CC BY
78
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8309 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.5
Histostructure of immunocompetent organs in chicken broilers at the action of aquacrita of micro elements
S.M. Medvid1, A.V. Hunchak1, E.P. Hmil2
Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 04.01.2018 Received in revised form 21.02.2018 Accepted 26.02.2018
Institute of Animal Biology of NAAS, V. Stusa Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine. Tel. :+38-098-266-52-53 E-mail: a_gunchak@ukr.net
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Medvid, S.M., Hunchak, A.V., & Hmil, E.P. (2018). Histostructure of immunocompetent organs in chicken broilers at the action of aquacrita of micro elements. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 44-50. doi: 10.15421/nvlvet8309
The article presents data on the influence of composition of micro elements (Fe, Cu, Mn, Co, Zn) in the form of nanocaccurate on histostructure of immunocompetent organs. It was established that the introduction of micro elements in nano-disperse form into the composition of diets of broiler chickens, in quantities that are significantly lower than those included in the mineral premixes in organic form (10-50%), provides the corresponding morphofunctional development of thymus, cloacal bag and spleen. The mass of these lymphoid organs, and especially their weight indexes in the bird of the experimental groups, did not undergo significant deviations, and only in the chicks of the first experimental group, with the introduction of nanobiometals in high (equal to the number of micro elements in the molecular form) dose, the birds tended to slightly decrease the mass of immunobiological organs. According to macroscopic studies it was found that the thymus, cloacal bag and spleen had a characteristic anatomical structure, corresponding color, elastic consistency. Microscopically, the structure of the thymus in the poultry of all experimental groups was preserved, and there was a small lobular structure. Cortical matter occupied a large area, was densely populated with thymocytes of various sizes. The cerebellum was represented by lymphocytes, macrophages and epithelioureticulocytes, including those of the Hassallea. Cloacal pouch in chickens of all groups was rounded, small size, light pink color, hollow structure, without contents. With its microscopic study, the histostructure of this organ was preserved. The cellular composition is represented by lymphocytes and lymphoblasts. Connective tissue strips reliefly separate the follicles. However, in chicks that received high (1 : 1) and very low (0.1 : 1) amounts of biomaterial aquaciters in comparison with their hydrochloric and sulfate salts, there was a pronounced decrease in the size and number of particles, cell deprivation of parenchyma, thickening of connective tissue layers, and infiltration by cells of different histiocytic series, indicating the marked development of destructive changes and processes of involution of the body. The spleen macroscopically in the bird of the experimental groups had a rounded form, a dark red color, and the stored structure on the cut. Microscopically, the histostructure of the organ was preserved, with an available division into red and white pulp, the presence of small and medium lymphocytes, lymphoblasts and plasmocids in the cellular composition of nodules. Consequently, the introduction into the diet of chicken broilers of micro elements in nanoform allows us to achieve a positive result from their action in significantly lower doses, which is positive in both economic and ecological aspects.
Key words: chickens-broilers, immunocompetent organs, histostructure, aquacitrate of micro elements.
ricTOcrpyKTypa iMyHOKOMneTeHTHHx oprarnB b KypnaT-6poH^epiB 3a gii aKBa-цнтpaту MiKpoe^eMeHTiB
C.M. MegBigb1, A.B. rymaK1, G.n. XMW 'iHcmumym 6wmгu meapuH HAAH YKpamu, M. Hbeie, YKpama
2flbeiecbKuu Ha^oHanbHuu yrneepcumem eemepuHapHoi медицини ma 6iоmeхно^огiu iMeHi C.3. f^ицbкого, M. flbeie, YKpaiHa
У статтi наведено дат щодо впливу композицИ' мiкроелементiв (Бг, Си, Мп, Со, 2п) у формi наноаквацитрату на гктостру-ктуру 1мунокомпетентних оргатв. Встановлено, що введення до складу ращотв курчат-бройлерiв мiкроелементiв у нанодисперс-тнш формi у ктькостях, що е значно нижчими за тi, що входять до складу мтеральних премксш в оргатчнш формi (10-50%), забезпечуе вiдповiдний морфофункцюнальний розвиток тимусу, клоакальноЧ сумки i селезтки. Маса цих лмфоЧдних оргатв, особливо тдекси Чх маси в птиц до^дних груп, не зазнавали суттевих вiдхилень, i лише в курчат першоЧ до^дноЧ групи, за умови введення нанобiометалiв у високт (рiвнiй кiлькостi мiкроелементiв у молекулярнш формг) дозi, вiдзначена тенденщя до незначного зниження маси до^джуваних iмунобiологiчних оргатв. За макроскопчних до^джень з 'ясовано, що тимус, клоакальна сумка i селезтка мали характерну анатомiчну будову, вiдповiдне забарвлення, пружну консистенщю. Мжроскошчно структура тимусу в птищ у^х до^дних груп була збережена, мала часточкову будову. Юркова речовина займала бЧльшу площу, була щтьно заселена тимоцитами рiзнихрозмiрiв. Мозкова речовина була представлена лмфоцитами, макрофагами i епШелюретикулоцитами, в тому чист ттьцями Гасаля. Клоакальна сумка у курчат в^х груп була округлоЧ форми, невеликих розмiрiв, свiтло-рожевого кольору, порожнистоЧ структури, без вмктимого. При ЧЧ мтроскошчному до^дженШ гктоструктура цього органу була збережена. КлШинний склад представлений лiмфоцитами i лшфобластами. Сполучнотканинж прокладки рельефно вiддiляють фолили. Однак у курчат, що отримували високу (1 : 1) i надто низьку (0,1 : 1) ктьккть аквацитрату бiометалiв, порiвняно з хлористовод-невими i сульфатними Чх солями, спостеркали виражене зменшення розмiрiв i кiлькостi часточок, клШинне спустошення паренх> ми, потовщення сполучнотканинних прошартв та тфтьтрацт клШинами рiзного гктюцитарного ряду, що свiдчило про вира-жений розвиток деструктивних змт та проце^в тволюцп органу. Селезтка макроскопчно у птиц до^дних груп мала округлу форму, темно-червоний колiр, збережену структуру на розрiзi. Мжроскошчно г1стоструктура органу була збережена, з наявним подтом на червону i бту пульпу, наявтстю малих i середнх лiмфоцитiв, лiмфобластiв i плазмоцидiв у клШинному складi вузлитв. Отже, введення до складу ращожв курчат-бройлерiв мiкроелементiв в наноформi дозволяе досягти позитивного результату вiд Чх дгЧ в значно менших дозах, що е позитивним як в економiчному, так i екологiчному аспектах.
Ключовi слова: курчата-бройлери, iмунокомпетентнi органи, гктоструктура, аквацитрат мiкроелементiв.
Вступ
Птах1вництво в Украхш е одшею з найбшьш роз-винутих, штенсивних i динашчних галузей аграрного виробництва, яК забезпечують населения дiетичними та висококалоршними продуктами, зокрема м'ясом i яйцями (Tereshchenko, 2011; Bublyk, 2011; Sobolev et al., 2017). Особливо стрiмко за останш десятирiччя прогресують технологи з виробництва м'яса бройле-рiв. Це пов'язано iз здатнютю птищ до високо! конве-рси корму при добрш адаптацп до промислових умов утримання, а також з дiетичними властивостями продукта птахiвництва, а саме великим вмютом бшка при низькш калоршносп та рiвнi холестеролу (Kyryliv et al., 2015; Medvid et al., 2017).
Важливим фактором тдвищення продуктивносп птищ е ращональна i збалансована годавля. При цьому, важливим е не лише повнощнне проте!нове живлення, а й створення вщповвдного мшерального балансу (Bratyshko et al., 2005; Suraj, 2009; Ibatullin et al., 2017).
Заборона використання антибютишв у птахiвницт-вi передбачае пошуки альтернативно! 1х замши. В Украхш розроблеш й устшно застосовуються кормо-в^ в т. ч. мшеральш добавки, яш зможуть замшити антибютичш стимулятори росту. Надзвичайно перс-пективним в цьому плаш е використання наноаквахе-лапв бюгенних i бюцидних металiв, здатних не тшьки протистояти кишковiй мiкрофлорi, а й стимулювати асимiляцiйнi процеси в органiзмi птах1в (Voloshyna et al., 2008; Podolian, 2010).
Стан iмунноl системи птицi в онтогенезi зазнае ю-тотних змiн, пов'язаних зi старiнням, технологiчними умовами утримання та годiвлi i е вирiшальним фактором в отриманш високих показнишв продуктивностi (Apatenko, 2002; Voronin et al., 2002; Hariv and Gutyj, 2016; Hunchak et al., 2016).
1мунна система е важливою складовою органiзму птицi, яка забезпечуе захист вщ ди бiологiчних, хiмi-чних та фiзичних факторiв i представлена iмуноком-петентними органами, а також скупченням лiмфоlд-них клiтин у рiзних органах i тканинах (Zhila et al.,
2011; Zhyla, 2016; Khariv et al., 2017). За морфофунк-цiональним значенням лiмфоlднi органи подiляють на центральнi та перифершш. До центральних таких структур у птищ вщносять тимус i фабрищеву (клоа-кальну) бурсу. Периферiйними е лiмфатичнi вузли, селезiнка, лiмфоlднi утворення шлунково-кишкового каналу, шк1ра, кров, мононуклеарш фагоцити тощо.
У зв'язку з появою i застосуванням в годiвлi птицi мiкроелементiв у наиоформi та здатнютю 1х пвдвищу-вати штенсивнють обмiнних процесiв в значно менших кшькостях, нiж тi, що рекомендуються в молекулярному вигляд^ важливе значення мае вивчення 1хнього впливу на морфологiчну структуру iмуноком-петентних органiв.
Метою роботи було вивчити вплив аквацитрату мжроелеменпв у рiзних к1лькостях (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) на морфологiчну структуру iмунокомпетентних оргаиiв, а саме тимусу, клоакально! сумки i селезiнки.
MaTepia™ i методи дослiджень
Дослвд проведено на шести групах (по 15 голiв у кожиiй) курчат-бройлерiв кросу Р0СС-308, починаю-чи з 10-добового вiку. Утримання i годiвля птищ вщ-поввдала технологiчним вимогам. Вся птиця одержу-вала повнорацiонний комбжорм (ПРК), збалансова-ний за поживними i бiологiчно активними речовина-ми. Курчатам дослщних груп випоювали з водою мшеральний комплекс за схемою, представленою в таблицi 1.
У шнщ дослвду, що збiгався iз перiодом завершен-ня вирощування птищ, проведено забш курчат-бройлерiв i вiдiбрано органи iмунноl системи, а саме: тимус, клоакальну сумку (фабрищева бурса) i селезш-ку. Визначено 1хню масу та iндекс маси (вщношення маси органа до маси тша).
Вiдбiр шматочк1в дослiджуваних оргашв для пс-тологiчних дослiджень, 1х фiксацiю та виготовлення гiстозрiзiв проводили за методикою Г.А. Меркулова, (1969). З щею метою використовували 10% нейтраль-ний формалiн. Зневоднення здшснювали спиртом iз
подальшим застосуванням хлороформу i параф1ну. З иарафшових блокiв виготовляли гiстозрiзи (мiкротом МПС - 2) товщиною 6 ± 2 мкм i фарбували !х гемато-ксилiном та еозином. Свгглову мiкроскопiю i мшро-фотографування гiстопрепаратiв тимусу, клоакально! сумки i селезiнки проводили за допомогою мшроско-па OLYMPUS CX 41 i фотокамери OLYMPUS C-5050.
Таблиця 1
Схема дослщу
Групи
Характер живлення
Контрольна ПРК + СП (стандартний премiкс)
ПРК + випоювання комплексу мшеральних
1 дослiдна речовин у формi аквацитрату (кiлькiсть
бюелеменпв аналогiчна кiлькостi у СП) ПРК + випоювання комплексу мшеральних
2 дослщна речовин у формi аквацитрату (кшьюсть
бiоелементiв - 3/4 ввд кiлькостi у СП) ПРК + випоювання комплексу мшеральних
3 дослщна речовин у формi аквацитрату (кшьюсть
бiоелементiв - 1/2 вiд кшькосп у СП) ПРК + випоювання комплексу мшеральних
4 дослщна речовин у формi аквацитрату (кiлькiсть
бюелеменпв - 1/4 вiд кiлькостi у СП) ПРК + випоювання комплексу мшеральних
5 досшдна речовин у формi аквацитрату (кшьюсть
бiоелементiв - 1/10 вщ кiлькостi у СП)
Результати та Ух обговорення
У результатi проведених дослвджень встановлено, що маса тимусу, клоакально! сумки i селезiнки та iндекси !х маси в курчат-бройлерiв дослiдних груп, за винятком групи Д1, були близькими або мали тенден-цш до незначного зростання, порiвняно iз контролем (табл. 2). Кращий результат за цим показником ввд-значено у курчат третьо! i четверто! дослiдних груп, що отримували з рацюном нанокомпозицiю мшрое-лементiв ^е, Си, 2п, Мп, Со) у шлькосп, яка вщповь дала У i У дози бiометалiв у складi мiнерального пре-мiксу. Маса тимусу в курчат цих груп була на 13,0 i 14,9%, клоакально! сумки - на 4,3 i 8,6% та селезшки - на 4,1 i 2,4%, вщповщно бшьшою за масу цих орга-нiв у птицi контрольно! групи, хоч за показником вщносно! маси цих оргашв до маси тша вiдхилення були менш вiдчутнi. Маса дослщжуваних iмуноком-петентних органiв у птищ, що отримувала навiть най-нижчу дослщжувану дозу мiкроелементiв (група Д5), суттево не вiдрiзнялася вщ птахiв контрольно! групи. Однак, нами встановлено, що через високу бюдоступ-шсть та бiо-активнiсть мiкроелементiв у нанодисперс-тнiй формi доза аквацитрату рiвна кiлькостi бiметалiв в молекулярнш формi е необгрунтованою, оскшьки викликае певнi морфологiчнi i, очевидно, функцюна-льнi змiни в структурi оргашв.
Таблиця 2
Маса тша та шдекси маси лiмфоiдниx органiв у птищ за дп аквацитрату мшроелеменлв, M ± m, n = 15
Групи тварин
Тимус
Клоакальна сумка
Селезшка
М (2)
1М
М (2)
1М
М (2)
1М
К (контрольна) 7,22 ± 0,27 0,30 ± 0,03 1,86 ± 0,24 0,08 ± 0,003 3,36 ± 0,16 0,14 ± 0,008
Д1 (дослана I) 5,76 ± 0,30 0,25 ± 0,04 1,80 ± 0,22 0,08 ± 0,003 3,20 ± 0,26 0,13 ± 0,06
Д2 (дослана II) 7,10 ± 0,24 0,29 ± 0,07 1,90 ± 0,40 0,07 ± 0,002 3,30 ± 0,20 0,13 ± 0,06
Д3 (дослiдна III) 8,16 ± 0,32 0,32 ± 0,03 1,94 ± 0,18 0,08 ± 0,003 3,50 ± 0,16 0,14 ± 0,08
Д4 (дослiдна IV) 8,30 ± 0,18 0,33 ± 0,03 2,02 ± 0,11 0,08 ± 0,003 3,44 ± 0,16 0,14 ± 0,06
Д5 (дослiдна V) 8,02 ± 0,36 0,32 ± 0,03 1,90 ± 0,25 0,08 ± 0,003 3,32 ± 0,28 0,30 ± 0,08
Так, шдекси маси тимусу i селезшки у птищ ще! групи були, порiвняно з контролем, на, вщповщно, 16,7 i 7,1% нижчими, що, ймовiрно, у функцюналь-ному плаш може характеризуватися пригнiченням реакцiй iмунно! системи.
Макроскопiчно тимус у контрольнш i всiх досль джуваних групах курчат-бройлерiв мав характерну анатомiчну будову. Часточки тимуса свiтло-рожевого кольору, пружно! консистенцi!, вщ 4 до 6 штук роз-мiIпувалися в два ряди в шдшшрнш клiтковинi ший-но! дiлянки.
Мiкроскопiчна структура тимусних часточок збе-режена в уах групах курчат (рис. 1-2). Часточки чггко роздiленi на кiркову i мозкову речовини. Мiжчасточ-ковi перегородки вузеньш. Кiркова речовина займала бшьшу площу часточок тимуса, була щшьно заселена тимоцитами рiзних розмiрiв, особливо у курчат 3 та 4 дослвдних груп (Дз i ДД порiвняно з контрольною групою (рис. 3-5). Мозкова речовина представлена
значно меншою шлькютю клiтин, переважно лiмфо-цитами, макрофагами та епiтелiоретикулоцитами. Тшьця Гасаля невеликих розмiрiв, округло! форми, локалiзувались у мозковiй речовинi (рис. 6).
Клоакальна сумка (фабрищева бурса) курчат у вах дослiджуваних групах була округло! форми, невеликих розмiрiв, свило-рожевого кольору, порожнисто! структури, без вмiсту.
При мiкроскопiчному дослщженш клоакально! сумки гiстологiчна структура органу збережена у курчат вах груп (рис. 7-8). Часточки (фолили) в б№шосп видовжено! або заокруглено! форми, подш на к1ркову та мозкову речовини збережений, в окре-мих - слабозбережений або вщсутнш. Клгганний склад представлений переважно лiмфоцитами рiзного розмiру, лiмфобластами. Епiтелiй слизово! оболонки рiвномiрно розвинутий, ядра епiтелiальних клгшн розмiщенi бiля базального краю. Сполучнотканинш прошарки рельефно вiддiляють фолiкули (рис. 9-10).
Ш \
«¡f
ЭЙМ
Рис. 1. Гicтoлoгiчнa cтрyктyрa тимyca кyрчaт-брoйлeрiв. Кoнтрoльнa грyпa. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 4.
Рис. 2. Гicтoлoгiчнa структур тимyca кyрчaт-брoйлeрiв. Грyпa Д4. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 4.
Рис. 3. Чacтoчкa тимyca кyрчaт-брoйлeрiв групи Д4.. Рис. 4. Тимyc кyрчaт-брoйлeрiв групи Д3. Юр-
Пoдiл нa кiркoвy тa мoзкoвy рeчoвини збережений. кoвa рeчoвинa дoбрe рoзвинeнa, мiжчacтoчкoвa
Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 10 cпoлyчнoткaниннa пeрeгoрoдкa вyзькa. Гeмaтo-
кстлш тa eoзин. Ок. 10, o6. 10
Рис. 5. Виcoкa щшьшсть зaceлeння тимoцитaми кiркo- Рис. 6. Сфoрмoвaнi Тiльця Гaccaля в мoзкoвiй
вoï рeчoвини тимyca кyрчaт-брoйлeрiв групи Д,. Гeмa- рeчoвинi тимycнoï чacтoчки кyрчaт-брoйлeрiв гру-тoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 20 пи Д4. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 20
Рис. 7. Пстоструктура клоакально! сумки курчат-бройлер1в групи Дз. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 10
Рис. 9. Клоакальна сумка курчат-бройлер1в групи Д4.
Часточки заокруглено! форми, подш на к1ркову та мозкову речовини слабо виражений. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 20
Слад ввдмггити, що у курчат 1 та 5 дослщних груп спостершали бшьш виражене зменшення розм1р1в i шлькосп часточок, клгтинне спустошення паренхiми, потовщення сполучнотканинних прошаркав, ïx розво-
Рис. 11. Клтшнне спустошення паренxiми клоакально! сумки курчат-бройлерiв групи Д5. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 40
Рис. 8. Пстоструктура клоакально! сумки курчат-бройлерiв групи Д5. Гематоксилiн та еозин. Ок. 10, об. 10
Рис. 10. Клоакальна сумка курчат-бройлерiв групи Дз. Границя мiж к1рковою та мозковою речовинами добре виражена. Гематоксилiн та еозин. Ок. 10, об. 40
локнення та iнфiльтрацiю клгшнами рiзного пстюци-тарного ряду, що сввдчило про бiльш виражений роз-виток деструктивних змiн порiвняно iз iншими досль джуваними групами курчат-бройлерiв (рис. 11-12).
Рис. 12. Розростання мiжчасточковоï сполучно! тка-нини в клоакальнш сумцi курчат-бройлерiв контрольно! групи Дь Гематоксилiн та еозин. Ок. 10, об. 40
Макроскошчно селезiнка дослвдних груп курчат-бройлерiв округло! форми, темно-червоного кольору, структура на розрiзi органа збережена, кра! розрiзу сходиться, зiскоб пульпи незначний. Мiкроскопiчна структура селезiнки теж збережена у вах дослщжува-них групах курчат-бройлерiв. Подiл на червону i бiлу пульпу наявний (рис. 13). Лшфовдщ вузлики (фолшу-
Рис. 13. Селезшка курчат-бройлерiв групи Д4. Подiл на червону i б^ пульпу збережений. Гематоксилiн та еозин. Ок. 10, об. 10
Отже, макроскошчна та мiкроскопiчна структура дослвджуваних оргаиiв ¡мунно! системи збережена у вах групах курчат-бройлерiв i вказувала на !хнiй активний морфофункцiональний стан. При пстолоп-чному дослiдженнi iмунокомпетентних органiв кур-чат-бройлерiв, що отримували мiкроелементи у нано-цитратнiй формi (25 i 50% ввд кшъкосп в молекуляр-нiй формi) встановлено сповшьнення процесiв вiково! iнволюцi! iмунокомпетентних органiв порiвияно з контролем, що може слугувати чинником застосуван-ня бюелеменпв в такiй формi як ефективно! мшера-льно! пiдгодiвлi.
З урахуванням шших проведених нами досль джень, в тому числi ¡з вивчення впливу нанокомпози-цi! мiкроелементiв на метаболiчнi процеси, можиа стверджувати, що найвища дослвджуваиа доза мжро-елеменлв (спiввiдношення бiометалiв в нано- i неор-ганiчнiй формi 1 : 1) i найнижча (0,1 : 1) е необгрунто-ваними для застосування птицi з метою стимулюван-ия iмунорезистентностi органiзму.
Висновки
Вщповщний морфофункцiональний стаи ¡муноко-мпетентних оргашв досягаеться шляхом введения до рацюшв курчат-бройлерiв мiкроелементiв у формi аквацитрату в половиннiй i навiть четвертиннш шль-костi ввдносно до дози бiометалiв в неорганiчнiй фор-м^ що робить нанокомпозицiю мiкроелементiв ефек-тивною як в економiчному, так i в екологiчному сенсi.
ли) середшх розмiрiв, чiтко контурованi, локалiзува-лись бiля центральних артерiй, в окремих характери-зувалися реактивними (свгглими) центрами. Клiтин-ний склад вузлишв представлений малими та серед-шми лiмфоцитами, лiмфобластами та плазмоцитами (рис. 14).
Рис. 14. .Шмфо!дний вузлик з реактивним центром у селезшщ курчат-бройлерiв групи Д4. Гематоксилiн та еозин. Ок. 10, об. 40
References
Apatenko, V.M. (2002). Veterynarna imunolohiia ta imunopatolohiia. K.: Kolos (in Ukrainian).
Bratyshko, N.I., Horobets, A.I., & Prytulenko, O.V. (2005). Rekomendatsii z normuvannia hodivli silskohospodarskoi ptytsi. Birky (in Ukrainian).
Bublyk, M. (2011). Analiz vyrobnytstva m'iasa ptytsi v Ukraini. Ekonomichnyi analiz. 9(1), 44-47 (in Ukrainian).
Hariv, M.I., & Gutyj, B.V. (2016). Influence of the liposomal preparation Butaintervite on protein synthesis function in the livers of rats under the influence of carbon tetrachloride poisoning. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine. 7(2), 123-126. doi: 10.15421/021622.
Hunchak, A.V., Ratych, I.B., Gutyj, B.V., & Paskevych, H.A. (2016). Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(67), 70-76. doi: 10.15421/nvlvet6716
Ibatullin, I.I., & Holubiev, M.I. (2017). Effect of feeds containing different sources of manganese on certain carcass parameters of quail. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 13-16.
doi: 10.15421/nvlvet7903
Ibatullin, I.I., Ilchuk, I.I., & Kryvenok, M.Ya. (2017). Digestibility of nutrients and nitrogen balance in chicken breeder meat direction of productivity at different levels of lysine in the fodder. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 7-11. doi: 10.15421/nvlvet7402
Khariv, I., Gutyj, B., Hunchak, V., Slobodyuk, N., Vynyarska, A., Sobolta, A., Todoriuk, V., & Seniv, R. (2017). The influence of brovitatoxide in conjunction with milk thistle fruits on the immune system of turkeys for eimeriozic invasion. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(73), 163-168. doi: 10.15421/nvlvet7334 Kyryliv, Ya.I., Nodzhak, M.M., & Barylo, B.S. (2015). Efektyvnist vykorystannia vitaminiv ta mikroele-mentiv u hodivli kurchat-broileriv. Naukovyi visnyk LNUVMBT im. S.Z. Hzhytskoho. 17(61), 85-90 (in Ukrainian).
Medvid, S.M., Hunchak, A.V., Gutyj, B.V., & Ratych, I.B. (2017). Prospects of rational security chickenbroilers with mineral substances. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 127-134. doi: 10.15421/nvlvet7925 Podolian, Yu.M. (2010). Pidvyshchennia produktyvnosti bez antybiotykiv. Tvarynnytstvo Ukrainy. 7, 240-244 (in Ukrainian).
Sobolev, O.I., Gutyj, B.V., Petryshak, O.J., Golodjuk, I.P., Petryshak, R.A., & Naumjuk, O.S. (2017). Morfolo-gichni ta biohimichni pokaznyky krovi kachenjat, shho vyroshhujut'sja na m'jaso, za riznogo rivnja selenu v kombikormah. Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. G'zhyckogo. 19(74), 57-62 (in Ukrainian). doi:10.15421/nvlvet7413 Sobolev, A., Gutyj, B., Grynevych, N., Bilkevych, V., & Mashkin, Y. (2017). Enrichment of meat products with selenium by its introduction to mixed feed compounds
for birds. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 8(3), 417-422. doi: 10.15421/021764
Suraj, P. (2009). Kormlenie vysokoproduktivnyh krossov mjasnoj i jaichnoj pticy: sovremennye problemy i reshenija. Aktual'nye problemy sovremennogo pticevodstva. Har'kov, 273-280 (in Russian).
Tereshchenko, O.V. (2011). Stan i perspektyvy rozvytku ptakhivnytstva. Suchasne ptakhivnytstvo. 7-8 (104105), 4-7 (in Ukrainian).
Voloshyna, N.O., Petrenko, O.F., Kaplunenko, V.H., & Kosinov, M.V. (2008). Perspektyvni zastosuvannia nanochastynok metaliv u veterynarnii medytsyni. Veterynarna medytsyna Ukrainy. 9, 32-34 (in Ukrainian).
Voronin, E.S., Petrov, A.M., Seryh, M.M., & Devrishov, D.A. (2002). Immunologija. M.: Kolos (in Russian).
Zhila, N.I., Kocjumbas, I.Ja., & Shkil', M.I. (2011). Morfologicheskie issledovanija organov immunnoj sistemy cypljat-brojlerov pri klinicheskom ispytanii jeffektivnosti probiotika. Sovremennye problemy patologicheskoj anatomii, patogeneza i diagnostiki boleznej zhivotnyh: Mat-ly HVII Vserossijskoj nauchno-metodicheskoj konferencii po
patologicheskoj anatomii zhivotnyh. Moskva, 141144 (in Russian).
Zhyla, M.I. (2016). Otsinka morfofunktsionalnoho stanu orhaniv imunnoi systemy indykiv pry klinichnomu vprovadzhenni preparatu Bioton. Biolohiia tvaryn. 18(3), 30-35 (in Ukrainian). doi: 10.15407/animbiol18.03.030
