випуском в o6ir гривнi, тобто тривала майже 5 роюв. Беручи до уваги вжит за цей перiод заходи, можна видшити кшька етапiв реформи:
• перший етап (с1чень - листопад 1992 р.),
• другий етап (листопад 1992 - серпень 1996 р.),
• третш етап (вересень 1996 р.). [2, ст. 240]
Проведення грошово1 реформи було спрямовано на закршлення фь нансово1 стабшьност^ прискорення розрахункiв, залучення в банювську систему надлишково1 готiвки, забезпечення стабшьност курсу нащональ-но1 валюти щодо iноземних валют.
Головним досягненням було утримання стабiльностi грошового, спо-живчого й валютного ринкiв. Прогнози щодо наслщюв реформи, як були роз-робленi Урядом i Нацюнальним банком Украши, цiлком справдилися:
• по-перше, вдалося утримати iнфляцiю у прогнозованих параметрах: 5,7 % -за серпень, 2,0 % - за вересень, 1,5 % - за жовтень;
• по-друге, з перших дтв реформи Нацюнальний банк Украши тдтримував стабшьний курс гривт до шоземних валют;
• по-трете, проведення реформи прискорило обiг грошей i сприяло полшшен-ню стану грошово-кредитного ринку Украши;
• грошова реформа полiпшила стан фiнансово-грошовоï системи й створила умови для позитивних соцiально-економiчних змш [1, ст. 257].
Лггература
1. Грош1 та кредит: Пщручник/ За ред. проф. Б.С. 1ваава. - Тернопшь: Карт-бланш, 2000. - 510 с.
2. Грош1 та кредит: Пщручник. 3-те вид. переробл. i доп./ М.1. Савлука, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховюна та ш.; За заг. ред. М.1. Савлука. - К.: КНЕУ, 2002. - 258 с.
3. Василик О.Д. Грошова реформа як метод фшансово'1' стабшзацп/ Фшанси Украши, 1996, № 7.
УДК 504.03 Асист. О.М. Яворська - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧНИЙ АСПЕКТ УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ
Розглядаеться ощнка стану атмосферного пов1тря та етапи процесу управлшня якю-тю ним. Розроблено економ1чний мехатзм управлшня якютю атмосферного повпря.
Assist. O.M. Yavors'ka - USUFWT Economic aspect of managing by quality of atmosphere air
The estimation of state of atmosphere air and stages of process of managing by quality is considered by him. The economic mechanism of managing by quality of atmosphere air develops.
Недопущення забруднення повпря у промислових районах та мютах е нагальним науково-техшчним завданням, основою якого е надшш методи контролю i прогнозування чистоти пов^яного басейну. При виршенш цих завдань, застосовують мониторинг атмосферного повггря, який визначае ана-лiз, контроль та прогноз стану i управлшня яюсним складом атмосфери.
Науковий вкмик, 2004, вип. 14.4
Посилення техногенного впливу на природне середовище породило цший ряд екологiчних проблем, пов'язаних з незадовiльним станом атмосферного пов^я, водних i земельних ресурЫв. Тому вирiшення цих проблем е одшею з найактуальнiших проблем сьогодення.
Першим кроком при встановленш шюдливого впливу, пов'язаного iз забрудненням повпря, е розроблення критерiю якост повiтря, а також стандарта якостi. Стандарти якостi визначають рiвнi якостi повiтря i гранично допустимi викиди (ГДВ), котрих необхiдно дотримуватися для уникнення загрози життю. Дотримання цих стандарта забезпечують контролюючi орга-ни, якi зобов,язанi здiйснювати кшьюсний i якiсний контроль стану атмосферного повггря.
Управлшня якiстю атмосферного повпря включае в себе рацюнальш методи для встановлення правил функцюнування джерел викидiв, контролю i ди на них. При цьому управлiння необхiдно розглядатися як процес, спрямо-ваний на поетапне досягнення та шдтримання екологiчно допустимих i еко-номiчних стандартiв якостi атмосферного повпря [1].
Управлшня в галузi охорони атмосферного пов^я здiйснюють Кабь нет Мiнiстрiв Укра!ни, Уряд республiки Крим, Мшстерство охорони навко-лишнього природного середовища Укра!ни, мiсцевi органи державно! вико-навчо! влади, iншi державш органи та органи мiсцевого самоврядування вщпо-вiдно до законодавства Укра!ни. Регулювання вiдносин у цiй галузi з метою збереження, полiпшення та вщвернення i зниження шкiдливого хiмiчного, фь зичного, бiологiчного та шшого впливу на атмосферне повiтря, забезпечення рацюнального використання атмосферного повiтря для виробничих потреб, а також змщнення правопорядку i законностi у цш сферi контролюеться законом Украши "Про охорону атмосферного повпря" [2]. Вщносини у галузi охорони та використання атмосферного пов^я регулюються цим Законом, роз-робленим вщповщно до Закону Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середовища" [3] та шшими актами законодавства Украши [4-7].
Державш стандарти у галузi охорони атмосферного повпря е обов'язкови-ми для виконання i визначають поняття i термiни, режим використання та охорони атмосферного повпря, методи контролю за станом атмосферного повпря, ви-моги щодо запоб^ання шюдливому впливу на атмосферне повпря, встановлю-ють iншi вимоги щодо охорони i використання атмосферного повiтря.
В загальному можна видшити чотири етапи процесу управлiння яюс-тю атмосферного повiтря (рис. 1):
• розроблення национально! полпики в област управлшня яшстю атмосферного повпря;
• розроблення нащональних стандарта 1 процедур;
• розроблення правил 1 процедур, як ввдносяться до конкретного регюну, га-луз! економжи ! окремих джерел забруднення;
• впровадження ! контроль.
Блок '^вень якостi повiтря": виникае необхiднiсть погодження нащ-ональних критерi!в i показниюв якостi, розробки единих методiв контролю i емпiричних розрахункiв, приведення у зютавний вид нацiональних функцiй корисност якостi атмосферного повiтря.
Рис. 1. Блок-схема процесу управлшня яшстю атмосферного повтря [8]
Блок "прийняття законодавства": змютовно трансформуеться у прий-няття юридично важливих мiжнародних угод, конвенцш, протоколiв тощо, метою яких е забезпечення виконання узгоджено! мiжнародноl полпики.
Блок "стандарти якостi атмосферного повггря": трансформуеться в уз-годженнi i прийнятi до виконання всiма кра1нами квот на зниження емюи забруднюючих речовин.
Блок "система дозволiв": трансформуеться в набiр адекватних i ефек-тивних еколого-економiчних iнструментiв, спрямованих на мiнiмiзацiю вит-рат для досягнення заданих рiвнiв емюи забруднюючих речовин [1].
Для ощнки стану атмосферного повiтря для територп Укра1ни вста-новлюються таю нормативи еколопчно! безпеки атмосферного повггря:
• гранично допустим1 концентрацп забруднюючих речовин у атмосферному повггр1 для людей 1 об'екпв навколишнього природного середовища;
• гранично допустим1 р1вт акустичного, електромагттного, ютзуючого та ш-шого шквдливого ф1зичного та бюлопчного впливу на атмосферне повггря для людей 1 об'екив навколишнього середовища.
Шдприемства, установи i оргашзаци, дiяльнiсть яких пов'язана з вики-дами забруднюючих речовин в атмосферне пов^я, шюдливим впливом фь зичних та бюлопчних чинникiв, зобов,язанi:
• здшснювати оргатзацшно-господарсьш, техтчт та 1нш1 заходи щодо забезпечення виконання умов 1 вимог, передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин та шший шквдливий вплив;
Науковий iticiiiiK, 2004, вип. 14.4
• вживати заходiв щодо зменшення обсяпв викидiв забруднюючих речовин i зниження шкiдливого впливу фiзичних та бюлопчних факторiв;
• забезпечувати безперебiйну ефективну роботу та пiдтримання у справному стат споруд, устаткування й апаратури для очищення викидiв та зменшення рiвнiв iншого шк1дливого впливу;
• здшснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що ви-кидаються в атмосферне повiтря, i рiвнем iншого шк1дливого впливу та вести ïx поспйний облiк;
• мати заздалегадь розробленi спецiальнi заходи щодо охорони атмосферного повггря на випадок аварiйниx ситуаций i несприятливих для лiквiдацiï причин та насладив забруднення атмосферного повгтря.
Контроль у галузГ охорони атмосферного повпря спрямовуеться на за-безпечення додержання вимог законодавства про охорону i використання атмосферного повпря вЫма державними органами, а також шдприемствами, установами, оргашзащями та громадянами. Виробничий контроль за охоро-ною атмосферного повГтря здшснюеться шдприемствами, установами, оргашзащями, шшими органами в процес ix господарсько'' та шшо'' д1яльност1, якщо вона шюдливо впливае або може вплинути на стан атмосферного повпря.
Шдприемства, установи, оргашзацн та шш1 органи зобов'язаш здш-снювати контроль за проектуванням, будГвництвом i експлуатащею споруд, устаткування та апаратури для очищення викидГв у атмосферне повпря вгд забруднюючих речовин i зниження шюдливого впливу фГзичних та бюлопчних факторГв, оснащення 'х приладами, необхщними для постшного нагляду за ефектившстю очищення, додержанням нормативГв викидГв забруднюючих речовин i рГвшв шюдливого впливу фГзичних i бюлопчних факторГв та додержанням шших вимог законодавства у галузГ охорони атмосферного повпря.
ПлатежГ за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря та за шш1 шюдливГ впливи на нього стягуються з шдприемств, установ i оргашза-цш. Стягнення платежГв не звгльняе вгд вщшкодування збитюв, заподГяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повпря. Структуру економГчного мехашзму охорони атмосферного повГтря наведено на рис. 2. Зб1р, обробка, збереження та анашз шформацн про стан атмосферного повпря здшснюеться у рамках едино'' системи державного монпорингу навко-лишнього природного середовища органами Мшютерства охорони навко-лишнього природного середовища Украши.
У галуз1 охорони атмосферного повГтря встановлюються нормативи еколопчно' безпеки атмосферного повпря, нормативи гранично допустимих викидГв забруднюючих речовин у атмосферне повпря i шюдливого впливу фГзичних та бюлопчних факторГв стацюнарними джерелами, граничш нормативи утворення речовин, яю вщводяться в атмосферне повпря при експлуата-цй' технолопчного та шшого обладнання, споруд i об'екив, нормативи використання атмосферного повГтря як сировини основного виробничого призна-чення, нормативи вмюту забруднюючих речовин у вщпрацьованих газах пе-ресувних джерел та шюдливого впливу 'х фГзичних факторiв. Нормативи гранично допустимих викидГв забруднюючих речовин у атмосферне повпря i гранично допустимих шюдливих впливГв фГзичних та бюлопчних факторiв на нього встановлюються для кожного стацюнарного джерела викидГв або ш-
шого шкгдливого фiзичного та бiологiчного впливу на атмосферне повггря з кожною Ï3 забруднюючих речовин.
Плата за забруднення навколишнього середовища е економiчним ва-желем, який почали застосовувати у друггй половинi ХХ столiгтя. При цьому застосовують рiзнi методи справляння плати, яку часто називають екологгч-ним податком. Так, у США екологгчний податок справляеться за шкiдливi ви-киди, якi мають у своему складi хром, кобальт та iншi шкiдливi метали i хг-мiчнi сполуки. Справляеться також податок на шум, стгчш води, пальне. Податок на шум уведений у багатьох iндустрiально розвинутих крашах (Фран-цй', Англiï, Японiï, Нгмеччинг, Швецiï, Нiдерландаx та iн.) [9].
Вгдповгдно до мIнструкцiï про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення лiмiтiв викидiв забруднюючих речовин в атмосферне по-вiтрям [5] платниками за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повгт-ря стацгонарними джерелами повиннг бути лише суб'екти шдприемниць^' дгяльностг, потенцшш викиди яких становить 25 i бгльше тонн на ргк або 5 i бгльше тонн на ргк одше1" речовини. На практицi деякi пгдприемства можуть бути платниками, якщо вони викидають невелику кшькгсть небезпечних забруднюючих речовин.
Для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на територп Украши, встановлюються нормативи вмгсту забруднюючих речовин у вгд-працьованих газах та шкгдливого впливу ix фгзичних факторiв, як розробля-ються з урахуванням наявностi технгчних рiшень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження ргвнгв шкгдливого впливу фгзичних факто-ргв, очищення вгдпрацьованих газiв та економiчноï дгяльностг.
Компенсацгя збиткгв, завданих державi внаслiдок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повгтря стацiонарними джерелами, нараховуеться i стягуеться посадовими особами Державноï екологiчноï iнспекцiï Мiнекобезпеки Украïни, при виявленнг перевищення нормативного викиду забруднення, встановленого у дозволг на викиди для даного джерела. Сплата збору за забруднення не звгльняе пгдприемства вгд вгдшкодування збиткгв. Для оцгнки ргвня забруднення атмосфери в мгстах Украïни створено мережу постгв загальнодержавноï служби спостережень i контролю за заб-рудненням атмосфери як частини природного середовища. На основг цих постгв визначають вмгст в атмосферг ргзних шюдливих речовин, що поступають вгд викидгв антропогенних джерел. Правила контролю якостг повгтря населених пунктгв встановлюють три категори постгв спостережень за забрудненням атмосфери: стацгонарний, маршрутний, пересувний або пгдфакельний.
Стащонарш пости призначенг для забезпечення безперервного контролю за змгстом забруднюючих речовин або регулярного вгдбору проб по-вгтря для подальшого контролю. Для цього в ргзних районах мгста встановлюються стащонарш павгльйони, оснащенг устаткуванням для проведення регулярних спостережень за ргвнем забруднення атмосфери. Регулярнг спос-тереження проводяться i на маршрутних постах, за допомогою спецгального обладнання. Спостереження на стацгонарних i маршрутних постах в ргзних точках мгста дае змогу стежити за ргвнем забруднення атмосфери. В кожному
Рис. 2. Структура еконолйчного мехашзму охорони атмосферного повтгря
мгстг проводять визначення концентрацгй основних забруднюючих речовин, тобто тих, як викидаються до атмосфери майже всгма джерелами: пил, оксиди сгрки, оксиди азоту, оксид вуглецю тощо. Кргм того, вимгрюються концентраци речовин, найбгльш характерних для викидгв шдприемств даного мгста. Для вив-чення особливостей забруднення повгтря викидами окремих промислових пгд-приемств проводяться вимгрювання концентрацгй з шдвпряного боку пгд димо-вим факелом, що виходить з труб шдприемства на ргзнгй вгдстанг вгд нього. Пгд-факельнг спостереження проводяться на стацгонарних постах, щоб детально оз-найомитися зг станом атмосферного повгтря, яке забруднюеться пересувними джерелами, проводяться спецгальнг обстеження поблизу маггстралей.
Отже, основною метою проведення природоохоронних заходгв з охо-рони атмосферного повгтря е збереження та покращання якостг повгтряного басейну краши, забезпечення його охорони й комплексного використання, зниження негативного впливу промислового та сгльськогосподарського ви-робництва, комунального господарства мгст на навколишне середовище, вгд-творення рослинного i тваринного свгту i створення найсприятливгших умов для життя, пращ та вгдпочинку населення.
Лггература
1. Телиженко А.М. Управление качеством атмосферного воздуха на международном уровне// Тези третьо'1 щор1чно'1 Всеукра1'нсько'1 науково'1 конференци "Еколопчний менеджмент у загальшй систем1 управл1нням. - Суми: вид-во СумДУ, 2003. - С. 119-125.
2. Закон Украши про охорону атмосферного пов1тря// Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 1991, № 50. - С. 1511-1525.
3. Закон Украши про охорону навколишнього природного середовища// Вщомосп Верховно'1 Ради Украши. - 1991, № 41. - С. 1143-1173.
4. 1нструкц1я щодо оформлення та змюту проекту норматив1в гранично-допустимих викид1в забруднюючих речовин у атмосферне пов1тря вщ стащотарних джерел. Затверджена наказом Мшекономши вщ 18 липня 1996 р., № 76.
5. 1нструкц1я про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення л1мтв викид1в забруднюючих речовин в атмосферне пов1тря. Затверджено наказом Мшекобезпеки вщ 28 червня 1996 р., № 65.
6. Порядок розробки i затвердження норматив1в гранично-допустимих речовин у атмосферне пов1тря стащотарними джерелами/ Затверджено наказом Мшекобезпеки вщ 18 липня 1996 р., № 76.
7. Методика розрахунюв розм1р1в вщшкодування збигав, запод1яних держав1 в результат! наднормативних викид1в забруднюючих речовин в атмосферне пов1тря. Затверджено наказом Мшекобезпеки 18 травня 1995 р., № 38.
8. Телиженко А.М. Экономика чистого воздуха: международное управление. - Сумы: ИТД "Ушверситетська книга", 2001. - 326 с.
9. Браун Лестер. Стан свГту 2001. - К.: 1нтелсфера, 2001. - 308 с.
УДК 334.761 Acnip. В.В. Якмцов1 - УкрДЛТУ
КООПЕРУВАННЯ: 1СТОР1Я ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Розглядаеться юторГя налагодження розгалужених кооперованих зв'язюв м1ж пщприемствами крахи СНД та Прибалтики. Показано процеси, що вщбувалися та вщбуваються м1ж крашами СНД та Прибалтики на шляху поглиблення спещал1зацп
1 Наук. кер1вник: проф. Ю.Ю. Туниця, д-р екон. наук - УкрДЛТУ