CC BY
20
Luciv N.H. Directions of the economic adjusting of the use and reservation of natural resources are in the conditions of change of environment
In the article the questions of the ecologization of national economic mechanisms are reviewed for the decision of problems of degradation of the natural systems. In the process of improving of the national policy in the sphere of regulation of recreational nature management it is suggested to apply economic instruments which are taking into account the possibilities of achievement of ecological-economic and public effect. The instruments that directed on the internationalization of ecological charges and priority implementation of stimulant function of maintenance and protection of natural potential are defined.
Keywords: environment, natural recreational resources, recreational nature management, economic regulation, instruments of the economic stimulation, assessment of the ecological-economic of the efficiency nature management.
УДК 504 Астр. О.В. Мартинюк1 - НУ водного
господарства та природокористування, м. Рiвне
АНАЛ1З ЗАРУБЕЖНОГО ТА НАЦЮНАЛЬНОГО ДОСВ1ДУ У СФЕР1 М1СЦЕВОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Дослщжено особливосп як шоземного, так i вггчизняного еколопчного законо-давства. Визначено вщмшносп в основних задекларованих положеннях та розробле-но рекомендацп для покращення еколопчно'1 законодавчо! бази Украши. Встановле-но, що щеальна модель законодавства про еколопчний менеджмент повинна склада-тися з закону, який установлюе загальш положення про еколопчний менеджмент, а також ушфшовано! системи природно-ресурсного законодавства, законодавства про еколопчно небезпечну дiяльнiсть i про управлшня в галузi екологп.
Ключов1 слова: конституцшш принципи охорони навколишнього природного середовища, правова дiяльнiсть мiжнародного ствтовариства, охорона навколишнього середовища, екосистема, еколопчна полпика, модель еколопчного регу-лювання, система правлiння навколишнiм середовищем.
Необхiднiсть розроблення системи управлiння навколишнш середовищем, як бшьш прогресивно! модел1 розвитку, виникла через з недоско-налють управлшня природокористування, яке не забезпечуе узгодження еко-ном1чних { природоохоронних цшей у масштабах держави. За кордоном уже зроблено спроби реашзацн засад еколопчного менеджменту в господарськш д1яльносп. При цьому систему управлшня навколишшм середовищем (СУНС) розглядають як д1евий важшь регулювання р1вня антропогенного на-вантаження на природне середовище, коли головними чинниками е вщповь дальшсть { партнерство уЫх защкавлених сторш.
Дослiдження i розроблення з формування теоретико-методолопчних та оргашзацшно-економ1чних основ еколопчного менеджменту, напрям1в його практичного застосування здшснили таю вггчизняш вчеш, як О.Ф. Ба-лацький, О.О. Веклич, Т.П. Галушкша, Л.С. Гришв, Б.М. Данилишин, С.1. Дорогунцов, О.Л. Кащенко, Л.Ф. Кожушко, В. Лук'янихш, Л.Г. Мельник, В.М. Навроцький, А. А. Садеков, Ю.М. Саталкш, В.М. Трегобчук, С.К. Хар1ч-ков, О.М. Царенко, В.Я. Шевчук, та ш. Завдяки працям цих учених проаналь
1 Наук. кер1вник: проф. Т.П. Галушкша, д-р екон. наук - 1нститут проблем ринку та економ1ко-еколопчних дослвджень HAH Украши, м. Одеса
зовано особливост взаемозв'язюв мiж природою, суспiльством i економiкою, якi пiдтверджують тiсну взаемозалежшсть мiж природними та економiчними чинниками i розвитком суспiльства.
Метою е необхiднiсть дослiдження iноземного досвiду у сферi управ-лiння навколишнiм середовищем, задля формування низку рекомендацiй сто-совно вдосконалення вiтчизняного екологiчного законодавства.
Уся правова дiяльнiсть мiжнародного сшвтовариства у сферi охо-рони навколишнього середовища на сучасному етапi здшснюеться у межах Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Цю програму було ухвалено в груднi 1972 р. на 27 сеси Генерально! асамбле! ООН. Вiдповiдно до ще! Програми, пiд егiдою ООН засновано Раду керуючих Програмою, Фонд навколишнього середовища, Раду з координаци природоохоронно! дь яльностi органiзацiй ООН. Програма включае роздiли: мНаселенi пункти i життеве середовище", "Здоров'я людини i чистота навколишнього середовища", "Сухопутш екосистеми й управлiння ними", "Навколишне середовище i його розвиток", "Океани", "Мiжнародне природоохоронне право", "Енергiя", "Стихшт лиха", "Пiдготовка кадрiв у сферi охорони навколишнього середовища". Для розвитку ще! Програми дотепер ухвалено безлiч мiжнародних ак-тiв, серед яких понад 200 багатостороншх.
Проте варто зауважити, що згаданi документи не е, у повному розу-мшт слова, юридичними. Вони мають рекомендацiйний характер, але ютот-но впливають на прогресивний розвиток мiжнародного права в галузi охорони навколишнього середовища i можуть бути включеш до загального обсягу правового матерiалу в цiй сферi як так зване "м'яке право" (квазшормативне) [2, с. 286]. Поряд iз цими документами до глобальних (ушверсальних) варто вiднести:
• Конвенцию ЮНЕСКО про охорону всесв1тньо! культурно!' 1 природно! спад-щини 1972 р.;
• Конвенцию про м1жнародну торпвлю видами дико! фауни 1 флори, що знахо-дяться тд загрозою зникнення 1973 р.;
• Конвенцию про заборону шквдливого або будь-якого шшого ворожого вико-ристання засоб1в впливу на природне середовище 1977 р.;
• Боннську конвенцш про охорону вид1в мкруючих диких тварин 1979 р.;
• Конвенцию ООН з морського права 1982 р.;
• Ввденську конвенцию про охорону озонового шару 1985 р.;
• Базельську конвенцию про контроль за транскордонним перевезенням небез-печних вщход1в 1 !х видаленням 1989 р.
Завдяки зусиллям ЮНЕП було розроблено програми узгоджених захо-дiв держав i всього мiжнародного спiвтовариства (тобто окремих урядiв i систем ООН) щодо збереження еколопчно! рiвноваги, рацiонального викорис-тання природних ресуршв.
Екологiчна полiтика сучасностi створюеться на базi загальних юто-ричних закономiрностей взаемоди природи й суспiльства з погляду сучасних досягнень сощальних, природних i iнших галузей наукового знання, що дае змогу дшти висновку про наявшсть деяких загальних обмежень, iманентно властивих екологiчнiй полiтицi будь-яко! держави. Дiйсно, для еколопчно!
полiтики необхщний певний конгломерат пiдсистем права, управлшня i, зви-чайно, освiти. Але при цьому потрiбно звернути увагу i на певнi особливостi, пов'язаш як з iсторiею, культурою, традищями кожного регiону, кожно! кра-!ни, так i з наявним рiвнем i мiрою "соцiалiзацн природи". Не буде перебшь-шенням сказати, що за вЫх спроб утфшаци i класифжацп все-таки вщмш-ностей у шдходах до збереження еколопчно! рiвноваги в окремих кра!нах бiльше, шж загального. Наприклад, навiть в однотипних системах англо-сакського права й управлшня таю вщмшносп проявляються досить ютотно [1, с. 326].
Американська модель еколопчного регулювання базуеться на основному законодавчому акт - Закош про нацiональну полiтику у сферi навколишнього середовища, у якому найважливше мiсце посiдае еколопчна ек-спертиза господарських проектiв. Але головне, звичайно, полягае в тому, що американському пiдходовi характерне сходження вщ загального до приватного, тобто вщ загально! ще! апробацп всiх промислових i господарських об'ек^в щодо !хнього впливу на еколопчну рiвновагу до приватних питань збереження якост окремих природних об,ектiв.
Великобританський "шдхщ" мае вагомi вiдмiнностi вщ американсько-го. Англiйцi висунули на початку 70-х роюв iдею проекту закону про охорону довкшля, приблизно аналопчного за змiстом американському. Але цю щею не шдтримали у парламентi. Тому на початку 1974 р. було запропонова-но шший проект - "Про контроль забруднень довкшля", який i було затвер-джено 31 липня 1974 р. Так запанувала концепцiя ''попередження забруднен-ня", яка найоптимальнiшою мiрою вiдповiдае уявленням англiйсько! науки про охорону довкшля. Змют великобританського "основного" еколопчного закону орiентований на регулювання рiвнiв антропогенно! дi! на стан окремих природних об'егав i екологiчно! рiвноваги загалом.
Серед найважливших конституцiйних принципiв охорони навколишнього природного середовища е таю:
1. Закр1плення у конституциях заруб1жних кра!н самостшно! функцп держа-ви з охорони природи, рацюнального використання природних ресурс1в, охорони довкшля (ст. 1 5 конституцп Шмеччини, ст. 31 конституцп Бол-гари й ш.).
2. Закр1плення права винятково! державно! власност на природт об'екти { ресурси. Варто враховувати, що за р1зно! м1ри, р1вт усуспшьнення природних об'екив характер власност на щ об'екти мае приватний характер (ст. 8 конституцп Угорщини, ст. 12 конституцп Румунп тощо)
3. Принцип плановости в розвитку народного господарства I природокорис-тування, до яких належать: народногосподарське планування, облш потреб у сировит та ресурсах, !хнш плановий розподш, рацюнальне використання { ш. (ст. 7 конституцп Угорщини, ст. 193 конституцп Югославп тощо).
4. Формулювання прав { обов'язюв юридичних { ф1зичних ос1б з охорони природного довкшля. Причому важливо, що праву громадян на мешкан-ня у сприятливому довкшл кореспондуе конституцшний обов'язок з
охорони природи (ст. 87 i ст. 192 конституцп Югославп, ст. 34 конститу-ц^' Нiмеччини тощо).
5. Закршлення ролi громадських органiзацiй i pyxiB у захистi природи (ст. 29 конституцп Шмеччини, ст. 27 конституцп Румунп i ïh.). У законах европейських краш охорону довкiлля розглядають як скла-дову частину соцiально-економiчноï полiтики в цих крашах, проте прюритет в охоронi окремих природних об'екпв рiзний: якщо в Шмеччит, Швейцарiï, та ïh. - це формування i належний стан ландшафту i тшьки тодi використання i охорона земель, лiсiв, вод тощо, то в Румунп, Болгарп, Угорщиш - переду-сiм це охорона повгтря, вод, iнших природних ресурЫв. У законi Нiмеччини донедавна не було норм про вщповщальшсть за його порушення, а закон Румунп встановлюе кримiнальнy й адмшютративну вiдповiдальнiсть за низку екологiчних правопорушень.
Iншi додатковi заходи охорони - це зниження податкових ставок або представлення пшьгових державних субсидш шдприемствам, якi вживають активнi заходи з переобладнання опалювальних систем або з капитального бyдiвництвy для обмеження шкiдливоï дiï диму i газу; примусове вдауження землi або виселення мешканщв з районiв, де сильно забруднене повгтря. Пе-редбачено змiнy плашв розвитку населених пyнктiв (бyдiвництво ширших вулиць з урахуванням напрямку постшних вiтрiв, видiлення спецiальних транспортних артерш для вантажних машин тощо), заохочено вдосконалення автомобiльних двигyнiв з метою зменшення вихлопу шкiдливих газiв; заборонено використання певних видiв палива в екологiчно небезпечних районах i ïh. У додатку до закону зазначено перелж i концентрацп забруднювальних речовин, на пiдставi яких шдприемства повиннi сплачувати мекологiчнi штра-фи" [3, с. 178].
Система екоменеджменту в Украïнi визначаеться, формуеться i регла-ментуеться Законом Украши "Про охорону навколишньо1' природного середовища", якого ухвалено ще у 1991 р. Сьогодш до нього вже зроблено вип-равлення, що передаш уряду Украши. Цi виправлення враховують законодав-че закрiплення екологiчного аудиту. Вщповщно до цього Закону, з метою державного управлшня в галyзi охорони навколишньо1' природного середовища необхщним е реалiзацiя екологiчного законодавства, контроль за дотри-манням вимог еколопчно1" безпеки, забезпеченням уживання ефективних i комплексних заходiв щодо охорони навколишньо1' природного середовища, рацiонального використання природних ресурЫв, досягнення yзгодженостi мiж дiями державних природоохоронних органiв i громадсьюстю в галyзi охорони довкшля [2, с. 215].
Одразу варто зазначити, що в Укршт правовi аспекти екологiчного менеджменту практично не дослщжеш. Вагомою вадою правового регулю-вання е розпорошенiсть правових припиЫв щодо здiйснення екологiчного менеджменту в численних актах еколопчного законодавства: у Земельному, Водному, Люовому кодексах, Прничому закош Украши вiд 6.10.99 р., Законах Украши "Про власшсть" вщ 7.02.91 р., "Про шдприемства в Укршт" вiд 27.03.91 р., "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ
25.06.91 р., "Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя на-селення" вiд 24.02.94 р., "Про транспорт" вщ 10.11.94 р., "Про використання ядерно! енерги та радiацiйну безпеку" вiд 8.02.95 р., "Про вщходи" вiд 5.03.98 р. "Про об'екти шдвищено! небезпеки" вiд 18.01.2001 р., "Про охорону атмосферного повпря" у редакци вiд 21.06.2001 р. тощо. Кожен iз зазначе-них законiв визначае окремi аспекти екологiчного менеджменту тд-приемства або порядок застосування окремих заходiв екологiчного менеджменту (статистична еколопчна звiтнiсть, екологiчний облiк, шформування, оцiнювання екологiчного впливу тощо). Такий стан справ призводить до не-ефективност екологiчного законодавства Укра!ни в частиш здiйснення еко-логiчного менеджменту як шдприемств, так i територш.
Зокрема, загальний еколого-правовий статус шдприемств, як суб'ектв екологiчно небезпечно! дiяльностi та джерел екологiчно! небезпеки водночас, визначено Законами Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середовища" i "Про пiдприемства в Укра!нi". Так, ст. 5 i ч. 1 ст. 11 Закону "Про шдприемства в Укра!ш" визначае право шдприемств на спещальне використання природних ресуршв для здiйснення свое! дiяльностi. Частина 2 ст. 11 цього Закону визначае обов'язок шдприемств вживати природоохоронних заходiв щодо мiнiмiзацi! негативного впливу на довкшля. Стаття 21 визначае правосуб'ектшсть шдприемства щодо запоб^ання виникненню надзвичайних еколопчних ситуацiй. Статл 20, 32, 33 цього ж Закону визначають засади взаемодп шдприемства з державними органами.
Своею чергою, правовi приписи, що визначають еколого-правовий статус шд час використання природних ресурЫв, мютяться у Законi "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 38, 39), а також у при-родно-ресурсному законодавства Земельному, Водному, Люовому кодексах, Кодекс Укра!ни про надра, Законах "Про тваринний свгг" вщ 13 грудня 2001 р., "Про рослинний свгг" вщ 9 квггня 1999 р., "Про охорону атмосферного повггря" у редакци вщ 21 червня 2001 р., "Про радючастотний ресурс Ук-ра!ни" вiд 1 червня 2000 р. тощо. Зазначеш законодавчi акти визначають не тшьки права на використання природних ресуршв, але й порядок оформлення цих прав, встановлюють мехашзм !хньо! реалiзацi!^
Нарештi, щодо взаемоди з державними органами чиннi таю законо-давчi акти: Закони "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про еколопчну експертизу" вiд 9 лютого 1995 р., "Про лщензування певних видiв господарсько! дiяльностi" вiд 1 червня 2000 р., "Про шдтвердження вщ-повiдностi" вiд 17 травня 2001 р. та iн. О^м цього, взаемодiя з державними органами регулюеться також державними стандартами Укра!ни, наприклад: ДСТ 17.0.0.04-90 Охорона природи, Еколопчний паспорт промислового пiд-приемства. Основш положення, ДСТУ 3911-99 Охорона природи, Поводжен-ня з вщходами, Виявлення вiдходiв i подання шформацшних даних про вiд-ходи, Загальш вимоги тощо.
Таким у загальних рисах е чинне законодавство Укра!ни, яке регулюе засади еколопчного менеджменту. Вагомою проблемою ефективносп законодавства про еколопчний менеджмент е його розрiзненiсть за великою юль-
юстю нормативно-правових акпв. Навiть фахiвцям важко дослщити всю су-кyпнiсть приписiв щодо здшснення екологiчно небезпечно1' дiяльностi, не ка-жучи вже про керiвникiв окремих пiдприемств.
Найкращим способом удосконалення законодавства про еколопчний менеджмент в Украш^ на наш погляд, буде ухвалення закону "Про еколопчний менеджмент", який встановив би загальш вимоги до еколопчного менеджменту шдприемств (як системного, так i несистемного характеру). Водночас варто привести до едино!' системи й еколопчне законодавство Украши, яке регулюе порядок використання шдприемствами природних ресур-шв, поводження з джерелами екологiчноï небезпеки та взаемодш з державни-ми еколопчними органами.
1деальна модель законодавства про еколопчний менеджмент повинна складатися з закону, який установлюе загальш положення про еколопчний менеджмент, а також yнiфiкованоï системи природно-ресурсного законодавства, законодавства про еколопчно небезпечну дiяльнiсть i про управлшня в галyзi екологи. Добре опрацьований кожний елемент цiеï системи дасть змо-гу забезпечити ïï ефектившсть.
Лггература
1. Еколог1чне право Украши / за ред. В.К. Попова, А.П. Гетьмана. - Х., 2001. - 480 с.
2. Андрейцев В.1. Право еколопчно1 безпеки : навч. та наук.-практ. поабник. - К. : Вид-во "Либщь", 2002. - 332 с.
3. Кашенко О.Л. Фшанси природокористування. - Суми, 2000. - 317 с.
4. Серов Г.П. Еколопчний аудит. Концептуальш й оргашзацшно-правов1 основи. - М. : Изд-во "Наука", 2000. - 768 с.
5. Нацюнальна програма еколопчного оздоровлення басейну Дншра та полшшення якосп питно1 води, затверджена постановою Верховно1 Ради Украши вщ 27.02.97 р., № 123/97-ВР.
6. ДСТУ 1СО 14001-97 Системи управлшня навколишшм середовищем. Склад та опис елеменпв i настанови щодо ïx застосування. - К. : Держстандарт, 1998.
7. Про внесення змш i доповнень до деяких законодавчих акпв Украши з питань по охорош навколишнього природного середовища: Закон Украши. Прийнятий 06.03.1996 р. // Голос Украши. - 1996-9 квггня.
8. Про внесення змш i доповнень до Закону Украши "Про плату за землю": Закон Украши, прийнятий 19.09.1996 р. // Голос Украши. - 1996. - 17 жовтня.
9. Про еколопчну експертизу: Закон Украши // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. -1995. - № 8.
10. Про надра: Кодекс Украши // Вщомосп Верховно1 Ради Украши, 1994. - № 36.
11. Про охорону атмосферного пов1тря: Закон Украши // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. - 1992. - № 50.
12. Про охорону здоров'я. Основи законодавства Украши // Голос Украши. - 1992. -15 грудня.
13. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон Украши // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. - 1991. - № 41.
14. Про природно-заповщний фонд: Закон Украши // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. - 1992. - № 34.
15. Про правовий режим територи, що зазнала радюакгивного забруднення внаслщок Чорнобильсько1 катастрофи: Закон Украши // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. - 1991. -№ 21. - 1992. - № 13.
16. Про тваринний свгг: Закон Украши // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. - 1993. -
№ 18.
Мартынюк О.В. Анализ зарубежного и национального опыта в сфере местного экологического менеджмента
Исследованы особенности как зарубежного, так и отечественного экологического законодательства . Определены отличия в основных задекларированных положениях и разработаны рекомендации для улучшения экологической законодательной базы Украины. Установлено, что идеальная модель законодательства об экологическом менеджменте должна состоять из закона, который устанавливает общие положения об экологическом менеджменте, а также унифицированной системы, естественно ресурсного законодательство, законодательство об экологически опасной деятельности и об управлении в отрасли экологии.
Ключевые слова: конституционные принципы охраны окружающей природной среды, правовая деятельность международного содружества, охрана окружающей среды, экосистема, экологическая политика, модель экологической регуляции, система правления окружающей средой.
Martynyuk O.V. Analysis of foreign and national experience in the field of local environmental management
In the article we investigate the main features of ecological law, both in our country and abroad. We certain differences in the substantive declared provisions and form recommendations for the improvement of ecological legislative base of Ukraine. It is set that the ideal model of legislation about an ecological management must consist of law which sets generals about an ecological management, and also compatible system, naturally resource legislations, legislations about ecologically dangerous activity and about a management in industry of ecology.
Keywords: constitutional principles of environmental protection, law of the international community, environment, ecosystem, ecological policy, a model of environmental regulation and governance environment.
УДК 502.1 Доц. О.Л. Мельниченко, канд. с.-г. наук - НУ кораблебудування м. адм1рала Макарова; доц. Г.Г. Трохименко, канд. бюл. наук -
Миколашський державний ушверситет
АНАЛ1З НАСЛ1ДК1В ЗМ1Н КЛ1МАТУ ТА 1ХНЬОГО ВПЛИВУ НА ФЛОРУ УКРА1НИ НА ПРИКЛАД1 МИКОЛА1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проанад1зовано проблеми змши ^мату в Укршш та реакщю флори на щ про-цеси. Запропоновано заходи, спрямоваш на мiнiмiзацiю негативного впливу глобального потеплшня в Укра!ш.
Ключов1 слова: ^мат, флора, глобальне потеплшня, опустелювання, швазивш
види.
Змши кл1мату е важливим чинником формування яюсного \ кшьюсно-го складу рослинносл. В Укра!ш кл1мат щороку стае дедал1 посушлившим. Саме тому на швдш нашо! держави з'являтимуться пустел! й пот1м поступово пересуватимуться на швшч. Пщвищення температури в Укра!т триватиме, при цьому збшьшуватимуться р1зю змши температур вщ дуже високих до низьких. Внаслщок кл1матичних змш флора та фауна будуть перемщатися в бж полюЫв. Прикладом цього може бути факт розширення ареалу близько 500 вид1в рослин з швдня на швшч \ лише два-три види - з швноч1 на швдень.
Кл1мат швденних та схщних областей набуватиме ознак нашвпустел1 (зараз це - степи), водночас, як швшчш област набуватимуть ознак степу (за-
