CC BY
254
УДК 349.6:629.3 Свгешя МиколаТвна Копиця,
астрант кафедри еколог1чного права, Нацюнальний юридичнаутверситет ¡мет Ярослава Мудрого, м. Харюв
ГАРМОН1ЗАЦ1Я ЕКОЛОГ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ З1 СТАНДАРТАМИ СС У СФЕР1 НОРМУВАННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ
У статп висвiтлюються проблеми еколоriчноi полiтики у сферi нормування атмосферного повiтря та п гармошзацп зi стандартами Свропейського Союзу. Порiвняльний аналiз положень нащональноi та европейськоi систем екологiчного управлшня та полiтики надае можливiсть визначити шляхи удосконалення еколопчно'1' полiтики Украши у такiй сферi, як нормування якост атмосферного повiтря, та п гармошзацп iз европейським законодавством.
Ключовг слова: екологiчна полiтика, гармонiзацiя, нормування, атмосферне пов^ря.
Атмосферне повiтря е необхщною фiзичною i бiологiчною умовою iснування людини та джерелом життя на Землi. За останне стшття в наслiдок науково-практичного прогресу значно зрю негативний антропогенний вплив на атмосферне пов^ря. Масштаби його забруднення вщходами виробництва набули загрозливого характеру для здоров'я людини, озонового шару, погоди та ^мату нашо'1' планети.
Виршення проблеми охорони атмосферного пов^ря вiд забруднення значною мiрою залежить вщ характеру внутр^ньо!' i зовшшньо'1' полiтики конкретно'1' держави, п пщходу до мiжнародного спiвробiтництва, 11 намагання налагодити добросусщсью вiдносини з шшими державами та пiклування про добробут i особливо здоров'я сво'1х громадян.
У цьому сенсi вивчення проблеми розробки й реалiзацii екологiчноi пол^ики органiчно пов'язано з розвитком Украши в напрямi европейсько!' штеграцп. Пщписання Украшою Угоди про асоцiацiю з СС е вагомим поштовхом до активiзацii теоретичних дослiджень у багатьох сферах, однак еколопчна е одшею iз найбiльш прiоритетних. Адже рiвень прагнень СС у його вщносинах з крашами-партнерами залежить вiд мiри, до яко'1 вони виконують прюритетш екологiчно-правовi завдання для наближення !х до Свропейського Союзу. Тому на сьогодш актуальним питанням е щентифшащя нацiональноi екологiчноi полiтики i приведення п у вiдповiднiсть iз загальноевропейською екологiчною полiтикою, зокрема у сферi охорони атмосферного повiтря.
На додаток до вищевикладеного слiд вiдзначити, що у механiзмi екологiчного права шститут нормування займае особливе мiсце. Вш мiстить критерп правомiрностi поведiнки суб'екпв екологiчних правовiдносин, оскiльки конкретизуе ознаки складiв адмiнiстративних (i не тшьки) екологiчних правопорушень, зафiксованих у бланкетних правових нормах, виступае як критерш правомiрностi (протиправностi) поведiнки суб'ектiв еколопчних правовiдносин. Стан таких iнститутiв, як право людини i громадянина на безпечне навколишне природне середовище, еколопчний контроль та екологiчна експертиза, вщповщальшсть за екологiчнi правопорушення залежить вщ показникiв якостi навколишнього середовища, зокрема якосп атмосферного повiтря.
Дослiдженням проблем екологiчноi полiтики присвяченi науковi пращ таких вщомих учених, як: О. С. Колбасов, В. I. Андрейцев, О. С. Заржицький, Ю. С. Шемчушенко, В. В. Костицький, Г. I. Балюк, А. П. Гетьман, В. I Лозо та ш. Науковщ звертали увагу насамперед на еколопчну ситуащю, що склалась в Украш, та проблеми природно-техногенноi (еколопчно:1) безпеки. Але у сферi охорони атмосферного повiтря такi дослщження не проводились.
Виходячи з науково-теоретично! й практично! значущосп теми, ми ставимо за мету провести порiвняльний аналiз правових основ еколопчно! стратеги Свропейського Союзу та Укра!ни, розглянути головну европейську та нащональну концепцiю природоохоронно! полiтики у сферi охорони атмосферного повiтря, визначити можливост запозичення позитивного европейського досвщу.
Термiн «еколопчна пол^ика» в сучасному екопол^ичному дискурсi не мае однозначного усталеного тлумачення. Одш дослiдники зводять еколопчну полiтику до системи конкретних заходiв, що вживаються владними структурами щодо захисту навколишнього середовища, iншi вбачають у нiй не тшьки ди, спрямованi на захист довкшля, а й рацiональне використання природних ресурсiв, забезпечення нормально! життедiяльностi людини.
В. I. Лозо визначае еколопчну пол^ику як органiзацiйну та регулятивно-контрольну дiяльнiсть суспiльства i держави, спрямовану на охорону, невиснажливе використання та вщтворення природних ресурав, оздоровлення довкшля, ефективне поеднання функцш природокористування та охорони природи, забезпечення норм еколопчно! безпеки [8, с. 5].
Виходячи з такого розумшня, еколопчна пол^ика у сферi охорони атмосферного пов^ря - це система органiзацiйних та ругулятивно-контрольних заходiв, спрямованих на збереження, полiпшення та вiдновлення стану атмосферного пов^я, запобiгання i зниження рiвня забруднення атмосферного повiтря, дотримання вимог атмосфероохоронного законодавства, попередження правопорушень у цш сферi та захист еколопчних прав громадян, що здiйснюються суспшьством та державою.
Атмосферне повiтря разом iз землею, водою i бюсферою е одним з основних об'екпв екологiчного права Свропейського Союзу. Заходи, спрямоваш на полiпшення якостi пов^ря, включають в себе розробку граничних або цшьових показникiв якостi навколишнього пов^ря, розробку комплексних стратегiй боротьби з наслщками транскордонного забруднення (зокрема, кислотш дощi, озоновi дiри та еутрофшащя) шляхом встановлення та прийняття нацiональних квот на викиди в пов^ря, а також визначення ефективних методiв зниження забруднення на цшьових територiях за допомогою комплексних програм, таких як Auto-Oil I та II, та впровадження спещальних заходiв для обмеження викидiв та тдвищення стандартiв виробництва.
З метою тдсилення вимог до «рiвнiв якостi пов^ря, якi не спричиняють серйозних негативних наслщюв та ризикiв для людського здоров'я та навколишнього середовища», Шоста Програма дш щодо захисту навколишнього середовища 6EAP передбачила розробку тематично! стратеги боротьби iз забрудненням пов^ря пiд назвою «Чисте повiтря для Свропи - Clean Air for Europe (CAFE)». Стратепя CAFE почала впроваджуватися у березш 2001 р. Ця стратепя включае техшчний аналiз та розробку полiтики, що заклали фундамент для тематично! стратеги боротьби iз забрудненням повiтря, встановлюе внутршш цiлi для СС та пропонуе вщповщш заходи для !х досягнення. Вона мютить рекомендаци щодо вдосконалення чинного законодавства, особливо у вщношенш найнебезпечшших забруднювачiв, i стала ще одним кроком на шляху до штеграци з iншими принципами та процедурами у сферi вирiшення проблем захисту навколишнього середовища.
Ядро законодавства у сферi якосп повiтря складають Директиви Ради та Ршення Ради СС. Проаналiзувавши основнi положення, ми можемо виявити, що законодавство СС про охорону атмосферного пов^ря включае декшька напрямiв правового регулювання: 1) боротьба iз забруднюючими повiтря транспортними емiсiями; 2) сприяння виробництву «еколопчних» двигушв i зниженню токсичностi споживаного ними пального; 3) охорона озонового шару i подолання парникового ефекту; 4) скорочення транскордонного забруднення; 5) зниження емюи промислових i енергетичних об'екпв; 6) охорона лiсiв вщ атмосферних забруднень. Запоб^ання пов^ряного забруднення передбачае досягнення цшей i стандар^в якостi повiтря, що виключае ризик для людського здоров'я та навколишнього середовища.
З огляду на викладене, вважаемо доцшьним визначити 6a30BÏ принципи, що складають пiдrрунтя дшчо'1 системи екологiчного нормування СС у сферi охорони атмосферного пов^ря.
1. Принцип запо6iгання забруднення, який змютовно визначае нео6хiднiсть зниження рiвня антропогенного впливу на атмосферне пов^ря наскiльки це технiчно досяжно та економiчно можливо.
2. Виробничий об'ект розглядаеться як едине цше, в якому суттева змiна технологи може змiнювати рiвнi впливiв на атмосферне пов^ря. Адже застосування рiзних та неузгоджених пiдходiв до нормування й контролю за викидами в атмосферу швидше сприяе перемщенню забруднення мiж рiзними природними середовищами, шж захисту навколишнього природного середовища в цшому.
3. Екологiчна безпека виробництва забезпечуеться на вах стадiях життевого циклу виробничого об'екту, включаючи етапи проектування, будiвництва, нормально'1 експлуатаци та аваршних режимiв, пускiв, зупинок, виведення з експлуатаци.
4. Повне i рацiональне використання споживаних ресурсiв i сировини як основа для досягнення мети сталого розвитку. Прюритет повинен вщдаватися не заходам на «кшщ труби» (очисним спорудам, установцi електрофшь^в), а заходам, що запо6iгають виникненню забруднень. Цей принцип переносить увагу еколопв iз традицiйних для них об'екпв (очиснi споруди) безпосередньо на виробничi технологiчнi об'екти, тому що саме там утворюються втрати i забруднення.
Грунтуючись на перерахованих принципах, система еколопчного нормування СС визначаеться наступними положеннями. Для певних клаав промислових об'екпв (най6iльш потенцiйно еколопчно небезпечних) замiсть окремих дозволiв на рiзнi види впливiв вводиться единий комплексний еколопчний дозвiл, в якому мають бути перерахованi всi заходи, необхщш для забезпечення високого рiвня охорони атмосферного повiтря та навколишнього природного середовища в цшому. Обмеження перелшу об'екпв нормування та ïx екологiчних показникiв дозволяе концентрувати зусилля i ресурси на найбшьш значущих напрямках. На рiвнi з традицшними показниками - обсягами викидiв i скидiв - введенi показники енергоефективносп та ефективностi використання сировини (застосування принципу запоб^ання забруднення. Окрiм цього, граничш величини i параметри викидiв або вiдповiднi 1'м заходи техшчного характеру, якi вказуються у комплексному дозвол^ повиннi визначатися «на основi найкращих доступних технологш». Згiдно з положеннями Директиви Ради 96/61/СС, термш «найкращi доступнi технологи» визначаеться як найбшьш ефективна i передова стадiя в розвитку видiв дiяльностi та методiв експлуатаци, якi показують практичну придатшсть певних теxнологiй для принципового забезпечення граничних емiсiй, розроблених для запоб^ання i, якщо це практично неможливо, для зниження емiсiй та впливу на навколишне середовище в цшому.
Тобто, мова йде не про обов'язок використовувати яку-небудь певну визначену технологию або метод, а про урахування техшчних характеристик вщповщного об'екта, його географiчного розташування та мюцевих умов навколишнього природного середовища. Сдиною вимогою для всix випадюв е скорочення транскордонних забруднень та забезпечення високого рiвня охорони атмосферного пов^ря в цiлому. Важливо вщзначити, що дозвiл встановлюе, не яку саме технолопю слiд застосовувати, а обмежуе рiвень впливiв на навколишне природне середовище i споживання ресурав.
У ачш 2011 р. набув чинност Закон Укра'1'ни «Про основш засади (стратегiю) державно'1' екологiчноï пол^ики до 2020 року», ухвалений Верховною Радою 1 грудня 2010 р., який визначае основш принципи та заходи еколопчного управлшня у сферi охорони атмосферного пов^ря. До них належить: зменшення обсягу викидiв загальнопоширених забруднюючих речовин, визначення цiльовиx показниюв вмiсту небезпечних речовин в атмосферному пов^р^ оптимiзацiя структури енергетичного сектору нацюнально'1 економiки шляхом з6iльшення обсягу використання енергетичних джерел з низьким рiвнем викидiв двоокису вуглецю, а також забезпечення скорочення обсягу викидiв парникових
ra3iB вщповщно до задекларованих Украшою мiжнародних зобов'язань в рамках KioTCbKoro протоколу до Рамково'1 конвенци Оргашзаци Об'еднаних Нацiй про змшу клiмату.
Слщ зазначити, що ця Стратегiя спрямована на наближення украшсько'1 еколопчно'1 пол^ики до вимог GC i визначае напрями гармошзацп еколопчно'1 полiтики Украши з европейським екологiчним процесом, зокрема у сферi охорони атмосферного пов^ря.
Основу законодавства у сферi охорони атмосферного пов^ря становить Закон Украши «Про охорону атмосферного пов^ря», прийнятий 16 жовтня 1992 р. у ред. вщ 21 червня 2001 р., iз вiдповiдними змiнами, який спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного пов^ря, його вщновлення i полшшення для забезпечення еколопчно'1 безпеки життедiяльностi людини, а також вщвернення шкiдливого впливу на навколишне природне середовище. Вiн визначае правовi й оргашзацшш основи та екологiчнi вимоги у галyзi охорони та використання атмосферного пов^ря.
Закон Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» в ред. вщ 26.04.2014 р., визначае класифшащю екологiчних нормативiв. Вiдповiдно до ст. 33 цього Закону еколопчш нормативи являють собою два принциповi рiзновиди: нормативи якостi навколишнього природного середовища та нормативи допустимого впливу на навколишне природне середовище. Кожна з двох груп, у свою чергу, мае сво'1 пщгрупи. Принципова рiзниця мiж ними полягае у тому, що нормативи якосп визначають граничш кiлькостi шкiдливих речовин, здатних здiйснити вплив на здоров'я людини, атмосферне пов^ря, воду i т.д. Вщповщшсть кiлькостi шкiдливих речовин нормативам якосп навколишнього природного середовища дозволяе говорити про безпеку навколишнього природного середовища для здоров'я громадян. На вщмшу вщ нормативiв якосп, нормативи допустимого впливу на навколишне природне середовище мютять вимоги не до стану навколишнього природного середовища, а до джерела шкщливого впливу, обмежуючи його дiяльнiсть певними рамками.
Взаемозумовлешсть обох груп екологiчних нормативiв полягае у тому, що скупна кшьюсть шкiдливих речовин, якi можуть бути розмщеш промисловими та шшими об'ектами в результат викидiв, скидiв та розмiщення вiдходiв, не повинна вплинути на безпечну для життя та здоров'я людини яюсть навколишнього природного середовища.
Завданням законодавства про охорону атмосферного пов^ря е регулювання вщносин у цiй галyзi з метою збереження, полшшення та вщтворення стану атмосферного пов^ря, вiдвернення i зниження шкщливого хiмiчного, фiзичного, бюлопчного та iншого впливу на атмосферне пов^ря, забезпечення рацiонального використання атмосферного пов^ря для виробничих потреб, а також змщнення правопорядку i законносп у цiй сферi.
Екологiчнi нормативи викидiв i скидiв забруднюючих речовин у навколишне природне середовище, лiмiтiв використання природних ресурав, розмiщення вiдходiв розробляються з урахуванням положень, вимог законодавчих та шших нормативних акпв, показникiв державних i регiональних еколопчних програм, еколопчно'1 обстановки в регюнах, необхiдностi запобiгання порушення рiвноваги в довкшл^ а також забезпечення охорони життя та здоров'я населення. При 1'х встановленнi повиннi враховуватися передовi досягнення науки i технiки в галyзi рацiонального i комплексного використання природних ресурав та охорони навколишнього природного середовища, технiко-економiчнi можливостi пщприемств, установ та органiзацiй - природокористyвачiв, природно-клiматичнi особливостi територiй.
Дшсно, екологiчнi закони неможливо реалiзyвати без встановлення вщповщних нормативiв якостi навколишнього природного середовища, на основi яких можна оцшити обсяг допустимого навантаження на кожну конкретну територ^, порахувати, яку кшьюсть промислових об'ектiв можливо розмiстити, який сукупний збиток вони наносять екосистем^ оцiнити ризики, розрахувати адекватний для цього збитку розмiр еколопчних платеж1в i штрафiв. Сьогодш вщомства, до повноважень яких вщноситься проведення екологiчного контролю, замiсть перевiрки вiдповiдностi дiяльностi господарюючих сyб'ектiв природоохоронним вимогам i нормативам якосп навколишнього природного
середовища, перевiряють вщповщшсть саштарно-епщемюлопчним вимогам i нормам. А це шяк не позначаеться на реальному сташ навколишнього середовища, оскшьки не стимулюе зниження шкоди, що завдаеться навколишньому природному середовищу.
1з вищенаведеного випливае, що в Укрш'ш визначена державна полiтика у сферi охорони атмосферного повiтря, нормативи якосп атмосферного повiтря визначенi та законодавчо закршлеш. Однак не можна прошнорувати й те, що у чинному законодавст система нормування iснyе лише номшально. Адже, як справедливо вiдмiчае М. М. Бринчук, при встановленш нормативiв як i з економiчноï, так i з екологiчноï точки зору необхщно базуватися на ïx наyковiй обгрyнтованостi [1, с. 3]. Дотримання недоцiльних, навiть на невелику частку завищених нормативiв обертаеться для держави великими витратами, а 1'х заниження спричиняе шкоду здоров'ю людей i навколишньому природному середовищу. Таким чином, безперечно, що у сучасних умовах пщхщ, що застосовуеться украшськими законодавцем до питання нормування у галyзi охорони атмосферного пов^ря, безнадшно застарiв.
Гармонiзацiя екологiчноï полiтики Украши зi стандартами Gвропейського Союзу здшснюеться шляхом системного вдосконалення i приведення у вщповщшсть з европейською правовою, нормативно-методичною та шституцюнальною базою еколопчного управлшня й екологiчноï безпеки, взаемодп з громадськими об'еднаннями. Для цього проводиться щентифшування нацiональноï екологiчноï полггики i приведення ïï у вщповщшсть iз загальноевропейською екологiчною полiтикою.
Дослщжуючи питання правово! охорони атмосферного пов^я та рiвня його забруднення шкщливими речовинами в европейському та украшському законодавствi, слiд указати, що значна частина украшського законодавства у зазначенш сферi вiдповiдае европейському, зокрема в частиш предмета правового регулювання. А саме: у вщносинах у сферi регулювання якостi атмосферного повiтря; мет правового регулювання — збереженнi, полшшенш та вiдновленнi стану атмосферного повггря, запобiганнi та зниженнi рiвня його забруднення та впливу на нього хiмiчних сполук, фiзичних та бюлопчних факторiв; правових iнстрyментах такого правового регулювання — системi заходiв, що серед шшого включае стандартизацiю, нормування, мошторинг, встановлення дозвiльноï системи, оцшку та контроль за якiстю атмосферного пов^ря. Однак незважаючи на розумшня та сприйняття европей^^ стратеги у дослщжуванш сферi, в Укршш юнують проблеми, що потребують нагального виршення:
- вiдсyтнiсть дiючоï системи мошторингу якостi атмосферного повiтря в мютах i мiсцях розташування шкiдливих та аваршно-небезпечних пiдприемств;
- недостатнiсть приведення системи показниюв забруднення атмосферного пов^ря у вiдповiднiсть з европейськими стандартами.
Пщсумовуючи, слiд зазначити, що саме ефективна еколопчна полiтика, розроблена i впроваджена з урахуванням положень европейськоï концепцп, може дати можливiсть зменшити негативний вплив на стан атмосферного пов^ря та забезпечити умови для повноцшного юнування людини й суспшьства.
Список л1тератури: 1. Бiлобран О. Управлшня у сферi охорони довкшля та природокористування в Украïнi: Проблеми та шляхи ïх вирiшення / О. Бшобран, В. Котляренко. - К. : ВЕГО "МАМА-86", 2003. - 160 с. 2. Бринчук М. М. Концепция развития экологического законодательства Российской Федерации / М. М. Бринчук. - СПб.: Из-во Юрид. ин-та, 2009. - 158 с. 3. Васюта О. А. Еколопчна пол^ика: нацюнальш та глобальш реалп: у 4-х т. / I. Ф. Курас (ред.). - Чершвщ: Зелена Буковина, 2004. - 480 с.
4. Дьомкш В. О. Вступ до екологiчноï пол^ики / В. О. Дьомкш. - К. : Тандем, 2000. - 194 с.
5. Заржицкий О. С. Правовые аспекты региональной экологической политики / О. С. Заржицкий. - Днепропетровск, 2003. - 147 с. 6. Шевчук В. Я. Саталкш Ю. М., Бшявський Г. О. Еколопчне управлшня : пщруч. / В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкш, Г. О. Бшявський. - К., 2004. - 240 с. 7. Андрейцев В. Тектолого-правов1 аспекти
забезпечення сучасног екологгчног полтики держави / В. Андрейцев // Право Укра!ни. -2011. - №2. - С. 66-84. 8. Дюпон К. Вщносини мiж Евросоюзом та Укра!ною : необхщшсть конкретизаци структури вщносин у цшому та в еколопчнш сферi / К. Дюпон // Право Украши. - 2011. - 2. - С. 105-113. 9. Правовi основи еколопчно! полггики Свропейського Союзу: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.06 / В. I. Лозо; Нац. юрид. акад. Украши ím. Ярослава Мудрого. - Х., 2010. - 36 с. 10. Про Основш засади (стратегию) державно! еколопчно! полтики Украши на перюд до 2020 року: Закон Укра!ни // Вщом. Верх. Ради Укра!ни. - 2010. - № 2817. -VI. 11. Про охорону атмосферного пов^ря: Закон Укра!ни // Вщом. Верх. Ради Укра!ни. - 1992. -№ 50. - Ст. 678.
ГАРМОНИЗАЦИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ СО СТАНДАРТАМИ ЕС В СФЕРЕ НОРМИРОВАНИЯ АТМОСФЕРНОГО
ВОЗДУХА Копица Е. Н.
В статье освещаются проблемы экологической политики в сфере нормирования атмосферного воздуха и ее гармонизации со стандартами Европейского Союза. Сравнительный анализ положений национальной и европейской систем экологического управления и политики позволяет определить пути совершенствования экологической политики Украины в такой сфере, как нормирование качества атмосферного воздуха, и ее гармонизации с европейским законодательством.
Ключевые слова: экологическая политика, гармонизация, нормирования, атмосферный воздух.
HARMONIZATION OF ENVIRONMENTAL POLICY OF UKRAINE WITH EU STANDARDS IN THE FIELD OF AMBIENT AIR SETTING
Kopytsia I. M.
The article highlights the problems of environmental policy in the field of ambient air standardization and its harmonization with European Union standards. Comparative analysis of the provisions of national and European environmental management systems and policies creates the background for determination of ways to improve the environmental policy of Ukraine in such an area as ambient air quality and its harmonization with European legislation.
Key words: environmental policy, harmonization, standardization, ambient air.
Надтшла доредакцИ 25.06.2014р.
