Научная статья на тему 'Вплив різних доз пробіотика на приріст живої маси курчат - бройлерів та структурно-функціональний стан залозистого шлунка'

Вплив різних доз пробіотика на приріст живої маси курчат - бройлерів та структурно-функціональний стан залозистого шлунка Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
84
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПРОБіОТИЧНі ПРЕПАРАТИ / КУРИ-БРОЙЛЕРИ / ЖИВА МАСА / ЗАЛОЗИСТИЙ ШЛУНОК / ГіСТОЛОГіЧНА СТРУКТУРА / РНК / ЛУЖНА ФОСФАТАЗА

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Коцюмбас Г.І., Костинюк А.К., Щебентовська О.М.

У роботі представлені показники середньої живої маси курчат бройлерів за впливу різних доз пробіотиків, гістологічна та гістохімічна характеристика стінки залозистого шлунка досліджуваної птиці. Встановлено найвищі прирости і зниження конверсії корму у курчат бройлерів, яким згодовували комбікормом з пробіотиком «Probion» в дозі 1 мг/кг корму. Застосування пробіотиків «Probion» та «Віо» в різних дозах не спричиняє порушення гістоструктури залозистого шлунка, а виявлений високий вміст РНК в ядерцях і цитоплазмі залозистого епітелію вказує на активну білоксинтезувальну функцію органу усіх досліджуваних груп птиці. У курчат бройлерів І та ІІ груп, яким згодовували пробіотик у дозі 1 мг/кг та 0,5 мг/ кг корму, встановлено помірне, а в ІІІ групі значне зниження активності ферменту лужної фосфатази у структурних елементах залозистого шлунка.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по фундаментальной медицине , автор научной работы — Коцюмбас Г.І., Костинюк А.К., Щебентовська О.М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Вплив різних доз пробіотика на приріст живої маси курчат - бройлерів та структурно-функціональний стан залозистого шлунка»

УДК 619:611:018:619:615.3

Коцюмбас Г.1., д.вет.н., професор, завщувач кафедри патолопчно1 анатоми i

пстологи

Костинюк А.К., acnipaHT кафедри патолопчно1 анатоми i пстологи *Щебентовська О.М., к.вет.н., наук. спiвробiтник ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

iмет С.З. Гжицького 1Держаений наукоео-до^дний контрольний iнститут еетеринарних препаратiе

та кормоеих добавок

ВПЛИВ Р1ЗНИХ ДОЗ ПРОБ1ОТИКА НА ПРИР1СТ ЖИВО1 МАСИ КУРЧАТ - БРОЙЛЕР1В ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЩОНАЛЬНИЙ СТАН

ЗАЛОЗИСТОГО ШЛУНКА

Уроботi предстаелет показники середньог жиеог маси курчат - бройлерiе за еплиеу рiзних доз пробютиюе, гiстологiчна та гiстохiмiчна характеристика сттки залозистого шлунка до^джуеаног птищ. Встаноелено найеищi прирости i зниження конеерсп корму у курчат - бройлерiе, яким згодоеуеали комбжормом з пробютиком «Probion» е дозi 1 мг/кг корму. Застосуеання пробютиюе «Probion» та «Вю» е рiзних дозах не спричиняе порушення гютоструктури залозистого шлунка, а еияелений еисокий емют РНК е ядерцях i цитоплазмi залозистого ептелЮ еказуе на актиену быоксинтезуеальну функцт органу уЫх до^джуеаних груп птищ. У курчат - бройлерiе I та II груп, яким згодоеуеали пробютик у дозi 1 мг/кг та 0,5 мг/ кг корму, естаноелено помiрне, а е III груш значне зниження актиеностi ферменту лужног фосфатази у структурних елементах залозистого шлунка.

Ключовi слова: пробютичш препарати, кури-бройлери, жиеа маса, залозистий шлунок, гiстологiчна структура, РНК, лужна фосфатаза.

Вступ. Для потреб птахiвництва шоземними i втизняними фiрмами винайдено i розробляеться велика кшькють пробютичних препарата. Застосування пробютиюв при вiдгодiвлi птищ, основу яких складають живi молочноки^ та бiфiдобактерil, сприяють утворенню захисного шару у слизовш оболонщ кшювника та затриманню проникнення токсишв, а це в свою чергу запоб^ае виникненню захворювань оргашв шлунково - кишкового тракту та веде до пщвищення загально! резистентностi органiзму i продуктивностi тварин. Пробiотики не викликають звикання та не мають побiчноl ди на органiзм, вiдiграють важливе значення у стимулюваннi захисних сил оргашзму i пiдвищенню iмунiтету. Разом з тим, важливим е визначення найоптимальшшо1 дози рекомендованого пробiотика, який сприяв би покращенню загального стану, обмшних процесiв в органiзмi i зростанню вагових показникiв маси тша [1,2,3].

® Коцюмбас Г.1., Костинюк А.К., Щебентовська О.М., 2011

100

Метою 1 заеданиям дослвджень було вивчити вплив сухого пробютика «РгоЫоп» (виробник Корея) у дозi 0,5 мг/кг та 1 мг/кг корму i пробютика «Вю» (виробник Шмеччина) у дозi 0,4 мг/кг корму на приркт живо! маси та конверсш корму курчат - бройлерiв, пстоструктуру та вмют РНК i активнiсть лужно! фосфатази залозистого шлунка.

Матер1ал 1 методи досл1дження. Дослiд проводили на курчатах-бройлерах породи «КоЬЬ-500» в умовах виробництва на фiрмi „Его". Було сформовано чотири групи курчат-бройлерiв, масою тша 37-40 г, по 300 голiв у кожнiй. Курчатам I, II i III груп згодовували збалансований за кормовими одиницями корм з пробютиком. I група - комбкорм +«Probion» в дозi 1 мг/кг корму, II група -комбжорм + «Probion» в дозi 0,5 мг/ кг корм i III група комбжорм + пробiтик «Вю» в дозi 0,4 мг/ кг корму. Птиц контрольно! групи (IV) згодовували комбжорм без пробiотика. Курчатам уЫх дослiдних груп випоювали воду. На 43 добу дослщу по 10 курчат з кожно! групи зважували, забивали, вiдбирали кров, проводили патологоанатомiчний розтин i вiдбирали шматочки залозистого шлунка, якi фiксували в 10 % нейтральному формалЫ, розчиш Карнуа та у 80° охолодженому спирт з наступною заливкою у парафш згiдно методики. Зрiзи виготовлялись на мiкротомi МС-2, товщиною у 6 мжрон. Препарати фарбували гематоксилшом та еозином, за методом Браше i Гоморi [4]. Мiкроскопiю та фотографування проводили за допомогою мкроскопа OLIMPUS СХ-41 .

Результати дослщжень. У ходi дослiду було встановлено, що використання пробiотка сприяе кращому засвоенню комбiкорму та поступовому збшьшенню живо! маси, по вiдношенню до контролю, протягом всього перюду вирощування (42 доби). Так, в I грут, при середнiй живiй мас 2426,92 г було згодовано 1276 кг, конверЫя корму становила 1,78; у II грут - середня жива маса була 2411,15 г, витрати корму - 1293 кг, конверЫя - 1,82, у III грут - середня жива маса 2193,38 г, витрати корму - 1325 кг, конверЫя - 2,05, тод^ як у контрольнш грут при середнш живш мас 2178,46 г, витрати корму становили 1330 кг, конверЫя 2,07. Рiзниця у конверси корму становила : мiж I групою та контролем - 16,3 %, мiж II групою та контролем 13,7 %, Ш групою та контролем 0,97 %. Жива маса на юнець дослщу (42 доба) вирощування курей-бройлерiв I групи була на 248,46 г вищою тж у контроле II та III групах вщповщно, на 232,69 г та 14,92 г (рис. 1).

>ис.2. Виражена шрошнофгльшсть слизовоУ оболонки i цитоплазми та ядерець клгтин трубчастих залоз шлунка курчат-бройлеров контрольно!" групи. Браше. Ок. 10, об. 10.

Рис.3. Виражена шроншофшьшсть слизовоУ оболонки i цитоплазми та ядерець клггин трубчастих залоз шлунка курчат-бройлергв I групи. Браше. Ок. 10, об. 10.

Маса курчат-бройлерiв

Рис.1. Показники середньоУ живо!* маси 42 добових курчат-бройлергв

дослгдних груп.

Пстолог1чне вивчення ст1нки залозистого шлунка 42-добих бройлер1в контрольно!', I, II та III дослщних групах показало, що суттевих в1дм1нностей в структурнш перебудов1 слизово'1 оболонки i залозистих трубок не спостер1галось. Стшка залозистого шлунка представлена: власним шаром слизово'1 оболонки, м'язовим i шдслизовим. Поверхневi залози розмiщенi у власнш пластинцi слизово'1 оболонки, глибок залози у пiдслизовiй основi i мають вигляд часточок з розгалуженою системою проток i центральною порожниною, в яку вщкриваються численш секреторш вщдши. Альвеоли складних альвеолярних залоз вкрш! кубiчним епiтелiем. При фарбуванш за Браше, цитоплазма одношарового ештелш альвеол трубчастих залоз i ештелш слизово'1 оболонки шлунка контрольно!' та дослщних груп мали виражену шроншофшьность, що вказувало на високий вмют РНК в цих структурах та виражену бшоксинтезувальну функцiю клiтин (рис. 2, эис.З, рис.4).

Рис. 4. Виражена шроншофшьнкть слизово"! оболонки i цитоплазми та ядерець клггин трубчастих залоз шлунка курчат-бройлеров III групи. Браше.

Ок. 10, об.10.

Локалiзацiю лужноТ (ЛФ) фосфатази у гiстологiчних структурах виявляли за методом Гоморi та визначали по випадшню чорного осаду сульфща кобальта в цитоплазмi i ядрах клiтин в мiсцях активнос^ даного ферменту. Встановлено, що структури залозистого шлунка у курчат - бройлерiв контрольноТ групи у порiвняннi з I, II, III дослщними групами, володiли високою активнiстю ЛФ, що проявилось бшьш iнтенсивним чорно - коричневим забарвленням апiкальноТ поверхш одношарового цилiндричного епiтелiю слизовоТ оболонки, сполучно-тканних прошаркiв залозистих проток, мжро- i макрофагах власноТ пластинки i пiдслизовоТ основи та ендотелто стiнок судин (рис.5. рис. 6). У ядерному апара^ клiтин залозистоТ частини шлунку вiдзначали однотипне забарвлення ядерець у темно - коричневi тони без пилевидних включень. У глибоких залозах вщзначали штенсивне забарвлення дшянок вивiдних проток.

Рис. 5. Висока активность ЛФ сполучно-тканинних прошаркав залозистих проток залозистого

Рис 6. Висока активность ЛФ ендотел^ю судин та клггин сполучно"! тканини курчат-бройлеров контрольно!" групи. Гомор^ . Ок.10, об.40.

шлунка курчат-бройлеров контрольно!" групи. Гомор^ Ок.10, об.40.

У курчат-бройлер1в I 1 II груп у пор1внянш 1з контролем, активнють лужноТ фосфатази в дослщжуваних структурах залозистого шлунка дещо знижена. Переважна локал1зац1я ферменту ЛФ зосереджена в кл1тинах пухкот сполучнот тканини власнот пластинки слизовот. Найб1льша активн1сть ферменту визначалась в дшянщ вив1дних проток та в ендотели ст1нок судин, а менша активн1сть ферменту - на ашкальнш поверхн1 одношарового цил1ндричного еп1тел1ю (рис. 7. рис. 8). В структур! ештелто найбшьшу активн1сть виявили на поверхш ядерця, про що свщчило темно коричневе забарвлення.

У структурних елементах залозистого шлунка курчат - бройлер1в III групи ( комбжорм + проб1тик «Вю» в доз1 0,4 мг/ кг корму) встановлена найнижча активнють ЛФ, що вщображено у менш 1нтенсивному в1дкладанн1 продукту реакци у сполучно-тканиних прошарках залозистих проток у пор1внянш 1з контрольною, I та II дослщними групами (рис. 9). Незначним е забарвлення сполучно - тканинних елемент1в. Ядерця ештел1альних кл1тин св1тло коричневого вщтшку. При цьому сл1д в1дзначити, що нашнтенсивнша активн1сть лужнот фосфатази в структурах залозистого шлунка в цш груш курчат-бройлер1в в1дзначали в ендотели судин (рис.10).

7

», » х

ЧЖ

Рис 7. Висока активность ЛФ сполучно- тканинних прошаркав залозистих проток шлунка курчат-бройлеров II групи. Гомор^ . 0к.10, об.40.

Рис.8 Висока активность ЛФ судин та клггин сполучно"! тканини курчат-бройлеров контрольно!" групи.Гомор^ . 0к.10, об.40.

Рис.9. Низь^ aKTOBrncTb ЛФ спoлучнo-TKaHHHHHx прошаркчв зaлoзистиx npoToK шлункa курчaт-брoйлeрiв III групи. roMopi . 0к.10, o6.40.

Рис.10. B^oKa aктивнiсть ЛФ в eндoтeлiï судин зaлoзистoгo шлункa куpчaт-бpoйлepiв III групи. Гoмopi . 0к.10, o6.40.

Таким чином при вивчeннi прирос™ живо'1 маси кyрчат - брoйлeрiв, встанoвлeнo найвищi прирости живо'1 маси та знижeння кoнвeрсiï корму в курчат -брoйлeрiв, яким згодовували пробютик «Probion» в дoзi 1мг/кг кoмбiкoрмy. Застосування прoбioтикiв «Probion» та «Bio» в рiзниx дoзаx, га спричиняе пoрyшeння гiстoстрyктyри залозистого шлунка, а виявлeний високий вмiст РНК в ядeрцяx i цитoплазмi залозистого eпiтeлiю вказуе на активну бшоксиш^зувальну фyнкцiю органу yсix дoслiджyваниx груп птищ. Що стосуеться активнoстi фeрмeнтy лужно'1 фосфатази, то у стрyктyраx залозистого шлунка курчат -брoйлeрiв I та II груп, яким згодовували пробютик в дoзi 1 мг/кг та 0,5 мг/ кг корму, вiдзначeнo ïï пoмiрнe, а у III груш значга знижeння активнoстi даного фeрмeнтy.

Bиснoвки:

1. Найвищi прирости та знижeння кoнвeрсiï встанoвлeнo у I грyпi курчат брoйлeрiв, яким згодовували з комбкормом прoбioтика «Probion» у дoзi 1мг/кг корму.

2. Застосування прoбioтикiв «Probion» та «Bio» в рiзниx дoзаx нe спричиняе пoрyшeння гiстoстрyктyри залозистого шлунка, а виявлeний високий вмют РНК в ядeрцяx i цитoплазмi залозистого eпiтeлiю вказуе на активну бшоксиш^зувальну фyнкцiю органу yсix дoслiджyваниx груп птицi.

3. У стрyктyрниx eлeмeнтаx залозистого шлунка курчат - брoйлeрiв I та II груп, яким згодовували пробютик у дoзi 1 мг/кг та 0,5 мг/ кг корму, встанoвлeнo пoмiрнe, а у III груш значга знижeння активнoстi фeрмeнтy лужно'1 фосфатази.

Лiтepaтуpa

1. Литвин В.П., Пoлiщyк В.В.,Постой В.П. та iн. Нoвi активш бioлoгiчнi прeпарати у вeтeринарнiй мeдицинi / Матeр. мiжнар. наyк.-практ.кoнф.-Одeсса, ОДАУ. - 2004-4.I.-C.68-75.

2. Стегнш Б.Т., Труськова Т.Ю. / Пробютики в твариництвк деяю аспекти конструювання i застосування //Матерiали Мiжнар. науково-практ. конф. „Пробютики - ХХ1столггтя. Бiологiя. Медицина. Практика." ст.60-61.

3. Литвин В.П., Життедайна сила пробiотикiв // Ветеринарна медицина Укра1ни.-1996.-№°2-С.12-14.

4. Успенский В.М., « Гистохимическое исследование щелочной фосфатазы в слизистой оболочкдвенадцатиперстной кишки при некоторых видах гастродуоденальной патологии./ Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. №10, 1972.

5. Пирс Э. Гистохимия теоретическая и прикладная. М., „ Изд. иностр. лит." 1962г. - 962 с.

Summary

Konsjuvbas G.I., Kostynjuk A.K., Shebentovskaja O.M.

THE INFLUENCE OF DIFFERENT PROBIOTIC DOSE OF HEN-BROILERS LIVING MASS INCOME AND STRUCTURAL AND FUNCTIONAL STATE OF

GLANG STOMACH.

This work deals with indices of average chicens-broilers living mass by the influence of different probiotic dose, histological and histochemical characteristica of grand stomach walls of experimental pountry. It was determinet the highest income and reduce offodder conversion in chicens-broilers, which were fed with combined food with probiotic «Probion» in dose 1 mg/kg of food. The using of probiotic «Probion» and «Bio» in different doses doesn't cause the violation of gland stomach histostructure, and revealed high content of RNA in nucleus and cytoplasma of golden epithelium indicates on the organ of all experimental groups ofpountry.

Рецензент - д.вет.н., проф. Гуфрш Д.Ф.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.