CC BY
16
досить доказiв необхiдностi дотримання вимог екологiчного iмперативу -певних обмежень щодо дш суспiльства у природному середовищi.
Наведеш приклади iз велико! низки проблем, яю треба вирiшувати в ЕКЗ, демонструють багатоплановiсть та складнiсть цього процесу, але вже сам факт ще! роботи сприятиме появi у людського загалу бшьшо! защкавле-ност щодо екологiчних проблем, пiдняттю рiвня еколопчно! свiдомостi та, можливо, знайде певне вщображення у практичнiй дiяльностi пiд гаслом, що екологiчна безпека е запорукою безпечнiшого iснування людини на Землi.
УДК 349.6:656.01 Acnip. Ю.А. Краснова - Кшвський нацюнальний
аграрный умверситет м. Тараса Шевченка
ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ЕКОЛОГ1ЧНО НЕБЕЗПЕЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ТРАНСПОРТ1 У СИСТЕМ1 ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО УБЕЗПЕЧЕННЯ
Дослщжуються вимоги екологiчного законодавства Укра!ни у сферi здiйснення екологiчно небезпечно! дiяльностi на транспорта
Post-graduate Yu.A. Krasnova - Kyiv national agricultural university
named after Taras Shevchenko
The legal and ecological bearing of an ecologically safe activity regarding transport infrastructure within the system of global environmental safety provision
Provisions of Ukrainian legislation concerning ecologically dangerous activities in the transport sphere.
Прояви еколопчного ризику для навколишнього природного середови-ща та життя i здоров'я людей внаслщок небезпечних техногенних вплив1в, яю стали на сьогодш одшею з основних проблем свггового сшвтовариства, зумо-вили необхiднiсть запровадження нових механiзмiв щодо запобiгання 1м, а та-кож лiквiдацiйних та реабiлiтацiйних заходiв у разi настання негативних нас-лiдкiв вiд екологiчно небезпечно! дiяльностi. Важливу роль у питаннi виршен-ня ще! проблеми вщграе прийняття фундаментального нормативного акту, яким би урегулював увесь комплекс мiжнародних суспшьних вiдносин у сферi охорони навколишнього природного середовища та екологiчного убезпечення.
Таким важливим унiверсальним нормативним актом може стати Еко-логiчна конститущя Землi, в основу яко! пропонуеться покласти право людини i народiв на безпечне навколишне природне середовище, iншi екологiчнi права, яю мають забезпечуватися спецiальним юридичним мехашзмом, що охоплюватиме систему вiдповiдних правових заходiв, напрацьованих в окре-мих кра!нах та схвалених людством на мiжнародному рiвнi. Реалiзацiя такого мехашзму мае пiдвищити якiсть навколишнього середовища планети на ос-новi мiжнародного спiвробiтництва в iнтересах теперiшнього та прийдешшх поколiнь шляхом дотримання вимог про обмеження хiмiчних, фiзичних, бь ологiчних впливiв господарсько! дiяльностi на нього.
Негативш впливи на стан довкiлля традицшно пов'язують з поняттям екологiчно небезпечно! дiяльностi, яка не визначаеться законодавством. Од-нак це поняття можна стввщносити з поняттям небезпечно! дiяльностi, вона, за Конвенцiею ООН про транскордонний вплив промислових аварiй вщ 17 березня 1992 р., визначаеться як будь-яка дiяльнiсть, у процес яко! одна чи бiльше небезпечних речовин наявш або можуть бути в рiвних кiлькостях чи перевищують граничнi кiлькостi, визначенi цiею конвенщею i здатнi приз-вести внаслщок авари до транскордонного впливу [4].
Вщповщно до такого шдходу, пiд визначення екологiчно небезпечно! дiяльностi пiдпадае транспорт. Хоч сам по собi транспорт е сукупнiстю меха-нiчних засобiв перевезень, виробничо-технологiчного комплексу, оргашзацш i пiдприемств, призначених для забезпечення потреб суспшьного виробниц-тва i населення кра!ни у перевезеннях у внутршньому та мiжнародному спо-лученнях i надання iнших транспортних послуг уЫм споживачам [6], але з ог-ляду на те, що рухомi засоби транспорту (автомобш, тепловози, морськi та рiчковi судна), що використовують як пальне рiзнi види нафтопродуктiв, а також стащонарш об'екти матерiально-технiчного забезпечення (склади паль-но-мастильних матерiалiв, зливнi води шсля миття автомобiлiв та !х агрега-тiв, пари рiзних шкiдливих речовин, кислот, матерiалiв, якi використовують-ся в технолопчних процесах ремонту автомобшв або перевозяться за його допомогою, транспорт, як галузь народного господарства визнано одним iз значних забруднювачiв довкiлля [12].
Вважаеться, що через вихлопш гази вiд автомобiльного транспорту щорiчно вмирають тисячi людей (у самш Великобритании за пiдрахунками, 11 000 чоловж), а збитки, яких зазнае навколишне природне середовище, ста-новлять мiльярди доларiв [1, с. 135].
Залiзничний транспорт Укра!ни використовуе приблизно 170 млн. ку-бометрiв води на рiк. Близько 50 % води використовуеться на господарсько-питш потреби, безповоротнi втрати води становлять понад 40 %. Щороку у каналiзацiйнi мережi, природнi водойми залiзниця скидае понад 20 тис. тонн забруднювальних речовин, з яких майже 50 % без очищення. Основними заб-руднювальними речовинами у цьому випадку е вщпрацьоваш гази теплово-зiв, нафтопродукти, фенол, аерозол^ смiття. Бiльш як половина всього обсягу викидiв забруднювальних речовин у повгтря рiчковим транспортом припадае на вщпрацьоваш вихлопнi гази двигунiв судноплавних засобiв та автотранспорту - близько 500 тонн на рж на кожний великий рiчковий порт або тран-спортний вузол. Морський транспорт забруднюе море вiдходами харчування, смгттям, нафтою та нафтопродуктами, що значно попршуе екологiчний стан моря, особливо у припортових зонах [12].
Значну шкоду довкшлю завдае також i авiацiя. Ще на початку та у се-рединi 70-х роюв ХХ ст. авiацiю не вщносили до забруднювачiв повiтря. Проте iз зростанням темпiв !! розвитку, стан значно змшився. Внаслiдок ро-боти двигунiв лише одного авiалайнера в атмосферу потрапляе понад 76,5 тонн продук^в згорання вуглецевого пального, насамперед й вуглекис-лого газу [3, с. 84].
Окремо! уваги заслуговуе i фiзичний вплив транспорту, який проявляемся у виглядi шумового i/або вiбрацiйного впливу на навколишне при-родне середовище та життя i здоров'я людей.
Не можна залишити поза увагою i перевезення небезпечних вантажiв, оскiльки щ перевезення пов'язанi iз пiдвищеною небезпекою порiвняно iз здiйсненням перевезення вантажiв звичайних. При потрапляннi транспортного засобу, який здшснюе перевезення будь-якого небезпечного вантажу, в аварда, наслщки, як правило, бувають значно важчими, оскшьки тдви-щуеться ризик загибелi та захворювання людей, забруднення навколишнього природного середовища, пошкодження транспортних вузлiв та iсторичних пам'яток i природних заповщниюв, а також мiсць вщпочинку. Дiя небезпечних речовин, як перевозяться транспортними засобами, на навколишне при-родне середовище може викликати в ньому незворотш змiни i навiть загибель деяких представникiв флори та фауни.
Бшьшють кра!н св^у вже мають практику у сферi застосування захо-дiв щодо боротьби iз впливом на навколишне природне середовище та життя i здоров'я людей транспортно! галузi. Оскiльки транспорт у середньому е одним iз найбiльших створених людиною джерел викидiв NОx та ЛОС, i перед-бачаеться, що здiйснюванi ним викиди будуть збшьшуватися з огляду на збшьшення кiлькостi транспортних засобiв (зазвичай, автомобiльних), дедалi бiльшого значення набувають заходи в галузi контролю за викидами та скидами, здшснюваними у цш сферi. У цш роботi мiститься також шформащя про практику кра!н (зокрема Украши) щодо екологiчного убезпечення в тран-спортнiй галузi, яка, на нашу думку, може бути використана для шдготовки комплексного мiжнародного нормативного акту.
Законодавство, зокрема украшське, також шшло шляхом визнання не-безпечною дiяльностi на транспортi через наявнiсть у процес 11 здiйснення шкiдливих речовин, тому основними вимогами щодо еколопчного убезпечення у транспортнш галузi е встановлення вимог, якi зобов'язаш виконувати пiдприемства, установи, оргашзаци, що здшснюють: 1) проектування; 2) ви-готовлення; 3) експлуатацiю, 4) обслуговування автомобшв, лгаюв, суден, iнших пересувних засобiв, установок та 5) виробництво i постачання пально-го. У межах виконання таких обов'язюв суб'екти, що здшснюють дiяльнiсть на транспорт^ зобов'язанi: по-перше, розробляти i здшснювати комплекс за-ходiв щодо зниження токсичност та знешкодження шкiдливих речовин, яю мiстяться у викидах та скидах транспортних засобiв; по-друге, переходити на менш токсичнi види енергп й пального; по-трете, дотримуватися режиму експлуатаци транспортних засобiв; по-четверте, здшснювати iншi заходи, спрямованi на запоб^ання i зменшення викидiв та скидiв у навколишне природне середовище забруднювальних речовин; по-п'яте, дотримуватися вста-новлених рiвнiв фiзичних впливiв [5].
Еколопчно небезпечна дiяльнiсть на транспорт у проектi майбутньо! Еколопчно! Конституци Землi мае бути визначена спещальною сферою правового регулювання, на яку поширюеться система мiжгалузевих нормативно-правових актiв, що встановлюють засоби забезпечення еколопчних вимог. До цих засобiв належать такi:
1) нормування та стандартизащя в галуз1 забезпечення еколог1чно1 безпеки транспортних та ¡нших пересувних засоб1в та установок. Таю засоби визначеш Законом Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25 червня 1991 р. у ст. 31, де метою еколопчно! стандартизацй та еколопчного нормування визначено встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурЫв та забезпечення еколопчно! безпеки. Таке ж положення мютиться у ст. 4 Закону Украши "Про охорону атмосферного по-впря" вщ 16 жовтня 1992 р. (в редакцй Закону вщ 21 червня 2001 р.) [6], згщно з якою еколопчна стандартизащя i нормування у галузi охорони атмосферного пов^я проводиться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони атмосферного пов^я вщ забруднення, шюдливого впливу фiзичних i бiологiчних чинникiв та еколопчного убезпечення.
Законодавством встановлено заборону (ст. 56 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 19 Закону Украши "Про охорону атмосферного повпря") щодо виробництва i експлуатацй транспортних та шших пересувних засобiв i установок, у викидах i скидах яких вмют забруднювальних речовин перевищуе встановленi нормативи, а також встановлено вщповщальшсть керiвникiв транспортних органiзацiй та власниюв транспортних засобiв за дотриманням гранично допустимих викидiв та скидiв забруднювальних речовин i гранично допустимих впливiв на навколишне при-родне середовище, встановлених для вiдповiдного типу транспорту;
2) екологгчна експертиза проект1в та еколог1чно небезпечних вид1в д1-яльност1. Вщповщно до роздшу VI Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону Украши "Про еколопчну ек-спертизу" вщ 9 лютого 1995 р. [8], вагомим заходом забезпечення еколопчно! (та 11 складово! транспортно!) безпеки е проведення еколопчно! експертизи проектiв законодавчих та шших нормативно-правових акпв, передпроектних, проектних матерiалiв, документаци зi впровадження ново! техшки, зокрема транспортно!', технологш, матерiалiв, речовин, продукци, реалiзацiя яких мо-же призвести до порушення екологiчних нормативiв, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;
3) еколог1чне страхування. За вимогами ст. 49 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища", в Укра!ш здшснюеться добровшьне i обов'язкове державне та iншi види страхування громадян та !х майна, майна i доходiв пiдприемств, установ i органiзацiй на випадок шкоди, заподiяноl внаслiдок забруднення навколишнього природного середовища та попршення якостi природних ресурЫв. Вiдповiдно до ст. 7 Закону Украши "Про страхування" в редакцй вщ 4 жовтня 2001 р. [9], до видiв обов'язкового страхування, яю поширюються i на транспортну галузь, належать, зокрема, страхування цившьно! вiдповiдальностi суб'ектiв господарювання за шкоду, яку можуть заподiяти пожежi та авари на об'ектах пщвищено! небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечнi об'екти та об'екти, господарська дiяль-нiсть на яких може призвести до аварш еколопчного та саштарно-епщемь ологiчного характеру, а також страхування вщповщальност експортера та
особи, яка вгдповгдае за утилiзацiю (видалення) небезпечних вiдходiв, щодо вiдшкодування збиткiв, яю може бути заподiяно здоров'ю людини, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утилгзацп (видалення) небезпечних вiдходiв тощо;
4) лщензування eKOÄOsiHHO небезпечно'1 öiMÄbHoemi. Лщензування в транспортнiй галузi вгдгграе важливу роль, оскiльки регулюе вiдносини щодо використання природних ресурсгв для цих потреб, зокрема, для здгйснення вiдведення викидiв та скидiв забруднювальних речовин у навколишне при-родне середовище пересувними джерелами. Загальнг вимоги до здiйснення лiцензування у сферi транспорту зазначенi у ст. 3 Закону Украши "Про транспорт", вгдповгдно до яко! лщензування окремих видiв дiяльностi в галузi транспорту здiйснюеться, зокрема, з метою охорони навколишнього природного середовища вiд впливу транспорту. Спецiальнi вимоги щодо лщензування видiв дiяльностi, якi становлять небезпеку для довкглля, встановленi i нормами природноресурсового законодавства. Так, наприклад, вiдповiдно до ст. 49 Водного кодексу Украши вгд 6 червня 1995 р. [10], спецгальне водокорис-тування здшснюеться на пiдставi дозволу, в якому обов'язково визначаються лiмiти забору, використання води та скидання забруднювальних речовин, а також зазначаеться термгн ди такого дозволу. Обов'язковому лщензуванню шдлягае також дiяльнiсть, пов'язана з використанням атмосферного повгтря. Вiдповiдно до ст. 11 Закону Украши "Про охорону атмосферного повггря", лише пгсля отримання належного дозволу, суб'екти господарсько! дгяльностг отримують право здшснювати викиди забруднювальних речовин в атмосфер-не повгтря (але норма поширюеться лише на стащонарш джерела);
5) державний облш та монторинг o6'eKmie, що шшдливо впливають на стан навколишнього природного середовища. Вгдповгдно до ст. 24 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища", об'екти, що шкгдливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кглькгсть шкгдливих речовин, що потрапляють у навколишне природне середовище, види й розмгри шкгдливих фгзичних та бголо-ггчних впливгв на нього пгдлягають державному облгку.
Пгдприемства, установи та оргашзаци, в тому числг в транспортнш га-лузг, повиннг проводити первинний облгк у галузг охорони навколишнього природного середовища i безоплатно подавати вгдповгдну шформащю органам, що ведуть державний облгк у цш галузг.
Вгдповгдно до ст. 22 зазначеного вище Закону та постанови Кабгнету Мгнгстргв Украши вгд 30 березня 1998 р. "Про затвердження Положення про державну систему монгторингу довкшля", з метою забезпечення збору, об-робки, збереження та аналгзу шформаци про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змгн та розробки науково обгрунтованих ре-комендацгй для прийняття ефективних управлгнських ргшень в Украшг ство-рюеться система державного монгторингу навколишнього природного середовища. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, ргвнем його забруднення здшснюеться спецгально уповноваженим централь-ним органом виконавчо! влади з питань екологи та природних ресурсгв, гн-
шими спецiально уповноваженими державними органами, а також пщпри-емствами, установами та оргашзащями, дiяльнiсть яких призводить або може призвести до попршення стану навколишнього природного середовища.
Зазначеш пщприемства, установи та оргашзаци зобов'язанi безоплат-но передавати вiдповiдним державним органам аналпичш матерiали власних спостережень. До цього перелжу осiб належать i транспорты;
6) мформування про стан навколишнього природного середовища, зокрема в разi здшснення екологiчно небезпечно'1 дiяльностi. Вщповщно до ст. 25 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" одним i3 видiв шформаци про стан навколишнього природного середовища, яка повинна обов'язково подаватися спещальним органам державно! влади, е шформащя про джерела, чинники, матерiали, речовини, продукцш, енерпю, фiзичнi чинники (шум, вiбрацiю, електромагштне випромiнювання, вiбра-щю), якi впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей. Такий вид шформаци стосуеться й еколо-пчно небезпечно!" дiяльностi на транспорт^ Частина 1 ст. 25-1 Закону вста-новлюе обов'язок пiдприемств, установ та оргашзацш (зокрема i транспортно! галуз^, дiяльнiсть яких може негативно вплинути або впливае на стан навколишнього природного середовища, життя i здоров'я людей, систематично шформувати населення через засоби масово! шформаци про стан навколишнього природного середовища, динамшу його змш, джерела забруднення, розмщення вiдходiв чи iншоï змiни навколишнього природного середовища i характер впливу еколопчних чинниюв на здоров'я людей; негайно шформувати про надзвичайш еколопчш ситуацiï; передавати iнформацiю, отриману внаслiдок проведення монiторингу довкiлля, каналами шформацшних зв'яз-кiв органам, уповноваженим приймати ршення щодо отриманоï шформаци; забезпечувати вшьний доступ до екологiчноï iнформацiï, яка не становить державноï таемницi i мiститься у списках, реестрах, архiвах та iнших джерелах;
7) економiчний механiзм екологiчного убезпечення. Сутшсть економiч-ного механiзму, який забезпечуе охорону навколишнього природного середовища та життя i здоров'я людей, полягае у застосуванш методiв сощально-економiчного впливу на юридичних та фiзичних осiб, дiяльнiсть яких здшснюе негативний влив на довкшля, з метою змусити !'х виконувати вимо-ги законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Ваго-ме мюце у системi економiчного механiзму екологiчного убезпечення посщае правове регулювання зборiв за спещальне використання природних ресурсiв (ст. 43 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища"); зборiв за забруднення навколишнього природного середовища (ст. 44) та зборiв за попршення якост природних ресурЫв (ст. 45). Зокрема, вщповщно до постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 1 березня 1999 р. № 303 "Про затвердження порядку встановлення нормативiв збору за забруднення навколишнього природного середовища i стягнення цього збору", збiр за заб-руднення навколишнього природного середовища справляеться за викиди в атмосферне повггря забруднювальних речовин, зокрема й пересувними дже-релами забруднення, за скиди забруднювальних речовин безпосередньо у водш об'екти та розмщення вiдходiв (п. 2).
Кргм того, здшснюеться стимулювання рацгонального використання природних ресурсгв, охорони навколишнього природного середовища, зокрема, шляхом надання пгльг при оподаткуваннг пгдприемств, установ, оргашзацш г громадян (зокрема г в галузг транспорту) в разг реалгзаци ними заходгв щодо ра-цгонального використання природних ресурсгв та охорони навколишнього природного середовища, при переходг на маловгдхгднг, ресурсо- та енергоощаднг технологи, оргашзаци виробництва г впровадженнг очисного обладнання г ус-таткування для утатзаци та знешкодження вгдходгв, а також приладгв контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидгв г скидгв забруднювальних речовин, виконаннг гнших заходгв, спрямованих на по-лгпшення охорони навколишнього природного середовища (п. а ч. 1 ст. 48 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища").
8) декларування убезпечення об'eктiв тдвищено'1 небезпеки. У разг, як-що екологгчно небезпечна дгяльнгсть на транспортг пов'язана з використанням, виготовленням, переробкою, збергганням або транспортуванням однге! або кглькох небезпечних речовин чи категоргй речовин кглькгстю, яка доргвнюе або перевищуе нормативно встановленг пороговг маси, що е реальною загро-зою виникнення надзвичайно! ситуаци техногенного та природного характеру, транспорт пгдпадае пгд ознаки об'екта шдвищено! небезпеки (наприклад, при транспортуваннг небезпечних вантажгв), а вгдповгдно до Закону Украши "Про об'екти шдвищено! небезпеки" вгд 18 сгчня 2001 р.[11], суб'ект господарсько! дгяльностг, у власностг чи користуваннг якого е хоча б один об'ект шдвищено! небезпеки, зобов'язаний розробити декларащю безпеки, яка являе собою документ, що визначае комплекс заходгв, необхгдних для виконання суб'ектом господарсько! дгяльностг з метою запобггання аваргям, а також забезпечення го-товностг до локалгзаци, лгквгдаци аваргй та ix наслгдкгв. Так, на вимоги Мгжна-родно! конвенци щодо охорони людського життя в морг 1974 р., змгнено! нас-тупними Протоколами до не! (SOLAS-74) та Мгжнародно! конвенци щодо за-побггання забрудненню з суден 1973 р., змгнено! протоколом 1978 р. до не! (MARPOL 73/78, щодо шформаци про вантаж, необхгднгсть наявностг деклара-ци про небезпечний вантаж пгд час його перевезення передбаченг, зокрема, наказом Мгнгстерства транспорту Украши вгд 14 грудня 1998 р. № 497 "Про зат-вердження Положення про порядок пгдготовки та подання шформаци про вантаж для його безпечного морського перевезення";
9) екологiчний контроль за здшснюваною дiялbнiстю. Завданням еколо-ггчного контролю, вгдповгдно до ст. 34 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища", е забезпечення дотримання вимог законо-давства про охорону навколишнього природного середовища всгма державними органами, пгдприемствами, установами та органгзацгями, незалежно вгд форм власностг г пгдпорядкування, зокрема на транспортг, а також громадянами;
10) вiдповiдалbнiстb за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища при здiйсненнi екологiчно небезпечно'1 дiялb-ностi на транспортi. За порушення норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища пгд час здгйснення екологгчно небезпечно! дгяльностг на транспортг, настае вгдповгдальнгсть, передбачена статтями 68-70 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища".
Отже, шклування про безпеку теперiшнiх та майбутшх поколiнь вима-гае, щоб щ питання були закрiпленi в ушверсальному нормативному актi -Еколопчнш Конституци Землi. У цiй Конституци бажано сформулювати роз-дiл, присвячений регулюванню здшснення екологiчно небезпечно! дiяльнос-тi, в якому мае вщнайти свое мiсце визначення поняття еколопчно небезпечно! дiяльностi, !! видiв, механiзм забезпечення екологiчно! безпеки у кожнш екологiчно небезпечнiй сферi, який буде ефективним i для сфери транспорту.
Лггература
1. Аксенов И.Я., Аксенов В.И. Транспорт и охрана окружающей среды. - М.: Транспорт, 1986. - С. 135.
2. Еколопчне право: Особлива частина: Пщруч. для студ. юрид. вуз1в 1 фак.: Повний акад. курс/ За ред. акад. АпрН В.1. Андрейцева. - К.: 1стина, 2001. - С. 59.
3. Чернобаев И.П. Химия окружающей среды: Учеб. пособие. - К.: Выща шк., 1990. - С. 84.
4. Конвенция о трансграничном воздействии промышленных аварий от 17 марта 1992 г./ ООН. - Нью-Йорк; Женева, 1994. - Ст. 24; 50-59; 66. - 48 с.
5. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон Укра!ни вщ 25 червня 1991 року// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1991, № 41. - Ст. 546.
6. Про охорону атмосферного пов1тря: Закон Укра!ни вщ 16 жовтня 1992 року (в редакци закону вщ 21 червня 2001 р.)// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2001, № 48. - Ст. 252.
7. Про транспорт: Закон Укра!ни вщ 10 листопада 1994 року// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1994, № 51. - Ст. 446.
8. Про еколопчну експертизу: Закон Укра!ни вщ 9 лютого 1995 року// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1995. - N 8. - Ст. 54. з1 змшами внесеними Законом Укра!ни вщ 6 квгг-ня 2000 року// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2000. - N 27. - Ст. 213.
9. Про страхування: Закон Укра!ни вщ 7 березня 1996 року// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1996, № 18. - Ст. 78 (з1 змшами внесеними Законом Укра!ни вщ 23 грудня 2004 року// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2005, № 6. - Ст. 138).
10. Водний кодекс Укра!ни вщ 6 червня 1995 року// Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 1995, № 24. - Ст. 189.
11. Про об'екти пщвищено! небезпеки: Закон Укра!ни вщ 18 ачня 2001 року// Вщомос-т Верховно! Ради Укра!ни. - 2001, № 15. - Ст. 73.
12. Постанова Верховно! Ради Укра!ни "Про Основш напрями державно! пол1тики Украши у галуз1 охорони довкшля, використання природних ресурав та забезпечення еколопчно! безпеки" вщ 5 березня 1998 року № 188/98 - ВР.
УДК 349.6 М. С. Нижник, д-р фтософи - Макаулаi 1нститут,
Абердт, Шотландiя
МОДЕЛЮВАННЯ ОБМЕЖЕНО1 РАЦ1ОНАЛЬНОСТ1 У ПРИЙНЯТТ1 Р1ШЕНЬ
Висвгглено труднощ1, з якими стикаються економюти-теоретики у намаганш розширити сферу сво!х дослщжень в б1к обмежено! рацюнальносп. Метою е зробити наголос на процес моделювання та зосередитись на побудов1 моделей, в яких цен-тральне мюце посщають процедурш аспекти процесу прийняття р1шень. Такого роду модел1 можуть стати корисним шструментом пояснення економ1чних та шститу-цшних процеав. Згщно з Кенетом Арроу (1987), "немае жодного загального принципу, який передуе створенню економ1чно! теорп, побудовано! на гшотез1, окр1м принципу рацюнальносп". 1деею ще! роботи е довести, що жорстка рацюнальшсть нас-правд1 виступае обмеженням для дослщника. Вщхщ вщ парадигми рацюнально! лю-дини означае усунення такого обмеження 1 таким чином пропонуе новий виклик та можливосп для економют1в, якi працюють над концепщею обмежено! рацюнальносп.
Ключов1 слова: процес прийняття р1шень, обмежена рацюнальшсть, поведш-ка, моделювання.
