CC BY
29
10. Охр1менко Л.Г. Особливостi функцiонування рекреацшного комплексу в умовах сталого розвитку// Региональна економiка. - 2000, № 2. - С. 224-228.
11. Грановська Л.М. Економша природокористування в зош рисосiяння Укра'ни: Мо-нографiя. - Ки'в - Херсон, 2004. - 300 с.
12. Чмирь С.М. Генезис обсяпв i структура виробництва зерна в Укра'ш// Економша АПК, 2002, № 10. - С. 24-32.
13. Бойко М.Ф., Чорний С.Г. Еколопя Херсонщини. - Херсон, 2001. - 153 с.
14. Гирусов Э.В. Экология и экономика природопользования: Учебн. для вузов. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. - 455 с.
15. Гришв Л.С. Рекреацшна шдус^я Укра'нських Карпат в системi нащонально'' еко-номiки// Матер. мiжн. науково-практично'' конференцп "Становлення ново! економiчноi сис-теми в Украiнi". Ч.2. - Львiв: Афiша, 1994. - С. 31-33.
16. Гришв Л.С. Концептуальш засади просторово'' парадигми еколопчно збалансовано'' економiки// Региональна економша. - 2001, № 4. - С. 53-54.
17. Маковський В.Й. Еколого-економiчна дощльнють реконструкцп iснуючих рисових зрошувальних систем Причорномор'я Укра'ни/ Таврiйський науковий вюник. Спецвипуск (випуск 9). - Херсон, 1998. - С. 57-60.
18. Ванцовський А.А., Корнбергер В.Г., Грановська Л.М. та ш. Технология вирощу-вання рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах Укра-'ни. - Херсон, 2004. - 77 с. _
УДК 504.064 (477.8) Доц. Л.М. Архипова, канд. техн. наук;
доц. Я. О. Адаменко, канд. г.-м. наук - 1вано-Франтвський нацюнальний техшчний утверситет нафти i газу1
ОЦ1НКА ВПЛИВУ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПОВ1ТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
"БУКОВЕЛЬ"
Проведено оцшку впливу на атмосферне пов^ря антропогенного навантаження у межах туристичного комплексу "Буковель" в 1вано-Франювськш область Оцiнку якосп повiтря подано за украшськими i европейськими стандартами. Запропоновано природоохороннi заходи.
Ключов1 слова: антропогенне навантаження, туристичний комплекс, якiсть повiтря, украшсью i европейськi стандарти, природоохороннi заходи.
Doc. L.N. Arkchipova; doc. Ya.O. Adamenko - Ivano-Francivsk
national technical university of oil and gas
Estimation of influencing of the anthropogenous activity on the air environment of tourist complex "Bukovel"
The evaluation of influence on atmospheric air of anthropogenous activity is carried out within the limits of a tourist complex "Bukovel" within the limits of the Ivano-Fran-kivsk area. The estimation of quality of air is given under the Ukrainian and European standards. The thesis includes a set of environmental safety actions and precautions.
Keywords: anthropogenous activity, tourist complex, quality of air, Ukrainian and European standards, environmental safety actions.
Питаниями оцшки впливу на навколишне середовище антропогенноi д1яльност1 автори статл займаються останш вшм роюв. Прогноз наслщюв для навколишнього середовища впровадження проекпв розвитку туристич-них комплекшв у межах Карпатського регюну в Украш1 е новизною. На наш
1 76019, м. 1вано-Франшвськ, вул. Карпатська, 15, т.(0342)55-96-98
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
погляд, певш науковi результати, отриманi пiд час проведення еколопчних оцiнок туристичного комплексу "Буковель", можуть зацiкавити науковцiв.
Матерiали оцiнки впливу на навколишне середовище розроблено на ос-новi ДБН А.2.2-1-95, вiдповiдно до чинних закошв Украши i нормативних документов, як регулюють природоохоронну дiяльнiсть та вiдповiдають основним вимогам щодо складу та змюту. Основна мета - це розгляд доцiльностi проекто-вано! дiяльностi та розроблення заходов iз нормалiзацil стану навколишнього се-редовища вiдповiдно до вимог еколопчно1 безпеки. Результати дослiджень представлено з позицш прiоритету екологiчних чинниюв у взаемозв'язку з еко-номiчними i сощальними. Використаний матерiал, а також додатковi спецiальнi дослiдження дають змогу вважати матерiали оцiнки впливу на навколишне середовище експертною оцiнкою, що обгрунтовуе можливi екологiчнi наслiдки проектовано! дiяльностi та 11 соцiально-економiчну доцшьшсть.
У наведенiй нижче роботi проведено ощнку наслiдкам для навколишнього повпряного середовища впровадження проекту розширення туристичного комплексу "Буковель" з розрахунку 10 тис. вщпочиваючих щодобово.
Загальна метеокл1матична характеристика
Розташування туристичного комплексу забезпечуватиме щорiчне над-ходження близько 210 ккал/см сонячно! енергп. Максимально можлива три-валють сонячного сяяння становить 4450 год. Внаслщок значно! хмарностi фактична тривалють прямого сонячного сяяння становить тшьки 33 % вiд ще1 суми. На швденних i пiвнiчних схилах температура пов^я рiзна, що не-обхiдно взяти до уваги при будiвництвi гiрськолижних трас. На швденних схилах температура вища, нiж на швшчних, на 1,9° [1]. Схили швшчних ек-спозицiй, за даними В.М. Мельничука, влгтку холоднiшi, шж пiвденнi у се-редньому на 0,5° i характеризуються меншою ампл^удою змiни температур протягом мiсяця i доби - вiд 1 до 2 °С [2]. Iснуючi траси розташованi на схилах швшчно! експозицп, а проектованi - i на пiвнiчних, i на швденних, тому з метою зменшення економiчних витрат устаткування для утворення штучного сшгу варто розташовувати тшьки на швшчних схилах.
Важлива характеристика температурного режиму за теплий перюд -дати осшнього i весняного переходу середньо1 добово1 температури через 0°, 5°, 10°С. Вони визначатимуть початок, кшець i тривалiсть важливих для гiрськолижного курорту перiодiв: холодного (з температурою < -5°С) теплого (понад 0°С), загального перюду вегетацп (понад 5°С), перiоду активно1 вегетацп рослин (понад 10°С) (табл. 1) [3].
Табл. 1. Тривал1сть основних вегетацшних перiодiв [4]
Перюд Початок Зак1нчення Кшьшсть дтв
Теплий 3.1У 8.XI 218
Вегетаци 4.У 17.10 165
Активно! вегетацп 12.У1 4.IX 83
Холодний 15.XII 2.111 78
Проведет дослщження доводять, що iснуючi гiрськолижнi траси та тi, що вже освоюються, не е лавинонебезпечними через суцшьну залюешсть
прських вершин. Однак перспективне прокладання лижних трас на безлюш вершини (наприклад, г. Довгу) збшьшить ймовiрнiсть сходу сшгових лавин, особливо лоткового типу. Тому протягом зимового перюду повинен бути ор-ганiзований монiторинг лавинонебезпечност територп туристичного комплексу, а також розроблеш заходи з контрольованого керування лавинонебез-печнiстю на випадок сходу сшгових лавин тощо.
Розрахунок викид1в забруднюючих речовин СО, СхНу, NOx. в1д автотранспорту в атмосферне повггря
За даними адмшютраци туристичного комплексу "Буковель", щодня на територп комплексу в груднi мiсяцi у середньому перебувае 300 одиниць автомобшьного транспорту вiдпочиваючих та 10 одиниць робочо! технiки; у сiчнi кшьюсть вiдпочиваючих збiльшуеться в окремi дш до 1100 одиниць автотранспорту, у середньому становлячи 500 авто на день; в лютому ця цифра зменшуеться до 400 авто у день, а в березш наближаеться до грудневого рiв-ня, що вщображено в табл. 2. Середньоденний проб^ автомобшв у межах комплексу приймаемо 2 км i для легкового, i для вантажного транспорту.
Табл. 2. Характеристика транспорту, що рухаеться в межах туркомплексу
Вид автотранспорту Грудень 2003 р, ачень 2004 р. Лютий 2004 рБерезень 2004 р
Вантажт автомобш 250 250 250 250
Легков1 автомобш 9300 15500 11600 | 9300
Для кожно! шдгрупи автомобшв маса викинуто! конкретно! речови-ни визначаеться за формулою:
М = т х Ъ х Пк,
де: М - маса викинуто! за розрахунковий перюд шюдливо! речовини; т - пи-томий викид шюдливо! речовини автомобшем дано! групи з певним двигу-ном; Ъ - проб^ автомобiля дано! групи з певним двигуном.
Ъ = п х Ь ,
де: п - кiлькiсть автомобiлiв дано! групи; Ь - довжина автотраси, що умовно дорiвнюе 1 км в один бш.
Пк = Кв х Кт ,
де: Кв - коефiцiент впливу середнього вжу парку; Кт - коефiцiент впливу рiв-ня технiчного стану автомобшв.
Результати розрахунку викидiв забруднюючих речовин автотранспортом тд час туристичного сезону 2003-04 рр. показано в табл. 3.
Табл. 3. Викиди штдливих речовин автотранспортом
Вид транспорту Маса вики- ду СО-XII СхНу XII Шх-XII СО! Сх^ NOxI СОН СхНу II N0-XII СОШ СхНу III N0-XIII
вантажш 34,31 6,97 2,84 34,31 6,97 2,84 34,31 6,97 2,84 34,31 6,97 2,84
легков1 461,46 37,11 29,3 769,09 61,85 48,83 575,58 46,28 36,54 461,46 37,11 29,3
Разом викинуто шкщли-вих речовин 495,77 44,08 32,1 803,4 68,82 51,67 609,89 53,25 39,38 495,77 44,08 32,14
У грудш -571,99 кг У с1чш -923,88 кг У лютому -702,52 кг У грудш -571,99 кг
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Таким чином, за чотири мюящ в межах територи вщпочинкового комплексу "Буковель" туристичним та службовим автотранспортом було викину-то в атмосферне повпря понад 2,77 т забруднюючих речовин, а саме чадного газу, оксид1в азоту та вуглеводшв.
Дат розрахунки проведено за методикою розрахунку викид1в шюдли-вих речовин в атмосферу автомобшьним транспортом (1995 р.). Пор1внюючи нормативи питомих викид1в забруднюючих речовин на 1 км пробку одним транспортним засобом, можна вщзначити таке:
• за викидами окисл1в азоту нормативи Великобритани е б1льш суворими. Наприклад, для легкових автомобшв 0,2 г/км (норматив 1997 р.), що менше укра'нського нормативу у 10 раз1в (2-2,1 г/км). Але потр1бно зазначити, що нормативи Великобритани у 1971 р. були приблизно 2,3 г/км, тобто за 30 ро-юв вони зменшились бшьше шж у 10 раз1в;
• за викидами окису вуглецю (СО) розб1жтсть норматив1в набагато бiльша. Нормативи Об'еднаного корол1вства перевищують нормативи Украши у 30 раз1в (0,68 г/км проти 15,6 г/км для легкового транспорту);
• за викидами неметанових летких оргатчних сполук (СН) розб1жтсть норма-тив1в иод1бна. Нормативи Об'еднаного корол1вства перевищують нормативи Укра'ни у 30 раз1в (0,048 г/км проти 1,5-1,6 г/км для легкового транспорту).
Забруднення атмосферного повпря вщ автотранспорту становить 70-80 % всього забруднення в мютах (або шших щшьно заселених територь ях). Враховуючи збшьшення туристичного комплексу у перспектив1 до 10 тис. вщпочиваючих, одночасно цей вид забруднення може стати превалю-ючим, враховуючи, що в прськш улоговиш, де розмщуватимуться будинки вщпочинку, циркулящя повпря не вщбуватиметься так швидко, як на прсь-ких схилах або вершинах.
Для запоб1гання забрудненню атмосферного пов1тря автомобшьним транспортом у межах туристичного комплексу { збереження рекреацшно'' спроможност територи рекомендуемо оргашзувати автомобшьну стоянку, вь докремлену вщ будинюв вщпочинку, бажано до в''зду на територда комплексу; кр1м того, пересування територ1ею комплексу (кр1м робочо'' техшки) оргашзувати винятково еколопчно чистим транспортом (електромобш, кот { т.ш.)
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря котельнями, що проектуються
На даний момент стацюнарних джерел забруднень атмосферного повпря на дослщжуванш територи не юнуе, об1гр1в туристичного комплексу вщбуваеться електрооб1гр1вачами. Але на майбутне запроектовано буд1вниц-тво декшькох котелень, призначення яких - об1гр1в примщень туристичного комплексу шд час опалювального сезону. Для пор1вняння в1зьмемо спортив-ну базу "Заросляк", що знаходиться у под1бних кшматичних умовах шд г. Го-верлою. Вона розрахована у середньому на 100 чоловж спортсмешв. Котель-ня працюе на вугшш.
Проектоват котельн туристичного комплексу "Буковель" обслугову-ватимуть 10 000 вщпочиваючих. Враховуючи бшьш еколопчно чисте паливо для них, ор1ентовно викиди зменшаться на 25 %. Вщповщно за зимовий сезон (шють мюящв опалювального сезону) в атмосферне повпря буде викину-
то близько 4 т шюдливих речовин, за що потр1бно буде заплатити близько 100 тис. грн. суми збору за забруднення навколишнього середовища (табл. 4). Неважко шдрахувати, що за 10 роюв юнування туркомплексу ця сума зросте до мшьйона грн., до того ж за умови не перебшьшення встановлених л1мтв на викиди.
Табл. 4. Прогнозована ктьшсть викшУкв котельнями туркомплексу "Буковель"
Назви забруднюючих речовин Прогнозована к1льк1сть вики-д1в котельнями "Буковеля", т Фактичт обсяги викид1в у 2001 р. спортбазою "Заросляк", т Нормати-ви збору за викиди грн./т Сума збору за забруднення навколишнього середовища, грн.
Пил 2150 28,77 13 27950
Окис азоту 73 0,97 53 3869
С1рчистий ангвдрит 1160 15,51 53 61480
Оксид вуглецю 430 5,73 2 860
Разом 3813 94159
Якщо до цифри викид1в котельнями досумувати викиди вщ автотранспорту (разом понад 7 т шюдливих речовин за зимовий перюд), то вияв-ляеться, що щомюяця в атмосферу викидатиметься прогнозовано бшьше 1 т забруднюючих речовин, до того ж ця цифра збшьшуватиметься у перюд ста-бшьного сшгового покриву (грудень-березень), а щодня юльюсть викид1в шюдливих речовин в атмосферне повгтря дор1внюватиме 33 кг. Ймов1рно, що така юльюсть викид1в вщбиватиметься не тшьки на якост атмосферного повгтря, а й на прозорост прського повгтря, зовшшньому вигляд1 територи ту-ристичного комплексу у вигляд1 осаду пилу на сшговий покрив на вщсташ близько 20 висот нагр1того джерела викиду котельш.
Вважаемо, що прорахувавши затрати на створення котелень, затрати вщ забруднення навколишнього середовища й вщповщно вщ зменшення притоку туриспв, потр1бно було б зупинитись на ршенш вщмови вщ буд1вництва котелень заради збереження еколопчно'' чистоти територи туристичного комплексу й рекреацшно'' здатност територи, бо цей чинник е чи не найголовш-шим у поеднант з европейським сервюом, який приваблюе туриспв саме до цього комплексу. Об1гр1в примщень, на наш погляд, доцшьшше залишити електричним, навпь, якщо це менш вигщно економ1чно, враховуючи той факт, що ютотно зменшити забруднення вщ автомобильного транспорту не вдасться.
Однозначно, потр1бним е буд1вництво ново'' автомобшьно'' дороги вщ м. Яремча до бази "Буковель", тому що покращення поверхневого покриття дороги збшьшить швидюсть автотранспорту 1, вщповщно, зменшить юльюсть викид1в в атмосферу.
Л1тература
1. Л1топис природи. Книга 16 - Яремче, 2002. Держ. облк. номер 0202006043. - С. 35-85.
2. Лггопис природи. Книга 15 - Яремче, 2001. Держ. облш. номер 020105690. - С. 35-85.
3. Лггопис природи. Книга 12,13,14 - Яремче, 1998, 1999, 2000.
4. Академ1я Наук Укра'ни. 1нститут екологп Карпат. Природа Карпатського нацюналь-ного парку. - Ки'в: Наук. думка, - 1993. - 213 с.
