CC BY
25
УДК 378
В О. ТКАЧ, О.А. ВОЙТОВИЧ
Херсонський нащональний техшчний ушверситет
ПРОГНОЗУВАННЯ УСП1ШНОСТ1 СТУДЕНТ1В, ВИВЧАЮЧИХ ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ДИСЦИПЛ1НИ, В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д IX 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗД1БНОСТЕЙ
В po6omi рoзглянymi способи визначення ттелектуальних 3di6nocmeu cmydenmie та особливостi розвитку деяких KOMnoHeHmie структури iнтелектy. Представлен методи стимулювання ттелектуальног дiяльнoсmi сmyдeнmiв. Проведене тестування серед сmyдeнmiв першого та другого курсу навчання, яке дозволило оцтити Их загальнi рoзyмoвi здi6нoсmi. Показано, що зв'язок мiж ттелектуальними здi6нoсmями сmyдeнmiв i успштстю навчання, дозволяе прогнозувати nomeнцiал першокурсниюв та використовувати диференцшний niдхiд до кожного студента.
Ключoвi слова: iнmeлeкm, рoзyмoвi здi6нoсmi, крeаmивнiсmь, neдагoгiка, практична дiагнoсmика, тестування сmyдeнmiв.
В.А. ТКАЧ, О.А. ВОЙТОВИЧ
Херсонский национальный технический университет
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ УСПЕВАЕМОСТИ СТУДЕНТОВ, ИЗУЧАЮЩИХ ФУНДАМЕНТАЛЬНЫЕ ДИСЦИПЛИНЫ, В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИХ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ СПОСОБНОСТЕЙ
В работе рассмотрены способы определения интеллектуальных способностей студентов и особенности развития некоторых компонентов структуры интеллекта. Представлены методы стимулирования интеллектуальной деятельности студентов. Проведено тестирование среди студентов первого и второго курса обучения, которое позволило оценить их общие умственные способности. Показано, что связь между интеллектуальными способностями студентов и успеваемостью обучения, позволяет прогнозировать потенциал первокурсников и использовать дифференцированный подход к каждому студенту.
Ключевые слова: интеллект, умственные способности, креативность, педагогика, практическая диагностика, тестирование студентов.
УО. TKACH, O.A. VOYTOVICH
Kherson National Technical University
PROGNOSTICATION OF PROGRESS OF STUDENTS STUDYING FUNDAMENTAL DISCIPLINES, DEPENDING ON THEIR INTELLECTUAL CAPABILITIES
The methods of determination of intellectual capabilities of students and feature of development of some components of structure of intellect are in-process considered. The methods of stimulation of intellectual activity of students are presented. Testing is conducted among the students of the first and second course of educating that allowed to estimate their general mental abilities. It is shown that connection between the intellectual capabilities of students and progress of educating, allows to forecast potential of freshmen and use the differentiated going near every student.
Keywords: intellect, mental abilities, creativity, pedagogics, practical diagnostics, testing of students.
Постановка проблеми
Основу шженерно-техшчно! освгги складають фундаментальш дисциплши: вища математика; нарисна геометр1я, 1нженерна та комп'ютерна графша; теоретична мехашка; отр матер1ал1в; теорш мехашзм1в машин та ш. Важливим аспектом викладання цих дисциплш е тдготовка не тшьки грамотного спещалюта, а й такого, що ум1е творчо мислити i приймати самостшш ршення фах1вця. Загальна проблема викладання цих дисциплш - це невмшня студентами користуватися навчальною та довщниковою лггературою, невмшня передавати сво! техшчш думки та ще! [1]. Вирiшуванням ще! проблеми е диференцшний тдхвд до кожного студента, враховуючи його штереси, телектуальш здiбностi i рiвень базово! тдготовки.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй
Здiбностi будь-яко! особистосп - це можливiсть виконання Tie! чи шшо! усшшно! дiяльностi та оргашзащя взаемодп людей один з одним i !х спiлкування [2].
Морфолопчш та функцiональнi особливосп будови мозку, органiв почуттiв, мотиващя i якостi псих1чних процесiв, а також сам сощальний досвiд, завдяки яким виникають знання, вмiння i навички -це основнi складов^ що формують здiбностi особистостi.
Здiбностi людини можна роздiлити на дешлька основних напрямiв:
- загальт зд1бност1 (здатшсть до виявлення закономiрностей, загальний рiвень iнтелекту);
- модально загальм зд1бност1 (вербальний iнтелект, неметричний штелект, що дозволяе здiйснювати обчислення, просторовий iнтелект, технiко-практичний iнтелект);
- спецгальн! зд1бност1 (обумовлюють легкость i усшшшсть оволодiння визначеними спецiальними видами дiяльностi: музичнi здiбностi, технiчнi здiбностi, артистичш, педагогiчнi здiбностi й iн.);
- частковi зд1бност1 (рiвень розвитку психiчних пiзнавальних функцiй: пам'ятi, уваги, сприйняття, мислення, уяви).
Сукупнiсть шзнавальних процесiв людини визначае його штелект. Зпдно визначення Деввда Векслера [3] iнтелект - це глобальна здатшсть дiяти розумно, рацiонально мислити i добре справлятися з життевими обставинами. Однieю з головних цiлей розвитку особистосп студента е розвиток його штелекту.
Формулювання мети дослiдження
Метою дослвдження е встановити загальний рiвень iнтелекту особистостi, визначити особливостi розвитку деяких компонента структури iнтелекту, як зумовлюють потенцiал розвитку здiбностей: шдивщуальне мислення, здатнiсть до суджень, до абстрагування, синтезу й аналiзу, комбшаторне (просторове - вiзуальне) мислення та уявлення, теоретичне математичне мислення. Виявлення зв'язку мiж iнтелектуальними здiбностями студенпв та !х успiшнiстю у вивченш фундаментальних дисциплiн мае велике значення для прогнозування потенцiалу першокурсник1в та застосування диференцiйного подходу викладачем.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Всi навчальш предмети сприяють розвитку аналiтико-синтетично! дiяльностi розуму, того що навчаеться, проте, рiзнi дисциплiни сприяють формуванню рiзних якостей iнтелекту в областi аналiзу та узагальнення.
Будучи викладачами факультету iнженерi! i транспорту вищого техшчного навчального закладу, автори статтi стикаються з проблемою розвитку iнтелекту при вивченш теоретично! мехашки та !! неввд'емного iнструменту - математики, при вивченш нарисно! геометрй' та iнженерно! графiки -геометрй, логiчного та просторового мислення. Математика разом з вивченням единих закономiрностей в природi служить для розвитку аналiтичного та доказового мислення.
Теоретична мехашка, вивчаючи фiзичнi закони i теорп, служить для формування вмiнь i навичок застосовувати загальш математичнi методи до ршення конкретних змiстовних задач, побудовi моделей явищ i процесiв, конструюванню емпiричних об'eктiв. Гуманiзацiя процесу навчання i, як наслiдок !! недостатньо продуманого трактування, призводить до того, що рiвень пiдготовки абiтурieнтiв яш закончили загальноосвiтнi заклади, з математики низький. Сучаснi студенти мають слабо розвинене абстрактне мислення в обласп алгебри i геометрй. Вони не в змозi використовувати сво! знання до ршення пропорцiй, систем рiвнянь та iн. в задачах з теоретично! мехашки.
Перераховаш вище дисциплши потребують розвитку у кожного студента здiбностей, як1 вiдповiдають типу особистосп «людина - знакова системам» [4]. Якщо тип особистостi студента не вщповвдае тому, який необхвдний для сприйняття дисциплш, викладачi стикаються з пасившстю студентiв, з !х внутршшми психологiчними проблемами i мають прикладати велик! зусилля для того, щоб створити защкавлешсть у предметi.
Одним !з шлях1в пiдвищення ефективностi навчання е диференцшований шдхвд до кожного студента. 1ндивщуальш завдання одного з трьох ступенiв складностi обираються зпдно результата «нульового тестування» з алгебри, геометрй' i ф!зики [1].
Кр!м того, на заняттях, що проводяться за допомогою методiв активного навчання, вщбуваеться навчання креативностi. Креативнiсть - це здатшсть використовувати шформацш швидко i р!зними засобами, тобто ефективно виршувати проблеми. Характеристики креативностi: швидшсть мислення, ч!тк1сть, оригiнальнiсть, вiдчування суп проблеми, образний i семантичний розвиток.
До числа методiв активного навчання, яш використовують автори на заняттях, вщноситься така дидактична гра, як «Мозковий штурм». Треба в!дм!тити, що багато студентiв швидко прогресуе шд час цie! гри, i шльшсть оригiнальних рiшень, що продукуеться, достатньо велика.
Велику роль у стимулюванш iнтелектуально! д!яльност! студентiв вiдiграe стиль спшкування викладача. Автори намагаються придмти увагу до процесу мислення студента: найменшi прояви мислення п!дтримуються, схвалюються, !нод! лише кивком або посмшкою; в1дпов1дними словами
створюеться доброзичлива позишя защкавленого старшого колеги в усшху студента; придiляeться велика увага рефлекси - аналiзу штелектуально! дiяльностi студента шд час вивчення тем самостшно! роботи та практичних домашнiх завдань.
Складною психолопчною проблемою е впевнення студентiв у тому, що помилки, якi вони здiйснюють, е неввд'емною частиною навчання, що тiльки аналiз помилок, усвiдомлення !х е найшвидшим шляхом до успiху. Рудименти школи старого типу привили багатьом з наших студенпв стереотип поведiнки, при якому краще нiчого не робити, шж отримувати зауваження викладача чи одногрупнишв з приводу сво!х помилок.
Педагопка спiвробiтництва, продумана тактика роботи iз сангвiнiками та холериками, постшна моральна пiдтримка флегматикiв i меланхолЫв створюють основи для швидкого прогресу iнтелектуальних здiбностей студентiв та яшсного засвоення фундаментальних дисциплiн.
Практична дiагностика надзвичайно складний та ввдповвдальний вид дiяльностi. Висновки про здiбностi студенпв будуть правильнiшi, якщо використовувати рiзнi види шформацп. В данiй робоп ми розглядаемо тестування загального рiвня iнтелекту короткий орiентовний тест (КОТ), усшшшсть загального незалежного оцшювання з математики (ЗНО), усшшшсть вивчення дисциплши "Нарисна геометрiя, iнженерна та комп'ютерна графша" (яку студенти вивчали на першому курсi), успiшнiсть вивчення дисциплши "Теоретична мехашка" (другий курс навчання), усшшшсть вивчення дисциплши "Вища математика".
Питання, що складають тест для оцшювання загального рiвня iнтелекту, подiляються на двi основнi групи [3]. Перша - при виршенш питання даеться не пльки сама задача, але i ряд альтернативних ршень, iншi види питань дають прийти до виршення самостiйно; це iнодi називають «вщкритим» завданням.
При визначенш загального рiвня iнтелекту студентiв ми використали тест на "Дослiдження розумових здiбностей" [2], мета дослiдження: визначити рiвень загальних розумових здiбностей. Тести ^ розрахованi на оцiнку розумових здiбностей, а не рiвня знань (ерудованосп). IQ не залежить вщ оцiнок у школi чи ушверситеп. Умiння мислити конструктивно i приймати рiшення - це наслвдок гармоншного розвитку особистостi. Одним iз основних факторiв дослiдження являють собою аналггичш здiбностi, як1 надзвичайно важливi при вивченш вказаних вище фундаментальних дисциплш, тому деяк1 завдання тестiв, що розраховаш на проявлення таких здiбностей, розглядаються окремо.
Тестування студентiв першого курсу проводилось шсля складання першо! (зимово!) сесп. Успiшнiсть навчання вщображае результати складання екзаменiв з "Вищо! математики" та "Нарисно! геометрп, шженерно! та комп'ютерно! графiки". Рiвень загальних розумових здiбностей воображений на рис. 1. Розподш студентiв першого курсу, що приймали участь у тестуванш, за рiвнями (у вщсотках) вiдображений на рис. 2.
□ КОТ □ Аналггинч1 здабносп □ Успштсть навчання в ХНТУ □ ЗНО
8 7
6 5
4
3 2 1
Рис. 1. Рiвень загальних розумових здiбностей студенев 1-го курсу навчання
1
4 п щ
§ 1 I 1= 1 ! 1
дуже низький середнш вище середнього високий дуже високий
5,55%
5,55%
16,7%
33,3%
□ низький
□ середнш
□ вище середнього
□ високий
□ дуже високий
38,9%
Рис. 2. Розподш студентiв 1-го курсу за рiвнями загальних розумових здiбностей
Дослщження показало, що усшшшсть навчання в ушверситеп залежить ввд загальних та аналтгичних зд1бностей кожного студента. За тим фактором, що другий 1 третш показники вище результапв з ЗНО, можна судити про тдвищення р1вня аналггичних зд1бностей за час навчання у ВНЗ. Виявилася 1 шша законом1ршсть: першокурсники р1зного р1вня штелекту мають майже однакову усшшшсть (дуже низького - 3,5, середнього - 4,0) (рис. 1), тому можна судити про тдвищення мотиваци бшьш «слабких» студенпв. 1х мотиви загалом зовшшш, ситуативна для них важливо уникнути осуду чи покарання за погане навчання 1 т.д. Проте особи з високим р1внем штелекту навчаються прше шж т1 хто мае р1вень вище середнього. Це сввдчить про те, що студенти, ще будучи школярами (судячи з ЗНО), звикли «недопрацьовувати», не використовувати сво! здабносп на 100%.
Тестування загальних розумових зд1бностей студенпв (КОТ) показало, що 61льш1сть першокурсник1в мають середнш (33,3%) та вище середнього (38,9%) р1вень (рис. 2).
Тестування студенпв другого курсу проводилось тсля складання третьо! сеси. Усшшшсть навчання ввдображае результата складання екзамешв з "Вищо! математики", "Нарисно! геометри, шженерно! та комп'ютерно! граф1ки" та "Теоретично! мехашки". Р1вень загальних розумових зд1бностей воображений на рис. 3. Розподш студенпв другого курсу, що приймали участь у тестуванш, за р1внями (у вщсотках) воображений на рис. 4.
□ КОТ □ Аналггинч1 здабносп □ Усшшшсть навчання в ХНТУ □ ЗНО
I
1
нижче середнього середнш вище середнього високий дуже високий
Рис. 3. Рiвень загальних розумових здiбностей студенпв 2-го курсу навчання
6
8%
12%
28%
12%
40%
□ нижче середнього
□ середнш
□ вище середнього
□ високий
□ дуже високий
Рис. 4. Розподш студенев 2-го курсу за рiвнями загальних розумових здiбностей
Тестування студенпв другого курсу подтвердило, що усшшшсть навчання, напряму залежить вш загальних та аналтгачних зд1бностей (рис. 3). Проте, особи з штелектом нижче середнього школи не входили до числа тих, хто навчаеться «добре» та «вшмшно». На другому кура студенти з високим i дуже високим рiвнем здiбностей, як i на першому, не використовують !х у навчанш в повнiй мiрi. Рiзниця мiж успiшнiстю навчання та ЗНО зб№шуеться, якщо порiвнювати результати студентiв першого i другого курсiв. До того ж, бiльшiсть студентiв показали рiвень загальних здiбностей вище середнього (40%) та високий (28%) (рис. 4).
Однак, порiвнюючи розподш студенпв першого та другого курав за рiвнями здiбностей, можна зробити висновок, що загальний рiвень пiдвищився, зокрема: вище середнього - 38,9% на I кура проти 40% на II кура; високий - 16,7% на I кура проти 28% на II кура; дуже високий - 5,55% на I кура проти 8% на II кура.
Висновки
Як показують результати дослщжень, традицшно укомплектован групи е змшаними за штелектуальним критерiем. У групi, як правило, налiчуеться 3-4 групи студенпв з неоднаковим рiвнем розумового розвитку. Для кожно! з них оптимальними е рiзнi дидактичнi умови, за яких навчальний процес i психосощальне зростання проходять найкраще. Тому ri педагогiчнi ситуацп, що максимально прискорюють розвиток студентiв одше! категори, нейтральш щодо друго! та гальмують розвиток представнишв третьо!. Звiдси - об'ективна потреба в диференщацп, що можлива тiльки на псиxодiагностичнiй основi.
Результати даних дослщжень допомагають знайти шдивщуальний пiдxiд до кожно! особи, враховуючи природш та набутi здiбностi.
Список використаноТ лiтератури
1. Ткач В.О. Пщвищення ефективностi викладання фундаментальних дисциплш з урахуванням рiвня пiдготовленостi студенпв / В.О. Ткач, О.А. Войтович // «Теоретичш та практичш проблеми в обробцi матерiалав тиском i якостi фахово! освiти» Матерiали м1жнародно! науково-теxнiчно! конференц^', Ки!в-Херсон, 29 травня-02 червня 2017 р. С. 65-66.
2. Пашукова Т.И. Психологические исследования. Практикум по общей психологии для студентов педагогических вузов. Учеб. пособие. / Т.И. Пашукова, А.И. Допира, Г.В. Дьяконов. - М., 1996. -127 с.
3. Анастази А. Психологическое тестирование: Книга 1; Пер. с англ. / Под ред. К. М. Гуревича, В.И. Лубовского. - М.: Педагогика, 1982. - 320 с.
4. Развитие интеллекта студентов в процессе изучения физики [Електронний ресурс]. - 2010. -Режим доступу до ресурсу: http://www.rusnauka.com/12 KPSN 2010/Pedagogica/62429.doc.htm.
