CC BY
34
УДК 502.33:502.5 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.03.047
Оксана МиколаУвна Гаркушенко,
канд. екон. наук, старший науковий ствробтник E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763;
Мар1я Юрпвна Зашздра, канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Укра!ни вул. Мари Каптст, 2, м. Ки'в, 03057, Укра!на E-mail: marin2015zzz@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-3528-0212
«ЗЕЛЕН1» 1КТ: ПОТЕНЦ1АЛ I ПР1ОРИТЕТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ:
АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД 1
Цифров1защя та еколопзащя виступають дом1нуючими глобальними трендами транс-формаци св1тово! економши, яю значною м1рою визначатимуть нацюнальну конкуренто-спроможшсть у майбутньому. Використання енергозбер^аючого та декарбошзацшного ефекпв 1КТ набувае особливого значення в контекст ix упровадження у промисловост1, яка мае достатнш потенщал для забезпечення глобальних яюсних зрушень. Унаслщок цьо-го постае питання визначення сумюност та взаемовпливу процеЫв цифров1зац^' та сталого розвитку.
Запропоновано розширити типолопзацш вплив1в 1КТ на навколишне середовище, а також викладено авторське бачення "зелених" 1КТ, що враховуе ix системний ефект 1з по-зицш суспшьства загалом i тдприемства, юнцевих споживач1в зокрема, а також шкорпоруе концепци "озеленення 1КТ" та "озеленення за допомогою 1КТ". На основi узагальнення за-рубiжного досвiду еколопзаци ГКТ-шдустрп та забезпечення сталого розвитку шляхом використання 1КТ у промисловост визначено потенцшно перспективнi сфери економiчноi дiяльностi для впровадження заxодiв щодо декарбошзаци за рахунок 1КТ (будiвельна, тра-нспортна, енергетична i виробнича) та найбшьш ефективнi групи "зелених" смарт-технологш (смарт-енергомережi, смарт-будiвлi, смарт-логiстика, дематерiалiзацiя тощо).
Встановлено, що визнаними лiдерами у сферi впровадження 1КТ в Укра'ш е такi види дiяльностi, як переробна промисловшть та оптова i роздрiбна торгiвля, ремонт автотранс-портних засобiв, на якi припадае половина попиту на 1КТ-продукти та послуги. Найбiльш поширеними напрямами використання 1КТ е традицiйнi та маловитратнi: користування електронною поштою, здiйснення банкiвськиx операцш, монiторинг ринку товарiв та пос-луг, обмiн iнформацiею з органами державно].' влади. Бiльш прогресивнi цифровi технологи (електронна комерцiя, SD-друк, аналiз "великих даних" та iн.), що потребують додаткового iнвестування в розвиток штелектуального капiталу, е менш розповсюдженими.
У результатi аналiзу техногенного навантаження на довкiлля встановлено такi пози-тивнi тенденцп: зростання масштабiв використання "зелено." енерги вiд вiдновлюваниx джерел, скорочення енергоемност ВВП, дотримання допустимого рiвня емюи парникових газiв (порiвняно iз встановленими квотами та мiжнародними зобов'язаннями Укра'ни). Уже розроблено законодавчi iнiцiативи щодо формування екологiчно лояльного шституцюналь-ного середовища у сферi поводження з вiдxодами електричного й електронного обладнан-
1 Стаття тдготовлена в рамках виконання проекту «Вплив цифровiзацii на забезпечення сталого розвитку в умовах глобально' нестабтносп» (номер держреестраци 0120U101825) цiльовоi програми наукових дослщжень НАН Укра'ни «Соцiально-економiчний розвиток Укра1ни в умовах глобально! не-стабiльностi» (КПКВК 6541030).
О О. М. Гаркушенко, М. Ю. Зашздра, 2020
ня. Однак масштаби позитивних якiсних перетворень залишаються недостатнiми для змiни статусу енергетичного сектору Украши з "вуглецевомюткого" на мекологiчно чистий" (стадий). Скорочення емюи парникових газiв зумовлене соцiально-економiчною кризою та не мае тдтверджених зв'язкiв iз поширенням "зелених" 1КТ, прогрес щодо ре^зацп Нащо-нально! стратеги управлiння вiдходами в Укра1ш до 2030 року е недостатшм, поточний стан юнуючо1 шформацшно! бази щодо поводження з електронними вщходами залишаеть-ся незадовiльним. Виршення цих проблем потребуе бiльш чпкого нормативно-правового та органiзацiйного забезпечення у сферi 1КТ та сталого розвитку в комплексi з прискорен-ням розвитку нащонально1 смарт-промисловостi.
Ключовi слова: цифровiзацiя, "зеленi" 1КТ, смарт-технологи, енергоспоживання, ви-киди парникових газiв, електронш вiдходи, сталий розвиток. O14, O44, Q57
Стратеги екологiзацiï' та цифровiзацiï' економiки посiдають чiльнi мюця в рейтингу глобальних стратепчних цiлей сталого розвитку провщних краш CBiTy. Згiдно з (Reimsbach-Kounatze, 2009; European Commission, 2020) iндустрiя шформацшно-комунiкaцiйних технологiй (1КТ) та ïx за-стосування в шших сферах дiяльностi, особливо у промисловостс, мають значний по-тенщал для пiдвищення екологiчноï чисто-ти та ефективност економiки i суспшьства загалом. У дослiдженняx Global Enabling Sustainability Initiative1 (Глобальна Ыща-тива щодо соцiaльноï та екологiчноï вщпо-вiдaльностi у сферi електронних комушка-цiй) (GeSI, 2020) також визначено 1КТ-iндустрiю ключовим гравцем у створенш високоiнтелектуaльного низьковуглецевого суспiльствa.
За оцшками (European Commission, 2020), на частку сектора 1КТ припадае 59% глобального споживання електроенер-riï, понад 2% глобальних викидiв парникових гaзiв та, за умов збереження поточних тенденцiй, до 2040 р. питома вага 1КТ у глобальних викидах може зрости до 14%. При цьому цшьове використання 1КТ з метою декарбошзаци свiтовоï економiки за прогнозами здатне забезпечити скорочення глобaльноï емiсiï CO2 на 15%.
Ще на початку ХХ1 ст. у 22 крашах ОЕСР було розроблено комплекс держав-
1 Мiжнародне CTpaTeri4He партнерство сектору 1КТ та оргашзацш, як1 здiйснюють розробку
i просування технологiй та методiв, що сприяють
економiчнiй, екологiчнiй i соцiальнiй сталосп, створено у 2001 р.
них програм i б1знес-шщ1атив, пов'язаних i3 виршенням еколопчних проблем у сфер1 виробництва та використання 1КТ: зни-ження енергоспоживання i викид1в парникових газ1в при використанн 1КТ, скорочення впливу утил1заци матер1альних об'екпв, пов'язаних з 1КТ, на довкшля то-що (Reimsbach-Kounatze, 2009). Станом на 2020 р. цифров1 технологи, як i рашше, вь дирають виршальну роль у розвитку нащ-ональних економж кл1матично-нейтраль-ним шляхом (European Commission, 2020). Зокрема, з щею метою серед стратепчних завдань "£вропейсько1 зелено1 угоди" (European Green Deal) на перюд до 2050 р. визначено скорочення вуглецевого сл1ду сектора 1КТ шляхом упровадження смарт-буд1вель, смарт-енергетичних мереж, точного землеробства, смарт-транспорту, ма-сив1в "зелених" даних тощо. Отже, еколо-пчно-пов'язат виклики i переваги розвитку 1КТ-сектору е актуальним напрямом до-слщжень останнього десятил1ття.
В Украх'ш перспективи еколопчно-ор1ентованого використання 1КТ е менш однозначними. Незважаючи на офщшне включення еколопчного напряму до стратепчних прюритет1в "Нащонально1 про-грами шформатизаци Украши"2 (Закон Украши, 1998, ст. 2), а також визначення
2 "Нацюнальна програма iнформатизацiï визначае стратегiю вирiшення проблеми забезпечення iнформацiйних потреб та шформацшно1 шдтримки соцiально-економiчноï, екологiчноï, науково-техшчно1, оборонно^ нацюнально-куль-турно1 та шшо1 дiяльностi у сферах загальнодер-жавного значення".
^ Economy of Industry-
прюритетною метою "тдвищення ефекти-вностi втизняного виробництва на основi широкого використання шформацшних теxнологiй" (Закон Укра'ни, 1998, ст. 5), стратепчш цiлi (на 2024 р.)1 Мшктерства та Ком^ету цифрово! трансформаци Укра-!ни не враховують декарбонiзацiю або еко-лопзащю 1КТ-сфери або економiки Укра!-ни шляхом використання 1КТ.
За шдексом розвитку шформацшно-комунiкацiйниx теxнологiй (ICT Development Index) 2 Укра'на посщае 79 мiсце з 176 можливих при величинi iндексу 5,62 бала, що вiдповiдае рiвню вище серед-нього за вибiркою3' тобто перевищуе ре-зультати Китаю (5,60), 1рану (5,58), Вене-суели (5,17), Мексики (5,16), 1нди (3,03) та багатьох шших кра'н, що розвиваються (Рейтинг стран мира ..., 2017). Отже, потен-цшно 1КТ-сектор Укра'ни мае достатньо можливостей для подальшого розвитку га-лузi та використання ii переваг у довго-строкових стратепчних цiляx пiдвищення конкурентоспроможностi в рамках цифро-во! смарт-економiки, включаючи ii еколоп-зацiю.
Таким чином, висок темпи поши-рення та окупност 1КТ, ix потенцiйна здат-нiсть як базових iнновацiй трансформувати домiнуючий теxнологiчний уклад i яюсно
1 Законодавче забезпечення до 2024 р. 100% доступносл публ1чних послуг громадянам та б1знесу онлайн; залучення 6 млн населения до програми розвитку цифрових навичок; законодав-че забезпечення доступу до високошвидшсного штернету 95% транспортно! шфраструктури, на-селених пункпв та ix сощальних об'екттв; досяг-нення частки IT у ВВП краши до 10% (Мшютер-ство та Комтет цифрово! трансформаций Укра1ни, 2020).
2 Методика розрахунку комб1нованого по-казника, що характеризуе досягнення кра1н св1ту
з точки зору розвитку 1КТ, розроблена спещаль зованим п^дрозд1лом ООН, що визначае свггов1 стандарти в област1 1КТ, - Мгжнародним союзом електрозв'язку (International Telecommunication Union).
3 Рейтинг складено за тдсумками 2016 р. Максимальна оцшка - 8,98 бала (результат 1слан-дй); середне арифметичне за виб1ркою - 5,11 бала.
змшювати глобальний екологiчний слiд зумовлюють високий штерес науковцiв до цього напряму забезпечення сталого роз-витку. Зокрема, у дослщженнях (Reims-bach-Kounatze, 2009; Ahola, Ahlqvist, Ermes et al., 2010; Марфенина, Степанова, 2011; Servaes, 2012; Al-Zamil, Jilani Saudagar AK, 2018) розкрито потенцiйнi можливостi та ризики застосування 1КТ як шструменту i драйверу смарт-трансформацiй вiдповiдно до традицшних (високовуглецевих) та "зе-лених" (низьковуглецевих) сценарiiв ево-люцii глобальноi економiки загалом. В аналiтичниx оглядах (GeSI. Smart 2020, 2008; GeSI. Smarter 2020, 2012) узагальне-но стратепчш шщативи щодо полiпшення еколопчних показникiв, боротьби з глоба-льним потеплшням й удосконалення управлiння ресурсами за рахунок 1КТ-iндустрii. Методичш пiдxоди до оцiнки со-цiо-еколого-економiчноi ефективностi впровадження та використання 1КТ за ста-дiями життевого циклу продукту розробле-но авторами (Andraea & Edler, 2015; Belkhir, Elmeligi, 2018; Malmodin, Lunden, 2018 та ш.), а також (Волк, 2009). Детерм> нанти впровадження "зелених" 1КТ в орга-нiзацiяx, термiнологiчний апарат наведено в роботах (Radu, 2016; Гаркушенко, 2018). Узагальненню зарубiжного досвiду розвитку та вдосконалення 1КТ, ix значенню у формуваннi "зеленоi" економiки присвяче-но дослiдження фаxiвцiв Украiнського iн-ституту науково-теxнiчноi експертизи та шформацп (Паладченко, Кваша, Задорож-няя, 2014).
Однак безпосередня робота з оцшки можливостей 1КТ для виршення завдань, пов'язаних зi змшою укладу спецiального природокористування в Украм, перебувае
. 4
на початковому етат , а iснуюча термшо-логiя, яка характеризуе 1КТ екологiчноi або природоохоронно! спрямованостi, вiдрiзня-
4 На законодавчому р1вн1 (Закони Украши в1д 04.02.1998 р. № 74/98-ВР та в1д 28.02.2019 р. № 2697-VIII) визначено загальн1 положення упровадження нов1тн1х засоб1в i форм комушка-ц1й та ефективно! 1нформац1йно1 полтшки у сфер1 охорони навколишнього природного середовища.
еться на предметному piBHi як за видами ceKTopiB 1КТ, так i за цiлепокладанням !х застосування.
Метою статт е термiнологiчне ви-значення "зелених" 1КТ, а також ощнка !х потенцiалу для досягнення еколопчних й економiчних цiлей на основi аналiзу зару-бiжного досвiду. Для цього передбачено:
проан^зувати iснуючi формулю-вання та термiни щодо екологiчно-орiенто-ваних 1КТ, надати пропозици щодо визна-чення "зелених" 1КТ з урахуванням 1х системного впливу на суспшьство, тдприемс-тва та юнцевих споживачiв;
узагальнити свiтовий досвщ еколоп-зацп ГКТ^ндустри та забезпечення сталого розвитку шляхом використання 1КТ у про-мисловостi;
оцiнити поточну ситуацiю щодо ци-фровiзацil та сталого розвитку в Укра1ш, зокрема, масштаб упровадження цифрових технологш та якiсну структуру 1КТ-сфери, а також рiвень техногенного навантаження на довкшля, пов'язаний iз виробництвом та частково зумовлений поширенням 1КТ (ко-ристування енергетичними ресурсами, ем> ая парникових газiв, утворення електрон-них вiдходiв).
Термiнологiя. У науковiй та норма-тивнiй лiтературi використовуеться чимало спорiднених термiнiв для щентифжацп 1КТ еколопчно1 або природоохоронно! спрямо-ваноси, у тому числi:
"зеленi" 1КТ (green ICT, за аналогiею iз "зеленими" податками та iнвестицiями), до яких зазвичай вiдносять технологи та стратепчш й полiтичнi рiшення, спрямова-нi на забезпечення бiльш "розумних" (смарт) процесiв сталого виробництва та споживання (Servaes, 2012), а також ефек-тивне та сприятливе до навколишнього се-редовища (environment friendly) використання ГКТ-шфраструктури i пов'язаних продукпв через "озеленення" комп'ютерiв (використання, утилiзацiю, проектування та виробництво) (Al-Zamil & Jilani Saudagar AK, 2018);
"зелеш iнформацiйнi технологи" (green IT) - дослщження та практики про-
ектування, виробництва, використання та утилiзацil комп'ютерiв, серверiв й iнших пов'язаних iз ними систем i перифершного обладнання з мiнiмальним впливом на довкшля або взагалi без такого впливу (Laplante & Murugesan, 2011). Зазначена категорiя враховуе сектор 1КТ-послуг та продукцiю, що ним виробляеться, в рамках концепци "озеленення 1КТ" (green in ICT, green of ICT), яка спрямована на еколопза-цiю етапiв життевого циклу продукци 1КТ-сектору та скорочення техногенного наван-таження вiд пщприемств цього сектору (Radu, 2016). При цьому поняття не охоп-люе сектор 1КТ-послуг (розроблення та ви-користання програмного забезпечення);
"еколопчно сталi 1КТ" - згщно з ро-зумiнням "сталого розвитку" (sustainable development) визначають оптимальне вико-ристання 1КТ для управлшня екологiчною стiйкiстю суспшьно1 дiяльностi: мiнiмiзацil антропогенного навантаження на довкiлля та ращонального використання природних ресурсiв (Ahola, Ahlqvist, Ermes, et al. 2010) тощо.
Розвиваючи висновки (Servaes, 2012) щодо типолопзаци впливiв 1КТ 1 на довкшля, слщ вiдзначити, що будь-яю 1КТ здатнi створювати позитивш та негативнi ефекти на розмiр екологiчного слiду:
прямий позитивный вплив - так звана "дематерiалiзацiя", тобто економiя споживання матерiальних ресурав тдприемст-вами, органiзацiями та кшцевими спожи-вачами, а отже, скорочення вщходоутво-рення внаслiдок цифровiзацil документо-обiгу та друковано1 продукци, бiзнес-процесiв, комерцiйних та адмiнiстративних послуг;
прямий негативний вплив - споживання енергетичних та шших природних ресурЫв (у тому числi невщновлюваних), утворення вiдходiв (включаючи електрон-ш) та емюи парникових газiв ГКТ-шдуст-рiею та IКТ-iнфраструктурою пiдприемств
1 За (Servaes, 2012) в1др1зняють три види впливу: "прямий", "ефект потенцшних можливос-тей" i "системний".
та оргашзацш (тд час експлуатаци речей та внаслщок !х зношення);
потенцтний позитивный вплив -сприяння зменшенню енергоспоживання та ресурсовитрат в шших (не 1КТ) секторах промисловостi внаслщок використання цифрових смарт-продукпв i технологш. Його одержання потребуе докладання цше-спрямованих зусиль - урахування та практичного впровадження заходiв щодо еко-лопзацн на стадiях проектування та екс-плуатацн смарт-продуктiв, пов'язаних iз використанням 1КТ, а також при орга-шзацл виробничих та бiзнес-процесiв 1;
системний позитивний поведтковий вплив - сприяння змш патершв поведiнки економiчних агентiв (населення, урядiв, пiдприемств та органiзацiй) на еколопчно лояльну: не лише скорочення обсяпв ре-сурсоспоживання та вiдходоутворення тд час виробництва, але i вщмова вiд конс'юмеризму (споживацького ставлення) до навколишнього природного середови-ща;
системний негативний поведтковий вплив - провокування психоневролопчних розладiв у населення 2, формування систе-ми цiнностей i установок конс'юмеризму з метою отримання монополютично1 квазь ренти вiд прискорено1 змiни поколiнь шно-вацiй, шляхом агресивно1 реклами та на-вмисно1 технолопчно1 несумiсностi про-грамного i технологiчного забезпечення,
1 У тому числ! введення в дiлову практику систем вщеоконференцш замiсть особистих ввд-ряджень, передбачення використання вiддалених робочих мюць, упровадження "розумних" систем управлшня пасажиропотоками, смарт-будiвницт-во основних фондiв тощо.
2 Так звана "комп'ютерна залежнiсть", або "залежнiсть ввд гаджепв", супроводжуеться роз-витком соцiофобiй, сощально1 дезадаптацiï, падш-ням дiловоï активносп та працездатностi, викликае розсшвання уваги, що знижуе продуктивнiсть працi та шдвищуе ризики виникнення аварiйних ситуацш на виробництвi, а отже, потребуе впровадження додаткових контролюючих заходiв i сан-кцiй, у тому числ на законодавчому рiвнi, що вщволшае ресурси та збiльшуе транзакщйш збит-ки.
виникнення нових форм недобросовшно! конкуренцн - "промислового шпигунства", "торговельних вшн" конкуруючих техно-лопчних уклад1в на м1жнародному р1вт тощо.
Виходячи з цього визначення "зелених" 1КТ мае враховувати ix системний вплив за р1внями використання (а не лише функцюнальну спрямовашсть). Зокрема:
1) суспшьство в цшому - "зелеш" 1КТ як суспшьне благо;
2) тдприемства - "зелеш" 1КТ на р1-вн пщприемств;
3) населення - "зелеш" 1КТ на р1вш юнцевих споживач1в.
Прикладами "зелених" 1КТ як суст-льного блага е системи спостереження за сейсм1чною та кл1матичною актившстю, системи мошторингу екосистем. Так1 1КТ е масштабними, а об'екти мошторингу (сти-хшт явища, популяцн живих оргашзм1в) -нерегулярними, проте 1з значним руйшв-ним потенщалом. Фшансування розробки та експлуатаци 1КТ цього типу е економ1ч-но витратним i неокупним для окремих т-дприемщв, а тому потребуе залучення ш-вестицш 1з м1сцевих i державних бюджет1в або участ транснацюнальних каттал1в.
Упровадження та експлуатащя "зелених" 1КТ на пщприемствах може негативно позначитися на р1вш одержуваного прибут-ку, що створюе протилежн сигнали для !х швестицшних прюритеив. Змша ситуаци можлива в раз1 зовшшнього примусу кер1в-ництва пщприемств до "зелених" нововве-день: природоохоронна пол1тика уряду, еколопчна стандартизащя життевого циклу продукту як доступ до ринюв, судов1 р1-шення за понадл1м1тну емюш забруднення, фундаментальна еколопзащя шституцш-ного середовища тощо.
На збалансування парадигми сталого розвитку i прагнення пщприемств максимь зувати прибуток спрямована концепщя "трьох ключових моменпв" (The triple bottom line - TBL) 1з формулою "3Ps" (People-Profit-Planet - Населення-Прибуток-Плане-та), що вщображають можлив! сценари
розвитку за рахунок в1дмови в1д одного з ключових елеменив: зона сталого розвитку (sustainable); зона терпимого розвитку (bearable); зона справедливого розвитку (equitable); зона придатного для життя розвитку (viable) (Elkington, 2013). Концепщя "трьох ключових моменив" i формула "3Ps" на практицi застосовуються переваж-но до дiяльностi корпорацiй та тдпри-емств, яким притаманнi корпоративна со-цiальна вiдповiдальнiсть й еколопчна св> домiсть. Проте в шститущональних умовах емерджентних кра!н i кра!н, що розвива-ються, така мотиващя е обмеженою.
"Зеленi" 1КТ на рiвнi кiнцевих спо-живачiв (населення) пов'язанi з розвитком 1ндустри 4.0, електронно! торгiвлi й об-умовлеш змiною торгових звичок, мшма-лiзмом як драйвером iнновацiй, тдвищен-ням ролi дозвiлля в життi людини, новим видом споживчого руху та ш. Зокрема, 3D-друк надае споживачам можливiсть отри-мати товар не виходячи з дому, а замша фiзичноl форми деяких товарiв !х цифро-вими аналогами (наприклад, книги, музи-кальнi та вщеодиски) скорочуе споживання природних ресурсiв, емiсiю забруднення на !х виробництво та дистрибущю традицiй-ними засобами.
У статтi (Гаркушенко, 2018) 1КТ ви-значено як сукупшсть методiв i процесiв виробництва шформаци, li зберiгання, об-робки, передачi та сприйняття людиною або спещальними пристроями, а також на-уковий опис таких методiв i процесiв.
На пiдставi цього визначення 1КТ, а також аналiзу вищенаведених понять i ви-дiв впливу на розмiр та структуру еколопч-ного слiду пропонуеться використовувати термш "зеленi" 1КТ як сукупшсть таких шформацтно-комунтацтних технологт, на кожному emani життевого циклу яких дотримуеться принцип MimMi3a^i негативного впливу на довюлля та як функцю-нально спрямоваш на такий мШмальний вплив, а також комплекс пов'язаних i3 ними полтичних ршень (сmрameгiчних i та-ктичних), що забезпечують належш
зв'язки мiж розвитком 1КТ, станом довкыля та охороною екосистем.
Вщповщно, пов'язаш iз "зеленими" 1КТ обладнання, устаткування, установи з пщготовки та перетдготовки персоналу для роботи з ними, правовi норми можна виокремити з ГКТ-шфраструктури 1 в ш-фраструктуру "зелених" 1КТ. В™ з ураху-ванням того, як працюють 1КТ, на якому обладнаннi, яю навички вимагаються вiд персоналу, що розробляе та працюе з 1КТ i цифровим обладнанням, таке виокремлен-ня е досить умовним за виключенням бь льшого акценту на необхщност врахуван-ня природоохоронно! складово!.
Запропоноване визначення "зелених" 1КТ е узагальненням понять, викладених авторами (Laplante & Murugesan, 2011; Servaes, 2012), а також iнкорпоруе концепци "озеленення 1КТ" (green of ICT, green in ICT) та "озеленення за допомогою 1КТ" (green by ICT). Особливють i новизна цього термша полягае в тому, що, на вiдмiну вiд iнших, у ньому враховано рiвень використання саме "зелених" 1КТ, яю мають системний вплив, виходячи з позицш суспiльства загалом i пiдприемства, кiнцевих споживачiв зокрема.
Зар^^^жний doceid. Визнання знач-ного потенщалу 1КТ для пiдвищення еко-номiчноl ефективностi та зменшення кар-бонового слiду на початку ХХ1 ст. привело до зростання урядових i бiзнес-iнiцiатив у цiй сферi (Reimsbach-Kounatze, 2009). Роз-подiл довгострокових (до 2020 р.) шщатив щодо впровадження "зелених" 1КТ на за-гальнодержавному рiвнi за видами та на-прямами впливу у кра!нах-членах ОЕСР наведено на рис. 1. Максимальна актив-нiсть спостерiгалась у сферi збiльшення ефективностi споживання енерги, запобь гання глобальнiй змiнi ^мату, утилiзацil токсичних забруднень, перешкоджання ви-снаженню неенергетичних а також земель-них ресурсiв. Причому помина перевага надавалася методам прямого впливу.
1 Визначення 1КТ-шфраструктури також запропоновано в робот (Гаркушенко, 2018).
H .2
.2 «
л ^ П G
S S
КТЙВЕШИХ^
кннетижопэ
KitiÁgHdxoH'ff'
oaxriHHQodug
нитгтИ i
КТЙВЕШИХ^
кннтзаижоиз KitiÄgHdxDii'ß' oaxïiHHgodHg
никгиг i
•О
m
с
m
2 2
и
m
с
m
Он
с
«
« э
В в л .5
сЗ R
ю S
О н
ч
U S
л h О
о к
£
« ?
« 6
К h
Ii Oi m
« и -ÏÏ
5 ft U
s £
<D
tí К о S
m
<u ai
в o.
я i к
ci h Ci
S
Л
§
S
m
о Q-
u
u Л
я I I
h л g
S S
м 2
я I I
I ®
CJ
S
m
a
о
U
о m о в о
M
о
I
а S о я
со
'pH
о W
о о
Г4 О
ч
4 о
'В.
Oí
в
ев
'я —
'S.
^
5 о s
ей «
Ы о. at ч о В >S
и
я
рл
es X
H «
И
s s
а* Ч
CD
M
И
в в
и
П
£ со о а. в ей о ч о
в в
H «
ч о Б
м О
Рч
«
о
Ж
&
S plh
«i <N
OS О
о
(N
i
0
a
1
л ä ¿5
ai
O «
ai
с
§
Бшьшшть урядових стратегiй сталого розвитку та пол^ичних програм щодо роз-витку "зелених" 1КТ i скорочення техногенного навантаження на навколишне се-редовище за рахунок використання 1КТ продовжено на 2040-2050 рр. (Ferreboeuf, 2019; European Commission, 2020а). При цьому, при збереженнi загального орiенти-ру на декарбонiзацiю та скорочення енер-говитрат вiд 1КТ-сектору, акцент в еколо-гiчному спрямуваннi 1КТ зрушуеться до поширення еколопчно]! шформаци, розвитку "смарт-енергомереж" (включаючи "смарт-облк"), "смарт-будiвель" i "смарт-транспорту".
Однак, незважаючи на актуальнiсть дослiджень щодо можливостей використання "зелених" 1КТ i загального впливу 1КТ на сталий розвиток, залишаеться певна методологiчна невизначешсть та тривають дискуси щодо ощнки поточних i прогнозу-вання майбутшх обсягiв енергоспоживання 1КТ-сектором, а також карбонового ^ду вiд 1КТ.
В умовах вщсутност унiфiкованого пiдходу та необхщнох' статистично1' шформаци за репрезентативний перюд часу 6i-льшшть дослiдникiв пропонуе власнi методики розрахунку та пiдходи до прогнозу-вання з рiзними рiвнями спрямованост, складностi та деталiзацiï, на яких базують-ся кiлькiснi оцiнки поточного та прогнозного енергетичного i карбонового ^ду ГКТ-шдустри.
Як зазначено в робот (Belkhir, Elmeligi, 2018, с. 449), деяю з раншх оцiнок глобальних викидiв CO2 та енергоспоживання (Gartner, 2007; GeSI. Smart 2020, 2008) засноваш на грубих, невизначених та застарiлих даних, а отже, е недостатньо прозорими та достовiрними, iншi - бшьш rрунтовнi (Malmodin, Moberg, Lunden, et al., 2010; Malmodin, Bergmark, Lunden, 2013) - зосереджеш на бшьш вузьких i специфiчних завданнях, зокрема на загаль-ному енергоспоживаннi 1КТ.
Так, якщо розбiжностi мiж сценарiя-ми глобального енергоспоживання цифро-
вими технологiями за джерелами (Andraea & Edler, 2015; Ferreboeuf, 2019) за 20142020 рр. складають 1-2% загального св^о-вого енергоспоживання (рис. 2), то ix пода-льшi прогнознi оцiнки з кожним роком роз-ходяться на все бiльшi величини:
iнтервал мiж "оч^ваним" i "найпр-шим" сценарiями за (Andraea & Edler, 2015) наприкшщ (у прогнозному 2025 р.) досягае 4,5% загального св^ового енергоспоживання (пщгрунтя прогнозу - фактич-ш данi до 2013 р.);
штервал мiж "очiкуваним" сценарiем за (Andraea & Edler, 2015) та "оч^ваним" сценарiем за (Ferreboeuf, 2019), який спи-раеться на бiльший вектор фактичних даних (2010-2017 рр.), становить 1,8%. При цьому скоригований прогноз (Ferreboeuf, 2019) демонструе вищий рiвень енергоспоживання сферою 1КТ при збереженш поточних тенденцш.
Таким чином, у прогнозних розра-хунках (Andraea & Edler, 2015) за "оч^ва-ним" сценарiем недоощнюеться енергоем-нiсть цифрових теxнологiй, а за "найпр-шим" - навпаки - переоцшюеться. Тобто фактичний рiвень енергоспоживання цифрових теxнологiй у 2017 р. мав середне значення мiж результатами за обома сце-нарiями.
Аналогiчно, вiдмiнностi у методологи та вибiркаx виxiдниx даних зумовлю-ють вiдмiнностi в результатах розрахунку карбонового слщу вiд 1КТ-сектору. При цьому, незважаючи на щ розбiжностi, оде-ржанi оцiнки е доволi близькими за зна-ченням. Так, за прогнозними розрахунками у 2020 р. карбоновий слщ ГКТ^ндустри становитиме вiд 1,1 до 1,4 млрд т CO2-еквiваленту (табл. 1).
Зокрема, в рамках форсайт-дослщ-ження GeSI (GeSI. SMART 2020, 2008), присвяченого сценарному моделюванню глобально!' емiсiï парникових газiв з ураху-ванням впливу 1КТ-сектору на пiдсумкову вуглецеву емнiсть, при збереженш кную-чих тенденцiй формування карбонового слiду прогнозувалося збiльшення обсягу
—о— "оч^ваний" сценарiй за (Andraea & Edler, 2015)
-D- "найпрший" сценарiй за (Andraea & Edler, 2015)
-о- "оч^ваний" сценарш за (Ferreboeuf, 2019)
—о- сценарiй "високе зростання - високе енергоспоживання" за (Ferreboeuf, 2019)
—о— сценарш "чудове зростання - максимум енергоефективност" за (Ferreboeuf, 2019)
-О- сценарш "тверезкть" за (Ferreboeuf, 2019)
Рисунок 2 - Сценарй' фактичного та прогнозного pierne глобального енергоспоживан-ня цифрових технологий у пеpiод з 2010 по 2025 р. як частка вщ загально-го свггового енергоспоживання
Джерело: складено за (Ferreboeuf, 2019).
викидiв на 30% вщ глобально! економiки в цiлому та 180% вщ - 1КТ-сектору (внасл> док зростання попиту на ГКТ-продукцш та послуги). При реалiзацi! стратеги екологь заци, тобто використання "зелених" 1КТ у рамках чотирьох напрямiв економiчно! дiя-льностi, передбачалося скорочення глобального карбонового слщу на 7,8 млрд т CO2-еквiваленту, що в п'ять разiв бiльше, шж прогнозоване зростання власного слiду вщ 1КТ.
Потенцiйно перспективними сферами економiчно! дiяльностi для скорочення карбонового ^ду за рахунок 1КТ визначено
будiвельний («31%), транспортний («28%), енергетичний («27%) i виробничий («14%) сектори (рис. 3). Найбшьш перспективними групами смарт-технологш в ГКТ-шдуст-ри вiдповiдно до результатiв дослiдження е: смарт-енергомережi (потенцiйне скорочення карбонового ^ду складае 2,03 млрд т С02-е^валенту); смарт-будiвлi (1,68); смарт-логiстика (1,52); дематерiалiзацiя (0,82); смарт-мотори (0,68); оптимiзацiя приватного транспорту (0,5); комбiнованi енерго-тепловi генератори (0,4); автомати-зацiя виробництва (0,29); ефективний автотранспорт (електро- та смарт-мобш) (0,16);
Ta6.u^ 1 - Pe3y^bTaTH po3pa\yHKie KapöoHoeoro c-mgy IKT-ceKTopy 3a pi3HHMH MeTO_jHKaMH 1_
(GeSI. SMART 2020, 2008) (GeSI. Smarter 2020, 2012) (Malmodin, Moberg, Lunden, et al., 2010) (Malmodin, Bergmark, Lunden, 2013) (Malmodin, Lunden, 2018) (Andraea & Edler, 2015) (Belkhir, Elmeligi, 2018)**
C^HapiM Ea3oBHH * YnpoBag®eHHH "3e.eHux" IKT Ea3oBHH * YnpoBag®eHHH "3e.eHux" IKT Ea3oBHH * Ea3oBHH * HaÖKpa^HH Ea3oBHH * MiHiMa.bHoro Bn.HBy MaKcuManbHoro Bn.HBy
PiK nporHo3y-BaHHH 2020 2015 2020 2007 2010 2020 2015*** 2030 2020
nporHo3oBaHHH o6cHr eMicii, M.pg t CO2- eKBiBa.eHTy 1,4 -7,8 0,73 1,1 -9,1 0,62 0,72 1,1 0,73 3,4 1,2 13,8 1,11 1,31
1 CK.ageHo 3a gaHHMH (SMART 2020, 2008, c. 17; Malmodin, Moberg, Lunden, et al., 2010; GeSI. Smarter 2020, 2012; Malmodin, Bergmark, Lunden, 2013; Andraea & Edler, 2015; Belkhir, Elmeligi, 2018; Malmodin, Lunden, 2018).
* Ea30BHÜ c^Hapiü nepegöanae 36epe®eHHH noTOHHux TeHgeHmü.
** Po3xog®eHHH b оцiнкaх "MiHiMa.bHoro" Ta "MaKcHMa.bHoro" Bn.HBy 3yMoB.eHe TpHBa.icTro BHKopHcraH-hh o6.agHaHHH.
*** ,3,ocmg®eHHH He Ma.o Ha MeTi nporHo3yBaHHH Ha 2020 p.
MOHiTopHHr TpaHcnopTHHx noTOKiB, n.aHy-BaHHH Ta cuMy.H^H (0,1 M.pg t CO2-eKBiBa-.eHTy).
npu цboмy b HacTynHoMy goc.nig®eHHi GeSI (GeSI. Smarter 2020, 2012, c. 9) 3a cko-puroBaHHMH po3paxyHKaMH BH3HaneHo npo-rHo3HHH o6car Kap6oHoBoro cigy Big IKT y 2020 p. Ha piBHi 1,1 M.pg t CO2-eKBiBa.emy. Horo aBTopu npogoB®yroTb Hano.HraTH Ha ToMy, ^o "pimeHHA Ha 6a3i IKT go3Bo.HroTb ckopothth BHKHgu napHHKoBHx ra3iB Ha 9,1 M.pg t CO2-eKBiBa.eHTy, ^o BignoBigae 16,5% Big nporHo3oBaHoro 3ara.bHoro o6ch-ry eMicii Big ycix ceKTopiB y цboмy poцi, ctbophth 29,5 m.h po6onux мicцb i 3ao^a-gHTH 1,9 Tp.H go.. CfflA".
to6to hk^o nporHo3oBaHHH piBeHb eMicii' ckopothbch Ha 0,3 M.pg t CO2-eKBiBa.eHTy, to noTeH^HHHH eKo.orinHHH e^eKT Big "3e.eHHx" IKT 36i.bmeHHH Ha
1,3 M.pg t CO2-eKBiBa.eHTy Ta nepeBH^ye B.acHHH Kap6oHoBHH c.ig IKT y 7 pa3iB (puc. 4). 3oKpeMa, Big6y.HCH 3MiHH b o^h-Kax Hafi6i.bm nepcneKTHBHux BugiB eKoHo-MinHoi' gia.bHocTi. Ha nepmi Mic^ BucyHyTo eHepreTHKy («22%) i TpaHcnopT («21%) (puc. 5). 3aranbHHH nepe.iK nepcneKTHBHux ceKTopiB gonoBHeHo ci.bcbKHM rocnogapcT-bom (17,6%), BHecoK Bupo6HHnoro ceKTopy oцiнeнo y 14,3%.
y goc.ig^eHHHx (Malmodin et al., 2010, 2013, 2018) Bn.HB ceKTopy IKT o^-HroeTbca nepe3 cyMapHHH BnnHB Mo6i.bHux i ^iKcoBaHux Te.eKoMymKa^HHux Mepe®, KopnopaTHBHux Mepe® nepegani gaHux, TpaHcnopTHHx Mepe® nepegani gaHux, цeнтpiв o6po6KH gaHux i Bcboro npu3Hane-Horo g.H KopucTyBana o6.agHaHHH, nigK.ro-neHoro go цнx Mepe®, TaKoro hk Te.e$oHH, nK i MogeMH.
Дематерiалiзацiя 0,82
Умовнг позначення: ** Смарт-мобш 0,16 * Мошторинг ОД 0
Смарт мотори 0,68
Виробничий сектор
Комбь
новаш V-у-
генера-
тори С м арт - с не р го м с р с ж i 2,03
Транспортний сектор
Смарт-лопстика 1,52
0,22 J К.
0,22
Смарт-будiвлi 1,68
Рисунок 3 - Прогнозоване скорочення викид1в (млрд т CO2-еквiваленту) вщповщно до сценарiю "2020-еколоНчний" за рахунок 1КТ за секторами економiчноl д1яльност1 та типами технологiй
Джерело: складено за (GeSI. SMART 2020, 2008, с. 30).
Отже, карбоновий слщ сектору 1КТ здебi-льшого iнтерпретуеться як сума слiдiв уах окремих пристро1в 1КТ i мережевих проду-ктiв на всiх етапах !х життевого циклу, а також включае накладш витрати, такi як дiяльнiсть операторiв, необхiдна для управлшня мережами (офiсiв, магазинiв,
службових транспортних засобiв та iн.). При цьому внаслiдок специфiки продуктiв 1КТ !х карбоновий слiд зазвичай надае лише обмежену iнформацiю i не може охопи-ти всього спектру рiзних способiв викорис-тання, динамiчностi та складностi ланцюж-кiв поставок.
SMARTer 2020
SMARTer 2020
Потенцiал скорочення викидiв у 2020 р., млрд т С02-екываленту
Емiсiя вiд 1КТ-шдустрп у 2020 р., млрд т С02-екшваленту
7,8
1,4
9,1
1,1
2,6%
глобальноi емiсii
2,3%
глобальноi емiсii
Рисунок 4 - Скоригований прогноз карбонового слвду (млрд т CO2-еквiваленту) вiд 1КТ-сектору та потенщал його скорочення на 2020 р.
Джерело: складено за (GeSI. Smarter 2020, 2012, с. 11). 10 8 6 4 2
Млрд т C02-e 1,3 0,7 9,1
1,6
1,6
1,9
-1-
в
Умовт позначення:
® @ S
УСЬОГО
Енергiя Транспорт
Сiльське господарство
^^ Будiвництво Виробництво Споживання та послуги
/Г*
Рисунок 5 - Потенцшне скорочення викидiв (млрд т CO2-еквiваленту) за рахунок 1КТ за секторами економiчноl д1яльностк прогноз на 2020 р.
Джерело: складено за (GeSI. Smarter 2020, 2012, с. 10).
Для одержання репрезентативних се- кци та виявлення довгострокових тенден-реднiх значень для кожно1' категорii проду- цiй на рiзних етапах життевого циклу об-Економжа промисловостг Economy of Industry-
0
рано! номенклатури ГКТ-продукпв викори-стано pi3Hi пiдходи збору даних - вщ пря-мих вимiрювань та спостережень у реальному час до користування вiдомостями з довiдникiв. На етат виробництва 1КТ (у тому чи^ будiвництва i виробничо! дiяль-ностi) проаналiзовано та порiвняно значну кiлькiсть LCA. На етапi використання 1КТ користувачами головним джерелом даних були ушкальш вимiрювання електронних пристро!в реальних домогосподарств про-тягом року. На етат експлуатацп мереж використано прямi вимiрювання операто-рiв i постачальникiв послуг, а також дат корпоративно! зв^ност тощо. 1ншою важ-ливою особливiстю дослiдження е прогно-зування типу та кiлькостi пристро!в, пов'язаних з 1КТ-сектором, у перюд до 2020 р. методом екстраполяци фактичних тенденцiй 2007 р. Джерелом даних стали:
Млн т С О 2 - с к в i в а л с нту 1200
1000 -
800 -
600 -
400 -
200 -
0 -
2007 2020
■ ПК та центри обробки даних И мережi 1КТ, смартфони та CPE CPE (Customer Premises Equipment) - обладнання примщень замовника.
досл1дження ринку великих галузевих ана-л^июв i прогнози майбутнього ринку, у тому чи^ International Data Corporation (ПК, сервери) (IDC PC sales and forecast, 2010) i Display Search (телевiзори, мошто-ри) (Display Search, 2010); прогнози International Telecommunication Union (ш-формащя про пщписку) (International Telecommunication Union, 2011), дослщницький проект GC EARTH (карбоновий слiд моб> льного пщсектору) (INFSO-ICT-247733 EARTH (EU project). 2011), вiзуальний ме-режевий iндекс Cisco (Cisco. 2011) та ш.
Глобальний карбоновий слiд сектору 1КТ в еталонному дослiдженнi (Malmodin, Moberg, Lunden, et al., 2010) у 2007 р. ощ-нювався в 620 млн т С02-е^валенту, або близько 1,3% вщ загального глобального карбонового ^ду (47 млн т CO2-еквiваленту) (рис. 6).
У 1,3%
1,9%
Рисунок 6 - Загальний карбоновий сл1д сектору 1КТ у 2007 р. (результати еталонного дослщження) i прогнозований вплив на 2020 р.
Джерело: складено за (Malmodin, Bergmark, Lunden, 2013).
Прогнозш розрахунки для сектору 1КТ за (Malmodin, Bergmark, Lunden, 2013) свщчать, що карбоновий слiд збiльшуеться близько 4% на рш, тобто з 2007 по 2020 р.
зрю приблизно на 70%, склавши в цшому близько 1100 млн т С02-е^валенту. Також очiкуеться, що цей показник вщпов> датиме 1,9% глобальних викидiв CO2.
Таким чином, nopiBMHO з результатами дослщження (Malmodin, Moberg, Lunden, et al., 2010) у nporH03i GeSI Smart 2020 карбоновий слiд для сектора 1КТ ощ-нено на 34% вище (як 830 млн т СО2-eквiваленту). Це пов'язано з розбiжностя-ми в щентифшаци складу 1КТ-сектору 1 та застаршими даними вiдносно оцiнки емюи CO2 вiд мобiльних мереж, що призвело до переощнки !х впливу (Malmodin, Bergmark, Lunden, 2013). За даними GeSI викиди пщ-сектору мобшьного зв'язку становили 245 млн т СО2^^валенту в 2007 р., що приблизно на 100 млн т СО2^^валенту вище вiдповiдного показника, одержаного у (Malmodin, Moberg, Lunden, et al., 2010). У дослщженш (Malmodin, Bergmark, Lunden, 2013) зазначено, що передбачува-ний вуглецевий слщ вщ персональних комп'ютерiв у 2020 р. був вище, у тому чи-oni через використання старих даних про настiльнi ПК як основи для екстраполяци. Ц вiдмiнностi разом пояснюють, чому в Smart 2020 надано вищi оцiнки карбоново-го ^ду вiд 1КТ на 2020 р.
Дослщницью методики розрахунку карбонового ^ду вiд 1КТ (Malmodin, Lunden, 20182 ; Belkhir, Elmeligi, 2018) ко-респондуються мiж собою детальним ура-хуванням кiлькiсноi та яюсно! структури IКТ-iндустрii з урахуванням життевого циклу продуктiв.
Вiдповiдно до (Belkhir, Elmeligi, 2018, с. 450) IКТ-iндустрiя складаеться з двох основних категорш електронного об-ладнання:
електронш пристро! - персональнi комп'ютери, включаючи настiльнi ПК i но-
1 Так, у (Malmodin, Moberg, Lunden, et al., 2010) вплив принтерiв ввдносено до сектору "Роз-ваги та медiа".
2 Дослiдження 2018 р. не мютить прогноз-них розрахуншв на майбутнi роки, обмежуючись перiодом 2010-2015 рр., проте пропонуе пор1вня-льний аналiз карбонового слщу вiд 1КТ-сектору, сектору розваг та засобiв масово! iнформацü' (який винесено за меж 1КТ-1ндустрп), а також паперових носив.
утбуки, електронно-променевi та рщко-кристалiчнi диспле!, портативнi пристро!, такi як планшети i смартфони;
iнфраструктурнi об'екти - центри об-робки даних, що мютять сервери, мережеве обладнання, силове й охолоджуюче облад-нання та комушкацшш мережi, у тому чис-лi обладнання доступу до примщень ^ен-тiв, офiснi мережi та мережi операторiв зв'язку.
Для визначення карбонового слiду вiд 1КТ враховано таю ключовi показники, що характеризують розвиток 1КТ-сфери:
1) виробнича енерпя, що передбачае врахування повного перелжу задiяних ма-терiалiв i процеав упродовж життевого циклу - вщ вилучення матерiалiв до вщва-нтаження продукци кiнцевим споживачам. 1з зростанням ефективностi виробничих процесiв, у тому чи^ внаслiдок використання 1КТ, очiкуеться зниження рiвня ви-робничо! енерги комп'ютерних пристро!в, хоча це буде частково компенсоване по-стiйним зростанням потужност мжропро-цесорiв комп'ютерiв i збiльшенням обсягiв пам'ятi;
2) термш корисного використання компонента, включаючи будь-яке вторинне використання, до його повно! вiдмови;
3) фаза використання енерги, яка представляе середньорiчне споживання енерги вщ експлуатаци;
4) активна встановлена база, яка мютить глобальну кшькють використовуваних пристро!в (фактичну та прогнозовану) з 2007 по 2020 р., а також даш про щорiчнi глобальнi поставки цих пристро!в (фактич-нi та прогнозоваш) з 2007 по 2020 р.
Даний пщхщ потребуе формування значно! iнформацiйноi бази даних про ко-жен з основних пристро!в з метою ощнки рiчного обсягу його життевого циклу, а також вщповщну визначеному життевому циклу глобальну кшьюсть одиниць, використовуваних протягом достатньо! кшькос-тi рокiв для забезпечення надшност прогнозу. Крiм трудоемностi процесу форму-
вання релевантно! бази даних, унаслщок значних розбiжностей в штерпретацп стру-ктури, повноти, а також чутливостi й по-слiдовностi дослiдження життевого циклу виникае ризик високо! волатильностi результат розрахункiв.
Отже, з одного боку, пщхщ, запропо-нований у (Belkhir, Elmeligi, 2018), вiдрiз-няеться методологiчною складнiстю, з ш-шого - прогноз карбонового слiду вщ 1КТ до 2040 р. побудовано за методами експо-ненцiально! та лшшно! екстраполяци, якi не характеризуються високим ступенем достовiрностi. Зокрема, не враховано вплив явищ "чорного лебедя" - важкопрогнозо-ваних та рщкюних подiй, якi мають значш наслiдки. Так, у результатi глобально! пан-деми коронавiрусно! iнфекцi! COVID-19 рiзке скорочення глобально! економiчно! активност та мобiльностi в першому квар-талi 2020 р. призвело до непрогнозованого зниження свiтового попиту на енергоносп на 3,8%, або на 150 млн т у нафтовому ек-вiвалентi, порiвняно з першим кварталом 2019 р. (Global energy and CO2 emissions in 2020). Вщповщно, суттево скоротився гло-бальний карбоновий слiд - викиди CO2 в I кварталi 2020 р. впали на 5%* порiвняно з показником за I квартал 2019 р., головним чином через зниження обсяпв споживання вуглецевомютких видiв енергоресурав: вугiлля - на 8%, нафти - на 4,5 i природного газу - на 2,3%.
Проте в цiлому результати (Belkhir, Elmeligi, 2018), наведеш на рис. 7 та 8, уз-годжуються з результатами прогнозу (Malmodin et al., 2010; Malmodin, Bergmark, Lunden, 2013) на 2020 р. Прогноз карбоно-вого слiду вiд 1КТ за (Belkhir, Elmeligi, 2018) перевищуе ощнку (Malmodin, Bergmark, Lunden, 2013) внаслщок того, що в останньому дослщженш значною мiрою
1 Викиди CO2 найбшьше скоротилися в ре-гюнах, як1 постраждали ввд найперших i найбшь-ших наслщшв COVID-19: Китай (-8%), £С (-8%) i США (-9%), причому бшьш м'як1 погодш умови також суттево вплинули на зниження обсягу ви-кид1в у США.
недоощнено внесок виробничо! енерги де-яких ключових пристро!в. Крiм того, ощн-ки (Belkhir, Elmeligi, 2018) перебувають мiж найкращим випадком i очiкуваними сценарiями (Andraea & Edler, 2015), що також узгоджуеться iз завищеною оцiнкою в данш статтi внеску дротових мереж фжсо-ваного доступу.
Загальний прогнозований внесок 1КТ у глобальний карбоновий слщ поступово зростае (у вщсотковому вимiрюваннi за сценарiем мiнiмального впливу - до 3,06% i максимального впливу - до 3,6% вщ зага-льного обсягу глобальних викцщв парни-кових газiв у 2020 р.).
Цифровiзацiя промислового сектору УкраИни. За даними Державно! служби статистики Укра!ни (Державна служба статистики Укра!ни, 2020а) у 2017-2019 рр. кшь-юсть пiдприемств, яю використовували комп'ютери, склала понад 40 тис. i зберiгае тенденцiю до збшьшення (рис. 9). За 20182019 рр. зростання складае десят частки вiдсотка та на 9 % перевищуе показник 2017 р. Понад 98% загально! кшькост пщ-приемств, що взяли участь в обстеженш, (понад 43,7 тис.) мали доступ до мережi 1нтернет. Середня кшьюсть працiвникiв, якi використовували комп'ютери з доступом до мережi 1нтернет, у 2019 р. склала 28,4% вщ загально! кiлькостi найманих пращвниюв пiдприемств.
За видами економiчно! дiяльностi у сферi використання 1КТ переважають такi як переробна промисловшть, оптова та роз-дрiбна торпвля, а також ремонт автотранс-портних засобiв, - на них припадае по 25% загального обсягу випадюв. Трете мiсце (10-11% у 2017-2019 рр.) посщае "будiвни-цтво". При цьому на сфери, якi безпосере-дньо пов'язанi з 1КТ (транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяль-нiсть; iнформацiя та телекомушкаци; дiя-льнiсть у сферi адмшютративного та допо-мiжного обслуговування), припадае лише 8; 4 та 7% вщповщно (стввщношення збе-рiгаеться за 2017-2019 рр.).
| Мереж1 зв'язку Центра обробкн даних Стацюнарш ПК Ноутбуки Диспле'! Смартфона
2010 р.
2020 р.
Рисунок 7 - Внесок основних категорий 1КТ у загальне утворення карбонового слiду вiд 1КТ (фактичний - у 2010 р.; прогнозний - у 2020 р.)
Джерело: складено за (Ве1кЫг, Elmeligi, 2018, с. 457).
1400
1200
1000 800 600 400 200 —Прогноз
0
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
• max — шт
Рисунок 8 - Сценарй утворення карбонового слвду вiд 1КТ-сектору (фактичний -у 2017 р., прогнозний - у 2020 р.)
Джерело: складено за (Ве1кЫг, Е1те%^ 2018, с. 457).
За видами економiчноl дiяльностi "поста-чання електроенерги, газу, пари та конди-цшованого пов^ря", "водопостачання; ка-налiзацiя, поводження з вщходами" рiвень використання 1КТ становить лише 2 та 3% вщповщно. Отже, екологiчна спрямова-шсть 1КТ в Укра1ш за векторами енерго-збереження, ресурсоспоживання та скоро-чення техногенного навантаження розви-нута недостатньо.
Найбiльш поширеними напрямами використання 1КТ на пiдприeмствах Укра1-ни е використання мережi 1нтернет (рис. 10) для надсилання чи отримання по-вiдомлень електронною поштою (85,4% загально! кiлькостi пiдприемств), здшснен-ня банкiвських операцiй (84,3%) та корис-тування iншими фiнансовими послугами (35,8%), одержання шформацп про товари та послуги (77,1%), шформацп вщ органiв
50000 40000 30000 20000 10000 0
Усього ■ 2019 2018 02017
Умовт позначення:
12000 25% 24,5%
10000 8000 6000 4000 2000 0
8%
7% 6,2% 6,1%
4,4%
4,4% 3% 2,6% 1,6% 1,6%
6% 6% 0,1%
CGFHNLMJ I EDS
Вид економiчно! дiяльностi Код за КВЕД-2010 Пщприемства, що мали доступ до мережi 1нтернет, %
Переробна промисловiсть C 98,1
Оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засобiв G 98,1
Будiвництво F 98,6
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерсь-ка дiяльнiсть H 98,2
Дiяльнiсть у сферi адмiнiстративного та допомiжного об-слуговування N 97,7
Операци з нерухомим майном L 96,9
Професшна, наукова та техшчна дiяльнiсть M 97,0
Iнформацiя та телекомушкаци J 98,1
Тимчасове розмiщування й органiзацiя харчування I 99,3
Водопостачання; каналiзацiя, поводження з вщходами E 97,5
Постачання електроенерги, газу, пари та кондицшованого повiтря D 98,5
Надання iнших вцщв послуг S 99,3
Рисунок 9 - Структура використання 1КТ за видами eKOHOMi4HOi дiяльностi в Укршш
Джерело: складено за даними (Державна служба статистики Укра!ни, 2020а).
державно! влади (70,4%) та здшснення ш-ших операцiй з органами державно! влади (46,1%), користування миттевим обмiном повiдомленнями та електронною дошкою оголошень (42,7%), здiйснення телефонних дзвшюв за допомогою 1нтернет/УоГР-зв'яз-ку або вщеоконференцш (28,5%).
Iнтенсивнiсть закупiвлi товарiв або послуг через мережу 1нтернет (за винятком замовлень, надiсланих електронною по-штою) у 2019 р. зросла на 6% порiвняно i попереднiм роком i становила 20% вщ загально! кiлькостi пiдприемств. Обсяг реалiзовано! продукци (товарiв, послуг),
1нтернет-дзвшки i ввдео-конференщ!
1нш1 ф1нансов1 послуги електронна дошка оголошень
1нш1 операцп з органами державно! влади
отримання iнформацi! вщ оргашв державно! влади
отримання шформащ! про товари та послуги здшснення банкiвських операцiй користування електронною поштою
0,0 10,0 20,0 30,0 40,0 50,0 60,0 70,0 80,0 90,0
Рисунок 10 - Основш напрями застосування 1КТ на шдприемствах в Укршш
Джерело: складено за даними (Державна служба статистики Укра!ни, 2020а).
отриманий вiд торгiвлi через вебсайти або прикладш програми (застосунки) у 2019 р. становив 292,7 млрд грн, або 4,5% до зага-льного обсягу ре^зовано! продукцп пщ-приемств та на 22% бшьше, нiж у 2018 р.
Кшьюсть укра!нських пiдприемств, якi здшснювали 3D-друк за допомогою власних 3D-принтерiв (включаючи орендо-ванi), у 2019 р. зросла до 772 (на 22% по-рiвняно з 2018 р.), що становить 1,5% до загально! кiлькостi пiдприемств. Кiлькiсть пщприемств, якi користувалися послугами 3В-друку шших пiдприемств, зросла до 669 (збшьшення на 19%; 1,4% вщ загально! кiлькостi). Близько 39% активност за цим напрямом належить до переробно! галузi, 15% - до торговельно!, 11 % - до будiвель-но!. 1з них кшьюсть пщприемств, що вико-ристовували 3D-принтери для друку у 2019 р., прототитв або моделей для продажу, становить 405 (0,8% до загально! ю-лькост пiдприемств), а для власного вико-ристання - 705 (1,4%); шших товарiв для продажу - 279 (0,6%), для використання у виробничому процес пщприемства -548 од. (1,1%).
Аналiз "великих даних" у 20182019 рр. самостшно здiйснювали «10% за-
гально! кшькост пiдприемств, послугами зовшшшх постачальникiв користувалося 4%. За джерелами даних вщокремлюють: власнi данi, отримаш зi смарт-пристро!в або датчикiв, - 5,7% загально! кшькост пiдприемств станом на 2019 р.; геолока-цшш данi, отриманi з портативних при-стро!в, - 3,7; данi, сформоваш iз соцiаль-них медiа - 3,3; з шших джерел - 5,6%. У сферi використання власних даних, отри-маних iз використанням смарт-пристро!в або датчикiв, а також геолокацшних даних лiдирують пiдприемства переробно! про-мисловостi, оптово! та роздрiбно! торгiвлi -по 24% вибiрки; транспорт, складське гос-подарство, поштова та кур'ерська дiяль-нiсть - 10; будiвництво - 9,7%. За штенси-внiстю використання даних сощальних ме-дiа перше мiсце посщае торгiвля (25,6%), далi - переробна промисловкть (21,4%), будiвництво (8,4%), професшна, наукова та технiчна дiяльнiсть (7%).
Щодо використання 1КТ природо-охоронно! спрямованостi, або "зелених" 1КТ, то офщшш джерела статистично! iнформацi! у вщкритому доступi вiдсут-нi.
Екологiчнi виклики промислового сектору Украгни, каузально пов'язат з цифровiзацieю. Як зазначено вище, серед прямих еколопчних наслщюв цифровiзащ! та автоматизаци промисловостi, у тому чи-слi в результат розвитку 1КТ-сектору, пе-реважають зростання споживання енерге-тичних ресурсiв, емюи парникових газiв та утворення електронних вiдходiв.
У контекстi декарбошзаци енерге-тичного сектору ситуащя е помiрно опти-
мiстичною. Як продемонстровано на рис. 11, обсяги загального постачання первин-но! енерги та енергоемшсть ВВП1 Укра!ни за останне десятил^тя вiдносно стабiльно скорочуються (за винятком 2010 р.). При цьому слщ вiдзначити, що темпи зменшен-ня енергопостачання та енергоемностi збь гаються лише у 2012-2013 рр. Здебшьшого (2008, 2010, 2011, 2016-2018 рр.) темпи скорочення енергопостачання перевищу-ють темпи скорочення енергоемность
Тис. т нафтового екв1валенту (н.е.)
Т н.е. / тис. м1жнародних долар1в
Рисунок 11 - Динамика загального постачання первинно'Т енергн
Джерело: складено за даними (Державна служба статистики Укра1ни, 2020Ь).
Також з 2015 р. спостериаеться стш-ка тенденщя до зростання обсягiв первин-ного постачання енерги вiд вщновлюваних джерел (рис. 12). Проте загальна частка "зелено!" енергi! в загальному обсязi ви-роблено! залишаеться незначною , а отже, недостатньою в контекст забезпечення "еколопчно! чистоти" енергетично! галузi.
Станом на 2018 р. яюсний склад енергопостачання вщ вiдновлюваних джерел на 74,5% становила енергiя бiопалива та вiдходiв (Державна служба статистики Укра!ни, 2020Ь). Питома вага гщроенерге-тики складала 20,9%, в^рово! та сонячно!
енерги - 4,6%. При цьому, якщо в гщро-енергетичнiй галузi спостерiгалося чергу-вання пiдйомiв i спадiв, але в цiлому за розглянутий перюд(2007-2018 рр.) вона залишилася на однаковому рiвнi, то обсяги використання бюпалива та вiдходiв збшь-шилися удвiчi, а частка вiтрово! та сонячно! енерги - у десятки разiв (рис. 13).
1 За паритетом кутвельно!' спроможносп
2011 р.
Максимальний результат становив 4,6%
(2018 р.)
Тис. т и.е.
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Постачання вщ вщновлюваних джерел Частка у загальному постачант первинно! енерги Рисунок 12 - Динамика постачання первинно!* енергн вщ вщновлюваних джерел
Джерело: складено за даними (Державна служба статистики Украши, 2020Ь).
3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пдроенергетика Енерпя бiопалива та вщходи
Вiтрова та сонячна енергiя
Рисунок 13 - Постачання первинно'! енергн вщ вщновлюваних джерел за яккним складом, тис. т н.е.
Джерело: складено за даними (Державна служба статистики Украши, 2020Ь).
Кшцеве споживання за розглянутий рiвняно з 2007 р.), а енергоемшсть юнцево-перiод скоротилося на 40% (у 2018 р. по- го споживання - майже на 32% (рис. 14).
Т н.е. / тис. мiжнародних доларiв - 0,25
- 0,2
Тис. т н.е.
100000 90000 80000 70000 60000 50000 40000 30000 20000 10000 0
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Кшцеве споживання Енергоемнють
Рисунок 14 - Динамика кшцевого споживання енергн
Джерело: складено за даними (Державна служба статистики Украши, 2020b).
0,15 0,1 0,05 0
Витрати енерги при транспортуванш та розподшенш становлять менше 4% за-гального постачання, що свщчить про високу ефектившсть лог1стично! шфраструктури.
Отже, незважаючи на вщсутшсть ста-тистично! шформаци про безпосереднш вплив 1КТ на динам1ку постачання первин-но! енерги та кшцевого споживання, в енер-гетичнш галуз1 загалом спостериаються по-зитивш яюсш зрушення вбш ïï поступово1 декарбошзаци та переходу до принцитв сталого розвитку. Хоча, як зазначено вище, загальна величина позитивного впливу за-лишаеться незначною. Вщповщно до енер-гетичного балансу 2018 р. 37% виробленоï енергiï становить атомна електроенерпя, 27% - енерпя, отримана вiд спалювання природного газу, та 23% - вуплля i торфу. За складом iмпорту також переважають ву-глецевомiсткi невiдновлюванi енергоресур-си: вугiлля та торф (41%) i нафтопродукти (30%).
Статистично зафшсований рiвень eMiciï парниковых газ1в в Украх'ш (20042019 рр.) становить 126,9-121,3 млн т що-рiчно. До 2011 р. спостерiгався нестшкий
зростаючий тренд викидiв CO2, а протягом 2011-2013 рр. ситуацiя стабшзувалася на максимальному значеннi (рис. 15). У результат скорочення обсяпв виробництва та пiдзвiтних промислових об'екпв1 обсяги емiсiï з 2013 по 2017 р. стали знижуватись i в 2017-2019 рр. знову стабшзувалися на рiвнi 2004 р. (Державна служба статистики Украши, 2020с).
Вщповщно до норм "Кютського протоколу" щорiчна квота Украши е значно вищою за поточний рiвень викидiв (920 млн т викидiв С02-е^валенту згiдно з рiвнем 1990 р.), що дозволяло продавати невикористовуваш одинищ квоти. Проте завершення другого етапу Кiотського протоколу в 2020 р. та офщшне приеднання Украши до "Паризькох' угоди по ^мату"2 (22 квiтня 2016 р.) покладае на неï зобов'я-зання щодо:
1 З 2014 р. без урахування тимчасово оку-пованих територш АР Крим, м. Севастополя, час-тини Донецько1 та Лугансько1 областей.
2 Рамкова конвенция ООН про зм1ну ктма-
ту (Framework Convention on Climate Change, UN FCCC).
700000 600000 500000 400000
о
® 300000
200000 100000
0
100000 90000 80000 70000 60000 50000 40000 30000 20000 10000
ч о ч и ч
9 9 9 9 9 9 9 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 9999999900000000000000000000
а
О
о
(N X Л
3
' с?
Л
н о
'н «
л
4
о «
Викиди CO2
■Промисловють (включаючи будiвництво)
Рисунок 15 - Динамика викид1в CO2 в Укра'1'Hi
Джерело: складено за даними (World Development Indicators, 2020).
скорочення викид1в парникових газ1в незалежно вщ ступеня економ1чного роз-витку;
технолопчного переозброення та адаптацп до кл1матичних змш;
стабшьного перегляду еколопчних цшей уб1к 1х тдвищення кожш п'ять роюв (European Commission, 2020b).
Незважаючи на вщсутшсть загально-прийнятих кшькюних критернв щодо об-меження емюи, мехашзму контролю за до-триманням угоди i заход1в примусу до 11 виконання, кожна кра1на-учасниця прий-няла зобов'язання щодо розробки нацюна-льних планiв ыз планомiрного зниження викидiв CO2 в атмосферу i нацiональних стратегiй переходу на безвуглецеву еконо-мiку, а також щодо участ в мiжнародному трансфертi "зелених" технологiй у промис-ловостi. На поточному етат в рамках "Па-ризько! угоди по клiмату" Укра1на поставила за мету не перевищувати до 2030 р. 60% викидiв парникових газiв вiд рiвня викидiв 1990 р., тобто 552 млн т CO2-еквiваленту. Втм, за оцiнками фахiвцiв (незалежний експерт Т. Бебешко, аналiтик НДЦ "Укрбюенерпя" В. Винниченко, ди-
ректор Фонду "Carbon Investment Украша" В. Федорченко), перспективи декарбошза-цп промисловостi Укра1ни ще до кризового 2011 р. мали песимютичний характер, вка-зуючи на загальний знос виробничих фон-дiв, вiдсутнiсть достатшх ресурсiв для ш-вестування в енергозберiгаючi проекти у кризових умовах, невщповщшсть потен-цiйного економiчного й еколопчного ефек-тiв вiд упровадження "зелених" енергозбе-рiгаючих технологiй для великих приват-них компанiй, загрозу необхiдностi масштабного технiчного переозброення в корот-кi термiни або ризик значних санкцш у разi змiни умов св^ово! ^матично! угоди (MIGnews.com.ua., 2011).
Реалiзацiя угоди передбачае поступо-ву вiдмову вiд промислового спалювання викопного палива i, вщповщно, викидiв парникових газiв в атмосферне пов^ря (го-ловним чином СО2). При цьому за даними Держкомстату Укра1ни (Державна служба статистики Укра1ни, 2020c) за 20072015 рр.1 викиди вiд стацiонарних джерел
1 У перюди 2004-2006 i 2016-2019 рр. доступна статистична iнформацiя лише про викиди вщ стацiонарних джерел.
0
становили 83-86% загально1 емки С02 в Укрш'ш. Тобто промисловий сектор висту-пае основним генератором парникових га-зiв у кра1ш Таким чином, саме промислове використання 1КТ, включаючи енергетич-ний сектор, е найбшьш перспективним для "озеленення" нацюнально1 економши в рамках даного напряму.
У сферi поводження з вгдходами еле-ктричного та електронного обладнання 1 централiзована робота з !х керованого та еколопчно безпечного збору, складування та утилiзацп здебiльшого перебувае на ета-т планування та узгодження нормативно-правових актiв iз законодавством СС (у рамках Угоди про асощацш Украши з СС, ратифiковану у 2014 р.). Так, Розпоряд-женням Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 08.11.2017 р. № 820-р було схвалено "На-цiональну стратегiю управлiння вiдходами в Укрш'ш до 2030 року", де визначено го-ловнi напрями державного регулювання у сферi поводження з вщходами в найближчi десятилiття з урахуванням европейських пiдходiв, у тому числк Директив 2012/ 19/СС Свропейського парламенту та Ради вщ 04.07.2012 р. "Про вщходи електрично-го та електронного обладнання (ВЕЕО)" та 2006/66/СС Свропейського парламенту та Ради вщ 06.09.2006 р. "Про батарейки i акумулятори та вiдпрацьованi батарейки i акумулятори" (Кабiнет Мiнiстрiв Украши, 2017).
У стратеги визнаеться значне зрос-тання вiдповiдних "небезпечних вiдходiв", загальний обсяг накопичення яких стано-вить 5 млрд т, при поточних витратах на !х видалення i зберiгання (близько 600 млн грн) та низькiй iнвестицiйнiй активност в цiй сферi "внаслiдок вщсутност необхщно1 законодавчо1 бази i чпко визначених сфер
1 За термшолопею "Нацюнально1 стратеги управлшня вщходами в Укра1ш до 2030 року" визначено як "прилади, що працюють за допомо-гою електроенерги або електромагнгтного поля, строк експлуатацп яких зашнчився або власник мае нам1р !х позбутися шляхом утил1заци чи видалення" (Кабшет Мшютр1в Укра1ни, 2017).
вщповщальност для всiх учасникiв ринку . При цьому пiдкреслюеться, що "близько 70% небезпечних для навколишнього природного середовища та здоров'я людини речовин, яю перебувають у побутових вщ-ходах, мiститься у вщходах електричного та електронного обладнання" та здатш "поставити пiд загрозу здоров'я людей у разi !х належно1 утилiзацil". Тому По-становою Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вiд 10.03.2017 р. № 139 "Про затвердження Техшчного регламенту обмеження викори-стання деяких небезпечних речовин в елек-тричному та електронному обладнаннi", яка включае вимоги Директиви 2002/95/СС Свропейського парламенту та Ради "Про заборону використання деяких небезпеч-них речовин в електричному та електронному обладнанш", передбачено регулю-вання та заборону використання певних небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанш
На другому етат реалiзацil ще1 Стратеги (2019-2023 рр.) серед шших загальних заходiв передбачено "розроблення поло-ження про електронну шформацшну лопс-тичну схему видобутку та використання природних ресурсiв та поводження з вщходами". Втшення дано1 лопстично1 схеми, а також забезпечення функцюнування шфор-мацшно1 системи надання електронно1 звiтностi суб'ектами господарювання, як провадять дiяльнiсть у сферi поводження з вщходами, заплановано на третьому етат Стратеги (2024-2030 рр.). Лише на третьому етат передбачаеться збирання комуна-льними пунктами вiдходiв електричного та електронного обладнання, вщпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторiв.
Серед спещальних заходiв Стратеги у сферi поводження з вiдходами електрично-го та електронного обладнання передбача-еться розроблення цшьового законопроекту, узгодженого з Директивою 2012/19/СС Свропейського парламенту та Ради вщ 04.07.2012 р. "Про вщходи електричного та електронного обладнання (ВЕЕО)" i най-кращими европейськими практиками, зо-
крема щодо розробки механiзмiв еколопч-но безпечного збирання, обробки та утил> зацп даного виду вiдходiв. Зокрема: класи-фiкацiя та екологiчне маркування, шфор-мування населення та залучення його до природоохоронних iнiцiатив, реалiзацiя принципу розширено! вiдповiдальностi ви-робника через iндивiдуальнi та колективнi системи.
Таблиця 2
Спещальним регуляторним документом щодо поводження з вщходами елект-ричного та електронного обладнання е наказ Мiнiстерства регiонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального гос-подарства вщ 22.01.2013 р. № 15 "Про за-твердження Методичних рекомендацш щодо збирання вiдходiв електричного та електронного обладнання, що е у складi побутових вщходiв". Однак наразi формами статистичного облiку не передбачено структуровано! та повно! бази даних щодо обсяпв й штенсивност акумулювання даного виду вiдходiв, !х якiсного складу, те-риторiального розмiщення, ефективностi утишзацп та ш.
Статистична iнформацiя щодо поводження з вщходами електричного та електронного обладнання, яка перебувае у вщ-критому доступ (Державна служба статистики Украши, 2020ё), е розрiзненою, фрагментарною та методолопчно складною для
Цiльовi показники реашзацп Стратеги, якi стосуються саме електронних вщхо-дiв, наведено в табл. 2. 1х кiлькiснi значен-ня визначено на основi юнуючих статис-тичних показникiв, а також за експертними ощнками в разi вiдсутностi вiдповiдних даних чи недосконалост використано! ста-тистично! методологи.
коректного здшснення розрахункiв та про-гнозування. Так, у рубрищ "Утворення та поводження з вщходами 1-Ш класiв небез-пеки за категорiями матерiалiв у 2019 рощ" надано вщомост лише про утворення, ути-лiзацiю та видалення у спецiально вщведе-нi мiсця чи об'екти окремо! категори електронних вiдходiв - "вiдходiв акумуляторiв та батарей" за 2017-2019 рр. (табл. 3). У рубрищ "Поводження з вщходами за кла-сифжацшними угрупованнями державного класифшатора вiдходiв" визначено бiльш широку номенклатуру електронних вщхо-дiв, проте з великим розкидом у загально-му масивi даних, а також надано вщомост лише про щорiчнi обсяги !х утишзацп та видалення на полiгони (табл. 4). При цьому представлена специфжащя не охоплюе всього спектру юнуючих видiв електронних вiдходiв. Це свiдчить про те, що система облжу вiдходiв, пов'язаних з 1КТ, в Укра1ш потребуе доопрацювання.
- Ц1льов1 показники поводження з вщходами електричного та електронного обладнання 1_
Напрям Показник Базове значення (2016 р.) Основш етапи "Национально! стратегИ управлш-ня вiдходами в Укра!ш до 2030 року"
2017 - 2018 2019 -2023 2024 -2030
Пщготовка до повторного використання вiдходiв Утворення центрiв iз збирання вщ-ходiв для !х ремонту з метою повторного використання (насампе-ред вiдходiв електричного та електронного обладнання), од. - 25 100 250
1 Складено за даними (Кабшет Мш1стр1в Украши, 2017).
Таблиця 3 - Динамика поводження з вщходами акумуляторiв та батарей, тис. т 1
Рк Утворено Утилiзовано Спалено Видалено у спещально вщ-ведеш мiсця чи об'екти
2017 4,1 34,3 0 -
2018 3,8 15,4 - 0
2019 4,4 24,8 - 0,0
1 Складено за даними (Державна служба статистики Украши, 2020d).
Таблиця 4 - Поводження з електронними вщходами за класифiкацiйними угрупован-_нями державного класифжатора в1дход1в, т 1 __
Код та найменування вiдxодiв за класифiкацiею вiдxодiв (ДК 005-96) Утилiзовано Видалено у спещально вщведеш мш-ця чи об'екти
3110.3.1.01 Проводи iзольованi та кабелi некондицшш - 0,650
3120.3.1.02 Батаре] акумуляторнi свинцевi некондицiйнi 669,575 -
3120.2.9.06 Напiвфабрикати власного виробництва акуму-ляторiв, елементiв гальванiчниx або залишки незакiнченого виробництва акумуляторiв, еле-менпв гальванiчниx 3960,000 -
3130.1.0.23 Масла електроiзоляцiйнi нафтовi (трансформа-торне, конденсаторне, кабельне) зшсоваш, за-брудненi або неiдентифiкованi, ix залишки, яю не можуть бути використаш - 0,200
3130.1.0.15 Лакотканини електроiзоляцiйнi зiпсованi, за-бруднеш або неiдентифiкованi, ix залишки, яю не можуть бути використанi за призначенням - 0,003
3130.1.0.14 Вироби електроiзоляцiйнi намотанi зшсоваш, забруднеш або неiдентифiкованi, якi не можуть бути використаш за призначенням - 1,830
3410.2.9.03 Акумулятори некондицшш 16,163 -
6000.2.9.09 Електрол^ iз батарей та акумуляторiв вщпра-цьований 72,164 -
6000.2.9.08 Батаре] та акумулятори iншi зшсоваш або вщ-працьованi 125,815 -
6000.2.9.07 Батаре] лужш зiпсованi або вiдпрацьованi 0,054 -
6000.2.9.04 Батаре] свинцевi зiпсованi або вiдпрацьованi 10658,804 0,100
7740.3.1.04 Обладнання електронне загального призначен-ня зшсоване, вiдпрацьоване чи неремонтопри-датне 0,065 8,792
1 Складено за даними (Державна служба статистики Укра1ни, 2020d).
Висновки
1. Потенцшш можливост 1КТ у сферi досягнення екологiчних завдань, зокрема енергозбереження та декарбошзаци вироб-ництва, оцшюються профiльними оргаш-
зацiями (^матичною групою ООН, GeSI та ш.) досить високо. Якщо, за оцшками (European Commission, 2020), на частку сектору 1КТ припадае понад 2% глобальних викидiв парникових газiв, то ix цiльове ви-
користання з метою декарбошзаци св^ово! економши здатне забезпечити скорочення глобально! емiсi1 CO2 на 15%. Свiтова ст-льнота, а саме уряди економiчно i техноло-гiчно розвинутих кра!н, докладае зусиль щодо використання можливостей i переваг, якi мають смарт-технологи, зокрема "зеле-нi" 1КТ, для досягнення цiльових показни-кiв еколопзаци та цифровiзацi! в рамках нацюнальних стратегiй розвитку.
2. На основi аналiзу юнуючо! терм> нологи ("зелеш" 1КТ, "зеленi iнформацiйнi технологи", "еколопчно сталi 1КТ") вста-новлено, що еволюцiя термiнологiчного апарату зумовлена поширенням функцiо-нальних можливостей цифрових техноло-гiй, розширенням ГКТ-шдустри та вщ-окремленням цифрових продуктiв i послуг. Запропоновано розширити типологiзацiю впливiв 1КТ на навколишне середовище (прямий позитивний вплив, прямий нега-тивний вплив, потенцшний позитивний вплив, системний позитивний поведшко-вий вплив i системний негативний повед> нковий вплив). Сформульовано визначення "зелених" 1КТ, у якому враховано !х системний вплив з позицш суспiльства зага-лом i пiдприемства, кiнцевих споживачiв зокрема, а також iнкорпоровано концепци "озеленення 1КТ" (green of ICT, green in ICT) та "озеленення за допомогою 1КТ" (green by ICT), а саме: "зелеш" 1КТ - це сукупшсть iнформацiйно-комунiкацiйних технологш, на кожному етапi життевого циклу яких дотримуеться принцип мшмь заци негативного впливу на довкiлля та яю функцiонально спрямованi на такий мш> мальний вплив, а також комплекс пов'яза-них iз ними пол^ичних рiшень (стратепч-них i тактичних), що забезпечують належнi зв'язки мiж розвитком 1КТ, станом довкш-ля та охороною екосистем.
3. Узагальнення зарубiжного досвiду щодо еколопзаци ГКТ-шдустри та забезпе-чення сталого розвитку шляхом викорис-тання 1КТ у промисловостi дозволяе ствер-джувати, що за попереднiми прогнозами з незалежних джерел карбоновий слщ ГКТ-шдустри у 2020 р. становитиме вщ 1,1 до 1,4 млрд т С02-е^валенту.
При цьому завдяки реалiзацil стратегИ еколопзаци на базi смарт-технологiй ("зелених" 1КТ) можливим е скорочення глобального карбонового ^ду на 9,1 млрд т С02-е^валенту, що майже в 7 разiв бi-льше власного негативного впливу вщ 1КТ-сектору.
Потенцiйно перспективними сферами економiчноl дiяльностi для впровадження заходiв щодо декарбонiзацil за рахунок 1КТ визначено енергетичний («22%), тран-спортний («21%), сiльськогосподарський (17,6%) та виробничий сектори (14,3%). Найбшьш перспективними групами смарт-технологiй в ГКТ-шдустри е: смарт-енерго-мережi; смарт-будiвлi; смарт-лопстика; дематерiалiзацiя; смарт-мотори; оптимiза-цiя приватного транспорту тощо. Максимальна актившсть серед кра!н ОЕСР у рамках нацюнальних програм з упровад-ження "зелених" 1КТ спостерiгаеться у сфе-рi збiльшення ефективностi споживання енерги, запобiгання глобальнiй змiнi кль мату, утилiзацil токсичних забруднень, пе-решкоджання виснаженню неенергетичних ресурав, а також земельних ресурав. При-чому помiтна перевага надаеться методам прямого впливу.
Головною перешкодою для глобального використання "зелених" 1КТ з метою забезпечення сталого розвитку е висока швестицшна емшсть i недосконалiсть iн-ституцiйних механiзмiв практично! реалi-зацi! iнiцiатив "зеленоГ цифровiзацi!. У результатi очiкуваний економжо-еколо-гiчний ефект нiвелюеться корупцiйними зловживаннями у кра!нах iз переважанням екстрактивних неформальних iнститутiв.
4. За пщсумками оцiнки масштабу впровадження цифрових технологш у про-мисловостi та аналiзу якiсно! структури 1КТ-послуг, якi використовуються пщпри-емствами Укра!ни, визначено, що:
доступ до 1нтернету мають i комп'ютерним обладнанням оснащенi по-над 98% загально! кiлькостi пiдприемств, яю взяли участь в обстеженнi;
найбшьш поширеними та апробова-ними напрямами використання 1КТ е кори-стування електронною поштою (85,4% за-
гально1 кшькост пiдприемств), здiйснення банкiвських операцш (84,3%), монiторинг ринку товарiв та послуг (77,1%), обмiн ш-формащею з органами державно1 влади (70,4%);
бшьш прогресивнi цифровi технологи, такi як електронна комерцiя, 3D-друк, аналiз "великих даних" та ш., е менш роз-повсюдженими.
Обсяг ре^зовано1 продукци (това-рiв, послуг) вщ торгiвлi через вебсайти або прикладш програми (застосунки) досягае лише 4,5% загального обсягу реалiзовано! продукци тдприемств. 3D-друк практикуе лише 1,5% загально1 кiлькостi пiдприемств. Аналiз "великих даних" у 2018-2019 рр. самостшно здшснювали «10% загально1 кiлькостi пiдприемств, послугами зовшш-нiх постачальникiв користувалося 4%. При цьому у 2019 р. штенсившсть електронно1 комерци та користування послугами 3D-друку iстотно збшьшилася - на 22% порiв-няно з 2018 р.
Визнаними лщерами у сферi викори-стання 1КТ е "переробна промисловiсть" та "оптова та роздрiбна торгiвля, ремонт автотранспортник засобiв", на якi припадае половина попиту на 1КТ (по 25% на кож-ний вид економiчноl дiяльностi). Еколопч-на спрямовашсть 1КТ в Украш за векторами енергозбереження, ресурсоспоживання та скорочення техногенного навантаження розвинута недостатньо.
5. У результат аналiзу техногенного навантаження на навколишне середовище, пов'язаного з виробництвом та впливом цифровiзацil, встановлено:
рiвень використання "зеленоГ енерги вiд вiдновлюваних джерел в Укра1ш у складi експорту та власного виробництва в останнi роки вщчутно зростае. Зокрема, за напрямами використання бюпалива та вщ-ходiв для виробництва енерги, а також в^-рово1 та сонячно1 енерги - у 2 та 49 разiв вiдповiдно. Також зберiгаеться стала тен-денцiя до скорочення енергоемност ВВП Укра1ни: у перерахунку на постачання пер-винно! енерги - на 23,6%, на кшцеве енер-госпоживання - майже на 32%. Проте в цшому декарбонiзацiя енергетичного сектору залишаеться на низькому рiвнi - мак-
симальний показник (2018 р.) становив лише 4,6% загального обсягу постачання первинно! енерги. У складi власного виробництва та iмпорту дос переважають ви-соконебезпечна атомна електроенергiя та вуглецевомютю невiдновлюванi енергоре-сурси. Тому, незважаючи на сталi позитив-нi тенденци, масштаб позитивних якiсних перетворень залишаеться недостатшм для швидко! змiни статусу енергетичного сектору Укра!ни з вуглецевомшткого на "еко-логiчно чистий" (сталий);
емiсiя парникових газiв у 2019 р. за дослщжуваний перюд повернулася до рiв-ня 2004 р. та становить 13% (121,3 млн т СОг.-е^валенту) первинно! квоти на обсяг викидiв. Надмiрна величина встановлено! квоти в рамках ди "Кютського протоколу" дозволяла нехтувати заходами щодо змен-шення викидiв без ризику економiчних са-нкцiй i збиткiв. Тому навiть скорочення доступно! квоти до 552 млн т CO2-е^валенту в рамках прийнятих Укра!ною зобов'язань щодо "Паризько! угоди по кль мату" не спонукае пiдприемцiв до змiни природоохоронно! стратеги та вживання заходiв щодо декарбошзаци виробництва. При цьому саме промисловий сектор несе основну вiдповiдальнiсть за формування карбонового ^ду в Укра!'нi (викиди вщ стацiонарних джерел становлять 83-86% загально! емiсi! CO2). Тенденцiя скорочення викидiв парникових газiв почалася з 2013 р., тобто зумовлена сощально-полiтичною кризою - скороченням терито-рiй i кiлькостi промислових об'ектiв, що пiдлягають звiтностi.
Отже, докази використання 1КТ у ви-робництвi з метою скорочення емiсi! парникових газiв в Укра!ш вiдсутнi.
6. У сферi поводження з вщходами електричного та електронного обладнання на загальнонацiональному рiвнi органи державно! влади докладають систематич-них зусиль щодо формування еколопчно лояльного iнституцiйного середовища, спрямованого на зменшення вiдходоутво-рення та пщвищення екологiчно! та санiта-рно! безпеки лопстики, утилiзацi! елект-ронних вiдходiв. Зокрема, передбачено га-рмонiзацiю укра!нського та европейського
законодавства за даним напрямом (на ви-конання зобов'язань Угоди про асоцiацiю Укра!ни з GC), а також ре^зацш (у три етапи) перелiку загальних i спецiалiзова-них заходiв щодо скорочення утворення та безконтрольного накопичення електронних вiдходiв (у рамках "Нащонально! стратегi! управлiння вщходами в Укра!нi до 2030 року").
Заплановаш заходи спрямованi на розроблення ефективно! iнфраструктури роздiльного збирання, безпечного розм> щення та утилiзацi! (вторинного викорис-тання) електронних вiдходiв, систем елект-ронного облiку утворення та пересування вiдходiв, адмiнiстративних i ринкових ш-струментiв регулювання (зворотних меха-нiзмiв, цiльових показникiв, маркування, класифiкацi!, розширено! вiдповiдальностi виробникiв та дистриб'юторiв через шди-вiдуальнi та колективнi системи тощо).
Однак на поточному етат вщсутня iнформацiя про досягнутий прогрес щодо реалiзацi1 затверджено! стратегi!. Також залишаеться незадовiльною iснуюча шфор-мацшна база щодо поводження з вщходами електричного та електронного обладнання на основi даних Державно! служби статистики, яка е дуже обмеженою та фрагментарною, а отже, непридатною для комплексного аналiзу та прогнозування на довго-строковi перiоди.
7. Таким чином, як свщчить зарубiж-ний досвiд, "зеленi" 1КТ мають значний потенщал щодо скорочення техногенного навантаження на екосистеми та забезпе-чення сталого розвитку. Проте 1х ефектив-нiсть i швидкiсть поширення залежать вiд ефективностi державно! пол^ики, форму-вання сприятливого iнституцiонального середовища, що потребуе значних швести-цш. На сучасному етапi розвитку в Укра!ш не спостерiгаеться достатньою мiрою пол> тично! волi та мотиваци для прискореного впровадження смарт-технологiй iз потрiб-ним "зеленим" ефектом.
Перспективним напрямом подальших дослiджень е визначення конкретних умов, що сприятимуть поширенню та бшьш ефе-ктивному використанню 1КТ ("зелених" i решти) в Укра!ш, а також розробка на цш
основi рекомендацiй щодо вдосконалення
чинних нормативно-законодавчих актiв.
Лiтература
Ahola J., Ahlqvist T., Ermes M., Myllyoja J., Savola J. (2010). ICT for environmental sustainability: green ICT roadmap. VTT Research Notes, № 2532.
Al-Zamil A., Jilani Saudagar AK (2018). Drivers and Challenges of Applying Green Computing for Sustainable Agriculture: A Case Study, Sustainable Computing: Informatics and Systems. Sustainable Computing: Informatics and Systems. doi: https://doi.org/10.10167j.suscom.2018.07. 008
Andrae A.S.G., Edler AT. (2015). On global electricity usage of communication technology: trends to 2030. Challenges. Vol. 6. P. 117-157.
Belkhir L., Elmeligi A. (2018). Assessing ICT global emissions footprint: Trends to 2040 & recommendations. Journal of Cleaner Production. Vol. 177. P. 448-463.
Cisco (2011). Cisco Visual Networking Index: Forecast and methodology, 2010-2015. Cisco white paper. URL: http://www.dsco. com/ en/US/ solutions/collateral/ns341/ns 525/ns537/ns705/ns827/white_paper_c11 481360_ns827_Networking_Solutions_ White_Paper.html (дата звернення: 20.11.2011).
Elkington J. (2013). Enter the triple bottom line. In A. Henriques, J. Richardson (Eds.). The triple bottom line: does it all add up? (P. 1-16). London: Routledge.
European Commission (2020b). UNFCCC -United Nations Framework Convention on Climate Change. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/knowledge4poli cy/organisation/unfccc-united-nations-framework-convention-climate-change_en (дата звернення: 06.08.2020).
European Commission. (2020a). Supporting the green transition: shaping europe's digital future. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities -2019-2024/europe-fit-digital-age/shaping-europe-digital-future_en (дата звернення: 06.08.2020).
Ferreboeuf H. (2019). Lean ICT: towards digital sobriety. Report. Agence française de développement, Caisse des Dépôts, 90. URL: https://theshiftproject.org/wp-con tent/uploads/2019/03/Lean-ICT-Report_ The-Shift-Project_2019.pdf (gaTa 3Bep-
HeHHa: 06.08.2020).
Gartner (2007). Green IT: the new industry shockwave. In: Paper Presented at the Symposium/ITXPO Conference, San Diego, CA.
GeSI (2008). SMART 2020: Enabling the low carbon economy in the information age. A report by The Climate Group on behalf of the Global eSustainability Initiative (Ge-SI). Globale Sustainability Initiative. 87 p.
GeSI (2012). Smarter 2020: The Role of ICT in Driving a Sustainable Future. A Report by Boston Consulting Group on Behalf of GeSI. Global eSustainability Initiative. 243 p.
Global Enabling Sustainability Initiative (2020). URL: http://www.gesi.org (gaTa
3BepHeHHa: 06.08.2020).
Global TV shipments (2010). Display Search, Worldwide TV Forecast by Technology. Quarterly Global TV Shipment and Forecast Report. URL: http://www.displayse arch.com/cps/rde/xchg/displaysearch/hs. xsl/quarterly_global_tv_shipment_and_fo recast_report.asp (gaTa 3BepHeHHa: 06.12. 2011).
IDC PC sales and forecast, 2010-2015. Charles Arthur for guardian.co.uk on Monday 6th June 2011 16.48. URL: http://www.guardian.co.uk/technology/blo g/2011/jun/06/idc-pc-sales-growth-warns (gaTa 3BepHeHHa: 06.12.2011).
IEA (2020). Global Energy Review 2020. Global energy and CO2 emissions in 2020. The impacts of the Covid-19 crisis on global energy demand and CO2 emissions. Flagship report. IEA, Paris. URL: https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2020/global-energy-and-co2-emis sions-in-2020#abstract (gaTa 3BepHeHHa: 06.08.2020).
INFSO-ICT-247733 EARTH (EU project) (2011). Deliverable D2.1, Economic and Ecological Impact of ICT. URL:
https://bscw.ictearth.eu/pub/bscw.cgi/d385 32/EARTH_WP2_D2.1_v2.pdf (gaTa
3BepHeHHa: 06.12.2011).
International Telecommunication Union (ITU), World Telecommunication/ICT Indicators Database 2010, 15 th Edition, 2011. URL: http://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/ world/world.html (gaTa 3BepHeHHa: 06.12. 2011).
Laplante P., Murugesan S. (2011). IT for a Greener Planet. IT Professional. Vol. 13(1). P. 16-18. doi: https://doi.org/10.1109/ MITP.2011.9
Malmodin J., Bergmark P., Lunden D. (2013). The future carbon footprint of the ICT and E&M sectors. In Proceedings of the ICT for Sustainability (ICT4S), Zurich, Switzerland.
Malmodin J., Lunden D. (2018). The Energy and Carbon Footprint of the Global ICT and E&M Sectors 2010-2015. Sustainabi lity, 10, 3027. doi: 10.3390/su10093027
Malmodin J., Moberg A., Lunden D., Finn-veden G., Lovehagen N. (2010). Greenhouse gas emissions and operational electricity use in the ICT and entertainment & media sectors. Journal of Industrial Ecology. Vol. 14 (5). P. 770-790. doi: https://doi.org/10.1111/j.1530-9290.2010. 00278.x
MIGnews.com.ua (2011). yKpama yBe^HHH-na Bbi6poc napHHKOBbix ra30B. MIG news.com.ua. URL: https://mignews.com. ua/sobitiya/inukraine/1417924.html (gaTa
3BepHeHra: 06.08.2020).
Peters G., Solli C. (2010). Global carbon footprints Methods and import/export corrected results from the Nordic countries in global carbon footprint studies. Nordic Council of Ministers. ISBN 978-92-8932159-4
Radu L.D. (2016). Determinants of Green ICT adoption in organizations: A theoretical perspective. Sustainability. Vol. 8(8). 731. doi: 10.3390/su8080731
Reimsbach-Kounatze C. (2009). Towards Green ICT Strategies: Assessing Policies and Programmes on ICT and the Environment. OECD Digital Economy Papers, № 155. URL: http://dx.doi.org/10.1787/
222431651031 (дата звернення: 06.08. 2020).
Servaes J. (2012). Introduction to 'Green ICT'. Telematics and Informatics, Vol. 29(4). Р. 335-336. doi: 10.1016/j. tele.2012.05. 001
The World Bank Group (2020). World Development Indicators. The World Bank Group. URL: https://databank.worldbank. org/source/world-development-indicators. (дата звернення: 06.08.2020).
Волк О.М. (2009). Еколого-економгчне об-Трунтування впровадження шформацт-но-комуткащйних технологт: дис. ... канд. екон. наук. Сумський державний ушверситет. Суми. 207 с.
Гаркушенко О.Н. (2018). Информационно -коммуникационные технологии в эпоху становления смарт-промышленности: проблемы определения и условия развития. Экономика промышленности. № 2(82). С. 50-75. doi: doi.org/10.15407/ econindustry2018.02.050.
Державна служба статистики Укра!ни (2020а) Використання шформацшно-комушкацшних технологш на тдпри-емствах. Державна служба статистики Украши. URL: http://ukrstat.gov. ua/operativ/operativ2018/zv/ikt/arh_ikt_u. html (дата звернення: 06.08.2020).
Державна служба статистики Укра!ни (2020b). Економiчна статистика. Еко-номiчна дiяльнiсть. Енергетика. Державна служба статистики Украши. URL: http://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 06.08.2020).
Державна служба статистики Укра!ни (2020c). Економiчна статистика. Навко-лишне природне середовище. Викиди забруднюючих речовин та дюксиду ву-глецю в атмосферне пов^ря. Державна служба статистики Украши. URL: http://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 06.08.2020).
Державна служба статистики Укра!ни (2020d). Економiчна статистика. Навко-лишне природне середовище. Вiдходи. Утворення та поводження з вщходами I-III класiв небезпеки за категорiями матерiалiв. Державна служба статис-
тики Украши. URL: http://ukrstat. gov.ua (дата звернення: 06.08.2020).
Верховна Рада Украши (1998). Про Нащо-нальну програму шформатизацп: закон Украши вiд 04.02.1998 р. № 74/98-ВР (редакцiя вiд 07.06.2020 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98 ^#Text (дата звернення: 06.08.2020).
Верховна Рада Украши (2019). Про Основ-ш засади (стратегiю) державно! еколо-гiчноi полiтики Укра!ни на перюд до 2030 року: закон Укра!ни вiд 28.02.2019 р. № 2697-VIII (редакцiя вiд 28.02.2019 р.). URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2697-19#Text (дата звернення: 06.08.2020).
Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни (2019). Нащо-нальна стратегiя управлiння вщходами в Укрш'ш до 2030 року: розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра'ни вщ 08.02.2017 № 820-р (редакцiя вщ 24.12.2019 р.). URL: http: // search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/KR170820.html (дата звернення: 06.08.2020).
Мшстерство та Компет цифрово! транс-формацп Укра!ни (2020). Офщшний сайт. URL: https://thedigital.gov.ua/com mittees (дата звернення: 06.08.2020).
Паладченко Е.Ф., Кваша Т.К., Задорожняя Г.П. (2014). Зарубежный опыт развития и совершенствования информационно-коммуникационных технологий и их роль в формировании зеленой экономики. Украинский институт научно-технической и экономической информации. URL: https://present5. com/zarubezhnyj -opyt-razvitiya-i-sovershenstvovaniya-informacionnokommunikacionnyx-texnolo gij-i/ (дата звернення: 06.08.2020).
Россия в окружающем мире: 2011. Устойчивое развитие: экология, политика, экономика: ред. Н.Н. Марфенин (2011). Москва: Изд-во МНЭПУ. 292 с.
Центр гуманитарных технологий (2018). Рейтинг стран мира по уровню развития информационно-коммуникационных технологий. Гуманитарная энциклопедия. Центр гуманитарных технологий. URL: https://gtmarket.ru/ratings/ict-deve lopment-index/ict-development-index-info (дата звернення: 06.08.2020).
References
Ahola, J., Ahlqvist, T., Ermes, M., Myllyoja, J., & Savola, J. (2010). ICT for environmental sustainability: green ICT roadmap. VTT Research Notes, № 2532.
Al-Zamil, A., & Jilani Saudagar AK (2018). Drivers and Challenges of Applying Green Computing for Sustainable Agriculture: A Case Study, Sustainable Computing: Informatics and Systems. Sustainable Computing: Informatics and Systems. doi: https://doi.org/10.1016/j.suscom.2018.07.0 08
Andrae, A.S.G., & Edler, AT. (2015). On global electricity usage of communication technology: trends to 2030. Challenges, 6, pp. 117-157.
Belkhir, L., & Elmeligi, A. (2018). Assessing ICT global emissions footprint: Trends to 2040 & recommendations. J. Clean. Prod., 177, pp. 448-463.
Cisco (2011). Cisco Visual Networking Index: Forecast and methodology, 2010-2015. Cisco white paper. Retrieved from http://www.cisco.com/en/US/solutions/ collateral/ns341/ns525/ns537/ns705/ns 827/white_paper_c 11481360_ns827_Netw orking_Solutions_White_Paper.html
Elkington, J. (2013, June 17). Enter the triple bottom line. In The triple bottom line: does it all add up? Eds. A. Henriques & J. Richardson (pp. 1-16). London: Rout-ledge.
European Commission. (2020a). Supporting the green transition: shaping europe's digital future. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/ strategy/priorities-2019-2024/europe-fit-digital-age/shaping-europe-digital-future_ en
European Commission (2020b). UNFCCC -United Nations Framework Convention on Climate Change. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/know ledge4policy/organisation/unfccc-united-nations-framework-convention-climate-change_en
Ferreboeuf, H. (2019). Lean ICT: towards digital sobriety. Report. Agence française de développement, Caisse des Dépôts, 90. Retrieved from https://theshiftproject.org/
wp-content/uploads/2019/03/Lean-ICT-Report_The-Shift-Project_2019.pdf Gartner (2007). Green IT: the new industry shockwave. In: Paper Presented at the Symposium/ITXPO Conference. San Diego, CA.
GeSI (2008). SMART 2020: Enabling the low carbon economy in the information age. A report by The Climate Group on behalf of the Global eSustainability Initiative (GeSI). Global eSustainability Initiative. 2008.
GeSI (2012). Smarter 2020: The Role of ICT in Driving a Sustainable Future. A Report by Boston Consulting Group on Behalf of GeSI. Global eSustainability Initiative. Global Enabling Sustainability Initiative (2020).
Retrieved from http://www.gesi.org Global TV shipments (2010). Display Search, Worldwide TV Forecast by Technology. Quarterly Global TV Shipment and Forecast Report. Retrieved from http://www.displaysearch.com/cps/rde/ xchg/displaysearch/hs.xsl/quarterly_glo bal_tv_shipment_and_forecast_report.asp IDC PC sales and forecast, 2010-2015. Charles Arthur for guardian.co.uk on Monday 6th June 2011 16.48. Retrieved from http://www.guardian.co.uk/technolo gy/blog/2011/j un/06/idc-pc-sales-growth-warns
IEA (2020). Global Energy Review 2020. Global energy and CO2 emissions in 2020. The impacts of the Covid-19 crisis on global energy demand and CO2 emissions. Flagship report. IEA, Paris. Retrieved from https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2020/global-energy-and-co2-emis sions-in-2020#abstract INFSO-ICT-247733 EARTH (EU project). (2011). Deliverable D2.1, Economic and Ecological Impact of ICT. URL: https://bscw.ictearth.eu/pub/bscw.cgi/d385 32/EARTH_WP2_D2.1_v2.pdf International Telecommunication Union (ITU), World Telecommunication/ICT Indicators Database 2010, 15th Edition, 2011. Retrieved from http://www.itu.int/ ITU-D/ict/publications/world/world.html Laplante, P. & Murugesan, S. (2011). IT for a Greener Planet. IT Professional, 13(1),
pp. 16-18. doi: https://doi.org/10.1109/ MITP.2011.9
Malmodin, J., & Lunden, D. (2018). The Energy and Carbon Footprint of the Global ICT and E&M Sectors 2010-2015. Susta-inability, 10, 3027. doi: 10.3390/su10093 027
Malmodin, J., Bergmark, P., & Lunden, D. (2013). The future carbon footprint of the ICT and E&M sectors. In Proceedings of the ICT for Sustainability (ICT4S), Zurich, Switzerland.
Malmodin, J., Moberg, A., Lunden, D., Finn-veden, G., & Lovehagen, N. (2010). Greenhouse gas emissions and operational electricity use in the ICT and entertainment & media sectors. J. Ind. Ecol., 14 (5), pp. 770-790.
MIGnews.com.ua (2011). Ukraine has increased its greenhouse gas emissions. MI-Gnews.com.ua. Retrieved from https://mignews.com.ua/sobitiya/inukraine /1417924.html [in Russian].
Peters, G., & Solli, C. (2010). Global carbon footprints Methods and import/export corrected results from the Nordic countries in global carbon footprint studies. Nordic Council of Ministers. ISBN 978-92-8932159-4
Radu, L.D. (2016). Determinants of Green ICT adoption in organizations: A theoretical perspective. Sustainability, 8(8), 731. doi: 10.3390/su8080731
Reimsbach-Kounatze, C. (2009). Towards Green ICT Strategies: Assessing Policies and Programmes on ICT and the Environment. OECD Digital Economy Papers, 155. doi: http://dx.doi.org/10.1787/2224 31651031
Servaes, J. (2012). Introduction to 'Green ICT'. Telematics and Informatics, 29(4), pp. 335-336. doi: 10.1016/j.tele.2012.05.001
The World Bank Group (2020). World Development Indicators. The World Bank Group. Retrieved from https://databank. worldbank.org/source/world-development-indicators
Volk, O.M. (2009). Environmental and economic justification for the introduction of information and communication technologies (Unpublished candidate thesis). Sumy
state University, Sumy, Ukraine [in Ukrainian].
Garkushenko, O.M. (2018). Information and communication technologies in the era of the smart industry development: problems of definition and conditions of development. Econ. promisl., 2(82), pp. 50-75. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2018.02.050 [in Russian].
State statistics service of Ukraine (2020a) Use of information and communication technologies in enterprises. State statistics service of Ukraine. Retrieved from http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018 /zv/ikt/arh_ikt_u.html [in Ukrainian].
State statistics service of Ukraine (2020b). Economic statistics. Economic activity. Energy. State statistics service of Ukraine. Retrieved from http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
State statistics service of Ukraine (2020c). Economic statistics. Natural environment. Emissions of pollutants and carbon dioxide into the atmosphere. State statistics service of Ukraine. Retrieved from http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
State statistics service of Ukraine (2020d). Economic statistics. Natural environment. Waste. Waste generation and management of hazard classes I-III by material category. State statistics service of Ukraine. Retrieved from http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
Verkhovna Rada of Ukraine (1998). Law of Ukraine: About the National Informatization program of February 04, № 74/98-BP. (edition of 07.06.2020). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98 -Bp#Text [in Ukrainian].
Verkhovna Rada of Ukraine (2019). Law of Ukraine: On the main principles (strategy) of the state environmental policy of Ukraine for the period up to 2030 of February 28, № 2697-VIII. (edition of 28.02.2019). Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine (2019). Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine: National strategy for waste management in Ukraine until 2030 of November 8 2017,
№ 820-p. (edition of 24.12.2019). Retrieved from http://search.ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/link1/KR170820.html [in Ukrainian].
Ministry and Committee for digital transformation of Ukraine. (2020). Official site. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/ committees [in Ukrainian].
Paladchenko, E.F., Kvasha, T.K., & Zado-rozhnyaya, G.P. (2014). Foreign experience in the development and improvement of information and communication technologies and their role in the formation of a green economy. Ukrainian Institute of scientific, technical and economic information. Retrieved from https://present5.
com/zarubezhnyj-opyt-razvitiya-i-sover shenstvovaniya-informacionnkommunika cionnyx-texnologij-i/ [in Russian].
Marfenin, N.N. (Ed.). (2011). Russia in the surrounding world: 2011. Sustainable development: ecology, politics, economy. Moskow: MNEPU [in Russian].
Centre of humanitarian technologies (2018). The world's countries rating by the level of development of information and communication technologies. Humanitarian encyclopedia. Centre of humanitarian technologies. Retrieved from https://gtmarket. ru/ratings/ict-development-index/ict-deve lopment-index-info [in Russian].
Оксана Николаевна Гаркушенко,
канд. экон. наук, старший научный сотрудник E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763; Мария Юрьевна Заниздра, канд. экон. наук, старший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: marin2015zzz@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-3528-0212
"ЗЕЛЕНЫЕ" ИКТ: ПОТЕНЦИАЛ И ПРИОРИТЕТЫ ДЛЯ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ: АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР
Цифровизация и экологизация выступают доминирующими глобальными трендами трансформации мировой экономики, которые в значительной степени будут определять национальную конкурентоспособность в будущем. Использование энергосберегающего и декарбонизационного эффектов ИКТ приобретает особое значение в контексте их внедрения в промышленности, которая обладает достаточным потенциалом для обеспечения глобальных качественных сдвигов. Вследствие этого возникает вопрос определения совместимости и взаимовлияния процессов цифровизации и устойчивого развития.
Предложено расширить типологизацию воздействий ИКТ на окружающую среду, а также изложено авторское видение "зеленых" ИКТ, которое учитывает их системный эффект с позиций общества в целом и предприятия, конечных потребителей в частности, а также инкорпорирует концепции "озеленения ИКТ" и "озеленения с помощью ИКТ". На основе обобщения зарубежного опыта экологизации ИКТ-индустрии и обеспечения устойчивого развития путем использования ИКТ в промышленности определены потенциально перспективные сферы экономической деятельности для внедрения мер по декарбонизации за счет ИКТ (строительная, транспортная, энергетическая и производственная) и наиболее эффективные группы "зеленых" смарт-технологий (смарт-энергосети, смарт-здания, смарт-логистика, дематериализация и т. п.).
Установлено, что признанными лидерами в сфере внедрения ИКТ в Украине являются такие виды деятельности, как обрабатывающая промышленность и оптовая и розничная торговля, ремонт автотранспортных средств, на которые приходится половина спроса на ИКТ-продукты и услуги. Однако наиболее распространенными направлениями использования ИКТ являются традиционные и малозатратные: пользование электронной почтой,
осуществление банковских операций, мониторинг рынка товаров и услуг, обмен информацией с органами государственной власти. Более прогрессивные цифровые технологии (электронная коммерция, 3D-печать, анализ "больших данных" и др.), требующие дополнительного инвестирования в развитие интеллектуального капитала, менее распространены.
В результате анализа техногенной нагрузки на окружающую среду установлены сле-дующе позитивные тенденции: рост масштабов использования "зеленой" энергии от возобновляемых источников, сокращение энергоемкости ВВП, соблюдение допустимого уровня эмиссии парниковых газов (по сравнению с установленными квотами и международными обязательствами Украины. Уже разработаны законодательные инициативы по формированию экологически лояльной институциональной среды в сфере обращения с отходами электрического и электронного оборудования. Однако масштабы положительных качественных преобразований остаются недостаточными для изменения статуса энергетического сектора Украины с "углеродоемкого" на "экологически чистый" (устойчивый). Сокращение эмиссии парниковых газов обусловлено социально-экономическим кризисом и не имеет подтвержденных связей с распространением "зеленых" ИКТ, прогресс относительно реализации Национальной стратегии управления отходами в Украине до 2030 года является недостаточным, текущее состояние существующей информационной базы по обращению с электронными отходами остается неудовлетворительным. Решение этих проблем требует более четкого нормативно-правового и организационного обеспечения в сфере ИКТ и устойчивого развития в комплексе с ускорением развития национальной смарт-промышленности.
Ключевые слова: цифровизация, "зеленые" ИКТ, смарт-технологии, энергопотребление, выбросы парниковых газов, электронные отходы, устойчивое развитие.
JEL: O14, O44, Q57
Oksana M. Garkushenko,
PhD in Economics, Leading Researcher E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763;
Mania Yu. Zanizdra, PhD in Economics, Leading Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: marin2015zzz@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-3528-0212
GREEN ICTS: POTENTIAL AND PRIORITIES FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT. ANALYTICAL REVIEW
Digitalization and greening are the dominant global trends in the transformation of the world economy, which would largely define national competitiveness in the future. The use of energy-saving and decarbonizing effects from the introduction of ICTs is particularly important in the context of their implementation in industry, which has sufficient potential to ensure global qualitative changes. This raises the question of defining the compatibility and mutual influence of digitalization and sustainable development processes.
Therefore, the paper proposes to expand the typology of ICTs impacts on the environment, as well as authors' vision of "green" ICTs, which takes into account their systemic effect from the perspective of society as a whole, individual enterprises and end users, and, at the same time, incorporates concepts of "greening of ICT" and "greening by ICT". Based on the generalization of foreign experience in greening the ICT industry and ensuring sustainable development through the use of ICTs in industry, we have identified potentially promising areas of economic activity for implementing decarbonization measures through ICTs (construction, transport, energy and pro-
duction), as well as the most effective groups of "green" smart technologies (smart energy networks, smart buildings, smart logistics, dematerialization, etc.).
It is established that the recognized leaders in the field of ICT implementation in Ukraine are such economic activities as "manufacturing industry" and "wholesale and retail trade, repair of motor vehicles", which account for half of the demand for ICT products and services. However, the most common areas of ICTs' use are traditional and low-cost: the use of e-mail, banking operations, monitoring of the market of goods and services, exchange of information with public authorities. More advanced digital technologies - e-Commerce, 3D printing, big data analysis, etc., which require additional investments in the development of intellectual capital, are less common. Analysis of anthropogenic burden on the environment has allowed us to establish some positive trends - increased use of "green" energy from renewable sources, reduction of energy intensity, compliance with the permissible level of greenhouse gas emissions (compared to the established quotas and international obligations of Ukraine). Legislative initiatives, directed on creation of an environment friendly institutional framework in the field of waste management of electrical and electronic equipment, have been developed. However, the scale of positive qualitative changes remains insufficient to change the status of Ukrainian energy sector from carbon-intensive to "environment friendly" (sustainable). The reduction of greenhouse gas emissions is due to the socioeconomic crisis and has no confirmed links with the spread of "green" ICTs, progress in the implementation of the "National waste management strategy in Ukraine until 2030" is insufficient, and the current state of the existing information base on e-waste management remains unsatisfactory. Solving these problems requires a clearer legal framework and organizational support in the field of ICTs and sustainable development, combined with the acceleration of the development of the national smart industry.
Keywords: digitalization, green ICT, smart technologies, energy consumption, greenhouse gas emissions, e-waste, sustainable development.
JEL: O14, O44, Q57
Формат цитування:
Гаркушенко О. М., Зашздра М. Ю. (2020). "Зелет" 1КТ: потенщал i прюритети для сталого розвитку: анал^ичний огляд. Економжа промисловост1. № 3 (91). С. 47-81. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2020.03.047
Garkushenko, O., & Zanizdra, M. (2020). Green ICTs: potential and priorities for \sustainable development. Analytical review. Econ. promisl., 3 (91), рр. 47-81. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.03.047
Надшшла до редакцП 08.08.2020 р.
