CC BY
19
УДК 330.5.057.7 JEL Classification: F15
ОЩИКА УНАСП ГАЛУЗЕЙ ПРОМИОЛОВОСИ УКРА1ИИ В ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ
СТВОРЕННЯ ДОДАИО1 ВАРТОСТ
©2020 ХАУСТОВА В. е., РЕШЕТНЯК О. I., ПОЛЯКОВА О. Ю., ШЛИКОВА В. О.
УДК 330.5.057.7 JEL Classification: F15
Хаустова В. С., Решетняк О. I., Полякова О. Ю., Шликова В. О. Оцiнка участi галузей промисловостi Украши в глобальних ланцюгах створення додано!' вартостi
Мета cmammi полягае в оц1нц1 участi галузей промисловостi Украни в глобальних ланцюгах створення доданоÏ вартостi та визначенн перспектив штенсиф'шаци цих процеав. Методи дотдження: статистичний анал'в, пор'юняння, граф'мний анал'з. Визначено пiдвищення рол'> обсягiв експорту продукцпз високою доданою вартктю, а також ïx вбудовування в глобалью ланцюжки виробництва доданоÏвартостi. Запропоновано методичний шдюд до оцнки участ'1 галузей промисловост'1 Украни в глобальних ланцюгах створення доданоï вартостi, який дозволяе визначити стан залучення краши в процес м'жнародного розпод'шу прац за окремими галузями промисловост'1. Проведено анал'в структури експорту галузей промисловост'1 Украни та визначено галузi, як мають суттеву частку експорту в загальному експорт'! та в структур випуску. Розраховано основт 'тдикатори участ'1 краши у глобальних ланцюгах доданоï вартост'!, а саме: нацональна додана варткть у експорт'! крани по галузях промисловост'!, внесок окремих галузей економки в нацональну додану вартсть валового експорту, частка нацональноï доданоï вартост\ експорту галузей в загальнй нацональноï доданоï вартостi валового експорту. Проведено позицонування галузей промисловостi в площин координат «частка в структурi експорту - частка нацональноï доданоï вартостi в експорт'». Визначено, що частка нацональноï доданоï вартостi в експортi галузей добувноï промисловостi Украни вища пор'вняно з середшм показником кра1н свту, якi було дослiджено, тодi як у галузях обробноï промисловостi - нижчий, що шдтверджуе практичну вiдсутнiсть наукомктких й iнновацiйниx стадiй виробництва обробноï промисловостi, що поглиблюе спецiалiзацiю в експортi продукцй низького ступеня переробки. Об(рунтовано напрями рацональноï iнтеграцiï економки Украни у глобальт ланцюги створення вартостi. Запропоновано заходи державноï полiтики щодо iнтенсифiкацiï залучення укран-ських товаровиробниюв у глобальнланцюги доданоïвартост'и
Кпючов'1 слова: на^ональна додана вартсть в експортi, ланцюг створення доданоï вартостi, галузь промисловостi. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-3-73-85 Рис.: 12. Табл.: 1. Формул: 3. Б/'бл.: 14.
Хаустова Вiкторiя £вгенiвна - доктор економiчниx наук, професор, в. о. заступника директора з науковоï роботи Науково-доЫдного центру нду-
стрiальниx проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харщ 61166, Украна)
E-mail: v.khaust@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5895-9287
Researcher ID: http://www.researcherid.com/Q-9045-2016
SPIN: http://elibrary.ru/3860-8086
Scopus Author ID: 84930494392
Решетняк Олена 1ванвна - кандидат економiчниx наук, доцент, докторант, Науково-дослiдний центр iндустрiальниx проблем розвитку НАН Украши (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харт, 61166, Укранадоцент, кафедра мiжнародноï електронно/' комерцИ' та готельно-ресторанного бiзнесу, Хармвський нацональний ушверситет !м. В. Н. Каразна (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: reshetele@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1183-302X
Полякова Ольга ЮрП'вна - кандидат економiчниx наук, доцент, зав'дувач сектора макроекономiчного аналiзу та прогнозування вiддiлу макроеконо-
м'мно! полiтики та рег'юнального розвитку, Науково-доЫдний центр iндустрiальниx проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов.,
Харщ 61166, Украна)
E-mail: polya_o@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8207-3198
Researcher ID: http://www.researcherid.com/F-3460-2015
Шликова Вiкторiя Олександрiвна - кандидат економiчниx наук, старший науковий ствробтник сектора макроекономiчного аналiзу та прогнозування вiддiлу макроекономiчноï полiтики та регонального розвитку, Науково-доЫдний центр iндустрiальниx проблем розвитку НАН Укра'ни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харщ 61166, Украна) E-mail: v.shlykova@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3297-4649
UDC 330.5.057.7 JEL Classification: F15
Khaustova V. Y., Reshetnyak O. I., Poliakova O. Y, Shlykova V. O. Assessment of the Ukrainian Industries' Participation in Global Value Added Chains
The article aims at assessing the Ukrainian industries' participation in global value-added chains and identifying prospects for intensifying these processes. The research methods used are the following: statistical analysis, comparison, and graphical analysis. The rise of the role of exporting products with high added value, as well as that of their integration into global value creation chains has been identified. A methodical approach to assessing the Ukrainian industries' participation in global value creation chains is proposed, making it possible to determine the level of the country's involvement in the process of international labor division by industries. The export pattern of Ukrainian industries has been analyzed, and the industries that have a significant export share in total exports and in the output composition have been identified. The main indicators of the country's participation in global value-added chains have been calculated, namely: the national value added in the country's exports by industry; the contribution of certain sectors of the economy to the national value added of gross exports; the share of the total national gross exports value added accounting for the national value added in specific industries. The positioning of industries in the plane of coordinates 'share in the exports pattern - share in the national value added in exports' has been carried out. It has been determined that the share of national value added in the exports of Ukrainian extractive industries is higher than the average one in the countries surveyed, while in the manufacturing sphere it is lower, which confirms the nearly total lack of knowledge-intensive and innovative stages of manufacturing in the latter, thus raising the share of low-grade products in exports. Several directions of the rational integration of Ukraine's economy into global value added chains have been suggested. State policy measures to intensify the involvement of Ukrainian producers in global value added chains have been designed. Keywords: industry, national value added in exports, value creation chain. Fig.: 12. Tabl.: 1. Formulae: 3. Bibl.: 14.
Khaustova Viktoriia Ye. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Acting Deputy Director for Research of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: v.khaust@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5895-9287 Researcher ID: http://www.researcherid.com/Q-9045-2016 SPIN: http://elibrary.ru/3860-8086 Scopus Author ID: 84930494392
Reshetnyak Olena I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine)Associate Professor, Department of International E-Commerce and Hotel and Restaurant Business, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: reshetele@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1183-302X
Poliakova Olha Yu. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Head of the Sector of Macroeconomic Analysis and Forecasting, Department of Mac-roeconomic Policy and Regional Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: polya_o@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8207-3198
Researcher ID: http://www.researcherid.com/F-3460-2015
Shlykova Viktoriia O. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Research Fellow of the Sector of Macroeconomic Analysis and Forecasting, Department of
Macroeconomic Policy and Regional Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv,
61166, Ukraine)
E-mail: v.shlykova@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3297-4649
Вступ. У сучасних умовах поглиблення r\o6aAi3a-цшних процесш тдвищуеться роль зовншньо! торгiвлi завдяки розгляданню нащонально! економши не як окре-мо! господарсько! системи, а як системного комплексу взаемозв'язив суб'ектш господарювання на свиовому ринку. Останш тенденщ! розвитку свиово! торгiвлi характеризуются тдвищенням впливу штернащоналiзацп та фрагментацп виробництва на зростання взаемозалежнос-т кра!н у рамках глобальних ланцюжив додано! вартость Це обумовлюе залежшсть довгострокового сощально-економiчного розвитку кра!ни в^ штеграцп галузей про-мисловост кра!ни у свггову економшу, обсягш експорту продукцп з високою доданою вартктю, а також 1х вбудо-
вування в глобальш ланцюжки виробництва додано! вартость Таким чином, виграш кра!ни в^ зовншньо! торг1^ визначаеться !! участю у вертикальнш спещамзащ! на свь товому ринку та забезпеченням створення додано! вартость Низький ршень нащонально! додано! вартост в експор-т окремих галузей промисловост характеризуе високий рiвень залежност галузi в^ iмпортних поставок. Оцшку додано! вартост в експорп, незважаючи на зростання за-требуваност у економкпв i фахшщв-практиив, немож-ливо провести в рамках традицшно! статистики зовнш-ньоекономiчно! дiяльностi, яка фшсуе валовi експортш й iмпортнi потоки у варткному та фiзичному обсягах мiж нащональними економшами. Попит на статистичну шфор-
мацiю щодо мiжнародно! торгiвлi доданою вартктю обу-мовив створення у 2013 р. в^пов^но! бази даних (ПУЛ) Оргашзащею економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) спкьно зi Свiтовою оргашзащею торгiвлi (СОТ). База даних ПУЛ мктить 46 показникiв по 64 кра!нах свiту (Укра!на до ще! бази даних не входить) та 34 секторах про-мисловостi та послуг.
Використання шформащ! про торгшлю доданою вартiстю дозволяе пiдвищити стутнь обгрунтування еко-номiчно! полiтики кра!ни: пiдвищити точнiсть оцiнки в^-критост економiки, впливу нацiонально! валюти на зо-внiшньоторговельнi потоки, визначення джерел зростання конкурентоспроможносп нацiонально! продукщ! на зо-внiшнiх ринках.
Актуальнiсть проблематики ощнки торгiвлi доданою вартктю пiдтверджуеться в роботах багатьох авторiв. Так, в одному з перших досиджень, що присвяченi пи-танням торгiвлi доданою вартiстю, е робота Д. Хаммелса, Дж. 1ши та К. Ш [1], в яий обгрунтовуеться необхiднiсть визначення iноземного компонента в експорть Запропо-нований в досидженш [1] пiдхiд отримав розвиток у роботах Р. Купмана та З. Ванга [2], Р. Джонсона [3], Екс. Чена [4], в яких на основi матриц Леонтьева «Витрати - випуск» пропонуються методики вивчення нацiонально! додано! вартост в експортi, в тому числ створено! в рiзних секторах економши. У спещальному дослiдженнi ЮНКТАД [5], яке було опублiковано в 2013 р., визначено взаемозв'язок мiж участю в ланцюжках додано! вартост й економiчним розвитком кра!н свггу. Оцiнка впливу нацiонально! додано! вартост в експортi на економiчний розвиток кра!н свiту аналiзуеться у робот М. Кизима [6; 7], а кра!н, якi не увь йшли до бази даних ПУЛ (наприклад, Бкорусь), розгляда-еться в роботах А. Бикова [8; 9], I. Трочицько! [10] та ш. Але, як показав аналiз лiтературних джерел, для економжи Укра!ни бiльшiсть iндикаторiв, якi пропонуе база ПУЛ, не розраховувалося, тому актуальною е ощнка участi окре-мих галузей промисловост Укра!ни в глобальних ланцюгах створення додано! вартост та визначення стану залучення кра!ни в процес мiжнародного розподку працi.
Мета статтi полягае в ощнщ участi галузей промис-ловостi Укра!ни в глобальних ланцюгах створення додано! вартост та визначенш перспектив iнтенсифiкацi! цих про-цейв.
Викладення результатiв дослiдження. Методич-ний шдпд до оцiнки участi галузей промисловост Укра!ни в глобальних ланцюгах створення додано! вартост мiстить таи етапи:
1. Аналiз структури експорту галузей промисловост Укра!ни та визначення галузей, яи мають суттеву частку експорту в загальному експортi та струк-турi випуску.
2. Ощнка частки нащонально! додано! вартост в екс-
портi за галузями промисловост Укра!ни. На основi показникiв торгiвлi ОЕСР доданою вартк-тю (ПУЛ) [11] розраховуються основнi шдикато-ри участ кра!ни у глобальних ланцюгах додано! вартост (в дослiдженнi не здшснюеться ^енти-фiкацiя окремих кра!н-партнерш, аналiзуеться сукупний експорт за галузями промисловосп та сiльського господарства):
■ нащональна додана вартiсть у експорт кра!ни по галузi i промисловосп, яка характеризуе додану вартiсть, що створюеться експортуючою галуззю в процеа виробництва, а також будь-яку додану вартють, що надходить вiд вггчизняних поста-чальник1в, вт1лену в експорть
ЕХОК_ВУЛ1 = V ■ В■ ЕХОЯр (1)
де V - вектор розмiрностi Кх 1, кожний елемент якого доршнюе питомш вазi валово! додано! вартостi галузей кра!ни;
В - глобальна матриця повних матерiальних витрат, яи вiдповiдають кра!ш, без урахування вартостi iмпорту:
В = (I — А)-1, А - глобальна матриця прямих матерiаль-них витрат;
ЕХОЯ^ - валовий експорт 1-го вектора розмiрностi Кх 1, в якому вй елементи дорiвнюють нулю, за винятком того, що в^пов^ае галузi 1;
■ внесок 1-! галузi в нацiональну додану вартiсть валового експорту. Показник в^ображае частку в загальнiй нащональнш доданiй вартостi валового експорту нащонально! додано! вартосп експорту 1-! галузi:
■ ЕХОЯ DVA¡
ЕХОЯ DVASH: =-=-1- X100; (2)
1 ЕХО^
■ частка нащонально! додано! вартосп експорту г-! галузi в загальнiй нацiонально! додано! вартос-тi валового експорту:
ЕХОЯ DVA: ЕХОЯ _ TDVINDi = -=-— Х100. (3)
^ ЕХОЯ _ DVAi
1
3. Позицiонування галузей промисловосп у квадран-
тах матрицi в площиш координат «частка в струк-турi експорту - частка нащонально! додано! вар-тостi в експортЬ. В результатi визначаються га-лузi промисловостi, якi мають частку в структурi експорту та частку нащонально! додано! вартосп в експортi вище за середнiй р1вень по економщ кра!ни. Для цих галузей здшснюеться поршняння частки нацiонально! додано! вартосп в експортi з iншими кра!нами свiту.
4. Обгрунтування рацiонально! штегращ! економiки Укра!ни у глобальнi ланцюги створення вартость
В^пов^но до запропонованого методичного тдхо-ду на пiдставi аналiзу даних матрицi «Витрати - випуск» Укра!ни за даними 2018 р. здшснено рейтингування галузей промисловосп (для пор1вняння в аналiз включено також галузь скьського, рибного та лiсового господарства) за показником частки галузi в структурi експорту (рис. 1).
За даними рейтингу, найбкьшу частку в структурi експорту промисловостi Укра!ни в 2018 р. мае металур-гiйне виробництво (18,27 %), на другому мкщ - скьське, лiсове та рибне господарство (16,72 %), на третьому - ви-
Частка, %
Галузi промисловостi 0 5 10 15 20
Металурпйне виробництво 18,27
Стьське, лiсове та рибне господарство Виробництво харчових продук^в; напо1в та ... Добування металевих руд, шших корисних ... Виробництво деревини, паперу; полiграфiчна ... 16,72
14,96
5,69
3,17
Виробництво хiмiчних речовин хiмiчноí продукцп Виробництво машин i устатковання, не ...
2,83 2,82
Виробництво електричного устатковання 1,82
Виробництво меблiв; iншоl продукцп; ремонт i ... 1,58
Текстильне виробництво, виробництво одягу, ... 1,13
Виробництво готових металевих виробiв, крiм ... 0,96
Виробництво шшо! неметалево! мшерально! ... 0,79
Виробництво продук™ нафтоперероблення 0,77
Виробництво автотранспортних зао^в, ... 0,77
Виробництво гумових i пластмасових виробiв 0,72
Виробництво компlютерiв, електронно! та ... 0,55
Виробництво шших транспортних зао^в 0,54
Виробництво основних фармацевтичних ... 0,42
Добування сиро! нафти та природного газу 0,29
Виробництво коксу та коксопродутв 0,17
Добування кам'яного та бурого вуплля 0,01
Рис. 1. Рейтинг галузей промисловост за показником частки в струю^ експорту за даними 2018 р.
Джерело: розраховано авторами за даними [12]
робництво харчових продуктов та напо!в (14,96 %). Необ-хiдно зазначити, що високотехнологiчнi галузi промисло-востi - виробництво комп'ютерш, електронно! та оптично! продукцп, а також виробництво основних фармацевтичних продукпв i фармацевтичних препаратш мають незначну частку в структурi експорту (в^пов^но 0,55 % та 0,45 %).
Досл^ження частки експорту у випуску окремих галузей промисловосп та скьського, люового та рибно-го господарства показало, що найбiльша частка експорту у випуску - у металургшного виробництва (63,57 %), виробництво електричного устаткування - на другому мкщ в рейтингу (60,45 %), виробництво машин та устаткування - на третьому (59,65 %) за даними 2018 р. Рейтинг галузей промисловосп та скьського, лкового та рибного господарства за показником частки експорту в випуску галузей економши наведено на рис. 2.
Також було розраховано показник частки нащонально! додано! вартост в експорт галузей промисловосп та скьського, лкового та рибного господарства, який харак-теризуе вклад окремих галузей економши в глобальш лан-цюги додано! вартость Рейтинг галузей промисловостi за цим показником наведено на рис. 3.
Так, частку нащонально! додано! вартост в екс-портi бкьшу за середне значення (62,21 %) мають таи га-лузi промисловостi: добування кам'яного та бурого вугiл-ля (85,57 %), добування сиро! нафти та природного газу
(82,91 %), виробництво шшо! неметалево! мшерально! про-дукщ! (79,46 %), виробництво харчових продукпв; напо!в та тютюнових виробш (76,99 %), металургiйне виробництво (76,77 %), добування металевих руд, шших корисних копа-лин та розроблення кар'ерш; надання допомiжних послуг у сферi добувно! промисловостi та розроблення кар'ерш (75,54 %), скьське, лiсове та рибне господарство (71,01 %), виробництво готових металевих виробш, ^м машин i устаткування (70,26 %), виробництво деревини, паперу; полiграфiчна дiяльнiсть та тиражування (65,59 %), виробництво основних фармацевтичних продукт i фармацевтичних препарапв (65,53 %), виробництво меблiв; iншо! продукцГ!; ремонт i монтаж машин i устаткування (64,62 %) та виробництво шших транспортних засобiв (63,84 %). Iншi галузi промисловостi мають високий рiвень залежностi вiд iмпортних поставок, який перевищуе середнiй рiвень нащонально! валово! додано! вартостi в експорт за галузями промисловостi Укра!ни.
Також доцкьно сприяти науковому забезпеченню зростання тих галузей промисловостi, яи мають бкьшу частку в структур експорту та частку в структур нащо-нально! додано! вартостi експорту поршняно з iншими галузями економши.
Розрахунок коефщента кореляцГ! Шрсона мiж структурою експорту та частко нащонально! додано! вартост в експорт галузей промисловостГ показав в^сутшсть ко-
Частка,%
г о,о 80,00
Галуз1 промисловост! Металургшне виробництво Виробництво електричного устатковання Виробництво машин i устатковання, не .. Виробництво хЫчних речовин i х1м1чноТ . Виробництво комп'ютер1в, електронно! та . Добування металевих руд, ¡нших корисних . Текстильне виробництво, виробництво . Виробництво автотранспортних засобв, . Виробництво харчових продукт^; напо'1'в та .
Виробництво деревини, паперу; . Стьське, лкове та рибне господарство Виробництво мебл1в; ¡ншоТ продукцГГ; ... Виробництво продукт^ нафтоперероблення Виробництво готових металевих виробв, ... Виробництво гумових i пластмасових вироб1в Виробництво основних фармацевтичних ... Виробництво ¡нших транспортних засоб1в Виробництво ¡ншоТ неметалево! мшерально! ... Виробництво коксу та коксопродукт1в Добування сиро! нафти та природного газу Добування кам'яного та бурого вугтля
Рис. 2. Рейтинг галузей промисловосп за показником частки експорту у випуску окремих галузей промисловосп
Джерело: розраховано авторами за даними [12]
реляцшного зв'язку (-0,03), що дае змогу здшснити пози-цiонування галузей промисловостi у квадрантах матрищ в площинi координат «частка в структурi експорту - частка нащонально! додано! вартостi в експортЬ.
Матриця позицiонування галузей промисловосп в площиш координат «частка в структурi експорту - частка нащонально'1 додано! вартостi в експортЬ у 2018 р. скла-даеться з чотирьох квадранпв: I - «частка в структурi експорту нижче 1,22 % - частка нащонально! додано! вартост в експорт нижче 62,21 %»; II - «частка в структурi експорту вище 1,22 % - частка нащонально! додано! вартост в експорт нижче 62,21 %»; III - «частка в структурi експорту нижче 1,22 % - частка нащонально! додано! вартост в експорт вище 62,21 %»; IV - «частка в структурi експорту вище 1,22 % - частка нащонально! додано! вартост в експорт вище 62,21 %». Позицiонування галузей промисловосп Украши у квадрантах матрищ в площиш координат «частка в структурi експорту - частка нащонально! додано! вартост в експортЬ в 2018 р. наведено в табл. 1.
На пiдставi проведеного позищонування галузей промисловосп до квадранта IV, який характеризуе частки в структурi експорту та нащонально! додано! вартост експорт вище за середнш рiвень, взнесено такi галузь виробництво харчових продуктiв; напо!в та тютюнових виро-б1в; металургшне виробництво; добування металевих руд, шших корисних копалин та розроблення кар'ер1в; надання допомiжних послуг у сферi добувно! промисловостi та роз-
роблення кар'ер1в; сiльське, лiсове та рибне господарство; виробництво деревини, паперу; полiграфiчна дiяльнiсть та тиражування.
Таким чином, для забезпечення розвитку економь ки краши необхiдно бiльшу увагу придiляти тим галузям промисловостi, якi забезпечують високу частку в структу-рi експорту та мають високу частку нащонально! додано! вартост в експорть
Наступним кроком аналiзу е порiвняння нащонально! додано! вартост в експорт галузей промисловостi, якi забезпечують зростання експорту та нащонально! додано! вартост в експорт з iншими крашами свiту.
Для зiставлення частки нащонально! додано! вар-тостi в експорт Укра!ни з аналогiчними показниками краш свiту використовуеться база даних з торгiвлi доданою вар-тiстю (TiVA) [12]. Так, за показником нащонально! додано! вартост в експортi (рейтинг краш свиу наведено на рис. 4) Украша займае 19 мюце (83,6 %), що вище за середнш рь вень (73,4 %).
Дослiдження частки нацiональноï додано! вартост в експортi за окремими галузями економжи показали, що в To^i скьського, лiсового та рибного господарства Украша поадае 38 мюце серед 65 кра!н свiту (80,8 %), що менше за середнш р1вень (88,3 %) (рис. 5).
У галузi «Видобуток корисних копалин неенергетич-но! продукцп» Укра!на поадае 20 мiсце серед 65 краш свггу (86,5 %), що вище за середнш р1вень (73,4) % (рис. 6).
^y3i промисловостi 0,00 Добування кам'яного та бурого вугтля Добування сиро! нафти та природного газу Виробництво шшо! неметалево!' мшерально! ... Виробництво харчових продукпв; напо!в та ...
Металурпйне виробництво Добування металевих руд, шших корисних ... Стьське, лiсове та рибне господарство Виробництво готових металевих виробiв, ...
Виробництво деревини, паперу; ... Виробництво основних фармацевтичних ... Виробництво меблiв; шшо! продукцп; ... Виробництво шших транспортних зао^в Виробництво продук^в нафтоперероблення Виробництво комп'кл^в, електронно! та ... Виробництво електричного устаткування Виробництво автотранспортних засоЗв, ... Текстильне виробництво, виробництво ... Виробництво хiмiчних речовиш хiмiчноï ... Виробництво машин i устаткування, не ... Виробництво коксу та коксопродукпв Виробництво гумових i пластмасових виробiв
Рис. 3. Рейтинг галузей промисловост за часткою нацюнальноТ додано! BapTOCTi в ïx eKcnopTi
Джерело: розраховано авторами за даними [12]
Частка, % 100,(
Таблиця 1
Матриця позицюнування галузей промисловостi УкраТни у квадрантах площиш координат «частка в ^y^^i експорту -
частка нацiональноï додано! вартост в експортi» у 2018 р.
Частка в стрyктyрi експорту, %
Показник
Нижче за середнш рiвень 1,22 % Вище за середнш рiвень 1,22 %
■ добування кам'яного та бурого вугтля; ■ виробництво харчових продуств; напо!в
-П X ■ добування сиро! нафти та природного газу; та тютюнових виробiв;
cR CÛ о ■ виробництво шшо! неметалево! мшерально! продукцп'; ■ металургiйне виробництво;
'F CL о ■ виробництво готових металевих виробiв, крiм машин ■ добування металевих руд, шших корисних
С 's * (D i устаткування; копалин та розроблення кар'£рiв; надання
ф CÛ Si ф ГЧ ■ виробництво основних фармацевтичних продукпв допомiжних послуг у сферi добувно! промис-
'к KJ ЧО m i фармацевтичних препарапв; ловостi та розроблення кар'£рiв;
О <V 3 ■ виробництво меблiв; шшо! продукцп'; ремонт i монтаж ■ сiльське, лiсове та рибне господарство;
ru CÛ s CÛ машин i устаткування; ■ виробництво деревини, паперу;
о X ■ виробництво шших транспортних зао^в ■ полiграфiчна дiяльнiсть та тиражування
ru О ■ текстильне виробництво, виробництво одягу, шфи
о i <u та шших матерiалiв;
X .Û CÛ 'Œ ■ виробництво комп'кл^в, електронно! та оптично!
ru X продукцп; ■ виробництво машин i устаткування, не вщне-
о d ш .— ■ виробництво електричного устаткування; сених до шших угруповань;
ru X О. ГЧ S 53 ■ виробництво автотранспортних засоЗв, причетв ■ виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноï про-
ru ^ 1- ПЗ ^ ГО i натвпричетв; дукцп'
u ru ZT 01 zr * s ni ■ виробництво продуств нафто перероблення; ■ виробництво гумових i пластмасових виробiв; ■ виробництво коксу та коксопродутв
Джерело: розраховано авторами за даними [12]
Частка, % 100,0
КраТна
1. Саудiвська Аравiя
2. Аргентина
3. Казахстан 4. Бруней-Даруссалам
5. США
6. Перу
7. Австралiя
8. Колумбiя
9. Бразилiя 10. Росiйська Федера^я
19. УкраТна
61. В'втнам
62. Угорщина 63. Словацька Республта
64. Мальта 65. Люксембург
Рис. 4. Частка нацюнальноТ доданоТ BapTOCTi в експорт краТн CBiTy за даними 2018 р.
Джерело: розраховано авторами за даними [12; 13]
Кра'на
1. Саудiвська Аравiя 2. Iндiя 3. Аргентина 4. lндонезiя
5. Китай
6. Перу
7. Колумйя
8. Бразилiя
9. Туреччина
10. Фттпши
38. Укра'на
61. Бельпя 62. Бруней-Даруссалам
63. Iрландiя 64. Люксембург
65. Мальта
Рис. 5. Частка нацюнальноТ доданоТ вартост в експорт краТн CBiTy в ^y3i «Сiльське, лiсове та рибне господарство» у 2018 р.
Джерело: розраховано авторами за даними [12; 13]
Частка, % 120,0
Частка, % 120,0
КраТна 0,0 1. США 2. Сауд1вська Аравт 3. Аргентина 4. Колумбт 5. Бруней-Даруссалам 6. 1ндонезт 7. Перу 8. Австралт 9. Чил1 10. Канада
20. УкраТна
61.Бельпя
62. Мальта 63. Люксембург
64. Гонконг, Китай 65. Сшгапур
Рис. 6. Частка нацюнальноТ доданоТ вартосп в експорт краТн свiту в галузi «Видобуток корисних копалин неенергетичноТ
продукци» у 2018 р.
Джерело: розраховано авторами за даними [12; 13]
Частка, %
КраТна 0,0 20,0 40,0 60,0 80,0 100,0
1. Аргентина 2. 1нд1я 3. 1ндонезт 4. Китай 5. Бразилт 6. США 7. Японт
8. Фттпши
9. Казахстан 10. Австралт
22. УкраТна
61. Сшгапур 62. Бельпя 63. Бруней-Даруссалам 64. Мальта 65. Люксембург
Рис. 7. Частка нацюнальноТ доданоТ вартосп в експорт краТн свггу в галузi «Харчовi продукти, напоТ та тютюн» у 2018 р.
Джерело: розраховано авторами за даними [12; 13]
У галузi виробництва харчових продуктiв, напо-Тв та тютюну УкраТна поадае 22 мiсце серед 65 краш свь ту (81,5 %), що також вище за середнш рiвень (76,9 %) (рис. 7).
У галузi виробництва хiмiчних i фармацевтичних продукпв УкраТна посiдае 45 мкце серед 65 краТн свiту (65,2 %), що нижче за середнш рiвень (77,6 %) (рис. 8).
У галузi виробництво металiв УкраТна поадае 45 мк-це серед 65 краТн свiту (65,2 %), що нижче за середнш ршень (77,6 %) (рис. 9).
У галузi виробництва комп'ютерноТ, електронноТ та оптичноТ продукцп УкраТна пойдае 34 мiсце серед 65 краТн свиу (70,2 %), що нижче за середнш рiвень (71,7 %) (рис. 10).
У галузi виробництва електричного обладнання УкраТна поадае 33 мюце серед 65 краТн свiту (64,6 %), що нижче за середнш рiвень (66,8 %) (рис. 11).
У галузi виробництва машин та обладнання УкраТна поадае 49 мюце серед 65 краТн свiту (61,8 %), що нижче за середнш рiвень (76,9 %) (рис. 12).
Таким чином, аналiз частки нацюнальноТ доданоТ вартосп в експорт УкраТни дае можливють зробити ви-сновок, що в цкому в галузях добувноТ промисловостi цей показник вище поршняно з iншими краТнами свггу, тодi як в галузях обробноТ промисловостi - нижче, що тдтвер-джуе залежнiсть вiтчизняноï промисловостi в^ iмпортних комплектуючих на основi зарубiжних технологiй. Це тд-тверджуе, що в УкраМ практично вiдсутнi наукомкти й ш-новацiйнi стада виробництва машинобудiвноï продукцп. Технологiчне вiдставання та скорочення промислового ви-
робництва, яке спостер1гаеться протягом тривалого часу в економщ краТни, призвели до занепаду нацюнальних ви-сокотехнологiчних галузей промисловосп [14]. Такий стан i тенденцп розвитку вггчизняних галузей промисловостi призвели до поглиблення спецiалiзацiï УкраТни на експорт продукцп низького ступеня переробки.
Необх^шсть зменшення впливу ризикш зовншньо-економiчноï безпеки, залучення iноземних швестицп для iндустрiалiзацiï економiки УкраТни може бути досягнуто за рахунок тдвищення концентрацп наукомiстких й шнова-цшних стадiй виробництва в промисловостi.
Ураховуючи свiтовий досвiд, можуть бути визначеш основнi напрями державноТ полiтики щодо штенсифшацп залучення украТнських товаровиробниюв у глобальш лан-цюги доданоТ вартостк
■ iдентифiкацiя необхiдностi пiдвищення концентрацп наукомктких й iнновацiйних стада виробництва в промисловосп як ключовоТ опори для економiчного розвитку на ршш економiчноï стра-тегп держави;
■ використання iнститутiв розвитку для забезпе-чення необхiдних умов штеграцп украТнських пiд-приемств у глобальш ланцюги доданоТ вартостi (найбкьший потенцiал державноТ пiдтримки в до-слiджуваному аспектi мають нацiональнi фшансо-вi iнститути розвитку);
■ державна тдтримка експорту, яка, крiм державного програмування та iнституцiйного забезпе-чення, повинна включати покращання регуля-
Частка, %
КраТна 10°,°
1. США 2. Аргентина 3. Бруней-Даруссалам 4. lндонезiя 5. Япошя
6. Данiя
7. Китай 8. Саудiвська Аравiя
9. Бразилiя 10. Австралiя
45. УкраТна
61. В'втнам 62. Литва 63. Люксембург
64. Естошя
65. Мальта
Рис. 8. Частка нацюнальноТ доданоТ вартосп в експорт краТн свггу в галузi та фармацевтичш продукти» у 2018 р.
Частка,
Кра'|'на и,и 20,0 4и,и ьи,и 80,0 100,0
1. Аргентина 2. Перу
3. Казахстан
4. lндонезiя 5. Бруней-Даруссалам
6. Австралiя 7. Росшська Федерацiя
8. Бразилiя
9. Колумбiя
10. США
15. Украша
61. Сiнгапур
62. Болгарiя 63. Китайський Тайбей
64. Гонконг, Китай 65. Люксембург
Рис. 9. Частка нацюнальноТ додано''' вартосп в експорт краж свггу в галузi виробництва металiв у 2018 р.
Джерело: розраховано авторами за даними [12; 13]
Частка, %
К Тна 0,0 20,0 40,0 60,0 80,0 100,0
1. США 2. Япоыя 3. Аргентина 4. Чилi
5. Австралiя
6. Казахстан
7. 1зра'Гль ^ | | | | 80,1
8. Дашя 79,8
9. Швецiя 79,2
10. Бразилiя 79,1
34. УкраТна
61. Нiдерланди
62. Естонiя
63. Мальта 64. Угорщина
65. Словацька Республта
Рис. 10. Частка нацюнальноТ' додано!' вартосп в експорт краТн свггу в галузi комп'ютерно', електронно!'
та оптично''' продукцп у 2018 р.
Джерело: розраховано авторами за даними [12; 13]
Кража °,°
1. Казахстан 2. Япоыя 3. США 4. Бразилiя 5. Аргентина
6. Китай
7. Перу
8. Росшська Федера^я 9. lндонезiя 1°. Колум^я
33. УкраТна
61. ТаТланд 62. Словацька Республiка 63. Угорщина
64. Мальта
65. В'втнам
2°,°
4°,°
6°,°
8°,°
Частка, % 1°°,°
Рис. 11. Частка нацюнальноТ додано''' вартосп в експорт кра'н свпу в галузi виробництва електричного обладнання у 2018 р.
Джерело: розраховано авторами за даними [12; 13]
торного середовища; формування шновацшно! шфраструктури ринку та трансфер iнновацiй; акумулювання коштГв на необхiднi експортерам науковi дослiдження; пiдтримка фiнансового ль зингу та франчайзингу; тдготовка кадрГв у сферГ мГжнародно! торгГвлГ; послаблення податкового тиску; забезпечення партнерства мюцево! влади та тдприемницьких об'еднань; участь мкцево! влади в регГональних Г мГжрегюнальних торго-вельних асоцГацГях; поширення шформацГ! щодо експортних та ГнвестицГйних можливостей тд-приемств регГону; надання консалтингових по-слуг та Гн.;
■ спещальш економГчнГ режими територГального характеру, що обумовлюе використання компактного розташування високотехнологГчних вироб-ництв у контекстГ включення !х продукцГ! в гло-бальнГ ланцюги додано! вартостГ;
■ пГдсистема шструментГв податково! полГтики, в тому числГ спецГальнГ економГчш зони та подат-ковГ режими галузево! спрямованостГ, локальнГ (елементнГ) податковГ пГльги.
ВизначенГ ключовГ напрями державно! тдтримки е взаемозв'язаними та взаемозалежними, мають викорис-товуватися одночасно та розглядатися як тдсистеми, що утворюють систему державно! тдтримки залучення укра-!нських товаровиробникГв у глобальнГ ланцюги додано! вартостГ.
Висновки. Таким чином, в результат проведеного дослГдження можна зазначити таке:
1. У сучасних умовах поглиблення глобалГзацшних процесГв пГдвищуеться роль визначення обсягГв експорту продукцГ! з високою доданою вартктю, а також !х вбудовування в глобальнГ ланцюжки виробництва додано! вартостГ.
2. Запропонований методичний тдхГд до оцшки участГ галузей промисловостГ Укра!ни в глобаль-них ланцюгах створення додано! вартостГ дозво-ляе визначити стан залучення кра!ни в процес мГжнародного розподГлу працГ.
3. НайбГльшГ частки в структурГ експорту промисловостГ Укра!ни у 2018 р. належать металургшному виробництву (18,27 %), сГльському, лГсовому та рибному господарству (16,72 %), виробництву харчових продуктГв та напо!в (14,96 %). ТодГ як ви-сокотехнологГчнГ галузГ промисловостГ в Укра!нГ мають незначну частку в структурГ експорту.
4. ДослГдження частки експорту у випуску окремих галузей промисловостГ показало, що найбГльшГ частки експорту у випуску належать металургш-ному виробництву (63,57 %), виробництву елек-тричного устаткування (60,45 %), виробництву машин та устаткування (59,65 %).
5. Високу частку нащонально! додано! вартостГ в екс-
портГ мають таи галузГ, як: добування кам'яного та бурого вугГлля (85,57 %), добування сиро! на-
Частка, %
„ .. о 100,0
Кра1на 1. Японiя 2. Аргентина 3. Бразилiя 4. Китай 5. Перу
6. Колум^я
7. Казахстан
8. Чилi 9. Нова Зеландiя 10. США
49. УкраТна
61. Люксембург 62. Угорщина
63. ТаТланд
64. В'стнам 65. Гонконг, Китай
Рис. 12. Частка нацюнальноТ доданоТ вартосп в експорт краш свггу в галузi виробництва машин та обладнання у 2018 р.
Джерело: розраховано авторами за даними [12; 13]
фти та природного газу (82,91 %), виробництво харчових продуктов, напоТв та тютюнових виробш (76,99 %), металургшне виробництво (76,77 %), добування металевих руд, шших корисних копалин та розроблення кар,ерiв (75,54 %), скьське, люове та рибне господарство (71,01 %).
6. Проведене позицюнування галузей промисловосп в площиш координат «частка в структурi експорту - частка нацюнальноТ доданоТ вартосп в експортЬ дозволило видкити галузi економши, що мають частки в структурi експорту та нацюнальноТ доданоТ вартосп експорт вище за середнш ршень, i яи мають високий вплив на економiчну актившсть УкраТни як краТни-експортеру.
7. Дослiдження частки нацюнальноТ доданоТ вартосп
в експорт УкраТни поршняно з iншими краТнами свiту показало, що в галузях добувноТ промис-ловостi цей показник вищий, тодi як в галузях обробноТ промисловостi - нижчий за середнш ршень, що тдтверджуе залежшсть вiтчизняноï промисловостi вiд iмпортних комплектуючих на основi заруб1жних технологiй. В УкраТш практично вiдсутнi наукомкти й iнновацiйнi стада виробництва машинобудшноТ продукцп, що призвело до поглиблення спецiалiзацiï УкраТни на експорт продукцп низького ступеня переробки.
8. Запропоновано напрями державноТ полiтики щодо
штенсифшацп залучення украТнських товарови-
робниив у глобальнi ланцюги доданоТ вартосп, яи мають застосовуватися одночасно для бкьшо-го ефекту, а саме включати: ^ентифжащю необ-хiдностi тдвищення концентрацп наукомiстких й iнновацiйних стадп виробництва в промисло-востi на рiвнi економiчноï стратеги держави; ви-користання iнститутiв розвитку; державну тд-тримку експорту; спецiальнi економiчнi режими територiального характеру; пiдсистему шстру-ментв податковоТ полiтики.
AITEPATyPA
1. Hümmels D., Ishii J., Yi K. The Nature and Growth of Vertical Specialization in World Trade. Journal of International Economics. 2001. No. 54. P. 75-96.
2. Koopman R., Wang Z. How Much of Chinese Exports Is Really Made in China? Assessing Foreign and Domestic Value-Added in Gross Exports. Office of Economics Working Paper, U.S. International Trade Commission. 2008. No. 2008-03-B
3. Jonson R. Five Facts about Value-Added Exports and Implications for Macroeconomics and Trade Research. Journal of Economic Perspectives. 2014. Vol. 28. No. 2. Spring. P. 119-142.
4. Chen X., et. al The Estimation of Domestic Value-Added and Employment Induced by Exports: An Application to Chinese Exports to the United States // China and Asia: Economic and financial interactions / Y.-W. Cheung, K.-Y. Wong (eds.). Oxon : Routledge, 2009. P. 64-82.
5. Global Value Chains and Development: Investment and Value Added Trade in the Global Economy. UNCTAD, DIAE. 2013. No. 1. 32 p.
6. Кизим M. О., Хаустова В. £., Шликова В. О., Крама-рев Г. В., Пшчук А. О. Оцшки rop^i доданою вартiстю у свто-вш економiцi. Проблеми eKOHOMiKU. 2018. № 4 (38). С. 19-29.
7. Кизим M. О., Крамарев Г. В., 1ванова О. Ю., Хаустова В. £. Теоретичн засади розвитку глобальних ланцюпв створення ваpтостi. Б'знес iнформ. 2018. № 12. C. 39-50.
8. Быков А. А., Колб О. Д. Показатель «добавленная стоимость национального происхождения в экспорте»: расчет и возможности применения. Белорусский экономический журнал. 2016. № 1. С. 128-143. URL: http»// edoc.bseu.by:8080/bit-stream/edoc/30257/1/Bykov_A._A.._s._128_143.pdf
9. Быков А. А., Высоцкий С. Ю., Хаустович Н. А., Хваль-ко Т. В., Полякова О. Ю., Шлыкова В. А. Сравнительный анализ торговли добавленной стоимостью в Беларуси и Украине. Научные труды Белорусского государственного экономического университета. 2019. Вып. 12. C. 63-72.
10. Точицкая И. Оценка добавленной стоимости в экспорте Беларуси Банкауск веснш. КРАСАВ1К. 2020. С. 3-11 URL: http://www.nbrb.by/bv/articles/10746.pdf
11. Guide to OECD's Trade in Value Added (TiVA) Indicators // OECD. 2019. URL: https://www.oecd.org/sti/ind/tiva/TiVA2018_ Indicators_Guide.pdf
12. Таблиц «Витрати - випуск» (в цшах споживачiв) за 2013-2018 рр. // Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
13. Trade in Value Added (TiVA): Principal indicators // OECD. URL: https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode= TIVA_2018_C1
14. Решетняк О. I. Оцшка витрат на дошдження та роз-робки галузей промисловосп УкраТни. Економка та держава. 2020. № 9. С. 44-51.
DOI: 10.32702/2306-6806.2020.9.44
REFERENCES
Bykov, A. A. "Sravnitelnyy analiz torgovli dobavlennoy stoi-mostyu v Belarusi i Ukraine" [Comparative Analysis of Value-added Trade in Belarus and Ukraine]. Nauchnyye trudy Belorusskogo gosu-darstvennogoekonomicheskogo universiteta, no. 12 (2019): 63-72.
Bykov, A. A., and Kolb, O. D. "Pokazatel «dobavlennaya stoimost natsionalnogo proiskhozhdeniya v eksporte»: raschet i vozmozhnosti primeneniya" [Indicator «Value Added of National
Origin in Exports»: Calculation and Application Possibilities]. Belo-russkiy ekonomicheskiy zhurnal. 2016. http://edoc.bseu.by:8080/ bitstream/edoc/30257/1/Bykov_A._A.._s._128_143.pdf
Chen, X. "The Estimation of Domestic Value-Added and Employment Induced by Exports: An Application to Chinese Exports to the United States". In China and Asia: Economic and financial interactions, 64-82. Oxon: Routledge, 2009.
"Global Value Chains and Development: Investment and Value Added Trade in the Global Economy". UNCTAD, DIAE, no. 1 (2013).
"Guide to OECD's Trade in Value Added (TiVA) Indicators". OECD. 2019. https://www.oecd.org/sti/ind/tiva/TiVA2018_Indica-tors_Guide.pdf
Hummels, D., Ishii, J., and Yi, K. "The Nature and Growth of Vertical Specialization in World Trade". Journal of International Economics, no. 54 (2001): 75-96.
Jonson, R. "Five Facts about Value-Added Exports and Implications for Macroeconomics and Trade Research". Journal of Economic Perspectives, vol. 28, no. 2, Spring (2014): 119-142.
Koopman, R., and Wang, Z. "How Much of Chinese Exports Is Really Made in China? Assessing Foreign and Domestic Value-Added in Gross Exports". Office of Economics Working Paper, U.S. International Trade Commission, no. 2008-03-B (2008).
Kyzym, M. O. et al. "Otsinky torhivli dodanoiu vartistiu u svi-tovii ekonomitsi" [Estimating Trade in Value Added in the World Economy]. Problemy ekonomiky, no. 4 (38) (2018): 19-29.
Kyzym, M. O. et al. "Teoretychni zasady rozvytku hlobalnykh lantsiuhiv stvorennia vartosti" [The Theoretical Foundations of the Development of Global Value Chains]. Biznes Inform, no. 12 (2018): 39-50.
Reshetniak, O. I. "Otsinka vytrat na doslidzhennia ta roz-robky haluzei promyslovosti Ukrainy" [Estimation of Expenses for Research and Development of Industries of 5kraine]. Ekonomika ta derzhava, no. 9 (2020): 44-51.
DOI: 10.32702/2306-6806.2020.9.44
"Tablytsi «Vytraty - vypusk» (v tsinakh spozhyvachiv) za 2013-2018 rr." [Tables «Costs - Output» (in Consumer Prices) for 2013-2018]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua
"Trade in Value Added (TiVA): Principal indicators". OECD. https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=TIVA_2018_C1
Tochitskaya, I. "Otsenka dobavlennoy stoimosti v eksporte Belarusi" [Assessment of Value Added in the Export of Belarus]. Bankauski vesnik. KRASAVIK. 2020. http://www.nbrb.by/bv/ articles/10746.pdf
Cram Hagrnwna go pega^n 12.08.2020 p.
