CC BY
12
УДК 336.221+338.27+303.444 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustiy2021.02.071
EiKTopiH Дениавна Чекша,
канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут еконо]шки промисловосп НАН УкраИни вул. Мари Капнют, 2, Кив, Украша, 03057 E-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
Ф1СКАЛЬНИЙ ФОРСАЙТИНГ: АНАЛ1З ДОСЛ1ДЖЕНЬ
В умовах стр1мкого розвитку технологш та глобал1зац1йних трансформац1й пе-редбачення зм1н, що в1дбуватимуться в економщ та впливатимуть на податково-бюджетну систему, е вкрай актуальним. Тому фюкальний форсайтинг як зас1б передба-чення розвитку податково-бюджетно! системи в довгостроковш перспектив1 стае не-в1д'емною частиною процесу податково! пол1тики та розвитку економ1ки в багатьох кра!нах св1ту.
Метою статт1 е анал1з теоретичних аспект1в ф1скального форсайтингу, заруб1жно-го та в1тчизняного досвщу п1дготовки ф1скальних форсайт1в для визначення довгостро-кових фактор1в й шдикатор1в, що матимуть значний вплив (як позитивний, так i нега-тивний) на стан податково-бюджетно! системи в довгостроковш перспектива
Встановлено, що фюкальний форсайтинг - це дослiдження альтернатив майбут-нього для оцiнювaння довгострокових перспектив трансформацп податково-бюджетно! системи в умовах змши мaкроекономiчних та шших фaкторiв, що впливають на нащо-нальну економiку, або (якщо коротко) передбачення розвитку податково-бюджетно! системи в довгостроковш перспектива Основними складовими фюкального форсайтингу е виявлення i монiторинг тенденцiй, сканування та мошторинг часового горизонту, визначення ризикiв i проблем та розробка сценарпв.
Анaлiз зaрубiжних фiскaльних форсaйтiв свiдчить, що вони стають основою для розробок бшьш короткострокових плaнiв розвитку податково-бюджетно! системи, вка-зуючи на головш напрями фюкально! полiтики, ризики та бар'ери, що можуть стати на шляху до реaлiзaцil нaмiчених цшей. Проте здiйснення мiждержaвного aнaлiзу фюкаль-ного форсайтингу залишаеться проблематичним, оскшьки немае едино! методики тд-готовки фшансових форсaйтiв, кра!ни обирають рiзнi горизонти дослiдження i термiни оновлення.
Визначено, що основу цiлепоклaдaння нащональних фiскaльних форсaйтiв ста-новлять: зниження рiвня нерiвностi доходiв i добробуту, боротьба з ухиленням вщ сплати податюв, перехiд до «зелено!» економши, сприяння розвитку цифровiзaцil, ста-бшзащя соцiaльно-демогрaфiчного стану з однозначним висновком про необхщшсть внесення коригувань у нащональну податкову систему. Як основш дп податково-бюджетно! полiтики довгострокового характеру кра!нами обрано: «перебалансування» податково! структури вiд прямих подaткiв на робочу силу i кaпiтaл до непрямих подат-кiв на споживання i подaткiв на майно i використання ресурсiв; появу моделей оподат-кування, заснованих на використaннi aктивiв/товaрiв/послуг; упровадження нових по-дaткiв; змшу ставок тощо; використання цифрових технологш у процесах сплати та ад-мшютрування подaткiв.
Анaлiз соцiaльно-економiчного становища Укра!ни виконано з метою встанов-лення фaкторiв, якi е критично важливими при розробцi основних векторiв розвитку
© В. Д. Чешна, 2021
податково-бюджетно! системи краши в майбутньому. Такими визначено: демографiчнi i соцiальнi змши, «виснаження» попиту в умовах посилення конкуренцп та залежнiсть експортоорieнтованоi економши вiд мiжнародноi кон'юнктури i турбулентносп мiжна-родно! економiки, нерiвнiсть у доходах, цифровiзацiя, ухилення вiд сплати податюв, погiршення екологл.
За результатами аналiзу положень «Нащонально'1' економiчноi стратеги на перюд до 2030 року» встановлено, що зазначенi в нш дп можуть стати вихiдними даними для розробки першого нацiонального фюкального форсайту як основи для виявлення мож-ливостей та ризикiв трансформацш податково-бюджетно! системи Украши пiд впливом мегатрендiв i внутрiшньодержавних змiн, пов'язаних з особливостями сощально-еконо-мiчного розвитку краши.
Ключовг слова: фюкальний форсайтинг, податково-бюджетна система, фактори, тенденцп в оподаткуванш, нацiональна економiка, довгострокова перспектива.
JEL: G17, G18, H23, H26
Важливою складовою в управлiннi державними фшансами е визначення фю-кально! стiйкостi, яке потребуе чiткого розумiння впливу макроекономiчних змiн i дискрецшних дiй уряду на еконо-мшу загалом, промисловiсть та, як насль док, на бюджетний процес. I якщо рь шення уряду, що часто приймаються для вирiшення короткострокових завдань, передбачити вкрай складно або навт неможливо, то визначити змши, яю вщ-буватимуться в економщ внаслiдок чет-верто! промислово! революцп, необхiдно вже зараз, оскiльки с^мкий розвиток цифрових технологiй та !хне широке впровадження в усi галузi промисловостi поступово змiнюють iснуючу модель фу-нкцiонування економiки та впливають на прийняття рiшень щодо !! державного регулювання. Не менш важливими факторами, що впливають на податково-бюджетне регулювання будь-яко! кра!ни, е ухилення вiд сплати податюв, демогра-фiчнi змiни та глобалiзацiйнi трансформаций клiматичнi змши тощо. Тому фор-сайтинг податково-бюджетного регулю-вання нащонально! економiки е вкрай необхiдним i своечасним.
Основи теорп та практики викорис-тання iнструментiв форсайтингу у сферi державних фiнансiв викладено в роботах
Дж. Сунь i Т. Лшча (Sun, Lynch (eds.), 2008), Ч. Мешфшда (Menifield, 2017), Д. Вшьямса i Т. Калабрезе (Williams, Calabrese, 2016). Зарубiжнi автори придь ляють увагу визначенню впливу дш фокально! полiтики на економiчний цикл. Основний висновок цих дослщжень по-лягае в такому: державш видатки е причиною або значного збшьшення обсягiв споживання (Blanchard, Perotti, 2002; Gali, Salido, Valles, 2007), або !хнього зменшення (Eichenbaum, Fisher, 2005; Cavallo, 2005). Проте все частiше науков-цi вказують на те, що податковi агенти отримують «сигнали» про змiни, яю вiд-буватимуться в майбутньому у податко-во-бюджетнiй сферi, що прямо свщчить про використання результатiв фюкально-го форсайтингу (Leeper, Walker, Yang, 2008a; Leeper, Walker, Yang, 2009; Forni, Gambetti, 2010). I навпаки, з урахуванням змiн, що вщбуваються в економiцi, уряду необхiдна шформащя про те, якi змiни та ризики очшують державну фiскальну систему в довгостроковш перспективi (Department of Finance, 2017; Congressional Budget Office, 2018; U.S. Government Accountability Office, 2018).
У широкому розумшш форсайтинг - це система методiв експертно! оцшки стратепчних напрямiв сощально-
економiчного та шновацшного розвитку, виявлення технолопчних проривiв, здат-них вплинути на економшу та суспшьст-во в середньо- i довгостроковiй перспек-тивг Фiскaльний форсайтинг як зaсiб пе-редбачення розвитку податково-бюджетно! системи в довгостроковш перспективi дозволяе виявити й урахувати можливос-т та ризики, пов'язаш з особливостями розвитку економши кра!ни, а також ви-значити, як вiдбувaтиметься державне регулювання в умовах четверто! промис-лово! революцп.
Результати фiскaльного форсайтин-гу, перш за все, мають велике значення у сферi державних видатюв (Forni, Gam-betti, 2010), використовуються для вдос-коналення iнструментiв функщонування традицшно! мaкроекономiчноl моделi (Leeper, Richter, Walker, 2012), впливають на прийняття ршень щодо вдосконален-ня грошово-кредитно! полiтики держа-ви (Traum, 2008).
У рамках фюкального форсайтингу (як процесу передбачення) здшснюються дослiдження щодо передбачення законо-давчого та регуляторного ландшафту, ви-значення ролi податюв в упрaвлiннi ри-зиками, aнaлiзу потоку даних i податко-вих шоюв, автоматизацп технологiй для функщонування податково-бюджетного регулювання тощо (PwC, 2016). Основш надходження подaткiв до бюджету фор-мують пiдприемствa головним чином промислов^ тому форсайти податково-бюджетно! сфери е важливими i з пози-цiй !х майбутнього як платниюв подaткiв, i з позицш реакци на можливi змiни в оподаткуванш.
Вiтчизнянi дослiдники також мають досвщ оцiнювaння розвитку державних фшанав у чaстинi визначення перспектив розвитку податково! системи. Так, наприклад, у монографп (Зварич, 2013) висвiтлено теоретичнi та методологiчнi засади розвитку державних фшанав на
коротко- i середньостроковий перiоди, розроблено пiдходи до економiчного aнaлiзу бюджетних надходжень з окре-мих подaткiв. У дослщженнях нaуковцiв 1ЕП НАН Укра!ни розкрито перспективи трансформацп системи подaткiв у зв'язку з розвитком технологий четверто! про-мислово! революцп (Вишневський В. (ред.), 2018; Vishnevsky, Chekina, 2018).
Методичш аспекти прогнозування податкових доходiв бюджету в Укршш висвiтлено в дослщженнях фaхiвцiв Нау-ково-дослiдного шституту при Мшютер-ствi фiнaнсiв Укра!ни (Азаров, Ярошен-ко, Сфименко, 2004), а також у роботах (Хлiвний, Котша, 2011; Буряк, Карпшсь-кий, Залуцька, 2007; Бодюк, 2007). Ре-зультати моделювання та прогнозування податкових надходжень наведено в пуб-лшащях (Мацкул, Кирилова, 2013; Куче-рова, 2015; Лучко, Руська, 2020; Лещук, 1васюк, 2020 та ш).
Проте вiтчизнянi дослiдження щодо планування та прогнозування розвитку державно! пол^ики у податково-бюджет-нiй сферi, як правило, присвячеш оцшю-ванню майбутшх податкових надходжень окремих подaткiв у коротко- та середньо-строковiй перспектива Зазвичай, у них не висвiтлено питання, пов'язaнi з визначен-ням альтернативних довгострокових сце-нарпв розвитку податково-бюджетно! системи Укра!ни в контекст! змши техноло-гiчних уклaдiв.
До того ж пiд час ново! промисло-во! революцп змшюються не тiльки умо-ви виробництва - новi цифровi технологи спричиняють змши в уах сферах еконо-мiки. Тому при здiйсненнi форсайтингу податково-бюджетного регулювання до-цшьно враховувати можливостi та ризики, пов'язаш з впливом цифровiзaцil на стан сучасно! податково-бюджетно! системи, - змши у визначенш об'екпв та су-б'ектiв оподаткування, податково! бази, aдмiнiструвaння (нарахування та стяг-
нення податюв). Також цифрова еконо-мша потребуе бiльше, нiж планування та прогнозування доходiв i витрат бюджету традицшними способами обробки шфор-мацп.
Метою статтi е аналiз теоретичних аспекпв фiскального форсайтингу, зару-бiжного та вiтчизняного досвiду тдго-товки фюкальних форсайтiв для визна-чення довгострокових факторiв i тенден-цш, що матимуть значний вплив (як по-зитивний, так i негативний) на стан по-датково-бюджетно! системи в довгостро-ковiй перспективi.
У дослщженш використано методи аналiзу даних i статистики, системний пiдхiд для виявлення факторiв впливу на стан податково-бюджетних систем i ви-значення тенденцш та трансформацiй податково! арх^ектури, що вщбувати-муться пiд !хшм впливом. У рамках ще! роботи форсайтинг розглядаеться як до-слщження майбутнього для оцiнювання довгострокових перспектив трансформа-цп податково-бюджетно! системи в умо-вах змши макроекономiчних та iнших факторiв, що впливають на нащональну економiку. При цьому стратепя фюкаль-ного форсайтингу включае: 1) визначен-ня об'екта форсайтингу (податково-бюджетне регулювання); 2) визначення факторiв (чинникiв, якi змшюють подат-кову архiтектуру та впливають на обсяг i структуру бюджетних доходiв i видат-кiв) i тенденцiй розвитку об'екта; 3) ска-нування навколишнього середовища (якi елементи оподаткування можуть бути змшеш (доданi, розширенi або усунутi); 4) визначення можливих сценарпв майбутнього для податково-бюджетно! системи (побудова альтернатив сучасно! податково! арх^ектури).
Основними факторами впливу на стабшьшсть податково! арх^ектури та структуру видатюв е: демографiчнi та соцiальнi змши, нерiвнiсть доходiв, циф-
ровiзацiя, глобалiзацiя, ухилення вiд опо-даткування, еколопчш проблеми. У зв'язку з цим далi дослiдження зосеред-жено на визначенш реакцп (змiн) податково-бюджетних систем на щ чинники.
Ф1скальний форсайтинг: теоретичн1
аспекти та заруб1жний досв1д
Фiскальний форсайтинг е невщ'ем-ною частиною процесу податково-бю-джетного регулювання та розвитку еко-номiки загалом у багатьох крашах свiту, оскiльки бажання зазирнути в майбутне та передбачити, яю змши необхщно вже сьогоднi внести до податкового законо-давства, щоб отримати позитивш резуль-тати для розвитку економши краши, було та е природним i спонукае економiстiв розробляти тдходи, методи й шструмен-ти, яю допомагатимуть отримувати най-бшьш точнi результати на довгострокову перспективу. Форсайтинг вiдрiзняеться вiд середньострокових ощнок, де увагу акцентовано на юнуючих програмах та iнiцiативах уряду строком до 3-5 роюв.
У широкому розумшш фiскальний форсайтинг е процесом передбачення альтернатив майбутнього урядових дохо-дiв (насамперед податюв) i видаткiв в умовах змши макроекономiчних й iнших факторiв, що впливають на нащональну економшу. Основними складовими фю-кального форсайтингу е виявлення i мо-нiторинг тенденцiй, сканування i мошто-ринг часового горизонту, визначення ри-зикiв i проблем та розробка сценарпв. Його можна уявити як трикутник, який об'еднуе «роздуми про майбутне», «обго-ворення майбутнього» та «формування майбутнього» (European Commission, 2021).
Кожен форсайтинг заснований на визначених передумовах, мае певш цш, обмеження i результати.
Розрiзняють нормативний (якого майбутнього ми хочемо?) та дослщниць-
кий (що станеться незалежно вщ бажано-го?), якiсний («м'яю даш» - штерв'ю, дискуси, звiти) та кшьюсний («твердi даш» - цифри та статистика) форсайтинги (Dreyer, Stang, 2013). Iнодi вони поедну-ються.
Дослщницью форсайтинги вклю-чають аналiз сьогодення та спроби ощни-ти вплив подш i тенденцiй на об'ект до-слiдження, тобто розпочинаються з ви-значення попереднiх умов, сощальних або технологiчних можливостей. Типо-вими методами для ще! категорп е метод Делф^ сценарний метод або аналiз пере-хресного впливу.
Нормативы форсайтинги будують-ся навпаки - розпочинаються вщ бачення бажаного майбутнього з метою пошуку шляхiв для його досягнення, ураховуючи iснуючi обмеження (ресурси, технологи, iнституцiйнi умови). Для таких форсай-тингiв використовують, наприклад, рет-роспективний або морфологiчний аналiз.
1нший спосiб систематизаци мето-дiв форсайтингу - форсайт-ромб ^а-мант) - розроблено Р. Поппером (Popper, 2008). За основу класифшаци взято чоти-ри джерела знань, яю потрiбнi для вико-ристання методiв (креативнiсть, експер-тиза, взаемодiя, докази).
Так, методи, засноваш на креатив-ностi, потребують оригiнального та образного мислення i включають прогнозу-вання та мозковий штурм. Експертш знання (знання та навички у певних сферах) потрiбнi при застосуваннi експерт-них панелей i методу Делфi для пщтрим-ки розроблених висновюв, пропозицiй та рекомендацiй, певний досвщ також необ-хiдно мати для використання дорожньо! карти та морфолопчного аналiзу. Деякi методи грунтуються на взаемоди - сце-нарнi семшари, опитування, фокус-групи, голосування. Докази (факти та цифри) е необхщними для застосування методiв
моделювання, екстраполяци, лператур-ного огляду тощо.
Сьогоднi не icHye щеально'' групи методiв, використання яко'' забезпечува-ло б найкращi результати форсайтингу. У цiломy для виконання фюкальних фор-cайтингiв використовуються рiзнi методи, ключовими серед яких e Делфi, ска-нування горизонтiв (Dreyer, Stang, 2013), аналiз мегатрендiв (тенденцiй), плану-вання сценарив, бачення та ретроспек-тивний аналiз (OECD, 2019), панелi екс-пертсв, дорожня карта технологiй, моделювання (European Foresight Platform, 2021). Як допомiжнi застосовують SWOT-аналiз, огляд лператури i статистики, фокус-групи та мозковий штурм.
Для кшьюсних фюкальних форсай-тингiв розробляються методичнi матерiа-ли з поясненнями розрахyнкiв («The fiscal projection framework in long-term scenarios» вщ OECP (Guillemette, Turner, 2017)), здшснюються доcлiдження щодо доцшьносп використання тих або iнших методiв для фicкального форсайтингу (наприклад, Leeper, Walker, Yang, 2008b).
Фicкальнi форсайти (оформлен результати здiйcнених форсайтинпв) нада-ють урядам деякi переваги: вони e основою для обговорення поточного стану податково-бюджетно'' системи кра'ни та можливого впливу реформ, форсайти можуть запустити генерацiю щей щодо майбутнього в оподаткуванш, бюджетному процес та економiцi загалом, слу-жать пiдrрyнтям для розробки стратегий i довгострокових економiчних прогнозiв.
Багато кра'н, головним чином iз розвинутою економiкою, практикують розробку форсайтинпв податково-бю-джетного регулювання на довгострокову перспективу. Такi передбачення являють собою нариси майбутнього податково-бюджетних систем на одне, два, три або навпь десять деcятилiть (табл. 1).
6
Таблиця 1 - Нацюнальш урядов1 проекти щодо майбутнього податково-бюджетних систем деяких краУн св1ту
Краша Зв1т Видавник PlR ви-дання Горизонт форсайту Посилання на 1нтернет-сторшку
1 3 4 5 6
Спецгалът дослгдження
Австрал1я 2015 intergenerational report Treasury. Australian Government 2015 2055 https://treasury.gov.au/intergenerational-report; https://treasury.gov.au/publication/2015 -igr/chapter-2-government-budgets-over-the-next-40-years
Шмеччина Report on the Sustainability of Public Finances 2020 Federal Ministry of Finance 2020 2060 https://www.bundesfinanzministerium.de/Content/EN/Sta ndardartikel/Press_Room/Publications/Brochures/2020-06-25-Sustainability-Report-2020.pdf? blob=publicationFile&v=5
Швденна Корея 2020-2060 Fiscal Outlook Ministry of Economy and Finance 2020 2060 https://english.moef.go.kr/pc/selectTbPressCenterDtl.do7b oardCd=N0001&seq=4968#fn_download; https://nabo.go.kr/system/common/JSPservlet/download.js p?fCode=33316253&fSHC=&fName=2020+NAB0+%E C%9E%A5%EA%B8%B0+%EC%9E%AC%EC%A0%9 5%EC%A0%84%EB%A7%9D.pdf&fMime=application/p df&fBid= 19&flag=bluenet
Нвдерлан-ди Ageing and the Sustainability of Dutch Public Finances Netherlands Bureau for Economic Policy Analysis 2006 2100 https://www.cpb.nl/sites/default/files/publicaties/download /ageing-and-sustainability-dutch-public-finances.pdf
Нова Зеланд1я He Tirohanga Mokopuna: 2016 Statement on New Zealand's Long-term Fiscal Position Treasury. New Zealand Government 2016 2056 https://www.treasury.govt.nz/publications/ltfp/he- tirohanga-mokopuna-2016-statement-new-zealands-long- term-fiscal-position
Швейцар1я 2016 Report on the Long-Term Sustainability of Public Finances in Switzerland Federal Department of Finance 2016 2060 https://www.efd.admin.ch/dam/efd/en/dokumente/home/d okumentation/publikationen/Langfristperspektiven2016.pd f.download.pdf/Langfristperspektive-e.pdf
1рланд1я Long-term Sustainability Report. Fiscal challenges and risks 20252050 Irish Fiscal Advisory Council 2020 2050 https://www.fiscalcouncil.ie/wp-content/uploads/2020/ 07/Long-Term-Sustainability-Report-Website.pdf
Велико-британ1я Fiscal sustainability report - July 2020 Office for Budget Responsibility 2020 2070 https://obr.uk/fsr/fiscal-sustainability-report-july-2020/
Е к о н о
п р о
E
о n
nomy In
dus s
try
ся S
N
O-N 2
О VO 21 X
№, Eco o
2( n. (9 pr 4o
ся N
VO
X
И c
o .
p
r o
Зактчення табл. 1
1 2 3 4 5 6
США Budget FY 2020 - Analytical Perspectives, Budget of the United States Government, Fiscal Year 2020 Budget of the U.S. Government 2019 2040 https://www.govinfo.gov/content/pkg/BUDGET-2020-PER/pdf/BUDGET-2020-PER.pdf
США The 2020 Long-Term Budget Outlook Congressional Budget Office 2020 2050 https://www.cbo.gov/system/files/2020-09/56516-LTBO.pdf
США Choosing the Nation's Fiscal Future National Research Council; National Academy of Public Administration; Division of Behavioral and Social Sciences and Education; Committee on the Fiscal Future of the United States 2010 2080 https://www.nap.edu/catalog/12808/choosing-the-nations-fiscal-future
ОЕСР The fiscal projection framework in long-term scenarios OECD Economics Department 2017 2060 https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/8eddfa18-en.pdf?expires=1614239227&id=id&accname=guest&che cksum=E235393DF3F9E59AE2A18700097F3B92
Росшська Федеращя Erog^eTHbiH nporH03 pocchh-ckoh Oegepa^u Ha nepuog go 2036 roga Ypag PociMcbKoi Oegepa^i' 2019 2036 http://static.government.ru/media/files/lOSJdAVcneBI3M sxCqiAafEkTbpBGaDB.pdf
Як складова стратеги розвитку крати
Швденна Корея The Korean National Strategy for Sustainable Development Department of International Economics 2006 2030 https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/ 1394backgroundReport.pdf
Норвегiя White paper on Long-term Perspectives on the Norwegian Economy 2021 Ministry of Finance 2021 2060 https://www.regjeringen.no/contentassets/83f0ff75506e4fe 199f31dcce30aeb2c/2021 -02-12-presentation-pm21 .pdf
Китай Чотирнадцятий п'ятир1чний план i позначки довгострокових щлей на 2035 рш Центральний комь тет Компарти Китаю 19-го скликання 2021 2035 https://finance.sina.com.cn/china/gncj/2021-03-13/doc-ikkntiam0007627. shtml
Росшська Федеращя Государственная программа РФ «Экономическое развитие и инновационная экономика» Мшстерство еко-номiчного розвитку Росшсько! Федераци 2014 2024 http://base.garant.ru/70644224/
2
к
О
н 0
»S 0
s g
О
О
(ф
Э к
О н
О
7 7
Практика розробки фюкальних фор-сайтiв кранами е невеликою, cy4acHi форсайти про майбутне державних фь нансiв з'явилися на початку 1990-х роюв (наприклад, у Новш Зеландп, Норвегп, Великобританп та США), а бiльш активно стали розроблятися тшьки у 2000-х роках. Встановлено, що з кожним роком кшькють кра'н, яю представляють мате-рiали про майбутне податково-бюджет-них систем, збiльшyеться, проте вико-нання мiждержавного аналiзy залишаеть-ся проблематичним, оскiльки, по-перше, немае едино'' методики пщготовки фю-кальних форсайтiв; по-друге, кра'ни оби-рають рiзнi горизонти дослiдження; потрете, розроблеш фiскальнi форсайти мо-жуть оновлюватися перiодично, в особ-ливих випадках або зовам не оновлюва-тися.
У поабниках UNDP Global Centre for Public Service Excellence "Foresight as a Strategic Long-Term Planning Tool for Developing Countries" (UNDP Global Centre for Public Service Excellence, 2014) та "Foresight Manual. Empowered Futures for the 2030 Agenda" (UNDP Global Centre for Public Service Excellence, 2018), розроб-лених для кра'н, що розвиваються, фахiв-ц видшяють етапи та основш методи проведення форсайтинпв:
1. Сканування горизонпв (аналiз середовища, змiн, можливостей, проблем) i виявлення тенденцiй.
2. Iнтерпретацiя даних i виклад вер-сiй майбутнього (використання сценарив). Як альтернатива: дiалог-пiдходи (пози-тивне дослiдження (Appreciate Inquiry), метод звшьняючих структур (Liberating Structures), модель трьох горизонпв (3Horizons), рольова гра (Role-playing) та iн.).
3. Розробка варiантiв для дп.
Як приклад передбачення розвитку державних фшанав розглянуто "Report on the Sustainability of Public Finances -2020 вщ Федерального мЫстерства фь
нанав Нiмеччини (Federal Ministry of Finance, 2019).
Цей урядовий зв^ розроблено для розyмiння поточного фшансового стану бюджету кра'ни та перспектив розвитку податково-бюджетно'' системи Имеччи-ни (доходiв, видаткiв, боргу) на довго-строкову перспективу з акцентуванням на головний виклик для економши - де-мографiчнi змiни, визначеш у прогнозах Федерального статистичного управлшня "A changing population: Assumptions and results of the 14th Coordinated Population Projection (2019), Свростату "Labour market statistics" (2019), Федерального мшютерства внутршшх справ " Migration Report of the Federal Office for Migration and Refugees on behalf of the Federal Government" (2014) та ш.
У звт вщзначено, що матерiали до-слiдження надають уявлення про ппоте-тичну еволющю державних фiнансiв в умовах вщсутносп змiн у полiтицi та фа-ктично не е "справжнiм" прогнозом.
Часовий горизонт дослщження ста-новить 40 роюв.
Звiт побудовано за такою структурою:
1. Аналiз поточного стану державних фшанав та змш (тенденцп).
2. Методологiя дослщження.
3. Ключовi передумови i допущен-
ня.
4. Розробка сценарпв (песимютич-ного i оптимiстичного).
5. Результати дослщження.
6. Пропозицп щодо заходiв подат-ково-бюджетно! полiтики для забезпе-чення стiйкостi державних фiнансiв у майбутньому.
За результатами аналiзy поточного стану державних фшанав авторами дослщження встановлено: незначне зни-ження рiвня економiчного зростання; ни-зький рiвень безробiття; профiцит бюджету; зниження боргового навантажен-ня. Характерними особливостями демо-
графiчноi ситуацп в Нiмеччинi е зростан-ня тривалостi життя, збiльшення чисель-ностi населення похилого вiку, прирют населення, в основному за рахунок м^-рантiв. Як висновок, формування тенден-цп зростання державних витрат унасль док демографiчного старiння.
Методологию дослiдження було по-будовано таким чином: розробка фоно-вих сценарпв на основi аналiзу демогра-фiчних, ринкових та макроекономiчних тенденцiй; прогнозування державних до-ходiв i видатюв, пов'язаних iз демогра-фiчним старшням, i екстраполяцiя iнших видаткiв на основi даних про зростання ВВП; виявлення проблем та ризиюв фь нансово! стiйкостi (зростання боргiв уна-слiдок демографiчних змiн).
Допущеннями стали положення про продовження зростання тривалост життя, незначне зниження рiвня м^ацп до 2030 р. iз поступовою стабiлiзацiею до 2060 р., зростання чисельносп населення за рiзними варiантами (змiна коефiцiентiв народжуваносп, м^ацп та тривалостi життя).
За результатами розробки сценарпв було визначено тенденцп за такими на-прямами: ринок пращ (зростання чисельносп зайнятих, у тому числi серед жшок та людей похилого вшу; збереження ни-зького рiвня безроб^я - 5,5% за песи-мютичним сценарiем, 3,5% - за оптимю-тичним); продуктивнiсть факторiв (вщ-носно повшьне зростання фактора основного катталу на тлi зростання фактора пращ); шфлящя (повiльне зростання вщ-соткових ставок за державним боргом i повернення до 3% рiчних до 2060 р. при рiвнi шфляцп у 2%); державнi видатки (зростання обсягу пенсiйних виплат (до 11,3% ВВП у 2060 р.), пенсш та виплат держслужбовцям (2,3-3,1% ВВП); зростання державних видатюв на охорону здоров'я (7,1-7,7% ВВП), освпу, догляд за дпъми (5,6-6,2% ВВП).
Заключними етапами дослщження стали використання iндикаторiв для ко-ригування середньо- (шдикатор Б1) та довгострокових (шдикатор Б2) фюкаль-них проблем, що використовуються для стабшзацп структурного балансу (дер-жавний борг - до 60% ВВП), уникнення фiнансових ризиюв, пов'язаних iз старш-ням населення1; ствставлення одержа-них результатiв iз результатами поперед-нiх форсайтiв розвитку державних фшан-сiв та аналiз чутливостi для виявлення напрямiв економiчноi полiтики.
Заходи податково-бюджетного ре-гулювання розроблено за такими напря-мами: структура бюджету; використання ресурав; майбутне системи соцiального забезпечення; удосконалення структурно'1 полiтики. Основними з них е: довгостро-кове дотримання бюджетного правила ^мп боргу); виконання европейських фiскальних зобов'язань; формування ефективно'1 системи витрат на сощальне забезпечення; зниження рiвня безробiття; створення умов для збшьшення частки жшок i людей похилого вiку на ринку працi; створення сприятливих умов для здобуття професшно!' освiти та навчання впродовж життя; фшансова тдтримка сiмей iз дiтьми; надання iммiгрантам за-хисного статусу на ринку пращ; залучен-ня iнвестицiй для цифрово'1 трансформа-цл економiки та шновацш.
Приблизно таку саму структуру мають й iншi дослiдження, присвячеш передбаченню розвитку публiчних фь нанав окремих кра'ш, iз розстановкою акценпв вiдповiдно до державних стратегий розвитку.
Основними методами розглянутих нащональних проектiв стали сканування
1 Ыльш детально див. EU (2021). European Semester Thematic Factsheet. Sustainability of Public Finances. URL: https://ec.europa.eu/info/ sites/default/files/european-semester_thematic-fact sheet_public-finance-sustainability_en_0.pdf (дата звернення: 25.04.2021).
горизонпв, розробка сценарпв майбут-нього оподаткування, рекомендацш, дiй, напрямiв для реалiзащi найкращого сце-нарiю. Горизонти сканування е рiзними -вiд 10 до 70 роюв.
У цшому аналiз матерiалiв фюкаль-них форсайпв зарубiжних краш свiдчить, що вони можуть становити основу для формування та розвитку державнох поль тики в податково-бюджетнш сферi на до-вгострокову перспективу, пщвищуючи обiзнанiсть уряду про майбутне держав-них фiнансiв. Таю розробки, як правило, стають базою для розробок бшьш корот-кострокових планiв розвитку податково-бюджетнох пол^ики, вказуючи на голов-нi напрями фюкально'1' полiтики, ризики та бар'ери, що можуть стати на шляху до реалiзацii намiчених цiлей (як зовшшш, так i в держав^, а також на те, якою мь рою сучасний стан податково-бюджетно'1' системи вiдповiдае передбаченому.
При цьому слщ вiдзначити, що одержат довгостроковi фiнансовi результа-ти потребують 6шьшо'1 доказово'1' бази через наявшсть значно'1 кiлькостi припу-щень, пов'язаних, у тому чист, з вибором досить тривалого часового горизонту (до 50, 75, 95 роюв). Багато з них не мiстять шформацп про те, покращився або попр-шився стан податково-бюджетно'1 сфери порiвняно з попереднiми оцiнками (форсайтами).
Як основу цшепокладання багатьох нацiональних фюкальних форсайтiв було взято деякi цш та завдання, визначенi у резолюци ООН 2015 р. "Перетворення нашого свiту: Порядок денний у галузi сталого розвитку на перiод до 2030 року", i це не випадково. Адже весь змют резолюци присвячено "амб^ному та орь ентованому на перетворення баченню майбутнього", одним з iнструментiв бу-дiвництва якого е державне регулювання. Ось деякi з цих цшей: зниження рiвня нерiвностi, сприяння сталому економiч-ному зростанню i повнш зайнятосп,
сприяння забезпеченню стшко!' шдустрь алiзацii та впровадженню iнновацiй, збе-реження i рацiональне використання ре-сурсiв, вживання термiнових заходiв що-до боротьби зi змiною ^мату (ООН, 2015). Як можна пом^ити, вони нiчим не вiдрiзняються вщ цiлей, якi систематично позначаються в нацюнальних стратегiях соцiально-економiчного розвитку.
Доповнюють цiлi виклики при-йдешнiх десятилт. При скануваннi го-ризонтiв (тобто виявленн можливих у майбутньому змш в економiцi та суспшь-сга) розробники нацiональних фюкаль-них форсайпв виокремили новi технологи, старшня населення, мiграцiю, соща-льнi трансформаци та процеси глобалiза-цл як чинники, яю можуть у майбутньому мати ютотний вплив на трансформа-цiю архiтектури оподаткування.
Як основш чинники, якi стали вщ-правними точками при скануваннi гори-зонтiв, у фiскальних форсайтах визначе-но: нерiвнiсть доходiв i добробуту, "по-датковi гаваш", змiну ^мату, цифровь зацiю та смарт-iндустрiю, демографiчнi зрушення i соцiальнi трансформаций А однозначним висновком, яким починався i завершувався кожен форсайт, стала теза про необхщшсть внесення коригувань у нащональну податкову систему.
Нижче викладено деяю положення щодо кожного визначеного у фюкальних форсайтах фактора i планованi зарубiж-ними урядами варiанти реакци податко-во-бюджетно! пол^ики на них.
Анал1з фактор1в впливу на податково-бюджетне регулювання 1 виявлення тенденцш зм1н в оподаткуванш заруб1жни\ краУн
1. Фактор "демограф1чт зрушення"
Буквально кожен iз розглянутих фь скальних форсайтiв ключовим фактором для перегляду бюджепв майбутнього на-зивае старiння населення, яке, як i iншi демографiчнi змiни (падшня народжува-
носп, м^ращя, змша поколiнь платникiв податюв), не е тимчасовим.
Практично у Bcix фiскальних Форсайтах вщзначаеться стурбованiсть зрос-таючим фiнансовим тиском у Mipy ста-рiння населення i виходу на пенсiю поко-лiння бебi-бyмерiв. У зв'язку з цим очшу-еться значне зростання фшансування дер-жавних витрат (Австралiя, Нiмеччина).
У той же час обговорюються пи-тання вiкового зрушення щодо зайнятос-т - усе бшьше людей продовжують пра-цювати тсля виходу на пенсiю (Hi-меччина, Нова Зеландiя, Iрландiя), а та-кож розглядаються аспекти формування сприятливих умов для iммiгращi квалiфi-кованих працiвникiв (Hiмеччина, Нова Зеландiя, Iрландiя).
Упродовж наступних 15-20 роюв вiдбyдеться змiна поколiнь населення працездатного вшу - тсля бебi-бyмерiв i поколiння Х основними платниками по-даткiв стануть мiленiали, поколiння Z i навiть трохи поколiння «альфа», для яких технологи бшьшою мiрою е не шструме-нтом, а невщ'емною частиною 1'хнього життя. Це означае, що слiд очiкyвати змши характеру вiдносин мiж платниками податюв i податковими органами, тобто тими поколшнями, за яких з'явила-ся шерингова / гiг-економiка 1 та розпо-чалася змiна парадигми зайнятосп (вщ-сyтнiсть географiчних (просторових) об-межень, збiльшення ступеня мобшьносп працiвникiв, аутсорсинг, робота у сферi вiртyальноi та доповнено'1' реальностi то-що), що також створюе певш трyднощi для податкового адмiнiстрyвання.
Не менш важливим питанням для краш залишаються гендернi особливостi сучасного ринку пращ та розвитку тру-дових вiдносин.
1 Економ1ки спшьного користування / пг-економ1ка сигнал1зують про зм1ну парадигми в1д володшня до використання на основ1 тимчасового доступу людських або ф1зичних ресурав i / або актив1в, у першу чергу окремими особами за ви-нагороду (OECD, 2021d).
ТенденцИ в оподаткувант
Вщповщдю на цi виклики е розроб-ленi у форсайтах пропозицп коригування у податковiй поттищ, аналiз яких дозво-ляе виокремити загальш тенденцп розвитку оподаткування в майбутньому. Од-разу слщ вiдзначити, що тенденцп в да-ному випадку - це можливi варiанти реа-кцп податково-бюджетно'1' пол^ики на виклики, якi посилае ш майбутне, i не-обов'язково вс вони будуть реалiзованi урядами на практищ.
Отже, для формування "подушки безпеки" у зв'язку зi старшням населення деякi краши вже зараз планують формування резервiв: наприклад, Фонд майбут-нього медичних дослщжень i Фонд май-бутнього для фшансування виплат зi старост (Австралiя), Новозеландський пен-сiйний фонд (NZSF).
Поетапне тдвищення пенсiйного вшу частково компенсуе зростаючi ви-трати сощального забезпечення (до 67 роюв до 2031 р. у Имеччиш, до 67 ро-кiв до 2025 р. у Идерландах).
За рахунок податкових стимyлiв плануеться збшьшити пропозицiю робо-чо'1' сили, особливо для жшок, людей по-хилого вшу i мiгрантiв, посилити вироб-ничий потенцiал працездатного населення та продуктившсть економiки (Hiмеч-чина).
Hовi поколiння формують збшь-шення пропозицп цифрових додатюв для податкового адмшютрування, спрощення процедур нарахування i сплати податюв.
2. Фактор "нергвтсть доходгв i до-бробуту"
Вирiшення проблеми нерiвностi е одним iз прюритетних напрямiв Давось-ко'1' програми у 2021 р. За останшми да-ними, розрив мiж бiдними i багатими продовжував збiльшyватися, i цьому сприяла не тiльки практика зниження по-даткiв, але й "чорний лебiдь" у виглядi пандемп COVID-19. За даними World Economic Forum на початку цього року статки мiльярдерiв зросли на 27,5%, най-
бшьше тд час пандемп постраждали найбiднiшi верстви населення, COVID-19 збiльшив '^ри" в балансах урядiв; зни-ження податюв для багатих iстотно не впливае на економiчне зростання та зни-ження рiвня безробiття i спричиняе поси-лення нерiвностi доходiв (Kretchmer, 2021).
У зв'язку з цим перед урядами кра-!н назрiло питання про створення тако'! економiки, в якiй додана вартють розпо-дiлялася б бiльш справедливо мiж усiма, хто Ii генеруе. Важливе значення в цьому процеа, звичайно ж, мае державне подат-ково-бюджетне регулювання.
Тенденци в оподаткуванш
Для подолання негативних наслщ-юв нерiвномiрного розподiлу доходiв в Австралп плануеться збiльшити обсяг надходжень вщ оподаткування шдивщу-альних доходiв за допомогою прогресив-но'! шкали прибуткового оподаткування, а в Новш Зеландп - здiйснити iнфляцiйну iндексацiю порогових значень доходу для щлей оподаткування. Збшьшити ставки iндивiдуального прибуткового податку для отримувачiв високих прибуткiв за-плановано Канадою, Колумбiею, Чехiею, Швденною Кореею, Iспанiею та Росшсь-кою Федерацiею (OECD, 2021b).
У США набуде чинност скасування заборони на тдвищення граничних ставок податюв на доходи фiзичних осiб, законодавчо регламентовано'! у 2017 р. Розпочата президентом США Дж. Байде-ном кампашя щодо внесення радикаль-них змш до Податкового кодексу спря-мована на пiдвищення податкiв для до-могосподарств i корпорацiй iз високими прибутками (Mercado, 2020).
З 2023 р. у Великобританп збшь-шиться ставка податку на прибуток кор-порацiй (з 19 до 25%).
Наразi кра'ни з розвинутою еконо-мiкою розглядають питання про впровад-ження податку на активи заможних людей як "латання дiр" бюджет1в, що виник-
ли в результат надання фшансово']! тдтримки малозабезпеченим верствам населення через пандемп COVID-19 (Khan, 2020; Pisani-Ferry, 2019; BBC, 2020). Пропонуеться впровадження податку на лшвщш активи, яю не беруть участi в обшу (наприклад, в iнвестицiях). Проте вагомi аргументи одного разу вже не спрацювали, оскiльки з 12 краш ОЕСР, де стягувався такий податок на прибуток, у 2018 р. залишилося тшьки 3. Причиною було названо низьку еконо-мiчну вщдачу вiд цих податкiв та "втечу" капiталу з краш
Особливу увагу у фiскальних Форсайтах придшено i проблемi рiвностi по-колшь (Австралiя, Нiмеччина). В основному це стосуеться питань сощального забезпечення.
3. Фактор "цифров1зац1я i смарт-¡ндустргя"
Смарт-шдус^я швидко стала гло-бальним прюритетом як для пiдприемств, так i для урядiв, оскiльки може послаби-ти бар'ери для виходу на ринок краш, що розвиваються, а для розвинутих краш -сприяти досягненню цiлей сталого роз-витку. У цiлому технiчний прогрес i дь джиталiзацiя розглядаються у Форсайтах як позитивний фактор змш (розширення бази оподаткування, у тому чист за ра-хунок цифрових об'екпв, удосконалення процесiв сплати й адмшютрування подат-кiв), особливо стосовно фюкально']! стш-костi (Нiмеччина, Швденна Корея, Нова Зеландiя). Однак юнують побоювання, що новi технологи можуть негативно вплинути на ринок пращ внаслщок поси-лення невiдповiдностi пропозицп новим вимогам.
У цифровiй економiцi створюеться нова цифрова вартiсть, виникають новi цифровi активи, нова цифрова власшсть. Зростаюча ринкова капiталiзацiя цифро-вих валют також не може не привертати уваги урядiв. Станом на 1 лютого 2021 р. вартють цього ринку становила вже по-
над 1 трлн дол. У сферi оподаткування це питання поки тшьки розглядаеться з по-зицш оргашзацп мiжнародного обмiнy iнформацiею про появу нових криптоак-тивiв i роботу криптообмшниюв, розроб-ки технiчних пропозицш для податково'' звiтностi з криптоактивiв (OECD, 2021c).
Для цифрово'' дiяльностi не iснyе меж, для взаемодп з постачальниками або клiентами бiзнесy не потрiбна анi фь зична присутшсть, анi фiзичне створення продукцп. Онлайн-продаж товарiв i по-слуг, реалiзацiя цифрово'' продукцп' про-довжують усе бiльшою мiрою впливати на реформування непрямого оподаткування в багатьох кранах свггу.
Тенденци в оподаткуванш
У фюкальних форсайтах зарyбiж-них кра'н розглядаеться можливiсть вве-дення непрямого податку на цифровi по-слуги. Hаразi у Великобританп податок на цифровi послуги вже стягуеться (з 2020 р.) у розмiрi 2% вiд доходiв, отри-маних вiд британських користyвачiв платформ соцмереж, пошукових систем та онлайн-майданчиюв, якщо глобальна рiчна виручка складае бшьше 500 млн фунпв стерлiнгiв, з яких бiльше 25 млн припадае на Великобриташю. З 2022 р. уряд Канади пропонуе запровадити податок для корпорацш, що надають цифровi послуги.
Податковi пшьги для здiйснення дослiджень i розробок у сферi цифровiза-цп заплановано Имеччиною та Пiвден-ною Кореею.
Цифровiзацiя розглядаеться як фактор створення та розвитку ново'' податко-во'' екосистеми, де податковi органи е центрами обробки даних yрядiв, а велик данi сприяють пiдвищенню якостi обслу-говування (скороченню часу й зусиль щодо сплати податкiв), удосконаленню державного управлшня та прийняття рi-шень.
Багато yрядiв обговорюють питання використання блокчейн-технологш для
оподаткування в режимi реального часу. Це особливо актуально для краш iз висо-ким рiвнем шахрайства та корупцп. Система електронного адмiнiстрування по-даткiв дiе в Естони, а блокчейн викорис-товуеться у Грузи для ведення реестру земельних дшянок.
Великi даш та штучний iнтелект та-кож мають високий потенцiал для використання в системi податкiв. Система аналпики Великих даних дозволить об'-еднати всю необхiдну iнформацiю та пе-ревiрити 11 на вщповщшсть правилам i нормам, а штучний штелект забезпечить дотримання нормативних вимог й штег-рацiю податково!' системи у бiзнес-проце-си.
4. Фактор "глобал1зац1я та "подат-ков1 гават"
Глобальна нерiвнiсть, небезпеки яко! були озвучеш на Всесвiтньому еко-номiчному форумi в Давосi (Swissinfo, 2021), спричинена в тому числi розвит-ком процеав глобалiзацii, завдяки якiй значною мiрою збiльшилися прибуток великих транснащональних компанiй i кiлькiсть заходiв, пов'язаних з ухиленням вiд оподаткування. У свою чергу, глоба-лiзацiя викликала рашше не властивi процеси активноi мiграцii, змiнила гео-графiю розташування виробництв, впли-нула на активiзацiю офшорного бiзнесу i появу "податкових гаваней". Вiдповiддю на цi змши стало перенесення акцентiв iз прямого оподаткування на податки на споживання - за останш сорок роюв се-редня ставка податку на прибуток корпо-рацiй зменшилася вдвiчi ^¡ег, 2021). На порядку денному практично вах фiска-льних форсайтiв - продовження боротьби з податковим шахрайством й ухиленням вщ сплати податюв внаслiдок "вiдпливу" компанiй в офшори.
Тенденци в оподаткуванш
У звт Генерального секретаря ОЕСР з податюв для мiнiстрiв фiнансiв G20 i керуючих центральних банкiв (Бее-
retary-General Tax Report to G20 Finance Ministers and Central Bank Governors, 2021) пропонусться в рамках виршення проблем BEPS (частина 2 плану BEPS 2.0) встановити для великих мiжнарод-них компанш узгоджений на мiжнарод-ному рiвнi мшмальний рiвень податку на прибуток як "гарантований мiнiмумм, який стягуватиметься iншими юрисдик-цiями з платникiв податкiв у тому випад-ку, якщо його дохщ оподатковуеться в "податковiй гаваш" за ставкою, нижчою за мшмальну. Введення такого мЫма-льного глобального податку тдтримуе професор Дж. Спглщ: "A global minimum tax imposed by Europe would be the way forward"1 (Bruce-Lockhart, 2018). Гармо-шзащя прибуткового оподаткування могла б виршити проблему перемiщення прибутюв.
Деякi крайни пiдтримують цю штативу, про що заявляють i у фiскальних Форсайтах (Нiмеччина). Iрландiя ж (як краша з найменшою ставкою податку на прибуток) побоюеться можливого зни-ження надходжень корпоративного по-датку з урахуванням шщатив ОЕСР що-до BEPS.
Щодо першо'1 частини нового плану BEPS (2020 р.), у якш запропоновано створення ново! системи розподшу прав оподаткування прибуткiв iз мiжнародних операцiй (крайни, у яких мiжнароднi ком-панп здiйснюють свою дiяльнiсть та отримують прибуток без фiзичноi при-сутностi, стягуватимуть податок iз частини прибуткiв таких компанш), то ii по-ложення викликали активне заперечення з боку США.
Слщ вiдзначити, що з кожним роком збшьшуеться кшьюсть краш, якi приедналися до програми BEPS у частинi використання шструменпв автоматичного обмiну податковою iнформацiею. На-разi !х уже бшьше 90. У цiлому бшьше
1 «Глобальний мшмальний податок, упро-ваджений у £врош, був би кроком уперед».
135 краш ствпрацюють для того, щоб припинити ухилення вщ сплати податкiв.
5. Фактор "стан довкшля та змта кл1мату"
Ключовим рефреном Давосу-2021, а також останшх публшацш Всесвiтнього економiчного форуму е заклик до забез-печення еколопчно! стiйкостi. Велику увагу зосереджено на ^матичнш кризi (провал дш щодо боротьби зi змiною ^мату та шкодою, завданою довкiллю) i потребi в колективних зусиллях для переходу до низьковуглецево! економши.
Свропейським парламентом бшь-шiстю голоав було прийнято рiшення про створення мехашзму впровадження та стягнення "вуглецевого" збору з про-дукцп, iмпортованоi з краш iз бiльш ни-зькими стандартами зменшення викидiв вуглецевого газу i зобов'язання нейтраль зацп вуглецевих викидiв до 2050 р. (European Council for an Energy Efficient Economy, 2021).
На засщанш XII Петерсберзького ^матичного дiалогу (травень 2021 р.) Имеччина заявила про готовшсть стати клiматично нейтральною крашою до 2045 р. (Deutsche Welle, 2021), Велико-бриташя плануе скоротити викиди вуглецевого газу на двi третини до 2035 р. i до 90% до 2050 р., про що свщчать поло-ження нащонально'1 Стратеги промисло-во'1 декарбошзаци (UK government, 2021).
Тенденци в оподаткувант
Оскшьки краши взяли курс на ско-рочення викидiв вуглецю i перехiд до ву-глецево нейтрально1 економiки, деякi статтi доходiв, такi як акцизи на нафто-продукти, податок на реестрацiю транспортних засобiв, податок на автотранс-портнi засоби, податок на викиди вуглецю, потребуватимуть внесення коригу-вань. Наприклад, розвиток електротранс-порту та скорочення викидiв парникових газiв приводять до зменшення споживан-ня викопного палива. А це, у свою чергу, призводить до зниження податкових над-
ходжень вщ нафтопродуктйв (фiскальнi форсайти Швейцара та 1рланди).
Iрландiя висловлюе побоювання з приводу пiдвищення податкiв на викиди вуглецю. Ввдзначаеться, що перехщ на низьковyглецевi технологи для деяких кра'н може перевищити можливостi 'х економiк i привести до зниження спожи-вання i iнвестицiй.
Але е i позитивний момент. Змша клiматy спонукае до розвитку шновацш у сферi "зелених" технологiй, збшьшуючи додану вартiсть i частково компенсуючи брак бюджетних коштiв (Швейцарiя).
Результати аналiзy нацiональних проектiв щодо майбутнього податково-бюджетних систем свiдчать про: тенден-цiю до "перебалансування" податково'' структури вiд прямих податкiв на робочу силу i капiтал до непрямих податкiв на споживання - ПДВ (наприклад, у Шв-деннш Коре'), податок на товари i послу-ги (у Hовiй Зеланди) i податкiв на майно i використання ресyрсiв як найменш шкщ-ливi джерела доходiв з точки зору макро-економiчного впливу i алокацiйних ви-кривлень (Пiвденна Корея); збшьшення податкових надходжень та перерозподш доходiв через iнстрyменти прогресивного оподаткування (наприклад, тдвищення податкових ставок непрямих податюв у Пiвденнiй Коре'', Нвдерландах, Hовiй Зеландп', граничних ставок прибуткового податку в Росшськш Федераци, Канадi, Пiвденнiй Коре'); доповнення моделей оподаткування та податкового регулю-вання, заснованих на володшш / продажах, моделями, заснованими на викорис-танн активiв / товарiв / послуг.
Усi зазначенi у фюкальних форсайтах вектори змш в оподаткyваннi на дов-гострокову перспективу спрямоваш на забезпечення сталого економiчного зрос-тання та створення бшьш широких мож-ливостей для тдвищення рiвня життя людей, а збшьшення продуктивност за допомогою нових технологш i навичок,
полiпшення сощальних стандартiв та роз-ширення дш BEPS можуть сприяти зни-женню ризиюв, пов'язаних iз зменшен-ням податкових надходжень i зростанням бюджетних витрат.
Виявлення можливих фактор1в впливу на податково-бюджетну систему Укра-1ни: анал1з соцiально-економiчного становища УкраУни та макротрендiв
Однiею з основних причин, яю спо-нукають кра'ни до перегляду сво'х стра-тегiй розвитку, е уповшьнення економiч-ного зростання, витоки якого криються практично у вах сферах життедiяльностi населення кра'ни. Короткий огляд соцiа-льно-економiчного становища кра'ни може прояснити данi аспекти.
Демографiя. Починаючи з 1990 р. чисельшсть населення Укра'ни скоротилася на 10,25 млн оаб iз стшкою тенденцiею до подальшого зниження (у тому чи^ у вiкових групах 0-14 роюв, 15-64 роки). Починаючи з 2011 р. вщно-шення кшькосп померлих до народ-жених неухильно прагне до двох (у 2011 р. - 1,3, у 2020 р. - 1,9). 1з 2015 р. простежуеться зростання чисельностi по-стiйного населення у вiковiй грут 60 ро-кiв i старше. Е. Лiбанова називае змiнy пропорци "старi-дiти" загрозою нацiона-льнiй безпещ (YouTube, 2021). Реальну мiграцiю в Укра'ш за даними статистики простежити неможливо, оскшьки за ме-тодолопею до розрахунку входять данi про реестращю або зняття з реестраци мiсця проживання фiзичних осiб, а три-вале (постiйне) мiсцезнаходження за кордоном не е причиною зняття з облшу. Проте через слабкий економiчний та со-щальний розвиток демографiчна ситyацiя з кожним роком загострюватиметься, що негативно позначиться на сташ ринку працi.
Ринок працк Пропозицiя ро-бочо'' сили на ринку пращ (до 2019 р. -економiчно активне населення) у 2020 р.
становила 55,1% населення. Простежу-сться поступове скорочення питомо'1 ваги зайнятого населення в загальнш кiлькостi населення ще! вшово! групи, у 2020 р. його значення впало до 49,9%. Рiвень безроб^я останнiм часом зафшсовано в межах 10%. Витрати бюджету на соща-льний захист i соцiальне забезпечення у 2020 р. зросли на 7,7% по вщношенню до 2019 р. i склали 21,7% загального обсягу витрат (346,7 млрд грн). Низький рiвень життя спонукав багатьох украшщв стати трудовими мiгрантами, а вiдсутнiсть ш-вестицш, зношенiсть i вiдсутнiсть модер-шзацп обладнання призвели до зниження продуктивносп працi.
ВВП, доходи i витрати населення. За останш 10 роюв об-сяг ВВП в УкраЫ зрiс у 4 рази, у дола-ровому еквiвалентi - у 1,2 раза; у 2020 р. на одного жителя Украши припадало 3,5 тис. дол. реального ВВП. Доходи населення складаються в основному iз зарплата (45-50%) i сощально! допомоги (30-35%); придбання товарiв i послуг по-сщае головне мiсце у витратах (85-95%), на сплату податкiв видiляеться близько 10%. В умовах спаду економши розрахо-вувати на iстотний прирют реального доходу населення неможливо, а тенденщя фiнансування зростаючих витрат за ра-хунок заощаджень е досить небезпечною.
Дiяльнiсть пiдприемств. За даними 2019 р. найбшьшу кшьюсть пiдприемств зареестровано для надання послуг оптово! та роздрiбноi торгiвлi, ремонту автотранспортних засобiв i мото-циклiв (бiльше 40%), надання шформацп та телекомунiкацiй (бiльше 10%), при цьому найбшьший обсяг реалiзацii мають пiдприемства оптово! та роздрiбноi тор-гiвлi (бiльше 40%), виробляючи близько 22% додано'1' вартостi, та тдприемства промисловостi (понад 30%), у тому чист переробно'1' промисловостi (понад 19%), додана вартють продукци яких становить близько 34 i 17% вiдповiдно. Залежнiсть
нацiональних виробникiв вiд iмпортних комплектуючих та сировини, високi щни на енергоресурси, технiчна та технолопч-на вiдсталiсть негативно позначаються на дiяльностi пiдприемств. Загрозливим для економiчноi безпеки краши е зростання частки збиткових пвдприемств у загальнш кiлькостi пiдприемств та значне зростання обсягу збитюв великих i середнiх пiдприемств у 2020 р.
1нвестицП. У 2019 р. рiвень iнвестицiй у доларовому еквiвалентi по-рiвнявся зi значенням 2010 р. i залиша-еться доволi низьким, обмежуючи потен-цiал економiчного зростання; бшьшу час-тину цих вкладень (понад 65% у 2019 р.) становлять власш кошти пiдприемств i органiзацiй, бюджетнi кошти не переви-щують 15%, кредити банкiв - у серед-ньому складають до 10%. 1з 2011 р. вщ-булося значне скорочення обсягу шозем-них iнвестицiй - у 3,5 раза (з 632,4 до 180,5 млн дол.), найменший приплив шо-земних швестицш мав мiсце у 2018 р. (66 млн дол.). У краш ще не вдалося створити стшю сприятливi умови для ш-вестицiй i ведення бiзнесу.
Експорт та iмпорт. Екс-порт Украши на 54% складаеться з това-рiв iз низькою доданою вартiстю (Урядо-вий портал, 2021а). Бшьшу частину екс-порту становлять продукщя сiльського господарства (зерновi - до 20%, жири та олп - понад 10%), чорш метали (понад 15%), руда та iншi мшеральш продукти (понад 10%). Найбшьшу питому вагу в iмпортi товарiв у 2020 р. займали нафто-продукти i продукцiя хiмiчноi та сумiж-них галузей (до 30%), машини, обладнання та мехашзми (понад 20%), рiзнi види транспорту (понад 10%). Останшми роками рiзниця мiж обсягом iмпорту то-варiв та експорту скорочуеться. Незва-жаючи на наявний потенцiал випуску ви-сокотехнологiчноi продукцii та розши-рення ринкiв збуту через вiдсутнiсть ви-вiреноi та послiдовноi зовнiшньоеконо-мiчноi полiтики, вiтчизняний експорт
став "заручником" дп дискримiнацiйних обмежень для багатьох груп товарiв iз високою доданою вартютю.
Державний борг. Станом на 31.03.2021 р. державний i гарантова-ний державою борг Украши становив 2 514,3 млрд грн (90,2 млрд дол.). Зов-шшнш державний i гарантований борг становить бшьше половини, майже 60% -1 449,7 млрд грн, або 52 млрд дол. (Мастерство фшанав Украши, 2021а). Емiсiя обл^ацш зовнiшнiх державних позик Украши у 2020 р. склала 1250 млн евро i 2600 млн дол. (Мшютерство Фшанав Украши, 2021Ь). Борг Украши е небез-печно високим, i тенденцп до його збшь-шення мають загрозливий характер, ви-плати за боргами зменшують можливосп держави надавати якiснi послуги насе-ленню за iншими бюджетними програ-мами та збiльшують дефiцит бюджету.
Бюджет. Загальна сума доходiв Зведеного бюджету Украши за 2019 р. склала 1 289,8 млрд грн (+ 9% до 2018 р.), у тому чист податей надход-ження - 83%, неподатковi - 16,5%. Зве-дений i державний бюджети Украши е дефiцитними, дефшит по вiдношенню до 2018 р. збшьшився i складае 87,3 i 81 млрд грн вiдповiдно. Заплановане урядом зменшення дефiциту держбюджету (до 3,5% у 2021 р.) потребуе пошуку но-вих шляхiв пiдвищення фiнансовоi стш-костi податково-бюджетноi системи.
Доходи бюджету. Най-бшьшу питому вагу серед надходжень до Зведеного бюджету Украши мають основы непрямi податки (податок на дода-ну вартiсть - 29,4%, акцизний податок -10,6%) та основш прямi податки (податок та збiр на доходи фiзичних оаб - 21,4%, податок на прибуток пщприемств -9,1%). До шших надходжень належать мiсцевi податки - 5,7%; кошти, що пере-раховуються НБУ, - 5,0; власш надход-ження бюджетних установ - 4,9; частини чистого прибутку, що вилучаеться до бюджету, та дивiденди, нарахованi на ак-
цп, - 3,6; рентна плата за користування надрами - 3,5% (МЫстерство фшанав Украши, 2020).
В и т р а т и б ю д ж е т у . В основному спостерiгаеться поступове зрос-тання витрат за вама статтями зведеного бюджету. Виняток у 2020 р. становлять статп витрат на послуги житлово-кому-нального господарства (-2,3 млрд грн, або - 6,6%) i охорону довкшля (- 0,7 млрд грн, або -6,9%). Значне збшьшення витрат вщбулося за такими статтями: еко-номiчна дiяльнiсть (+108 млрд грн, або +70,4% по вщношенню до 2019 р.); охо-рона здоров'я (+47,4 млрд грн, або +36,9%); цившьний порядок, безпека та судова влада (+15,8 млрд грн, або +11%); оборона (+13,7 млрд грн, або +12,9%).
О с в i т а . Кшьюсть установ про-фесшно-техшчно'х' осв^и за 1990-2020 рр. скоротилася у 1,7 раза, а кшьюсть прий-нятих i тих, хто здобув осв^у в них, - у 3 рази. Кшькють вищих навчальних за-кладiв за цi роки зменшилася у 1,4 раза, кшьюсть випущених фахiвцiв залишила-ся на колишньому рiвнi. У два рази збшь-шилася кiлькiсть аспiрантiв i докторан-тiв. Витрати бюджету на освггу у 2020 р. зросли на 5,7% по вщношенню до 2019 р. i склали 15,8% загального обсягу витрат (252,3 млрд грн). Проте по вщношенню до шших краш у розрахунку на одну особу це зростання е мiзерним, особливо в умовах технолопчних i цифрових тран-сформацш, коли освгга стае найважливi-шим фактором формування ново'' якосп сyспiльства та економши.
Охорона здоров'я. За на-явними на сайтi Держкомстату Украши даними, починаючи з 1990 р. кшьюсть медичних установ скоротилася бшьш шж yдвiчi зi стiйкою тенденщею до зниження кiлькостi лiкарняних лiжок, при цьому зросла кiлькiсть амбулаторш (у 1,5 раза). Помiтно зменшилася кшьюсть медперсоналу. Витрати бюджету на охорону здоров'я у 2020 р. зросли на 36,9% по вщношенню до 2019 р. i склали 11% загально-
го oбсягy вшрат (175,8 млpд ^н). Бpaк кoштiв гaльмye мoдеpнiзaцiю системи oхopoни здopoв'я (як у кiлькiснoмy, так i в якiснoмy в^аженш). Це негaтивнo пo-знaчaeться на сташ здopoв'я у^аш^в i швидшсп pеaгyвaння на небезпечнi ш-фекцп, а пpoблемa пiдтpимки здopoв'я людини erae все гoстpiшoю.
Сoцiaльнa дoпoмoгa. Чи-сельнiсть пенсioнеpiв в Укpaïнi пoстyпo-вo пoчaлa скopoчyвaтися з 1996 p., за p№ юсним виняткoм пpиpoстy у 1998, 2000, 2011 i 2012 pp. МЫмальний poзмip пен-с^' за oстaннiми даними Деpжкoмстaтy У^аши не пеpевищye 100 дoл. У 2020 p. витpaти на пенсiйнi виплати склали 467,0 млpд гpн (на 54 млpд гpн бiльше, нiж у 2019 p.), у тому чи^ фшансування з Деpжбюджетy - 205,9 млpд гpн i части-на eдинoгo внеску - 254,5 млpд гpн (Пен-сiйний фoнд У^аши, 2021). Збiльшення пенсiйних видaткiв за paхyнoк деpжбю-джету та за вiдсyтнoстi iнших iнстpyмен-riв нашпичення пpизвелo дo тoгo, щo дефщит Пенсiйнoгo фoндy на пoчaткy 2021 p. стaнoвив 195,6 млpд ^н, а пpoпo-зицiя ypядy застосувати iнстpyменти фь нансування в oблiгaцiï деpжaвнoï пoзики нaвpяд чи змшить ситyaцiю кapдинaльнo.
Жи т л o в o - к o м y н а л ьн е г o с -пoдapствo. Стaнoм на 01.02.2021 p. зaбopгoвaнiсть населення з oплaти жит-лoвo-кoмyнaльних пoслyг у ц^му ста-нoвить пoнaд 81 млpд гpн, у тoмy чист 34 млpд гpн - за пoстaвкy i poзпoдiл ^и-poднoгo газу i 27 млpд ^н - за пoстaвкy теплoвoï енеpгiï та гapячoï вoди. Загальна сума пpизнaчених сyбсидiй для вщш^-дування вшрат на oплaтy житлoвo-кoмy-нальних гослуг у 2019 p. склала 2 114,7 млн грн, субсидш на пpидбaння скpaпленoгo газу, твеpдoгo та piдкoгo пiчнoгo пoбyтoвoгo палива - 1 366,0 млн грн (Деpжaвнa служба статистики Укpaï-ни, 2020). Останшм чaсoм зaгpoзливoю CTae ситyaцiя з пiдвищенням тapифiв на шмунальш пoслyги, oскiльки чеpез фь нaнсoвy неспpoмoжнiсть бiльшiсть не-
платниюв збiльшyeться, щo мoже с^и-чинити жopсткy кpизy у ЖКГ.
пoвеpхневий oгляд ^вдаль-нo-екoнoмiчнoгo стану вкaзye на явний бpaк фшаншвих pесypсiв i найближчим чaсoм pизик бpaкy людських pесypсiв у ^airn. Згiднo з наведеними даними oto-стеpiгaються oзнaки фopмyвaння сус-пшьства спoживaння з oднoчaсним pе-фе^м у poзвиткy пpoмислoвoстi. Змiни ^^prn^^ poзвиткy, вiдтеpмiнyвaння aбo пoвне гальмування стpyктypних pе-фopм пpизвели дo втpaти пpoмислoвoгo й енеpгетичнoгo пoтенцiaлy, бpaк кoштiв пoзнaчився на зша iнфpaстpyктypи, пoс-тyпoвo знижyeться пpoдyктивнiсть пpaцi.
Aнaлiз стaтистичнoгo мaтеpiaлy дo-звoлив виoкpемити фaктopи, якi в пo-дaльшoмy мoжyть вплинути на втизня-ну пoдaткoвo-бюджетнy apхiтектypy:
1. Демoгpaфiчнi та сoцiaльнi змiни (скopoчення чисельнoстi населення кpaï-ни зaгaлoм i зaйнятoгo населення зoкpе-ма; CTap^ra населення i пiдвищення piв-ня смеpтнoстi внaслiдoк скopoчення кшь-кoстi медичних yстaнoв i медпеpсoнaлy; невiдпoвiднiсть piвня пpoпoзицiï на pин-ку пpaцi нoвим yмoвaм po6oto (у тoмy числi в цифpoвiй екoнoмiцi) внaслiдoк пoстyпoвoгo скopoчення юльшсп пiдгo-тoвлених фaхiвцiв.
2. "Виснаження" пoпитy в yмoвaх пoсилення кoнкypенцiï та зaлежнiсть екс-пopтoopieнтoвaнoï екoнoмiки вiд мiжнa-poднoï кoн'юнктypи i тypбyлентнoстi мiжнapoднoï екoнoмiки.
З ypaхyвaнням визначених зapyбiж-ними дoслiдникaми у фюкальних фop-сайтах тенденцiй, яю впливатимуть на мaйбyтнe пoдaткoвo-бюджетних систем, та пoглиблення aнaлiзy сoцiaльнo-екoнo-мiчнoгo стану Укpaïни пеpелiк фaктopiв, на яю вapтo звеpнyти oсoбливy увагу найближчим чашм, дoпoвненo.
3. Hеpiвнiсть у дoхoдaх. За даними Свiтoвoгo банку у 2019 p. шдекс Джинi в Укpaïнi був oдним iз найнижчих (26,6). Це oзнaчae бiльшy piвнiсть дoхoдiв, нiж в
шших крашах. Однак така оцiнка е далеко неоднозначною, оскiльки суперечить даним World Happiness Report 2020 р., де Украша посщае 123 мюце (серед критерь 1в - рiвнiсть добробуту, соцiальне сере-довище i вiдсутнiсть корупцп). До того ж, як зазначають фахiвцi ПРООН, в Укра'1ш скорочуеться середнiй клас i зро-стае нерiвнiсть мiж поколiннями - народ-женi в бщних сiм'ях можуть здобути не-достатню освiту для добре оплачувано! роботи, бути позбавленими переваг охо-рони здоров'я, а також шших випд i при-вше'1в.
Останшм часом зростае регiональна нерiвнiсть. За останш 10 рокiв рiзниця мiж найбiльшим i найменшим розмiром ВРП на одну особу в областях Украши збшьшувалася поступово: якщо в 2010 р. вона становила 23,8 тис. грн, то до
2019 р. цей розрив збшьшився до 115,7 тис. грн (див. рисунок). У 2019 р. ВРП на 1 особу у Киевi дорiвнював сумi ВРП на одну людину 6 низькодохщних областей Украши. Рiзниця в каттальних швестищях по регюнах у 2020 р. е пока-зовою: у 35 разiв (кошти з держбюдже-ту); у 13 разiв (кошти мiсцевих бюдже-тiв); у 38 разiв (власнi кошти тдприемств та органiзацiй). За даними 2019 р. рiзниця в капiтальних швестищях на 1 жителя мiж регюнами становила понад 26,5 тис. грн (17,7 раза). Про суттеву диспропор-цiю в добробутi населення йдеться в "Анал^ичнш частинi проекту державно1 стратеги регiонального розвитку на перь од до 2027 року". Непрямим доказом ре-гюнально1 нерiвностi е i рiзниця цiн на ринках нерухомосп областей.
160000
140000
120000
100000
80000
60000
40000
20000
Луганська; 134449 О
Житомирська; 123763
КиТвська, без м. Киева; 106248 0
Сумська; 81145
Житомирська; 66390
Волинська; 53749 Закарпатська; 42068 Q
Днтропетровська; Одеська; 44650
34709 О 0
•
О Тернопшьська; 46333
Чершвецька; 15154 МиколаТвська; 13883 upnHiRPIIhK,.-,0700
Полтавська; 13228 КиТвська, без м. Киева; Чершвецька; 18798
О
10778
О
О
Чершвецька; 10939
2009
2010
2011
• •
Хмельницька; 14529херсонська; 14079 Харкiвська; 14251
2012 2013 2014 2015 2016 2017
О
Львiвська; 16301
2018 2019 2020
0
Рисунок - Валовий регюнальний продукт у розрахунку на одну особу, грн
Джерело: складено автором.
Корупщя як одна з головних причин зростання нерiвностi залишаеться однiею з найважливiших системних про-
блем у кра'1ш. Це i корупцiя в системi уряду, i корупцiя в системi вщносин "уряд-громадяни", i корупцiя в бiзнесi. За
даними ощнки Св^ового банку (Country Program Evaluation, 2020) економша Украши багато в чому побудована на пе-рерозподш ренти мiж зацiкавленими сторонами. У 2017 р. загальна чиста вар-■псть активiв трьох найбагатших людей Украши оцiнювалася у бшьш нiж 6% ВВП.
Зростання розриву в доходах про-вокуе зростання тшьово! економiки, сти-мулюе мгращю i знижуе загальний рь вень соцiально-економiчного добробуту краши, пiдриваючи сощальну i полiтичну стабiльнiсть. Усунути цю проблему тшь-ки iнструментами податково-бюджетного регулювання неможливо, проте можна спробувати зменшити деякi диспропор-Щ1.
4. Цифровiзацiя. При обговореннi «Нащонально! економiчноi стратегл-2030» Мiнiстр цифрово! трансформацп М. Федоров оголосив, що цифровiзацiя "дозволить збiльшити кiлькiсть нових робочих мюць та досягти мшмум 4% до-даткового зростання ВВП на рш" (МЫс-терство та Ком^ет цифрово'1 трансформацп Украши, 2021). Цифровiзацiя - нова реальшсть, новий бiзнес, новi активи, товари та послуги, об'екти i бази оподат-кування. Проте поки що "цифровiзувати-ся" можуть дозволити собi тiльки великi пiдприемства. Так, наприклад, ДТЕК у програму цифрово'1 трансформацп тд-приемства MODUS швестувала бiльше 350 млн грн (ДТЕК, 2021b). Тому най-важливiшим завданням уряду е пошук механiзмiв, методiв та iнструментiв для скорочення цифрового розриву мiж Украшою та 11 основними партнерами, де цифрова трансформацiя вже увiйшла у багато сфер життя, бiзнесу та державного управлшня, у тому числi для потреб по-датково-бюджетного регулювання (циф-ровiзацiя системи податкового адмшют-рування за допомогою активного вико-ристання штучного iнтелекту, аналiзу Великих даних, блокчейну та ш).
Чи готова податково-бюджетна система до нових реалш; яю iнструменти оподаткування здатнi враховувати особ-ливостi пг-економши з И аутсорсингом, шерингово! економши, телемедицини; як реагувати на впровадження у виробницт-во штучного штелекту, який готовий взя-ти на себе багато робочих мюць; чи е можливють обробки Великих даних для потреб удосконалення процесу адмшют-рування податюв i видаткiв бюджету, та контролю пов'язаних iз цими новими тех-нологiями кiберризикiв i проблем шфор-мацшно! безпеки; чи буде прийнято рь шення про використання блокчейну, який значною мiрою скоротить корупцiйну складову у сферi нерухомостi та ринку землi - на щ питання необхiдно мати вщ-повiдi вже зараз.
Також потребуе значно! уваги питання сформовано! системи податково! оптимiзацii в^чизняно! 1Т-шдустрп шляхом створення компанш iз мiнiмальним штатом працiвникiв, зареестрованих у низькоподаткових зарубiжних юрисдик-щях, а здiйснення основно! дiяльностi беруть на себе фiзичнi особи-пiдприемцi (Пщулша, 2020).
З урахуванням зарубiжного досвщу використання податкових пiльг для 1Т (наприклад, Бiлорусь - 9% ПДФО, 0% податку на прибуток) з метою посилення конкурентних переваг 1Т-сфери в Укршш ухвалено в першому читанш проект "Закону про стимулювання розвитку цифро-во! економiки в Укршш" № 4303 (Верховна Рада Украши, 2021), у якому ви-значено особливi умови оподаткування 1Т-галузг ставка податку на прибуток тдприемств - 9%, ПДФО - 5% та ш. У зв'язку з цим постае питання про пошук джерел компенсацп нестачi надходжень до бюджету, що виникатимуть унаслiдок запропонованих пшьгових умов.
5. Ухилення вiд сплати податюв. Поширене ухилення вiд сплати податюв пiдривае макроекономiчну стабiльнiсть i
обмежуе державн видатки, формуючи нездорове бiзнес-середовище i перешкод-жаючи створенню робочих мюць. Фахiв-цi Свiтового банку вбачають проблему розповсюдження ухилення вщ сплати податкiв у поганому управлшш та слаб-ких iнститутах, що призвело до зростан-ня корупцп та створення економiки, по-будовано' на перерозподiлi ренти (World Bank Group, 2020). За даними Tax Justice Network щорiчнi податковi втрати "по-даткових гаваней" складають 650 млн дол., з яких 621 млн - втрати через ухилення вщ сплати податюв транснацюна-льними корпорацiями i 29 млн - приват-ними особами (Tax Justice Network, 2021). Згщно з розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Украши "Про вщнесення держав до перелшу офшорних зон" (вiд 23 лютого 2011 р. № 143-р) до цього пе-релiку входять 42 держави (у 2020 р. бу-ло внесено Панаму), де застосовуються особливi правила оподаткування податку на прибуток.
У 2010 р. у США був ухвалений закон, спрямований проти ухилення вщ сплати податюв, - "Закон про податковi вимоги до шоземних рахунюв", бiльш вiдомий за абревiатурою FATCA (The Foreign Account Tax Compliance Act). Згщно з його положеннями звiти до по-даткових органiв США подають шоземт фiнансовi установи та деякi американсью платники податкiв. Угода мiж Урядом Украши та Урядом Сполучених Штатв Америки для полiпшення виконання по-даткових правил i застосування положень Закону США "Про податковi вимоги до шоземних рахунюв" (FATCA) набула чинност в листопадi 2019 р. (Верховна Рада Украши, 2020).
У 2014 р. на виконання запиту G20 щодо пщвищення податково'' прозоросп ОЕСР було розроблено Стандарт автоматичного обмшу iнформацiею про фшан-совi звiти (Automatic exchange of
information Standard). Bïh передбачае право податкових оргатв краш, що при-едналися до цього стандарту, без запиту отримувати вщ фiнансових установ ïh-формацiю про фiнансовi рахунки платни-кiв податкiв краш i юрисдикцш, що при-едналися до стандарту, i раз на рш пере-силати цю iнформацiю податковим органам краши платника податюв. Украша входить до категорп краш, вiд яких не вимагаеться прийняття зобов'язань i якi не встановили дату першого року обмiнiв (табл. 2).
У цьому контекст уряду Украши вже давно необхiдно завершити процес внесення змiн до законодавства, iмпле-ментувати стандарт AEOI i приеднатися до краш, яю пщписали мiжвiдомчi угоди про обмiн фшансовою iнформацiею, про-те це невигщно отримувачам вигiд вiд податкового шахрайства.
6. Серед важливих факторiв, що мають значний вплив на майбутне подат-ково-бюджетних систем, - попршення екологп. Проте для Украши, яка не входить до перелшу розвинутих краш свгту, розглядати цей фактор, який потребува-тиме великого обсягу швестицш у "зеле-ну" економiку, зарано, оскшьки не прий-нято Концепцiю "зеленого" енергетично-го переходу Украши до 2050 року, не розроблено стратегию реалiзацiï переходу до вiдновлюваних джерел енергл, не ви-значено джерела фшансування "зеленого курсу". У зв'язку з цим виконання зобов'язань стати лiдером декарбошзацп у Схщнш Gвропi та скоротити викиди пар-никових газiв на 65% порiвняно з рiвнем 1990 р. (Урядовий портал, 2021c) поки не сприймаеться як реалютичне. Через де-фшит коштiв бюджету поки що немож-ливо запропонувати промисловцям фь нансовi стимули щодо декарбошзацп, а Свропарламент уже схвалив резолюцiю на пщтримку запровадження "вуглецево-го" податку, пщ дiю якого пiдпадатиме
Таблиця 2 - Перелж кран, як1 обмшюються 1нформац1ею за Стандартом автома-_тичного обм1ну 1нформац1ею про финансов! звгги (OECD, 2021a)_
Категор1я Краши
Краши, юрисдикцй', яю виконали перш1 обмши у 2017 р. Ангшья, Аргентина, Бельпя, Бермудсью острови, Британсью В1ргшсь-к острови, Болгар1я, Кайманов1 острови, Колумб1я, Хорватя, Юпр, Чеська Республша, Дашя, Естошя, Фарерсью острови, Фшлянд1я, Франщя, Шмеччина, Пбралтар, Грещя, Герна, Угорщина, 1слацщя, 1нд1я, 1рланд1я, остр1в Мен, Гталш, Джера, Корея, Латв1я, Л1хтен-штейн, Литва, Люксембург, Мальта, Мексика, Монтсеррат, Нщерлан-ди, Норвепя, Польща, Португатя, Румушя, Сан-Марино, Сейшельсью острови, Словаччина, Словешя, Ивденна Африка, 1спашя, Швещя, острови Теркс i Кайкос, Великобриташя
Краши, юрисдикцй', яю виконали перш1 обмши у 2018 р. Андорра, Антигуа 1 Барбуда, Аруба, Австрал1я, Австр1я, Азербайджан, Багами, Бахрейн, Барбадос, Бел1з, Бразитя, Бруней-Даруссалам, Канада, Чил1, Китай, Острови Кука, Коста-Рша, Кюрасао, Домшша, Грен-ланд1я, Гренада, Гонконг (Китай), 1ндонез1я, Iзраiль, Япошя, Л1ван, Макао (Китай), Малайз1я, Маршаллов1 острови, Маврикш, Монако, Науру, Нова Зеланд1я, Шуе, Пакистан, Панама, Катар, Роая, Сент-Ютс 1 Невю, Сент-Люая, Сент Вшсент 1 Гренадши, Самоа, Сауд1вська Ара-в1я, Сшгапур, Сшт-Мартен, Швейцар1я, Тришдад 1 Тобаго, Туреччина, Об'еднаш Арабсью Ем1рати, Уругвай, Вануату
Краши, юрисдикцй', яю виконали перш1 обмши у 2019 р. Гана, Кувейт
Краши, юрисдикцй', яю виконали перш1 обмши у 2020 р. Н1гер1я, Оман, Перу
Краши, юрисдикцй', яю виконають пер-mi обмши у 2021 р. Албашя, Еквадор, Казахстан, Мальд1ви
Краши, юрисдикцй', яю виконають пер-обмши у 2022 р. Кешя, Марокко
Краши, юрисдикцй', яю виконають пер-обмши у 2023 р. Груз1я, Иордашя, Чорногор1я, Ташанд
Краши, юрисдикцй', вщ яких не вимага-еться прийняття зобов'язань i яю не встановили дату першого року обм> шв В1рмен1я, Бенш, Босшя i Герцеговина, Ботсвана, Буркша-Фасо, Кабо-Верде, Камбоджа, Камерун, Чад, Кот-д'1вуар, Джибут, Домшшанська Республша, Сгипет, Сальвадор, Есватш, Габон, Гватемала, Гвшея, Гайана, Гаiтi, Гондурас , Ямайка, Лесото, Л1бер1я, Мадагаскар, Мат, Мавриташя, Молдова, Монголiя, Намiбiя, Нiгер, Ившчна Македонiя, Палау, Папуа-Нова Гвiнея, Парагвай, Фшшшни, Руанда, Сенегал, Сер-бiя, Танзанiя, Того, Тунiс, Уганда, УкраТна, В'етнам
майже 94% iмпортy продукцп теплових електростанцш, цементних, металургш-них та хiмiчних заводiв, товарiв нафтопе-реробки, целюлозно-паперово'' промис-ловостi та алюмшево' галyзi. За словами генерального директора ДТЕК М. Тим-
ченка, для модершзацп лише енергетич-но'' галyзi Украши уряду необхiдно вщ-новити приплив швестицш у галузь i створити умови для залучення 4 млрд евро додаткових iнвестицiй щорiчно, щоб забезпечити перехщ до виробництва 75%
електроенергл з вщновлюваних джерел (ДТЕК, 2021a).
Далi проаналiзовано мНацiональну економiчну стратепю на перiод до 2030 року" як единий офщшний документ, у якому представлено iнiцiативи змш у податково-бюджетнiй системi Укра!ни. У ньому мiститься iнформацiя i про майбутне втизняного оподаткуван-ня, тому дощльним е аналiз матерiалу для встановлення вщповщносп заплано-ваних документом дш на розглянутi вище глобальш та нацiональнi виклики (факто-ри), яю впливатимуть на стан податково-бюджетно1 системи Укра1ни в майбут-ньому.
У березш 2021 р. Постановою Кабь нету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 03.03.2021 р. № 179 було затверджено "Нащональну економiчну стратепю на перюд до 2030 року", де окреслено основш завдан-ня державно! економiчно! полiтики та цiльовi iндикатори на перiод до 2030 р. (Урядовий портал, 2021b).
У документ зазначено, що оцiнку ефекту вiд запропонованих Стратегiею iнiцiатив було здшснено з використанням макроекономiчно! моделi загально! рiв-новаги (computable general equilibrium), ураховано критерп генерування резуль-татiв на макроекономiчному рiвнi, мож-ливiсть швидко! побудови сценарпв i ви-бору найкращого варiанта, а також шщь ативи щонайменше 7 виробничих секто-рiв, використання таких шструменпв, як приватнi та державш швестицп, ставки прямих i непрямих податюв, пiдвищення продуктивностi, змiни в технологи ви-робництва тощо. Горизонт планування -10 роюв.
Для подолання недосконалостей податково! системи у Стратеги запропо-новано Ыщативи щодо змiн в оподатку-ваннi, а саме:
наближення податкового законо-давства Укра!ни до законодавства GC з ПДВ та iмплементацiя передбачено! Уго-
дою про асощащю мiж Укра!ною та €С Директиви Ради 2006/112/СС;
пролонгацiя механiзму розстрочен-ня / повернення ПДВ на iмпорт облад-нання для модернiзацii секторiв промис-ловостi, орiентованих на виробництво товарiв iз високою доданою вартiстю; електронне адмшютрування ПДВ; посилення податково! полггики, зо-крема щодо тютюнових виробiв для на-грiвання i рщин для електронних сигарет та врегулювання оподаткування у сферi проведення клшчних випробувань;
потенцiйна замiна податку на при-буток пiдприемств на податок на виведе-ний капiтал;
скорочення податкового наванта-ження на фонд оплати пращ;
зниження piвня дискрецшносп податку на нерухоме майно та землю;
звшьнення вiд оподаткування земель пщ залiзничною iнфраструктурою тощо;
приведення ставки оподаткування рентно! плати за видобування нафти i газу до середньоевропейських показниюв, запровадження прогресивно! шкали оподаткування для груп надрокористувачiв за рiзними критерiями;
запровадження особливих режимiв оподаткування для тдприемств, що екс-плуатують новi та вiдновленi свердлови-ни, видобувають важкодобувш та нетра-дицшш поклади вуглеводнiв, будують пiдприемства з первинно! переробки;
реформування системи еколопчно-го податку та штрафних санкцш, пов'яза-них iз порушенням природоохоронного законодавства;
створення ефективно! системи оподаткування учасниюв ринку персональ-них пасажирських перевезень;
упровадження механiзмiв податко-вих пiльг iнвесторам;
упровадження податкових стимулiв для IТ-компанiй;
введення податкових пшьг для компанiй, яю запроваджують високотех-нологiчнi рiшення, що допомагають ро-бити виробництво бшьш екологiчним;
створення гнучких й ефективних податкових умов для сощального тдпри-емництва;
упровадження Плану протиди роз-миванню бази оподатковування та виве-денню прибутку з-тд оподаткування (ВЕРБ), приеднання до мiжнapoднoгo стандарту з автоматичного обмшу шфор-мaцiею;
удосконалення системи розподшу податкових надходжень;
лiквiдацiя податково! мшци. У Стратеги запропоновано вдоско-налення процеав сплати та адмшютру-вання податюв шляхом спрощення зв^-ностi за вама податками, забезпечення ефективно! цифрово! взаемоди мiж плат-ником податюв i фiскальними органами, забезпечення шституцшно! спромож-ностi ДПС. Серед цшьових iндикаторiв-2030 елементи механiзму податково-бю-джетного регулювання представлено не за вама напрямами; цiльовим шдикато-ром-2030 у напрямi "Цифрова економша" вказано збiльшення надходжень вiд по-датку на доходи фiзичних оаб до бюджету за рахунок кратного зростання ВВП та додано! вартостi промислово! продукци та послуг у 10-кратному розмiрi, проте не наведено даних, яким чином це буде до-сягнуто.
Скласти повну картину майбутньо-го податково-бюджетно! системи (як це дозволяють зробити фюкальш форсайти) за наведеними даними доволi складно, оскiльки шформащю щодо змiн у цiй сферi розкидано за напрямами, цiлями та завданнями. Як наслщок, повторення де-яких запланованих дiй (введення податку на виведений каттал, iнформацiя про який мютиться за напрямами "макроеко-номiчна полiтика", "iнвестицiйна приваб-ливють" та "iнформацiйно-комунiкацiйнi
технологii"). Деякi шщативи мають за-гально-декларативний характер (напри-клад, "удосконалення процесу адмЫст-рування податку", "зменшення податко-вого навантаження", "упровадження сти-мулюючого / пiльгового режимiв", "упровадження податкових стимулiв" -не вказано яких, для кого, на який термш дii тощо) та не наведено конкретних дш щодо !х виконання. Проте окреслеш у Стратегii ди - це початковi кроки для розробки першого нацюнального фiс-кального форсайту.
Оцшити запропонованi iнiцiативи за визначеними вище факторами теж складно, оскiльки змши мають "точко-вий" характер, тобто сприймаються як вiдповiдi на конкретш поточнi завдання, означенi для досягнення цшей, якi е i на-разi актуальними, а не тшьки через десять рокiв.
Так, наприклад, фактор демографiч-них змш докладно описано за напрямом "регюнальний розвиток" i частково - за напрямом "макроекономiчна полiтика", проте за цим фактором не наведено Ыць атив щодо змш у податково-бюджетнш полчищ для подолання можливих нега-тивних явищ, пов'язаних iз щею проблемою.
Фактор "виснаження" попиту та за-лежнiсть експортоорiентованоi економши вiд мiжнародноi кон'юнктури i турбу-лентностi мiжнародноi економiки" знай-шов вщображення за напрямом "пiдпри-емництво". Проте i тут у сферi податко-во-бюджетно! полiтики iнiцiатив не представлено.
Щодо фактора нерiвностi, то тако! проблеми, яка впливатиме на стан подат-ково-бюджетно! системи, автори Стратеги не виокремили.
Бiльш детально представлений фактор цифровiзацii в напрямi Стратегii "цифрова економiка". Розглянуто стан доступу до штернету в Укра!ш, комп'ю-теризацii, iнтреоперабельностi державних реес^в, хмарнi сервiси, безготiвковi ра-
хунки, питання цифрово'Х щентифшацп, вiдкритих даних та юбербезпеки. Визна-чаючи цифровi технологи основою доб-робуту УкраХ'ни з новими можливостями, акселерацiею економiчноi дiяльностi, трансформацiею секторiв економiки та сфер життя, автори, зазираючи на десять роюв уперед, iнiцiюють для податково-бюджетно'Х сфери лише розроблення проекту закону про введення податкових пшьг для компанш, якi запроваджують високотехнологiчнi рiшення, що допома-гають робити виробництво бшьш еколо-пчним. У Стратеги не беруться до уваги вже наявш та майбутш результати циф-ровiзацii (як позитивш у виглядi нових товарiв i послуг, нових технологiй (штуч-ний штелект, Великi данi, блокчейн), що можуть зробити адмшютрування та спла-ту податкiв легше i прозорше або кардинально трансформувати податкову архь тектуру, так i ri, що нестимуть трyднощi у процес оподаткування, - економша ко-ристування (шерингова економша, пг-економiка) або цифровi активи на кшталт криптовалюти тощо).
Фактор ухилення вщ сплати подат-юв вiдображено лише за напрямом "кре-ативнi шдустри та iндyстрiя гостиннос-■ri", а ди, iнiцiйованi Стратепею, розмь щенi в матерiалах декшькох напрямiв. Проте реалiзyвати Х'х необхщно було вже давно, оскiльки явних причин затягуван-ня впровадження BEPS та приеднання до мiжнapoднoгo стандарту з автоматичного обм^ iнфopмaцiею в Укра'хш до сих пiр не визначено. КраХ'ни, якi yвiйшли до систем обм^ фiнансовою шформащею, дi-стають вигоди вiд отримання втрачених сум податкових надходжень. УкраХна могла б бути одшею з них.
Отже, у "Нацюнальнш економiчнiй стратегй на перiод до 2030 року" визначено довгострокову економiчнy вiзiю i ключовi вектори соцiально-економiчного розвитку за багатьма напрямами, де по-датково-бюджетне регулювання виступае шструментом, а не об'ектом дослщження.
Для надання повно'Х картини розвитку та трансформацiй податково-бюджетно'Х си-стеми пiд впливом мегатрендiв i внут-рiшньодержавних змiн на довгострокову перспективу уряду доцшьно мати фюка-льнi форсайти, якi дозволятимуть оцiню-вати довгострокову стiйкiсть поточно'Х податково-бюджетно'Х системи, виявляти можливостi та ризики, пов'язаш з особ-ливостями розвитку економши кра'х'ни, визначати, як вщбуватиметься державне регулювання, i враховувати щ обставини в урядових програмах, стратегиях та iнi-цiативах. Доцшьно перюдично розробля-ти такi фюкальш форсайти, надаючи можливiсть коригувати окремi вектори змiн у податково-бюджетному регулю-ваннi економiки УкраХни.
Висновки. Наразi УкраХна перебувае на критичному етат економiчноi iсторii, обумовленому як внутршшми, так i гло-бальними трансформащями. Для пiдви-щення та тдтримання рiвня життя, еко-номiчного зростання потрiбен стратегiч-ний план дш, який складатиметься iз вза-емоузгоджених програм за всiма напрямами соцiально-економiчного розвитку, серед яких - податково-бюджетне регулювання економши, яке формуе ресурси для досягнення нацюнальних цшей розвитку та забезпечуе виконання сощаль-них зобов'язань держави.
В умовах економiчноi турбулент-ностi та невизначеностi, с^мкого розвитку технологiй i глобалiзацiйних транс-формацiй передбачення змiн, що вщбува-тимуться в економiцi та впливатимуть на податково-бюджетну систему, е вкрай актуальним. Тому фюкальний форсай-тинг як засiб передбачення розвитку по-датково-бюджетноХ системи в довгостро-ковiй перспективi стае невiд'емною час-тиною процесу податковоХ полiтики та розвитку економши в багатьох кра'х'нах свiтy.
У широкому розyмiннi фюкальний форсайтинг е дослiдженням альтернатив майбутнього для оцшювання довгостро-
кових перспектив розвитку податково-бюджетно! системи в умовах змши мак-роекономiчних та iнших факторiв, що впливають на нацiональну економiку. Основними складовими фюкального фо-рсайтингу е виявлення i монiторинг тен-денцш, сканування i монiторинг часового горизонту, визначення ризиюв i проблем та розробка сценарпв.
Активна розробка фюкальних фор-сайтiв розпочалася у 1990-х роках, а з 2000-х роюв стала звичною практикою у багатьох кра!нах. З кожним роком кшь-юсть кра!н, якi представляють фiнансовi форсайти, збiльшуеться, проте виконання мiждержавного аналiзу залишаеться про-блематичним, оскшьки на сьогоднi не iснуе едино! методики тдготовки фшан-сових форсайпв, не збiгаються горизонти дослiдження, а оновлення фiскальних форсайтiв значною мiрою е безсистем-ним.
Для виявлення ключових факторiв, якi впливатимуть на майбутне податково-бюджетних систем кра!н, виконано аналiз зарубiжних урядових проектiв. Встанов-лено, що здебiльшого такими визначено: демографiчнi зрушення, нерiвнiсть дохо-дiв i добробуту, цифровiзацiя i смарт-iндустрiя, глобалiзацiя i "податковi гава-нi", екологiя i змiна ^мату. Кожна кра!-на у представлених форсайтах передба-чила дп довгострокового характеру щодо податково-бюджетного регулювання для реагування на щ виклики. Серед них -змши в податковш архiтектурi ("переба-лансування" податково! структури вiд прямих податюв на робочу силу i каттал до непрямих податкiв на споживання i податкiв на майно i використання ресур-сiв, поява моделей оподаткування та по-даткового регулювання, заснованих на використанш активiв / товарiв / послуг, упровадження нових податюв, змiна ставок тощо) i використання цифрових тех-нологiй у процесах сплати та адмшютру-вання податкiв.
За результатами аналiзу сощально-економiчного становища Укра!ни визначено фактори, якi е критично важливими i потребують особливо! уваги при роз-робленнi основних векторiв розвитку по-датково-бюджетно! системи кра!ни в майбутньому, а саме: демографiчнi та со-цiальнi змши, "виснаження" попиту в умовах посилення конкуренцп та залеж-нiсть експортоорiентованоi економiки вiд мiжнародноi кон'юнктури i турбулент-ностi мiжнародноi економiки, нерiвнiсть у доходах, цифровiзацiя, ухилення вщ сплати податкiв, погiршення екологii.
Аналiз "Нацiональноi економiчноi стратегii на перюд до 2030 року", вико-наний з метою пошуку вщповщностей запланованих документом дш на розгля-нуп глобальнi та нацiональнi виклики (фактори), яю впливатимуть на стан по-датково-бюджетно! системи Укра!ни в майбутньому, свщчить, що в нiй визначено довгострокову економiчну вiзiю i ключовi вектори соцiально-економiчного розвитку за багатьма напрямами, де по-датково-бюджетне регулювання виступае iнструментом, а не об'ектом дослщження. Проте зазначенi в Стратеги дii - це по-чатковi кроки для розробки першого на-цiонального фiскального форсайту.
Для надання повно! картини розвитку i трансформацiй податково-бюджетно! системи Укра!ни пiд впливом мегатрен-дiв та внутршньодержавних змiн на довгострокову перспективу, удосконалення iнструментiв функцiонування традицiй-но! макроекономiчноi моделi та прийнят-тя обгрунтованих рiшень необхiдне роз-роблення на перюдичнш основi нацiона-льного фюкального форсайтингу, який допомагатиме оцшювати довгострокову стiйкiсть поточно! податково-бюджетно! системи, виявляти можливосп та ризики, пов'язаш з особливостями розвитку еко-номши кра!ни. Отже, перспективою по-дальших дослiджень е розроблення основних положень нацюнального фiскаль-ного форсайту.
Лггература
Азаров М., Ярошенко Ф., Сфименко Т. (2004). Державна фiнансова пол^ика та прогнозування доходiв бюджету УкраХни: монографiя. КиХ'в: НДФ1, 712 с.
Бодюк А. В. (2007). Аналiз i прогнозування фiскальних платежiв: моногра-фiя. КиХ'в: Кондор, 258 с.
Буряк П., Карпшський Б., Залуцька Н. (2007). Податковий контроль в УкраХ-ш: попереднiй контроль: монографiя. Т. 1. Львiв: Проспр-М, 400 с.
Верховна Рада УкраХни (2020). Угода мiж Урядом УкраХни та Урядом Сполуче-них Штатв Америки для полiпшення виконання податкових правил й засто-сування положень Закону США «Про податковi вимоги до шоземних рахун-кгв» (FATCA). URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/840_005-17#Text (дата звернення: 14.05.2021).
Верховна Рада УкраХни (2021). Проект Закону про стимулювання розвитку цифрово'Х економши в УкраХ'ш. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webp roc4_1?pf3511=70298 (дата звернення: 14.05.2021).
Вишневський В. (ред.) (2018). Смарт-промисловють в епоху цифрово'Х еко-номiки: перспективи, напрями i меха-нiзми розвитку: монографiя / [В.П. Вишневський, О.В. Вiецька, О.М. Гарку-шенко, С.1. Князев, О.В. Лях, В.Д. Че-кша, Д.Ю. Череватський]; за ред. В.П. Вишневського; НАН УкраХни, 1н-т економши пром-стi. КиХ'в, 192 c.
Державна служба статистики УкраХни (2020). Статистичний щорiчник УкраХни за 2019 рш. URL: https://ukrstat.org/ uk/druk/publicat/kat_u/2020/zb/11/zb_ye arbook_2019.pdf (дата звернення: 10.04.2021).
ДТЕК (2021a). Декарбошзащя, децентра-лiзацiя, цифровiзацiя, принципи ESG -4 головних тренди в розвитку енер-гетики URL: https://dtek.com/media-center/news/there-are-four-main-trends-
in-energy-development-decarbonization-decentralization-digitalization-esg-prin ciples/ (дата звернення: 14.05.2021).
ДТЕК (2021b). Цифровi мережг Як дщ-житал технологи трансформують ДТЕК. URL: https://dtek.com/media-center/news/tsifrovye-seti-kak-didzhital-tekhnologii-transformiruyut-dtek/ (дата звернення: 14.05.2021).
Зварич О. (2013). Податковi надходжен-ня: методологiя прогнозування: моно-графiя. КиХ'в: КиХ'в. нац. торг.-екон. унт, 444 с.
Кучерова Г. (2015). Трендовий аналiз по-даткових надходжень зведеного бюджету УкраХни. Науковий в^ник Мiж-народного гумантарного утверсите-ту. Серiя: Економжа i менеджмент. Вип. 14. С. 258-261.
Лещук Г. В., 1васюк Н. Б. (2020). Подат-кова система УкраХни в умовах панде-ми COVID-19: сучасш реалГХ та про-гнози. Науковий вюник Ужгородсько-го нацюнального утверситету. Вип. 33/2020. С. 87-92
Лучко М., Руська Р. (2020). Моделювання та аналiз надходжень податку на дода-ну вартють: окремi питания застосу-вання в УкраХ'ш. Галицький екoнoмiч-ний в^ник. Том 6. № 67. С. 137-148.
Мацкул В. М., Кирилова Л. О. (2013). Моделювання та прогнозування над-ходжень ПДВ на мшро- та макроеко-номГчних рГвнях. В^ник сощально-екoнoмiчних до^джень. Вип. 2(2). С. 53-59.
Мтютерство та Ком^ет цифрово'Х транс-формаци УкраХни (2021). Михайло Федоров: Цифровiзацiя економки дозволить досягти мГнГмум 4% додатко-вого зростання ВВП на рш. URL: https://thedigital.gov.ua/news/mihajlo-fedorov-cifrovizaciya-ekonomiki-dozvo lit-dosyagti-minimum-4-dodatkovogo-zrostannya-vvp-na-rik (дата звернення: 15.05.2021).
Мiнiстерство фшанав УкраХни (2020). Iнформацiя про стан виконання Зве-
деного та Державного бюджетв Украши за 2018-2019 роки. URL: https://mof.gov.ua/storage/files/2019%20 %D 1%80%D 1%96%D0%BA.7z (дата звернення: 15.04.2021).
Мшютерство фiнансiв Украши (2021a). 1нформацшна довiдка щодо державного та гарантованого державою боргу Украши (станом на 31.03.2021). URL: https://mof. gov.ua/uk/derzhavnij -borg-ta-garantovanij-derzhavju-borg (дата звернення: 11.05.2021).
Мшютерство Фiнансiв Украши (2021b). ОЗДП. URL: https://mof.gov.ua/uk/ozdp (дата звернення: 11.05.2021).
ООН (2015). Преобразование нашего мира: Повестка дня в области устойчивого развития на период до 2030 года. Генеральная Ассамблея ООН. URL: https://undocs.org/pdf?symbol=ru/A/RES /70/1 (дата звернення: 11.05.2021).
Пенсшний фонд Украши (2021). Огляд основних тдсумюв роботи Пенсшно-го фонду Украши за 2020 рш. URL: https://www.pfu.gov.ua/2128222-oglyad-osnovnyh-pidsumkiv-roboty-pensijnogo-fondu-ukrayiny-za-2020-rik/ (дата звернення: 12.04.2021).
Пщулша О. (2020). Цифрова економша: тренди, ризики та сощальш детермь нанти. Центр Разумкова. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2 020_digitalization.pdf (дата звернення: 14.05.2021).
Урядовий портал (2021a). Аудит еконо-мки Украши 2030. URL: https://nes20 30.org.ua/docs/doc-audit.pdf (дата звернення: 12.05.2021).
Урядовий портал (2021b). Про затверд-ження Нащонально! економiчноi стратеги на перiод до 2030 року. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatver dzhennya-nacionalnoyi-eko-a179 (дата звернення: 15.05.2021).
Урядовий портал (2021c). У Мшекономь ки вщбулося публiчне обговорення питання щодо скорочення викидiв па-рникових газiв в рамках Паризько''
угоди. URL: https://www.kmu.gov.ua/ news/u-minekonomiki-vidbulosya-publi chne-obgovorennya-pitannya-shchodo-skorochennya-vikidiv-parnikovih-gaziv-v-ramkah-parizkoyi-ugodi (дата звернення: 13.05.2021).
Хлiвний В., Котша Г. (2011). Реали прог-нозування податкових надходжень бюджету в Укрш'ш. Економгка та держава. № 9. С. 11-15.
BBC (2020). Tax the wealthy to pay for Coronavirus. URL: https://www.bbc.com/ news/business-55236851 (дата звернення: 11.05.2021).
Blanchard O., Perotti R. (2002). An Empirical Characterization of the Dynamic Effects of Changes in Government Spending and Taxes on Output. The Quarterly Journal of Economics. Р. 1329-1368. DOI: http://dx.doi.org/10.1162/00335530 2320935043
Bruce-Lockhart A. (2018). Joseph Stiglitz: Only outrage will stop tax evasion. URL: https://www.weforum.org/agenda/2018/ 01/joseph-stiglitz-only-outrage-will-stop-tax-evasion (дата звернення: 12.05.2021).
Cavallo M. (2005). Government Employment Expenditure and the Effects of Fiscal Policy Shocks. Federal Reserve Bank of Chicago, Working Paper № 2005-16.
Congressional Budget Office (2018). The 2018 Long-Term Budget Outlook. URL: www.cbo.gov/publication/53919 (дата звернення: 20.03.2020).
Department of Finance (2017). Update of Long-Term Economic and Fiscal Projections 2017. Canada, 12 p.
Deutsche Welle (2021). Kein Ausrufezeichen von Merkel beim Petersberger Klimadialog | DW | 06.05.2021. URL: https://www. dw.com/de/angela-merkel -rede-petersberger-klimadialog-deutscher-klimaschutz-15-grad-klimahilfen-gobaler-s%C3%BCden/a-57440779 (дата звернення: 14.05.2021).
Dreyer I., Stang G. (2013). Foresight in governments - practices and trends around the world URL: https://www.iss.europa.
eu/sites/default/files/2.1_Foresight_in_go vernments.pdf (дата звернення: 16.03. 2021).
Eichenbaum M., Fisher J. D. (2005). Fiscal Policy in the Aftermath of 9/11. Journal of Money, Credit and Banking. № 37 (1). P. 1-22.
European Commission (2021). ForLearn: Online Foresight Guide | Knowledge for policy. URL: https://knowledge4policy.ec. europa.eu/foresight/topic/forlearn-online-foresight-guide_en (дата звернення: 20.03.2021).
European Council for an Energy Efficient Economy (2021). European Parliament backs plan to price carbon at EU's border URL: https://www.eceee.org/all-news/ news/european-parliament-backs-plan-to-price-carbon-at-eus-border/#:~:text=The %20resolution%20passed%20with%20w ith,Parliament%20said%20in%20a%20st atement (дата звернення: 15.05.2021).
European Foresight Platform (2021). How to do Foresight? European Foresight Platform. URL: http://www.foresight-platform. eu/community/forlearn/how-to-do-fore sight/ (дата звернення: 10.05.2021).
Federal Ministry of Finance (2019). Report on the Sustainability of Public Finances -2020. URL: https://www.bundesfinanzmi nisterium .de/Content/EN/Standardartikel/ Press_Room/Publications/Brochures/202 0-06-25-Sustainability-Report-2020.pdf? _blob=publicationFile&v=5 (дата звернення: 17.05.2021).
Forni M., Gambetti L. (2010). Fiscal Foresight and the Effects of Government Spending. Center for Economic Research (RECent) 049, University of Modena and Reggio E., Dept. of Economics "Marco Biagi".
Gali J., D. Salido L., Valles J. (2007). Understanding the Effects of Government Spending on Consumption. Journal of the European Economic Association. № 5. P. 227-270. DOI: http://dx.doi.org/ 10.1162/JEEA.2007.5.1.227
Guillemette Y., Turner D. (2017). The fiscal projection framework in long-term scenarios. OECD Economics Department Working Papers 1440, OECD Publishing. DOI: https://doi.org/10.1787/8eddfa18-en
Khan I. (2020). Here's how a revamped wealth tax could fuel the COVID recovery. World Economic Forum. URL: https://www.weforum.org/agenda/2020/ 08/how-redesigned-wealth-taxes-could-help-us-weather-the-coronavirus-crisis (дата звернення: 11.05.2021).
Kretchmer H. (2021). 'Trickle-down' tax cuts don't work, study says. World Economic Forum. URL: https://www.wefo rum.org/agenda/2021/01/tax-cuts-for-we althy-impact-lse-study/ (дата звернення: 13.05.2021).
Leeper E, Walker T., Yang S. (2008a). Fiscal foresight: analytical issues. Meeting Papers 786, Society for Economic Dynamics.
Leeper E., Richter A., Walker T. (2012). Quantitative Effects of Fiscal Foresight. American Economic Journal: Economic Policy. № 4 (2). Р. 115-144. DOI: http://dx.doi.org/10.1257/pol.4.2.115
Leeper E., Walker T., Yang S. (2008b). Fiscal Foresight: Analytics and Econometrics. NBER Working Papers 14028, National Bureau of Economic Research, Inc.
Leeper E., Walker T., Yang S. (2009). Fiscal Foresight and Information Flows. IMF Working Papers, WP/12/153.
Menifield C. (2017). The Basics of Public Budgeting and Financial Management: A Handbook for Academics and Practitioners, Edition 3. Rowman & Littlefield, 274 p.
Mercado D. (2020). Here's what's ahead for President-elect Biden's tax plan. CNBC. URL: https://www.cnbc.com/2020/11/10/ heres-whats-ahead-for-president-elect-bidens-tax-plan.html (дата звернення: 11.05.2021).
OECD (2019). Strategic Foresight for Better Policies. URL: https://www.oecd.org/
strategic-foresight/ourwork/Strategic%20 Foresight%20for%20Better%20Policies. pdf (дата звернення: 10.05.2021).
OECD (2021a). Automatic Exchange of Information (AEOI): Status of Commitments. URL: https://www.oecd.org/tax/ transparency/AEOI-commitments.pdf (дата звернення: 14.05.2021).
OECD (2021b). OECD Secretary-General Tax Report to G20 Finance Ministers and Central Bank Governors. April 2021. URL: https://www.oecd.org/tax/oecd-sec retary-general-tax-report-g20-finance-mi nisters-april-2021.pdf (дата звернення: 11.05.2021).
OECD (2021c). OECD Secretary-General Tax Report to G20 Finance Ministers and Central Bank Governors. February 2021. URL: https://www.oecd.org/tax/oecd-sec retary-general-tax-report-g20-finance-mi nisters-february-2021.pdf (дата звернення: 11.05.2021).
OECD (2021 d). The Impact of the Growth of the Sharing and Gig Economy on VAT/GST Policy and Administration | en | OECD. URL: https://www.oecd.org/tax/ consumption/the-impact-of-the-growth-of-the-sharing-and-gig-economy-on-vat-gst-policy-and-administration-51825505-en.htm (дата звернення: 19.05.2021).
Pisani-Ferry J. (2019). The great wealth tax debate. World Economic Forum. URL: https://www.weforum.org/agenda/2019/11/th e-great-wealth-tax-debate (дата звернення: 11.05.2021).
Popper R. (2008). Foresight methodology. In: Georghiou, L. et al. (eds.) The hand book of technology foresight. Cheltenham: Edward Elgar Publishing. Р. 44-88.
PwC (2016). The Tax Function of the Future Building the Business Case for Change. 27 p.
Sun J., Lynch T. (2008). Government budget forecasting: theory and practice. Auerbach Publications Taylor & Francis Group, LLC, 662 p.
Swissinfo (2021). WEF warns of 'increasing disparities' due to Covid-19 pandemic.
URL: https://www.swissinfo.ch/eng/wef-warns-of--increasing-disparities--due-to-covid-19-pandemic/46299508 (дата звернення: 16.03.2021).
Tax Justice Network (2021). Ukraine - Tax Justice Network. URL: https://www.tax justice.net/country-profiles/ukraine/ (дата звернення: 14.05.2021).
Traum N. (2008). Monetary Policy and Fiscal Foresight. Indiana University, Department of Economics, 50 p.
U.S. Government Accountability Office (2018). America's Fiscal Future - Fiscal Forecast. URL: https://www.gao.gov/ americas_fiscal_future?t=fiscal_forecast (дата звернення: 20.03.2020).
UK government (2021). Industrial decarbo-nisation strategy. URL: https://www.gov. uk/government/publications/industrial-decarbonisation-strategy (дата звернен-ня: 15.05.2021).
UNDP Global Centre for Public Service Excellence (2014). Foresight as a Strategic Long-Term Planning Tool for Developing Countries. URL: http://www.undp. org/content/dam/undp/library/capacity-development/English/Singapore%20Cent re/GPCSE_Foresight.pdf (дата звернення: 20.02.2021).
UNDP Global Centre for Public Service Excellence (2018). Foresight Manual Empowered Futures for the 2030 Agenda. URL: https://www.undp.org/content/dam/ undp/library/capacity-development/Eng lish/Singapore%20Centre/UNDP_Foresi ghtManual_2018.pdf (дата звернення: 20.02.2021).
YouTube (2021). Элла Либанова: В Украине формируется «наследственная бедность» и усиливается неравенство. URL: https://www.youtube.com/watch? v=dBaCTmz1z5A&t=1s (дата звернення: 20.03.2021).
Vishnevsky V., Chekina V. (2018). Robot vs. tax inspector or how the fourth industrial revolution will change the tax system: a review of problems and solutions. Journal of Tax Reform. Vol. 4. № 1. Р. 6-
26. DOI: http://dx.doi.org/10.15826/jtr. 2018.4.1.042
Wier L. (2021). Tax havens cost governments $200 billion a year. It's time to change the way global tax works. URL: https://www.weforum.org/agenda/2020/ 02/how-do-corporate-tax-havens-work (дата звернення: 12.05.2021).
Williams D., Calabrese T. (2016). The Status of Budget Forecasting. Journal of Public and Nonprofit Affairs. № 2(2). P. 127-160. DOI: http://dx.doi.org/10.20 899/jpna.2.2.127-160
World Bank Group (2020). Ukraine Country Program Evaluation. Approach Paper. URL: https://ieg.worldbankgroup.org/sites/ default/files/Data/reports/ap_ukrainecpe.pdf (дата звернення: 14.05.2021).
References
Azarov, M., Yaroshenko, F., & Yefymenko T. (2004). State financial policy and forecasting of budget revenues of Ukraine: monograph. Kyiv: NDFI, 712 p. [in Ukrainian].
Bodiuk, A. V. (2007). Analysis and forecasting of fiscal payments: monograph. Kyiv: Condor, 258 p. [in Ukrainian].
Buriak, P., Karpiiskyi, B., & Zalutska, N. (2007). Tax control in Ukraine: Preliminary control: monograph. Vol. 1. Lviv: Prostir-M, 400 p. [in Ukrainian].
Verkhovna Rada Ukrainy (2020). Agreement between the Government of the United States of America and the Government of Ukraine to Improve International Tax Compliance and to Implement (FATCA). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/840 _005-17#Text [in Ukrainian].
Verkhovna Rada Ukrainy (2021). Draft Law on Stimulating the Development of the Digital Economy in Ukraine. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=70298 [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, V. (Ed.) (2018). Smart industry in the era of digital economy: pros-
pects, directions and mechanisms of development: monograph / [V. P. Vysh-nevskyi, O. V. Viietska, O. M. Harku-shenko, S. I. Kniaziev, O. V. Liakh, V. D. Chekina, D. Yu. Cherevatskyi]; In V.P. Vyshnevskyi (Ed.); NAS of Ukraine, Institut of Industrial Economics. Kyiv, 192 p. [in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2020). Statistical Yearbook of Ukraine for 2019. Retrieved from: https://ukrstat.org/uk/ druk/publicat/kat_u/2020/zb/11 /zb_year book_2019.pdf [in Ukrainian].
DTEK (2021a). Decarbonization, decentralization, digitalization, ESG principles -4 main trends in energy development. Retrieved from https://dtek.com/media-center/news/there-are-four-main-trends-in-energy-development-decarbonization-decentralization-digitalization-esg-prin ciples/ [in Ukrainian].
DTEK (2021b). Digital networks. How are digital technologies transforming DTEK. Retrieved from https://dtek.com/media-cen ter/news/tsifrovye-seti-kak-didzhital-tekh nologii-transformiruyut-dtek/ [in Ukrainian].
Zvarych, O. (2013). Tax revenues: forecasting methodology: monograph. Kyiv: Kyiv. nat. trade and economy University, 444 p. [in Ukrainian].
Kucherova, H. (2015). Trend analysis of tax revenues of the Ukraine consolidated budget. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: Economics and Management, 14, pp. 258-261 [in Ukrainian].
Leshchuk, H. V., Ivasiuk, N. B. (2020). The tax system of Ukraine in the context of the COVID-19 pandemic: current realities and forecasts. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 33/2020, pp. 87-92 [in Ukrainian].
Luchko, M., Ruska R. (2020). Modeling and analysis of value added tax revenues: some issues of application in Ukraine. Galician Economic Bulletin, 6 (67), pp. 137-148 [in Ukrainian].
Matskul, V. M., Kyrylova, L. O. (2013). Modeling and forecasting of VAT revenues at micro- and macroeconomic levels. Bulletin of socio-economic research, 2 (2), pp. 53-59.
Ministry and Committee for Digital Transformation of Ukraine (2021). Mikhail Fedorov: The digitalization of the economy will achieve at least 4% additional GDP growth per year. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/news/mihajlo-fedorov-cifrovizaciya-ekonomiki-dozvo lit-dosyagti-minimum-4-dodatkovogo-zrostannya-vvp-na-rik [in Ukrainian].
Ministry of Finance of Ukraine (2020). Information on the status of implementation of the Consolidated and State Budgets of Ukraine for 2018-2019. Retrieved from https://mof.gov.ua/storage/ files/2019%20%D 1%80%D 1%96%D0% BA.7z [in Ukrainian].
Ministry of Finance of Ukraine (2021a). Information on the state and state-guaran teed debt of Ukraine (as of March 31, 2021). Retrieved from https://mof.gov. ua/uk/derzhavnij -borg-ta-garantovanij -derzhavju-borg [in Ukrainian].
Ministry of Finance of Ukraine (2021b). Foreign government bonds of Ukraine. Retrieved from https://mof.gov.ua/uk/ ozdp [in Ukrainian].
UN (2015). Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development. UN General Assembly. Retrieved from https://undocs.org/pdf?symbol=ru/ A/RES/70/1 [in Russian].
Pension Fund of Ukraine (2021). Review of the main results of the Pension Fund of Ukraine for 2020. Retrieved from https://www.pfu.gov.ua/2128222-oglyad-osnovnyh-pidsumkiv-roboty-pensijnogo-fondu-ukrayiny-za-2020-rik/ [in Ukrainian].
Pishchulina, O. (2020). Digital economy: trends, risks and social determinants. Razumkov Center. Retrieved from https://razumkov.org.ua/uploads/article/2 020_digitalization.pdf [in Ukrainian].
Government portal (2021a). Audit of the economy of Ukraine 2030. Retrieved from: https://nes2030.org.ua/docs/doc-audit.pdf [in Ukrainian]. Government portal (2021b). On approval of the National Economic Strategy for the period up to 2030. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatver dzhennya-nacionalnoyi-eko-a179 [in Ukrainian].
Government portal (2021c). The Ministry of Economy issued a public announcement on the reduction of greenhouse gas emissions under the Paris Agreement. Retrieved from: https://www.kmu.gov. ua/news/u-minekonomiki-vidbulosya-publichne-obgovorennya-pitannya-shcho do-skorochennya-vikidiv-parnikovih-ga ziv-v-ramkah-parizkoyi-ugodi [in Ukrainian].
Khlivnyi, V., & Kotina, H. (2011). Realities of forecasting budget tax revenues in Ukraine. Economy and State, 9, pp. 1115 [in Ukrainian]. BBC (2020). Tax the wealthy to pay for coro-navirus. Retrieved from https://www.bbc. com/news/business-55236851 Blanchard, O., & Perotti, R. (2002). An Empirical Characterization of the Dynamic Effects of Changes in Government Spending and Taxes on Output. The Quarterly Journal of Economics, pp. 1329-1368. DOI: http://dx.doi.org/10.1162/00335530 2320935043 Bruce-Lockhart, A. (2018). Joseph Stiglitz: Only outrage will stop tax evasion. Retrieved from https://www.weforum.org/ agenda/2018/01/j oseph-stiglitz-only-out rage-will-stop-tax-evasion Cavallo, M. (2005). Government Employment Expenditure and the Effects of Fiscal Policy Shocks. Federal Reserve Bank of Chicago, Working Paper, 2005-16. Congressional Budget Office (2018). The 2018 Long-Term Budget Outlook. Retrieved from www.cbo.gov/publiccation/ 53919
Department of Finance (2017). Update of Long-Term Economic and Fiscal Projections 2017. Canada, 12 p. Deutsche Welle (2021). Kein Ausrufezeichen von Merkel beim Petersberger Klimadialog | DW | 06.05.2021. Retrieved from https://www.dw.com/de/angela-merkel-rede-petersberger-klimadialog-deutscher-klimaschutz-15-grad-klimahil fen-gobaler-s%C3%BCden/a-57440779 Dreyer I., Stang G. (2013). Foresight in governments - practices and trends around the world. Retrieved from https://www.iss.europa.eu/sites/default/ files/2.1_Foresight_in_governments.pdf Eichenbaum, M., & Fisher, J. D. (2005). Fiscal Policy in the Aftermath of 9/11. Journal of Money, Credit and Banking, 37 (1), pp. 1-22. European Commission (2021). ForLearn: Online Foresight Guide | Knowledge for policy. Retrieved from https://knowledge 4policy.ec.europa.eu/foresight/topic/forle arn-online-foresight-guide_en European Council for an Energy Efficient Economy (2021). European Parliament backs plan to price carbon at EU's border. Retrieved from https://www.ece ee.org/all-news/news/european-parliament-backs-plan-to-price-carbon-at-eus-border /#:~:text=The%20resolution%20passed% 20with%20with,Parliament%20said%20i n%20a%20statement European Foresight Platform (2021). How to do Foresight? European Foresight Platform. Retrieved from http://www.fo re sight-platform .eu/community/forl earn/ how-to-do-foresight/ Federal Ministry of Finance (2019). Report on the Sustainability of Public Finances -2020 Retrieved from https://www.bundes finanzmini sterium.de/Content/EN/ Standar dartikel/Press_Room/Publications/Brochu res/2020-06-25-Sustainability-Report-20
20.pdf?_blob=publication File&v=5
Forni, M., & Gambetti, L. (2010). Fiscal Foresight and the Effects of Government Spending. Center for Economic Research
(RECent) 049, University of Modena and Reggio E., Dept. of Economics "Marco Biagi".
Gali, J., D. Salido, L., & Valles, J. (2007). Understanding the Effects of Government Spending on Consumption. Journal of the European Economic Association, 5, pp. 227-270. DOI: http://dx.doi.org/ 10.11 62/JEEA.2007.5.1.227 Guillemette, Y., & Turner, D. (2017). The fiscal projection framework in long-term scenarios. OECD Economics Department Working Papers 1440, OECD Publishing. DOI: http://dx.doi.org/10.1787/8eddfa18-en
Khan, I. (2020). Here's how a revamped wealth tax could fuel the COVID recovery. World Economic Forum. Retrieved from: https://www.weforum.org/agenda/ 2020/08/how-redesigned-wealth-taxes-could-help-us-weather-the-coronavirus-crisis Kretchmer, H. (2021). 'Trickle-down' tax cuts don't work, study says. World Economic Forum. Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2021/0 1/tax-cuts-for-wealthy-impact-lse-study/ Leeper, E, Walker, T., & Yang, S. (2008a). Fiscal foresight: analytical issues. Meeting Papers 786, Society for Economic Dynamics.
Leeper, E., Richter, A., & Walker, T. (2012). Quantitative Effects of Fiscal Foresight. American Economic Journal: Economic Policy, 4 (2), pp. 115-144. DOI: http://dx. doi.org/10.1257/pol.4.2.115 Leeper, E., Walker, T., & Yang, S. (2008b). Fiscal Foresight: Analytics and Econometrics. NBER Working Papers 14028, National Bureau of Economic Research, Inc.
Leeper, E., Walker, T., & Yang, S. (2009). Fiscal Foresight and Information Flows. IMF Working Papers, WP/12/153 Menifield, C. (2017). The Basics of Public Budgeting and Financial Management: A Handbook for Academics and Practitioners, Edition 3. Rowman & Littlefield, 274 p.
Mercado, D. (2020). Here's what's ahead for President-elect Biden's tax plan. CNBC. Retrieved from: https://www.cnbc.com/ 2020/11/10/heres-whats-ahead-for-presi dent-elect-bidens-tax-pl an.html OECD (2019). Strategic Foresight for Better Policies. Retrieved from https://www.oecd. org/strategic-foresight/ourwork/Strategic %20Foresight%20for%20Better%20Poli cies.pdf
OECD (2021a). Automatic Exchange of Information (AEOI): Status of Commitments. Retrieved from https://www.oecd. org/tax/transparency/AEOI-commitments. pdf
OECD (2021b). OECD Secretary-General Tax Report to G20 Finance Ministers and Central Bank Governors. April 2021. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/ oecd-secretary-general-tax-report-g20-finance-ministers-april-2021.pdf OECD (2021c). OECD Secretary-General Tax Report to G20 Finance Ministers and Central Bank Governors. February 2021. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/ oecd-secretary-general-tax-report-g20-finance-ministers-february-2021.pdf OECD (2021 d). The Impact of the Growth of the Sharing and Gig Economy on VAT/GST Policy and Administration | en | OECD. Retrieved from https://www.oecd. org/tax/consumption/the-impact-of-the-growth-of-the-sharing-and-gig-economy-on-vat-gst-policy-and-administration-518 25505-en.htm Pisani-Ferry, J. (2019). The great wealth tax debate. World Economic Forum. Retrieved from https://www.weforum.org/ agenda/2019/11/the-great-wealth-tax-de bate Popper, R. (2008). Foresight methodology. In Georghiou, L. et al. (eds.) The handbook of technology foresight. Cheltenham: Edward Elgar Publishing, pp. 44-88. PwC (2016). The Tax Function of the Future Building the Business Case for Change. 27 p.
Sun, J., & Lynch, T. (2008). Government budget forecasting: theory and practice.
Auerbach Publications Taylor & Francis Group, LLC, 662 p. Swissinfo (2021). WEF warns of 'increasing disparities' due to Covid-19 pandemic. Retrieved from https://www.swissinfo. ch/eng/wef-warns-of--increasing-dispariti es--due-to-covid- 19-pandemic/46299508 Tax Justice Network (2021). Ukraine -Tax Justice Network. Retrieved from https://www .taxjustice.net/country -profi les/ukraine/ Traum N. (2008). Monetary Policy and Fiscal Foresight. Indiana University, Department of Economics, 50 p. U.S. Government Accountability Office (2018). America's Fiscal Future - Fiscal Forecast. Retrieved from https://www.gao.gov/ americas_fiscal_future?t=fiscal_forecast UK government (2021). Industrial decar-bonisation strategy. Retrieved from https://www.gov.uk/government/publicat ions/industrial-decarbonisation-strategy UNDP Global Centre for Public Service Excellence (2014). Foresight as a Strategic Long-Term Planning Tool for Developing Countries. Retrieved from http://www.undp.org/content/dam/undp/li brary/capacity-development/English/Sin gapore%20Centre/GPCSE_Foresight.pdf UNDP Global Centre for Public Service Excellence (2018). Foresight Manual Empowered Futures for the 2030 Agenda. Retrieved from https://www.undp.org/ content/dam/undp/library/capacity-deve lopment/English/Singapore%20Centre/ UNDP_ForesightManual_2018.pdf YouTube (2021). Ella Libanova: "Hereditary poverty" is forming in Ukraine and inequality is growing. Retrieved from: https://www.youtube.com/watch?v=dBa CTmz1z5A&t=1s Vishnevsky, V., & Chekina, V. (2018). Robot vs. tax inspector or how the fourth industrial revolution will change the tax system: a review of problems and solutions. Journal of Tax Reform, 4 (1), pp. 6-26. DOI: http://dx.doi.org/10.158 26/jtr.2018.4.1.042
Wier, L. (2021). Tax havens cost governments $200 billion a year. It's time to change the way global tax works. Retrieved from https://www.weforum.org/ agenda/2020/02/how-do-corporate-tax-havens-work Williams, D., & Calabrese, T. (2016). The Status of Budget Forecasting. Journal of
Public and Nonprofit Affairs, 2(2), рр. 127-160. DOI: http://dx.doi.org/10.20 899/jpna.2.2.127-160 World Bank Group (2020). Ukraine Country Program Evaluation. Approach Paper. Retrieved from https://ieg.worldbank group.org/sites/default/files/Data/reports/ ap_ukrainecpe.pdf
Виктория Денисовна Чекина,
канд. экон. наук, старший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
ФИСКАЛЬНЫЙ ФОРСАЙТИНГ: АНАЛИЗ ИССЛЕДОВАНИЙ
В условиях стремительного развития технологий и глобализационных трансформаций предсказание изменений, происходящих в экономике и влияющих на налогово-бюджетную систему, является крайне актуальным. Поэтому фискальный форсайтинг как средство предсказания развития налогово-бюджетной политики в долгосрочной перспективе становится неотъемлемой частью процесса налоговой политики и развития экономики во многих странах мира.
Целью статьи является анализ теоретических аспектов фискального форсайтинга, зарубежного и отечественного опыта подготовки фискальных форсайтов для выявления долгосрочных факторов и индикаторов, которые будут иметь значительное влияние (как положительное, так и отрицательное) на состояние налогово-бюджетной системы в долгосрочной перспективе.
Установлено, что фискальный форсайтинг - это исследование альтернатив будущего для оценки долгосрочных перспектив трансформации налогово-бюджетной системы в условиях изменения макроэкономических и других факторов, влияющих на национальную экономику, или (если коротко) предвидение развития налогово-бюджетной системы в долгосрочной перспективе. Основными составляющими фискального форсайтинга являются выявление и мониторинг тенденций, сканирование и мониторинг временного горизонта, выявление рисков и проблем, разработка сценариев.
Анализ зарубежных фискальных форсайтов показал, что они становятся основой для разработок более краткосрочных планов развития налогово-бюджетной системы, указывая на основные направления фискальной политики, риски и барьеры, которые могут стать на пути к реализации намеченных целей. Однако проведение межгосударственного анализа фискального форсайтинга остаётся проблематичным, поскольку нет единой методики подготовки фискальных форсайтов, страны выбирают различные горизонты исследования и сроки обновления.
Определено, что основу целеполагания национальных фискальных форсайтов составляют: снижение уровня неравенства доходов и благосостояния, борьба с уклонением от уплаты налогов, переход к «зеленой» экономике, содействие развитию цифрови-зации, стабилизация социально-демографического состояния с однозначным выводом о необходимости внесения корректировок в национальную налоговую систему. В качестве основных действий налогово-бюджетной политики долгосрочного характера стра-
ны выбрали: «перебалансировку» налоговой структуры от прямых налогов на рабочую силу и капитал к косвенным налогам на потребление и налогам на имущество и использование ресурсов; появление моделей налогообложения, основанных на использовании активов/товаров/услуг; введение новых налогов; изменение ставок и пр.; использование цифровых технологий в процессах уплаты и администрирования налогов.
Анализ социально-экономического положения Украины проведён с целью установления факторов, являющихся критически важными при разработке основных векторов развития налогово-бюджетной системы страны в будущем. Таковыми определены: демографические и социальные изменения, «истощение» спроса в условиях усиления конкуренции и зависимость экспортно-ориентированной экономики от международной конъюнктуры и турбулентности международной экономики, неравенство в доходах, цифровизация, уклонение от уплаты налогов, ухудшение экологии.
По результатам анализа положений «Национальной экономической стратегии на период до 2030 года» установлено, что указанные в ней действия могут стать исходными данными для разработки первого национального фискального форсайта как основы для оценки долгосрочной устойчивости текущей налогово-бюджетной системы, выявления возможностей и рисков трансформаций налогово-бюджетной политики Украины под влиянием мегатрендов и внутригосударственных изменений, связанных с особенностями социально-экономического развития страны.
Ключевые слова: фискальный форсайтинг, налогово-бюджетная система, факторы, тенденции в налогообложении, национальная экономика, долгосрочная перспектива.
JEL: G17, G18, H23, H26
Viktoriia D. Chekina,
PhD in Economics, Senior Researcher Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
FISCAL FORESIGHTING: ANALYSIS OF RESEARCHES
In the context of the rapid technology development and globalization transformations, predicting changes in the economy, which affect fiscal system, is extremely relevant. Therefore, fiscal foresight as a mean of predicting a fiscal policy development in the long run is becoming an integral part of tax policy and economic development elaboration in many countries of the world.
The objective of the paper is to analyse theoretical aspects of fiscal foresight, as well as foreign and national experience in fiscal foresights' preparation to identify long-term factors and indicators that will have a significant impact (both positive and negative) on a fiscal system in a distant future.
It was established that fiscal foresighting is a process of collecting data on the future alternatives to assess long-term prospects for the stability of tax revenues and budget expenditures in the face of changes in macroeconomic and other factors affecting the national economy. The main components of fiscal foresighting are identifying and monitoring trends, scanning and monitoring the time horizon, identifying risks and problems, and developing scenarios.
Analysis of foreign fiscal foresights has shown that they become the basis for the development of shorter-term plans for the advance of fiscal systems, pointing out the main directions of fiscal policy, risks and barriers to achieving the goals. However, conducting an interstate analysis of a fiscal foresight remains problematic. This is due to the fact, that there is no single methodology for preparing fiscal foresights, countries choose different research horizons and update periods.
It was defined that the basis for the goal-setting of national fiscal foresights was taken: reducing the level of income and welfare inequality, fighting against tax evasion, the transition to a "green" economy, promoting the digital development, stabilizing the socio-demographic condition with an unambiguous conclusion about the need to make adjustments to a national tax system. Countries have chosen as the main long-term fiscal policy actions: "rebalancing" the tax structure from direct taxes on labour and capital to indirect taxes on consumption and taxes on property and resource use; the transition from models based on ownership/sales to models based on the use of assets/goods/services; the introduction of new taxes, changes in rates, etc., the use of digital technologies in the tax payment and administration processes.
The analysis of the socio-economic situation in Ukraine was carried out in order to identify factors that are critical in the development of the main vectors for the advance of the country's fiscal system in the future. These are recognized as: demographic and social changes, "depletion" of demand in the face of increased competition and the dependence of the export-oriented economy on the international environment and turbulence in the international economy, income inequality, digitalization, tax evasion, environmental degradation.
Based on the results of the analysis of the "National Economic Strategy for the Period up to 2030", it was established that the actions indicated in the Strategy can become the initial data for the development of the first national fiscal foresight as a basis for assessing the long-term sustainability of the current fiscal system , identifying opportunities and risks of transformations of the fiscal policy of Ukraine under the influence of megatrends and intrastate changes associated with the peculiarities of the country's socio-economic development.
Keywords: fiscal foresighting, fiscal system, factors, trends in taxation, national economy, long-term perspective
JEL: G17, G18, H23, H26
Формат цитування:
Чекша В. Д. (2021). Фюкальний форсайтинг: ан^з дослщжень. Економта промисло-востг. № 2 (94). С. 71-107. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2021.02.071
Chekina, V. D. (2021). Fiscal foresighting: analysis of researches. Econ. promisl., 2 (94), рр. 71-107. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2021.02.071
Надшшла до редакцИ 12.05.2021 р.
