CC BY
15
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7925
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.5
Перспективи ращонального забезпечення курчат-бройлерiв мшеральними речовинами
С.М. Медвiдь1, А.В. Гунчак1, Б.В. Гутий2, 1.Б. Ратич1 a_gunchak@ukr.net
Институт бюлоги тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львiв, 79034, Украгна;
2Львiвський нацюнальний умверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Украгна
У статтi узагальнен дат лтератури щодо забезпечення потреби оргатзму птиц життевоважливими або ессенща-льними мжроелементами. Вказуеться, що з урахуванням високог iнтeнсивностi росту курчат-бройлeрiв важливе значення для них мае забезпечення не лише повноцтного протеинового живлення а й створення вiдповiдного мтерального балансу. Важливiсть природного гeохiмiчного середовища для нормального росту i розвитку оргатзму птиц визначаеться можли-вктю використання бюгенних хiмiчних eлeмeнтiв та ix сумшей, за рахунок яких можливо досягти певног нормалiзацii основного i промiжного обмту речовин та поповнити рацюн дефщитними мжроелементами. Потреба тварин у мжроеле-ментах забезпечуеться за рахунок гх надходження з кормами i водою. У Заxiдному регюю Украгни Ферум, Купрум, Кобальт, Манган i Цинк е лiмiтуючими мжроелементами i вмкт гх в кормах не забезпечуе добовог потреби для стимуляцй росту i розвитку курчат-бройлeрiв. Для збагачення комбiкормiв дефщитними бiомeталами, як правило, використовують солi рiзниx xiмiчниx сполук (сульфати, карбонати, хлориди, оксиди). Однак, вони у порiвняннi з мжроелементами в оргашч-нш формi е менш ефективт. Констатуеться, що метюнати, глщинати чи лiзинати мiкроeлeмeнтiв ефектившше вплива-ють на мeтаболiчнi процеси. Як альтернатива застосуванню антибютиюв у птаxiвництвi перспективним е використання наноакваxeлатiв бюгенних i бiоцидниx мeталiв, яю здатн не тыьки протидiяти кишковш мiкрофлорi, але й стимулювати асимыяцшш процеси в органiзмi птищ. Особливктю дй оргатчног форми комплексу мiкроeлeмeнтiв, виготовленог на осно-вi нанотехнологш е здаттсть рiзноманiтниx часточок бiомeталiв, що знаходяться в розчиш чи суспензп у виглядi атомiв, електротв i ще менших за розмiром часточок, проявляти тi ж властивостi, ят характеры електронам у класичному фiзичному аспeктi. Позитивна дiя мiкроeлeмeнтiв у наноакваформi проявляеться вна^док синeргiчного поеднання неспе-цифiчноi бiофiзичноl активацй зi спeцифiчним стимулюванням перебку мeтаболiчниx реакцш в органiзмi птищ. У статтi наводиться цтий ряд позитивних рeзультатiв щодо використання наноакваxeлатiв, як окремих бiоeлeмeнтiв так i гх комплексу з метою ттенсифжацп процеав травлення в органiзмi бройлeрiв, засвоення поживного корму, що в ктцевому ре-зультатi вiдображаеться на продуктивних якостях птищ.
K.mnoei слова: птиця, мжроелементи, обмт речовин, наноаквахелати мiкроeлeмeнтiв.
Перспективы рационального обеспечения цыплят-бройлеров минеральными веществами
С М. Медвидь1, А.В. Гунчак1, Б.В. Гутый2, И.Б. Ратыч1 a_gunchak@ukr.net
1 Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина;
2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Citation:
Medvid, S.M., Hunchak, A.V., Gutyj, B.V., Ratych, I.B. (2017). Prospects of rational security chicken-broilers with mineral substances. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 127-134.
В статье обобщены данные литературы относительно обеспечения потребности организма птицы жизненно важными или эссенциальными микроэлементами. Указывается, что с учетом высокой интенсивности роста цыплят-бройлеров важное значение для них имеет обеспечение не только полноценным протеиновым питанием, но и создание соответствующего минерального баланса. Важность естественной геохимической среды для нормального роста и развития организма птицы определяется возможностью использования биогенных химических элементов (и их смесей), за счет которых можно достичь определенной нормализации основного и промежуточного обмена веществ и пополнить рацион дефицитными микроэлементами. Потребность животных в микроэлементах обеспечивается за счет их поступления с кормами и водой. В Западном регионе Украины железо, медь, кобальт, марганец и цинк являются лимитирующими микроэлементами и содержание их в кормах не обеспечивает суточной потребности для стимуляции роста и развития цыплят-бройлеров. Для обогащения комбикормов дефицитными биоэлементами, как правило, используют соли различных химических соединений (сульфаты, карбонаты, хлориды, оксиды). Однако, они, по сравнению с микроэлементами в органической форме, менее эффективны. Констатируется, что метионаты, глицинаты или лизинаты микроэлементов эффективнее влияют на метаболические процессы. В качестве альтернативы применению антибиотиков в птицеводстве перспективным является использование наноаквахелатив биогенных и биоцидных металлов, которые способны не только противодействовать кишечной микрофлоре, но и стимулировать ассимиляционные процессы в организме птицы. Особенностью действия органической формы комплекса микроэлементов, изготовленной на основе нанотехнологии является способность различных частиц биометаллов, находящихся в растворе или суспензии в виде атомов, электронов и еще меньших по размеру частиц, проявлять те же свойства, которые характерны электронам в классическом физическом аспекте. Положительное действие микроэлементов в наноакваформах проявляется вследствие синергического сочетания неспецифической биофизической активации и специфического стимулирования течения метаболических реакций в организме птицы. В статье приводится целый ряд положительных результатов по использованию наноаквахелатив, как отдельных биоэлементов так и их комплекса с целью интенсификации процессов пищеварения в организме бройлеров, усвоения питательных веществ корма, что в конечном итоге отражается на производительных качествах птицы.
Ключевые слова: цыплята-бройлеры, микроэлементы, обмен веществ, наноаквахелаты микроэлементов.
Prospects of rational security chicken-broilers with mineral substances
S.M. Medvid1, A.V. Hunchak1, B.V. Gutyj2, I.B. Ratych1 a_gunchak@ukr.net
'Institute ofAnimal biology of NAAS V. Stusa Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine;
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article summarizes the literature data on the provision of the needs of the birds organism to vital or essential trace elements. It is indicated that taking into account the high intensity of growth of broiler chickens, it is important for them to provide not only high-grade protein nutrition but also the creation of a suitable mineral balance. The importance of the natural geochemical environment for the normal growth and development of the bird organism is determined by the possibility of using biogenic chemical elements and their mixtures, through which it is possible to achieve a certain normalization of the basic and intermediate metabolism and to replenish the diet of scarce microelements. The need for animals in the microelements are provided at the expense of their receipt with food and water. In the west region of Ukraine, Iron, Copper, Cobalt, Manganese and Zinc are limiting microelements and their content in feed does not provide the daily requirement for stimulating the growth and development of chicken-broilers in order to enrich the feedstuffs with scarce biometals, as a rule,use salts of various chemical compounds (sulfates, carbonates, chlorides, oxides). However, they are less effective in comparison with microelements in organic form. It is stated that that methionates, glicinates or lysates of microelements affect more effectively metabolic processes. As an alternative to the use of antibiotics in poultry farming. It is promising to use nanoacqualates of biogenic and biocidal metals that can not only to counter the intestinal microflora, but also to stimulate assimilation processes in the body of the bird. Feature of the action of the organic form of the complex of trace elements, madeon the basis of nanotechnology is the ability of various particles of biometals located in a solution or a suspension in the form of atoms, electrons and even smaller particles, to exhibit the same properties that are characteristic of electrons in the classical physical aspect. The positive effect of trace elements in nano-aqua form is manifested as a result of synergy a combination of nonspecific biophysical activation and specific stimulation of the flow metabolic reactions in the bird organism. The article gives a number of positive ones results on the use of nanocarticles, both individual bioelements and their complex for the purpose of intensification of digestive processes in the body of broilers, assimilation nutrient feed, which ultimately reflects on productive qualities bird.
Key words: poultry, trace elements, metabolism, nanoacqualates.
Птах1вництво в Укра!ш - одна з ключових галузей тваринництва, яка забезпечуе людство д1етичними та висококалоршними продуктами харчування, зокрема м'ясом та яйцями (Tereshchenko, 2011; Bublyk, 2011). Виробництво максимально! кшькосп конкурентосп-роможно! продукци високо! якосп можливе лише за умов, яш враховують бюлопчш особливосл птищ, !! ф1зюлопчний стан, напрям продуктивносп та вплив на не! зовшшшх чиннишв. Водночас, птиця нових
високопродуктивних кроав та лшш, яка сьогодш використовуеться у промисловому птах1вництв1, ввд-р1зняеться потребою в поживних та бюлопчно актив-них речовинах, штенсивнютю обмшних процеав, швидшстю росту та статевого дозр1вання (Suray, 2009; Kyryliv et al., 2015). Така птиця е особливо чутливою до негативного впливу технолопчних та стресових чиннишв, що призводять до певних ввдхилень обшну речовин i ф1зюлопчних функцш i, як настдок - зни-
ження И продуктивносп та якосп продукци (Veltiichuk, 2008; Tereshchenko, 2011; НипЛак, 2012).
Найвагомшим фактором пвдвищення продуктив-ност1 курчат-бройлер1в е рацюнальна 1 збалансована 1х год1вля. Враховуючи високу штенсившсть росту птищ м'ясного напрямку продуктивносл, поряд 1з забезпеченням повнощнного проте1нового живлення сл1д особливу увагу прид1ляти мшеральному (Kalnitski, 1985; Lushnikov, 2003; Kyryliv and Ratych, 2004; Bratyshko et а1., 2005; ¡ЬаШШп, 2007; Tsaruk et а1., 2017).
Такий шдх1д до питань год1вл1 птищ обумовлений ще й тим, що комбшэрми, яи використовуються в промислових господарствах, не завжди нормуються за вм1стом мшеральних речовин. Оскшьки р1зш сорти зернових культур, яш входять до складу комбжорму мютять р1зну к1льк1сть мжроелеменпв, що, в свою чергу, залежить в1д мшерального складу грунпв на яких вирощеш кормов1 культури (Не е1 а1., 2005; Ismagi1ova and Baymatov, 2012). В1домо, що окрем1 регюни Укра1ни, 1 в першу чергу захщний, ввдносять-ся до бюгеох1м1чних зон з низьким вм1стом у грунт та вод1, а вщповвдно 1 в кормах, рухомих форм Йоду, Цинку, Купруму, Кобальту, Мангану. Важлив1сть природного геох1м1чного середовища для нормального росту 1 розвитку оргашзму птищ визначаеться можлив1стю використання бюгенних х1м1чних еле-менпв та !х сумшей, за рахунок яких можливо до-сягти певно! оптим1зацп основного 1 пром1жного об-мшу речовин, поповнити рацюн дефщитними м1кро-елементами, профшактуючи виникнення м1кроеле-ментоз1в (Hurskyi, 2006; Hunchak et а1., 2016).
Щдвищення техногенного впливу на бюсферу збь льшило фонов1 концентраци токсичних речовин 1 р1зко зменшило ресурси природно! системи саморегу-ляци оргашзму птищ, що зумовлюе виникнення вто-ринних порушень метабол1чно-функцюнального характеру, зниження неспециф1чно! 1 специф1чно! рези-стентносп (Humeniuk et а1., 2004; Ко1Шп and Kachynskyi, 2011). Тому, важливим е щоденне кори-гування рацюшв курчат-бройлер1в сумшшю м1крое-леменпв, що забезпечуе нормальний процес гемопое-зу 1 проте1нового обм1ну в оргашзм1 (Podobed, 2003; Ko1tun аМ Kachynskyi, 2011).
Макро- та мжроелементи, поряд 1з бшками, жирами та вуглеводами вщграють важливу роль у метабо-л1чних процесах, яш здшснюються в оргашзм1 тварин на клиинному р1вш. Вони шдтримують гомеостаз м1жклггинно1 р1дини та ф1зико-х1м1чний стан бшшв. Забезпечують необхвдну кислотно-лужну р1вновагу та пвдтримують осмотичний тиск м1ж кров'ю 1 позакль тинною рщиною (Boikiv et а1., 2001; Zakharenko and Shevchenko, 2004). Ввдсутшсть або дефщит окремих бюелементш, порушення 1х ф1зюлопчно обгрунтова-ного сшввщношення в кормах призводить до порушень метабол1чних процес1в, зниження продуктивности зростання захворюваносп та е причиною передча-сного вибракування птищ (Georgievskiy, 1970; Ageev, 1982).
Оптимальний переб1г бюх1м1чних процеав в орга-шзм1 обумовлюеться к1льк1сним р1внем та яшсним сшввщношенням макро- та м1кроелеменпв. Низький
або високий р1вень будь-якого х1м1чного елемента в оргашзм1 впливае на метабол1зм шших мшеральних речовин. Порушення обмшу одного мжроелемента викликае розлади метабол1зму шших мшеральних речовин (Georgievskiy, 1970; Ratych, 2010; Shevchenko et а1., 2014). ^
Мжроелементи - Купрум, Ферум, Кобальт, Йод, Селен 1 Манган знаходяться в оргашзм1 в невеликих шлькостях, проте вщграють надзвичайно важливу роль. Основна функщя мшроелеменлв полягае в шдтриманш активносп ензим1в та в забезпеченш дп вггамшв 1 гормошв. Вони шдтримують необхвдний гомеостаз м1жклиинно1 р1дини та ф1зико-х1м1чний стан бшшв, забезпечують кислотно-лужну р1вновагу та осмотичний тиск (Shiryaeva et а1., 2006; Hunchak et а1., 2015).
Мжроелементи вщграють важливу роль в забезпеченш необхвдно! активносп гормошв. Цинк необ-хвдний для прояву активносл шсул1ну, а Йод е скла-довою частиною тироксину. 1снуе тюний взаемозв'я-зок мшроелеменпв з вггамшами. Бюлопчна актив-шсть вггам1ну В12 проявляеться за рахунок кобаламщу - кобальтумюно! частини вггамшу. За наявност1 Мангану синтезуеться виамш С, а бюлопчну д1ю в1там1ну Е забезпечуе Селен. Мжроелементи забезпечують також обм1н нукле1нових кислот. Кат1они Феруму, Купруму, Цинку та Кобальту беруть участь в синтез! нуклеопротещв та нуклеотид!в. Входячи до складу пол!пептидного ланцюга, вони забезпечують необхвд-ну просторову конф!гурац!ю б!опол!мер!в, п!дтриму-ють вторинн! та третинш структури молекули пепти-д!в. Без Феруму неможливе перетворення феншалаш-ну в тирозин, а без Магшю не в!дбуваеться синтез серину з гл!цину (Ka1nitski, 1985; 1ЬаЩПш, 2007).
Кожен м!кроелемент бере участь у ввдповщних б!-ох!м!чних реакщях, а в багатьох з них - юлька елеме-нт!в одночасно. Синтез гемоглоб!ну в!дбуваеться за учасл Купруму та Кобальту. У метабол1чних процесах м1кроелементи можуть знаходитись у синергвдних сп1вв1дношеннях (Ферум та Купрум, Кобальт та Цинк) або в антагошстичних (Купрум та Цинк, Кобальт та Йод). За високого р1вня Купруму в тканинах оргашзму знижуються запаси Цинку в печшщ, а ш-тенсившсть утил1заци Феруму в процесах кровотво-рення залежить в1д р1вня Купруму в кров1. Якщо в кормах рацюну та в питн1й вод1 багато Кальц1ю, пос-лаблюеться всмоктування Купруму в кишечнику. Наявшсть синерг1зму та антагошзму м1ж окремими макро- та мжроелементами необх1дно враховувати при застосуванш комплексних препарат1в з метою лшування тварин за патолог1чних стан1в оргашзму (Shevchenko et а1., 2014).
Ферум е нос1ем Оксигену, входячи до складу ен-зим1в каталази та пероксидази. В1н е головним «орга-н1затором» транспорту Оксигену до вах тканин орга-н1зму. У кров1 та 1нших системних р1динах Ферум транспортуеться б1лками трансферинами та вщграе 1стотну роль в утворенн1 та важливих функц1ях зал1зо-с1ркових ензим1в, як1 беруть участь у дихальному цикл1 скелетних м'язових кл1тин (мюглобш) (Beshege-toor, 1998).
За дефщиту Цинку характерными е розвиток шшр-них захворювань, дерматити, екземи. Клшчно даний гшоелементоз проявляеться пригшченням центрально! нервово! системи, вщсутшстю апетиту, проносами, затримкою росту, попршенням зору, дефектами шнщвок. Цей процес супроводжуеться пригшченням утворення антитш, зниженням числа л1мфоцит1в, яш циркулюють в кровг Цинк бере участь у вуглеводно-му, б1лковому i лшвдному обмшах, ввдповвдае за пов-нощнний синтез нукле!нових кислот. Його нестача в органiзмi призводить до уповiльнeння росту i загаль-ного розвитку, пiзнього статевого дозрiвання. За браку Цинку порушуеться нормальний процес регене-рацп (Tsyimbal, 2000; Kushchak, 2002; Shiryaeva et al., 2006; Manukyan and Petrosyan, 2009).
Купруму належить важлива бiологiчна роль в ге-моцитопоeзi. Забезпечуючи перехщ Феруму з мшера-льно! в оргашчну форму, Купрум прискорюе всмок-тування його в тонкому вщдш кишечника i забезпе-чуе надходження в к1стковий мозок, де вщбуваеться синтез гeмоглобiну. Вiн бере безпосередню участь в окисно-ввдновних процесах. Входячи до складу цито-хромоксидази, транспортуе електрони в рeакцiях оки-снення. Забезпечуючи газоенергетичний обмiн, Куп-рум позитивно впливае на тканинне дихання за анок-сичних станiв. Прискорюе окиснення глюкози i за-тримуе розклад глiкогeну, регулюе обмiн вуглeводiв i пвдвищуе дезштоксикацшну функцш пeчiнки. Акти-вуючи синтез йодумюних сполук щитоподiбног зало-зи, Купрум стимулюе активнiсть статевих гормошв i забезпечуе функцiю репродуктивного апарату самцiв та самок. Купруму выводиться роль в активацй' ензи-мiв, якi каталiзують перетворення тирозину в меланш (пiгмeнт волосся) i прокератину в кератин. Завдяки так1й ди забезпечуеться пiгмeнтацiя волосяного пок-риву i кератишза^ шк1ри, що посилюе захиснi фун-кцй' покривного ештелш (Vorobev, 2009).
Важлива функцiя належить Кобальту в мeтаболiз-мi бшшв - в ролi кофактора ензимних процеав вiн пвдвищуе активнiсть металозалежних eнзимiв - ката-лази, глщерофосфатази та аденозинтрифосфатази, як1 каталiзують обмшш процеси. 1они Кобальту приско-рюють мeтаболiзм нiтрогeнумiсних сполук i забезпе-чують синтез нуклешових кислот, яш використову-ються в процесах синтезу тканинних бшшв. Додаван-ня до кормiв рацiону мiкродобавок солей Кобальту пвдвищуе настриг вовни у овець, несучють курей та жирнiсть молока у корiв. Беручи участь в процесах глiколiзу, iони Кобальту посилюють антитоксичну функцш пeчiнки, послаблюють побiчну дiю високих доз Селену i прискорюють виведення його з оргатзму. Кобальт активуе захисну функцш eпiтeлiальних тканин шк1ри, кишечника та бронхiв проти бактeрiй та !х токсинiв (Kozubova et al., 2012).
Селен е важливим для тваринного оргашзму ульт-рамiкроeлeмeнтом. Його бюлопчна дiя полягае в тому, що з оргашчними речовинами вш утворюе ком-плексну сполуку «фактор-3», яка проявляе таку ж фармаколопчну дш як i вiтамiн Е. Це кофактор глю-татiонпeроксидази, яка бере участь в окиснювально-ввдновних рeакцiях та в мeтаболiзмi лшщв, регулюе функцiональний стан клiтинних мембран та забезпе-
чуе тонус скелетних м'язiв. У формi коферменту Селен входить до структури цитохрому С, який забезпе-чуе тканинне дихання. Будучи сильним антиоксидан-том, вiн затримуе окиснення жирних кислот та нако-пичення токсичних пeрeкисiв в пeчiнцi, запобтае розвитку в нiй жирово! шфшьтрацп i п1двищуе дeзiн-токсикацiйну функцш. Селен - кофактор глютатюн-пероксидази, яка вiдiграе важливу роль в захисп тканин вiд пошкодження пероксидами; вiтамiн Е дiе як антиоксидант на клiтиннi мембрани; вггамш В12 стимулюе обмiн у клгшнах та нeобхiдний для синтезу нукле'нових кислот i бiлкiв; аденозин-5'-монофосфорна кислота (АМФ) - аденшова похiдна, нeзамiнна в синтeзi нукле'нових кислот та АТФ. Аде-нозин-5'-монофосфорна кислота бере участь в регуля-цп процесу фосфорилювання вуглeводiв та забезпечуе енерпею скeлeтнi м'язи i мюкард. У тканинах вона швидко використовуеться для синтезу нукле!нових кислот та АТФ (Rajarathe et al., 1990; Holovska et al., 2003; Stadnyk et al., 2005; Biletskyi, 2006; Paul, 2015).
Отже, не викликае сумшву нeобхiднiсть забезпечення потреби птищ в мiнeральному живлeннi. При цьому, для збагачення комбiкормiв бройлeрiв мiкроe-лементами, як правило, використовують неоргашчш солi (Kombikormy povnoratsionni^, 2003; Melnyk, 2007). Застосування таких сполук упродовж багатьох рок1в дозволяло пвдтримувати баланс цих eлeмeнтiв у оргашзмг Однак, п1двищення продуктивностi птицi зробило Г! вимогливiшою до спiввiдношeння бiологiч-но активних речовин у кормах (Jeroch et al., 1999; Maltsev et al., 2005). Та рiвновага, яку можна було забезпечити за допомогою неоргашчних солей мiнe-ральних eлeмeнтiв, вже не задовольняе потреби птищ сучасних кроав i порвд. Основною причиною цього е встановлена закономiрнiсть щодо рiзноГ доступностi окремо взятих бюелеменпв та кормових добавок. Тому, оргашчш мiкроeлeмeнти - природне вирiшeння цiеl проблеми. Однак, за даними Рiчардса Д.Д., Ма-нанг М.К., Ддбнера Д.Д. (Richards et al., 2011) не ва оргашчш мшроелементи мають бiльш високу доступ-нiсть, нiж нeорганiчнi, i тому не варто оч^вати в1д них однаково! eфeктивностi.
На користь використання оргашчних форм мiнe-ральних сполук у годiвлi птицi св1дчать даш про те, що з метою зменшення забруднення I'рунтiв через внесення з посл1дом додаткових мiкроeлeмeнтiв, не-обх1дно обмежити к1льк1сть !х уведення в корм (Ymanhulov et al., 2005). У краТнах £С у 2003 рощ були прийняп законодавчi акти щодо максимально допустимих концентрацш Купруму, Феруму, Цинку, Кобальту i Мангану в послiдi.
За даними Л.В. Шевченко (Shevchenko et al., 2014) нашнтенсившше Цинк та Купрум засвоюеться iз лiзи-натiв та глщинапв. Встановлено, що замiна в комбь кормах для курчат-бройлeрiв неоргашчних сполук Цинку на його метюнат, глщинат чи лiзинат забезпечуе оптимальш показники мeтаболiчного статусу оргашзму, гематолопчш показники та ферментативну актившсть плазми кровi (Zakharenko et al., 2012).
За використання рiзних доз i джерел надходження Селену в комбiкормi встановлено, що введення орга-нiчного Селену у формi селениу натрiю або сел-
raeray нa piвнi 0,2-0,3 мг/кг кopмy, cnpnHe пiдвищeн-ню np^ocrá мoлoднякy тa йoгo життeдiяльнocтi. Зacтocyвaння кypям-бpoйлepaм дoбaвки мiкpoeлeмeн-тiв Miкpocтимyлiн cnpnHe зpocтaнню титpy aнтитiл дo вipycy 1БК, IБХТa, HX тa пiдвищye cepeдньoдoбoвi пpиpocти птицi ra 2,35%, cepeдню мacy oднieï гoлoви нa 3%, збepeжeнicть пoгoлiв'я ra 1,7% тa знижye тон-вepciю кopмy нa 4,3%. Пpи цьoмy, eвpoпeйcький rae-фiцieнт пiдвищyвaвcя ra 28 oдиниць (8,45%) (Avdose-va and Melnychuk, 2012).
Уcпixи квaнтoвoï xiмiï дoзвoлили cтвopити бaгaтo тавт виcoкoeфeктивниx зacoбiв нa ocнoвi xiмiчниx eлeмeнтiв y фopмi кapбoкcилaтiв xapчoвиx киcлoт. Зaбopoнa викopиcтaння aнтибioтикiв y твapинництвi пepeдбaчae пoшyки aльтepнaтивнoï ïx зaмiни. В У^я-ïm poзpoблeнi й зacтocoвyютьcя кopмoвi дoбaвки, яш змoжyть зaмiнити aнтибioтичнi cтимyлятopи pocry. Haдзвичaйнo пepcпeктивним в цьoмy плят e викopиc-тaння нaнoaквaxeлaтiв бюгеннт i бioцидниx мeтaлiв, здaтниx ж тiльки пpoтидiяти кишкoвiй мiкpoфлopi, aлe й cтимyлювaти acимiляцiйнi пpoцecи y твapиннo-му opгaнiзмi (Borysevych et al., 2010). Haнoaквaxeлaти мeтaлiв пpeдcтaвляють coбoю poзчин гiдpaтoвaниx i/a6o кapбoкcилoвaниx нaнoчacтинoк мeтaлiв y дeioнi-зoвaнiй вoдi iз вмicтoм мeтaлiв ввд 10 дo 100 мг/л iз cлaбo киcлoю peaкцieю (pH 6,0-6,5). Отpимaний фiзи-чним мeтoдoм, тaкий poзчин зa eфeктивнicтю i токст-кoлoгiчними пapaмeтpaми знaчнo вiдpiзняeтьcя ввд бioмeтaлiв, oтpимaниx xiмiчним a6o eлeктpoлiзним cпocoбoм, y якиx ioни мeтaлiв дiють тoкcичнo, чepeз щo ï^e викopиcтaння нe зaвжди e випpaвдaним (Kosinov and Kaplunenko, 2008). Отоблив^ть дй' opra-нiчнoï фopми кoмплeкcy мiкpoeлeмeнтiв, вигoтoвлe-нoï нa ocнoвi нaнoтexнoлoгiй пoлягae в тoмy, !o piз-нoмaнiтнi чacтoчки бioмeтaлiв, яш знaxoдятьcя в poз-чинi чи cycneroiï y виглядi aтoмiв, eлeктpoнiв, a hoä-ливo й шшт, щe мeншиx зa poзмipoм 4acTO4o^ npo-являють тi ж caмi влacтивocтi, як1 xapaктepнi eлeктpo-ням y клacичнoмy фiзичнoмy acпeктi. Heo6x^o вpa-xyвaти i тe, !o зa paxyнoк виcoкoï' пpoникнocтi зникae пoтpeбa y нaявнocтi cпeцифiчниx пepeнocникiв (m-гaнд), якi зa викopиcтaння мiкpoeлeмeнтiв в нeopгaнi-чнiй фopмi чacтo лiмiтyють мiкpoeлeмeнтний гoмeoc-тaз (Borysevych et al., 2009).
^зот^вта дiя мiкpoeлeмeнтiв y фopмi нaнoaквaчa-cтинoк пpoявляeтьcя внacлiдoк cинepгiчнoгo пoeднaн-ня нecпeцифiчнoï бioфiзичнoï ara^aun зi cпeцифiч-ним cтимyлювaнням пepeбiгy бioxiмiчниx peaкцiй, тoбтo, нa думку aвтopiв xapaктepним e кoмплeкcний cтимyлювaльнo-бioлoгiчний eфeкт Бopиceвичa-Кaплyнeнкa-Кociнoвa. Meтaлo-лiгaнднi кoмплeкcи, вигoтoвлeнi нa ocнoвi нaнoтexнoлoгiй, кpaщe зacвoю-ютьcя opгaнiзмoм нa вiдмiнy ввд мiкpoeлeмeнтiв y фopмi coлeй нeopгaнiчниx киcлoт, a тaкoж бeзпocepe-дню виcтyпaють в якocтi aктивaтopiв a6o iнгiбiтopiв мeтaбoлiчниx пpoцeciв. Пpи цьoмy, бioлoгiчнa цш-нicть тaкиx raM^o^^m збiльшyeтьcя пpи знижeннi ïx кoнцeнтpaцiï' в кopмi (Skalniy, 2004; Kuchinskiy, 2006).
Ha думку Д.П. Бoйкiв (Boikiv et al., 2001) мiкpoe-лeмeнти пpoявляють бioлoгiчнy aктивнicть в таяни-нax, як пpaвилo y виглад xeлaтiв. Meтaли зв'язyютьcя
з клешнями ткaнин, з тяк звяними низькoмoлeкyляp-ними бiлкaми-тioнeïнaми i y виглад тaкиx кoмплeкciв зaбeзпeчyeтьcя мoжливicть викopиcтaншя мiкpoeлeмe-нтiв вiдпoвiднo дo пoтpeби i зaxищae клiтинy вiд ток-cичнoï' дп caмoгo мeтaлy, ocюльки ocтaннiй пoтeнцiй-нo тoкcичний чepeз cвoю peaктивнicть з бioлoгiчнo яктивними фepмeнтними бiлкaми. Бioгeннi i бюцидш мeтaли y фopмi нaнopoзмipниx чacтинoк пpoявляють cтимyлювaльний вплив га мeтaбoлiчнi пpoцecи в птицi бiльш виpaжeнo, нгж ïx вiдoмi мoлeкyляpнi фo-pми (Denisov, 1980; Skalniy, 2004; Voloshyna et al., 2008).
Ви^кя бioдocтyпнicть тя бioaктивнicть нaнoмiдi, гашцинку, нaнoмaгнiю i нaнoкoбaльтy, га думку aвтopiв, зyмoвлeнa нaявнicтю в ниx кopпycкyляpнoгo, xвильoвoгo i квaнтoвoгo eфeктiв, як1 e кaтaлiзaтopaми бioxiмiчниx pea^rn i пocилюють ïx acимiляцiйнy здятнють (Pavlov, 2007). Зя cyмicнoгo викopиcтaншя бioмeтaлiв y виглядi нaнopoзмipниx чacтинoк пpoяв-ляeтьcя як oднoнaпpaвлeний, тяк i piзнocтopoннiй вплив га бюдедоз твapин i птицi. Пpиcyтнicть y c^a-дi нaнoaквaxeлaтiв Аpгeнтyмy, Кутуму, Maгнiю, Цинку тя Кoбaльтy, зaбeзпeчye, як пpaвилo, виpaжeнy пpoтимiкpoбнy дш.
Одняк, нe мeнш вяжливим e вплив ^жгого iз 6io-eлeмeнтiв, щo вxoдять дo cклaдy нaнoкoмпoзицiï y якocтi кoфaктopiв знaчнoï кiлькocтi фepмeнтaтивниx peaкцiй мeтaбoлiчниx пpoцeciв (Borysevych et al., 2010). Зacтocyвaншя мiкpoeлeмeнтiв y нaнoфopмi cnpnHe нaявнocтi пoзитивнoгo впливу ra гeмoпoeтичнi i мeтaбoлiчнi пpoцecи y знaчнo мeншиx кiлькocтяx нiж ïx викopиcтaння y фopмi нeopгaнiчниx coлeй, щo мoжe poзцiнювaтиcь як пepeвeдeншя мeтaлiв iз poзpя-ду звичaйниx мiкpoeлeмeнтiв дo poзpядy yльтpaмiкpo-eлeмeнтiв, нe змiнюючи ïx бioлoгiчниx влacтивocтeй (Pavlov, 2007; Kaplunenko et al., 2007). У rnepe6iry фiзикo-xiмiчниx peaкцiй нaнoaквaxeлaти, будучи ст-льним дoнopoм, виcтyпaють cтимyлятopaми пpoявy фiзичниx i xiмiчниx явищ (Pavlov, 2007). Зя пoвiдoм-лeнням M.A. Зaceкiнa (Zasiekin et al., 2008) включeння дo paцioнiв птицi бioaктивниx нaнoaквaxeлaтiв Куп-pyмy, Цинку, MaraTO i Кoбaльтy зaбeзпeчye дiю 6io-мeтaлiв як мiкpoeлeмeнтiв тяк i як cпeцифiчниx якти-вниx нaнoмaтepiaлiв. Пpи цьoмy вiдзнaчaerьcя, щo дocлiджyвaнi peчoвини y фopмi нaнoaквaxeлaтiв збь льшують y бpoйлepiв cepeдньoдoбoвi rnp^ocrn мacи тiлa тя змeншyють зaгибeль кypчaт. Зacтocyвaншя нaнoмiкpoeлeмeнтiв зя yмoв oптимiзoвaнoï гoдiвлi бpoйлepiв пoзитивнo впливae га мeтaбoлiчнi пpoцecи в ïx opгaнiзмi, зaбeзпeчyючи зpocтaншя пoкaзникiв ^o^ra^Mc^, cepeдньoдoбoвиx пpиpocтiв. Пpи цьoмy ^яшим e piвeнь oплaти кopмy бeз cyттeвoгo впливу ня кoeфiцieнт röro кoнвepciï.
Дoвгoтpивaлe (5-42 дoби) дoдaвaшня дo ocнoвнoгo paцioнy кypчaт-бpoйлepiв Гepмaшiю i Фepyмy в гаш-кapбoкcилaтнiй фopмi пpизвoдилo дo вipoгiднoгo зpocтaння в cиpoвaтцi кpoвi кoнцeнтpaцiï' зaгaльнoгo пpoтeï'нy i aльбyмiнiв тя знижeншя aктивнocтi AcAT, пpи вiдcyтнocтi змш y гeмaтoлoгiчниx пoкaзникax (Podoliak, 2010; Tsaruk et al., 2017).
Зя ввeдeння дo paцioнiв кypчaт-бpoйлepiв шзгач-ниx кiлькocтeй (30 мл cyмiшi з piвниx чacтин) ranoaR-
вахелапв Ag, Си, Zn, Mg, Со вiдзначено позитивний вплив на еритропоез за одночасного зниження шлько-CTi лейкоцитiв, що, на думку авторiв, зумовлено пев-ною санащею кишково! мiкрофлори в зв'язку з вира-женою бактерицидною дiею, i в першу чергу, срiбла.
Н.П. Головко i спiвавтори (Holovko et al., 2015) у процесi дослвджень на курчатах-бройлерах встанови-ли, що збагачення !х рацiонiв наноцитратом Mолiбде-ну (НЦМ) та комплексною кормовою добавкою «Пробжс» забезпечуе позитивний вплив на гемопоез. Застосування НЦМ у дозi 0,24 мг/см3 води сприяе пвдвищенню концентраци гемоглобiну в еритроцитах на rai ввдновленого рiвня шших гематологiчних пока-зник1в i е оптимальним для курчат-бройлерiв. Застосування наноаквахелату срiбла в рацiонах для курчат-бройлерiв сприяе покращенню традицшних моделей росту птицi (Nishchemenko et al., 2014).
За повщомленнями ряду вчених (Nishchemenko et al., 2014) обробка яець розчином аквахелату германш у дозi 5 мкг/кг спричиняе збiльшення кiлькостi сомь пв, а також показнишв маси i росту ембрюнш, що характеризуе стимулювальний вплив аквахелатного розчину на сомггогенез, рiст i розвиток тканин та оргашв ембрiонiв.
Позитивнi результати, отримаш за використання бройлерам наноаквахелатiв металiв, е наслвдком ште-нсифжацп у птищ процеав травлення i засвоення спожитого корму.
Бiблiографiчнi посилання
Tereshchenko, O.V. (2011). Stan i perspektyvy rozvytku ptakhivnytstva. Suchasne ptakhivnytstvo. 7-8(104-105), 4-7 (in Ukrainian). Bublyk, M. (2011). Analiz vyrobnytstva miasa ptytsi v Ukraini. Ekonomichnyi analiz. 9(1), 44-47 (in Ukrainian).
Kyryliv, Ya.I., Nodzhak, M.M., Barylo, B.S. (2015). Efektyvnist vykorystannia vitaminiv ta mikroele-mentiv u hodivli kurchat-broileriv. Naukovyi visnyk LNUVM ta BT im. S.Z. Hzhytskoho. 17(61), 85-90 (in Ukrainian).
Suray, P. (2009). Kormlenie vyisokoproduktivnyih krossov myasnoy i yaichnoy ptitsyi: sovremennyie problemyi i resheniya. «Aktualnyie problemyi sov-remennogo ptitsevodstva». Harkov. 5, 273-280 (in Russian).
Hunchak, A.V. (2012). Aktyvnist hidrolitychnykh fermentiv orhaniv travlennia u kurchat-broileriv za dii fitopreparatu. Zbirnyk naukovykh prats PDATU. Kamianets-Podilskyi. 20, 68-71 (in Ukrainian). Vertiichuk, A.I. (2008). Shliakhy podalshoho rozvytku ptakhivnytstva v Ukraini. Efektyvne ptakhivnytstvo. 11(47), 3-5 (in Ukrainian). Kalnitski, B.D. (1985). Mineralnyie veschestva v kormlenii zhivotnyih. L.: Agropromizdat. Len. Otdelenie (in Russian). Kyryliv, Ya.I. Ratych, I.B. (2004). Metody kontroliu povnotsinnosti kombikormiv dlia ptytsi ta otsinka kilkosti i yakosti yii produktsii. L. (in Ukrainian). Ibatullin, I.I. (2007). Hodivlia silskohospodarskykh tvaryn. Vinnytsia: Nova knyha (in Ukrainian).
Lushnikov, N.A. (2003). Mineralnyie veschestva i prirodnyie dobavki v pitanii zhivotnyih. Kurganskaya gosudarst. s-h. akademiya. Kurgan (in Russian).
Bratyshko, N.I., Horobets, A.I., Prytulenko, O.V. (2005). Rekomendatsii z normuvannia hodivli silskohospodarskoi ptytsi. Birky (in Ukrainian).
Tsaruk, L.L., Berezhniuk, N.A., Chornolapa, L.P. (2017). Vplyv skladu kombikormu na zabezpechenist kurchat-broileriv mikroelementamy. Ahrarna nauka ta ahrarni tekhnolohii. 1(95), 97-103 (in Ukrainian).
Ismagilova, E.R., Baymatov, V.N. (2012). Svyaz soderzhaniya mikroelementov v biogeotsenoticheskoy tsepi «pochva-korm» i prognoz mikroelementnogo sostava kormov v pochve. Veterinarnyie nauki, 23-26 (in Russian).
He, Z., Yang, X., Stoffella, R. (2005). Trace elements in agroecosystem and impact on the environmental. J. Trace Elements in Medicine and Biology. 19.
Hunchak, R.V., Sedilo, H.M., Vovk, S.O. (2016). Vmist Yodu v gruntakh ta zerni zlakiv u zoni Polissia Volyni. Nauk. visnyk LNUVMBT im. S. Z. Hzhytskoho. 18, 2(67), 77-80 (in Ukrainian).
Hurskyi, R. (2006). Mikroelementozna nedostatnist u zakhidnykh bioheokhimichnykh provintsiiakh Ivano-Frankivskoi oblasti ta metody yii korektsii. Veteryn-arna medytsyna Ukrainy. 3, 36-38 (in Ukrainian).
Koltun, Ye.M., Kachynskyi, Yu.M. (2011). Profilaktyka i diahnostyka mikroelementoziv Tsynku, Yodu u kurchat-broileriv. Nauk. visnyk LNUVMBT im. S. Z. Hzhytskoho. 13, 4(50), 92-99 (in Ukrainian).
Humeniuk, H.B., Kuzhda, I.I., Hufrii, D.F. (2004). Zabrudnennia biosfery vazhkymy metalamy ta yikh vplyv na zhyvi orhanizmy. Silske hospodarstvo. Lviv. 9-10, 2-3 (in Ukrainian).
Podobed, L.I. (2003). Sovremennyie problemyi ratsionalnogo obespecheniya ptitsyi mineralnyimi veschestvami. Sovremennoe kombikormovoe proizvodstvo i perspektivyi ego razvitiya: Sbornik dokladov 3-ey mezhdunarodnoy konferentsii. M., 202-209 (in Russian).
Zakharenko, M., Shevchenko, L. (2004). Rol mikroele-mentiv u zhyttiediialnosti tvaryn. Veterynarna medytsyna Ukrainy. 2, 13-15 (in Ukrainian).
Boikiv, D.P., Svystun, Yu.D., Fartushok, N.F. (2001). Mikroelementy: dosiahnennia i perspektyvy. Eksperymentalna ta klinichna fiziolohiia i biokhimiia. 2(4), 124-127 (in Ukrainian).
Georgievskiy, V.I. (1970). Mineralnoe pitanie selsko-hozyaystvennoy ptitsyi. M.: Kolos, 90-93 (in Russian).
Ageev, V.N. (1982). Pitatelnyie i biologicheski aktivnyie veschestva, ih rol v organizme ptitsyi. M.: Ros-selhozizdat, 13-53 (in Russian).
Shevchenko, L.V., Mykhalska, V.M., Maliuha, L.V. (2014). Kompleksni spoluky mikroelementiv -suchasni zasoby profilaktyky khvorob ptytsi. Bioresursy i pryrodokorystuvannia. 6(1-2), 67-70 (in Ukrainian).
Ratych, I.B. (2010). Metody otsinky kombikormiv, yakosti produktsii ta produktyvnosti ptytsi. Lviv (in Ukrainian).
Shiryaeva, O.Yu., Nikulin, V.N., Gerasimenko, V.V. (2006). Vliyanie probiotika i preparatov yoda na mineralnyiy obmen ptitsyi. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta. 12, 296-298 (in Russian).
Hunchak, A.V., Kyryliv, B.Ya., Kystsiv, V.O. (2015). Mineralnyi sorbent u dii. Nashe ptakhivnytstvo. 1(37), 48-50 (in Ukrainian).
Beshegetoor, D. (1998). Effect zinc supplementation on children growth. Bib J. Nutr. Dicta. 54, 76-83.
Shiryaeva, O.Yu., Nikulin, V.N., Gerasimenko, V.V. (2006). Vliyanie probiotika i preparatov yoda na mineralnyiy obmen ptitsyi. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta. 12, 296-298 (in Russian).
Kushchak, I. (2002). Selen v hodivli s-h tvaryn i ptytsi. Tvarynnytstvo Ukrainy. 1, 23-25.
Tsyimbal, R.A. (2000). Vliyanie mikroelementov (medi, tsinka i margantsa) na kliniko-biologicheskie pokazateli kur.. Omsk, 19 (in Russian).
Manukyan, A.V., Petrosyan, A.B. (2009). Organicheskie formyi margantsa i tsinka v kombikormah dlya tsyiplyat-broylerov. V materialah 16 konferentsii VNAP. Sergiev Posad (in Russian).
Vorobev, V.I. (2009). Obmen mineralnyih veschestv u zhivotnyih. Astrahan: Izd-vo OOO TsNTEB (in Russian).
Kozubova, L., Simonov, G., Naumenko, P. (2012). Vliyanie kobalta askorbinata na kur-nesushek. Kombikorma. 8, 95-96 (in Russian).
Stadnyk, A., Stadnyk, O., Zhukowskyi, J. (2005). Antioxidant metalenenzymes and glucuconjugates of eryth-rocytes membranes by hypoplastic anemia in carves. The Middle Europ. Buitrics Cong. Cracow. 27.
Biletskyi, S.M. (2006). Zhyvyi orhanizm. Mikroelementni vzaiemozviazky. Efektyvne ptakhivnytstvo. 1, 9-14 (in Ukrainian).
Holovska, K., Holovska, Jr.K., Boldizarova, K. (2003). Antioxidant enzyme activities in liver tissue of chickens fed diets supplemented with various forms and amounts of selenium. J. of Animal and Feed Sciences. 12, 143-152.
Rajarathe, A.A., Scott, O., Buchere, W. (1990). The effect of variation in dietary protein or miueral supply on calcium and phosphorus metabolist in lacting ewes. Brit. J. Nutr. 64(1), 147-160.
Paul, I. (2015). Effect of dietary jeast cell wall preparation on innate immune response in broiler chickens. Yndian J. Anim. Sci. 83(3), 307-309.
Kombikormy povnoratsionni dlia silskohospodarskoi ptytsi (2003). Tekhnichni umovy: DSTU 4120-2002. [Chynnyi vid 2002-09-30] K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy (Natsionalnyi standart Ukrainy) (in Ukrainian).
Melnyk, V.V. (2007). Kormy dlia ptytsi. Suchasne ptakhivnytstvo. 5/6, 14-20 (in Ukrainian).
Jeroch, H., Drochner, W., Simon, O. (1999). Emahrung landwirtschaftlicher Nutriere. Stutthart: Umer.
Maltsev, A.B., Maltseva, N.A., Spyrydonov, Y.P., Da-vydov, V.M. (2005). Netradytsyonnye korma y kormovye dobavky dlia ptytsy. Omsk (in Russian).
Richards, D.D., Manangi, M.K., Dibner, D.D., Karter, S.
(2011). Mineralnyie helatyi sodeystvuyut obespeche-niyu biologicheskoy tselostnosti. Efektivnl kormi ta godivlya. 5(53), 44-48 (in Russian).
Ymanhulov, Sh.A., Ehorov, Y.A., Okolelova, T.M. (2004). Metodyka provedenyia nauchnykh y proyzvodstvennykh yssledovanyi po kormlenyiu selskokhoziaistvennoi ptytsy. Serhyev Posad: VNY-TYP (in Russian).
Zakharenko, M.O., Shevchenko, L.V., Maliuha, L.V.
(2012). Fiziolohichnyi stan ta fermentatyvna aktyvnist kurchat-broileriv pry vvedenni do ratsionu kom-pleksnykh spoluk tsynku. NUBiP. 12(121), 5-7 (in Ukrainian).
Avdoseva, I.K., Melnychuk, V.V. (2012). Vyvchennia efektyvnosti dobavky mikroelementnoi kormovoi «Mikrostymulin» na provedennia vaktsynatsii proty virusnykh zakhvoriuvan. Ptakhivnytstvo: Minzhvid. temat. zb. Kharkiv. 69, 37-41 (in Russian).
Borysevych, V.B., Kaplunenko, V.H., Kosinov, M.V. (2010). Pozytyvni i nehatyvni nanotekhnolohii. Nanomaterialy v biotekhnolohii. Osnovy nanovet-erynarii: posibnyk. K.: VD «Avitsena», 17-22 (in Ukrainian).
Kosinov, M.V., Kaplunenko, V.H. (2008). Patent Ukrainy na korysnu model №35582. Sposib otrymannia hidratovanykh i karbotyrovanykh nanochastynok «Elektroimpulsna nanotekhnolohiia otrymannia hidratovanykh i karbotovanykh nanochastynok». MPK (2006). VOI U 13/00, V82V 3/00. Opubl. 26.09.2008, biol. №18/2008 (in Ukrainian).
Borysevych, V.B., Kaplunenko, V.H., Kosinov, M.V. (2009). Patent Ukrainy na korysnu model №40794. Sposib aktyvatsii mikrobiolohichnykh protsesiv, pryskorennia rostu i rozmnozhennia mikroorhanizmiv «Kompleksnyi biofizychno-biokhimichnyi efekt v mikrobiolohichnykh protsesakh. MPK (2006 ) S 12 №1\00, S 12 №1/16, S 12 №5\0 .Opublik. 27.04.2009 ,biol. №8/2009 (in Ukrainian).
Borysevych, V.B., Kaplunenko, V.H., Kosinov, M.V. (2009). Patent Ukrainy na korysnu model №43415. Sposib aktyvatsii metabolichnykh protsesiv i pidvyshchennia efektyvnosti syntezu bilkiv v zhyvykh orhanizmakh «Kompleksnyi biofizychno-biokhimichnyi nanostymuliuvalnyi efekt
Borysevycha-Kaplunenka-Kosinova. MPK(2006): A61R. Z/02 (2009.01) A23K 1/16, A61K ZI/205 (2009.01); V82V 3/00. Opublik.10.08.2009, biol. №15/2009 (in Ukrainian).
Kuchinskiy, M.P. (2006). Bioelementyi i sohranenie zdorovya i produktivnosti zhivotnyih. Minsk (in Russian).
Skalniy, A.V. (2004). Bioelementyi v meditsine. M.: Izdatelniy dom «ONIKS 21 vek>>; Mir (in Russian).
Denisov, E.T. (1980). Kinetika gomogennyih himich-eskih reaktsiy. M.:Vyisshaya shkola (in Russian).
Voloshyna, N.O., Petrenko, O.F., Kaplunenko, V.H., Kosinov, M.V. (2008). Perspektyvni zastosuvannia nanochastynok metaliv u veterynarnii medytsyni. Veterynarna medytsyna Ukrainy. 9, 32-34 (in Ukrainian).
Pavlov, G.V. (2007). Proyavlenie biologicheskoy aktivnosti nanoporoshka zheleza na raznyih biologichskih ob'ektah v norme i patologii. Veteri-narnaya meditsina (Moskva). 2-3, 6-7 (in Russian).
Kaplunenko, V.G., Kosinov, N.V., Polyakov, D.V. (2007). Poluchenie novyih biogennyih i biotsidnyih nanomaterialov s pomoschyu erozionno-vzryivnogo dispergirovaniya metallov. Sbornik trudov po materialam nauchno-prakticheskoy konferentsii «Nanotehnologiya i nanomaterialyi dlya biologii i meditsinyi». SibGUPK. Novosibirsk, 134-137 (in Russian).
Zasiekin, M.D., Zhmailov, V.O., Ponomarenko, N.P., Zasiekin, D.A. (2008). Efektyvnist detoksykuiuchykh preparativ pry vyroshchuvanni kurchat-broileriv. Suchasne ptakhivnytstvo. 9(70), 2-5 (in Ukrainian).
Podoliak, Yu.M. (2010). Pidvyshchennia produktyvnosti bez antybiotykiv. Tvarynnytstvo Ukrainy. 7, 240-244 (in Ukrainian).
Holovko, N.P., Tymoshenko, O.P., Yatsenko, I.V. (2015). Hematolohichni pokaznyky krovi kurchat-broileriv riznoho viku na tli zbahachennia ratsionu tsytratom nanomolibdenu ta kompleksnoiu kormovoiu dobavkoiu «Probiks». Naukovyi visnyk LNUVMBT im. S.Z. Hzhytskoho. 17, 3(63), 8-13 (in Ukrainian).
Nishchemenko, M.P., Kaplunenko, V.H., Yemelianenko, A.A. (2014). Embrionalnyi rozvytok perepeliv pry inkubatsiinii obrobtsi yaiets akvokhelatnym rozchynom hermaniiu. Nauk.visnyk LNUVMBT im. S.Z. Hzhytskoho. 16, 2(59), 257-264 (in Ukrainian).
Received 25.09.2017 Received in revised form 23.10.2017 Accepted 25.10.2017
