CC BY
14
ggggÉmg^SEraigg^gÍgij
■НВЁВЯВш1БЯНВ1
B.I. ЧИЖОВА,
д.е.н., професор, Науково-доспдний економ1чний iнститут М1некономрозвитку i торпвл Украни
Формування сучасно! науково-шновацшно! системи
на репональному р!вн!
У статт розглядаються проблеми розвитку науковоЧнновацйноíдтльност! на региональному piвнi в рамках розбудови науковоЧнноваи/йноí системи на oснoвi узгоджено'1' pеалiзацií ринкових важелiв та змн регионального механизму управ-лння науковоЧннова^йними процесами в умовах розширення повноважень орган'ю управлння репонами.
Ключов! слова: науково-нновацйна система, репональне управлння, ннова^йна полтика, науково-нновацйна д— яль^сть, iнституцioнальнi умови, репон.
В.И. ЧИЖОВА,
д.э.н., профессор, Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины
Формирование современной научно-инновационной системы
на региональном уровне
В статье рассматриваются проблемы развития научно-инновационной деятельности на региональном уровне в рамках развития научно-инновационной системы на основе согласованной реализации рыночных рычагов и изменений регионального механизма управления научно-инновационными процессами в условиях расширения полномочий органов управления регионами.
Ключевые слова: научно-инновационная система, региональное управление, инновационная политика, научно-инновационная деятельность, институциональные условия, регион.
V.I. CHIZHOVA, d.o.e, prof, SRIOE
Formation of modern science and innovation system
at the regional level
The materials of the article deals with the problems of development of science and innovation at the regional level, the development of science and innovation system based on the coordinated implementation of market-based instruments and changes in regional management mechanism of scientific and innovative processes in an expanding powers of control regions.
Keywords: research and innovation system, regional institutional conditions, region.
Постановка проблеми. Основи сталого економлчного зростання кожного репону забезпечуються р1внем розвитку та динам1чн1стю науки, нов1тн1х технолопй, наукоемних га-лузей i промислових пщприемств. Це положення знаходить свое вщображення у загальносвггових тенден^ях розвитку економiчних систем вах рiвнiв на базi використання нових
management, innovation policy, research and innovation, and
знань i ¡нновацм, як джерела найважливших на сучасному eTani економiчних ресурав.
Сучасн умови розвитку науково''' та ¡нновафйноУ дiяльноcтi в наолй кра'У на репональному piвнi вимагають для пщне-сення ïï на бтьш високий щабель системного пщходу. Сис-темнють мае стати основою сильно''' державно' Ыновацмно-
110 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 7 (158)/2014
© B.I. ЧИЖОВА, 2014
¡нвестиц1йно1 пол1тики, в рамках якоУ досягаеться правове регулювання, заходи щодо п¡дтримки створення ¡ функцю-нування нових рег¡ональних науковоНнновацмних структур з виробництва наукового продукту й ¡нновафйноУ продукций пришвидшуеться розвиток ¡нновацмноУ ¡нфраструктури та створення економнних ¡ ф¡нансових ¡нстрyмент¡в державноУ пщтримки науковоУ й ¡нновац¡йноí д¡яльност¡.
Виклад основного матер!алу. В нерозвиненому або частково розвиненому ринковому середовищ¡ ттьки за-кладаються п¡двалини щодо побудови науковоНнновацм-них систем, под¡бних до тих, що д^ть в економнно високо-розвинених краУнах св¡тy. Отже, на сучасному етап¡ в перюд формування розвиненого ринкового середовища, коли ще не створен в¡дпов¡дн¡ конкуренты, ¡нфраструктури, ¡нсти-тyц¡ональн¡ умови, потр^но формувати власн¡ ¡нновац¡йн¡ системи, не котюючи т¡, що д¡ють в розширеному ринковому середовищ¡. Необхщно серйозне врахування специфн-них особливостей розвитку науковоНнновацмноУ д¡яльност¡ в кожному регюы для недопущення остаточного руйнування наукового сектору та унеможливлення ¡нновацмного шляху розвитку нацюнальноУ економ¡ки.
Залежнкть сталого соц¡ально-економ¡чного розвитку в¡д ¡н-новацмноУ пол¡тики е об'ективною. Вона чггко окреслюе, що наука, ¡нноваци ¡ ¡нновац¡йна д¡яльн¡сть це потужний ресурс про-гресивних перетворень виробництва, розподту ¡ обм¡нy для досягнення головноУ мети - забезпечення соцнльних потреб населення. Останне передбачае сyм¡снy д¡яльн¡сть м¡сцевих yправл¡нських органв влади, наyково-¡нновац¡йних оргаыза-ц¡йних структур та фЫансовоНнвести^йних в рамках науко-во-¡нновац¡йних систем рег¡онального р¡вня. Превентивн зу-силля будь-якоУ складовоУ науковоНнновацмно'У д¡яльност¡ або дек¡лькох УУ елементв не створюють достатн¡х умов для одер-жання необх¡дних резyльтат¡в щодо пщнесення економ¡ки та соцальноУ сфери. Ва елементи системи мають синхронно оргаызовувати в¡дпов¡дним чином свою дтльнють. При цьо-му надто важливим е yзгоджен¡сть специф¡чних задач кож-ноУ структури ¡ системних задач для репону, а також створення ефективного порядку координаци загальноУ дильностк
На сучасному етап¡ для гармонмного розвитку вс¡х скла-дових системи науковоНнновафйноУ д¡яльност¡ на регю-нальному рвы перешкоджае такий фактор, як вщсутнють ефективноУ рег¡ональноí пол¡тики у цьому напрям^ що про-являеться в обмежених можливостях орган¡в мюцевого самоврядування ¡ м¡сцевих орган¡в виконавчоУ влади щодо стимулювання ¡нновацмного рег¡онального розвитку та м¡жрег¡онального спвробггництва. 1снуе невир¡шен¡сть проблем формування ¡ фyнкц¡онyвання промислових конкурен-тоспроможних промислових комплекса на рег¡ональномy рвы, що потребуе державного вир¡шення питання стосовно передач¡ вс¡х п¡дприeмств державноУ форми власност¡, паУв та акцм, як¡ належать держав¡ в статутних фондах акцюнер-них товариств, розташованих на територУУ рег¡он¡в, до кому-нальноУ власност¡ або у сферу управлЫня м¡сцевих орган¡в yправл¡ння. На сьогодн ¡снуе недостатня можлив¡сть впливу на забезпечення необхщноУ к¡лькост¡ квал^кованоУ робочоУ сили через п¡дготовки Ух у профеайно-техннних навчальних закладах, як розташован¡ на територУУ рег¡онy, а також вщ-сутня державна фЫансова п¡дтримка пр¡оритетних ¡ннова-
ц¡йних проекта, як¡ передбачаються Законом УкраУни «Про ¡нновацмну д¡яльн¡сть», шляхом повного (часткового) без-в¡дсоткового кредитування або повноУ (частковоУ) компен-сацп в¡дсотк¡в, що сплачуються суб'ектами ¡нновац¡йноí дЬ яльност комерц¡йним банкам ¡ ¡ншим фЫансово-кредитним установам. З м¡сцевих бюджет¡в може надаватись фЫансо-ва п¡дтримка ¡нновацмый д¡яльност¡ в рег¡онах, але з причини вщсутност в мюцевих бюджетах ф¡нансових ресyрс¡в реал¡зyeться надто рщко. Актуальною проблемою залиша-еться недосконал¡сть ¡снуючоУ орган^а^ науки та ¡нновацм-ноУ д¡яльност¡ на пщприемствах, в¡дсyтня система ф¡нансовоí ¡ оргаызацмноУ взаемодУУ. У цьому зв'язку створення регю-нальних наyково-¡нновац¡йних систем для актив^ци нау-ково-технолог¡чноí та ¡нновацмноУ д¡яльност¡ з урахуванням особливостей перехщного до ринку пер¡одy е прерогативою мюцевих орган¡в влади.
На сьогодн умови розвитку науковоНнновацмноУ дтль-ност в наш¡й краíн¡ вимагають нового пщходу з урахуванням характерних ознак становлення та розвитку репональних ¡н-новац¡йних систем.
Cyтн¡сть б¡льш високоУ ефективност¡ репональноУ системи науковоНнновацмноУ дтльност полягае у визначенн¡ необ-хщних взаемозалежних УУ складових, результатом взаемо-дГУ яких може бути, з одного боку, суттеве п¡двищення нау-ковоУ д¡яльност¡ - одержання високих досягнень в наукових дослщженнях, новостворених або вдосконалених конкурен-тоспроможних технолопй; орган¡зац¡йно-технолог¡чних рЬ шень виробничого, адмУстративного, комерц¡йного та ¡н-шого характеру, як ¡стотно пол¡пшyють структуру та яюсть виробництва ¡ соцальноТ сфери. З ¡ншого боку, актив¡зац¡я ¡нновацмноУ д¡яльност¡, що спрямована на використання ¡ комерц¡ал¡зац¡ю резyльтат¡в наукових дослдаень та роз-робок, зумовлюе випуск на ринок нових конкурентоспро-можних товарв ¡ послуг. З ц^У точки зору п¡д рег¡ональною системою науковоНнновацмноУ д¡яльност¡ ми розyм¡eмо су-кyпн¡сть взаемозв'язаних ¡нститyт¡в та ¡нституцм, що забез-печують виробництво наукового продукту ¡ перетворення його в ¡нновафйну продyкц¡ю на основ¡ рег¡ональноí управ-л¡нськоí та науковоНнновацмноУ ¡нфраструктури. Просто-ровий розвиток систем наyково-¡нновац¡йноí дтльност рег¡он¡в знаходиться п¡д впливом ¡нтелектуальних, загаль-ноосв¡тн¡х, демограф¡чних, соц¡ально-економ¡чних факторв.
Одним ¡з головних принцип¡в становлення та ¡нтенсивного розвитку ц¡л¡сних репональних ¡нновацмних систем е формування Ух як органнних складових репонального господарсько-го комплексу, т¡сно ¡нтегрованих з ¡ншими галузями по терито-рГУ ¡, в першу чергу, з галузями специл^^!' економ¡ки репону.
Особливост ¡нновац¡йного розвитку рег¡он¡в пов'язан з к¡льк¡сними та як¡сними характеристиками продуктивних сил, що, своею чергою, визначае вектор стратепчного розвитку репону, тобто виб^ стратегГУ розвитку ¡ виходу на зо-вышы ринки переважно сировинно-орюнтованоУ або ¡н-новац¡йно ор¡eнтованоí рег¡ональноí стратеги. У випадку реал^а^ переважно сировинно орвнтованоУ стратепУ розвитку рег¡онy доходи вщ експорту сировини залишаються головним джерелом накопичення капралу, що ¡нвестуеть-ся на ¡нновац¡йний розвиток ¡нших сектор¡в економ¡ки реп-ону, а саме у галyз¡ виробництва визначеного прюритетного
розвитку. Cyтн¡сть цвУ стратеги зводиться до максимального видобутку сировинних ресyрс¡в та продажу Ух за високою цЫою. Альтернативою переважно сировинно ор¡eнтован¡й стратеги розвитку регюнв е ¡нновац¡йно ор¡eнтована страте-г¡я, сyтн¡сть якоУ полягае в опануваны внyтр¡шн¡х та зовыш-ых ринк¡в ¡ продаж виробленоУ наукоемноУ продукций а також експорт нових технолопй, розроблених в¡тчизняною наукою на рвы европейського ¡ свггового значення. Накопиче-ний кап¡тал, валюты надходження ¡нвестуються в розвиток фундаментальних та прикладних дослщжень ¡ наукоемних виробництв. Ця стратег¡я в найбтыхлй м¡р¡ в¡дпов¡даe тим рег¡онам, в яких переважно сконцентровано науковоНнно-вацмний потенц¡ал ¡ наявн¡ високотехнолог¡чн¡ виробництва.
Трансформацмы перетворення в рег¡ональн¡й економЬ ц¡ супроводжуються посиленням процес¡в просторовоУ са-мооргаызаци та територ¡ально-галyзевих змЫ структури господарських комплекс¡в рег¡он¡в, в яких розвиток Т розмЬ щення нових ¡нституцмних структур науковоУ та ¡нновацмноУ д¡яльност¡ стають значущим фактором територ¡альноí орга-н¡зац¡í продуктивних сил.
За роки ринкових перетворень у територвльно-галузевм стрyктyр¡ наyково-¡нновац¡йноí сфери дтльност поглибились протир¡ччя ¡ нерац¡ональне спввщношення в УУ органваци', що не дозволяе вир¡шyвати поточн¡ ¡ перспективы проблеми науково-¡нновацмноУ д¡яльност¡, виходячи з головного на сучасному ета-п критер¡ю соц¡ально-економ¡чного розвитку регюнв - пост¡йно посилюючого впливу науки ¡ ¡нновац¡й. Зростаюча роль наукових знань ¡нформацмних технолог¡й, ¡нновацм в XXI стол¡тт¡ е за-гальносв¡товою тенденц¡eю соц¡ально-економ¡чного розвитку сусптьства. Для розвитку науки в сучасних умовах на перший план виходять ¡нтеграцмы процеси, що супроводжуються взае-мопроникненням органвацмних структур академнноУ, галузевоУ, вузвськоУ, заводськоУ науки, взаемно збагачуючись новими, не-обхщними в ринкових умовах елементами. Вщбуваеться перехщ до яюсно нових (б¡льш високого рвня) рег¡ональних систем на-yково-¡нновац¡йноí дильноси що здатн¡ забезпечити створення нових форм просторовоУ органваци адекватних стрмкому розвитку наyково-технолог¡чного прогресу ¡ ринковим перетворен-ням. Наведен¡ об'ективно д¡юч¡ фактори обумовлюють територг альне розширення сфери наукових досл¡джень. З ¡ншого боку, особливост¡ розм¡щення науковоНнновацмних структур на реп-ональному рвы пов'язаы з перспективними потребами соцнль-но-економ¡чного зростання окремих рег¡он¡в.
Безумовно, виникнення нових наyково-¡нновац¡йних структур здмснюе суттевий вплив на структуру господарських комплексв рег¡он¡в, проте проблема оцЫки цього впливу важко визначаеться ¡ потребуе проведення спец¡альних дослщжень. Високотехнолог¡чн¡ розробки в науковому сектор¡ на рег¡ональномy р¡вн¡ представляють експорты можливос-т¡ рег¡онального наукового продукту. Але тут мае дтти принцип недопущення експорту наукового продукту, необхщного для ¡нновацмного розвитку базових ¡ пр¡оритетних для репону галузей промисловоси який створюеться багато в чому завдяки стимулюванню високотехнолопчних розробок з боку мюцевоУ влади. Pеал¡зац¡я цього принципу пов'язана з ви-значеними можливостями необхщних внyтр¡шн¡х ¡ зовн¡шн¡х ¡нвестицм для перетворення наукового продукту в базов¡ ¡н-новац¡йн¡ технологи, що необхщы для розвитку рег¡онy. Зару-
б¡жн¡ партнери найб¡льший ¡нтерес проявляють саме до покупки лщензм ¡ часто за умови доробки новгтых технолог¡й до промислового рвня за участю наших фахвцв. У результат вироблена ¡нновац¡йна продyкц¡я на баз¡ цих технолог¡й реалЬ зуеться на внyтр¡шньомy в¡тчизняномy ринку.
Таким чином, низький рвень комерцнлваци' нових технолопй, вщсутысть ефективних мехаызмв маркетингу та невеликий досвщ просування наукового продукту ¡ ¡нновацмноУ про-дукци' на зовн¡шн¡ ринки приводить до неекввалентного обм¡нy. Репонам важко утримати у себе базов¡ технологи, що в свою чергу призводить до в¡дпливy не ттьки ¡дей, а й Ух розробни-к¡в. З ¡ншого боку, збтьшення пропозиц¡й щодо продажу на зо-вн¡шн¡, в тому числ¡ ¡ на м¡жнародн¡ ринки ¡нтелектуальноУ влас-ност¡ та виконання замовлених наукових дослщжень, проект¡в, виготовлення зразк¡в, доведення до впровадження технолог¡й у виробництво е необх¡дним в пер¡од ринкових трансформацм та побудови ^новац^но!' модел¡ економ¡чного розвитку. Адже ц¡ процеси забезпечують часткове фЫансування та збережен-ня наyково-технолог¡чного потенц¡алy ¡ таким чином створю-ються умови для виконання ним економнноУ функцУ.
Pинков¡ трансформацУ та в¡дпов¡дн¡ зм¡ни фЫансування на-yково-досл¡дних установ ¡ науково-дослщних роб¡т, формуе новий економ¡чний ¡нтерес й принципи спвробгтництва науки ¡ промислових п¡дприeмств. В умовах ¡нтелектуальних перетворень для збереження конкурентоспроможност промислових п¡дприeмств надто необх¡дною стае ¡нформацт про досягнен-ня та використання, як прикладних, так ¡ фундаментальних дослщжень. Для цього Ум потр^ы бтьш т¡сн¡ зв'язки з первинни-ми джерелами фундаментально! науки, як¡ у нас представлен в основному наyково-досл¡дними установами академнного сектору. В свою чергу науково-дослщы установи академ¡чного ¡ вyз¡вського секторв мають своУ ¡нтереси до безпосередньо-го сп¡вроб¡тництва з промисловими пщприемствами, як¡ обу-мовлюються необх¡дн¡стю пошуку джерел ф¡нансyвання фундаментальних робгт ¡ можливостей одержання прибyтк¡в вщ комерц¡ал¡зац¡í резyльтат¡в наукових досл¡джень. Для вузвськоУ науки це ще й шлях для створення сприятливих умов щодо працевлаштування молодих спецвлктв, яких вони готують. Крм цього, розвиток ринкових в¡дносин спонукае до розширення використання таких форм спвробгтництва, як надання консультацм, довгостроков¡ контракти з ф¡рмами на проведення дослщжень у визначеый прюритетый галyз¡. Отже, ¡нституцЬ ональы умови ¡ зм¡ни, що вщбуваються в систем¡ фЫансуван-ня в уах секторах науки, вимагають утворення р¡зноман¡тних форм ¡нтеграци' науки з промисловютю, як¡ можна в¡днести до типу територвльних науково-промислових комплекс¡в з осо-бливостями Ух фyнкц¡онyвання в ринковому середовищг
З¡ св¡тового досвщу в¡домо, що найб¡льш розповсюджени-ми ¡нновацмними структурами такого типу е наyков¡ парки або технопарки, як суттево в¡др¡зняються за своУми функцими, джерелами ф¡нансyвання та орган¡зац¡йною структурою. Вони можуть об'еднувати досл¡дн¡ ¡нститути некомерц¡йного характеру, що тюно пов'язан¡ з промислов¡стю або виконувати лише науково-дослщы роботи без права масового виробництва. Для розвитку високо технолопчних пщприемств необхщно створю-вати структури, як ор¡eнтyються на функцУ з'еднання ¡дей, ви-наход¡в з капиталом ¡ п¡дприeмцями та залучення приватних ¡ громадських фонд¡в для забезпечення стартового перюду но-
вим пiдпpиeмcтвaм, як зaймaютьcя впpoвaдженням iннoвaцiй. Cтвopення iннoвaцiйниx центpiв, дiючиx в paмкax iннoвaцiйнoгo пoля pегioнy, е нaйбiльш дoцiльним в фyнкцioнaльнoмy i yпpaв-лiнcькoмy acпектax. Фyнкцioнaльнo iннoвaцiйнi центpи oxoплю-ють piзнi cтaдiï iннoвaцiйнoí' дiяльнocтi. Ocoбливo це cтocyeтьcя, пo-пеpше, cтимyлювaння пpишвидшення пеpеxoдy вiд екоте-pиментaльнoгo виpoбництвa дo кoмеpцiйнoгo ocвoeння нoвoï' пpoдyкцií'; пo-дpyге, не зaвжди пoтpебye cтвopення нoвиx пщ-пpиeмcтв, a cyпpoвoджyeтьcя дoпoмoгoю з бoкy iннoвaцiйнo-гo центpy в пpoдaжy дocлiдникaми - пiдпpиeмцями лiцензiй нa iннoвaцiйнi пpoдyкти дiючим кoмпaнiям. Taкi iннoвaцiйнi центpи пiдпopядкoвyютьcя мicцевiй влaдi, |щэ в cyчacниx yмoвax мae велике знaчення для aктивiзaцií' iннoвaцiйнoí' дiяльнocтi в pегi-oнi. Cтвopення пoдiбниx iннoвaцiйниx cтpyктyp вiдбyвaeтьcя зa paxyнoк фiнaнcyвaння нa pегioнaльнoмy piвнi, a мме зa paxy-нoк мicцевиx пoдaткiв i внеcкiв кopпopaцiй.
Зacтocyвaння тиx чи iншиx iннoвaцiйниx CTpy^yp зaлежить вiд бaгaтьox фaктopiв i ocoбливocтей poзвиткy iннoвaцiйнoí' дЬ яльнocтi в кoжнoмy oкpемoмy pегioнi, aле ïx poзбyдoвy нa pе-гioнaльнoмy piвнi неoбxiднo пpишвидшити для oб'eднaння y взaeмoзв'язaний пpoцеc iннoвaцiйнoí' дiяльнocтi нayкoвoí' i ви-poбничoí' cфеpи. Ha cьoгoднi цей взaeмoзв'язoк poзipвaнo, нa oднoмy бoцi - aкaдемiчний, вyзiвcький cектopи нayки, щo cтвo-pюють нayкoвi ще''', фyндaментaльнi знaння, винaxoди; мaють мoжливocтi нaдaвaти нayкoвi кoнcyльтaцií', бiблioтеки, oблaд-нaння, пpимiщення, теpитopiï, якi вoни пoвнicтю не мoжyть pе-aлiзyвaти. Ha Ыоюму бoцi - пpoмиcлoвi пiдпpиeмcтвa piзниx фopм влacнocтi, якi, пpaцюючи в yмoвax фopмyвaння poзви-нениx pинкoвиx вiднocин, зaiнтеpеcoвaнi в пiдвищеннi ^oe'' кoнкypентocпpoмoжнocтi нa iннoвaцiйнiй ocнoвi i мaють певнi мaтеpiaльнi i фiнaнcoвi pеcypcи. Пoeднaння циx iнтеpеciв знa-xoдитьcя нa шляxy cтвopення i фyнкцioнyвaння poзгaлyженoí' iнфpacтpyктypи нayкoвo-iннoвaцiйнoí' cфеpи дiяльнocтi в еди-нoмy pегioнaльнoмy пpocтopi. В тpaнcфopмaцiйниx yмoвax цей i0wx е ефективним, тoмy щщэ вiдкpивae дoдaткoвi джеpелa фЬ нaнcyвaння нayки тa пocилюe викoнaння нею ^oe'' екoнoмiчнoí' функци; нaдae мoжливocтей щoдo збеpеження i poзвиткy нay-кoвиx шкiл, нacaмпеpед тиx, щщэ знaxoдятьcя нa cвiтoвoмy piвнi нayкoвиx дocлiджень. Taким чинoм, cтвopюeтьcя пщфунтя Ы-нoвaцiйнoгo poзвиткy кoжнoгo pегioнy i в цiлoмy деpжaви.
Ó пеpioд пoбyдoви pинкoвиx вiднocин не мoжливo дocягнyти неoбxiднoгo poзвиткy iннoвaцiйнoï' дiяльнocтi в нa pегioнaльнo-му piвнi, як i в кpaï'нi в цiлoмy лише зa paxyнoк pинкoвиx меxa-нiзмiв ïï pегyлювaння, кoли впpoвaдження iннoвaцiй в ra^o-дapcький кoмплекc бaзyeтьcя виключнo нa кoмеpцiйнiй ocнoвi, пеpеcлiдyючи oднy мету - oтpимaння пpибyткy. Дocягнення ви-coкoгo пpибyткy зa дoпoмoгoю c™xfeo дiючиx pинкoвиx вaже-лiв пpизвoдить дo небaжaниx пеpекociв i негaтивниx нacлiдкiв в пpoцеci poзвиткy iннoвaцiйнoí' дiяльнocтi. Ó цьoмy зв'язку для зaбезпечення coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy pегioнaльниx гocпoдapcькиx кoмплекciв кpaïни пopяд з pинкoвими вaжеля-ми неoбxiднo зaбезпечити yпpaвлiння iннoвaцiйнoю дiяльнic-тю з 6o^ мicцевиx opгaнiв влaди, щo пеpедбaчae зacтocyвaння нopмaтивнo-пpaвoвиx й aдмiнicтpaтивниx зaxoдiв тa cтвopен-ня cпpиятливиx yмoв для фyнкцioнyвaння нa pегioнaльнoмy piвнi cиcтеми нayкoвo-iннoвaцiйнoí' дiяльнocтi.
Змiни меxaнiзмy yпpaвлiння iннoвaцiйним пpoцеcoм нa pегio-нaльнoмy piвнi е oдним з гoлoвниx пpинципiв iнтенcивнoгo ега-
нoмiчнoгo poзвиткy pегioнiв. Пеpшoчеpгoвим пocтae зaвдaння oбrpyнтyвaння неoбxiднocтi i opгaнiзaцií' пpи мicцевиx opгaнax влaди вiдпoвiдниx CTpy^yp cпpияння нayкoвiй, нayкoвo-теxнiч-нiй i iннoвaцiйнoí' дiяльнocтi, зoкpемa poзвиткy тpaнcфеpy нa-yкoвoгo i нayкoвo-теxнiчнoгo пpoдyктy в cеpединi pегioнy тa зa йoгo межaми; cтвopення центpiв кoмеpцiaлiзaцií' теxнoлo-гiй, iнфopмaцiйнo-кoнcaлтингoвиx центpiв вими/к теxнoлo-гiй, пiдтpимки венчypнoгo пiдпpиeмництвa, метoдичниx тa нa-вчaльниx CTpy^yp тoщo. Taкoж неoбxiднo фopмyвaння cильнoí' pегioнaльнoí', iннoвaцiйнoí' iнфpacтpyктypи, якa в змoзi зaбез-печyвaти чиcленнi пocлyги для ocнoвнoí' iннoвaцiйнoí' дiяльнoc-Ú a caме: iнcтитyцiй щoдo poзпoвcюдження пpoгpеcивниx теx-нoлoгiй; фiнaнcoвo-кpедитниx ycтaнoв пiдтpимки iннoвaцiйнoí' дiяльнocтi; небaнкiвcькиx фiнaнcoвиx (cтpaxoвиx iннoвaцiй-ниx фoндiв, pегioнaльниx кpедитнo-opгaнiзaцiйниx opгaнiзaцiй, фoндiв cпpияння poзвиткy мaлиx пiдпpиeмcтв]; iнфopмaцiйниx тa нayкoвo-метoдичниx центpiв, пiдтpимки венчypнoгo пiдпpи-eмництвa. В cвoю чеpгy, cтвopення i фyнкцioнyвaння poзвине-нoí' pинкoвoí' iннoвaцiйнoí' iнфpacтpyктypи нa pегioнaльнoмy piвнi вимaгae пocилення пpaвoвoгo пoля, щo пеpедбaчae пpийняття pядy визнaчениx нopмaтивниx piшень oблacними paдaми. Äo ocнoвниx з ниx вiднocитьcя poзpoбкa тa зaтвеpдження pегio-нaльниx cтpaтегiй poзвиткy нayкoвoï', нayкoвo-теxнiчнoí' тa Ы-нoвaцiйнoí' дiяльнocтi; нopмaтивнi piшення щoдo opгaнiзaцiйнoí', фiнaнcoвoï', iнфopмaцiйнoí', кaдpoвoí' пiдтpимки тa зaбезпечен-ня pеaлiзaцií' iннoвaцiйнoí' пoлiтики в pегioнi.
Iннoвaцiйнa пoлiтикa нa pегioнaльнoмy piвнi мae бути cпpямo-вaнoю нa cтвopення мicцевoю влaдoю yмoв для poзвиткy tooto-дapcькoгo щупле^у pегioнy нa iннoвaцiйнiй ocнoвi. Ó виpoбничiй cфеpi це пеpедбaчae, пo-пеpше, визнaчення нaпpямiв iннoвa-цiйнoí' дiяльнocтi щoдo cтвopення випycкy кoнкypентocпpoмoж-нoï' пpoдyкцiï; пo-дpyге, зaбезпечення для ïï виpoбникiв yмoв, щo отимулюють виpoбляти iннoвaцiйнy пpoдyкцiю, кoтpa неoбxiд-нa дaнoмy pегioнy, i виpoбництвo яш oбyмoвленo зaбезпечен-ням pегioнaльними pеcypcaми тa кoнкpетнo ocoбливими yмoвa-ми теxнoлoгiчнoï' pеcтpyктypизaцií' виpoбництв pегioнy. Äo iншиx iнcтитyцioнaльниx yмoв iннoвaцiйнoí' пoлiтики, яку неoбxiднo здiй-cнити нa дaнoмy етaпi нa pегioнaльнoмy piвнi, неoбxiднo вiднеcти зaxoди щoдo зaxиcтy внyтpiшньoгo pинкy вiд нaдxoдження нея-кicнoï, aле дешевoí' пpoдyкцií' тa pеcтpyктypизaцií' iннoвaцiйнo-пеp-cпективниx пiдпpиeмcтв, яю нa дaний мoмент е збитгавими.
Bиcнoвки
Ocнoвними oзнaкaми фopмyвaння i фyнкцioнyвaння pегio-нaльнoï cиcтеми нayкoвo-iннoвaцiйнoï' дiяльнocтi, щo зaбез-печують cпpиятливе iннoвaцiйне cеpедoвище е пеpетвopен-ня нayкoвиx iдей i poзpoбoк в pинкoвy пpoдyкцiю cвiтoвoгo piвня, впpoвaдження нayкoвoгo пpoдyктy в нaйвaжливiшi га-лyзi екoнoмiки pегioнy тa збеpеження i poзвитoк нayкoвoгo пoтенцiaлy й iнженеpниx шкiл.
Cиcтемнa aктивiзaцiя нayкoвoï', нayкoвo-теxнiчнoí' й iннoвa-цiйнoí' дiяльнocтi в якocтi пpiopитетнoгo poзвиткy pегioнy мae виcoкy coцiaльнo-екoнoмiчнy знaчyщicть. Пo-пеpше, вoнa нa-пpaвленa нa cтвopення нoвиx poбoчиx мicць в нayкoмicткo-му cектopi, яке cпpияe, ^oe^i чеpгoю, виникненню в 5-6 paзiв бiльше дoдaткoвиx poбoчиx мicць в ^ix^x cектopax (тoбтo кpaт-нють 1:6]. Пo-дpyге, cтвopюютьcя yмoви для зaпoбiгaння пе-pетiкaння cпiвpoбiтникiв з нayкoвoï' cфеpи в iншi cектopи екo-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № 7 (158)/2014 1 13
номки та закордон. По-трете, актив1зуеться приплив молод1 та молодих вчених в науку. У процеа розвитку репональних на-уковоНнновацмних систем з'являються додатков1 можливос-т розвитку принципово нових взаемодм Mix наукою, держав-ними i мюцевими органами управлiння та бiзнесом. Виникають органiзацiйно-економiчнi умови, якi дозволяють знання i технологи перетворювати в новi товари, що супроводжуеться по-зитивними соцiально-економiчними наслiдками.
Список використаних джерел
1. Амоша O.I., Антонюк В.П., Землянкин A.I. та iH. Актив1зац1я iHHO-вац1йно! дiяльностi: оргаызацмно-правове та соцiально-економiчне забезпечення. - Донецьк, 2007. - 328 с.
2. Геець В.М., Семиноженко В.П. 1нновацмы перспективи УкраТни. - Xаркiв, 2006. - 272 с.
3. Дежина И., Киселева В. Тройная спираль в инновационной системе России. - Вопросы экономики. - №12. - 2007.
4. Сергиенок Я., Френкель А. Венчурные инвестиции и инновационная деятельность. - Вопросы экономики. - №5. - 2006.
5. Федоренко В.Г. 1нновацмноНнвестицмний розвиток економг ки та зайнятост населення Укра'ни (матерiали науково-практично'т конференций - К., 2004.
6. Румянцев А.А., Тихомиров С.А. Методологические основы формирования концепции стратегического управления инновационным развитием региона / Вестник СПбГУ. Сер. 5. - 2005 Вып. 4. -С. 139-148.
УДК 338.439.5:633.85 (477.44)
О.В. П1ТИК,
доцент кафедри маркетингу, Внницький кооперативний iнститут,
Ю.В. М1РОНОВА,
ст. викл. кафедри менеджменту та безпеки iнформацiйниx систем, Внницький нацюнальний техн'иний унверситет,
О.А. КОВАЛЬЧУК,
доцент кафедри економiчноï к'бернетики, Вiнницький фiнансово-економiчний унверситет
Статистична оцшка сучасного стану виробництва та реал1зацм соняшнику в репош
Проанал'!зовано сучасний стан ринку соняшнику у Вiнницькiй обласл. Доспджено динамку валового збору та обся-пв реапзац'! соняшнику сльськогосподарськими п'!дприемствами в розрiзi районв, проанапзована цнова пол'пика при його реалiзацiï.
Ключов'1 слова: соняшник, виробництво, реапзаця.
О.В. ПИТИК,
доцент кафедры маркетинга, Винницкий кооперативный институт,
Ю.В. МИРОНОВА,
ст. преп. кафедры менеджмента и безопасности информационных систем, Винницкий национальный технический университет,
О.А. КОВАЛЬЧУК,
доцент кафедры экономической кибернетики, Винницкий финансово-экономический университет
Статистическая оценка современного состояния производства и реализации подсолнечника в регионе
Проанализировано современное состояние рынка подсолнечника в Винницкой области. Исследована динамика валового сбора и объемов реализации подсолнечника сельскохозяйственными предприятиями в разрезе районов, проанализирована ценовая политика при его реализации.
Ключевые слова: подсолнечник, производство, реализация.
O.V. PITYK, Ju.V. MIRONOVA, O.A. KOVALCHUK
Statistical assessment of the current state of production and sale of sunflower in the region
Analyzed a modern condition of the market of sunflower in the Vinnytsia region. Dynamics of gross harvest and sales volumes of sunflower agricultural enterprises in districts, analyzed pricing policy during its implementation.
Keywords: sunflower, production, realization.
лiзацiï насЫня соняшнику i продукпв його переробки поясню-еться попитом на рослинн оли як усередин держави, так i на свгговому ринку. 1з соняшнику добувають приблизно 90% за-гального виробництва оли. Центрами виробництва оли е ДнЬ пропетровськ, Луганськ, Запорiжжя, Одеса, Харюв i ВЫниця.
Анал!з дослщжень та публкацт з проблемы. Про-блеми на ринку соняшнику Укратни е об'ектом дослщжень багатьох вггчизняних вчених: А. Бурки, В. Кухти, Т. Куць,
Постановка проблемы. Ринок олмних культур в Укра'Н займае великий сегмент аграрного ринку. Виробництво олм-них культур врграе важливу роль у забезпеченн населення цЫними продуктами харчування, галузi тваринництва - по-живним кормом, переробно'т' промисловост - сировиною [6].
Попри нарощування виробництва альтернативних олмних соняшник в Укра'У залишаеться основною сировиною для виробництва рослинно'т' оли. 1нтерес до виробництва та реа-
114 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 7 (158)/2014 © О.В. П1ТИК, Ю.В. М1РОНОВА, О.А. КОВАЛЬЧУК, 2014
