CC BY
55
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 УДК 349.6.023
М1ЖНАРОДНИИ ДОСВ1Д ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НОРМУВАННЯ ЯКОСТ1 АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ
е. м. копиця,,
астрантка кафедри екологiчного права, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Проанал1зовано основнг принципи та положения систем нормування якостг атмосферного повтря €С та Iнших заруб1жних крат. Запропоновано напрями гх упровадження в нацюнальне законодавство Украгни з метою вдосконалення втчизняного еколого-правового мехатзму та тдвищення його ефективност1 у сфер1 охорони атмосферного повтря.
Ключов1 слова: правове регулювання нормування, якють атмосферного повггря, €С,
кжг'ч и Г\
мiжнароднии досвiд.
Атмосферне повггря е одним з основних життево важливих елеменив навколишнього природного середовища, вщ якост якого залежать умови юнування людини, рослин 1 тварин. Постшне зростання негативного антропогенного впливу на атмосферне повпря призводить до попршення еколопчного стану довкшля, зростання захворюваност та тдвищення ризику смертност серед населення. Проблема загострюеться також унаслщок вщсутноси придшення в Укра!ш надежно! уваги питання м' якост атмосферного повпря, що, у свою чергу, також призводить до недосконалост чинного законодавства. Значна частина нормативних акт1в, що стосуються якост атмосферного повпря, ддать ще з радянських час1в.
Однак турбота про регулювання вщносин людини 1 природи не може
бути тшьки внутршньою справою окремо! кра!ни, особливо що стосуеться
атмосферного повпря. Бшьшють сучасних еколопчних проблем мають
загальнодержавний характер, адже проблеми екологи не знають кордотв {
можуть бути виршеш лише завдяки м1жнароднш ствпращ. Глобал1защя © Копиця е. М., 2015 1
проблем екологи зумовлюе необхщнють проведення заходiв щодо захисту навколишнього природного середовища на мiжнародному та наднащональному рiвнях. У зв'язку з цим сьогодш е актуальним вивчення досвщу зарубiжних кра!н i3 законодавчого врегулювання питань охорони довкiлля та пошук шляхiв удосконалення вiтчизняного еколого-правового мехашзму, зокрема у сферi нормування якост атмосферного повiтря.
Дослiдженню питань охорони атмосферного повпря присвячено науковi
працi В. I. Андрейцева, Г. В. АшЫмово!, Г. I. Балюка, М. М. Бринчука,
п
A. П. Гетьмана, О. Л. Дубовика, О. С. Колбасова, Н. Р. Малишево!, М. I. Малишко, Г. В. Мороза, В. Л. Мунтяна, В. В. Петрова, В. К. Попова,
B. К. Рибачека, Б. Г. Розовського, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги та ш. Водночас вивченню проблем правового регулювання нормування якосп атмосферного повггря не було придшено достатньо! уваги.
/ ^Дг^Л . Л\ / \ . . ill
До фахiвцiв, якi дослiджували рiзноманiтнi аспекти еколого-правового
простору СС та iнших зарубiжних кра!н, належать таю вiдомi вченi, як
А. О. Андрусевич, О. К. Вишняков, А. П. Гетьман, О. Л. Дубовик,
П. А. Калплченко, Л. Кремер, В. I. Лозо, Н. Р. Малишева, М. М. Микевич,
О. П. М1рошниченко, Н. В. Пахомова, Ю. С. Шемчушенко та iн. Попри значну
кшьюсть теоретичних робiт, грунтовних дослiджень досвiду зарубiжних кра!н у
такш сферi, як нормування якост атмосферного повiтря, не проводилось.
Виходячи з науково-теоретично! й практично! значущост теми, метою
cmammi е дослщження правових основ нормування якостi повггря в
Свропейському Союзi та в шших зарубiжних кра!нах, проведення
порiвняльного аналiзу з положеннями нацiонального законодавства в цш сферi
та виявлення шляхiв удосконалення останнього шляхом запозичення
позитивного досвщу.
У правовiй доктрин iснуе позицiя, що найуспiшнiше еколопчш проблеми
вирiшуються в умовах европейсько! штеграци. Так, на думку В. I. Лозо,
найбшьш iнтенсивно нащональне i мiжнародне регулювання здiйснюеться на
европейському континент [1, с. 124]. А сформоваш в Свропейському Союзi © Копиця е. М., 2015 2
еколопчш стандарти й розроблеш програми становлять штерес не тшьки для штеграцшних об'еднань iнших регюшв, а й для сусiднiх держав, зокрема Украши, якi вкрай защкавлеш в розвитку та удосконаленнi еколопчного законодавства [2, с. 326].
Так, у загальнодержавнш програмi адаптацiï законодавства Украши до законодавства СС констатовано, що одним iз прiоритетних напрямiв сучасно1' державноï полiтики е проведення порiвняно-правового дослiдження вiдповiдностi законодавства Украши европейським та свгговим правовим стандартам, а також здшснення комплексного порiвняльно-правового аналiзу регулювання вiдносин у сферi охорони здоров'я та життя людини, тварин, рослин, довкiлля [3].
За таких умов вбачаеться за доцшьне дослщити положення законодавства
СС у сферi нормування якостi атмосферного повггря з метою визначення його
/|\ . / \ II Ао\ базових принципiв та положень, як можуть бути запозичеш украïнським
законодавцем.
Нормування якостi атмосферного повггря в СС здшснюеться шляхом встановлення стандарт якостi (граничних величин або цшьових показникiв, досягнення яких повинно бути забезпечено до визначеного перюду).
Визначення стандарт якостi атмосферного повпря вiдбуваеться на
основi спецiальних принцишв, якi застосовуються до всiх питань, що
регулюються екологiчним правом СС [4, с. 82]. У першу чергу слщ розглянути
принцип врахування впливiв, як шкiдливi речовини здшснюють на тих чи
iнших рецишенпв (людини або об'екта навколишнього середовища); при цьому
не розглядаеться технолопчна досяжнiсть стандартiв якостi або економiчна
доцiльнiсть забезпечення вiдповiдностi до них. Принцип ушверсальност
реалiзуеться у встановленш тих же самих стандартiв практично для вЫх краш-
членiв, хоча для певних територш були визначеш особливi стандарти
(наприклад, з метою досягнення природоохоронних цшей, зокрема, на
особливо охоронюваних територiях). Принцип практично!" досяжност
формуеться на основi складност досягнення вимог жорстких стандартiв й © Копиця е. М., 2015 3
обумовив появу концепци штервашв прийнятних вщхилень (Marginsof Tolerance).
Слщ вщзначити, що стандарти мають тенденщю до посилення, iз часом приймаються все бiльш суворi нормативи, що передбачае врахування такого принципу, як невизначенють вимог до будь-яких конкретних технологш. Згщно з цим принципом припускаеться, що мотиващя спецiалiстiв до пошуку шновацшних рiшень пiдтримуеться поступово ускладненням стандартiв якостi навколишнього середовища. Окрiм цього, важливе мiсце займае принцип найкращих доступних технологiй. Дiя принципу спрямована на забезпечення практичного впровадження найкращих доступних технолопчних i технiчних рiшень, якi забезпечують запоб^ання або зниження викидiв шкiдливих речовин, водночас маючи економiчну доцiльнiсть та можливють застосування в умовах конкретного регюну.
Принцип «забруднювач платить» передбачае, що витрати по запоб^анню та/або зниженню забруднення i (якщо необхщно) заходам, спрямованим на вiдновлення стану навколишнього середовища, повинш нести вщповщальш за забруднення (господарюючi суб'екти). У контекст впливу на атмосферне повпря це означае, що тдприемства - забруднювачi зобов'язанi нести всi витрати, пов'язаш iз забезпеченням дотримання вимог, що пред'являються до якостi повпря.
Варто звернути увагу на те, що останшми роками принцип «забруднювач
платить» е одним iз ключових принципiв еколопчно! полiтики СС [5, с. 290].
Його прюритетне значення тдкреслюеться у бiльшостi директив та шших
документах Спiвтовариства, що стосуються охорони навколишнього
середовища. В укра!нському законодавствi цей принцип знайшов свое
вщображення у Законi «Про охорону навколишнього природного середовища»
в установленнi системи зборiв (платежiв) за забруднення [6]. Проте не вЫ
нормативи вщрахувань е чiтко визначеним, а мехашзм розрахункiв платежiв за
забруднення навколишнього середовища е складним (спостер^аеться пряма
залежшсть мiж обсягами неплатежiв i складнiстю системи розрахунюв). © Копиця е. М., 2015 4
Недостатньо ефективною е i система контролю достовiрностi звпних даних природокористувачiв. У результат природокористувачi не защкавлеш ш у вiдрахуваннi коштв в екологiчнi фонди, нi в реаизаци природоохоронних заходiв, оскiльки економiчний механiзм природокористування мае переважно фюкальну спрямованiсть. Отже, дiюча система потребуе коригування, зокрема спрощення для бшьш ефективного застосування суб'ектами господарсько! дiяльностi, зниження витрат на забезпечення !! функцiонування. Як слушно зауважуе Н. Р. Малишева, iснуе необхiднiсть у подальшому напрацюваннi цього принципу в аспект чпюшого визначення меж витрат, тягар яких покладаеться на забруднювача, зокрема витрат зi збитюв, що завдаються; уточнення самого поняття «забруднювач»; дослщження цього принципу в плаш аналiзу припустимих меж виключень iз нього з урахуванням як штерешв охорони довкiлля, так й недискримшаци з точки зору умов торгово-економiчно! взаемодi! [7, с. 164-165].
Важливе мiсце серед спецiальних екологiчних принцишв СС займае комплексний пiдхiд, вщповщно до якого заходи по запоб^анню i скороченню викидiв шкiдливих речовин у повпря не повиннi призводити до зростання навантаження на iншi природш середовища (вимоги Директиви СС по комплексному запоб^анню i контролю забруднення навколишнього середовища [8]).
Слщ вщзначити, що всi стандарти та показники якост атмосферного повiтря встановлюються як на нацюнальному, так i на мiжнародному рiвнi.
Цiкавим е те, як в европейському законодавствi стввщносяться поняття
«стандарт» i «норматив». Унаслщок аналiзу законодавчих норм можна виявити
певне ототожнення цих понять, навпь деяку термшолопчну синонiмiчнiсть,
тодi як згiдно з укра!нським законодавством стандарти становлять загальний i
обов'язковий напрям единого тдходу до визначення стану атмосферного
пов^я за допомогою встановлення правил, нормативiв та вжиття шших
заходiв, а нормативи, у свою чергу, конкретизують стандарти охорони
атмосферного повпря [9, с. 16]. © Копиця е. М., 2015 5
Значна увага питанию нормування якост атмосферного повпря придшяеться Всесвгтньою оргашзащею охорони здоров'я. Так, у 2000 р. були розроблеш «Рекомендацн щодо якост повпря в Сврот» (дал1 «Рекомендацн -2000»), а 2005 р. вийшло додаткове видання «Рекомендацн ВООЗ щодо якост повпря, що стосуються твердих сполук, озону, двоокису азоту та двоокису Ырки» [10]. У Рекомендащях визначаеться, що шляхом встановлення р1вшв забруднюючих речовин, нижче яких 'х вплив протягом усього життя або конкретного перюду часу не становить ютотного ризику для здоров'я населення, а нормативы показники (рекомендован! безпечш р1вн1) складають основу для розробки стандарта або граничних значень вмюту забруднюючих речовин у повггря.
Таким чином, вбачаеться знайома для укра'нського законодавства система норматив1в гранично допустимих концентрацш (дал1 - ГДК) забруднюючих речовин, як1 встановлюються МОЗ Укра'ни з метою ощнки р1вня забруднення та якост атмосферного повпря [11].Ц нормативи е первинними, постшно ддачими стандартами якост навколишнього природного середовища, единими для вЫе'' територн Укра'ни. Можна припустити, що нормативи ГДК за правовою природою ототожнюються зi стандартами якост
ее.
Однак, не зважаючи на таку вщповщшсть «Рекомендащям-2000», не знайшло законодавчого втiлення в Укра'ш положення про вплив шкщливих речовин на екосистеми, вiдповiдно до якого критичш рiвнi впливу ощнюються на усix рiвняx - вщ органiзмового до екосистемного. Тодi як згщно з позицiею укра'нського законодавця основним критерiем встановлення нормативiв ГДК для ощнювання якостi атмосферного повпря е обсяг i особливостi дн наявних у повiтрi забруднювальних речовин на оргашзм людини [12, с. 297]. Таке положення тдтримуеться i правовою доктриною, яка визначае, що укладання кiлькiсниx показникiв у сферi охорони атмосферного повiтря не викликае ускладнень, адже iснуе чiткиИ критерш - здоров'я людини [13, с. 6].
Одним з основоположним докуменпв еС у сферi охорони атмосферного © Копиця е. М., 2015 6
повпря та нормування його якост е Директива 2008/50/СС «Про якють атмосферного повпря та чистше пов^я для Свропи», яка спрямована на забезпечення охорони здоров'я населення на мюцевому рiвнi у кра!нах-членах i Свросоюзi в цiлому шляхом бороть би з викидами забруднюючих речовин у джерелах !х утворення [14]. Директивою затверджеш значення граничних рiвнiв (концентрацiй) забруднюючих речовин, тобто цшьових нормативiв, встановлених на основi науково! iнформацi! з метою попередження або скорочення негативного впливу на здоров'я людини та (або) на стан навколишнього середовища в цшому. Ц нормативи тдлягають досягненню у визначеш перюди часу, пiсля слiд шдтримувати якiсть атмосферного повiтря на досягнутому рiвнi.
Високий рiвень захисту навколишнього природного середовища - одне з прюритетних завдань в адаптаци законодавства Укра!ни до законодавства
/ йг/3 \ и / \ п
Свропейського Союзу. Вимоги щодо адаптаци законодавства Укра!ни до европейського визначено Стратегiею державно! еколопчно! полiтики Укра!ни на перюд до 2020 р. та Нацюнальним планом дiй з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 рр., Базовим планом адаптаци еколопчного законодавства Укра!ни до законодавства Свропейського Союзу (Базовий план апроксимаци), а також Угодою про Асощащю мiж Укра!ною та СС.
Законодавство Укра!ни у сферi охорони та якост атмосферного повiтря
частково вiдповiдае законодавству СС. Так, не дивлячись на рiзнi тдходи до
встановлення нормативiв якостi атмосферного повiтря, бiльшiсть
забруднюючих речовин, що регламентуються европейським законодавством, е
закршленими i вiтчизняним законодавством. Вiдповiдно до постанови Кабшету
Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження перелшу найбiльш поширених i
небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повпря
тдлягають регулюванню» вщ 29.11.2001 р. № 1598 [15], найбшьш поширеними
забруднюючими речовинами е оксид азоту, дюксин та iншi сполуки сiрки,
оксид вуглецю, озон; до небезпечних забруднюючих речовин належать метали © Копиця е. М., 2015 7
та 'х сполуки, оргашчш амши, летк оргашчш сполуки, стшю органiчнi сполуки, хлор, бром, та 'х сполуки, фтор та Иого сполуки тощо.
Як уже зазначалось ранiше, нормативи якостi атмосферного повпря у законодавствi Укра'ни представленi нормативами ГДК, як закрiпленi у Державних саштарних правилах охорони атмосферного пов^я населених мiсць[10].0днак не зважаючи на досить розгорнуту систему нормативiв якост довкiлля, не всi аспекти приведет у вщповщшсть з вимогами еколопчного законодавства еС. Зокрема, вiдповiдно до висновюв Мiнiстерства екологи та природних ресурсiв Укра'ни щодо стану гармошзаци законодавства Укра'ни з вимогами права еС, недостатньо врегульованим залишаеться вмют твердих частинок пилу в атмосферному повг^ та вiдсутня регламентацiя лише вшх види пилу, визначених Директивою 2008/50/еС [16].
Окрiм дослiдження европейсько'' доктрини у галузi нормування якост
SrAO^ \\ •/ \ ш л\0\-
атмосферного повпря, вважаемо за доцшьне звернутися до досвщу iншиx зарубiжниx кра'н у цiИ сферi, оскiльки тшьки рiзнобiчниИ та грунтовний аналiз законодавства рiзниx кра'н свiту, якi належать до рiзниx правових систем, дозволить нам сформувати найбшьш об'ективнi висновки щодо рiвня розвиненостi та ефективносп вiтчизняноi системи нормування якостi атмосферного повпря. Об'ектами такого дослщження, на нашу думку, слщ визначити законодавство Великобритании Сполучених Штатiв Америки та Австралп.
У Великобритан^' нормування атмосферного повпря здшснюеться
вiдповiдно до Стратеги у сферi якостi повiтря (Th eAirquality Strategy, 2007)
шляхом встановлення цшьових показникiв якостi повiтря [17]. При цьому
передбачаеться, що цшьовий показник (визначений в одиницях концентрацп
забруднюючо'' речовини) повинен бути досягнутий до визначено'' дати; пiсля
ще'' дати перевищення вiдповiдного показника забороняеться. У перелшу
прiоритетниx речовин, поряд з озоном монооксидом вуглецю, дюксином азоту,
дюксином сiрки, завислими речовинами i свинцем включено також бензол, 1,3-
бутадiен i полiциклiчнi ароматичш вуглеводнi. © Копиця е. М., 2015 8
Подiбно до положень законодавства СС, у законодавствi Великобритани встановлено також цiльовi показники якост атмосферного повпря для захисту рослинност та екосистем. Цей факт звертае нашу увагу на необхщнють бшьш детального дослщження такого пiдходу, за якого об'ектом охорони, о^м життя та здоров'я людини, можуть бути й об'екти природи, та можливого його запозичення.
У Сполучених Штатах Америки Актом про чисте повпря (Clean Air Act, 1990) запроваджуеться система стандартв якост атмосферного пов^я, що складаеться з первинних i вторинних стандартв [18]. Первинними е стандарти, що встановлюються i пiдлягають дотриманню з метою охорони здоров'я населення, включаючи чутливi групи (до таких належать, наприклад, люди, що страждають вщ астми, особи похилого вiку). А вторинними - таю, що встановлюються з метою захисту майна людей, включаючи скорочення
я\ i Хо\
видимостi, шкоду тваринам, врожаю, рослинам i будiвлям. Стосовно кожно!
/ \\ I /Ilk,
речовини наведеш уточнення вiдносно кiлькостi перевищень вказаних
нормативiв якостi. Так, встановлеш первиннi стандарти по монооксиду вуглецю
не можуть бути перевищеш частше одного разу на рiк.
В Австрали дiють встановленi в 1998 р. стандарти якост атмосферного пов^я, особливiсть яких становить визначення для кожного нормативу перюду усереднення, та максимальна кшьюсть випадкiв на рш, коли цей показник може бути перевищений [19]. До шдикаторних забруднюючих пов^я речовин, належать моно оксид вуглецю, свинець, озон, дюксин азоту, дюксин сiрки та зваженi речовини.
Дослщжуючи питання нормування якостi атмосферного повпря у
законодавствi Укра!ни, слщ, передусiм, звернутися до Закону Укра!ни «Про
охорону атмосферного повiтря» [20]. У ст. 1 Закону наведено визначення
термшв, що вживаються у текст документа. Так, норматив якост
атмосферного повпря визначаеться як критерш якосп атмосферного повпря,
який вщображае гранично допустимий максимальний вмiст забруднюючих
речовин в атмосферному повг^ i при якому вiдсутнiй негативний вплив на © Копиця е. М., 2015 9
здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Однак е дещо незрозумшим мюце нормативу якост атмосферного повпря серед шших, передбачених законодавцем нормативiв. У результат анаизу положень статей Закону можемо припустити, що такий норматив е складовим елементом нормативiв еколопчно'' безпеки атмосферного повпря поряд iз гранично допустимими рiвнями впливу акустичного, електромагнiтного, юшзуючого та iншиx фiзичниx факторiв i бiологiчного впливу на стан атмосферного повпря населених пункив (ст. 6 Закону). В свою чергу, нормативами еколопчно'' безпеки атмосферного повпря е група нормативiв, дотримання яких запобиае виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища вщ впливу шкщливих чинниюв атмосферного повпря. Отже, нам необхщно стввщносити нормативи еколопчно'' безпеки iз нормативами якост як цiле та частину. Схожий тдхщ вiдстежуеться i в росiИськiИ правовiИ доктринi. Зокрема, М. М. Бринчук та е. В. Новикова стверджують, що нормативи якост навколишнього середовища е частиною еколопчних нормативiв, хоча 'м ы вiдводиться центральне мiсце в системi нормативiв у сферi екологп [21, с. 118]. Це певним чином суперечить положенням европейсько'' системи нормування якост атмосферного повпря, яка надае нормативам якост бшьш ширшого значення, визначаючи вс iншi нормативи у сферi охорони атмосферного повiтря похщними вiд них.
У свою чергу, нормування визначаеться Законом як правовий заЫб, який поряд iз стандартизащею проводиться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повпря вщ забруднення та забезпечення еколопчно'' безпеки. Поряд iз цим, законодавче визначення термшу «нормування» вщсутне.
Отже, з вищевикладеного випливае, що законодавство Укра'ни у сферi
охорони та якостi атмосферного повпря частково вщповщае законодавству еС
та зарубiжниx кра'н. Зокрема, основш забруднюючi речовин, що
регламентуються шоземних законодавством, знайшли свое правове
регулювання i в укра'нському законодавствi. 1снуюча система нормативiв © Копиця е. М., 2015 ю
гранично допустимих концентрацш забруднюючих речовин також певним чином вщповщае стандартам якост (цшьовим показникам), встановленими у законодавствi еС, Великобритании США та Австрали. Однак попри доволi розгорнуту систему нормування якостi атмосферного повпря, не всi аспекти приведет у вщповщтсть з вимогами зарубiжного законодавства.
Отже, iснуе нагальна необхщнють у подальшому впровадженнi законодавчого досвщу еС та зарубiжниx кра'н у сферi якостi атмосферного повiтря до законодавства Укра'ш з метою досягнення вщповщност вiтчизняного законодавства европейським та свгтовим правовим стандартам.
Список лггератури:
1. Лозо В. I. Етапи розвитку правових основ еколопчно! стратеги Свропейського Союзу / В. I. Лозо // Вюник АПрН Украши. - 2004. - №1(36). - С. 124-138.
2. Качуртер В. Л. Становлення та розвиток полггики Свропейського Союзу у сферi охорони навколишнього середовища та екологiчних стандар^в виробництва / В. Л. Качуршер // Науковий вiсник Мiжнародного гумаштарного унiверситету. Сер. : Юриспруденцiя. - 2013 - № 5.- С. 326-331.
3. Про затвердження Загальнодержавно! програми адаптацп законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу : Закон Украши вщ 18.03.2003 р. // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2004. - № 29. - С. 367.
4. Митееич М. М. Свропейське право навколишнього середовища : навч. поаб. / М. М. Миюевич, Н. I. Андрусевич, Т. О. Будякова. - Львiв : Львiв. нац. ун-т iм. I. Франка, 2004. - 256 с.
5. Право Свропейського Союзу. Особлива частина : навч. поаб. / за ред. М. Р. Аракеляна, О. К. Вишнякова. - К. : 1стина, 2010. - 528 с.
6. Про охоронунавколишнього природного середовища : Закон Украши вщ 25.06.1991 р. // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 1991. - № 41. - Ст. 546.
7. Малишееа Н. Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе / Н. Р. Малишева. - К., 1996. - 233 с.
8. Щодо всеохоплюючого запоб^ання та контролю забруднень : Директива Ради 96/61/СС вщ 24.09.1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_497.
9. Еколопчна стандартизащя i сертифшащя : навч. поаб. / [Н. К. Блшова, В. I. Мохонько, С. О. Саломахша, О. В. Суворш]. - Луганськ : Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2009. - 124 с.
10. Рекомендации ВОЗ по качеству воздуха, касающиеся твердых частиц, озона, двуокиси азота и двуокиси серы. Глобальные обновленные данные [Электронный ресурс] // Публикация документов Всемирной организации здравоохранения. - Режим доступа : chrome-extension://oemmndcbldboiebfnladdacbdfmadadm/http://whqlibdoc.who.int/ hq/2006/WHO_SDE_PHE_OEH_06.02_rus.pdf.
11. Державш санггарш правила охорони атмосферного повггря населених мюць (вщ забруднення хiмiчними та бюлопчними речовинами) // МОЗ : наказ вщ 09.07.1997 р. № 201 - К., 1997. - 22 с.
12. Правова охорона довкшля: сучасний стан та перспективи розвитку :
монографiя / А. П. Гетьман, А. К. Соколова, Г. В. Ашамова та iH. ; за ред. А. П. Гетьмана. -Х. : Право, 2014. - 784с.
13. Миндзаев М. А. К вопросу о нормативах качествах окружающей среды / М. А. Миндзаев // Экологическое право. - 2002. - № 2. - С. 2-9.
14. Про якють атмосферного повпря та чиспше повпря для Свропи : Директива Ради 2008/50/СС вщ 21.05.2008 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://www.ecobank.org.ua/ NB/ DocLib/2.6.09.pdf.
15. Про затвердження перелжу найбшьш поширених i небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повпря пiдлягають регулюванню : постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 29.11.2001 р. № 1598 // Офшшний Вюник Украши вiд 21.12.2001 р. -№ 49. - С. 29.
16. Огляд стану гармошзацп законодавства Украши з вимогами права €С та базовий план гармошзацп законодавства Украши з правом €С (довкшля) [Електронний ресурс] // Публшашя документiв Мiнiстерства екологп та природних ресурсiв. - Режим доступу : http://www.menr.gov.ua/index.php/adaptation/336-ohliad-stanu-harmonizatsii-zakonodavstva-ukrainy-z-vymohamy-prava-yes-ta-bazovyi-plan-harmonizatsii-zakonodavstva-ukrainy-z-pravom-yes-dovkillya.
17. The air quality strategy for England, Scotland, Wales and Northern Ireland. Vol. 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : chrome-extension://oemmndcbldboiebfnladdacbdfmadadm/https://www.gov.uk/government/uploads/system /uploads/attachment_data/file/69336/pb12654-air-quality-strategy-vol1-070712.pdf.
18. CleanAirAct [Електронний ресурс]. - Режим доступу : chrome-extension://oemmndcbldboiebfnladdacbdfmadadm/http://www. epw.senate.gov/envlaws/cleanair.pdf.
19. Guidelines for air quality. WHO 2000 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.who.int/publications/guidelines/ru/index.html.
20. Про охорону атмосферного повпря : Закон Украши // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 1992. - № 50. - Ст. 678.
21. Бринчук М. М. Новеллы в экологическом законодательстве (на примере республики Казахстан) / М. М. Бринчук, Е. В. Новикова // Журнал российского права. - 2001. - № 2. - С. 115-122.
Копица Е. Н. Международный опыт правового регулирования нормирования качества атмосферного воздуха.
Исследованы основные принципы и положения систем нормирования качества атмосферного воздуха ЕС и других зарубежных стан. Предложены направления их внедрения в национальное законодательство Украины с целью совершенствования отечественного эколого-правового механизма и повышения его эффективности в сфере охраны атмосферного воздуха.
Ключевые слова: правовое регулирование нормирования, качество атмосферного воздуха, ЕС, международный опыт.
Kopytsia Ie. M. Normalization as a means of legal regulation in the field of ambient protection.
The paper studies legal normative grounds for normalization in the field of ambient air protection and analyses its place in the system of legal regulation means in the field under question. Analysis of legislation in force revealed certain drawbacks in conceptual instruments of normalization institute, and ways of theirs elimination are proposed on the basis of scientific research provisions.
Key words: normalization, legal regulation, protection, ambient air.
Розширена анотащя
статп Копиц1 СвгешУ МиколаУвни на тему: «М1жнародний досв1д правового регулювання нормування якостi атмосферного повггря»
Kopytsia Ie. M., Рost-graduate student of Department of Environmental Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
Extended abstract of a paper on the subject of: International Experience in Ambient Air Quality Legal Regulation
Problem setting. Globalization of ecology problems causes a necessity to take steps to protect environment at supranational and international levels. In this connection an urgent need of today is the study of experience of foreign countries in legislative regulation of environment protection problems and search of ways to improve domestic mechanism of environmental law, particularly, in the field of ambient air quality formation.
Recent research and publication analysis. Experts who studied various aspects of environmental law space in EU and other foreign countries were, for instance, such scholars as N.R. Malysheva, V.I. Lozo, A.P. Hetman, O.P. Myroshnychenko, Yu.S. Shemchushenko, M.M. Mykiyevych, A.O. Andrusevych, N.V. Pakhomova, O.K. Vyshniakov,O.L. Dubovyk, P.A. Kalinichenko, L. Kremer, etc.
Paper objective. Issuing from scientific theoretical and practical importance of the subject, the objective of the present paper is analysis of legal foundations of air quality regulation in European Union and other foreign countries, comparative analysis with the provision of national legislation in this field and search of ways how to improve national legislation by borrowing positive experience.
Paper main body. Ambient air quality standards are determined on the basis of special principles applicable to all problems regulated by EU environmental law: consideration of effects, universal character, practical attainability, best available technologies, "polluter must pay" and comprehensive approach. Much attention is paid to ambient air quality by World Health Organization. Thus, in 2000
1
Recommendations on Air Quality in Europe were issued (hereinafter Recommendations 2000, and in 2005 they were supplemented by WHO Air Quality Recommendations Relating to Solid Compounds, Ozone, Nitric Dioxide and Sulfur Dioxide. One of basic EU documents in the field of ambient air protection and its quality regulation is Directive 2008/50/EU Ambient Air Quality and Cleaner Air for Europe aimed to ensure peoples' health protection at local level, in member countries and in total European Union by opposing pollutants exhaust at sources of their origin. Interesting aspect is the relation between terms "standard" and "norm"; the analysis of legislative provisions shows a certain identification of these concepts, even some synonymy between them.
On a par with study of European doctrine in ambient air quality regulation, we treat as feasible a study in experience of other foreign countries in this field, such as United Kingdom, United States of America and Australia. In UK ambient air quality is regulated in accordance with The Air Quality Strategy of 2007, by specifying target values of air quality. US Clean Air Act of 1990 introduces a system of ambient air quality standards consisting of primary and secondary standards. In Australia standards of ambient air standards established in 1998 are valid, wherein each normalized parameter has an averaging period and maximum number of cases when it may be exceeded for each year.
Conclusions of the research. Ukrainian ambient air quality protection legislation partially meets the requirements of legislation of foreign countries. In particular, the basic pollutant substances are regulated in Ukrainian legislation as well as abroad. However, in spite of sufficiently branched system of ambient air quality regulation, not all aspects yet fully conform to the requirements of foreign legislation.
Thus, urgent necessity exists in further introduction of legislative experience of EU and foreign countries in the field of ambient air quality to attain total concord between domestic Ukrainian legislation and European and world legal standards.
Key words: legal regulation of normalization, ambient air quality, EU, international experience
