CC BY
9
УДК 616.22-006.6
ПЕРСПЕКТИВИ 0РГАНЗБЕР1ГАЮЧ0Г0 Л1КУВАННЯ М1СЦЕВ0П0ШИРЕН0Г0 РАКУ Г0РТАН1
Жукова Т.О., Чорнобай A.B.
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
Рак гортат належитъ до групи пухлин, яка за остант роки демонструе стабыътстъ та зростае. Захворюванктъ у cerni сягае 500 000 випадтв на 100 000 населення. В Укран за остант 5 ротв (2001 - 2005рр.) вiдбуваeтъcя стабыъне зростання числа тих, хто захворiв на РГ,, яке складае 8% вiд упеИ онкопатологп. Разом з цим зростае i сощалъне значення щег патологи. Тому зараз особливо актуалъною стае проблема органзбериаючого лтування, що мож-ливо тшъки за умов комплексного тдходу. Так, на съогодшшшй денъ е перспективном поеднання хiмiотерапii з опромтенням, як в неоад'ювантному режимi так i в режимi хiмiопроменевог терапп, що дае змогу досягти збереження горташ у 60% хворих.
Ключов1слова: рак, гортань, органзбер1гаючел1кування, х1мюпроменева терагня.
Зпдно з концепцию розвитку охорони здоро-в'я кран СНД, злояюсы захворювання вщно-сяться до групи найбтьш соц1ально значущих хвороб, що в значим Mi pi визначають якють трудового потенцалу сусптьства.
Злояюсы пухлини голови i шиТ займають 6-е мюце за поширеыстю у всьому CBiTi. За останы роки вщмнаеться неухильна тенденцт до 36i-льшення ктькост1 хворих на рак гортанк Так, за даними Parkin (Global Cancer Statistic, 1999р.), щорнно в Gßponi виявляеться 70 000 nauieHTiB з новоутвореннями голови та шиТ. У CBiTi ця цифра сягае 500 000, 3i смертельним результатом -це 200 000 чоловк на piK. Найбтьш висока за-хворюванють на рак гортаы визначаеться в Польщу TamaHfli i Огайо (штат в США). У Захщ-н1й Cßponi до несприятливих кран зараховують Франц1ю, 1спаыю 1тал1ю. До цього захворювання схилы-ii в основному чоловки в стввщношены 1:10, за винятком Шотланди, де це cniBBiflHO-шення складае 1:2. До кран з низькою захворю-ванютю (менше 2 на 100 000 населения) належать Норвепя, Швеця, Япоыя. Гортань i горта-ноглотка за частотою захворюваност1 е основ-ними локал^ацтми серед оргаыв голови i шиТ, а рак гортаы вийшов на 5-е мюце в Pocii. Ттьки за перюд з 1985 по 1991 р. число хворих з вперше встановленим злоякюним новоутворенням гор-TaHi виросло на 15,5% i досягло 5,5 на 100 000 чоловк населения. У 2000 р. число знов хворих на рак гортаы склало вже 7,8 на 100 000 населения РосмськоТ Федераци, з яких 65,8% хворих були в працездатному Bi^i. У США в 2000 р. було зафксовано бтьше 12 000 знов виявлених ви-падюв раку гортанк У Великобритани рак ropTaHi складае майже 1% Bcix злоякюних пухлин у чо-ловшв або 4 на 100 000 населения. В УкраТы щорнно виявляють приблизно 7 000 випадюв пухлинних уражень ЛОР оргаыв i це становить близько 7,8% Bcix вперше д1агностованих зло-якюних новоутворень. Серед злоякюних пухлин BepxHix дихальних шлях1в ц новоутворення зу-стрнаються найбтьш часто (65 - 70%). PicT за-хворюваност1 вщмнаеться i у Полтавськм обла-CTi. Так, за перюд 2001 - 2005рр. Цей показник
збтьшився Bifl 5,1 до 6,6 на 100 тис. населения, а ктькють виявлених занедбаних випадюв за цей перюд зросла на 4%. Серед етюлопчних чинниюв, що приводять до розвитку злоякюних новоутворень гортаы, видтяють курння тютюну, вживання алкоголю. Пщтвердження цьому знайшлося в дослщженнях, присвячених ви-вченню поведнки пухлинного гена - супресора р53. Так, серед хворих на рак гортаы була вияв-лена його мутацт у 42%. При цьому у тих, що п'ють i палять, мутацт цього гена наголошува-лася у 58%, в rpyni тих, що палять, але не п'ють, вщсоток склав вже 33%, а у тих, хто не палив i не вживав алкоголю, - всього 17%. Бтьш того, аналЬ показав, що мутацт р53 у тих, що не палять i таких, що не вживають алкоголю, вщбува-лася в дтянц ДНК, характерней для ендоген-них мутацм. Певну роль у виникнены пухлинного процесу грають також чинники живлення, ра-д1ац1я, PVI (papilloma virus infection). Серед злоякюних новоутворень ropTaHi найчастше (95%) розвиваеться плоскокштинний рак. Загальною проблемою такоТ захворюваност1 та занедбанос-Ti е проблема своечасноТ д1агностики об'емних уражень голови та шиТ. Для визначення поши-peHOCTi пухлинного процесу необхщно врахову-вати анатомнну особливють будови органу. Пщроздт ropTaHi на 3 вщдти зумовлений ана-ТОМННИМИ BiflMiHНОСТЯМИ СЛИЗИСТ01 оболонки i пщслизового шару, крово- i л1мфооб1гу та ¡нши-ми особливостями. Ц1 чинники значною Mipora визначають i BiflMiHHOCTi кпннного nepe6iry злоякюних пухлин надскладкового вщдту ropTaHi, голосових складок i подскладкового вщдту. 3 цих анатомнних структур найчастше вражаеть-ся надскладковий вщдт ropTaHi 50 - 70%, ура-ження складковаго вщдту визначаеться в 30 -40% випадюв, i в подскпадковому Biflflmi процес розвиваеться у 3 - 5% хворих. Найбтьш злоякн сний nepe6ir захворювання визначаеться при пухлинному уражены вестибулярного вщдту, при цьому частота розвитку метастаз^ складае вщ 40 до 60%. Найбтьш сприятливий прогноз nepe6iry захворювання при уражены складочно-
го в!дд!лу, де частота метастазування складае вщ 5 до 12%. [6,7].
Приблизно так! ж показники мають м!сце \ при ураженн! пщскладкового в!дд!лу гортан!. Виб1р адекватного методу л!кування хворих на рак гортан! визначаеться ц!лим комплексом чинник!в, що включають локал!зац!ю пухлини, ТТ пошире-н!сть, форму зростання, ступ!нь злояк!сност!. Найважлив!шим дослщженням е виконання б1о-пс!!' \ г!столог!чне визначення типу пухлинноТ тка-нини. Використання ф!броларингоскоп!!' \ комп'ю-терноТ томограф!!' показали Тх високу вир!шальну можлив!сть в д!агностиц! уражень навкологор-танних простор!в \ хрящ!в гортан!. Зокрема, при уражен! цих структур в комплекс л!кувальних за-ход!в обов'язково повинно бути включене х!рур-пчне втручання. Вир!шення своечасно!' пробле-ми д!агностики та л!кування об'емних уражень гортан!, за м!ркуванням р!зних досл!дник!в, пов'язано з пошуком перспективних шлях! в використання р!зних х!м!чних та ф!зичних засоб!в, як1 пщвищують рад!очутлив!сть пухлини (р!зн! режими фракцюнування дози та вид!в випром!-нювання, г!пертерм!я, лазерне випромшювання, а також застосування цитостатик!в в нео-ад'ювантному та х!м!опроменевому режимах). Використання рад!омодиф!куючих фактор!в при раку гортан! мае особливе значения внаслщок високоТ соц!ально!' значущост! органу.
За образним висловом професора Д.1. 3!мон-та, через всю !стор!ю розвитку метод! в терапи раку гортан! «червоною ниткою проходить праг-нення примирити м!ж собою положения, що важ-ко: необх!дн!сть радикально!' операци \ можли-в!сть збереження цього органу» [4]. Не зупиняю-чись на ¡стори, яка, по сут!, почалася т!льки з моменту винаходу в 1854р. непрямо!' ларингоскоп!!', хоттося б пщкреслити, що саме прагнен-ня зберегти гортань з! вс!ма !"|' функц!ями при радикальному л!куванн! раку зумовило розвиток органзбер!гаючого л!кування м!сцево-поширеного раку гортан!, зокрема Т3Ы0М0. Су-часна терапевтична тактика при раку гортан! Т3Ы0М0 мае на уваз! проведения х!м!опроменево-го л!кування. Х!м!отерап!я, яка ран!ше застосо-вувалася т!льки як метод л!кування хворих з по-ширеними пухлинами, що мають рецидиви \ ме-тастази, при неоперабельних або нерадикально видалених пухлинах в даний час використову-еться як неоад'ювантна терап!я з метою змен-шення об'сму х!рург!чного втручання чи ж в по-еднанн! з променевою терап!ею для проведения органзбер!гаючого л!кування. Таким чином, у значного числа хворих збер!гаеться гортань \ значно пщвищуеться як!сть життя. Променева терап!я при певних локал!зац!ях \ стад!ях захво-рювання е альтернативою оперативному втру-чанню.
Проведен! дослщження за оц!нкою ефектив-ност! р!зних метода л!кування променевого, х!-рурпчного \ комплексного [4,7] показали, що при раку надскладкового в!дд!лу гортан! \ поширено-ст1 пухлинного процесу Т1Ы0М0 сл!д вщдавати перевагу променевм терапи, де високий в!дсо-ток л!кування (95%) \ при цьому збер!гаються вс1 функцИ гортан!. При поширеност! пухлини Т2Ы0М0 дан!й локал!заци рекомендоване виконання х!рург!чного втручання (органзбер!гаючо!' операци), осктьки б!льш!сть рецидив!в захворю-вання (до 80%) п!сля променевого л!кування по-в'язан! з поразкою цих структур гортан!.
При раку гортан! з ураженням складкового вщдту \ в стад!!' Т1Ы0М0 л!кування, як правило, починасться з променево!' терапи. Враховуючи, що вил!ковн!сть при цьому способ! складае 75 -78%, необхщно оц!нювати результати л!кування на доз! 40Гр \ у раз! регресу пухлини менше 70% можливо виконання операци в об'ем! хордекто-ми. При поширеност! пухлини на передню ком!-суру або другу голосову складку рекомендоване виконання операци в об'ем! резекци гортан!, оск!льки в!ддален! результати в цьому випадку вищ!, н!ж при променевому л!куванн!. Застосування х!м!отерап!| не покращуе результати л!ку-вання раку гортан! в стад!!' Т1-2Ы0М0.
При л!куванн! м!сцеворозповсюдженого раку гортан! в стад и Т3Ы0М0 - Т4Ы0М0 використання комб!нованого методу л!кування з р!зною посл!-довн!стю виконання променевого \ х!рург!чного компонент!в одержали найб!льше визнання, оск!льки дозволяють добитися 5-р!чно!' вижива-ност! у 70 - 73% хворих. Проте при цьому тра-диц!йно виконусться ларингектом!я, яка приводить до ¡нвалщизац!!' хворого. Заслуговуе на увагу застосування нових методик променево!' терапи, таких як мультифракц!ювання дози та використання рад!омодиф!куючих агент!в. При пор!внянн! з традиц!йним опром!нюванням (по 2Гр 5 разу на тиждень), цей метод (по 1,1 Гр 2 рази на день з ¡нтервалом в 4 ч 5 раз!в на тиждень) показав свою перевагу в зниженн! частоти рецидив!в \ зменшенн! числа променевих еп!те-л!!'т!в. Використання х!м!опроменево1 терапи ¡з застосуванням препарат!в платини, 5-ФЕ \ бле-ом!цетину дозволяс досягти 3-р!чно1 виживаност! у 71% хворих \ при цьому вдасться зберегти гортань.
Кажучи про сучасн! методи л!кування раку гортан!, не можна не зупинитися на застосуванн! х!рург!чного лазера. За даними автор!в, що ви-користовують х!рург!чний лазер для л!кування злояк!сних новоутворень гортан!, ця методика мае приблизно так! ж онколопчн! \ функцюнальн! показники, що \ променевий, \ х!рург!чний метод. При цьому в пор!внянн! з традиц!йною х!рург!ею операц!я проходить швидше. Завдяки тому, що втручання проводиться ¡з застосуванням прямо!'
опорноТ ларингоскопи, немае необхщност1 в зов-HirnHix розр1зах шфи i хряща. Пщ час видалення пухлини ф^ичы характеристики лазера забез-печують коагуляц1ю судин, зменшуючи кровоте-чу i пщвищуючи ступ1нь абластики. В пороняны з телегаматератею (ТГГ) лкування проходить значно швидше, при цьому практично вщсуты ускладнення з боку здорових тканин, таю як променевий еттелит, загальне зниження ¡мун1-тету i т.д. Проте в пороняны з традицмними методами застосування xipypri4Horo лазера значно дорожче через високу вартють само!' лазерноТ установки i TT обслуговування, а вщсутнють широкого доступу до структур гортаы, як при тире-отомй1, не дозволяе провести пластику дефекту, що утворився пюля видалення пухлини.
Пщсумовуючи Bei органзбер1гаюч1 методики лкування поширеного раку гортаы, слщ зазна-чити, що вони дозволяють зберегти гортань у 67,7% хворих [4]. Приблизно таю ж результати лкування отримаы i у заруб1жних фах1вц1в.
В даний час розроблена i широко використо-вуеться велика ктькють р1зних органозбер1гаю-чих операцм (030), як1 дозволяють зберегти функци гортан1 i тим самим виключити ¡нвалщи-зац1ю хворого. Розширення показань до органо-збер1гаючих операцм вщбулося за рахунок хворих з поширенютю процесу T3N0M0 при певних вар1антах локал^ацм i розповсюдження пухлин-ноТ поразки, а також за рахунок пац1ент1в, у яких виявлений рецидив пухлини теля променевого лкування обмеженого раку. У зв'язку з цим з'яв-илася можливють радикального видалення пухлини з одного боку - з ¡ншою збереженням максимально можливого функцюнального резерву гортан1 [10].
Так, за даними A.B. Вакера [10] з цтлю по-кращення результат^ лкування хворих на пухлини гортаноглотки використовувалась нео-ад'ювантна хЫотератя. Розповсюдженють процесу вщповщала T2N0-1, T3N1-2, T4N1-2. Схема лкування включала три курси полшмютерапи з подальшою променевою тератею в звичайному режим! до СОД 70Гр. Курси полшмютерапи про-водилися з 2-3-тижневим ¡нтервалом. Курс включав: 1-й день. цисплатин 80 мг/м2, 2 - 6 до-ба: 5-FU в доз1 750 мг/м2 у вигляд1 24-годинноТ ¡нфузи. У результат! лкування у 41,9% пац1ент1в пухлини зменшилися до 50%, а у 58,1% - змен-шення було незначним. Подальша променева тератя в повнм доз1 була устшною ттьки у 3 чоловк, жив1 вщ 1 до 3 poKiB. У решти хворих зростання пухлин через 2 - 6 Mi с. поновилося. Три курси неоад'ювантноТ xiMioTepaniT були проведен! 71 патенту, п1сля чого пухлини кпннно не визначалися у 52,1% хворих, на 70 - 80% зменшилися у 21,1% i у 13,6% регресували до 50 - 60%. У бтьшост1 хворих первинний осере-докзменшувалося дещо бтьше, ыж метастази.
Пюля променевоТ терапп вщсутнють пухлини констатована переважно у тих пац1ент1в, у яких вони не визначалися вже теля xiMioTepaniT. Не-зважаючи на це, протягом подальших дектькох м1сяц1в у бтьшост1 хворих зростання новоутво-рень поновилося. Результати лкування зале-жать вщ поширеност1 процесу, розмфу метаста-3iB i ¡н. Отже, неоад'ювантна хЫотератя у хворих поширеними пухлинами гортаноглотки по-кращуе результати в пороняны з променевою тератею i збтьшуе можливост1 органзбер1гаю-чого i комбнованоголкування.
Однак, yenixn радюбюлоги дозволили вияви-ти найбтьш перспективн1 шляхи розширення терапевтичних можливостей променевоТ TepaniT. Вельми перспективним представляеться продо-вження дослщжень з проблем селективного управлння радючутливютю тканин за допомо-гою р1зних радюмодифкуючих агент1в: rinep- i rinoTepMiT, електроно-акцепторних з'еднань, про-типухлинних лкарських препарат^, радюпротек-TopiB (короткочасноТ газовоТ ппокси) i ¡н., що проводяться в РОНЦ ¡м. H.H. Блохна i МРНЦ ¡м. П.А. Герцена i МРНИ РФ, НД1 онкологи i медич-ноТ радюлоги ¡м. H.H. Александрова МЗ Респуб-лки Бторусь i ¡н. Використання радюмодифку-ючих чинниюв при раку гортаы мае особливе значения внаслщок високоТ соц1альноТ значущо-CTi органу. Проте, органзбер1гаючий метод лку-вання при xipyprNHOMy втручаны можливий на paHHix стадтх даного захворювання. У pa3i Mic-цевопоширеного процесу ттьки застосування променевоТ TepaniT дозволяе у значноТ частини хворих зберегти функц1ю органу.
У Росмськм АМН за останы роки накопиче-ний значний досв1д консервативного, комбшова-ного i комплексного метода лкування хворих на рак гортани. Тактика лкування хворих з первин-ними пухлинами гортаы в основному зводилася до планування двоетапного опромЫювання (спл1т-курси). Двотижнева перерва в променевм TepaniT проводилася на доз1 32 - 40Гр в залеж-HOCTi вщ способу фракцюнування дози. Пюля заюнчення перерви здмснювалася етапна в1зуа-льна оцнка реакцп пухлини на опромнювання. У pa3i повноТ i вираженоТ perpeciT пухлини (>75%) курс променевоТ TepaniT тривав до радикально!' дози близько 54 - 70Гр. У Bcix ¡нших випадках патентам пропонувалося оперативне втручан-ня, тобто йшлося про комбшоване лкування. Також i ГУ ¡м. H.H. Блохна РАМН (Москва) за основний метод лкування раку гортаноглотки III - IV стадп бере комбЫований. На першому eTani виконуеться розширена ларингектом1я з резекцн ею гортаноглотки. Операцм приводять до знач-ного функцюнального дискомфорту хворих i по-пршення якост1 Тх життя. Проведено пор1вняль-ний аналЬ променевого, xiMionpoMeHeBoro i ком-б1нованого метод ¡в лкування 163 хворих раком
гортаноглотки. Bei XBopi мали мюцеворозповсю-джеы пухлини. Проведения променевоТ терапи в комбнаци з xiMioTepaniera i оперативним лку-ванням дозволило полтшити ефективысть лку-вання в пороняны з радютератею в самостм-ному BapiaHTi. Дослщження показало практично однакову ефективнють хЫопроменевоТ Tepanii i комбнованого лкування. Застосування консервативного методу лкування хворих на мюцево-розповсюджеы раки гортаноглотки сприяло по-лтшенню якост1 життя nauieHTiB [4].
Але ж, сучасний пщхщ до лкування хворих з розповсюдженими формами раку гортаы припускав не ттьки досягнення надмного онколопчно-го результату, але i якюну функцюнальну peaömiTauira nauieHTiB. Ршення uiei проблеми йде в р1зних напрямках. Одним з ixHix е розробка методу вщновлення функци i структури opraHiB, як1 пщлягали резекцп. У хворих з поширеним раком ropTaHi використовувалися розроблеы i вдосконалеы вар1анти саптальноТ резекцп ropTaHi з одномоментною пластикою гортаы не Bi-льним м'язово - к1стковим клаптем i субтоталь-Hoi резекцп ropTaHi з крюхющопекаею, як1 до-зволяють значно полтшити функцюнальы ре-зультати лкування, збер1гши при цьому онколо-г1чну надмнють виконуваних втручань.
У рамках цього пщходу здмснювалося вико-ристання нових пластичних MaTepianiB. Комплекс пюляоперацмних заход^, що включае ло-гопедичы заняття тадозволяе досягти вщнов-лення яюсноТ голосовоТ функцп. 3 цею метою розпочата робота з розробки тканинних eKBißa-лент1в для реконструкцп оргаыв i тканин у онко-лопчних хворих. Тканинн1 екв1валенти можуть застосовуватися для вщновлення як ураженоТ структури, так i втраченоТ функцИ. У першому випадку конструкц1я, що розробляеться, е три-вим1рною структурою i пстотипнною под1бнютю. У ¡ншому випадку як трансплантат може бути вибраний кттинний трансплантат, здатний тим-часово замютити уражений орган або тканину функцюнально. РеалЬуеться бюнженерний на-прям в pirneHHi цеТ проблеми. Реконструкцт opraHiB ОНКОЛОПЧНИХ ХВОрИХ ЗДМСНЮеТЬСЯ 3 ВЩНОВ-ленням Bcix елемент1в органу, включаючи KicT-ково-хрящовий юстяк, м'язову кулю, еп1тел1альне вистилання, а також функцюнально достатый об'ем i форму органу. Використання даного методу дозволяе вщновити безперервнють диха-льних шлях1в. Поставлене завдання розв'язу-еться тим, що реконструк^ю ropTaHi здмснюють ¡з застосуванням аутопластичного матер1алу з рукоятки грудини та кивального м'язу. Особли-BicTb даного способу полягае в тому, що вщнов-лення Bcix елемент1в органу, що становлять, здмснюють за допомогою комбЫованого плас-тинчастого ¡мплантату. Проведен! дослщження, що охоплюють вивчення фундаментальних ме-
xaHi3MiB репарацп тканин i практичы аспекти застосування тканинних штинних трансплантат^ дозволяють серйозно просунутися у облаем в1д-новлення втрачених тканинних структур i функ-ц1й. Використання в медичнм практик даного методу дозволяе здмснювати реконструк^ю BepxHix дихальних шляхю пюля резекцм, викпи-каних онкозахворюваннями. Цей enoeiö дозволяе досягти вщновлення функцюнально достат-нього об'ему i форми органу, зокрема, Bcix еле-мент1в, що становлять, включаючи кютково-хрящовий остов, еп1тел1альне вистилання, а також дозволяе вщновити безперервнють слизовоТ оболонки дихальних шляхю, а також голосову функ^ю пюля резекцп ropTaHi [14,7]. Сьогоды бтьшють дослщниюв ¡дуть шляхом вдоскона-лення i розробки метода органзбер1гаючого xi-pypri4Horo лкування мюцево-поширеного раку ropTaHi, що включае i етап реабттацп. Необхщ-но в1дм1тити, що для забезпечення радикально-CTi xipypri4Horo лкування при мюцево-поширеному раку ropTaHi доводитися видаляти велию фрагменти органу. У результат! подаль-шого рубцювання, що виникае у 17-35% хворих, розвиваеться стеноз ropTaHi з необхщнютю по-стмного канюленоайства, що позбавляе сенсу саму органзбер1гаючу операц1ю (В.О. Ольшансь-к1й, 1986; A.B. Бистренш, 2000). Так, B.C. Алферов (2000), анал^уючи результати органозберн гаючих операцм на ropTaHi, наводить наступы дани голосова функцт вщновлена у 89% хворих, дихальна - у 85%, захисна - лише у 77% пацюн-TiB. Проте 23% хворих пюля резекцп ropTaHi за-лишились канюленостми, що, безумовно, зни-жуе якють життя. Для усунення пюляоперацйних стеноз1в ropTaHi запропоноваы pi3Hi види пластичних операцм, методи дилятацмноТ Tepanii з використанням р^них протез^ (A.I. Циганов, Л.А. Бухман, 1976; С.М. Соколенко i соавт., 1991; Г.М. Пеньковськ1й, 1999; П.Г. Б1тюцкий i соавт., 1999; B.C. Ушаков i соавт., 2001; Patel T.B. et al., 1989) [5,8].
Голосова реабт1тацт хворих пюля повного видалення ropTaHi - це складний комплексний процес створення нового фонацмного компенсаторного органу i перебудови умовно-рефлекторних зв'язк1в в центральна нервов1й системi при пщлягаючому збер1ганню апарату артикуляц||. Мовленневе епткування може бути в1дновлено за допомогою утворення стравох1д-ного голосу. Для появи псевдоголосу необх1дне формування нового фЬюлопчного отвору в CTpaBoxofli - псевдоголосовоТ щ1лини на piBHi 5-6 шийних хребц1в. Наявн1сть безканюльноТ трахе-остоми, забезпечуючи адекватне дихання, значно покращуе можливост1 для проведения лого-BBiflHOBHHX занять (Патент РФ № 2202383 «Спо-ci6 вщновлення звучноТ мови у хворих пюля повного видалення ropTaHi з безканюльною трахе-
1.
4.
5.
6.
остомою») [9]. Вщновлення голосовоТ функцИ теля повного видалення гортаы вщбуваеться в 91% випадюв в термни вщ 2 тижыв до 2 мюяц1в, причому 68% nauierniB оволодти стравохщною мовою в повному oö'eMi на 3 бали. Незважаючи на ¡нвалщнють, бтьшють хворих зберегли тру-дову активнють або продовжують працювати в тих самих умовах. Голосоутворююча функц1я гортан1 теля резекци гортаы вщновлюеться за рахунок компенсаци частини органу, що зали-шилася. Нами розроблений enoeiö вщновлення звучно!' мови теля резекци гортаы з ендопроте-зуванням пориетим нкелщом титану (Патент РФ № 2185862). Ефективнють вщновлення голосу теля резекци гортаы склала 93% [9].
За наслщками дослщження якост1 життя за м1жнародною програмою EORTC виявлено, що вщновлення звучного мовлення теля резекци i повного видалення гортаы е основним засобом, за допомогою якого досягаеться соц1альна адап-тац1я i трудова реабт1тацт даноТ категори хворих. Так, теля проведения реабт1тацмних заход^ до трудовоТ д1яльност1 приступили 67,7% пац1ент1в теля повного видалення гортаы i 78,2% теля резекцм гортанк
Залишаютьея диекутабельними i вимагають р1шення деяю аепекти uiei проблеми: виб1р ма-тер1алу для протезування видалених фрагмента гортан1, термни функцюнування ¡мплантату, особливост1 його взаемоди з оточуючими тканинами i т.д. Для профтактики тсляоперацмного стенозу гортаы вченими м. Томська застосову-еться орипнальноТ конструкци ендопротез з пористого ыкелщу титану (Патент РФ №2160564), розроблений в ствдружност1 з вченими НД1 ме-дичних матерев i ¡мпланта^в з пам'яттю фор-ми [5]. Ендопротез е з1гнутою пщ кутом 800 пластиною з пористого ыкелщу титану завтовшки 0,3 - 1мм, з величиною пори вщ 100 до 400мкм. Po3Mip ¡мплантату моделюеться пщ час операци звичайними ножицями в залежност1 вщ дефекту. 1мплантат здатний депонувати в порах лкарсью речовини, зокрема цитостатики, i впливати три-валий час на оточуюч1 тканини, у зв'язку з чим ¡мплантат перед установкою витримують 30хв. у розчиы антибютика. Але, все ж таки, 3i всього цього видно, послщовних метода на сьогоды не ¡снуе. Однак, органзбер1гаючий метод лкування при xipypri4HOMy втручаны можливий на раных стадтх захворювання. У випадку мюцеворозпо-
Реферат
ПЕРСПЕКТИВЫ ОРГАНСОХРАНЯЮЩЕГОЛЕЧЕНИЯ МЕСТНОРАСПРОСТРАНЕННОГО РАКА ГОРТАНИ Жукова Т.О., Чорнобай A.B.
Ключевые слова: рак, гортань, органсохраняющее лечение, химиолучевая терапия.
Рак гортани принадлежит к группе опухолей, которая за последние годы демонстрирует стабильность и растет. Заболеваемость в мире достигает 500 000 случаев на 100 000 населения. В Украине за последние 5 лет (2001 - 2005рр.) происходит стабильный рост числа заболеваний, что составляет 8% от всей онкопатологии. Вместе с этим растет и социальное значение этой патологии. Потому сей-
всюдженого процесу використання ттьки про-меневоТ терапи дае змогу значим частиы хворих зберегти функц1ю органу. Тому виникае необхщ-HicTb в проведены даного дослщження, що, на наш погляд, пщвищить ефективысть лкування дано!' патологи, дозволить своечасно виявити злоякюний процес на бтьш paHHix стадтх. За-стосування сучасних можливостей нових метода променево!' д1агностики дозволить також оп-тим^увати методи планування променево!' те-paniï. Все це сприятиме збтьшенню р1вня вилн ковуваност1 злоякюних пухлин гортаы, загаль-ному покращенню наслщюв ïx Tepaniï (E.B. Лу-кач, 2000р.; М.А. Чибюова та ¡н., 2002р.).
Литература
Герасименко В.Н. Реабилитация онкологических больных. -М.: Медицина, 1988. - 200с.
Забиров P.A., Лапченко С.Н. Органовосстанавливаю-щие методы хирургического лечения рака преддверия гортани. -Самара: Самар. ун-т, 1992. -87с. Пачес А.И. Опухоли головы и шеи. - М.: Медицина, 1997 - 467с.
Возможности органосохраняющего лечения рака горта-ноглотки / Д.Ю. Павпюк, В.П. Бойков, И.А. Гладилина, Т.Б. Парсиев, А.О. Русинов и др.; ГУ РОНЦ им. H.H. Блохина РАМН, Москва. -192с.
Злокачественные опухоли головы и шеи / Кицманюк З.Д., Чойнзонов Е.Л., Новиков В.А., Карасева В.В. и др.; Томск, 1998. - 384с.
Амиралиев H.M., Исаева Э.Г., Ахмедов Ш.М. Профилактика регионарного метастазирования у больных мест-нораспространенным раком гортани // Журн. Азербайджанского мед. университета, Баку. -2001. Амиралиев H.M., Исаева Э.Г., Мусаева А.Д. Отдаленные результаты лечения больных раком гортани T3-T4N0M0 // Азербайджанский мед. университет, Баку, 2001.
Быстренин A.B. К оценке результатов хронического лечения по восстановлению просвета гортани и трахеи при их хронических стенозах // Вестн. оториноларингологии. - 2000. - № 6. - С.27-28.
Ваккер A.B. Неоад'ювантна пол1х1мютерап1я при лку-BaHHi хворих на рак гортаноглотки // Журнал ГУ НИИ ОМР ¡м. H.H. Александрова, МЫськ, Беларусь, 2002р. Гарбарук В.И. Акустический анализ речи безгортанных больных в процессе восстановительного обучения // Новости оториноларингологии и лоропатологии. -1998. -С.67-70.
Алферов B.C. Органосохраняющие методы лечения рака гортани: Автореф. дис. д-ра мед. наук. - М., 1993. -40с.
Иванов C.B. Реабилитация голосовой функции у больных, перенесших органосохраняющие операции по поводу злокачественных опухолей: Автореф. дис. канд. мед. наук. - СПб., 2000. - 18 с.
Кирасирова Е.А. Протезирование в реконструктивной хирургии гортани и трахеи: Автореф. дис.канд. мед. наук.- М., 1998.- 20 с.
10.
11.
12.
13.
час особенно актуальнй является проблема органсохраняющего лечения, что возможно только при условии комплексного подхода. Так на сегодняшний день является перспективным сочетание химиотерапии с облучением, как в неоадъювантном режиме, так и в режиме химиолучевой терапии, что дает возможность достичь сохранения гортани у 60% больных.
Summary
OUTLOOK IN ORGAN-RETAINING THERAPY OF LOCAL-SPREADING LARYNGEAL CANCER Zhukova T.O., Tchornobay A.V.
Key words: cancer, larynx, organ-retaining therapy, chemio- and radiotherapy.
Laryngeal cancer belongs to the group of tumors which cases rapidly increase. Laryngeal cancer morbidity isabout 500 000 cases per 100 000 population. For the last 5 years (2001 -2005) in Ukraine this oncopa-thology demonstrates steady rise and consists adout 8% of all oncopathologies. At the same time this pathology is of a very important social significance.
That is why the problem of organ-retaining therapy is considered to be urgent and may be solved under the complex approach. This approach should combine chemotherapy and radiotherapy in neoadjuvant regimen that gives an opportunity to retain larynx in about 60% patients.
УДК 618.13-002-085.811
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ Г1РУД0ТЕРАП11 ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
ПРИДАТК1В МАТКИ
Зятгна О.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
У статтг висвгтленг основнг патогенетичнг ланки при запалъних захворюваннях придаткгв матки. Наголошено, що всг бгохгмгчнг, ггстопатичнг г метаболгчнг процеси вираженг мгсцево г призводятъ до порушення гемостазу г кровообггу органгв малого тазу. При прогресуваннг запалъ-ного процесу змгни у дглянцг придаткгв матки проходятъ за моделю хибного кола. Кгнцевим моментом е атрофгя, склероз г варикозне розширення вен. Застосування великог кглъкостг ме-дикаментозних засобгв поггршуе метаболгчнг процеси. Ггрудотерапгя, завдяки наявностг у слиш тварин багатъох бгологгчно активних речовин, запропонована як алътернативний метод лгкування.
Ключов! слова: запалы-л захворювання придатав матки, прудотерагля
При розвитку запального процесу у придат- прол!ферац!Т спостер!гаеться прол!ферац!я кам-
ках матки (ЗЗПМ) спостер!гаються загально-прийнят! патоф!з!олог!чн! реакци: альтерац!я, ексудац!я ! прол!ферац!я. Спочатку запалення проявляеться р!зними видами дистрофи ! некрозу та характеризуемся викидом мед!атор!в запалення, як1 гуморально активують синтез гепа-тоцит!в 61лк1в гостроТ фази запалення. При аль-терацп л!попол!сахариди можуть викликати по-шкодження кп!тин злуковоТ тканини, ендотел!ю ! кп!тин м'язовоТ тканин [39]. Сформована запаль-на рщина е джерелом !муноглобул!н!в та ¡нших антибактер!альних фактор!в, ¡нтерферону ! ¡н-терлейк!на-1 [3]. Формування ексудату залежить як в!д м!кроциркуляторних зм!н, так ! в!д кп!тин-них реакц!й, що визначають ексудац!ю. Нейтро-ф!ли [5], що !нф!льтрують еп!тел!й та субеп!тел!-альн! шари слизовоТ оболонки маткових труб, приймають участь в механ!змах !ммоб!л!зац!Т, транспорту ! виведенн! ендотоксин!в з кров!, а також в патогенез! л!попол!сахарид-!дукованого пошкодження орган!в ! тканин [10,21]. В фаз!
б!альних кл!тин сполучноТ тканини, В- и Т-л!мфоцит!в, моноцит!в [38]. Камб!альн! кл!тини сполучноТ тканини в подальшому можуть дифе-ренц!юватись в ф!бробласти, що викпикають продукц!ю б!лка колагену - формуеться волокниста сполучна тканина [30,31].
П!д впливом зазначених механ!зм!в, в!дбу-ваються розлади кровооб!гу [1,4,36]. Виявлено, що при гострих запальних процесах статевих орган!в характерна п!двищена проникн!сть кап!-ляр!в для рщкоТ частини кров! ! для сивороват-кових б!лк!в, яка в!дпов!дае ступеню тяжкост! процесу [35]. Зм!ни м!кроциркуляторного русла е насл!дком порушення коло'Щних властивостей кров!, активаци протеол!тичних ! тканинних па-лурон!даз [6,7]. Пщвищенню проникност! судин, виникненню м!кроциркуляторних зм!н ! порушень гемостазу при запаленн! також сприяють г!ста-м!н, серотонш, к!н!ни ! !нш! б!олог!чно активн! ре-човини [11,13]. П!д впливом галогенних стимул!в в!дбуваються адаптивн! зм!ни ендотел!ю, як! ре-
* Дана робота е фрагментом комплексно)' теми: „ОсобливостI гемостазу внутр/шнього середовища орган/зму ж'мок з г\некологнними захворюваннями I ваг/тних з акушерською I екстраген1тальною патолог/ею, вплив метод/в в )'х консервативному I оперативному лкуванн: на стан репродуктивного здоров'я, переб/г ваг/тност¡, полог/в, п'юляпологового пер/оду, стан плода I новонародженого" 0103и001314, яка виконуеться на кафедр! акушерства та г/некологп
