CC BY
43
ECOLOGICAL- AND- HYGIENIC PROBLEMS OF LIGHT INDUSTRY
Lototska-Dudyk U.B., Krupka N.O.
ЕКОЛОГП-Г1ПЕН1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ЛЕГКО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
CTpyKTypi виробництва непро-довольчих TOBapiB народного споживання одне з важливих мiсць посiдae легка промисло-вiсть. В умовах сощальноТ переорieнтaцií економiки галу-зям легкоТ промисловостi належить провiднa роль у пщ-вищеннi життевого рiвня насе-лення. За даними оргaнiзaцiТ економiчноТ спiвпрaцi та роз-витку (OESD), легка проми-словiсть входить до складу св^ових галузей промислово-CTi, випереджаючи за обсяга-ми машино- та автомобшебу-дування, вмськово-промисло-вий комплекс та хiмiчну про-мисловють [1].
Враховуючи значну роль легкоТ промисловостi в еконо-мiцi УкраТни i тенденцiю до
ЛОТОЦЬКА-ДУДИК У.Б., КРУПКА Н.О.
Львiвський нацюнальний медичний унiверситет iM. Данила Галицького м. Львiв
УДК 613.61: (675+677+687)
K^40Bi слова: легка промисловiсть, вщходи, слчш води, викиди,забруднення довкiлля.
поступового збiльшення обся-riB випуску продукцií, пщвищу-еться техногенна дiя галузi на довкiлля i споживання непо-новлюваних ресурсiв. Особ-ливост виробництва й асор-тимент продукцп, що випус-каеться, зумовлюють рiзний ступiнь негативноí дií галузей легко'|' промисловостi на довкiлля [2].
Мета дослщження: проана-лiзувати сучаснi еколого-ппе-нiчнi ризики легкоí промисло-вост Украíни та визначити шляхи мiнiмiзацií екологiчного пресингу пiдприeмствами га-лузi на довкiлля.
Матерiали та методи дослщження: в^чизняш та зарубiжнi науковi публiкацií, статистичнi данi.
Результати дослщження та Ух обговорення. Пщприем-ствам легко!' промисловост притаманнi багатоплановiсть технолопчних операцiй, вико-ристання десяткiв рiзних хiмiч-них реагентiв (солi важких металiв, фенолвмiснi сполуки, розчинники, кислоти, барвни-ки тощо), якi проникають у ком-поненти бiосфери зi стiчними
ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ЛЕГКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ Лотоцкая-Дудык У.Б., Крупка Н.О.
Львовский национальный медицинский университет им. Данилы Галицкого. г. Львов, Украина
Цель исследования: проанализировать современные эколого-гигиенические риски легкой промышленности Украины и определить пути минимизации экологического прессинга предприятиями отрасли на окружающую среду. Материалы и методы исследования: отечественные и зарубежные научные публикации. статистические данные. Результаты исследования. Осуществлен анализ наиболее актуальных эколого-гигиениче-ских проблем легкой промышленности. Определены основные загрязнители производств различных подотраслей легкой промышленности (текстильной. кожевенно-мехо-вой. обувной. трикотажной. швейной). их объемы и вред воздействия на окружающую среду. Доказано. что обострение экологических проблем диктует необходимость соблюдать баланс между экономической эффективностью в производственной деятельности предприятий и экологической безопасностью. Формирование экологической безопасности сырья. материалов и изделий требует применения эколого-ориентированных технологий очистки сточных вод. выбросов. уменьшения образования отходов производства и негативного влияния на загрязнение окружающей среды. Ключевые слова: легкая промышленность, отходы, сточные воды, выбросы, загрязнение окружающей среды.
ECOLOGICAL- AND- HYGIENIC PROBLEMS OF LIGHT INDUSTRY Lototska-Dudyk U.B., Krupka N.O.
Lviv National Danylo Halytskyi Medical University, Lviv, Ukraine
Objective. We analyzed modern environmental and hygienic risks of light industry in Ukraine and determined the ways for minimization of the pressure of the industrial enterprises on the environment.
Materials and methods: domestic and foreign scientific publications, statistical data. Results. The most topical ecological-and-hygienic problems of light industry were analyzed. The main pollutants of the production of different sub-sectors of light industry (textile, leather and fur, footwear, knitwear, clothing industry), their volumes, and the harmful effects on the environment were identified. The aggravation of the environmental problems was proved to dictate the need of the balance between the economical efficiency in the production activities of enterprises and environmental safety.
Formation of the ecological safety of raw materials, materials and products requires the use of ecologically oriented technologies for wastewater treatment, emissions, reduction of the industrial waste generation and their negative influence on the environmental contamination.
Keywords: light industry, waste, waste water, emissions, environmental contamination.
© Лотоцька-Дудик У.Б., Крупка Н.О. СТАТТЯ, 2018.
67 Environment & Health №2 2018
водами, атмосферними вики-дами вiд стацюнарних джерел i твердими вiдходами вироб-ництва.
Враховуючи характер вироб-ництва, обсяги та характеристики шюдпивих викидiв тд-приемства рiзних пiдгапузей легко! промисловост ран-жують за зменшенням !хнього впливу на природне середови-ще у такiй поспiдовностi: текстильна - шюряно-хутряна -взуттева - трикотажна - швей-на - iншi пiдгапузi.
Шкiряно-хутряна, текстильна та шюргалантерейна пщга-пузi характеризуются також пiдвищеними ресурсо-, водой енергоемностями, яю зу-мовпенi застосуванням хiмiч-них технопогiй переробки сировини [3]. Вказан чинники активiзують проблему виник-нення та знешкодження с™-них вод. За даними Держ-комстату, найбiпьший об'ем стiчних вод у водоймища (переважно р. Днтро та його притоки) скидають пщприем-ства з виробництва шкiри та хутра (6,528 млн. м3/рiк), текс-типьнi пiдприемства та заводи
первинноТ переробки вовни та льону (2,468 млн. м3/рк) [4]. За специфкою виробництва i категорiею с^чних вод бшь-шiсть пiдприемств галуз^, особливо швейнi та взуттевi фабрики, мають скиди у системи мюько! канапiзацiТ. Серед основних забруднюю-чих, небезпечних речовин, якi потрапляють у водойми, е сухий залишок, хлориди, суль-фати, нiтрати, амошйний азот, жири, фосфати, хром (Ill), ПАР (анюнш), нафтопродукти [5]. У с^чних водах мiститься понад 20 видiв забруднювальних компонентiв. У таблиц 1 представлено органiчний склад осадiв пiдприемств легко! промисповостi.
Пщприемства шкiряноТ про-мисповостi належать до висо-козабруднювальних та токсич-них. Стоки мютять рiзнi забруд-нювачi: сульфати, супьфiди, хлориди, луги, кислоти, хром, бактерiальнi та бюлопчы кон-тамiнанти. Осади с^чних вод шкiряних пiдприемств скла-даються з велико! кiпькостi завислих речовин. Через при-сутнiсть велико! кшькост важ-коокиснюваних органiчних речовин с^чш води можуть загнивати.
Пiдприемства хутрово! про-мисповостi для вичинки та фарбування хутра на рк потре-бують понад 9 млн. м3 води i витрачають до 100 тис. тонн рiзних хiмiчних речовин та спо-лук. Основний напрям штенси-фiкацiТ обробки шкiри полягае у застосуванш висококонцент-рованих технопогiчних розчин-никiв та сухих реагентiв, що
Таблиця 1
Органiчний склад осадiв пiдприeмств легко'Г промисловостi, % мас.
Осад C H N O S Зольнють
Швейних фабрик 54-61 10-11,5 4,5-7 21-30 слщи 65-75
Шк1ряних завод1в 42-52 9-10 8-17 19-40 1,3-3 20-45
Трикотажних комб1нат1в 50-58 7-10 7-12 17-18 1-4 25-35
Таблиця 2
Викиди забруднювальних речовин в атмосферне пов^ря вiд стацiонарних джерел легкоГ промисловостi Львiвщини
П1дгалуз1 легко! промисловост1 2012 р. (до 2010 р.) 2014 р. (до 2013 р.) 2016 р. (до 2015 р.)
на одне п1дприемствово
Текстильне виробництво, виробництво одягу, вироб1в 1з хутра 114% 4,6 т 110,6% 4,1 т 97,8% 4,0 т
Виробництво шюри, вироб1в 1з шк1ри та 1нших матер1ал1в 57,5% 1,6 т 95,1% 1,5 т 117,9% 1,8 т
розчиняються у кап1лярах сировини. Б1льш ефективним процесом е вичинка та фарбування хутра в оргашчних роз-чинах. Токсичн1сть ст1чних вод у хутровому виробництв1 зумов-люеться наявнютю у них шестивалентного хрому барв-ник1в та формалшу [6].
Забруднення довк1лля пщ-приемствами трикотажно! про-мисловост1 зумовлене наявш-стю двох поток1в полютант1в: токсичного (результат фарбування та обробки висококон-центрованого продукту) та нетоксичного (процес мерсе-ризацп) [7].
До складу осад1в входять розчинн1 I нерозчинш сум1ш1 -ганч1р'я, волокна, зшита шл1х-та, волосся, фарба, проте основними забруднювачами е розчини кислот, високомолеку-лярн1 сполуки.
Технолопчы процеси зумов-люють також наявнють низки р1зноман1тних в1дход1в [8].
Вщходи взуттевого виробництва утворюються на р1зних етапах процесу виробництва взуття. Т'хш вид та к1льк1сть залежать в1д вихщно! сировини, застосовувано! технолог!!, стад1! обробки, призначення кшцевого продукту тощо. Зокрема, вид1ляють вщходи, отримаш п1д час розкрою матер1ал1в для верху I низу взуття. До них належать вируб-ка шюряна, юхтова (в1д шк1р для низу взуття), в1д гуми пористо! I монол1тно!, сирицевих I пергаментних шк1р; в1дходи штучно! I синтетично! шк1р, штучного I натурального хутра; вирубка з ус1х вид1в картону; обр1зки низу взуття (гума, штучна шк1ра тощо), непридат-ш для переробки детал1 взуття; вщходи повст1, текстилю, синтетично! вати, поролону.
До складу в1дход1в текстильного виробництва вщносять обр1зки тканини п1сля розкрою швейних, трикотажних виро-б1в; нитки, вату, пряжу; вовня-н1, бавовнян1, ллян1 обр1зки; текстильш в1дходи, утворен1 у процес1 опрацювання I пере-робки текстильно! сировини: вовни, бавовни, льону I х1м1ч-них волокон; м1шковину; кручен! вироби.
В1дходи шюргалантерейного виробництва утворюються п1д час технолопчних процес1в виробництва рукавиць, ремешв, саквояж1в, чемодан1в, ручних сумок та аналопчних вироб1в.
№ 2 2018 Environment & Health 68
Це можуть бути вдаоди вiд розкрою матерiалiв (обрiзки шкiри, пiдкладочних та прокла-дочних матерiалiв), вiдходи зiпсованоí фурнiтури, юнцевоТ продукцií виробництва (вибра-ковка) тощо.
Вiдходи шкiряного та хутря-ного виробництв утворюються у процесi подготовки, перероб-ки та обробки сировини (шюри та хутра) на м'ясокомбшатах, шкiряних заводах, фетрових пiдприeмствах тощо. Це - вщ-ходи шюр до та пiсля процесу дублення, вовна, щетина, шю-ряний пил.
Вщходи швейного виробництва утворюються пщ час рiзноманiтних технологiчних операцм виробництва одягу та деталей для його оздоблення. До них належать вщходи вщ розкрою матерiалiв (обрiзки шкiри, тканини, хутра, полотна тощо), зтсована фурнiтура, вдаоди швацьких ниток, юнцевоТ продукцп виробництва (вибраковка).
При виробництвi трикотаж-них або в'язаних полотен та виробiв утворюються вщходи трикотажного виробництва, зокрема вiдходи ниток та пряж^ текстильних матерiалiв, призначених для виробництва трикотажних або в'язаних полотен, вщходи юнцевоТ про-дукци виробництва (вибраков-ка) та шшк
Лщером серед виробництв легкоТ промисловост за обся-гами утворюваних вiдходiв й надалi залишаеться взуттева промисловють.
Необхiдно зауважити, що практично вс види вiдходiв легкоТ промисловостi можуть бути перероблеш. Для цього потрiбно лише обрати рацю-нальний споаб Тх переробки та обладнання його реалiзацií.
Особливiстю легкоТ проми-словост е вщсутнють значних забруднень пов^ря iнертними речовинами, тому пiдприeмства розташовують у межах зони, призначеноТ для забудови.
Основними полютантами, якi утворюються у результат дiяльностi пiдприeмств легкоТ промисловост та роблять суттевий "внесок" узабруднен-ня атмосфери, е аерозолi барвникiв, пил, амiак, пари клею, борна i сiрчана кислоти, сажа, ацетон тощо. Шкiдливi речовини можуть видТпятися в атмосферу при приготуванш вiдбiлювальних, фарбувальних
та апретурних розчишв, по-дальшому Тх використанш у р1зних технолог1чних процесах, особливо пов'язаних з нагри ванням.
За даними Держкомстату, викиди шк1дливих речовин в атмосферне повпря пщприем-ствами текстильноТ промисло-вост1 та пошиття одягу станов-лять 4,4 тис. т/рк (у середньому на одне пщприемство припадае 13,3 т); пщприемствами виробництва шк1ри та шюряного взут-тя - 1,1 тис. т/рк (у середньому на одне пщприемство припадае 12,7 т) [статистика].
Валовий викид шкщливих речовин в атмосферне пов1тря текстильного п1дприемства м. Харкова (за класами небез-пеки) становить загалом речовин I кл. небезпеки 0,005 т/рк, II кл. - 0,046 т/рк, III кл. -0,54 т/рк, IV кл. - 10,81 т/рк, загалом речовин ус1х клас1в -11,41 т/рк [9].
Середш обсяги викид1в забруднюючих речовин на одне пщприемство легкоТ про-мисловост1 Льв1вщини станов-лять 3,6 т (2012 р.) - 11,2 т (2016 р.) [10]. Частки викид1в р1зних пщгалузей легкоТ про-мисловост1 област1 представлено у таблиц! 2.
Отже, основними причинами загострення еколопчно'Т ситуаци через д1яльнють п1дприемств легкоТ промисловост1 е [2]
□ зб1льшення навантаження виробництва на еколопчне середовище;
□ стан i р1вень техн1чного та технолопчного забезпечення вiтчизняних пiдприемств легкоТ промисловост^
□ недостатнiй рiвень Ынова-цiйноТ активностi пiдприемств легкоТ промисловост^ у т.ч. у галузi впровадження маловiд-ходних, ресурсозбережних i безвiдходних технологiчних процесiв (на в^чизняних пщ-приемствах легкоТ промисло-востi впроваджено маловiд-ходних ресурсозбережних тех-нологiй у 2014 роц 19, у 2016 -лише 9 [4]);
□ незадовТпьний технiчний стан очисних споруд, Тх пере-вантаження, зношенiсть обладнання, вщсутнють коштiв на будiвництво нових i модершза-цiю юнуючих очисних споруд на пiдприемствах;
□ недосконалють способiв очищення;
□ вiдсутнiсть належноТ пщ-тримки з боку держави щодо
оновлення технологiй i розвит-ку наукових дослiджень у напрямку розробки чистих тех-нологiй.
Загострення еколопчних проблем у вiтчизнянiй легкм промисловостi диктуе нагальну потребу посилення еколопчно'Т спрямованост дiяльностi пщ-приемств уах пiдгaлузей.
Для упрaвлiння i контролю над станом природного сере-довища проводиться держав-ний статистичний облiк впливу промислових об'ек^в у чaстинi викидiв, скидiв, твердих вщхо-дiв виробництва з метою визначення максимально допустимого рiвня навантаження на екосистему. Проте статистичний облк часто занижуе реальну оцшку завданого збит-ку, оскiльки у бТпьшост випад-кiв шформащя про факти понaдлiмiтного скиду, викиду або розмщення вiдходiв, а також про випадки виникнення надзвичайноТ ситуаци залиша-еться прихованою.
Законом УкраТни "Про охоро-ну навколишнього природного середовища" регламентовано еколопзацю виробництва на основi комплексной рiшень у питаннях охорони навколиш-нього природного середови-ща, використання та вщтво-рення вщновлюваних природ-них ресурсiв, широкого впровадження нов^шх технологiй.
1нтегра^я УкраТни в единий европейський прос^р перед-бачае екологолiзaцiю виробництва, а саме: вщповщност мiжнaродним стандартам ISO серп 14000. Одыею з основних засад ISO 14001 "Системи еко-логiчного менеджменту" е наявнють процедур для визна-чення впливiв пiдприeмствa та його продукцiТ на оргашзм людини та довкiлля.
Основы вимоги мiжнaродних стaндaртiв iнтегруються з роз-робленою Концепцieю нацю-нальноТ екологiчноТ полiтики
69 Environment & Health №2 2018
УкраТни на перюд до 2020 року, якою передбачено послщовне зниження екопогiчних ризикiв для здоров'я людини, усунення збiпьшення навантаження на навколишне природне середо-вище, впровадження новiтнiх наукових досягнень, енергое-фективних i ресурсозбережних технопогiй, маловщходних, без-вiдходних та екологiчно безпеч-них технологiчних процесiв.
Висновок
Застосування екологоорiен-тованих технологiй очищення стчних вод та викидiв, змен-шення утворення вiдходiв на пiдприемствах легкоТ промис-ловостi тiсно пов'язанi з фор-муванням рiвня екологiчноТ безпечност сировини, мате-рiалiв i виробiв, а також впли-вом технолопй Тх виробництва на здоров'я людини та забруд-нення довкiлля.
Саме тому пщприемствам легкоТ промисловостi необхщ-но дотримувати баланс мiж еколопчною безпекою та еко-номiчною ефективнютю у виробничiй дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Грищенко 1.М., Гончаров Ю.В., Щербина 1.В., Дворецький А.О., Крахмальо-ва Н.А., Максименко 1.О. та ш. Легка промисловiсть УкраТни: теоретико-методолопчш засади управлiння розвитком в умовах Ытеграцп до СОТ: монографiя / за ред. Ю.В. Гончарова ; КиТв. нац. ун-т технолопй та дизайну. К. : КНУТД, 2011. 332 с.
2. Грищенко 1.М., Данилкович А.Г., Тарасен-
ко 1.О. Методолопчш положен-ня екоорiентованого розвитку пiдприемств легкоТ промисло-востi. Актуальн проблеми економки. 2012. № 8 (134). С. 238-252.
3. Гуторова Н.В. Оценка и моделирование экологической обстановки на предприятиях легкой промышленности :
автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.19.2005. Москва, 2011. 22 с.
4. УкраТна у цифрах, 2016. Статистичний збiрник / Державна служба статистики УкраТни ; за ред. I.e. Вернера. К., 2017. 239 с.
5. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Укра'Тш у 2016 роц / Мастерство еко-логи та природних ресурав УкраТни ; за ред. O.I. Бондаря та ш. КиТв, 2017. 350 с.
6. Федоров В.Е. Разработка интегральной системы оценки влияния кожевенных и меховых предприятий на окружающую среду : автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.19.2005. Москва, 2012. 21 с.
7. Галик I. С., Семак Б.Д. Вплив технолопй текстильного виробництва на еколопчну безпечнють текстилю, людини та довкТпля. Науковий в1сник Полтавського ун1верситету економ1ки i торпвл1. 2013.
№ 1 (57). С. 38-46.
8. Рубанка М.М., Мюяць В.П. Вщходи легкоТ промисловост^ способи переробки та област подальшого використання. ВсникКНУТД. 2015. № 4 (88). С. 34-39.
9. Утрова H.I., Стзков А.М., Дмитренко Л.А. Шляхи розвитку еколопчно'Т сертифкаци продукци текстильноТ та легкоТ промисловост УкраТни. Всник КНУТД. 2015. № 3 (86).
С. 157-163.
10. Промисловють Львiвщини. Статистичний збiрник. Львiв, 2011. 188 с. Режим доступу: http://www.lv. ukrstat.gov. ua/ukr/ publ/2011/ZB032010Y11_2.pdf.
REFERENCES
1. Hryshchenko I.M., Hon-charov Yu.V., Shcherbyna I.V., Dvoretskyi А.О., Krakhmalio-va N.A., Maksymenko I.O. et al. Lehka promyslovist Ukrainy: teo-retyko-metodolohichni zasady upravlinnia rozvytkom v umovakh intehratsii do SOT: monohrafiia [Light Industry of Ukraine: Theoretical-and-Methodological Foundations of the Development Management under Conditions of Integration into WTO: Monograph]. Kyiv : KNUTD; 2011: 332 p.
(in Ukrainian).
2. Hryshchenko I.M., Danyl-kovych A.H. and Tarasenko I.O. Aktualni problemy ekonomiky. 2012 ; № 8 (134) : 238-252
(in Ukrainian).
3. Gutorova N.V. Otsenka i modelirovanie ekologicheskoy obstanovki na predpriyatiyakh legkoy promyshlennosti : avtoref. diss. kand. tekhn. nauk [Assessment and Modeling of the Ecological Situation at the Enterprises of Light Industry : Dissertation Author's Abstract for the Degree of the Candidate in Technical Sciences]. Moscow ; 2011 : 22 p. (in Russian).
4. Ukraina v tsyfrakh, 2016. Statystychnyi zbirnyk [Ukraine in Figures, 2016. Statistical Collected Book] / State Statistical Service of Ukraine. Kyiv ; 2017 : 239 p.
(in Ukrainian).
5. Ministerstvo ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ukrainy ; O.I. Bondar et al. (eds.) Natsionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Ukraini u 2016 rotsi [Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine; National Report on the Environmental State in Ukraine in 2016]. Kyiv, 2017 : 350 p. (in Ukrainian).
6. Fedorov V.E. Razrabotka integralnoy sistemy otsenki vliyaniya kozhevennykh i mekhovykh predpriiatiy na okruzhaiushchuiu sredu : avtoref. dis. ... kand. tekhn. nauk [Development of Integral System for the Assessment of the Impact of Tanning and Fur Enterprises on the Environment : Dissertation Author's Abstract for the Degree of Candidate in Technical Sciences]. Moscow, 2012 : 21 p. (in Russian).
7. Halyk I.S. and Semak B.D. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli. 2013 ; № 1 (57) : 38-46
(in Ukrainian).
8. Rubanka M.M. and Misiats V.P. Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu Tekhnolohii I Dyzainu. 2015 ; 4 (88) : 34-39
(in Ukrainian).
9. Upirova N.I., Slizkov A.M. and Dmytrenko L.A. Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu Tekhnolohii I Dyzainu. 2015 ; № 3 (86) : 157-163 (in Ukrainian).
10 Promyslovist Lvivshchyny. Statystychnyi zbirnyk [Industry of Lvivshchyna. Statistical Collected Book]. URL : [http://www.lv. ukrstat.gov.ua/uk r/publ/2011/ZB032010Y11_2.p df.textile production.
Hagitfwno go pegaK^'i 08.02.2018
№ 2 2018 Environment& Health 70
