CC BY
18
Основные государственные принципы в области образования
Принципы Содержание
Системообразующие Характеризуются некоторой системой базовых человеческих потребностей (общечеловеческих ценностей). Подтверждаются теорией образования для устойчивого развития и поведения человека и человечества в целом на социальном уровне (А. Бусыгин); теорией мотивации человека, т.е. поведения личности в целом на психологическом уровне (А. Маслоу). Отражают базовые потребности Маслоу - Бусыгина
Внутрисистемные (коммуникационные) Способствуют созданию и развитию образовательной среды государства (внутри страны). Выражают внутрисистемные связи элементов данной системы (правовые нормы, институты, отрасли), а также связи с системами более высокого уровня (социальной, экономической, культурной). Можгут изменяться в зависимости от конкретных социальных, культурных, политических условий
Интеграционные Способствуют интеграции национальной системы образования в мировой рынок образовательных услуг
века; свободное развитие личности; воспитание гражданственности, трудолюбия, уважения к правам и свободам человека, любовь к окружающей природе, Родине, семье и т.д. Выбор данной группы принципов в государственной образовательной политике в качестве приоритетной будет способствовать, в первую очередь, достижению единой цели совместной деятельности преподавателей и обучающихся, направленной на гармоническое развитие сущностных сил личности, на его самоопределение и создание условий для саморазвития [3].
К внутрисистемным (коммуникационным) принципам в области образования относятся: государственно-общественный характер управления образованием; гибкость и прогнозируемость системы образования; расширение самостоятельности учреждений образования; укрепление в образовании национальной почвы и региональных компонентов; свобода и плюрализм в образовании и т.д. Приоритетность данных принципов в государственной образовательной политике будет способствовать, в первую очередь, развитию национального рынка образовательных услуг.
Интеграционные принципы государственной образовательной политики включают в себя: интеграцию в мировое образовательное пространство при сохранении и развитии традиций системы образования; светский характер системы образования и ее отделение от религиозных организаций; интегрированность содержания образования и др. Определение данных принципов в качестве приоритетных в государственной образовательной политике будет говорить об открытости национальной системы образования и способствовать ее интеграции в мировой рынок образовательных услуг.
Таким образом, выбор той или иной группы принципов в качестве приоритетной при формировании государственной образовательной политики будет способствовать развитию национального рынка образовательных услуг по различным сценариям и формированию экономики знаний.
Литература
1.Фадина, Т.В. Образовательная составляющая экономики знаний в переходный период / Т.В. Фадина // Бюлетень М1жнародного Нобел'шськото економ'нного форуму. - 2010. - № 1 (3). - Том 2. - С. 332-337
2.Ягофаров, Д. А. Правовое регулирование системы образования: учеб. пособие. / Д. А. Яговаров - М.: Изд-во "ВЛАДОС", 2008. - 134 с.
3. Педагогика: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов / под ред. В.А. Сластенина. - М.: Издательский центр "Академия", 2002. - 576 с.
4.Анализ мировых тенденций развития научно-образовательной деятельности: Аналит.обзор / Е.В. Вашурина, Н.В. Дрантусова, Я.Ш. Евдокимова, А.К. Клюев, И.А. Майбуров / Библиотека журнала "Университетское управление: практика и анализ". - Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2006. - 136 с.
УДК 378:338.46
Кучеренко Д.Г.,
к.е.н., доцент, 1нститут вищоУ осв1ти НАПН УкраУни (м.КиУв)
Левчук H.I.,
к.е.н., ДУ "1нститут економки та прогнозування НАН УкраУни" (м.Кшв)
Чаленко H.B.,
к.е.н., КиУвський нацюнальний ушверситет технологш та дизайну (м.Кшв)
ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ СТИМУЛЮВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ПРОЦЕСУ
У ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Актуальнють теми. В УкраТн регулюючий та стимулюючий потенца державного регулювання ¡нновацмноУ дяльно-ст1 пщприемств використовуеться в цтому недостатньо. Розвиток реального сектору економки вщбуваеться в умовах дм кризових та деструктивних тенденцм. 1нвестицмы ресурси украУнських пщприемств виснажен ¡ не можуть забезпе-чити необхщы модерызацмы перетворення та уможливити адаптацю суб'ек^в ринку до посткризових виклиюв.
Розвиток промисловост УкраУни мае вщбуватися в умовах широкого та високоефективного використання ¡нвести-цм, а темпи цього розвитку мають бути випереджаючими ¡ значно перевищувати середньосв¡тов¡ - лише в такому ра-з¡ наша держава може у осяжному майбутньому виконати стратепчы завдання модерызацмного розвитку та забез-
© Кучеренко Д.Г., Левчук Н.1., Чаленко Н.В., 2012
Економнний □¡сник университету | Випуск № 18/2 81
печити гщне мюце в систем! мжнародного подту пращ. Виршення цього складного ¡ доленосного завдання можли-ве внаслщок пщвищення ефективносп використання наявних ¡нвестицмних ресурав, посилення Тхнього позитивного впливу на динам\ку процес\в технолог\чного оновлення виробничоТ бази, удосконалення механ\зму регулювання ¡нве-стиц\йно1 д\яльност\ промислових п\дприемств.
1нновац\йна активн\сть у промисловост! УкраТни перебувае на р\вн\ 12-14%, що у дек\лька раз\в менше аналог\чних показник\в краТн 6С.
Нин\ не мають практичного р\шення окрем\ питання посилення позитивного впливу державноТ ¡нвестиц\йноТ пол\-тики на розвиток ¡нновац\йноТ д\яльност\ п\дприемств, удосконалення структури ¡нвестиц\й в\дпов\дно до необх\дност\ переходу економки на модель пост¡ндустр¡ального розвитку, виправлення деформацм на р¡вн¡ формування джерел ¡нвестиц¡йних ресурс¡в. Необх¡дно вжити заход^ щодо переор¡eнтац¡ю ¡нвестиц¡йноТ д¡яльност¡ на розвиток ¡нновацй них проект¡в.
0тже, в сучасних умовах апарат держави мае створити приваблив¡ економ¡ко-правов¡ умови для стимулювання акумуляцп ¡нвестиц¡йних ресурав промислових п¡дприeмств, що уможливить створення бтьшого обсягу доданоТ вар-тосл, п¡двищення темп¡в економ¡чного зростання, ефективного залучення у виробничий процес ¡нтелектуальних ре-сурс¡в. Цим визначаеться актуальнють досл¡дження.
Анал1з наукових публшацш. Вагомих результата у досл¡дженн¡ теор¡Т, методологи ¡ практики стимулювання ¡нве-стицмноТ д¡яльност¡ у промисловост¡ досягли провщы украТнськ¡ вчен¡ - В.Геець, А.Даниленко, М.Денисенко, В.Зимо-вець, Б.Кваснюк, Ю.Киндзерський, 0.Лапко, Л.0сецький, А.Сухоруков, Л.Шаблиста, Л.Шинкарук, 0.Шубравська, В.Федоренко, Л.Федулова та ¡н. Проте в умовах посткризового розвитку, який супроводжуеться стр¡мким перероз-подтом ресурсноТ бази та структурною перебудовою виробництва, необхщно проведення додаткових дослщжень форм, метод¡в ¡ прийом¡в державноТ пщтримки акумуляц¡Т ¡нвестиц¡йних ресурс¡в промисловими пщприемствами. По-требують обгрунтування мехаызми побудови стимулятор¡в ¡нвестиц¡йноТ д¡яльност¡ промислових пщприемств.
Мета роботи - викласти результати дослдаень ¡нвестиц¡йноТ активност¡ у промисловост УкраТни ¡ на цм основ¡ запропонувати рекомендац¡Т щодо стимулювання ¡нвестицмноТ д¡яльност¡ промислових п¡дприeмств.
Виклад основного матер1алу. У 2009 р. обсяг ¡нвестиц¡й в основний каттал в економ¡ц¡ УкраТни досяг значення 151,8 млрд.грн, в тому чи^ у промисловост - 57,7 млрд.грн. [1, с. 206, 208].
Протягом 2003-2008 рр. в переважый бтьшост вид^ промисловоТ д¡яльност¡ ф¡ксувалося збтьшення абсолютних обсяг¡в ¡нвестиц¡й. У докризовий перюд позитивну роль в¡д¡гравали таю чинники ¡нвестицмноТ групи [2, с. 28-30]:
- загальна активюацы ¡нвестицмних процес¡в - за п¡дсумками 2007 р. динамка ¡нвестицм в основний каттал в про-мисловост¡ була в 1,8 рази вищою, ыж у 2006 р.;
- широке залучення ¡ноземного кап¡талу в промисловють УкраТни (33,2% приросту у 2007 р.);
- реалюацт низки проект^ з модерн¡зац¡Т технолог¡чних потужностей в металурги, х¡м¡чн¡й промисловост¡, нафто-переробщ;
- зростання кредитноТ п¡дтримки розвитку промисловост - обсяг кредит¡в, наданих пщприемствам переробноТ промисловост¡, за 2007 р. збтьшився на 46 % (20,4 млрд грн.), в добувый - на 38 % (1,6 млрд грн.), у виробництв¡ електроенергп, газу та води - на 95 % (3,0 млрд грн.), водночас спостеркаеться полтшення ц¡льовоТ структури наданих кредитних ресурса - частка кредит^, як¡ спрямовувалися суб'ектами господарювання на ¡нвестиц¡йн¡ ц¡л¡, в 2007 р. зросла на 2,4 в.п. (до 16,9 %);
- подальше полтшення якост украТнськоТ продукцп ¡нвестицмного призначення;
- актив¡зац¡я попиту на ¡нвестицмы товари (виробниче обладнання) з боку в^чизняних виробник¡в внаслщок роз-ширення ¡нвестиц¡йноТ д¡яльност¡;
- продовження позитивно)' динам¡ки розвитку будюництва ¡ транспорту, що сприяло пщвищенню попиту на продукц¡ю машинобудування, металурпйноТ, деревообробноТ промисловост¡, виробництво буд¡вельних матерев ¡ скловироб¡в.
Негативними чинниками стали [2, с. 28-31]:
- зростання ¡нвестицмних та операцмних витрат пщприемств внаслщок зростання вартост газу, збтьшення транспортних витрат внаслщок пщвищення тарифа на транспортн¡ перевезення (у 2007 р. ¡ндекс тариф¡в на переве-зення зал¡зничним транспортом склав 119,4 %, що на 19,1 в.п. вище показника 2006 р.);
- як наслщок вищенаведеного - висок темпи зростання цш виробниюв, як склали в машинобудуванн¡ - 11,9 %, хь м¡чн¡й та нафтохЫчый промисловост¡ 17,3 %, виробництв¡ та розподтення електроенерг¡Т, газу та води - 20,9 %, ме-талурпйному виробництв¡ та виробництв¡ готових металевих вироб^ - 22,2 %, виробництв¡ харчових продукт¡в, напо-Тв та тютюнових виробю - 24,8 %, виробництв¡ ¡ншоТ неметалевоТ м¡неральноТ продукцп - 29,7 %;
- виникнення дефщиту квалфкованих роб¡тник¡в у ряд¡ галузей високотехнолог¡чних галузей промисловост¡, що е стримуючим чинником,
- зростання борпв, в тому числ¡ за рахунок нарощування ¡нвестицмноТ активност¡.
У 2009 р. пороняно з попередым роком ¡нвестиц¡Т в основний капрал зменшилися у вс¡х без виключення видах промисловоТ дыльносп. Найбтьше пад¡ння ¡нвестиц¡й (понад 50%) спостер^алося у текстильному виробництв¡, виробниц-тв¡ одягу, хутра та вироб¡в з хутра, целюлозно-паперовому виробництва видавнич¡й дыльносп, виробництв¡ транспортних засоб¡в та устаткування. Це стало наслщком негативних оч^вань товаровиробник¡в та ¡нвестор¡в стосовно перспектив вщновлення економ¡чного зростання та формування позитивних результат^ ¡нвестицмноТ д¡яльност¡ [3].
Зростання обсяг¡в ¡нвестицм в основний кап¡тал в розрЫ вид¡в промисловоТ д¡яльност¡ протягом 2003-2009 рр. вщ-бувалося досить нерюном^но. Б¡льш як вдв¡ч¡ ¡нвестиц¡Т зростали у галузях добувноТ промисловост¡, харчовм проми-словост¡, галуз¡ оброблення деревини та виробництва вироб^ з деревини, целюлозно-паперовому виробництва хь м¡чн¡й та нафтохЫчый промисловост¡, металург¡йному виробництв¡, машинобудуваны. Меншими темпами ¡нвестиц¡Т зростали у легюй промисловост¡, виробництв¡ коксу та продукт^ нафтоперероблення, виробництв¡ транспортних за-
coбiв тa ycтaткyвaння.
Пpoтягoм дoкpизoвoгo пepioдy (2003 - 2007 pp.), нe дивлячи^ нa eкoнoмiчнe зpocтaння тa збiльшeння oбcягy вa-лoвиx iнвecтицiй в eкoнoмiцi, в oкpeмиx видax фiкcyвaлocя знижeння iнвecтицiйнoÏ aктивнocтi. Пpимipoм, y 2006 p. ш-вecтицiÏ впaли y дoбyвнiй пpoмиcлoвocтi, лeгкiй пpoмиcлoвocтi, виpoбництвi кoкcy тa пpoдyктiв нaфтoпepepoблeння, xiмiчнoмy виpoбництвi.
З мeтoю oцiнки впливу iнвecтицiй peaльнoгo ceктopy нa cтpyктypy eкoнoмiки дoцiльнo poзpaxyвaти дaнi пpo афук-тypy iнвecтицiй ^acrra iнвecтицiй кoжнoгo виду пpoмиcлoвoÏ дiяльнocтi y зaгaльнoмy oбcязi iнвecтицiй). У 2009 p. пo-piвнянo з 2003 p. чacткa iнвecтицiй пoмiтнo збiльшилacя y тaкиx видax пpoмиcлoвoÏ дiяльнocтi: дoбyвaння кopиcниx кoпaлин (кpiм пaливнo-eнepгeтичниx), oбpoблeння дepeвини тa виpoбництвo виpoбiв з дepeвини (кpiм мeблiв), xiмiч-нa тa нaфтoxiмiчнa пpoмиcлoвicть. У 2009 p. пopiвнянo з 2003 p. чacткa iнвecтицiй пoмiтнo змeншилacя y тaкиx видax пpoмиcлoвoÏ дiяльнocтi: лeгкa пpoмиcлoвicть, виpoбництвo rarcy, пpoдyктiв нaфтoпepepoблeння, мaшинoбyдyвaння, виpoбництвo тa poзпoдiлeння eлeктpoeнepгiÏ, гaзy тa вoди. Пpoтягoм 2003 - 2009 pp. чacткa iнвecтицiй зaлишaлacя мaйжe нeзмiннoю y гaлyзяx: дoбyвaння пaливнo-eнepгeтичниx кopиcниx кoпaлин, виpoбництвo xapчoвиx пpoдyктiв, нaпoÏв тa тютюнoвиx виpoбiв, цeлюлoзнo-пaпepoвe виpoбництвo, видaвничa дiяльнicть, мeтaлypгiйнe виpoбництвo тa виpoбництвo гoтoвиx мeтaлeвиx виpoбiв [3; 4].
У дoбyвнiй пpoмиcлoвocтi, xiмiчнiй тa нaфтoxiмiчнiй пpoмиcлoвocтi, нaфтoпepepoблeннi виpoбництвo дoдaнoÏ вap-тocтi y дoкpизoвий пepioд випepeджaлo iнвecтицiйнy aктивнicть, a в мaшинoбyдyвaннi бiльшими тeмпaми зpocтaли пpoмiжнe cпoживaння тa вaлoвий випу^. Moжнa виcyнyти гiпoтeзy, щo y видax пpoмиcлoвoÏ дiяльнocтi нижчиx тexнo-лoгiчниx yклaдiв вiдбyвaeтьcя вiднocнe згopтaння iнвecтицiйнoÏ aктивнocтi, a зpocтaння пoкaзникiв гocпoдapювaння вiдбyвaeтьcя зa paxyнoк eкcтeнcивнoгo викopиcтaння нaявнoгo виpoбничoгo пoтeнцiaлy тa знaчниx цiнoвиx вифив-лeнь, в той чac як y видax пpoмиcлoвoÏ дiяльнocтi вищиx тexнoлoгiчниx yклaдiв cпocтepiгaютьcя нeгaтивнi тeндeнцiÏ дoдaткoвoгo "нaвaнтaжeння" пpoмiжнoгo cпoживaння нa кoжнy oдиницю дoдaткoвиx iнвecтицiй [3; 5].
УкpaÏнcькa пpoмиcлoвicть дeмoнcтpye пopiвнянo виcoкy пpибyткoвicть iнвecтицiйниx oпepaцiй, пoв'язaниx iз фop-мyвaнням i викopиcтaнням iнтeлeктyaльниx aктивiв. Цe мae cтaти пepeдyмoвoю дo змiни cтpyктypи eкoнoмiки нa ш-pиcть видiв eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi вищиx тexнoлoгiчниx yклaдiв, щo вpeштi-peшт, зa yмoви фopмyвaння тa peaлiзaцiÏ вивaжeнoÏ дepжaвнoÏ iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoÏ пoлiтики, мae пpизвecти дo пpишвидшeння пepexoдy eкoнoмiки нa пo-cтiндycтpiaльнy фaзy poзвиткy.
B УкpaÏнi пopiвнянo бiльший oбcяг ^ec^M нa oдиницю дoдaнoÏ вapтocтi oтpимyють гaлyзi нижчиx тexнoлoгiчниx yклaдiв, a галуз^ щo cxильнi дo пpoдyктoвиx тa пpoцecoвиx iннoвaцiй i пpoдyкцiя якиx xapaктepiзyютьcя виcoким вмь cтoм дoдaнoÏ вapтocтi, вiдчyвaють iнвecтицiйний гoлoд. Цe гoвopить пpo нepaцioнaльнy crpy^ypy iнвecтицiй, якa ви-кликaнa мaкpoeкoнoмiчними дeфopмaцiями тa нeдocкoнaлoю дepжaвнoю iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoю пoлiтикoю. Äo-cить виcoкими е знaчeння iнвecтицiйниx мyльтиплiкaтopiв y видax eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi, якi викopиcтoвyють знaчнi iнтeлeктyaльнi pecypcи е ядpoм знaннeвoÏ eкoнoмiки (ocвiтa, дiяльнicть y cфepi iнфopмaтизaцiÏ, дepжaвнe yпpaвлiння). У видax пpoмиcлoвoÏ дiяльнocтi нижчиx тexнoлoгiчниx yклaдiв вiдбyвaeтьcя вiднocнe згopтaння iнвecтицiйнoÏ aктивнo-cтi, a зpocтaння пoкaзникiв гocпoдapювaння вiдбyвaeтьcя зa paxyнoк eкcтeнcивнoгo викopиcтaння нaявнoгo виpoбни-чoгo пoтeнцiaлy тa знaчниx цiнoвиx викpивлeнь, в той чac як y видax пpoмиcлoвoÏ дiяльнocтi вищиx тexнoлoгiчниx y^a-дiв cпocтepiгaютьcя нeгaтивнi тeндeнцiÏ дoдaткoвoгo "нaвaнтaжeння" пpoмiжнoгo cпoживaння нa кoжнy oдиницю дo-дaткoвиx iнвecтицiй. Bкpaй низьк знaчeння iнвecтицiйниx мyльтиплiкaтopiв нeпpoмиcлoвиx видiв eкoнoмiчнoÏ дiяльнo-cтi викликaнo нaявнicтю cпpoщeниx cиcтeм oблiкy дoxoдiв тa фiнaнcoвиx пoтoкiв, якi зaзвичaй пpизвoдять дo м^мь зaцiÏ звiтниx фiнaнcoвиx peзyльтaтiв, a тaкoж нaявнicтю знaчнoÏ кiлькocтi тiньoвиx oпepaцiй [2; 3; 4].
B дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi, нaвiть з тoчки зopy пepcпeктиви фopмyвaння BBП тa фicкaльнoгo пoтeнцiaлy, дep-жaвi дoцiльнo ввecти дoдaткoвi вaжeлi aктивiзaцiÏ iнвecтицiй y види eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi вищиx тexнoлoгiчниx y^a-дiв. Дoцiльнo, зoкpeмa, викopиcтoвyвaти дocвiд кpaÏн ЦeнтpaльнoÏ тa CxiднoÏ Sвpoпи. Будуть eфeктивними зaxoди щoдo зaпpoвaджeння пpиcкopeнoÏ aмopтизaцiÏ для виcoкoтexнoлoгiчниx пiдпpиeмcтв, пoдaткoвoгo cтимyлювaння, фopмyвaння тa peaлiзaцiÏ кoнцeпцiÏ "бюджeтy poзвиткy", yдocкoнaлeння мexaнiзмy кpeдитнoÏ пiдтpимки iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчниx виpoбництв [5].
Узaгaльнюючи peзyльтaти пoпepeднix дocлiджeнь [2; 3; 4; 6], мoжeмo видтити ключoвi xapaктepнi ocoбливocтi, якi cтpимyють пoлiпшeння зaгaльнoгo iнвecтицiйнoгo клiмaтy y виcoкoтexнoлoгiчнoмy ceктopi eкoнoмiки:
- вдоутнють в УкpaÏнi eдинoгo нayкoвo oбгpyнтoвaнoгo пepeлiкy пpiopитeтниx гaлyзeй (видiв пpoмиcлoвoÏ дiяльнo-cтi), iнвecтyвaння в як cтимyлюeтьcя зa дoпoмoгoю вiдпoвiдниx iнcтpyмeнтiв дepжaвнoÏ пiдтpимки;
- oбмeжeнicть пoтeнцiaлy зaлyчeння iнoзeмниx iнвecтицiй y виcoкoтexнoлoгiчний ceктop, в тoмy чиcлi чepeз пpизy-пинeння пpивaтизaцiÏ (пoдaльшe зaлyчeння iнoзeмниx iнвecтицiй зaлeжaтимe вiд oпepaтивнocтi ycyнeння нeвипpaвдa-ниx aдмiнicтpaтивниx бap'epiв);
- пocилeння нeгaтивнoгo впливу фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoÏ кpизи, a тaкoж oкpeмиx внyтpiшнix фiнaнcoвиx чинникiв (зoкpeмa, зpocтaння бopгiв тa iндeкcy iнфляцiÏ);
- нeдieздaтнicть мexaнiзмiв зaбeзпeчeння eфeктивнoÏ кoнкypeнцiÏ, a тaкoж низький piвeнь зaxиcтy зaкoнниx пpaв iнвecтopiв.
Пoкaзники зaгaльнoÏ iнвecтицiйнoÏ aктивнocтi, в тoмy чиcлi oбcяг iнвecтицiйниx витpaт нa peaлiзaцiю iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчниx пpoeктiв, дeмoнcтpyють cлaбкy кopeляцiю з пoкaзникaми мaкpoeкoнoмiчнoгo poзвиткy. Ocнoвними пpи-чинaми цьoгo явищa е нeпocлiдoвнicть пoлiтики дepжaвнoÏ пiдтpимки iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчнoÏ дiяльнocтi, виcoкa '^a-тeнтнicть" iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчниx тpaнcфopмaцiй (пiдпpиeмcтвa в пepeвaжнiй бiльшocтi нe звiтyють пpo peaлiзaцiю iнвecтицiйнo-тexнoлoгiчниx пpoeктiв), нeдocкoнaлicть мeтoдoлoгiÏ збopy тa oбpoбки вiдпoвiдниx дaниx.
Iннoвaцiйнa aктивнicть y пpoмиcлoвocтi зaлишaeтьcя тpaдицiйнo низьшю (пpи цьoмy вiтчизнянa cтaтиcтикa ^o-вaцiйнo aктивними ввaжae нaвiть пiдпpиeмcтвa, в якиx чacткa peaлiзoвaнoÏ iннoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ y зaгaльнoмy oбcя-
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 18/2 83
гу реалЬацп становить менше 1%). Протягом 2000-2009 рр., за виключенням 2007 р., в^чизняна статистика фксува-ла зниження ктькост п¡дприeмств, що займаються ¡нновацмною д¡яльн¡стю.
У 2009 р. ¡нновацмною д¡яльн¡стю у промисловост¡ займалося 12,8% обстежених промислових пщприемств (у 2008 р. - 13,0%), питома вага реалюованоУ ¡нновацмноУ продукци становила 4,8% (у 2008 р. - 5,9%), освоено 2685 найме-нувань ¡нновацмних вид^ продукц¡Т, впроваджено 1893 нових технологий процеси.
1нновацшна активнють промислових пщприемств
Показники 2000 2005 2006 2007 2008 2009
Ктькють пщприемств, що займались ¡нновацшною дтльнютю 1705 1193 1118 1472 1397 1411
У % до загальноУ ктькосп промислових пщприемств 18,0 11,9 11,2 14,2 13,0 12,8
Складено за даними: Наукова та iнноващйна дяльысть в Укран за 2009 рк [статистичний щор1чник]. - К.: Держкомстат, 2009. - С. 175. Розрахунки авторе.
За даними Держстату, серед вид1в економнноУ дтльност лщерами за ктькютю ¡нновацмно активних пщприемств е виробництво харчових продукт^, напоУв та тютюнових вироб^ (2566 п¡дприeмств) та машинобудування (1888 пщ-приемств). В той же час машинобування л¡д¡руe за ктькютю пщприемств, як займалися придбанням машин, облад-нання та програмного забезпечення (230 пщприемств).
Бтьшу, ыж середня по УкраУн¡, ¡нновац¡йну активнють демонструють п¡дприeмства з виробництва коксу та продукта нафтоперероблення, хЫчноУ та нафтох¡м¡чноУ промисловост¡, а також машинобудування. А от пщприемства доб-увноУ промисловост¡, меблевоУ та целюлозно-паперовоУ промисловост¡, видавничоУ справи е ¡нновацмно пасивними. Це пояснюеться, насамперед, рюними умовами господарювання у галузях, що викликано дюю об'ктивних чинник¡в (прибутковють, стан ресурсного забезпечення, наявн¡сть оборотних кошлв, традиц¡У господарювання та ¡н.).
lнновац¡йна активн¡сть вища на пщприемствах з б¡льшою к¡льк¡стю працюючих. Кр^ того, саме у групах великих пщприемствах з к¡льк¡стю працюючих понад 1000 оаб в¡дбувалися позитивн¡ змши ¡нновац¡йноУ активност¡. 1нновацй на активнють малих промислових пщприемств з ктькютю працюючих до 50 оаб у 14 раз^ менша за ¡нновацмну активнють пщприемств з ктькютю працюючих понад 5000 оаб. 1ншими словами, велик корпоративн структури демонструють пороняно б¡льшу схильн¡сть до впровадження ¡нновац¡й. Це ¡ не дивно, адже так¡ структури, як правило, ство-рен¡ на баз¡ високопотужних машинобуд¡вних п¡дприeмств, що випускають ункальну (у тому числ¡ найкращу у свт) продукц¡ю. Для багатьох таких структур розробка ¡ впровадження ¡нновацм е не лише умовою збереження конкурен-тоздатност¡, а й технолопчною необх¡дн¡стю.
Показники ¡нновац¡йноУ активност в промисловост¡ УкраУни не вщповщають сучасним св¡товим тенденц¡ям: якщо в Укра'п-л р¡вень ¡нновац¡йноУ активност¡ становить 12,8% (дан за 2009р.), то в розвинутих краУнах (Япон¡я, ННмеччи-на) цей показник становить 65-80% (дан за 2007 р.), а в нових краУнах 6С (краУни ЦентральноУ та Сх¡дноУ бвропи) -не менше 30% (дан за 2008 р.).
Як свщчать результати обстежень великих пщприемств, значна ктькють виробничих корпорацм реально займаються ¡нновацмною та науково-техн¡чною (¡нновац¡йно-технолог¡чною) дтльнютю, ¡нвестують кошти та ¡нш¡ ресурси на реалюацю ¡нновац¡йних та науково-техннних проект¡в, але у статистичн¡й зв^носп цю д¡яльн¡сть не в¡дображають або вщображають з перекрученнями [2; 3; 5]. Причина цього на мкрорвы - вщсутнють досв¡ду управл¡ння ¡нновацмною, науково-техн¡чною та технолог¡чною (¡нновац¡йно-технолог¡чною) дтльнютю вщповщно до сучасноУ практики менеджменту, в тому чи^ в сфер¡ проектного менеджменту (коли ¡нновацмно-технолопчна д¡яльн¡сть розглядаеться з по-зицм проектного менеджменту як сукупн¡сть конкретних проеклв). Кр¡м того, суб'екти господарювання не хочуть ви-трачати ресурси на облк ¡нновац¡йноУ д¡яльност¡ (осктьки ця д¡яльн¡сть в б¡льшост¡ випадюв не дае права на отриман-ня п¡льг). Причиною макрор¡вня можна вважати вщсутнють дювоУ системи державного стимулювання (включаючи по-датков¡ важелО ¡нновац¡йно-технолог¡чноУ д¡яльност¡ п¡дприeмств, тому товаровиробник не зац¡кавлен¡ створювати в¡дпов¡дн¡ системи моыторингу та аудиту ¡нновац¡йно-технолог¡чноУ дтльносп ¡ не в¡дображають результати цюУ дтль-ност¡ в обл¡ку ¡ зв¡тност¡. Адже б¡льш¡сть ¡нновац¡йно активних пщприемств позвавлен можливост¡ на отримання ¡н-струмент¡в державноУ п¡дтримки, ¡ тому не вважають за необхщне зв¡тувати про ¡нвестування ¡нновацмноьтехнолопч-ноУ д¡яльност¡ та реал¡зац¡ю ¡нновац¡йно-технолог¡чних проект^.
Обсяги реал¡зац¡У ¡нновац¡йноУ продукц¡У протягом 2000-2008 рр. щорнно зростали. Причому на зростання цього показника впливав не лише цЫовий чинник (¡нфляцт), а й зростання частки реалюованоУ ¡нновацмноУ продукц¡У в за-гальному обсяз¡ реал¡зац¡У. Це говорить про те, що больш¡ обсяги ¡нновацмноУ продукц¡У виробляються та реалюують-ся пороняно меншою к¡льк¡стю п¡дприeмств. Вказана тенденцт може св¡дчити про укрупнення ¡нновацмного виробництва, про концентрацю ¡нвестиц¡йних ресурс¡в на виконання ¡нновацмно-технолопчних роб¡т ¡ проектах в межах великих пщприемств (в тому чи^ корпоративних структур ¡ фшансово-промислових груп).
Показники загальноУ ¡нвестиц¡йноУ активности в тому числ¡ обсяг ¡нвестицмних витрат на реал¡зац¡ю ¡нновацмно-технолопчних проект¡в, демонструють слабку кореляц¡ю з показниками макроекономнного розвитку. Основними причинами цього явища е непослщовнють пол¡тики державноУ п¡дтримки ¡нновац¡йно-технолог¡чноУ дтльносп, висока "ла-тентн¡сть" ¡нновац¡йно-технолог¡чних трансформацм (п¡дприeмства в переважн¡й б¡льшост¡ не зв^ують про реал¡зац¡ю ¡нвестиц¡йно-технолог¡чних проект^), недосконал¡сть методолог¡У збору та обробки вщповщних даних.
Hайб¡льша к¡льк¡сть ¡нновацмно активних п¡дприeмств зд¡йснюють придбання машин, обладнання, установок, ¡н-ших основних засоб^ та кап¡тальн¡ витрати, пов'язан з упровадженням ¡нновац¡й (767 пщприемств у 2009 р.).
У 2009 р. 2685 пщприемств освоУли виробництво ¡нновацмних вид^ продукц¡У (в тому чи^ 1266 п¡дприeмств машинобудування, 588 пщприемств харчовоУ промисловост¡, 279 пщприемств хЫчноУ та нафтох¡м¡чноУ промисловосп). Протягом 2006-2008 рр. ¡нновац¡У впроваджували 1404 п¡дприeмства, у т.ч. 1063 - впроваджували ¡нновац¡йну продук-цю, з яких 364 п¡дприeмства - нову ттьки для ринку та 863 - нову ттьки для пщприемства; 1026 пщприемств запро-ваджували нов¡ або суттево вдосконален¡ виробнич¡ процеси, з яких 948 - нов¡ або вдосконален¡ методи обробки або
виробництва продукцп, 186 - hobî або вдосконален методи логютики, доставки чи розповсюдження продукцп та 264 - нову або вдосконалену дтльнють з пщтримки процесс, зокрема, системи матер1ального обслуговування, операцм щодо закутвель, облку та розрахунюв. Оргаызацмы ¡нновацп (тобто нову практику б1знесово'|' дтльносл, hobî методи оргаызацмних робочих зобов'язань або оргаызацю зовн¡шн¡х стосунк¡в) запроваджувало 415 пщприемств; нов¡ маркетингов¡ концепц¡ï та стратеги - 408 пщприемств [4].
Найбтьший обсяг ¡нвестицмних витрат на оргаызацю ¡нновац¡йноï д¡яльност¡ у 2009 р. зафксовано у галузях пе-реробноï промисловост¡ (7,4 млрд.грн.). Серед галузей переробно)' промисловост¡ найб¡льший обсяг ¡нвестицмних витрат на орган¡зац¡ю ¡нновацмно)' д¡яльност¡ освоено у машинобудуванн¡ (2,0 млрд.грн.). Показово, що у 2008 р. перше мюце серед галузей промисловост за цим показником займало металурпйне виробництво та виробництво гото-вих металевих вироб¡в (3,3 млрд.грн.).
Як ¡ в цтому по економ¡ц¡, протягом 2005-2009 рр. у промисловосл Укра'ни заф¡ксоване полтшення абсолютних показник¡в ¡нвестування наукових ¡ науково-техн¡чних роб¡т, продуктових ¡нновац¡й та процесових ¡нновацм (в тому чи-сл¡ технолог¡й) на фон¡ попршення в¡дносних показник¡в. Можемо також констатувати, що обсяги зростання ¡нвести-цм на реал¡зац¡ю ¡нновац¡йно-технолог¡чних роб¡т (проеклв) у промисловост¡ не в¡дпов¡дають вщтворювальним потен-ц¡ям в¡тчизяноï економ¡ки.
Важливим показником, який характеризуе стан ¡нвестування ¡нновацмно''' д¡яльност¡ в краïн¡, е його частка у валовому внутршньому продукт¡ (ВВП). На п¡дстав¡ розрахунк¡в, виконаних за даними Держкомстату Украïни, встановле-но, що в Украïн¡ протягом 2000-2009 рр. частка ¡нвестування та поточного фшансування ¡нновац¡йно-технолог¡чноï д¡яльност¡ за рахунок вс¡х джерел, як правило, складае 2,1-2,4% вщ ВВП на р¡к.
Hайб¡льша частка ¡нвестицм на ¡нновац¡йно-технолог¡чний розвиток в загальному обсяз¡ ¡нвестиц¡й галуз¡ форму-еться у машинобудуванн¡, що ¡ не дивно, оск¡льки ця галузь е традиц¡йно схильною до ¡нновацм (¡, в¡дпов¡дно, до здй снення ¡нвестицм у ¡нновац¡йно- технолог¡чн¡ проекти). Серед лщерО за цим показником - хЫчна та нафтох¡м¡чна промисловють (майже половина ¡нвестиц¡йних витрат спрямовуеться на ¡нновац¡йно-технолог¡чний розвиток).
Особливо низькою е ¡нновац¡йна активн¡сть споживчого сектору економки (до цього сектору включаються види економ¡чноï д¡яльност¡, основна продукцт яких спрямована на забезпечення кшцевого споживання сектором домаш-н¡х господарств - харчова промисловють, легка промисловють, платы послуги населенню, житлове буд^ництво). У 2007 р. у харчовм промисловосл р¡вень ¡нновац¡йноï активност¡ досяг 13,2%, у легюй - 10,5% (менше середнього по промисловост¡ показника). Бтьш того, к¡льк¡сть п¡дприeмств харчовоï та легкоï промисловост¡, що займалися ¡ннова-ц¡йною д¡яльн¡стю, мае тенденцю до пад¡ння.
K¡льк¡сть ¡нновац¡йних пщприемств, як зд¡йснювали ¡нвестиц¡йн¡ витрати на дослщження ¡ розробки, мае тенденцю до падшня. Це говорить про те, що реальний сектор економки втрачае стимули до ¡нвестування власних промислових дослдаень ¡ розробок - найб¡льш важливоï ¡ значимоï складовоï ¡нновац¡йного процесу. Ктькють ¡нновац¡йних п¡дприeмств, як¡ зд¡йснювали ¡нвестицмы витрати на придбання ¡нновац¡йних технолопй та науково-досл¡дних розробок, мае неслйку динам¡ку (зростання у 2007-2008 рр., падЫня у 2009 р.).
В структур¡ ¡нвестування ¡нновац¡йноï дыльносл в докризовий пер¡од (2005-2008 рр.) вщбулися певн¡ негативн¡ змь ни. Так, частка оцшених ¡нвестиц¡йних витрат на дослдаення ¡ розробки в загальному обсяз¡ витрат на здмснення ¡н-новац¡йноï д¡яльност¡ знизилася. Знизилася також частка ¡нвестицм на придбання машин ¡ обладнання, ¡нших основ-них фонд¡в, пов'язаних ¡з здмсненням ¡нновац¡йноï д¡яльност¡.
Hегативн¡ тенденц¡ï зафксовано ¡ в ¡нвестуванн¡ ¡нновац¡йних основних фонд^ у форм¡ придбання нових технолопй та придбання машин, обладнання, установок, ¡нших основних засоб^.
Зниження р^ыв ¡нвестиц¡йноï активност¡ за рюними напрямами ¡нновац¡йноï д¡яльност¡ можна пояснити загальним згортанням ¡нновац¡йних роб^. Зокрема, якщо в попередн¡ перюди п¡дприeмства ¡нвестували кошти у провадження р¡зних вид¡в ¡нновац¡йноï д¡яльност¡, то в перюд економ¡чноï кризи на фоы зниження загальноï д¡ловоï активносл ¡н-новац¡йн¡ п¡дприeмства ор¡eнтуються на пщтримку одного виду ¡нновац¡йноï дтльносл.
Aнал¡з структури джерел ¡нвестування ¡нновац¡йноï д¡яльност¡ та науково-техн¡чних роб¡т показуе наявн¡сть тенден-ц¡ï зростання частки ¡ноземного ¡нвестування та зменшення частки бюджетних асигнувань.
В ¡нвестиц¡йн¡й сфер¡ економ¡ки Украïни тривае затяжна криза, яка не дае змогу пщприемствам вир¡шити поточн¡ виробнич¡ проблеми, не кажучи вже про розгортання програм реалЬаци ¡нновац¡йних проект¡в. Без суттевого покра-щення ¡нвестиц¡йного кл¡мату активюацы ¡нновац¡йноï д¡яльност¡ корпоративного сектора, а разом з нею - ¡ перехщ економ¡ки на ¡нновац¡йну модель розвитку, е неможливою.
У перюд кризи в Украïн¡ в¡дбулася докорЫна зм¡на структури економ¡ки на користь низькотехнолопчних ¡ сировин-них галузей, що збертаеться дос¡. В¡дновлювальне зростання, яке фксуеться протягом останн¡х роюв, базуеться пе-реважно на сировинних галузях та первинно[ переробки. Вщповщно, на св¡тових ринках Украïна представлена пере-важно сировинною продукц¡eю та натвфабрикатами. Зростання в¡дбуваeться в основному за рахунок екстенсивних чинниюв [4; 5]. За такоï структури економки, в як¡й обробн¡й промисловост¡ та машинобудуванню в¡дведено незнач-не мюце, не може реал¡зовуватись ¡нновац¡йна модель розвитку економки нав¡ть ¡ндустр¡ального типу (про постшду-стр¡альний розвиток взагал¡ не йдеться).
З методолог¡чноï точки зору, основною причиною недостатых обсяпв ¡нвестування розвитку високотехнолог¡чних виробництв слщ визнати недостатн¡ мотивац¡ï ¡нвестор¡в до реалюаци в¡дпов¡дних проект¡в (тобто, мова йде про пороняно малопривабливий ¡нвестицмний кл¡мат). На жаль, ¡нвестицмний кл¡мат в Украïн¡ не можна назвати сприятли-вим. В¡н характеризуемся загальною нестаб¡льн¡стю законодавства, нерозвинен¡стю ¡нституцм ф¡нансового посеред-ництва, макроеконом¡чними диспропорции, високою ризикован¡стю господарськоï д¡яльност¡, недостатым р¡внем захисту прав ¡нвестор¡в [6].
Головним ¡нституц¡йним завданням державноï ¡нвестиц¡йноï пол¡тики мае стати створення високопривабливого
Економнний в¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/2 85
економко-правового середовища, яке активюуе ¡нвестицмний процес на приоритетних напрямках реального та ¡н-фраструктурного сeктор¡в eконом¡ки [5; 6].
Забезпечення сприятливого ¡нвестицмного кл¡мату у високотехнолопчних виробництвах залишаеться питанням стратепчно'|' важливост¡, в¡д рeал¡зац¡ï якого залежать соц¡ально-eконом¡чна динам¡ка, eфeктивн¡сть залучення в свь товий под¡л прац¡, можливост модeрн¡зац¡ï на ц¡й основ¡ нацюнально'|' eконом¡ки.
Висновки i рекомендацм. Ефективним засобом прямого державного регулювання з точки зору залучення приват-них ¡нвесторю до рeал¡зац¡ï високотeхнолог¡чних проекта е часткова участь держави у фшансуванн ¡нвeстиц¡йних проeкт¡в, як¡ вщповщають обраним пр¡оритeтам розвитку. За своею формою державы кошти можуть бути не лише у вигляд¡ прямого фЫансування, але й у вигляд¡ державних гарант¡й по поверненню кредита комeрц¡йним банкам та ¡ншим фшансовим установам, як¡ братимуть участь у фЫансуванн таких проeкт¡в. При формуванн пакету ¡нвестицй них проeкт¡в рацюнально використовувати конкурсний в¡дб¡р прeтeндeнт¡в на отримання державно)' п¡дтримки. Ос-новними критертми для в¡дбору е вщповщнють пр¡оритeтним напрямкам соц¡ально-eконом¡чного розвитку, вартють та eконом¡чна eфeктивн¡сть проекту. Експертизу таких проекпв доц¡льно проводити в рeжим¡ "единого в¡кна".
З метою удосконалення мeхан¡зму ¡нвестування високотeхнолог¡чних виробництв необхщно вжити низку системних заходю, що п¡дтвeрдили свою eфeктивн¡сть в ¡нших кра'нах та в¡дпов¡дають практик управл¡ння трансформац¡йною еко-ном¡кою. Необхщна адекватна вимогам сьогодення трансформац¡я амортизацмно)', бюджетно-податково), кредитной тeхн¡ко-тeхнолог¡чноï, зовн¡шньоторг¡вeльноï пол^ики. Зокрема, амортизац¡йна пол¡тика мае бути л^еральншою ¡ вклю-чати напрацьован св¡товою практикою мeхан¡зми стимулювання ¡нвестування високотехнолопчних виробництв.
Доцтьно вжити заходи ¡з прискорення запровадження високоефективних мехаызмю актив¡зац¡ï ¡нвестування ви-сокотeхнолог¡чних виробництв на основ¡ державно-приватного партнерства. Ефективним засобом прямого державного регулювання з точки зору залучення приватних ¡нвестор^ до реалюацп високотехнолопчних проекта е часткова участь держави у фшансуванн ¡нвeстиц¡йних проeкт¡в, як¡ вщповщають обраним прюритетам розвитку.
Aнал¡з структури ¡нвестицм св¡дчить про в¡дсутн¡сть позитивних зрушень, оск¡льки протягом 2003-2009 рр. основы обсяги ¡нвестицм вкладаються у традиции види eконом¡чноï ¡ промисловоï д¡яльност¡, як¡ формують нижч¡ технологий уклади. Це "консервуе" неефективну структуру економки ¡ призводить до попршення показник¡в моб¡льност¡ кап¡талу.
Mакроeконом¡чна пол^ика держави мае бути нац¡лeна не лише на пщтримку макроeконом¡чноï стабтьност (яка оц¡нюeться в основному через стабтьнють монетарних ¡ндикатор¡в), а також на удосконалення структури eконом¡ки, в тому чи^ через стимулювання ¡нвестування ¡нновац¡йно-тeхнолог¡чноï д¡яльност¡ у промисловост¡.
Амортизацмна пол¡тика мае бути л¡бeральн¡шою ¡ включати напрацьован¡ св¡товою практикою мехаызми стимулювання ¡нвестування високотeхнолог¡чних виробництв. Йдеться, передуам, про можлив¡сть прискорено[ податковоï амортизац¡ï для нового та ¡нновацмного обладнання високотeхнолог¡чних виробництв.
Реформування д¡ючоï системи державного управл¡ння у сфeр¡ ¡нвeстиц¡йноï та ¡нновац¡йноï дтльносл мае бути спрямоване на визначення нацюнальних пр¡оритeт¡в розвитку на основ¡ посилення функц¡й орган¡в державного упра-вл¡ння з анал¡зу дeржавноï пол^ики та стратeг¡чного прогнозування розвитку крайни, зд¡йснeння розпод¡лу владних повноважень мж центральними органами виконавчоï влади у зазначеый сфeр¡ державного управл¡ння за функцю-нальним принципом, зд¡йснeння заход^ з усунення дублювання управл¡нських функцм м¡ж р¡зними органами, удосконалення законодавства з зазначених питань.
Слщ вживати заход¡в з гармон¡зац¡ï системи захисту прав ¡нтeлeктуальноï власност¡ як основи активюаци ¡нвестування високотехнолопчних виробництв. Потребують подальшого удосконалення правов¡ приписи з питань захисту та правовоï охорони нeтрадиц¡йних (нових) об'екпв ¡нтeлeктуальноï власност¡.
У подальшому мають бути виконаы комплeксн¡ науково-практичн¡ дослщження з проблематики прогнозування ¡н-вестицм у розвиток високотeхнолог¡чних виробництв (в галузевому та регюнальному розр¡зах) з використанням рю-них мeтод¡в (метод сценарпв, метод eкстраполяц¡ï, метод експертного опитування, метод технолопчного передбачен-ня "Форсайт" та ¡н.), ¡ на цм основ¡ уточнeн¡ приоритeтн¡ напрями та заходи державно[ п¡дтримки процесу ¡нвестування сфери високих технолопй.
.Штература
1. Статистичний щор1чник Украши за 2009 piK/за ред. О.Г.Осауленка. - К.: Держкомтстат, 2010. - 566 с.
2. Заxаpiн С.В. Mакpостpуктуpнi особливост iHeecmuiéHoro процесу в корпоративному ceKmpi / С.В.Захарн // Еко-номка Украни. - 2008. - № 6. - С. 27-36.
3. Кopпopативнi структури в нацioнальнiй iннoвацiйнiй rn^eMi Украни [мoнoгpафiя]/за ред. д.е.н. Л.1.Федулово¿. -К.: Укр1НТЕ1, 2007. - 812 с.
4. Заxаpiн С.В. Фiнанcoвi нструменти активiзацiï твестицйно1 та iннoвацiйнoï дяльност / С.В.Захарн // E^oMim Украни. - 2010. - № 12. - С. 48-58.
5. Геець В.М. Сушльство, держава, eкoнoмiка: феноменолопя взаемоди та розвитку [мoнoгpафiя]/В.М.Геець. - К.: 1ЕП НАНУ, 2009.- 864 с.
6. Федулова Л.1. Тexнoлoгiчний розвиток економки Украши [мoнoгpафiя]/Л.1.Федулова. - К.: 1ЕП НАНУ, 2006. - 627 с.
