CC BY
49
УДК 619:611.8:616-091:636.2
1 Жила М. I., к. вет. наук, доцент, 2 Стронський Ю. С., к. вет. наук, доцент, 2 Шкшь М. I., к. вет. наук, доцент © 1 Державный науково-доелгдный контрольный гнетытут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок 2 Лъвгвсъкый нацюнальныйутверсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологш гмеш С.З. Тжыцъкого
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ПЕРИФЕР1ЙНИХ
ОРГАН1В 1МУНН01 СИСТЕМИ КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 ПРОБЮТИКА ПРОБЮН
У статт1 подаетъея г/стологгчна структура цекалъног тонзылы та селезгнкы як перыфершных оргашв ¡мунног сыстемы курчат пры застосуванш пробютыка. Встановлено, що згодовування курчатам-бройлерам пробютыку „Пробгон" в якост1 кормовог добавкы впродовж всъого перюду вырощування в доз1 0,5 та 1,0 г/кг корму позытывно вплывало на морфолог1чный стан доелгджуваных оргашв, про що евгдчытъ законом1рне збыъшення довжыны г высоты цекалъног тонзылы у курчат доелгдных груп, а також чыселъност1 та розм1р1в л1мфатычных вузлыкгв, актывна плазматызащя паренх1мы у пор1внянш до контролю. Найбыъша р1зныця показныкгв була в доелгднгй грут курчат-бройлер1в, що отрымувалы проб1отыкудоз11г/кг корму.
Ключов1 слова: пробютыкы, перыфертт органы ¡мунног сыстемы, курчата-бройлеры, морфологгчнг показныкы.
Вступ. Постшна штенсифшащя розвитку промислового птах1вництва вимагае посилення обмшних процеЫв в оргашзм1 птищ з метою збшьшення прироста. У процеа вирощування на оргашзм птищ впливають р1зномаштш стрес-фактори, котр1, як правило, пригшчують функщю ¿мунно! системи. Саме тому, у птах1вництв1 активно використовують р1зномаштш кормов! добавки: пробютики, пребютики, симбютики для покращення гомеостазу, пщтримання бюлопчого балансу популяцп кишково! м1крофлори, пщвищення ¿мунно! реактивност1 та неспециф1чно! резистентное^ оргашзму птищ [1, 3, 6, 8].
Застосування пробютиюв у год1вл1 птищ виткняе широке використання антибактер1альних препарата, таким чином, пщвищуючи яюсть продукцп птах1вництва. Враховуючи показники збереження погол1в'я, приросту живо! маси, забшного виходу м'яса, можливим е вщмовитися вщ використання традицшних антибютиюв на користь бшково-в1тамшних, мшеральних кормовихдобавок тапробютимв [5, 10].
Мета та завдання. У виробничих умовах провести дослщження та встановити морфофункщональний стан перифершних оргашв ¿мунно! системи
© Жила М. I., Стронський Ю. С., Шшль М. I., 2012
85
(цекально! тонзили, селезшки) курчат-бройлер1в кросу «КоЬЬ-500», яким до основного рацюну додавали пробютик „Пробюн".
Матер1али 1 методи. Дослщження проводили в умовах приватного господарства Жовювського району Льв1всько! облает! на курчатах-бройлерах кросу «КоЬЬ-500», яю в одноденному вщ1 були сформован! у три групи по 300 гол1в у кожнш. Для визначення ефективност! застосування пробютика „Пробюн" та його впливу на ¿мунокомпетентш органи, препарат додавали до основного рацюну: 1 група - отримувала пробютик у доз! 1 г/кг, 2 група - 0,5 г/кг корму, 3 група - була контрольною. Комбшорм згодовували згщно норм, рекомендованих ф1рмою для кросу «КоЬЬ-500». Утримання птах1в було напольне з вшьним доступом до корму та води. На 15, 30 та 43-добу з кожно! групи брали по 15 гол1в для патоморфолопчного дослщження. Шсля контрольного забою проводили повний патологоанатом1чний розтин з вщбором матер1алу для пстолопчного, пстох1м1чного \ морфометричного дослщжень. Ввдбраний матер1ал (кусочки цекально! тозили, селезшки) фжсували у 10 % розчиш нейтрального формалшу, фжсатор! Буена, рщиш Карнуа з подальшою заливкою у парафш. Парафшов! зр1зи фарбували згщно з загальноприйнятими пстолопчними, а також деякими пстох!м!чними методиками [7, 9].
Отримаш показники пор1внювали з даними контрольно! групи та м1ж собою, результата обробляли статистично з урахуванням критерш Стьюдента.
Результати дослщження. У ход! дослщу було встановлено, що використання пробютика „Пробюн" сприяе пщвищенню збереженост! молодняку птиц!, кращому засвоенню комбжорму та поступовому збшьшенню маси тша, по вщношенню до контролю, впродовж всього перюду вирощування.
Важливою системою оргашзму, яка забезпечуе його захист вщ дд! бюлопчних, х1м1чних та ф1зичних фактор1в, е ¿мунна система. 1мунна система птах1в представлена л1мфо!дними органами \ скупченнями л!мфо!дних кттин у р1зних органах \ тканинах тша. За морфофункцюнальним значениям органи ¿мунно! системи подшяють на центральш [ перифершш. Центральш л!мфощш органи регулюють ус! ¿мунш процеси в оргашзм! та коригують напрямок ¿муногенезу в перифершнш ланщ ¿мунно! системи. Вщсутшсть у птах1в л1мфатично! системи з численними вузлами компенсуеться розаяними по всьому оргашзму скупченнями л!мфо!дно! тканини, здатно! активно реагувати на будь-який антигенний стимул [4]. Дшянки скупчення л!мфо!дно! тканини е в селезшщ, в пщслизовш оболонщ травного тракту на протяз! вщ глотки до клоаки, у слших вщростках (цекальш тонзили), езофагальнш мигдалиш, залозистому вщдЫ шлунка, а також у вигляд! невеликих скупчень л1мфо!дних кл1тин у шюр!, печшщ, легенях, пщшлунковш залоз! I шших органах I тканинах. Таке мкце розташування л1мфо!дних утворень невипадково I дозволяе активно реагувати на будь-який антигенний стимул [11, 12].
Макроскошчно цекальна тонзила дослщжувано! птиц! була представлена незначним потовщенням стшки слшо! кишки на вщсташ 0,3-0,5 см вщ розгалуження кишечнику та розмщена латерально вщ центрально! ос!.
86
Мкроскошчно на поперечному зр1Э1 цекальна тонзила займала бшьшу або всю товщу власне слизовоТ оболонки \ була представлена переважно дифузно розмщеними л1мфоцитами, серед яких виявляли л1мфобласти, плазмоцити, макрофаги. Ллмфатичш вузлики розташоваш, головним чином, бшя пщслизовоТ основи, в кшькосл 2-3 в поя[ зору. 1з збшьшенням кшькост1 л1мфатичних вузлиюв переважно в курчат 30- та 43-добового вжу змшювались Тх локал1зац1я - вони займали всю товщину цекальноТ тонзили.
Пстолопчна структура цекальноТ тонзили 30-добових курчат-бройлер1в представлена на рисунках 1-3.
Рис. 1. Цекальна тонзила. 1 група. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 5.
Рис. 3. Цекальна тонзила. 3 група. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 5.
Рис. 2. Цекальна тонзила. 2 група. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 5.
Рис. 4. Ллмфатичний вузлик цекально*1 тонзили. 1 група, 43 доба. Гематоксилш об. 20.
та еозин. Ок. 10,
Ллмфатичш вузлики цекальноТ тонзили були заповненш переважно л1мфобластами та плазмоцитами. 1нтенсивнють заселения кл1тинами
87
л1мфатичних вузлиюв була дещо вищою у курчат 1 та 2 груп ( рис. 4). 3 bíkom в ycix трупах курчат-бройлер1в спостер1галось поступове збшьшення довжини та висоти цекально! тонзили, а також кшькосп середшх po3MÍpÍB л1мфатичних вузлиюв (табл.1).
Таблиця 1
Морфометричш показники цекальноТ тонзили
курчат-бройлер1в (M±m, п=15'
Трупа Довжина цекальноТ тонзили, мкм Висота цекальноТ тонзили, мкм Середн1й po3MÍp л1мфатичних вузлик!в, мкм
15 доба
I 1430±15,3** 740±3,2** 101±7,2
II 1298±10,2* 655±8,9* 85,5±3,1
III 1059±14,2 686±9,4 85,9±4,8
30 доба
I 2772±18,8*** 968±10,0 174±5,1*
II 2595±17,3*** 1002±16,3 152±13,7
III 2281±14,6*** 901±11,83 143±14,6
43 доба
I 3342±12,5*** 1609±13,5** 291±7,8*
II 3025±11,7*** 1352±8,4** 280±11,1*
III 2379±18,9 1073±17,0 176±14,
Прижита: стушнь в1ропдносп до контрольно! групи: *- P < 0,05; **- P < 0,01; ***- P < 0,001
В результат! проведених морфометричних дослщжень встановлено закоиом1рие збшьшення як довжиии, так i висоти цекально! тонзили у курчат 1 та 2 труп пор1вняно з контролем (табл. 1). Найбшьшу вщмшшсть показнимв по вщношенню як до шших труп, так i до контрольно!, встановлено в курчат 1 дослщно1 групи. Так, довжина цекально! тозили в курчат 1 групи на 15 добу експерименту складала 1430±15,3 мкм, на 30 добу - 2772±18,8 мкм, на 43 добу - 3342±12,5, що в!дпов!дно на 371 мкм; 490 мкм; 963 мкм бшьше, шж у курчат того ж самого в!ку 3 групи. Показники висота цекально! тонзили були достов!рно вищими на 43 добу у курчат 1 та 2 груп пор!вняно з показником курчат 3 групи, вщповщно на 536 мкм та 279 мкм.
Анал!зуючи вагов! показники селезшки курчат-бройлер!в, яким згодовували пробютик пор!вняно з контролем спостер!галися тенденцш до зб!льшення абсолютно! маси органа впродовж всього пер!оду досл!дження. Maca селезшки в курчат 15 добового вшу становила, в 1 rpyni: 0,63±0,04 г; 2 rpyni: 0,57±0,08 г; 3 rpyni (контроль): 0,42±0,02 г. У 30 добовому вщ - в 1 rpyni 1,66±0,15 г; 2 rpyni 1,39±0,2 г; 3 rpyni (контроль) 1,16±0,06 г. Tofli, як на 43
88
добу дослщу вагсш показники селезшки становили: 1 група 3,53±0,5 г; 2 група 3,16±0,23 г; 3 група 2,39±0,26 г.
Макроскотчно селезшка ус1х дослщжуваних груп курчат-бройлер1в округлоТ форми, темно-червоного кольору, пружноТ консистенщТ, структура на розр1з1 органа збережена, краТрозр1зу сходиться, зшкребок пульпи незначний. Мжроскошчна структура селезшки збережена у вс1х дослщжуваних трупах курчат-бройлер1в. Подш на червону [ бшу пульпу виражений.
Рис. 5. Клггииний склад л1мфатичного вузлика селезшки. 1 група, 30 доба. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 20.
* 'Г'гГ-^
ф \ -и -Г-. • * I»
5& Ч** 1 : * **
% - I 'V4'
# «Л V- * ъ
■ I % **
Рис. 7. Некротичне вогнище у паренх1м1 селезшки курчати контрольно!* групи. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 40_
• % # «
л. ч л л •
V л»*
Рис. 6. Спустошення л1мфатичного вузлика селезшки. Контроль, 30 доба Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 40.
4 г
Рис. 8. Скупчення плазматичних клггин у селезшць 1 група, 30 доба. Браше. Ок. 10, об. 40.
Ллмфатичш вузлики (фолжули) 1 та 2 групи продовгуватоТ форми, переважно малих та середшх розм1р1в, локал1зувались бшя центральних артерш, спостер1гаються фолжул1в з гермшативними центрами. Кл1тинний склад фолжули представлений переважно малими та середшми л1мфоцитами, л1мфобластами та плазмоцитами (рис. 5). Вузлики контрольно!' групи дещо
89
спустошеш, 1х кл1тинний склад представлений переважно малими та середшми л1мфоцитами, л1мфобластами (рис. 6). Також виявляли р1зних розм1р1в некротичш вогнища у паренх1м1 селезшки (рис.7).
При морфолопчнш оцшщ селезшки курчат 1 \ 2 груп вщм1чали збшьшення кшькост1 \ розм1р1в л1мфатичних вузлиюв, активну плазматизацш паренх1ми по вщношенш до 3 групи, особливо на 15 \ 30 добу експерименту (рис.8).
Висновки: 1. Згодовування пробютика „Пробюн" в якост1 кормово! добавки впродовж всього перюду вирощування в доз1 0,5 та 1,0 г/кг корму позитивно впливало на морфофункцюнальний стан цекально! тонзили та селезшки, чим сприяло формуванню бшьш напруженого ¿муштету у курчат-бройлер1в кросу «КоЬЬ-500». Найб1льшу вщмшшсть показник1в встановлено в курчат, яким згодовували проб1отик у доз1 1 г/кг корму.
2. Цекальна тонзила г1стоморфометрично характеризувалась законом1рним зб1льшення як довжини, так { висоти у курчат 1 \ 2 груп, а також чисельност1 та розм1р1в л1мфатичних вузлик1в пор1вняно до контролю.
3. У селезшщ досл1дних груп курчат пор1вняно з контролем морфометрично встановлено законом1рне зб1льшення маси та шдексу органа, а також збшьшення к1лькост1 \ розм1р1в л1мфатичних вузлиюв, активну плазматизац1ю паренх1ми, особливо на 15 { 30 добу експерименту.
Л1тература
1. Авдосьева I. К. Вивчення ефективност1 нового в1тчизняного пробютика Б1онорм П /I. К. Авдосьева, О. I. Чайковська, В. В. Регенчук та ¿н. // Науковий вюник ветеринарно! медицини. — Бша Церква, 2010. — №6 (79). — С.78-80.
2. Акименко Л. Проб1отики у ветеринарн1й медицин! //Ветеринарна медицина Укра!ни. — 2005. — № 5. — С. 37-38.
3. Бабина М.П. Коррекция иммунного статуса и повышение продуктивности цыплят-бройлеров пробиотиками //Актуал. пробл. интенсив. развития животноводства. — Горки,1998. — С. 294-299.
4. Болотников И. А., Конопатов Ю. В. Практическая иммунология сельскохозяйственной птицы. — Спб.:Наука,1993.— 203 с.
5. Голуб Ю.С. Пробиотики: модное течение или жизненная необходимость? //Ефективне птах1вництво. — 2009. — № 7 (55). — С. 17-18.
6. Жила М. I., Лкова Н. Е., Михалусь Г. М. 1муноф1з1олог1чн1 показники кров1 курчат-бройлер1в при засгосуванн1 проб1отичного препарату //Науков1 прац1 Полтавсько! державно! аграрно! академ11. Сер1я : Ветеринарна медицина. — Полтава, 2011 — випуск 3 — С.38-43.
7. Комплексна оц1нка впливу ветеринарних препарат1в на морфофункцюнальний стан ¿мунно! системи. Методичш рекомендац11 / I. Я. Коцюмбас, Г. I. Коцюмбас, €. М. Голуб1й та ¿н.— Льв1в, 2009. — 63 с.
8. Монтиэль Э. Значение иммунной системы для промышленного птицеводства. — Спб.:Наука,1998.— 24 с.
90
9. Потоцький М. К. Основи пстопатолопчно! техшки (методичш вказ1вки) / М. К. Потоцький. — Ки!в, 2001. — 66 с.
10. Стегнш Б. Т., Гужвинськая С. О. Пробютики у тваринництв1// Вкник аграрно! науки. — 2005. — № 2. — С. 26-29.
11. Choroby drobiu /Pod red. M. Mazurkiewicza. —Wroclaw, 2005. — 789 s.
12. Scott T. R. Our current understanding of humoral immunity of poultry. — Poult. Sci., 2004. — 83. — P. 574-579.
Summary
Zhyla M. I., Stronskyj Yu. S., Shkil M. I.
MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF SEPARATE PERIPHERAL ORGANS OF IMMUNE SYSTEM OF CHICKENS-BROILERS IS AT APPLICATION OF PROBIOTIC PROBION
In the article the histological structure of caecal tonsil and spleens, as peripheral organs of the immune system of chickens at application of probiotic. It is set that consumed the chickens-broilers of probiotic of „Probion" in quality feed addition during all period of growing in a in a dose 0,5 and 1,0 grammes/kg of feed positively influenced on the morphological state of the probed organs, to what an appropriate increase as lengths testifies so heights of caecal tonsil for the chickens of experimental groups, and also quantity and sizes of lymphatic nodes, active plasmatisaciya of parenchima in comparison to control. A most difference of indexes was in the experimental group of chickens-broilers which got probiotic in the dose of 1g/kg feed.
Key words: probiotics, peripheral organs of the immune system, chickensbroilers, morphological induces.
Рецензент — д. вет. н., проф. Урбанович П. П,
91
