CC BY
21
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9110
UDC 636.088:636.5
Features of providing broiler chickens with exchange energy and protein as important indicators of productivity and quality of the obtained products
L.M. Fijalovych, Ya.I. Kyryliv, G.A. Paskevych
Stepan Gzhytskyj National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Fijalovych, L.M., Kyryliv, Ya.I., & Paskevych, G.A. (2019). Features of providing broiler chickens with exchange energy and protein as important indicators of productivity and quality of the obtained products. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(91), 60-64. doi: 10.32718/nvlvet-a9110
The article deals with the possibility of using feed additives in the feeding of broiler chickens and the peculiarities of their effect on the poultry organism. Contemporary data on the biological role of nutrients and energy in the feeding of broiler chickens are presented. The characteristics of the main feeds for poultry and the ways of reducing their prime cost in the conditions of broiler farms are given. The basic principles of effective feeding of poultry with forages of different content of metabolic energy and crude protein are considered, taking into account their assimilation in the body. Provided compound feed recipes and practical tips. It is established that high growth rate of broiler chickens in the start and groove periods (5-39 days) is provided by high-protein compound feeds — 23% (1— 2 weeks), 21°% (3—5 weeks) and exchange energy of 298 kcal and 305 kcal, respectively. With further cultivation in the finish forage the protein content in the forage decreases and the level of metabolic energy increases (up to 309 kcal). However, for each cross applies its own technology of cultivation and different rates of nutrients in raw materials. It is clear that effective breeding of broiler chickens is not possible without the proper rationing and use of protein and feed energy. Of course, provided that the supply of biologically active substances also corresponds to the normalized amount. Thus, the quality of poultry products is directly dependent on the quality offeed and the efficiency of transformation of feed energy into products.
Key words: chickens-broilers, exchange energy, full-featured mixedfodder, productivity of poultry.
Особливосл забезпечення курчат-бройлерiв обмшною енерНею та протеУном як важливi показники продуктивное^ та якосл отриманоУ продукцп
Л.М. Ф1ялович, Я.1. Кирил1в, Г.А. Паскевич
Львiвський нацюналъний ^верситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
У статтг розглянуто питання про можливгстъ використання кормових добавок у год^вл! курчат-бройлергв та особливостг гх-нъог дИ на оргатзм птицi. Викладено сучаст данi про бюлоггчну роль поживних речовин та енергп в годгвлг курчат-бройлергв. Наведено характеристику основних кормiв для птиц та шляхи зниження гхнъог собiвартостi в умовах господарств бройлерного напряму. Описано основн принципи ефективног годiвлi птищ комбтормами з рiзним вмктом обмтног енергИ i сирого протегну з урахуванням гх засвоення в оргатзм1 Наведено рецепти комбiкормiв та вмщено практичн поради. Встановлено, що велика швид-тстъ росту молодняку кyрчат-бройлeрiв в стартовий та гроуерний перюди (5—39 дтв) забезпечуетъся комбтормами з високим вмктом протегну — 23°% (1—2 тижденъ), 21°% (3—5 тижденъ) i обмтног енергп 298 ккал та 305 ккал вiдповiдно. При подалъшому виро-шуванж у фтШному комбтормi вмкт протегну в кормах знижуетъся i збтъшуетъся рiвeнъ обмтног енергп (до 309 ккал). Однак для кожного кросу застосовуетъся своя тeхнологiя вирощування i р!зн! норми поживних речовин у сировит. Зрозумто, що
науковий в1сник
ш^жетшвдга™™»» штшшШщщдаташщжшшй шыв&ашшщшш! ]
Scientific jncuengcr of biv National UaivinHy of Veterinary Medicine and Bintechnolngicc
Article info
Received 10.09.2019 Received in revised form
08.10.2019 Accepted 09.10.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel. :+38-096-355-38-58 E-mail: lesya_fiyalovych@ukr.net
ефективне вирощування курчат-бройлерiв неможливе без правильного нормування та використання протету i енергп кормив. Звичайно, за умови, що забезпечення бюлог1чно активними речовинами також вiдповiдаe нормоватй кiлькостi. Таким чином, яюсть продукцИ птамвництва перебувае у прямш залежностi вiд якостi кормiв та ефективностi трансформацп енергп корму у продукцЮ.
Ключовi слова: курчата-бройлери, обмтна енергiя, повноращонний комбторм, продуктивтсть птищ.
Вступ
Науковий прогрес i пракгичш результати у птах!в-нищга сягнули таких показнишв, що на перший план виходить питання правильное^ годiвлi та нормування рацюшв, оскшьки при дотриманш вах шших техно-лопчних параметрiв рiвень продуктивностi на 80% залежить вiд цих показнишв (Otchenashko, 2012; Hunchak et al., 2016). Якiсть кормiв мае задовольняти потреби птицi в усiх поживних та бiологiчно активних речовинах, необхвдних для ii росту i розвитку та мак-симальнiй продуктивностi (Sychov, 2015; Medvid et al., 2017; Sobolev et al., 2017).
У б!льшосп сучасних господарств вмют та яшсть протеiну в кормах птищ не завжди вiдповiдае науково доведеним потребам йхнього органiзму. Це призво-дить до порушення обмiну речовин, значних перевит-рат кормiв, знижуе продуктивнiсть i пiдвищуе соб!ва-ртють продукцii. Особливо зростае необхiднiсть пов-ноцiнноi' годiвлi в умовах вирощування птищ в закри-тих примщеннях, де вищий ризик погiршення умов мшроммату та внасл!док цього поширення шфек-цiйних хвороб (Shurchkova et al., 2009; Kyryliv & Hunchak, 2016; Fialovych et al., 2018).
На ввдмшу в!д iнших видiв сiльськогосподарськоi' птицi, курчата-бройлери мають високу iнтенсивнiсть росту, тому iз перших дшв життя йх потрiбно годува-ти комбiкормами, збалансованими за вама основними поживними та бiологiчно активними речовинами. Ввдповвдно до нормативних програм годiвля курчат-бройлерiв подiляеться на три основш перiоди: преста-ртерний (1-3-й тижш); стартерний (4-5-й тижш); фiнiшний (6-й тиждень i старшГ) (Chornolata, 2016).
Аналгз остантх публгкацт показуе, що дослщжень з вивчення особливостей годiвлi курчат-бройлерiв проведено багато. Зокрема, у роботах подано достат-ньо широку iнформацiю стосовно ролi поживних та бiологiчно активних речовин у живленш птицi та доцшьшсть застосування кормових добавок у виглядi макро- та мiкроелементiв, вiтамiнiв, антиоксиданлв та iнших бiологiчно активних речовин природного походження у птахiвництвi (Kyryliv & Ratych, 2000; Prudyus et al., 2016).
Метою даних досл1джень було вивчення особливостей годiвлi курчат-бройлерiв в умовах господарств захщного регюну з метою узагальнення шформаци щодо оцiнки йхньой продуктивностi.
Результати та ix обговорення
Основним компонентом комбiкормiв для птицi е злаков!, так! як кукурудза i пшениця, дещо менше використовуеться ячмшь, ще менше - жито та овес (Bratyshko & Prytulenko, 2012).
В Украш широко розповсюджено використання рацюшв на основ! кукурудзи, соняшниковоi, соевоi
макухи i шроту. У £врош, залежно в!д краши, бшьше використовують сою, в Украш - менше. Варто зазна-чити, що в Украил рацюни дешевш! завдяки нижчш соб!вартосл кормових шгред!енлв та власнш кормо-вш баз!.
Для вирощування курчат-бройлер!в у господарст-вах використовуються програми год!вл! та рекомендаций розроблеш й запропоноваш ф!рмами, що про-понують р!зш вар!анти год!вл!, пристосоваш до сиро-вини наявно1' в Украш, ii якосп та щни. А також е можливють виготовлення однородного комбшорму на власнш середнш та великий фермах !з застосуванням власного обладнання, щоб повшстю забезпечити себе кормами i мати змогу контролювати йх яшсть.
Типов! стартерш рацюни для бройлер!в мютять 21-24% протешу, а для курей-несучок - 15-17%. Зерно i вщходи його переробки забезпечують прибли-зно половину потреби в протеш в бшьшосп рацюшв для курей (Y atsenko, 2015).
Високопротешовими концентратами рослинного або тваринного походження забезпечуеться додатко-вий протеш. Бшки зерна злакових мають нижчу бю-лопчну щншсть, шж б!лки бобових, макухи, шропв i корм!в тваринного походження. За браку як протешу, так i окремих амшокислот у рацюш птиц! знижуеться швидк1сть ii росту i попршуються показники якосп м'яса (Shurchkova et al., 2009; Yatsenko, 2015).
Для прикладу наводимо ор!ентовний рецепт пов-норацюнного комбшорму для год!вл! курчат-бройлер!в р!зного вшу (табл. 1).
Рацюни були проанал!зоваш за вмютом енергii' i протешу. У кожному комбшорм! ввдзначеш невелик! розб!жносп м!ж проанал!зованими концентрациями енергетичних i протеiнових джерел. Склад i пожив-шсть комбшорму зм!нюеться залежно в!д в!ку курчат-бройлер!в.
Як видно з таблиц!, велика швидшсть росту молодняку курчат-бройлер!в в стартовий та гроуерний перюди (5-39 дшв) забезпечуеться комбшормами з високим вмютом протеiну - 23% (1-2 тиждень), 21% (3-5 тиждень) i о6мшной енергii 298 ккал та 305 ккал вщповщно.
Пожившсть сирого протешу рацюшв була зниже-на на 2% за рахунок зменшення р!вня додавання дорогих соевоi макухи i шроту i замша йх на дешевшу пшеницю.
При подальшому вирощуванш у фшшному комбь корм! вмют протеiну в кормах знижуеться i збшьшу-еться р!вень о6мшной енергii (до 309 ккал).
За даними В.1. Фклшна, з метою забезпечення ш-тенсивного росту курчат-бройлер!в добове споживан-ня о6мшной енергп з добового до 4-тижневого вшу становить 3153, а в 4-тижневому виц - 3190 ккал/кг корму (Fisinin, 2002).
Для кожного кросу застосовуеться своя технология вирощування i р!зш норми поживних речовин у сиро-
BHHi. Kpoc Ko66-500 He gy®e BHMornHBHH go KinbKocTi npoTeiHy y paqiom. nraui gocrarHbo 20 % npoTeiHy Ha CTapTi i 17,5-17% Ha $immi. A gna Pocc-308 noTpi6Ho MiHiMyM 20-23% npoTei'Hy Ha CTapTi Ta He MeHm Hi® 20% Ha $immi (Dychakovska, 2011).
^ouinbHo po3rnagarH BHcoKy npogyKTHBHicTb nTHui aK nepmoneproBHH noKa3HHK HopMoBaHoi' 3a6e3neneHo-cTi ii eHeprieM Ta npoTei'HoM. 3BHHaftHo, 3a yMoBH, ^o 3a6e3neneHHa BiTaMiHaMH Ta MaKpo- H MiKpoeneMeHTaMH
TaKo® BignoBigae HopMoBaHiH KinbKocTi (Chornolata & Zdor, 2015).
3MeHmHTH BHTpaTH KoHuempoBaHux KopMiB 3 ogHo-nacHHM nigBH^eHHHM eHepreTHHHoi Ta npoTeiHoBoi no®HBHocTi paqiomB Mo®Ha 3a paxyHoK 3aMiHH nacruHH 3epHoBoi ochobh npogyKTaMH nepepo6KH onieeKcrpaK-uiHHoro BHpo6HHUTBa - MaKyxoM a6o mpoTOM (Slavianska et al., 2012).
Ta6.^H 1
CTpyKTypa KoM6iKopMiB gna BigrogiBni KypnaT-6poHnepiB pi3Horo BiKy, %
nepiog BHpo^yBaHHa, gHiB
KopM
5-13
14-39
CTapTep
rpoyep
40-47
Oimmep
KyKypyg3a nmeHHua MaKyxa coeBa EpoT coHamHHKoBHH Maco-KicrrcoBe 6opomHo Onia pocnHHHa KpeHga, BanHaK MoHoKanbuift^oc^aT Cinb KyxoHHa
BiTaMiHHo-MiHepanbHHH npeMiKc Pa3oM:
18 33,4 33
4
5 1,6 1,8 1,3 0,4 1,5 100
20 36,5 22,3 6
7,5
2.7
1.8 1,3 0,4 1,5 100
20 42,3 11,7 8 10 3 1,8 1,3 0,4 1,5 100
y 100 r KoM6iKopMy MicTHTbca, %:
O6MiHHoi eHeprii, KKan
Cuporo npoTeiHy
Cuporo ®upy
Cupoi KniTKoBHHH
Kanbuiro
Ooc^opy
Harpiro
^i3HHy
MeTioHiHy + uucTHHy
298 23 4,30 3,81 0,91 0,64 0,16 1,30 0,97
305 21 5,60 4,43 0,90 0,71 0,15 1,20 0,85
309 19 6,41 4,81 0,85 0,72 0,15 1,06 0,81
OrpHMaHi pe3ynbTaTH cBignaTb npo Te, ^o 3HanHy nacTHHy paqiomB craHoBHTb coeBa MaKyxa - 6nu3bKo 33%. fflupoKe BHKopucTaHHa coeBoi MaKyxu Ta mpoTy b KoM6iKopMax gna rogiBni KypHar-6poHnepiB (go 33%) BunpaBgaHe. CoeBi MaKyxa i mpoT gna MonogHaKy i gopocnoi nTuui e g®epenoM 6ionorinHo noBHouiHHoro npoTeiHy, ocKinbKH MicTaTb Horo 41-43% i 6inbme. Цнмн KoMnoHeHTaMH b pauiom nTHui Mo®Ha 3aMiHMBa-th npogyKTH TBapuHHoro noxog®eHHa (Melnyk, 2007). CoeBa MaKyxa Mae nepeBary b aKocTi eHepreTHHHHx g®epen chpobhhh 3 bhcokhm BMicToM niHoneBoi Kucno-th, ge^iuuT aKoi ranbMye picT MonogHaKy (Ostapkevych, 2005).
OgHaK coeBHH mpoT He 3aB®gu e gocrynHHM g®epe-noM 6inKa nepe3 BHcoKy BapTicTb. ^acro aK anbrepHaTH-By BHKopucToByMTb iHmi pocnuHHi KoMnoHeHTH 3 bhcokhm BMicToM 6inKa, 3oKpeMa 6o6oBi 3epHoBi Kynbrypu. KoM6iKopMoBi 3aBogu b TaKuH cnoci6 HaMaraMTbca 3ao^aguTH Ha BapTocTi pauioHy. OgHaK BKnMneHHa HeTpagHuiHHHx g®epen 6inKa Mae cboi' HegoniKH (Slavianska, 2016).
y Hamux yMoBax gemeBmuH npoTeiH 3a6e3nenuTb TaKe g®epeno aK coHamHHKoBHH mpoT. BuKopucTaHHa coHamHHKoBoro mpoTy e BHrigHimHM nopiBHaHo 3 iH-muMH KopMaMH. OgHaK bhcokhh BMicT KniTKoBHHH (mpoT - 9,8%, MaKyxa - 13,3%) o6Me®ye BBegeHHa ix b
pauioHH KypnaT-6poHnepiB i BHMarae 3acTocyBaHHa eK3oreHHux ^epMeHTHHx npenapaTiB uenMno3onrraHHoi
gii.
CoHamHHKoBHH mpoT 3acTocoByeTbca b pauioHax 6poHnepiB y bhcokhx go3ax, Ha piBHi 8-15%. Цe po-6uTbca 3 MeToM 3HH®eHHa 3acrocyBaHHa gopo®nux coeBux npogyKTiB i 6inbmoi eKoHoMii. OgHaK BHKopuc-TaHHa anbTepHaTHBHux g®epen 6inKa noB'a3aHe 3 neB-hhmh TpygHo^aMH 3 gocrynHicTM i 3acBoeHHaM no®HB-hhx penoBHH. TaKi g®epena MicTaTb MeHmy KinbKicTb gocTynHoro 6inKa, nopiBHaHo i3 coeBHM mpoTOM. KpiM Toro, b hhx MicTHTbca 6inbme aHTHno®HBHHx ^aKTopiB, ^o npu3BogaTb go 3HH®eHHa 3acBoeHHa nTHueM npoTeiHy Ta eHeprii KopMy (Svann, 2015).
y npoueci BigrogiBni BHKopHcroByMTb M'aco-KicTKoBe 6opomHo i3 BHcoKHM piBHeM npoTeiHy Ta noB-HouiHHHM cKnagoM aMiHoKucnoT, ^o HaH6inbm 6nH3bKi go noTpe6 MoHoracrpuHHHx TBapuH. M'aco-KicTKoBe 6opomHo e g®epenoM noBHouiHHoro npoTeiHy, BiraMi-HiB, MiHepanbHHx penoBHH i3 bhcokom gocTynHicTM H 3acBoMBaHicTM. 3aranoM aHani3 g®epen niTeparypH cBig^HTb, ^o y KoM6iKopMH gna gopocnoi nTHui peKo-MeHgyeTbca gogaBaru - go 10%. npoTe BapTo BpaxoBy-BaTH BHcoKy 6aKTepianbHy 3a6pygHeHicTb M'aco-KicTKoBoro 6opomHa (Ostapkevych, 2005).
На полшшення економ1чних показнишв, особливо у птах1вництв1, впливае i застосування у рацюнах бшьшо1 частки протешу рослинного походження, що, як ведомо, здешевлюе виготовлення комбiкормiв i, як наслiдок, яець та м'яса бройлeрiв (Chudak et al., 2009). Проте пiдвищeння рiвня застосування вимагае дода-вання до рацюну екзогенних ферментних прeпаратiв р!зно6!чно! д]11 (Barnard, 2015).
Головним чинником, що лiмiтуе м'ясну та яечну продуктивнiсть птицi, безумовно, е швидкють синтезу бiлкiв в органiзмi. 1нтенсивнють цього процесу прямо залежить вщ надходження повноцiнного протешу з кормом (Yatsenko, 2015).
Протеш вiдiграе першочергову роль у побудовi ть ла та життедiяльностi тваринного органiзму. Птиця ефективно засвоюе проте1н корму i перетворюе його в бшки свое! продукцп (Sychov, 2015).
Для забезпечення повнощнно! годiвлi птищ корм мае мютити не лише достатню шлькють протешу, важливим е його якють, зумовлена наявнiстю неза-мiнних амiнокислот. За !хнього дефщиту птиця зни-жуе продуктивнiсть (Ponomarenko & Krasnoshchok, 2007).
Для покращення дeфiциту в корми додають синте-тичнi препарати амiнокислот, що дае змогу значно знизити рiвeнь використання тваринного протешу у комбiкормi, розширити застосування протешш рослинного походження, що веде до здешевлення кормiв для годiвлi курчат-бройлeрiв (Ostapkevych, 2005).
В сучасному птахiвництвi годiвля дефщитшша за вмiстом о6мшно! енерги, нгж за протешом чи iншими поживними речовинами. Нестача енергп в кормах -поширена причина зниження продуктивносп птицi (Sychov, 2019).
Птиця задовольняе свою потребу в енерги перева-жно за рахунок вуглeводiв i жирiв. Найефектившше вона використовуе декстрини, цукри й крохмаль (Ibatullin et al., 2014).
Вуглеводи й жири - основний енергетичний мате-рiал, що надходить до органiзму птицi з кормом, де перетворюеться на бюлопчну енергш. Органiзм може нагромаджувати вуглеводи у виглядi жирових вщкла-день. За необхвдносп (при голодуваннi, пiд час хво-роби, при виснажeннi) оргашзм !х використовуе для поповнення енергп (Borodai et al., 2007).
Рiвeнь о6мшно! енерги в рацiонi е одним iз найва-жливiших факторiв, що визначае споживання корму, ефективнють використання поживних речовин в ор-ганiзмi птицi та е одним iз основних чинник1в впливу на ll продуктивнiсть (Otchenashko, 2012).
Вмют енергп в рацiонi - один з найбшьш важли-вих показнишв оцшки його якостi. Навiть при наявно-стi в рацiонi вах iнших поживних речовин його ефективнють залежить вщ вмiсту достатньо1 кiлькостi енергп (Ostapkevych, 2005).
Вщомо, що комбiкорми для птицi на 60-70% скла-даються iз зернових кормiв, як1 мiстять 65-80% вуг-лeводiв, що е джерелом енерги (Osipenko, 2015).
За даними науково-дослщно1 лабораторп компани "Danisco", близько 66% обмшно1 енергп кукурудзи мiститься у формi крохмалю i приблизно 8% - у фор-мi оли. Тобто за вмiсту у стартовому комбiкормi для
курчат-бройлeрiв 65% кукурудзи 70% потреби в об-мшнш енерги рацiону покриваються за ll рахунок (або 45% - за рахунок кукурудзяного крохмалю) (Verner & Sytko, 2012).
Рацюни для годiвлi курчат-бройлeрiв - високоене-ргeтичнi i мiстять до 6% жиру. Тому забезпечити високий рiвeнь eнeргil в рацiонi неможливо тiльки за рахунок вуглeводiв зернових кормiв. Включения менших к1лькостей зерна кукурудзи знижуе енергети-чну пожившсть комбiкорму, тому з метою тдтриман-ня eнeргil рацiону в комбжорми додають кормовi жири як рослинного, так i тваринного походження.
Постiйнe вирiшeння бшково1 проблеми в нашiй краíнi зовам не ввдтюнило на заднiй план проблему енергп, осшльки зерно кукурудзи як головне И джере-ло для птищ було i надалi залишаеться доволi дорогим (Yatsenko, 2016).
Пiдвищeння рiвня eнeргií в рацiонах курчат-бройлeрiв досягаеться додаванням в корми жирiв рослинного походження - соеву, соняшникову та iншi рослиннi олií. Олiя - дуже важлива складова рацюну, особливо у другий пeрiод вирощування (Dychakovska, 2011). Рiвeнь додавання жиру в комбжорми для птицi коливаеться в межах 1,6-3% (табл. 1).
При застосуванш кормового жиру у бройлeрiв по-лiпшуеться рiст i якiсть !х м'яса. Вони також покра-щують смаковi якостi й виступають зв'язувальним компонентом комбiкормiв.
Лшцщ кормiв, як i жировi добавки, е важливим i легкодоступним джерелом енерги у рацюнах птищ. Ефективнють застосування жирових добавок переду-ам залежить вщ походження жиру. Доведено, що рiвeнь засвоення кормових жирiв тваринного походження нижчий (60-70%), н1ж рослинних (80-90%), а сумш тваринних i рослинних жирiв засвоюеться на 80-85% (Sychov, 2014).
Ефективнють використання енергп рацюну залежить ввд в^ птицi та ll фiзiологiчного стану. Якщо обмiнноí eнeргií птицi не вистачае, сирий протеш використовуеться органiзмом на eнeргeтичнi цш, що супроводжуеться збiльшeнням споживання корму i затрат на одиницю продукци (Khvostyk, 2015).
Енергетично насичeнi корми використовуються в органiзмi бройлeрiв бшьш ефективно за фактично однакового !х споживання i зменшення витрат на одиницю приросту. Отже, для курчат енергетична насиченють рацюну - важливий елемент для тдви-щення ефективносп використання протeíну корму i перетворення його на бiлок м'язiв тушки. Додаткове додавання в рацюн жиру дозволяе бшьш ефективно використовувати протеш корму i забезпечуе iнтeнси-вний прирют живо1 ваги курчат (Menzhyk, 2016).
1нколи ситуацiя iз кормами на ринку Украши е до-сить важкою, в той перюд коли е вiдчутний брак зерна i висока цiна на так! компоненти, як соевий шрот чи ол!я е досить важко досягнути добрих eкономiчних рeзультатiв.
Висновки
Отже, високий рiвeнь продуктивност! при виро-щуваннi курчат-бройлер!в може бути досягнутий
nHme npH BHKopHcTaHHi 36anaHcoBaHHx 3a BciMa noKa3-HHKaMH pauioHiB, mo cKnagaMTbca 3 go6poaKicHHx Ta gocTynHHx 3a uiHoM kopmobhx KoMnoHeHTiB.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. Heo6xigHi noganbmi gocnig®eHHa 3 MeToM BH3HaueHHa BnnHBy HeTpaguuinHux kopmobhx go6aBoK Ha aKicrb npogyKuii nTaxiBHHuTBa.
References
Barnard, L. (2015). Pozytyvna diia kombinatsii fermentiv.
Nashe ptakhivnytstvo, 3(39), 64-66 (in Ukrainian). Borodai, V.P., Melnyk, V.V., & Bazyvoliak, S.M. (2007). Hodivlia perepeliv. Suchasne ptakhivnytstvo, 8-9 (57-58), 14-17 (in Ukrainian). Bratyshko, N., & Prytulenko, O. (2012). Trytykale v hodivnytsi. Nashe ptakhivnytstvo, 1, 42-43 (in Ukrainian).
Chornolata, L. (2016). Mikroelementy dlia kurchat-broileriv.
Nashe ptakhivnytstvo, 10, 50-52 (in Ukrainian). Chornolata, L., & Zdor, L. (2015). Rozrakhunok vitaminiv. Nashe ptakhivnytstvo, 5(41), 47-49 (in Ukrainian).
Chudak, R., Ohorodnichuk, H., Shevchuk, T., Adler, O., & Prokopchuk, I. (2009). Nut u hodivli kurchat-broileriv. Tvarynnytstvo Ukrainy, 2, 37-39 (in Ukrainian). Dychakovska, V. (2011). Nyzki pryrosty - nedozvolena rozkish! Nashe ptakhivnytstvo, 4, 24-27 (in Ukrainian). Dychakovska, V. (2011). Rentabelnist ochyma zootekhnika. Nashe ptakhivnytstvo, 5, 36-37 (in Ukrainian).
Fialovych, L.M., Kyryliv, Ia.I., & Paskevych, H.A. (2018). Production of geese at using unconventional additions in mixed fodder. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(84), 127-130. doi: 10.15421/nvlvet8423. Fisinin, V. (2002). Polnotsennoe pitanie ptytsy -kachestvo i rentabelnost produktsii. Kombikorma, 1, 42-45 (in Russian). Hunchak, A.V., Ratych, I.B., Gutyj, B.V., & Paskevych, H.A. (2016). Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 70-76. doi: 10.15421/nvlvet6716. Ibatullin, I.I., Kryvenok, M.Ia., & Ilchuk, I.I. (2014). Teoretychne ta eksperymentalne obhruntuvannia zminy potreb kurei batkivskoho stada u treonini i metionini zalezhno vid viku ta produktyvnosti. Suchasne ptakhivnytstvo, 2(135), 4-7 (in Ukrainian). Khvostyk, V. (2015). Kormovi potreby perepeliv. Nashe
ptakhivnytstvo, 3(39), 60-63 (in Ukrainian). Kyryliv, B., & Hunchak, A. (2016). The influence of alimentary factors on productivity hens. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18(2(67), 287-291.
doi: 10.15421/nvlvet6762. Kyryliv, Ya.I., & Ratych, I.B. (2000). Otsinka yakosti kombikormiv dlia ptytsi i produktsii ptakhivnytstva. Navchalnyi posibnyk (in Ukrainian).
Medvid, S.M., Hunchak, A.V., Gutyj, B.V., & Ratych, I.B. (2017). Prospects of rational security chicken-broilers with mineral substances. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 127-134. doi: 10.15421/nvlvet7925.
Melnyk, V.V. (2007). Kormy dlia ptytsi. Suchasne ptakhivnytstvo, 5-6(54-55), 14-20 (in Ukrainian).
Menzhyk, T. (2016). Hotuiemo kurei do speky. Nashe ptakhivnytstvo, 3(45), 47-49 (in Ukrainian).
Osipenko, O. (2015). Maiesh fermenty - ekonomysh koshty. Nashe ptakhivnytstvo, 5(41), 58-60 (in Ukrainian).
Ostapkevych, V. (2005). Osoblyvosti hodivli indykiv vazhkykh krosiv. Efektyvne ptakhivnytstvo, 1, 23-26 (in Ukrainian).
Otchenashko, V. (2012). Upravlinnia rostom. Nashe ptakhivnytstvo, 2, 37-39 (in Ukrainian).
Ponomarenko, N.P., Krasnoshchok, V.H. (2007). Khvoroby perepeliv ta yikh profilaktyka. Suchasne ptakhivnytstvo, 10-11(59-60), 34-40 (in Ukrainian).
Prudyus, T.Ya., Kyryliv, Ya.I., & Barylo, B.S. (2016). Vplyv biolohichno aktyvnoi kormovoi dobavky ak-tyvio na deiaki pokaznyky lipidnoho obminu ta antyoksydantnyi stan kurchat-broileriv. Naukovyi visnyk LNUVMBT im. S.Z. Gzhytskoho. 18, 1(65), 111-116 https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture/ article/view/3511/3479 (in Ukrainian).
Shurchkova, Yu., Hanzenko, V., & Radchenko, N. (2009). Proteinovyi korm dlia ptytsi. Tvarynnytstvo Ukrainy, 5, 35-36 (in Ukrainian).
Slavianska, V. (2016). Pravylnyi vybir kombikormu. Nashe ptakhivnytstvo, 2(44), 72-73 (in Ukrainian).
Slavianska, V., Lenkova, T., & Yehorova, T. (2012). Chy buty v ratsionakh ripaku? Nashe ptakhivnytstvo, 1, 54-57 (in Ukrainian).
Sobolev, A.I., Gutyj, B.V., Petryshak, O.I., Golodjuk, I.P., Petryshak, R.A., & Naumyuk, O.S. (2017). Morphological and biochemical blood indicators of ducklings, which are raised for the purpose of meat with the different level of selenium in feeding-stuffs. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 57-62. doi: 10.15421/nvlvet7413.
Svann, D. (2015). Dostupna alternatyva. Nashe ptakhivnytstvo, 4(40), 55-58 (in Ukrainian).
Sychov, M. (2014). Enerhetychnyi holod. Nashe ptakhivnytstvo, 1(31), 45-47 (in Russian).
Sychov, M. (2015). Dzherela metioninu. Nashe ptakhivnytstvo, 4(40), 60-63 (in Russian).
Sychov, M. (2015). Vplyv na rist kurchat-broileriv. Nashe ptakhivnytstvo, 5(41), 62-64 (in Russian).
Sychov, M. (2019). Zbalansovane spivvidnoshennia. Nashe ptakhivnytstvo, 1(61), 66-69 (in Russian).
Verner, O., & Sytko, O. (2012). Komponentam kormu -peretravnist! Nashe ptakhivnytstvo, 1, 48-49 (in Ukrainian).
Yatsenko, O. (2015). Protein dlia kurchat-broileriv. Nashe ptakhivnytstvo, 6(42), 62-65 (in Ukrainian).
Yatsenko, O. (2015). Yakist kurchat-broileriv i treonin. Nashe ptakhivnytstvo, 5(41), 74-75 (in Ukrainian).
Yatsenko, O. (2016). Netradytsiine rishennia. Nashe ptakhivnytstvo, 2(44), 47-49 (in Ukrainian).
