CC BY
12
те саме, перетворення Bciei системи державного i мюцево-го управлЫня в орган неухильного служЫня cycпiльним ii-тересам. Влада в центpi i на мюцях мае встяко захищати i пiдтpимyвaти економiчнy конкypенцiю через заохочення малого i середнього пiдпpиeмництвa, жорстку антимоно-польну полiтикy;
- cкacyвaти олiгapхiчнi за характером норми y чинному Подaтковомy кодекci, зокрема: 1) в частин оподаткуван-ня доходiв фiзичних оciб за единою ставкою 20%, запрова-дивши зaмicть неУ прогресивну шкалу податкових ставок; 2) у частин оподаткування дивiдендiв за ставкою 5%, пpиpiв-нявши цей вид доходiв до загального порядку оподаткування доходiв фiзичних оciб. Адже у корпора^ях, де ще збереглася розпорошена влacнicть, дивiденди взaгaлi не практикують-ся, а у тих, де вона сконцентрована в руках обмеженого кола вибраних оаб, виплачуються мтьйоны суми дивiдендiв;
- спираючись на думку фaхiвцiв (нayковцiв, пpомиcловцiв, пщприем^в), визначитися зi cтpaтегiчними пpiоpитетaми Ы-новaцiйного розвитку краУни, pеaлiзaцiя яких почасти потре-буватиме державних Ывестицмних pеcypciв та розроблення гнучкоУ регуляторноУ полiтики стимулювання iнновaцiйноУ ак-тивност бiзнеcy у цих напрямах.
Список використаних джерел
1. Гальчинський А., Геець В., KiHax А., Семиноженко В. 1нновацмна стратепя украУнських реформ. - K.: Знання УкраУни, 2002. - 336 с.
2. Геець В.М., Семиноженко В.П. 1нновацмы перспективи УкраУни.
- X.: Константа, 2006. - 271 с.
3. Геець В.М. 1нституцмна обумовленють ¡нновацмних процесс у промисловому розвитку УкраУни / В.М. Геець // Економ^а УкраУни.
- 2014. - №2. - С. 4-19.
4. Дементьев В.В. Институты, поведение, власть. - Донецк: ГВУЗ «Донецкий национальный технический университет», 2012. - 310 с.
5. Schumpeter J. Theorie der wirtschaftlichen Entwicklung. - Leipzig: Verlag von Dunker & Humbolt, 1911.
6. Федулова Л. 1нновацмний розвиток: еволюцт поглядв та про-блеми сучасного усвщомлення / Л. Федулова // Економтна теорт.
- 2013. - №2. - С. 28-45.
7. Статистичний зб^ник «УкраУна - 2014» / Державна служба статистики УкраУни. - К., 2015. - 28 с.
8. Гэлбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество. Избранное / Дж.К. Гэлбрейт. - М.: Эксмо, 2008. - 1200 с.
9. Семянчук П.М. 1нтелектуал^ацт прац як визначальна умова ¡н-новацмного розвитку економки УкраУни / П.М. Семянчук. - Терно-пть: ТНЕУ, 2012. - 235 с.
УДК 687:658.589(477.43)
В.К. ЗАГАР1Й,
к.е.н., доцент, Кивський нацональний университеткультури i мистецтв,
Т.Г. КОВАЛЬЧУК,
к.е.н., доцент, Кивський нацюнальний у^верситеткультури i мистецтв
Перспективи розвитку ¡нновацшно! д1яльносл на шдприсмствах легко! промисловост Хмельницько! облает
У ста-ni дана оцнка нновацйного потенц/алу niдприемств кран Бвропейського Союзу та Украни. Проаналiзовано сучасний стан нновацйноi дтльносИ п 'щприемств легкоi промисловост Хмельницьш обласИ. Виявленi фактори негативного впливу на нновацИ Запропоновано напрями перспективного розвитку мновацйноi дтльност на Ыдприемствах легкоiпромисловост Хмельницькоiобласти, що сприятимуть ¡х ефективному функц/онуванню та нтеграцИ'в систему свтового господарства.
Ключов! слова: виробництво, iнновацi¡, ннова^йна дтльн'ють, iнновацiйнi технологи, iнтеграцiя, конкурентоспромож-нсть, легка nромисловiсть.
В.К. ЗАГАРИЙ,
к.е.н., доцент, Киевский национальный университет культуры и искусств,
Т.Г. КОВАЛЬЧУК,
к.е.н., доцент, Киевский национальный университет культуры и искусств
Перспективы развития инновационной деятельности на предприятиях легкой промышленности Хмельницкой области
В статье дана оценка инновационного потенциала предприятий стран Европейского союза и Украины. Проанализировано текущее состояние инновационной деятельности предприятий легкой промышленности Хмельницкой области. Выявлены факторы негативного влияния на инновации. Предложены направления перспективного развития инновационной деятельности на предприятиях легкой промышленности Хмельницкой области, что будет способствовать их эффективному функционированию и интеграции в систему мирового хозяйства.
Ключевые слова: производство, инновации, инновационная деятельность, инновационные технологии, интеграция, конкурентоспособность, легкая промышленность.
V. ZAGARII,
Т. ^VALCM/UK, о.е.в. Kyiv National University of culture and arts
Perspective of innovative activity of light industry of the Khmelnytskyi region
In this article was given the valuation of the enterprise's potential of the European Union's countries and Ukraine. The contemporary
36 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 4 (179)/2016
© В.К. ЗАГАР1Й, Т.Г. КОВАЛЬЧУК, 2016
status of the innovation activity was analyzed on the enterprises of light industry of Khmelnitskiy region. The factors of negative affect on innovation were found. It were proposed the ways of perspective development of innovation activity at the enterprises of light industry of Khmelnitskiy region, that will promote for their affective functioning and integration to the world householding system.
Keywords: production, innovations, innovation activity, innovation technologies, integration, competitiveness, light industry.
Постановка проблеми. У сучасному CBiTi вщбуваеться пе-реоцЫка основних цЫностей. Вщ економГчноУ спрямованост сусптьство переходить до ¡нновацмноУ, тому що саме воло-дЫня Ыформа^ею та ¡нтелектуальним потен^алом визнача-ють мiсце людини в сучасному сусптьствк Бвропа мае один i3 масштабних платоспроможних та iнновацiйних ринкiв, освоУ-ти та заповнити який намагаються бiльшiсть краУн свiту, у тому числ! США, Японiя, Китай, 1ндГя i Бразилiя. lнновацiйнiсть виробництва в БС перевищуе 75%. 3 таким потен^алом ев-роiнтеграцiйноí привабливост нiхто не може зрiвнятися. Бв-росоюз - це територiя високоефективноУ iнновацiйноí еконо-мiки. Середнiй показник ВВП на душу населення в БС майже увосьмеро вищий, ыж в Укра'У, i в 2,5 раза, ыж у Роси [2].
У реальному секторi найяскравiше ¡нновацмнють розви-тку економiки характеризуе частка пщприемств, як впрова-джують ¡нновацГУ, та частка iнновацiйноí продукци в обсягах и реалГзацГУ. Ц показники в БС, особливо у кра'нах Бврозони, у 5-7 разГв вище, ыж в РосГУ чи УкраУ.
Високий ¡нновацмний потенцГал БС - один ¡з найбГльш по-тужних та мотивацмних чинниюв для евроЫтеграцмного вибору УкраУни. Це пщтверджуе устх кра'н Балти, адже Естоыя за рГв-нем ¡нновацмного розвитку уже вийшла на середн показники НщерландГв, Австри та перевищила показники Дани i Франци [2]. Тому одним з головних чинниюв, який забезпечуе сталий еконо-мГчний розвиток, е ¡нновацГУ. Саме ¡нновацГУ пояснюють тенден-цп до зростання прибушв таких високотехнолопчних та науково озброених кра'н, як США, Япоыя, НГмеччина, Франтя та ¡н.
Технолопчний розвиток вгтчизняно'У легко' промисловост дедалГ бтьшою мГрою починае залежати вщ ¡нтелектуальноУ продукци ¡нших краУн. Обладнання, машини, технолопчний досвщ, ноу-хау часпше купують у бтьш розвинених краУн. Пщприемство, концепцГя управлЫня якого спираеться на ¡мпорт технки та технолопй, незмЫно опиняеться в залежному становищ! вщ промислово розвинених краУн. Уникнути залежност пщприемства можуть лише шляхом вщновлення самоспйного активного науково-техычного розвитку через використання новаторськоУ розумовоУ праф, що створюе но-вГ знання й нов! технологи. Тому важливоУ рол! набувае гли-боке вивчення перспектив використання ¡нновацмних технолопй як способу забезпечення конкурентоспроможност пщприемств ^еУ галузГ, розроблення та прийняття правиль-ноУ стратеги, досягнення поставленоУ мети, способГв ГУ реалЬ зацГУ та шляжв фЫансового забезпечення.
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Питан-нями ¡нновацмного розвитку промисловост УкраУни займа-лися так! вгтчизняы науковцк О.Ю. Амосов [1], Р. Квасницька, В.1. Клименко, Л.О. Коваленко [3], В.В. Коновал, В.В. Кравчук [4], К.Ю. Оренко, M.l. Фоппов, Л.О. Хамська [7].
Мета статт'1. ПроаналГзувати сучасний стан ¡нновацмноУ дГяльност пщприемств легкоУ промисловост ХмельницькоУ обласп, виявити фактори негативного впливу на ¡нноваци та визначити напрями перспективного розвитку ¡нновацмноУ дГяльност пщприемств легкоУ промисловост репону.
Виклад основного материалу. Враховуючи досвщ провщ-них краУн свГту у сфер! регулювання ¡нновацмноУ дГяльносп, мож-на стверджувати, що успшний розвиток сусптьства забез-печуеться тодГ, коли проводиться активна державна полГтика, спрямована на пщтримку науковоУ дГяльносп, стимулювання ¡нновацм у вах сферах сусптьства. На жаль, частка вгтчизня-ноУ наукомюткоУ продукци на свгтовому ринку високотехнолопч-ноУ продукци становить менше 0,1%, у той час як частка США
- близько 36%, Япони - 30%, Ммеччини - 17%, Китаю - 6%, Роси - 0,5% [3, с. 16]. У зв'язку з недостатньо розвинутим меха-ызмом регулювання ¡нновацмного процесу простежуеться за-стм та зниження показника ¡нновацмноУ активносй
На думку Амосова, причинами низького рГвня ¡нновацм-ноУ дГяльност е:
- високий рГвень ризикГв в реалГзацГУ ¡нновацГй;
- зниження бюджетного фЫансування наукових розробок;
- вщсутнють стимулювання ¡нновацГйних процесГв.
НаслГдками е:
- деградацГя наукоемних виробництв;
- майже повна вщсутнють ¡нновацГйноУ продукци;
- висока залежнють вГд давальницькоУ сировини [1, с. 27].
На сьогоды ефективнГсть пГдприемств галуз! легкоУ про-
мисловост! досить низька: товари, яю випускають пГдпри-емства легкоУ УкраУни, значно поступаються за яюстю i кГлькГстю продукцГУ розвинених краУн; порГвняно низька про-дуктивнГсть пращ вищ! в галуз! порГвняно зГ свГтовим рГв-нем витрати на виробництво продукци. Вщсутнють реальноУ конкуренци спричиняе завищення цГн, спонукае продавати низькояюсну продукцГю. Галузь втрачае своУ позицГУ на вГ-тчизняному ринку, не кажучи вже про зовышньоекономГчну дГяльнють, що робить УУ реформування необхщним.
В умовах ¡нтеграцГйних процеав економГчне змагання за лГдерство краУн пов'язане виключно з впровадженням ¡нно-вацГйних технологГй. УспГшними будуть л пГдприемства, як! провадять ¡нновацГйний шлях розвитку. Осктьки обмГн тех-нолопями е основною формою просування ¡нновацм, для пГдприемств легкоУ промисловост! ¡нновацмна полГтика е до-сить важливою [5].
Враховуючи дан! Звгту про конкурентоспроможнГсть регГонГв УкраУни, Хмельницька область посщае 14-е мюце серед 27 регГонГв УкраУни за ктьюстю населення (2,90%) i 17-е мюце
- за внеском до ВВП краУни (1,73%). Область перебувае на 20-му мГсцГ в репональному рейтингу конкурентоспромож-ност! - мГж 1вано-ФранкГвською та ЧернГвецькою областями.
Основою спйкого розвитку ХмельницькоУ област! е ¡нтен-сивний тип економГчного розвитку ¡нновацмноУ дГяльнос-тГ промислових пщприемств у мютах i районах. Це цтеспря-мований i керований процес змЫ у рГзних сферах економки, спрямований на досягнення високоУ якосп життя на територГУ област! з найменшою шкодою для природних ресурав i най-вищим рГвнем задоволення ¡нтереав населення [4, с. 81].
Сьогоды легка промисловГсть ХмельницькоУ обласп представлена 60 малими та середыми пГдприемствами, де пра-
Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 4 (179)/2016 37
цюють майже 2,5 тис. ociö. Серед найбтьших пщприемств област - ВАТ «Взутекс», Т0В «Хмельницьклегпром» [8].
Хмельницьке ВАТ «Взутекс» поспйно працюе над пошу-ком нових технолопй, матерiалiв, фаcoнiв колодок, моделей. У 2013 роц розроблено чотири мoделi робочого взуття та взуття для вiйcькoвих за новими технолопями. Також у 2014 роц набула подальшого розвитку Ыновацмна дтьни-ця з пошиття модельного взуття. Освоено деюлька видiв нових фасоыв копил чoлoвiчoгo та жЫочого лiтньoгo та зимо-вого взуття. На ocнoвi нових копил та пщошв розроблено та виготовлено понад 15 моделей модного взуття.
Хмельницьке ТОВ «Хмельницьклегпром» у жовтн 2010 року ввело в дю лУю преав iталiйcькoí фiрми ROTONDI, що значно пiдвищилo якicть готових вирoбiв.
Виробництво одягу для Збройних сил Украíни на даному пiдприeмcтвi здiйcнюeтьcя за допомогою використання ав-тoматизoванoí системи виробництва за технолопями аме-рикансько'' фiрми Gerber. Також оснащено дане пщприемство нoвiтнiми високопродуктивними технолопями таких вщомих свтових брендiв, як JUKI, Durkopp, Pfaff за допомогою настильного та розкрмного механiзмiв фiрми Gerber.
Для визначення перспектив розвитку Ыновацмно'' дiяльнoc-тi Хмельницько'' oблаcтi неoбхiднo дослщити чинники, якi негативно впливають на можпивють пiдприeмcтв легко' промисло-вocтi здiйcнювати iннoвацiйну дiяльнicть. Вони е такими:
1. Використання технологично застарлого обладнання. Ба-гато вггчизняних пiдприeмcтв характеризуеться тим, що бть-ша частина обладнання е застартим, придбаним ще за радян-ських чаав. Незважаючи на це, у Хмельницькому прид™ють значну увагу цьому фактору, пщприемства намагаються i™ в ногу з новими тенден^ями. Так, наприклад, Хмельницьке ТОВ « Хмельницьклегпром » мае сучасну базу з японського устат-кування 3-го (останнього) поколЫня. Наявнicть такого устат-кування надае змогу пocтiйнo оновлювати та розширювати кiлькicть вирoбiв згiднo з остаными тенденцiями в cвiтi.
2. Р'зке скорочення сировинно'1' бази для легкоi промис-ловостi. На сьогодн спостергаеться рiзке скорочення си-ровинно'' бази та велика частка залежност текстильно' прoмиcлoвocтi вщ iмпoртoванoí сировини (завозяться iм-портован тканини, нитки cинтетичнi або штучно вата, фурнЬ тура тощо). Актуальними е заходи поновлення виробництва хiмiчних волокон i ниток та розвитку вггчизняно'' сировин-но'' бази для текстильно' промисловоси зокрема льону та вовни. Вггчизняне льонарство мае cуттeвi резерви пщви-щення ефективнocтi шляхом концентрацп пociвiв i спе^а-лiзацií господарств, oптимiзацií вiднoшення витрат на пере-роблення сировини та розподту прибуткiв мiж льонарством i текстильною промисловютю. Вовна е ще одною важливою сировиною для текстильно' промисловост Укра'ни. Спосте-рiгалаcя тенденцiя зменшення пoгoлiв'я овець. Дoцiльним буде значне збтьшення розведення овець у Хмельницьюй oблаcтi, де е вci необхщы умови для цього.
Також можна звернути увагу на виробництво шовкового одягу. Виробництво одягу з шовку е дoцiльним тому, що во-но е не капiталoмicтке, та одяг з цього матерiалу е модним трендом (що забезпечуватиме попит).
У свт попит на одяг з натурального волокна постмно зростае, тому неoбхiдне стимулювання виробництва з на-
туральних тканин iз збтьшенням частки лляних та вовняних волокон, шовку.
3. Брак квалiфiкованоíробочоi сили, низький рвень заро-бтно1 плати прац/вниюв галyзi. Осюльки юнуе проблема браку квалiфiкoванoí робочо' сили, ршенням е спе^альы курси пiдвищення квалiфiкацií. Так, «Хмельницьклегпром» проводить набiр cлухачiв на курси крою та шиття. ТермЫ навчання - п'ять мicяцiв, е групoвi (3-6 чoлoвiк) та Ыдивщуальы за-няття. Також проводяться цiкавi майстер-класи з шиття, декору, в'язання та Ыших видiв рукодтля.
Щодо зарoбiтнoí плати: за статистикою, середньомюяч-на зарoбiтна плата на пщприемствах легко' прoмиcлoвocтi е найнижчою з уах видiв промислово'' дiяльнocтi. Доречним бу-ло б збтьшити зарoбiтну плату працiвникiв. ТОВ «Хмельницьклегпром» збтьшило зарoбiтну плату пра^вниюв на 30%, але за рахунок скорочення ''хньо'' кiлькocтi. З 2011 до 2015 року середньооблкова чисельнють працiвникiв зменшилась з 168 до 93 оаб. Середнiй вiк пра^вниюв на деяких пiдприeмcтвах легко' промисловост Укра'ни становить 50-52 роки, що веде до втрати виробничого досвщу та зв'язку поколЫь. Це можна змЫити, залучивши до роботи молодих спе^алю^в.
4. Hадмiрна орента^я п'!дприемств легкоi промисловост на роботу за давальницькими схемами. Виробництво одягу за давальницькими схемами характеризуеться рентабельною у 1-2%, що призводить до неcтачi власного оборотного капггалу та не дозволяе пщприемству здмснювати пла-нове оновлення виробничих потужностей, розширювати асортимент продукци, здмснювати Ыновацмну дiяльнicть. Для вирiшення фе' проблеми неoбхiднo вiдiйти вiд даваль-ницьких схем виробництва та здмснювати неoбхiднi заходи щодо вiднoвлення та розвитку в^чизняно'' сировини (вовни, шюри, льону, хутра), так i хiмiчних волокон i ниток.
5. Вщсутнють спецальних програм Ыдтримки розвитку легкоi промисловостi. Для пщтримки пщприемств легко' про-мисловост неoбхiднo створювати програми iннoвацiйнoгo розвитку. В цьому план Хмельницький також мае перспекти-ви. Подальшому рoзвиткoвi Ыновацмно'' дiяльнocтi в облас-т сприяла «Програма наукoвo-технiчнoгo та Ыновацмного розвитку Хмельницько'' oблаcтi на 2012-2015 роки» [6, 7].
Головними завданнями фе' програми було oрieнтацiя на Ыновацмний шлях розвитку екoнoмiки области а саме:
- cтабiльне зростання частини наукомюткого сектора виробництва, зокрема в cферi додано' вартост та зайнятocтi;
- забезпечення взаемоди науки, ocвiти, виробництва у розвитку Ыновацмно' дiяльнocтi, створення умов для збере-ження i використання науково-техычного та iннoвацiйнoгo пoтенцiалу;
- здмснення захoдiв на пiдтримку мiжнарoднoí науково-технoлoгiчнoí коопераци, трансферу технoлoгiй, захисту вЬ тчизняно'' продукци на внутршньому ринку та и просування на зовышнм ринок;
- сприяння науковому потен^алу oблаcтi у фoрмуваннi Ы-новацмно'' екoнoмiки;
- сприяння Ыновафйый дiяльнocтi, надання допомоги пщ-приемствам у впрoвадженнi у виробництво високотехноло-пчно'' Ыновацмно'' продукци;
- залучення Ывестицмного капiталу, у тому чи^ Ыозем-ного, для реалiзацií Ыновацмних прoектiв;
38 Формування ринкових вщносин в Укра'н № 4 (179)/2016
- cтвopeння iннoвaцiйнoï iнфpacтpyктypи;
- iнфopмaцiйнe зaбeзпeчeння cyб'eктiв iннoвaцiйнoï дiяль-нocтi;
- пiдгoтoвкa кaдpiв y cфepi iннoвaцiйнoï дiяльнocтi.
Ocнoвними пepcпeктивними нaпpямaми вигoтoвлeння Ы-
нoвaцiйнoï пpoдyкцiï нa пiдпpиeмcтвax Xмeльницькoï oблacтi, нa нaшy думку, мoжyть 6УТИ виpoбництвa:
- cпoживчиx тoвapiв нoвiтньoгo пoкoлiння з зaдaними фyнкцioнaльними влacтивocтями (пpoтипyxлинними, npo™-oпiкoвими, тepaпeвтичними, знeбoлюючими, пpoтиaлepгeн-ними, вoгнecтiйкими, бioaктивними, aнтиcтaтичними тoщo];
- eкoлoгiчнo бeзпeчниx виpoбiв мeдичнoгo пpизнaчeння нa ocнoвi льoнy aбo iншиx нaтypaльнo-лiкyвaльниx мaтepiaлiв, з пpoлoнгoвaним тepмiнoм ди лiкapcькиx зacoбiв (лiкyвaльниx бioлoгiчнo aктивниx кoмпoзицiйниx пepeв'язyвaльниx зaco-бiв, peaбiлiтaцiйниx кopcaжiв, кoмплeктiв для нoвoнapoджe-ниx, мeдичнoï вaти, лiкyвaльнoгo, opтoпeдичнoгo тa cne^-aльнoгo взуття, ткaнин, cтiйкиx дo cтepилiзaцiï тa iM.];
- нoвиx тeкcтильниx мaтepiaлiв, пpизнaчeниx для oббивки тpaнcпopтниx тa тexнiчниx зacoбiв з пoкpaщeними eкcплy-aтaцiйними влacтивocтями (дoвгoвiчнicтю, вoгнecтiйкicтю, мopoзocтiйкicтю, бeнзинo- тa мacлocтiйкicтю];
- пpoдyкцiï тexнiчнoгo тa oбopoннoгo пpизнaчeння (га-мyфляжнi, вoгнe- тa тepмocтiйкi ткaнини для пoкpиття тexнi-ки, зacoби iндивiдyaльнoгo тa гpyпoвoгo зaxиcтy людeй, npa-цюючиx в eкcтpeмaльниx yмoвax, пoжeжнi pyкaви, фiльтpи тa iн.]. Bиpoбництвo тaкиx видiв пpoдyкцiï нa cьoгoднiшнiй дeнь е ocoбливo вaжливими тa дoцiльними в зв'язку з в^ьгави-ми дiями нa тepитopiï Укpaïни.
Kpiм тoгo, вpaxoвyючи пpaгнeння Укpaïни дo eвpoiнтeгpa-цп, нeoбxiднo:
- ocвoювaти виpoбництвa iннoвaцiйнoгo acopтимeнтy то-вapiв шиpoкoгo вжитку вiдпoвiднo дo cвiтoвиx нaпpямкiв мo-ди, пiдвищyвaти piвeнь мoдeлювaння i кoнcтpyювaння oдягy;
- впpoвaджyвaти cиcтeми кoнтpoлю якocтi, aдaптoвaнi дo вiдпoвiдниx cиcтeм cepтифiкaцiï тa cтaндapтизaцiï GC.
Bиcнoвки
Ha cьoгoднi лeгкa пpoмиcлoвicть Xмeльницькoï oблac-тi пepeбyвae нa cтaдiï iнтeнcивнoгo poзвиткy. Пiдпpиeмcтвa oблacтi aктивнo впpoвaджyють iннoвaцiйнi пpoцecи, виpo-бляють iннoвaцiйнy пpoдyкцiю тa ycrno^o iï peaлiзyють, чим пiдвищyють кoнкypeнтocпpoмoжнicть eкoнoмiки. Цe дoзвo-ляе вийти нa нoвi тa poзшиpити вжe icнyючi pинки збуту i збтьшити пoпит нa пpoдyкцiю, a в пepcпeктивi пoкpaщити фiнaнcoвий cтaн per^y.
Aлe гaлyзь пoтpeбye aктивнoï тдфимки з бoкy дepжaви, щo cпpиятимe знижeнню пoдaткoвoгo тиcкy, пoкpaщeнню ^ec-тицiйнoгo клiмaтy тa aктивiзaцiï iннoвaцiйнoï дiяльнocтi. Oкpiм цьoгo, ocoбливy yвaгy cлiд пpидiлити знижeнню coбiвapтocтi тa пiдвищeнню якocтi виpoбництвa зa paxyнoк йoгo oнoвлeння тa мoдepнiзaцiï. Лиое зa yмoви кapдинaльнoï тpaнcфopмaцiï ycieï гaлyзi мoжнa дocягти iï oнoвлeння тa зaбeзпeчити вим-кий piвeнь кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нa cвiтoвoмy pинкy.
Ocнoвними нaпpямaми пepcпeктивнoгo poзвиткy iннoвaцiйнoï дiяльнocтi нa пiдпpиeмcтвax Xмeльницькoï oблacтi е: пpoвeдeння тexнiчнoгo пepeocнaщeння тa oнoвлeння мaтepiaльнo-тexнiч-нoï бaзи; збiльшeння oбcягiв виpoбництвa oдягy з нaтypaльниx т^нин; виpiшeння зaвдaнь кaдpoвoгo зaбeзпeчeння, виxoдячи з нeoбxiднocтi пocтiйнoгo вiднoвлeння, пи^товки, пepeпiдгoтoвки кaдpiв як тexнiчнoï лaнки, тaк i yпpaвлiнcькoï; вiдxiд вщ дaвaль-ницькиx cxeм виpoбництвa, пpийняття зaxoдiв щoдo вiднoвлeн-ня тa poзвиткy вiтчизнянoï cиpoвини; впpoвaджeння «пpopив-ниx» iннoвaцiйниx тa iнвecтицiйниx пpoeктiв, якi дoзвoлять вийти нa виpoбництвo нoвиx, кoнкypeнтocпpoмoжниx нa зoвнiшньoмy i внyтpiшньoмy pинкax, видiв пpoдyкцiï.
Hayкoвo-тexнiчний пoтeнцiaл Xмeльницькoï oблacтi здaт-ний зaбeзпeчyвaти peaлiзaцiю тexнoлoгiчниx пpoцeciв ^to-вoгo piвня зa yмoви дepжaвнoï пiдтpимки тa cтвopeння cпpи-ятливoгo iннoвaцiйнoгo cepeдoвищa. Пiдпpиeмcтвa лeгкoï пpoмиcлoвocтi peгioнy мaють yci мoжливocтi для виxoдy нa cвiтoвий pинoк зi cвoeю пpoдyкцieю. Toмy пoдaльшe дocлi-джeння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтв Xмeльницькoï oблacтi тa Укpaïни в ц^му зaлишaтимeтьcя пpiopитeтним i cпpиятимe ïx eфeктивнoмy фyнкцioнyвaнню тa iнтeгpaцiï в cиcтeмy cвiтoвoгo гocпoдapcтвa.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Aмocoв O.Ю. Дepжaвнe peгyлювaння iннoвaцiйнoï iнфpacтpyк-тypи 4a peгioнaльнoмy piвнi: [Moнoгpaфiя] / Ю.Ю. Aмocoв ïa in.]; зa зaг. peд. д-pa нayк з дepж. ynp., пpoф. A.O. Дeгтяpa; №ц. aкaд. дepж. ynp. Пpи Пpeзидeнтoвi Укpaïни, Xapк. perioi-i. ii-i-т дepж. ynp. - X.: Bид-вo XapPi HAДУ «Maricтp», г011. - 19г c.
S. Гaйдyцький П. Укpaïha-6C: npoблeми ^jerpa^'i". [Eлeктpoh. pe-cypc]. / П. Гaйдyцький. Дзepкaлo тижня. Укpaïha. - 901З. - NaëO. -Peжим дocтyny: http:gazeta.dt.ua
3. Koвaлehкo Л.O. Пepeдyмoви фopмyвahhя haцiohaльhoï ihhoвa-цiйhoï cиcтeми ia cipaien"'" ñ poзвиткy // Фopмyвahhя ihhoвaцiйhoï мoдeлi poзвиткy haцiohaльhoï eкohoмiки Укpaïhи: мohorpaфiя y Э-x чacтиhax / ЛЯ. Koвaлehкo, O.B. Toвcтижehкo; зa зar. peд. д.e.h., npo-фecopa I.C. Kaлehюк. - Чephiriв: ЧДIEУ, г009. - Ч. 1. - 591 c.
4. Kpaвчyк B.B. Bплив ihhoвaцiйhoï дiяльhocтi ha кohкypehтocnpo-мoжhicть niдnpиeмcтв Xмeльhицькoï oблacтi // Hayra xa ihhoвaцiï. -Э01З. - N4. - C. 79-8б.
5. Haцiohaльhий виpoбhик - ochoвa eкohoмiки дepжaви. [Eлeк-тpoh. pecypc]. - Peжим дocтyny: http//ukriegprom.org.ua/ua/ informacija organiv_vIadi/vidpovid_minpromoIitiki_shodo_situaciii_u_ Iegkij_promisIovosti.htmI
6. Пporpaмa hayкoвo-тexhiчhoro ra ihhoвaцiйhoro poзвиткy Xмeльhицькoï oблacтi ha S01 9-9015 po^, зaтвepджeha piшeh-ням ceciï Xмeльhицькoï oблachoï paди вiд Зб вepechя 3013 poкy. -№14-1З/Э01г.
7. Xa^i^ra Л.O., Пpилyцькa Л.Б., Koзaчoк C.B. Eкohoмiчha дonoвiдь «Ihhoвaцiйha дiяльhicть npoмиcлoвиx niдnpиeмcтв Xмeльhиччиhи y ë011 poцi». - Xмeльhицький: Bидaв. Гoлoвhe ynpaвлihhя cтaтиcтики y Xмeльhицькiй oблacтi, 2012. - 1З c.
8. Xмeльhицькa oблacha paдa. - Oфiц. caйт. - Peжим дocтyny: http//www.rada.com.ua/ukr/RegionsPotentiaI/KhmeInytsky/
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 4 (179)/2016 39
