CC BY
10
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournal of Ecology, 2017, 7(4), 46-50, doi: 10.15421/2017_85
ORIGINAL ARTICLE UDC 636.5.033.085.13
Prognosis of dietary Glycine needs of replacement chicks
M.J. Kryvenok, I.I. Ilchuk, V.M. Mykhalska
1 National University of Life and En vironmental Sciences of Ukraine, Kie v E-mail: njk 19@ukr. nei, ilchukigor@ukr. nei, vitam@bigmir net Submitted: 17.09.2017. Accepted: 27.10.2017
An effective level of glycine in the diets of replacement chicks has been experimentally established at different periods of their breeding. The influence of different levels of glycine in the mixed fodders of replacement chicks on their growth and development was investigated. It was established that replacement chicks with effective level of glycine in their rations at the end of the growing period had more weight by 167 g than chicks from the control group; this value was nevertheless within the limits recommended by the developer of the cross. We also studied the influence of different glycine levels in mixed fodder of young egg chicks on the digestibility of the nutrients, the balance of nitrogen and amino acid during the whole period of chicks' growth. It was established that the optimum level of glycine in different growing periods contributed to an increase of protein digestion by 2 percent, fat - 2 percent, fiber - 2 percent, and BER - 1 percent, compared to the control birds. The chicks' balance of nitrogen was studied and its positive trend was registered for the poultry of all groups. Reducing the amount of glycine in chicken diets as well as its excess leads to a decrease of nitrogen contamination in their bodies. The level of glycine content in chick bodies negatively correlated with its content in the diet. This level was the smallest in animals with excessive levels of glycine in their diet, which in turn led to a decrease in its absorption. Based on the patterns of dietary glycine needs of chickens throughout the entire period of their breeding and its effect on their growth, development, digestibility of nutrients in the body, and balance of nitrogen and investigated amino acids, we calculated the linear regression equation that can be applied in the operational control or in composing of the poultry diet.
Key words: replacement chicks; nitrogen balance; essential amino acids; glycine
Прогнозування потреби ремонтного молодняку птиц у глщин1
М.Я. Кривенок, 1.1. 1льчук, В.М. Михальська
1 Нац1ональнийун '/верситет бiоресурсiв i природокористування УкраУни, м. КиУв E-mail: njk 19@ukr.nei, ilchukigor@ukr.ne\, vitam@bigmir.net http://orcid.org/0000-0003-0578-8856
Експериментально встановлено ефективний рiвень глщину у рацюнах ремонтних курчат у р1зн1 перюди Ух вирощування. Дослужено вплив рiзних р1вн1в глщину у комбкормах ремонтних курчат на Ух ркт i розвиток. Встановлено, що за ефективного рiвня глщину у рацюнах ремонтного молодняку, курчата у юнц перюду вирощування вiрогiдно переважали аналопв з контрольно! групи на 167 г, проте цей показник був у межах рекомендованих розробником кросу. Вивчено вплив рiзних рiвнiв глщину у комбiкормi ремонтного молодняку яечного напряму продуктивное^ протягом усього перюду Ух вирощування на перетравнкть поживних речовин корму у оргаызм^ баланс азоту та дослщжуваноУ амЫокислоти. Встановлено, що оптимальний рiвень глщину у р1зн1 перюди вирощування сприяв пщвищенню показниюв перетравност протеУну на 2, жиру - 2, клтовини -2 та БЕР -1 %, порiвняно з птицею у контролк Вивчено баланс азоту у органiзмi дослщжуваних курчат та встановлено його позитивний рiвень у птиц вех груп. Зменшення вмкту глщину у рацюнах курчат так само, як i його надлишок призводить до зниження утримання азоту у Ух тл Рiвень утримання глщину в органiзмi тварин зворотно корелюе з його вмктом у рацюы. Найменшим цей показник був у тварин з надм1рним рiвнем глщину в Ух рацюы, що призвело до зменшення його засвоення. Враховуючи закономiрностi у зм^ потреб курчат у глщиы протягом усього перюду Ух вирощування та вплив цього фактору на Ух ркт, розвиток, перетравнкть поживних речовин корму у оргаызм^ баланс азоту та дослщжуваноУ амЫокислоти нами отримано лЫмне рiвняння регресп, яке можна застосувати для оперативного контролю або складання рецеплв комбiкормiв для птицк
Ключов1 слова: ремонтний молодняк птиц; баланс азоту; незамЫы амЫокислоти; глщин
47
Прогнозування потреби ремонтного молодняку птиц! у гл'щиш
Вступ
Продуктивнкть дорослих курей будь-якого призначення повыстю залежить вщ умов 'х вирощування у перiод вiд народження до вводу до основного стада. Оргаызм птицi вимагае оптимального надходження усiх необхiдних поживних, мЫеральних i бiологiчно активних речовин у легкодоступному виглядi (Podobed, 2010; Svezhentsov, 2008; Mykhalska, 2013). Особливу увагу слщ придiлити вирiшенню задачi рацiонального використання одного з найдорожчих компоненлв у складi кормiв для птиц - проте'ну. Iнтенсивнiсть синтезу бтюв органiв i тканин птиц знаходиться у прямiй залежностi вщ надходження повноцiнного протеТну з кормом (Kriukov, 1997; Wecke, Liebert, 2013; Honcharenko, ). Багатьма дослщженнями на сьогоднi встановлено той факт, що повноцiннiсть проте'ну корму залежить вщ його амiнокислотного складу, зокрема вмкту в ньому незамЫних амiнокислот. Вони не синтезуються в оргаызм^ або синтезуються у обсяз^ недостатньому для повного забезпечення потреби у них. Тому потреба у незамЫних амЫокислотах мае задовольнятися '''х достатньою кiлькiстю у рацiонах тварин (Cave, 1982; Chung, 1992). Забезпеченкть птиц проте'ном i амЫокислотами оцiнюються за двома основними складовими: 1) забезпеченiстю потреб на функци життедiяльностi (нормального фiзiологiчного стану, дiяльностi систем органiв, здоров'я; 2) продуктивною дiею - забезпеченiстю потреб на формування переважно м'язово', а також юстково''' тканин з урахуванням рiвня нагромадження як протеТну, так i окремих амЫокислот, передусiм у м'язах (Calderon, 1990). Просторова структура бтка визначаеться, у першу чергу, його первинною структурою - послщовнктю амiнокислот у полiпептидному ланцюгу. Ця структура доволi нестiйка i може змЫюватись пiд впливом зовнiшнiх умов i хiмiчних сполук, якi оточують молекулу бiлка (Podobed, 2010). Тому знання бюлопчних особливостей амiнокислот та 'х будови дають нам можливкть прогнозувати та передбачати тi чи Ышл варiанти у синтезi бтка у органiзмi тварин. Розглядаючи структурну будову амЫокислот можна зробити певну оцнку щодо потенцiйноí 'х доступност для залучення до обмiну речовин у органiзмi тварин та можливост Ух синтезу, а, отже, i питання так звано' замЫносп чи незамЫносп останнiх (Rymbak, 2008). Забезпечення тварин незамЫними амiнокислотами також дозволяе усунути специфiчнi порушення обмiну речовин, як викликаються нестачею окремих амЫокислот, i максимально точно виявити 'х генетично зумовлену здатнiсть до вщтворення та продуктивностi (Kryvenok, 2011; Surai, 2012). Рекомендацп розробникiв сучасних кроав птицi щодо и aмiнокислотного живлення не завжди дають можливкть повнктю реaлiзувaти генетичний потенцiaл тварин у виробницга того чи iншого виду продукци через недостaтнi знання впливу амЫокислот на процеси синтезу в оргаызмк
Cучaснi дослiдження та дан практичного характеру вказують на необхщысть враховувати у розрахунках рецептiв комбiкормiв для птицi вмiст у них не ттьки критичних aмiнокислот, a i рiвнi iнших незaмiнних амЫокислот (Ibatullin, 2017)
Cьогоднi встановлено, що при нормуванн вмiсту у комбкормах таких незaмiнних кислот, як лiзин, метiонiн з цiстином, триптофан i треонЫ для молодняку птицi необхщно обов'язково враховувати i вмiст глщину, за нестaчi чи надлишку якого знижуеться продуктивнкть птицi. Незaмiннiсть глщину проявляеться ттьки для курчат (Arkhypov, 1984; Kryvenok, 2013). У великм ктькосп глiцин входить до складу опорних тканин, хрящiв, зв'язок, пуху та тр'я. Глiцин уповiльнюе деградацю м'язово' тканини, оскiльки е джерелом креатину - речовини, що метиться у м'язовм ткaнинi i використовуеться у синтезi ДНК i РНК. Глщин необхiдний для синтезу нукле'нових кислот, жовчних кислот i замЫних aмiнокислот в оргaнiзмi (Lemesheva, 2008). Мета нашого дослiдження - обфунтування вмiсту глiцину у комбiкормaх для ремонтних курчат кросу «Браун нк».
Матер1али i методи досл1джень
Дослщ проводили за методом груп (табл. 1), вщповщно до якого у добовому вiцi було вобрано 400 курчат кросу «Браун нк», з яких за принципом аналопв сформували 4 групи - контрольну i 3 дослщы по 100 голiв у кожнiй.
Таблиця 1. Схема науково-господарського дослiду
Поголiв'я птиц, Вк, тижыв
Група гол. 1-3 4-8 9-17 18-19
вмкт глщину у 100 г комбкорму, %
1 (контрольна) 100 1,00 0,70 0,80 0,80
2 100 0,95 0,65 0,75 0,75
3 100 1,05 0,75 0,85 0,85
4 100 1,10 0,80 0,90 0,90
Годували пiддослiдних курчат у облiковий перюд повнорацiонними розсипними комбкормами збалансованими зпдно iснуючих норм запропонованих розробником кросу (H&N International), а курчатам дослщних груп згодовували комбкорми з рiзним рiвнем глiцину, вмiст якого змЫювали введенням або виключенням з його складу синтетичного препарату ЦеТ амЫокислоти. Змiни живо''' маси птицi та витрати корму визначали на вагах марки ВЛР-200 (Kononenko, 2000). Перетравнкть поживних речовин (органiчна речовина, проте'н, жир, клiтковина, БЕР) визначали зпдно загальноприйнятих методiв (Kononenko, 2000).
Отриман матерiали експериментальних дослiджень надано у виглядi середнiх арифметичних величин (М), середньо! квадратично! похибки (т) i ступеня вiрогiдностi рiзницi (р). Вiрогiднiсть рiзницi мiж показниками оцiнювали за критерieм Стьюдента (Lakin, 1990).
Результати досшдження та Тх обговорення
Рiвень обмЫно! енерги та вмiст поживних i бiологiчно активних речовин у комбкормах пiддослiдних курчат змiнювався вiдповiдно до фаз Тх вирощування, а рiвень амiнокислот - вiдповiдно до схеми дослщу. Набiр i кiлькiсть основних iнгредieнтiв у складi комбiкормiв для курчат рiзних груп були однаковими. У структурi комбiкорму переважали зерновi корми та соевий шрот (вщповщно 62,5 i 8 % за масою). Вмiст обмЫно! енерги, поживних i мiнеральних речовин для курчат дослано! групи наведено у таблиц 2.
Таблиця 2. Вмiст основних поживних речовин та енерги у 100 г комбкорму, %
BiK, тижнiв
Показник 1-3 4-8 9-17 18-19
ОбмЫна енерпя, МДж 1,20 1,14 1,14 1,14
Сирий проте!н, г 20,0 18,5 14,5 17,5
Сира кл^ковина, г 5,0 5,0 7,0 5,5
Кальцiй, г 1,05 1,00 0,90 2,00
Фосфор, г 0,75 0,70 0,58 0,65
ЛЫолева кислота, г 2,00 1,40 1,00 1,00
Натрм, г 0,18 0,17 0,16 0,16
Хлор, г 0,20 0,19 0,16 0,16
Концентрацiя обмЫно! енергГТ, поживних та бюлопчно активних речовин у 100 г комбкорму вiдповiдала нормам, встановленим для ремонтних курчат у рiзнi перюди Тх вирощування, враховуючи, що у перiод з 9 по 17 тиждень вмкт сирого проте!ну у рацiонах ремонтних курчат зменшували, а вмiст сиро! клiтковини - збтьшували для попередження передчасного Тх статевого дозрiвання.
Змiна живо! маси е одним з основних показниюв ефективносп вирощування ремонтного молодняку, осктьки вона не тiльки вiдображаe процеси росту та розвитку, а й використовуеться для визначення ефективносп виробництва у Цлому та у розрахунку на курку-несучку батьювського стада. Жива маса залежить вщ виду, напряму продуктивносл, породи i вку птиц, умов и утримання, та е показником ефективностi годiвлi (табл. 3).
Таблиця 3. Жива маса ремонтних курчат та витрати кормiв, г
Показник
Жива маса, г:
- на початку перюду
- у юнЦ перюду
- середньодобовi прирости Витрати корму, г:
- за перюд вирощування
- на 1 кг приросту_
Групи
1
61,0±0,35 1398,0±7,81 10,6±0,23
6437,0±17,0 4836,0±26,0
2
62,0±0,43 1361,0±6,11 10,30±0,19**
6421,0±22 4966,0±18
3
61,0±0,21 1565,0±5,19 11,90±0,11 **'
6411,0±31 4280,0±21
4
62,0±0,29 151,01 ±6,27 11,50±0,12*
6419,0±24 4451,0±28,0
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 пор1вняно з контрольною групою
Аналiз даних живо! маси курчат свщчить про те, що вона була вищою у птиЦ третьоИ i четвертой груп порiвняно iз середнiм показником стандарту кросу. Проте, слщ зазначити, що жива маса курчат друго! групи була дещо нижчою порiвняно з контролем, показники якого вщповщали нижньому значенню вимог стандарту кросу. Аналiзуючи живу масу ремонтних курочок за тижнями вирощування, необхщно зазначити, що до 7-тижневого вку вона за показниками росту вщповщала вимогам стандарту. Починаючи з 8-тижневого вiку i до юнця вирощування, курочки за фактичною живою масою дещо переважали середы показники вимог стандарту. Це свщчить про належн умови Их утримання та годiвлi. Вiдповiдно до змЫ живо! маси спостерiгаються i аналопчы змiни середньодобових приростiв. У першл сiм дiб вирощування суттево! рiзницi за середньодобовим приростами мiж курчатами вех груп не спостер^алось. Починаючи з 8-тижневого вку i до юнця вирощування курчата третьо! i четверто! дослiдних груп, якi споживали у раЦонах глiцин у ктькосп 0,85 та 0,90 % вщповщно, вiрогiдно переважали аналогiв контрольно! групи за середньодобовими приростами. Проте, слщ зауважити, що Ц показники перебували у межах, передбачених стандартом кросу.
Для детального аналiзу ефективносп вирощування ремонтного молодняку птиЦ у вiцi 14 тижыв нами було проведено фiзiологiчнi дослiди з вивчення перетравност поживних речовин !х рацiону (табл. 4).
49 Прогнозування потреби ремонтного молодняку птицу rn^Hi
Таблиця 4. КоефЩieнти перетравносп поживних речовин раЦоыв, %
Група
1 2
3
4
Оргаычна речовина 77
76 79
77
ПротеУн
85 84 87 84
Жир
55
56
57 55
Клтеовина
15
15 17
16
БЕР
91 89
92 91
Як видно з наведених даних, коефЩieнти перетравносп поживних речовин рацiонiв були досить високими у птиц уах груп. Проте нaйвищi показники перетравносп протеУну, жиру i клiтковини спостер^ались у птицi третьоУ групи, що, на нашу думку, обумовило збтьшення живоУ маси курчат цieí групи порiвняно з контролем та тваринами з Ыших груп. Необхiдно також вщзначити меншi показники перетравностi протеУну та БЕР у птицi другоУ групи порiвняно з контролем, спричинен недостатнiм рiвнем глiцину в Ух раЦоы, за нестачi якого гальмуеться синтез глютатiону; це, у свою чергу, може негативно впливати на окислювально-вщновы процеси в органiзмi у Цлому.
Оцiнка ступеня використання азоту в органiзмi птицi - важливий показник використання органiзмом тварин протеУну, через який можна судити про його яюсний склад (табл. 5).
Таблиця 5. Середньодобовий баланс та використання азоту (у середньому на одну голову)
Показник
Прийнято азоту з кормом, г Видтено азоту у послд г Утримано азоту в тл г (+, -) Утримано до прийнятого, %
Групи
1
1,37±0,04 0,58±0,02 0,79±0,02 57,70
2
1,39±0,02 0,61±0,01 0,78±0,01 56,10
3
1,40±0,05 0,56±0,01 0,84±0,01 60,0
4
1,39±0,03 0,58±0,04 0,81 ±0,03 58,3
Результати дослiджень обмЫу азоту в органiзмi ремонтних курчат вказують на його позитивний баланс у птиц вах груп. Значно вищий вiдсоток утримання азоту у курчат третьоУ дослiдноУ групи порiвняно з контролем пояснюеться вищими приростами живоУ маси за весь перюд дослiду, а пiдвищення рiвню глщину у рацiонах курчат так само, як i його зниження призвело до зменшення утримання азоту у uni тварин.
Встановлення ефективного рiвня глiцину у рацiонах ремонтних курчат потребуе обов'язкового вивчення його балансу в Ух органiзмi (табл. 6).
Таблиця 6. Середньодобовий баланс та використання глщину (у середньому на одну голову)
Показник Прийнято з кормом, г Видтено у послд г Утримано у тл г (+, -) Утримано до прийнятого, %
Групи
1
0,36±0,02 0,03±0,01 0,34±0,01 92,3
2
0,34±0,01 0,03±0,01 0,31±0,01 92,3
3
0,39±0,01 0,03±0,05 0,36±0,01 92,6
4
0,42±0,01 0,04±0,01 0,38±0,02 91,6
Рiзний рiвень глщину у раЦонах молодняку обумовлюе певнi змiни синтезу бтка в Ух органiзмi та засвоення як самого глщину, так й Ыших амЫокислот.
У наших дослщженнях було встановлено, що баланс глщину в органiзмi курчат усiх дослщних груп був позитивний, що вказуе на забезпеченкть потреб птицi в Цй амiнокислотi. Рiвень утримання глщину в органiзмi був достатньо високий у тварин уах груп. Найвищий показник був у птиЦ третьоУ групи, вiн перевищував контроль на 1,3 %; а найменший - у птицi четвертоУ групи (на нашу думку через надмiрний рiвень глiцину в УУ раЦонО, що призвело до зменшення його засвоення.
Враховуючи зазначенi закономiрностi у зм^ потреби курчат у глщиы протягом усього перiоду Ух вирощування, нами запропоновано визначити цю потребу за таким рiвнянням: у = 1,056A - 0,0066, де А - вк птиЦ, тижнiв. Використовуючи наведене лiнiйне рiвняння можна виршувати практичнi питання, наприклад, у процес виготовлення комбiкормiв для птaхiв рiзного вiку, нормуваннi i органiзацií годiвлi з високим рiвнем ефективностi використання кормiв. Слiд зазначити, що наведене рiвняння регресГУ не може повною мiрою вiдобрaжaти природну потребу птиЦ у зaзнaченiй aмiнокислотi у випадку змЫи окремого фактору, проте його рекомендовано застосувати у практична дiяльностi для оперативного контролю годiвлi птиЦ або при склaдaннi рецептiв комбiкормiв.
Висновки
Отриман експериментальн данi пiдтверджують необхiднiсть нормування глщину у рацiонi ремонтного молодняку птиц з урахуванням його незамЫносп.
За рiвнiв глiцину у раЦонах ремонтного молодняку 1,05, 0,75, 0,85 та 0,85 % вщповщно до рiзних перiодiв вирощування кнуе тенденцiя збiльшення Их живоИ' маси i зменшення витрат корму на и прирiст; пiдвищення рiвню глiцину у рацiонах курчат так само, як i його зниження призвело до зменшення утримання азоту у nni тварин та вiдповiдно показниюв их продуктивностi.
Запропоноване рiвняння регресп у певнiй мiрi вiдображае залежнкть мiж потребою птицi у глщиы та ИТ вiком, що дозволяе прогнозувати вмкт цiеИ' амiнокислоти у комбiкормi для ремонтного молодняку птиц рiзного призначення залежно вiд перюду Их вирощування та амiнокислотного складу кормiв.
References
Arkhypov, A.V., Toporova, L.V. (1984). Proteynovoe y amynokyslotnoe pytanye ptytsy. Moscow. Kolos (in Russian). Calderon, V.M., Jensen, L.S. (1990). The requirement for sulfur amino acid by laying hens as influenced by the protein concentration. Poultry Science, 69, 6, 934-944.
Cave, N.A. (1982). Use of dietary ammonium sulfate in control of growth rate of broiler breeder replacement pullets from one day of age. Poultry Science, 61, 9, 1859-1865.
Chung, Т.К., Baker, D.H. (1992). Methionine requirement of pigs between 5 and 20 kilograms body weight. J. Anim. Science, 70, 6, 1857-1863.
Honcharenko, O.M. (2013). Betain yak chynnyk pidvyshchennia produktyvnosti i vidtvoriuvalnykh yakostei pleminnykh nesuchok. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu: nauk. zhurnal: Sumy, 1 (22), 108-113 (in Ukrainian). Honcharenko, A.N., Chyhrynov, E.Y. (2013). Kachestvo miasa kur pry raznom urovne betafyna y treonyna v kombykorme. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria, 4 (75), 2, 1, 63-72 (in Russian).
Ibatullin, I.I., Ilchuk, I.I., Kryvenok, M.Ya. (2017). Peretravnist pozhyvnykh rechovyn ta balans azotu v kurei batkivskoho stada miasnoho napriamku produktyvnosti za riznykh rivniv lizynu v kombikormakh. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z Gzhytskoho. Seriia: Silskohospodarski nauky, 19(74), 7-11 (in Ukrainian).
Kononenko, V.K., Ibatullin, I.I., Patrov, V.S. (2000). Praktykum z osnov naukovykh doslidzhen u tvarynnytstvi, Kyiv: National Agrarian University (in Ukrainian).
Kriukov, B., Bevziu, V., Polunyna, S. (1997). Vybor kormov s vysokym soderzhanyem proteyna. Ptytsevodstvo, 6, 17-18 (in Russian).
Kryvenok, M.Ia., Ilchuk, I.I. (2013). Hlitsyn u hodivli remontnykh kurchat. Naukovyi visnyk Lvivskoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Hzhytskoho, 15, 1(55), 2, 136-141 (in Ukrainian).
Kryvenok, M.Ya., Skriah, S.V., Kuzina, N.V. (2011). Tryptofan i treonin: riven i spivvidnoshennia u kombikormakh dlia kurei-
nesuchok promyslovoho stada. Suchasne ptakhivnytstvo, 9 (106), 24-27 (in Ukrainian).
Lakin, H.F. (1990). Byometryia: uchebnoe posobye. Moscow: Vyshaya shkola (in Russian).
Lemesheva, M.M. (2008). Amynokyslotnoe pytanye ptytsy. Zhyvotnovodstvo Rossiy, 5, 30-35 (in Russian).
Mykhalska, V.M., Maliuha, L.V. (2013). Vmist midi ta tsynku v tkanyni kurchat-broileriv pry vykorystanni yikh khelatnykh spoluk.
Biological Bulletin of Bogdan Chmenitskiy Melitopol State Pedagogical University, 3, 194-202 (in Ukrainian).
Podobed, L.I. (2010). Proteynovoe y amynokyslotnoe pytanye selskokhoziaistvennoi ptytsу: struktura, ystochnyky,
optymyzatsyia. Dnepropetrosvk (in Russian).
Rymbak, M., Khammer, Y. (2008). Usvoiaemye amynokysloty - stroytelnyi material dlia podderzhky y produktyvnosty. Zhurnal Uspekh v khlevu, 1, 16 (in Russian).
Svezhentsov, A.A., Horlach, S.A., Martyniak, S.V. (2008). Kombykorma, premyksy, BVMD dlia zhyvotnykh y ptytsy. Dnepropetrovks. Art-Press (in Russian).
Surai, P., Fotina, T. (2012a). Stresy v ptakhivnytstvi: molekuliarni mechanizmy. Propozytsiia, 9, 130-132 (in Ukrainian). Surai, P., Fotina, T. (2012b). Stresy v ptakhivnytstvi: metody profilaktyky. Propozytsiia, 10, 132-134 (in Ukrainian). Wecke, C., Liebert, F. (2013) Improving the Reliability of Optimal In-Feed Amino Acid Ratios Based on Individual Amino Acid Efficiency Data from N Balance Studies in Growing Chicken. Animals (Basel), 3(3), 558-573.
Citation:
Kryvenok, M.J., Ilchuk, I.I., Mykhalska, V.M. (2017). Prognosis of dietary Glycine needs of replacement chicks. Ukrainian Journal of Ecology, 7{4), 46-50. I Thk work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
