CC BY
27
© Жукова Т.О., Почерняева В.Ф.. Лимар Л.О. УДК 616.22-006.04-08
ОРГАНЗБЕР1ГАЮЧЕ Л1КУВАННЯ М1СЦЕВОПОШИРЕНОГО РАКУ ГОРТАН1 ТА ГОРТАНОГЛОТКИ
Жукова Т.О., Почерняева В.Ф.. Лимар Л.О.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни „УкраТнська медична стоматолопчна академiя" Полтавський обласний шычний онкологiчний диспансер. м. Полтава
Рак гортани принадлежит к группе опухолей, которая за последние годы демонстрирует стабильность и растет Заболеваемость в мире достигает 500 000 случаев на 100 000 населения. В Украине за последние 5 лет (2001 -2005рр.) происходит стабильный рост числа заболеваний, что составляет 8% от всей онкопатологии. Вместе с этим растети социальное значение этой патологии. Потому сейчас особенноактуально становитсяпроблема орга-нсохраняющеголечения, что возможно только при условии комплексного подхода. Так на сегодняшний день является перспективным сочетание химиотерапии с облучением, как в неоадъювантном режиме, так и в режиме химиолучевой терапии, что дает возможность достичь сохранения гортани у 60% больных.
Ключевые слова: рак, гортань, органсохраняющее лечение, химиолучевая терапия.
Злоякюш новоутворення, це одна з найважливших проблем охорони здоров'я УкраТни та св^у, актуаль-нють якоТ визначаеться постшним зростанням захво-рюваност населення. За прогнозами ВООЗ до 2020 року онкопатолопя вийде на перше мюце. За останнь ми статистичними даним, локалiзацiя пухлин у щеле-пно-лицевм дтянц та шиТ складае бтя 25%. Прирют хворих на рак гортаноглотки (ГГ) за останш 10 роюв склав у чолов^в 30,7%, у жЫок - 17,6%. Рак даноТ ло-калiзацiТ до тепершнього часу залишаеться найбтьш важким для дiагностики та лкування злоякiсним ново-утворенням верхнiх дихальних i травних шляхiв, який становить 1,3% вщ усiх злоякiсних новоутворень. За-недбанiсть в УкраТнi по раку горташ та гортаноглотки складае 57%, а по Полтавськш област 59% [Нацюна-льний канцер-реестр]. Особливостями раку горташ та гортаноглотки е висока агресивнють, швидке Ыфтьт-ративне зростання, iз залученням до процесу навко-лишнiх органiв i тканин, високий рiвень ре^онарного метастазування - 45-80% [5,]. Складнють лiкування раку гортаноглотки обумовлена тзньою дiагностикою, яка, в свою чергу, пов'язана як з тривалим прихова-ним переб^ом захворювання, обширним i раннiм ме-тастазуванням, так i рiзноманiттям клУчних проявiв даноТ злоякiсноТ пухлини. Бтьш нiж в 70% випадкiв лкування починаеться у !!!-!У стадiях i приблизно у 60% хворих дiагностують ре^онарш метастази, при-чому у 10% - 20% - двосторонш. 80% хворих - зниже-ного харчування, що дозволило ряду авторiв вщнести пацiентiв з раком гортаноглотки до групи хiрургiчного ризику. На цих стадiях показано комбiноване лкуван-ня з виконанням операцiТ ларингектомiя з рiзними видами резекци гортаноглотки, що дозволяе радикально видалити пухлину, але неминуче призводить до стй коТ втрати працездатностi хворих через порушення функцiТ ковтання, дихання, мовлення, втрата со^аль-ноТ адаптацп [2,17]. Все це е основною причиною вщ-мови хворих вщ хiрургiчного лiкування, навiть коли воно може бути ефективним. Тому методом вибору залишаеться органозбер^аюча тактика iз застосуван-
ням х1м1опроменевого л1кування. Дискутабельним залишаеться питання посл1довност1 проведення проме-невоТ та х1м1отерап1Т, ефективност р1зних схем х1м1о-терапи, пошуку шлях1в подолання радюрезистентнос-т1 пухлини та захисту здорових тканин.
Метою даного дослщження е покращення резуль-тат1в л1кування хворих на рак горташ та гортаноглотки за допомогою вибору Ыдивщуально обг'рунтованих л1кувальних заход1в.
Матерiали i методи дослiдження
Для досягнення мети був проведений ретроспек-тивний анал1з 285 1стор1й хвороб пац1ент1в 1з злоякю-ними пухлинами гортан1, як1 л1кувались в Полтавсько-му обласному кл1н1чному диспансер! з 2003 по 2007pp. Серед захвор1вших чолов1к1в було 271 (95%), жшок 14 (5%), що повн1стю корелюе з л1тературними даними де наводиться стввщношення захворюванос-т1 ж1нок та чолов1к1в 1:20. Середн1й в1к хворих складав 56,3 роки, тобто працездатний в1к. Найвища захворю-ван1сть вщм1чена у в1ц1 60 - 69 роюв - 94 (32,9%). За стад1ями пац1енти розпод1лялись наступним чином: I стад1я - 17 (5,9%), II стад1я - 87 (30,6%), III стад1я - 169 (59,3%), IV стад1я - 12 (4,2%). Поширенють первинноТ пухлини позначали згщно М1жнародноТ класифкаци за системою символа TNM сьомий перегляд i вщповща-ла T2-3N0-1M0. Щодо локалiзацiТ процесу, то у 169 (58,9%) па^ет1в зареестроване ураження надголос-никового вщдту гортанi, у 103 (36,3%) - голосникового вщдту та у 13 (4,8%) - пщголосникового. Морфолопч-но - 99,3% пухлин мали будову плоскокгмтинного раку. Спостереження проведено з 108 хворими, яким на пщст^ всебiчного комплексного обстеження було констатовано наявнють РГГ II - III стадм i вони були розподтеш на групи. Хворi включалися в дослщження пюля одержання iнформацiйноТ згоди на проведення дiагностичних i лкувальних манiпуляцiй, якi передба-ченi протоколом дослщження. Критерiями включення були хворi на рак гортанi та гортаноглотки T2-3N0-1M0.
МатллЯ:
PoU*v» еле eheipn *i
37JK
WL 9
Щ& *
tne verum ci crnly far eviu&tiün. Гиг cemmareial puhlicatibn litwise да trj
httpsi/Atcra.radantviEW«.com 11BmA I2nfc¥
SS
Рис. 1. Комп'ютерна томографiя Проводили комплексне обстеження хворих з вико-ристанням дiагностичних методiв: загальний аналiз кровi, загальний аналiз сеч^ бiохiмiчний аналiз кровi, ЕКГ, непряма фаринголарингоскотя, пряма фiброфа-ринголарiнгоскопiя, серединна рентгенотомографiя, рентгеноконтрастне дослiдження глотки, рентгенодо-слiдження ОГК, комп'ютерна томографiя (КТ) (рис.1), ультразвукове дослiдження ЖКТ, морфолопчш мето-ди дослiдження, iмуногiстохiмiчнi методи, апоптоз нейтрофiлiв.
Результати та ix обговорення
Для порiвняльноT оцiнки ефективност лiкування нами розроблених дiагностичних i лкувально-тактичних пiдходiв порiвняно кл^чний перебiг РГ та РГГ 11-111 ст. в двох групах па^енпв. Оцшювалась три-валiсть захворювання до початку спецiалiзованого
лiкування (пiсля появи кл^чних симптомiв раку), що е важливим фактором, який впливае на результати ль кування.
Дистанцiйна гама-тератя проводилась за допомо-гою апарату дистанцiйного гамма-опромiнення ТЕРДвДМ К-01. Радютерапевтична кобальтова установка ТЕРДвДМ К-01 призначена для променевоТ те-рапп онкологiчних захворювань за допомогою пучка гамма-випромЫювання. Система управлiння дозволяе проводити верифка^ю встановлених параметрiв i режимiв опромiнювання, симуляцiю динамiчного режиму (з джерелом в неробочому положены), роздрук даних проведеного сеансу. Розрахунок параметрiв сеансу проводиться за допомогою системи дозимет-ричного планування.
1 група (56 оаб) променева тератя
1 пiдгрупа - порiвняння (31 особа) II пщгрупа - дослщ (25 оаб)
опромiнення за класичною методикою в статичному режимi променева тератя в режимi мультифращювання денноТ дози в статичному режимк
СВД 65 - 70Гр на пухлину за 35 - 37 фракцш (по 2,2Гр). На першому етат лiкування СВД становить 40 Гр, далi роблять перерву на 3 тижш для вщухання променевих реакцш. Якщо пiсля першого етапу регреая пухлини перевищуе 40 - 50%, то ДГТ продовжують до СОД 65 - 70Гр. СВД 70 - 74Гр в режимi розщепленого курсу в два етапи. Денна доза 2,2 Гр (1,1 Гр 2 рази на день з перервою в 4 години). Пюля закшчення першого етапу виршенням питання про ефективнють л^ування або подальше хiрургiчне л^ування.
II група (52 оаби) хiмiопроменева терапiя
I пщгрупа - порiвняння (27 оаб) II пщгрупа - дослщ (25 оаб)
полiхiмiотерапiя (ПХТ): цисплатин, 5-ФУ (двома повторними курсами з штервалом в 3 тижш). Через три тижш перерви опромшення за класичнот методикою в статичному режимi двома етапами. полiхiмiотерапiя (ПХТ): цисплатин, 5-ФУ (двома повторними курсами з штервалом в 3 тижш) надалi опромшення в режимi муль-тифракцп двома етапами. На першому етат паралельно проводять третм курс ПХТ.
Перший курс ПХТ: 5-ФУ по 170 мг/м2 до 4500-5000 мг. Цисплатш по 50мг в/в крап. 1,8,15 день. Другий курс ПХТ: 5-ФУ по 170 мг/м2 до 4500-5000 мг. Цисплатш по 50мг в/в крап. 1,8,15 день. Пюля перерви в три тижня проводять опромшення за класичнот методикою в статичному режиму а саме СВД 65 - 70 Гр. на пухлину за 35 - 37 фракцш РВД по 2,2Гр. На першому етат л^ування СВД становить 40Гр, далi роблять перерву на 3 тижш для вщухання променевих реакцм. Якщо пюля першого етапу регреая пухлини перевищуе 40 - 50% опромшення продовжують. Перший курс ПХТ: 5-ФУ по 170 мг/м2 до 4500-5000 мг. Цисплатш по 50мг в/в крап. 1,8,15 день. Другий курс ПХТ: 5-ФУ по 170 мг/м2 до 4500-5000 мг. Цисплатш по 50мг в/в крап. 1,8,15 день. Пюля перерви в три тижня проводять шдукцмну ПХТ (5-ФУ в дозi 750 мг/м2 в 1-5 день та цисплатш в дозi 0,75 мг/м2 1, 5 день та паралельно розпочинають перший етап опромшення з мульти-фракцюванням деннот дози 2,4Гр (1,2Гр + 1,2Гр) з перервою мiж фращями в 4 години до СВД 40Гр. 5 р/тижд. в режимi розщепленого курсу.
Вивчалася вираженють променевих реакцiй у хворих, як отримували променеве лiкування в режимi звичайного фракцiонування та при мультифракцюну-ваннi дози, а також ознаки Ытоксикацп хiмiопрепара-тами при ХПТ. Оцшеш як раннi, так i тзш реакцiï при кожному i3 зазначених методiв лiкування з боку шфи шиï, слизовоï глотки, горташ i порожнини рота, а також кровк гемоглобш, лейкоцити, тромбоцити, креа-тинiн, сечовина, ферменти кровк Лiкувальний пато-морфоз оцшювали за методом В.О. Ольшанського, Е.1. Трофiмова (1993). lмуногiстохiмiчне визначення рiвня й характеру експресп бiлкiв може використову-ватися як диференцiйно-дiагностичний критерм мiж важкими диспластичними (передпухлинними) проце-сами та, власне, раками. Визначали пролiферативну активнiсть маркера Ki - 67. За його допомогою i визначення шдексу пролiферацiï (1П) вивчали пролiфе-ративну активнiсть тканин РГГ та РГ. Епiтелiальна тканина, що безпосередньо пщходила до пухлини мала ознаки пперплазп i дисплазп. При цьому збтьшу-валися показники експресп Ki-67. Таким чином визначення ступеня експресп Ki-67 слугуе важливим дiагно-стичним, прогностичним маркером що свщчить про чутливють РГГ до хiмiопроменевоï терапiï. Надалi проводили вивчення експресiï онкопротешу р53, з яким пов'язують трансформацiю нормальних кштин у пухлиннi. За допомогою моноклонального антитiла р53 виявляють онкобток, що експресуеться мутант-ним геном. Значш вiдмiнностi в рiвнi експресп р53 при РГ та РГГ в порiвняннi з нормою i дисплазieю слизо-вою оболонки гортаноглотки, свщчать про його Ыфо-рмативнють, як показника онкотрансформацiï. Група бтгав, що регулюють процеси апоптозу, зокрема шп-бують, е онкобiлок bcl-2. Вiн подовжуе час життя кль тини, однак експресуеться i багатьма пухлинами. У хворих на РГ та РГГ дослщжували експресп bcl-2 за допомогою моноклональних антитт i враховувалося лише специфiчне цитоплазматичне забарвлення. Ре-акцiï вважалася позитивною за bcl-2 статусом при на-явност специфiчного забарвлення в 10% i бтьше кль тин пухлини, в шших випадках - негативною. При ни-зькому ефектi вiд хiмiопроменевоï терапiï кiлькiсть bcl-2-позитивних в 1,6 рази вища у порiвняннi з раками з достатньою вщповщдю на тератю, хоча цi значення i не вiрогiднi. Позитивний bcl-2 статус пухлини може свщчити про ймовiрнiсть розвитку рецидивiв захворю-вання протягом першого року, низьку чутливютю до проведення хiмiопроменевоï терапiï. Це дозволяе вважати його важливим прогностичним маркером що-до прогнозу переб^у i ефективностi лiкування РГГ.
Апоптоз нейтрофiлiв у тематичних хворих вивчали за допомогою електрофорезу ДНК нейтрофов.
Для об'ективiзацiï отриманих результатiв проведено морфометричш дослiдження згiдно рекоменда^ям. Одержанi результати були пiдданi статистичшй обро-бцi з використанням дисперсмного результату.
Дистанцiйну - ГТ хворi обох груп перенесли задо-втьно. Раннi променевi реакцiï були вiрогiдно менше вираженi у пацiентiв 2-ï пiдгрупи. (17,25% проти 55,6% р=0,005). Ступiнь реакцiï слизовоï оболонки горташ i глотки па^ешпв був достовiрно рiзний. Ступiнь реакцiï 4 ст. I пщгрупа - 40,7% (самостшна ДГТ). II пiдгрупа -не виявлено. Це свщчить про бтьш виражений по-шкоджуючий ефект при застосуванш традицiйноï ДПТ. Основним ефектом ДПТ у па^ешпв обох груп можна визнати стаб^за^ю ракового процесу, яка вщзнача-лась у 44,6%. У той же час в 26,8% випадках наступила часткова регреая пухлини.
Для прогнозування ефективност променево! те-рапiï нами введений штучний iнтегрований показник -шдекс ефективностi променевоï терапiï (1ЕПТ), який е
прогностичним критерiем, що формуеться з суми ба-лiв вщповщних певному iндексу дослiджуваних пара-метрiв. Показники, якi ми брали до уваги надаш на таблицi. Таким чином ми одержали штегральний показник ефективност променевоТ терапiТ у хворих на ПРГГ та Рг. Для вивчення впливу того чи Ышого виду ХПТ у хворих на рак гортаноглотки проведено досль дження апоптозу циркулюючих нейтрофтьних грану-лоци^в. Слiд вiдзначити, що найбтьш характерними морфологiчними змiнами при апоптозi е: агрегацiя хроматину, конденсацiя ядра i цитоплазми, а також фрагмента^я ядра i цитоплазми та наявнють покри-тих плазматичною мембраною везикул, що мютять ядерний матерiал, конденсоваш мiтохондрiТ та рибо-соми. При аналiзi гемограми у хворих, до ХПТ i у хворих 1 та 2 пщгруп з РГГ пюля ХПТ встановлено наявнють рiзного ступеня дегенеративнi змши у нейтрофь льних гранулоцитах. Рiвень спонтанного апоптозу нейтрофiлiв у мазках, приготованих вщразу пiсля взяття кров^ серед пацiентiв 1 пiдгрупи, яким проводили ХТ в поеднанш з традицшною ДГТ, збiльшився у 1,4 рази порiвняно з таким у па^ен^в до ХПТ. Слщ зазначити, що у пацiентiв 2 пщгрупи, частота нейтро-фiлiв у стадп апоптозу була на рiвнi групи пацiентiв до лiкування. Таким чином, у мазках кровi па^ешпв ос-новноТ групи 1 (порiвняльноТ) пiдгрупи частiше зустрь чалися нейтрофти з морфологiчними ознаками, характерними для кгптин, що пiддалися апоптотичним змшам.
Для пiдтвердження даних, отриманих при морфо-логiчному дослiдженнi, проводили молекулярно-генетичне визначення наявностi процеав спонтанного апоптозу нейтрофiльних гранулоцитiв периферичноТ кровi, а саме електрофорез ДНК. Вивчення зв'язку мiж ефектом хiмiопроменевого лiкування i послiдовнiстю використання запропонованих методiв роздiльно дозволило встановити, що поеднання обох агешпв пе-ревищувало ефект кожного iз них окремо. Одночасне застосування цих методiв лкування мае перевагу за рахунок синерпзму. Ефективнiсть хiмiопроменевих методiв лкування, прогноз шляхом визначення ступе-ню експресп Ю-67, р5з, Ье!-2, також визначення 1ЕХПТ (iндекс ефективностi хiмiопроменевого лiкування), та встановивши найбiльш оптимальний метод терапп, який базуеться на статаналiзi, стало очевидним, що 78% хворих на РГ та РГГ (Т2-3Ы0-1М0) можуть мати прогнозовано висок результати лiкування.
Проведений аналiз показав, що обсяг лкувальних заходiв визначався в залежност вiд стадiТ захворю-вання. Так, хворим з поширенютю процесу Т2-31\10Мо було проведено хiрургiчне лiкування в об'емi хордек-томп. При поширеностi процесу Т2МйМо па^енти отримували комбiноване лiкування: радикальнi опе-рацiТ з послiдуючим опромiненням за класичною методикою та передоперацшне опромiнення, з наступ-ним хiрургiчним втручанням (при залишкових пухли-нах). При лкуванш мiсцево розповсюдженого раку горташ Т3Ыо-1Мо використовувався комплексний метод лкування рiзною послiдовнiстю виконання промене-вого, хiмiотерапевтичного (ХТ) i хiрургiчного компоне-нтiв. При поширеност процесу Т41М0-1М0 пацiенти отримали палiативну хiмiопроменеву терапiю. В результат проведеного аналiзу до уваги було взято 149 (52,3%) па^ентв з Т31М0М0, якi розподiлились на двi групи. 78 пацiентам першоТ групи проводили проме-неву терапiю (по 2 Гр 5 раз на тиждень до 40 Гр) та хiмiотерапевтичне лкування iз застосуванням препа-ратiв платини, 5-ФУ i блеомщетину. Друга група (71 пацiент) отримувала променеву терапю за класичною методикою лкування (по 2 Гр 5 раз на тиждень до 40 Гр). Пюля закшчення ПТ та ХТ в разi наявност зали-
Том 18. N 5-6 2014 р.
шковоТ пухлини виршувалось питання про хiрургiчне лкування (ларингектомiя). В першм групi один рiк прожило 87% па^етчв, три роки - 71,5% хворих, в друпй групi - 76% та 51% вщповщно.
Висновки
Поеднання мультифракцмною променевоТ терапп та хiмiотерапiТ може бути самостiйним методом лкування РГ та РГГ при II та III ст^ях захворювання; Поеднання мультифракцiйною променевоТ терапп та хiмiотерапiТ приводить до значно меншого порушення основних по-казникiв гомеостазу нiж при застосуванн класичних методик л^вання; При хiмiотерапiТ та традицiйнiй ДГТ ви-явлена бiльш глибока деструктивна дiя на iмунокомпе-тентнi штини, зокрема нейтрофiльнi гранулоцити, про що Ыформують данi визначення процесiв апопто-зу/некрозу останнiх, стае очевидним доцтьнють засто-сування запропонованоТ нами схеми хiмiотерапiТ та ДГТ в режимi мультифракцiювання; Для прогнозування оптимального вибору методу лкування пацiентiв хворих на рак гортан та гортаноглотки найбтьш прогностичне значення мала ступЫь експресп Ki-67, р53, bcl-2; Безре-цидивний перiод виживання у па^етчв, що отримали розроблений нами метод хiмiопроменевоТ терапiТ був достовiрно тривалшим (36±6мiс.) в порiвняннi з порiв-няннi з пацiентами, що лкувались за традицiйними методиками (24 ± 4 мiс.)
Лiтература
1. Абдурахимов О.Н. Сравнительная оценка эффективности различных методов лечения рака гортани: авто-реф. дис. канд. мед. нак. — Ташкент, 2002. - 20 с.
2. Абизов P.A. Сучасн методи дiагностики та лкування ЛОР-онкозахворювань / Р.А. Абизов, Я.В. Шкоба // Ме-дичний всесвп". - 2003. - № 2. - С12-19.
3. Абраменко И.В., Фильченков А. А. Оценка параметров апоптоза в диагностике онкологических заболеваний, их прогнозе и оптимизации схем терапии // Вопросы онкологии. 2003. - Т. 49. - №1. - С. 21-30.
4. Азизян Р.И. // Компьютерная томография гортани // Вест, рентгенологии и радиологии, №5-6,1990, Стр. 42.
5. Айдарбекова А.А. Современная стратегия лечения регионарных метастазов при раке гортани, гортаноглотки, слизистой оболочки полости рта и ротоглотки: Ав-тореф.дис. .д-ра мед.наук.-М., 2007.-39с.
6. Алиева С.Б. Химиолучевая терапия больных с местно-распространенным плоскоклеточным раком головы и шеи / С. Б. Алиева // Практическая онкология. - 2008. -Т. 9, № 1. - С.27-30.
7. Алферов B.C. Злокачественные эпителиальные опухоли головы и шеи // Химиотерапия опухолевых заболеваний: Руководство / Под ред. Н.И. Переводчиковой.
- М., 2000. - С. 96.-103.
8. Блинов Н.Н. Прогностические факторы в онкологии / Н.Н. Блинов // Вопросы онкологии. - 2001. - Т. 47, № 3.
- С. 369-371.
9. Ваккер А. В. Неоад'ювантна полiхiмiотерапiя при лку-ванн хворих на рак гортаноглотки // Журнал ГУ НИИ ОМР iM. Н.Н. Александрова, Мшськ, Беларусь, 2002р.
10. Васильев П.В. // МСКТ семиотика рака гортани \\ Вестн. Рентгенологии и радиологии, №5, 2007, Стр. 48.
11. Гладилина И.А., Алиева Б.М., Голдобенко Г.В. Отдаленные результаты мультифракционированного облучения больных раком гортаноглотки III- IV стадии заболевания // Вопросы онкологии. 2000. - №1. - Т 46. -С. 44-49.
12. Горбань Н.А. Клинико-морфологическая и иммуногисто-химическая характеристика и прогностические критерии плоскоклеточного рака гортани: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.15 «Патологическая анатомия» / Н.А. Горбань - М., 2008. - 25 с.
13. Горбань Н.А. Прогностическое значение маркеров пролиферативной активности и регуляции апоптоза в плоскоклеточном раке гортани / Н. А. Горбань, В. П. Тен, В. А. Панкратов // Российский онкологический журнал. -2009.-№3.-С.13-17.
14. Гриценко П. А. Плоскоклеточный рак гортани: иммуно-гистохимический профиль цитокератинов и значение их в диагностике / П. А. Гриценко // Патолопя. - 2006. -№ 3. - С.37-40.
15. Евчев Ф. Д. Выживаемость больных раком гортани. Влияние компонентов лечения на выживаемость / Ф. Д. Евчев // Журнал вушних, носових i горлових хвороб. -2006. - №3. - С.28-31.
16. Канаев С. В. Принципы и обоснования химиолучевого лечения злокачественных опухолей / С. В. Канаев У/ Практическая онкология. - 2008. -Т.9,№1.-С.1 -8.
17. Кицманюк З.Д., Чойнзонов E.JL, Мусабаева JI.M., Новиков В.А. Тактика лечения рака гортани на современном этапе // Сиб. онкол. журнал. -2003.-№ 2.-С. 3- 12
18. Кожанов Л.Г., Сдвижков A.M., Юдин А.Л., Васильев П.В., Кушхов О. А-К. // Значение МСКТ с 3D моделированием в оценке распространенности опухоли при планировании лечения по поводуг рака гортани // Журнал онкохирургия, №2, 2008, Стр. 88.
19. Константинова М. М. Химиотерапия плоскоклеточного рака головы и шеи / М. М. Константинова // Практическая онкология. - 2003. - Т. 4, № 1. - С.25 -30.
20. Максимов И.А., Демидов В.П., Лебедев В.А. // Значение фибролярингоскопии в ранней и коплексной диагностике рака гортани // ЖУНГБ, №1, 1979, Стр. 1-4.
ENGLISH VERSION: THE ORGAN SAVE TREATMENT OF THE LOCAL LARYNX CANCER AND HYPOPHARYNX
Zhukova T. O, Pochernyayeva V .F., Lymar L.A.
Higher State Educational Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy" Poltava Regional Clinical Oncology Center, Poltava
The cancer of the larynx belongs to the group of tumors, which in recent years demonstrates the stabiiity and growing. The incidence in the world reached 500 000 cases per 100 000 population. In Ukraine, for the past 5 years (2001 -2005) there is the steady increase in the number of ill persons, which is 8% of all cancer pathology. Along with this social importance of this pathology is increasing. So now the problem of organ save treatment since this is the only possible integrated approach. So today it is promising to combine chemotherapy and radiation as a neoadjuvant mode and chemoradiotherapy mode, which allows to reach the larynx preservation in 60°% of patients.
Key words: cancer, larynx, organ save treatment, chemoradiotherapy.
Introduction
The malignant neoplasm is one of the major health problems in Ukraine and worldwide, the relevance of which is determined by the constant increase -morbidity. According to the WHO 2020 cancer patients come first.
According to recent statistics, the tumor in the maxillofacial area and neck is about 25%. Increase in hypophar-ynx cancer over the past 10 years was 30.7% in men, women - 17.6%. Cancer localization to date remains the most difficult to diagnose and treat malignant tumors of
