивують до еколопчно лояльно! економiчно! пове-дшки та не забезпечують достатнього рiвня фiнансування - !х питома вага у складi по-даткових надходжень до державного бюджету Укра!ни 2011-2020 рр. здебiльшого не перевищуе 1%;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

частка капiтальних iнвестицiй у про-мисловостi становить 4,3-6,7% ВВП, при цьому питома вага швестицш екологiчно! спрямованостi у !х складi в середньому за-лишаеться на рiвнi 5,2%.

Виявленi позитивнi тенденци скоро-чення карбоноемностi зумовленi деструк-тивними в довгостроковiй перспективi явищами - деiндустрiалiзацiею економiки та економiчною стагнацiею внаслiдок пан-демi!. Якщо припустити, що зменшення техногенного навантаження, зумовлене економiчною та епщемюлопчною кризами, мае тимчасовий характер, то при збере-женнi традицшних карбоноемних техноло-гiчних укладiв емiсiя СО2-еквiвалента мо-же повернутися на докризовий рiвень.

З урахуванням результат аналiзу динамiки квоти Укра!ни на емiсiю СО2-еквiвалента i фактичного рiвня викидiв, особливостей вуглецевого щноутворення, стратегiчних прiоритетiв розвитку промис-ловоси, прогресу декарбонiзацi! енергетич-ного сектору, динамжи та структури зов-нiшньоекономiчних вiдносин Укра!ни та Евросоюзу, а також експертних оцiнок впливу зовшшшх регуляторiв вуглецево! емностi експортно! продукцп на результати економiчно! дiяльностi виробниюв розгля-нуто базовий та оптимштичний сценарi! декарбонiзацi! промисловостi Укра!ни.

Базовий сценарш передбачае екстра-поляцiю поточних тенденцш та явищ. Його

пщсумком буде довгострокова стагнацiя економiчного i науково-технiчного розвитку промисловостi Укра!ни, збiльшення те-хнологiчного розриву з кра!нами - цифро-вими лщерами, зростання конкурентно! вразливостi вiтчизняних товаровиробниюв i посилення перешкод для входу на зовш-шнiй ринок.

Оптимштичний сценарiй передбачае позитивнi якiснi зрушення в технолопч-ному укладi промислового комплексу вбж його декарбонiзацi! та цифровiзацi!. Реал> зацiя оптимiстичного сценарш забезпечить досягнення "вуглецево! нейтральностi" економши у 2060 р. та шших цiльових ш-дикаторiв та яюсних змiн, запланованих у Стратегi! державно! еколопчно! полпики на 2025 та 2030 рр. i Стратепчнш програмi КМУ "Вектори економiчного розвитку 2030". Проте його втшення потребуе знач-ного посилення iнновацiйно! активностi -на рiвнi результатiв низьковуглецевих л> дерiв ЕС, якi прийняли пщвищеш зобов'я-зання щодо досягнення "вуглецево! нейтральности (Фiнляндi!, Австрi! та Швецп). Отже, ключовою передумовою реалiзацi! оптимiстичного сценарiю е ефективне сшвробпництво уряду та провiдних вироб-никiв-експортерiв Укра!ни з природозахис-ними мiжнародними та европейськими установами у формi приватно-державного партнерства з метою впровадження спшь-них проектiв щодо запобшання змiнi ^ма-ту.

Перспективою подальших дослщ-жень е розроблення дорожньо! карти "вуг-лецево-нейтрального" економiчного розвитку Укра!ни на засадах "зелено!" смарт-неоiндустрiалiзацi! з обгрунтуванням кшь-кiсних критерi!в скорочення емiсi! парни-кових газiв, карбоноемностi ВВП, наявнос-тi технiко-технологiчних можливостей i потреб в швестищях.

Л1тература

Башмаков И.А. (2022). Углеродное регулирование в ЕС и российский сырьевой

экспорт. Вопросы экономики. № 1. С. 90-109. DOI: https://doi.org/10.32609/ 0042-8736-2022-1-90-109.

Верховна Рада Укра1ни (2021). Про за-твердження Нащонально! eKOHOMi4HOi стратеги на перюд до 2030 року: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 3 березня 2021 р. № 179. Верховна Рада Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/179-2021-n#Text (дата звер-нення: 10.01. 2022).

Гуманитарный портал (2022). Рейтинг стран мира по индексу глобальной конкурентоспособности. Гуманитарный портал. URL: https://gtmarket.ru/ratings/ global-competitiveness-index (дата звер-нення: 30.01.2022).

Державна служба статистики Украши (2020). Енергетичний баланс Украши. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернен-ня: 30.03.2021).

Державна служба статистики Украши (2021 b). Викиди забруднюючих речовин та дюксиду вуглецю в атмосферне по-в^я (1990-2020). Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukr-stat.gov.ua (дата звернення: 30.03.2021).

Державна служба статистики Украши (2021а). Валовий внутршнш продукт (у фактичних цiнах). Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukr stat.gov.ua/operativ/operativ2003/vvp/vvp_ kv/vvp_kv_u/arh_vvp_kv.html (дата звернення: 30.03.2021).

Державна служба статистики Украши (2021с). Динамша географiчноl структу-ри зовшшньо! торгiвлi товарами (19962020). Державна служба статистики Украти. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 02.01.2022).

Державна служба статистики Украши. (2021d). Енергоспоживання на основi вщновлюваних джерел за 20072020 роки. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat. gov.ua (дата звернення: 02.01.2022).

Державна фккальна служба Украши (2020). Еколопчний податок: ставку по-датку на викиди двоокису вуглецю про-понують збiльшити. В1сник. Офщйно про податки. URL: http://www.visnuk. com.ua/uk/news/100020967-ekologichniy-podatok-stavku-podatku-na-vikidi-dvooki-su-vugletsyu-proponuyut-zbilshiti (дата звернення: 30.03.2021).

Зашздра М.Ю. (2021). Форсайтинг еколо-гiчного регулювання розвитку нацюна-льно! промисловостi: макрорiвень. Еко-номта промисловост1. № 3(95). С. 2551. DOI: http://doi.org/10.15407/econin dustry 2021.03.025.

Иваницкий А. (2021). Зеленский выступил на климатическом саммите. Корреспондент. 1 ноября. URL: https://korrespon-dent.net/world/4412552-zelenskyi-vystupyl-na-klymatycheskom-sammyte (дата звернення: 02.01.2022).

Кабшет Мiнiстрiв Украши (2020). Вектори економiчного розвитку Украши. Каб1-нет MiHicmpie Украши. URL: https://nes 2030.org.ua/ (дата звернення: 30.01. 2022).

Порфирьев Б.Н., Широв А.А., Колпаков А.Ю., Единак Е.А. (2022). Возможности и риски политики климатического регулирования в России. Вопросы экономики. № 1. С. 72-89.

Представництво Украши при Свропейсь-кому Союзi (2021). Свропейський Зеле-ний Курс. 15 квпня. Представництво Украши при Свропейському Союзi. URL: https://ukraine-eu. mfa. gov. ua/posolstvo/ galuzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejs ka-zelena-ugoda (дата звернення: 30.01.2022).

Урядовий портал (2021). Уряд схвалив цiлi клiматичноi пол^ики Украши до 2030 року. МШстерство екологп та природ-них ресурав Украши. Урядовий портал. 30 липня. URL: https://www.kmu.gov.ua/ news/uryad-shvaliv-cili-klimatichnoyi-poli tiki-ukrayini-do-2030-roku (дата звернення: 30.01.2022).

^opcarn eKOHOMiKH yKparnu: cepegHbocrpo-kobhh (2015-2020 poKu) i g0Br0CTp0K0-BHH (2020-2030 poKu) uacoBi roprooffra: HayK. KepiB. aKag. M. 3rypoBCbKHH. (2015). Khib: HTyy «Kni». 136 c. Acworth W., Kardish C., Kellner K. (2020). Carbon Leakage and Deep Decarboniza-tion: Future-proofing Carbon Leakage Protection. Berlin: ICAP. Ähman M., Arensa M., Vogla V. (2020). International cooperation for decarbonizing energy intensive industries - Towards a Green Materials Club. Environmental and Energy Systems Studies Working Paper. (117). Sweden: Lund University. Bleischwitz R., Nechifor V., Winning M., Huang B., Geng Y. (2018). Extrapolation or saturation - Revisiting growth patterns, development stages and decoupling. Global Environmental Change. Vol. 48. P. 86-96. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/]. gloenvcha.2017.11.008 Climate Watch Portal (2021). CAIT Climate Data Explorer. URL: https://www.climate-watchdata.org/data-explorer/historical-emis sions (gaTa 3BepHeHHa: 30.01.2022). European Commission (2021a). GHG emissions of all world countries - 2021 Report. Crippa M., Guizzardi D., Solazzo E., Mun-tea M., Schaaf E., Monforti-Ferrario F., Banja M., Olivier J.G.J., Grassi G., Rossi S., Vignati E. EUR 30831 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2021. DOI: 10.2760/173513, JRC126363. European Commission (2021b). Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council establishing a Carbon Border Adjustment Mechanism (Text with EEA relevance). COM (2021) 564 final. Brussels: European Commission. European Commission (2019). A European Green Deal. URL: https://ec.europa.eu/in fo/strategy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en (gaTa 3BepHeHHa: 30.03. 2021).

Garnadt N., Grimm V., Reuter W.H. (2020). Carbon Adjustment Mechanisms: Empirics, Design and Caveats. Working Paper. № 11. German Council of Economic Experts.

Görlach B., Duwe M., Velten E. K., Voß P., Zelljadt E., Riedel A., Ostwald R., Voigt S., Wolfing N., Germeshausen R. (2020). Analysen zum direkten und indirekten Carbon-Leakage-Risiko europäischer Industrieunternehmen. Climate Change. № 32.

Haberl H., Schmid M., Haas W., Wiedenhofer D., Rau H., Winiwarter V. (2021). Stocks, flows, services and practices: Nexus approaches to sustainable social metabolism. Ecological Economics. Vol. 182. 106949. DOI: https://doi.org/10.1016/]. ecolecon.2021.106949.

ICAP (2020). Emissions Trading Worldwide: Status Report 2020. URL: https://icapcar-bonaction.com/en/icap-status-report-2020 (gaTa 3BepHeHHa: 30.01.2022).

IEA (2020). Implementing Effective Emissions Trading Systems. International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/reports/ implementing-effective-emissions-trading-systems (gaTa 3BepHeHHa: 30.01.2022).

International Monetary Fund (2022). World Economic Outlook Update. Rising caseloads, a disrupted recovery, and higher inflation. URL: https://www.imf.org/en/Pub-lications/WEO/Issues/2022/01/25/world-economic-outlook-update-january-2022 (gaTa 3BepHeHHa: 30.01.2022).

IPCC (2021). Climate Change 2021: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Masson-Delmotte V., Zhai P., Pirani A., Connors S.L., Pean C., Berger S., Caud N., Chen Y., Goldfarb L., Gomis M.I., Huang M., Leitzell K., Lon-noy E., Matthews J.B.R., Maycock T.K., Waterfield T., Yelek?i O., Yu R., Zhou B. (Eds.). Cambridge University Press.

Jamrisko M., Lu W., Tanzi A. (2021). South Korea Leads World in Innovation as U.S. Exits Top Ten. URL: https://www.Woom bergquint.com/global-economics/south-korea-leads-world-in-innovation-u-s-drops-out-of-top-10 (дата звернення: 30.01.2022).

Deokhyun K. (2022) (4th LD) S. Korea, Saudi Arabia agree to jointly develop hydrogen economy. Yonhap Agency. January 19. URL: https://en.yna.co.kr/view/AEN20220 118000353315?section=search (дата звернення: 30.01.2022).

Krausmann F., Wiedenhofer D., Haberl H.

(2020). Growing stocks of buildings, infrastructures and machinery as key challenge for compliance with climate targets. Global Environmental Change. Vol. 61. 102034. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2020. 102034.

Lyon C., Saupe E.E., Smith C.J., Hill D.J., Beckerman A.P., Stringer L.C., Marchant R., McKay J., Burke A., O'Higgins P., Dunhill A.M., Allen B.J., Riel-Salvatore J., Aze T.

(2021). Climate change research and action must look beyond 2100. Global Change Biology. Vol. 28. Iss. 2. P. 349-361. DOI: http://dx.doi.org/10.1111/gcb.15871.

Nilsson L.J, Bauer F., Ahman M., Bataille C., de la Rue du Can S., Hansen T., Johansson B., van Sluisveld M. (2021). An industrial policy framework for transforming energy and emissions intensive industries towards zero emissions. Climate Policy. Vol. 21. Iss. 8. Р. 1053-1065. DOI: https://doi.org/ 10.1080/14693062.2021.1957665.

Ocasio-Cortez, A. (February 12, 2019). H.Res. 109-116th Congress (2019-2020): Recognizing the duty of the Federal Government to create a Green New Deal. URL: https://ocasio-cortez.house.gov/sites/ocasio-cortez.house.gov/files/Resolution%20on% 20a%20Green%20New%20Deal (дата звернення: 30.03.2021).

Olivier J.G.J., Peters J.A.H.W. (2020). Trends in global CO2 and total greenhouse gas emissions: 2020 Report. Netherlands Environmental Assessment Agency The Hague,

2020. 85 p. URL: https://www.pbl.nl/sites/ default/files/downloads/pbl-2020-trends-in-global-co2-and_total-greenhouse-gas-emis sions-2020-report_4331.pdf (дата звернення: 30.01.2022).

Our World in Data (2021). CO2 and GHG Emissions Dataset. Per capita CO2 emissions. URL: https://ourworldindata.org/ explorers/co2?facet=none&country=~UKR &Gas=CO2&Accounting=Production-ba sed&Fuel=Total&Count=Per+country& Relative+to+world+total=false (дата звернення: 30.01.2022).

Pyrka M., Boratynski J., Tobiasz I., Jeszke R., Sekula M. (2020). The effects of the implementation of the border tax adjustment in the context of more stringent EU climate policy until 2030. Warsaw: Centre for Climate and Energy Analyses (CAKE).

The World Bank Group (2020). World Development Indicators. The World Bank Group. URL: https://databank.worldbank. org/source/world-development-indicators. (дата звернення: 30.01.2022).

UN News (22 September 2020). 'Enhance solidarity' to fight COVID-19, Chinese President urges, also pledges carbon neutrality by 2060. UN News. URL: https://news.un.org/en/story/2020/09/1073 052 (дата звернення: 30.03.2021).

van Schaik L. (2021). CBAM political dilemma's. Presentation at CENEf-XXI workshop "Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM): What are the possible effects for Russia's economy?". Moscow, July 26.

Virag D., Wiedenhofer D., Haas W., Haberl H., Kalt G., Krausmann F. (2021). The stock-flow-service nexus of personal mobility in an urban context: Vienna, Austria. Environmental Development. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envdev.2021.1006 28.

Vishnevsky V.P., Harkushenko O.M., Zanizd-ra M.Yu., Kniaziev S.I. (2021). Digital and Green Economy: Common Grounds and Contradictions. Sci. innov. Vol. 17. Iss. 3.

P. 14-27. DOI: https://doi.org/10.15407/ scine17.03.014

World Economic Forum (2019). The Global Competitiveness Report 2017-2018. APPENDIX A. Methodology and Computation of the Global Competitiveness Index 2017-2018. World Economic Forum. URL: https : //www3. weforum. org/ docs/GCR2017-2018/04Backmatter/TheGlobalCompetitive nessReport2017-2018AppendixA.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 30.01.2022).

Zachmann G., McWilliams B. (2020). A European carbon border tax: Much pain, little gain. Policy Contribution 05/2020, Bruegel.

References

Bashmakov, I.A. (2022). Carbon regulation in the EU and Russian commodity exports. Voprosy Ekonomiki, 1, pp. 90-109. DOI: https://doi.org/10.32609/0042-8736-2022-1-90-109 [in Russian].

Verkhovna Rada of Ukraine (2021). Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine: On approval of the National Economic Strategy for the period up to 2030: of March 3 2021, № 179. Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/179-2021-n#Text [in Ukrainian].

Gumanitarnyj portal (2022). Ranking of world countries on the global competitiveness index. Gumanitarnyj portal. Retrieved from https://gtmarket.ru/ratings/global-com petitiveness-index [in Russian].

State statistics service of Ukraine (2020). Energy balance of Ukraine. State statistics service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

State statistics service of Ukraine (2021b). Emissions of pollutants and carbon dioxide into the atmosphere (1990-2020). State statistics service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

State statistics service of Ukraine (2021a). Gross domestic product (at actual prices).

State statistics service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2003/vvp/vvp_kv/vvp_ kv_u/arh_vvp_kv.html [in Ukrainian].

State statistics service of Ukraine (2021c). Dynamics of the geographical structure of foreign trade in goods (1996-2020). State statistics service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

State statistics service of Ukraine (2021d). Renewable energy consumption by 20072020. State statistics service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

State Fiscal Service of Ukraine (2020). Environmental tax: it is proposed to increase the tax rate on carbon dioxide emissions. Vis-nyk. Ofitsiino pro podatky. Retrieved from http://www.visnuk.com.ua/uk/news/10002 0967-ekologichniy-podatok-stavku-podat ku-na-vikidi-dvookisu-vugletsyu-proponu yut-zbilshiti [in Ukrainian].

Zanizdra, M.Yu. (2021). Foresight of ecological regulation of national industry development: macro level. Econ. promisl., 3(95), pp. 25-51. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2021.03.025 [in Ukrainian].

Ivanickij, A. (2021). Zelensky spoke at the climate summit. Zhurnal Korrespondent. November 1. Retrieved from https://korres-pondent.net/world/4412552-zelenskyi-vys tupyl-na-klymatycheskom-sammyte [in Russian].

Cabinet of Ministers of Ukraine (2020). Vectors of economic development of Ukraine. Cabinet of Ministers of Ukraine. Retrieved from https://nes2030.org.ua/ [in Ukrainian].

Porfir'ev B.N., SHirov A.A., & Kolpakov A.Yu., Edinak E.A. (2022). Opportunities and risks of climate regulation policy in Russia. Voprosy Ekonomiki, 1, pp. 72-89 [in Russian].

Representation of Ukraine to the European Union (2021). European Green Deal. April

15. Representation of Ukraine to the Euro-

pean Union. Retrieved from https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/ga luzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejska-zelena-ugoda [in Ukrainian].

Uriadovyi portal (2021). The government has approved the goals of Ukraine's climate policy until 2030. Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine. Uriadovyi portal. July 30. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-shva liv-cili-klimatichnoyi-politiki-ukrayini-do-2030-roku [in Ukrainian].

Foresight of Ukrainian economy in the medium (2015-2020) and long term (20202030) time horizons. (2015). In M. Zgu-rovsky (Ed.). Kyiv: National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute". 136 p. [in Ukrainian].

Acworth, W., Kardish, C., & Kellner, K. (2020). Carbon Leakage and Deep Decar-bonization: Future-proofing Carbon Leakage Protection. Berlin: ICAP.

Ahman, M., Arensa, M., Vogla, V. (2020). International cooperation for decarbonizing energy intensive industries - Towards a Green Materials Club. Environmental and Energy Systems Studies Working Paper. № 117. Sweden: Lund University.

Bleischwitz, R., Nechifor, V., Winning, M., Huang, B., & Geng, Y. (2018). Extrapolation or saturation - Revisiting growth patterns, development stages and decoupling. Global Environmental Change. Vol. 48. pp. 86-96. DOI: http://dx.doi.org/ 10.1016/j.gloenvcha.2017.11.008

Climate Watch Portal (2021). CAIT Climate Data Explorer. Retrieved from https://www.climatewatchdata.org/data-explorer/historical-emissions

European Commission (2021a). GHG emissions of all world countries - 2021 Report. Crippa, M., Guizzardi, D., Solazzo, E., Muntea, M., Schaaf, E., Monforti-Ferrario, F., Banja, M., Olivier, J.G.J., Grassi, G., Rossi, S., & Vignati, E. EUR 30831 EN, Publications Office of the European Union,

Luxembourg, 2021. DOI: 10.2760/173513, JRC126363.

European Commission (2021 b). Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council establishing a Carbon Border Adjustment Mechanism (Text with EEA relevance). COM (2021) 564 final. Brussels: European Commission.

European Commission. (2019). A European Green Deal. Retrieved from https://ec.euro pa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/eu ropean-green-deal_en.

Garnadt, N., Grimm, V., & Reuter, W.H. (2020). Carbon Adjustment Mechanisms: Empirics, Design and Caveats. Working Paper. 11. German Council of Economic Experts.

Görlach, B., Duwe, M., Velten, E. K., Voß, P., Zelljadt, E., Riedel, A., Ostwald, R., Voigt, S., Wölfing, N., & Germeshausen, R. (2020). Analysen zum direkten und indirekten Carbon-Leakage-Risiko europäischer Industrieunternehmen. Climate Change. (32)/2020.

Haberl, H., Schmid, M., Haas, W., Wiedenhofer, D., Rau, H., & Winiwarter, V. (2021). Stocks, flows, services and practices: Nexus approaches to sustainable social metabolism. Ecological Economics. Vol. 182. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.ecolecon. 2021.106949.

ICAP (2020). Emissions Trading Worldwide: Status Report 2020. Retrieved from https://icapcarbonaction.com/en/icap-status-report-2020

IEA (2020). Implementing Effective Emissions Trading Systems. International Energy Agency. Retrieved from https://www.iea. org/reports/implementing-effective-emissi ons-trading-systems

International Monetary Fund (2022). World Economic Outlook Update. Rising caseloads, a disrupted recovery, and higher inflation. Retrieved from https://www.imf. org/en/Publications/WEO/Issues/2022/01/2 5/world-economic-outlook-update-january-2022

IPCC (2021). Climate Change 2021: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Masson-Delmotte, V., Zhai, P., Pirani, A., Connors, S.L., Pean, C., Berger, S., Caud, N., Chen, Y., Goldfarb, L., Gomis, M.I., Huang, M., Leitzell, K., Lon-noy, E., Matthews, J.B.R., Maycock, T.K., Waterfield, T., Yelek?i, O., Yu, R., & Zhou, B. (eds.). Cambridge University Press. In Press.

Jamrisko, M., Lu, W., & Tanzi, A. (2021). South Korea Leads World in Innovation as U.S. Exits Top Ten. Retrieved from https://www.bloombergquint.com/global-economics/south-korea-leads-world-in-in novation-u-s-drops-out-of-top-10

Deokhyun, K. (2022). (4th LD) S. Korea, Saudi Arabia agree to jointly develop hydrogen economy. Yonhap Agency. January 19. Retrieved from https://en.yna.co. kr/view/AEN20220118000353315?section =search

Krausmann, F., Wiedenhofer, D., & Haberl, H. (2020). Growing stocks of buildings, infrastructures and machinery as key challenge for compliance with climate targets. Global Environmental Change. Vol. 61. 102034. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha. 2020.102034.

Lyon, C., Saupe, E.E., Smith, C.J., Hill, D.J., Beckerman, A.P., Stringer, L.C., Marchant, R., McKay, J., Burke, A., O'Higgins, P., Dunhill, A.M., Allen, B.J., Riel-Salvatore, J., & Aze, T. (2021). Climate change research and action must look beyond 2100. Global Change Biology. 28(2). pp. 349-361. DOI: http://dx.doi.org/10.1111/gcb.15871.

Nilsson, L.J, Bauer, F., Ahman, M., Bataille, C., de la Rue du Can, S., Hansen, T., Johansson, B., & van Sluisveld, M. (2021). An industrial policy framework for transforming energy and emissions intensive industries towards zero emissions. Climate Policy. 21(8). pp. 1053-1065. DOI:

https://doi.org/10.1080/14693062.2021.195 7665.

Ocasio-Cortez, A. (February 12, 2019). H.Res.109 - 116th Congress (2019-2020): Recognizing the duty of the Federal Government to create a Green New Deal. Retrieved from https://ocasio-cortez.house. gov/sites/ocasio-cortez.house.gov/files/Re so lution%20on%20a%20Green%20New% 20Deal

Olivier, J.G.J., & Peters, J.A.H.W. (2020). Trends in global CO2 and total greenhouse gas emissions: 2020 Report. Netherlands Environmental Assessment Agency The Hague, 2020. 85 p. Retrieved from https://www.pbl.nl/sites/default/files/down loads/pbl-2020-trends-in-global-co2-and_ total-greenhouse-gas-emissions-2020-repo rt_4331.pdf

Our World in Data (2021). CO2 and GHG Emissions Dataset. Per capita CO2 emissions. Retrieved from https://ourworldin data.org/explorers/co2?facet=none&count ry=~UKR&Gas=CO2&Accounting=Produc tion-based&Fuel=Total&Count=Per+count ry&Relative+to+world+total=false

Pyrka, M., Boratynski, J., Tobiasz, I., Jeszke, R., & Sekula, M. (2020). The effects of the implementation of the border tax adjustment in the context of more stringent EU climate policy until 2030. Warsaw: Centre for Climate and Energy Analyses (CAKE).

The World Bank Group. (2020). World Development Indicators. The World Bank Group. Retrieved from https://databank. worldbank.org/source/world-development-indicators

UN News (22 September 2020). 'Enhance solidarity' to fight COVID-19, Chinese President urges, also pledges carbon neutrality by 2060. UN News. Retrieved from https://news.un.org/en/story/2020/09/1073 052

van Schaik, L. (2021). CBAM political dilemma's. Presentation at CENEf-XXI workshop "Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM): What are the possible

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

effects for Russia's economy?". Moscow, July 26.

Virag, D., Wiedenhofer, D., Haas, W., Haberl, H., Kalt, G., & Krausmann, F. (2021). The stockflow-service nexus of personal mobility in an urban context: Vienna, Austria. Environmental Development. DOI: https://doi.org/10.10167j.envdev.2021.1006 28.

Vishnevsky, V.P., Harkushenko, O.M., Zaniz-dra, M.Yu., Kniaziev, S.I. (2021). Digital and Green Economy: Common Grounds and Contradictions. Sci. in nov. 17(3).

pp. 14-27. DOI: https://doi.org/10.15407/ scine17.03.014. World Economic Forum (2019). The Global Competitiveness Report 2017-2018. APPENDIX A. Methodology and Computation of the Global Competitiveness Index 2017-2018. Retrieved from https://www3. weforum.org/docs/GCR2017-2018/04Back matter/TheGlobalCompetitivenessReport 2017-2018AppendixA.pdf Zachmann, G., & McWilliams, B. (2020). A European carbon border tax: Much pain, little gain. Policy Contribution 05/2020, Bruegel.

Мария Юрьевна Заниздра,

канд. экон. наук, старший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: marin2015zzz@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-3528-0212

КАРБОНОЕМКОСТЬ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ: ТЕКУЩЕЕ СОСТОЯНИЕ И ФОРСАЙТИНГ

В рамках оценки текущей карбоноёмкости и форсайта перспектив декарбонизации промышленности Украины определены наиболее углеродоёмкие (изначально создающие значительный карбоновый след) и карбоново-уязвимые (демонстрирующие наибольшие темпы прироста карбоноёмкости со временем) промышленные секторы. Обосновано, что перерабатывающая промышленность, сельское хозяйство, транспорт и энергетика, обладающие этими двумя негативными характеристиками, имеют наибольшее конкурентное значение для ВВП Украины и являются наиболее перспективными отраслями для приоритетного развития.

Определено, что на протяжении 1990-2020 гг. карбоноёмкость ВВП Украины превышает среднемировой и общеевропейский уровни, несмотря на определенные благоприятные тенденции снижения техногенной нагрузки последних лет. По состоянию на 2022 г. карбоновый след промышленности Украины не превышает установленной квоты, однако при сохранении существующих тенденций она может быть исчерпана в 2040 г. При этом медленный прогресс декарбонизации энергетического сектора Украины, нисходящая динамика создания добавленной стоимости в промышленности, слабая мотивирующая роль экологических налогов и низкая инвестиционная активность промышленности не обеспечивают благоприятных предпосылок для эффективной декарбонизации и цифровизации промышленного комплекса.

Выявленные положительные тенденции сокращения карбоноемкости обусловлены деструктивными в долгосрочной перспективе явлениями (деиндустриализация экономики и экономическая стагнация вследствие пандемии) и носят временный характер, сохраняя риски увеличения эмиссии парниковых газов на докризисные уровни при сохранении текущего технологического уклада.

Согласно базовому сценарию декарбонизации промышленности Украины (сохранение текущих тенденций и явлений) ожидается исчерпание национальной квоты на эмиссию парниковых газов в 2040 г., дальнейшая деиндустриализация экономики, увеличение технологических разрывов с развитыми странами мира и рост конкурентной уязвимости отечественных товаропроизводителей-экспортёров.

Оптимистический сценарий предполагает успешную декарбонизацию и цифровиза-цию технологического уклада промышленного комплекса. Его реализация обеспечивает достижение «углеродной нейтральности» экономики в 2060 г., а также других целевых индикаторов и качественных изменений, запланированных в официальных государственных стратегиях экологической политики и экономического развития на 2030 г. Однако воплощение этого сценария требует значительного усиления инновационной активности - на уровне результатов низкоуглеродистых лидеров ЕС, принявших на себя повышенные обязательства по достижению «углеродной нейтральности». Ключевым условием реализации оптимистического сценария является участие Украины в международных проектах по предотвращению изменения климата.

Ключевые слова: парниковые газы, углеродная нейтральность, декарбонизация, промышленность, форсайт, углеродный налог, экспорт, альтернативные источники энергии, сценарии.

JEL: O14, O44, Q57

Mariya Yu. Zanizdra,

PhD in Economics, Leading Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: marin2015zzz@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-3528-0212

CARBON INTENSITY OF THE UKRAINIAN INDUSTRY: CURRENT STATE AND FORESIGHT

As part of the current carbon intensity assessment and foresight of the prospects for the decar-bonization of the Ukrainian industry, the most carbon-intensive (initially creating a significant carbon footprint) and carbon-vulnerable (showing the highest growth rates of carbon intensity over time) industrial sectors were identified. It is substantiated that the processing industry, agriculture, transport and energy, which have both of the above negative characteristics, are of the greatest competitive importance for Ukrainian GDP and are the most promising sectors for priority development.

It is defined that for the period 1990-2020 the carbon intensity of Ukrainian GDP exceeds the global and European average levels, despite certain favorable trends in reducing the greenhouse gas emissions in recent years. As of 2022 the carbon footprint of the Ukrainian industry does not exceed the established quota. However, if current trends continue, it may be exhausted by 2040. At the same time, slow progress in the decarbonization of the Ukrainian energy sector, downward dynamics of the value added in industry, a weak motivating role of environmental taxes and low investment activity of industry do not provide favorable prerequisites for effective de-carbonization and digitalization of the industrial complex.

The established positive trends in the reduction of carbon intensity are due to destructive phenomena in the long term (deindustrialization of the economy and economic stagnation due to the pandemic) and are temporary in nature, while maintaining the risks of increasing greenhouse gas emissions to pre-crisis levels in case of maintaining the current technological order.

According to the basic scenario of the decarbonization of the Ukrainian industry (preservation of current trends and phenomena), an exhaustion of the national quota for greenhouse gas

emissions by 2040, further deindustrialization of the economy, an increase in technological gaps with the developed countries of the world and an aggravate in the competitive vulnerability of national exporters are expected.

The optimistic scenario assumes successful decarbonization and digitalization of the technological structure of the industrial complex. Its implementation ensures the achievement of "carbon neutrality" of the economy in 2060 and the achievement of other target indicators and qualitative changes planned in the official state strategies for environmental policy and economic development for 2030. However, it requires a significant increase in innovative activity - at the level of results of low-carbon EU-27 leaders, which has taken on heightened commitments to achieve "carbon neutrality". The key condition for the implementation of the optimistic scenario is the participation of Ukraine in international projects to prevent climate change.

Keywords: greenhouse gases, carbon neutrality, decarbonization, industry, foresight, carbon tax, exports, alternative energy sources, scenarios.

JEL: O14, O44, Q57

OopMam циmуeaннн:

3am3gpa M. ro. (2022). Kap6oHoeMHicTb npoMHonoBocT yKpamu: noTOHHufi CTaH i $op-caHTHHr. ExonoMixa npoMUcnoeocmi. № 1 (97). C. 61-88. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2022.01.061

Zanizdra, M. Yu. (2022). Carbon intensity of the Ukrainian industry: current state and foresight. Econ. promisl., 1 (97), pp. 61-88. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.01.061

Hadiumna do peda^ii 02.02.2022 p.

КАРБОНОЄМНІСТЬ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ: ПОТОЧНИЙ СТАН І ФОРСАЙТИНГ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Марія Юріївна Заніздра

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Марія Юріївна Заніздра

CARBON INTENSITY OF THE UKRAINIAN INDUSTRY: CURRENT STATE AND FORESIGHT

Текст научной работы на тему «КАРБОНОЄМНІСТЬ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ: ПОТОЧНИЙ СТАН І ФОРСАЙТИНГ»