CC BY
10
THE CRITERIA FOR HYGIENIC EVALUATION OF LIGHT INDUSTRY PRODUCTS FROM CHEMICAL MATERIALS DURING SANITARY AND EPIDEMIOLOGICAL EXPERTISE
Svider V.S., Korshun M.M.
КРИТЕРИ Г1Г1СН1ЧНО1 ОЦ1НКИ ВИРОБ1В ЛЕГКО! ПРОМИСЛОВОСТ1 З Х1М1ЧНИХ МАТЕР1АЛ1В ПРИ ПРОВЕДЕНН1 САН!ТАРНО-ЕП!ДЕМ!ОЛОГ!ЧНО1 ЕКСПЕРТИЗИ
-е-
СВ1ДЕР В.С., КОРШУН М.М.
НТЦ "ЕКОЗ", м. КиТв,
Ком^ет з питань ririeHÎ4Horo регламентування МОЗ Украши, м. КиТв
УДК 613.48.+677.14:001.5
арсенал! х1М1чно1 продукци, що п1длягае саштарно-епщемю-лог1чн1й експертиз1, х1м1чн1 ма-тер1али (пол1мерн1 I натуральна оброблен1 х1м1чними компо-зиц1ями) та виготовлеш з них вироби легко! промисловост1 (одяг, взуття, предмети галан-тере!, особисто! г1г1ени тощо) мають значну питому вагу. Асортимент !х пост1йно роз-ширюеться, а об'ем виробниц-тва I реал1зацп зростае. У св1-тов1й практиц1 текстильних технолопй (у т.ч. при робот1 з натуральними матер1алами) I при обробц1 натурально! шк1ри використовуеться понад 6000 шдивщуальних барвник1в (ор-гашчних речовин р1зно! струк-тури) I до 300-400 текстильно-допом1жних речовин р1зного функцюнального призначення (окислювач1в, вщновлювач1в, орган1чних розчинник1в, по-верхнево-активних речовин тощо), як1 належать до р1зних клас1в х1м1чних сполук (орга-н1чних, у т.ч. високомолекуляр-них, I неорган1чних — кислот, лупв, солей).
Сучасний р1вень рац1ональ-ного споживання населенням
КРИТЕРИИ ГИГИЕНИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ ИЗДЕЛИЙ ЛЕГКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ИЗ ХИМИЧЕСКИХ МАТЕРИАЛОВ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ Свидер В.С., Коршун М.М.
Проанализированы критерии гигиенической оценки химических материалов (полимерных и обработанных химическими композициями природных материалов) и изготовленных из них изделий легкой промышленности (одежды, обуви, предметов галантереи, личной гигиены и т.п.) с учетом современного уровня их рационального потребления населением и насыщенности этими изделиями среды жизнедеятельности человека; аргументируется возможность формирования реальных предпосылок загрязнения окружающей человека среды вредными веществами, которые могут поступать из указанных изделий и при определенных условиях достигать опасных для здоровья человека концентраций. Рассмотрены разносторонние аспекты их комплексной гигиенической оценки при проведении санитарно-эпидемиологической экспертизы с учетом функционального назначения, химической стабильности, биологического действия, теплообменных процессов организма человека и физических свойств изделий.
основних видiв вирoбiв легко! промисловост i насиченють цими виробами середовища життeдiяльнoстi людини ство-рюе реальш передумови для забруднення довкшля шкщли-вими речовинами, що можуть надходити з зазначених виро-бiв i за певних умов створюва-ти небезпечш для здоров'я людини концентрацп. Рiзнo-бiчна комплексна ппешчна оцшка згаданих вирoбiв базу-еться на !хшй повнм характеристик з обов'язковим ураху-ванням функцюнального призначення, хiмiчнoï стабшьнос-тi, бioлoгiчнoï дiï, фiзичних властивостей матeрiалiв, теп-лooбмiнних прoцeсiв оргашз-му людини [1].
Аналiз отримано!' при цьому iнфoрмацiï дозволяе при проведены саштарно-епщемюло-гiчнoï експертизи обфунтова-но вiдбирати i впроваджувати у побут безпечш для здоров'я населення вироби. Пoтрiбнo вiдзначити, що вимоги без-пеки пред'являються i до умов виробництва, збер^ання, транспортування, викорис-тання, утилiзацiï, знешкоджен-ня прoдуктiв [2], що, однак, не виключае пeрeвiрки здатнoстi мiгруючих з них речовин вик-ликати вiддалeнi нeзвoрoтнi ефекти i передбачае виршен-ня питання можливост ïх ви-користання i необхщнють прийняття захoдiв безпеки вже з урахуванням всieï дос-тупнoï iнфoрмацiï [3]. У зв'язку з цим вдосконалення теорп, мeтoдoлoгiï i практики прове-дення саштарно-епщемюло-гiчнoï експертизи хiмiчних ма-тeрiалiв та вирoбiв з них стае необхщним.
Нiякими oрганiзацiйними, арх^ектурно-планувальними, тeхнoлoгiчними i саштарно-тeхнiчними засобами ми не можемо впливати на парамет-ри токсичност речовин (мате-рiалiв) i особливост ïх бioлo-
-е-
та виробiв з них можливе лише за наявност науково об-Грунтованих показниюв i кшь-кiсних критерiíв Ух оцшки що-до хiмiчних, ^зичних та бюло-гiчних показникiв.
Провщним за прюритетню-тю можливого негативного впливу на оргашзм людини е хiмiчний фактор. Тому вироби не повинш бути джерелом надходження у середовище життедiяльностi людини шкщ-
Таблиця 1
Робоча кпасифшащя небезпеки хiмiчних матерiалiв як джерепа забруднення повiтряного середовища
Клас небезпеки х1м1чних матер1ал1в Клас небезпеки речовин, як1 м1грують з х1м1чних матер1ал1в, за ГОСТом 12.1.005
переважають присутн1 вщсутн1
Малонебезпечн1* 4 2 2; 1
Пом1рнонебезпечн1* 3 4 2; 1
Високонебезпечн1** 2 3; 4 1
Надзвичайно небезпечн1*** - 1 -
Прим'пка: * — наявн'ють речовин 1-го та/або 2-го кла^в пдвищуе
клас небезпеки хiмiчних матерiалiв на одиницю;
** — наявнють речовин 1-го класу пдвищуе клас небезпеки
хiмiчних матерiалiв до надзвичайно небезпечних;
*** — незалежно вд вм'юту i наявност речовин iнших кла&в
небезпеки
пчноУ дм, але Ухня небезпека ^ропднють проявiв токсич-ност за реальних умов) виз-начаеться факторами, на яю ми здатш впливати для УУ зни-ження. Так, у технолопчних процесах — це вилучення бшьш токсичних речовин i за-мiна Ух безпечшшими, зни-ження температури реакцш-них мас, використання катали заторiв, замша технолопчно-го обладнання бiльш доскона-лим з гiгiенiчних позицiй то-що, при експлуатацií готових виробiв — це розробка ппе-шчних рекомендацiй щодо умов Ух використання тощо.
Основним питанням, яке пщлягае вирiшенню у процесi експертизи, е визначення вщ-повiдностi мiж ппешчними ви-могами до матерiалiв (виро-бiв), з одного боку, з шшого, — мiж фактичними показника-ми безпеки (якiсними i кшькю-ними), отриманими у процесi проведення експертизи, що забезпечуе УУ високий рiвень, дозволяе унiфiкувати пiдходи, бшьш систематично викла-дати результати ^ таким чином, покращуе дiевiсть i на-дiйнiсть експертизи. Пщви-щення ефективностi контролю над ппешчною якiстю та без-печнiстю хiмiчних матерiалiв
ливих хiмiчних речовин у кон-центрацiях, якi можуть прямо або опосередковано впливати несприятливо на здоров'я людини, з урахуванням УхньоУ су-купноУ дií. Якюний склад мiгру-ючих компонентiв, динамка i рiвень УхньоУ мiграцií визнача-ються рецептурою i термiнами виготовлення матерiалiв, сту-пенем очищення сировини, насиченiстю, температурою експозицп, складом i кратню-тю змши середовища, яке кон-тактуе з матерiалом. Якщо визнати хiмiчну небезпеку провщною у комплексi факто-рiв, якi визначають небезпеку зазначеноУ продукцп, мiгра-цiйнi показники небезпеки по-
винш вважатися найвагомши-ми. При цьому регламента^я небезпеки базуеться не на аб-солютнiй токсичностi полiме-ру, його мономерiв або допо-мiжних речовин, а на даних надходження компонен^в або продуктiв деструкцп полiмерiв (насамперед термоокиснiй) у середовище мешкання людини, а концентрацп хiмiчних речовин не повинш перевищува-ти показники допустимих рiв-нiв мiграцií (ДРМ), якi можуть бути використаш для оцiнки небезпеки з урахуванням сфе-ри використання виробiв лег-коУ промисловостк Надходження при цьому у довюлля хи мiчних речовин 1-го класу небезпеки за ГОСТом 12.1.005 [4] неприпустиме, а хiмiчнi ма-терiали, якi е джерелом Ух ви-дiлення, не повинш, на нашу думку, використовуватися при виробництвi згаданих виробiв. 6 певна ра^я у кпасифiкацií хи мiчних матерiалiв за ознакою небезпеки речовин, що надхо-дять у пов^ря. Спробу такоУ кпасифiкацií наведено у таб-лицi 1.
Результати наших багаторiч-них дослiджень вказують на те, що рiвнi мiграцií хiмiчних речовин, якi можуть надходити у пов^ряне середовище, що оточуе людину у реальних умовах експлуатацп одягу та взуття, не повинш через 2 ми сяц пiсля Ух виготовлення ут-ворювати у герметичному просторi при моделюванш експерименту концентрацií, вищi за ГДКа.п.с.д. [5], за таких умов: температура — 40°С, насиченють — 2,8 м2/м3 (одяг) i 0,3 м2/м3 (взуття), термiн експозицп — 1 доба. Такi ж вимо-ги висуваються при оцшц рiв-нiв мiграцií шкiдливих хiмiчних речовин у пiдодяговий та внут-рiшньовзуттевий простiр при
Таблиця 2
Шкапа оцшки сипи запаху доспщжених виробiв
Кшькюна оц1нка, бали Опис характеру 1 сили запаху, бали
0 Запах вщсутнм, не пом1чаеться жодним волонтером-одоратором
1 Запах ледь пом1тний, вщзначаеться лише найбтьш чутливими особами
2 Запах слабкий, не привертае увагу
3 Запах пом1тний, в1дзначаеться волонтерами-одораторами
4 Запах сильний за штенсивнютю, характером, специф1чн1стю
5 Запах р1зко виражений
Таблиця 3
Основн речовини*, якi залежно вiд типу хiмiчних матерiалiв пiдлягають контролю щодо мiграцFí в атмосферне повiтря
-е-
Х1м1чн1 матер1али (продукти) Основн1 м1груюч1 х1м1чн1 речовини ГДК а.п.с.д., мг/м3 Клас небез-пеки Особл. бюл. дм
Ацетатн1 д1етиленам1н оксид етилену арковуглець 0,03 0,03 0,005 3 3 2 —
Вюкозш с1рковуглець 0,005 2
ацетон дифен1лолпропан 0,35 0,04** 4 —
Епоксидн1 смоли еп1хлорпдрин+ етилбензол ксилол толуол М-фен1ленд1ам1н фенол+ формальдегщ+ 0,2 0,02 0,2 0,6 0,003** 0,003 0,003 2 3 3 3 2 3 А А П,А,Г
КлеТ - на1ритовий ам1ак бензин етилацетат т1урам (ТМТД)+ хлоропрен 0,04 0,05 0,1 0,02 0,002 4 4 4 3 2 А
-гумовий - н1троцелюлозний бензин 0,05 4 —
ацетон бутилацетат 0,35 0,1 4 4 —
спирт етиловий спирт 1зобутиловий толуол 5 0,1 0,6 4 3 3 —
- перхлорв1нтовий ацетон бутилацетат 0,35 0,1 4 4 —
спирт етиловий 5 4 —
- дисперс1я пол1в1н1лацетатна вштацетат дибутилфталат 0,15 0,1** 3 —
гексаметиленд1ам1н 0,001 2 А
Кремншоргашчш оксид вуглецю (II) формальдегщ+ хлористий водень 3 0,003 0,2 4 3 3 Г П,А,Г Г
Лаки ацетон бутанол бутилацетат спирт1зобутиловий толуол циклогексанон 0,35 0,1 0,1 0,1 0,6 0,04*** 4 3 4 3 3 3 —
Матер1али на целюлозн1й основ! арководень формальдег1д+ 0,005*** 0,003 2 3 Г П,А,Г
ам1ак 0,04 4 —
М1дноам1ачн1 1зопроп1ловий спирт моно хлороцтова кислота+ 0,3 0,02 3
Пол1акрилатн1 акрилам1д+ акрилон1трил+ ам1ак бутилакрилат капролактам метилакрилат метилметакрилат оксид вуглецю (II) формальдегщ+ ц1ан1стий водень 0,005** 0,03 0,04 0,0075** * 0,06 0,01 0,01 3 0,003 0,01 2 4 2 3 4 3 4 2 2 А П,А,Г Г
акрилон1трил+ ам1ак 0,03 0,04 2 4 А
бензол+ 0,1 2 К
Пол1акрилон1трильн1 в1н1лацетат диметилформамщ+ метилакрилат с1рчаний анг1дридо стирол 0,15 0,03 0,01 0,1 0,002 3 2 4 2 2 —
толуол фенол+ 0,6 0,003 3 2 —
експертизi виробiв через iншi термiни топя Тх виготовлення. У випадках, копи мiгруючим хи мiчним речовинам впастива сума^я ТхньоТ дiТ, то сума вщ-ношення визначених концен-трацм до Тхнiх ГДКа.п.с.д. не повинна перевищувати одини-цю.
Воднi екстракти з виробiв ма-ють бути безколiрними та про-зорими, що визначаеться вiзу-апьно, а iнтенсивнiсть Тхнього запаху [6-8], згiдно зi шкалою оцЫки запаху (табл. 2), не повинна перевищувати 2 балiв.
Хiмiчнi речовини з виробiв легкоТ промисповостi видшя-ються на рiвнi низьких концен-трацiй, вплив яких квал^ку-еться як дiя факторiв малоТ н тенсивностi, що становить не-безпеку можпивостi виникнен-ня у здоров'Т певноТ групи оаб так званого стану "на межi норми i патологи". При визна-ченнi речовин, що пiдпягають контролю (табл. 3), керуються рецептурою (складом) виробiв i враховують особпивостi тех-нопогiчного процесу Тх виготовлення. Мiграцiйнi показни-ки у таю модельш середовища, як вода та потова рщина виз-начають за рiзних значень рН, якi вщображають крайнi зна-чення реакцiТ шюри (кислу — рН-3,0 та лужну — рН-11,0).
У табпицi 3 представлено 44 найбтьш вiрогiднi забруднюва-чi атмосферного повiтря, якi видшяються з виробiв легкоТ промисповостi. Щодо 41 з них, законодавчо встановлено кла-си небезпеки як атмосферних забруднювачiв, у тому чист одна речовина (толуiлендiiзоцiа-нат) — першого класу небезпе-ки,14 — другого, 16 — третьо-го, 10 — четвертого. Одинад-цять з них мають хоча б одну офщмно визнану особливiсть бiологiчноТ дiТ, у тому чист 6 — алергенний ефект, 3 — гостро-направлений, 2 — канцероген-ний, толутендызо^анат — 2
Таблиця 3 (продовження) Основн речовини*, якi залежно вiд типу хiмiчних матерiалiв пiдлягають контролю щодо мiграцГГ в атмосферне повiтря
-е-
види, а формальдегiд — 3 види особливостей бюлопчноТ дií.
Занепокоення викликають випадки виявлення у складi ле-тючих компонентiв бензолу. Коли поява вЫтхлориду серед летючих фракцм зумовлена природою самого полiмеру i ди ева профiлактика може бути досягнута тшьки вiдмовою вiд використання полiмерiв на ос-новi вЫшхлориду, що вимагае вiдпрацювання компенсуючих ршень, то при використаннi бензол може бути замшений його алкiлпохiдними (толуолом, ксилолом, етилбензо-лом).
Встановлено, що лiмiтуючим фактором використання низки виробiв е Тхня здатнiсть справляти шюрно-подразню-ючу i алергенну дiТ на рiвнi ре-альних концентрацiй хiмiчних речовин, тому закономiрною е вимога: вироби не повинш спричиняти шюрно-подраз-нюючу та алергенну дiТ, а у процес дослiдного носiння не викликати ц ефекти бiльше нiж у 1% оаб, що пiдпали пщ дiю таких факторiв [7]. Об'ек-тивними кiлькiсними показни-ками оцшки шюрно-подраз-нюючоТ дiТ можуть слугувати шкали оцiнки ерiтеми (табл. 4) та набряку (табл. 5), яю визна-чаються у порiвняннi з контрольною симетричною дшян-кою шкiри [9].
Несприятлива дiя виробiв легкоТ промисловостi на орга-шзм людини може бути пов'язана з незадовшьними фiзико-гiгiенiчними власти-востями матерiалiв (теплоза-хисними, вологопровiдними та електростатичними), яю можуть пiд час носшня одягу та взуття спричиняти порушення теплообмiнних процеав орга-нiзму людини. Тому, залежно вщ призначення, за адекватного використання у певних погодних умовах, вироби не повинш порушувати тепловий
Х1м1чн1 матер1али (продукти) Основн1 м1груюч1 х1м1чн1 речовини ГДКа. п.с.д., мг/м3 Клас небезпеки Особл. бюл. дм
Пол1ам1дн1 акрилон1трил+ ам1ак бензол+ гексаметиленд1ам1н капролактам оксид вуглецю (II) оксид етилену фенол+ 0,03 0,04 0,1 0,001 0,06 3 0,03 0,003 2 4 2 2 3 4 3 2 А К А Г
Пол1в1н1лацетатн1 ацетальдег1д+ ацетон бензол+ в1н1лацетат етилацетат оксид вуглецю (II) формальдегщ+ 0,01 0,35 0,1 0,15 0,1 3 0,003 3 4 2 3 4 4 2 К Г П,А,Г
Пол1в1н1лхлоридн1 та перхлорвшшов1 акрилон1трил+ ацетон бензол+ в1н1лацетат в1н1лхлорид д1етиленгл1коль диметилформамщ+ етилацетат етиленгл1коль 1зопрен оксид вуглецю (II) толуол трикрезилфосфат ** фенол+ хлор хлористий водень циклогексанон 0,03 0,35 0,1 0,15 0,005** 0,2 0,03 0,1 1,0** 0,5*** 3 0,6 0,01*** 0,003 0,03 0,2 0,04*** 2 4 2 3 4 2 4 3 4 3 2 2 3 3 А К К Г
Пол1еф1рн1 ацетальдег1д+ диметилтерефталат етилбензол етиленгл1коль капролактам оксид вуглецю (II) стирол терефталева кислота формальдегщ+ хлористий водень 0,01 1,0** 0,06 3 0,002 0,003 0,2 3 3 4 2 2 3 Г П,А,Г Г
Пол1уретанов1 ацетальдегщ+ диметилформам1д+ дифентметандпзо-ц1анат+ етилацетат етиленгл1коль толу1ленд11зоц1анат+ 0,01 0,03 0,02 0,1 1,0** 0,02 3 2 4 1 А А,Г
Пол1нозн1 с1рководень оксид етилену 0,005 0,03 2 3 —
Полюлефшов1 пол1етилен пол1проп1лен ацетальдегид+ оксид вуглецю (II) формальдегщ+ 0,01 3 0,003 3 4 2 Г П,А,Г
Пол1стирольн1 акрилон1трил+ 1,3-бутад1ен(див1н1л) метилметакрилат стирол хлоропрен 0,03 1,0 0,01 0,002 0,002 2 4 3 2 2 А
THE CRITERIA FOR HYGIENIC EVALUATION OF LIGHT INDUSTRY PRODUCTS FROM CHEMICAL MATERIALS DURING SANITARY AND EPIDEMIOLOGICAL EXPERTISE Svider V.S., Korshun M.M.
The criteria for hygienic evaluation of chemical materials (polymer materials and natural materials processed with chemicals) as well as final products (clothes, shoes, haberdashery) were analyzed. The levels of consumption of these products, along with the possibility of environmental pollution by chemical substances that can be the source of exposure under certain conditions were also taken into account. Different aspects of hygienic evaluation during sanitary and epidemiological expertise of these products were considered taking into account their purpose, chemical stability, biological action, heat exchange and physical properties.
-e-
комфорт людини, а Т'хш фiзичнi показники мають забезпечува-ти комфортш параметри пщо-дягового i внутршньовзутте-вого мiкроклiмату. Встановле-
но, що у комфортних умовах загальш рaдiaцiйно-конвекцiй-ш тепловтрати вдягненоТ людини становлять 74 _ 170 Вт, а щшьнють теплового потоку,
Таблиця 3 (продовження) Основн речовини*, як залежно вщ типу хiмiчних матерiалiв пiдлягають контролю щодо мiграцFí в атмосферне повiтря
Х1м1чн1 матер1али (продукти) Основн! м!груюч! х!м!чн! речовини ГДКа. п.с.д., мг/м3 Клас небезпеки Особл. бюл. д!т
Синтетичн1 каучуки, латекси - бутад1енн1трильн1 - бутад1енстирольн1 акрилон!трил+ 1,3-бутадюн (див!н!л) 0,03 1,0 2 4 А
1,3-бутадюн (дившт) стирол 1,0 0,002 4 2 —
- 1зопренов1 Ьопрен 0,5*** 3 —
- метилстирольн1 1,3-бутадюн (див!н!л) етилбензол а-метилстирол 1,0 0,04 4 3 —
- пол1уретанов1 толу!ленд!!зоц!aнaт+ 0,02 1 А,Г
- стирольн! стирол 0,002 2 —
-хлоропренов! хлоропрен 0,002 2 —
Смоли - алктфенол-формапьдегщна aм!aк метанол фенол+ формальдегщ+ 0,003 0,003 2 2 П,А,Г
- полтЫтхлоридна в!н!лхлорид 0,005** — К
Сопол1мери стиролу aкрилон!трил+ 1,3-бутадюн (див!н!л) метилметакрилат стирол хлоропрен формальдегщ+ 0,03 1,0 0,01 0,002 0,002 0,003 2 4 3 2 2 2 А П,А,Г
Умовн1 позначення. Особливостi бiологiчноi дИ (за ГОСТом 12.1.005) А — речовини, як здатн викли-кати алергiчнi захворювання; К — канцерогени; Г — речовини з гостроспрямо-ваним механiзмом дП; П— подразнюючi речовини; + — при робот з речовинами вимагаеться спе^альний за-хист шюри та очей; * — з урахуванням особливост технолопчного процесу додат-ково п^ягають контролю бар-вники, пластифiкатори, роз-чинники;
** — у випадках в'1дсутност'1 П
нормативу ГДКа.п.м.р. речо-вин наведене значення орieн-товного безпечного рiвня впливу речовин в атмосферному повiтрi населених мiсць (ОБРВа.п.);
*** — наведене значення максимальноI разовоI гранично допустимо! концентрацИ речовини в атмосферному повiтрi населенихм'юць (ГДКа.п.м.р.); о — наведен значення кислоти арчано!;
оо — наведено значення в'щпо-вщно до нормальних спиртiв. ОБРВ трикрезилфосфату сто-суеться продукту, що мiстить менше нж 3% ортоiзомерiв.
залежно в1д дшянки т1ла, коли-ваеться вщ 26 до 130 Вт/м2, се-редньозважена температура шк1ри людини при цьому ста-новить 31 _34оС [10]. Рад1ац1й-но-конвекцмш тепловтрати у комфортних умовах з поверхш стопи людини, залежно в1д д1-лянки, знаходяться на р1вн1 34 х110 Вт/м2, середньозваже-на температура при цьому становить 29,5 х 31оС, а температура внутр1шньовзутте-вого пов1тряного прошарку — 25,5 х 28оС [11].
Вологообм1нн1 показники ма-тер1ал1в для першого шару одягу та внутр1шн1х деталей взуття мають знаходитися на р1вн1, не нижчому за показники традицмних природних мате-р1ал1в аналог1чного призначен-ня. Зг1дно з СанП1Ном 42-1254390-87 [12], оптимальн1 показники пов1тропроникност1 становлять не менше 100 дм3/м2-сек, а пгроскотч-ност1 — 7%. Зг1дно з ГОСТом 20359-74 [13], оптимальн нор-ми пов1тропроникност1 для б|-лизняних тканин повинш скла-дати 10 _ 50, а костюмних I па-льтових — 20 -х 50 дм3/м2-сек. Розрахунки показують, що кратнють пов1трообм1ну п1-додягового та внутр1шньо-взуттевого простору при пов1тропроникност1 матер1ал1в 10 _ 50 дм3/м2-сек буде дор1в-нювати 0,4 х 2,1, а при 100 дм3/м2- сек — 4,2. В остан-ньому випадку, на нашу думку, вимоги до згаданого показни-ка значно завищеш.
Л1тературн1 дан1 свщчать, що у стан1 покою за юмнатноТ температури стандартна величина невщчутно'Т шк1рноТ персп1рац1Т становить приблиз-но 16_25 г/год з 1 м2 поверхн1 т1-ла [14, 15]. Розрахунки показу-ють, щоб пропустити пари поту з урахуванням площ1 поверхн т1-ла людини (1,5 х 2 м2) [16, 17], паропроникнють матер1ал1в для одягу та взуття мае знаходитися
-e-
Шкала оцiнки ер^еми
нальним особливостям орга-шзму людини певноТ статево-вiковоí групи, не змшювати своТ гiгieнiчнi властивостi пщ впливом засобiв догляду за ними. Гнучкють взуття регламен-туеться вимогами ДСТ УкраТни 2061-92 [18].
Багатокомпонентна компо-зицiя матерiалiв, а також спри-ятливий пiдодяговий та внут-рiшньовзуттeвий мiкроклiмат можуть спричиняти негатив-
Таблиця 4
1нтенсивнють ер1теми (в1зуально) Оцшка ер1теми (бали)
Вщсутнють ер1теми 0
Слабка (рожевий тон) 1
Пом1рно виражена (рожево-червоний тон) 2
Виражена(червоний тон) 3
Р1зко виражена (яскраво-червоний тон) 4
на рiвш 1,4 _ 2,1 мг/см2-год.
Пщ час носiння одягу та взуття на поверхш деяких зразюв можуть утворюватись i нагро-маджуватись заряди статично! електрики понад 300 кВ/м, а максимальш рiвнi напруги електростатичного поля на по-верхш виробiв при Тх викорис-таннi не повиннi перевищувати 15 кВ/м (за вщносно'Т вологостi пов^ря 30 _ 60%).
Вироби (бТпизна, панчшно-шкарпетковi вироби, внутрiшнi деталi взуття тощо, якi мають безпосередшй контакт зi шю-рою), для д^ей до 3-х рокiв по-виннi виготовлятися виключно з натуральних матерiалiв, а запах мае бути вщсутшм. Вироби для етзодичного короткочас-ного (до трьох годин) носЫня можуть виготовлятися з сумш натуральних та синтетичних матерiалiв за умови погоджен-ня Тх з органами Державно! са-нiтарно-епiдемiологiчноТ служ-би МОЗ УкраТни у встановле-ному порядку. Використання просочувальних композицм та синтетичних ниток при виго-товленнi виробiв для дiтей раннього, ясельного, дошкТпь-ного та молодшого шкiльного вiку (до 32 розмiру) забороня-еться. Питома вага хiмiчних матерiалiв при виготовленнi дитячого одягу та взуття повинна вщповщати Сан^Ну 42125-4390-87 [12].
Вироби у процес експлуата-цiТ не повинш викликати нега-тивнi суб'ективш вiдчуття, призводити до порушень опор-но-рухового апарату i мають вщповщати морфофункцю-
ний вплив на нормальну мк-рофлору та сприяти розвитко-вi грибкових уражень шкiри людини. Тому вироби не повинш спричиняти бактерицид-ну дю щодо нормально! мк-рофлори шкiри людини, пору-шувати природну рiвновагу ау-тофлори шкiри або стимулю-вати розвиток патогенноТ мк-рофлори, створювати умови для розвитку грибкових уражень шюри. Треба також мати на уваз^ що пiд дieю мкроор-ганiзмiв змiнюються фiзико-мехашчш властивостi i зовшш-нiй вигляд матерiалiв, вщбува-еться Тх деструкщя, в результа-тi якоТ посилюеться надход-ження шкiдливих речовин у довкшля.
Враховуючи, що якiсть хiмiч-них матерiалiв значною мiрою визначаеться якютю викорис-таноТ сировини, необхщно застосовувати науково об-Грунтований добiр компонен-тiв з урахуванням даних про Тхню хiмiчну стабiльнiсть, ток-сичнiсть, особливо за епку-танноТ та iнгаляцiйноí дм, мож-ливi вiддаленi наслiдки, про
реальну загрозу здоров ю людини. Практичним втiленням результатiв такоТ роботи може бути список рекомендованоТ стандартизованоТ сировини, що орieнтуватиме промисло-вiсть на виробництво матерiа-лiв та виробiв, якi вщповща-ють завданим властивостям та гiгieнiчним вимогам. На наш погляд, пщвищенню рiвня санiтарно-епiдемiологiчноí експертизи сприятиме ство-рення банку даних доошдже-них матерiалiв (як дозволе-них, так i заборонених), пере-лк сировинних компонентiв, дозволених для виготовлення виробiв тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Трахтенберг И.М., Сви-дер В.С., Коршун М.М. Некоторые теоретические и прикладные аспекты гигиены применения изделий легкой промышленности из полимерных материалов // Довкшля та здоров'я. — 2004. — № 4. — С. 3-5.
2. Предупреждение неблагоприятного влияния химического фактора на работающих при применении полимеров в обувном производстве (Методические указания) № 225980. Утв. 16.10.80 г. МЗ СССР. — М.: МЗ СССР, 1981. — 16 с.
3. Саноцкий И.В., Уланова И.П. Критерии вредности в гигиене и токсикологии при оценке опасности химических соединений. — М.: Медицина, 1975. — 328 с.
4. ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
5. Безопасные уровни содержания вредных веществ в окружающей среде. ГОСНИ-ИТБХП. — Северодонецк, 1994. — 571 с.
6. Райт Р.Х. Наука о запахах. Пер. с англ. / Под ред. Н.П. Наумова. — М.: Мир, 1966. — 224 с.
7. Методические указания по гигиенической оценке одежды
Шкала оцшки набряку
Таблиця 5
1нтенсивнють набряку Вид тварин Оцшка набряку (бали)
крол1 морськ свинки
товщина складки шюри (мм)
Вщсутнм 0 0 0
Слабкий до 0,5 до 0,3 1
Пом1рний 0,6 - 1,0 0,4 - 0,6 2
Виражений 1,1 - 2,0 0,7 - 1,0 3
Р1зко виражений бтьше 2,0 бтьше 1,0 4
-e-
и обуви из полимерных материалов № 1353-76. Утв. 31.08.1976 г МЗ СССР. — М.: МЗ СССР, 1977. — 47 с.
8. Временные методические указания по гигиенической оценке искусственных кож и пленочных материалов. — М.: Минздрав СССР, 1979. — 38 с.
9. Гигиеническая оценка резин, резинотканевых материалов и изделий из них культурно-бытового и спортивно-туристического назначения. Метод. рекомендации. — К.: Минздрав УССР, 1987. — 25 с.
10. Карпенко В.Г, Геращенко О.А., Свидер В.С., Ста-цек Н.К., Кузьменко Н.М. Исследование теплозащитных свойств одежды и уровней тепловых потоков с помощью термоэлектрических датчиков. — В кн.: Современные методы исследования одежды. — Л., 1973. — С. 84-85.
11. Свидер В.С. Гигиенические исследования искусственных кож с поливинилхлорид-ным покрытием, предназначенных для изготовления обуви и предметов быта. Автореф. канд. дисс. — 1973. — 22 с.
12. СанПиН 42-125-4390-87. Вложение химических волокон в материалы для детской одежды и обуви в соответствии с их гигиеническими показателями. Утв. 12.07.1987 г. МЗ СССР. (М.: МЗ СССР, 1987. — 8 с.) с изменениями № 5166. (Утв. 16.12.1989 г. МЗ СССР) и дополнением № 5167 (Утв. 16.01.1990 г. МЗ СССР).
13. ГОСТ 20359-74. "Ткани хлопчатобумажные и смешанные ведомственного назначения. Общие нормы воздухопроницаемости".
14. Куно Яс. Перспирация у человека. Пер. с англ. — М.: Изд-во "Иностранной литературы", 1961.
15. Медведева Л.Л. Методика оценки влагопроводности текстильных материалов и пакетов одежды. Автореф. канд. дисс. — 1972. — 26 с.
16. Кожа (строение, функция, общая патология и терапия) / Под ред. А.М. Чернуха, Е.П. Фролова. — М.: Медицина, 1982. — 336 с.
17. Справочник по космической биологии и медицине / Под ред. А.И. Бурназяна, О.Г Газен-ко. 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 1983. — 352 с.
18. ДСТ Украины 2061-92. "Обувь. Нормы гибкости".
1*
РУБЦОВ Р.В.
Украинский НИИ промышленной медицины, г Кривой Рог
УДК 616.24-057]:622
PECULIARITIES OF COURSE OF PROFESSIONALLY RELATED CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE IN WORKERS OF MINING INDUSTRY AT A POSTCONTACT PERIOD
Rubtsov R.V.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ОБСТРУКТИВНОГО
ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЭТИОЛОГИИ В ПОСТКОНТАКТНЫЙ ПЕРИОД У РАБОЧИХ ГОРНОРУДНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
роническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) характеризуется развитием обструкции бронхов (ограничением потока воздуха по воздухоносным путям) вследствие воспалительного ответа на повреждающие действия целого комплекса этиологических факторов и является единственной нозологической формой, при которой заболеваемость и летальность в последние годы продолжает расти. Значительная распространенность этой патологии продолжает регистрироваться также в угольной, металлургической, горнорудной промышленности [2, 7, 9, 10].
Хроническая легочная недостаточность — основное осложнение, возникающее при ХОЗЛ, — является причиной инвалидизации и ранней смертности у больных, страдающих этим заболеванием. Синдром бронхиальной обструкции, возникающий на уровне периферических отделов дыхательных путей, сопровождается существенным ухудшением газообмена в легких не только вследствие усиления неравномерности распределения региональных отношений альвеолярной вентиляции и капиллярного кровотока, но и вследствие существенного сокращения активного функционирующего объема легких [2, 5, 10]. Поэтому все мероприятия по лечению и профилактике ХОЗЛ направлены на уменьшение выраженности и предотвращение прогрессирова-ния бронхиальной обструкции, что позволяет улучшить течение болезни и качество жизни пациентов [2, 9].
При ХОЗЛ профессиональной этиологии после прекращения контакта с вредными производственными факторами (в постконтактный период) рабочие с данной патологией в большинстве случаев как бы
ОСОБЛИВОСТ1ПЕРЕБ1ГУ
ХРОН1ЧНОГО
ОБСТРУКТИВНОГО
ЗАХВОРЮВАННЯ
ЛЕГЕНЬ ПРОФЕС1ЙНО1
ЕТЮЛОП1
У ПОСТКОНТАКТНИЙ ПЕРЮД У РОБ1ТНИК1В ПРНИЧОРУДНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 Рубцов Р.В.
У робот наведено дан1 про переб1г ХОЗЛ профес1йно'1 ет1ологИ у роб1тник1в прничо-рудно'1 промисловост1 у постконтактний перод. Показано, що найбльш значна негативна динам1ка переб1гу захворювання мала м1сце у робтниюв з постконтактним пер1одом 5-9 роюв. Це е пдставою для проведення активних л1кувально-профлактичних заходв у хворих з ранн1м (до 5 рок1в) та постконтактним перодом 5-9 роюв для попередження П прогресування, збереження працездатност та покращання якост життя хворих робтниюв.
