CC BY
65
• долучитися до виконання мiжнародних екологiчних вимог i стандартов, зок-рема шляхом добров^но! участ у системi еколопчного аудиту вiдповiдно до Постанови €С про еко-аудит;
• пом'якшити юридичну вiдповiдальнiсть за можливi наслiдки аварш;
• надавати для громадськостi еколопчну iнформацiю, пов'язану з дiяльнiстю тдприемства, як цього вимагають мiжнароднi угоди.
Проведения еколопчного аудиту на шдприемствах дасть змогу забез-печити збереження i рацiоиальие використання природних ресурЫв; контроль над природоохоронною дiяльнiстю шдприемств з боку уряду та шших зацiкавлених сторiн, попередити негативний вплив на довкшля та здоров'я людей, а також покращити сшвпрацю Укра!ни з европейськими державами.
Лггература
1. Борисова В.А. Екологiчиий аудит як мехашзм регулювання впливу на довкшля// Держава 1 регюни. - 2002, № 4.
2. Закон Украши "Про еколопчний аудит"// Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 2004,
№ 45.
3. Кудрявцева О.В. Экологический аудит. - М.: Экономический ф-т МГУ, изд-во ТЕ-ИС, 2000.
4. Максим1в Л.1. Мехашзм формування системи еколопчного аудиту в Укра1'ш// Региональна економша. - 2004, № 2.
5. Серов Г.П. Экологический аудит. Учебно-практическое пособие. - М.: ЭКЗАМЕН, 1999. - 462 с.
6. Сидорчук В.Л. Развитие экологического аудита в сфере природопользования и охраны окружающей среды: теория, методы и практика. - М.: НИА - Природа, РЭФИА, 2002.
УДК 330.1:502 Здобувач О.М. Яворська - НЛТУ Украши
КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗ1 ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ
Розглянуто управлшня та контроль у галузi охорони атмосферного повпря. Наведено нормативи, яю справляються за викиди забруднюючих речовин в атмосферне пов^я.
Competitor O.M. Yavors'ka - NUFWT of Ukraine There is Control in Industry of Guard of Atmospheric Air
The management and control in industry of guard of atmospheric air is examined. Norms which are corrected for the troop landings of contaminating matters in atmospheric air are pointed.
Перехщ до ринкових вщносин передбачае, що вс витрати на вщтво-рення й охорону атмосферного повпря повинш компенсувати споживачг Той, хто використовуе або забруднюе атмосферне повггря, повинен забезпе-чувати його вщтворення, видшяючи кошти на створення спещальних еколо-пчних фонд1в. З ще! точки зору, з боку нашо! держави прогресивним можна вважати затвердження Закону "Про охорону атмосферного повпря", який передбачае справляння плати як за використання атмосферного пов1тря для ви-готовлення продукци, так i за його забруднення [1].
Закон про охорону атмосферного повпря спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного повпря, його вщновлення i полшшення для
збереження еколопчно! безпеки життедiяльностi людини, а також вщвернен-ня деструктивного впливу на навколишне природне середовище. Вш визна-чае правовi й оргатзацшт основи та екологiчнi вимоги у галузi охорони та використання атмосферного повпря. Завданням цього Закону е регулювання вiдносин у цiй галузi з метою збереження, полiпшення та вщтворення стану атмосферного повiтря, вщвернення i зниження шкiдливого хiмiчного, фiзич-ного, бiологiчного та iншого впливу на атмосферне повпря, забезпечення ра-цiонального використання атмосферного повiтря для виробничих потреб, а також змщнення правопорядку i законностi у цш сферi.
Нормативи обсягiв використання атмосферного повггря як сировини основного виробничого призначення, порядок 1х розроблення та затверджен-ня визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв Украши.
Стаття 36 встановлюе, що плата за використання атмосферного повп-ря як сировини основного виробничого призначення встановлюеться на тд-ставi нормативiв його використання та нормативiв плати за одиницю обсягу атмосферного повпря. Порядок встановлення нормативiв використання атмосферного повпря як сировини основного виробничого призначення, нор-мативiв плати та стягнення платежiв за нього встановлюеться Кабшетом Мь нiстрiв Украши [2].
Для ощнки стану атмосферного повiтря для територи Украши вста-новлено нормативи еколопчно! безпеки атмосферного повiтря:
• гранично допустим! концентраци забруднюючих речовин у атмосферному повир1 для людей 1 об'екив навколишнього природного середовища;
• гранично допустим! р1вт акустичного, електромагттного, ютзуючого та ш-шого шквдливого ф1зичного та бюлопчного впливу на атмосферне пов1тря для людей 1 об'екпв навколишнього середовища.
Пiдприемства, установи i оргашзаци, дiяльнiсть яких пов'язана з вики-дами забруднюючих речовин в атмосферне повпря, шюдливим впливом фь зичних та бiологiчних чинниюв на нього, зобов,язанi:
• здшснювати оргатзацшно-господарсью, техтчт та 1нш1 заходи щодо забезпечення виконання умов 1 вимог, передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин та шший шквдливий вплив;
• вживати заходи щодо зменшення обсяпв викид1в забруднюючих речовин 1 зниження шквдливого впливу ф1зичних та бюлопчних чиннишв;
• забезпечувати безпереб1йну ефективну роботу та пвдтримання у справному стат споруд, устаткування 1 апаратури для очищення викид1в та зменшення р1втв шшого шквдливого впливу;
• здшснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що ви-кидаються в атмосферне пов1тря, 1 р1внем шшого шквдливого впливу та вести 1х поспйний облщ
• мати заздалегвдь розроблет спещальт заходи щодо охорони атмосферного повпря на випадок авар1йних ситуаций 1 несприятливих для лжввдацп причин та наслвдюв забруднення атмосферного повпря.
Контроль у галузi охорони атмосферного повiтря спрямовуеться на забезпечення додержання вимог законодавства про охорону i використання атмосферного повпря вЫма державними органами, а також шдприемствами, установами, оргашзащями та громадянами.
Виробничий контроль за охороною атмосферного повiтря здшснюеть-ся шдприемствами, установами, органiзацiями, шшими органами в процесi ïx господарсько1 та iншоï дiяльностi, якщо вона шюдливо впливае або може вплинути на стан атмосферного повпря.
Шдприемства, установи, оргашзаци та iншi органи зобов'язаш здiйснювати контроль за проектуванням, будiвництвом i експлуатацiею спо-руд, устаткування та апаратури для очищення викидiв у атмосферне повiтря вгд забруднюючих речовин i зниження шюдливого впливу фiзичниx та бюлопчних чинникiв, оснащення ïx приладами, необхщними для постiйного наг-ляду за ефектившстю очищення, додержанням нормативiв викидiв забруднюючих речовин i рiвнiв шкiдливого впливу фiзичниx та бюлопчних чинниюв та додержанням iншиx вимог законодавства у галузi охорони атмосферного повггря.
Збiр, обробка, збереження та аналгз iнформацiï про стан атмосферного повпря здшснюеться у рамках единоï системи державного монгторингу навколишнього природного середовища органами Мгнгстерства охорони природ-них ресурсгв Украши.
У галузг охорони атмосферного повпря встановлюються нормативи екологгчно1' безпеки атмосферного повпря, нормативи гранично допустимих викидгв забруднюючих речовин у атмосферне повпря i шкгдливого впливу фгзичних та бюлопчних чинниюв стацiонарними джерелами, граничнi нормативи утворення речовин, як вщводяться в атмосферне повгтря шд час експлуатаци теxнологiчного та шшого обладнання, споруд i об'ек^в, нормативи використання атмосферного повпря як сировини основного виробничого призначення, нормативи вмюту забруднюючих речовин у вщпрацьованих газах пересувних джерел та шюдливого впливу ix фгзичних чинниюв.
Плата за забруднення навколишнього середовища е економiчним ва-желем, який почали застосовувати у другш половит ХХ ст. При цьому засто-совують ргзнг методи справляння плати, яку часто називають еколопчним по-датком. Так, у США еколопчний податок справляеться за шкгдливг викиди, як мають у своему складi хром, кобальт та гншг шкгдливг метали i хгмгчнг сполуки. Справляеться також податок на шум, стоки, пальне. Податок на шум уведений у багатьох iндустрiально розвинутих крашах (Франци, Англп, Япони, Нiмеччинi, Швецп, Нщерландах та ш.) [3].
Розрахунок суми збору, який справляеться за викиди стацюнарними джерелами забруднення, обчислюеться щоквартально наростаючим шдсум-ком з початку року на пiдставi затверджених лгмшв, виходячи з фактичних коефiцiентiв.
Сума плати за забруднення викидами певноï речовини (П), грн., виз-начаеться за формулою [4]:
П = Н ■ Мл ■ Кнас ■ Кф + Кп ■ Н ■ Мп ■ Кнас ■ Кф, (1)
де: Н - норматив плати за викиди в атмосферу 1 тонни забруднюючоï речовини, грн. (табл. 2-5); Мл - обсяг викиду забруднюючоï речовини в межах лгмг-ту, т; МП - обсяг понадлiмiтного викиду забруднюючоï речовини, т; Кп - кое-
фщент кратностi плати за понадлiмiтний викид, Кп = 5; Кнас - коригувальний коефщент, який враховуе чисельшсть жителiв населеного пункту (табл. 1); Кф - коефщент, який враховуе народногосподарське значення населеного пункту (табл. 1).
Табл. 1. Коригувальт коефпщснти [4]
Тип населеного пункту Коефщ1ент народ-ногосподарського значення населеного пункту, Кф Чисельшсть насе-лення, чол. Коефщент, який враховуе чисельшсть населення Добу- ток коефь щенпв
1. Оргашзацшно-господарсью та культурно-побутов1 центри мюце-вого значення з перевагою аграр-но-промислових функцш (районш центри, мюта районного значення, селища та села) 1,0 <100 100,1-250 120,1-500 500,1-1000 > 1000 1,0 1,20 1,35 1,55 1,80 1,0 1,20 1,35 1,55 1,80
2. Багатофункцюнальш центри, центри з перевагою промислових 1 транспортних функцш (республь канський Автономно! Республ1ки Крим та обласш центри, мюта державного республ1канського облас-ного значення) 1,25 <100 100,1-250 120,1-500 500,1-1000 > 1000 1,0 1,20 1,35 1,55 1,80 1,25 1,5 1,6875 1,9375 2,25
3. Населен пункти, вщнесеш до курортних 1,65 <100 100,1-250 120,1-500 500,1-1000 > 1000 1,0 1,20 1,35 1,55 1,80 1,65 1,98 2,2275 2,5575 2,97
Примггка: * - якщо населений пункт одночасно мае промислове значення та вщне-сений до курортних, застосовуеться коефщ1ент Кф = 1,65.
Нормативи гранично допустимих викидiв забруднюючих речовин у атмосферне повггря i гранично допустимих шюдливих впливiв фiзичних та бюлопчних чинникiв на нього встановлюються для кожного стацюнарного джерела викидiв або шшого шкiдливого фiзичного та бюлопчного впливу на атмосферне повiтря з кожною iз забруднюючих речовин.
Табл. 2. Нормативи збору, як справляеться за викиди основних забруднюючих _речовин стацюнарними джерелами забруднення [4,5]_
Назва забруднюючо! речовини Норматив збору, грн./т Норматив збору, грн./т (були до 1.04.03)
1 2 3
Азоту оксид 80 53
Ам1ак 15 10
Ангвдрид шрчистий 80 53
Ацетон 30 20
Бензотрен 101807 67871
Бутилацетат 18 12
Ванадш п'ятиокис 300 199
Водень хлористий 3 2
Вуглецю оксид 3 2
Вуглеводт 4,5 3
Газопод1бт фторист1 сполуки 198 132
1 2 3
Зависл1 речовини 3 2
Кадмш та його сполуки 633 422
Марганець та його сполуки 633 422
Ншель та його сполуки 3225 2150
Озон 80 3
Ртуть та 11 сполуки 3390 2260
Свинець та його сполуки 3390 2260
С1рководень 257 171
С1рковуглець 167 111
Спирт н-бутиловий 80 53
Стирол 584 389
Фенол 363 242
Формальдегвд 198 132
Хром та його сполуки 2147 1431
Вiдповiдно до 'Чнструкци про порядок розроблення, встановлення, перегляду та доведення лiмmв викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повгтря", платниками за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повгт-ря стащонарними джерелами повиннi бути тшьки суб'екти шдприемницько! дiяльностi, потенцiйнi викиди яких становлять 25 i бшьше тонн на рiк або 5 i бiльше тонн на рш одте! речовини. На практицi деяк шдприемства можуть бути платниками, якщо вони викидають невелику кiлькiсть небезпечних заб-руднюючих речовин.
Для забруднюючих речовин, що не ввшшли до табл. 2, нормативи збо-ру необхiдно застосовувати залежно вiд установленого класу небезпечност дано! забруднюючо! речовини згiдно з табл. 3.
Табл. 3. Нормативи збору, який справляеться за викиди забруднюючих речовин стащонарними джерелами забруднення залежно вiд класу небезпечностi [4,5]
Клас небезпечност Нормативи збору, грн./т Нормативи збору, грн./т (були до 1.04.03)
I 572,0 381
II 87131,0 87
III 1319,5 13
IV 34,5 3
Для забруднюючих речовин, як не ввшшли до табл. 3 та на як не встановлено клашв небезпечносп, нормативи збору застосовують залежно вщ установлених орieнтовно-безпечних рiвнiв впливу зпдно з даними табл. 4.
Табл. 4. Нормативи збору, який справляеться за викиди забруднюючих речовин стащонарними джерелами забруднення залежно вiд установлення орiентовно-_безпечних рiвнiв впливу [4,5]_
Ор1ентовно-безпечт р1вт впливу, мг/м3 Нормативи збору, грн./т Нормативи збору, грн./т (були до 1.04.03)
< 0,001 24078 16052
0,001-0,01 (включно) 2063 1375
0,01-0,01 (включно) 285 190
0,01-0,1 (включно) 80 53
> 0,1 3 2
Для забруднюючих речовин, на якi не встановлено клаЫв небезпеч-ностi та орiентовно-безпечних рiвнiв впливу, норматив збору встановлюеться як за викид забруднюючо! речовини I класу небезпечностi.
Розрахунок збору, який справляеться за викиди пересувними джерела-ми забруднення, обчислюеться щоквартально наростаючим пiдсумком з початку року, виходячи з кшькост фактично використаного пального та його виду на пiдставi нормативiв збору за щ викиди i коригувальних коефiцiентiв. Лiмiти викидiв для пересувних джерел не встановлюються.
Розрахунок плати для певного виду пального (П), грн., здшснюеться за формулою:
П = Н ■ М ■ Кнас ■ Кф, (2)
де: Н - норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються внаслщок спалювання 1 тонни пального, грн. (табл. 6-8); М - кшьюсть вико-ристання пального, т; Кнас - коригувальний коефiцiент, який враховуе кшьюсть жшешв населеного пункту (табл. 1); Кф - коригувальний коефщент, який враховуе народногосподарське значення населеного пункту (табл. 1).
Табл. 6. Нормативи збору, який справляеться за викиди забруднюючих речовин
автомобпльним транспортом, (змшено) [4,5]
Вид пального Норматив збору, грн./т Норматив збору, грн./т (були до 1.04.03)
Дизельне 4,5 3
Бензин
- етилований 6,0 4
- неетилований 4,5 3
Зр1джений нафтовий газ 6,0 4
Стиснений природний газ 3,0 2
Для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на терито-рй Украши, встановлюються нормативи вмюту забруднюючих речовин у вщ-працьованих газах та шюдливого впливу 1х фiзичних чинникiв, якi розробля-ються з урахуванням наявност технiчних ршень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рiвнiв шкiдливого впливу фiзичних чин-никiв, очищення вiдпрацьованих газiв та економiчноl дiяльностi.
Табл. 7. Нормативи збору, який справляеться за викиди забруднюючих речовин _морськими та рiчковими суднами [4,5]_
Вид пального Норматив збору, грн./т Норматив збору, грн./т (були до 1.04.03)
Бензин 9,0 6
Дизельне паливо 6,0 4
Мазут 4,5 3
Табл. 8. Нормативи збору, який справляеться за викиди забруднюючих речовин морськими та рiчковими суднами [4,5]
Вид пального Норматив збору, грн./т Норматив збору, грн./т (були до 1.04.03)
Дизельне паливо 4,5 3
Для контролю за забрудненням атмосфери створена мережа таких постгв: стащонарних, опорних, маршрутних, пiдфакельних. Стацiонарний пост спостережень за забрудненням атмосфери розташовуеться у спецгально обладнаному павiльйонi, в якому розмгщено стацiонарну апаратуру, для без-перервно! тривало! реестраци концентрацiï речовин, яю забруднюють атмосферу. Опорний пост спостережень за забрудненням атмосфери - це стацг-онарний пункт спостережень, результати якого використовуемо для рiчноï i багатолiтньоï оцiнки забруднення атмосфери. Маршрутний пост спостере-ження за забрудненням атмосфери - це мгсце на певному маршрутг, яке приз-начене для взяття проби повггря за графгком у визначений час за допомогою переносноï апаратури. Пгдфакельний пост спостереження за забрудненням атмосфери передбачае мгсце розташування обладнання для вгдбору проби пiд факелом вгд джерела забруднення атмосфери.
Компенсацiя збиткгв, завданих державi внаслiдок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повггря стащонарними джерелами, нараховуеться i стягуеться посадовими особами Державно!" еколопчно!" шспекци Мгнекобезпеки Украши, при виявленнг перевищення нормативного викиду забруднення, встановленого у дозволг на викиди для даного джерела. Сплата збору за забруднення не звгльняе шдприемства вгд вгдшкодування збиткгв.
Л1тература
1. Закон Украши про охорону атмосферного повгтря//Вщомосп Верховно'1 Ради Украши. - 1991, № 50. - С. 1511-1525
2. Баб'я к О.С., Бшенчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологгчне право Украши. - Кшв: Атака, 2001. - 215 с.
3. Хилькин М. Економгчно тшьки те, що еколопчно// Вгче, - 1999, № 9. - С. 74-89
4. Врублевська О.В. Економгчнг гнструменти екополгтики в Украшг: Довгдник. Видан-ня друге. - Львгв: Афгша, 2000. - 170 с.
5. Збшьшено нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища // Бухгалтерський тиждень, № 15 (67) вгд 14 квгтня 2003 р. - С.6
УДК 631.6 В.М. Козаченко - Головний спещалкт з екологи
П11ТОВ "Укршпон", м. Киш
КОТЕЛЬНЯ НА ВИРОБНИЦТВ1 СТРУГАНОГО ШПОНУ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЛАСНИХ В1ДХОД1В ТА ДОТРИМАННЯМ ЕКОЛОГ1ЧНИХ СТАНДАРТ1В ISO 14001, EMAS
Розглянуто аспекти побудови утилiзатора деревних вiдходiв на шпонострогаль-ному пiдприeмствi Украши. Наведено схему збору вiдходiв, структуру обладнання за мюцем утворення вiдходiв. Дано характеристику виробництва та утворення вiдходiв, технiко-економiчнi показники утилiзатора. Проаналiзовано затрати енергл, шформа-цiйне повiдомлення - про будiвництво утилiзатора, коротко - про етапи системи еко-логiчного менеджменту, пройдеш на цей час згiдно з вимогами ISO 14001, EMAS.
Ключов1 слова: деревш вiдходи, утилiзатор, ISO 14001, EMAS, СЕМ.
