CC BY
22
УДК 338.2:504.05 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-42-136-149
МОДЕРН1ЗАЦ1ЙН1 1НСТРУМЕНТИ 1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОПЗАЦП ПРОМИСЛОВОСТ1
Шелудько Е. I.
Актуапьн'ють теми дocпiдження. Рoзбудoва реcурcoефективнoУекoнoмiки ^апа закoнoмiрним трендoм рюзвитку багатьoх рoзвинутих кра'Ун, навiть тих, як багатi на прирoднi реcурcи. УкраУна та^ж рoзпoчапа транcфoрмацiю cвoeУ екoнoмiчнoУ cиcтеми у вiдпoвiдь на зрocтаючi викпики з 6oку реcурcних oбмежень, шматичних змн та юнкуренцИ на мiжнарoдних ринках. Bагoмим пoштoвхoм у цьoму напрямi ^ат пiдпиcання Угoди прo аcoцiацiю мiж УкраУнoю та Cврoпейcьким Coюзoм, згiднo яш мають бути iмппементoванi принципoвi пoпoження Директив CC, щo cтocуютьcя «юзепенення» прoмиcпoвocтi, i, зoкрема, тi, щр вппивають на дiяпьнicть та рoзвитoк пoтенцiйнo небезпечних вирoбництв. Звiдcи виникаe неoбхiднicть у здiйcненнi мoнiтoрингу щoдo впрoвадження iнcтитуцioнапьних iнcтрументiв екoпoгiзацíУ прoмиcпoвoгo вирoбництва та анатзу реатзацИ екoнoмiчних рефoрм, як забезпечен низ^ю cтратегiчних державних дoкументiв у cферi «юзепенення» пррмиcпoвocтi.
Пocтанoвка прoбпеми. Cьoгoднi icнуe неoбхiднicть у рефoрмуваннi дiючoУ cиcтеми управпння як'ютю атмocфернoгo пoвiтря, управпння вoдними реcурcами та вoдoвiдведенням, пoвoдження з вiдхoдами, oc^^u юнуюча не даe змoги пoвнoю мiрoю забезпечити реап'зацю директивних пoпoжень Угoди прo ат^'а^'ю мiж УкраУнoю та Cврoпейcьким Coюзoм. ^мппе^не виршення назрпих екoпoгiчних прoбпем пoтребуe зпагoджених diü рiзних урядoвих ^титу^й та прийняття управтн^ких рiшень щoдo oцiнки технoгеннo-екoпoгiчних ризиюв i здiйcнення мoнiтoрингу вппиву на дoвкiппя пiдприeмcтв прoмиcпoвocтi; запрoвадження нoвих дieвих важешв державнбУпoпiтики щoдo управпння небезпечними вирoбництвами на ocнoвi кoнцепцiУ «oзепенення» прoмиcпoвocтi.
Анатз ocтаннiх дocпiджень i пубтка^й. Прoбпемам рoзкриття транcфoрмацiйних змн у прoмиcпoвocтi у напряму УУ «oзепенення» та рoпi держави у мoдернiзацiУ пoтенцiйнo небезпечних вирoбництв значну увагу придiпенo у наутвих працях БерзiнoУ C.B., Буркинcькoгo Б.В., Векпич О.О., ГапушюнвУ Т.П., ппяшент 1.О., Кваши Т.К., ^зачент Т.1., Купнець Л.С., МуciнoУЛ.А., Омепьченm A.A., Пoтапенкo В.Г., Харiчкoва С.К., Хпoбиcтoва C.B. та нших.
Видпення недocпiджених ча^ин загапьнсУ прoбпеми. Шва екoпoгiчна пoпiтика це кoнтрoпь за забрудненням навкoпишньoгo прирoднoгo cередoвища, передуем, за прoмиcпoвим забрудненням. У ц^му кoнтекcтi екoпoгiчна мoдернiзацiя прoмиcпoвих пiдприeмcтв зумoвпена змiнoю екoпoгiчнoУ пoпiтики держави cтocoвнo пiдприeмcтв-забруднювачiв, у резупьтатi реапiзацiУ я^У пoкращитьcя як'ють життя дпя cучаcних та прийдешнiх пoкoпiнь, буде забезпеченo «зепене» прoмиcпoве зрocтання, cфoрмoванo дieвi механiзми дпя збереження i вiднoвпення прирoднoгo cередoвища. Bпрoвадження нoвих iнcтрументiв державнбУ пoпiтики в екoпoгiчнiй cферi e маcштабнoю рефoрмoю, яка тoркнетьcя уасУ украУ^ь^)' прoмиcпoвocтi, вoднoчаc фoрмування cиcтемнoгo бачення гoпoвних дocягнень в iмппементацiУмiжнарoдних вимoг щoдo екoтранcфoрмацiУпрoмиcпoвих пiдприeмcтв e ще недocтатньo дocпiдженим питанням у наукoвiй пiтературi.
Пocтанoвка завдання, мети дocпiдження. Оcнoвним завданням пуб^каци e рoзрoбпення дieвих захoдiв дпя удocкoнапення iнcтитуцioнапьних iнcтрументiв управпння екoпoгiчним рoзвиткoм прoмиcпoвих пiдприeмcтв з метoю пiдтримки iмппементацiУ Угoди з CC у cферi oзепенення екoнoмiки УкраУни та oцiнки впрoвадження Директив CC, iмппементацiУ нших мiжнарoдних дoкументiв в укр^'н^ке закoнoдавcтвo, у тoму чиcm з питань управпння небезпечними пiдприeмcтвами, щo ^риятиме мiнiмiзацiУ ризиюв екoпoгiчних аcпектiв у прoцеci вирoбничoУ дiяпьнocтi, ефективнoму запoбiганню та кoнтрoпю прoмиcпoвoгo забруднення, тдвищенню рiвня екoпoгiчнoУ безпеки.
Метoд абo метoдoпoгiя прoведення дocпiдження. В дocпiдженнi викoриcтoвуютьcя так метoди наукoвoгo пзнання: дiапектичний метoд, метoди пoрiвняння та cпocтереження, метoди екoнoмiчнoгo анатзу, анатзу та cuнтезу, cхoдження &д абcтрактнoгo дo кoнкретнoгo, cиcтемнo-cтруктурний метoд.
Викпадення ocнoвнoгo матерiапу (резупьтати рoбoти). Охарактеризoванo пoтoчний ^ан i тенденцИ рoзвитку пoтенцiйнo небезпечних вирoбництв прoмиcпoвocтi в УкраУш та oкреcпенo ocoбпивocтi Ух функцioнування, щo пoв'язанi певним чинoм iз значним витри^анням пoтенцiйнo-небезпечних технoпoгiй, зрocтанням екoпoгiчних прoбпем та теритoрiй, де e вепика ймoвiрнicть прирoдних та технoгенних катаcтрoф; здiйcненo анатз cтратегiчних дoкументiв держави в cферi управтння небезпечними вирoбництвами, oбtрунтoванo нoвi пiдхoди дo екoпoгiчнoУ мoдернiзацiУ пoтенцiйнo небезпечних вирoбництв, щo визначаютьcя прioритетнicтю екoпoгiчнoУ безпеки та пiдпoрядкуванням цпей рoзвитку прoмиcпoвoгo вирoбництва ^ратегil' технoгеннo-екoпoгiчнoУ безпеки iз узгoдженням Ытереав екoпoгiУ та екoнoмiки; рoзрoбпенo рекoмендацiУ щoдo екoпoгiчнoУ реадаптаци екoнoмiчнoгo зрocтання, пoв'язанoгo iз рoзвиткoм прoмиcпoвocтi.
Гапузь заcтocування резупьтатiв. Реатза^я захoдiв вппиву державнбУ екoпoгiчнoУ пoпiтики на дiяпьнicть прoмиcпoвих пiдприeмcтв.
Bиcнoвки вiдпoвiднo дo cтаттi. Запрoпoнoванi захoди щoдo екoпoгiчнoУ реадаптаци екoнoмiчнoгo зрocтання у прoмиcпoвocтi дoзвoпяють удocкoнапити меха^зм запoбiгання, зменшення та кoнтрoпю
136
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 42
© Шелудько E. I., 2019
промислового забруднення в'дпов'дно до мiжнародних екологiчних вимог та сприяють промисловцям i пдприемцям у забезпеченн належного р'тня «озеленення» технолог'чних процес'т.
Ключов'1 слова: потен^йно небезпечн виробництва, модернiзацiя, «зелена» економка, екотрансформа^я промисловостi.
МОДЕРНИЗАЦИОННЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ
ЭКОЛОГИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
Шелудько Э. И.
Актуальность темы исследования. Развитие ресурсоэффективной экономики стало закономерным трендом эволюционирования многих развитых стран, даже тех, которые богаты природными ресурсами. Украина также начала трансформацию своей экономической системы в ответ на растущие вызовы со стороны ресурсных ограничений, климатических изменений и конкуренции на международных рынках. Весомым стимулом в этом направлении стало подписание Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом, согласно которому должны быть реализованы принципиальные положения Директив ЕС, касающиеся «озеленения» промышленности, и в частности, те, которые влияют на деятельность и развитие потенциально опасных производств. Отсюда возникает необходимость в осуществлении мониторинга по внедрению институциональных инструментов экологизации промышленного производства и анализа реализации экономических реформ, обеспечение которых поддерживается рядом стратегических государственных документов в сфере «озеленения» промышленности.
Постановка проблемы. Сегодня существует необходимость в реформировании действующей системы управления качеством атмосферного воздуха, управления водными ресурсами и водоотведением, обращения с отходами, поскольку существующая не позволяет в полной мере обеспечить реализацию директивных положений Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом. Комплексное решение назревших экологических проблем требует согласованных действий различных правительственных учреждений и принятия соответствующих управленческих решений по оценке техногенно-экологических рисков и осуществлению мониторинга воздействия на окружающую среду предприятий промышленности; внедрения новых действенных рычагов государственной политики по управлению опасными производствами на основе концепции «озеленения» промышленности.
Анализ последних исследований и публикаций. Значительное внимание проблемам раскрытия трансформационных изменений в промышленности в направлении ее «озеленения» и роли государства в модернизации потенциально опасных производств уделено в научных трудах Берзиной С.В., Буркинского Б.В., Веклич О.А., Галушкиной Т.П., Ильяшенко И.А., Кваши Т.К., Козаченко Т.И., КупинецЛ.Е., МусинойЛ.А., Омельченко А.А., Потапенко В.Г., Харичкова С.К., Хлобыстова Е.В. и других.
Выделение неисследованных частей общей проблемы. Новая экологическая политика это контроль за загрязнением окружающей природной среды, и, прежде всего, за промышленным загрязнением. В этом контексте экологическая модернизация промышленных предприятий обусловлена изменением экологической политики государства в отношении предприятий-загрязнителей, в результате реализации которой качественно улучшится жизнь современного и будущих поколений, будет обеспечен «зеленый» промышленный рост, сформированы действенные механизмы для сохранения и восстановления природной среды. Внедрение новых инструментов государственной политики в экологической сфере является масштабной реформой, которая коснется всей украинской промышленности, в то же время формирование системного видения главных достижений в осуществлении международных требований по экотрансформации промышленных предприятий еще недостаточно изучены в научной литературе.
Постановка задачи, цели исследования. Основной задачей публикации является разработка действенных мер по совершенствованию институциональных инструментов управления экологическим развитием промышленных предприятий с целью поддержки имплементации Соглашения с ЕС в сфере озеленения экономики Украины и оценки внедрения директив ЕС, имплементации других международных документов в украинское законодательство, в том числе и по вопросам управления опасными предприятиями, что будет способствовать минимизации экологических рисков в процессе производственной деятельности, эффективному предотвращению и контролю за промышленным загрязнением, повышению уровня экологической безопасности.
Метод или методология проведения исследования. В исследовании используются следующие методы научного познания: диалектический метод, методы сравнения и наблюдения, методы экономического анализа, анализа и синтеза, восхождения от абстрактного к конкретному, системно -структурный метод.
Изложение основного материала (результаты работы). Охарактеризованы текущее состояние и тенденции развития потенциально опасных производств промышленности в Украине и обозначены особенности их функционирования, связанные определенным образом со значительным использованием потенциально опасных технологий, ростом экологических проблем и территорий, где есть большая вероятность природных и техногенных катастроф; осуществлен анализ
стратегических документов государства в сфере управления опасными производствами, обоснованы новые подходы к экологической модернизации потенциально опасных производств, которые предусматривают приоритетность экологической безопасности и подчинение целей развития промышленного производства стратегии техногенно-экологической безопасности с согласованием интересов экологии и экономики; разработаны рекомендации по экологической реадаптации экономического роста, связанного с развитием промышленности.
Область применения результатов. Реализация мер воздействия государственной экологической политики на деятельность промышленных предприятий.
Выводы в соответствии со статьей. Предложенные мероприятия по экологической реадаптации экономического роста в промышленности позволяют усовершенствовать механизм предотвращения, уменьшения и контроля промышленного загрязнения в соответствии с международными экологическими требованиями и способствуют промышленникам и предпринимателям в обеспечении надлежащего уровня «озеленения» технологических процессов.
Ключевые слова: потенциально опасные производства, модернизация, «зеленая» экономика, экотрансформация промышленности.
MODERNIZATIONAL INSTRUMENTS OF INSTITUTIONAL SUPPORT OF INDUSTRY ECOLOGIZATION
Sheludko E. I.
Relevance of research topic. The development of a resource-efficient economy has become a natural trend for the development of many developed countries, even those that are rich in natural resources. Ukraine has also started transforming its economic system in response to growing challenges from resource constraints, climate change and competition in international markets. An important push in this direction was the signing of the Association Agreement between Ukraine and the European Union, according to which there should be an implementation of the substantive provisions of the EU Directives concerning the «greening» of industry, and in particular those affecting the activity and development of potentially dangerous industries. Hence, there is a need for monitoring of implementation of institutional instruments for ecologization of industrial production and analysis of the implementation of economic reforms, which are provided with a number of strategic state documents in the field of «greening» of the industry.
Formulation of the problem. Today there is a need for reforming the existing system of air quality management, water and wastewater management, waste management, since the current one does not allow full implementation of the policy provisions of the Association Agreement between Ukraine and the European Union. Comprehensive solution of urgent environmental problems requires coordinated actions of various government institutions and the adoption of managerial decisions on the assessment of technogenic and environmental risks and the monitoring of the environmental impact of industrial enterprises; there is also a need for the introduction of new effective levers of state policy on the management of hazardous production on the basis of the concept of «greening» of the industry.
Analysis of recent research and publications. The problems of the disclosure of the transformational changes in the industry in the direction of its «greening» and the role of the state in the modernization of potentially hazardous productions have been given considerable attention in the scientific works of Berzina S., Burkinskyi B., Veklych O., Galushkina T, Ilyashenko I., Kvasha T, Kozachenko T., Kupinets L., Musina L., Omelchenko A., Potapenko V., Harichkov S., Khlobistov Y. and others.
Selection of unexplored parts of the general problem. The new environmental policy is the control of pollution of the environment, primarily, the control of industrial pollution. In this context, the environmental modernization of industrial enterprises is conditioned by changing the state's environmental policy towards polluting enterprises, which will improve the quality of life for modern and future generations, will provide «green» industrial growth, form effective mechanisms for the preservation and restoration of the natural environment. The introduction of new instruments of state policy in the environmental sphere is a large-scale reform that will affect the entire Ukrainian industry, while the formation of a systematic vision of major achievements in the implementation of international requirements for the eco transformation of industrial enterprises is still an insufficiently researched issue in the scientific literature.
Setting the task and the purpose of the study. The main task of the publication is the development of effective measures to improve institutional instruments for managing the ecological development of industrial enterprises in order to support the implementation of the Agreement with the EU in the field of greening the Ukrainian economy and assessing the implementation of the EU Directives, the implementation of other international instruments in Ukrainian legislation, including management of hazardous enterprises, which will help minimize the risks of environmental aspects in the process of production, effective prevention and control of industrial pollution, raising the level of environmental safety.
Method or methodology for conducting research. The research uses the following methods of scientific knowledge: dialectical method, methods of comparison and observation, methods of economic analysis, analysis and synthesis, ascension from abstract to concrete, system-structural method.
Presentation of the main material (results of work). The current state and trends of the development of potentially dangerous industrial enterprises in Ukraine are characterized and the features of their functioning are
characterized, which are connected in a certain way with the significant use of potentially dangerous technologies, the growth of environmental problems and territories where there is a high probability of natural and man-made disasters; the analysis of strategic documents of the state in the field of hazardous production management has been carried out; new approaches to environmental modernization of potentially hazardous industries, determined by the priority of environmental safety and subordination of the goals of the development of industrial production to the technology of environmental and ecological safety with the coordination of interests of the ecology and economy, are grounded; recommendations on ecological adaptation of economic growth related to the development of industry have been developed.
The field of application of results. Realization of measures of influence of state ecological policy on activity of industrial enterprises.
Conclusions according to the article. The proposed measures on ecological adaptation of economic growth in industry allow to improve the mechanism of prevention, reduction and control of industrial pollution in accordance with international environmental requirements and promote the industrialists and entrepreneurs in ensuring the proper level of «greening» of technological processes.
Keywords: potentially dangerous production, modernization, «green» economy, ecotransformation of the industry.
JEL Classification: Q52, Q57, Q58, H23, R15
Актуапьшсть теми дослщження. 1мплемента^я щеологп «зеленоТ» економки, як ново'Г моделi eK0H0MÍ4H0r0 розвитку, що мае на мет полтшення добробуту населення та досягнення со^альноТ' píbhoctí з одночасним скороченням ризимв для навколишнього середовища та еколопчного дефциту, вщбуваеться сьогодн шляхом реалiзацiТ в УкраТн положень низки важливих мiжнародних документ: Декларацп Тисячолггтя ООН - щодо впливу економiчних тенденцм на людський розвиток, рiвень та якють життя населення; Глобальних цтей сталого розвитку людства - щодо розкриття можливостей впровадження рацюнальних моделей споживання та виробництва, рацюнального використання природних ресурав та здмснення невщкладних заходiв в зв'язку зi змшою для задоволення потреб сучасного та майбутнього поколшня людей; рiшеннями Конференцп ООН зi сталого розвитку «РЮ+20» (м. Рю-де-Жанейро, 2012 р.), на яш було пiдтримано iнiцiативи мiжнародних оргаызацм щодо розвитку i впровадження на нацюнальному рiвнi концепцiй «зеленоТ» економки, «зеленого» зростання, «iнклюзивного зеленого» зростання та формування стратепй, планiв дм та дорожнiх карт розвитку краТн у зеленому напряму. Однiею з ключових цiлей в комплексi Цтей Сталого Розвитку, визначеного програмою ООН «Трансформацiя нашого свiту: Порядок денний сталого розвитку 2030», означено створення гнучкоТ Ыфраструктури, сприяння всеосяжнiй i спйш iндустрiалiзацiТ i заохочування Ыновацм. Як зазначено в Нацiональнiй доповд «Цiлi Сталого Розвитку: УкраТна»: «стала iндустрiалiзацiя УкраТни та впровадження Ыновацмних технологiй у виробництво е необхщною передумовою стабiльного зростання нацюнальноТ економки та оптимiзацN ТТ структури» [1, C.68]. Даний вислiв концентруе у ^6í суть важливих вiдтворювальних процеав у промисловому виробництвi та спонукае до осмислення ряду актуальних завдань щодо вщновлення значущостi промислового потен^алу украТнськоТ економiки та ТТ здатност до модерызацп. Вагомим поштовхом у цьому напрямi стало пiдписання Угоди про асо^ацю мiж УкраТною та бвропейським Союзом, згiдно якоТ мають бути iмплементованi принциповi положення Директив GC, що стосуються «озеленення» промисловосп, i, зокрема, tí, що впливають на дiяльнiсть та розвиток потенцмно небезпечних виробництв. Звiдси виникае необхщнють у здiйсненнi монiторингу щодо впровадження Ыституцюнальних iнструментiв еколопзацп промислового виробництва та аналiзу реалiзацiТ економiчних реформ, як забезпеченi низкою стратегiчних державних документ у сферi «озеленення» промисловосп.
Постановка проблеми. Сьогодш iснуе необхщнють у реформуванн дiючоТ системи управлшня якiстю атмосферного повiтря, управлiння водними ресурсами та водовщведенням, поводження з вщходами, оскiльки iснуюча не дае змоги повною мiрою забезпечити реалiзацiю директивних положень Угоди про асо^ацш мiж УкраТною та бвропейським Союзом. Комплексне виршення назрiлих екологiчних проблем потребуе злагоджених дш рiзних урядових шституцш та прийняття управлiнських ршень щодо оцiнки техногенно-екологiчних ризиш i здiйснення монiторингу впливу на довктля пiдприемств промисловостi; запровадження нових дiевих важелiв державноТ полiтики щодо управлшня небезпечними виробництвами на основi концепци «озеленення» промисловостi.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблемам розкриття трансформацiйних змiн у промисловостi у напряму ТТ «озеленення» та ролi держави у модернiзацiТ потенцiйно небезпечних виробництв значну увагу придтено у наукових працях БерзшоТ' С. В., Буркинського Б. В., Веклич О. О., ГалушкшоТ Т. П., 1лляшенко I. О., Кваши Т. К., Козаченко Т. I., Купшець Л. G., МусшоТ' Л. А., Омельченко А. А., Потапенко В. Г., Харiчкова С. К., Хлобистова G. В. та шших.
Видiлення недослщжених частин загально! проблеми. Нова екологiчна полiтика це контроль за забрудненням навколишнього природного середовища, передуем, за промисловим забрудненням. У цьому контекст еколопчна модернiзацiя промислових пiдприемств зумовлена змшою еколопчноТ' полiтики держави стосовно пiдприемств-забруднювачiв, у результатi реалiзацiТ якоТ покращиться якють життя для сучасних та прийдешшх поколшь, буде забезпечено «зелене» промислове зростання, сформовано дiевi механiзми для збереження i вщновлення природного середовища. Впровадження нових шструменлв державноТ пол^ики в екологiчнiй сферi е масштабною реформою, яка торкнеться уаеТ украТнськоТ промисловостi, водночас формування системного бачення головних досягнень в iмплементацiТ мiжнародних вимог щодо екотрансформаци промислових пiдприемств е ще недостатньо дослщженим питанням у науковiй лггературк
Постановка завдання, мети дослщження. Основним завданням публ^аци' е розроблення дieвих заходiв для удосконалення шституцюнальних iнструментiв управлiння екологiчним розвитком промислових пщприемств з метою пщтримки iмплементацiï Угоди з GC у сферi озеленення економiки Украши та оцшки впровадження Директив GC, iмплементацiï iнших мiжнародних документiв в украшське законодавство, у тому числi з питань управлшня небезпечними пiдприемствами, що сприятиме мiнiмiзацiï ризикiв екологiчних аспек^в у процесi виробничо' дiяльностi, ефективному запоб^анню та контролю промислового забруднення, пщвищенню рiвня еколоично!' безпеки.
Метод або методолопя проведення дослiдження. В дослщженш використовуються такi методи наукового шзнання: дiалектичний метод, методи порiвняння та спостереження, методи економiчного аналiзу, аналiзу та синтезу, сходження вщ абстрактного до конкретного, системно-структурний метод.
Викладення основного матерiалу. Здатнiсть укра'нсько' промисловостi до модершзаци' в ïï нинiшньому станi та дослiдження механiзмiв, що можуть сприяти оновленню галуз^ тiсно переплiтаеться iз екологiчною IT модершза^ею, яка передбачае необхiднiсть гармошзаци' екологiчноï та економiчноï полiтик, розширене застосування новiтнiх, насамперед, «зелених» технологш, рацiональне використання природних ресурсiв, перехщ до низьковуглецево!', ресурсоощадно!', до^ально!' економки. Екологiчна модернiзацiя промислових пiдприемств - це, передуам, змiна екологiчноï политики держави стосовно пiдприемництва, результатом реалiзацiï яко!' стане пiдвищення якостi життя i економiчноï ефективностi, забезпечення «зеленого» промислового зростання, збереження i вщновлення природного середовища.
Сучасна еколопчна ситуа^я в Украïнi значною мiрою е наслщком перевантаження IT територiï потенцшно небезпечними виробництвами, переважну частину з яких (бтьше 50%) становлять пщприемства, пов'язанi з виробництвом, переробкою, збер^анням сильнодiючих отруйних, вибухонебезпечних, радiацiйно-та пожежонебезпечних речовин. Показники забруднення довктля в УкраМ залишаються стабiльно високими, нав^ь незважаючи на стагнацiю промисловостк Загострюються проблеми, пов'язанi iз пщвищенням частки застарiлих технологiй i обладнання, зниженням рiвня модершзаци' та оновлення виробництва, кризою в економiцi, що пщвищуе ризики техногенних катастроф [2].
Починаючи з 2003 року, на пiдставi постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши №1288 вiд 29.08.2002р. «Про затвердження Положення про Державний реестр потенцшно небезпечних об'ек^в», в УкраМ проводиться реестра^я потенцiйно небезпечних об'ектiв. Державний реестр потенцшно небезпечних об'ек^в, за даними станом на ачень 2018 року, мютить вiдомостi про 26567 об'ек^в [3, С.10], до числа яких входять промисловi пiдприемства, вугтьш шахти, кар'ери, автозаправочнi станци' та автомобтьш газонаповнювальнi компресорнi станци', мапстральш газо-, нафто- i трубопроводи та |'х вiдгалуження, гiдротехнiчнi споруди, вузловГ залiзничнi станци', пiдземнi станцiï метропол^ену, мости та шляхопроводи, тунелi, нафтогазовТ родовища, накопичувачi та пол^они промислових вщходГв, мюця збереження небезпечних речовин тощо [4].
В УкраМ щор1чно виникае близько 120-140 надзвичайних ситуацш техногенного та природного характеру (ттьки протягом з ачня 2018 р. до лютого 2019 р. було зареестровано 136 надзвичайних ситуацш), як е потенцшними джерелами еколопчноГ небезпеки. З огляду на шформацш Анал^ичних оглядГв стану техногенноï та природной' безпеки в Украïнi за 2005-2018 роки, юнуе пряма залежнiсть р1вня виникнення надзвичайних ситуацiй вщ концентрацп небезпечних виробництв в регiонах. Висока ймов1рнють виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного характеру стшко фiксуеться у Харшськш, Запорiзькiй, Днiпропетровськiй, Донецькiй та Луганськш областях. Регiони з найбiльшою ктькютю потенцiйно небезпечних виробництв спiвпадають з регюнами найбiльшого зосередження населення. Зокрема, у Хармвськш, Запорiзькiй, Донецькiй, Луганськш та Дшпропетровськш областях, де функцюнуе майже 38% об'ектiв вщ загального Тх числа, сконцентровано 33% населення (станом на 01.01.2018). Виявлено, що протягом 20122017 рр. ктькють ПНО значно зросла не ттьки у цих регюнах Украши, а також у Одеськш, Микола^есьюй, Льв1вськш, Полтавськiй, Кш'вськш областях та м. Киевi (табл.1).
Наприкiнцi 2018 р. Мшютерство екологiï та природних ресурав Украши оприлюднило черговий рейтинг «Т0П-100 найбiльших пiдприемств-забруднювачiв» [5], сформований на пiдставi даних офГ^йно!' статистики. ДвГ третини пiдприемств, що увшшли до цього рейтингу, локалТзоваш на територи' чотирьох областей: Днiпропетровська - 30, Донецька - 22, Запорiзька - 9, Луганська - 6. Серед найбтьших забруднювачТв атмосферного пов^ря вищГ мюця посiдають металургiйнi заводи, енергетичш пiдприемства та ТЕС. Найбiльшими утворювачами вщходГв в УкраМ, вщповщно рейтингу, е прничо-збагачувальш комбiнати, а лщерами щодо порушень вимог еколоично!' безпеки за скидами забруднених спчних вод сьогодш стають водоканали та велик металургiйнi заводи. Згщно Еколопчного рейтингу областей Украши [6] у 2017 р. надходження вщ еколопчного податку склали майже 3 млрд грн, проте на природоохоронш заходи регюнами було використано у середньому 16,3%. Згщно ¡з законодавством, надходження вщ еколопчного податку мають спрямовуватися на усунення першочергових еколопчних проблем, а вони, ймов1рно, йдуть на фшансування не пов'язаних з екологiею питань або ж розпорошуються на мюцевому рГвш. Ттьки Житомирська, Одеська, Терноптьська i Чернiвецька областi використали на природоохоронш заходи у 2017 р. бтьше 45% надходжень вщ еколопчного податку. Це е свщченням того, що сучасна система адмшютрування та використання надходжень вщ еколопчного податку е неефективною та непрозорою. Вона потребуе негайного та радикального реформування. Бтьш активне та цтьове використання надходжень вщ еколопчного податку на ефективш природоохоронш проекти мае стати дiевим шструментом для боротьби з
кризовими явищами в екологи, знизити ймовГрнють техногенно-екологiчних катастроф та зняти значну частину еколопчних проблем у репонах, а також сприяти поступовому виконанню зобов'язань Украши перед GC.
Таблиця 1. Ктьмсть паспортизованих ПНО по репонах Украши, 2005-2018 роки, одиниць
Област Украши Станом на кшець 2005 року Станом на 1 червня 2012 року Станом на тень 2018 року
Усього З них: пщприемства
АР Крим 198 899 963 518
Вшницька 380 663 699 348
Волинська 189 301 328 113
Днтропетровська 497 2055 2396 1794
Донецька 673 2908 3244 1964
Житомирська 435 543 576 285
Закарпатська 209 754 794 126
ЗапорГзька 606 1060 1178 707
1вано-Франмвська 246 535 564 347
Киïвська 357 673 945 403
Юровоградська 239 503 457 182
Луганська 489 1107 1351 859
Львтська 602 1356 1546 785
Микола^^ська 393 721 1008 604
Одеська 344 678 807 380
Полтавська 279 1439 1703 1301
РГвненська 206 516 464 204
Сумська 345 527 470 246
Терноптьська 207 530 568 310
Харшська 994 1694 1914 1129
Херсонська 249 519 561 234
Хмельницька 289 734 862 438
Черкаська 309 508 555 234
Чершвецька 107 355 383 130
Чершпвська 540 747 971 673
м. Кив 295 893 1024 318
м. Севастополь 121 245 236 124
Всього 9798 23463 26567 14756
Джерело: Складено за даними: Державний реестр об'ект1в п1двищеноУ небезпеки / (Науково-дошдний, проектно-конструкторський та технологiчний iнститут мкрографУУ (НД1 мкрографн). - 2018. - URL: http://www.niss.gov.ua/pubHc/FHe/2018_table/Krivulkin_IM.pdf; I. 0.1лляшенко. Потенц1йно небезпечн об'ектиякджерела еколог'мноУ небезпеки. /Ефективна економка. - 2012. - № 12. - URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1645
Попршення фшансового стану хГмГчноГ галуз^ непродумана дерегуляцГя сфери державного контролю за функцюнуванням еколопчно небезпечних хГмГчних виробництв призвели до негативних наслщш техногенного впливу на навколишне природне середовище у репонах розташування пщприемств. Пщвищена небезпека пщприемств хГмГчноГ та нафтохiмiчноï промисловост полягае передуам у великш присутност на виробництвГ посудин (металевих, скляних, пластикових тощо) ¡з рГзними середовищами - вщ звичайного повГтря або iнертних газiв до щких кислот та пожежонебезпечних i високотоксичних речовин. Найбтьшу небезпеку являе знос цих посудин й обладнання та застартий парк залiзничних цистерн для перевезення небезпечних вантажiв. Нин майже н одне небезпечне пiдприемство не дотримуеться правил еколопчно1' безпеки на сто вщсотш. Бтьшють з них використовуе застарте обладнання, не застосовуе новГтшх технологш захисту навколишнього середовища. Небезпечш пщприемства стрГмко старшть, знос 1'х основних засобГв, перш за все хГмГчних i вибухонебезпечних об'ектГв, продовжуе збтьшуватися i перевищуе 60% [7].
Ще бтьш чутливою еколопчною проблемою функцюнування небезпечних виробництв, яка вимагае нагального виршення, е збтьшення технолопчних вщходГв без пропорцшного |'х знешкодження та утилГзацп'. Вплив хГмГчних вщходГв i небезпечних хГмГчних речовин е одыею з найпоширенших причин хвороб i смертей серед населення. За даними 2017 р. близько 40% хГмГчних вщходГв 1-111 класу небезпеки накопичен у спецГально вщведених мюцях, утилГзацп' пщдаы лише 30% технолопчних хГмГчних вщходГв. Пщ твердими вщходами, шламонакопичувачами i хвостосховищами хГмГчних пщприемств зайнято 6% територп' пщприемств.
Загалом, на шець 2016 р. в УкраМ накопичено 12,393 млрд тонн вщходГв, з яких 12,1 млн тонн е небезпечними i отруйними речовинами [8]. Ттьки загальна ктькють полГгошв твердих побутових вщходГв (ТПВ) в УкраТнi складае бтьше 6 тисяч, що розмщен на площГ 9 тис. га (2017 р.). Кожен четвертий з них не вщповщае нормам еколопчно1' безпеки, кожен шостий - переповнений. Паспортизовав з них лише близько двох третин
(70%), 99% смгттезвалищ не вiдповiдають сучасним екологiчним нормам [9]. Виршенню ключових екологiчних проблем, що виникають при поводженнi з вщходами та створюють загрози для навколишнього середовища, сприятиме запровадження в УкраМ цивтГзованого пiдходу до поводження з вщходами, стимулювання до роздтьного збирання побутових вiдходiв та переробки ïx з подальшою утилiзацieю. Саме сортування смгття стае основою для можливост переробки рiзниx видiв вiдxодiв (синтетичного пластика, який засмiчуе океани, пакувальних матерiалiв, органiки, ламп накалювання тощо) на укра'шських заводах та шструментом впливу на виробникiв. Нин iнвестування у цю сферу дiяльностi стримуеться вiдсугнiстю законодавчого регулювання переробки вiдxодiв та вiдсугнiстю гарантiй у потенцмних iнвесторiв щодо повернення швестицш.
Операцп' з переробки та захоронення побутових вiдxодiв здiйснюються поза регуляторного поля, осктьки законодавчо передбачено встановлення НКРЕКУ тарифiв на переробку вiдxодiв тiльки для сво'1'х лiцензiатiв, що стосуеться сфери поводження з небезпечними вщходами, головним чином, промисловими вщходами. Переробка побутових вiдxодiв, за Законом УкраТни «Про лщензування видiв господарськоТ дiяльностi», не належить до лщензованих видiв дiяльностi, тому питання врегулювання тарифiв на ïx переробку залишаеться невирiшеним. Це стримуе будiвництво та розвиток пщприемств, що запроваджують альтернативы технолоп'1' переробки смiття, зокрема таю як: переробка побутових вiдxодiв у дизельне пальне, переробка для виробництва альтернативних джерел енергп' (бiогазу та альтернативного палива «флафф») [10], переробка смгття в органiчне добриво гумус шляхом бюремедГацп', меxанiко-бiологiчне перероблення ТПВ тощо.
Щодо проблеми утилiзацiï небезпечних вiдxодiв, то iснуюча система лщензування операцш поводження з небезпечними вщходами не вщповщае европейським вимогам, а сама процедура давно стала формальнютю. Не вс пiдприемства, якi отримали лщензш у сферi поводження з небезпечними вщходами та здшснюють цю дiяльнiсть, мають обладнання та вщповщну матерiально-теxнiчну базу для безпечноТ утилiзацiï небезпечних вiдxодiв. За даними Мшприроди, тiльки 1о утилiзаторiв небезпечних вiдxодiв (з майже трьохсот) вiдповiдають Лщензшним вимогам [11]. Крiм того, 86% лiцензiатiв не здiйснюють фактичноТ утилiзацiï та вивозять небезпечнi вiдxоди на полГгони побутових вiдxодiв або у люосмуги, що становить небезпеку для мюцевих мешканцiв, спричиняе забруднення довктля, зумовлюе порушення мiжнародниx актiв та формуе неефективне поводження з небезпечними вщходами.
УкраТна опинилася у свгтовому перелку 20 краж з найвищими абсолютними антропогенними викидами парникових газiв. Низка мiжнародниx зобов'язань УкраТни щодо збереження озонового шару та запобГгання змУ клiмату [12] стосуеться поступового скорочення та подальшого припинення використання озоноруйшвних речовин. I хоча в УкраМ не виробляються озоноруйнiвнi речовини, проте вона активно iмпортуе ïx з-за кордону. Це так зваш контрольоваш речовини, зокрема, холодоагенти, як застосовуються для охолодження i кондицюнування повiтря, спiнювачi, розчинники та охолоджувачГ, якi використовуються у виробництвi будГвельних матерiалiв, обороннiй промисловостi, авГацп', на медичних та залiзничниx об'ектах, в автомобтьнш промисловостi тощо. 1снуе потреба у вдосконаленш законодавства, яке б врегульовувало iмпорт та споживання цих речовин. В УкраМ багато пщприемств е постачальниками парникових газГв та забруднюючих речовин у атмосферне повГтря (пщприемства металурпйноГ галузi, хГмГчно'Г промисловосп, цементноТ промисловостi, енергетики, ЖКГ та ТЕС). Сучасна техшко-теxнологiчна база промисловосп не спроможна здiйснювати на промислових пщприемствах глибоке очищення повГтря i води. Пiдписавши Угоду про асо^ацш з GC та приеднавшись до бвропейського енергетичного спiвтовариства, УкраТна зобов'язалася здмснити модернiзацiю задля переходу до ресурсо- та енергоефективноТ економки. Розробка нових «зелених» теxнологiчниx процеав, на основi яких можна знизити рiвень споживання енергГГ, бiльш ефективно використовувати ресурси та знизити рiвень забруднення довкiлля, дозволить запустити процес зеленого економiчного розвитку.
Актуальним европейським трендом, до якого долучаеться ниш УкраТна, е заборона одноразових продуктв або замша ïx еколопчними альтернативами з вимогою до виробниш щодо забезпечення ïx збору та утилiзацiï. До них вщносяться: косметичш палички, обгортки для цукерок та пакети для снеш, одноразовий посуд та соломинки, пляшки, контейнери для ïm, волоп серветки та гiгiенiчнi вироби, рибальськ снастi, стакани для напо'1'в, полiетиленовi пакети, фгльтри вгд цигарок, поварят кульки та палички для них [9]. Через зростання «зелених» настро'Гв у суспгльствг та вщповщних змгн у нормативно-правовiй базi виробники також будуть використовувати все менше пакувальних матерiалiв з полiетилену, обмежувати виробництво i використання у побуп одноразового посуду, виробленого з традицшних видгв пластику. Введення жорсткого контролю за утилiзацiею цих виро6гв з метою зменшення забруднення довктля - актуальне завдання сьогодення. Це висувае певш вимоги до промислових пщприемств, що мають переорiентовуватися на виробництво пакувальних матерiалiв та шших виро6гв з еколопчного матерiалу - паперу, текстилю та шшо'Г екотари. Сьогодш в УкраМ стргмко розвиваються виробництва еколопчно нейтральних товарiв, виробництво та споживання яких не руйнуе довктля. Зокрема, це упаковка, що шсля використання розкладаеться еколопчно безпечним способом на нешкiдливi мшеральш речовини (бюдеградуюча упаковка з матерiалiв або оргашчного походження - целюлози, кукурудзи, каучуку, молока, - або з використанням сучасних бютехнологш). В УкраМ вже виробляеться одноразовий еколопчний посуд з еко-бамбуку, очерету, який швидко розкладаеться.
Серйозною еколопчною загрозою для довктля стае застосування миючих засобiв на фосфатнш основу поверхнево-активних речовин для миючих засобiв та надходження фосфатв у навколишне природне середовище в результат ïx використання. Використання синтетичних миючих засобiв е одним гз головних
чинникв забруднення поверхневих водних об'ектГв, що е, зокрема, джерелами питного водопостачання, а також становить загрозу через розвиток негативних процеав евтрофкаци' води.
За зростаючо'!' тенденцп промислового забруднення довклля та збтьшення клькосл небезпечних виробництв в УкраМ гостро постае проблема як створення нових пщприемств з урахуванням мГжнародних зобов'язань у сферГ охорони довклля, так i здшснення еколопчно1' модерызацй' дшчих промислових пщприемств, що дозволить знизити антропогенний i техногенний вплив на навколишне природне середовище. Будь-яке промислове виробництво сьогодн - це втручання в природу, порушення гармонй' довктля та екосистем. Водночас, пошук шляхГв до виршення еколопчних проблем в УкраМ та можливосп, як знаходять украшськ пщприемства для збереження довктля, незважаючи на складну економГчну i полГтичну ситуацю, на брак коштГв, квалГфкованих кадрГв, законодавчого ¡нструментарш, говорить про невщворотнють трансформацмних процеав, пов'язаних ¡з прискоренням «зелених» змш у промисловосп. Якщо пщприемство обирае шлях рацюнального використання природних ресурав у свош дГяльносл чи розпочинае «зелену» трансформацш матерГальних потужностей (переобладнання, реконструкцю, будГвництво нових очисних споруд, впровадження енергоефективних заходГв тощо), здмснюе додаткову екодГяльнють (створення «зеленого» офюу, провадження системно1' еколопчно1' полГтики, екоакцй) - все це веде до змши технолопчних процеав на пщприемствах, до модершзацй' самих пщприемств i привертае Украшу на шлях «зелено1'» трансформацй' промисловосп.
Новi пщходи до еколопчно! модершзаци небезпечних виробництв. Украша значно просунулася в ¡мплементаци' европейського еколопчного законодавства та виконанн сво^'х зобов'язань щодо запровадження еколопчних вимог, на зразок дшчих в крашах еС. Еколопчы питання в УгодГ про асо^ацш Украïни з еС закрГплено в додатку ХХХ глави 6 роздту 5, де наведено низку природоохоронних директив еС, як повинн бути ¡мплементован в украшське законодавство. Усього в межах Угоди про Асо^ацш мае бути ¡мплементовано близько 20 директив. Кожна з них регулюе свою сферу - управлшня довкллям та ¡нтеграцш екологiчноï полГтики у ¡ншГ галузевГ полГтики; яксть атмосферного повгтря, управлшня вщходами та ресурсами; яксть води та управлшня водними ресурсами, включаючи морське середовище; охорону природи, промислове забруднення та техногенн загрози; змши шмату та захист озонового шару; генетично модифковаы оргаызми. Для пришвидшення реалГзацй' Угоди з 2018 року прийнятий единий план заходГв щодо ïï виконання.
ОрГентацГя на перехщ до «зеленоï» економки передбачае розробку i здшснення адекватной' нацiональноï еколопчно1' полГтики, дружньо1 до промислового зростання. Дослщження проблем сталого розвитку промисловосп, як основи вщродження i зростання вiтчизняноï економки в умовах появи нових нацюнальних та глобальних викликв, мае бути спрямоване на вирГшення стратепчних завдань св^во^' сптьноти та Украши, як сформульован у Стратеги сталого розвитку «Украша - 2020». Ниш в Укран тривае формування нових системних пщходГв до полГтики управлшня вщходами, до моыторингу якост води та повГтря, а також розробляються заходи ¡з впровадження низьковуглецевоï стратегй'. Саме так цл закладен у проект Закону Украши «Про Основы засади (стратепю) державной' екологiчноï полГтики Украши на перюд до 2030 року».
Приеднання Украши до низки мГжнародних i европейських угод в галузГ охорони навколишнього середовища зумовило необхщнють запровадження нових пiдходiв до екологiчноï модершзаци потенцшно небезпечних виробництв та загострило питання перегляду чинной' нормативной' бази для функцюнування промислових пщприемств та оцшки ïï вщповщносп европейським вимогам. Розроблення мехашзмГв переходу до «зеленоï» промисловосп та екологiчноï модершзаци' небезпечних промислових виробництв було започатковано в УкраМ низкою програм та «зелених» ¡штатив ООН:
- концепцГя зеленой' ¡ндустрй' (У^атива UNIDO в сферГ «зелено1» промисловост^ - концепцГя дГяльност бГзнесу за принципом «виробляти бтьше, використовуючи для цього менше ресурав i створюючи менш негативний вплив» шляхом бтьш ефективного використання природних ресурав та впровадження чистих технологш [13];
- концепцГя з розвитку ресурсоефективного та бтьш чистого виробництва. Проект з технолопчного передбачення, спрямованого на розбудову зеленой' ресурсно-ефективно1 економки в УкраМ на перюд до 2020 року (¡нтегрований пщхщ UNIDO-UNEP) пщтримуеться Центром ресурсоефективного та бтьш чистого виробництва та запроваджуеться з 2007 року у прюритетних виробничих секторах економки: хГмГчна, харчова, металургшна та металообробна галузГ промисловосп [14]. Одшею з найважливГших складових такоï економки визначено ресурсоефективне та бтьш чисте виробництво (РЕБЧВ), що спрямоване на замшу старих технологш на бтьш енерго- та екоефективш, удосконалення технолопчних процеав з метою пщвищення ефективносп використання ресурав у виробництвГ та послугах, мшГмГзацш вщходГв;
- програма «Еколопза^я економк краïн Схщного партнерства европейського Союзу» (EaP GREEN, запроваджувалась у 2013-2016 рр.) забезпечила можливють прискорити перехщ краш СхГдного партнерства еС на «зелену» модель розвитку економки шляхом вГдмежування економГчного зростання вщ деградацiï довкГлля та виснаження ресурав [15];
- новий стратегГчний пщхщ UNIDO щодо реалiзацiï глобальноï програми з впровадження ХГмГчного лГзингу, який полягае у поширенш моделГ сталого управлшня хГмГчними речовинами, стимулювання ефективного використання хГмГчних речовин у процеа виробництва/споживання та зменшення негативного впливу на навколишне середовище. За пщтримки урядГв Австрiï та НГмеччини модель ХГмГчного лГзингу активно реалГзуеться в УкраМ 1нновацГйнГсть цього пГдходу полягае у запровадженш новоï бГзнес-моделГ, в якш клГент взаемодГе з постачальником послуг в стратепчному довгостроковому контракл на поставку i управлГння хГмГчними i супутнГми послугами клГента. Ця концепцГя охоплюе як надання послуг разом з
продажем хГмГчних речовин, так i надання системних рГшень, в яких постачальники хГмГчних речовин беруть на себе управлГння, використання та видалення хГмГчних речовин.
З набуттям чинностГ Угоди про асоцГацш мГж УкраТною та еС украТ'нське законодавство у сферГ охорони довктля динамГчно змГнюеться. З грудня 2017 р. введено в дш Закон УкраТ'ни «Про оцГнку впливу на довктля», який впровадив нову модель процедури оцшки впливу на довктля (ОВД) замють екололчноТ' експертизи вщповщно до вимог Директиви 2011/92/еС про оцшку впливу окремих державних i приватних проеклв на навколишне середовище (кодифГкацГя). Цей закон передбачае проведення процедури оцшки впливу на довктля для реалГзаци' окремих об'ектГв, передуам промислових. Новий закон е важливим для нафто- та газопереробних компанш, ТЕС, пГдприемств, що займаються утилГзацГею вГдходГв виробництва, пГдприемств та оргашзацш, основна дГяльнГсть яких пов'язана з хГмГчною промисловГстю, виробництвом мГнеральних добрив, будГвництвом. ЗгГдно Закону про ОВД, промисловГ об'екти потужнГстю понад 200 кВт, якГ е джерелами забруднення довктля та ям пов'язанГ з виробництвом тепловоТ' та електричноТ' енерги' з використанням органГчного палива, вщносяться до об'ектГв, що становлять пщвищену екологГчну небезпеку. Для таких об'ектГв обов'язковою вимогою передбачено розроблення проекту з оВд. Пщготовка Гнших швестицшних проектГв вимагае обмеженоТ' ОВД у обсягах, якГ необхГднГ для потреб погодження чи експертизи. Процедура ОВД спрямована на попередження та запобГгання шкодГ довктлю, забезпечення екололчноТ' безпеки, охорони довктля, рацюнального використання i вщтворення природних ресурсГв, у процеа прийняття рГшень про провадження господарськоТ' дГяльностГ, яка може мати значний вплив на довктля, з урахуванням державних, громадських та приватних штереав. Сформовано дшчий механГзм Гз вщкритим i прозорим единим реестром ОВД, який на кшець 2018 р. мютив десятки звГтГв бГзнесу та висновш уповноважених органГв.
Важливим кроком у ¡мплементаци' Угоди про асоцГацш УкраТ'на-еС щодо запровадження систем сталого розвитку стало ухвалення Закону УкраТ'ни «Про стратегГчну екологГчну оцГнку» № 2354 вщ 20.03.2018 р., який враховуе вимоги Протоколу ОргуськоТ' конвенци' про СтратегГчну екологГчну оцГнку та запроваджуе в УкраТ'ш европейську модель екололчноТ' оцГнки вГдповГдно до вимог Директиви 2011/92/еС про оцГнку впливу окремих державних i приватних проектГв на навколишне середовище, забезпечуе виконання мГжнародних зобов'язань УкраТ'ни в рамках Угоди, Договору про Енергетичне Сшвтовариство, природоохоронних угод еЕК ООН тощо. Новий закон, що вимагае проведення процедури стрателчноТ' екололчноТ' оцшки (СЕО) для докуменлв державного планування (стратегш, плашв, схем, мютобудГвноТ' документации загальнодержавних програм, державних цГльових програм та Гнших програмних докуменлв, що розробляються чи затверджуються органом державноТ влади/мюцевого самоврядування. Основна мета запровадження стрателчноТ' екололчноТ' оцГнки -сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довктля, безпеки життедГяльносл населення та охорони його здоров'я, штегрування екололчних вимог пщ час розроблення та затвердження докуменлв державного планування. Закон УкраТ'ни «Про стратегГчну екологГчну оцГнку» на стратепчному рГвнГ доповнюе Закон «Про оцГнку впливу на довктля». СЕО включаеться в процес прийняття рГшень на раншх етапах реалГзаци' швестицшних проектГв, що дозволяе запобГгти значних вартюних помилок та незворотних наслщш при плануваннГ окремих об'ектГв, насамперед, крупних промислових комплешв чи великих полГгошв смГття.
Ще одним аспектом регулювання еколопчного законодавства украТни е ГмплементацГя директиви про промислове забруднення 2010/75/ес (Гнтегроване запобГгання та контроль промислового забруднення), що передбачае впровадження в украТ'ш штегрованого еколопчного дозволу шляхом розробки концепци' реалГзаци' державноТ полГтики у сферГ промислового забруднення. Використання европейських пщходГв у цш сферГ дасть змогу вчасно запобГгати перемГщенню забруднення мГж рГзними компонентами довкГлля i загалом зменшити негативний вплив промисловосп на довкГлля. Нова дозвтьна система означатиме зменшення адмшютративного навантаження i на пщприемства, i на органи державноТ влади, об'еднання дектькох адмшютративних процедур в одну та введення спрощених мехашзмГв регулювання для частини пГдприемств. Зокрема, реформа дозвтьноТ' системи передбачае [16]:
• консолщацГя ктькох природоохоронних дозволГв (на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повГтря, спецГальне водокористування, на скиди промислових слчних вод в системи централГзованого водовГдведення та управлГння вщходами) в один штегрований дозвт;
• застосування диференцГйованого пГдходу до регулювання дГяльносл промислових пГдприемств за виробничими потужностями, продуктивнють виробництва та можливють зменшення ними обсягГв забруднення. Включае надання штегрованого дозволу (для найбтьших пщприемств-забруднювачГв), унГфГкованого дозволу (аналог регулювання другоТ групи пГдприемств по викидам забруднюючих речовин в атмосферне повГтря), реестрацш (для малих установок, що чинять незначний вплив на довкГлля);
• впровадження «галузевих» керГвництв з перелГком найкращих доступних технологш та методГв управлГння (висновки НДТМ), найбтьш ефективних з точки зору захисту довкГлля. У еС для використання НДТМ у дГяльносл промислових пГдприемств европейською КомГаею схвалено «висновки НДТМ» - галузевГ нормативно-правовГ акти, що мають обов'язковий характер та мютять перелГк найкращих доступних технологш та методГв керування окремо для кожного виду дГяльносл з урахуванням особливостей промислових секторГв. В УкраТ'ш заплановано транспонування висновмв НДТМ у нацюнальне законодавство в рамках Гмплементаци Директиви 2010/75/еС. Це означае розробку керГвництв для пГдприемств кожного виду дГяльносл. У висновках НДТМ будуть визначеш гранично допустимГ та валовГ обсяги промислового забруднення, вимоги до мошторингу (перевГрки застосування НДТМ, перегляду умов, передбачених у
дозволГ), а також методи управлшня установкою, обов'язковГ до впровадження (наприклад, енергетичний менеджмент, правила експлуатаци установки тощо);
• удосконалення системи мошторингу, контролю та зв^носл у сферГ промислового забруднення; пошформованють громадськосп.
До 2029 року буде створено нову дозвтьну систему, яка дозволить УкраМ запровадити мехашзм ¡нтегрованого запобГгання, зменшення та контролю промислового забруднення i наблизити украшське законодавство до законодавства европейського Союзу у цш сферк
На виконання положень Угоди про асо^ацш Украши з еС у сферГ управлшня вщходами розпорядженням Кабшету МшютрГв Украши вщ 8 листопада 2017 р. № 820-р схвалено Нацюнальну стратепю поводження з вщходами до 2030 року, котра передбачае европейську модель у поводженш з вщходами. Вщповщно до визначених прюрителв, Мшютерством екологи' та природних ресурав Украши вже розроблено проект Нацюнального плану управлшня вщходами до 2030 року. Також Мшютерство екологи' та природних ресурав Украши в межах Нацюнально1 стратеги управлшня вщходами в УкраМ до 2030 року оприлюднило для громадського обговорення проект Закону Украши «Про управлшня вщходами». Пщписанням Угоди про асоцГацГю мГж Украшою, з одше^' сторони, та европейським Союзом, европейським сшвтовариством з атомноï енерги' i ^Ужми державами-членами, з iншоï, Украïна взяла на себе зобов'язання з впровадження положень Рамковоï Директиви № 2008/98/еС европейського парламенту та Ради «Про вщходи та скасування деяких директив» у нацюнальне законодавство протягом чГтко визначених строш - вщ трьох до п'яти рош вщ набуття чинносл Угодою вщ 19 листопада 2008 року.
Важливим е реформування дГючо1 системи мошторингу атмосферного повГтря. На виконання Украшою мГжнародних зобов'язань, зокрема, Монреальського протоколу та Угоди про асо^ацш мГж Украшою та еС, Мшприроди було розроблено законопроект «Про озоноруйшвш речовини та фтороваш парниковГ гази», який створюе передумови для зменшення споживання та виведення з обГгу цих речовин. Ухвалення цього законопроекту сприятиме переходу галузей промисловосп на озоно- i клГматобезпечш технологи та речовини. Зокрема, законопроект встановлюе процедуру виведення з обГгу контрольованих речовин та товарГв, що ^'х мютять, визначае порядки ¡мпорту, експорту таких речовин та товарГв, що |'х мютять, i поводження з вщходами, що мютять ц речовини, а також передбачае створення единого державного реестру операторГв контрольованих речовин i запровадження маркування контрольованих речовин та товарГв, що ^'х мютять.
1нша директива - Директива 2003/87/еС - передбачае створення системи торпвлГ квотами на викиди парникових газГв. Першим кроком до створення системи торпвлГ квотами мае стати ухвала розробленого Мшприроди за участю експерлв та мГжнародних партнерГв проект Закону «Про засади мониторингу, зв1тносп та верифiкацiï викидГв парникових газГв» (№ 9253 вГд 01.11.2018 р.), реалГзацГя якого дозволить у подальшому запровадити в Украïнi европейську систему мошторингу викидГв парникових газГв. ЗгГдно ¡з законопроектом суб'ектами мошторингу та зв1тносп е оператори установок, що здшснюють викиди парникових газГв на територiï Укра1'ни. ПовноцГнна реалГзацГя вимог нового Закону пГдприемствами потребуе надання промисловцям вщповщного ¡нструменту, тобто пщготовки та прийняття заздалегГдь уах необхГдних нормативно-правових актГв, до набуття законом чинносп, а також впровадження чГткого та детального порядку та критерив проведення усГх обов'язкових процедур, що стосуються викидГв парникових газГв, щоб не покладати на законослухняш пГдприемства зайвГ зобов'язання. Закон почне дГяти з середини 2019 року, а сама система повинна запрацювати з 1 ачня 2020 року.
На виконання Угоди про асо^ацю Украши з еС, Мшприроди Украши пщготувало проект Постанови КМУ »Деяк питання здшснення державного мошторингу в галузГ охорони атмосферного повгтря», де набувають актуальносп завдання щодо полтшення мехашзму отримання оперативно1 ¡нформацй' про концентрацй' забруднення речовин. ВГдповГдно до цього регуляторного акту, розробленого на виконання ст.32 Закону Украши «Про охорону атмосферного повГтря» (Ст.32 Мошторинг галузГ охорони атмосферного повГтря), буде затверджено Порядок здшснення державного мошторингу у галузГ охорони атмосферного повгтря. Нова система мошторингу атмосферного повГтря забезпечить оперативний збГр та оцшку ¡нформацй' про стан атмосферного повГтря, надасть можливють для прийняття ефективних управлГнських рГшень та забезпечення контролю за якютю атмосферного повГтря згщно вимог Директиви 2008/50/еС европейського парламенту та Ради еС вщ 21 травня 2008 року «Про якють атмосферного повГтря та чистГше повГтря для европи» та Директиви 2004/107/еС щодо миш'яку, кадмГю, ртутГ, шкелю та полГциклГчних ароматичних вуглеводнГв у навколишньому пов^рк
Запроваджуються в УкраМ й европейськГ пГдходи до мошторингу стану поверхневих вод. З 1 ачня 2019 року запроваджено нову европейську систему мошторингу водних ресурав вщповщно розробленого Мшприроди Порядку здшснення державного мошторингу вод. Нагадаемо, Украша зобов'язалася реформувати водний сектор та здшснювати управлшня ним за басейновим принципом як того вимагають Водна рамкова директива европейського Союзу та Угода про асо^ацш з еС. Згщно Закону Украши вщ 4 жовтня 2016 № 1641-VIII «Про внесення змш до деяких законодавчих аклв Украши щодо запровадження ¡нтегрованих пщход1в в управлшш водними ресурсами за басейновим принципом» в УкраМ впроваджено так зване ¡нтегроване управлшня водними ресурсами за басейновим принципом, яким, зокрема, передбачено, що основною одиницею управлшня е басейн водного об'екту. Басейновий принцип управлшня водними ресурсами також передбачае, що фшансовий мехашзм гарантуе безпосереднш зв'язок мГж платою за водокористування i фшансуванням прюритетних водоохоронних заходГв у межах басейну.
З метою зниження використання у обГгу пластикових пакетГв та зменшення кГлькостГ небезпечних вщходГв з пластику внаслГдок нерацГонального використання пластикових пакетГв Верховна Рада УкраТ'ни зарееструвала три спорщнених законопроекти: «Про зменшення ктькосп окремих видГв вщходГв з полГетилену в цивГльному обГгу» №9507, «Про обмеження використання деяких пакувальних виробГв» № 9507-1, «Про скорочення використання пластикових пакетГв» №9507-2, що передбачають заборону реалГзаци' в торговельних закладах надлегких та легких пластикових пакетГв (за винятком бюрозкладних пластикових пакетГв та надлегких пластикових пакетГв, призначених для пакування свГжого м'яса, риби та продуктГв з них, а також сипучих продуктГв); обов'язкове маркування пластикових пакетГв; проведення шформацшних та просвГтницьких заходГв щодо скорочення використання пластикових пакетГв. Ухвала хоч одного законопроекту у цш сферГ наблизить вгтчизняне законодавство до законодавства еС, значно знизить обсяги небезпечних вщходГв з полГетилену, сприятиме полтшенню стану довкГлля та здоров'я населення.
Долучившись до процесу впровадження технологш бтьш чистого виробництва, УкраТ'на, застосовуючи шноваци', приймае рГшення щодо провадження полiтики сталих/»зелених» закупвель, спрямованоТ' на зниження впливу публГчних закушвель на довкГлля та водночас розвиток ринку сталих товарГв i послуг та направлено!' на досягнення наступних цтей: пщтримки еколопчно чистоТ' енергетики; сприяння енергетичнш безпецГ та охорош навколишнього середовища; пщвищення енергоефективносл; зменшення викидГв парникових газГв вщ прямих та непрямих видГв дГяльносл; збереження i захист водних ресурав; усунення вГдходГв i запобГгання забрудненню. Поширенню цього пщходу сприяе удосконалення чинного законодавства, зокрема, новий Закон УкраТ'ни «Про публГчш закушвлЬ та Закон УкраТ'ни «Про запровадження нових швестицшних можливостей, гарантування прав та законних штереав суб'ектГв пщприемницькоТ' дГяльносл для проведення масштабноТ енергомодернГзацГТ», розвиток системи «PROZORRO».
Заохочуе пГдприемцГв до застосування зелених закушвель i Директива про державш закушвлГ 2014/24/еС, яка мютить норми щодо: забезпечення дотримання екололчних зобов'язань пщ час виконання державних контрактГв; застосування екологГчних характеристик в техшчних специфГкацГях; посилання на екололчне маркування; посилання на заходи еколопчного менеджменту; використання екологГчних критери'в присудження контрактГв; урахування вартост життевого циклу. Важливим етапом в Гмплементаци цГеТ директиви в рамках виконання Угоди про асоцГацш з еС, стала затверджена Стратепя реформування державних закушвель (Дорожня карта) до 2022 року (розпорядження КМУ вщ 24 лютого 2016 року № 175), яка включае вс заходи, прюритети, кроки подальшого розвитку сфери публГчних закушвель в УкраТ'ш. Одним Гз основних прюрителв для держави мае стати збтьшення частки ринку продукци' з полГпшеними екологГчними характеристиками, у зв'язку з чим потрГбно перейти до засобГв непрямого регулювання ринкових вщносин. З-помГж них, зокрема, екололчна стандартизацГя, сертифГкацГя та маркування згщно з нацГональними стандартами, гармошзованими з мГжнародними.
Важливим кроком до запровадження ресурсоефективних заходГв на вГтчизняних пГдприемствах, передусГм МСП, стала реалГзацГя Програми сприяння зеленГй модернГзацГТ украТнськоТ економГки (виконуеться за пГдтримки НГмецького товариства мГжнародного спГвробГтництва ( giz)) та впровадження ресурсоефективного i чистого виробництва, що орГентована на пщтримку ГнформацГйних можливостей бГзнесу та промисловосп щодо генерування шновацш спГльно з техшчними закладами, науковими установами, центрами чистих технологш. Перехщ на найкращГ технологГТ зараз для багатьох компанш е складним, а енергоефективнГсть не е першим критерГем для розвитку. У процес вибору стратегГТ розвитку пГдприемств переважае, передусГм, випуск продукци, якють, рентабельнють виробництва, збтьшення частки ринку чи створення власноТ ринковоТ шшк Основними бар'ерами для впровадження ресурсо - та енергоефективних технологш е вщсутнють доступних кошлв; недостатня пщтримка держави; нестача досвГду у реалГзаци проектГв з ресурсоефективного та чистого виробництва; вщсутнють системного пщходу до скорочення витрат на енергозбереження; вщсутнють ринкового мехашзму витрат на енергоефективш заходи та енергозберГгаючГ технологГТ; вщсутнють законодавчих шщГатив щодо забезпечення переходу пГдприемств на енергозберГгаючГ технологГТ; вщсутнш шформацшний обмш мГж пщприемствами щодо переваг рГзних заходГв з енергозбереження. Завдяки реалГзаци цього Проекту Уряд отримуе пщтримку у розробцГ закошв та норм, якГ повинш стимулювати ГнвестицГТ в новГ технологГТ. Проект пщтримуе регГони у створенш платформ зеленоТ економГки для структурованого дГалогу з питань ресурсо - та енергоефективного менеджменту мГж компашями, бГзнес-асоцГацГями та державними установами, а також пщтримуе провайдерГв бГзнес-послуг, якГ можуть надавати консультацГйну пщтримку промислових пГдприемств з питань енерго- та ресурсоефективних технологш.
Зважаючи на вищесказане, пропонуемо здшснити комплекс заходГв з еколопчно!' реадаптацГГ економГчного зростання, пов'язаного з розвитком промисловосп, з метою удосконалення запроваджуваних шратив. Зокрема:
У сферi забруднення атмосферного повтря:
• з метою створення умов для розвитку прозороТ i ефективноТ системи мошторингу та контролю промислового забруднення та якосл атмосферного повГтря, прийняти проект Постанови КМ УкраТ'ни «ДеякГ питання здшснення державного мошторингу в галузГ охорони атмосферного повГтря», доопрацювавши IT в питаннях щодо залучення регюнальних (мюцевих) оргашв влади та пГдприемств - найбтьших забруднювачГв до обов'язковоТ участГ у створенш системи мошторингу за якютю повГтря. Осктьки проект Постанови надае можливють розвивати систему монГторингу на мюцевому рГвнГ як складову державноТ системи мошторингу,
доцтьно передуам забезпечити ухвалу проекту Закону «Про засади мошторингу, звГтносп та верифкаци викидГв парникових газГв» (№ 9253 вщ 01.11.2018 р.), де мае бути чГтко прописаний мехашзм розподту плок влади для вирГшення проблеми вщповщального власника системи мошторингу якосп атмосферного повГтря. Необхщно також внести вщповщш змши щодо вщповщносп нацiональноï методики вимГрювання рГвшв забруднення атмосферного повГтря до мГжнародних методик вимГрювання;
• зменшити використання та поступово вивести з обГгу озоноруйшвш речовини та фтороваш парниковГ гази шляхом прийняття та реалГзаци Закону Украши «Про озоноруйшвш речовини та фтороваш парниковГ гази», забезпечити його виконання в частиш необхщносп створення единого державного реестру операторГв контрольованих речовин i запровадження маркування контрольованих речовин та товарГв, що ^'х мютять;
• в частиш реформування дозвтьно1 системи та з метою забезпечення ефективного використання небезпечними промисловими пщприемствами галузевих керГвництв необхщно розробити перелк найкращих доступних технологш та методГв управлшня, найбтьш ефективних з точки зору захисту довктля технологш, розроблених з урахуванням особливостей промислових секторГв та економГчно1 доцтьносп ïх впровадження; запровадити у дГяльнють промислових пщприемств так зваш «висновки НДТМ» (схвалеш европейською КомГаею);
• посилити систему економГчного стимулювання пщприемств i оргашзацш до скорочення шкщливих викидГв i полтшення загального еколопчного стану виробництва шляхом надання птьгових кредитГв i регресивного оподаткування, зокрема, стабтГзувати пщтримку природоохоронних заходГв, спрямованих на лквщацш наслщш техногенного впливу на довктля у репонах розташування небезпечних хГмГчних виробництв, стимулювати реалГзацш програм з реструктуризаци та лГквщаци' небезпечних пщприемств та забезпечити птьговГ умови фшансування для тих проеклв, що створюють позитивний вплив на довктля (наприклад, впровадження хГмГчного лГзингу).
У сфер1 поводження з вдходами:
- з метою вдосконалення законодавства з питань поводження з небезпечними промисловими вщходами у частиш створення належно1' системи звгтносп та мошторингу доцтьно запровадити европейський мехашзм, вщповщно до Директиви еС №91/689/еЕС про поводження з небезпечними вщходами та Директиви 2008/98/еС европейського парламенту та Ради вщ 19.11.2008 р. про вщходи (яка запроваджуе едину в еС кпасифкацю вщходГв, в тому числГ небезпечних. Така класифка^я встановлена Ршенням КомГсй' 2000/532/еС вщ 3 квгтня 2000 року) щодо створення Нацюнального перелку вщходГв, наявно1 статистично1' звГтносп з ¡нформацГею про ктькють створених вщходГв та ктькють утилГзованих. Це сприятиме веденню добросовюно1 дГяльност лщензГатами з утилГзаци' небезпечних вщходГв, враховуючи безстроковий термш дй' ^'х лщензш;
• з метою врегулювання законодавства у сферГ поводження з вщходами внести змши до проекту Закону Украши «Про управлшня вщходами», розробленого на виконання вимог розпорядження Кабшету мшютрГв Украши вщ 8 листопада 2018 року № 820-р «Про схвалення Нацiональноï стратеги управлшня вщходами в УкраМ до 2030 року», який потребуе доопрацювання в частиш необхщносп перегляду принцитв перероблення смГття на пщприемствах та чГткого визначення у Закош перелку й послщовносп операцш з перероблення смГття. Потребуе законодавчого врегулювання та доопрацювання у закош також питання встановлення тарифГв на переробку смГття;
• враховуючи, що питання знищення, знешкодження, оброблення та утилГзацй' непридатних до використання пестицидГв та тари з-пщ них не пщпадають пщ дю Директиви 94/62/еС европейського Парламенту i Ради вщ 20 грудня 1994 року Про упаковку та вщходи упаковки, при розробц нацюнального техрегламенту «Пестициди i агрожмкати» з урахуванням положень Закону Украши «Про пестициди та агрожмкати» вщ 02 березня 1995 року №86/95-ВР (в чиннш ред. вщ 04.10.2018 р.), внести роз'яснення щодо необхщносп потршного промивання тари, яка використовуеться безпосередньо у полГ пюля внесення пестицидГв. Потребуе також посиленого контролю формування державной' звГтносп з реалГзацй' використано1' тари для пестицидГв.
У сфер1 розвитку ресурсоефективного та еколог1чно чистого виробництва:
• з метою встановлення детальних критерй'в до будь-якого об'екту, що чинить вплив на довктля i пщлягае ОВД, та визначення ¡ндикаторГв методами нацюнально1' стандартизацп, необхщно розробити серю нацюнальних стандарт «Оцшка впливГв на довктля» у якосп керГвних документв згщно з техшчним законодавством Украши. Так критерп стандарту повинш базуватися на найкращих технолопях i бути орГентиром на впровадження ресурсоефективних та бтьш чистих технологш на основГ кращого вгтчизняного та мГжнародного досвщу;
• розробити та створити единий реестр ОВД, що мютитиме базу документв щодо уах проеклв, як проходять процедуру ОВД, з метою забезпечення прозоросп та вщкритосп, пщвищення пошформованосп громадськосп та привернення уваги до еколопчних проблем, пщвищення ековщповщальносп бГзнесу;
• запровадження i УкраМ основних принцитв еколопчного страхування вимагае прийняття в^ов^но^' законодавчо1 бази. У разГ введення обов'язкового еколопчного страхування (на вщмшу вщ добровтьного) слщ розробити спецГальний закон «Про еколопчне страхування», де чГтко будуть визначеш страховГ ризики, страховГ випадки, встановлено порядок утворення та функцюнування державного еколопчного страхового фонду;
• забезпечити розвиток сучасних ¡нструменлв управлшня, зокрема, запровадження послуг з еколопчного консалтингу для пщтримки функцюнування системи еколопчного менеджменту пщприемств, засновано1 на мГжнародному стандарт ISO 14000, яким визначеш вимоги до системи еколопчного менеджменту в умовах украшських реалш. Це е особливо актуальним при впровадженш процеав СЕО та ОВД на початковому етат ¡мплементаци положень вщповщних законГв;
• з метою оцГнки рГвня еколопчно' безпеки промислових пГдприемств, оцГнки можливих ризикГв та мшГмГзацп ïx наслГдкГв, поширювати в украшськш практицГ процедури екологГчного аудиту, що дозволить пщприемствам провадити збалансовану полгтику мГж дГяльнГстю, довкГллям i прибутком;
• розробити комплекс заходГв для навчання фахГвцГв нового концептуального пщходу до пГдприемства, забезпечивши шдняття еколопчно' свГдомостГ та еколопчно' освГти;
• з метою пГдвищення вимог до промислово'' безпеки та удосконалення контрольно-наглядових функцГй, створити систему мошторингу комплексно!' безпеки критично важливих та потенцГйно небезпечних виробництв в частин загрози природного та техногенного характеру; посилити монгторинг техногенного впливу пГдприемств на навколишне природне середовище, зокрема, шляхом вдосконалення засобГв контролю та статистично!' звп"носп пГдприемств Гз встановленням адмЫстративно!' вГдповГдальностГ керГвникГв за ïï достовГрнГсть;
• удосконалити методологГю визначення нормативГв екологГчних зборГв та посилити контроль за ïx використанням мюцевими органами самоврядування з пщвищенням ïx ролГ у вГдновленнГ природних екологГчних параметрГв навколишнього природного середовища.
Висновок. Запропоноваш заходи щодо екологiчноï реадаптаци економГчного зростання у промисловостГ дозволяють удосконалити мехашзм запобГгання, зменшення та контролю промислового забруднення вгцповщно до мГжнародних екологГчних вимог та сприяють промисловцям i шдприемцям у забезпеченш належного рГвня «озеленення» технологГчних процеав.
Перспективи подальших розвiдок у цьому напрямку. Перспективи подальшого розвитку цього напряму будуть пов'язанГ Гз вивченням питань пщготовки кадрГв для зелено'' промисловостГ, оскГльки обов'язковою умовою безпечного виробництва та рацюнального використання природних ресурав в його процеа е рГвень професГйних знань як менеджменту, так i персоналу пГдприемства, пГдвищення еколопчно''' свщомосп громадян.
Список використаних джерел:
1. Нац/ональна допов/дь «Ц/л/ Сталого Розвитку: УкраУна» (2017) / М/н/стерство економ/чного розвитку i торг/вл/ УкраУни. - КиУв - С.68. URL: https://menr.gov.ua/files/docs/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1% 96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%B E%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%A6%D0%A1%D0%A0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0% B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8C%202017%20ukr.pdf
2. 1лляшенко I. О. Потенц/йно небезпечн/ об'екти як джерела екологiчноУ небезпеки. Ефективна економ/ка. №12 2012. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1645
3. Кривульк/н I. М. Державний реестр потенц/йно небезпечних об'ект/в. Науково-досл/дний, проектно-конструкторський та технолог/чний /нститут м/крографУУ (НД1 м/крографн). URL: http://micrography.gov.ua/
4. Державний реестр потенц/йно небезпечних об'ект'/в. Державна арх/вна служба УкраУни. URL: http://pno.gov.ua/index.php/formpassp
5. Рейтинг «ТОП-100 найб/льших п/дприемств-забруднювач/в». URL: https://menr.gov.ua/news/32941.html
6. Залог здоровья. Экологический рейтинг областей Украины. Фокус. Где дышать легко. 2018. URL: https://focus.ua/ukraine/418239-zalog-zdorovya.html
7. Статистичний бюлетень «Основн/ засоби УкраУни за 2016 р/к». Держстатслужба УкраУни. 2017. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
8. Статистичний зб/рник «Довк/лля УкраУни 2016». Держстатслужба УкраУни. 2017. C. 108-109. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/
9. Зелений Фонд. URL: http://greenfund.com.ua/
10.Ун/кальний укра'Унський завод, що виробляе паливо з/ см/ття, не працюе через недолуге законодавство. URL: https://ecotown.com.ua/
11.Постанова Каб/нету М/н/стр/в УкраУни №446 в/д 13 липня 2016 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/446-2016-%D0%BF
12. Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_215
13. Инициатива ЮНИДО в области «зеленой промышленности» по устойчивому промышленному развитию. Вена, октябрь 2011 г. URL: http://www.greenindustryplatform.org/wp-content/uploads/2014/06/UNIDO-Green-Industry-Initiative-for-Sustainable-Industrial-Developm
14. Ресурсоефективне та чисте виробництво: навчальний пос/бник. 2017. Проект в рамках програми «Еколог/зац/я економ/ки в кра'Унах Сх/дного партнерства Свропейського Союзу» за п/дтримки ООН з промислового розвитку ЮН1ДО та Центру ресурсоефективного та чистого виробництва в УкраУн/. URL: http://www.recpc.kpi.ua/images/eap_green/printed_materials/RE CP-Study-Book-2017. pdf
15. Оценка зеленой трансформации экономики: Руководство для стран Восточного Партнерства ЕС. EaP GREEN, 2016. URL: hüp://www.green-economieseap. org/resources/EaP%20GREEN_GGI%20Guide_clean_ ENG_FINAL.pdf
16. Ольга Семк/в Зм/ни в дозв/льн/й систем/: /мплементац/я Директиви €С про промислове забруднення. Еколог/я п/дприемства. 2018. №11.
Reference
1. Natsionalna dopovid «Tsili Staloho Rozvytku: Ukraina» [National Report «Sustainable Development Goals: Ukraine»] (2017). Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. Kyiv. S.68. URL: https://menr.gov.ua/files/
docs/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0% 20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%A6%D0%A1%D0%A0 %20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B5% D0%BD%D1%8C%202017%20ukr.pdf
2. Illiashenko I. O. Potentsiino nebezpechni ob'iekty yak dzherela ekolohichnoi nebezpeky [Potentially hazardous objects as sources of ecological danger]. Efektyvna ekonomika - Effective economy, 12. URL: http://www. economy.nayka. com.ua/?op=1&z=1645
3. Kryvulkin I. M. Derzhavnyi reiestr potentsiino nebezpechnykh ob'iektiv [State register of potentially dangerous objects]. Naukovo-doslidnyi, proektno-konstruktorskyi ta tekhnolohichnyi instytut mikrohrafii (NDI mikrohrafii). URL: http://micrography.gov.ua/
4. Derzhavnyi reiestr potentsiino nebezpechnykh ob'iektiv [State register of potentially dangerous objects]. Derzhavna arkhivna sluzhba Ukrainy. URL: http://pno.gov.ua/index.php/formpassp
5. Reitynh «TOP-100 naibilshykh pidpryiemstv-zabrudniuvachiv» [Rating «TOP-100 largest pollutant enterprises»]. URL: https://menr.gov.ua/news/32941.html
6. Zalog zdorov'ya. Ekologicheskiy reyting oblastey Ukrainy [A health pledge. Environmental rating of regions of Ukraine]. Fokus. Gde dyshat' legko. 2018. URL: https://focus.ua/ukraine/418239-zalog-zdorovya.html
7. Statystychnyi biuleten «Osnovni zasoby Ukrainy za 2016 rik» [Statistical bulletin «Funds of Ukraine for 2016»]. Derzhstatsluzhba Ukrainy. 2017. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
8. Statystychnyi zbirnyk «Dovkillia Ukrainy 2016» [Statistical collection «Environment of Ukraine 2016»]. Derzhstatsluzhba Ukrainy. 2017. C. 108-109. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
9. Zelenyi Fond [The Green Fund]. URL: http://greenfund.com.ua/
10. Unikalnyi ukrainskyi zavod, shcho vyrobliaie palyvo zi smittia, ne pratsiuie cherez nedoluhe zakonodavstvo [A unique Ukrainian garbage processing plant does not work due to the inappropriate legislation]. URL: https://ecotown.com. ua/
11.Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy №446 vid 13 lypnia 2016 r [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 446 dated July 13, 2016]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2016-%D0%BF
12.Monrealskyi protokol pro rechovyny, shcho ruinuiut ozonovyi shar [Montreal Protocol on Substances that Deplete the Ozone Layer]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_215
13.Initsiativa YuNIDO v oblasti «zelenoy promyshlennosti» po ustoychivomu promyshlennomu razvitiyu [UNIDO Green Industry Initiative on Sustainable Industrial Development]. Vena, oktyabr' 2011 g. URL: http://www.greenindustryplatform.org/wp-content/uploads/2014/06/UNIDO-Green-Industry-Initiative-for-Sustainable-Industrial-Developm
14. Resursoefektyvne ta chyste vyrobnytstvo: navchalnyi posibnyk [Resource-efficient and clean production: tutorial]. 2017. Proekt v ramkakh prohramy «Ekolohizatsiia ekonomiky v krainakh Skhidnoho partnerstva Yevropeiskoho Soiuzu» za pidtrymky OON z promyslovoho rozvytku YuNIDO ta Tsentru resursoefektyvnoho ta chystoho vyrobnytstva v Ukraini. URL: http://www.recpc.kpi.ua/images/eap_green/printed_materials/RECP-Study-Book-2017.pdf
15.Otsenka zelenoy transformatsii ekonomiki: Rukovodstvo dlya stran Vostochnogo Partnerstva ES [Assessment of green economy transformation: Guide for EU Eastern Partnership countries]. EaP GREEN, 2016. URL: http://www.green-economieseap. org/resources/EaP%20GREEN_GGI%20Guide_clean_ ENG_FINAL.pdf
16.Olha Semkiv (2018) Zminy v dozvilnii systemi: implementatsiia Dyrektyvy YeS pro promyslove zabrudnennia [Changes in the permitting system: implementation of the EU Directive on Industrial Pollution]. Ekolohiia pidpryiemstva - Ecology of the enterprise, 11.
Даш про автора:
Шелудько Елла IropiBHa, к.е.н., с.н.с., с.н.с. вщдту промислово'1 пол^ики ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН Украши» e-mail: [email protected]
Данные об авторе:
Шелудько Элла Игоровна, к.э.н., с.н.с., с.н.с. отдела промышленной политики ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» e-mail: [email protected]
Information about the author:
Sheludko Ella, Ph.D., Senior Researcher, Senior Department of Industrial Policy «Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine» e-mail: [email protected]
Подано до редакци 02.04.2019 Прийнято до друку 27.04.2019
