CC BY
6
УДК 338.23 (477)
ПРОМИСЛОВА ПОЛ1ТИКА В УКРАТИ!; ПРОВ1ДН1 ШКОЛИ I БАЧЕННЯ В1ТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ
© 2015
ХАУСТОВА в. е., 0Л1ЙНИК А. д.
УДК 338.23 (477)
Хаустова В. €., Олшник А. Д. Промислова полiтика в Укра|'н1: провiднi школи i бачення вггчизняних учених
Стаття присвячена анал'ву nidxodiB i бачень представнимв пров1дних наукових шкл Укра:ни щодо державноi полтики та моделей розвитку вт-чизняного промислового комплексу. Дослджено стан розвитку промисловостi Украни та показано негативн змни, що в'дбулися в структур виробництва промисловоi продукцикраши тсля 1990 р. Означенi основш особливостi, а також проблеми i протир'тя в здшсненш промисловоi полтики. Визначено основн фактори, що здатн забезпечити зростання промислового виробництва. Окреслено стратеги та сценарИ розвитку перспективних виробництв у промисловостi крани.
Кпючов! слова: промисловкть, розвиток, держава, промислова полтика, модел>, пров'дн школи. Рис.: 6. Табл.: 1. Б'бл.: 20.
Хаустова Вiкторiя £вгенПвна - кандидат економiчниx наук, доцент, старший науковий ствробтник, вiддiл нновацшного розвитку та конкурен-тоспроможностi, Науково-дотдний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украши (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд'Ы, 8 поверх, Харщ 61022, Украна) E-mail: x_river@mail.ru
Олшник Алла Дмитрiвна - Олшник Алла Дмитр'вна - науковий ствробтник, вiддiл економ'нних проблем машинобудування, Науково-дотдний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украши (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЪд, 8 поверх, Харщ 61022, Украна) E-mail: oprre@mail.ru
УДК 338.23 (477)
Хаустова В. Е., Олейник А. Д. Промышленная политика в Украине: ведущие школы и взгляды отечественных ученых
Статья посвящена анализу подходов и взглядов представителей ведущих научных школ Украины относительно государственной политики и моделей развития отечественного промышленного комплекса. Исследовано состояние развития промышленности Украины и показаны негативные изменения, которые произошли в структуре производства промышленной продукции страны после 1990 г. Указаны основные особенности, а также проблемы и противоречия в проведении промышленной политики. Определены основные факторы, способные обеспечить рост промышленного производства. Очерчены стратегии и сценарии развития перспективных производств в промышленности страны. Ключевые слова: промышленность, развитие, государство, промышленная политика, модели, ведущие школы. Рис.: 6. Табл.: 1. Библ.: 20.
Хаустова Виктория Евгеньевна - кандидат экономических наук, доцент, старший научный сотрудник, отдел инновационного развития и конкурентоспособности, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: x_river@mail.ru
Олейник Алла Дмитриевна - научный сотрудник, отдел экономических проблем машиностроения, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: oprre@mail.ru
UDK 338.23 (477)
Khaustova V. Ye., Oliynyk A. D. Industrial Policy in Ukraine: Leading Schools, Views of Domestic Scientists
The article is aimed at analysis of the approaches and views, represented by scientists from the leading scientific schools of Ukraine, concerning the State policy and models for development of the domestic industrial complex. The state of development of Ukrainian industry has been researched, displaying the negative changes that have occurred in the structure of industrial production of the country since 1990. The main features, as well as problems and contradictions in conducting the industrial policy have been specified. The key factors that could ensure the growth of industrial production have been identified. Strategies and development scenarios for the promising production enterprises in the country's industry have been outlined.
Key words: industry, development, the State, industrial policy, models, leading schools.
Pic.: 6. Tabl.: 1. Bibl.: 20.
Khaustova Victoriia Ye. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow, department of innovation development and competitiveness, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: x_river@mail.ru
Oliynyk Alla D. - Research Associate, engineering department of economic problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: oprre@mail.ru
Основою eKOHOMi4HOi могутност провцних кра-1н свгту е сильна й розвинена промисловкть, яка забезпечуе !м конкурентоспроможшсть на свитому ринку. Сучасний стан розвитку промисловос-Ti Украши не можна вважати таким, що забезпечить по-дальший розвиток економжи Украши. За останш 20 роив у промисловост краши вцбулись негативш струк-турш змши (рис. 1).
Критично скоротились обсяги виробництва продукци у машинобудуванш (з 30,7% у 1990 р. до 8,7% у 2013 р.) i легкш промисловост (вцповцно, з 10,2% до 0,7%). По-пршилася ситуацiя у виробництвi хiмiчних речовин та хiмiчноl продукци. Частку в обсязi виробництва промислово! продукци в УкраМ зберегла з 1990 р. ткьки харчо-ва галузь. Частка металургшного виробництва зросла в 2013 р. у 1,4 разу - до 15,4% у порiвняннi з 11% у 1990 р. Основна частка продукци металургшного виробництва Украши йде на експорт (бкьше 66 %). Але шдсумки 2012 - 2013 рр. свцчать про те, що металургшна галузь
послцовно втрачае сво'1 позици на зовшшнк ринках. На ти светового перевиробництва металургшно! продукци галузь утримуеться лише за рахунок бкьш низьких цш, що е неприйнятним для економжи будь-яко'1 краши.
У пров^днш галузi краши - машинобудуванш -у 2013 р. поршняно з 1990 р. суттево зменшились обсяги виробництва найважливших видiв продукци: металорь зальних верстайв, тракторiв, автомобшв тощо (табл. 1).
Катастрофiчними е показники рентабельност операцшно! дiяльностi та юлькосп збиткових шдпри-емств у промисловост краши. Рентабельшсть операцшно! дiяльностi промислових шдприемств Украши зменшилась з 16,8% у 1990 р. до 3,0% у 2013 р., тобто у 5,6 разу, а частка збиткових шдприемств збкьшилась з 2% у 1990 р. до 36,8% у 2013 р. (рис. 2).
У добувнш промисловост та розробленш кар^в краши збитковими е майже 50% шдприемств. У пере-робнш промисловост таких шдприемств близько (
35
30,7
30 25 20 15 10 5 0
18,6 19,3
15,4
10,2
11,0
0,7
5,5
□ 1990 p. ■ 2013 p.
ТС та .Ü
I 1-
I и
та и CQ
Сй о
ь ^
и
VO 0 1 s s о .
Б с
та
2
о cq н
' ю о
х 2 1
ЕЁ §
I -ü s со
Галузь
о. о та с^
X и
о
.
с
Рис. 1. Структура промисловосп УкраУни по основних галузях у 1990 та 2013 рр. [1, 2]
Виробництво важливих видiв продукцп машинобудування в натуральному виразi [1 - 3]
Таблиця 1
Вид продукцп Обсяг виробництва, одиниць 2013 р. до 1990 р., %
1990 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р.
Верстати токаре, розточувальнь свердлувальш, фрезерувальн 37000 336 307 97 103 108 117 0,32
Трактори для стьського та лкового господарства 106000 5282 6339 1445 6847 5280 4325 4,0
Комбайни бурякозбиральн 8600 18 - - - - - -
Преси та машини кувальн 10900 160 116 44 22 51 _* 0,47**
Екскаватори 11162 1044 921 143 116 78 _* 0,7**
Крани мостов! на нерухомих опорах 1389 235 230 89 211 117 -* 8,4**
Автомобт1 вантажн 27700 11400 11800 2500 3158 2943 2011 7,2
Автобуси 12600 9100 10200 1500 3745 3594 2571 20,4
Автомобт1 легков1 156000 380000 402000 65700 97500 69700 45800 44,7
Примггка: * - статистичн AaHi за 2013 р. вщсуты; ** - 2012 р. до 1990 |
У цих умовах BM6ip ефективно! моделi здiйснення промислово! полiтики в УкраМ мае велике значення для збереження економiчно! незалежностi держави.
Метою стати е дослцження бачень вчених про-вiдних наукових шкк Укра!ни щодо державно! промислово! полiтики та моделей ll розвитку.
Побудова рiзних моделей розвитку промисловос-т кра!ни е одним з основних напрямiв дослiджень таких провiдних наукових шкк Укра!ни, як:
f Державна установа «1нститут економiки та прогнозування НАН Укра!ни» (академiк НАН Укра!ни, д. е. н., проф. В. Геець) [4 - 9]; f 1нститут економки промисловостi НАН Укра!-ни (академiк НАН Укра'lни, д. е. н., проф. О. Амо-ша) [10 - 14];
f Науково-дослiдний центр iндустрiальних проблем розвитку НАН Укра!ни (член-кор. НАН Укра!ни, д. е. н., проф. М. Кизим) [15 - 20].
Поглиблення теори промислово! полггики вцбу-ваеться в цих наукових школах на ^i використання все бкьшо! кiлькостi концепцiй.
Однак на сьогодш не iснуе однозначно! вiдповiдi на питання, якою мае бути роль держави у формуванш промислово! полiтики в Укра!нi та якою мае бути модель !! реалiзацi!. 1снуе ккька концептуальних пiдходiв до ви-значення моделей (видiв), iнструментiв та механiзмiв промислово! полiтики, розроблених провцними науко-вими школами Укра!ни. Ученими цих шкк вiдзначаеться, що до особливостей сучасно! укра!нсько! промислово! полiтики вiдноситься латентний характер 'й проведення,
—й— Частка збиткових пщпри€мств
--□-- Рентабельшсть операцшно! дтльносп промислових пщпри€мств
Рис. 2. Динамка рентабельной операцiйноi' дiяльностi та частка збиткових пщприсмств у промисловосп кра'ни
у 1990 - 2013 рр. [1, 2]
розходження формальних, тобто тих, що декларуються, i реальних прiоритетiв промполiтики; епiзодичнiсть та короткостроковкть здiйснення; переважаюча участь держави в перерозподш ренти, а не у формуванш правил i створеннi умов для реалiзацi! промислово! полпики; лобiювання iнтересiв окремих промислових груп з метою отримання ренти в1д процесу реалiзацi! промислово! полiтики, а не в1д !"i результативностi.
Урозвинених кра!нах свпу iнструменти та меха-нiзми здшснення промислово! полiтики постш-но вдосконалюються. Залежно вiд домiнування певного набору шструменпв у проведеннi промислово! политики iдентифiкуються «жорстка» (синонiми - «вертикальна», «секторальна», «активна») та «м'яка» (сино-нiм - «горизонтальна») моделi промислово! полiтики.
Представник науково! школи ДУ «1нститут еконо-мки та прогнозування НАН Укра!ни» (далi - ДУ «1ЕП НАН Укра!ни») Ю. Кшдзерський вiдзначае, що «дiюча у краМ промислова полiтика не вписуеться у рамки вцо-мих у свт класичних моделей «жорстко!» (вертикально! та секторально!) або «м'яко!» (горизонтально!) полiтики. У нiй присутнi окремi елементи як першо!, так i друго!, причому елементи «жорстко!» моделi е результатом при-стосування радянських адмiнiстративних методiв управ-лiння до нових умов, а елементи «м'яко!» - невдалою спробою впровадити суто ринковi регулятори у в^чиз-няне iнституцiйне середовище, далеке вiд ринкового. Застосовуваний в украшськш практицi шструментарш як «жорстко!», так i «м'яко!» моделей е досить обмеже-ним порiвняно з тим, який використовуеться у свиовш практицi, тому його ефектившсть низька» [6, с. 4 - 5]. Bi-тчизняну промислову политику вiн характеризуе як ситу-ативну, фрагментарну, безсистемну, нецкеспрямовану, пролобктську, стратегiчно невиразну, конформiстську.
Державна тдтримка за моделлю «жорстко!» полi-тики майже системно передбачалася щодо окремих га-лузей промисловосп, визначених як прiоритетнi. Серед
них - автомобке-, судно- та л1такобудування, ракетно-косм1чна галузь, прничо-металургшний комплекс, наф-тох1м1чна та х1м1чна, а також вугкьна промислов1сть. 1з прийняттям Податкового кодексу Укра!ни (2010 р.) до прюритетних галузей було в1днесено машинобудування для АПК, легку промисловкть, виробництво б1опалива, видобування газу з вугкьних родовищ, виробництво електрично! та теплово! енергГ! з альтернативних джерел, пол1граф1чну д1яльн1сть. Ус1м цим галузям було надано податково-кредитн1 та митш пкьги. На !х розвиток були спрямоваш Державна програма розвитку промисловосп на 2003 - 2011 рр. (Постанова КМУ в1д 28.07.2003 р. № 1174), яка вже завершена, 1 Державна програма розвитку внутршнього виробництва (Постанова КМУ в1д 12.09.2011 р. № 1130), яка зараз д1е. Конкретш програми були спрямоваш на розвиток вугкьно! промисловосп, прничо-металургшного комплексу, машинобудування, ав1абудування та ракетно-косм1чно! галуз1
Але щ заходи щодо прямо! шдтримки галузей про-мисловост1 не забезпечили зм1цнення !х стану н1 з точки зору полшшення ф1нансових результат1в !х д1яльност1, н1 з точки зору реструктуризаци, 1нновац1йного розвитку, модершзаци виробничих потужностей. Однак в1д-сутн1сть позитивного результату не е насл1дком неефек-тивност1 прямо! шдтримки взагалЬ У кра!нах Заходу та нових шдустр1альних кра!нах П1вденно-Сх1дно! АзГ! ця форма п1дтримки була д1евою 1 дозволила модершзува-ти стар1 й розвинути нов1 галуз1 промисловостЬ
На погляд Ю. К1ндзерського, кнуе ряд пояснень такого результату. По-перше, протилежний результат, отриманий в УкраМ пор1вняно з названими державами, сл1д пов'язувати з 1ншими мотивами Г! надання та р1зними характеристиками ринку, як внутршнього, так 1 зовншнього. У кра!нах Заходу пряма шдтримка на-давалася, виходячи з цкей довгострокового розвитку, з перспективност1 тих чи 1нших галузей для формуван-ня майбутньо! структури 1 масштаб1в попиту й виробництва, для зростання продуктивност1 прац1 та доход1в
населення. По-друге, в УкраМ шдтримка мае виключно лоб1стське походження, «де-факто» вона ор1ентуеться на збереження нин1шнього «статус-кво» !! одержувач1в, не створюючи у них достатнк мотив1в для реструкту-ризацГ! та модерн1зацГ! виробництва. Навпъ так1 пер-спективн1 для св1тово! економ1ки галуз1, як л1такобуду-вання та ракетно-косм1чна, д1стали п1дтримку не через св1дому пол1тику держави щодо !х розвитку, а завдяки активному лобшванню ними власних 1нтерес1в для са-мозбереження. По-трете, у зах1дних кра!нах галуз1, як1 д1стали шдтримку, мали значний потенц1ал ринкового попиту на свою продукцш як усередиш цих кра!н, так 1 закордоном. В УкраМ такий потенщал для власного ви-робника 1стотно обмежено внасл1док повно! в1дкритост1 нац1онально! економжи 1 дом1нування на внутр1шньому ринку шоземних товар1в, особливо п1сля вступу до СОТ. Державна шдтримка пров1дних галузей повинна була супроводжуватися забезпеченням попиту на в1тчизняну продукц1ю шляхом розширення м1сткост1 традиц1йних ринк1в або за рахунок пошуку нових, при одночасному обмеженш ввезення тако! продукцГ! з-за кордону [6].
У контекст1 останнього висновку единим прикладом е динам1чний розвиток укра!нського автомобь лебудування до 2009 р., який був забезпечений завдяки 1снуванню м1сткого внутр1шнього ринку для продукцГ! ще! галуз1 (рис. 3).
У пор1внянш з 2007 р. виробництво легкових авто-мобшв в УкраМ у 2013 р. скоротилось у 8,3 разу. Сл1д в1дзначити, що в1тчизняне автомобкебудування по-страждало в1д вступу до СОТ найбкьше в результат1 зменшення ставки 1мпортного вв1зного мита з 25 % до 10 %. 1мпортне мито у розм1р1 25% надавало конкретш переваги в1тчизняним виробникам легкових автомобь л1в перед 1ноземними. П1сля зменшення вв1зного мита у 2,5 разу збкьшилась частка продаж1в автомобшв шо-земного виробництва, у т. ч. тих, що були у використан-н1, за рахунок скасування обмежень на !х ввезення.
При формуванш урядових заход1в щодо здшснен-ня ефективно! промислово! пол1тики на цей аспект необх1дно завжди звертати увагу, а також пор1внювати надання преференцш виробникам з потенц1алом ринко-
Обсяг виробництва, тис. од.
450
400 350 300 250 200 150 100 50 0
Рис.
вого попиту на !х продукцш та можливостями держави впливати на формування структури 1 масштаб1в тих чи 1нших ринюв [6, 7, 8].
Галузев1 програми розвитку е фактично деклара-тивними як щодо постановки цкей, так 1 щодо вибору засоб1в !х досягнення. Програмн1 цш не конкретизу-ються ккьюсними показниками. У програмних завдан-нях лише констатуеться факт необх1дност1 «сприяння» 1 розробки певних механ1зм1в п1дтримки, але зм1ст такого «сприяння» та його мехашзми не визначаються.
Зв'язок м1ж програмними цкями 1 завданнями не-р1дко е примарним або взагал1 не простежуеться, а пере-л1к останнк формуеться на основ1 не поставлено! мети, а можливост задовольнити 1нтереси суб'ект1в, як1 про-лоб1ювали ухвалення в1дпов1дно! програми. Державне ф1нансування програм не забезпечуеться у передбачених обсягах. Так, за висновками Рахунково! палати Укра!ни, зробленими на п1дстав1 анал1зу результат1в виконання ряду завершених програм, !х ф1нансування здшснюва-лося державою за залишковим принципом, а в окрем1 роки воно взагал1 припинялося, внасл1док чого р1вень ф1нансово! забезпеченост1 цих програм був у рази мен-шим в1д !'! передбачених обсяпв.
Отже, немае п1дстав стверджувати, вважае Ю. Кшд-зерський, що промислова полггика в Укра!н1 е неефек-тивною, осккьки в !! основу покладено «жорстку» модель. Можна говорити лише про невдалу спробу 1мпле-ментувати цю модель у в1тчизняну практику у вигляд1 недостатньо виваженого 1 безсистемного застосування !! окремих 1нструмент1в [6].
Вир1шення проблем в1тчизняно! промисловост1 ряд досл1дник1в пов'язували 1з запровадженням л1берально! «м'яко!» модел1 промислово! пол1ти-ки. Тому в останш десятир1ччя вс1 1нституц1йн1 та гос-подарськ1 реформи в УкраМ (у тому числ1 реформи по-л1тично! команди, що прийшла до влади у 2010 р.), здш-снювалися п1д оф1ц1йними гаслами про необх1дшсть виведення держави з економжи та м1н1м1зацГ! !! впливу на д1яльшсть суб'ект1в. Проте ц1 гасла, з одного боку, за-лишилися нереал1зованими, а з 1ншого - не мають н1чо-
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 р'к 3. Динамка виробництва легкових автомобшв в Украiнi у 2007 - 2013 рр. [2]
го сп1льного з тими елементами полггики, як1 притаманн1 для «м'яко!» модел1 Основними прюритетами ще! моде-л1 у традицшному розум1нн1 е шдтримання конкуренто-спроможност1 компанш; створення сприятливих умов для започаткування i ведення б1знесу; зменшення ризиюв швестицшно! та господарсько! д1яльност1; пол1пшення ш-вестицшного кл1мату; допомога в науково-досл1дницькш дщльносй компан1й; орган1зац1я навчання, перенавчання i п1двищення квал1ф1кацГ1 пращвниюв (рис. 4).
«М'яка» модель промислово!" пол1тики
OcHoeHi елементи промислово)" nonimurn
Пщтримання конкуренто-спроможносп компашй
Створення сприятливих умов для бвнесу
Зменшення ризикт ¡нвестицшно! та господарсько! дшльносп
Пол¡пшення ¡нвестиц¡йного кл¡мату
Допомога в науково-
досл¡дницьк¡й д¡яльност¡ компан¡й
Рис. 4. Основш прюритети «м'яко!» моделi промислово! полiтики [9]
Науковц1 ДУ «1ЕП НАН Укра!ни» вважають, що висновок про неправом1рн1сть пов'язування не-ефективност1 промислово! пол1тики в УкраМ i3 застосуванням на практиц1 'й «жорстко!» модел1 однако-вою м1рою стосуеться i «м'якого» вар1анта ще! пол1тики, особливо з огляду на той факт, що жодного з елеменпв останнього у краМ вткено не було. На !х думку, така не-ефективн1сть е прямим насл1дком в1дсутност1 системи державного регулювання промисловост1 [10].
Система державного регулювання розвитку про-мисловост1 мала б кентифкувати ц1л1 та завдання розвитку галузей, - вважають вони, - узгоджувати i кори-гувати напрями !х розвитку в1дпов1дно до реальних i перспективних потреб суспкьства, а також посилювати нац1ональну безпеку кра!ни. Реально всього цього мож-на було б досягти, на нашу думку, ткьки за умови про-ведення техн1ко-економ1чних розрахунюв достатност1 1нвестиц1йних, сировинних, людських, штелектуаль-них, техн1ко-технолог1чних ресурс1в для розвитку перспективних галузей i виробництв, причому у форм1 не прямого перерозподку ресурс1в, а створення у суб'екйв в1дпов1дно! мотиващ! до ефективно! дшльностЬ
Науковц1 1нституту економ1ки промисловос-ri НАН Укра!ни (1ЕП НАНУ) розглядають три види промислово! пол1тики: традицшну, нову та !х сполучен-ня - матричну (рис. 5).
Традицшна промислова пол1тика базуеться на секторальному (вертикальному) шдход1, тобто ця пол1-тика спрямована на селективне стимулювання розвитку або п1дтримку окремих галузей, вид1в д1яльност1, як1 е пров1дними або визначальними в певний пер1од часу («жорстка» модель).
Головний акцент ново! промислово! полггики вони бачать у комплекй горизонтальних (мiжгалузевих) захо-дiв iз сприяння цкям економiчного розвитку.
Промислова полiтика, яка мiстить сполучення вер-тикальних i горизонтальних заходiв, визначаеться ними як матрична. У практищ кра!н промислового авангарду промислова полiтика матричного типу використову-еться сьогоднi як шструмент формування iнновацiйно! моделi розвитку нацюнальних економiк та неошдустрЬ-ашаци на базi передових тех-нологiй [10].
Ученi 1ЕП НАНУ роблять акцент на необхцноси виршен-ня проблеми переходу до науко-мксткого iнновацiйного вироб-ництва в УкраМ, яка е бкьш гострою, шж у багатьох iнших кра!нах свпу. Iнновацiйнi про-цеси в промисловосп Укра!ни характеризуються стiйкою негативною динамкою й уже до-сягли критичних параметрiв з позицiй нацюнально! безпеки, конкурентоспроможностi й ста-лого розвитку економки.
За даними Державно! служби статистики Укра!ни, протягом 2000 - 2013 рр. частка промислових шдпри-емств, що впроваджують шноваци, не збкьшилась i залишилась на рiвнi 12 - 14%. Ккьюсть освоених шно-вацшних видiв продукцГ! скоротилася в 4,7 разу; частка шновацшно! продукцГ! в реалiзованiй знизилася в 1,8 разу (до 3,8%). бдиною позитивною тенденщею стало впровадження нових технологiчних процейв - !х ккь-кiсть збкьшиласьу 1,7 разу [2]. Але це значно нижче граничного значення (25 %) i аналопчного показника у розвинених кра!нах - 70 - 80 % [11].
Тому завдання подолання цих стiйких негативних тенденцш об'ективно здобувае статус прiоритетного вектора горизонталi матрично! полiтики, - вважають вчеш цiе! школи. Його правильна «розверстка» по вертикалi вимагае точного налаштування на потенцiал, штереси суб'ектiв i завдання розвитку окремих господарських комплексiв, видгв промислово! дшльносп й регiонiв.
Сучасна промислова политика, - пiдкреслюють ученi 1ЕП НАНУ, - акцентована на функцюнальних за-
Oрган¡зац¡я навчання та п¡двищення квалфкацп прац¡вник¡в
Промислова пол1тика
Традицшна
Нова
Матрична
Рис. 5. Види промислово! полггики: наукова школа 1ЕП НАН УкраТни [10]
ходах, що становлять 'й горизонтальну структуру. Вони opieHTOBarn на сприяння розв'язанню актуальних про-мислових задач, склад яких формуеться з урахуванням загальнонащонально! концепцй розвитку екoнoмiки, 'й потенщалу й проблем. Очевидно, що горизонтальна полггика бкьшою мipoю opieнтoвaнa на розвиток екoнoмiчних вiднoсин суб'екйв промислово' дiяльнo-стi не сткьки в секторальному (галузевому), сккьки в теpитopiaльнo-пpoстopoвoму фopмaтi - глобальному, державному й регюнальному.
Виходячи з ниншньо! ситуацй в пpoмислoвoстi Укра'ни й стратепчних цкей й розвитку у швидко мш-ливiй свiтoвiй економщ! пpiopитетними функцioнaль-ними напрямками державного сприяння промисловому зростанню в рамках ново! полггики пoвиннi стати фор-мування сприятливого iнституцioнaльнoгo середовища, а також шдтримка розвитку opгaнiзaцй виробництва й шновацшно! iнфpaстpуктуpи. Цi заходи повинш спри-яти динaмiчнoму формуванню й ефективному функцю-нуванню сучасних форм оргашзацй вiдтвopювaльнoгo й виробничого процеав у пpoмислoвoстi Укра'ни для актив!зацй iннoвaцiй як головного фактора ново! якост зростання [10].
Наукова школа Нaукoвo-дoслiднoгo центру шду-стpiaльних проблем розвитку НАН Укра'ни (НДЦ 1ПР НАНУ) вибудовуе бачення сутност сучасно'1 промислово'1 пoлiтики на необхцносп здш-снення ^новац^но' шституцюнально! та структурно'! модершзацй [15 - 20].
1нституцюнальна мoдеpнiзaцiя передбачае акти-вiзaцiю держави, pегioнaльних opгaнiв мiсцевoгo само-врядування щодо пiдтpимки пiдпpиeмництвa, встанов-лення стимулюючо'1 системи оподатковування, кредиту-вання, антимонопольно'! пoлiтики тощо.
Структурна мoдеpнiзaцiя передбачае забезпечен-ня структурно'! перебудови промислових пiдпpиeмств та окремих виробництв на oснoвi нaукoвo-технiчних i технoлoгiчних iннoвaцiй пiд виробництво перспектив-них видiв продукцй, на яку е попит на внутршньому i зoвнiшньoму ринках.
Структурна мoдеpнiзaцiя бачиться чинником фор-мування неoмoделi розвитку промисловост кра'ни, яка матиме потенщал довгострокового, динaмiчнoгo зростання, на бaзi як ендогенних, так i екзогенних факто-piв, якi дозволяють у майбутньому виpiшувaти завдан-ня шдвищення кoнкуpентoспpoмoжнoстi продукцй. До фaктopiв ендогенного характеру вiднесенo виpoбничi, науково-технолопчш та pинкoвi. До фaктopiв екзоген-ного характеру - науково-технолопчш та ринков!
1ндикатори, якi розкривають сутшсть ендогенних та екзогенних фaктopiв модершзацшного пoтенцiaлу пpoмислoвoстi кра'ни, представлено на рис. 6.
Серед ендогенних факторiв структурного потенщалу промисловост краши - виробнич! науково-тех-нoлoгiчнi, ринков! Виpoбничi фактори пoв'язaнi, на-самперед, з наявшстю сировини та комплектуючих, енергоносйв; квaлiфiкoвaнoгo персоналу, iннoвaцiйних технологш у пoeднaннi з прогресивною техшчною базою виробництва. Ринкoвi - умови ведення бiзнесу в
крашц конкурентоспроможн1сть продукц1!; наявн1сть достатнк швестицш.
Екзогент фактори - зовн1шн1 науково-техшчш зв'язки з пров1дними кра!нами св1ту, ступ1нь визна-ння на зовшшньому ринку, обсяги прямих 1ноземних швестицш.
Ус1 напрямки модершзацй взаемозалежн1: модер-н1зац1я техн1ки й технолог1й викликае струк-турн1 зрушення у сшвв1дношенш 1нновац1йних виробництв, 1нституц1ональн1 перетворення - змши у п1дтримц1 та актив1зацГ! 1нновац1йно! д1яльност1 на шд-приемствах галуз!
Найважлив1шими 1ндикативними параметрами результативно! структурно! модершзацй визначено таю: + впровадження сучасних науком1стких техноло-
гш у виробництво; + зниження матер1ало-, енерго- 1 фондоемност1
виробництва; + зм1цнення позиц1й на зовшшни 1 внутршни ринках на основ1 збкьшення обсяг1в виробництва продукц!!, що в1дпов1дае м1жнародним стандартам;
+ створення умов для залучення прямих шозем-
них 1нвестиц1й; + розвиток нових форм взаемовипдного еконо-м1чного сп1вроб1тництва з кра!нами 6С.
У науков1й школ1 НДЦ 1ПР НАНУ значна увага придкяеться обгрунтуванню стратег1й розвитку про-в1дних п1дприемств (випереджаючо!, п1дтримуючо! та наздоганяючо!) та вибору сценарГ!в !х розвитку.
Серед сценарГ!в розглядаються: + сценар1й шанйв, який базуеться на максимальному використанн1 сильних сторш та мож-ливостей (за одночасно! м1н1м1зацГ! слабких стор1н, загроз; певною м1рою аспект бажаного переважае над аспектом реального); + сценарш загроз, який базуеться на врахуванш максимального впливу слабких стор1н та загроз без надання виршального значення сильним сторонам (прагматичний п1дх1д, який домшуе над оптим1стичним).
1нш1 сценарй базуються на р1зних вар1антах сшв-в1дношення:
+ максимальному використанн1 можливостей на
тл1 слабких стор1н; + максимальному врахуванн1 загроз 1 викорис-
танн1 сильних стор1н; + припущенш р1зного ступеня використання можливостей та сильних сторш, а також непов-ного впливу слабких сторш та загроз.
Перший вар1ант шновацшного прориву передбачае застосування випереджаючо! стратег!! розвитку, як правило, високотехнолопчних виробництв, в яких ство-рюються нов1тш технолог!!.
Випереджаючу стратегию за сценар1ем шанйв необ-х1дно реал1зувати у високотехнолопчних виробництвах кра!ни (у ракетно-косм1чному комплекс!, виробництв! медично! техшки, оборонно-промисловому комплек-а тощо) при сшвпращ з !ншими розвинутими кра!-нами свгту.
Рис. 6. Фактори структурного модершзацшного потенщалу промисловостi краТни
Цей варiант реалiзацГ! неомоделi промислово! по-лiтики потребуе значних обсягiв фiнансування найно-винших науково-технiчних робiт, а також техшко-тех-нологiчного переоснащення виробництва.
Пiдтримуючу стратегш, яка Грунтуеться на вп1-чизняних наукових розробках, iснуючiй техшко-тех-нолопчнш базi виробництва, а також на запозиченш нов^ни закордонних розробок, за сценарiем шансiв необхiдно реалiзувати в енергомашинобудуванш, авто-мобiлебудуваннi, локомотиво- та вагонобудуванш.
Наздоганяючу стратегiю за сценарiем загроз, яка Грунтуеться на придбанш закордонних технологий з метою !х впровадження у виробництвах, що втратили ви-чизняну науково-технiчну базу, - у скьгоспмашинобуду-ваннi. Ця галузь визначае продовольчу безпеку кра!ни.
У напрямi розв'язання проблем реалiзацi! всгх цих стратегiй та сценарив необхiдно за будь-яких умов пе-редбачити державну пiдтримку(загальну, селективну та точкову) важливих для економiки кра!ни виробництв.
Селективну пiдтримку необхiдно застосувати що-до промислових виробництв, яю мають найбкьш висо-кий експортний потенщал.
Точкова пiдтримка необхiдна шдприемствам, яю активно створюють г впроваджують шновацшш технолог!! та збкьшують обсяги реалГзацГ! ново! для ринку продукцГ! - ОПК, енергомашинобудування, ракетно-космГчний комплекс.
ВИСНОВКИ
Таким чином, анал1з п1дход1в i бачень вчених про-в1дних наукових шк!л Укра!ни щодо державно! пол1тики розвитку в1тчизняного промислового комплексу дозво-ляе зробити таю висновки.
Представники науково! школи ДП «1нститут еко-ном1ки та прогнозування НАН Укра!ни» вважають, що здшснювана промислова пол1тика в УкраМ не е суто «жорсткою» або «м'якою». I! можна [дентифкувати як змшану, фрагментарну, безсистемну, нецкеспрямовану.
Представники науково! школи 1нституту економь ки промисловост НАН Укра!ни вважають оптимальною матричну модель розвитку промисловост1, яка е спо-лученням вертикальних i горизонтальних заход1в здш-снення промислово! пол1тики.
Наукова школа Науково-досл1дного центру шду-стр1альних проблем розвитку НАН Укра!ни робить акцент на неомодел1 промислово! пол1тики, сутн1сть яко! полягае в необх1дност1 зд1йснення шституцюнально! та структурно! модершзаци промисловост1, стратегшх 1нновац1йного прориву i сценар1ях розвитку пров1дних п1дприемств, як1 здатн1 забезпечити переход, в1д некро-1ндустр1ал1зац1! до решдустр1ал1защ! кра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Статистичний щорiчник УкраТни за 1997 р. / Держком-стат УкраТни / Пiд ред. О. Г. Осауленка. - К. : УкраТнська енцикло-педiя, 1999. - 624 с.
2. Статистичний щорiчник Укра'ши за 2013 р. / За ред. О. Г. Осауленка. - К. : Державна служба статистики Укра'ши, 2014. - 534 с.
3. Виробництво промислово''' продукци за видами в Укра''-н за очень - грудень 2013 р. Оперативна шформа^я [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : ukrstat.gov.ua
4. Геець В. М. Сусптьство, держава, економка: феноме-нологiя взав-модй' та розвитку : монографiя / В. М. Геець ; 1н-т економiки та прогнозування. - К., 2009. - 836 с.
5. Структуры змши та економiчний розвиток Укра'ши : монографiя / В. М. Геець, Л. В. Шинкарук, Т. I. Артьомова та ш. / За ред. Л. В. Шинкарук ; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2011. - 696 с.
6. Кшдзерський Ю. В. Деструктиви промислово'' полiти-ки в Укра'ш та можпивосл 'х подолання / Ю. В. Кшдзерський // Економка Укра'ши. - 2012. - № 12. - С. 4 - 16.
7. Кшдзерський Ю. В. Державна промислова полiтика в сисем^ макроекономiчного регулювання / Ю. В. Кшдзерський // Науковi працi ДонНТУ. Серiя: економiчна. - 2008. - Випуск 35. -С. 60 - 70.
8. Кшдзерський Ю. В. Промисловiсть Укра'ши: стратепя i полiтика структурно-технолопчно''' модернiзацГ'' : монографiя / Ю. В. Кiндзерський ; НАН Укра'ши, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра'ши». - К., 2013. - 536 с.
9. Кшдзерський Ю. В. Потен^ал нацюнально''' промис-ловостi: цiлi та мехаызми ефективного розвитку / Ю. В. Кшдзерський, М. М. Якубовський, I. О. галиця та ш. - К., 2009. - С. 89 - 90 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov. ua/books/2009/09kyvmer.pdf
10. Промышленная политика и управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: концептуальные основы : монографiя / В. П. Вишневский, А. И. Амоша, Л. А. Збаразская, А. А. Охтень, Д. Ю. Череватский / Под общ. ред. В. П. Вишневского и Л. А. Збаразской / НАН Украины, Ин-т экономики промышленности. - Донецк, 2013. - 180 с.
11. Амоша А. И. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины / А. И. Амоша, В. П. Вишневский, Л. А. Збаразская // Экономика промышленности. - 2012. - № 1-2 (57-58). - С. 3 - 36.
12. Амоша А. И. Концептуальные ориентиры промышленной политики Украины (на среднесрочную перспективу) / А. И. Амоша, В. П. Вишневский, Л. А. Збаразская // Економка промисловосп. - 2008. - № 4 (43). - С. 3 - 21.
13. Вишневский В. Промышленная политика: теоретический аспект / В. П. Вишневский // Экономика Украины. -2012. - № 10. - С. 4 - 15.
14. Концеп^я державно'' промислово'' полггики Укра'ши / О. I. Амоша, М. Г. Чумаченко, Ю. В. Макогон та ш. - Донецьк : 1ЕП НАН Укра'ши, 2000. - 424 с.
15. Кизим М. О. Промислова политика та кластериза^я економки Укра'ши : монографiя / М. О. Кизим / Х. : ВД «1НЖЕК», 2011. - 304 с.
16. Стратепя соцiально-економiчного розвитку Харюв-сько''' област на перюд до 2015 року : монографiя / А. Б. Аваков, В. С. Пономаренко, М. О. Кизим та ш. - Х. : Видавничий Дiм «1Н-ЖЕК», 2008. - 352 с.
17. Стратепя сталого розвитку Харювсько''' обласп на перюд до 2020 року. - Х. : Видавничий Дiм «1НЖЕК», 2010. - 112 с.
18. Програма науково-техычного та шновацмного розвитку регюну на перюд до 2015 року / В. С. Пономаренко, М. О. Кизим, П. Т. Бубенко та ш. - Харюв, 2005. - 144 с.
19. Оцшка нашдюв членства Укра'ши у Свпювш органн заци торгiвлi : монографiя / Авт. Колектив ; [за заг. ред. М. О. Ки-зима, I. Ю. Матюшенка]. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2014. - 212 с.
20. Оцшка можливостей розширення i замщення ринш збуту для продукци пщприемств реального сектора Укра'ши : монографiя / Авт. Колектив ; [за ред. М. О. Кизима, I. Ю. Матюшенка]. - Х. : ВД «!НЖЕК», 2014. - 280 с.
REFERENCES
Amosha, A. I., Vishnevskiy, V. P., and Zbarazskaia, L. A. "Neoin-dustrializatsiia i novaia promyshlennaia politika Ukrainy" [Neoin-dustrialization and new industrial policy of Ukraine]. Ekonomika promyshlennosti, no. 1-2 (57-58) (2012): 3-36.
Amosha, A. I., Vyshnevskiy, V. P., and Zbarazskaya, L. A. "Kontseptualnye orientiry promyshlennoy politiki Ukrainy (na sred-nesrochnuyu perspektivu)" [Conceptual guidelines of Industrial Policy of Ukraine (the medium term)]. Ekonomika promyslovosti, no. 4 (43) (2008): 3-21.
Amosha, O. I. Kontseptsiia derzhavnoi promyslovoi polityky Ukrainy [Concept of State Industrial Policy of Ukraine]. Donetsk: IEP NAN Ukrainy, 2000.
Avakov, A. B. et al. Stratehiia sotsialno-ekonomichnoho roz-vytku Kharkivskoi oblasti na period do 2015 roku [Strategy for socioeconomic development of the Kharkiv region until 2015]. Kharkiv: INZhEK, 2008.
Heiets, V. M. et al. Strukturni zminy ta ekonomichnyi rozvy-tok Ukrainy [Structural change and economic development of Ukraine]. Kyiv, 2011.
Heiets, V. M. Suspilstvo, derzhava, ekonomika: fenomenolohiia vzaiemodii ta rozvytku [Society, state, economy, phenomenology interaction and development]. Kyiv, 2009.
Kindzerskyi, Yu. V. "Derzhavna promyslova polityka v systemi makroekonomichnoho rehuliuvannia" [State industrial policy in the system of macroeconomic regulation]. Naukovi pratsi DonNTU. Seriia ekonomichna, no. 35 (2008): 60-70.
Kindzerskyi, Yu. V. Promyslovist Ukrainy: stratehiia i polityka strukturno-tekhnolohichnoi modernizatsii [Ukraine Industry: strategy and policy of structural and technological modernization]. Kyiv, 2013.
Kindzerskyi, Yu. V. et al. "Potentsial natsionalnoi promyslovosti: tsili ta mekhanizmy efektyvnoho rozvytku" [Potential national industry objectives and mechanisms for effective development]. http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09kyvmer.pdf
Kyzym, M. O. Promyslova polityka ta klasteryzatsiia ekonomiky Ukrainy [Industrial policy and clustering of Economy of Ukraine]. Kharkiv: INZhEK, 2011.
Kindzerskyi, Yu. V. "Destruktyvy promyslovoi polityky v Ukraini ta mozhlyvosti ikh podolannia" [Destructive industrial policy in Ukraine and how to overcome them]. Ekonomika Ukrainy, no. 12 (2012): 4-16.
Otsinka naslidkiv chlenstva Ukrainy u Svitovii orhanizatsii to-rhivli [Assessing the impact of Ukraine's membership in the World Trade Organization]. Kharkiv: INZhEK, 2014.
Otsinka mozhlyvostei rozshyrennia i zamishchennia rynkiv zbutu dlia produktsii pidpryiemstv realnoho sektora Ukrainy [Assessment of expansion and replacement markets for the products of the real sector of Ukraine]. Kharkiv: INZhEK, 2014.
Ponomarenko, V. S. et al. Prohrama naukovo-tekhnichnoho ta innovatsiinoho rozvytku rehionu na period do 2015 roku [The program of research and innovative development of the region until 2015]. Kharkiv, 2005.
StatystychnyishchorichnykUkrainyza 1997r. [Statistical Yearbook of Ukraine for 1997]. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia, 1999.
Stratehiia staloho rozvytku Kharkivskoi oblasti na period do 2020 roku [Sustainable Development Strategy Kharkiv region until 2020]. Kharkiv: INZhEK, 2010.
Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2013 r. [Statistical Yearbook of Ukraine for 2013]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2014.
"Vyrobnytstvo promyslovoi produktsii za vydamy v Ukraini za sichen - hruden 2013 r. Operatyvna informatsiia" [Industrial production in Ukraine by types in January - December 2013 Operational information]. ukrstat.gov.ua
Vyshnevskiy, V. P. et al. Promyshlennaya politika i upravleniye razvitiyem promyshlennosti v usloviyakh sistemnykh disbalansov: kontseptualnye osnovy [Industrial policy and development management industry in the systemic imbalances: a conceptual framework]. Donetsk, 2013.
Vishnevskiy, V. P. "Promyshlennaia politika: teoreticheskiy aspekt" [Industrial policy: theoretical aspect]. Ekonomika Ukrainy, no. 10 (2012): 4-15.
