CC BY
27
НЛТУ
УКРЛИНИ
Hl/IUB
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270726 Article received 13.06.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 336.1:338.24
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author Yu. I. Turiansky [email protected]
Ю. I. Турянський
1нститут регюнальних до^джень iM. М. I. Долшнього, НАН Украши, м. Львiв, Украта
ВИКОРИСТАННЯ 1НСТРУМЕНТ1В Ф1СКАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ
Дослщжено питання вибору аналиичних шструменпв фюкально! полижи та визначення впливу фiскальних шструменпв на стан публiчних фiнансiв з метою створення стимулiв для екон^чного зростання та iнституцiйних реформ. Досль дження концептуальних основ i практики оргашзацп фiскальних систем показало, що фiскальнi та аналиичш iнструменти по^бно використовувати на основi статистичного та економжо-правового аналiзу 1х застосування у фшансовш полiтицi. Розроблення проблематики податкового навантаження потребуе: 1) уточнення сутност та ролi податкового навантаження в умовах стабшзацп економжи; 2) вибору показниюв податкового навантаження та його розподшу за споживанням i доходами для тдвищення ефективностi макрофшансового регулювання; 3) вибору iнструментiв прогнозування рiвня та розроблення напрямш податкового навантаження. Для оптимiзацri податкового навантаження та визначення напрямiв фокального регулювання запропоновано використати аналиичний iнструментарiй моделей тренду. Доведено, що висока статистична дос-товiрнiсть параболiчниx рiвнянь основно1 тенденцп надходжень прямих податкiв е перевагою перед лшшними рiвняннями при розрахунку прогнозу податкового навантаження за прямими податками. Щодо непрямих податкiв, то 1х прогноз потрiб-но здiйснювати за лшшними моделями тренду. Визначено, що фюкальну полижу щодо стабЫзацп економжи по^бно бу-дувати з урахуванням таких положень: податкове навантаження мае формуватись з урахуванням стратеги розвитку держави, а не окремих суб'ектiв чи галузей економжи; зростання ролi та розширення меж оподаткування прямих податшв.
Krnuoei слова: фiскальна полiтика; фюкальш iнструменти; прямi та непрямi податки; моделi тренду; регресiйнi моделi; макропоказники.
Вступ. Ключовою проблемою стабшзацп економiки Украши е перетворення фiскальних iнструментiв на головне джерело економiчного зростання. Розроблення адекватних фiскальних заходiв i використання вщповщ-них фiскальних шструменпв мають тдпорядковувати-ся забезпеченню формування i реалiзацп реформаторсь-ко! фокально! полiтики.
Фiскальна полiтика е складною системою економiч-них вщносин мiж державою, пiдприемствами, оргашза-цiями, установами, закладами та громадянами з приводу розпод^ та перерозподiлу суспiльного продукту, створення централiзованого фонду фшансових ресурсiв i його використання для досягнення цiлей макрофшансо-вого регулювання стабшзацп економши. В умовах тран-зитивних економiк особливiсть цих ввдносин полягае у тому, що вони характеризуются неввдповвдшстю мiж потребами сустльства та можливостями !х задоволення.
Необхвдшсть подальшо! модершзацп фюкально1 политики в напрямi оптимiзацil податкового навантаження та стимулювання попиту та пропозици фiнансових пото-к1в передбачае змшу вектора фiнансових реформ. Акту-алiзуеться вибiр напрямiв стимулювання як стратепчне завдання та орiентир у сферi фккально1 полiтики, а та-кож у розробленш аналiтичного забезпечення складних фiскальних iнструментiв, що виникають у процеа фор-мування й використання державного бюджету.
Матерiали та методи дослщження. Науково-прак-тичну проблематику з питань податкового навантажен-ня висвiтлено у працях таких украшських науковцiв, як: В. Андрущенко, С. Корецька, А. Крисоватий, I. Лунша, I. Лютий, В. Мельник, В. Опарiн, Н. Прокопенко, А. Со-коловська, Д. Осецька, О. Ракул, О. Молдаван та ш
Серед наукових пiдходiв варто виокремити концеп-цiю ефективносп фюкально1 системи та вибору И шструменпв на основi прогнозування, що охоплюе так1 етапи: подiл сукупних доходiв бюджетно1 системи за видами надходжень i визначення для кожного з них вщ-повщно1 проксi-змiнноl - макроекономiчного показни-ка, що найточнше характеризуе його змiни у чай - для подальшо1 iндексацil надходжень; коригування отрима-них прогнозних значень залежно вiд очiкуваних змш у законодавствi й адмiнiструваннi податшв i платник1в. Тобто ефективнiсть фюкально1 системи та И шструменпв забезпечуеться прогнозною методологiею i застосу-ванням вщповвдних фiнансово-правових та адшшстра-тивних заходiв (Osetska, 2014).
Враховуючи важливу забезпечувальну та регуля-цшну роль податк1в, держава змушена постшно вирь шувати непросту дилему !х використання. Адже "вщбу-ваеться безупинне створення податково1 системи як прагматичного компромюу мiж дiйовим заохоченням приватное' господарчо1 iнiцiативи i достатнiм фюкаль-
1нформащя про aBTopiB:
Турянський Юрм 1ванович, канд. екон. наук, доцент, науковий спiвробiтник вiддiлу регiональноí фшансово! полiтики. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Турянський Ю. I. Використання шструменпв фiскальноí полiтики. Науковий вкник НЛТУ Украíни. Серiя
економiчна. 2017. Вип. 27(7). С. 138-142. Citation APA: Turiansky, Yu. I. (2017). The Use of Fiscal Policy Tools. Scientific Bulletin of UNFU, 27(7), 138-142. https://doi.org/10.15421/40270726
ним забезпеченням державно! дiяльностi" (Rymarska, 2015, с. 80).
Аргументована також позицтя науковцiв, як1 до тд-систем функцюнування фiскальних вiдносин, що фор-мують структуру ф^кально^' полiтики, ще додають фю-кальне планування i прогнозування, фiскальнi засоби та стимули (Osetska, 2014; Rakul, 2017).
Учеш та практики зробили вагомий внесок у роз-роблення проблематики податкового навантаження, зокрема, з питань розкриття його змюту, методики оць нювання, впливу на пiдприeмницьку актившсть та ви-конання функцiй податкових зобов'язань. Проте для практичного застосування наукових розробок е потреба: 1) уточнения сутносп та ролi податкового наванта-ження в умовах стабшзацп економiки; 2) вибору показ-ник1в податкового наваигажения та його розпод^ за споживанням i доходами для тдвищення ефективностi макрофiнансового регулювання; 3) розроблення напря-мiв прогнозування рiвня податкового навантажения. Дослвдження цих питань свщчить про актуальнiсть, те-оретичну та практичну значущiсть обрано! теми.
У цiй роботi дослщжено питання вибору аналггач-них шструменпв ф^кально^' полiтики та визначення 1х впливу фiскальних iнструментiв на стан публiчних фь нансiв з метою створення стимулiв для економiчного зростання та iнституцiйних реформ, як1 мають стосува-тись ф^кально^' полiтики.
Обговорення отриманих результат. Дослвджен-ня концептуальних основ i практики оргашзацп фю-кальних систем у високорозвинених крашах свiту показало, що шструменти потрiбно iнкорпорувати у фшан-сову практику Украши на основi статистичного та еко-номiко-правового аналiзу 1х використання у фiнансовiй полiтицi. Вивчення практики ф^кально^' полiтики в Ук-раíнi свiдчать про: комбiнувания елеменпв фiскальних систем рiзних краш, здебшьшого не мали належного теоретичного обгрунтування та не враховували того, як новi фiскальнi форми узгоджуватимуться мiж собою та функцiонуватимуть за наявних реалш господарювання у транзитивних економiках (Artemova, 2013; Hasanov, 2014; Osets'ka, 2014; Payentko, 2013; Rakul, 2017). Рекомендаций взягi за основу для формування ф^кально^' системи Украíни, не давали змоги забезпечити виконан-ня гальмiвноí функцп податюв для забезпечення стабь лiзацií та росту економши.
Для ошгашзацп податкового навантаження та визна-чення напрямiв фiскального регулювання пропонуемо використати аналггачний iнструментарiй моделей тренду. Проаналiзуемо наявнiсть лшшно! тенденцп надхо-дження прямих податк1в за перiод з 2005 по 2015 рр. Уа побудоваш лiнiйнi моделi тренду прямих податшв виявилися статистично вiрогiдними з ймовiрнiстю р=0,99 i вказують на тенденцш до зростання (табл. 1). Коефщенти лiнiйних трендiв показують, що щорiчно прямi податки збiльшувалися у середньому: прямi по-датки загалом - на 7,39 млрд грн, податок на прибуток пiдприемств - на 2,17 млрд грн.
Детальшший аналiз статистичноí достовiрностi ль ншних рiвиянь тренду вказав на юнування лшшно! тенденцп розвитку тшьки для такого показника податкового коефщента прямих податк1в, як податок на прибуток тдприемств.
Табл. 1. Лшшш р1вмяммя тренду прямих та непрямих податюв в Укра1ш за даними 2005-2015 рр. (Minfin, 2017;
Показник Рiвняння тренду i значення Г-кри-терiю Ст'юдента Коефь щент де-термгна-4iï R2 F-крите-рiй Фь шера DW-кри- терш Дарбгна-Уотсона
Прям1 податки, млрд грн у=46,81+7,39 Г 0,759 28,3* 1,01
4,97* 5,32*
Непрям1 податки, млрд грн у,= 23,4 + 19,9 Г 0,925 110,4* 1,93*
1,82 10,51*
Примтка: * - статистична Bipor^Hicib i3 ймовiрнiстю р = 0,99 (ршень значущостi а=0,01); ** - статистична Bipor^Hicib i3 ймовiрнiстю р = 0,95 (ршень значущосп а=0,05).
На рис. 1 спостерiгаeмо описану вище ситуацiю що-до лшшно1 тенденцiï змiни прямих та непрямих податшв в Украйп за 2005-2015 pp. 150
100
50
у = 7,388х + 46,814 R2 = 0,7587
2005 2007 2009 2011
Прям1 податки, млрд грн ^ Л1ншна модель тренду
2013
2015
300
200
100
0
у - 19,92 /х + 23,436 R2 = 0,9246
1 i
2005 2007 2009 2011 2013 2015 Непрям1 податки (податки на споживання), млрд грн Шншна модель тренду Рис. 1. Лгншт р1вняння тренду прямих податюв в Украш за даними 2005-2015 рр. (Minfin, 2017; Minrd, 2017; Ndcpo, 2017; Treasury, 2017)
Динамша податкового навантаження прямих податшв за 2005-2015 рр. мала переважно парабол1чний тип основно! тенденцп. Найбшьш виражеш тенденцп ввдоб-ражено на рис. 2 - прям! податки загалом.
140 т
120 100 80 60 40 20 0
« m - — 9: "ИГ -
р * ш, ■ ш Ш ш i
Ш в ш w 1 ■ ш щ ш ■
2
i Ш/ У R2 = 0,9014 i
i Wk
m я
2011
2013
2015
2005 2007 2009 Прям1 податки, млрд грн
— — -Парабол1чна модель тренду Рис. 2. Парабол1чш модел1 тренду прямих податюв в Украш за даними 2005-2015 рр. (Minfin, 2017; Minrd, 2017; Ndcpo, 2017; Treasury, 2017)
Анал1з динамши непрямих податюв в Укра!ш на основ! математичного апарату, а саме економетричних моделей тренду, дае змогу зробити висновки про наяв-шсть основно! тенденцп розвитку р!зного типу зм!ни.
Лшшний характер зм!ни розм!ру показник1в непрямих податюв ввдображають модел! лшшного тренду у = a0 + a1t. Статистично достов!рними !з ймов!рн!стю
р=0,99 е piBHaHHa тренду для непрямих податк1в загалом. Значения коефiцiента лшшного рiвняння yt= 23,4 + 19,9 t показуе, що непрямi податки за 2005-2015 рр. щорiчно збшьшувалися у середньому на 19,9 млрд грн. Зпдно з рiвняннями тренду: yt= 25,2 + 12,9 t, yt= -3,0 + 5,1 t i yt= 1,3 + 1,9 t щорiчно у середньому податок на додану вар-псть збшьшувався на 12,9 млрд грн, акцизний збiр - на 5,1 млрд грн, податки на м1жнародну торпвлю та зовшш-нi операци - на 1,9 млрд грн. Значення коефiцiентiв де-термшацп для цих рiвнянь е наближеними до 1, що вка-зуе на високу статистичну достовiрнiсть побудованих моделей тренду. Статистична оцiнка моделей тренду за критерiем Фiшера тдтверджуе високу адекватшсть моделей до поведiнки вих1дних даних, за критерiем Ст'юдента - достовiрнiсть параметрiв рiвняння, за крите-рiем Дарбiна-Уотсона - вщсутшсть автокореляцп залиш-к1в, що сукупно дае змогу застосовувати отриманi моделi для прогнозування на наступнi перюди часу.
Дуже висока статистична достовiрнiсть пaрaболiч-них рiвнянь основно! тенденцп розвитку прямих подат-к1в (розрахунковi значення критерiю Фiшера е значно бiльшими за табличнi критичнi значення) е перевагою перед лшшними рiвняннями при розрахунку прогнозу прямих податшв на наступнi роки (табл. 2).
Табл. 2. Параболiчнi ртниння тренду прямих податюв в УкраШ за даними 2005-2015 рр. (Minfin, 2017; Minrd, 2017;
Ndcpo, 2017; Treasury, 2017)
Примтка: * - статистична вiрогiднiсть iз ймовiрнiстю р = 0,99 (ршень значущостi а=0,01).
Анaлiз параболiчного характеру змiни непрямих податшв (табл. 3) проводили за рiвняннями тренду
y = a0 + a1 + a2t2 .
Табл. 3. Параболiчнi ртниння тренду непрямих податкiв _в УкраЫ за даними 2005-2015 рр. _
Показник Рiвняння тренду i значення t-критерiю Ст'юдента Коефь цiент детермь нацп R2 F-крите-рiй Фшера DW-кри- терiй Дарбша-Уотсона
Непрямi податки, млрд грн УУ = 39,5 + ^ 12,5 t + 0,6 t2 0,932 54,5* 1,98*
1,79 1,48 0,90
Примтка: * - статистична вiрогiднiсть iз ймовiрнiстю р = 0,99
(ршень значущосп а=0,01) (Minfin (2017); Minrd, 2017; Ndcpo, 2017; Treasury, 2017).
Економетричний aнaлiз побудованих пaрaболiчних моделей тренду за крш^ями Фiшерa та Дарбша-Уот-сона вказуе на статистичну достовiрнiсть моделей з ймовiрнiстю р=0,99. Водночас оцiнкa пaрaметрiв рiв-нянь за критерiем Ст'юдента вказуе на вщсутшсть !х статистично! вiрогiдностi. Пaрaболiчнi рiвняння не ре-комендують застосовувати для прогнозування розмiру непрямих податк1в як загалом, так i за окремими стаття-ми.
Отже, у рaзi збереження дослвджуваних тенденцш можна нaйточнiше розрахувати прогноз значень непрямих податшв за лшшними рiвняннями тренду (табл. 4).
Табл. 4. Прогноз показниюв непрямих податюв в УкраШ за лiнiйними рiвняннями тренду на 2017-2019 рр. (Minfin, 2017; Minrd, 2017; Ndcpo, 2017; Treasury, 2017)
Показник Прогноз на рш:
2017 2018 2019
Непрямi податки (податки на споживання), млрд грн 282,5 302,4 322,3
Результати кореляцшно-регресшного aнaлiзу залеж-ностi одного з найосновшших макропоказник1в - валового внутршнього продукту - вiд розмiру прямих i непрямих податк1в ввдображено у табл. 5.
Табл. 5. Рiвняння парно'' лшшно? регресй залежностi ВВП взд податкового навантаження в УкраМ
Фактор Рiвняння i розрaхунковi значення t-критерiю Ст'юдента для коефщентш регресп Коефь цiент кореля-ци R Коефь цiент де-термша-ци R2 F-кри-терш Ф1ше-ра DW-кри-терш Дар- бша-Уот-сона
Залежтсть ВВП ввд податкового навантаження за прямими податками в Украш
Прямi податки, млрд грн улн = -173,6 + 14,3 х 0,63 4,90* 0,853 0,727 24,00 * 0,69
Залежтсть ВВП ввд податкового навантаження за непрямими податками в Украш
Непрямi по-датки (подат-ки на споживання), млрд грн Улн = 156,3+ 6,8 х 3,24** 22,11* 0,991 0,982 488,9 1* 1,85*
Примтка: * - статистична вiрогiднiсть iз ймовiрнiстю р = 0,99
(ршень значущосп а=0,01); ** - статистична вiрогiднiсть iз
ймовiрнiстю р = 0,95 (ршень значущосп а=0,05) (Minfin, 2017;
Minrd, 2017; Ndcpo, 2017; Treasury, 2017).
1з ймовiрнiстю р=0,99 можна стверджувати, що дуже сильний вплив на зростання ВВП мають i прямi податки, i непрямi податки. Бшьш впливовим чинником на ВВП е непрямi податки, оск1льки коефiцiент кореля-ци е дуже близьким до 1.
Результати дослщження поелементного складу по-даткового навантаження за прямими та непрямими по-датками дають змогу сформулювати положення, що су-часний стан розвитку нацюнально! фокально! системи Украши характеризуеться низьким рiвнем li ефектив-ностi в частиш надходжень вiд оподаткування катталу. Це зумовлюе необхвдшсть зaходiв для удосконалення нацюнально1 фюкально1 системи, а також зaходiв для зниження фшансових ризик1в, що виникають унaслiдок фшансово-кредитно1 штеграцп з кранами £С на основi використання прогнозно1 методологи.
Беручи до уваги слабшсть ресурсiв держави, винят-ково важливо зосередити увагу i цiльовi дИ на виборi фiнaнсових iнститутiв та фiскaльних шструменпв. У за-безпеченнi ефективного !х функцiонувaння основну роль мае вщгравати вiдповiднa фiскaльнa полiтикa. Ефективнiсть фюкально1 системи та виконання нею ос-новних завдань залежить вiд таких чиннишв:
• забезпечення урядом стабшьних полiтичних i макроеко-номiчних умов;
• реaлiзaцiя ефективно1 мaкроекономiчноl политики, яка передбачае поеднання фюкально1 та монетарно1 полiти-ки;
• забезпечення правово1 та шформацшно1 iнфрaструктури фюкально1 политики;
Показник Рiвняння тренду i значення t-кри-терш Ст'юдента Коефь щент детермь нацп R2 F-крите-рiй Ф1ше-ра DW-кри- терш Дарбша-Уотсона
Прямi податки, млрд грн y=16,99+21,15 t - 1,15t2 0,901 36,6* 1,86*
1,57 5,09* 3,40*
• координащя дш державних оргашв стосовно фокального регулювання пiд впливом тенденцiй свiтoвoгo еконо-мiчнoгo розвитку.
Фюкальне регулювання в Укршш мае ввдповвдати ïï соц1ально-економ1чному середовищу та враховувати перспективу ушфшацп фюкальних вщносин з оргашза-щею перерозпод1лу ВВП у £С. Причому на сучасному етат розбудови фюку потр1бно запропонувати ефектив-н перерозподшьш шструменти подолання транзитив-носп економши й запозичувати позитивний досвщ ви-користання за схожих умов податкових мехашзм1в но-вих кpaïн £С, а тсля ринкових перетворень - поступо-во трансформувати нацюнальне оподаткування, нада-ючи йому рис ефективнoï фiскaльнoï полтики високо розвинутих краш (Moldovan, 2011).
Зауважимо, що використання податюв як шструменпв фюкально1' пoлiтики мае етотш обмеження, осшль-ки вони е вкрай важливими елементами розподшьних вiднoсин у суспiльствi та встановлюються винятково на зaкoнoдaвчiй oснoвi. Через це 1'х складно використову-вати для виршення нагальних поточних проблем. Вщ-пoвiднo, податки слугують переважно iнстpументaми pеaлiзaцiï стpaтегiчних, а не тактичних завдань (Simon J. et. al., 2013).
Таким чином, фюкальну полтику щодо стaбiлiзaцiï екoнoмiки пoтpiбнo будувати з урахуванням таких положены за деформованого ринкового господарювання податкове навантаження на суб'екти ринку мае форму-ватись з урахуванням стратеги розвитку держави, а не окремих суб'екпв; використання розширення меж оподаткування в нaпpямi майнових, рентних та еколопч-них податшв для сприяння екoнoмiчнoму зростанню.
Дослвджуючи свiтoвий дoсвiд фiскaльнoгo регулювання нацюнально1' екoнoмiки, украшсьш вченi пропо-нують поеднання фiскaльнoï та стимуляцшно1' функцiï податк1в пiд час формування фiскaльнoï пoлiтики. Ви-користовуючи податки як досить надшш, ефективнi й цшеспрямоваш фiнaнсoвi iнстpументи, держава водно-час не може iгнopувaти певну непеpедбaчувaнiсть 1'х дiï. Це пов'язано з тим, що вони вщображають бaгaтoвимip-ну систему piзнoспpямoвaних штереав суб'ектiв еконо-мiки, а тому абсолютно точно передбачити наслщки хх впливу в мовах екoнoмiчнoï кризи, високого piвня ко-pупцiï та пшзацп екoнoмiки дуже важко. Тому прогно-зи i розрахунки у встановленн певних податкових над-ходжень i мехaнiзму ïх впливу на макропоказники вкрай пoтpiбнi для того, щоб уникнути негативних насладив та визначити заходи фiскaльнoгo регулювання.
Висновки. Отже, для визначення впливу фюкальних iнстpументiв на екoнoмiчне пожвавлення i зростання дь лoвoï та ^естицшно! aктивнoстi суб'ектiв господарювання !х пoтpiбнo комплексно дослвдити як у кoнтекстi
прогнозування впливу на дохвдну частину бюджету, що сприятиме фiнaнсoвoму забезпеченню державних швестицшних програм, так i в контекст зменшення податкового тягаря на суб'екпв господарювання, що сприятиме формуванню ïхньoгo фiнaнсoвoгo пoтенцiaлу для швестування у власний розвиток.
Дослвдження фiскaльнoï пoлiтики мають бути тдпо-pядкoвaнi стратеги впровадження iннoвaцiйнoï мoделi розвитку вiтчизнянoï екoнoмiки на грунп забезпечення стiйкoстi державних фiнaнсiв i максимально! задоволе-нoстi потреб суб'екпв господарювання у фiнaнсoвих ресурсах для стабшзацп економши.
Стaбiлiзaцiя, модершзащя i розвиток екoнoмiки в Укршш opгaнiчнo пoв'язaнi, по-перше, з вибором i ме-хaнiзмoм застосування фюкальних iнстpументiв стиму-лювання всiх екoнoмiчнo активних суб'ектiв господарювання, по-друге, цi iнстpументи мають забезпечити устшне функцioнувaння публiчних фiнaнсiв вичизня-rnoï екoнoмiки в напрямку oптимiзaцiï податкового навантаження для тдвищення якосп суспiльних благ.
Перелiк використаних джерел
Artemova, T. (2013). Fiscal Policy. Economic, 2, 100-116. Hasanov, S. S. (2014). Napryamy formuvannya fiskalnoyi polityky v aspekti asotsiatsiyi Ukrayiny z YES. Finansy Ukrayiny, 1, 22-38. [in Ukrainian].
Minfin (2017). Ofitsiynyy portal Ministerstva finansiv Ukrayiny. Available at: http://www.minfin.gov.ua. Minrd (2017). Ofitsiynyy sayt Derzhavnoyi fiskalnoyi sluzhby Ukrayiny. Available at: http://minrd.gov.ua. Moldovan, O. O. (2011). Derzhavni finansy Ukrayiny: dosvid ta
perspektyvy reform: monograph. Kyiv. 380 p. [in Ukrainian]. Ndcpo (2017). Ofitsiynyy sayt naukovo-doslidnoho tsentru problem opodatkuvannya. Available at: http://ndcpo.nusta.com.ua/? pa-ge_id=103.
Osetska, D. V. (2014). Fiskalni instrumenty ralizatsiyi polityky ekono-michnoho zrostannya v umovakh posylennya intehratsiynykh prot-sesiv. Visnyk AMSU. Seriya: Ekonomika, 1(51), 105-11. [in Ukrainian].
Payentko, T. V. (2013). Instytutsionalizatsiya fiskalnoho rehulyu-vannya finansovykh potokiv. Kyiv: DKS tsentr. 294 p. [in Ukrainian].
Rakul, O. (2017). Shchodo transformatsiyi fiskal'noyi polityky Ukrayiny vidpovidno do vymoh sohodennya. Retrieved from: pgp-jour-nal.kiev.ua/archive//1/28.pdf. [in Ukrainian]. Rymarska, R. Y. (2015). Fiskalna polityka ta ekonomichne zrostannya v Ukrayini. Stratehichni priorytety, Seriya: Ekonomika, 3(36), 7984. Kyiv: NISD. [in Ukrainian]. Simon, J. et. al. (2013). The Dog That Didn't Bark: Has Inflation been Muzzled or was it just Sleeping? IMF World Economic Outlook, (pp. 14-18), April 2013. Retrieved from: http://www.imf.org/~/me-dia/Websites/IMF /imported-flagship-issues/exter-nal/pubs/ft/weo/2013/01 /pdf_c3pdf. ashx Treasury (2017). Ofitsiynyy sayt Derzhavnoyi kaznacheyskoyi sluzhby Ukrayiny. Available at: http://treasury.gov.ua/main/uk/index.
Ю. И. Турянский
Институт региональных исследований имени М. И. Долишнего НАН Украины, г. Львов, Украина
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНСТРУМЕНТОВ ФИСКАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ
Исследованы вопросы выбора аналитических инструментов фискальной политики и определения влияния фискальных инструментов на состояние публичных финансов с целью создания стимулов для экономического роста и институционных реформ. Исследование концептуальных основ и практики организации фискальных систем показало, что фискальные и аналитические инструменты необходимо использовать на основе статистического и экономико-правового анализа их использования в финансовой политике. Разработка проблематики налоговой нагрузки требует: 1) уточнения сущности и роли налоговой нагрузки в условиях стабилизации экономики; 2) выбора показателей налоговой нагрузки и ее распределения по налогам на потребление и доходам для повышения эффективности макрофинансового регулирования; 3) выбора инструментов прогнозирования уровня и разработки направлений налоговой нагрузки. Для оптимизации налоговой нагрузки и определе-
ния направлений фискального регулирования предложено использовать аналитический инструментарий моделей тренда. Доказано, что высокая статистическая достоверность параболических уравнений основной тенденции поступлений прямых налогов является преимуществом перед линейными уравнениями при расчете прогноза налоговой нагрузки по прямым налогам. Относительно непрямых налогов, то их прогноз необходимо осуществлять по линейным моделям тренда. Определено, что фискальная политика относительно стабилизации экономики должна строиться с учетом таких положений: налоговая нагрузка должна формироваться с учетом стратегии развития государства, а не отдельных субъектов или отраслей экономики; роста роли и расширения пределов налогообложения по прямым налогам.
Ключевые слова: фискальная политика; фискальные инструменты; прямые и косвенные налоги; модели тренда; регрессионные модели; макропоказатели.
Yu. I. Turiansky
Dolishniy Institute of Regional Reseach of NAS of Ukraine, Lviv, Ukraine
THE USE OF FISCAL POLICY TOOLS
The authors investigate the selection of analytical tools of fiscal policy and fiscal instruments and their effect on the state of public finance in order to create incentives for economic growth and institutional reform. The actual choice is to stimulate areas as strategic objectives of fiscal policy and analytical support in the development of complex fiscal instruments resulting in the formation and use of the state budget. The research of conceptual foundations and practice of fiscal systems showed that fiscal and analytical tools are necessary to use based on statistical, economic and legal analysis of the application of the financial policy. To optimize the tax burden and identify fiscal adjustment we suggest using analytical tools of trend models. The analysis of direct and indirect taxes in Ukraine based on econometric trend models allows selecting the forecast model with the highest level of reliability. To build predictive models for direct taxes parabolic selected from indirect tax models - linear equations trend. According to regression analysis of direct and indirect taxes on macroeconomic indicators we revealed that the most influential factor is the indirect taxes, as the correlation coefficient is very close to it. We also determined that the fiscal policy to stabilize the economy should be based on consideration of the following issues: the tax burden should be formed taking into account the development strategy of the state, not individual subjects or industries; increasing the role and expanding the limits of the tax on direct taxes.
Keywords: fiscal policy; fiscal instruments; direct and indirect taxes; the trend models; regression models; macro indicators.
