CC BY
13
METHODICAL APPROACHES TO THE SUBSTANTIATION OF SANITARY CLASSIFICATION FOR THE ENTERPRISES WITH LOW CAPACITIES
Shcuro V.V.
МЕТОДИЧН1П1ДКОДИ ДО ОБГРУНТУВАННЯ САН1ТАРНО1 КЛАСИФ1КАЦ11 П1ДПРИЕМСТВ МАЛО1 ПОТУЖНОСТ1
ШКУРО В.В.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 614.71/76:617.78:71:061.5
МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОБОСНОВАНИЮ САНИТАРНОЙ КЛАССИФИКАЦИИ ПРЕДПРИЯТИЙ МАЛОЙ МОЩНОСТИ Шкуро В.В. Определены особенности неблагоприятного воздействия на окружающую среду предприятий малой мощности пищевой, строительной, дерево- и металлообрабатывающей промышленности. Обоснованы методические подходы к установлению санитарно-защитных зон предприятий малой мощности исследованных отраслей промышленности, предложена их санитарная классификация.
© Шкуро В.В. СТАТТЯ, 2010.
19 Environment & Health № 2 2010
спадок вщ СРСР Укра'Тш зали-шився потужний промисловий комплекс, який за останш роки тддаеться корЫним структур-ним змЫам, перепрофшюван-ню та реструктуризацп [1, 2]. Водночас стрiмко розвивають-ся пщприемства малоТ потуж-ностi (ПМП) у загальшй струк-турi народногосподарського комплексу УкраТни, загальна кшькють яких з 1991 до 2007 року зросла майже у 7 разiв, а частка Тх серед шших об'ек^в традицiйноí потужностi стано-вить понад 80% [3].
Одним з недолив дючих ни-нi планувальних саштарних правил [4] е недостатня дифе-ренцiацiя виробничих об'eктiв за потужнютю i ступенем Тхньо-го несприятливого впливу на довкшля, що в умовах жорст-кого обмеження мюьких зе-мельних ресурсiв, розвитку су-часних виробничих технологiй, технологiй пило-газоочистки та шумозахисту не вiдображаe стан реального навантаження промислових об'ек^в на навко-лишне середовище (особливо малих пiдприeмств), не сприяе залученню сучасних технолопй у виробничий сектор, Тх модер-нiзацií та зниження антропогенного навантаження на тери-тори населених пунктiв [5].
Мета роботи. Визначення особливостей впливу сучасних промислових об'ек^в малоТ по-тужност на навколишне середовище i умови життeдiяльностi населення прилеглоТ житловоТ забудови, обГрунтування мето-дичних пiдходiв до визначення розмiрiв саштарно-захисних зон (СЗЗ) пiдприeмств малоТ потужност та розробка Тх саш-тарноТ класифiкацií.
Матерiали i методи дослщ-ження. Дослiдження провади-лися за матерiалами проектiв розмiщення ПМП в Укра'Ты, за власними даними натурних дослщжень забруднення атмо-сфери та шуму у район розта-
шування виробничих об'eктiв малоТ потужностi рiзних галу-зей промисловостi у Ки'Твсьюй областi, виконувалося моделю-вання поширення хiмiчного та акустичного забруднення нав-коло зазначених пiдприeмств залежно вщ ТхньоТ потужност^, здiйснювались одориметричнi дослщження поширення запа-хiв та проводилось анкетне опитування мешканцiв набли-женоТ до пiдприeмств житловоТ забудови.
У робот застосовувався комплекс методiв дослiджень: са-нiтарно-епiдемiологiчна екс-пертиза проектв, фiзико-хiмiч-нi (газохроматографiчний, ко-лориметричний), фiзичний (дослiдження акустичного навантаження), бюлопчний (одо-риметричнi дослщження), анкетне опитування, математичнi (моделювання хiмiчного та акустичного поширення забруднення навколо виробничих об'ектв), статистичн та мате-матичнi методи (для математи-ко-статистичноТ обробки отри-маних результатiв дослiджень).
Результати дослщжень. На пiдставi аналiзу проектiв буд^в-ництва ПМП, даних анкетного опитування територiальних санепiдстанцiй було встано-влено, що найбтьш поширени-ми виробничими об'ектами малоТ потужност, як викликають найбiльшу кiлькiсть питань при здмсненш запобiжного сан-епiднагляду, е пщприемства харчовоТ промисловостi (36%), буд^вельно'Т (16%), деревооб-робноТ (14%) та металооброб-ноТ (7%) з потужнютю вироб-ництв 0,1-7,0 т/добу. Було встановлено, що основними чинниками несприятливого впливу таких об'ектв на навколишне середовище е забруднення атмосферного пов^ря з середшми валовими викидами забруднюючих речовин в атмосферу на рiвнi 0,026-3,7 т/рк, Т'хшм вщповщним якiсним скла-
дом та акустичне навантаження з рiвнями шуму 45-82 дБА по-близу виробничих джерел шуму на проммайданчиках i 39-60 дБА бiля наближеноТ житловоТ забудови. При цьому характер-ними особливостями виробни-
чих об'ек^в малоТ потужностi е неповний виробничий цикл ви-робництва та монокомпонентна технолопя, невеликi кшькюн та якiснi об'еми викидiв забруд-нюючих речовин в атмосферу, мiнiмiзацiя кiлькостi джерел забруднення атмосфери, мши мальне застосування техноло-гiчного автотранспорту, вико-ристання у технологiчному ци-клi технологiчного обладнання, що працюе переважно на елек-троживленнi.
За матерiалами проектiв було встановлено специфiчнi чинни-ки забруднення атмосферного пов^ря об'ектами ПМП визна-чених галузей промисловостк для хлiбопекарських i кондитер-ських — пил борошна i цукру,
Рисунок 1
Розрахунковi концентрацГГ забруднюючих речовин в атмосферному повiтрi вiд джерел викидiв за матерiалами проектiв (на прикладi хлiбопекарських пiдприeмств малоГ потужностi)
Рисунок 2
Фактичш концентрацГГ забруднюючих речовин в атмосферному повiтрi вiд джерел викидiв за матерiалами лабораторних дослiджень (на прикладi кондитерських мiнi-виробництв)
альдегiди, дiоксид азоту; для кул i нар них цехiв — альдепди, диметиламiн; для борошно-мельних — пил борошна; для фасувальних харчових продук-тiв — пил цукру, борошна, крох-малю, какао; для м'ясо- та ри-бопереробних — дюксид азоту, альдегiди, фенол, пил неорга-нiчний, амiак, ацетальдегд для пщприемств будiвельноТ про-мисловостi (виробництва пла-стикових вiкон та комплектую-чих до них) — пил полiвiнiлхло-риду, полiстиролу, пил неорга-нiчний, бутилацетат; для дере-вообробних пщприемств — пил деревини, формальдегщ, аеро-золь ЛфМ; для металооброб-них пiдприемств — пил абра-зивно-металевий, дiоксид азоту, оксид вуглецю, пил неорга-нiчний. На прикладi хлiбопекар-ських ПМП (рис. 1) показан розрахунковi концентрацiТ прю-ритетних забруднюючих речо-вин вiд джерел викидiв у кон-трольних точках на вщсташ 25 м та 50 м. Загалом проведений аналiз матерiалiв експертизи не виявив оч^ваних перевищень допустимих концентрацм шкщ-ливих компонентiв вищд^в в ат-мосферi у зазначених кон-трольних точках вiд функцюну-вання мiнi-виробництв харчо-воТ, бущвельно'Т, метало- та де-ревообробноТ промисловост потужнiстю 0,1-7,0 т/добу.
Вивчення фактичного забруд-нення атмосфери визначених груп пщприемств у район Тх розмiщення за матерiалами лабораторних дослщжень забруднення пов^ря, якi ми отримали за даними власних дослщжень i матерiалiв територiальних сан-епiдстанцiй, не виявило пере-вищення фактичних концентра-цiй забруднюючих речовин у контрольних точках на вщсташ 25 м та 50 м вщ джерел вищд^в у жоднм групi з дослiджених виробничих об'ек^в (рис. 2). Таким чином, було отримане фак-тичне пщтвердження розрахун-кових даних щодо забруднення атмосфери, виявлене за про-ектними матерiалами.
Результати Ыструментальних дослiджень акустичного навантаження вщ функцiонування ПМП харчовоТ, будiвельноТ,, дерево- та металообробноТ промисловостi виявили фактич-не перевищення допустимих рiвнiв за загальними рiвнями шуму на вiдстанi 25 м на 5-13 дБА та на вiдстанi нормативноТ СЗЗ 50 м для даних об'ек^в —
№ 2 2010 Еоттошшт & Иеаьти 20
на 2-7 дБА. Водночас данi саш-тарно-гiгieнiчного обстеження зазначених пщприемств вияви-ли недостатнiсть застосованих елемен^в шумозахисту, а iнодi i вiдсутнiсть Ух реалiзацií.
На вимогу територiальних санепiдстанцiй на пщприем-ствах, де виявляли перевищен-ня допустимих рiвнiв шуму на територií наближеноУ до них житловоУ забудови, було проведено комплекс шумозахисних заходiв: перенесення основних джерел шуму (вентагрега^в) на протилежну вiд наближеного житла стЫу виробничоУ споруди; облаштування шумоiзолюючих кожухiв i екранiв на зовншых джерелах шуму (профнастил з шаром мЫерально'У вати на вщ-стан 0,5 м вiд джерел шуму i довжиною 1,5 м); облаштування виробничих споруд вкнами, зо-рieнтованими у бк житла, глухими, що не вiдчиняються. Це дозволило зменшити фактичнi рiвнi шуму на територп наближеноУ житловоУ забудови нижче допустимих рiвнiв, що пщтвер-дили нашi вибiрковi вимiри на тих самих пщприемствах i показали ефективнють i необхiднiсть виконання шумозахисних захо-дiв на виробничих об'ектах, що розглядаються.
METHODICAL APPROACHES TO THE SUBSTANTIATION OF SANITARY CLASSIFICATION FOR THE ENTERPRISES WITH LOW CAPACITIES Shcuro V. V.
The peculiarities of unfavorable influence on the environment for the enterprises with low capacities in food, bilding, wool and metal-working industries have been established. Methodical approaches to the determination of sanitary zones for the enterprises with low capacities of industry, which was esearched, have been substantiated. Sanitary classification of these enterprises are offered.
Визначення граничних меж виробничоУ потужност малих тдприемств, за яких буде за-безпечене гарантоване змен-шення дм Bcix несприятливих виробничих факторiв до допустимих рiвнiв на межi наближеного житла, здмснювалося за допомогою математичного мо-делювання поширення забруд-нення атмосфери та шумового впливу вщ тдприемств визна-чених груп залежно вщ УхньоУ потужност (рис. 3). Поширення забруднення в атмосферному повiтрi моделювалося за допо-могою програмного комплексу ЕОЛ 5.23, що реалiзуе стан-дартну методику ОНД-86 [6].
Моделювання поширення акустичного впливу поблизу визначених виробничих об'ек-
тiв, проведене з використан-ням стандартних формул роз-рахунку поширення шуму, подтвердило необхiднiсть обов'яз-кового застосування шумоза-хисних заходiв на проммайдан-чиках при виршенш питання розмiщення малих об'ек^в.
Поширення запахiв навколо пiдприемств харчовоУ та дере-вообробноУ промисловостi визначалося методом одори-метрiУ за допомогою волонте-рiв i оцiнювалося за стандартною бальною шкалою, адапто-ваною для оцiнки атмосферного пов^ря. Було встановлено, що вщстань у 25 м вiд зазначених виробничих об'ек^в забез-печувала необхщш умови роз-сiювання i достовiрне знижен-ня сили сприйняття запахiв во-
Рисунок3
Порiвняльний графiк поширення забруднюючих речовин вiд викидiв ковбасних виробництв залежно вщ потужностi пiдприeмств
21 Environment & Health № 2 2010
лонтерами до допустимих ппе-н1чних р1вн1в у 2 бали з виявле-ним перевищенням не бшьше 6% опитаних, а також необхщ-н1сть врахування дм зазначено-го несприятливого фактора у викидах в атмосферне пов1тря окремих пщприемств на насе-лення на етат зд1йснення за-поб1жного та поточного сане-пщнагляду i застосування де-зодорац1йних заходiв на ПМП.
Визначення суб'ективного сприйняття функцюнування ди ючих малих пiдприемств за результатами анкетного опитування населення наближеноТ до
пщприемств житловоТ забудови не виявило рiзницi серед оаб, що пов'язували попршення власного самопочуття з функ-цiонуванням наближених виробничих об'ектв, на вiдстанях у 25 м та 50 м у 95% опитаних.
На основi отриманих даних нами було розроблено мето-дичш тдходи до встановлення СЗЗ для ПМП, як побудованi на таких принципах.
Принцип оптимально! м^ми зацiï розмiру СЗЗ базуеться на необхщност запровадження сучасних виробничих маловщход-них та безвщходних технологiй, запровадженнi високоефектив-них систем пилогазоочистки та шумозахисту, що обГрунтовано зменшить несприятливий вплив пiдприемств на мюьке середовище, покращить умови прожи-вання населення.
Принцип вiдповiдностi прий-нятоï технологiï виробництва сучасним найбтьш екологобез-печним технологiям вимагае врахування на етат виршення питання розмщення промисло-вого об'екта вiдповiдностi пе-
Таблиця
Саштарна класифiкацiя пiдприeмств малоТ потужностi за галузями пpомисловостi
Галузь промисловост1, вид виробництва Обсяг виробленоï продукци
ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВ1СТЬ
Хл1бопекарськ1 цехи до 3,0 т/добу
Кондитерсью цехи до 3,0 т/добу
Кул1нарн1 цехи до 3,0 т/добу
Борошномельн1 цехи до 5,0 т/добу
Цехи з виробництва кукурудзяних паличок до 5,0 т/добу
Цехи з фасування сухих харчових продукпв до 5,0 т/добу
Ковбасн1 цехи до 3,0 т/добу
Рибозасольн1 цехи до 1,0 т/добу
Рибокоптильн1 цехи до 0,5 т/добу
БУД1ВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВ1СТЬ
Цехи з виробництва пол1мерних буд1вельних матер1ал1в (пластикових дверей, в1кон тощо) 1з застосуванням т1льки складальних операцм (механ1чна обробка) до 2,0 т/добу
Майстерн1 з розкрою i р1зки скла, складання склопакет1в до 5,0 т/добу
ДЕРЕВООБРОБНА ПРОМИСЛОВ1СТЬ
Цехи складання корпусних та м'яких меблiв (iз ДСП, ДВП) до 3,0 т/добу
Цехи з виробництва столярних виробiв з попередньо заготовленоï натуральное деревини до 2,0 т/добу
МЕТАЛООБРОБНА ПРОМИСЛОВ1СТЬ
Пiдприемства холодное обробки чорних металiв без ливарень з застосуванням ттьки складальних операцш до 4,0 т/добу
Пiдприемства з обробки чорних металiв з термiчною обробкою без ливарень до 2,0 т/добу
редбачено'Т технологiï найбiльш сучасним зразкам порiвняно з пiдприемствами-аналогами.
Принцип територiальноï ед-ностi СЗЗ з промисловим май-данчиком пiдприемства поля-гае у можливост спiвпадiння прийнятоï СЗЗ з територiаль-ними межами виробничого об'екта за умови оптимального з ппеычних позицiй розмщен-ня виробничих джерел на проммайданчику та дотриман-ня вимог щодо оргаызацп СЗЗ (озеленення).
Принцип забезпечення нор-мативних рiвнiв шкщливих фак-торiв, що утворюються пщпри-емством, у навколишньому се-редовищi на межi житловоï забудови та прирiвняних до неТ' об'ектв е базовою передумо-вою достатност визначеноï СЗЗ щодо забезпечення гаран-тованого зниження дiï всiх не-сприятливих виробничих чин-никiв до допустимих рiвнiв.
Принцип територiальноï до-статностi СЗЗ для органiзацiï смуги озеленення вимагае ви-конання обов'язкового озеленення територи СЗЗ промисло-вого об'екта, навiть якщо вона розташована по межi територiï виробничого об'екта, для забезпечення знешкодження атмосферного забруднення, створення акустичного та есте-тичного бар'еру мiж пщприем-ством i житловою забудовою.
На пiдставi отриманих резуль-татiв дослщжень було запропо-новано санiтарну класифкацю пiдприемств малоï потужностi за галузями промисловост з визначенням меж ïхньоТ' гранич-ноï потужностi (табл.).
Висновки
1. На основi виконаного комплексу дослщжень встановле-но особливост впливу пщпри-емств малоï потужност харчо-воï, деревообробноï, метало-обробноï та будiвельноï про-мисловостi на навколишне середовище i умови життедiяль-ностi населення прилеглоï жит-ловоï забудови, обГрунтоваш методичнi тдходи до встано-влення нормативних СЗЗ для ПМП цих галузей.
2. Запропоновано норматив-ну СЗЗ розм^ром у 25 м для ПМП харчовоï, деревооброб-ноï, металообробноï та буди вельноï галузей промисловост з визначеною потужнiстю.
3. Розроблено саытарну кла-сифiкацiю ПМП за дослщжени-ми галузями промисловостi.
№ 2 2010 Environment & Health 22
