CC BY
12
Удк 339.56 JEL Classification: F17
МЕТОДИНИИЙ П1ДХ1Д до 0ЦiHKИ Й AHAЛiЗУ 30BHimHb0l Т0РГ1ВЛ1 ПРОДУКЩСЮ ПР0МИCЛ0B0CТi з урахуванням Д0ДАН01 BAPTOCTi в УКРш ТА KPAIHAX CBiTy
® 2020 КИЗИМ М. О., КРАМАРЕВ Г. В.
УДК 338.2
JEL Classification: F17
Кизим М. О., Крамарев Г. В. Методичний шдхш до оцшки й аналiзу зовнiшньоiторгiвлi продукцию промисловостi з урахуванням додано! вартостi в УкраТж та кражах CBiTy
У cmammi доведено, що останш три десятилття м'жнародна торгiвля здеб'шьшого розглядаеться у рамках поняття глобальних ланцюг'т створення варmосmi (ГЛСВ). Як нструмент для оцнки включення кран у ГЛСВ та формування ефективноi зовнiшньоекономiчноi полimики на ii основi широко використовуеться система шдикатор'ю mоргiвлi доданою вартктю. Визначено, що на цей час розроблен потужн iнформацiйнi онлайн-ресурси, що дозволяють отримувати значення шдикатор'ю додано1 вартост'1 для певного набору краш свту, в тому чит у розрiзi вид'т економiчноi д'тльности ОЕСР разом iз Сттовою органiзацiею торгвлi реал'вували спльну iнiцiаmиву зi створення бази даних шдикатор'в тор-г'тл'! доданою вартктю (TiVA), ям розраховуються на основ свтових таблиць «витрати-випуск», розроблених ОЕСР, i описують взаемоди мiж галузями i споживачами в 64 економ'шах. Проте через малу частку Украни у свтових торгових потоках у базi ОЕСР оцнок щодо Украни немае. Але анал'взовшшньо'1 mоргiвлi доданою вартктю еважливим нструментом у визначеннiвузькихмсць iприхованихризимв торгвлiкрани. Тому очевидною е необхiднiсmь адаптаци методологи до системи статистично1 iнформацii Украни та здшснення тдпов'дних розрахунмв. Метою статт'1 е розробка методичного шдходу до оцнки й анал'ву зовншньо! торгвлi продукцею промисловостi з урахуванням додано'!' варmосmi в УкраЫ та кранах свту. Запропонований в статт'> методичний пiдхiд дозволяе оцнити стан зовншньоi торг'вл'! продукцею промисловосmi краш свту та Украни або окремих ii вид'ю економ'мноi д'тльност'! (ВЕД), визначити однорiднi за показниками зовншньоi торг'вл'! продущею промисловост'! або окремих ВЕД групи (кластери) краш свту, iдентиф'шувати напрямки штеграци промисловост'! Украни та ii окремих ВЕД в зо-вшшньоеконом'мн'!ланцюги доданоiварmосmi.
Кпючов'1 слова: зовншня mоргiвля, глобальм ланцюги створення варmосmi, продук^я промисловостi, види економiчноiдiяльносmi, методичний шдюд, таблиц «витрати-випуск», потокова модель зовншньоi mоргiвлi. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-2-119-129 Рис.:4. Табл.: 1. Формул: 14. Ббл.: 23.
Кизим Микола Олександрович - доктор економiчних наук, професор, член-кореспондент НАН Укрални, директор Науково-доЫдний центру iндусmрi-
альних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Хармв, 61166, Украна)
E-mail: m.kyzym@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8948-2656
Researcher ID: http://www.researcherid.com/Y-5422-2019
SPIN: http://elibrary.ru/7616-1550
Scopus Author ID: 57216130870
Крамарев Геннадй Вталйович - кандидат економчних наук, здобувач, Науково-дослiдний центр iндусmрiальних проблем розвитку НАН Укрални (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Хармв, 61166, Украна) E-mail: kramarev@ukrngi.com
УДК 339.56 JEL Classification: F17
Кизим Н. А., Крамарев Г. В. Методический подход к оценке и анализу внешней торговли продукцией промышленности с учетом добавленной стоимости в Украине и странах мира
В статье доказано, что последние три десятилетия международная торговля в основном рассматривается в рамках понятия глобальных цепей создания стоимости (ГЦСС). В качестве инструмента для оценки включения стран в ГЦСС и формирования эффективной внешнеэкономической политики на ее основе широко используется система индикаторов торговли добавленной стоимостью. Определено, что в настоящее время разработаны мощные информационные онлайн-ресурсы, позволяющие получать значения индикаторов добавленной стоимости для определенного набора стран мира, в том числе в разрезе видов экономической деятельности. ОЭСР вместе со Всемирной торговой организацией реализовали совместную инициа-
UDC 339.56 JEL Classification: F17
Kyzym M. O., Kramarev H. V. Methodological Approach to Estimating and Analyzing International Trade in Manufactured Goods in Value Added
Terms in Ukraine and Countries of the World The article proves that for the past three decades international trade has been considered largely within the framework of the concept of global value chains (GVCj. As a tool for assessing the integration of countries into GVCs and forming effective foreign economic policy based on it, the system of trade in value-added (TiVAj indicators is widely used. It is found that today there are powerful online information resources, which allow obtaining the values of value-added indicators for a certain set of countries of the world, including in terms of economic activities. The OECD, together with the World Trade Organization, has launched a joint initiative to create a database of trade in value-added indicators, which are calculated based on world input-output tables developed by the OECD and describe the interactions between
тиву по созданию базы данных индикаторов торговли добавленной стоимостью (TiVA), которые рассчитываются на основе мировых таблиц «затраты-выпуск», разработанных ОЭСР, и описывают взаимодействия между отраслями и потребителями в 64 экономиках. Однако из-за малой доли Украины в мировых торговых потоках в базе ОЭСР оценок Украины нет. Но анализ внешней торговли добавленной стоимостью является важным инструментом в определении узких мест и скрытых рисков торговли страны. Поэтому очевидна необходимость адаптации методологии к системе статистической информации Украины и осуществления соответствующих расчетов. Целью статьи является разработка методического подхода к оценке и анализу внешней торговли продукцией промышленности с учетом добавленной стоимости в Украине и странах мира. Предложенный в статье методический подход позволяет оценить состояние внешней торговли продукцией промышленности стран мира и Украины или отдельных ее видов экономической деятельности (ВЭД), определить однородные по показателям внешней торговли продукцией промышленности или отдельных ВЭД группы (кластеры) стран мира, идентифицировать направления интеграции промышленности Украины и ее отдельных ВЭД во внешнеэкономические цепи добавленной стоимости.
Ключевые слова: внешняя торговля, глобальные цепи создания стоимости, продукция промышленности, виды экономической деятельности, методический подход, таблицы «затраты-выпуск», потоковая модель внешней торговли. Рис.: 4. Табл.: 1. Формул: 14. Библ.: 23.
Кизим Николай Александрович - доктор экономических наук, профессор, член-корреспондент НАН Украины, директор Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: m.kyzym@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8948-2656 Researcher ID: http://www.researcherid.com/Y-5422-2019 SPIN: http://elibrary.ru/7616-1550 Scopus Author ID: 57216130870
Крамарев Геннадий Витальевич - кандидат экономических наук, соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина)
E-mail: kramarev@ukrngi.com
industries and consumers in 64 economies. However, due to the small share of Ukraine in international trade flows, there are no estimates for the country in the OECD database. But the analysis of international trade in value added is an important tool in identifying bottlenecks and hidden risks in Ukraine's trade. Therefore, it is obvious that it is necessary to adapt the methodology to the system of statistical information of Ukraine and implementation of corresponding calculations. The aim of the article is to develop a methodological approach to estimating and analyzing international trade in manufactured goods in value added terms in Ukraine and countries of the world. The methodological approach proposed in the article allows estimating international trade in manufactured goods of countries of the world and Ukraine or its individual economic activities, determining homogeneous in terms of indicators of international trade in manufactured goods or individual economic activities groups (clusters) of countries of the world, identifying areas of the integration of the Ukrainian industry and its individual economic activities into global value chains.
Keywords: international trade, global value chains, manufactured goods, economic activities, methodological approach, input-output tables, model of international trade flows. Fig.: 4. Tabl.: 1. Formulae: 14. Bibl.: 23.
Kyzym Mykola O. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine, Director of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: m.kyzym@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8948-2656 Researcher ID: http://www.researcherid.com/Y-5422-2019 SPIN: http://elibrary.ru/7616-1550 Scopus Author ID: 57216130870
Kramarev Hennadii V. - Candidate of Sciences (Economics), Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: kramarev@ukrngi.com
Вступ. Стрiмкий розвиток шформацшних, комунь кацшних, транспортних технологш, процеси глобамзаци та лiбералiзацп мiжнародно! торг1^ й швестицш призво-дять до трансформацшних змш у свгговш економщ, одним iз ключових аспектш яких стало розповсюдження глобаль-них ланцюгш створення вартост (ГЛСВ).
ГЛСВ виникли як стратеги, що оргашзовують те-риторiально розосереджене виробництво у единий ефек-тивний комплекс на основi !х спещамзацп та комплiмен-тарност для виробництва певного кшцевого продукту чи послуги [1]. Отже, ГЛСВ е результатом глобамзацп, що сприяе соцiально-економiчному розвитку кра!н свиу через !х включення до глобально! економжи через розширення експорту.
ГЛСВ е складним утворенням, основу якого складае значна ккьисть компанш, кожна з яких в^пов^ае за окре-
мий вид економiчно! дiяльностi. Концепщя ГЛСВ, що базу-еться на понятт додано! вартосп, дозволяе досл^жувати галузi свггово! економжи, вивчаючи !х структуру та динамку участ в них рiзних акторш, залучених до виробничого процесу. На сьогодш цей тдпд е корисним шструментом анамзу тенденцш свиово! економжи, що дозволяе про-сл^кувати уа зв'язки мiж рiзними ланками географiчно фрагментованого мiжнародного виробництва, визначити роль кожного учасника та спрогнозувати насл^ки для пе! чи шшо! кра!ни [2].
Останш три десятилггтя мiжнародна торпвля також здебкьшого розглядаеться у рамках поняття глобальних ланцюгш створення вартость Як шструмент для оцшки включення кра!н у ГЛСВ та формування ефективно! зо-внiшньоекономiчно! полiтики на !"1 основi широко викорис-товуеться система iндикаторiв торг1^ доданою вартютю.
Розрахунки здiйснюються на 0CH0Bi систем нащо-нальних рахунив, платiжного балансу та свиових таблиць «Витрати-випуск». На цей час розроблено потужш шфор-мацшш онлайн-ресурси, як з вiдкритим доступом для користувачш, так i комерцшного спрямування, що дозво-ляють отримувати значення iндикаторiв додано! вартостi для певного набору кра!н свiтy, в тому числ! у розрiзi видiв економ!чно! дiяльностi [3; 4].
Створення м!жкра!нових таблиць «Витрати-випуск», якi б дозволяли здшснювати аналiз мгждержавно! торгшл! у галузевому розр!з! й ощнювати не лише прям! торгов! потоки, але й непрям!, повш витрати внутршньо! продукци та ¡мпорту, набуло статусу м!жнародного досл!дницького проекту 7-'l Рамково'1 програми досл!джень 6С у сшвпращ з ОЕСР та World Input-Outpur Association. Але перш! тео-ретичш розробки з цього питання були здшснеш набагато ранше у контекст! досл!дження м!жрегюнально! торгшл1, головним чином у СРСР та США [5-8].
ОЕСР разом ¡з Свгговою оргашзащею торпвл! реаль зували стльну шщативу з! створення бази даних шдика-торш торпвл! доданою вартютю (TiVA), перш! результати функщонування яко'1 були представлен! у 2013 р. [3]. На цей момент база даних TiVA охоплюе 64 кра'ни свггу, вклю-чаючи ва кра'ни ОЕСР, 6С, Велико'! двадцятки та значну ильисть кра'1н Сх!дно! та Швденно-Сх!дно! Аз!! у розр1з1 36 видш економ!чно! д!яльность 1ндикатори торпвл! доданою вартютю розраховуються на основ! свггових таблиць «Витрати-випуск», розроблених ОЕСР, як! описують вза-емод!! м!ж галузями i споживачами в 64 економжах. БЬ\ь-шють показниив е доступними за перюд 2005-2015 рр. ¡з попередшми прогнозами на 2016 р. 1нформацшна база включае i ряд валових показниив торгшл! за кра'нами.
Через малу частку Укра'ни у свггових торгових потоках у баз! ОЕСР ощнок щодо нашо'1 кра'ни немае. Але анамз зовншньо! торпвл! доданою вартютю е важливим шструментом у визначенш вузьких мкць i прихованих ри-зикш торгшл! кра'ни. Тому постае необх1дшсть адаптащ! методолог!' до системи статистично! шформащ! Укра'ни та здшснення в!дпов!дних розрахунив.
Необх!дно зазначити, що проблематищ анамзу м!ж-народно! торпвл! присвячено досить багато робгг вггчиз-няних i заруб!жних науковцш, а саме: Кругмана П., Лшдер-та С., Олша Б., Бураковського I., Кваснюка Б., Мельника Т., Рогача О. та ш. Також можна видкити ряд робгг науковцш, присвячених досл!дженню р!зних аспекпв глобальних ланцюгш створення вартость Серед них досл!дження Gereffi G. [9; 11], Sturgeon T. [9; 10], Fernandez-Stark [11], Бикова А., Гужви I. та Онищенко В. [1], Дугшець Г., Кравцово! I. [2], Ле-денева М., Самойленко Л. [12], Черкас Н. [13], Шамрай Л. [14] та ш.
Водночас в Украш практично в!дсутш розробки, що стосуються питань зовншньо! торгшл1 доданою вартктю. Окрем! роботи присвячеш загальним питанням включення в глобальш ланцюги створення вартост [1], правовим аспектам [15], а також можливостям застосування досв!ду шших кра!н [16]. Однак будь-яи оцшки показниив зовншньо! торпвл1 доданою вартктю для Укра!ни в лггератур! не наведен!, що дозволяе визначити необх1дтсть подовження досл!джень зазначено! проблематики.
Метою статт е розробка методичного пiдходу до оцiнки й анашу зовнiшньоï TOpriBAi продукцiею промис-ловостi з урахуванням додано! ваpтостi в YKpaÏHÎ та крашах CBiTy.
Результати. Базуючись на попереднк до^дженнях [17-19], пiд глобальним ланцюгом створення ваpтостi про-понуеться pозyмiти послiдовнiсть взаемопов'язаних вид!в дiяльностi 3i створення додано! ваpтостi, розташованих як мiнiмyм на двох континентах або в межах двох торгових блоив, що забезпечують виробництво товару чи послуги, починаючи з ^е! щодо !х створення та заинчуючи доставкою до кiнцевого споживача.
Початковими даними розрахунк1в показниив зо-внiшньоекономiчноï тоpгiвлi доданою ваpтiстю е оцшки за моделлю «Витрати-випуск» (input-output model), яка роз-ширена, поpiвняно з нацiональними, включенням показни-к1в мiждеpжавноï тоpгiвлi [20].
Для Украши данi в рамках цiеï моделi розробляються Державною службою статистики Украши, а саме «Таблиц «Витрати-випуск» за в^пов^ш роки [20]. Згiдно з методо-логiею вiдповiдне державне статистичне спостереження в УкраМ передбачае розроблення ряду взаемопов'язаних таблиць i матриць: таблищ «Баланс пропозици та викорис-тання ресурав»; таблицi «Витрати-випуск» у цшах спожи-вач!в; таблицi «Витрати-випуск» в основних цшах; матриц торгово-транспортно! нацiнки; матpицi податкiв i субсидш на продукти; матpицi iмпоpтy товаpiв i послуг; матpицi ви-користання продукци вiтчизняного виробництва; матpицi коефщенпв повних витрат [21].
Таблиця «Баланс пропозици та використання ресур-ав» мiстить данi в узагальненому виглядi та використо-вуеться для узгодження показник!в на основi методу «то-варних потокiв». Вона поеднуе таблицю щодо пропозици pесypсiв i таблицю щодо використання ресурав. Пропо-зищя ресурсов формуеться за рахунок внутршнього виробництва, iмпоpтy, податк!в за виключенням сyбсидiй на продукти, а також торгово-транспортних нацшок. Таблиця використання продукци включае пpомiжне споживання продукци шшими видами економiчноï дiяльностi, кiнцевi споживчi витрати, валове нагромадження катталу й екс-порт товаров i послуг. По рядках таблиць наведено продук-щю з деталiзацiею за видами економiчноï дiяльностi. Мiж пропозищею та використанням pесypсiв iснyе тотожшсть для кожного з вид1в продукци, що е необх^ною передумо-вою побудови таблищ «Витрати-випуск» [21].
Таблиця «Витрати-випуск» розробляеться в цшах споживачш i в основних цшах за однаковою схемою, яка включае три основш частини, що мають назву квадрантш. Перший квадрант характеризуе структуру пpомiжного споживання у pозpiзi видш дiяльностi та спожитих продуктов. Вш мае симетричну форму, тобто перелш вид1в еконо-мiчноï дiяльностi, наведений у стовпцях, зб1гаеться з пере-лiком продукцй (рядки). Другий квадрант вмщуе категорй кiнцевого використання товарш i послуг. Тpетiй квадрант показуе вартюний склад валово'1 додано! вартосп за кате-гоpiями доходу (рис. 1).
Матриця податив i субсидш на продукти разом з матрицею торгово-транспортно! нацшки забезпечують зв'язок мiж таблицею «Витрати-випуск» у цшах спо-
Таблиця пропозицм ресурав
ГО
X
'а:
ю
>ч
и
з
1— ^
1—
>ч
сс >ч
О сс
О. О
1= О.
ГО 1=
X
^
1-
го
сс
О
1=
а.
о
о. .о
о.
о
Промене споживання I квадрант
Кшцеве використання II квадрант
о
Оплата прац1 найманих прац1внигав
Податки за виключенням субсидш на продукти
Валовий прибуток, зл/ншаний дохщ
Валова додана вартюъ / Валовий внутршнш продукт III квадрант
Матриця податгав ^ \ субсидш на продукти
к —
Матриця торгово-транспортноТ нацшки
Таблиця «Витрати-випуск» \ восновнихцшах
Матриця ¡мпорту \ А товар1в I послуг_
Матриця використання продукцм вп^чизняного виробництва
Рис. 1. Схема зв'язку таблиць \ матриць «Витрати-випуск» Укра'ши
живачш i таблицею «Витрати-випуск» в основних цшах. Матриц складаються з I та II квадрант.
Матриця 1мпорту товар1в i послуг та матриця використання вггчизняно'1 продукцп показують, яким чином внутршнш попит задовольняеться за рахунок внутршньо-го виробництва й 1мпорту. Щ матриц також складаються з I та II квадрантш.
Матриця коеф1щентш повних витрат, яи дають мож-ливють для використання математичних метод1в анал1зу та прогнозування, складаеться з I квадранта.
Необх1дно зазначити, що Бкорусь, як i Украша, не входить до бази TiVA, але розробки в напрямку адаптаци методики ОЕСР i оцшки торгшл1 доданою вартктю досить значш [22; 23]. З огляду на той факт, що структура таблиць «Витрати-випуск» двох краш не мае суттевих в1дмшнос-тей, кр1м ршня декомпозицп галузей, науково-практичний штерес становить застосування для Украши методики роз-рахункш показниив додано'1 вартосп, розроблено'1 для Б1-лорусь
Враховуючи можливост проведення розрахунив щодо участ Б1лорус1 в глобальних ланцюгах додано'1 вар-тост на основ1 системи нащональних рахунив, яю до-ступш в офщшнш статистищ краши, автори в [22] запро-понували розподкити показники бази даних TiVA на дв1 групи:
■ шдикатори участ краши в глобальних ланцюгах вартост (шдикатори прямо'1 та зворотно'1 штегра-цп, шдикатори походження додано'1 вартост у валовому експорп, шдикатори походження додано'1 вартост в инцевому споживанш);
■ шдикатори внутршньо'1 додано'1 вартост в нащо-нальному експорть
Таким чином, до першо'1 групи в1днесеш показники, яи не можуть бути обчислеш через в1дсутшсть Б1лорус1 у баз1 TiVA, а до друго'1 - ri, що можна обчислити на основ1 даних нащональних таблиць «Витрати-випуск».
Подальше досл1дження у робой [22] проводилося щодо показника «внутршня додана вартють в експортЬ» використання якого, на думку автор1в, дозволяе виявити певш тенденцп, що спостер1гаються у виробництв1 високо-технолопчно'1 продукцп, а також рол1 регюнш i краш свггу в систем! м1жнародного розподку пращ. Цей показник взноситься до тих, яи можна обчислити на основ1 таблиць «Витрати-випуск».
За даними таблиць ресурав товарш i послуг, використання товар1в та послуг, яи обчислеш в грошовому вираз1 у цшах споживач1в та основних цшах, окремо для внутршнк та 1мпортних ресурс1в, здшснюються розрахун-ки [21]:
■ продуктово'1 структури пром1жного споживання;
■ структури валово'1 додано'1 вартост за елементами;
■ структури використання товар1в i послуг.
Шсля чого обчислюються коеф1щенти прямих i повних витрат. Коеф1щенти прямих витрат a{. е елементами матриц Леонтьева та демонструють, яку ильисть продукту i необх1дно витратити на виробництво одинищ продукту j:
хн
х' (1)
де a,j - коефщент матриц прямих матер1альних витрат А;
х^ - м1жгалузевий потж 1з галузьпостачальника i до галузьспоживача j;
Xj - валова продукщя галузьспоживача j.
Коеф1щенти повних витрат можуть розраховува-тися у натуральному або вартюному вим1рь Але таблищ «Витрати-випуск» в УкраМ та переважнш б1льшост1 краш свггу розробляються лише у варткному вим1рь Коеф1щен-ти прямих витрат використовуються для визначення вну-тршньо'1 додано'1 вартосй в експорть Коеф1щенти повних витрат bj дають змогу визначити, яким повинен бути валовий випуск галуз1 i, щоб забезпечити виробництво одинищ инцевого продукту галуз1 j. Коеф1щенти повних витрат е елементами обернено'1 матриц Леонтьева:
B = E + A + A2 + A3 +... = (E - A)-1. (2)
У структур! таблищ «Витрати-випуск», яи розробляються Держстатом Украши, матриця коеф1щентш прямих матер1альних витрат не публшуеться, тому для 1х використання необх1дно здшснити розрахунки щодо внутршньо'1 (нац1онально'1) додано'1 вартост1 у валовому експорп кра'1ни с по галуз1 i кра'1н1-партнеруp, яка включае додану вартють, створювану експортуючою галуззю в процес1 виробництва, а також будь-яку додану варткть, що надходить в1д в1тчиз-няних постачальникш, вт1лену в експорт1:
EXGR_DVACi„ = VBCiEXGRiPi„ (3)
де Vc - вектор розм1рност1 K х 1, кожен елемент якого доршнюе питомш ваз1 валово'1 додано'1 вартост1 галузей краши с;
Bc - блок глобально! матриц1 повних матер1альних витрат м1жгалузево'1 багатокра'1ново'1 системи B, який в1д-пов1дае кра'1н1 с:
B = (I—A)-1 =Гв 1 - глобальна матриця по-
L c'f Jnkxnk
вних матер1альних витрат, A - глобальна матриця прямих матер1альних витрат;
EXGRC j е вектором розм1рност1 K х 1, в якому вс1 елементи доршнюють нулю, за винятком того, що в1дпов1-дае галуз1 i.
Обчислення частки внутр1шньо'1 додано'1 вартост1 в експорт1 галуз1 та частки внутршньо'1 додано'1 вартост1 економши кра'1ни у валовому експорт1 автори [22] пропону-ють зд1йснювати за адаптованою методикою. Особливктю таблиць «Витрати-випуск» для Бкорус1 е те, що коефщен-ти у них подаш у розрахунку на 1000 бкоруських рубл1в.
Отже, вс1 коеф1ц1енти доводиться дкити на 1000. В УкраШ коеф1ц1енти повних матер1альних витрат по-даються у частках одиниц1, а коеф1щенти, розрахован1 за формулою (3), також виражеш у частинах одинищ. Враховуючи щ особливост1, розрахунки проводяться у таий по-сл1довност1 [22]:
■ галузев1 коеф1ц1енти частки прямо'1 додано'1 вар-тост1 у розрахунку на одиницю валового випуску:
'=1-Х ,ar
(4)
де va^ - частка прямо1 додано1 вартост1 в галуз1 j у роз-рахунку на одиницю валового випуску;
галyзевi коефiцiенти частки внyтpiшнiх pесypсiв у загальному обсязi використаних ресурсов для кожного продукту та кожного ресурсу окремо:
dr.,
drk =-ч—
! ik, + dka
(5)
де drk, - частка внутршшх (нацiональних) ресурсов у загальних промгжних витратах продукту i, який викорис-товуеться у виpобництвi продукту j;
drij - внутршш ресурси в основних цiнах;
ik, - iмпоpтнi ресурси в основних цшах;
■ оцшка галузевих коефщенпв додано! ваpтостi су-мiжних галузей:
va1 = X va0 ■ a, ■ drk ,,...
уа) = X va* - ■ a, ■ drk,,...
(6)
де vat, va, - частка непрямо1 додано1 вартост в га-лyзi j у розрахунку на одиницю валового випуску першого, другого та наступних порядив. Розрахунки здшснюються доти, поки результат не стае статистично незначущим (за-звичай vat < 0,05 , де t =1, 2, ...., або поки piзниця мiж дво-ма послiдовними значеннями не стане незначущою, що е бкьш точним пiдходом);
■ визначення прямо! додано! вартост нацюнально-го походження в експорт для кожно! галyзi i:
DVAEi = vaO ■ Ei, де E. - експорт без нацшок;
(7)
■ визначення непрямо1 додано1 ваpтостi нацюналь-ного походження в експоpтi (додана вартють су-мiжних галузей за кожною з дослкжуваних галу-зей i):
IVAEi = (va1 + va3 + va3 + ...)■ E. ;
(8)
■ розрахунок суми транспортних, торгових i подат-кових нацшок (М) за кожною галуззю i вiдповiдно до припущення цiеï методики про те, що ва нацш-ки разом е доданою вартютю:
M. = En, - E.t,
(9)
де Ent - експорт галyзi з нацшками в^пов^но до даних таблицi «Витрати-випуск» у цшах споживача;
■ визначення внутршньо! додано! вартост в експорт за видами економiчноï дiяльностi:
TVAEi = DVAEi + IVAE, + Mt ;
(10)
■ загальна сума внутршньо1 додано1 ваpтостi в екс-поpтi:
TVAE = ^TVAEi ; (11)
■ частка додано! вартост кожного виду економiчноï дiяльностi в експортк
TVAE
TVAESH. =-
Eni
(12)
■ частка додано! вартост всiеï економжи в експортк
X TVAE.
TVAESH =
X En. '
(13)
внесок кожного виду економiчноl дiяльностi у створення загально! додано! ваpтостi в експортк
TVAE.
TVAEC =
X,TVAE. '
(14)
Виходячи з проведеного вище аналiзy пропонуеть-ся такий методичний шдхк до оцшки зовншньо! торггв-лi пpодyкцiею промисловост Укра!ною та кра!нами свiтy, який Грунтуеться на такiй потоковiй моделi зовнiшньоï тоpгiвлi пpодyкцiею пpомисловостi Украши та краш свiтy (рис. 2).
З рис. 2 видно, що при зовншнш тоpгiвлi промисло-вою пpодyкцiею в будь-яий кpаïнi свiтy можна спостергга-ти три ланцюги додано! вартостк
перший - iмпоpт у крашу i pеалiзацiя на внутршньо-му ринку инцево! продукцй (1КП — £КП);
другий - iмпоpт пpомiжноï продукци з наступним виготовленням з не! инцево! продукцй i споживанням ïï на внутршньому ринку (1ПП — V — £ПП);
третш - iмпоpт пpомiжноï продукцй з наступним виготовленням з не! инцево! продукцй або промгжно! продукцй з бкьш високою доданою вартктю з реекспортом !! в piзнi кра'ши свiтy (1ПП — V — Е (1дП).
Зовнiшню торговлю пpодyкцiею пpомисловостi в Укpаïнi та крашах свиу можна оцiнити за такими в^нос-ними показниками, яи показано на рис. 3.
Наведеш на рис. 3 показники оцшки зовншньо! тор-гiвлi пpодyкцiею промисловост розраховуються таким чином (табл. 1).
Отже, базуючись на наведеному вище, пропонований методичний шдхк до оцiнки й анаизу зовнiшньоï тоpгiвлi пpодyкцiею пpомисловостi Украши та шших кра!н свiтy i кентифжацп !х iнтегpацiï в ланцюги додано! вартост подано на рис. 4.
Як видно з рис. 4, наведений методичний шдхк пе-редбачае: розрахунок показниив оцшки зовншньо! тор-гiвлi пpодyкцiею промисловосп або окремих ВЕД за на-веденими вище формулами; класифiкацiю краш свггу за показниками зовншньо! торггвл1 пpодyкцiею промисло-вост або окремих ВЕД за допомогою методу кластерного аналiзy (а саме iеpаpхiчноï агломеративно! кластеризацй), при цьому розподк промисловосп Укра!ни та кра!н свпу на кластери за показниками зовншньо! торпвл1 з урахуванням додано! вартосп здшснюеться на основ! методу к-середнгх; розрахунок коефiцiентiв кореляцй мГж показниками зовншньо! торпвл1 пpодyкцiею промисловосп або окремих ВЕД; побудову на цш основ! когштивно! моделi причинно-насл^кових зв'язив мГж показниками зовнш-ньо! торгГвлГ пpодyкцiею промисловосп або окремих ВЕД; кентифжащю на основ! побудовано! когштивно! моделi напрямкгв iнтегpацü промисловосп та ïï окремих ВЕД в зо-внiшньоекономiчнi ланцюги додано! вартость
Висновки. Таким чином, на основ! проведеного до-слiдження визначено таке:
Рис. 2. Потокова модель зовшшньоТ TopriBni продукцi£ю промисловостi УкраТни та краж свггу, де I - гмпорт; 1КП - iмпорт кшцево'Т продукцп; Е - £MHicTb ринку промисловоТ продукцп в краТш; ЕКП - £мнкть внутрiшнього ринку кшцевоТ продукцп в краТш; 1ПП - iмпоpт пpомiжноí продукцп; ЕПП - £мнкть внутpiшнього ринку промгжнот продукцп в краТш; lf,n - обсяг реекспортованоТ гмпортнот промгжнот продукцп з краТни; V - обсяг виробництва промисловоТ продукцп
в краТш; E - загальний експорт промисловоТ продукцп з краТни
Джерело: розроблено авторами
1. Останш три десятилгття мiжнародна торпвля зде-
бгльшого розглядаеться у рамках поняття глобаль-них ланцюгiв створення вартость Як iнструмент для оцшки включення краТн у ГЛСВ та формуван-ня ефективноТ зовншньоекономГчноТ полiтики на И основi широко використовуеться система шди-каторiв торгiвлi доданою вартiстю.
2. На цей час розроблеш потужнi iнформацiйнi онлайн ресурси, що дозволяють отримувати зна-чення шдикаторш додано! вартостi для певного набору краТн свiту, в тому числГ у розрiзi видiв економГчноТ дiяльностi. ОЕСР разом iз Свгтовою органiзацiею торгiвлi реалiзували спгльну шща-тиву зi створення бази даних шдикаторш торгiвлi доданою вартiстю (ПУЛ), яи розраховуються на основi свгтових таблиць «Витрати-випуск», роз-роблених ОЕСР, та описують взаемодГТ мгж галу-зями i споживачами в 64 економжах.
Через малу частку УкраТни у свГтових торгових потоках у базi ОЕСР оцiнок щодо нашоТ краТни немае. Але аналiз зовншньоТ торгiвлi доданою вартiстю е важливим шстру-ментом у визначенш вузьких мiсць i прихованих ризиив торгiвлi краТни. Тому очевидною е необх^шсть адаптацГТ методологи до системи статистичноТ iнформацiТ УкраТни та здшснення вiдповiдних розрахункiв.
3. Задля цього в межах представленого дослГджен-ня було розроблено методичний шдпд до оцшки й аналiзу зовнiшньоТ торггвлГ продукцiею промис-ловостi УкраТни та краТн свiту i iдентифiкацiТ Тх ш-теграцц в ланцюги створення доданоТ вартостi.
Запропонований методичний тдхТд дозволяе ощ-нити стан зовншньоТ торгiвлi продукцiею промисловостi краТн свггу та УкраТни або окремих ТТ ВЕД, визначити од-норiднi за показниками зовншньоТ торггвлГ продукщею
промисловост або окремих ВЕД групи (кластери) краТн свгту, iдентифiкувати напрямки штеграцТТ промисловосп УкраТни та ТТ окремих ВЕД в зовнiшньоекономiчнi ланцюги доданоТ вартостi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гужва I. Ю., Онищенко В. П. Глобальш ланцюги доданоТ BapTOCTi та Ытегра^я до них УкраТни. Зовншня торг'вля: економ'ка, фнанси, право. 2015. № 3. С. 10-19. URL: http:// www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe7I21D BN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S2 1STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_ S21STR=uazt_2015_3_3
2. Кравцова i. В. Методика дошдження глобальних лaнцюгiв створення вapтостi. Науковий в'сник М'жнародного гумантарного унверситету. Сер'я: Економ'ша i менеджмент. 2016. Вип. 16. С. 39-45. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_ eim_2016_16_10
3. Trade in Value Added Database // OECD. URL: https:// stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=TIVA_2016_C1
4. GTAP 9 Data Base // Global Trade Analysis Project URL: https://www.gtap.agecon.purdue.edu/databases/v9/default.asp
5. Leontief W., Strout A. Multiregional Input-Output Analysis. Structural Interdependence and Economic Development / eds. T. Barna. London, St. Martin's Press, 1963.
6. Moses L. M. The stability of interregional trading patterns and input-output analysis. American Economic Review. 1955. Vol. 45. P. 803-832.
7. Chenery H., Clark P. The Structure and Growth of the Italian Economy, Regional Analysis. United States Mutual Security Agency, Rome, 1953.
8. Гранберг А. Г., Селиверстов В. E., Суслов В. И. и др. Оптимизационные ежрегиональные межотраслевые модели. Новосибирск : Наука ; Сиб. отделение, 1985. 240 с.
Рис. 3. Система показникiв оцiнки зовшшньоТ торгiвлi продукцi£ю промисловост в УкраТш та краТнах свiту, де ВДВ - валова додана варткть виробництва промисловоТ продукци в краТш; ВДВН - нацюнальна додана вартiсть в експорт краТни; Евт - обсяг експорту високотехнолопчноТ' продукци з кражи.
Джерело: розроблено авторами
Таблиця 1
Розрахунок показнимв оцiнки зовнiшньоi торгiвлi продукцкю промисловостi в краiнi
Найменування показника Формула розрахунку
1 2
Вщношення валовоТ доданоТ вартостi до обсягу виробництва промисловоТ продукци в краТн ВДВ /С,=—-100, 1 V де ВДВ - валова додана варткть виробництва промисловоТ продукци в краТы; V - обсяг виробництва промисловоТ продукци в краТн
Biдношення нацюнально'Т доданоТ вартост в експортi до загального експорту промисловоТ продукци з краТни ВДВ" К7 = М -100, 2 Е де ВДВН - нацiональна додана варткть в експортi краТни; Е - загальний експорт промисловоТ продукци з краТни
Експортооркнтовашсть виробництва промисловоТ продукци в краТн К 3 = Е-100 3 V
Закiнчення табл. 1
1 2
1мпортозамщення внутрiшнього ринку промисловоТ продукцГТ в краТн 00, де 1 - iмпорт промисловоТ продукцГТ в краТну; £ - £мнсть ринку промисловоТ продукцГТ в кра'Тш
Показник покриття експортом iмпорту промисловоТ продукцГТ в краТн к—Е
Питома вага експорту високотехнолопчно'Т продукцГТ в загальному експорт промисловоТ продукцГТ з кра'Тни и — Евт к 6 —Т' де ЕВТ - обсяг експорту високотехнолопчно'Т продукцГТ з краТни
Питома вага реекспортованоТ iмпортно'Т промiжно'Т продукцГТ в загальному обсязi iмпорту промисловоТ продукцГТ в кра'Тну Iе 'пп де Iе - обсяг реекспортованоТ iмпортно'Т промiжно'Т продукцГТ з краТни; 1пп - загальний обсяг iмпортованоТ в краТну промiжноТ промисловоТ продукцГТ
Питома вага iмпортовано'Т промiжно'Т продукцГТ в загальному обсязi внутрiшнього ринку промiжно'Т промисловоТ продукцГТ в краТни V 'п/7 С/7П де 1пп - обсяг iмпортованоТ промiжноТ продукцГТ в краТну; £пп - £мшсть внутрiшнього ринку промiжноТ продукцГТ в кра'Тш
Питома вага iмпортовано'Т кшцево'Т продукцГТ в загальному обсязi внутрiшнього ринку шцево'Т промисловоТ продукцГТ в краТн К — де 1кп- обсяг iмпортованоТ кшцево'Т промисловоТ продукцГТ в краТну; £п - £мнiсть внутршнього ринку кiнцевоT продукцГТ в краТн
Джерело: розроблено авторами
О____
Розрахунок показникГв оцГнки зовнГшньо'Т торгГвлГ продукцию промисловостГ або окремих ВЕД
О .
КласифГкацГя краТн свггу за показниками зовнГшньоТ' торг1вл1 продукцГею промисловостГ або окремих ВЕД
О ]
Розрахунок коеф1ц1ент1в кореляцГТ мГж показниками зовнГшньоТ' торгГвлГ продукцГею промисловостГ або окремих ВЕД
О .
Побудова когнтивно'Т моделГ причинно-наслГдкових зв'язкГв мГж показниками зовнГшньоТ' торгГвлГ продукцГею промисловостГ або окремих ВЕД
О ]
1дентифГкацГя ¡нтеграцГ' промисловостГ Г окрем' тт ВЕД в зовнГшньоекономГчнГ ланцюги додано' вартостГ
Рис. 4. Методичний шдх1д до оцшки й анал1зу зовшшньоТ торг1вл1 продукцию промисловост1 УкраТни та краТн свггу I щентифжацн Тх штеграцп в ланцюги створення доданоТ вартост1
Джерело: розроблено авторами
9. Gereffi G., Humphrey J., Sturgeon Т. The governance of global value chains. Review of International Political Economy. February 2005. No. 12. P. 78-104.
10. Sturgeon T. From commodity chains to Value Chains: InterdisciplinarytheorybuildinginanageofGlobalization/Industrial Performance Center, Massachusetts Institute of Technology, 2008. URL: https://www.researchgate.net/ publication/237558547_ From_Commodity_Chains_to_Value_Chains_Interdisciplinary_ Theory_Building_in_an_Age_of_Globalization
11. Gereffi G. K. Fernandez-Stark. Global Value Chain Analysis: A Primer. Durham: Centeron Globalization, Governance&Competitiveness, Duke University, 2011. 40 p.
12. Самойленко Л. Б. Вплив глобальних ланцюпв доданоТ вартост на украТнську шдустр№ шформацшних технологш. Ефективна економ'ка. 2016. № 3. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=4834
13. Черкас Н. Концепци глобальних мереж та ланцюпв створення вартосп. В'сник КНТЕУ. Держава та економ'ка. 2018. № 3. С. 60-70.
14. Шамрай Л. В., Леденева М. В. Глобальные цепочки добавленной стоимости в мировом воспроизводственном процессе. Бизнес. Образование. Право. 2015. № 3. С. 114-120. URL: https://elibrary.ru/ item.asp?id =24071079
15. Гужва I. Ю. Aктуалiзацiя концепци «made in world» в умовах розвитку мiжнародноТ економiчноТ Ытеграцп. Св'товегосподарство iм'жнародн'1 економ'!чт в'дносини. 2016. Вип. 1 (61). С. 30-35.
16. Петкова Л. О., Паламарчук Д. М., Вдовиченко Ю. В. Вплив свропейськоТ штеграцп на структуру експорту та спо-живання доданоТ вартосп: досвщ Польщi для УкраТни. Бiзнес 1нформ. 2016. № 10. С. 47-53.
17. Кизим М. О., Крамарев Г. В., 1ванова О. Ю., Хаустова В. £. Теоретичн засади розвитку глобальних ланцюпв створення вартостк Бiзнес 1нформ. 2018. № 12. C. 39-50.
18. Кизим М. О., Хаустова В. £., Шликова В. О., Крамарев Г. В., ПЫчук A. О. ОцЫки торгiвлi доданою вартктю у свгговш економщк Проблеми економiки. 2018. № 4. C. 19-29.
19. Крамарев Г. В. Теоретичн аспекти забезпечення ста-лого розвитку промисловосл УкраТни : монографiя. Харгав : Лiбуркiна Л. М., 2019. 560 с.
20. World Input-Output Database. URL: http://www.wiod. org/home
21. Методолопчы положення до оргаызаци державного статистичного спостереження «Таблиц «Витрати - Випуск». Державна служба статистики, КиТв, 2018. URL: http://www. belstat.gov.by/upload/iblock/2a2/2a2b3a1f51fcd6e398a2ed5e17 bd6b58.pdf
22. Быков A. A., Колб О. Д., Хвалько Т. В. Торговля добавленной стоимостью: источники сбалансированного экономического роста. Минск : Минсанта, 2017. 356 с.
23. Быков A. A., Колб О. Д. Методология расчета добавленной стоимости национального происхождения в экспорте и ее применение в отраслях экономики республики Беларусь. ВестникГГТУ им. П. О. Сухого. 2015. № 3. С. 95-102.
REFERENCES
Bykov, A. A., and Kolb, O. D. "Metodologiya rascheta dobav-lennoy stoimosti natsionalnogo proiskhozhdeniya v eksporte i yee primeneniye v otrasliakh ekonomiki respubliki Belarus" [Methodol-
ogy for Calculating Value Added of National Origin in Exports and Its Application in the Sectors of the Economy of the Republic of Belarus]. VestnikGGTUim. P. O. Sukhogo, no. 3 (2015): 95-102.
Bykov, A. A., Kolb, O. D., and Khvalko, T. V. Torgovlya dobav-lennoy stoimostyu: istochniki sbalansirovannogo ekonomicheskogo rosta [Value Added Trade: Sources of Balanced Economic Growth]. Minsk: Minsanta, 2017.
Chenery, H., and Clark, P. The Structure and Growth of the Italian Economy, Regional Analysis. Rome: United States Mutual Security Agency, 1953.
Cherkas, N. "Kontseptsii hlobalnykh merezh ta lantsiuhiv stvorennia vartosti" [Concepts of Global Networks and Value Chains]. VisnykKNTEU. Derzhava ta ekonomika, no. 3 (2018): 60-70.
"GTAP 9 Data Base". Global Trade Analysis Project. https:// www.gtap.agecon.purdue.edu/databases/v9/default.asp
Gereffi, G. K. Fernandez-Stark. Global Value Chain Analysis: A Primer. Durham: Centeron Globalization, Governance &Competitiveness, Duke University, 2011.
Gereffi, G., Humphrey, J., and Sturgeon, T. "The governance of global value chains". Review of International Political Economy, no. 12, February (2005): 78-104.
Granberg, A. G. et al. Optimizatsionnyye mezhregionalnyye mezhotraslevyye modeli [Optimization Interregional Intersectoral Models]. Novosibirsk: Nauka ; Sib. otdeleniye, 1985.
Huzhva, I. Yu. "Aktualizatsiia kontseptsii «made in world» v umovakh rozvytku mizhnarodnoi ekonomichnoi intehratsii" [Actualization of the Concept of «Made in the World» in the Development of International Economic Integration]. Svitove hospodarstvo i mizhnarodni ekonomichni vidnosyny, no. 1(61) (2016): 30-35.
Huzhva, I. Yu., and Onyshchenko, V. P. "Hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti ta intehratsiia do nykh Ukrainy" [Global Value Chains and Integration of Ukraine Into Them]. Zovnishnia torhiv-lia: ekonomika, finansy, pravo. 2015. http://www.irbis-nbuv.gov. ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJ RN&Z21ID=&S21REF=10&S21CN R=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_ meta&C21C0M=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=uazt_2015_3_3
Kramarev, H. V. Teoretychni aspekty zabezpechennia staloho rozvytku promyslovosti Ukrainy [Theoretical Aspects of Ensuring Sustainable Development of Ukrainian Industry]. Kharkiv: Liburki-na L. M., 2019.
Kravtsova, I. V. "Metodyka doslidzhennia hlobalnykh lan-tsiuhiv stvorennia vartosti" [Methods of Research of Global Value Chains]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho univer-sytetu. Seriia : Ekonomika i menedzhment. 2016. http://nbuv.gov. ua/UJRN/Nvmgu_eim_2016_16_10
Kyzym, M. O. et al. "Otsinky torhivli dodanoiu vartistiu u svi-tovii ekonomitsi" [Estimating Trade in Value Added in the World Economy]. Problemy ekonomiky, no. 4 (2018): 19-29.
Kyzym, M. O. et al. "Teoretychni zasady rozvytku hlobalnykh lantsiuhiv stvorennia vartosti" [The Theoretical Foundations of the Development of Global Value Chains]. Biznes Inform, no. 12 (2018): 39-50.
Leontief, W., and Strout, A. Multiregional Input-Output Analysis. Structural Interdependence and Economic Development. London: St. Martin's Press, 1963.
"Metodolohichni polozhennia do orhanizatsii derzhavno-ho statystychnoho sposterezhennia «Tablytsi «Vytraty - Vypusk»" [Methodological Provisions for the Organization of State Statistical Observation Tables «Costs - Output»]. http://www.belstat.gov.by/ upload/iblock/2a2/2a2b3a1f51fcd6e398a2ed5e17bd6b58.pdf
Moses, L. M. "The stability of interregional trading patterns and input-output analysis". American Economic Review, vol. 45 (1955): 803-832.
Petkova, L. O., Palamarchuk, D. M., and Vdovychenko, Yu. V. "Vplyv yevropeiskoi intehratsii na strukturu eksportu ta spozhy-vannia dodanoi vartosti: dosvid Polshchi dlia Ukrainy" [The Impact of the European Integration on the Structure of Exports and Consumption of Value Added: the Polish Experience for Ukraine]. Bi-znes Inform, no. 10 (2016): 47-53.
Samoilenko, L. B. "Vplyv hlobalnykh lantsiuhiv dodanoi vartosti na ukrainsku industriiu informatsiinykh tekhnolohii" [The Impact of Global Value Chains on the Ukrainian Information Technology Industry]. Efektyvna ekonomika. 2016. http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=4834
Shamray, L. V., and Ledeneva, M. V. "Globalnyye tsep-ochki dobavlennoy stoimosti v mirovom vosproizvodstvennom protsesse" [Global Value Chains in the Global Reproduction Process]. Biznes. Obrazovaniye. Pravo. 2015. https://elibrary.ru/ item. asp?id=24071079
Sturgeon, T. "From commodity chains to Value Chains: Interdisciplinary theory building in an age of Globalization". Industrial Performance Center, Massachusetts Institute of Technology, 2008. https://www.researchgate.net/publication/237558547_From_ Commodity_Chains_to_Value_Chains_Interdisciplinary_Theory_ Building_in_an_Age_of_Globalization
"Trade in Value Added Database". OECD. https://stats.oecd. org/Index.aspx?DataSetCode=TIVA_2016_C1
World Input-Output Database. http://www.wiod.org/home
Cram Hafliwwna go pefla^iï 13.05.2020 p.
