CC BY
32
СШИМША 1«
УДК 339.9:502.174]:[338.2:338.45(477)] https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-46-103-115
ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМ1КА ЯК СТРАТЕГ1ЧНИЙ ПР1ОРИТЕТ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГ1В ДОДАНО1 ВАРТОСТ1
Гахович Н. Г., Кушшренко О. М., Зарудна О. С.
Актуальнсть теми досл'1дження Змна шмату е одним з ключових виклиюв сьогодення, що мае глобальний характер / безпрецедентн масштаби. Для того щоб зростання промислового виробництва не супроводжувалося негативним впливом на навколишне середовище, а, навпаки, забезпечувало сталий розвиток, с&товою спльнотою були запропонован рiзнi деУ i н^ативи, так/ як прийняття РамковоУ конвенцУУ ОргашзацУУ Об'еднаних Нац^й про змну шмату (1992), що стала першим кроком на шляху до виршення проблеми змни шмату; Котський протокол (1995), Паризька Угода (2016), «Свропейська Зелена Угода» (2019) як нова стратег'я зростання, яка мае на мет'1 перетворити €С у справедливе та проц&таюче суспльство, '¡з сучасною економ'чно ефективною та конкурентоспроможною економкою на основ декаплнгу з нульовим рiвнем викид'в парниковi гази в 2050 роц/. УкраУна також долучилась до цих процес'т, створивши м'жв'домчу групу, що координуе подолання наслiдкiв змни шмату в рамках «СвропейськоУ зеленоУ угоди», де першочерговим завданням е «озеленення» промислового розвитку. Д'евим способом досягнення поставлених цлей е iнтеграцiя украУнських виробник'т в ланцюги доданоУ вартост'!, що i визначае актуальнсть даного дослдження.
Постановка проблеми. Зростаюча небезпека катастроф'чних глобальних зм/'н навколишнього середовища та iншi аспекти нерац/'онально'У полiтики використання природних ресурс'т загрожують майбутньому безпечному розвитков суспльства й можливост/ задовольнити потреби споживач'т. Вс ц виклики вимагають рiшучих дш та адаптацУУ виробник'в до нових умов функцонування.
Видлення недосл'джених частин загальноУ проблеми. Враховуючи трансформа^ю модел/ оргашзацУУ виробництва, яке в умовах посилення м'жнародно'У конкуренцп органзовуеться в рамках глобальних ланцюг'в доданоУ вартост/ та посилення еколог'чних вимог при '¡нтеграц'УУ виробниюв на р'1зн'1 ланки виробничого процесу, недостатньо досл'дженою залишаеться проблема обфунтування механ1'зм1в адаптацУУ виробник'т до впровадження еколог'чних стандарт'¡в зг/'дно вимог €С / впровадженн/ ефективних '¡нструмент'т державного регулювання для акти&зацУУ сп'вро&тництва експортоор'ентованих промислових виробник'т УкраУни з iноземними партнерами.
Постановка завдання, мети досл'1дження. Завданням дослдження е обфунтування важливост/ впровадження циркулярних принципiв як стратег'чного проритету розвитку глобальних ланцюг'в доданоУ вартост/ та обфунтування механ1'зм1в пiдтримки украУнських виробник'т при '¡нтеграц'УУ в круговi (замкнен) ланцюги доданоУ вартост '!.
© Гахович Н. Г., Кушшренко О. М., Зарудна О. С., 2020
Метод або методологiя проведення дослiдження. У роботi використано загальнонауковi методи: абстрактно-лог'чний, системний; анал'зу i синтезу, статистичних пор/'внянь, групування, вибiрки; експертних оцнок.
Галузь застосування результат'^. Результати цього досл'дження можуть бути застосован в процес формування державноУ полiтики щодо основних аспект'т експортного розвитку промисловост/ в контекст/ iнтеграцiйних процес'т, а також у розвитку «озеленення» промисловост!' краУни.
Висновки. На основ! анал'зу розвитку глобальних ланцюг'в доданоУ вартост'! розкрито особливост'! формування циркулярних ланцюг'в доданоУ вартост'! й запропонован дев /нструменти промисловоУ полiтики для акти&зацУУ процес'в озеленення промисловост!' та Ытеграц'УУ нацонального виробництва в циркулярнi ланцюги доданоУ вартост '!.
Ключов'1 слова: глобальн ланцюги доданоУ вартост'!, циркулярнi ланцюги доданоУ вартост'!, «Зелена Угода», додана вартсть, промислова полтика, «озеленення економки».
ЦИРКУЛЯРНАЯ ЭКОНОМИКА КАК СТРАТЕГИЧЕСКИЙ ПРИОРИТЕТ РАЗВИТИЯ ГЛОБАЛЬНЫХ ЦЕПОЧЕК ДОБАВЛЕННОЙ СТОИМОСТИ
Гахович Н. Г., Кушниренко О. Н., Зарудная О. С.
Актуальность темы исследования. Изменение климата является одним из ключевых вызовов настоящего, имеет глобальный характер и беспрецедентные масштабы. Для того чтобы промышленный рост не сопровождался негативным влиянием на окружающую среду, а, наоборот, обеспечивал устойчивое развитие, мировым сообществом были предложены различные идеи и инициативы, такие как принятие Рамочной конвенции Организации Объединенных Наций об изменении климата (1992), ставшей первым шагом на пути к решению проблемы изменения климата; Киотский протокол (1995), Парижское Соглашение (2016), Европейское «Зеленая соглашение» (2019) как новая стратегия роста, которая имеет целью превратить ЕС в справедливое и процветающее общество, с современной экономически эффективной и конкурентоспособной экономикой на основе декаплинга с нулевым уровнем выбросов парниковых газов в 2050 г. Украина также приобщается к этим процессам, создав межведомственную группу для координации преодоления последствий изменения климата в рамках «Европейского зеленого соглашения». Первоочередным заданием при этом является «озеленение» украинской промышленности. Ответом на эти вопросы является интеграция украинских производителей в цепи добавленной стоимости, что и определяет актуальность данного исследования.
Постановка проблемы. Растущая опасность катастрофических глобальных изменений окружающей среды и другие аспекты нерациональной политики использования природных ресурсов угрожают будущему в безопасном развитии общества и возможности удовлетворить потребности потребителей. Все эти вызовы требуют решительных действий и адаптации производителей к новым условиям функционирования.
Выделение неисследованных частей общей проблемы. Учитывая трансформацию модели организации производства, в условиях усиления международной конкуренции, которое организовано в глобальных цепочках добавленной стоимости, и усиление экологических требований при интеграции производителей на различные звенья производственного процесса, недостаточно исследованной остается проблема обоснования механизмов адаптации производителей к внедрению экологических стандартов согласно требованиям ЕС. Успешное решение этого вопроса зависит от использования эффективных инструментов государственного регулирования для активизации сотрудничества экспортоориентированных промышленных производителей Украины с иностранными партнерами.
Постановка задачи, цели исследования. Задачей исследования является обоснование важности внедрения циркулярных принципов в качестве стратегического приоритета развития глобальных цепочек добавленной стоимости и обоснование механизмов поддержки украинских производителей при интеграции в круговые (замкнутые) цепи добавленной стоимости.
Метод или методология проведения исследования. В работе использованы общенаучные методы: абстрактно-логический, системный; анализа и синтеза, статистических сравнений, группировки, выборки; экспертных оценок.
Область применения результатов. Результаты этого исследования могут быть применены в процессе формирования государственной политики по основным аспектам экспортного развития промышленности в контексте интеграционных процессов, а также в развитии «озеленения» промышленности страны.
Выводы. На основе анализа развития глобальных цепочек добавленной стоимости раскрыты особенности формирования циркулярных цепочек добавленной стоимости и предложены действенные инструменты промышленной политики для активизации процессов озеленения промышленности и интеграции национального производства в циркулярные цепи добавленной стоимости.
Ключевые слова: глобальные цепочки добавленной стоимости, циркулярные цепочки добавленной стоимости, «Зеленое соглашение», добавленная стоимость, промышленная политика, «озеленение экономики».
CIRCULAR ECONOMY AS A STRATEGIC PRIORITY OF GLOBAL VALUE CHAINS DEVELOPMENT
Gakhovich Natalia, Kushnirenko Oksana, Zarudna Olga
Relevance of the research topic. Climate change is one of the key challenges of today, which has evolved into a global undertaking on an unprecedented scale. In order to ensure that industrial growth is not accompanied by a negative impact on the environment, but rather ensures sustainable development, the world community has proposed various ideas and initiatives, such as the adoption of the United Nations Framework Convention on Climate Change (1992), the first step towards tackling climate change; Kyoto Protocol (1995), Paris Agreement (2016), European Green Agreement (2019) as a new growth strategy aimed at transforming the EU into more equitable and prosperous societies , with a modern cost-effective and competitive economy based on zero-level decoupling greenhouse gas emissions in 2050. Ukraine is also joining these processes by setting up an interagency group to coordinate the effects of climate change under the European Green Agreement. The primary issue is to substantiate the mechanisms for involving Ukrainian industry in the Green Agreement. Addressing these challenges is the integration of Ukrainian producers into value chains, which determines the relevance of this study.
Formulation of the problem. The growing danger of catastrophic global environmental changes and other aspects of irrational policies for the natural resources using threaten the future safe development of society and the ability to meet the needs of consumers. All these challenges require decisive action and adaptation of manufacturers to new operating conditions.
Selection of unexplored parts of the general problem. Given the transformation of the model of organization of production, which in the face of increasing international competition is organized within global value chains and strengthening environmental requirements for the integration of producers at different stages of the production process, the problem of substantiating mechanisms for adapting producer's instruments of state regulation to intensify cooperation of export-oriented industries s producers Ukraine with foreign partners.
Setting the task, the purpose of the study. The task of the study is to substantiate the importance of implementing circular principles as a strategic priority for the development of global value chains and substantiate the mechanisms to support Ukrainian producers in the integration into circular (closed) value chains.
Method or methodology for conducting research. The work uses general scientific methods: abstract-logical, system; analysis and synthesis, statistical comparisons, grouping, sampling; expert assessments.
The field of application of results. The results of this study can be applied in the formation of state policy on the main aspects of export development of industry in the context of integration processes, as well as in the development of industry «greening».
Conclusions. Based on the analysis of the development of global value chains, the peculiarities of the formation of circular value chains are revealed and effective tools of industrial policy for intensification of industrial landscaping processes and integration of national production into circular value chains are proposed.
Key words: global value chains, circular value chains, «Green Agreement», value added, industrial policy, «greening of the economy».
JEL Classification L60,011, O13, Q51, Q53, Q58
Актуальшсть теми дослщження. Перехщ на циркулярну модель економки набувае глобального характеру, що може принести користь краТнам за рахунок пщвищення стшкосп розвитку, створення робочих мюць, охорони навколишнього середовища i зниження вики^в шкщливих речовин. Для розвитку циркулярноТ економки багато краТн стали активно використовувати рiзнi шструменти i мехашзми державноТ пол^ики, з метою забезпечення ТТ комплексности вщ впровадження технолога, фшансування i форм ведення бiзнесу, до формування готовност сусшльства в цтому змшювати своТ звички i створювати новi схеми взаемоди. При цьому розумшня i стушнь актуальност питань циркулярноТ економки значно рiзняться по краТнах i залежать вщ специфки природного, людського, фiзичного та шституцшного капiталiв кожноТ краТни, рiвня ТТ розвитку i соцiально-економiчних прюрите^в, еколопчноТ культури сусшльства.
Враховуючи те, що для держав iз сильною економкою з високорозвиненими технологами i культурою виробництва впровадження моделi циркулярноТ економки вщбуваеться швидкими темпами, юнуе певний ризик використання ними переваг циркулярноТ економки для отримання контролю над доступом до ринш менш розвинених економк. З шшого боку, краТни, що розвиваються з бтьш низьким доходом можуть вважатися бтьш циркулярним, шж розвинеш, в тому сена, що з бшьшосп викинутих речей використовуються детaлi для переробки та ремонту. Питання полягае в тому, як перетворити ц процеси в можливють сталого розвитку. Наявнють в краТнах, що розвиваються циркулярних процеав, бтьшють з яких пов'язаш з сортуванням i повторним використанням вiдходiв, забезпечуе так зваш «точки зростання», як дозволять урядам, приватному сектору та шшим зацкавленим учасникам просувати шновацшш моделi [1].
Однак досягнення поставленоТ мети неможливо без змши юнуючих виробничих процеав, з урахуванням кращих св^ових практик. Розширення мaсштaбiв циркулярноТ економки на глобальному рiвнi вимагае поеднання бiзнес-моделей, технолопчних досягнень та шновацш, а також сптьних зусиль зацкавлених сторш, включаючи представниш бiзнесу, науки i держави. Це i обумовлюе актуальнють дослщжень в цьому напрямк
Постановка проблеми. Зростаюча небезпека катастрофiчних глобальних 3mîh клiмату та жшГ аспекти нерацюнально1 полiтики використання навколишнього середовища загрожують майбутньому безпечному розвитковi суспiльства й можливостi задовольнити потреби споживачiв, зокрема при виробниц^ продовольства й товарiв повсякденного попиту. Bei ц виклики вимагають ршучих дiй та адаптацiï виробникiв до нових умов функцюнування.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Рiзнi аспекти розвитку ланцюгiв доданоï вартостi промисловосл знайшли вiдображення у багатьох наукових працях зарубiжних та вiтчизняних вчених. Концептуальн засади дослiджуваного поняття сформували зарубiжнi й вiтчизнянi науковцi рiзних напрямiв i шкiл сучасноï економiчноï думки. До ïх числа можна вщнести працi М. Портера, П. Марша, Р. Каплжського та Моррюа, К. Шваба, Р. Райха, Д. Родрка, Е. Райнерта, С. Вебера та П. Лабаста, Г. Джереффi та шших.
Традицiйним пiдходом до аналiзу ланцюгiв доданоï вартостi е лiнiйна концепцiя, описана ще Майклом Портером у 1985 р [2], яка спрямована на дослщження послщовносп операцш, в результатi яких вщбуваеться прирiст вартостi продукцГ| i послуг, що проходять рiзнi стадп.
Питання взаемозв'язку циркулярно!' економiки та глобальних ланцюпв доданоï вартостi неодноразово пщшмаються на порядку денному Bсесвiтнього економiчного форуму [3]. Кругова економiка повинна зв'язувати весь ланцюг поставок. Бтьшють дослiдникiв визнае те, що в останн роки вiдбулася глобальна фрагмента^я виробництва. За останнi десятилiття таю поняття як офшоринг та аутсорсинг спричинили глобальш змiни в оргашзаци свiтового виробництва, зокрема бiльшiсть компанш, що виробляють продукцiю в розвинених кражах, передали сво1 виробництва спецiалiзованим виробничим фiрмам в iнших кражах, формуючи глобальнi ланцюги доданоï вартост [4].
Порiвняльний аналiз концепцiй циркулярно1 i зеленоï економiки, проведений европейськими вченими [5] на пiдставi бiблiометричного огляду майже двох тисяч наукових статей, опублкованих за останнi три десятил^тя, показав, що в рамках зеленоГ економiки особлива увага придтяеться сталому розвитку, питань зелених жвестицш, туризму, освiти i зайнятостi, розвитку вщновлюваних джерел енергiï, збереження земельних ресурав, зниження викидiв; а в рамках циркулярноï - особливостям сталого розвитку в аспект iндустрiалiзацiï i урбашзаци, скорочення життевого циклу продукций утилiзацiï та повторного використання вiдходiв i iн. Передумови переходу до циркулярно1 економiки були висвiтленi ще бтьш нiж пiвстолiття тому. Так, у 1966 р. Кеннет Боулджг в прац «Економка прийдешнього космiчного корабля Земля», який вперше порушуе проблеми взаемодп мiж економiкою та еколопею [6]. Роботу Кеннета Боулджга можна вважати основоположною для розумжня екологiчних проблем економiстами.
Теоретичнi положення циркулярно1 економiки фунтуються на працях Зварич 1.Я., який розглядае циркулярну економiку на мiкро-, мезо- i макро- рiвнях, що охоплюють виробництво, споживання i правильне використання вiдходiв. Також по циркулярно1 економiки е дослщження Мусiноï Л.А., Хумаровоï Н.1. та iнших вiтчизняних науковцiв
Таким чином, застосування циркулярних пiдходiв в процес розвитку глобальних ланцюгiв доданоï вартостi забезпечують порiвняльнi конкурентнi переваги рiзним компанiям шляхом iнтеграцiï глобальних i локальних конкурентних переваг (переваги, характеры для конкретноï компанп i мюця розташування [7]. Враховуючи те, що глобальш ланцюги доданоï вартост охоплюють всi сектори економiки, мають широкий географiчний розподiл та визначають спецiалiзацiю окремих фiрм та краж в цтому на окремих стадiях виробничого процесу, подальший 1х розвиток обмежуеться зростанням екологiчних ризикiв, що посилюе значимють партнерства i сшвпрац мiж зацiкавленими сторонами для досягнення поставлених цтей.
Метою дослiдження е обфунтування важливост впровадження циркулярних принцитв як стратегiчного прiоритету розвитку глобальних ланцюпв доданоï вартостi та обфунтування механiзмiв пiдтримки украУнських виробникiв при жтеграцп в круговi (замкненi) ланцюги додано1 вартостi.
Методи дослiдження. У робот використанi загальнонауковi методи: абстрактно-лопчний, шдукцп та дедукцп, системного пщходу; аналiзу i синтезу, а також спе^альш методи дослiдження: статистичних порiвнянь, групування, ви6Грки (для галузевого аналiзу розподГлу доданоï вартостi); структурно-функцюнального аналiзу, експертних оцГнок при розробц рекомендацiй щодо ефективних iнструментiв для сприяння розвитку мТжнародного спiвробiтництва для укражських виро6никГв промисловоï продукцп при штеграцп до кругових (замкнених) ланцюпв додано1 вартостi).
Виклад основного матерiалу. На сучасному етапi досягнення стшкого економiчного зростання стало важливим пунктом глобального порядку денного. Гармоншне узгодження компонент сталого розвитку, що забезпечуе економТчне зростання, соцiальну стабiльнiсть i еколопчну рiвновагу в довгостроковГй перспективi можливо забезпечити за допомогою концепцп зеленоï економiки, якГй останнiм часом придтяеться пщвищена увага в усьому свт. Перехiд вГд традицiйноï моделi економiчного зростання до зеленого зростання стае загальносв^овим глобальним трендом, в рамках якого зелена економка виступае жструментом досягнення стГйкого розвитку.
У нацюнальних стратегiях сталого розвитку окремих краж еколопчний компонент згадуеться в зв'язцГ з економiчним зростанням, а ршення задач комплексноï екологiзацiï економiчного зростання передбачаеться в рамках реалiзацi''' концепцп зеленоï економiки. Результатом впровадження концепци зеленого зростання повинен стати перехщ до низьковуглецевоï економiки. Вона повинна бути заснована на со^ально вщповщальне ведення бiзнесу, який передбачае впровадження комплексних програм i механiзмiв пщвищення ресурсоефективностi,
розроблених з урахуванням наявних у пщприемства технологiй (программ поводження з вщходами, программ пiдвищення енергоефективност тощо). I! невiд'eмним компонентом також е соцiально вiдповiдальне споживання, яка передбачае змшу поглядiв, мислення i цшностей людини по вiдношенню до природи.
Так, наприклад, у грудш 2020 року европейська Комiсiя презентувала «европейський Зелений Курс», амбiцiйну програму, що описуе перехщ до клГматично-нейтрально!, циркулярной економки до 2050 року -надзвичайно складний та масштабний крок, який повнютю змiнить економку европейського Союзу та кра!н-однодумцГв. Прийнятi ранiше «зеленi» програми не е достатньо радикальними, якщо врахувати потужн клГматичш змiни останнiх рош [8].
Зелене зростання е новою темою i для Укра!ни, особливо пщписавши Угоду про асоцiацiю з ее та приеднавшись до европейського енергетичного сшвтовариства, вона зобов'язалася здшснити модернiзацiю промислового розвитку задля переходу до ресурсо- та енергоефективно! економки. На сьогоднi здiйснюються лише першi кроки щодо розробки й прийняття нормативно-правового забезпечення у цш сферк
Водночас, 12 Цiль сталого розвитку «Забезпечення рацюнальних моделей споживання i виробництва» [9] примушуе виробникiв забезпечувати вщповщнють екологiчним вимогам при виробництвi продукци та впроваджувати новГ бiзнес-моделi в рамках циркулярной економiки.
Поняття циркулярной економiки було введено в 1989 р. двома британськими екологами-економютами Девщом ПГрсом та Керрi Тернером у !х працi «Економiка природних ресурсiв та навколишнього середовища» з огляду на стратепю сталого розвитку та запропоноване для вирГшення актуальних проблем попршення стану навколишнього середовища i нестачi природних ресурсiв [10].
Циркулярна економка (економiка замкнутого циклу, циклГчна або циклiчна економiка - вщ англ. Circular economy; Cyclic economy; Closed-loop economy) - модель економГчного розвитку, заснована на вщновлення ресурав, альтернатива традицшно!, лшшно! економки (створення, користування, захоронення вГдходГв) [11]. Вона покликана змшити класичну лшшну модель виробництва, концентруючись на продуктах i послугах, як мГнГмГзують вщходи i Гнших видГв забруднення.
Впровадження економки замкнутого циклу за оцшками Фонду Еллен МакАртур може дати збтьшення ВВП до 12-15%. до 2025 р.; прирют доходу свгтово! економiки понад 1 трлн дол США. КрГм цього, перехiд до циркулярной економщГ створить величезнi можливосл для модершзаци виробництва i впровадження промислових шновацш, забезпечуючи щорГчний прирют продуктивност на 3%, i, як наслщок, - прирГст ВВП на 7% [12]. ЦГ вражаючi цифри е найкращою мотивацiею переходу до циркулярной економщк як для пол^иш, так i для промислових пщприемцГв.
Основу циркулярной економГки утворюють замкнул ланцюги поставок, пщ якими розумшть ланцюг поставок, що забезпечуе максимГзацш додано! вартостГ протягом всього життевого циклу продукту з динамГчним вщновленням в рамках вГдносно тривалих тимчасових штервалГв цГнностей рГзних типГв i обсяпв [13].
Для виявлення особливостей формування циркулярних ланцюпв додано!' вартостГ важливо визначити !х вГдмГнностГ вщ традицГйних (лГнГйних) ланцюгГв додано! вартостГ (рис.1). Лшшна модель ланцюгГв додано! вартостГ характеризуеться сукупнютю заходГв для розробки продуктГв, починаючи вГд його концепцп через послГдовнГ етапи виробництва (включаючи комбшацш фГзичних змГн сировинних компонентГв та внеску супутнГх виробничих послуг), завершуючи доставкою кГнцевому споживачу та пюля продажних послуг. Натомють кругова (циркулярна) модель ланцюга додано! вартостГ, спрямована на «закриття циклу» для кожного продукту, але так само добре для кожного з його складових елементГв та сировини матерГали. 3i збтьшенням кГлькостГ окремих компонентГв продукцГ'' та суб'ектГ в у процеа !! будГвництва ланцюг поставок ускладняеться, осктьки вГн описуе мережу ресурав та дш, якГ виробляють та розповсюджують товар кГнцевому покупцевк
На рисунку видно, що кожна ланка ланцюга додано! вартостГ отримуе певний ресурс, а у випадку його вичерпност - ланка не зможе функцюнувати й ланцюг в цтому не зможе функцюнувати, як ттьки незамшний ресурс буде втрачено. Це може бути як у власному виробництвГ, так i в пщрядному. Таким чином, в межах ланцюга повинн бути врахован ресурсы обмеження. Як i кожен з и складових, ланцюг поставок повинен дГяти в межах економГчних, еколопчних та соцГальних порогових значень. Менеджерам ланцюгГв поставок необхщно розробити показники, ям враховують контекст стшкосп, а також формувати вГдносини з учасниками за вама ланками ланцюга.
Ця концепцГя працюе лише в тому випадку, якщо партнери глобального ланцюга формують прозорГ вГдносини та взаемну довГру до шформаци про стшкють, яку надае кожен партнер. Тому високорозвинен ланцюги додано! вартостГ вимагають прозорост щодо пов'язаних матерГалГв та фГнансових потокГв товару щодо його компонентГв протягом усього життевого циклу. Яскравим прикладом тако! концепци був аналГз екологГчних прибуткГв та збиткГв, опублГкований Puma в 2011 роцк
МеханГзмом, який може забезпечити принципи формування кругових ланцюгГв додано! вартостГ е широке застосування технологш 1ндустрп 4.0. НеобхГдну прозорють можна легко забезпечити новГтньою шформацшною технологГею пГдключених пристро!в, аналГзом великих даних, хмарними обчисленнями або технолопею розподтено! книги (також блокчейн). У поеднанш з вГдстеженням IoT та глобальними моделями вщповщносп даних, що пщтримуються AI, вони е необхщними ГнгредГентами для усунення фГзичного розриву по окремих процесах в ланцюгах поставок пщ час фази використання продукту та в кшц термшу експлуатаци.
Переробка та повторне
використання Сир°вина
Утил1зац1я Виробництво
Транспортув Розподт та
ання застосування
Рисунок 1. Кругова (циркулярна) модель ланцюга додано! вартост
Джерело: складено авторами за даними [14].
Осктьки циктчш виробничi процеси заснованi на «замикаючих петлях», вщходи одного процесу стають ресурсом шшого. В свiтi така модель вже впроваджуеться багатьма компанiями. Прикладами е провiднi компани, що формують замкненi ланцюги додано! вартостi, в яш обмеженi ресурси замiнюються на повнютю поновлюванi джерела (табл.1).
Таблиця 1. Розподiл кругових ланцюгiв додано! вартост за галузевою ознакою
№ Галузь Ознака Характеристика
1 Харчова Повторне використання ресурав Компаыя «Royal DSM» розробила целюлозний бюетанол, в якому стьськогосподарсьга вГдходи: кукурудзянГ качани, лушпиння, листя i стебла, перетворюються в поновлюване паливо
2 Легка Вщновлення та переробка продукцп Компани Н&М, Nespresso, Timberland, Puma - активне використання перероблених матерiалiв в Ланцюгу створення продукту i застосовування виключно поновлюваних джерел енергп
3 Целюлозно-паперова Замкнений цикл переробки БГо посуд GeoVita, PinEco - використання у виробниф^ вГдходГв
4 Електрошка Збтьшення життевого циклу продукту; збереження економнноТ вигоди Компанiя Fairphone сприяе еколопчносп виробництва з меншою шкодою навколишньому середовищу. Унiкальнiсть - можливють замiнювати застарiлi або зiпсованi модулу замiсть того щоб викидати смартфон i купувати новий. Це зменшуе особист витрати користувачiв i частку токсичного смггтя. Компанiï HP, Dell - високоефективн системи повернення вживаних продукпв.
5 Х1м1чна Управл1ння сталим розвитком у виробничому процес1 Компанiя «Production Verbund of BASF» - формування ефективного та взаемопов'язаного потоку матерiалiв та енерги в ХГМГЧНОМУ ВИРО6НИЦТВГ
6 Сфера послуг, шарЫгова економка (sharing economy) Обм1н i сптьне споживання; продукт як послуга Поеднання горизонтальних бiзнес зв'язкГв та IT-платформи, яка поеднуе мтьйони продавцiв та клиентв, UBER, Webmoney, Blablacar
7 Ремонт та обслуговування суден Використання цифрових технолопй для зменшення витрат матерiалiв та визначення можливостей повторного використання деталей Океанський перевiзник Maersk створив цифровий близнюк контейнерних суден, що дозволило Ывентаризувати ктькють витрачених матерiалiв та визначення тих частин, як можна повторно використовувати, вщновити, переобладнати або залишити у виробничому циш суднобудування
Джерело: авторська розробка
Застосування циркулярних бiзнес-моделей в рiзних галузях призводить до суттевих економiчних, екологiчних та соцiальних вигод. Наприклад, за оцiнками експертiв впровадження принцишв економiки замкнутого циклу в автомобтебудування дозволить скоротити споживання сировинних ресурав на 98%, забезпечити економю енергп на рiвнi 83%, знизити вартють готово! продукцп на 40%, зменшити викиди вуглекислого газу на 87%.
Вщповщш iнiцiативи приватного сектору - включаючи розробку бiзнес-моделей круговоТ економiки, вiдповiднi екологiчнi стандарти, стратеги корпоративно! со^альноТ вiдповiдальностi - е важливими рушiями трансформаци круговоТ економки у багатьох краТнах. Тим не менше, малi та середнi пщприемства, якi складають бiльшiсть компанiй у всьому свт, часто не потребують необхiдного фiнансування та потенцiалу для круговоТ економки. Залучення краТн у ГЛДВ зображено на рисунку 2.
90,0 80,0 70,0 60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0
%
%
90,0 80,0 70,0 60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0
«г ,#
^ о
Частка внутршньоТ доданоТ вартостi експорту промiжноТ продукцш як частка загального валового експорту, 2015 р.
Рисунок 2. 1ндекси участi кра!н свiту у ГЛДВ у 2005 i 2015 рр.
Джерело: складено авторами за даними [15].
КраТни, що розвиваються, наприклад, Польща, при виробниц™ товарiв на експорт використовують бiльше iноземних промiжних ресурсiв i е бiльш залученими до участ у ГЛДВ, нiж такi розвинут краТни як США, Австралiя та Япоыя, де бiльша частина створення ланцюпв доданоТ вартостi зосереджена на власнм територп. Хоча, експорт розвинутих краТн не мiстить високоТ частки ЫоземноТ доданоТ вартостi, проте Тх промiжнi ресурси широко використовуються у наступних ланках ГЛДВ, внаслщок чого мають достатньо високе значення Ыдексу участi у ГЛДВ.
Застосування циркулярних бiзнес-моделей в рiзних галузях переробноТ промисловостi повнiстю вiдповiдае основним тенден^ям розподiлу доданоТ вартостi в рамках глобальних ланцюпв, що показано на рисунку 3.
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 О
12,
н.
>6, >
¡5,'
з4;
(8,4 ,8_ ,
И,1
17, >
76, I
'О,:
!4,
-А1,
17,
52,-
74,1
12,
-2,;
12,'
38,;>
И,:
34;
■3,1)
22,4
>4,1 Щ
! ¡9,1
34,
|Л О и*) ьЛ о ш и") О и*) иП О 1Л О Ц") иП О 1Л ¡Л О О") иП О 1Л ьЛ О и*> и-1 О ш
ООО ООО ООО ООО ООО ООО ООО ООО ООО ООО
N N (М NN N (М N N N (М N NN N NN N NN N NN N NN N NN N
Переробна Харчов1 Текстиль, одяг. Деревина та Х1лмчна та Основш Комп'ютери, Машини та Транспорта 1нше
промислов1сть продукти. шшра та вироби 3 неметал1чна метали та електронне та устаткування засоби виробництво;
чапо'|"та тютюн супутштовари паперу мшеральна металев1 електричне ремонт та
продукция вироби устатку в а ння монтаж
машин та
обладнання
□ Експорт пром1жно1 п роду К ЦП □ Експорт кшцевоТ продукцп
Рисунок 3. Розподт внутршньо! додано! вартостi в загальному валовому експорт за галузями в СС
Джерело: складено авторами за даними [15].
Найбiльший единий свГтовий ринок, GC може встановлювати стандарти, що застосовуються в ГЛДВ. Зацкавленють GC у впровадженнi циркулярностГ у ГЛДВ мае багато корист вГд використання стандартв, що стосуються вГдходГв, що переробляються, торпвлГ мiнералами та жших матерiальних ресурсiв.
Протягом останнiх рош обсяги розподГлу внутрГшньо''' доданоï вартост в загальному валовому експортi в кражах, що розвиваються, збтьшувались вищими темпами, шж вся свiтова торпвля, що пояснюеться стрГмким збiльшенням попиту на сировинш товари. Це характерно i для Укра'ни: вагому частку промислового експорту у 2017 р. становила продукцГя з низькою доданою вартютю, в тому числГ 30,7% - продукцГя металургiйного комплексу; 12% - деревина, паперова маса та вироби з не''', натомють частка продовольчих товарiв - 23,1%, продукцп машинобудування - лише 15,3%.
Вщзначимо, що у 2005-2015 рр. лщерами у формуванш глобальних ланцюгiв додано''' вартостi е виробництво деревини, меблiв, електронiки та приладiв, харчових продуктв, хГмГчних виро6Гв, що показано на рис. 3. Такий галузевий розподт характерний i для розвитку кругових (замкнених) ланцюпв додано' вартостi, що i було представлено прикладами розвинених компанш.
На пiдставi дослiджень свГтового практичного досвГду впровадження концепцГ'' циркулярной' економiки експертами компани' Accenture розроблена загальновизнана класифка^я iнновацiйних бiзнес-моделей, що реалiзуються як в окремо, так i сптьно [16]. Це: циркуляры поставки або круговГ ланцюжка додано' вартостi; вiдновлення i переробка ресурав; продовження життевого циклу продукту; платформи для обмжу i спГльного використання; продукт як послуга (сервiсiзацiя).
1. Циркуляры поставки або круговГ ланцюги додано'' вартост (Circular suppliers) - модель, в яко'' обмеженi ресурси замжюються на повнГстю поновлюванГ джерела.
2. ВГдновлення та переробка ресурав (Resources recovery) - модель, в яко'' використовуються технолопчш жноваци' i можливост для вГдновлення i повторного використання ресурав. Приклади включають в себе замкнутий цикл переробки, що передбачае переробку вГдходГв в новГ ресурси.
3. Продовження життевого циклу продукту (Product life extension) - модель, що дозволяе за допомогою вГдновлення, ремонту, модершзаци' або ремаркетингу продукту зберегти економГчну вигоду як можна довше. Ця модель також передбачае перехщ вщ продажу речей до продажу послуг з 'х використання.
4. Платформи для обмжу i спГльного використання (Sharing platforms) - модель, яка будуеться на обмЫ товарами або активами, що мають невеликий коефщГент використання.
5. Продукт як послуга (сервГазацГя) (Product as a service) - модель, в якш клГенти використовують продукцш шляхом «оренди» з оплатою за фактом використання.
АналГзуючи складовГ циркулярно'' економГки в Укра'ш, ми можемо видтити поводження з вГдходами як одну Гз основних складових, адже дана концепцГя розглядае вГдходи як ресурс. На сьогодш Укрaïнa також долучилась до процеав впровадження циркулярних бГзнес-моделей в дГяльнГсть укрaïнських компанш. Проте, така активнють найчастГше проявляеться в двох аспектах: в дГяльност промислових пгантв (DTEK) та жновацшнш активностГ стартапГв. ПрактичнГ приклади Гмплементаци основних Гдей циркулярноï економГки в укра'нськГ стартами представленГ в таблицГ 2 [17].
НаведенГ приклади пщтверджують ефективнГсть циркулярних бГзнес-моделей та 'х вагому роль при жтеграци' до глобальних ланцюгГв додано'' вартостГ. Адже еколопчно вГдповГдальний виробник, який дотримуеться циркулярних принципГв мае бГльшГ шанси увГйти до розвинено'' виробничо'' мереж1 нГж ГншГ виробники.
Циркулярна економГка починае дГяти задовго до того, як товар приходить у непридатнють, потребуе переробки або ремонту. КонцепцГя циркулярной' економГки мае на увазГ безпосередню участь на етапах планування i розробки товарГв для забезпечення тривалого життевого циклу й високого потенцГалу для подальшого повторного використання, модершзаци', вГдновлення та рециклжгу [18].
Таблиця 2. Приклади украшських циркулярних бiзнес-моделей
Ha3Ba KOMnaHii Циркулярна складова
Thread СоцГальне пщприемство, збирае пластиковГ вГдходи з Га'т та переробляе 'х у матерГал для виробництва взуття, сшвпрацюе з Timberland
Omni United КомпанГя спГвпрацюе з Timberland i використовуе гумовГ шини у виглядГ пГдошви для взуття Outland Outwear;
Looptworks Ta Alaska Airlines Одяг з перероблено''' сировини, м'ячГ, сумочки та гаманцГ Гз сидГнь лГтака;
Lanza Tech Перетворюе використаний вуглець на паливо i хГмГкати;
Method НовГ пляшки Гз зГбраного в морГ пластику;
Dell Допомагае позбавлятися вГд комп'ютерного смГття;
Levi Strauss Повертае життя старого одягу будь-якого бренда;
H&M КолекцГя джинав зроблених з перероблено'' бавовни;
Unilever КомпанГя купуе бтьше 2 млн т вГдходГв щороку i переробляе 'х у нову упаковку
Джерело: розроблено авторами за даними [17].
Питання твердих побутових вГдходГв (ТПВ) е дуже актуальною i дуже гострою для Укра'ни. Так, щороку в Укра'ш утворюеться приблизно 11 млн т ТПВ, а за 2019 р. утворилось майже 53 млн м3 ТПВ, або понад 10 млн т,
якГ захоронюються на 6 тис. смггтезвалищ i полГгонГв загальною площею майже 9 тис га [19]. Водночас рГчна ктькють вщходГв на душу населення становить близько 300 кг (дат Держстату Укра'ни). Укра'на потрапила на 9 мюце рейтингу кра'н з найбГльшим обсягом смггтя на одного жителя за вераею американського агентства 24/7 Wall Street [20]. Збтьшення показникГв утворення вГдходГв пов'язане з пГдвищенням рГвня життя, враховуючи спГввГдношення мГж динамкою ВВП на душу населення та рГвнями питомого утворення вщходГв.
РГвень переробки ТПВ в Укра'ш коливаеться вщ 3 до 8%, тодГ як для кра'н бвропейського Союзу вш складае до 60% ТПВ [21]. При цьому бтьше 90% ТПВ спрямовуеться на полГгони та несанкцюноваш звалища. ЗгГдно з офщшними даними МГнГстерства розвитку громад та територш Укра'ни, 8838 га землГ зайнято близько 6073 полГгонами та звалищами, хоча неофщшш показники можуть бути навГть ще вищими. Завдяки впровадженню, в 1462 населеному пункт роздтьного збирання побутових вГдходГв, робот 34 смГттесортувальних лГнГй, 1 смГттеспалювального заводу i 3 смГттеспалювальних установок перероблено та утилГзовано близько 6,1 % побутових вщходГв, з них: 2 % спалено, а 4,1 % побутових вщходГв потрапило на заготвельш пункти вторинно'' сировини та смГттепереробш лшп [22, с. 87-90].
ДомГнуючим способом поводження з побутовими вГдходами залишаеться 'х вивезення та захоронення на полГгонах та смГттезвалищах. ВГдповГдно до Закону Укра'ни «Про альтернативы джерела енергп» «зелений тариф» встановлюеться для суб'екпв господарювання, якГ виробляють електричну енергГю з бюмаси (у т.ч. оргашчно'' складово'' ПВ) та бюгазу, утвореного на полГгонах побутових вщходГв. На 19 полГгонах влаштовано систему вилучення бюгазу. УтилГзацГя побутових вщходГв здГйснюеться на смГттеспалювальному заводГ в мГстГ КиевГ, а також експлуатуються смГттеспалювальна установка в м. Люботин Харшсько'' областГ та двГ смГттеспалювальнГ установки в мют ХаркГв. На сьогоднГ лише 3% ТПВ в Укра'ш перетворюються на енергГю шляхом спалювання, а максимальне значення, визначене у Нацюнальшй стратеги' - 10%. Тобто, для досягнення встановлених цтм достатньо побудувати ще 2-3 аналопчш смГттеспалювальнГ заводи, а також 384 нових полГгонГв.
На сьогоднГ не розвинут в Укра'ш ще два основних способи отримання енергГ'' з побутових вщходГв -бюгаз, отриманий шляхом примусово'' газифкаци' оргашчно'' складово'' побутових вГдходГв, або вироблення RDF-паливо (Refuse Derived Fuel). I перший, i другий способи е цГкавими для пщприемцГв, адже мають високу ймовГрнють швидко'' окупност ГнвестицГй.
ОкрГм того, що там полГгони займають земельш дГлянки, вони видтяють парниковГ гази й забруднювальш речовини, якГ потрапляють в атмосферу, поверхневГ шари Грунту, фунтовГ води та надра. Це негативно впливае на рослинний i тваринний свГт, а також знижуе якють життя в розташованих поблизу житлових районах. Вщсутнють роздтьного збирання та утилГзацГ'' вщходГв, що мютять токсичнГ компоненти, пщвищуе ризик забруднення навколишнього середовища небезпечними речовинами.
Тому найкращим шляхГв вирГшення проблеми зростання ТПВ е рециклшг - вторинна переробка вщходГв. Використання вщходГв в якост вторинних матерГальних ресурсГв мае ряд переваг перед звичайний захороненням, а саме:
- зменшення тиску на навколишне природне середовище;
- максимальне використання ресурсу матерГального об'екта, що пщлягае вториннш переробцГ;
- мГшмГзацГя забруднюючого впливу людсько'' дГяльностГ на стан довктля, запобГгання збГльшенню смГттезвалищ;
- збереження енергГ' та природних ресурсГв.
Проблеми, з якими стикаються укра'нськГ виробники при впровадженш циркулярних бГзнес-моделей, пов'язаш з фшансовими та ¡нституцшними обмеженнями, що показано в таблицГ 3.
Таблиця 3. Основы проблеми, з якими стикаються украшсьм виробники про впровадженш циркулярних бiзнес-моделей ^_
Фактор Характеристика
Вщсутнють пГдзаконних i допомГжних нормативних актГв ВГдсутнють допомГжних положень, складнГсть i непоолщовнють правил в сферГ державного регулювання та нормативно-правового забезпечення
ОрганГзацГйно-управлГнськГ аспекти ОрганГзацГйнГ бар'ери, обумовленГ опором до змГн всерединГ оргашзацп та протидГя окремих осГб
ФГнансовГ та економГчнГ бар'ери ВеликГ авансовГ ГнвестицГйнГ витрати: переробленГ матерГали мають бГльшу вартГсть шж у лГнГйних бГзнес-моделях
ТехнологГчнГ бар'ери ТехнологГчнГ обмеження щодо переробки, проектування продукцп Вщсутнють методГв обробки даних про життевий цикл продуклв Обмежена доступнГсть та якють переробки матерГалГв.
СпоживчГ обмеження НедостатнГсть ¡нформаци щодо особливостей продукцп, пов'язано'' з циркулярною економкою
ТоварнГ обмеження Новий продукт потребуе популяризаци серед споживачГв
ЛогГстичнГ обмеження ВГдсутнГсть контролю за каналами та конфлГкт ¡нтересГв у межах фГрм, обмГн матерГалами обмежений можливостями зворотно'' логГстики
Вимоги до конфГценцшносл ОбмГн ¡нформацГею мГж усГма учасниками ланцюга може суперечити конфГденцГйностГ та пов'язанш з цим конкурентнГй позицп окремо'' фГрми
Джерело: розроблено авторами за даними [16].
Впровадження принципГв циркулярно'' економГки у виробництво дае можливють «перезавантажити» економГку, зробивши ïï бГльш стшкою i конкурентоспроможною. Це приносить користь вам пщприемствам, галузям i громадянам в таких напрямах як бтьш ¡нновацшш та ефективнГ способи виробництва i споживання; захист бГзнесу вщ браку ресурсГв i нестГйких цш; можливостГ для локалГзацГ' i соцГально' ¡нтеграцГ''; оптимГзацГ' поводження з вщходами, що сприяе переробцГ вГдходГв i скороченню обсяпв звалищ; економГ' енергГ', оскГльки менше виробничих процесГв вимагае менше енергГ'; отримання вигГд для навколишнього середовища з точки зору клГмату та бюрГзномашття, зменшення забруднення повгтря, Грунту i води.
Вищевикладене вимагае розробки i впровадження ефективних ¡нструментГв з пщтримки укра'нсько'' промисловост задля 'х ¡нтеграцГ'' до вищих ланок ланцюпв додано'' вартост. ДГевим ¡нструментом стимулювання ¡нтеграцГ' укра'нських виробниш до глобального торговельного простору е створення платформи взаемодГ' мГж приватним сектором та державними ¡нституцГями, основною метою яко'' е координацГя взаемозв'язку мГж потребами експортерГв та ¡снуючими можливостями на ринку [23, с. 150]. Виробничий сегмент ланцюга додано' вартост (обробка, збирання та виготовлення продуктГв ¡з меншим ступенем додавання вартост) потребуе адаптацГ' промислових виробниш до еколопчних вимог задля ¡нтеграцГ' в глобальнГ ланцюги додано'' вартост: застосування технологГй збереження води та енергГ', зменшення використання ресурсГв, скорочення викидГв парникових газГв та забруднення навколишнього середовища, використання еколопчно чистих матерГалГв та сировини; дотримання вимог еколопчного маркування, стимулювання вГтчизняних пщприемств для зменшення енергоемностГ виробництва та освоення технологГй нового виробництва, зокрема, для розвитку альтернативно' енергетики, збереження бюрГзномашття та вирГшення проблеми з вщходами. [24]. Певш кроки щодо вирГшення проблеми з вщходами, Укра'на ттьки починае здшснювати. Досягненнями держави в цьому питан е Нацюнальний план управлшня вГдходами до 2030 року (№ 117-р вГд 20.02.2019;) регюнальш плани управлГння вГдходами (затвердження, 2020 рГк); проекти законГв Укра'ни «Про управлГння вГдходами», зареестроваш в Верховнш РадГ Укра'ни; проект Закону Укра'ни «Про внесення змш до деяких закошв Укра'ни щодо врегулювання окремих питань у сферГ надання житлово-комунальних послуг»; проект Закону Укра'ни «Про мунщипальш вГдходи».
Висновки. Основш принципи економГки замкнутого циклу засноваш на вГдновлення ресурсГв, переробцГ вторинно'' сировини, перехщ вГд викопного палива до використання поновлюваних джерел енергГ'.
Також даний тип економГки розглядаеться як частина концепцГ' 1ндустрГ' 4.0, в результат яко'' в цтому пщвищиться рацюнальнють користування ресурсами, в тому числГ природними, економГка стане бтьш прозорою, передбачуваною, a ïï розвиток швидким i системним.
ПандемГя COVID-19 посилюе значення впровадження циркулярних принципГв до ланцюпв додано' вартост, адже посилення контролюючих заходГв на мГжнародних кордонах внаслГдок поширення ¡нфекцГ' призводить до змГн умов мГжнародно' логГстики - товарнГ потоки перенаправляються на задоволення потреб внутрГшшх ринмв та трансформацГю глобальних ланцюгГв додано'' вартост. Кра'ни ¡золюються та реалГзують власнГ ресурси та можливостГ для подолання ¡снуючих загроз. фармацевтичнГй галузГ це проявилося особливо гостро. РГзке пГдвищення попиту на медичне обладнання та лГки виявило давно назртГ проблеми галузГ -залежнГсть виробниш вщ доступностГ активних фармацевтичних субстанцш (АФС), дефГцит запасГв готово' продукцГ' i занадто повГльний вГдхГд вщ застарто' системи серГйного виробництва медикаментв. Це здатне привести до перегляду перспектив створення глобальних ланцюгГв додано' вартост.
Пюля вивчення досвГду впровадження циркулярно' економГки на практичних прикладах можна вважати що, ключовим ¡нструментом впровадження циркулярно'' економГки i е бГзнес-моделГ, ям розглядаються як цтюний пщхщ до усшшного ведення бГзнесу. Проте активГзацГя 'х впровадження напряму залежить вщ ¡нструментГв промислово' полГтики. Для цього необхГдно активГзувати участь у розвитку ринку вторинно' сировини, виходити на ринок з товарами створеними на основГ вторинно'' сировини, ¡нвестувати у дослщження та розробки (R&D), ям створюються використанням вторинно' сировини. Все це дае можливостГ ¡нтегруватись у новГ виробничГ ланцюги додано' вартост (циркулярш ланцюги додано' вартост), займаючи нш витюнених виробниш з низькими еколопчними вимогами до виробничих процесГв та товарГв.
Отже, циркулярна економГка е одним з перспективних напрямГв зелено' економГки, що пропонуе державГ i бГзнесу сучасш пщходи до пГдвищення ресурсоефективностГ, досягнення соцГального ефекту у сферГ споживання товарГв, зокрема, за рахунок розширено'' вГдповГдальностГ виробника, а також зниження еколопчних наслщмв виробництва. Практична реалГзацГя дано'' концепцГ' втГлюеться в бГзнес-моделях, орГентованих на зменшення кГлькостГ використовуваних ресурсГв, впровадження повторного використання або замкнутого циклу виробництва, вГдновлення, рециклшгу та вторинно' переробки для забезпечення тривалого життевого циклу, сприяючи досягненню Цтей сталого розвитку сусптьства.
Список використаних джерел
1. Chatham House. A Wider Circle? The Circular Economy in Developing Countries. Briefing. The Royal Institute of International Affairs. Energy, Environment and Resources Department, December 2017.
2. Портер М. Конкурентное преимущество: как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость, Москва, 2005. 715 с.
3. Why the circular economy must link up the whole supply chain. URL: https://www.weforum.org/agenda/ 2018/09/why-the-circular-economy-needs-to-link-up-the-whole-supply-chain/
4. Brennan L., Ferdows K., Godsell J., Golini R., Keegan R., Kinkel S., Srai J.S. Taylor M. Manufacturing in the world: where next? International Journal of Operations & Production Management. 2015. Vol. 35. No. 9, pp. 12531274. http://dx.doi.org/10.1108/IJOPM-03-2015-0135.
5. D'Amato D. et al. Green, circular, bio economy: A comparative analysis of sustainability avenues. Journal of Cleaner Production. 2017. doi: 10.1016/j.jclepro.2017.09.053
6. Kenneth E. Boulding. The Economics of the coming spaceship Earth. Environmental Quality in a Growing Economy. 1966, pp. 3-14.
7. L. Brennan, R. Rakhmatullin Global Value Chains and Smart Specialisation Strategy. Thematic Work on the Understanding of Global Value Chains and their Analysis within the Context of Smart Specialisation. 2015. EUR 27649 EN; doi:10.2791/44840.
8. The European Green Deal. Brussels, 11.12.2019. URL: https://cutt.ly/kslQDGl
9. Глобальн/ Ц/л/ сталого розвитку 2016-2030. URL: http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
10. David W. Pearce and R. Kerry Turner. Economics of Natural Resources and the Environment. 1989. 392 p.
11.Федорчук Я., Серветник Д. Циркулярна економ/ка. Орган/'зац/'йно-правов/' аспекти. URL: https://www.businesslaw. org. ua/circle-economic-t
12.Ellen MacArthur et al. Towards the Circular Economy: Accelerating the scale-up across global supply chains. Published by World Economic Forum, Geneva, Switzerland, 2014
13. Guide D, Van Wassenhove L. The Evolution of Closed-Loop Supply Chain Research. 2009. URL: https://www.researchgate.net/publication/220243663_The_Evolution_of_Closed-Loop_Supply_Chain_Research
14.UNEP. Програма розвитку ООН по навколишньому середовищу. URL: https://www. unenvironment. org/ru/programma-oon-po-okruzhayuschey-srede
15.Database OECD-WTO Trade in Value Added (TiVA). URL: https://stats.oecd.org/Index.aspx?Data SetCode=TI VA_2018_ C1#
16.Circular Advantage: Innovative Business Models and Technologies to Create Value in a World without Limits to Growth. Accenture. 2014. URL: https://www.accenture.com/t20150523t053139__w__/us-en/_acnmedia/accenture/conversion-assets/dotcom/documents/global/pdf/strategy_6/accenture-circular-advantage-innovative-business-models-technologies-value-growth.pdf
17. Тимошенко I. П., Дронова О. Л. Циркулярна економ/ка для умов УкраУни. Формування ринкових в/дносин в УкраУн/. №9 (208). 2018. С.120-127. DOI: 10.5281/zenodo.1485209.
18.Зварич I. Циркулярна економ/ка i глобал/зоване управл/ння в/дходами. Журнал европейськоУ економ/ки. Т. 16. № 1. 2017. С. 41-57.
19.Стан сфери поводження з побутовими в/дходами в УкраУн/ за 2019 р/к. URL: https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/terretory/stan-sfery-povodzhennya-z-pobutovymy-vib
20. УкраУна потрапила в топ краУн з найб/льшим обсягом см/ття на людину. URL: https://www.pravda. com. ua/news/2019/07/15/7220956
21. Свростат. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/cei_wm011/default/table?lang=en
22. Промислова пол/тика як ключовий iнструмент стратег/У розвитку: науково анал/тична допов/дь /за ред. Дейнеко Л.В. ; НАН УкраУни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраУни». КиУв, 2019. 143 с. URL: http://ief. org. ua/docs/sr/304.pdf
23.Розвиток промисловост/ для забезпечення зростання та оновлення украУнськоУ економ/ки : науково-анал/тична допов/дь / за ред. Дейнеко Л.В. ; НАН УкраУни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраУни». КиУв, 2018. 158 с.
24.Кушниренко О. М., Зарудна О. С. Можливост/ /нтеграц/У украУнськоУ промисловост/' до глобальних ланцюг/в доданоУ вартост/. Економ/чний в/сник ун/верситету, 2018. Вип. 39, с. 65-74. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-39-65-74
References
1. Chatham House (2017), A Wider Circle? The Circular Economy in Developing Countries. Briefing. The Royal Institute of International Affairs. Energy, Environment and Resources Department, December. [in Eng.]
2. Porter, M. (2005) Konkurentnoe preimushchestvo: kak dostich' vysokogo rezul'tata i obespechit' ego ustoychivost' [Competitive advantage: how to achieve high results and ensure its sustainability], Moskva, 715 s. [in Eng.]
3. Why the circular economy must link up the whole supply chain. URL: https://www. weforum. org/agenda/2018/09/why-the-circular-economy-needs-to-link-up-the-whole-supply-chain/[in Eng.]
4. Brennan, L., Ferdows, K., Godsell, J., Golini, R., Keegan, R., Kinkel, S., Srai, J.S., Taylor, M. (2015). Manufacturing in the world: where next? International Journal of Operations & Production Management, Vol. 35, No. 9, pp. 1253-1274. http://dx.doi.org/10.1108/IJOPM-03-2015-0135[in Eng.]
5. D'Amato, D. et al. (2017), Green, circular, bio economy: A comparative analysis of sustainability avenues. Journal of Cleaner Production. doi: 10.1016/j.jclepro.2017.09.053 [in Eng.]
6. Bouldig, K. (1966). Economics of the coming spaceship Earth. Environmental Quality in a Growing Economy, 3-14. [in Eng.]
7. Brennan, L., Rakhmatullin, R. (2015) Global Value Chains and Smart Specialisation Strategy. Thematic Work on the Understanding of Global Value Chains and their Analysis within the Context of Smart Specialisation;
EUR 27649 EN; doi:10.2791/44840. [in Eng.]
8. The European Green Deal. Brussels, 11.12.2019. URL: https://cutt.ly/kslQDGl [in Eng.]
9. Hlobal'ni tsili staloho rozvytku 2016-2030 [Sustainable Development Goals 2016-2030]. URL: http://www. un. org. ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku [in Ukr.]
10.David, W. Pearce and R. Kerry Turner (1989). Economics of Natural Resources and the Environment, 392 p. [in Eng.]
11.Fedorchuk, Ya., Servetnyk, D. Tsyrkulyarna ekonomika. Orhanizatsiyno-pravovi aspekty [Circular economy. Organizational and legal aspects]. URL: https://www.businesslaw.org.ua/circle-economic-t [in Ukr.]
12.MacArthur, E. et al. (2014) Towards the Circular Economy: Accelerating the scale-up across global supply chains. Published by World Economic Forum, Geneva, Switzerland, [in Eng.]
13.Guide, D. & Wassenhove, V. L. (2009) The Evolution of Closed-Loop Supply Chain Research. URL: https://www.researchgate.net/publication/220243663_The_Evolution_of_Closed-Loop_Supply_Chain_Research. [in Eng.]
14.UNEP. Prohrama rozvytku OON po navkolyshn'omu seredovyshchu [United Nations Environment Development Program]. URL: https://www.unenvironment.org/ru/programma-oon-po-okruzhayuschey-srede [in Ukr.]
15.Database OECD-WTO Trade in Value Added (TiVA). URL: https://stats.oecd.org/Index.aspx7Data SetCode=TIVA_2018_C1# [in Eng.]
16. Circular Advantage: Innovative Business Models and Technologies to Create Value in a World without Limits to Growth (2014) Accenture. URL: https://www.accenture.com/t20150523t053139__w__/us-en/_acnmedia/accenture/conversion-assets/dotcom/documents/global/pdf/strategy_6/accenture-circular-advantage-innovative-business-models-technologies-value-growth.pdf [in Eng.]
17. Tymoshenko, I. P. & Dronova, O. L. (2018). Tsyrkulyarna ekonomika dlya umov Ukrayiny [Circular economy for the conditions of Ukraine]. Formuvannya rynkovykh vidnosyn v Ukrayini - Formation of market relations in Ukraine, 9 (208), 120-127. DOI: 10.5281/zenodo.1485209 [in Ukr.]
18.Zvarych I. (2017). Tsyrkulyarna ekonomika i hlobalizovane upravlinnya vidkhodamy. [Circular economy and globalized waste management.] Zhurnal yevropeys'koyi ekonomiky - Journal of the European Economy, 16, 1, 4157. [in Ukr.]
19. Stan sfery povodzhennia z pobutovymy vidkhodamy v Ukraini za 2019 rik [The state of the sphere of household waste management in Ukraine in 2019]. URL: https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/terretory/stan-sfery-povodzhennya-z-pobutovymy-vib [in Ukr.]
20. Ukrayina potrapyla v top krayin z naybil'shym obsyahom smittya na lyudynu [Ukraine is among the top countries with the largest amount of garbage per capita]. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2019/07/15/7220956 [in Ukr.]
21.Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/cei_wm011/default/table7lang=en [in Eng.]
22.Deineko, L. et al. (2019). Promyslova polityka yak klyuchovyy instrument stratehiyi rozvytku : naukovo analitychna dopovid' [Industrial policy as a key tool of development strategy: scientific and analytical report] / za red. d-ra ekon. nauk Deyneko L. V. ; NAN Ukrayiny, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrayiny». Kyiv. 143. URL: http://ief. org. ua/docs/sr/304. pdf [in Ukr.]
23.Deineko, L. et al. (2018). Rozvytok promyslovosti dlia zabezpechennia zrostannia ta onovlennia ukrayinskoyi ekonomiky: naukovo analitychna dopovid [Development of industry to ensure the growth and renewal of the Ukrainian economy: scientific and analytical report]. Ed. by L. Deineko. Kyiv: NAS Ukraine, SI «Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine». 158 p. URL: http://ief.org.ua/docs/sr/301.pdf [in Ukr.].
24.Kushnirenko, О., Zarudna, O. (2018). Mozhlyvosti intehratsiyi ukrayins'koyi promyslovosti do hlobal'nykh lantsyuhiv dodanoyi vartosti [Opportunities for the integration of the Ukrainian industry into global value chains]. Ekonomichnyy visnyk universytetu - Economic Bulletin of the University, (39), 65-74. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-39-65-74 [in Ukr.].
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Гахович Наталiя Георгмвна, кандидат економiчних наук, старший науковий ствроб^ник вщдту промисловот пол^ики
ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН Укратни» вул. Панаса Мирного, 26, м. КиТв, 01011, Укратна e-mail: ngahovich@gmail.com orcid.org/0000-0002-7754-9080 Researcher ID: AAF-1984-2020
Кушшренко Оксана Микола'вна, кандидат економiчних наук, доцент, старший науковий сшвроб^ник вщдту промисловоТ пол^ики
ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН Укратни» вул. Панаса Мирного, 26, м. Китв, 01011, Укратна e-mail: kyshnoksana@gmail.com orcid.org/0000-0002-3853-584X Researcher ID: T-1063-2017
Зарудна Ольга Станiславiвна, молодший науковий сшвроб^ник вщдту промисловот пол^ики
ДУ «1нститут економ1ки та прогнозування НАН УкраУни» вул. Панаса Мирного, 26, м. КиУв, 01011, УкраУна e-mail: olgaszua@gmail.com orcid.org/0000-0002-7253-8091 Researcher ID: S-5188-2017
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Гахович Наталия Георгиевна, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник отдела промышленной политики
ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, м. Киев, 01011, Украина e-mail: ngahovich@gmail.com
Кушниренко Оксана Николаевна, кандидат экономических наук, доцент, старший научный сотрудник отдела промышленной политики
ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, м. Киев, 01011, Украина e-mail: kyshnoksana@gmail.com
Зарудная Ольга Станиславовна, младший научный сотрудник отдела промышленной политики ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, м. Киев, 01011, Украина e-mail: olgaszua@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHORS
Gakhovich Natalia, Candidate of Economic Sciences (Ph.D.), Senior Research Officer of Department of Industrial Policy
Institute for economics and forecasting NAS of Ukraine 26, Panasa Myrnoho, Kyiv, 01011, Ukraine e-mail: ngahovich@gmail.com
Kushnirenko Окэапа, Candidate of Economic Sciences (Ph.D.), Associate Professor, Senior Research Officer of Department of Industrial Policy
Institute for economics and forecasting NAS of Ukraine 26, Panasa Myrnoho, Kyiv, 01011, Ukraine e-mail: kyshnoksana@gmail.com
Zarudna Olga, Junior Research Officer of Department of Industrial Policy Institute for economics and forecasting NAS of Ukraine 26, Panasa Myrnoho, Kyiv, 01011, Ukraine e-mail: olgaszua@gmail.com
Подано до редакци 24.07.2020 Прийнято до друку 18.08.2020
УДК 005.35 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-46-115-127
ОСОБЛИВОСТ1 КОРПОРАТИВНО! СОЦ1АЛЬНО! В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 Б1ЗНЕСУ В УКРА1Н1
Зленко А. М., 1сайкша О. Д.
Актуальнсть теми досл'дження. В умовах системноУ перебудови економки УкраУни у напрямi УУ адаптацИ до св/'тових стандарт'¡в однею з нев'д'емних складових успшного функцонування сучасного б'знесу стае розробка стратеги корпоративноУ соцальноУ в'дпов'дальност'!. На сьогодн/'шн/'й день сталий економ'чний розвиток визначаеться не фактором наявност/ сировини або ринюв збуту, а можливстю для п1'дприемств долучитися до ринку висококвал'ф'кованих трудових ресурсв, наукових винаход'в та нов1'тн1'х технологш. У свШ все бльш загострюються та стають актуальними проблеми зайнятост/ населення, со^альна нестаб'тьн'ють, погiршення стану навколишнього середовища. Усе це обумовлюе необх'дн'ють становлення '¡нновацшноУ модел/ розвитку та принципiв корпоративноУ соцальноУ в'дпов 'дальност'!, яка стае одним '¡з найважливших напрямiв ринковоУ економки.
Постановка проблеми. Теоретично доведено / пдтверджуеться практикою пров'дних компанiй с&ту, що со^альна в'дпов'дальн'ють може / мае розглядатись як важливий со^альний ресурс оргашзацп, здатний формувати конкретнi переваги, забезпечувати стйкють розвитку, адекватно реагувати на соцiальнi виклики (як внутрiшнi, так / зовншн), перетворюючи останн з обмежень на можливост'!. Сл'д пiдкреслити, що со^альна в'дпов'дальн'ють постае як важливий со^альний ресурс незалежно в 'д того, якоУ концепци соцальноУ в'дпов'дальност'! додержуеться компания.
© Зленко А. М., 1сайкша О. Д., 2020
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 46
115
