CC BY
0
УДК 338.45:338.27:330.33 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.03.072
Мирослава Олексйвна Солдак,
канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут економши промисловосп НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083
СИСТЕМА ВИПЕРЕДЖАЛЬНИХ 1НДИКАТОР1В РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ П1ДХ1Д
Запорукою устшного економ1чного розвитку е 1ндустр1ал1зац1я, яка вщбуваеться у свт в нових технолопчних умовах. У зв'язку з цим анал1тики, пщприемщ, урядовщ, пол> тики на мшцевому та нащональному р1внях защкавлеш у своечаснш та достов1рн1й шфор-мацп про стан i перспективи розвитку нащонально! промисловость Для отримання сигнал1в про змiну економiчноi активност в найближчому майбутньому економiсти використову-ють випереджaльнi iндикaтори - динaмiчнi ряди даних, що демонструють досить стшкий зв'язок i3 базовим рядом даних мaкроекономiчного циклу розвитку в тш чи iншiй кра!ш. Проте через особливост розвитку кожнiй держaвi доводиться знаходити влaснi рiшення в цш предметнiй сферi. Зосереджено увагу на випереджальних iндикaторaх розвитку проми-словостi. Метою стaттi е узагальнення накопиченого досвiду у сферi короткострокового прогнозування розвитку промисловостi на основi aнaлiзу динaмiки iндикaторiв, якi мають випереджальний зв'язок iз промисловим виробництвом, та обгрунтування рекомендaцiй щодо можливостей !х використання для короткострокового прогнозування промислового розвитку Укра!ни.
У результат узагальнення свiтового досвiду використання випереджальних i^^^TO-рiв з урахуванням нащонально! промислово! специфiки висунуто двi робочi гiпотези. Перша грунтуеться на таких положеннях: при прогнозувaннi поворотних моментiв економiчноi aктивностi в нащональнш промисловостi необхiдно орiентувaтися на загальш та специфiч-нi випереджaльнi шдикатори кра!н, якi е основними партнерами Укра!ни, особливо тих, до яких експортуються товари промислово! групи; до перелжу покaзникiв-кaндидaтiв слiд включати свiтовi цiни на енергоносп з урахуванням значно! зaлежностi нaцiонaльного ви-робництва вщ iмпорту вуглеводнiв; крiм реально! грошово! маси, на динaмiку промислово! додано! вaртостi впливають iншi монетарш чинники - курс гривнi до долара та шдекс до-лара США, що пояснюеться вiдкритiстю нащонально! економши, И малим розмiром, спещ-aлiзaцiею на сировинному експортi та значною зaлежнiстю вiд iмпорту промислових това-рiв, необхiдних для створення продукцп з високою доданою вартютю. Для подальшо! пере-вiрки ще! гiпотези запропоновано розподiлити вiдповiднi показники на чотири групи: по-будоваш за результатами опитувань на тдприемствах, показники фiнaнсовоi дiяльностi пiдприемств, грошово-кредитш та соцiaльно-економiчнi. При цьому доступшсть даних й оперaтивнiсть оновлення (не рщше нiж раз на квартал) е ключовою умовою !х включення до вибiрки кaндидaтiв.
Друга робоча гшотеза полягае в тому, що запропоноваш показники можуть служити шдикаторами для надання рaннiх сигнaлiв про динамжу додано! вaртостi, створено! у про-мисловостi. Для И перевiрки на прaктицi потрiбно сформувати базу даних щодо i^^^TO-рiв, яю можна використовувати для прогнозування динамжи валово! додано! вaртостi у промисловоси, виконати мaтемaтичнi розрахунки (побудувати кшьюсш зaлежностi додано! вaртостi вiд обраних iндикaторiв з урахуванням часового лагу), штегрувати окремi шдика-
© М. О. Солдак, 2022
тори у зведений шдекс промислового розвитку. Вирiшення цих завдань е предметом по-дальших дослiджень.
Ключовi слова: випереджальш iндикатори, промисловiсть, промислове виробництво, динамiка додано! вартостi, прогнозування, шдекс промислового розвитку. JEL: E270, O140
Сьогодш iндустрiалiзацiя залишаеть-ся основним шляхом забезпечення устш-ного нащонального економiчного розвитку. Промисловiсть дозволяе кра!нам ство-рювати i розвивати конкурентш навички та можливостi, що е запорукою досягнення успiху в умовах ново! технолопчно! пара-дигми 1ндустрп 4.0. У зв'язку з цим аналь тики, пiдприемцi, урядовщ, полiтики на мiсцевому та нащональному рiвнях защка-вленi в отриманш своечасно! та достовiрно! шформаци про перспективи подальшого розвитку нащонально! промисловость Для цього потрiбно оцiнювати поточний стан економши та виявляти iндикатори пiкiв i спадiв (поворотних моменив) у дiлових циклах. Для тако! оцiнки економiсти зазви-чай покладаються на три набори i^^^TO-рiв дiлового циклу: випереджальнi, i^^ra-тори, що вщстають, та iндикатори, що збь гаються.
У рамках дано! статт зосереджено увагу на випереджальних iндикаторах, якi служать сигналами про майбутш змiни в економiцi загалом i промисловостi зокрема. У свiтi накопичено багатий досвщ ство-рення таких iндикаторiв, що мае давню юторш. Засновником методiв прогнозування дшово! активностi вважаеться професор Гарвардського ушверситету У.М. Персонс (Weidenhammer, 1932), який у 1919 р. запропонував шдекс спекуляцш, заснований на трьох щнових змiнних у поеднаннi з iндексом цiн акцп як показни-ком оч^вань. У публшаци (Persons, 1931) наведено результати щодо пошуку реалш-тичного рiшення бiзнес-прогнозування. Його роботу продовжили науковцi з Нащ-онального бюро економiчних дослiджень (НБЕД), а поим - А.Ф. Бамс та У.С. М1т-чел (Bums, Mitchell, 1938), яю на 487 ста-тистичних рядах у щомiсячнiй або щоквар-тальнiй формi визначили надшш i^^^TO-
ри циклiчних пожвавлень i спадiв дшово! активностi, трактуючи це як «короткий огляд минулого досвщу», який «загалом е найкращим учителем того, чого очшувати в найближчому майбутньому» 1.
Розробленню iндикаторiв прогнозування дшово! активностi також присвячено роботи Дж.Х. Мура (Moore, 1961), Нобе-лiвського лауреата К.В.Дж. Грейнджера (Granger, 1980), Ж.М. Берка та Ж. Бшкера (Berk, Bikker, 1995). I сьогоднi побудова таких iндикаторiв е звичайною справою. Проте у зв'язку з особливостями розвитку кожнш державi доводиться знаходити вла-снi рiшення в цiй предметнш сферi.
Метою статтi е узагальнення нако-пиченого досвiду у сферi короткостроково-го прогнозування розвитку промисловост на основi аналiзу динамiки iндикаторiв, якi мають випереджальний зв'язок iз динам> кою промислового виробництва та обгрун-тування рекомендацiй щодо можливостей !х використання для короткострокового прогнозування промислового розвитку Укра!ни.
Концепщя використання шдикатор1в для прогнозування економiчного розвитку: теорiя та свгговий досвщ
1дея використання iндикаторiв еко-номiчного розвитку грунтуеться на гiпотезi про закономiрнi коливання економiчно! активности
У загальноприйнятому розумiннi коливання економiчно! активностi характери-зуються економiчними спадами, що повто-рюються (рецеЫя, депресiя), i економiчни-ми тдйомами. Цикли мають перiодичний, але не регулярний характер, а тривалкть i
1 «What we have to offer is a digest of past experience, which we take to be on the whole the best teacher of what to expect in the near future» (Bums, Mitchell, 1938).
ампл^да коливань може значно змшюва-тися. Спроби визначити причини тако! по-ведiнки економiчних циклiв здiйснили ав-тори робiт (Burns, Mitchell, 1946; Хансен, 1959; Stadler, 1994; Кондратьев, Яковец, Абалкин, 2002). Зокрема, вщповщно до теорп Ф. Бернса та У.С. Мтчела (Burns, Mitchell, 1946) економiчнi цикли змшю-ються тд впливом таких чинникiв:
пiсля перюду розширення деякi сфе-ри бiзнесу при спробах подальшого розши-рення виробництва починають стикатися з «вузькими» мiсцями (брак сировини, спе-цiалiзованоi робочо! сили, запасних частин або катталу тощо). Коли це вщбуваеться, бiзнесмени стають обережнiшими i зни-жують попит на засоби виробництва, таю як машини та обладнання. Вони можуть зменшити запаси, що призводить до упо-вiльнення виробництва, а оч^ваний при-буток стае менш визначеним. Також може спостер^атися скорочення понаднормово! роботи i юлькост годин роботи загалом й одночасне закриття маргшальних видiв дiяльностi;
хоча деяю сфери економiки можуть демонструвати ознаки завершення фази зростання дiлового циклу, iншi все ще пщ-тримуватимуться значним iмпульсом в економщ, - поточна зайнятiсть i виробни-цтво можуть продовжувати пщвищення. Однак iз часом рiшення про скорочення обсягу iнвестицiй починають позначатися на виробнищв та зайнятостi та в цшому спостерiгатиметься спад;
тд час наступно! депресii «вузькi» мшця у виробництвi зникають, витрати можуть знижуватися, перспективи отри-мання прибутку полiпшуються, а сили, що ведуть до нового зростання, поступово набувають значення. Цьому iнодi сприяють полiтичнi рiшення уряду, що впливають на державнi видатки та вiдсотковi ставки. Таким чином, економжа починае пiдйом, i цикл зрештою повторюватиметься ще раз.
Слiд наголосити, що це дуже спро-щена версiя теорii Мiтчела-Бернса i далеко не едина вщома концепцiя. Тим не менш вона забезпечуе основу для пошуку випе-
реджальних iндикаторiв, а також i^^^TO-рiв, що збтаються, i тих, що вiдстають.
Випереджальт ¡ндикатори (Leading indicators) допомагають передбачити курс економжи. Як правило, це короткостроковi передбачення - на 6-12 мшящв уперед або до 12-24 мюящв у довгостроковiй перспектива Поворотнi точки дiлового циклу характеризуют iндикатори, що мають тенден-цiю рухатися вгору або вниз за юлька м> сяцiв до того, як починае рухатися сама економжа. Ц iндикатори дають щнш данi або попереднi сигнали про ii iмовiрний курс.
1ндикатори, що зб1гаються (Coincident indicators) е не такими корисними для прогнозування майбутнього курсу еконо-мши, але дають цшну iнформацiю про по-точний стан економжи. Вони рухаються або змшюються приблизно одночасно з економжою - пiдвищуються разом iз зрос-танням сукупно].' економiчноi активностi та знижуються вiдповiдно до ii зменшення. 1ндикатори, що збiгаються, показують, як зростае або падае економiка в даний час, i чи е зростання вищим за середне або ниж-чим. Наприклад, обсяги промислового виробництва, торпвл^ особистi доходи людей.
1ндикатори, що в1дстають (Lagging indicators), вщстежують змши в економiцi та зазвичай змшюють напрям, коли мине декiлька кварталiв пiсля змiн в економiцi. Тобто таю iндикатори мають тенденцiю рухатися тсля того, як вiдбулися змши в економщ. Наприклад, рiвень безроб^тя (ключовий економiчний показник, що вщ-стае), часто мае тенденцiю до зростання протягом двох-трьох кварталiв тсля того, як економжа почала вщновлюватися. З точки зору статистики таю показники, як правило, мають бшьш слабку кореляцiю з поточним валовим внутрiшнiм продуктом (ВВП), нiж у наступш квартали.
Однiею з перших спроб використан-ня випереджальних iндикаторiв стала система, розроблена ще до Шршо! свiтовоi вiйни, яка отримала назву Гарвардських кривих ABC. Крива А складалася з iндексу цiн на акцii та представляла сферу спеку-
ляцш; крива В характеризувала доларовий обсяг чеюв, виписаних на банкiвськi депозита, та представляла дшову актившсть; крива С складалася з процентно! ставки. Емпiричнi дослiдження свiдчать, що на-вколо поворотних моментiв в економщ цi три кривi мали тенденцiю рухатися посл> довно: тдвищення вiдсоткових ставок призводило до попршення економiчних перспектив, а отже, зниження цш на акци, що викликало скорочення обсягу швести-цiй i згодом - спад у бiзнесi. Цей спад спричиняв зниження процентних ставок, що покращувало перспективи бiзнесу, тим самим пiдвищуючи цши на акци та викли-каючи пожвавлення економiчно! активнос-тi. Однак ця система зазнала краху тд час Велико! депреси, в основному через нена-дiйнiсть фондового ринку як випереджаль-ного iндикатора (Granger, 1980). Шзшше було запропоновано три класи iндикаторiв: випереджальнi, iндикатори, що зб^аються, i тi, що вщстають. Таку класифiкацiю все ще використовуе НБЕД США, хоча в наступи роки економiчнi змiннi змшилися.
Згiдно з визначенням Економiчно! та сощально! ради ООН випереджальними шдикаторами е динамiчнi ряди даних, що описують випереджальний зв'язок iз такими явищами в економщ, як цикл дшово! активностi та цикл зростання (ООН, 2014, с. 3). Саме щ двi рiзнi та не зведеш одна до одно! економiчнi динамiки (циклу активно-ст та циклу зростання) використовуються для побудови системи випереджальних iндикаторiв на практицi. Одна робить акцент на напрямку руху економжи (вгору-вниз, зростання-падiння), iнша - на швид-костi руху (швидше-повшьшше, приско-рення-гальмування) (Смирнов, 2001, с. 25).
Як правило, випереджальш i^^^TO-ри розраховуються з метою прогнозування циклiв промислового виробництва або ди-намiки ВВП, якi розглядаються як непрямi показники економiчного розвитку.
Вщповщно до визначення ООН випереджальш iндикатори являють собою часовий ряд даних, що демонструе досить стiйкий випереджальний зв'язок iз базовим рядом даних макроекономiчного циклу
розвитку в тш чи iншiй крам (ООН, 2014, с. 3). Матриця показникiв i3 випереджальними властивостями може також викорис-товуватися для прогнозування поворотних точок в економiчнiй активностi, або рiзнi показники можуть об'еднуватися в компо-зитний iндикатор. Точнiсть випереджаль-них iндикаторiв може бути рiзною. Прикладами змiнних iз випереджальними характеристиками можуть бути дозволи на будiвництво, заяви на отримання допомоги з безроб^тя, обсяг грошовоi маси, змiна вартостi товарно-матерiальних запаав i котирування акцiй. Проте в деяких краiнах випереджальнi властивостi цих змшних можуть викликати сумнiви i не завжди пщ-тверджуються емтричними даними. На-приклад, у Сврот така змiнна, як дозволи на будiвництво, мае дуже низьку цшшсть як випереджальний показник з урахуван-ням його адмiнiстративного характеру (ООН, 2014, с. 3). На додаток до загально-прийнятих офiцiйних шдекЫв пропону-ються авторськi показники, що вiдрiзня-ються деякими нюансами в методищ об-робки вихiдних статистичних даних. Так, у статт (Berk, Bikker, 1995) наведено новi випереджальш шдикатори для п'ятнадцяти промислово розвинутих краiн, якi, на думку автора, дозволяють достатньо надiйно прогнозувати дiловий цикл в обробнiй промисловост на 4-6 мiсяцiв вперед. Di iндикатори заснованi на полiпшеному варь антi методу НБЕД, а результатом е складе-ний випереджальний iндикатор, що харак-теризуеться менш хаотичними рухами i чiткими поворотними точками.
Нацюнальш статистичнi управлiння та центральш банки зазвичай розраховують чотири основних види випереджальних iндикаторiв (ООН, 2014, с. 6):
ri, що вщображають майбутню зага-льну економiчну активнiсть;
для монiторингу дiловоi кон'юнкту-ри, якi можуть вiдображати можливост майбутнього економiчного зростання;
заснованi на змшних, яю дозволяють прогнозувати економiчну активнiсть (на-приклад, обсяг швестицш i кiлькiсть вака-нтних робочих мiсць);
ri, що вщображають раннi ознаки змш у добробутi.
У багатьох кра!нах накопичено дос-вiд побудови випереджальних iндикаторiв. Наприклад, мета складання вдикатора мiсячноi економiчноi активностi Колумбii полягае в оцшщ економiчноi поведiнки кра!ни до пiдготовки щоквартальних нащ-ональних рахункiв та вiдповiдно до них. У Португалп розраховуеться iндикатор еко-номiчноi активностi для прогнозування змш в економiчному циклi шляхом вико-ристання широкого спектру iнформацii про промислове виробництво, споживання па-лива та електроенергп, зайнятiсть i безро-бiття та обсяг продажв автомобЫв. У Францii iндикатор поворотних точок розраховуеться для завчасного прогнозування змш в економiчному розвитку. Цей яюсний шдикатор представлений у формi криво!, яка зображуе на кожну дату рiзницю мiж iмовiрностями того, що економiчнi тенден-цii стануть позитивними, i того, що вони будуть негативними. Банк 1зра!лю щомшя-ця публiкуе два випереджальних шдикато-ри: модель комутацiйного iндексу поворотних точок Маркова за шдексом виробни-чих запасiв i композитний випереджальний iндикатор, розроблений згiдно з методоло-гiею Органiзацii економiчного ствроб№ ництва та розвитку (ОЕСР) для раншх ознак появи поворотних точок в економiч-нiй активностi.
Вщправною точкою для вибору по-тенцшних випереджальних iндикаторiв у будь-якiй кра!ш е дослiдження нацюналь-но! економiчноi структури та ii мiжнарод-них зв'язюв. Це дае iнформацiю про клю-човi сектори та чинники, яю слiд урахову-вати при пошуку потенцiйних випереджальних iндикаторiв у краiнi. Наприклад, ряди компонент, що включенi до Композитного випереджального iндексу (Composite Leading Indicators, CLI)1 для шести
1 На початку 1980-х рошв ОЕСР розробила систему випереджальних 1ндикатор1в для краш-члешв на основ1 тдходу «циклу зростання». До 2006 р. ОЕСР складала композитш випереджальш шдикатори для 23 1з 30 краш-члешв. Згодом до
кра!н, якi не е членами ОЕСР (Бразилiя, Китай, Iндiя, Iндонезiя, Росiя та Швденно-Африканська Республiка), пiдтверджують дану точку зору (Nilsson, 2006, с. 10). Вони демонструють вщносно високу частку компонент, пов'язаних iз мiжнародними зв'язками, такими як експорт та iмпорт, умови торпвл^ обмiннi курси та свiтовi цiни на сиру нафту. Це з одного боку. А з шшого - компоненти, включеш до CLI для нових краш-члешв ОЕСР, бiльше по-в'язанi з економiчною структурою. Однак в обох випадках доступнiсть даних безумов-но е ключовою умовою. Потенцiйнi i^^-катори вибираються з якомога бшьшо! кi-лькостi предметних сфер, щоб мати уяв-лення про економiчну дiяльнiсть загалом (табл. 1 ).
Однак, як зазначено вище, частки компонентiв у сферi зовнiшньоi торгiвлi в CLI для шести кра!н, якi не е членами ОЕСР, набагато вищ^ шж частка, визначе-на для краш-члешв ОЕСР. Грошовi та фi-нансовi показники в цiлому достатньо широко представлеш у всiх трьох групах кра-!н. Разом iз тим кожна кра!на мае сво! особ-ливостi. Так, в 1нди та Iндонезii частка компонентiв, пов'язаних iз грошово-кре-дитною та фшансовою сферами, е надзви-чайно високою: 50 та 60% рядiв компонен-тiв вiдповiдно порiвняно з приблизно 26% у кра!нах ОЕСР. Вибiр потенцiйних показ-никiв значною мiрою пов'язаний iз доступ-нiстю даних, що частково пояснюе високу представлешсть показниюв у сферi зовнiш-ньо! торгiвлi та фiнансiв пiсля фшансово! кризи 1997 р. в Азп. У багатьох кра!нах Азii бракуе вщповщних реальних показни-кiв, за винятком похщних показникiв за результатами аналiзу тенденцiй розвитку бiзнесу.
мониторингу CLI було включено нов1 кра!ни-члени ОЕСР (Корея, Нова Зеланд1я, Чеська Рес-публ1ка, Угорщина, Польща та Словацька Респу-бл1ка) та ш1сть кра1н, що не входять до ОЕСР (Бразил1я, Китай, 1нд1я, 1ндонез1я, РФ i П1вденно-Африканська Республжа).
Таблиця 1 - Випереджальш шднкаторн у краУнах-членах ОЕСР та основних краУнах,
якi не с членами ОЕСР, за предметними сферами, %
Сфера Частка iндикаторiв за предметними сферами
CT^i члени ОЕСР краши, яю не е членами ОЕСР вщносно новi члени ОЕСР
Виробництво, запаси та замовлення 7,7 14,7 2,9
Бущвництво, продаж, торпвля та транспорт 10,9 2,9 8,6
Робоча сила 1,9 - 14,1
Цши, витрати та прибуток 7,7 2,9 -
Грошi та фiнанси 26,3 41,2 37,1
Зовшшня торгiвля 5,1 23,5 8,6
Економiчна дiяльнiсть у зарубiжних крашах 2,6 - -
Опитування бiзнесу та споживачiв 37,8 14,7 31,4
Разом 100,0 100,0 100,0
Джерело: (Nilsson, 2006, с. 10).
Пандемiя COVID-19 внесла сво! ко-рективи в побудову «системи раннього виявлення» економiчного розвитку. Цент-ральнi банки почали використовувати аль-тернативнi високочастотш iндикатори (Adam, Benecka, 2020), що характеризуются легкою доступнiстю та високою частотою !х надання. Наприклад, для мошто-рингу та оцшювання поведiнки споживачiв використовувався мошторинг ключових слiв у пошукових запитах в штернеи, ш-формацiя про транзакци на основi даних плаижних карток i тенденцi! в пересуванш людей. Обсяг промислового виробництва можна прошюструвати за допомогою даних про споживання енергп, дiяльнiсть залiзничного та повiтряного транспорту або зiбранi дорожнi збори.
1ндекси активностi, яю публiкуються, наприклад, Бундесбанком i Федеративною резервною системою США, дають бшьш повне уявлення про рiзнi сектори економ> ки.
Щотижневий iндекс економiчноl ак-тивностi Нiмеччини включае дев'ять висо-кочастотних iндикаторiв. Данi трансфор-муються таким чином, що результуючий шдекс описуе поквартальнi змiни в еконо-мiцi Нiмеччини, тобто змши за останнi 13 тижнiв порiвняно з попереднiми 13 тиж-нями. Крiм споживання електроенергi! та плати за про!зд нiмецькими дорогами, сю-ди входить кiлькiсть комерцiйних паса-жирських i вантажних рейсiв по всьому св^. Про поведiнку шмецьких споживачiв
свiдчить кiлькiсть перехожих на торгових вулицях нiмецьких мiст, а також i^^^ споживчоi довiри.
Федеративний резервний банк Нью-Йорка публжуе щотижневий економiчний iндекс, пiдсумовуючи десять високочастот-них iндикаторiв, доступних для економжи США. Di показники включають данi про споживання електроенергп, щотижневi да-нi про ринок пращ та роздрiбнi продажi, продажi палива, виробництво необробленоi сталi, вантажнi перевезення та збiр подат-кiв. Однак, як зазначено у зв^ах ОЕСР, невизначешсть призводить до бiльш висо-ких, нiж зазвичай, коливань компоненив CLI. У результатi iндикатори слщ штерп-ретувати з обережнiстю, а 'х величину роз-глядати як показник сили сигналу, а не як ступiнь зростання економiчноi активностi (OECD, 2022).
Отже, у зв'язку з унiкальнiстю розвитку економши кожна держава мае знахо-дити власнi рiшення щодо прогнозування дiловоi активностi. Тому визначення випе-реджальних iндикаторiв у будь-якш краiнi починаеться з дослiдження нащонально' економiчноi структури та мiжнародних зв'язюв. У кра'нах, що розвиваються, та емерджентних економiках грошово-фшан-совi показники i тi, що пов'язанi iз зовшш-ньою торгiвлею, використовуються як випереджальш частше, нiж у державах iз бiльш розвинутою економшою. Це пояс-нюеться залежнiстю перших вщ бiльш роз-винутих зовнiшньоекономiчних партнерiв.
Такий висновок може бути корисним для пошуку виршення проблеми прогнозуван-ня промислово! активностi Укра!ни.
Випереджальтшдикатори для промисловост УкраУни: концептуальний шд\вд
Для виршення проблеми коротко-строкового прогнозування промисловост на основi випереджальних iндикаторiв ва-жливо мати узагальнюючий показник роз-витку промисловостi. Як такий результа-тивний показник пропонуеться використо-вувати темп зростання валово! додано! вар-тостi (ВДВ), створено! в промисловост за видами промислово! дiяльностi (добувна i переробна промисловкть).
Зазвичай поворотнi точки в динамщ результативного показника за охоплений перiод служать опорними, орiентуючись на вибраш окремi випереджальнi iндикатори-кандидати (Berk, Bikker, 1995, с. 5). Для здшснення такого вибору перш за все не-обхiдно створити базу даних змшних, якi з економiчноi точки зору можуть iз певним лагом вiдображати розвиток промисловос-тi. Основне завдання полягае у виявленш випереджальних iндикаторiв (Coincident indicators та Lagging indicators не тдхо-дять для цiлей даного дослщження), пов'я-заних зi змiнами динамжи результативного показника - зростання або падшня додано! вартостi у промисловостг Потiм на основi системи випереджальних iндикаторiв мож-на буде сконструювати i^^^ промислово-го виробництва як зведений (композитний) узагальнюючий iндикатор групи змшних,
що надаватиме шформащю про коротко-строковi перспективи розвитку нацюналь-но! iндустрii (змiни динамiки створено! в галузi додано! вартостi).
Для формування бази даних змiнних, яю з економiчноi точки зору можуть iз певним лагом вщображати тенденцii розвитку промисловостi, перш за все доцшьно використовувати власш нацiональнi шди-катори. Водночас необхщно враховувати той факт, що Укра!на - це мала вiдкрита економжа, змiна попиту i пропозицii в якш не впливае на свiтовi цiни. Тому важливо брати до уваги розвиток економiчноi ситу-аци в кра!нах-контрагентах i зважати на це при побудовi власно! системи iндикаторiв.
Почнемо з контрагентiв. При виборi iндикаторiв-кандидатiв вiдправною точкою служать ri, що входять до систем випереджальних iндикаторiв розвинутих кра!н або iноземних економiк, що впливають на мiс-цевий бiзнес-клiмат. Оскшьки дiловi цикли одних кра!н явно випереджають цикли ш-ших, цю мiжнародну взаемозалежнiсть можна використовувати для подальшого пiдвищення прогностично! здатноси випереджальних iндикаторiв у менш розвинутих кра!нах.
У табл. 2 i 3 мiстяться даш, що хара-ктеризують зовнiшньоекономiчнi зв'язки Укра!ни. Цi данi в наближеному виглядi дозволяють визначити кра!ни, яю найбiль-шою мiрою впливають на нацюнальний бiзнес-клiмат, i групи товарiв, вiд яких найбiльшою мiрою залежить нацiональне промислове виробництво.
Таблиця 2 - Основш партнери УкраУни у зовн1шн1й торгiвлi, %
Експорт 1мпорт
Кра!на 2020 р. 2021 р. Кра!на 2020 р. 2021 р.
Китай 14,4 11,8 Китай 15,3 15,1
Польща 6,7 7,7 Шмеччина 9,8 8,6
Туреччина 5,0 6,1 РФ 8,4 8,4
Iталiя 3,9 5,1 Польща 7,6 6,8
РФ 5,5 5,0 Бшорусь 5,3 6,6
Шмеччина 4,2 4,2 США 5,6 4,6
Iндiя 4,0 3,7 Туреччина 4,5 4,5
Угорщина 2,6 2,4
Джерело: складено автором за даними (Державна служба статистики Украши, 2020, с. 22; Державна служба статистики Украши, 2021, с. 3).
Джерело: складено автором за даними (Державна служба статистики Украши, 2020, с. 34; Державна служба статистики Укра!ни, 2022).
Таблиця 3 - Товарна структура промислового експорту та iMnopTy, %
Експорт 1мпорт
Група товарiв 2020 р. 2021 р. Група товарiв 2020 р. 2021 р.
Чорш метали 18,6 20,5 Палива мшеральш; нафта i продукти !! перегонки 14,7 19,7
Жири та олi! тваринного або рослинного походження 11,7 14,0 Реактори ядерш, котли, машини 11,2 11,0
Руди, шлак 9,0 10,5 Засоби наземного транспорту, л^альш апарати, плаву^ засоби 10,1 10,4
Електричш машини 5,2 4,6 Електричш машини 10,1 8,5
Реактори ядерш, кот-ли, машини 3,9 3,1 Полiмернi матерiали, плас-тмаси та вироби з них 4,6 6,6
Фармацевтична продукщя 4,6 4,2
Рiзноманiтна хiмiчна про-дукцiя 2,5 2,4
Згщно з географiчною структурою експорту найбшьшими торговельними партнерами Укра!ни е Китай, Польща, Туреч-чина, Iталiя та Нiмеччина. До Китаю екс-портуеться не тшьки сiльськогосподарська продукцiя, але i продукщя переробно! про-мисловостi - жири та олi! тваринного або рослинного походження, а також чорнi метали. До Польщi експортуеться здебшь-шого залiзорудна сировина, чорнi метали та продукщя деревообробки. Втизняний експорт до Ггали сконцентрований на чор-них металах. Експорт до Нiмеччини та Угорщини складаеться переважно з комп-лектсв проводiв, залiзорудно! сировини. В останнш концентруеться весь вiтчизняний експорт в Свропейському Союзi електрич-них водона^вальних пристро!в.
Китай е головним торговельним по-стачальником в Укра!ну таких товарiв, як палива мшеральш, нафта та продукти !! перегонки, реактори, котли, машини, об-ладнання i механiчнi пристро!, засоби наземного транспорту. Взагалi на щ три гру-пи товарiв у 2021 р. припало майже половина iмпорту. У 2020-2021 рр. на високому рiвнi залишалася залежшсть Укра!ни вiд Росi! та Бшорус в секторi нафтопродук-тiв - iз цих кра!н надходило понад двi тре-
тини iмпорту зрщженого газу, бензину та дизельного палива.
Товарна структура укра!нського iм-порту сформувалася пщ впливом загальних тенденцiй розвитку промисловостс, якi за-крiпили сировинний профшь вiтчизняних виробництв. Його небезпечними наслщка-ми стали такi особливостi: зростання за-лежностi вiд кон'юнктури св^ового ринку; висока енергоемнiсть виробництва порiв-няно з европейськими кра!нами та обмеже-ний вплив промисловостi на економiчний розвиток. Негативнi наслiдки критично! залежност Укра!ни вiд циклiчних коли-вань глобально! економiчноl системи для в^чизняно! промисловостi особливо про-являються при несприятливш кон'юнктурi свiтових цiн на метали i сировиннi товари, що призводить до рiзкого скорочення обся-гiв виробництва в нацiональнiй економщ.
За даними дослiджень (World Bank, 2021) для експортерiв металiв емерджент-них кра!н та кра!н, що розвиваються, стри-бки щн на метали призводять до поступо-вого зростання економжи. Певною мiрою цей висновок е справедливим i для укра!н-ських умов, коли сприятлива кон'юнктура на св^ових ринках у рiзнi перюди сприяла пожвавленню нацiонально! економiки. З шшого боку, пiдвищення свiтових щн на
метали спричиняе проблеми у випуску в№ чизняно! продукцii машинобудування. Ви-робництво середньо-високотехнолопчних позицiй iз високою доданою вартютю в цiй галузi залежить вiд використання метало -прокату, який iмпортуеться в Укра!ну. На-самперед щеться про особливi марки висо-колеговано!, нержавiючоi та оцинковано! сталг
Вiтчизняна промисловiсть е енерго-емною, i ii залежнiсть вiд iмпорту вугле-воднiв залишаеться на високому рiвнi. За даними Федерацii роботодавщв Укра!ни 90% вiтчизняних пiдприемств не мають технолопчно! можливостi замiни природного газу на iншi енергоресурси та плану дш у разi припинення його постачання. I навт та невелика кiлькiсть компанiй, що мае альтернативу газу, зазначае, що це е лише тимчасовим виходом iз ситуаци (Фе-дерацiя роботодавцiв Укра!ни, 2021). За таких умов украшсью товаровиробники вимушенi реагувати на зростання цш на енергоносii пiдвищенням цiн на юнцеву продукцiю у всiх галузях промисловостi, що знижуе !! конкурентоспроможшсть по-рiвняно зi свiтовими виробниками, скоро-чуе попит на не! та зрештою взагалi ставить тд загрозу !! випуск.
Не менш проблемною позищею зов-нiшньоекономiчних зв'язкiв Укра!ни е iм-порт, переважно високотехнологiчних ви-дiв продукцп, якi нацiональна промисло-вiсть майже не виробляе. Особливо! гост-роти набула проблема попиту на продук-щю машинобудування, яка потрiбна не лише для пщтримки дiючих виробництв, але i стае ключовим чинником технолопч-ного розвитку та модернiзацii економжи.
У табл. 4 наведено випереджальш ш-дикатори, якi використовуються в кра!нах-партнерах Укра!ни для опису майбутньо! економiчноi активностi.
Головний висновок, який можна зро-бити в результат аналiзу випереджальних iндикаторiв основних контрагентiв Укра!-ни, полягае в тому, що вс держави для отримання раннiх сигналiв про поворотш
моменти в дiлових циклах використовують показники обсяпв промислового виробни-цтва загалом, нових виробничих замовлень або спираються на показники виробницт-ва/видобутку та свiтовi цiни на товари, яю е ключовими для економш цих кра!н (як, наприклад, видобуток вугiлля для Польщi або виробництво кольорових металiв для Китаю). Разом iз тим е деякi специфiчнi вiдмiнностi. Так, Iталiя, Китай, Угорщина i Туреччина використовують показники iм-порту з кра!н - основних торговельних партнерiв, Польща - обмшний курс нацю-нально! валюти, Туреччина - кшьюсть ви-роблено!електроенерги.
Таким чином, набiр iндикаторiв для кожно! кра!ни е унiкальним, ураховуе спе-цифiку промислового виробництва i в де-яких випадках визначаеться товарною структурою зовнiшньоi торгiвлi та ступе-нем залежностi вщ економiки iнших кра!н.
Перша робоча гтотеза грунтуеться на таких положеннях:
при прогнозуваннi поворотних мо-менив економiчноi активностi нацiональ-но! економши необхiдно орiентуватися на загальнi та специфiчнi випереджальнi iн-дикатори кра!н, якi е основними партнерами Укра!ни, особливо тих, до яких експор-туються товари промислово! групи;
з урахуванням значно! залежностi виробництва Укра!ни вiд iмпорту вугле-водшв до перелiку випереджальних показ-ниюв слiд включити свiтовi цiни на них;
Укра!на - це мала вщкрита економi-ка, спецiалiзована на сировинному експор-тi, суттевий вплив на функцюнування яко!, крiм реально! грошово! маси, мають такi монетарш чинники, як курс гривнi до до-лара та iндекс долара США - основно! свi-тово! валюти.
Курс гривнi до долара визначае вщ-носну вигiднiсть експорту^мпорту для нацiональних товаровиробникiв, а його шдекс (U.S. Dollar Index) суттево впливае на свiтовi цiни на сировинш товари та, як наслщок, доходи кра!ни, спецiалiзованоi на !х експортi (Hecht, Boyle, 2022).
Таблиця 4 - Внпереджальш шдикатори краУн - основних партнер1в УкраУни у зовшш-_нш торг1вл1_
Кра!на 1ндикатори
Шмеччина Новi виробничi замовлення; 10-рiчна дохiднiсть казначейських облшацш (за мiнусом тримiсячно! дохщност казначейських облiгацiй); iндекс споживчо! довiри; змiна запасiв; новi замовлення на житлове будiвництво; iндекс цiн на акцп та валовi пiдприемства
1т^я Новi виробничi замовлення; iндикатор впевненостi споживачiв; дефлятованi замовлення на промисловi товари; шдекс споживчих цiн; майбутнi тенденцп у виробництвi; iмпорт iз Шмеччини
Китай Грошова маса; вантажi, що обробляються в портах; виробництво хiмiчного добрива; виробництво кольорових мет^в; депозити тдприемств; iмпорт з Азi!
Польща Тенденцi! у виробництвц незаповненi вакансi!; видобуток вугшля; реальний ефективний обмiнний курс; тримшячна мiжбанкiвська ставка WIBOR
РФ Рiвень попиту; шдекс курсу акцш; свiтова цша на сиру нафту; грошова маса; чиста торпвля
Угорщина Грошова маса; базова процентна ставка Центрального банку; години роботи в переробнш промисловостi; кiлькiсть зареестрованих безроб^них; вартiсть iмпорту; iндекс курсу акцш BUX; майбутня тенденцiя у переробнш промисловост
Туреччина Кiлькiсть вироблено! електроенергi!; вщсоткова ставка на казначейських аукцiонах, зважена за кшьюстю проданих товарiв; iмпорт промiжних товарiв; запаси готово! продукци; кiлькiсть нових замовлень, отриманих iз внутрiшнього ринку; експортнi можливостi; зайнятють
Джерело: складено автором за (Trading Economics, 2022; OECD, 2022; The Conference Board, 2022; Nils-son, 2006, с. 11).
Щодо нащональних iндикаторiв, то з практично! точки зору показники для прог-нозування поворотних моментiв промисло-во! активностi мають вiдповiдати таким вимогам (Таболов, 2007, с. 31):
!х коливання повиннi мати циклiчний характер, при цьому неприпустимими е рiзкi та незрозумiлi стрибки;
ряди мають бути досить надшними i порiвнянними протягом усього аналiзова-ного перюду;
iнформацiя мае оперативно оновлю-ватися (наприклад, щомiсяця та з мшма-льними затримками по вiдношенню до календарного мкяця).
У роботах (Смирнов, 2001; Таболов, 2007) для обгрунтування побудови системи випереджальних iндикаторiв показники оцiнювалися на придатнiсть заздалегщь вiдображати поворотнi точки в динамщ промислового виробництва (табл. 5).
Показник Можлив1 причини випередження макроеконом1чно! динамши
1 2
Кредитування банками галузей економши та насе-лення Обсяг кредитування реального сектору економши вщображае очшування комерцшних банив щодо змш макроеконом1чно! си-туаци. Банювсью кредити, що направляються на реал1защю швес-тицшних програм, приводять до збшьшення випуску продукци
Реальш середш р1чш вщ-сотки комерцшних банюв за кредитами в нацюналь-нш валют! Вщсоткова ставка за кредитами впливае на !х доступшсть для суб'екпв господарювання та обсяг кредитування. Теоретично зниження вщсоткових ставок передуе збшьшенню обсяпв виробництва
1нвестици виробничого призначення Зростання обсягу швестицш у машини та обладнання передбачае, що вщдача вщ них !з певним лагом вщображатиметься у збшь-шенш обсягу вироблено! продукци
Курс долара США, встано-влений Нащональним банком Укра!ни Пщвищення шоземних куршв валют стосовно нацюнально! веде до здешевлення експортно! продукци, а отже, до зростання екс-порту, створюючи таким чином передумови для подальшого зро-стання обсяпв виробництва. Ослаблення нацюнально! валюти стимулюе внутршшх виробниюв { збшьшуе внутршнш попит на впчизняну продукщю. З шшого боку, зниження курсу нацюналь-но! валюти становить загрозу для виробництв, яю залежать вщ ¡мпорту товар1в
Сшввщношення запас1в до обсягу виробництва Зростання запас1в готово! продукци у виробниюв свщчить про труднощ1 з !! реатзащею внаслщок зниження попиту. У цш ситу-аци виробнику доцшьно скоригувати випуск продукци вбш змен-шення. Таким чином, зв'язок з обсягом виробництва е зворотним: зростання запашв готово! продукци передуе зниженню випуску
Частка прибуткових тд-приемств у промисловость Прибуток у промисловосп. Рентабельшсть реатзова-но! продукци, роб1т, пос-луг у промисловосп Полшшення фшансових результапв е базою для збшьшення обсяпв виробництва, тод1 як !хне попршення передуе спаду виробництва
Таблиця 5 - Показники, як1 з економ1чно1 точки зору можуть випереджати загальну економ1чну актившсть
Джepeлo: c^a^TO a^ropoi^ зa дaними (Омутов, 2001, c. 28-32; Taбoлoв, 2007, c. 32).
Зaкiнчeння тйбл. 5
1
2
Piзниця мiж дeбiтopcькoю тa кpeдитopcькoю зaбopгo-вaнicтю.
Плaтocпpoмoжнicть npo-миcлoвих пiдпpиeмcтв, щo хapaктepизyeтьcя вщто-шeнням кoштiв нa paхyнкaх дo пpocтpoчeнoï кpeдитop-cькoï зaбopгoвaнocтi_
Пoгipшeння плaтocпpoмoжнocтi мoжe пpизвecти дo eкoнoмiчнoï нecпpoмoжнocтi пpoмиcлoвих пiдпpиeмcтв i згopтaння виpoб-ництвa
Haцioнaльнa гpoшoвa !aca
Пiдвищeнa (y пeвних мeжaх) гpoшoвa пpoпoзицiя cтимyлюe ви-poбничий тa cпoживчий пoпит
Biдпpaвлeння вaнтaжiв зaлiзничним тa aвтoтpaнc-пopтoм
Зpocтaння oбcягiв вiдвaнтaжeння вiтчизнянoï пpoдyкцiï cтвopюe пepeдyмoви для збiльшeння виpoбництвa
Teмп зpocтaння eкcпopтy тoвapiв
Збiльшeння oбcягy eкcпopтy пpoмиcлoвих тoвapiв e cвiдчeнням того, щo вiтчизнянa пpoдyкцiя мae топит нa зoвнiшньoмy pинкy. Цe, y cвoю чepгy, cтимyлюe нapoщyвaння виpoбництвa
Зpocтaння плaтocпpoмoж-нoгo пoпитy
Зa yмoв вiдcyтнocтi pecypcних oбмeжeнь змши пoпитy cпpичиня-ють змiни вилу^у. Oднaк вoни вiдбyвaютьcя нe миттeвo, a з дeяким лaгoм (чepeз тeхнoлoгiчнy iнepтнicть пpoцecy виpoбництвa)
^nrn" нa cпoживчoмy pинкy:
1) пoтoчнoгo cтaнy
2) peecтpaцiя тових лeгкo-вих aвтoмoбiлiв
Пoжвaвлeння cпoживчoгo пoпитy нa тoвapи тpивaлoгo кopиcтy-вaння, зoкpeмa нa aвтoмoбiлi, вeдe (зa iнших piвних yмoв) дo зpoc-тaння виpoбництвa cпoживчих тoвapiв, a дaлi - зa вciмa тeхнoлoгi-чними лaнцюжкaми - дo пoжвaвлeння eкoнoмiки
Зaмoвлeння нa пpoмиcлoвy пpoдyкцiю_
Дoдaткoвi зaмoвлeння m виpoбництвo пpoдyкцiï cвiдчaть npo шд-вищeння пoпитy, зa яким !ae вiдбyтиcя збiльшeння випycкy
Cтвopeння тових кoмпaнiй
Iнтeнcивнicть cтвopeння нoвих mдпpиeмcтв, пoкликaних зaдoвoль-нити мaйбyтнiй топит, вiдoбpaжae oчiкyвaння пiдлpиeмцiв
Oчiкyвaння cпoживaчiв
Peaльнa змiнa cпoживчoгo пoпитy пpизвeдe дo пoдaльшoï змiни oбcягiв виpoбництвa
Oчiкyвaнe зpocтaння виpo-бництвa
Biдoбpaжae oчiкyвaння виpoбникiв. Цeй пoкaзник зa визнaчeнням мae випepeджaти фaктичнi змши oбcягiв виpoбництвa
Haвeдeнi пoкaзники пoв'язaнi з npo-миcлoвим виpoбництвoм i ^ю чи iншoю мipoю тa з piзним лaгoм ïx змiнa мoжe ви-пepeджaти змiнy cтвopeнoï в пpoмиcлoвoмy ceктopi вapтocтi. У paмкax дaнoгo дocлiд-жeння тeopeтичнo мoжнa пpипycтити мoж-ливicть випepeджeння динaмiки peзyльтy-ючoгo пoкaзникa пpoмиcлoвoгo виpoбниц-твa (зpocтaння aбo тдшня дoдaнoï вapтocтi y пpoмиcлoвocтi) змiнaми тaкиx ш^зни-кiв-кaндидaтiв (тaбл. 6).
Haцioнaльнa cтaтиcтикa нaдae шиpo-кий m6íp пoкaзникiв iз нaвeдeниx ^yn,
пpoтe зa бaгaтьмa з них iнфopмaцiя oнoв-люeтьcя нe oпepaтивнo, iз зaтpимкaми no вiднoшeнню дo кaлeндapнoгo poкy, a nepi-oдичнicть oнoвлeння нaйчacтiшe cтaнoвить oдин prn.
Oтжe, дpугa poбoчa гinoтeзa пoлягae в тoмy, щo вci нaвeдeнi пoкaзники-кaнди-дaти мoжyть cлyжити iндикaтopaми для нaдaння paннix cигнaлiв npo змши дитам> ки дoдaнoï вapтocтi, cтвopeнoï y пpoмиcлo-вocтi. Для ïï пepeвipки тa пoбyдoви кoмпo-зитнoгo iндeкcy пpoмиcлoвoгo poзвиткy пoтpiбнo:
Taблиця 6 - Покaзники-кaндидaти, якi з eK0H0Mi4H0Ï точки зору можуть ви^ред/жутн _дннaмiкy створення додлиоУ влртост1 в промисловост yKpaÏHH_
Пoкaзник Джepeлo нicть oнoвлeння
Пoкaзнuкu 3a peзультaтaмu onuтувaнь но niдnpueмcтвaх
1 2 3
Дiлoвi oчiкyвaння тд-пpиeмcтв Haцioнaльний бaнк Укpaïни. Щoмicячнi oпитyвaння пiдпpиeмcтв Укpaïни. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/schomlsyachnl-opltuvannya-pldprlyemstv-ukraylnl-llpen-2022-roku Haцioнaльний бaнк Укpaïни. Дiлoвi oчiкyвaння пад^и-eмcтв. URL: https://bank.gov.ua/ua/publlcatlons ?page=1&perPage=5&search=&document=&pubCategory= all&keywords=&created from=&created to= Щoмicячнo Щoквap-тaльнo
Iндикaтop дiлoвoï вшв-нeнocтi в пpoмиcлoвocтi Haцioнaльний бaнк Укpaïни. Oчiкyвaння пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв щoдo пepcпeктив poзвиткy ïx дiлoвoï a^m-нocтi. Звiт URL: https://ukrstat.gov.ua/operatlv/ opera-tlv2022/fln/rp/prom/prom_Ikv_2022_u.pdf Щoквap-тaльнo
Пoкaзнuкu фiнaнcoвoï дiяльнocтi ^д^жм^в
Фiнaнcoвi peзyльтaти дo oпoдaткyвaння вeликиx тa cepeднix пiдпpиeмcтв зa видaми пpoмиcлoвocтi, млн гpн Дepжaвнa cлyжбa статистики Укpaïни. Фiнaнcoвi pe-зyльтaти дiяльнocтi вeликиx тa cepeднix пiдпpиeмcтв (eкcпpec-випycк). URL: https://ukrstat.gov.ua/ opera-tlv/operatlv2021/fin/fin rez/fin_pr/fr_pr u/arh fr_pr2021 u.htm Щoквap-тaльнo
Плaтocпpoмoжнicть тд-пpиeмcтв (мoжe 6ути oцiнeнa чepeз кoeфiцieнт poзpaxyнкoвoï плaтocпpoмoжнocтi як вiднoшeння o6opoto^ aктивiв пiдпpиeмcтв дo ïx готочних зoбoв'язaнь) Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. Пoтoчнi зo-бoв'язaння i зaбeзпeчeння пiдпpиeмcтв зa видaми era-нoмiчнoï дiяльнocтi з poзпoдiлoм нa вeликi, cepeднi, мaлi тa мiкpoпiдпpиeмcтвa. URL: https://ukrstat.gov.ua/operatlv/operatlv2013/fin/pz/pz_ed/ pz_ ed_u/pz_ed_3_17_u.htm Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. Oбopoтнi arcm-ви пiдпpиeмcтв зa видaми eкoнoмiчнoï дiяльнocтi. URL: https://ukrstat.gov.ua/operatlv/operatlv 2013/fin/oaktuvu/oa ed/oa ed u/oa ed3 17 u.htm Щopiчнo Щopiчнo
Iнвecтицiï виpoбничoгo пpизнaчeння, млн ^н Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. Kan^a^m ш-вecтицiï зa видaми aктивiв. URL: https://ukrstat.gov. ua/operatlv/operatlv2020/lbd/kln/arh_klnv2020_u. htm Haпpиклaц: Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. Kaпiтaльнi iнвecтицiï зa видaми eкoнoмiчнoï дiяльнoc-тi пpoмиcлoвocтi зa peгioнaми. URL: https://ukrstat.gov.ua/operatlv/operatlv2021/lbd/kln/kln_pr om reg/kin_prom reg IV 21.xls Щoквap-тaльнo
Peнтaбeльнicть пpoмиc-лoвиx ^д^^мотв Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. Peнтaбeльнicть oпepaцiйнoï тa вcieï дiяльнocтi пiдпpиeмcтв зa видами eкoнoмiчнoï дiяльнocтi пpoмиcлoвocтi. URL: https://ukrstat.gov.ua/operatlv/operatlv2021/fin/rodp/ rodp_pr/rodp_pr_u/ arh_rodp_pr21_u.htm Щoквap-тaльнo. Дaннi дo-cтyпнi зa пepioд 20192021 pp.
1 2 3
Частка промислових шд-приемств, яю одержали прибуток, % до загаль-но! юлькост тдприемств Державна служба статистики Украши. Чистий прибуток (збиток) тдприемств за видами економ1чно! д1яльност1 промисловосп. URL: https://ukrstat.gov. ua/operativ/operativ2021/fin/chpr/chpr_pr/chpr_pr_u/ arh chpr_pr2021 u.htm https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sze_20.htm
Грошово-кредитм показники
Курс долара США, вста-новлений Нацюнальним банком Укра!ни Нащональний банк Укра1ни. Офщшний курс гривш до шоземних валют за 1 одиницю. URL: https://bank.gov.ua/ua/markets/currency-market Щоденно
1ндекс долара США (U.S. Dollar Index, DXY) MarketWatch. https://www.marketwatch.com/investing/index/dxy Щоденно
Нацюнальна грошова маса Нащональний банк Украши. Грошово-кредитна статистика. Огляди фшансових корпорацш. Грошов1 агре-гати та кореспондуюч1 статт Огляду депозитних корпорацш URL:https://bank.gov.ua/files/3.1-Monetary_ Statistics.xlsx Щоквар-тально
Кредитування банками галузей промисловосп, млн грн Нащональний банк Украши. Статистика фшансового сектору. Кредити, надаш депозитними корпоращями (кр1м Нащонального банку Укра1ни) нефшансовим корпоращям, у розр1з1 регюшв i вид1в економ1чно! д1яльност1. URL: https://bank.gov.ua/files/3.3-Loans.xlsx Щомiсячно
Процентнi ставки за но-вими кредитами промис-ловим шдприемствам Нацiональний банк Украши. Проценты ставки за но-вими кредитами нефiнансовим корпорацiям за видами економiчноl дiяльностi та видами валют. URL: https://bank.gov.ua/files/4-Financial markets.xlsx Щомiсячно
Соцгально-економгчт показники
Св1тов1 щни на метали The London Metal Exchange. URL: https://www.lme.com/en/ Щоденно
Св1тов1 щни на газ The International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/fuels-and-technologies/gas Щоденно
Св1тов1 щни на нафту The International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/fuels-and-technologies/oil Щоденно
Виробництво електро-енерги EHeproBcecBiT. flHHaMiKa i CTpyKTypa BHpo6HH^raa eneKTpoeHeprii b yKpaiHi. URL: https://vse.energy/ spec-proj ects/infographpek/1615 -electricity Щомюячно
Вантажообщ млн ткм flep^aBHa cny^6a CTaTHCTHKH yKpaiHH. OcHOBHi noKa3-hhkh C0^anbH0-eK0H0MiHH0r0 po3BHTKy. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/mp/12_ 2021 ue.xlsx Щомiсячно
Темп зростання експорту товар1в flep^aBHa cny^6a CTaTHCTHKH yKpaiHH. 3oBHimHa Top-ribna yKpaiHH TOBapaMH (eKcnpec-BHnycK). URL: https://ukrstat.gov.ua/express/expr2022/03/26.pdf Щоквар-тально
Джерело: складено автором.
сформувати базу даних за цими по-казниками, яю потрiбно перевiрити на здат-шсть вiдображати тенденци майбутнього промислового розвитку;
виконати математичш розрахунки (побудувати кiлькiснi залежностi динамши показникiв розвитку промисловостi вiд
дитамши iндикaтopiв з ypaxyвaнням чaco-вoгo лaгy);
здiйcнити iнтeгpaцiю iндикaтopiв у звeдeний iндeкc i aпpoбaцiю та фaктичниx дaниx.
Bиpiшeння цих зaвдaнь e пpeдмeтoм пoдaльшиx дocлiджeнь.
В^твш. B yмoвax нoвoï тexнoлoгiч-пapaдигми poзвитoк пpoмиcлoвocтi e зaпopyкoю ycпiшнoгo зpocтaння eкoнoмiки тa ïï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi у глoбaльнo-му вимipi. Зacтocyвaння випepeджaльниx iндикaтopiв poзвиткy пpoмиcлoвocтi дoзвo-ляe aнaлiтикaм, пiдпpиeмцям, ypядoвцям, пoлiтикaм нa мicцeвoмy тa нaцioнaльнoмy piвняx oтpимyвaти cигнaли npo змiнy e^-нoмiчнoï aктивнocтi в нaйближчoмy мaйбy-тньoмy.
Узaгaльнeння нaкoпичeнoгo дocвiдy у cфepi кopoткocтpoкoвoгo пpoгнoзyвaння пpoмиcлoвocтi нa бaзi випepeджaльниx ш-дикaтopiв cвiдчить npo тe, щo у зв'язку з yнiкaльнicтю poзвиткy eкoнoмiки кoжнiй дepжaвi нeoбxiднo знaxoдити влacнi prne^ ня щoдo пpoгнoзyвaння дiлoвoï aктивнocтi. Toмy визнaчeння випepeджaльниx i^^ra-тopiв у бyдь-якiй кpaïнi пoчинaeтьcя з дoc-лiджeння нaцioнaльнoï eкoнoмiчнoï CTpy^ тypи тa ïï мiжнapoдниx зв'язкiв. У кpaïнax, щo poзвивaютьcя, тa eмepджeнтниx e^TO-мiкax гpoшoвo-фiнaнcoвi пoкaзники тa no-кaзники, пoв'язaнi iз зoвнiшньoю тopгiв-лeю, викopиcтoвyютьcя як випepeджaльнi чacтiшe, нiж у дepжaвax iз бiльш poзви-нутою eкoнoмiкoю. Цe пoяcнюeтьcя зaлeж-шстю пepшиx вiд бiльш poзвинyтиx зoвнi-шньoeкoнoмiчниx пapтнepiв. Дaний виcнo-вoк e кopиcним для пoшyкy виpiшeння пpoблeми пpoгнoзyвaння пpoмиcлoвoï a^ тивш^ Укpaïни.
Oбrpyнтoвaнo тaкi пpипyщeння: ^и пpoгнoзyвaннi пoвopoтниx мo-мeнтiв eкoнoмiчнoï aктивнocтi нaцioнaльнoï пpoмиcлoвocтi нeoбxiднo opieнтyвaтиcя нa зaгaльнi тa cпeцифiчнi випepeджaльнi шди-кaтopи кpaïн, якi e ocнoвними пapтнepaми Укpaïни, ocoбливo тих, дo яких eкcпopтy-ютьcя тoвapи пpoмиcлoвoï гpyпи;
дo пepeлiкy випepeджaльниx шгаз-никiв cлiд включити cвiтoвi цiни нa eœp-гoнociï, вpaxoвyючи знaчнy зaлeжнicть ви-
poбництвa Укpaïни вiд iмпopтy вyглeвoд-нiв;
^м peaльнoï гpoшoвoï мacи, нa ди-нaмiкy пpoмиcлoвoï дoдaнoï вapтocтi мaють вплив iншi мoнeтapнi чинники ^ypc гpивнi дo дoлapa тa ^e^ дoлapa CША), щo шя^ нюeтьcя вiдкpитicтю нaцioнaльнoï eкoнoмi-ки, ïï poзмipoм, cпeцiaлiзaцieю нa
cиpoвиннoмy eкcпopтi тa знaчнoю зaлeжнi-стю вiд iмпopтy пpoмиcлoвиx тoвapiв, та-oбxiдниx для cтвopeння пpoдyкцiï з виш-кoю дoдaнoю вapтicтю.
Для виpiшeння пpoблeми ^porao-cтpoкoвoгo пpoгнoзyвaння пpoмиcлoвocтi нa ocнoвi випepeджaльниx iндикaтopiв зa-пpoпoнoвaнo:
як peзyльтyючий гогазник викopиc-тoвyвaти тeмп зpocтaння вaлoвoï дoдaнoï вapтocтi, cтвopeнoï в пpoмиcлoвocтi зa ви-дaми пpoмиcлoвoï дiяльнocтi (дoбyвнa й oбpoбнa пpoмиcлoвicть);
cфopмyвaти звeдeний (кoмпoзитний) iндeкc пpoмиcлoвoгo виpoбництвa як звe-дeний yзaгaльнюючий i^^^TOp гpyпи змiнниx, щo нaдaвaтимe iнфopмaцiю npo кopoткocтpoкoвi пepcпeктиви poзвиткy пpoмиcлoвocтi тa вiдoбpaжaтимe змiни ди-тамши пpoмиcлoвoï дoдaнoï вapтocтi;
poзглянyти пoкaзники-кaндидaти для пoбyдoви cиcтeми випepeджaльниx шдига-тopiв, якi клacифiкoвaнo зa чoтиpмa гpyпa-ми: пoкaзники нa ocнoвi oпитyвaнь нa пiдп-pиeмcтвax, шгазники фiнaнcoвoï дiяльнoc-тi пiдпpиeмcтв, гpoшoвo-кpeдитнi тa coцia-льнo-eкoнoмiчнi. Пpи включeння
пoкaзникiв дo cтaтиcтичнoï бaзи мoжливe лишe зa yмoв дocтyпнocтi дaниx й oпepaти-внocтi ïx oнoвлeння (нe piдшe нiж paз нa квapтaл).
Haпpямoм пoдaльшиx дocлiджeнь e пepeвipкa нa пpaктицi гiпoтeзи npo тe, щo зaпpoпoнoвaнi пoкaзники-кaндидaти мo-жуть нaдaвaти paннi cигнaли npo пoвopoтнi мoмeнти в дитамщ дoдaнoï вapтocтi, cтвo-peнoï пpoмиcлoвicтю. Для цьoгo пoтpiбнo cфopмyвaти бaзy дaниx вiдпoвiдниx пoкaз-никiв, пoбyдyвaти кiлькicнi зaлeжнocтi cтвopeнoï пpoмиcлoвicтю дoдaнoï вapтocтi вiд вибpaниx пoкaзникiв з ypaxyвaнням чacoвoгo лaгy, a тaкoж звeдeний iндeкc пpoмиcлoвoгo poзвиткy.
Лггература
Державна служба статистики Украши
(2020). Зовшшня торгiвля Украши. Кшв. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/pub licat/kat_u/2021/zb/06/ztu_20_ue.pdf (дата звернення: 20.07.2022).
Державна служба статистики Украши
(2021). Зовшшня торпвля Украши товарами у 2021 рощ (експрес-випуск). URL: https: //www. ukrstat. gov. ua/ express/expr202 2/02/14.pdf (дата звернення: 20.07.2022).
Державна служба статистики Украши
(2022). Товарна структура зовшшньо! торгiвлi Украши у 2021 р. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operati v2021/zd/tsztt/tsztt_u/tsztt1221_ue.xls (дата звернення: 20.07.2022).
Кондратьев Н. Д., Яковец Ю. В., Абалкин Л. И. (2002). Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения. Избранные труды. Москва: Экономика. 767 с.
ООН. Экономический и социальный совет (2014). Углубленный анализ опережающих, композитных и психологических индикаторов. Париж. URL: https://www.un ece.org/fileadmin/DAM/stats/documents/ec e/ces/2014/10-%D0%A3%D0%B3%D0% BB%D 1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B5 %D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_ %D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB% D0%B8%D0%B7_%D0%BE%D0%BF%D 0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0% B0%D 1%8E%D1%89%D0%B8%D1%85_ _%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF %D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82% D0%BD%D1%8B%D 1%85_RUS_01.pdf (дата звернення: 05.07.2022).
Смирнов С. (2001). Система опережающих индикаторов для Росши. Вопросы экономики. №3. С. 23-42.
Таболов А. (2007). Система опережающих индикаторов для Республики Беларусь. Банкауст вестк. № 11. С. 30-36.
Федеращя роботодавщв Украши (2021). Через щну на газ у жовтш стануть збит-ковими 91% промислових пiдприемств, опитаних ФРУ. URL: https://fru.ua/ua/me dia-center/news/fru/cherez-tsinu-na-gaz-u-zhovtni-stanut-zbitkovimi-91 -promislovikh-pidpriemstv-opitanikh-fru-u-perspektivi-skorochennya-robochikh-mists-ta-nadkho
dzhen-do-byudzhetiv (дата звернення: 10.08.2022).
Хансен Э. (1959). Экономические циклы и национальный доход. Москва: Иностранная литература. 760 с.
Adam T., Benecká S. (2020). High-frequency indicators of economic activity during the Covid-19 pandemic. Czech National Bank. URL: https://www.cnb.cz/en/monetary-poli cy/inflation-reports/boxes-and-annexes-con tained-in-inflation-reports/High-frequency-indicators-of-economic-activity-during-the-Covid-19-pandemic/ (дата звернення: 10.08.2022).
Berk J. M., Bikker J. A. (1995). International Interdependence of Business Cycles in the Manufacturing Industry: The Use of Leading Indicators for Forecasting and Analysis. Journal of Forecasting. Vol. 14. P. 1-23.
Bums A. F., Mitchell W. C. Statistical indicators of cyclical revivals, Bulletin 69, NBER, Cambridge, MA, 1938. Р. 1.
Burns F., Mitchell Wesley C. (1946).The Basic Measures of Cyclical Behavior. National Bureau of Economic Research.
Granger C. W. J. (1980). Forecasting in Business and Economics, New York Academic Press. Р. 139.
Hecht A., Boyle M. J. (2022). Higher Interest Rates and Commodity Prices. Retrieved 9 March 2022. URL: https://www.thebalance. com/commodity-prices-when-interest-rates-rise-4084273 (дата звернення: 10.08.2022).
Moore G. H. (1961). Business Cycle Indicators, Contributions to the Analysis of Current Business Conditions, NBER, Princeton University Press.
Nilsson R. (2006). Composite Leading Indicators and Growth Cycles in Major OECD NonMember Economies and recently new OECD Members Countries. OECD Statistics Working Papers.
Nilsson R. (2006). Composite Leading Indicators and Growth Cycles in Major OECD NonMember Economies and recently new OECD Members Countries. OECD Statistics Working Papers.
OECD (2022). OECD Composite Leading Indicators: Turning Points of Reference Series and Component Series. URL: https://www.oecd.org/sdd/leading-indicators/
CLI-components-and-turning-points.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 10.08.2022).
Persons W. M. Forecasting Business Cycles. By. New York: John Wiley & Sons. Inc. 1931. P. xiv+295.
Stadler G.W. (1994). Real Business Cycles. Journal of Economic Literature. 32 (4). P. 1750-1783.
The Conference Board (2022). LEI for Germany Decreased in April. URL: https: //www.conference-board.org/topics/ business-cycle-indicators/press/germany-glo bal-lei-april-2022 (gaTa 3BepHeHHa: 10.08. 2022).
The Conference Board (2022). US Leading Indicators. URL: https://www.conference-board.org/topics/us-leading-indicators (gaTa 3BepHeHHa: 10.08.2022).
Trading Economics (2022). Turkey Leading Economic Index. URL: https://tradingecono mics.com/turkey/leading-economic-index (gaTa 3BepHeHHa: 10.08.2022).
Weidenhammer R. (1932). [Review of Forecasting Business Cycles., by W. M. Persons]. The Journal of Business of the University of Chicago. 5(1). P. 98-101.
World Bank (2021). Causes and consequences of metal price shocks. Special Focus. URL: https://www.worldbank.org/commodities (gaTa 3BepHeHHa: 10.08.2022).
References
State Statistics Service of Ukraine (2020). Foreign trade of Ukraine. Kyiv. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/druk/pub licat/kat_u/2021/zb/06/ztu_20_ue.pdf [in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2021). Ukraine's foreign trade in goods in 2021 (Express issue). Retrieved from https://www.ukr stat.gov.ua/express/expr2022/02/14.pdf [in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2022). Commodity structure of Ukraine's foreign trade in 2021. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operati v2021/zd/tsztt/tsztt_u/tsztt1221_ue.xls [in Ukrainian].
Kondratev, N. D., Yakovets, Yu. V., & Abal-
kin, L. I. (2002). Big business cycles
and the theory of prediction. Selected works. Moskow: Ekonomika. 767 p. [in Russian].
UN. Economic and Social Council (2014). An in-depth analysis of leading, composite and psychological indicators. Paris. Retrieved from https://www.unece.org/fileadmin/ DA M/stats/documents/ece/ces/2014/10-%D0% A3%D0%B3%D0%BB%D 1%83%D0%B1 %D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD %D1%8B%D0%B9_%D0%B0%D0%BD %D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7_ %D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80% D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1 %89%D0%B8%D 1%85__%D0%BA%D0 %BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0% B7%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%8B %D1%85 RUS 01.pdf
Smirnov, S. (2001). Leading indicator system for Russia. Voprosy Ekonomiki, 3, pp. 2342. [in Russian].
Tabolov, A. (2007). System of leading indicators for the Republic of Belarus. Bankaüski vesnik, 11, pp. 30-36. [in Russian].
Federation of Robotic Workers of Ukraine (2021). Through the price of gas, 91% of industrial enterprises, fed by the FRU, will become overwhelmed. Retrieved from https://fru.ua/ua/media-center/news/fru/che rez-tsinu-na-gaz-u-zhovtni-stanut-zbitkovi mi-91-promislovikh-pidpriemstv-opitanikh-fru-u-perspektivi-skorochennya-robochikh-mists-ta-nadkhodzhen-do-byudzhetiv [in Ukrainian].
Hansen, E. (1959). Business cycles and national income. Moskow: Inostrannaya literatura. 760 p. [in Russian].
Adam, T., & Benecká, S. (2020). High-frequency indicators of economic activity during the Covid-19 pandemic. Czech National Bank. Retrieved from https://www.cnb.cz/ en/monetary-policy/inflation-reports/bo xes-and-annexes-contained-in-inflation-reports/ High-frequency-indicators-of-economic-activity-during-the-Covid- 19-pandemic/
Berk, J. M., & Bikker, J. A. (1995). International Interdependence of Business Cycles in the Manufacturing Industry: The Use of Leading Indicators for Forecasting and Analysis. Journal of Forecasting, 14, pp. 1-23.
Bums, A. F., & Mitchell, W. C., (1938) 'Statistical indicators of cyclical revivals', Bulletin 69, NBER, Cambridge, MA. P.1.
Burns, F., & Wesley, C. (1946). The Basic Measures of Cyclical Behavior. National Bureau of Economic Research.
Granger, C. W. J. (1980). Forecasting in Business and Economics, New York Academic Press. P. 139.
Hecht, A. & Boyle, M. J. (2022). Higher Interest Rates and Commodity Prices. Retrieved 9 March 2022. Retrieved from https://www.thebalance.com/commodity-prices-when-interest-rates-rise-4084273
Moore, G. H. (1961). Business Cycle Indicators, Contributions to the Analysis of Current Business Conditions, NBER, Princeton University Press.
Nilsson, R. (2006). Composite Leading Indicators and Growth Cycles in Major OECD NonMember Economies and recently new OECD Members Countries. OECD Statistics Working Papers.
Nilsson, R. (2006). Composite Leading Indicators and Growth Cycles in Major OECD NonMember Economies and recently new OECD Members Countries. OECD Statistics Working Papers.
OECD (2022). OECD Composite Leading Indicators: Turning Points of Reference Series and Component Series. Retrieved from https://www. oecd. org/ sdd/leading-indicators/ CLI-components-and-turning-points.pdf
Persons, W. M. Forecasting Business Cycles. By. New York: John Wiley & Sons. Inc. 1931, pp. xiv+295.
Stadler, G.W. (1994). Real Business Cycles. Journal of Economic Literature, 32(4), pp. 1750-1783.
The Conference Board (2022). LEI for Germany Decreased in April. Retrieved from https://www.conference-board.org/topics/ business-cycle-indicators/press/germany-global-lei-april-2022.
The Conference Board (2022). US Leading Indicators. Retrieved from https://www.con ference-board.org/topics/us-leading-indica tors
Trading Economics (2022). Turkey Leading Economic Index. Retrieved from https://tradingeconomics.com/turkey/leadin g-economic-index.
UN. Economic and Social Council (2014). An in-depth analysis of leading, composite and psychological indicators. Paris.
Weidenhammer, R. (1932). [Review of Forecasting Business Cycles., by W. M. Persons]. The Journal of Business of the University of Chicago, 5(1), pp. 98-101. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/ 2349329
World Bank (2021). Causes and consequences of metal price shocks. Special Focus. Retrieved from https://www.worldbank.org/ commodities
Мирослава Алексеевна Солдак,
канд. экон. наук, старший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083
СИСТЕМА ОПЕРЕЖАЮЩИХ ИНДИКАТОРОВ РАЗВИТИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ: КОНЦЕПТУАЛЬНЫЙ ПОДХОД
Залогом успешного экономического развития является индустриализация, которая происходит в мире в новых технологических условиях. В этой связи аналитики, предприниматели, члены правительства, политики на местном и национальном уровнях заинтересованы в своевременной и достоверной информации о состоянии и перспективах развития национальной промышленности. Для получения сигналов об изменении экономической активности в обозримом будущем экономисты используют опережающие индикаторы -динамические ряды данных, демонстрирующие достаточно устойчивую связь с базовым рядом данных макроэкономического цикла развития в той или иной стране. Однако из-за
особенностей развития каждому государству приходится находить собственные решения в этой предметной сфере. Сосредоточено внимание на опережающих индикаторах развития промышленности. Целью работы является обобщение накопленного опыта в сфере краткосрочного прогнозирования развития промышленности на основе анализа динамики индикаторов, имеющих опережающую связь с промышленным производством, и обоснование рекомендаций относительно возможностей их использования для краткосрочного прогнозирования промышленного развития Украины.
В результате обобщения мирового опыта использования опережающих индикаторов с учетом национальной промышленной специфики выдвинуты две рабочие гипотезы. Первая основана на следующих положениях: при прогнозировании поворотных моментов экономической активности в национальной промышленности необходимо ориентироваться на общие и специфические опережающие индикаторы стран, являющихся основными партнерами Украины, особенно тех, в которые экспортируются товары промышленной группы; в перечень показателей кандидатов следует включать мировые цены на энергоносители с учетом высокой зависимости национального производства от импорта углеводородов; кроме реальной денежной массы, на динамику промышленной добавленной стоимости оказывают влияние другие монетарные факторы - курс гривны к доллару и индекс доллара США, объясняемый открытостью национальной экономики, ее малым размером, специализацией на сырьевом экспорте и значительной зависимостью от импорта промышленных товаров, необходимых для создания продукции с высокой добавленной стоимостью. Для дальнейшей проверки этой гипотезы предложено разделить соответствующие показатели на четыре группы: построенные по результатам опросов на предприятиях, показатели финансовой деятельности предприятий, денежно-кредитные и социально-экономические. При этом доступность данных и оперативность обновления (не реже чем раз в квартал) являются ключевым условием их включения в выборку кандидатов.
Вторая рабочая гипотеза заключается в том, что предложенные показатели могут служить индикаторами для предоставления ранних сигналов о динамике добавленной стоимости, созданной в промышленности. Для ее проверки на практике необходимо сформировать базу данных об индикаторах, которые можно использовать для прогнозирования динамики валовой добавленной стоимости в промышленности, выполнить математические расчеты (построить количественные зависимости добавленной стоимости от выбранных индикаторов с учетом временного лага), интегрировать отдельные индикаторы в сводный индекс промышленного развития. Решение этих задач является предметом дальнейших исследований.
Ключевые слова: опережающие индикаторы, промышленность, промышленное производство, динамика добавленной стоимости, прогнозирование, индекс промышленного развития.
JEL: E270, 0140
Myroslava О. Soldak,
PhD in Economics, Leading Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083
THE SYSTEM OF LEADING INDICATORS OF THE DEVELOPMENT OF NATIONAL INDUSTRY: A CONCEPTUAL APPROACH
Industrialization, which is currently taking place in the world under new technological conditions, guarantees successful economic development. In this regard, analysts, entrepreneurs, government officials, politicians at the local and national levels are interested in timely and reliable
information about the state and prospects for the development of the national industry. To get signals about changes in economic activity in the near future, economists use leading indicators -dynamic data series that demonstrate a fairly stable connection with the basic data series of the macroeconomic development cycle in a particular country. However, in connection with the peculiarities of development, each state has to find its own solutions in this subject area. The article focuses on leading indicators of industry development. The objectives of the work are to generalize the accumulated experience in the field of short-term forecasting of industry based on the use of the dynamics of indicators that have a leading connection with industrial production, and to substantiate recommendations regarding the possibilities of their use for short-term forecasting of the industrial development of Ukraine.
As a result of the generalization of the world experience of using leading indicators, considering the national industrial specifics, two working hypotheses were suggested in the research process.
The first one is based on the fact that: when forecasting the turning points of economic activity in the national industry, it is necessary to focus on general and specific leading indicators of countries that are the main partners of Ukraine, especially those to which goods of the industrial group are exported; the list of candidate indicators should include world energy prices, taking into account the significant dependence of national production on hydrocarbon imports; in addition to the real money supply, the dynamics of industrial value added are influenced by other monetary factors, namely - the hryvnia exchange rate to the dollar and the index of the US dollar, which is explained by the openness of the national economy, its small size, specialization in the export of raw materials and significant dependence on the import of industrial goods, necessary to create products with high value added. For further verification of this hypothesis, it is offered to divide the relevant indicators into four groups: those based on the results of enterprise surveys, indicators of financial activity of enterprises, monetary and socio-economic indicators. At the same time, the availability of data and promptness of updating (at least quarterly) is a key condition for their inclusion in the selection of candidates.
The second working hypothesis is that the proposed indicators can serve as ones to provide early signals about the dynamics of the value added created in the industry. In order to verify it in practice, it is necessary to create a database of indicators that can be used to predict the dynamics of gross value added in industry, perform mathematical calculations (build quantitative dependencies of value added on selected indicators considering the time lag), integrate individual indicators into a composite index of industrial development. The subject of further research is solving these problems.
Keywords: leading indicators, industry, industrial production, dynamics of value added, forecasting, index of industrial development.
JEL: E270, 0140
OopMam циmуeaннн:
Co.ngaK M. O. (2022). CucTeMa BHnepeg^anbHHx iHguKaTopiB po3BHTKy HamoHanbHoi' npoMHcnoBOcri: KOH^myanbHHH nigxig. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. № 3 (99). C. 72-91. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.03.072
Soldak, M. O. (2022). The system of leading indicators of the development of national industry: a conceptual approach. Econ. promisl., 3 (99), pp. 72-91. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.03.072
Eadiurnna do pedaKy,ii 02.09.2022 p.
