Научная статья на тему 'ФОРСАЙТИНГ ЕКОЛОГіЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦіОНАЛЬНОї ПРОМИСЛОВОСТі: МАКРОРіВЕНЬ'

ФОРСАЙТИНГ ЕКОЛОГіЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦіОНАЛЬНОї ПРОМИСЛОВОСТі: МАКРОРіВЕНЬ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
63
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Экономика промышленности
Область наук
Ключевые слова
ФОРСАЙТ-ДОСЛіДЖЕННЯ / ЦіЛі СТАЛОГО РОЗВИТКУ / іНВЕСТИЦії / ЗМіНА КЛіМАТУ / ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО / ВУГЛЕЦЕВА НЕЙТРАЛЬНіСТЬ / "ЗЕЛЕНА" УГОДА

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Заніздра Марія Юріївна

Майбутнє екологічного регулювання у промисловому секторі зумовлене не лише політичними рішеннями і заходами, але й інтенсивністю і характером інвестування в певні види економічної діяльності, зокрема екологічно орієнтованими вимогами, які пред'являються до інвестиційних проєктів. Зміна пріоритетності й ефективності інструментарію екологічного регулювання, поява нових і скасування традиційних важелів впливу залежать від траєкторії науково-технічного прогресу, розвитку нових сфер економічної діяльності, таких як цифрові послуги, трансформація екологічного сліду, утвореного промисловістю, а також від нового розуміння екологічних викликів майбутнього. У зв'язку з цим підвищується актуальність форсайтингу пріоритетних підходів, інструментів і напрямів екологічного регулювання стратегічного розвитку національної промисловості виходячи з найбільш стійких і домінуючих тенденцій уполітичній і фінансовій сферах, що визначають довгострокові стратегії економічного розвитку на макрорівні на 2030-2050 рр.Виокремлено базові напрями форсайтингу у сфері екологічного регулювання: моніторинг та комплексний аналіз коеволюції глобальних економічної та екологічної систем під егідою ООН; проблемно-орієнтований форсайтинг вузько специфічних, мікро- територіальних унікальних екосистем і явищ із жорсткою локальної прив'язкою; національні та наднаціональні науково-технічні стратегії довгострокового економічного розвитку, включаючи трансформацію інвестиційних пріоритетів у промисловості. На підґрунті аналізу основних інвестиційних тенденцій у сфері сталого розвитку визначено основні бар'єри для екологізації промисловості: інвестиційний розрив у країнах, що розвиваються, та низька активність приватних інвесторів. Здійснено огляд номенклатури, географії поширення й ефективності практичного застосування "зелених" інвестиційних продуктів, інструментів та ринків, у тому числі: "зелені" облігації, "стійкі" фонди та ESG- фонди, індекси акцій сталого розвитку, "партисипативне інвестування" у формі прикладних інвестиційних програм державно-приватного партнерства. Визначено специфіку національних стратегій розвитку світових промислових центрів-макроекономік США, ЄС і КНР, які динамічно та інноваційно розвиваються, спрямовані на декарбонізацію енергетичного сектору і досягнення так званої "вуглецевої нейтральності" економіки в рамках "зеленого нового курсу": кількісні цілі, обсяг інвестування, система мотивації підприємців.Визначено основні принципи екологічного регулювання майбутнього (на перспективу 2030-2050 рр.): "досягнення цілей сталого розвитку" (ЦСР), "моніторинг інвестиційних тенденцій", "індикативне планування" і "сценарне прогнозування" заходів та ініціатив щодо досягнення ЦСР, "партисипативність інвестування" в розвиток смарт- інфраструктури і провідних інновацій з метою екологічно орієнтованої трансформації технологічних укладів убік їх вуглецевої нейтральності та "екологічно диференційованої фіскальної політики" - протекціоністської та санкційної.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Заніздра Марія Юріївна

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

FORESIGHTING OF ENVIRONMENTAL REGULATION OF A NATIONAL INDUSTRY DEVELOPMENT: MACRO-LEVEL

The future of environmental regulation in the industrial sector is largely dictated not only by political decisions and measures, but also by the intensity and nature of investments in certain types of economic activities, as well as by the environmentally-oriented requirements that are imposed on investment projects. Changing the priority and effectiveness of environmental regulation tools, the emergence of new and the abolition of traditional levers of influence depends on the trajectory of scientific and technological progress, the development of new fields of economic activity, such as digital services, the transformation of the ecological footprint of industry, as well as a new understanding of the environmental challenges of the future.Therefore, the relevance of priority approaches’ foresighting, tools and directions of environmental regulation of the strategic development of a national industry based on the most persistent and dominant trends in the political and financial spheres that define long-term strategies of economic development at the macro level for 2030-2050, is increasing...The future of environmental regulation in the industrial sector is largely dictated not only by political decisions and measures, but also by the intensity and nature of investments in certain types of economic activities, as well as by the environmentally-oriented requirements that are imposed on investment projects. Changing the priority and effectiveness of environmental regulation tools, the emergence of new and the abolition of traditional levers of influence depends on the trajectory of scientific and technological progress, the development of new fields of economic activity, such as digital services, the transformation of the ecological footprint of industry, as well as a new understanding of the environmental challenges of the future.Therefore, the relevance of priority approaches’ foresighting, tools and directions of environmental regulation of the strategic development of a national industry based on the most persistent and dominant trends in the political and financial spheres that define long-term strategies of economic development at the macro level for 2030-2050, is increasing.The paper provides basic directions of foresight in the field of environmental regulation: monitoring and comprehensive analysis of the co-evolution of global economic and environmental systems under the auspices of the United Nations; problem-oriented foresighting of narrowly specific, micro-territorial unique ecosystems and phenomena with a strict local binding; national and supranational scientific and technical strategies for long-term economic development, including the transformation of investment priorities in industry. Based on the analysis of the main investment trends in the field of sustainable development, the main barriers to greening the industry were identified: the investment gap in developing countries and low activity of private investors. An overview of the nomenclature, geography of distribution and effectiveness of the practical application of "green" investment products, instruments and markets were presented. They include: "green" bonds, "sustainable" funds and ESG-funds, Indices of sustainable development stocks, "participatory investment" in the form of applied investment programs of public-private partnership. In addition to this, the specifics of national strategies for the development of the world's industrial centers - dynamically and innovatively developing macroeconomics of the United States, the EU and the People's Republic of China, aimed at decarbonizing the energy sector and achieving the so-called "carbon neutrality" of the economy within the framework of the "Green New Deal" were also established: quantitative goals, the volume of investment, the system of motivation of entrepreneurs.According to the results of the analysis, the main principles of environmental regulation of the future (for the perspective of 2030-2050) were defined: "achieving the Sustainable Development Goals" (SDGs), "monitoring investment trends", "indicative planning" and "scenario forecasting" of measures and initiatives to achieve the SDGs, "participativeness of investments" in the development of smart infrastructure and advanced innovations for the purposeof environmentally-oriented transformation of t

Текст научной работы на тему «ФОРСАЙТИНГ ЕКОЛОГіЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦіОНАЛЬНОї ПРОМИСЛОВОСТі: МАКРОРіВЕНЬ»

УДК 338.45:502.33:502.5 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.03.025

Мар1я Юрпвна Зашздра,

канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши вул. Мари Каптст, 2, м. Ки!в, 03057, Украша E-mail: marin2015zzz@gmail.com orcid.org/0000-0002-3528-0212

ФОРСАЙТИНГ ЕКОЛОГ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦ1ОНАЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1: МАКРОРШЕНЬ

Майбутне еколопчного регулювання у промисловому сектор1 зумовлене не лише по-л^ичними ршеннями i заходами, але й штенсившстю i характером швестування в певш види економiчно! дiяльностi, зокрема екологiчно орiентовaними вимогами, яю пред'явля-ються до iнвестицiйних проекпв. Змiнa прiоритетностi й ефективностi шструментарш еко-логiчного регулювання, поява нових i скасування трaдицiйних вaжелiв впливу залежать вiд траекторп нaуково-технiчного прогресу, розвитку нових сфер економiчно! дiяльностi, таких як цифровi послуги, трансформащя екологiчного слiду, утвореного промисловiстю, а також вщ нового розумiння еколопчних викликiв майбутнього. У зв'язку з цим тдвищуеться ак-туaльнiсть форсайтингу прюритетних пiдходiв, iнструментiв i нaпрямiв екологiчного регулювання стрaтегiчного розвитку нацюнально! промисловостi виходячи з найбшьш стiйких i домiнуючих тенденцiй у пол^ичнш i фiнaнсовiй сферах, що визначають довгостроковi стратеги економiчного розвитку на мaкрорiвнi на 2030-2050 рр.

Виокремлено бaзовi напрями форсайтингу у сферi екологiчного регулювання: мош-торинг та комплексний aнaлiз коеволюци глобальних економiчно! та еколопчно! систем тд егiдою ООН; проблемно-орiентовaний форсайтинг вузько специфiчних, мiкро-територiaль-них унiкaльних екосистем i явищ iз жорсткою локально! прив'язкою; нaцiонaльнi та надна-щональш нaуково-технiчнi стратеги довгострокового економiчного розвитку, включаючи трaнсформaцiю iнвестицiйних прiоритетiв у промисловостг На пiдrрунтi aнaлiзу основних iнвестицiйних тенденцiй у сферi сталого розвитку визначено основнi бар'ери для еколопза-ци промисловостi: iнвестицiйний розрив у кра!нах, що розвиваються, та низька актившсть приватних iнвесторiв. Здшснено огляд номенклатури, географи поширення й ефективност практичного застосування "зелених" швестицшних продуктiв, iнструментiв та ринкiв, у тому числк "зелеш" обл^аци, "стшю" фонди та ESG-фонди, iндекси акцш сталого розвитку, "партисипативне швестування" у формi прикладних iнвестицiйних програм державно-приватного партнерства. Визначено специф^ нацюнальних стрaтегiй розвитку свiтових промислових центрiв-мaкроекономiк США, GC i КНР, яю динaмiчно та iнновaцiйно розвиваються, спрямоваш на декaрбонiзaцiю енергетичного сектору i досягнення так звано! "ву-глецево! нейтрaльностi" економiки в рамках "зеленого нового курсу": юльюсш цЫ, обсяг iнвестувaння, система мотиваци пiдприемцiв.

Визначено основнi принципи еколопчного регулювання майбутнього (на перспективу 2030-2050 рр.): "досягнення цшей сталого розвитку" (ЦСР), "мошторинг iнвестицiйних тенденцш", "iндикaтивне планування" i "сценарне прогнозування" зaходiв та iнiцiaтив що-до досягнення ЦСР, "партисипатившсть iнвестувaння" в розвиток смарт-шфраструктури i провiдних шновацш з метою екологiчно орiентовaно! трансформаци технологiчних уклaдiв убiк !х вуглецевоl нейтрaльностi та "екологiчно диференцiйовaно! фiскaльноl полiтики" -протекцiонiстсько! та санкцшно!.

Ключовг слова: форсaйт-дослiдження, цiлi сталого розвитку, швестици, змiнa клiмaту, державно-приватне партнерство, вуглецева нейтрaльнiсть, "зелена" угода.

JEL: O14, O44, Q57

© М. Ю. Зашздра, 2021

Стале та яюсне eK0H0Mi4He зростання неможливе без iнвестицiй у науково-тех-шчний прогрес, що створюе необхiдний рушшний ÎMnynbc для початку i пщтримки потрiбних перетворень у виробничих циклах та оргашзацшних рутинах. Таким чином, фактичну реалiзацiю траектори глобального промислового розвитку, зазначено1' заходами полiтики, забезпечуе лише дос-татне iнвестування. Аналогiчно, майбутне еколопчного регулювання у промисловому секторi значною мiрою зумовлене штен-сивнiстю i характером швестування у певнi види економiчноï дiяльностi, зокрема еко-лопчно орiентованими вимогами до швес-тицшних проектiв.

Останнiм часом екологiчне регулювання поеднуе широкий комплекс симбю-тично пов'язаних законодавчих, адмшют-ративних i ринкових заходiв та важелiв впливу, якi владнi iнститути нащонального та мiжнародного рiвня, а також економiчнi агенти використовують для приведення економiчноï дiяльностi у вiдповiднiсть до науково обгрунтованих стандартiв еколо-пчнох' безпеки. Класифжаци та аналiзу ш-нуючого iнструментарiю, оцiнюванню його ефективност в цiлому або за окремими спецiалiзованими напрямами (квотування, страхування, швестування, оподаткування та iн.) присвячено дослщження багатьох зарубiжних i вiтчизняних учених.

Вплив еколопчного регулювання промисловост в недосконалому конкурентному середовищi на щнову еластич-нiсть попиту на природоохоронш послуги та ринкову владу е^ндустрп обгрунтова-но в публкаци (David, Sinclair-Desgagné, 2005). Аналiз взаемозв'язку iнновацiйних iнiцiатив у пiдприемницькiй сферi зi стра-тегiчно значущими природоохоронними орiентирами виконано у статтi (Urbano, Guerrero, Ferreira & Fernandes, 2018). Ме-тодологiчнi рекомендацп та ощнка досяг-нутого прогресу у використанш добровшь-них iнструментiв ресурсоефективно1' еко-номiки в GC регулярно розробляються Св-ропейською Комiсiею (European Commission, 2021). ООН продовжуе роботу над рекомендащями щодо впровадження дiе-

вих iнструментiв "зеленого" iнвестування для краш, якi розвиваються, i розвинутих краш (UNCTAD, 2014; UNCTAD, 2020).

Серед напрацювань вiтчизняних ав-торiв слiд вiдзначити типологiзацiю шстру-менпв екополiтики (Синякевич, 2003; Александров, Половян, Коновалов та ш, 2010); критичний аналiз специфiки екологiчного регулювання економши в крашах САЕС та ВЫС8 у контекстi оцiнки потенщалу ви-користання досвiду даних краш в шститу-цiйних умовах Украши (Гаркушенко, 2016); рекомендацп щодо формування державно! еколопчно! полiтики Украши та И регiонiв вiдповiдно до макроекономiчних важелiв соцiально-економiчного зростання (Веклич, Волошин, Жарова та ш., 2018).

Проте з розгортанням науково-тех-нiчного прогресу та розвитком нових сфер економiчноl дiяльностi, таких як цифровi послуги, штерпретащя та практична цш-шсть традицiйних екологiчних регуляторiв здатнi змшюватися; вiдбуваeться еволюцiя i симбiоз шнуючих iнструментiв, зазнае змiн 1х результатившсть i прiоритетнiсть використання. Отже, форсайт-дослщження, спрямованi на передбачення й осмислення таких змш, зберiгають свою актуальшсть.

Метою статтi е форсайтинг прюри-тетних пiдходiв, iнструментiв i напрямiв екологiчного регулювання стратегiчного розвитку нащонально! промисловостi ви-ходячи з найбшьш стiйких i домiнуючих тенденцiй у полпичнш i фiнансовiй сферах, що визначають довгостроковi стратеги економiчного розвитку на макрорiвнi на 2030-2050 роки.

Згщно з результатами аналiзу особ-ливостей iнвестування 2010-2019 рр. (UNCTAD, 2020), нацiональних i макроре-гiональних стратегiй розвитку, а також фо-рсайт-дослiджень ООН та ОЕСР на 20302050 рр. еколопчне регулювання розвитку нащонально! промисловостi випливае з принцитв "досягнення цiлей сталого розвитку", "мошторингу iнвестицiйних тенде-нцiй", "iндикативного планування" та "сценарного прогнозування" заходiв й шь щатив щодо досягнення цiлей сталого розвитку, "партисипативного iнвестування" у

розвиток смарт-шфраструктури та передо-вих шновацш з метою екологiчно орiенто-вано! трaнсформaцi! технологiчних уклaдiв убiк !х вуглецево! нейтрaльностi та "еколо-пчно диференцiйовaно! фiскaльно! пол^и-ки" - протекцюшстсько! та сaнкцiйно!.

"1ндикативне планування" i "сценарне прогнозування" належать до шструменив створення довгострокових стрaтегiчних прюритеив у формi чiтких iнформaцiйних орiентирiв - кiлькiсних iндикaторiв i до-рожнiх карт розвитку в рамках нацюналь-них i нaднaцiонaльних (макрорегюнальних i глобальних) стрaтегiй розвитку на 10- i 20-рiчнi перiоди (тобто на 2030 i 2050 рр.).

Станом на 2021 р. найбшьш комплек-снi та мaсштaбнi форсайт-дослщження у сферi екологiчного регулювання, що вста-новлюють тaкi орiентири, здшснюються пiд егiдою ЮНЕП i ОЕСР. У тому числк

1) сер1я доповгдей про оцтку Глобальног екологгчног перспективи 1997, 1999, 2001, 2008 i 2012 рр. (OECD Environmental Outlook to 2020 (OECD, 2001); OECD Environmental Outlook to 2030 (OECD, 2008); OECD Environmental Outlook to 2050 (OECD, 2012), яю, ^м традицшного ана-лiзу стану, тенденцш i перспектив глобального навколишнього середовища у кра!-нах ОЕСР та БР1КС (з 2008 р.), надають рекомендаци щодо стрaтегiчного еколопч-но орiентовaного цiлепоклaдaння на мiж-народному рiвнi, посилення мiжнaродного спiвробiтництвa у виршенш глобальних i мiсцевих екологiчних проблем, можливi "рiшення" виявлених екологiчних проблем (змши клiмaту, втрати бiологiчного рiзно-мaнiття, дефiциту прiсно! води, впливу за-бруднення на довкiлля та здоров'я люди-ни). Комплекснi заходи 2020 р. мютять: скасування субсидш у кра!нах ОЕСР, за-стосування енергетичного податку, пов'я-заного з вмютом вуглецю в пaливi, оподат-кування дiяльностi, пов'язано! з викорис-тання хiмiчних речовин. Комплекснi заходи 2050 р. передбачають: досягнення вуглецево! нейтральной - зменшення спожи-вання викопного палива, закриття вугшь-них електростaнцiй, розширення вироб-ництва електромобiлiв, надання податко-

вих пшьг пiдприемствaм сонячно! та в^ро-во! енергетики в рамках "Зелено! угоди" 2020 р. (англ. The European Green Deal) GC i "Зеленого нового курсу" 2020 р. (англ. Green New Deal) у США (пакет законопроект, не затверджений);

2) форсайт-дослщження "Перспективи розвитку глобальних мaтерiaльних ре-сурав на 2060 р." (англ. Global Material Resources Outlook to 2060: economic drivers and environmental consequences) (OECD HIGHLIGHTS, 2018), у якому представлеш прогнози використання мaтерiaлiв та !х еколопчних наслщюв до 2060 р. на глобальному, секторальному та регюнальному рiвнях для 61 рiзного мaтерiaлу (ресурси бiомaси, викопне паливо, метали та неме-тaлевi кориснi копалини);

3) дорожня карта ООН з реал1зацИ "Порядку денного щодо сталого розвитку до 2030 р." (англ. "Roadmap for Financing the 2030 Agenda for Sustainable Development) (UNITED NATIONS SECRETARY-GENERAL'S, 2019-2020), яка структуруе основш напрями i дiяльнiсть ООН, нацю-нальних урядiв, приватного сектору та м> жнародних фiнaнсових iнститутiв у кон-текстi приведення глобально! економiчноl полiтики i фiнaнсових систем у вщповщ-нiсть до цiлей сталого розвитку, вдоскона-лення стрaтегiй сталого фшансування та iнвестицiй на регюнальному i нацюналь-ному рiвнях, реaлiзaцil потенцiaлу фшан-сових iнновaцiй, нових технологш та циф-ровiзaцi! для забезпечення рiвного доступу до швестицшних ресурсiв;

4) допов1дь Всесвтнього фонду при-роди 2020 р. "Жива планета 2020. Перело-мити тренд скорочення бюр1зномашття" (англ. Living Planet Report) (WWF, 2020), що висв^люе тренди Глобального iндексу живо! планети в розрiзi основних геогра-фiчних регюшв (Пiвнiчно! Америки, Ла-тинсько! Америки i Карибського басейну (Мезоамерика, Карибський басейн i Шв-денна Америка), Gвропи та Центрально! Азп, Африки, Азiaтсько-Тихоокеaнського регiону), а також пал^ру "наростання глобальних ризиюв за 2007-2020 рр.", яка де-

монструе поступове переважання "еколо-гiчнихм ризиюв над iншими;

5) п'яте видання àonoeiài ЮНЕП "Про адаптацтний розрив 2020" (англ. Adaptation Gap Report 2020) (UNEP, 2021), де проаналiзовано стан справ у сферi пла-нування, фiнансування та адаптаци (зни-ження вразливостi) краш i спшьнот до зм> ни клiмату, виходячи з поточних зобов'я-зань за Паризькою угодою (щодо скоро-чення емюп парникових газiв) на основi мнацiональних планiв адаптаци" краш, що ратифiкували Угоду.

Крiм того, ЮНЕП щомюяця випускае форсайт-брифiнги (англ. UNEP's Foresight Briefs) (UNEP, 2017-2020), як висвiтлюють найбiльш критичнi екологiчнi виклики або актуальнi науковi дослiдження, у тому чи-слi: Saving Lake Faguibine (№ 001, August

2017, р. 4); Marine Plastics Litter and Microplastics (№ 002, September 2017, р. 5); Emerging Sponge Cities (№ 005, January

2018, р. 4) у зв'язку з урбашзащею i швид-ко зростаючими мштами на прикладi Китаю; Smoke-haze: A transboundary air pollution issue in Southeast Asia (№ 007, March

2018, р. 6); Revisiting ocean acidification, food security and our earth system (№ 009, July 2018, р. 5); We are losing the "Little things that run the world" (№ 011, January

2019, р. 9) про критичне скорочення попу-ляцш комах, важливих для вирощування сшьськогосподарських культур; Environment, Climate Change and Security (№ 012, March 2019, р. 7); Building a digital ecosystem for the planet September (№ 014, September 2019, р. 7); Challenges for the growth of the electric vehicle market (№ 017, June

2020, р. 7); Blockchain Technology and Environmental Sustainability (№ 019, October 2020, р. 9); The Need to Eliminate Lead Paint Globally (№ 021, December 2020, р. 6) про взаемозв'язок цифровiзацiï економши iз станом екосистем.

У розрiзi окремих економшо-геогра-фiчних регюшв i краш принцип "еколопч-ностГ' е характерною рисою форсайт-дослiджень довгострокового розвитку Евросоюзу - Свропейська програма мошто-рингу форсайт-проектiв (англ. European

Foresight Monitoring Network - EFMN) охоплюе понад 2000 рiзних дослiджень. У США екологiчно орiентованi форсайт-до-слiдження виконуються Агентством з охо-рони навколишнього середовища США (EPA, 1995), а також науковими оргашзащ-ями на базi ушверситетсв - так званi "фабрики думки" (англ. think tanks), що викори-стовують форсайтинг для виконання запи-ив уряду, та комерцшш дослщницью центри, якi виконують комерцшш прогно-зи, у тому числк

"1нститут ЗемлГ' при Колумбшсько-му унiверситетi (заснований у 1995 р.). Йо-го структура включае: Центр рiчок та есту-арив, 1нженерний центр Землi, Лаборато-рiю Мюького дизайну та Мiжнародний на-уково-дослщний iнститут клiмату i суст-льства;

"РЕНД Корпорейшн" (RAND Corporation, Santa Monica - CA). Засновано у 1948 р. компашею "Дуглас Ейркрафт Ком-панi" з метою вивчення перспективного планування майбутнiх озброень; виконуе функци стратегiчного дослiдницького центру, також у сферi енергетики i навко-лишнього середовища;

1нститут "Worldwatch" (Вашингтон, США). Дiяльнiсть присвячена виключно глобальним еколопчним проблемам у сфе-рi енергетики i ^мату, продовольства i сшьського господарства, а також розвитку "зелено!'" економжи. Публiкуе щорiчну до-повщь "Стан свiту", у якiй оцшюеться ак-туальнiсть глобальних екологiчних проблем у поеднанш з шновацшними iдеями для 1'х вирiшення;

1нститут конкурентного пщприемни-цтва (англ. Competitive Enterprise Institute, CEI, Вашингтон, США). Складаеться з п'я-ти окремих центрiв, у тому числi центру енергетики i навколишнього середовища (Center for Energy and Environment);

"Третш шлях"(англ. Third Way, Вашингтон, США). Бере безпосередню участь у таких пол^ичних питаннях, як економiч-ш вигоди вiд "зелено5Г енергетики i скорочення дефщиту.

У таких крашах, як Япошя, Китай, Пiвденна Корея, та ш., активно використо-

вують методи форсайтингу на макро- i mík-popÍBrax, де прiоритетом дослщжень е роз-роблення випереджаючих стратегш науко-во-технолопчно! дiяльностi, розвиток циф-рових технологiй, штучного iнтелекту, ро-бототехнiки, практичних промислових ш-новацш та !х фiнансування. Так, програма "Вироблено в Кита! - 2025", яка ре^зу-еться з 2015 р., передбачае трансформацш Китаю iз "св^ово! фабрики" у свiтового лщера в розробленнi й виробництвi шно-вацiйних продуктiв i технологiй, глобального генератора NBIC-технологш у ключо-вих секторах економiки, у тому числк роз-витку альтернативно! енергетики i робото-технiки в секторах iз виробництва авiацiй-но-космiчного обладнання, освоення мор-ських глибин, автомобшебудування i сшь-ськогосподарського обладнання, що передбачае встановлення високих еколопчних стандартiв до життевого циклу продукцп.

Корейськi промисловi гiганти (Samsung, LG) сформували власнi вiддiли тех-нологiчного форсайтингу з метою вияв-лення iснуючих i перспективних можливо-стей, розроблення корпоративних науково-технологiчних стратегiй. Методологiя до-рожшх карт на нацiональному рiвнi була вперше застосована у 2002 р. для створен-ня "Нацюнально! дорожньо! карти техно-логiчного розвитку Коре! до 2012 року", включаючи напрям "Альтернативна енер-гетика та екологiя". Проект "Корея-2030" або "Перспективи майбутнього i техноло-гiчний Форсайт Коре! - визначення завдань i можливостей для корейсько! економжи i суспiльства" мав на мет тривале (на 2030 р.) прогнозування розвитку науки i технологш з урахуванням потреб економь ки та суспшьства. Стратегiчнi "технологи майбутнього" були розподiленi мiж катего-рiями "економiчне зростання", "якiсть жит-тя" i "потреби суспiльства" та вщокремлю-вали шiсть екологiчно орiентованих на-прямiв: екологiчно чистi та вщновлюваш джерела енергп (на перетинi категорш "якiсть життя" i "потреби суспшьства"); кл> матичний i метеорологiчний прогноз, гло-бальний екологiчний монiторинг, управ-лiння морськими територiями (категорiя

"якють життя"); бiобезпека, бiорiзноманiт-тя та еколопя (категорiя "потреби суспiль-ства").

Менш iнновацiйно активнi кра!ни (Бразилiя, Роая, Укра!на) включають пи-тання еколопчного регулювання у страте-гiчнi прогнози i враховують екологiчнi пе-рспективи, загрози та ризики при побудовi сценарив довгострокового розвитку в роз-рiзi комплексно! оцiнки економiчних, сощ-альних, полiтичних та екологiчних чинни-кiв розвитку (у контекстi "Цшей сталого розвитку" ООН) та зумовлеш мiжнарод-ною полiтикою "вуглецево! нейтральностГ', яку лобiюе GC i демократична пария США, що здебшьшого диктують спрямо-ванiсть мiжнародно! полiтики загалом.

Отже, можна виокремити кiлька ба-зових напрямiв застосування форсайтингу у сферi екологiчного регулювання:

дослiдницький напрям тд егiдою ООН, що передбачае мошторинг i комп-лексний аналiз еволюц^! глобально! екосис-теми - здшснення систематичних спосте-режень, збiр великих масивiв емпiричних даних, пошук i верифiкацiя закономiрнос-тей, виявлення загроз i ризикiв природного та техногенного походження, розроблення довгострокових сценарпв розвитку подiй у цiлому по бiосферi або за окремим критич-ним напрямами глобального рiвня (змша клiмату, танення льодового покриву, ви-снаження озонового шару, забруднення моря нафтопродуктами i пластиковими вщ-ходами, випадання кислотних дощiв, опус-телювання земель, втрата бiорiзноманiття та ш.) - бриф-форсайти ЮНЕП i масштабш проекти ООН;

дослiдницький або проблемно-орiен-тований мошторинг i форсайтинг вузько-специфiчних, мiкротериторiальних унiка-льних екосистем та явищ iз жорсткою локальною прив'язкою, таких як лiсовi спшь-ноти Болiвi! та В'етнаму (Wollenberg, Edmunds, Buck, 2000; Evans, De Jong, Cronkleton, Nghi, 2010), етшчш громади Австрал^!, вразливi до змши клiмату (Gidley, Fien, Smith et al., 2009), альпшсью екосистеми, мангровi лiси, знебарвлення та загибель коралових рифiв;

нащональш та наднащональш науко-во-техшчш стратеги довгострокового еко-H0Mi4H0r0 розвитку, включаючи трансфо-рмацiю iнвестицiйних прiоритетiв у про-мисловостi, завчасне визначення потенцш-них можливостей та ризикiв для навколиш-нього природного середовища, пов'язаних з iндустрiальним поширенням базисних епо-хальних iнновацiй та глобальними трендами економiчного розвитку - захщноевро-пейськi краши GC, США, скандинавсью краши, Японiя, Китай, Пiвденна Корея, Ла-тинська Америка.

Дорожня карта ООН на 2030 р.

Вщповщно до дорожньо! карти "Порядку денного щодо сталого розвитку до 2030 р." (англ. "Roadmap for Financing the 2030 Agenda for Sustainable Development") (UNITED NATIONS SECRETARY-GENERAL'S, 2019-2020) зусилля ООН щодо еколопчного регулювання траeкторii промислового прогресу розвинутих краiн свiту спрямованi на:

1) штеграцш цiлей сталого розвитку (ЦСР) i Паризькоi угоди в економiчну i ф> нансову полпику та практику, нацiональнi нормативнi акти, фiнансовi портфелi дер-жавних i приватних iнвесторiв;

2) збiльшення обсяпв фiнансування у сферi "запобiгання змЫ клiмату". Зокрема, стимулювання краiн-учасниць Сам^ з клiматичних дiй 2019 р. до:

виконання зобов'язань щодо щорiч-ного швестування з державних i приватних джерел на реалiзацiю ^матично орieнто-ваних проeктiв у промисловостц

створення сприятливих швестицш-них умов для еколопчно чистого промислового розвитку, стшкого до змiни ^ма-ту;

введення цiльових стимулiв для ф> нансовоi галузi щодо розширення фшансу-вання проeктiв iз декарбонiзацii економжи;

3) акцентування уваги на потребах найменш розвинутих краш (англ. least developed country - LDC) i малих острiвних держав, що розвиваються, у тому числi:

заохочення сшвпращ (у формi державно-приватного партнерства) мiж дер-жавними та приватними суб'ектами для

розкриття Bcix джерел фшансування та ф> нансових шновацш у сферi змiни клiмату та тдвищення стiйкостi розвитку;

розроблення пакета стимулiв для сприяння прогресу найменш розвинутих краш (доступ до недорогих фшансових ре-сурсiв, пiльгове фшансування, зниження рiвня заборгованостi за рахунок усунення основних структурних причин);

4) створення спецiалiзованих "глоба-льних платформ", призначених для пере-спрямування та акумулювання приватних фiнансових потокiв на цш сталого розвитку, усунення перешкод для шституцшних iнвесторiв, комерцшних банкiв, учасникiв ринку капiталу та корпорацш, пов'язаних iз несприятливими шституцшними правилами, якi:

збiльшують вартють капiталу для пе-вних видiв активiв та iнвестицiй;

зумовлюють короткостроковють го-ризонтiв iнвестування;

ведуть до вузького трактування ф> дуцiарних 1 обов'язюв;

сприяють рiзночитанню термiнологii та неузгодженост циклiв звiтностi у сферi сталого розвитку.

Серед подiбних платформ слщ вщ-значити: Альянс глобальних iнвесторiв в iнтересах сталого розвитку (для збшьшен-ня довгострокових приватних швестицш у досягнення ЦСР); Цшьову групу з цифрового фшансування ЦСР (для стимулювання змши шституцшних "правил гри" вбiк тд-вищення ефективностi реалiзацii потенща-лу i зниження ризикiв, пов'язаних iз фшан-совими технологiями i ЦСР);

5) змщнення партнерських вiдносин iз мiжнародними фiнансовими iнститутами (англ. International Financial Institutions, IFI), у тому чи^ багатостороннi банки розвитку (англ. Multilateral Development Bank, MDB) для:

посилення синерпзму на макрорегю-нальному рiвнi та рiвнi окремих краiн iз

1 Фвдущарш (в1д англ. fiduciary - тклува-льник, повiрений) - фiзична або юридична особа, якш доручено управлiння iнвестицiями, майном шшо! особи.

придшенням особливо! уваги крашам i3 середшм piBHeM доходу;

пiдвищeння пpийнятностi piBra за-боpгованостi в крашах, що розвиваються, зокрема для iнвeстицiй у зниження ризику стихiйних лих i пiдвищeння сталостi;

6) пiдвищeння ефективност дiяль-ностi iнститутiв ООН:

використання реформи системи 1 роз-витку ООН для збiльшeння пiдтpимки кра-ïh у сфepi стpатeгiчного фшансування ЦСР, у тому числi для стимулювання но-вих джерел фшансування та використання фшансових тeхнологiй;

формування загального pозумiння практики сталого швестування;

пiдвищeння якостi та доступностi да-них про iнвeстицiйнi можливостi, пов'язаш з ЦСР, у кpаïнах, що розвиваються (UNITED NATIONS SECRETARY-GENERAL'S, 2019-2020).

Ключовi дiï, пpопонованi дорожньою картою ООН для посилення ствпращ мiж нацiональними урядами, приватним сектором i мiжнаpодними фiнансовими шститу-тами з метою peалiзацiï основних напpямiв "Порядку денного щодо сталого розвитку до 2030 р." наведено в табл. 1.

Змщнення мiжнаpодного сшвроб^-ництва щодо просування фiнансовоï та eкономiчноï полiтики з тдтримки ЦСР (п. 1.1 табл. 1) передбачае: розроблення глобальних норм, принцитв i полiтики, узгоджених iз ЦСР; сшвробпництво у фор-матi "Швдень-Швдень" i на piвнi peгiонiв; встановлення спeцiалiзованих peжимiв тор-гiвлi та фшансово! допомоги, якi пщтри-мують ЦСР; вiдповiдальнe i прозоре запо-зичення та кредитування; всeбiчнe й ефек-тивне спiвpобiтництво щодо мiжнаpодних податкових питань.

Сприяння узгодженню глобальних фiнансових потокiв з iнiцiативами у сфepi клiмату (п. 1.2 табл. 1) полягае у здшсненш шформацшно-пропагандистсько!' роботи зi свiтовими лiдepами з даних питань; приве-дення пол^ики i практики в галузi приват-

1 Система координатор1в-резидент1в, яка включае економюпв i фах1вц1в щодо партнерства та фшансування розвитку.

них швестицш у вщповщшсть до Паризь-koï угоди з клiмату 2 (European Commission, 2020а); контроль за виконанням рекомен-дацш цiльовоï групи з розкриття фшансо-воï iнформацiï, пов'язаноï з клiматом; по-ширення знань i глобальних суспшьних благ (англ. global public goods) для розши-рення iнструментiв "зеленого" фшансуван-ня (англ. Green financing instruments); тд-вищення якостi та доступностi даних про фшансування змши клiмату.

Стимулювання (активiзацiя) приват-них iнвестицiй на досягнення ЦСР з акцентом на крашах, що розвиваються (п. 1.3 табл. 1), передбачае: розроблення глобальних принцитв, стандарив, методологи ви-мiрювання та зв^носи, пов'язаних зi ста-лим iнвестуванням; тдвищення якостi та доступностi iнвестицiйних даних по ЦСР; активна взаемодiя з фшансовою галуззю, директивними органами, регулюючими органами та громадсьюстю; iнвестицiйне "узгодження" мiж крашами, що розвиваються, i приватними швесторами.

Сприяння розвитку стiйких фшансо-вих систем на рiвнi краш (п. 2.1 табл. 1) полягае у формуванш сприятливого полi-тичного та нормативного середовища; при-веденнi пол^ики та практики нащонально-го фшансового сектору у вiдповiднiсть до принцитв сталого розвитку; ствпращ з регюнальними та нащональними банками розвитку; формуванш кредитних ринюв для сприяння зростанню малого та серед-нього бiзнесу; здшсненш швестицшно1' по-лiтики "нового поколшня" 3, яка орiентова-на на цЫ сталого розвитку.

2 Рамкова конвeнцiя ООН про змiну мма-ту (англ. Framework Convention on Climate Change - UN FCCC.)

3 1нвестицшна полггика, заснована на ште-ресах сталого розвитку (англ. Investment Policy Framework for Sustainable Development - IPFSD), побудована в контекст досягнення ЦСР цшсним й ефективним чином. Передбачае реформу '^ж-народно! iнвeстицiйноï угоди "(М1С) i прискорене оновлення договоpiв "старого поколшня" на ос-новi Пакета реформ ЮНКТАД та Акселератора М1С (англ. International Investment Agreement Accelerator).

Таблиця 1 - Основш напрями ствпращ ООН i3 нащональними урядами, приватним сектором та мiжнародними фшансовими шститутами в рамках дорожньоУ _карти "Порядку денного щодо сталого розвитку до 2030 р."_

1. Приведення глобально!' економiчноï полiтики та фiнансових систем у вщповщшсть до Порядку денного щодо сталого розвитку до 2030 р. 2. Удосконалення стратегш сталого фiнансування та iнвестицiй на регюнальному рiвнi та рiвнi кра!н 3. Використання потен-щалу фiнансових шно-вацiй, нових технологш та цифровiзацil для за-безпечення рiвного доступу до фшансування

1.1. Змщнення мiжна-родного спiвробiтництва у просуванш фiнансовоï' та економiчноï' полiтики на тдтримку ЦСР 2.1. Сприяння спiльно з мiжнародни-ми фiнансовими iнститутами розвитку сталих фiнансових систем на рiвнi кра!н 3.1. Стимулювання нових джерел фшансування та фшансових шнова-цш для розширення ^е-стицш у досягнення ЦСР

1.2. Сприяння узгоджен-ню глобальних фшансо-вих потоюв з шщатива-ми в галузi клiмату 2.2. Полiпшення доступу до ^матичного фiнансування на регiональному рiвнi та рiвнi кра!н 3.2. Змщнення глобального сшвроб^ництва та дш кра!н щодо використання потенщалу i зни-ження ризикiв цифрового фшансування для до-сягнення ЦСР

1.3. Стимулювання при-ватних швестицш на до-сягнення ЦСР, особливо в крашах, що розвива-ються 2.3. Сприяння мобшзацн внутрiшнiх ресурсiв, оптимiзащl структури i пщ-вищенню ефективностi та результати-вностi державних витрат

2.4. Припинення незаконних фшансових потоюв, пов'язаних iз доходами вiд злочишв

2.5. Збшьшення обсягу офщшно! до-помоги з метою реашзацл Паризько! угоди про змiну клiмату i пiльгового фiнансування для кра!н, яким загрожуе вiдставання, особливо щодо скорочен-ня ризикiв стихшних лих i сталостi

Джерело: складено автором за (UNITED NATIONS SECRETARY-GENERAL'S, 2019-2020, с. 10-11).

Полегшення доступу до "^матичного фшансування" на регюнальному та на-цюнальному рiвнях (п. 2.2 табл. 1) забезпе-чуеться за рахунок виршення локальних проблем фiнансування у сферi змiни ^ма-ту та 1'х узгодження з плановим зростанням "нацiональних внескiв" у декарбонiзацiю промисловостi (англ. Nationally Determined Contributions); вщбору прюритетних транс -формацiйних проектiв та активiзацiï державно-приватного партнерства (ДПП) для збiльшення 1'х фiнансування; швестування в розвиток iнфраструктури, стiйкоï' до зм> ни клiмату.

Мобiлiзацiя внутршшх ресурсiв, оп-тимiзацiя структури та пщвищення ефек-

тивностi державних витрат (п. 2.3 табл. 1) потребують розроблення комплексних на-цiональних механiзмiв фiнансування; по-датково1' прозоростi та запоб^ання ухилен-ню вiд сплати податкiв, а також вчинення податкових злочишв; формування системи доходiв i складання державних бюджетiв в узгодженш з ЦСР.

Припинення незаконних фшансових потокiв, пов'язаних iз доходами вщ злочи-нiв (п. 2.4 табл. 1), а також повернення ви-крадених активiв в iнтересах сталого розвитку засноваш на глобальному, регюнальному i нацюнальному мошторингу та вiдповiднiй шформацшно-пропагандистсь-кiй дiяльностi; використаннi регiонального

та нацюнального потенщалу для боротьби з незаконними фшансовими операцiями та корупщею, змiцненнi спiвпрацi мiж фшан-совими установами та центрами.

Збшьшення обсягу офщшно! допомо-ги у сферi реалiзацil Паризько! угоди з кл> мату та пiльгового фiнансування для кра1н, яким загрожуе вiдставання через стихшш лиха та недостатню сталють (п. 2.5 табл. 1), полягае в полегшенш для них доступу до фшансових ресурсiв ООН, а також благо-дiйного фiнансування, розширення вико-ристовуваних змiшаних i спещальних ф> нансових iнструментiв, у тому чи^ за до-помогою розроблення iнвестицiйних стра-тегiй для нерозвинених i слаборозвинених економiк, зачеплених конфлштами.

Стимулювання нових джерел фшан-сування та фшансових шновацш для розширення швестицш у досягнення ЦСР (п. 3.1 табл. 1) спираеться на стратепчне партнерство i тдходи до розширення шве-стицiй у сощальну сферу; заохочення етич-но орiентованого фiнансування (англ. faith-based finance) i розроблення шновацшних фшансових шструменив для отримання доступу до нового, бшьш дешевого приватного кашталу.

Змiцнення глобального сшвроб^ниц-тва та мотиващя кра1н до використання потенщалу цифрового фшансування для досягнення ЦСР (п. 3.2 табл. 1) засноваш на багатостороншх партнерських вiдносинах на глобальному i нацiональному рiвнях; створеннi сприятливих умов для швесту-вання в цифровi рiшення на рiвнi окремих кра1н; розширеннi доступу до цифрових фшансових послуг i пiдвищеннi цифрово! квалiфiкацil; посиленнi безпеки цифрового середовища та зниженш ризикiв зловжи-вання.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1нвестицтт тенденцп у сфер1 досягнення Щлей сталого розвитку

Згщно з ощнками загальних потреб в iнвестицiях у сферi досягнення Цiлей сталого розвитку (англ. Sustainable Development Goals, SDGs) на перюд 2015-2030 рр. UNCTAD) в рамках (UNCTAD, 2014) про-гнозований щорiчний розрив в швестищях

для кра1н, якi розвиваються, становить 2,5 трлн дол. США. 1нвестицшш сектори, якi охоплюе ощнювання, мiстять:

базову iнфраструктуру (автомобiльнi, залiзничнi та портовi дороги; електростан-цп; телекомушкацп; водопостачання та са-нiтарiю);

продовольчу безпеку (сiльське гос-подарство та розвиток сшьських районiв);

пом'якшення наслiдкiв змiни клiмату та адаптащю до них;

охорону здоров'я та осв^. З метою подолання дефщиту фшан-сування пiдкреслюеться необхiднiсть при-ватних iнвестицiй, у тому чи^ мiжнарод-них, на додаток до державних i внутрiшнiх. ЮНКТАД запропоновано пакет перетво-рюючих заходiв для мобшзацп та спряму-вання приватних iнвестицiй на досягнення ЦСР та забезпечення !х позитивного впли-ву на сталий розвиток.

Як продовження дано! шщативи у вересш 2019 р. ЮНКТАД запустила проект "Мошторинг iнвестицiйних тенденцiй у галузi фiнансування та швестицшно! дiя-льност в кожному з секторiв ЦСР"1. Шсля обговорення результатiв i висновюв мош-торингу Генеральна Асамблея в грудш 2019 р. прийняла резолюцш щодо "спри-яння iнвестицiям в штересах сталого розвитку" (A/RES/74/199), у вiдповiдь на яку в (UNCTAD, 2020) ЮНКТАД складено до-повiдь про iснуючi недолiки i прогрес шве-стування в штересах сталого розвитку, а також про конкретш рекомендаци щодо заохочення швестицш для здшснення "Порядку денного щодо сталого розвитку до 2030 р."

"Мошторинг швестицшних тенден-цш ЦСР 2019 року" (англ. SDG Investment Trends Monitor 2019) показав неоднозначну картину як швестицшних процеав, так i можливостей монiторингу в секторах еко-номiки, що мають вiдношення до ЦСР, у перюд з 2014 по 2019 р. (табл. 2).

1 Ввдповщае Адщс-Абебскш програм1 дш, що закликае до високояшсних дезагрегованих даних i мониторингу для прийняття ршень на основ1 фактично! шформаци на тдтримку ЦСР.

Таблиця 2 - 1нвестнцшм потреби та тенденцй* у ^ сфер1 ЦСР у 2014-2019 рр.

Основш швестицшш потреби ЦСР * Щор!чний дефщит 1нвестицшш тенденцй у сфер! ЦСР

швести- у приватному сектор!

ц1й, млрд дол. США зага-льн!

Виробництво, передача та розподш електро-енергн (кр1м вщновлюваних джерел) 7 370-690 —> —>

Розвиток транспортно! шфраструктури 9, 11 50-470 Т 4

Розвиток телекомушкацш та 1КТ-шфраструкту-ри (фшсоваш лши, мобшьний зв'язок та штернет) 9 70-40 т 4

Забезпечення водою та саштар!ею промисловос- 6 260 4 4

т1 та домашн1х господарств

Продовольч! та сшьськогосподарсью швестици (науков! дослщження, розвиток сшьських райо- 2 260 Т 4

шв та ш.)

Пом'якшення наслщюв змши кл1мату (розвиток "зелено!" !нфраструктури, виробництво вщнов-лювано! енерги, "зелен!" НДДКР ! впровадження еколог!чно безпечних технологш та ш) 13 380-690 Т —>

1нвестиц!! в адаптащею до зм!ни кл!мату (заходи

щодо подолання насл1дк1в зм1ни кл1мату в сшь-ському господарств!, шфраструктур!, управлшш 13 60-100 —>

водними ресурсами, прибережних зонах та ш.)

1нвестиц!! в охорону екосистем та збереження бюр!зномашття (управл!ння морськими та люо-вими ресурсами) 14, 15 - т

1нвестици в охорону здоров'я (розвиток шфраструктури, НДДКР у сфер! розробки вакцин ! 3 140 т —>

л!юв та ш.)

1нвестиц!! в шфраструктуру осв!ти (створення нових установ) 4 250 4 —>

Джерело: складено автором за (UNCГAD, 2020, с. 182; ООН, 2021). * Офщшна нумеращя ЦСР згiдно з ООН:

2 - Лшидацш голоду

3 - Добре здоров'я i благополуччя

4 - Як1сна освiта

6 - Чиста вода i саттарш

7 - Недорога i чиста енерт 9 - Iндустрiалiзацiя, шновацд та iнфраструктура 11- Сталi мюта та населенi пункти

13 - Боротьба зi змiною клiмату

14 - Збереження морських екосистем

15 - Збереження екосистем сушь

При цьому швестицн в осв1ту, водо-постачання та саштарш, як \ рашше, пере-бувають на низькому р!вш. Також зберпа-еться щор1чний дефщит швестицш за вама розглянутими напрямами. Тобто досягнуте зростання швестування не вщповщае р1в-

ню, необхщному для значного скорочення розриву в швестищях.

Таким чином, згщно з (ОКСТАБ, 2020) глобальш швестици в досягнення ЦСР демонструють певний прогрес, але е недостатшми для подолання швестицшно-

го розриву ^чного дефщиту фiнансування в обсязi 2,5 трлн дол. США) у кра'нах, що розвиваються.

Загальна тенденцiя свiдчить про стаг-нащю або скорочення обсягу iнвестицiй приватного сектору в досягнення ЦСР. Ос-новну частину iнвестицiй залучають секто-ри енергетики, вiдновлюваних джерел енерги та транспортно! iнфраструктури. "Зелеш" ¡нвестицтт продукты,

¡нструменти та ринки У 2010-2020 рр. вщзначаеться сплеск поширення фiнансових продуктiв, орiенто-

ваних на сталий розвиток (англ. Sustai-nability-dedicated financial products) (UNCTAD, 2020, с. 187), за рiзноманiтнiс-тю, кшькютю та активами. За оцiнками ЮНКТАД, !х загальна вартiсть становить вщ 1,2 до 1,3 трлн дол. США. Прогнозуеть-ся, що глобальш зусилля в боротьбi з пан-демiею COVID-19, а також поширення фо-ндових iндексiв, присвячених сталому роз-витку, стимулюють зростання фшансуван-ня сталого розвитку, особливо в "сощаль-них" i "сталих" облшащях (табл. 3).

Таблиця 3 - Типи об.лгацш, о|Жнтовани\ на цiлi сталого розвитку

Тип обл^ацш "Зелеш" Сощальш Сталi

Приклади швестицшних проекив Проекти з еколопч-ними вигодами: бо-ротьба зi змшою клiмату шляхом розвитку вщновлюва-них джерел енерги Проекти з позитив-ними сощальними результатами: пщви-щення якостi життя, високий рiвень охо-рони здоров'я, зни-ження рiвня бiдностi Проекти, яю поед-нують обидва на-прями фшансуван-ня та розраховаш на отримання " зе-лених" та сощаль-них результаив

Обсяг ринку у 2019 р., млрд дол. 257 13 40

Джерело: складено автором за (UNCTAD, 2020, с. 196).

Категорiя "сталi iнвестицii" (англ. sustainable investment) охоплюе широкий дiапазон напрямiв вiд соцiально вщпов> дального швестування до пiзнiшоi штегра-цл критерпв ESG (англ. environmental, social and governance - навколишне середо-вище, соцiум, державне управлiння) в ш-вестицiйнi рiшення. Вiдсутнiсть загально-прийнято! термiнологii ускладнюе оцiнку глобального обсягу активiв iнвестицiй, ор> ентованих на сталий розвиток. Згщно зi звiтом МВФ про глобальну фшансову ста-лiсть за 2019 р. ощнки глобальних активiв iнвестицiй у сталий розвиток варшються вiд 3 (Morgan, 2019a) до 30,7 трлн дол. США (the Global Sustainable Investment Alliance, 2018).

ЮНКТАД виокремлюе два напрями сталого швестування: швестицп, орiенто-ваш на сталий розвиток, i вщповщальш iнвестицii.

1нвестицн, орiентованi на сталий розвиток або присвячеш сталому розвитку, (англ. sustainability-dedicated investment) на-

лежать до швестицшних фондiв, орiенто-ваних на ESG-критерп або пов'язаних без-посередньо iз "зеленими" секторами про-мисловостi: екологiчно чиста енергетика, еколопчно чистi та природоохороннi технологи, "органiчне" сiльське господарство та продовольча безпека. Обсяг таких швес-тицш, за оцiнками ЮНКТАД, становить близько 1,2-1,3 трлн дол. США, що врахо-вуе "зелеш" облiгацii (англ. green bonds) -майже 260 млрд дол. (рис. 1); фонди акцш1 на тематику сталого розвитку (англ. sus-tainability-themed equity funds) - близько 900 млрд дол.; сощальш обл^ацп (англ. social bonds) - 50 млрд дол., а також обл^а-цп реагування на COVID-19 (англ. response bonds) - 55 млрд дол. Бшьше 90% фондiв сталого розвитку зосереджено в розвину-тих кра!нах (UNCTAD, 2020, с. 187-189).

1 Взаемш швестицшш фонди, що вклада-ють сво! кошти у звичайш акцй' компанш, у роз-рахунку на прир1ст !х вартосл, а також меншою м1рою на отримання дивидендного доходу.

250

'8 '7 '6

200

150

100

50

■ 18 1

2011

2012

2D13

2014

Умовт позначення:

1 - енергетика

2 - будiвництво

3 - транспорт

4 - землекористування

2015

5 -

6 -

7 -

8

2016

2D17

2С18

2019

- поводження з вщходами

- водокористування

- промисловють

- 1КТ

Рисунок 1 - Ринок "зелених" обл^ацш за фiнансованими галузями у 2014-2019 рр., млрд дол. США

Джерело: складено автором за (Climate Bonds Initiative, 2020).

Вставка 1

"Зелеш" обл1гацп (англ. Green bonds)

Призначенi для заохочення швестицш у сферi змiни ^мату (ЦСР 13), забезпе-чення доступно! та чисто! енергп (ЦСР 7), розвитку сталих мiст i громад (ЦСР 11).

У 2019 р. глобальний ринок "зелених" облпацш зрю на 51% у рiчному обчис-леннi (майже до 260 млрд дол.). Доходи вщ "зелених" облпацш в основному викорис-товуються в трьох секторах - енергетичному, будiвельному i транспортному. Дом> нуючими емпентами е фiнансовi та нефiнансовi корпорацп, зi значним переважанням внеску останшх - спiльний випуск нефiнансових корпорацш склав майже 115 млрд дол. у "зелених" облпащях, порiвняно iз загальним обсягом 100 млрд дол., ем^ова-них органiзацiями державного сектору. Банками розвитку випущено майже 29 млрд "зелених" доларiв.

Найбiльше поширення "зелених" облiгацiй досягнуто в Сврош, Центральнiй i Пiвденнiй Америцi. Лiдируючi позицп в цiй сферi займають европейськi фондовi бiр-жi. Найбшьшою платформою для торгiвлi "зеленими" облпащями у 2019 р. стала За-гальнонiмецька бiржа. За нею - Люксембурзька "зелена" бiржа, бiржi Францп та Великобритании Китаю та Сшгапуру.

Важливим засобом пiдтримки ринюв "зелених" облiгацiй е використання !х спецiалiзованих сегментiв (англ. dedicated green bond segments), яю пiдвищують ви-димiсть продукту для iнвесторiв.

Уперше сегменти "зелених" облiгацiй з'явилися у 2015 р. на фондових бiржах Лондона, Люксембургу, Осло i Стокгольма. До 2020 р. !х чисельшсть подво!лася за рахунок фондових бiрж Шеньчженя, Бомбея та Iндонезi!.

5

4

3

2

1

Економгка промисловостг Economy of Industry

Вставка 2

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Стал1 фонди (англ. Sustainable funds), або ESG-фонди

Поманим досягненням вщповщального iнвестування е швидке розширення сталих фондiв (взаемних i бiржових), якi:

1) використовують критерii ESG як ключовi при виборi цшних паперiв та побу-довi портфеля;

2) пере^дують цiлi, безпосередньо пов'язаш зi сталим розвитком;

3) прагнуть до одержання вимiрюваного позитивного еколопчного та сощаль-ного ефекту разом iз фiнансовою вiддачею.

Подiбнi фонди, як правило, характеризуються прибутковютю на рiвнi ринку (або вище середньоринково!) i демонструють меншi ризики зниження (Morgan, 2019b; Invesco, 2019), що зумовлюе !х швидке зростання останшм часом. За оцшками ЮНК-ТАД, у свт налiчуеться близько 3 100 сталих фоцщв з активами на рiвнi 900 млрд дол. США на юнець 2019 р. (рис. 2). Бшьше 90% таких фондiв розташованi в розви-нутих кра!нах. До найбiльших ринкiв сталих швестицш належать СС i США: станом на 2019 р. кшьюсть сталих фоцщв зросла до 2 708 од., обсяги активiв досягли 813 млрд дол. Чистий приплив кошив до фондiв сталого розвитку на цих двох ринках зрю з 8 млрд дол. у 2010 р. до 141 млрд дол. у 2019 р. Аналопчна тенденщя спостерь гаеться в Австрали, Канадi та Японii, хоча обсяги !х ринку залишаються невеликими.

Сталi фонди в кра!нах, що розвиваються, залишаються вщносно новим яви-щем - бшьшють створено за останш п'ять рокiв. У Кита!, найбшьшш державi з еко-номiкою, що розвиваеться, налiчуеться 95 сталих фоцщв, активи яких станом на 2019 р. складають близько 7 млрд дол. Привабливють ESG-фондiв також зростае на ринках кра!н, що розвиваються, таких як Бразилiя, Сiнгапур i Пiвденна Африка.

Позитивна динамiка сталих фоцщв вiдображае прискорене впровадження прин-ципiв сталого розвитку iнвестицiйним ствтовариством. Багато iнвесторiв усе частiше розглядають вщповщшсть iнвестицiйних iнструментiв критерiям сталось як обов'язко-ве (BNP Paribas, 2019). Бiльша база iнвесторiв почала зосереджуватися на бiльш широкому дiапазонi довгострокових ризикiв, що привело до пщвищення обiзнаностi про стшке iнвестування (Morningstar, 2018). Цi тенденци були пiдтриманi постачальниками iндексiв i фондiв, якi реагують на зростаючий рiвень попиту на стале швестування.

Австралiя / Канада / Япошя 66

США

Решта свiту

Свросоюз

Рисунок 2 - Рег1ональний розподш сталих фонд1в за активами, що перебувають в управлшш, млрд дол. США

Джерело: складено автором за (UNCTAD, 2020; Morningstar, 2018).

-Економгка промисловостг ^^ Экономика промышленности-

Вщповщальш швестици (англ. responsible investment) належать до загальних iнвестицiйних фондiв, iнвестицiйнi страте-rii та операцн яких включають:

виключення з швестицшного портфеля видiв економiчноi дiяльностi або га-лузей з ч^ко визначеними негативними наслiдками для навколишнього середови-ща;

iнтеграцiю ESG-критерiiв, а також наявшсть позитивних вимiрюваних соща-

льних та екологiчних ефектiв разом iз ф> нансовою вiддачею;

перевiрку на вiдповiднiсть мшмаль-ним стандартам дшово! практики, заснова-ним на мiжнародних нормах (ILO, 2018);

перевiрку на вiдповiднiсть принципу "позитивного ефекту" або "кращого у своему класГ' (англ. positive or best-in-class) з точки зору показниюв сталост^ а також корпоративно! взаемодi! та дш акцiонерiв.

Вставка 3

1ндекси акцш сталого розвитку (англ. Sustainability equity indices)

1ншим iнструментом заохочення швестицш у досягнення ЦСР е фондовi i^^^ си, орiентованi на ESG-критерн. Фiрми, якi надають швестицшш послуги (Dow Jones, FTSE Russell, MSCI, Standard & Poor's, Stoxx i Thomson Reuters), розробили спещал> зованi iндекси для сприяння швестищям у компанii, якi демонструють ESG-ефективнiсть i сприяють ЦСР. Динамша iндексу акцiй сталого розвитку також змщ-нюе мотивацiю iнвесторiв до еколопчно лояльно! дiяльностi, пiдтверджуючи, що проблеми сталостi мають iстотне значення для ефективност галузей у довгостроковш перспективi.

1ндекс екологiчних можливостей FTSE Russell (FTSE EO All-Share) вимiрюе ефектившсть глобальних компанiй, якi беруть активну участь (не менше 20% бiзнесу) у природоохороннiй дiяльностi, включаючи вiдновлювану та альтернативну енерге-тику, енергоефектившсть, водоочиснi технологii, а також боротьбу з вщходами i заб-рудненням. 1ндекс екологiчних можливостей (FTSE EO All-Share) незмшно перевер-шував базовий глобальний iндекс всiх компанш (FTSE Global All Cap), а з моменту запуску ЦСР у 2015 р. також значно перевершив i^^^ викопного палива (FTSE Global All Cap: Oil & Gas Industry) (рис. 3).

Вщповщальш швестици здшсню-ються з урахуванням принцитв сталого розвитку, проте не нацшеш на сфери, без-посередньо пов'язаш з ЦСР, охороною навколишнього середовища, соцiальною сферою та державним управлшням. Зага-льна сума таких кошив становить 29 трлн дол.

Серед рекомендованих ЮНКТАД елементiв заохочення швестицш у нащо-нальних стратегiях досягнення ЦСР, скла-дених на основi аналiзу iснуючих нащона-льних оглядiв держав-членiв ООН, пред-ставленi:

1) полшшення дiлового клiмату: удосконалення нормативно-правово! бази для прямих iноземних швестицш; спро-

щення процедур отримання лщензш та дозволiв на ведення бiзнесу;

2) посилення мобiлiзацi! внутрiшнiх ресурав:

змiцнення внутрiшнього потенцiалу у сферi збору податкових та iнших надход-жень;

заохочення грошових переказiв та вклащв приватних осiб у забезпечення ре-сурсiв для сталого розвитку;

планування перехiдного перiоду, по-в'язаного зi скороченням зовнiшньо! фiнан-сово! допомоги з метою розвитку, у зв'язку з досягненням статусу кра!ни iз середнiм рiвнем доходу або очiкуваним переходом

до статусу кра!ни iз середнiм рiвнем доходу;

Значения шдексу

0 i l l l l l l l l l l l l l l l l l

20D3 2005 2010 2015 202D

- FTSE E0 Al I -Share FTS E Global All Cap - FTSE Global AJI Cap:

Oil & Gas Industry

Y.M06M no3HaneHHH:

FTSE EO All-Share - iHgeKC eKO.norinHHx MO^HBOCTen;

FTSE Global All Cap - 6a3OBHH rao6anbHHH iHgeKC ycix KOMnamn;

FTSE Global All Cap: Oil & Gas Industry - iHgeKC BHKonHoro nanHBa.

Рисунок 3 - Ефектнвшсть фонд1в FTSE: екологiчнi можлнвост пор1вняно з шшнмн, (2003-2020 рр.), млрд дол. США

Джерело: (FTSE-Russell, 2020).

3) збiльшення фшансування, пов'яза-ного з ЦСР:

просування реформи фшансового ринку, розширення доступу до фшансування, у тому чи^ для пщприемств малого та середнього бiзнесу;

просування шновацшних шструмен-тiв ("зелених" i сощальних облiгацiй) для фiнансування ЦСР, активна мобшзащя ресурсiв для "розумних" швестицш з точки зору клiмату;

пщтримка стартапiв та пщприемниц-тва за допомогою надання послуг щодо розвитку бiзнесу i фiнансування, особливо для молодо

4) сприяння розвитку партнерських вщносин, у тому числi ДПП:

створення сприятливих умов для партнерських вщносин розробка правових та шституцшних шструменпв, керiвних принципiв створення ДПП, орieнтованих на досягнення ЦСР, пщвищення прозоростi та ефективностi правових рамок ix функщ-онування; проведення заходiв щодо пщви-щення обiзнаностi (оргашзащя соцiальноi реклами, форумiв i конференцш), змщнен-ня нацiонального потенцiалу;

сприяння партнерствам, пов'язаним i3 ЦСР, з метою кумуляци знань, досвiду, технологш i фiнансових ресурсiв партне-рiв; створення внутрiшнiх осередкiв ДПП для змщнення партнерських вiдносин мiж центральними та мiсцевими органами влади i приватними учасниками; активiзацiя

ствпращ з ушверситетами та iншими на-вчальними закладами для пiдтримки ЦСР;

формування партнерських вiдносин вiдповiдно до нащональних прiоритетiв; заохочення створення ДПП у рiзних секторах, пов'язаних iз ЦСР, таких як вщновлю-ванi джерела енергii, житлове будiвництво, iнфраструктура, сiльське господарство i технологи;

забезпечення ефективностi партнерських вщносин та сили впливу на рiвнi спi-льноти; контроль за дотриманням довго-строкових зобов'язань сторiн, стабшьност фiнансового та матерiального забезпечення, узгодженост дiй персоналу; здiйснення мошторингу на основi прозорих критерiiв оцшювання ефективностi партнерських вiдносин;

5) сприяння шноващям та передачi технологiй:

удосконалення навичок у розвитку нацiональноi науки, технiки, iнженерii та математики; заохочення швестицш у до-слщження та розробки, створення спещал> зованих цен^в (технопаркiв, наукових паркiв) для розвитку передовоi науки i тех-нiки, розвиток пiдприемництва та розши-рення можливостей працевлаштування;

просування перетворюючих техноло-гiчних шновацш для досягнення ЦСР; роз-роблення регламентiв адаптацii iснуючих iнновацiйних технологш до нацiональних i регiональних реалш;

заохочення узгоджених дiй щодо прискорення мiжнародноi передачi техно-логii; прискорення та спрощення процедур з обмiну знаннями на взаемоузгоджених умовах i поширенню екологiчно чистих технологiй; штегращя у глобальний меха-нiзм сприяння розвитку технологш з метою розширення наукового сшвроб^ництва i скорочення технолопчного розриву мiж розвинутими економiками та економжами, що розвиваються;

6) сприяння розвитку корпоративное' соцiальноi вiдповiдальностi:

заохочення зобов'язань приватного сектору вести бiзнес вiдповiдально; просу-

вання керiвних принцитв i рамок звiтностi у сферi сталого розвитку; створення консу-льтативних груп щодо досягнення ЦСР у рамках конкретних тдприемств;

мотивацiя бiзнесу до прийняття про-вiдноi ролi у створенш iнiцiатив, пов'язаних iз ЦСР, виведення корпоративноi сощ-альноi вiдповiдальностi на новий рiвень; сертифжащя належноi дiловоi практики, що виключае дискримiнацiю за ознакою статi, забезпечення надежного рiвня безпе-ки i гiгiени працi та iн.; упровадження ке-рiвних принципiв ООН у сферi бiзнесу та прав людини.

"Партисипативне iнвестування" ви-ражаеться у формi прикладних iнвестицiй-них програм державно-приватного партнерства (англ. Public-Private Partnership, PPPs), тобто цшьового взаемовигщного спiвробiтництва органiв влади, приватного бiзнесу, громадянського суспiльства та ш-ших учасникiв ринку на контрактнш основi при !х пайовiй участ в iнвестуваннi прю-ритетних проекпв розвитку i пiдтримки державноi шфраструктури та послуг в об-ранш соцiально орiентованiй сферi (транс-портнш, iнформацiйно-комунiкацiйнiй, енергетичнiй, освiтнiй, охоронi здоров'я, природоохороннш та iн.).

ДПП е визнаним високоадаптивним iнструментом стратегiчноi консолiдацii та оптимального розподiлу ресурав, фiнансо-вих ризикiв, вкладiв i вигiд сторiн-учас-ниць. При цьому, як правило, метою його створення е зменшення швестицшного на-вантаження на державнi бюджети за раху-нок розширення фiнансовоi участi приватного сектору в довгострокових швестицш-них програмах суспiльноi значущостi, а також зниження ризиюв для приватних ш-весторiв за рахунок надання офiцiйних га-рантiй i пшьг з боку держави щодо меха-нiзмiв повернення вкладених iнвестицiй1.

1 Можливють надання платних послуг на-селенню, деб1торськ1 платеж! з державного бюджету, можливють оплачувати кредиторсьш зо-бов'язання приватного б1знесу в розстрочку, по-датков1 кан1кули та ш.

У крашах i3 розвинутою економiч-ною системою вiдношення приватних шве-стицш у соцiальну iнфраструктуру за принципами ДПП до номiнального ВВП стано-вить 3-4% (Агентство стратепчних шща-тив, 2016, с. 9). У 2020 р. сукупна варпсть контрактiв у рамках ДПП, що досягли ф> нансового закриття, на европейському ринку склала 7,9 млрд евро, що на 27% мен-ше, нiж у 2019 р. (10,8 млрд евро) (European Investment Bank, 2021, с. 1-2). 1х кшьюсть також дещо знизилася порiвняно з 2019 р. (з 38 до 34 контракпв), що е най-меншою кiлькiстю зареестрованих транз-акцiй iз 1997 р.1. Середня сума однiеi угоди склала 231 млн евро (284 млн евро у 2019 р.). При цьому вперше з 1996 р. бшь-ше половини ДПП (59%), яю досягли ф> нансового завершення, були заснованi на поверненнi вкладених iнвестицiй за раху-нок величини попиту, у той час як частка ДПП iз державним вщшкодуванням швес-тицiй поступово знижуеться починаючи з 2014 р.2

За варпстю проектiв i кiлькiстю ук-ладених угод на загальноевропейському ринку проектiв ДПП лiдирують Нiмеччина ^з загальним обсягом 2,8 млрд евро, 10 проекпв) i Францiя обсягом (2,2 млрд евро, 12 проекпв). У варпсному вираженнi станом на 2020 р. найбшьшим залишаеться транспортний сектор (4,9 млрд евро, 10 транспортних проекпв досягли фшан-сового закриття). У секторi вiдпочинку i культури зареестровано 6 угод загальною вартiстю майже 410 млн евро, включаючи три водних центри (у 2019 р. була зареест-рована лише одна транзакщя). У секторi освiти кiлькiсть проектiв, якi досягли ф> нансового закриття, збiльшилася до 10, у той час як ix сукупна вартiсть дещо знизилася - до 846 млн евро (з 937 млн евро у 2019 р.). За останш кшька роюв також

1 Основна причина - економ1чний "локда-ун" 2019-2020 рр., зумовлений пандем1ею COVID-19.

2 На ДПП 1з державною оплатою послуг

приватного 61знесу припадало 89% угод.

зросла актившсть у секторi телекомутка-цiй: у 2020 р. було закрито 4 проекти загальною варпстю 1,1 млрд евро (826 млн евро у 2019 р.). Три проекти на загальну суму 215 млн евро (388 млн евро у 2019 р.) за-крип в секторi охорони довкшля (рис. 4).

Серед ДПП екологiчноi спрямовано-сп слщ вiдзначити: SPIRE - "the Sustainable Process Industry through Resource and Energy Efficiency" або "стала переробна промисловють ^зь ресурсну та енергетич-ну ефективтсть" (СС) (SPIRE, 2012); "1н-дустрiя 4.0" (Имеччина); "Фабрики майбу-тнього" (Франщя); "Виробництво майбут-нього" (Австрiя); "Розумний Завод" (1та-лiя);

"Смарт-промисловiсть" (Нщерланди); "Передова стратегiя виробництва" (1спа-шя); "Виробництво 2030" (Швецiя) та ш. (ITRE Committee, 2016, с. 61; European Commission, 2017).

Зазначет ДПП об'еднують широкий комплекс iнновацiйниx шщатив у рамках програми" Горизонт 2020 " (англ. "Horizon 2020") i спрямованi на:

розроблення провiдниx (англ. "cutting-edge") технологи на виробничiй i фiнансовiй базi iснуючиx великих лiдерiв у сферi цифрового проектування i програм-ного забезпечення для виробничих проце-сiв;

реалiзацiю спiльниx пшотних i тех-нологiчниx проектiв розвитку в рамках Св-ропейського швестицшного плану;

забезпечення iнформацiйноi тд-тримки, пщвищення квалiфiкацii персоналу та надання фiнансовиx пiльг (державних субсидiй, зворотних кредипв, податкових канiкул) для компанш середнього та малого бiзнесу, що iнвестують у модернiзацiю виробництва3, в рамках регюнальних платформ еколопчно чистого iнновацiйного розвитку.

3 За напрямами: тдвищення енергетично! та ресурсно! ефективносп переробно! промисло-вост1, промисловий симбюз i рециркуляцшна еко-номжа, цифрова трансформащя б1знес-моделей та оргашзацшних шдход1в до проектування i маркетингу.

Транспорт Телекомушкацп Осв1та Охорона здоров'я Рекреащя та культура Охорона природного середовища

Т1Б

4 проекты 10 проект 4 проекты 6 проектов

3 проекты

2

7 проект

Млрд евро

Рисунок 4 - Сукупна варткть i чисельн1сть финансово закритих проскпв ДПП за секторами в €вросоюзi (2020 р.)

Джерело: складено автором за (European Investment Bank, 2021, с. 5).

"Вуглецева нейтралътстъ"

Таю провщш макроекономжи, як США, GC, КНР, е визнаними свiтовими лiдерaми, мають "ефект захоплення" для кра'н, що входять у зону ix геополiтичного впливу, i визначають глобальний курс еко-номiчного розвитку на довгостроковий пе-рiод, встановлюючи правила функщону-вання не лише власних, але i мiжнaродниx ринкiв. Таким чином, нащональш стратеги розвитку зазначених кра'н, спрямоваш на декaрбонiзaцiю енергетичного сектору i досягнення так звано' "вуглецево' нейтральности економiки в рамках "Зеленого нового курсу" (англ. Green New Deal) або "Зеленого пакту", формують новий глобальний мейнстрим радикально' еколопчно орiентовaноi трансформаци транспортно' iнфрaструктури, енергетичного сектору, aвтомобiлебудувaння, сшьськогосподар-ського сектору та iншиx галузей виробниц-тва. При цьому, незважаючи на спiльнiсть юнцево' стратепчно' мети - вуглецево' нейтрaльностi або нульового нетто-викиду парникових гaзiв, а також нульового су-марного забруднення навколишнього сере-довища, практичне втшення концепци "Зеленого курсу" в £С, США i КНР мае дек> лька принципових вiдмiнностей.

Так, на вiдмiну вiд сво'х основних конкурентiв за глобальне лiдерство, Евросоюз станом на 2021 р. е единою макро-

економшою, яка офщшно затвердила план досягнення вуглецево! нейтральност на законодавчому р1вн1. "Зелений пакт для Свропы" ("Свропейськый зелений курс" -англ. The European Green Deal), затвердже-ний Свропейською Комюею 11 грудня 2019 р. (European Commission, 2019), мк-тить конкретш кшькюш цш та 1ндив1дуа-льш термшы переходу краш-члешв £С вщ використання викопних джерел сировини та енергп до БiдноБлюБаных, а також швес-тыцшный план (англ. The European Green Deal Investment Plan, EGDIP або Sustainable Europe Investment Plan - SEIP) (European Commission, 2020b), що конкретизуе меха-шзмы фшансового забезпечення заявлених реформ. Кшцевым термiном досягнення вуглецево! нейтральност по GC у цiлому вказано 2050 р., проте деяю члени £С взяли на себе пщвыщеш зобов'язання - до-строкове досягнення вуглецево! нейтраль-ностi, а саме: Фiнляндiя зобов'язалася до-сягти нульового рiБня емiсiï вже до 2030 р., Австрiя - до 2040, Швещя - до 2045 р.

За попередшмы оцiнкамы Свропей-ськоï комiсiï, мiнiмальна iнБестыцiйна ем-нiсть "Зеленого пакту" за перюд з 2021 по 2027 р. становыть 1 трлн евро "зеленых" швестыцш. При цьому лыше 25% вщ зага-льноï сумы буде забезпечено за рахунок спецiалiзоБаных фондiв розвитку (у тому чыслi Свропейського сiльськогосподарсь-

кого фонду розвитку сшьських районiв, Свропейського сшьськогосподарського га-рантiйного фонду, Свропейського фонду регюнального розвитку, Фонду згуртуван-ня, "Horizon Europe" та "Life funds"). Тобто бшьша частина фшансового навантаження покладена на приватних iнвесторiв.

З метою залучення приватних "зеле-них" iнвестицiй розроблено "меxанiзм справедливого переходу" (англ. the Just Transition Mechanism), який поеднуе фшан-совi можливостi бюджету СС i його краш-членiв, внески iнвестицiйноi програми СС для перезапуску европейсько1' економки Invest EU, Свропейського iнвестицiйного банку (англ. the European Investment Bank), а також аукцюну вуглецевих квот у рамках системи торгiвлi викидами в межах СС (англ. the EU Emissions Trading System). Крiм цього, для захисту конкурентоспро-можност европейських "зелених" вироб-никiв "Зеленим пактом" передбачено вве-дення вуглецевого транскордонного збору, так званого "вуглецевого транскордонного мехашзму коригування" (англ. Carbon border adjustment mechanism - CBAM), що стягуватиметься з експортерiв викопного палива i вуглецевоемних промислових то-варiв.

"Зелений новий курс" США (англ. Green New Deal) перебувае на стадп законопроекту вщ Демократично!' партii США i був представлений для обговорення в кон-гресi у 2020 р. (Ocasio-Cortez, 2019). Ана-лопчно европейськiй iнiцiативi даний законопроект також передбачае досягнення вуглецевоi нейтральностi США до 2050 р. Крiм поступового припинення викорис-тання викопного палива на користь вщнов-люваних джерел енергп та змши шфра-структури вбiк скорочення авiаперельотiв, збiльшення високошвидкiсного залiзнич-ного сполучення i повного переходу на електромобш до 2035 р., законопроектом передбачено значне посилення заxодiв со-щального захисту. Зокрема, формування 10 млн робочих мюць для створення енер-гетичноi iнфраструктури. Незважаючи на вщсутшсть у документi конкретних техно-лопчних рiшень, експертна оцiнка право-

центристського американського форуму (англ. American Action Forum) допускае, що загальна потенцшна вартiсть реашзацл пропозицiй "Зеленого нового курсу" здатна скласти 51-93 трлн дол. на десятирiчний перiод, тобто бшьше третини нащонально-го ВВП США за рк (Natter, 2019). Також слщ зазначити, що, на ввдм^ вiд европей-ського тдходу до податкового стимулю-вання "озеленення" економiки, у США пе-редбачаеться введення федерального по-датку на вуглецевi викиди для внутрiшнiх виробниюв.

Станом на 2021 р. "зелений курс" Китаю, оголошений тд час виступу Ci Цзшь-тна на 75 сесп Генерально! Асамбле! ООН у вереснi 2020 р., за фактом залишаеться декларацiею намiрiв (UN News, 2020). До-сягнення вуглецево! нейтральностi, зважа-ючи на масштабшсть необхiдних реформ, вiдкладено до 2060 р. i передбачае зм^ транспортно! iнфраструктури за рахунок широкого використання електротранспор-ту, збшьшення частки вiдновлюваних джерел енергп, зокрема замiну коксового ву-гiлля у сталеливарнiй i цементнш промис-ловостi "зеленим воднем". Згщно з The Guardian у даний час 85% енергетичних джерел Китаю становить викопне паливо (нафта, вугшля, природний газ) (The Guardian, 2020). Тобто щоб досягти нульо-вих викцщв парникових газiв до 2060 р., необхщно скоротити цей показник до 15%. За ощнкою компанп Sanford C. Bernstein & Co, варткть переходу Китаю до ново! еко-номiчноl моделi може скласти 5,5 трлн дол. i потребуе застосування технологш, якi на даний момент не використовуються в се-ршному виробництвi.

Таким чином, можна виокремити три характерних пiдходи до втшення концепц^' "Зеленого нового курсу" серед основних конкуренпв за свiтове лщерство.

Свросоюз орiентований на здiйснен-ня протекцiйноl1 податково! полiтики i посилення еколопчних конкурентних пере-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1 Полягае у введенш спец1альних податко-вих п1льгових режим1в або навпаки тих, що при-гн1чують неприйнятш (еколог1чно брудн1) види економ1чно! дшльносп.

шкод для допуску та внутршш eвропейсь-кi ринки в рaмкax досягнення вуглецевох' нейтрaльностi енергетичного i aвтомобiле-бyдiвного секторiв, a тaкож yрaxовye рiз-ницю в можливостяx крaïн-yчaсниць у прийняттi конкретниx крокiв щодо ^ax-тично1' реaлiзaцiï концепци декaрбонiзaцiï виробництвa, встaновлюючи диференцшо-вaнi термши виконaння стрaтегiï "Зеленого курсу".

США, тавтаки, розглядaють перспективу посилення подaткового тягaря нa внyтрiшнix виробниюв як aнтистимyлy для збереження вуглецевого виробнищга, не виключaючи можливостi, ^м реформ енергетичного i aвтомобiлебyдiвного сек-торiв, якiсноï змiни трaнспортноï iнфрa-структури.

Питaння подaтковоï полiтики Китaю у сферi декaрбонiзaцiï основниx вуглеце-виx гaлyзей виробництвa зaлишaeться вщ-критим. Поточне бaчення стрaтегiï досягнення вуглецевох' нейтрaльностi, крiм роз-витку екологiчно чисто1' aльтернaтивноï енергетики, передбaчae мaсштaбне теxно-логiчне переозброeння метaлyргiйноï гaлy-зi.

Висшвки. Свiтовa спiльнотa доклaдae помiтниx зусиль для глобaльноï змiни принципiв iнвестyвaння, встaновлюючи кiлькiснi орieнтири "клiмaтичниx цiлей" (обсяг "зелениx" iнвестицiй, зниження ви-кидiв пaрниковиx гaзiв до 2030 р., досягнення вуглецевох' нейтрaльностi економжи до 2050 р.) i вводячи торговельш обмежен-ня нa експорт продукци, якa не вiдповiдae еколопчним вимогaм, - "вуглецевий" по-дaток.

Для обrрyнтyвaння висновкiв про го-товнiсть економiки Укрaïни до розглянyтиx глобaльниx i мaкрорегiонaльниx трaнсфор-мaцiй доцiльно оцiнити:

1) структуру еколопчного слiдy тащ-онaльноï економiки з aкцентyвaнням yвaги нa екологiчностi енергетичного сектору як бaзовоï гaлyзi, що пiдлягae реформaм тa фyндaментaльнiй модернiзaцiï при встa-новленнi тренду вуглецевох' нейтрaльнос-

2) ефективнiсть використовyвaного iнстрyментaрiю екологiчного регyлювaння промисловостi щодо зниження еколопчного ^ду промисловостк

квоти, фaктичнy динaмiкy тa офщшш зобов'язaння щодо викидiв пaрниковиx Ta-зiв;

рiвень екологiчного подaткового та-вaнтaження тa ефективностi системи еколопчного оподaткyвaння щодо зниження теxногенного нaвaнтaження;

aктивнiсть екологiчно орieнтовaноï швестицшнох' дiяльностi тa "зелениx" ф> нaнсовиx ринкiв;

ефективнiсть системи зaоxочення еколопчно лояльниx iнвесторiв;

3) структуру експорту з крaïнaми Евросоюзу в контекст новиx вимог до вугле-цево1' eмностi життeвого циклу експорто-вaноï продукцп;

4) рiвень розвитку тa використaння цифровиx теxнологiй для полегшення доступу до ^вести^йн^ ресyрсiв i фiнaнсо-виx послуг.

Для yспiшноï aдaптaцiï промисловос-т до новиx умов глобaльноï економжи тa ефективно1' yчaстi в мiжнaродниx прогрa-мax розвитку тaкож доцшьним e розроб-лення нацioнальнoгo iнвеcmuцiйнoгo тану, погодженого з цшями стaлого розвитку, який врaxовyвaтиме рекомендовaнi поль тичнi iнстрyменти ЮНКТАД (UNCTAD, 2020, с. 222), призтачеш для мобiлiзaцiï iнвестицiй тa розв'язaння типовиx шститу-цiйниx проблем для крaïн, яю розвивaють-ся, у тому числк

1) включення ЦСP до прюритетов та-цiонaльноï iнвестицiйноï полiтики тa режим мiжнaродниx iнвестицiйниx договорiв;

2) переорieнтaцiя нaцiонaльниx стрa-тегiй зaоxочення тa сприяння iнвестицiям нa користь iнвестyвaння, спрямовaного нa досягнення цшей стaлого розвитку;

3) створення регiонaльниx швести-цiйниx угод по ЦСТ;

4) сприяння новим формaм тартнерс-твa для iнвестицiй в ЦСТ;

5 поглиблення iнтегрaцiï ESG-крите-рив нa фiнaнсовиx ринкax;

6) змша нащонального дiлового мис-лення.

Перспективою подальших дослщ-жень е складання промислово-екологiчного профiлю Украши та форсайтинг його змш за песимютичним й оптимiстичним сцена-рiями.

Лггература

Агентство стратегических инициатив (2016). Лучшие практики реализации проектов государственно-частного партнерства в социальной сфере. Агентство стратегических инициатив, Центр развития государственно-частного партнёрства. Специальное издание к Международному инвестиционному форуму «Сочи-2016». 66 с. URL: https://invest.primorsky.ru/files/guide/ppp/ obzor-practic-ppp-social-2016.pdf (дата звернення: 30.03.2021). Александров I. О., Половян О. В., Коновалов О. Ф., Логачова О. В., Тарасова М. Ю. (2010). Стратег1я сталого розвитку ре-гюну: монограф1я. Донецьк: Ноулщж, 203 с.

Веклич О. О., Волошин С. М., Жарова Л. В. та ш. (2018). Формування та реал1зац1я нацюнальног еколог\чног полтики Укра-гни: монографiя; за наук. ред. С. О. Лизун. Суми: Ушверситетська книга. 335 с. Гаркушенко О. М. (2016). Особенности экологического регулирования экономики в странах BRICS и ЕАЭС: угрозы и возможности для Украины. Экономика промышленности. № 1(73). С. 53-72. ООН (2021). Цели в области устойчивого развития. URL: https://www.un.org/susta inabledevelopment/ru/sustainable-develop ment-goals/ (дата звернення: 30.03.2021). Синякевич I. М. (2003). 1нструменти еко-полтики: теор1я i практика. Львiв: ЗУКЦ, 188 с. BNP Paribas (2019). BNP Paribas Securities Services ESG Global Survey 2019: Trends and Key Figures. Paris: BNP Paribas. Climate Bonds Initiative (2020, April). Green Bond Treasurer Survey. URL: https://www.bourse.lu/documents/CBI-

Green-Bond-Treasurer-Survey-report.pdf (дата звернення: 10.08.2020).

David M., Sinclair-Desgagné B. (2005). Environmental Regulation and the Eco-Indus-try. Journal of Regulatory Economics. Vol. 28. Iss. 2. P. 141-155. DOI: 10.1007/s11149-005-3106-8

EPA (1995). Beyond the Horizon: Using Foresight to Protect the Environmental Future. United States. Environmental Futures Committee. 35 р.

European Commission (2017). Key lessons from national industry 4.0 policy initiatives in Europe. Digital Transformation Monitor. 12 p. URL: https://ec.europa.eu/growth/ tools-databases/dem/monitor/sites/default/ files/DTM_Policy%20initiative%20compa rison%20v1.pdf (дата звернення:

12.03.2020).

European Commission (2019). A European Green Deal. URL: https://ec.europa.eu/n fo/strategy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en (дата звернення:

30.03.2021).

European Commission (2020a). UNFCCC -United Nations Framework Convention on Climate Change. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/knowledge4poli cy/organisation/unfccc-united-nations-framework-convention-climate-change_en (дата звернення: 10.07.2020).

European Commission (2020b). The European Green Deal Investment Plan and Just Transition Mechanism explained. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorne r/detail/en/qanda_20_24 (дата звернення: 30.03.2021).

European Commission. (2021). Green public procurement. URL: https://ec.europa.eu/ environment/gpp/index_en.htm (дата звернення: 30.03.2021).

European Investment Bank (March 2021). Market Update. Review of the European PPP Market in 2020. EUROPEAN PPP EXPERTISE CENTRE. European Investment Bank. 11 р. URL: https://www.eib. org/attachments/epec/epec_market_update _2020_en.pdf (дата звернення: 30.03.2021).

Evans K., De Jong W., Cronkleton P., Nghi T. (2010). Participatory methods for planning the future in forest communities. Society and Natural Resources. Vol. 23. P. 604619.

FTSE-Russell (2020). Where there's green, there's growth. URL: https://www.ftserus sell.com. (gaTa 3BepHeHHa: 30.03.2021).

Gidley J., Fien J., Smith J. et al. (2009). Participatory futures methods: towards adaptability and resilience in climate-vulnerable communities. Environmental Policy and Governance. Vol. 19. Iss. 6. P. 427-440.

ILO (2018). Care work and care jobs for the future of decent work. Geneva: International Labour Office.

Invesco (2019). MSCI ESG Universal Screened UCITS ETFs. Atlanta: Invesco.

ITRE Committee (2016). Industry 4.0: Industry, Research and Energy. 90 p.

Morgan J.P. (2019a). J.P. Morgan Perspectives - ESG Investing 2019: Climate Change Everything. New York: J.P. Morgan.

Morgan Stanley (2019b). Sustainability Reality: Analyzing Risks and Returns of Sustainable Funds. New York: Morgan Stanley.

Morningstar (2018). Passive Sustainable Funds: The Global Landscape. Chicago: Morningstar.

Natter A. (2019, February 25). Alexandria Ocasio-Cortez's Green New Deal Could Cost $93 Trillion, Group Says. Bloomberg. URL: https://www.bloomberg.com/news/ articles/2019-02-25/group-sees-ocasio-cortez-s-green-new-deal-costing-93-trillion (gaTa 3BepHeHHa: 30.03.2021).

Ocasio-Cortez A. (2019, February 12). H.Res.109 - 116th Congress (2019-2020): Recognizing the duty of the Federal Government to create a Green New Deal. URL: https://ocasio-cortez.house.gov/sites/ ocasio-cortez.house.gov/files/Resolution% 20on%20a%20Green%20New%20Deal (gaTa 3BepHeHHa: 30.03.2021).

OECD (2001). OECD Environmental Outlook to 2020. OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/environment/indica tors-modelling-outlooks/oecd-environmen

tal-outlook-1999155x.htm (gaTa 3BepHeH-ra: 30.03.2021).

OECD (2008). OECD Environmental Outlook to 2030. OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/environment/indica tors-modelling-outlooks/40200582.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 30.03.2021).

OECD (2012). OECD Environmental Outlook to 2050: The Consequences Of Inaction, OECD Publishing. DOI: http://dx.doi.org/ 10.1787/9789264122246-en (gaTa 3Bep-HeHH* 30.03.2021).

OECD HIGHLIGHTS (2018.) Global Material Resources Outlook to 2060: Economic drivers and environmental consequences. OECD Publishing. 24 p.

The Global Sustainable Investment Alliance (2018). Global Sustainable Investment Review 2018. Brussels: GSIA, URL: https://www.bourse.lu/documents/CBI-Green-Bond-Treasurer-Survey-report.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 30.03.2021).

The Guardian (27 September 2020). China's carbon pledge will require complete inversion of existing system. The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/envi ronment/2020/sep/27/china-carbon-pledge-put-energy-system-reverse-wind-solar (gaTa 3BepHeHHa: 30.03.2021).

SPIRE (2012). SPIRE Roadmap 2030. URL: https://www. spire2030.eu/what/walkingthe -spire-roadmap/spire-Roadmap (gaTa 3BepHeHHa: 12.03.2020).

UN News (2020, 22 September). 'Enhance solidarity' to fight COVID-19, Chinese President urges, also pledges carbon neutrality by 2060. UN News. URL: https://news.un.org/en/story/2020/09/1073 052 (gaTa 3BepHeHHa: 30.03.2021).

UNCTAD (2014). World Investment Report 2014: Investing in the SDGs: An Action Plan. Geneva Switzerland. New York and Geneva: United Nations publication, 228 p. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/wir2014_en.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 30.03.2021).

UNCTAD (2020). World Investment Report 2020: International Production Beyond the Pandemic. Geneva Switzerland. New York and Geneva: United Nations publication,

250 р. URL: https://unctad.org/webflyer/ world-investment-report-2020 (дата звер-нення: 30.03.2021).

UNEP (2017-2020). UNEP's Foresight Briefs. URL: https://wesr.unep.org/foresight (дата звернення: 30.03.2021).

UNEP (2021). Adaptation Gap Report 2020. United Nations Environment Programme. Nairobi. URL: https://www.unep.org/reso urces/adaptation-gap-report-2020 (дата звернення: 30.03.2021).

UNITED NATIONS SECRETARY-GENERAL'S (2019-2020). Roadmap for Financing the 2030 Agenda for Sustainable Development. 59 р. URL: https://www.un.org/ sustainabledevelopment/wp-content/uplo ads/2019/07/UN-SG-Roadmap-Financing-the-SDGs-July-2019.pdf (дата звернення: 30.03.2021).

Urbano D., Guerrero M., Ferreira J.J., Fer-nandes, C.I. (2018). New technology en-trepreneurship initiatives: Which strategic orientations and environmental conditions matter in the new socio-economic landscape? The Journal of Technology Transfer. Vol. 44. Iss. 5. P. 1577-1602. DOI: http://doi.org/10.1007/s10961-018-9675-3

Wollenberg E., Edmunds D., Buck L. (2000). Using scenarios to make decisions about the future: anticipatory learning for the adaptive co-management of community forests. Landscape and Urban Planning. Vol. 47. Iss. 1-2. P. 65-77.

WWF (2020). Living Planet Report 2020 -Bending the curve of biodiversity loss. Almond, R.E.A., Grooten M., Petersen, T. (Eds). WWF, Gland, Switzerland.

References

Agency for Strategic Initiatives (2016). The best practices of implementing public-private partnership projects in the social sphere. Agency for Strategic Initiatives, Center for the Development of Public-Private Partnership. Special edition for the International Investment Forum "Sochi-2016". 66 р. Retrieved from https://invest.primorsky.ru/files/guide/ppp/ obzor-practic-ppp-social-2016.pdf [in Russian].

Aleksandrov, I. O., Polovian O. V., Konova-lov O. F., Lohacheva O. V., Taraso-va M. Iu. (2010). Regional sustainable development strategy: monograph. Donetsk: Noulidzh [in Ukrainian].

Veklych, O. O., Voloshyn, S. M., Zharova, L. V. et al. (2018). Formation and implementation of the national environmental policy of Ukraine: monograph; In S. O. Lyzun (Ed.). Sumy: Universytetska knyha [in Ukrainian].

Harkushenko, O. M. (2016). Features of environmental regulation of the economy in the BRICS and EAEU countries: threats and opportunities for Ukraine. Economy of Industry, 1(73), pp. 53-72. [in Russian].

UN (2021). Sustainable Development Goals. Retrieved from https://www.un.org/susta-inabledevelopment/ru/ sustainable-develop -ment-goals/ [in Russian].

Syniakevych, I. M. (2003). Environmental policy tools: theory and practice. Lviv: ZUKTs [in Ukrainian].

BNP Paribas (2019). BNP Paribas Securities Services ESG Global Survey 2019: Trends and Key Figures. Paris: BNP Paribas.

Climate Bonds Initiative (2020, April). Green Bond Treasurer Survey. Retrieved from https://www.bourse.lu/documents/CBI-Gre en-Bond-Treasurer- Survey -report.pdf

David, M., & Sinclair-Desgagne, B. (2005). Environmental Regulation and the Eco-Industry. Journal of Regulatory Economics, 28(2), pp. 141-155. DOI: 10.1007/ s11149-005-3106-8

EPA (1995). Beyond the Horizon: Using Foresight to Protect the Environmental Future. United States. Environmental Futures Committee.

European Commission (2017). Key lessons from national industry 4.0 policy initiatives in Europe. Digital Transformation Monitor. 12 p. Retrieved from https://ec.europa.eu/ growth/tools-databases/dem/monitor/sites/ default/files/DTM_Policy%20initiative% 20comparison%20v1.pdf

European Commission (2019). A European Green Deal. Retrieved from https://ec.euro pa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/ european-green-deal_en

European Commission (2020a). UNFCCC -United Nations Framework Convention on Climate Change. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/know ledge4policy/organisation/unfccc-united-nations-framework-convention-climate-change_en

European Commission (2020b). The European Green Deal Investment Plan and Just Transition Mechanism explained. Retrieved from https://ec.europa.eu/commis sion/presscorner/detail/en/qanda_20_24

European Commission (2021). Green public procurement. Retrieved from https://ec.euro pa.eu/environment/gpp/index_en.htm

European Investment Bank (March 2021). Market Update. Review of the European PPP Market in 2020. EUROPEAN PPP EXPERTISE CENTRE. European Investment Bank. 11 p. Retrieved from https://www. eib.org/attachments/epec/epec _market_update_2020_en.pdf.

Evans, K., De Jong, W., Cronkleton, P., & Nghi, T. (2010). Participatory methods for planning the future in forest communities. Society and Natural Resources, 23, pp. 604-619.

FTSE-Russell (2020). Where there's green, there's growth. Retrieved from https://www.ftserussell.com

Gidley, J., Fien, J., Smith, J. et al. (2009). Participatory futures methods: towards adaptability and resilience in climate-vulnerable communities. Environmental Policy and Governance, 19(6), pp. 427-440.

ILO (2018). Care work and care jobs for the future of decent work. Geneva: International Labour Office.

Invesco (2019). MSCI ESG Universal Screened UCITS ETFs. Atlanta: Invesco.

ITRE Committee (2016). Industry 4.0: Industry, Research and Energy.

Morgan, J.P. (2019a). J.P. Morgan Perspectives - ESG Investing 2019: Climate Change Everything. New York: J.P. Morgan.

Morgan Stanley (2019b). Sustainability Reality: Analyzing Risks and Returns of Sustainable Funds. New York: Morgan Stanley.

Morningstar (2018). Passive Sustainable Funds: The Global Landscape. Chicago: Morningstar. Natter, A. (2019, February 25). Alexandria Ocasio-Cortez's Green New Deal Could Cost $93 Trillion, Group Says. Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg. com/news/articles/2019-02-25/group-sees-ocasio-cortez-s-green-new-deal-costing-93-trillion

Ocasio-Cortez, A. (2019, February 12). H.Res. 109 - 116th Congress (2019-2020): Recognizing the duty of the Federal Government to create a Green New Deal. Retrieved from https://ocasio-cortez.house. gov/sites/ocasio-cortez.house.gov/files/Re solution%20on%20a%20Green%20New% 20Deal

OECD (2001). OECD Environmental Outlook to 2020. OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/environment/indicat ors-modelling-outlooks/oecd-environmen tal-outlook-1999155x.htm OECD (2008). OECD Environmental Outlook to 2030. OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/environment/indicat ors-modelling-outlooks/40200582.pdf OECD (2012). OECD Environmental Outlook to 2050: The Consequences Of Inaction, OECD Publishing. DOI: http://dx.doi.org/ 10.1787/9789264122246-en OECD HIGHLIGHTS (2018.) Global Material Resources Outlook to 2060: Economic drivers and environmental consequences. OECD Publishing. 24 p. The Global Sustainable Investment Alliance (2018). Global Sustainable Investment Review 2018. Brussels: GSIA, Retrieved from https://www.bourse.lu/documents/CBI-Green-Bond-Treasurer-Survey-report.pdf The Guardian (2020, 27 September). China's carbon pledge will require complete inversion of existing system. The Guardian. Retrieved from https://www.theguardian.com/ environment/2020/sep/27/china-carbon-pledge-put-energy-system-reverse-wind-solar

SPIRE (2012). SPIRE Roadmap 2030. Retrieved from https://www.spire2030.eu/what/ walking-the-spire-roadmap/spireRoadmap

UN News (2020, 22 September). 'Enhance solidarity' to fight COVID-19, Chinese President urges, also pledges carbon neutrality by 2060. UN News. Retrieved from https://news.un.org/en/story/2020/09/1073 052.

UNCTAD (2014). World Investment Report 2014: Investing in the SDGs: An Action Plan. Geneva Switzerland. New York and Geneva: United Nations publication. 228 p. Retrieved from https://unctad.org/system/ files/official-document/wir2014_en.pdf UNCTAD (2020). World Investment Report 2020: International Production Beyond the Pandemic. Geneva Switzerland. New York and Geneva: United Nations publication, 250 p. Retrieved from https://unctad.org/ webflyer/world-investment-report-2020 UNEP (2017-2020). UNEP's Foresight Briefs. Retrieved from https://wesr.unep.org/ foresight

UNEP (2021). Adaptation Gap Report 2020. United Nations Environment Programme. Nairobi. Retrieved from https://www.unep. org/resources/adaptation-gap-report-2020

UNITED NATIONS SECRETARY-GENERAL'S (2019-2020). Roadmap for Financing the 2030 Agenda for Sustainable Development. 59 р. Retrieved from https: //www. un. org/ sustainabledevelopment /wp-content/uploads/2019/07/UN-SG-Road map-Financing-the-SDGs-July-2019.pdf Urbano, D., Guerrero, M., Ferreira, J. J., & Fernandes, C. I. (2018). New technology entrepreneurship initiatives: Which strategic orientations and environmental conditions matter in the new socio-economic landscape? The Journal of Technology Transfer, 44 (5), pp. 1577-1602. DOI: http://doi.org/10.1007/s10961-018-9675-3 Wollenberg, E., Edmunds, D., & Buck, L. (2000). Using scenarios to make decisions about the future: anticipatory learning for the adaptive co-management of community forests. Landscape and Urban Planning. 47(1-2), pp. 65-77. WWF (2020). Living Planet Report 2020 -Bending the curve of biodiversity loss. Almond, R.E.A., Grooten M., Petersen, T. (Eds). WWF, Gland, Switzerland.

Мария Юрьевна Заниздра,

канд. экон. наук, старший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: marin2015zzz@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-3528-0212

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ФОРСАЙТИНГ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ РАЗВИТИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ: МАКРОУРОВЕНЬ

Будущее экологического регулирования в промышленном секторе во многом продиктовано не только политическими решениями и мерами, но также интенсивностью и характером инвестирования в определённые виды экономической деятельности, а также экологически ориентированными требованиями, которые предъявляются к инвестиционным проектам. Изменение приоритетности и эффективности инструментария экологического регулирования, появление новых и упразднение традиционных рычагов влияния зависят от траектории научно-технического прогресса, развития новых сфер экономической деятельности, таких как цифровые услуги, трансформация экологического следа промышленности, а также нового понимания экологических вызовов будущего. В связи с этим повышается актуальность форсайтинга приоритетных подходов, инструментов и направлений экологического регулирования стратегического развития национальной промышленности исходя из наиболее стойких и доминирующих тенденций в политической и финансовой сферах, определяющих долгосрочные стратегии экономического развития на макроуровне на 20302050 гг.

Выделены базовые направления форсайтинга в сфере экологического регулирования: мониторинг и комплексный анализ коэволюции глобальных экономической и экологической систем под эгидой ООН; проблемно-ориентированный форсайт узко-специфических, микро-территориальных уникальных экосистем и явлений с жесткой локальной привязкой; национальные и наднациональные научно-технические стратегии долгосрочного экономического развития, включая трансформацию инвестиционных приоритетов в промышленности. На основе анализа основных инвестиционных тенденций в сфере устойчивого развития определены основные барьеры для экологизации промышленности: инвестиционной разрыв в развивающихся странах и низкая активность частных инвесторов. Представлен обзор номенклатуры, географии распространения и эффективности практического применения "зелёных" инвестиционных продуктов, инструментов и рынков. В том числе: "зеленые" облигации, " устойчивые" фонды и ESG-фонды, индексы акций устойчивого развития, "партисипативное инвестирование" в форме прикладных инвестиционных программ государственно-частного партнерства. Также установлена специфика национальных стратегий развития мировых промышленных центров - динамически и инновационно развивающихся макроэкономик США, ЕС и КНР, направленные на декарбонизацию энергетического сектора и достижение так называемой "углеродной нейтральности" экономики в рамках "Зеленого нового курса": количественные цели, объём инвестирования, система мотивации предпринимателей.

Определены основные принципы экологического регулирования будущего (на перспективу 2030-2050 гг.): "достижение целей устойчивого развития" (ЦСР), "мониторинг инвестиционных тенденций", "индикативное планирование" и "сценарное прогнозирование" мероприятий и инициатив по достижению ЦСР, "партисипативность инвестирования" в развитие смарт-инфраструктуры и передовых инноваций с целью экологически ориентированной трансформации технологических укладов в сторону их углеродной нейтральности и "экологически дифференцированной фискальной политики" - протекционистской и санкционной.

Ключевые слова: форсайт-исследования, цели устойчивого развития, инвестиции, изменение климата, государственно-частное партнерство, углеродная нейтральность, "зелёная" сделка.

JEL: O14, O44, Q57

Mariia Yu. Zanizdra,

PhD in Economics, Leading Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: marin2015zzz@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-3528-0212

FORESIGHTING OF ENVIRONMENTAL REGULATION OF A NATIONAL INDUSTRY DEVELOPMENT: MACRO-LEVEL

The future of environmental regulation in the industrial sector is largely dictated not only by political decisions and measures, but also by the intensity and nature of investments in certain types of economic activities, as well as by the environmentally-oriented requirements that are imposed on investment projects. Changing the priority and effectiveness of environmental regulation tools, the emergence of new and the abolition of traditional levers of influence depends on the trajectory of scientific and technological progress, the development of new fields of economic activity, such as digital services, the transformation of the ecological footprint of industry, as well as a new understanding of the environmental challenges of the future.

Therefore, the relevance of priority approaches' foresighting, tools and directions of environmental regulation of the strategic development of a national industry based on the most persistent and dominant trends in the political and financial spheres that define long-term strategies of economic development at the macro level for 2030-2050, is increasing.

The paper provides basic directions of foresight in the field of environmental regulation: monitoring and comprehensive analysis of the co-evolution of global economic and environmental systems under the auspices of the United Nations; problem-oriented foresighting of narrowly specific, micro-territorial unique ecosystems and phenomena with a strict local binding; national and supranational scientific and technical strategies for long-term economic development, including the transformation of investment priorities in industry. Based on the analysis of the main investment trends in the field of sustainable development, the main barriers to greening the industry were identified: the investment gap in developing countries and low activity of private investors. An overview of the nomenclature, geography of distribution and effectiveness of the practical application of "green" investment products, instruments and markets were presented. They include: "green" bonds, "sustainable" funds and ESG-funds, Indices of sustainable development stocks, "participatory investment" in the form of applied investment programs of public-private partnership. In addition to this, the specifics of national strategies for the development of the world's industrial centers - dynamically and innovatively developing macroeconomics of the United States, the EU and the People's Republic of China, aimed at decarbonizing the energy sector and achieving the so-called "carbon neutrality" of the economy within the framework of the "Green New Deal" were also established: quantitative goals, the volume of investment, the system of motivation of entrepreneurs.

According to the results of the analysis, the main principles of environmental regulation of the future (for the perspective of 2030-2050) were defined: "achieving the Sustainable Development Goals" (SDGs), "monitoring investment trends", "indicative planning" and "scenario forecasting" of measures and initiatives to achieve the SDGs, "participativeness of investments" in the development of smart infrastructure and advanced innovations for the purpose of environmentally-oriented transformation of technological structures towards their carbon neutrality and "environmentally differentiated fiscal policy" - protectionist and sanctioned.

Keywords: foresight research, sustainable development goals, investment, climate change, public-private partnership, "carbon neutrality", "green" deal.

JEL: O14, O44, Q57

Формат цитування:

Зашздра М. Ю. (2021). Форсайтинг еколопчного регулювання розвитку нацюналь-но1 промисловостк MaKpopiBeHb. Економжа промисловост1. № 3 (95). С. 25-51. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2021.03.025

Zanizdra, M. Yu. (2021). Foresighting of environmental regulation of a national industry development: macro-level. Econ. promisl., 3 (95), pp. 25-51. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2021.03.025

Надшшла до редакцП 29.07.2021 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности
Открытая наука