CC BY
21
УДК 339.94(560:549.1:496.8):[685.3+687.1] JEL Classification: F23; F44; L67; O52; O53
1НТЕГРАЦ1Я ВИРОБНИК1В ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ У ГЛОБАЛЬЖ ЛАИЦЮГИ ДОДАНО! ВАРТ0СТ1:
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д
® 2020 МАКСИМЕНКО А. О.
УДК 339.94(560:549.1:496.8):[685.3+687.1] JEL Classification: F23; F44; L67; O52; O53
Максименко А. О.
1нтегращя виробникiв одягу та взуття у глобальш ланцюги додано!' BapTOCTi: мiжнародний досвiд
Статтю присвячено досл'дженню динамки та змНи ланцюг'в доданоÏ вартостi, керованими споживачами, на приклад'> виробнимв одягу та взуття. Зазначено, що виробництво готового одягу у ланцюгу доданоÏ вартостi включае деюлька стадй: пре-виробництво, або виробництво тканин i компонентiв (Original Equipment Manufacturer, або OEM), безпосередне пошиття одягу (Cut, Make and Trim, або CMT), дизайн (Original Design Manufacturer, або ODM), постачання, маркетинг i продажi (Original Brand Manufacturer, або OBM). Кожна стад'т в'>др'вняеться за р'внем технологiчностi та доданою вартктю. Проанал'вовано досв'д Туреччини, Пакистану та Албанп щодо Ытеграцп пдприемств текстильноÏпро-мисловост'!, виробнимв готового одягу та взуття у глобалью ланцюги доданоÏ вартостi. Зроблено висновок, що входження у глобалью ланцюги доданоÏ вартост'1 з виробництва одягу чи взуття починаеться з найнижчо'1' стадИ' (зб'ща, розкрш, пошиття). Процес Ытеграцп до такого ланцюга можливий, якщо пдприемство е конкурентним за показниками термiнiв поставки, гнучкост'> (можливкть виконувати невелик партИ замовлень, швидко реагувати на змiни ринку) та продуктивност'и Наголошено на необх'>дност'1 пдтримки держави (стратег'т розвиткугалуз'>, розвиток кластер'в та шдустр'шльних пармв, залучення прямих шоземних швестицш) та участ'> у р'вних мiжнародних торговельних угодах. Участь на стадп CMTу короткостроковш перспектив'> е позитивним з огляду на пропозицю робочихмсць, а в довгостроковш перспектив'> може спонукати пдприемства до розвитку та реалiзацiÏ кнцевоÏ продукцИ' на внутршньому ринку. Бар'ери входження на ринок !з кожною наступною стадiею у ланцюгу доданоÏ вартост'> зб'льшуються. Висхiдний рух вимагае вiд пдприемства швестицш у технологи' та людськ ресурси, налаго-дження спiвпрацi з навчальними закладами та дотдними iнституцiями, нарощення зв'язшв з пдприемствами своеÏ та сум!жно'1' галузей. Кпючов'1 слова: глобальт ланцюги доданоÏвартост'> (GVC), виробництво готового одягу та взуття, Туреччина, Пакистан, Албашя. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-2-30-38 Б'бл.: 30.
Максименко Анна Олександрiвна - кандидат соцiологiчних наук, науковий сп'вробтник сектора транскордонного ствробтництва, 1нститут регональних досл'джень 'мен М. I. Долшнього НАНУкрани (вул. Козельницька, 4, Льв'в, 79026, Украна)
E-mail: annusja@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4014-6501
УДК 339.94(560:549.1:496.8):[685.3+687.1] JEL Classification: F23; F44; L67; O52; O53
Максименко А. А. Интеграция производителей одежды и обуви в глобальные цепи добавленной стоимости: международный опыт
Статья посвящена исследованию динамики и изменений цепей добавленной стоимости, управляемых потребителями, на примере производителей одежды и обуви. Отмечено, что производство готовой одежды в цепи добавленной стоимости включает несколько стадий: пре-производство, или производство тканей и компонентов (Original Equipment Manufacturer, или OEM), непосредственный пошив одежды (Cut, Make and Trim, или CMT), дизайн (Original Design Manufacturer, или ODM), снабжение, маркетинг и продажи (Original Brand Manufacturer, или OBM). Каждая стадия отличается по уровню технологичности и добавленной стоимости. Проанализирован опыт Турции, Пакистана и Албании по интеграции предприятий текстильной промышленности, производителей готовой одежды и обуви в глобальные цепи добавленной стоимости. Сделан вывод, что вхождение в глобальные цепи добавленной стоимости начинается с самой низкой стадии (сборка, раскрой, пошив). Процесс интеграции в такой цепи возможен, если предприятие является конкурентным по показателям сроков поставки, гибкости (возможность выполнять небольшие партии заказов, быстро реагировать на изменения рынка) и производительности.
UDC 339.94(560:549.1:496.8):[685.3+687.1] JEL Classification: F23; F44; L67; O52; O53
Maksymenko A. O. Integration of Clothing and Footwear Manufacturers into Global Value Chains: International Practices
The article deals with studying the transformations in consumer-driven value chains, using the example of clothing and footwear manufacturers. It is noted that the production of ready-made clothes in the value chain includes several stages: pre-production, or production of fabrics and components (Original Equipment Manufacturer, or OEM); fabrication of clothes (Cut, Make and Trim, or CMT); design (Original Design Manufacturer, or ODM); supply, marketing and sales (Original Brand Manufacturer, or OBM). Each stage differs in terms of technological level and added value. The practices of Turkey, Pakistan, and Albania concerning the integration of textile enterprises, manufacturers of ready-made clothes and footwear into global value chains are analyzed. It is concluded that the entry into global value chains begins at the lowest stage (drafting, assemblage, fabrication). The process of integration into this chain is possible if the company is competitive in terms of delivery time, flexibility (the ability to produce small batches, quickly respond to market changes), and productivity. The need for state support (industry development strategy, formation of clusters and industrial parks, attraction of foreign direct investment) and participation in various international trade transactions is noted. Participating in the CMT stage in the short term is
1 Bu^HaHO в рамках в'домчо)' meMu «Вшначення nерcnектuв учат суб'ект'в господарювання прuкордоннux регюшв Украш у глобaльнuxланцюгахдодано)'вартжтЫ (№ДР Û118UQÛ1494, терм'ш вuконaння: III кв. 2Û18р. - IVкв. 2Û2Ûр.)
Отмечена необходимость поддержки государства (стратегия развития отрасли, развитие кластеров и индустриальных парков, привлечение прямых иностранных инвестиций) и участия в различных международных торговых сделках. Участие на стадии CMT в краткосрочной перспективе является позитивным с точки зрения предложения рабочих мест, а в долгосрочной перспективе может побудить предприятия к развитию и реализации конечной продукции на внутреннем рынке. Барьеры выхода на рынок с каждой следующей стадией в цепи добавленной стоимости увеличиваются. Движение вверх по стадиям в цепи добавленной стоимости требует инвестиций в технологии и человеческие ресурсы, налаживание сотрудничества с учебными заведениями и исследовательскими институтами, наращивание связей с предприятиями своей и смежных отраслей. Ключевые слова: глобальные цепи добавленной стоимости (GVC), производство готовой одежды и обуви, Турция, Пакистан, Албания. Библ.: 30.
Максименко Анна Александровна - кандидат социологических наук, научный сотрудник сектора трансграничного сотрудничества, Институт региональных исследований имени М. И. Долишнего НАН Украины (ул. Козельницкая, 4, Львов, 79026, Украина) E-mail: annusja@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4014-6501
positive as regards offering jobs, and in the long term it can encourage enterprises to develop and sell final products in the domestic market. Market entry barriers are increasing with each next stage in the value chain. Moving up the stages in the value chain requires investing in technologies and human resources, establishing cooperation with educational and research institutions, building ties with enterprises of the industry they are engaged in and related ones.
Keywords: global value chains (GVC), ready-made clothes and footwear manufacturing, Turkey, Pakistan, Albania. Bibl.: 30.
Maksymenko Anna O. - Candidate of Sciences (Sociology), Research Associate of the Sector of Cross-border Cooperation, Institute of Regional Research named after M. I. Dolishniy of the NAS of Ukraine (4 Kozelnytska Str., Lviv, 79026, Ukraine) E-mail: annusja@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4014-6501
Вступ. Сучасш тенденц!! св^чать, що pi3Hi економ1ч-Hi системи кра!н е взаемопов'язаними. Зменшення транспортних витрат, розвиток шформацшно-комуншацшних технологш сприяють економiчнiй штеграцц. Зростае ккь-исть компанш, яи розмщують рiзнi етапи виробничого процесу не ткьки в рiзних регюнах, але в рiзних кра!нах. Причому щ кра!ни не обов'язково е суйдшми, адже голо-вний офю може бути розташованим за тисячi илометрш в^ виробничих заводiв, а самих шдприемств-виробникш може бути деккька. Власне тодi ми говоримо про глобаль-ш ланцюги додано! вартость
Глобальний ланцюг вартост передбачае наявшсть деилькох тдприемств, яи розташоваш у рiзних крашах. Сл^ вiдрiзняти ланцюги постачання та ланцюги додано! вартость Ланцюг постачання зосереджуе увагу на проце-сах виробництва та постачання, тодi як ланцюг додано! вартост наголошуе на важливост шших видш дiяльностi, зокрема, дизайну та брендингу, яи формують додану вар-ткть продукту, але не обов'язково в^ображають фiзичну трансформащю [1].
В шоземнш науковш лiтературi е численш публшаци, присвяченi глобальним ланцюгам додано! вартость Серед авторш, яи досл^жують це питання, варто назвати таких як: Г. Джереф^ М. Морю, Р. Каплшский, А. Морiсон, К. Ш-етробелi, Р. Рабелотi, Дж. Хамфр^ Х. Шмiт та ш. В останнi роки до цього питання звертаються i вiтчизнянi науковщ, зокрема С. Беренда [2], Х. Притула [3], Л. Самойленко [4], М. Кизим, Г. Крамарев, О. 1ванова, В. Хаустова [5], А. Коби-лянська [6] та ш.
О^м дослiдження теоретичних засад розвитку та функцюнування глобальних ланцюгш додано! вартоста, слiд детально розглядати !х у контекстi окремих галузей свггово! або вiтчизняно'! економiки. Адже кожна галузь мае сво! особливостi функцюнування та штеграцц у глобальш ланцюги додано! вартость
Мета статтг полягае в узагальненнг мгжнародного досвгду щодо штеграцц виробникгв готового одягу та взут-тя у глобaльнi ланцюги додано! вартость
Виклад основного MaTepiaAy. Мгжнароднг мережi виробничих ланцюггв подгляються на тг, якi визначають-ся потребами виробникгв («producer-driven») i покупцгв («buyer-driven»). У ланцюгах додано! вартостг, що керують-ся виробниками, переважно велик трaнснaцiонaльнi ком-панГ! вгдгграють центральну роль у координаци виробничих мереж. Насамперед це капгтало- та технологгчно мгсткг галузг промисловостг, такг як: автомобгле- та лгтакобуду-вання, ракетно-космгчний комплекс, виробництво радгое-лектронно! апаратури та важке машинобудування. Виробництво автотранспортних засобгв е класичним прикладом ланцюга, керованого виробниками, та являе собою бага-торгвневу виробничу систему, в якгй беруть участь тисячг фгрм (включаючи основний / центральний завод, посеред-никГв, субпгдрядникгв). Ланцюги додано! вартостг з домг-нуючим покупцем - це тг, в яких велик роздргбнг продав-цг, маркетологи та виробники брендгв вгдГграють ключову роль у формуваннг децентрализований виробничих мереж у ргзних кра!нах-експортерах, як правило, розташованих у кра!нах, що розвиваються. Такг виробничг схеми набули поширення у трудомгстких галузях масового споживання, наприклад одяг, взуття, гграшки, побутова електронгка тощо [7, с. 1618-1620]. З економгчними трансформацгями XXI ст., що пов'язанг гз розвитком та поширенням сучасних гнформацгйно-комунгкацгйних технологгй, можна говори-ти про появу гнтернет-оргентованих мереж. Найбгльш по-ширеними моделями е-комерцг! е «бгзнес-споживач» (B2C) та «бгзнес-бгзнес» (B2B) [8, с. 33-35].
Виробництво готового одягу - це своергдний еталон для дослгдження динамки та змгни ланцюггв додано! вартостг, керованими споживачами. Виробництво готового одягу включае п'ять стадгй:
1) постачання сировини (натуральнг та синтетичнг волокна);
2) забезпечення компонентами (нитки, тканини, гншг матергали);
3) виробничг мережг (виготовлення одягу на швей-них фабриках);
4) експортнг канали;
5) маркетинг на ргвнг роздргбно! торгшлг.
Мгж цими стадгями гснують вгдмгнностг, таи як гео-графгчне розмгщення, трудовг ресурси, умови працг, техно-логг!, розмгр та тип пгдприемств, що впливае на ринкову по-тужнгсть г розподгл прибутку серед основних фгрм ланцю-га. Для бкьшостг швейних пгдприемств бар'ери входження на ринок е низькими, але з висхгдним рухом по ланцюгу додано! вартостг все складнгше стае зайняти нгшу на вищо-му щаблг (вгд виробництва волокон до розкрою, торгово! марки, власного магазину) [9, с. 5-6].
С. Фредергк та Дж. Далг зазначають, що глобальнг ланцюги додано! вартостг з виробництва одягу складають-ся з таких стадгй, як дизайн (Original Design Manufacturer -далг ODM), пре-виробництво, або виробництво тканин та компонентш (Original Equipment Manufacturer - далг OEM), безпосередне пошиття одягу (Cut, Make and Trim -далг CMT), постачання, маркетинг г продажг (Original Brand Manufacturer - далг OBM). Причому кожна зг стадгй вгдргзняеться за ршнем технологгчностг та доданою вартгс-тю [10].
Етапи модершзацп, або висхгдний рух у глобальному ланцюгу додано! вартостг з виробництва готового одягу починаеться зг стада викройка, збгрка, пошиття (CMT), на-ступною е стадгя комплексного обладнання виробничого процесу (виробник одягу несе повну вгдповгдальнгсть за всг стада виробництва, включаючи попередню CMT. На цьому етапг пгдприемство повинно органгзувати закупгвлю сировини, виробгв, компонентгв, необхгдних для виробництва кгнцево! продукцг! (OEM), стадгя дизайну (виробник одягу бере участь у дизайнг та розробцг зразкгв - ODM). Найви-щою в герархг! е стадгя виробництва ориггнального бренду (бгзнес-модель, що зосереджуеться на брендингу та продажг власних кгнцевих виробгв, або OBM) [11, с. 11].
Виробництво готового одягу та текстильна промис-ловгсть зазнали декглька виробничих мгграцгй з 50-х рокгв XX ст. Насамперед вгдбулося перемгщення гз Пгвнгчно! Америки та Захгдно! бвропи у Японгю (1950-тг роки та початок 1960-х). Друга хвиля змгн з Японг! до Гонконгу, Тай-ванг, Коре!. Наприкгнцг 1980-х рокгв та у 1990-х вгдбулась третя мгграцгя, з так звано! азгйсько! «Велико! тргйки» (Гонконг, Тайвань, Корея) до гнших кра!н, що розвивають-ся. З 80-х рокгв XX ст. виробництво перемгстилось у Китай, а також гншг пгвденно-схгднг кра!ни Азг! (1ндонезгя, Малайзгя, Фшппши), Шрг-Ланка. А з 1990-х рокгв новг по-стачальники та експортери розташовувалися у пгвденнгй Азг!, Латинськгй Америцг та гнших кра!нах «третього свгту» [9, с. 11].
Загалом природно пояснити такг змгни в релокацг! виробництва одягу нижчою оплатою пращ. Однак, Г. Дже-рефг та О. Мемедовгч наголошують, що конкурентною перевагою е урядова полгтика, яка вгд1грае ключову роль у роз-мгщеннг виробництва одягу. Зокрема, це спгввгдношення нацгонально! валюти до долара, пгльговг тарифи, квоти та
податков! пкьги. А також пiдписання та участь кра!н у таких угодах, як Пшшчноамериканська угода про вкьну тор-гiвлю (абр. англ. NAFTA), Угода про текстиль i одяг (WTO Agreement on Textiles and Clothing), Центральноевропей-ська угода про вкьну торгшлю (абр. англ. CEFTA) та îh. [9, с. 13].
У 2015 р. глобальш ланцюги додано! вартост охо-плювали 57 % усiеï свiтовоï торгшль Для кра!н, якi розвива-ються участь у ланцюгах додано! вартост!, - це можливiсть активiзацiï економiчного зростання завдяки природним ресурсам, продуктивно™ працi чи спецiалiзацiï [12, с. 42].
На сьогодш азiйськi краши е паншними експорте-рами текстилю та готового одягу. Станом на 2018 р. серед топ-10 краш, на яи припадало 86,3 % усього експортеру текстилю, були Китай (37,6 %), краши 6С-28 (23,5 %), 1н-дiя (5,8 %), США (4,8 %), Туреччина (3,8 %), Корея (3,1 %), В'етнам (2,6 %), Пакистан (2,5 %). Серед експортерш готового одягу також л!дирував Китай (31,3 %) та краши 6С-28 (28,4 %), Туреччина займала 6 мкце i3 часткою 3,1 % [12, с. 119-120].
Отже, доречним е розгляд досв!ду окремих з них, для прикладу Туреччини та Пакистану, а також для порiвняння европейсько! краши, яка не е членом 6С з метою оцшки тих конкурентних переваг, яи дозволили тдприемствам цих кра!н вийти на свгговий ринок та зайняти ч!льне мкце у глобальних ланцюгах додано! вартост свое! галузi.
AocBÏè Туреччини. З 1980 р. по 2018 р. виробництво й експорт готового одягу та текстилю зазнали ряд змш, зокрема, в!дбувся перех!д в!д виробництва товаргв з низькою доданою вартютю до виробiв з високою доданою вартiстю.
Туреччина мае ряд переваг у текстильнш галузi, що дае !й можливiсть зберегти свое мкце на свiтовому ринку - це лопстика, кра!на знаходиться поряд з европей-ським ринком; наявш багатi сировиннi ресурси, що вико-ристовуеться у виробництвi (7 мюце за обсягом свiтового виробництва бавовни). З лiбералiзацiею торговельно! по-лiтики та висококвалiфiкованими працiвниками краша сформувала добре розвинену галузь, що може виробляти товари високо! якостi; забезпечуе йдш умови працi; наро-щуе швестицп у високi технолог!!.
Серед викликш, з якими стикнулася текстильна промисловкть Туреччини, насамперед - це конкуренщя з боку Китаю внасл!док дешевшо! робочо! сили та реал!за-цц проекту 'One Belt, One Road, а також ршення 6С щодо тдписання угоди про зону вкьно! торпвл! з Пшденною Кореею та 1нд!ею. Отже, щоб зберегти сво! позицп, мкцев! виробники мали перейти на вищий щабель виробництва та створювати креативний та шновацшний дизайн, щльови-ми споживачами якого е групи з високим р!внем доходов, а також на р!вш держави реамзовувати р!зш програми тд-тримки галуз!, зокрема, таких як Turquality [13].
«Проект Turquality» - урядова платформа, яка мае на мет! створення глобальних гравщв на м!жнародних ринках !з власними брендами шляхом надання управлшсько!, фь нансово!, шституцшно! та шших видгв тдтримки на уах етапах, що охоплюють процеси в!д виробництва товару до маркетингу, продаж!в i послуг тсля збуту. Д!е така програ-ма з 2004 р. Власне текстильна промисловкть i виробники готового одягу були включен! у шлотний проект ще! програми [14]. Загалом м!аею Turquality е збкьшення експорту
краши через розвиток потужних турецьких бренд1в свгго-вого ршня; змiцнення iмiджу та репутацп Туреччини [15].
У 2008 р. опублжоваш детальнi стратеги для металур-гiйного, шкiряного, текстильного (включаючи одяг) секто-рiв промисловость Сприяння малим i середнiм шдприем-ствам реалiзовувалося через отримання нових шформацш-них засобiв, запровадження нових процедур сплати подат-кiв та електронних митних операцш. Вагомим поштовхом до розвитку турецько'1 текстильно'1 промисловосп було пiдписання Угоди про текстиль та одяг, що передбачала зняття вах угод та торговельних бар'ерш до 2005 р. Станом на 2012 р. налiчувалося 7500 виробнимв текстильно'1 промисловостi, якi експортували продукцiю з Туреччини, переважно це малi та середнi пiдприeмства, яи розташову-валися у трьох регюнах - Мармуровоморський, Егейський та провшщя Адана на середземному узбережжi Туреччини (Marmara Region, Gee Region and Çukurova region) [16].
Витрати на оплату пращ у Туреччини не е низьи. Отже, Туреччина не може конкурувати з Iндiею чи Бан-гладешем на ринку США за товари в цшовому дiапазонi менше 80-90 дол. США за кг. Водночас турецьи вироб-ники вiдомi своею здатнiстю досягати коротких термшв в реалiзацiï замовлення (3-4 тижш), виробляти невеликi партп та швидко реагувати на змiни в замовленнях. Конкурентною перевагою е лопстична шфраструктура та швидке оперування вантажiв, а також досвiд управлшня ланцюга-ми поставок; висока продуктившсть працi. На сьогоднi шд-приемства Туреччини представлен на всiх стадiях ланцюга додано'1 вартостi: вiд виробництва бавовняних та штучних волокон, через виробництво пряжi та тканини, до виробництва готового одягу та позавиробничо'1 дiяльностi, таких як маркетинг, лопстика та роздрiбна торгiвля, навггь якщо 1х конкурентоспроможнiсть бкьша на окремих етапах, шж на шших. Слiд додати, що у Туреччини розвинувся влас-ний роздрiбний ринок, зокрема за рахунок пiдприемств, яи спочатку виробляли товари для 6С та США, а згодом, осво'1вши весь цикл, запускали лiнiю власного виробництва, орiентованого на внутршнш ринок. У короткостро-ковiй перспективi до 2023 р. уряд Туреччини окреслив цш за обсягом експорту галузi у 80 млрд дол. США, з яких на готовий одяг припадатиме 60 млрд дол. США, а 20 млрд дол. США - на текстиль. В подальшому конкуренты переваги виробниив одягу в Туреччиш можуть забезпечувати-ся через:
■ продовження легамзацп сектора - лише 9 % ма-лих i середшх пiдприемств з текстилю та одягу на-лiчують понад 19 працшникш, тодi як на бкьшост з них поширена неформальна зайняткть;
■ подальше збкьшення продуктивно™ в галузi;
■ постiйний i надшний доступ до iмпортних товарiв високо'1 якостi та низько'1 вартосп;
■ кращi торговельнi угоди (турецьи постачальни-ки хочуть, щоб уряд Туреччини був актившшим у цьому напрям^;
■ збiльшення кiлькостi швесторш;
■ покращення умов працi;
■ забезпечення стабкьност в Схiднiй Туреччиш, що може сприяти здешевленню виробничих ви-трат [17].
Отже, основними перевагами турецько'1 текстильно'1 та швейно'1 промисловост е наявнi сировиннi ресурси, ква-лiфiкованi трудовi ресурси, логiстична близьисть до рин-кiв збуту, географiчна концентрацiя у межах трьох регюнш, гнучкiсть i швидкiсть у реамзацп замовлень, виробництво товарiв iз бкьшою доданою вартiстю, урядова пiдтримка та участь у мiжнародних угодах.
AocBÏè Пакистану. Краша на пiвднi Азп за площею майже однакова iз Туреччиною, за кiлькiстю населення пе-реважае приблизно в 2 рази та характеризуеться в 6 разш меншим ВВП на душу населення (у 2018 р. ВВП на душу населення у Туреччиш становив 9370 дол. США, у Пакиста-ш - 1482 дол. США) [18]. Участь Пакистану у глобальних ланцюгах додано'1 вартосп почалося iз виробництва бавов-ни (котону). Адже Пакистан входить у топ-5 свиових по-стачальникiв сировини. Впродовж 50-х та 60-х рр. XX ст. внутршня промисловють отримала розвиток внасл^ок реалiзованих урядом iнiцiатив, що мали на метi сприяти збкьшенню експорту в текстильному секторi. Зокрема, програма Експортна бонусна схема (Export Bonus Scheme), утворення фшансово'1 установи «Пакистанська промислова кредитна та швестицшна Спкка» (Pakistan Industrial Credit and Investment Corporation), 1нвестицшного банку розвитку Пакистану (Investment Development Bank of Pakistan), прюритетом дiяльностi яких було заохочення переходу пращвниив з традицшно'1 галузi сiльського господарства до текстильно'1. Згодом невелика група мюцевих пiдпри-емств скористалися доступом до окремих сировинних ре-сурс1в i перейшли в^ виробництва текстилю до готового одягу та штегруватись у ланцюги постачання. Пакистан був восьмим найбкьшим експортером одягу у 2016 р., що становило близько 2 % свггово'1 частки експорту готового одягу з вартктю в 5 млрд дол. США [10].
Цьому також послужив розвиток кластерiв. Основы кластери пакистансько'1 швейно'1 промисловосп роз-ташоваш на Пiвднi (Карачi) та Пiвночi (Лахор, Сiалкот i Файсалабад). Кожен iз цих кластерiв спецiалiзуеться на конкретних товарних групах. Наприклад, у Лахорi зосеред-жено виробництво джинсового одягу, в той час як Файса-лабад зосереджений на трикотажних виробах. Спещальш економiчнi зони та кластери е вагомим стимулом у розвитку галузь Отже, був заснований iндустрiальний парк Quaid-e-Azam Apparel Park (QAAP) у м. Шейхупура провш-цй Пенджаб. Тут наявна шфраструктура та запропоноваш економiчнi стимули (дешева оренда землi, звкьнення вiд сплати митних зборiв на iмпорт основних товарiв, подат-ковi пiльги, державнi субсидй на навчання персоналу), що сприятимуть залученню внутршнк ресурсiв та iноземних iнвестицiй у сектор виробництва готового одягу [19, с. 21].
Водночас вплив прямих шоземних швестицш на розвиток виробництва готового одягу був незначний. У 2016 р. частка прямих шоземних швестицш у текстильну та швейну промисловють становила 0,6 % в^ загального обсягу швестицш, або 15,5 млн дол. США, у 2009 р. на текстильну i швейну промисловють припадало 27,8 млн дол. США прямих шоземних швестицш, а частка становила 1,3 %. Сьогодш Мшстерство текстильно'1 промисловос-ri в^йрае ключову роль у формуванш стратеги розвитку галузь Зокрема, у найновшому документ «Текстильна по-
л!тика 2014-19» (Textiles Policy 2014-19), який був прийня-тий у 2016 р., окреслено 15 щлей, серед яких окрем! мають ильисно визначен показники, зокрема, подвоення обсягу текстильного експорту з 13 млрд дол. США до 26 млрд дол. США, забезпечення швестицш на р!вН 5 млрд дол. США в устаткування та технологи, збкьшення небавоняних комбшацш в одяз! з 28 % до 45 %. Для тдтримки стратеги Мшктерство текстилю задекларувало реал!зувати р!з-hî бюджетн мехашзми протягом 2019 р., яи включають зниження мкцевих податкш, спрощений доступ до фшан-сування, порядок в!дшкодування податив з продажу, без-митний !мпорт устаткування та фшансування професшно-техтчного навчання [10].
Найбкьшим ринком збуту для Пакистану е кра!-ни 6С та США, на яи припадало 95 % (станом на 2017 р.) усього експорту готового одягу [19, с. 23]. 1сторично США був найбкьшим ринком збуту для Пакистану. Однак важ-лив!сть европейського ринку зросла завдяки пол!тищ 6С щодо надання Пакистану пкьгового доступу як торгового партнера в рамках програми GSP +.
З 1 с!чня 2014 р. Пакистан користуеться тарифними преференцкми (переважно нульов! мита на дв! третини вс!х категорш товарш) у рамках угоди GSP +, яка мае на мет! тдтримку сталого розвитку та ефективного управлш-ня. Для тдтримки GSP+ Пакистан повинен ратифкувати та ефективно впроваджувати 27 основних м!жнародних конвенцш з прав людини та пращ, захисту навколишнього середовища та ефективного врядування. Програма GSP+ визначаеться Регламентом 6С (978/2012) i е дшчою до 2023 р [20].
Пакистанська швейна промисловють представлена невеликою групою великих компанш (приблизно 8-10), як! генерують бкьшу частину експорту краши, та тисяча-ми менших, мкцевих ф!рм, яи мають доступ до шоземних ринив, однак обсяг '¿х експорту е незначним, радше мшь мальний. В!с!м великих компанш отримали понад 100 млн дол. США доходу в!д експорту протягом 2016-2017 фшан-сового року. З шшого боку, близько 5000 тдприемств заро-били менше шж 1 млн дол. США в!д м!жнародно! торпвль Найбкьш! експортери часто концентруються у вузькому асортимент продукцп [10]. Виробництво готового одягу в Пакистан! представлене у десятьох основних категор!ях, до яких належать костюми, брюки / штани, шорти, три-котажн сорочки та в'язаН трикотажн вироби (пуловери, кофти, кардигани, жилети) [19, с. 17].
Отже, доступ до бавовняно! сировини, а також тд-тримка на р!вн! держави (часткове повернення м!сцевих податк!в та збор!в для експортер!в текстилю, наявн!сть шституцш тдтримки тощо), низька оплата пращ (серед-ня заробггна плата у 2018 р. становила 133 дол США [21]), розвиток промислових кластеров швейно! галуз!, а також порт Карач!, що послужив в!дправною точкою дистрибу-цп - дали змогу тдприемствам увшти у глобальн ланцюги додано! вартост! та працювати на етат викройка, зб!рка, пошиття.
Лише 2% тдприемств галуз! змогли диверсифкува-ли св!й експорт, та виробляти продукц!ю з б!льшою дода-ною вартктю, зокрема, самостшно розробляти нов! зразки продукцп та отримали схвалення щодо !х виробництва в!д
пров!дних ф!рм. Пакистансьи ф!рми, яи працюють на ста-дц ODM, тобто розробляють власний дизайн та продукщю, не мають змогли продавати ïï тд власною торговою маркою через висок! бар'ери входження на ринок. Успшшсть маркетингово! д!яльност залежить в!д наявност м!жна-родних оф!с!в. В!дтак, дек!лька пакистанських ф!рм, як! виробляють одяг тд власним брендом спрямовують його лише на внутршнш ринок [19, С. 43].
Водночас не обов'язково бути у топ-10 свггових експортерш готового одягу, щоб знайти свое мюце у глобальному ланцюгу додано! вартость Зокрема, приклад кра!н Пшденно-Сх!дно! бвропи св!дчить, що !х фабрики !з пошиття одягу ор!ентован! на виробництво «luxury» брендш, що дозволяе '¿м знайти свою ншу на свковому ринку, не-зважаючи на меншу конкурентоспроможн!сть за оплатою пращ поршняно з азшськими крашами [22].
AocBÏè Албанп. Албашя - це невелика краша на заход! Балканського пшострова. Протягом 2005-2015 рр. об-робна промисловкть займала провкш позицп за доходом; основними видами д!яльност було виробництво: цементу та буд!вельних матер!ал!в; метал!в (зокрема, зал!зо та фе-рохром, сплави); ширяних виробш; текстильних виробш та взуття; алюмшш для будшництва [23].
Станом на 2017 р. експорт текстильно! продукцп становив 521 млн дол. США, а експорт взуттевих товар!в -581 млн дол. США. Причому в 2017 р. ширяне взуття ста-новило 59 % усього експорту взуття. Основн ринки, на яи експортували ширяне взуття - це краши бвропи (1тал!я, Шмеччина, Угорщина, Франщя, 1спашя, Роая, Австр!я, Ру-мун!я, Серб!я, Швейцар!я) [24]. Загалом у 2017 р. структура експорту Албанп до краш 6С виглядала наступним чином: 27 % - взуття, 24,4 % - одяг та аксесуари, 10,1 % - нафта, газ, вуг!лля, 9,6 % - товари с!льського господарства, 5 % - меха-шчш прилади та електричне устаткування, 4,7 % - зал!зо та сталь, 19,2 % - шше [25].
Текстильна та взуттева промислов!сть мае довгу !с-тор!ю, яка бере початок i включае 40-р!чний перюд держав-них тдприемств, у межах сощалктичного режиму та трива-лого пер!оду демократичних зм!н. З 1990-х рок!в албанськ! виробники одягу та взуття увшшли до глобальних ланцюгш додано! вартост на стади CMT та зайняли на ринку ншу !з середн!м ц!новим сегментом. Цьому сприяла географ!чна близьк!сть до бвропи, як основного ринку збуту, та низька оплата пращ в Албанп. У 1997 р. 87 % експорту взуття Албанп становила незавершена продукщя, переважно детал! взуття, тод! як у 2006 р. ця частка знизилася до 58 % [26, с. 15]. Участь у глобальному ланцюгу додано! вартост на етап! CMT в короткостроков!й перспектив! е позитивним з огляду на пропозищю робочих мюць. Однак тдняття у ланцюгу додано! вартост на вищий щабель передбачае навчання пращвниив, виробництво ново! продукцп, ви-користання сучасних технолог!й. За даними Досл!дження !нвестиц!йного кл!мату у 2007 р. частка швейних ! взутте-вих тдприемств Албанп, яи за останн три роки придбали нов! технологи становила 46 %. Цей показник був дещо ви-щим, н!ж у середньому по вс!й переробн!й промисловост! (41 %). Вагому роль у розвитку виробництва готового одягу та взуття мали прям! шоземш швестицп. У 2004 р. функщ-онувало 52 п!дприемства з !ноземною власн!стю з вироб-
ництва одягу, на яких працювало 6381 оаб, що становило близько 60 % в^ загально! зайнятостi галузi [26, с. 18].
У 2006 р. Албашя пiдписала з 6С Угоду про стабш-зацiю та асощащю (Stabilisation and Association Agreement, або SAA), яка вступила в силу 2009 р. Метою Угоди е по-глиблення економiчноï штеграцп та торговельних в^носин мiж 6С та крашами Захiдних Балкан. Також 2006 р. краша доедналася до Центральноевропейсько'1 угода про вкьну торпвлю (CEFTA), яка мае на мета вiдновити та налагодити економiчнi та торговельш вiдносини мiж самими крашами Захiдних Балкан.
З часу набуття чинност SAA структура експорту й iмпорту Албанп з крашами 6С-28 змiнилася незначно. Основнi торговельнi партнери Албанп залишалися не-змiнними протягом 2000-2016 рр. До найбкьших ринив збуту належали такi краши, як Грещя, Iталiя та Шмеччи-на. А з 2011 по 2016 рр. Iталiя продовжувала залишатися основною крашою призначення експорту Албанп. Варто зазначити, що Iталiя також була пров^ним торговельним партнером протягом 8 роив до 2000 р. [27, с. 19, 33].
У перюд 2005-2016 рр. серед основних експортних товар1в Албанп до краш - член1в CEFTA належали пере-важно буд1вельш матерiали (особливо цемент), метали, мь нерали та електроенергiя. Одшею з особливостей експорту Албанп до краш CEFTA е те, що текстиль i взуття, як за-ймають вагому частку в експорт краши загалом, не входили в топ-5 експортованих товарiв CEFTA. Це е насл^ком того, що бкьшкть текстильних виробiв i взуття експорту-ються до 1талп [27, с. 213].
На сьогодш виробництво текстилю та взуття про-довжуе демонструвати незначну диверсифжащю щодо продукцп та цiльових ринкiв. Станом на 2018 р. штегращя Албанп в глобальш ланцюги додано'1 вартостi здебкьшого обмежуеться виробництвом текстильно'1 та взуттево'1 про-мисловостi для провiдних ггалшських фiрм i залишаеться на етат CMT (викройка, збiрка, пошиття) [28, с. 9].
Для того щоб бути конкурентними на свгговому ринку, малим i середшм тдприемствам iз виробництва текстилю та взуття Албанп потрiбно модернiзуватися i пере-мiститися по ланцюгу додано'1 вартостi на вищий щабель. Виробники взуття повинш задовольняти попит у серед-ньому та високому цшовому сегмент (для споживачiв, якi мають дох^ вище середнього), пiдвищувати продуктившсть i зменшувати витрати на виробництво, пропонувати шновацшш модел^ швестувати в технологи, розширювати географiю ринюв збуту [29].
Е. Пiчi в результат аналiзу вторинних статистичних даних, а також на основi двадцяти нап1вструктурованих глибинних iнтерв'ю проведених з мкцевими тдприемця-ми, видiлила основш чинники, якi сприяють висхiдному руху вiд етапу виконання окремих операцш (розкрш, пошиття) до повного циклу виробництва у ланцюгах додано'1 вартоста:
■ пiдтримка провiдноï фiрми / покупця i моделi управлшня (виходячи на ринок у краш пров^-ш фiрми приносять iз собою технологй, ноу-хау, навчають персонал працювати з новим облад-нанням).Фактично перех^ до повного циклу виробництва залежить, по-перше, вiд формування прямих зв'язив з основним покупцем, який не
мае виробничих потужностей, а отже, прагне, щоб фiрма, яка виконуе замовлення, здшснювала широкий спектр операцш; по-друге, диверсифжащя свиових покупцiв i сп1впраця iз брендами з рiзних кра!н;
■ власш iнвестицГ¿ мiсцевих виробникiв в устатку-вання та навчання персоналу (щоб виконувати складнiшi операц11 потрiбне в^пов^не обладнан-ня, навички персоналу, що потребуе в^пов^них фiнансових вкладень);
■ роль тдприемця (бiльшiсть успiшних шдпри-емцiв або мали вiдповiдну освиу, або працювали у текстильнiй галузi як в краlнi, так i за кордоном (переважно в 1тали), отже, набутий досвiд допом1г 1м започаткувати власш шдприемства i приймати оптимальш рiшення щодо 1х модершзаци);
■ пiдтримка урядових агенцiй та м1жнародних орга-нiзацiй (мiнiмальна рентна плата за експлуатащю устаткування, що належало колишшм державним пiдприемствам, швидка процедура повернення ПДВ - до 30 дшв, повернення 5 % податку на при-буток фiрмi як стимул для пiдтримки сощальних виплат i медичного страхування нових прац1в-никiв протягом певного перюду часу, а також iнвестицil держави в розвиток шфраструктури -дороги, порти, водопостачання, електроенерпя. Участь у рiзних програмах, що фiнансуються мiж-народними донорами) [11].
Водночас, щоб шднятися зi стадй повного виробни-чого циклу до стадй дизайну та власного бренду, почина-ють набувати вагомостi такi чинники, як:
■ розвиток сшвпращ з ушверситетами, дослiдними iнститутами та професiйними навчальними закладами;
■ реалiзацiя програми «зроблено в Албанй», що повинна в^ображатися у розширенiй пiдтримцi уряду, мiжнародних органiзацiй;
■ формування горизонтальних i вертикальних зв'язкiв з шдприемствами свое1 галузi, постачаль-никами сировини, надавачами транспортних i ло-гiстичних послуг, кiнцевими споживачами [11].
Загалом тотальна залежшсть вiд iмпортноl сировини е основним «каменем спотикання», перешкодою модернi-зацй у глобальному ланцюгу вартосп для виробникiв одягу та взуття. Станом на 2016 р. двома основними матерiала-ми у виробництвi одягу були бавовна (котон) та штучш (синтетичнi) волокна, що займали 43 % та 35 % в^ усього светового експорту одягу. Шерсть i шовк займали невелику частину ринку (до 5 %), на решту 17 % припадали iншi ма-терiали. Слiд додати, що з 2005 р. частка штучних волокон зросла з 26 % до 35 % у свгтовому експорп [10].
Експерти зазначають, що певною мiрою текстильна промисловiсть на сучасному етат в Албанй - це швейне, а не текстильне виробництво, адже лише незначна частина природних волокон виробляеться мюцево. Натомють си-туащя е б1льш сприятлива у взуттевш галузi, що пов'язано з потенщалом для збiльшення виробництва шкiри в краМ [11]. Зокрема, для взуттевих фiрм 1талй, з регiону Апулп, постiйним партнером е Албанiя, що дае 1м змогу забез-
печити пром1жну стадiю переробки та iмпортувати готовi товари [30].
Висновки. Отже, сучасна текстильна та взуттева промисловкть характеризуються динамiчними змiнами. Таким чином, щоб штегруватися до глобальних ланцюгiв додано'1 вартосп у цих галузях, потрiбнi змши як на рiвнi пiдприемств, так i полiтики держави.
Пошук ринку та власно'1 нiшi на ньому вимагае вiд пiдприемства бути конкурентоспроможним, що досяга-еться через високу продуктившсть (якiсть певного ршня за мшмальш витрати), гнучкiсть (можливiсть виконувати не-великi партп замовлень, швидке реагування на змiни моди, стилю, ринку), лопстику (короткi термiни виконання за-мовлення, швидка доставка до кшцевого споживача). Водночас тдтримка держави, яка здiйснюеться шляхом розвитку шфраструктури (дор1г, водо-, енергопостачання тощо), розробки стратегш та програм розвитку галузi (надання податкових пкьг, низьких орендних ставок, встановлення тльг на розмитнення iмпортноï сировини тощо), оргашза-цп iндустрiальних паркш, кластерш, спецiальних економiч-них зон. А також тдписання мiжнародних торговельних угод, яи б давали преференцп на експорт чи iмпорт певних категорш товарiв.
Своею чергою, щоб тднятися вгору по ланцюгу додано'1 вартосп, пiдприемству вже не достатньо бути про-дуктивним, гнучким i швидко постачати свою продукщю. Вагомим чинником тут буде роль самого тдприемця (його бажання та цкеспрямовашсть, досв^, знання ринку), ш-вестицп у технологй, обладнання, людськi ресурси, нала-годження спiвпрацi з досл^ними iнститутами, вищими та професiйно-технiчними навчальними закладами; формування стшких зв'язив з пiдприемствами свое'1 та сумiжноï галузей, а також сприяння держави на етат розвитку влас-ного бренду («made in»).
Аналiз процесш iнтеграцiï та ролi виробниив текстилю, готового одягу та взуття у глобальних ланцюгах додано'1 вартосп вищевказаних краш свiдчить, що кожна краша мае свiй шлях та досв^. Кожна краша реалiзовуе власну полiтику, мае прiоритетнi галузi i стратеги 1х розвитку, тдписуе мiжнароднi угоди, асоцiацiï, яи дають певнi преференцп для експорту та iмпорту товарш. Не можемо говорити, що певний тдпд е кращим за шший. Це мае тд-штовхнути нас до розумшня, який вектор розвитку для Украши е прийнятним i перспективним. З огляду на вище-викладене, дощльним е аналiз вiтчизняноï галузi текстильно'1 промисловостi, дiяльностi виробникiв готового одягу та взуття, оцшка ïï конкурентних переваг i недолiкiв з по-гляду iнтеграцiï у глобальш ланцюги додано'1 вартостi, що актуалiзуе подальшi дослiдження у цьому напрямь
Л1ТЕРАТУРА
1. Global value chain. Concept and tools. Duke University. URL: https://globalvaluechains.org/concept-tools
2. Беренда С. В. Свропейська система торговельноТ ку-муляцГГ та глобальнi ланцюги доданоТ BapTOCTi. Б'анес 1нформ. 2015. № 3. C. 29-35.
3. Притула Х. М., Пастернак О. I. Перспективи участ суб'еклв пiдпpи£мницькоТ дiяльностi прикордонних pегiонiв
УкраТни у глобальних ланцюгах вартосп. Сощально-економ'чн! проблеми сучасного перюду Украни. 2019. Вип. 2 (136). С. 24-29.
DOI: 10.36818/2071-4653-2019-2-5
4. Самойленко Л. Б. Вплив глобальних ланцюпв доданоТ вартосп на украТнську шдустр^ Ыформацшних технологiй. Ефективна економ'ка. 2016. № 3. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=4834
5. Кизим М. О., Крамарев Г. В., 1ванова О. Ю., Хаусто-ва В. £. Tеоpетичнi засади розвитку глобальних ланцюпв ство-рення вapтостi. Б'анес 1нформ. 2018. № 12. C. 39-50.
6. Кобилянська А. В. Причини та наслщки при£днання до глобальних мереж створення вартосп - мкце нацюнально'Т економти в оцшюваны неоiнтегpaцГ''. Б'анес 1нформ. 2020. № 2. C. 29-35.
DOI: 10.32983/2222-4459-2020-2-29-35
7. Gereffi G. Shifting Governance Structures in Global Commodity Chains, With Special Reference to the Internet. American Behavioral Scientist. 2001. Vol. 44 No. 10. P. 1616-1637. URL: https://www.researchgate.net/publication/247511196_Shifting_ Governance_Structures_in_Global_Commodity_Chains_with_ Special_Reference_to_the_Internet
8. Gereffi G. Beyond the Producer-driven/Buyer-driven Dichotomy. The Evolution of Global Value Chains in the Internet Era. IDS Bulletin. 2001.Vol. 32. No. 3. P. 30-40.
DOI: 10.1111/j.1759-5436.2001.mp32003004.x
9. Gereffi G., Memedovk О. The Global Apparel Value Chain: What Prospects for Upgrading by Developing Countries? Technical Report. June 2003. URL: https://www.researchgate.net/ publication/228150738_The_Global_Apparel_Value_Chain_ What_Prospects_for_Upgrading_by_Developing_Countries
10. Frederick S., Daly J. Pakistan in the Apparel Global Value Chain. January 2019. Duke Global Value Chains Center, Duke University. URL: https://gvcc.duke.edu/wp-content/uploads/ Pakistan_Apparel_GVC_Report_2019.pdf
11. Pici E. Economic Upgrading in Global Value Chains Case of textile and footwear industries in Albania. August 2016. URL: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/albanien/13140.pdf
12. World Trade Statistical Review 2019. Published by the World Trade Organization, 175 р. URL: https://www.wto.org/ english/res_e/statis_e/wts2019_e/wts2019_e.pdf
13. Akhi Akter, Mir Abdullah Al Mahfuz. An overview of Turkish textiles and clothing industry. Textile Today. Publishing date July 30, 2018. URL: https://www.textiletoday.com.bd/overview-turkish-textiles-clothing-industry/
14. History of Turquality. URL: http://proedu.com.tr/en/ turquality/history-of-turquality/history-of-turquality
15. Ozdemir Y., Yigit U., Ozdemir S. Turquality in Industry: AGuideforUniversity-IndustryCollaboration.March2017.URL:https: //www.researchgate.net/publication/318705244_TURQUALITY_ IN_INDUSTRY_A_GUIDE_FOR_UNIVERSITY-INDUSTRY_ COLLABORATION
16. Kutluksaman M., Mutlu I., Saunders Ja., Unluaslan E. Advisor: Christian Ketels. Turkey's Textiles and Apparel Cluster. May 4, 2012. URL: https://www.isc.hbs.edu/resources/courses/ moc-course-at-harvard/Documents/pdf/student-projects/MOC% 20-%20Turkey%20Textiles%20and%20Apparel%20Cluster.pdf
17. Apparel GVC analysis. Bangladesh, Sri lanka and Turkey. World Bank Document. Working Paper. № 140321. Vol. 1. Document date: Jan 1, 2019. URL: https://www.theciip.org/sites/ciip/files/ Apparel%20GVC%20analysis.pdf
18. GDP per capita 1960-2018 (current US$) - Turkey, Pakistan. World Bank national accounts data, and OECD National
Accounts data files. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ NY.GDP.PCAP.CD?locations=TR-PK
19. Khawar H., Mukhtar N., Javaid M., Dr. Umair Javed Pakistan's Readymade Garments Sector: Challenges and Opportunities. Pakistan Business Council (PBC) and The Consortium for Development Policy Research (CDPR). 2019. 103 p. URL: https:// www.pbc.org.pk/wp-content/uploads/Pakistan%E2%80%99s-Readymade-Garments-Sector-Challenges-and-Opportunities.pdf
20. Countries and regions. Pakistan. Last update: May 7, 2019. URL: https://ec.europa.eu/trade/policy/countries-and-regions/ countries/pakistan/
21. Average income around the world. WorldData.info. URL: https://www.worlddata.info/average-income.php
22. South-East Europe clothing factories target luxury brands. TheStar. June, 18, 2018. URL: https://www.thestar.com. my/business/smebiz/2018/06/18/southeast-europe-clothing-factories-target-luxury-brands
23. Albania. Environmental Performance Reviews. Third review. No. 47. ECE/CEP/183. United Nations Publications. New York and Geneva, 2018. URL: https://www.unece.org/fileadmin/ DAM/env/epr/epr_studies/ECE.CEP.183_Eng.pdf
24. Clothing & Footwear Industry: What does Albania Manufacture? Invest in Albania. November 19, 2019. URL: https:// invest-in-albania.org/clothing-footwear-industry-what-does-albania-manufacture/
25. Albania: Economic indicators and trade with EU. Infographic. Authors: Giulio Sabbati and Velina Lilyanova, Members' Research Service Caterina Francesca Guidi, Globalstat, EUI. PE 620.195. April 2018. URL: https://www.europarl.europa. eu/RegData/etudes/ATAG/2018/620195/EPRS_ATA(2018)620195_ EN.pdf
26. Albania. Building Competitiveness in Albania. Volume II. Sector Case Studies: Apparel and Footwear, Tourism, Mining. Report No. 47866-AL. October 2009. Europe and Central Asia Region. Document of the World Bank. URL: http://ubmasiafiles. com/files/aplf/psf/09%20wb%20albania%20building%20 competitiveness.pdf
27. Effects of Stabilisation and Association Agreements and CEFTA2006 on WB6 European Integration and Regional Cooperation: Achievements and Ways Forward. Vladimir Medak (ed.). Belgrade. June 2018. ISBN 978-86-80046-56-3. URL: http://www.emins.org/ wp-content/uploads/2018/06/SAP-CEFTA-WB6.pdf
28. Progress towards Meeting the Economic Criteria for EU Accession. The EU Commission's Assessments 2019. Institutional Paper 109. July 2019. p. 84. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/ info/files/economy-finance/ip109_en.pdf
29. New production cycle overtakes the footwear industry. Tirana Times. April 26, 2019. URL: http://www.tiranatimes. com/?p=141543
30. Amighini A., Rabellotti R. How Do Italian Footwear Industrial Districts Face Globalization. European Planning Studies. No 14(4). February 2010.
DOI: 10.1080/09654310500421105
REFERENCES
Akhi Akter, Mir Abdullah Al Mahfuz An overview of Turkish textiles and clothing industry". Textile Today. Publishing date July 30, 2018. https://www.textiletoday.com.bd/overview-turkish-tex-tiles-clothing-industry/
Albania. Building Competitiveness in Albania. Volume II. Sector Case Studies: Apparel and Footwear, Tourism, Mining. Re-
port no. 47866-AL". October 2009. Europe and Central Asia Region. Document of the World Bank. http://ubmasiafiles.com/files/aplf/ psf/09%20wb%20albania%20building%20competitiveness.pdf
"Albania. Environmental Performance Reviews. Third review, no. 47". ECE/CEP/183. United Nations Publications. New York and Geneva, 2018. https://www.unece.org/fileadmin/DAM/env/epr/ epr_studies/ECE.CEP.183_Eng.pdf
"Albania: Economic indicators and trade with EU. Infographic. Authors: Giulio Sabbati and Velina Lilyanova, Members' Research Service Caterina Francesca Guidi, Globalstat, EUI". PE 620.195. April 2018. https://www.europarl.europa.eu/RegData/ etudes/ATAG/2018/620195/EPRS_ATA(2018)620195_EN.pdf
"Apparel GVC analysis. Bangladesh, Sri lanka and Turkey. World Bank Document". Working Paper, no. 140321. Vol. 1. Document date: Jan 1, 2019. https://www.theciip.org/sites/ciip/files/Ap-parel%20GVC%20analysis.pdf
"Average income around the world". WorldData.info. https:// www.worlddata.info/average-income.php
Amighini, A., and Rabellotti, R. "How Do Italian Footwear Industrial Districts Face Globalization". European Planning Studies, no. 14(4) (2010).
DOI: 10.1080/09654310500421105 Berenda, S. V. "Yevropeiska systema torhovelnoi kumuliatsii ta hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti" [The European System of Trading Cumulation and Global Value Chains]. Biznes Inform, no. 3 (2015): 29-35.
"Clothing & Footwear Industry: What does Albania Manufacture? Invest in Albania". November 19, 2019. https://invest-in-albania.org/clothing-footwear-industry-what-does-albania-manu-facture/
"Countries and regions. Pakistan". Last update: May 7, 2019. https://ec.europa.eu/trade/policy/countries-and-regions/coun-tries/pakistan/
"Effects of Stabilisation and Association Agreements and CEFTA2006 on WB6 European Integration and Regional Cooperation: Achievements and Ways Forward". Belgrade. June 2018. ISBN 978-86-80046-56-3. http://www.emins.org/wp-content/ uploads/2018/06/SAP-CEFTA-WB6.pdf
Frederick, S., and Daly, J. "Pakistan in the Apparel Global Value Chain". January 2019. Duke Global Value Chains Center, Duke University. https://gvcc.duke.edu/wp-content/uploads/Pakistan_ Apparel_GVC_Report_2019.pdf
"GDP per capita 1960-2018 (current US$) - Turkey, Pakistan. World Bank national accounts data, and OECD National Accounts data files". https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP. CD?locations=TR-PK
"Global value chain. Concept and tools. Duke University". https://globalvaluechains.org/concept-tools
Gereffi, G. "Beyond the Producer-driven/Buyer-driven Dichotomy. The Evolution of Global Value Chains in the Internet Era". IDS Bulletin, vol. 32, no. 3 (2001): 30-40.
DOI: 10.1111/j.1759-5436.2001.mp32003004.x Gereffi, G. "Shifting Governance Structures in Global Commodity Chains, With Special Reference to the Internet". American Behavioral Scientist. 2001. https://www.researchgate.net/ publication/247511196_Shifting_Governance_Structures_in_ Global_Commodity_Chains_with_Special_Reference_to_the_In-ternet
Gereffi, G., and Memedovis, O. "The Global Apparel Value Chain: What Prospects for Upgrading by Developing Countries? Technical Report". June 2003. https://www.researchgate.net/ publication/228150738_The_Global_Apparel_Value_Chain_ What_Prospects_for_Upgrading_by_Developing_Countries
"History of Turquality". http://proedu.com.tr/en/turquality/ history-of-turquality/history-of-turquality
Khawar, H., Mukhtar, N., and Javaid, M. "Dr. Umair Javed Pakistan's Readymade Garments Sector: Challenges and Opportunities". Pakistan Business Council (PBC) and The Consortium for Development Policy Research (CDPR). 2019. https://www.pbc.org. pk/wp-content/uploads/Pakistan%E2%80%99s-Readymade-Gar-ments-Sector-Challenges-and-Opportunities.pdf
Kobylianska, A. V. "Prychyny ta naslidky pryiednannia do hlobalnykh merezh stvorennia vartosti - mistse natsionalnoi ekono-miky v otsiniuvanni neointehratsii" [On Causes and Consequences of Entering Global Value Networks - Place of National Economy in Assessing the Neo-Integration]. Biznes Inform, no. 2 (2020): 29-35. DOI: 10.32983/2222-4459-2020-2-29-35 Kutluksaman, M. et al. "Advisor: Christian Ketels. Turkey's Textiles and Apparel Cluster". May 4, 2012. https://www.isc.hbs. edu/resources/courses/moc-course-at-harvard/Documents/pdf/ student-projects/M0C%20-%20Turkey%20Textiles%20and%20 Apparel%20Cluster.pdf
Kyzym, M. 0. et al. "Teoretychni zasady rozvytku hlobalnykh lantsiuhiv stvorennia vartosti" [The Theoretical Foundations of the Development of Global Value Chains]. Biznes Inform, no. 12 (2018): 39-50.
"New production cycle overtakes the footwear industry".Tira-na Times. April 26, 2019. http://www.tiranatimes.com/?p=141543 Özdemir, Y., Yigit, U., and Özdemir, S. "Turquality in Industry: A Guide for University-Industry Collaboration". March 2017. https://www.researchgate.net/publication/318705244_TURQUAL-ITY_IN_INDU STRY_A_G UIDE_F0R_UNIVERSITY-INDU STRY_C0L-LABORATION
"Progress towards Meeting the Economic Criteria for EU Accession. The EU Commission's Assessments 2019". Institutional Paper 109. July 2019. https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/ economy-finance/ip109_en.pdf
Pici, E. "Economic Upgrading in Global Value Chains Case of textile and footwear industries in Albania". August 2016. https:// library.fes.de/pdf-files/bueros/albanien/13140.pdf
Prytula, Kh. M., and Pasternak, 0. I. "Perspektyvy uchasti subiektiv pidpryiemnytskoi diialnosti prykordonnykh rehioniv Ukrainy u hlobalnykh lantsiuhakh vartosti" [Prospects for Participation of Business Entities in the Border Regions of Ukraine in Global Value Chains]. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy, no. 2(136) (2019): 24-29.
D0I: 10.36818/2071-4653-2019-2-5 "South-East Europe clothing factories target luxury brands". TheStar. June, 18, 2018. https://www.thestar.com.my/business/ smebiz/2018/06/18/southeast-europe-clothing-factories-target-luxury-brands
Samoilenko, L. B. "Vplyv hlobalnykh lantsiuhiv dodanoi vartosti na ukrainsku industriiu informatsiinykh tekhnolohii" [The Impact of Global Value Chains on the Ukrainian Information Technology Industry]. Efektyvna ekonomika. 2016. http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=4834
"World Trade Statistical Review 2019. Published by the World Trade 0rganization". https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/ wts2019_e/wts2019_e.pdf
Cram Hagrnwna go pegaK^Ï 22.04.2020 p.
