CC BY
35
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
УДК 616.22-006.04-08 Жукова Т.О., Баштан В.П.
ПРОГНОЗУВАННЯ Л1КУВАННЯ РАКУ ГОРТАН1 ТА ГОРТАНОГЛОТКИ
ВДНЗУ „УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я", м. Полтава
Вивчен можливостi питання прогнозування вибору посл'1довност'1 лкувальних заход'т та ефектив-ност'1 отриманого лкування, можливсть визначення зв'язку р'тня експресй 'шуног'ютох'ш'чних мар-Kepie при раку гортанi та гортаноглотки з ефективнстю проведеноГ променевоГ або х'ш'ютерап'й для прогнозу перебгу захворювання та ефективностi лкування. Спостереження проведено зi 108 хворими, яким на п'1дстав'1 всеб'чного комплексного обстеження було констатовано наявнсть РГ та РГГ II - III стадш. Ефективнсть х'ш'юпроменевих метод'т лкування, прогноз шляхом визначення ступеню експресй Ki-67, р53, bcl-2 та встановивши найбтьш оптимальний метод терап'й, який базуеться на статанал1з1, стало очевидним, що 78% хворих на РГ та РГГ (T2-3N0-1M0) можуть мати прогнозовано висок результати лкування. Ключов1 слова: рак, гортань, гортаноглотка, комплексне i комбЫоване л1кування.
Стаття е фрагментом iнiцiативно'í акадeмiчноíнауково-дослiдноíроботи ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна ака-дeмiя»: «Вpоджeнi та набутi моpфофункцiональнi порушення зубо-щелепноГ системи, оpганiв i тканин голови та шиГ Гх дiаг-ностика, хipуpгiчнe та консервативне лкування»
(№ державно)'реестрацп 0111 U 006301).
Вступ
Актуальнють даноТ проблеми визначаеться постшним зростанням захворюваност населения на рак горташ та гортаноглотки. За останшми статистичними даним, локалiзацiя пухлин у ще-лепно-лицевш дтянц та шиТ складае бтя 25%. Прирют хворих на рак гортаноглотки (ГГ) за останш 10 рош склав у чоловшв 30,7%, у жшок - 17,6%. Занедбанють в Укра'нi по раку горташ та гортаноглотки складае 57%, а по Полтавськш област 59% [Нацюнальний канцер-реестр]. Рак горташ та гортаноглотки до тепершнього часу залишаеться найбтьш важким для дiагностики та лкування злоякюним новоутворенням верхшх дихальних i травних шляхiв, який становить 1,3% вщ уах злоякiсних новоутворень. Особли-востями цього процесу е висока агресивнють, швидкий iнфiльтративний рiст, i3 залученням до процесу навколишнiх оргашв i тканин, високий рiвень ре^онарного метастазування - 45-80%. Практична складнють вибору тактики лiкування раку горташ та гортаноглотки зумовлюеться шзньою дiагностикою, яка, в свою чергу, пов'я-зана як з тривалим прихованим переб^ом захворювання, обширним i раннiм метастазуван-ням, так i рiзноманiттям клiнiчних проявiв дано'' злоякюноТ пухлини. Бiльш нiж в 70% випадюв лн кування починаеться у III-IV стадiях i приблизно у 60% хворих дiагностують ре^онарш метастази, причому у 10% - 20% - двосторонш. 80% хворих е зниженого харчування i цей фактор також не дае можливост провести повний комплекс лку-вальних заходiв i дае можливiсть, ряду авторiв, вiднести пацiентiв з раком горташ та гортаноглотки до групи хiрургiчного ризику. На III-IV стадiях показано комбшоване лiкування з виконанням операцп ларингектомiя з рiзними видами резек-цiТ гортаноглотки, що дозволяе радикально ви-далити пухлину, але неминуче призводить до стшкоТ втрати працездатност хворих через порушення функцп ковтання, дихання, мовлення, втрата со^альноТ адаптацiТ. Все це е основною
причиною вщмови хворих вщ xipypri4Horo лку-вання, нав^ь коли воно може бути ефективним. Тому методом вибору залишаеться тактика збе-реження органу i3 застосуванням хiмiопромене-вого лкування. Дискутабельним залишаеться питання послщовносп проведення променевоТ та хiмiотерапiТ, ефективностi рiзних схем хiмiо-терапп, пошуку шляхiв подолання радюрезисте-нтностi пухлини та захисту здорових тканин. Ви-ходячи з цього, постало питання прогнозування вибору послщовносп лкувальних заходiв та ефективностi отриманого лкування та можли-вiсть визначення зв'язку рiвня експресп iмуногiс-тохiмiчних маркерiв при раку гортанi та гортаноглотки з ефективнютю проведено!' променевоТ або хiмiотерапiТ для прогнозу переб^у захворювання та ефективностi лкування.
Мета дослiдження
Пошук покращення результат лiкування хворих на рак горташ та гортаноглотки за допо-могою вибору iндивiдуально обфунтованих лку-вальних заходiв.
Матерiал та методи
Матерiалом нашого дослiдження були результати обстеження хвориз на рак горташ та гортаноглотки. Спостереження проведено зi 108 хворими, яким на пiдставi всебiчного комплексного обстеження було констатовано наявнють РГ та РГГ II - Ill стадш i вони були розподтеш на двi групи. Хворi включалися в дослщження пiсля одержання iнформацiйноТ згоди на проведення дiагностичних i лкувальних манiпуляцiй, якi передбаченi протоколом дослщження. Кри-терiями включення були хворi на РГ та РГГ II-Шст., T2-3N0-1M0. Всi цi па^енти вiдмовилися вiд оперативного лiкування або у них були протипо-казання до операцп. Вк пацiентiв вщ 32 до 75 рокiв включно. Критерiями виключення е смерть патента, що не пов'язана з кл^чним перебiгом РГ та РГГ. Вщмова пацiента та його родичiв вщ участi у дослiдженнi. За статтю, вiком хворих,
локалiзацп первинноТ пухлини, формi и росту, морфологiчними рiзновидами, тривалiстю за-хворювання до початку спецiалiзованоТ терапи, пацieнти обох дослiджуваних груп були сшвста-вимi. Середнiй вiк па^етчв становив 59,5 роки у першш та другiй групах вiдповiдно. При аналiзi дослiджуваних груп за статтю виявлено, що в обох дослщжуваних групах чоловiкiв було бть-ше - 49 (87,5 %) та 46 (88,5 %) вiдповiдно в I та II групах, але дана рiзниця в групах не достовiр-на, що пiдтверджуe репрезентативнють дослн джуваних груп для видтення Тх у якостi об'eктiв вивчення. Комплексне дослщження дозволило виявити також помп"ж вiдмiнностi i локалiзацiТ первинноТ пухлини. Найбтьш часто первинний рак локалiзувався в грушоподiбних синусах (66,6%). За формою росту ракова пухлина мала рiзновиди екзофiтну у 18 хворих (16,7%), ендо-фiтну 31 (28,7%) i змiшану у 59 пацieнтiв (54,6%). Морфолопчна верифiкацiя пухлинноТ тканини показала, що високодиференцiйована форма плоскокл^инного раку малася у 76 (70,4%) хворих, помiрно диференцшована - у 14 пацieнтiв (13%), а низькодиференцшований варiант плос-кокл^инного раку дiагностований в 18 (16,7%). Тривалють захворювання до початку спецiалiзо-ваного лiкування е важливим фактором, що впливае на його результати. ДостовiрноТ рiзницi за даним критерiем в дослiджуваних групах не було. Цей термш у 26 хворих (24,1%) дорiвню-вав 3 мюяцям, у 32 (29,6%) пацiентiв до початку лкування пройшло вiд 3 до 6 мюя^в, у решти 60 (55,5%) осiб лiкування розпочато шсля 6 мiсяцiв. Згiдно з отриманими даними, в 75,9% випадках спецiалiзоване лкування розпочато пiзнiше 3 мн сяцiв пiсля появи кл^чних симптомiв рака ГГ та РГ. ДостовiрноТ рiзницi за даним критерiем в до-слiджуваних групах - не було. Для порiвняльноТ оцшки ефективностi лiкування нами розробле-них дiагностичних i лiкувально-тактичних пщхо-дiв порiвняно клiнiчний перебiг РГ та РГГ 11-111 ст. в двох групах па^етчв. Вивчалася вираженють променевих реакцш у хворих, якi отримували променеве лкування в режимi звичайного фрак-цiонування та при мультифракцюнуванш дози, а також ознаки штоксикаци хiмiопрепаратами при хiмiопроменевiй терапiТ.
Iмуногiстохiмiчнi визначення рiвня й характеру експреси бiлкiв нами використовувались як диференцшно^агностичш критерiТ мiж важкими диспластичними (передпухлинними) процесами та, власне, раками. Дослщжували показники он-когенноТ трансформаци при раках гортанi (РГ) та гортаноглотки (рГг) за допомогою аналiзу про-цесiв пролiферацiТ та експреси онкобiлкiв р-53 i Ьс1-2, Ю-67.
Результати та 1х обговорення
За допомогою моноклонального антитiла Кн 67 i визначення iндексу пролiферацiТ (1П) вивча-ли пролiферативну активнiсть тканин РГГ та РГ. Пролiферативна активнють оцiнювалась як ни-
зька при 1П у дiапазонi 0-20%, помiрна - 21-30%, висока - бтьш нiж 30%. У нормальному ештели гортанi та гортаноглотки вiдмiчалась низька ш-тенсивнiсть реакцiТ у кттинах парабазального i базального шарiв. Епiтелiальна тканина, що безпосередньо пiдходила до пухлини мала ознаки пперплазп i дисплазiТ. При цьому збть-шувалися показники експресiТ Кi-67. Експресiя Ю-67 в клiтинах метастазiв вщповщала параметрам дiлянок первинноТ пухлини з вираженим ш-вазивним ростом. Встановлено, що 1П групi у РГ та РГГ складав 4 - 76%. У груш високо-диференцшованих РГ та РГГ реак^я з Ю-67 ви-являлась у 8-35% кл^ин. Бiльшiсть ракiв ^еТ групи мали низьку пролiферативну активнють, а близько третини - високу. Рецидивний i без ре-цидивний переб^ РГГ та РГ мае вщмшносп що-до пролiферативноТ активность Експресiя Кi-67 у групi з рецидивами в 1,6 рази вища за без реци-дивну. Значення шдексу пролiферацiТ (1П) вщмн чалося бтьш високе у новоутвореннях з ешзо-дом рецидивування. Проведений аналiз пролн феративноТ активностi РГГ та РГ в залежност вiд лкування показав, що у пацiентiв з 1П 0-20% значно рiдше в^^чали ефект вiд хiмiопромене-воТ терапи у порiвняннi з групою у яких спостерн гався ефект. Збтьшення 1П супроводжувалось вiрогiдним зростанням ефективност хiмiопроме-невоТ терапiТ. Отже 1П можна використовувати у якостi прогностичного критерш, щодо можливоТ ефективностi хiмiопроменевоТ терапiТ. Зростання пролiферативноТ активнiстi пухлини супрово-джувалось посиленим метастазуванням, реци-дивуванням i збiльшенням чутливост пухлини до хiмiопроменевоТ терапiТ. Враховуючи вище наведене, можна зробити висновок про важливе значення експресiТ Ю-67, як дiагностичного i прогностичного маркера, що свщчить про чутливють РГГ та РГ до хiмiопроменевоТ терапiТ.
Також у хворих на РГГ та РГ вивчали експре-сш онкопротеТну р-53 за допомогою одноймен-ного моноклонального антитiла. У нормальному ештели гортанi експресiя р-53, як правило, не спостер^алась. В ештели гортан з ознаками п-перплазiТ та дисплазiТ експресiя спостер^алась частiше. Встановлено вiдсутнiсть вiдмiнностей експреси р-53 мiж групами ракiв рiзного ступеня диференцiювання, що не дозволяе його використовувати як маркер ступеня диференцшвання пухлин. У той же час, значн вщмшносп в рiвнi експресiТ р-53 в РГ та РГГ в порiвняннi з нормою i дисплазiею слизовою оболонки гортанi та гортаноглотки, свщчать про його iнформативнiсть, як показника онкотрансформаци. При дослн дженнi рецидивуючого перебiгу РГГ та РГ протя-гом першого року вiд початку лкування встановлено, що у цш групi вiрогiдно частiше в^^ча-лась експресiею онкобiлка р-53 у порiвняннi з вiдсутнiстю експресiТ. Отриман данi свiдчать, що експресiя р-53 мае значний вплив на бюлопчш властивост РГ та РГГ i його перебiг. Також проводили припущення щодо змш експресiТ онкобн
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
лка р-53 у залежност вiд ефективностi нео-ад'ювантного лiкування. При цьому хворi рiзни-лися за ефективнiстю проведено!' терапи. Екс-пресiя онкопротеТну р-53 при не ефективност хiмiопроменевоТ терапи зус^чалась значно ча-стiше у порiвняннi з позитивною вiдповiддю на неоад'ювантне лiкування. Отже, експресiя онко-бiлка р-53 е важливим прогностичним фактором, щодо чутливють РГ та РГГ до лкування, зокре-ма до хiмiопроменевоТ терапи. Вочевидь, це по-в'язане з мутацiею гену р-53 i порушеннями ак-тиваци апоптозу, на iндукцiТ якого заснована дiя традицiйних схем терапiТ. Виявлена збтьшена експресiя р-53 у РГ та РГГ свщчить про знижену чутливють до хiмiопроменевоТ терапiТ, шляхом порушення запуску процесiв апоптозу в тканинах пухлини. Встановлена висока ймовiрнiсть розви-тку рецидиву захворювання при р-53 позитивному статуа, пов'язана зi стiйкiстю до хiмiопроме-невоТ терапи. Отримаш данi свiдчать про знач-ний вплив мутацiТ р-53 на канцерогенез i бюлоп-чнi властивост пухлин, та важливу прогностичну значимють, щодо подальшого перебiгу i чутли-востi до терапiТ хворих на РГГ та РГ.
У хворих на РГГ та РГ дослщжували експреси Ьс1-2 за допомогою однойменних моноклональ-них антитт. У незмшеному ештели гортаноглотки реак^я виявлялась у виглядi слабкого або помiрного вiдкладання хромогену в клiтинах ба-зального шару у 72% випадш, при цьому реак-цiя виявлялась у 1-6% кл^ин. У високодиферен-цiйованих РГГ та РГ експреая Ьс1-2 спостер^а-лась досить рщко у порiвняннi з даними РГ та РГГ взагалi у груш. При цьому реакцiя визнача-лась у 0-71 % кл^ин, мала дифузний тип за ви-нятком плоскокл^инних зроговiлих ракiв. У груш помiрнодиференцiйованих пухлин вiдмiчалась слабка i помiрна реакцiя приблизно у чвертi ви-падкiв i вiрогiдно не в^знялось вiд середнiх показникiв у всш популяцiТ РГ та РГГ. Експреая Ьс1-2 коливалась вiд 0 до 83% кл^ин раку, при цьому суттевих вщмшностей експресiТ онкобтка у рiзних дiлянках пухлини не спостер^алось. Серед низькодиференцiйованих РГГ та РГ пере-важав дифузний тип забарвлення з помiрною або слабкою iнтенсивнiстю реакцiй. При цьому експреая Ьс1-2 у помiрнодиференцiйовaних ракiв зус^чалась вiрогiдно чaстiше у порiвняннi з ви-сокодиференцiйовaними. Також проведено порн вняльний aнaлiз покaзникiв експресiТ Ьс1-2 у групах РГГ при безрецидивниму переб^у i розвит-ком рецидиву протягом першого року. Встановлено, що серед раш з рецидивуючим переб^ом ктькють Ьс1-2-позитивних кл^ин була вiрогiдно бiльшою за таку у новоутвореннях без рецидивiв i вибiркою в цiлому. При високiй експреси Ьс1-2 значно збiльшуеться ймовiрнiсть розвитку рецидиву. Тому експреая цього онкобтка може свщ-чити про несприятливий перебiг РГГ та РГ i ран-нiй розвиток рецидивiв. Суттевi вiдмiнностi вста-новлеш у вiдмiнностях рiвня експресiТ онкобтка Ьс1-2 при РГ та РГГ у залежност вiд ефекту про-
веденого лiкування. При низькому ефект вiд xi-мюпроменево! терапи ктькють bcl-2-позитивних раш була вища за таку при позитивнш вiдповiдi на неад'ювантну терапiю. Отже, експресiя bcl-2 у РГГ та РГ е одним з меxанiзмiв розвитку низько1 чутливостi пухлини до xiмiопроменевого впливу i е важливим прогностичним маркером щодо мо-жливо! неефективностi xiмiопроменевоï терапи. Отриманi данi свiдчать про вплив експреси он-копротеïну bcl-2 на бюлопчш властивост РГГ та РГ. Надлишкова експресiя цього онкопротешу вочевидь блокуе розвиток процесiв апоптозу i е одним з меxанiзмiв стшкосп РГГ та РГ до терапи, що призводить до рецидиву захворювання. Позитивний bcl-2 статус пухлини може свщчити про ймовiрнiсть розвитку рецидивiв захворювання протягом першого року, низьку чутливютю до проведення xiмiопроменевоï терапiï. Це дозво-ляе вважати його важливим прогностичним маркером, щодо прогнозу переб^у захворювання та його лкування.
Проведений аналiз показав, що обсяг лкува-льних заxодiв визначався в залежност вiд стади захворювання. Пiдводячи пщсумок, стало оче-видним, що 17 (68%) хворих на РГГ (T2-3N0M0) можуть лiкуватися консервативно, уникнувши ш-валiдизуючого оперативного втручання. Експреси Ki-67, як дiагностичного i прогностичного маркера, що свщчить про чутливють РГГ та РГ до xiмiопроменевоï терапи. Експреая онкобтка р-53 е важливим прогностичним фактором щодо чутливост РГ та РГГ до лкування, зокрема до xiмiопроменевоï терапи. Експреая bcl-2 у РГГ та РГ е одним з меxанiзмiв розвитку низькоГ чутли-вост пухлини до xiмiопроменевого впливу i е важливим прогностичним маркером щодо мож-ливоГ неефективностi xiмiопроменевоï терапи.
Висновки
Поеднання мультифракцшно! променевоï терапи та xiмiотерапiï може бути самостшним методом лiкування РГ та РГГ при II та Ill стадiяx захворювання. Ефективнють xiмiопроменевиx методiв лiкування, прогноз шляхом визначення ступеню експресiï Ki-67, р53, bcl-2 та встановив-ши найбiльш оптимальний метод терапи, який базуеться на статаналiзi, стало очевидним, що 78% хворих на РГ та РГГ (T2-3N0-1M0) можуть мати прогнозовано висок результати лкування. Для прогнозування оптимального вибору методу лкування па^ентв хворих на рак горташ та гортаноглотки найбтьш прогностичне значення мала стушнь експресiï Ki-67, р53, bcl-2. При xiмiо-терапiï та традицшнш ДГТ виявлена бiльш гли-бока деструктивна дiя на iмунокомпетентнi кш-тини. Для прогностичних цтей i вибору тактики подальшого лкування при плоскоклiтинниx раках горташ i гортанолотки рекомендуеться вико-ристовувати iмуногiстоxiмiчнi маркери Ki-67 i р-53, bcl-2.
Литература
Абдурахимов О.Н. Сравнительная оценка эффективности различных методов лечения рака гортани : автореф. дис. канд. мед. нак. / О.Н. Абдурахимов. - Ташкент, 2002. - 20 с. Абраменко И.В. Оценка параметров апоптоза в диагностике онкологических заболеваний, их прогнозе и оптимизации схем терапии / И.В. Абраменко, А.А. Фильченков // Вопросы онкологии. - 2003. - Т. 49. - № 1. - С. 21-30.
Алиева С.Б. Химиолучевая терапия больных с местнораспрост-раненным плоскоклеточным раком головы и шеи / С.Б. Алиева // Практическая онкология. - 2008. - Т. 9, № 1. - С. 27-30. Блинов Н.Н. Прогностические факторы в онкологии / Н.Н. Блинов // Вопросы онкологии. - 2001. - Т. 47, № 3. - С. 369-371. Горбань Н.А. Клинико-морфологическая и иммуногистохимичес-кая характеристика и прогностические критерии плоскоклеточного рака гортани : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.15 «Патологическая анатомия» / Н.А. Горбань. - М., 2008. - 25 с.
Горбань Н.А. Прогностическое значение маркеров пролифера-тивной активности и регуляции апоптоза в плоскоклеточном раке гортани / Н.А. Горбань, В.П. Тен, В.А. Панкратов // Российский онкологический журнал. -2009. - № 3. - С. 13-17. Гриценко П.А. Плоскоклеточный рак гортани: иммуногистохими-ческий профиль цитокератинов и значение их в диагностике / П.А. Гриценко // Патолопя. - 2006. - № 3. - С. 37-40. Канаев С.В. Принципы и обоснования химиолучевого лечения злокачественных опухолей / С.В. Канаев / Практическая онкология. - 2008. -Т. 9, № 1. - С. 1-8.
Кицманюк З.Д. Тактика лечения рака гортани на современном этапе / З.Д. Кицманюк, Е.Л. Чойнзонов, Л.М. Мусабаева [и др.] // Сиб. онкол. журнал. -2003. - № 2. - С. 3-12.
References
Abdurakhimov O.N. Sravnitelnaja ocenka ehffektivnosti razlichnykh metodov lechenija raka gortani: avtoref. dis. kand. med. nak. / O.N. Abdurakhimov. - Tashkent, 2002. - 20 s.
Abramenko I.V. Ocenka parametrov apoptoza v diagnostike onkologicheskikh zabolevanij, ikh prognoze i optimizacii skhem terapii / I.V. Abramenko, A.A. Filchenkov // Voprosy onkologii. -2003. - T. 49. - № 1. - S. 21-30.
Alieva S.B. Khimioluchevaja terapija bolnykh s mestnorasprostranennym ploskokletochnym rakom golovy i shei / S.B. Alieva // Prakticheskaja onkologija. - 2008. - T. 9, № 1. - S. 27-30.
Blinov N.N. Prognosticheskie faktory v onkologii / N.N. Blinov // Voprosy onkologii. - 2001. - T. 47, № 3. - S. 369-371. Gorban N.A. Kliniko-morfologicheskaja i immunogistokhimicheskaja kharakteristika i prognosticheskie kriterii ploskokletochnogo raka gortani : avtoref. dis. na zdobuttja nauk, stupenja kand. med. nauk: spec. 14.00.15 «Patologicheskaja anatomija» / N.A. Gorban. - M., 2008. - 25 s.
Gorban N.A. Prognosticheskoe znachenie markerov proliferativnoj aktivnosti i reguljacii apoptoza v ploskokletochnom rake gortani / N.A. Gorban, V.P. Ten, V.A. Pankratov // Rossijskij onkologicheskij zhurnal. - 2009. - № 3. - S.13-17.
Gricenko P.A. Ploskokletochnyj rak gortani: immunogistokhimicheskij profil' citokeratinov i znachenie ikh v diagnostike / P.A. Gricenko // Patologija. - 2006. - № 3. - S. 37-40. Kanaev S.V. Principy i obosnovanija khimioluchevogo lechenija zlokachestvennykh opukholej / S.V. Kanaev / Prakticheskaja onkologija. - 2008. - T. 9, № 1. - S. 1-8.
Kicmanjuk Z.D. Taktika lechenija raka gortani na sovremennom ehtape / Z.D. Kicmanjuk, E.I. Chojnzonov, I.M. Musabaeva [i dr.] // Sib. onkol. zhurnal. -2003. - № 2. - S. 3-12.
Реферат
ПРОГНОЗИРОВАНИЕЛЕЧЕНИЯ МЕСТНОРАСПРОСТРАНЕННОГО РАКА ГОРТАНИ И ГОРТАНОГЛОТКИ Жукова Т.О., Баштан В.П.
Ключевые слова: рак, гортань, гортаноглотка, комплексное и комбинированное лечение.
Изучены возможности вопроса прогнозирования выбора последовательности лечебных мероприятий и эффективности полученного лечения и возможность определения связи уровня экспрессии им-муногистохимических маркеров при раке гортани и гортаноглотки с эффективностью проведенной лучевой или химиотерапии для прогноза хода заболевания и эффективности лечения. Наблюдение проведено со 108 больными, которым на основании всестороннего комплексного обследования было констатировано наличие РГ и РГГ II - III стадий. Эффективность химиолучевых методов лечения, прогноз путем определения степени экспрессии Ю-67, р-53, bcl-2 и установив наиболее оптимальный метод терапии, который базируется на статанализе, стало очевидным, что 78% больных РГ и РГГ (Т2-3N0-1M0) могут иметь прогнозируемо высокие результаты лечения.
Summary
LOCALLY EXTENSIVE LARYNX AND LARYNGOPHARYNX CANCER TREATMENT AND PROGNOSIS Zhukova T. O., Bashtan V. P.
Key words: cancer, larynx, laringopharynx, complex and combined treatment.
This paper focuses on the possibilities to predict choice of the sequence of curative measures and the effectiveness of therapy received as well the possibility to determine the correlation between the level of im-munohistochemical markers expression in larynx and laringopharynx cancer and the efficiency of radiotherapy or chemotherapy for the prediction of the course of disease and treatment efficacy. Our monitoring involved 108 patients who were diagnosed to have the abovementioned cancer of II - III degree. The effectiveness of chemo- and radiotherapy and prognosis were determined by the expression of Ki-67, P-53, bcl-2. It was found out the choice of optimal therapy was based on statistical analysis, and it became apparent that 78% of the patients may have predictably good treatment outcomes.
2
2
3
3
4
4
5
5
6
6
7
7
8
8
9
9
